Специфіка організації інформаційно-аналітичної діяльності в сфері управління

Процес інформаційно-аналітичної діяльності та основні принципи організації її в системі управління. Вимоги до інформаційно-аналітичного документу в умовах прийняття управлінських рішень. Інформаційна діяльність в Україні в сфері державного управління.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.11.2014
Размер файла 45,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Поняття інформаційно-аналітичної діяльності

1.2 Інформаційно-аналітичний процес в системі управління

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

2.1 Класи завдань, вирішувані в системі управління

2.2 Процес інформаційно-аналітичної діяльності та основні принципи організації її в системі управління

2.3 Вимоги до інформаційно-аналітичного документу в умовах прийняття управлінських рішень

Висновки до другого розділу

РОЗДІЛ 3. СТАН ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

3.1 Інформаційно-аналітична діяльність в системі управління в Україні

3.2 Інформаційно-аналітична діяльність в Україні в сфері державного управління: стан та проблеми функціонування

3.3 Перспективи розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в системі управління в Україні

Висновки до третього розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

інформаційна аналітична управління документ

Актуальність. На сучасному етапі розвитку суспільства основою успішної діяльності підприємств і організацій будь-якої організаційно-правової форми є володі ння достовірною і актуальною інформацією, уміння ефективно викорис товувати методи її збирання, аналізу і надання. Саме тому на сьогоднішній день досить значною є актуальність інформаційно-аналітичного процесу, оскільки він являє собою процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі, придатній для її використання при прийнятті управлінських рішень. Ефективна та якісна система інформаційно-аналітичного забезпечення є невід'ємною складовою професійного функціонування будь-якої системи управління. Адже недостовірна інформація, або ж несвоєчасне її надходження чи факторів, що можуть спричинити викривлення інформації, - все це може призвести до прийняття хибних управлінських рішень.

Ступінь дослідження проблеми.Дане питання порушувалось у працях відомих авторів, зокрема, Матвієнко О.В. [13], Бідняка М.Н., Кумицького С