Туристська логістика

Водний транспорт (річковий та морський) пов'язані з особливим видом туризму - круїзним. Водні подорожі мають свої переваги (високий рівень комфорту, великий обсяг одночасного завантаження, можливість реалізації різних видів та цілей туризму (пізнавальний, бізнес-туризм, навчальний, шоп - туризм), повноцінний відпочинок, повний комплекс життєзабезпечення) та недоліки (низька швидкість руху, високі тарифи, обмеження рухливості, "морська хвороба" для частини туристів).

Найбільш мобільний вид транспорту - автобус і легковий автомобіль - використовуються як на самостійному маршруті, так і у вигляді трансферного транспорту по доставці туристів з аеропорту (вокзалу) у готель і назад.

Автобус у більшості випадків є власністю великих туристичних компаній, об'єднань, концернів, асоціацій. Інші ж туристичні фірми користуються послугами автотранспортних підприємств на основі довгострокової оренди чи разових замовлень.

Володіючи високим маневруванням та мобільністю, туристичні автобуси поза конкуренцією на коротких і середніх (до 200 км) маршрутах.

Висококомфортабельні туристські автобуси використовуються також на довгих маршрутах (наприклад: Київ-Мінськ-Варшава-Берлін-Париж). При цьому відпочинок туристів у нічний час забезпечується, як правило, в готелях чи мотелях (при дорозі).

Контингент туристів, що купують автобусні програми, в основному залишається незмінним - переважно представники середнього класу. Відновлюються обсяги продажів турів для школярів і студентів, кількість яких після кризи різко скоротилася.

При плануванні своєї подорожі турист враховує такі фактори, як швидкість доставки до мети поїздки, комфорт подорожі, вартість, можливість перевезення багажу і його вага, можливість зупинки у дорозі, умови харчування, рівень шуму, вібрацій, умови для сну та відпочинку, можливість широкого огляду під час поїздки, наявність несприятливих екологічних факторів і, звичайно, безпека.

За пріоритетами ці вимоги розподіляються у такій послідовності:

- безпека подорожі;

- вартість і наявність різних пільг; ~

- комфортабельність;

- швидкість доставки;

- інші фактори.

Чим більший набір позитивних факторів, тим вища вартість транспортної подорожі, однак жодний транспортний засіб не задовольняє всього набору вимог.

Перевезення туристів повітряним транспортом здійснюється чартерними і рейсовими літаками. Українські туристи користуються послугами як національних, так і закордонних перевізників. Поряд з вітчизняними літаками (АН-26, ТУ-154, ЯК-40, ЯК-42 й ін.) у ряді українських авіакомпаній на умовах оренди або лізингу працюють літаки типу "Боїнг", аеробуси А-310 і т.д.

В туристичних цілях широко використовуються вертольоти й інші літальні апарати: дирижаблі, повітряні кулі, пароплани, дельтаплани тощо.

Залежно від умов комфорту, харчування й інших факторів місця в літаках класифікуються так:

- перший клас (F);

- бізнес-клас (3);

- економічний клас (Y);

- інші види.

Туристичні авіаційні подорожі реалізуються на регулярній, сезонній чи разовій основах.

Перевезення туристів на внутрішніх водяних артеріях проводяться спеціалізованими річковими (у ряді випадків ріка і море) комфортабельними теплоходами місткістю 250, 300 і 400 пасажирів. Каюти підрозділяються на одномісні, двомісні, 3-4-місні й сімейні.

Теплоходи даного класу обладнані всіма атрибутами комфорту й відпочинку: м'якими зручними меблями в каютах, кондиціонерами, холодильниками, міні-барами; до послуг пасажирів солярії, ресторани, бари, сауни, музичні салони, відео-кінозали.

На морських міжнародних лініях працюють багатопалубні висококомфортабельні круїзні судна місткістю від 96 до 788 пасажирів.

Водяні туристичні подорожі й екскурсії здійснюються також на інших транспортних засобах: річкових "трамваях", яхтах, підводних човнах, вітрильниках, катамаранах, човнах, байдарках, плотах й ін.

У залізничному туристичному сполученні використовуються спеціалізовані туристські склади, що працюють як за графіком, так і в спеціальному режимі руху. Як правило, вони складаються з 12 пасажирських вагонів, 2-3 вагонів-ресторанів, вагона-клубу тощо.

Роль залізничного транспорту в туристичній індустрії на сьогодні досить скромна. Точний підрахунок кількості туристів серед пасажирів потягів, зрозуміло, не ведеться. Але відповідно до ринкових досліджень на міжміських маршрутах серед основних цілей поїздок домінує "відвідування родичів і друзів". На другому місці - ділові і лише на третьому - туристичні поїздки.

Реалізація залізничних туристичних подорожей пов'язана з будівництвом пунктів тривалого відстою потягів і їхнього постачання засобами життєзабезпечення. Звичайно залізничні туристичні подорожі плануються у режимі кільцевого маршруту.

У ряді міст України та за кордоном як екскурсійний туристичний транспорт використовується трамвай і його ретро-варіанти: тролейбус, карета, диліжанс й ін.

Перераховані вище транспортні засоби (літаки, судна, залізничні вагони й ін.), як правило, не є власністю туристичних компаній і використовуються на основі фрахту, оренди, лізингу й ін.

Міжнародні транспортні перевезення. Перевезення туристів по території двох або більше держав класифікується як міжнародне, тобто перевезення за кордон - відправлення, з-за кордону - прийом.

Міжнародні туристичні перевезення здійснюються тими ж видами транспорту, що і на внутрішніх маршрутах.

Рейтинг популярності транспортних засобів на міжнародних маршрутах трохи інший у порівнянні з внутрішнім туризмом, він визначається в основному вартістю, швидкістю доставки до мсти поїздки і комфортабельністю транспортних засобів. Пізнавальні поїздки, в основному, реалізуються автобусним, морським, річковим і залізничним транспортом; бізнес-туризм, конгрес-тури, діловий туризм - літаками.

Система міжнародних перевезень охоплює:

- перевезення на регулярних маршрутах;

- на сезонних маршрутах;

- разові (замовлені) маршрути;

- обслуговування туристів, що виїжджають за кордон і приїжджають 5 за кордону.

Для регулярних маршрутів обов'язковими умовами є:

- точність маршруту;

- розклад руху;

- регулярність руху;

- посадка і висадження у строго визначених пунктах.

Відкриття руху на регулярних міжнародних маршрутах регламентується двосторонніми урядовими угодами, а транзит через треті країни вимагає дозволу комітету з транспорту Європейської економічної комісії (ЄЕК).

В даних документах конкретизуються наступні положення:

- види транспортних засобів;

- екологічні вимоги до транспортних засобів;

- дозвільна система в'їзду-виїзду;

- страхування цивільної відповідальності;

- податки і збори;

- прикордонний, санітарний і митний контроль;

- розрахунки і платежі;

- санкції за порушення угод.

Відповідно до міжнародних угод вироблені спеціальні вимоги до рухомого складу на міжнародних маршрутах, що містять у собі:

- відповідність міжнародним стандартам з екологічної безпеки (рівневі шуму, токсичності вихлопних газів, вібраціям, шкідливим випарам тощо);

- відповідність міжнародним стандартам з маси, габаритів і навантаження на осі;

- відповідність нормам безпеки;

- наявність символу (знака) міжнародних перевезень і відмітного знака країни;

- вимоги до комфортабельності й ін.

Права й обов'язки перевізника й туристів регламентуються договором на перевезення, договором на туристське обслуговування і ваучером. Квитки на міжнародні перевезення бувають іменні, на пред'явника і групові. Квитки повинні бути надруковані на мовах держав, у яких знаходяться початковий і кінцевий пункти поїздки. У договорі або ваучері повинні бути зазначені всі умови перевезення (проміжні зупинки в дорозі, умови харчування, ночівлі, екскурсійного обслуговування, перевезення багажу та ін.).

Основним обов'язком перевізника є виконання умов договору на перевезення.

Якщо перевезення не відбулося через причини, що не залежать від перевізника, він зобов'язаний (по можливості) швидко про це сповістити пасажирів і оплатити (без відрахувань) вартість квитка та всіх послуг (якщо інше не передбачено договором). Якщо пасажир витратив гроші на поїздку до початкового пункту, а поїздка не відбулася, то перевізник зобов'язаний компенсувати і ці витрати.

Тарифи на перевезення пасажирів, багажу і надання інших послуг розробляються та затверджуються в кожній країні перевізником. Єдиних міжнародних тарифів не існує.

Таким чином, проведений аналіз сучасних тенденцій в організації транспортно-логістичного обслуговування у туризмі свідчить про необхідність та актуальність використання принципів логістики. Однак створення ефективної логістичної системи вимагає не тільки визнання всіма її учасниками необхідності партнерства, але й певної організуючої структури. Такою структурою мають стати логістичні підрозділи турфірм, які, маючи вичерпну інформацію про ринок збуту туристичних послуг, транспортні мережі та організації, повинні брати участь у формуванні стратегічних, оперативних та тактичних планів діяльності туристичних компаній.

Вищевикладене розуміння структури та проблем логістики туризму з врахуваннм геопросторового виміру дозволяє нам запропонувати модерну, оригінальну та якісно нову концепцію змісту та особливостей окремої навчальної дисципліни «Логістика туризму», яка, в свою чергу, є новим науково-практичним напрямком, з яким туристична, географічна та педагогічна громадськість України ще не дуже ознайомлена, але вже виявляє до нього зростаючу цікавість, інтуїтивно відчуваючи актуальність та високу ефективність застосування логістичних підходів у туристичній індустрії.

Размещено на Allbest.ru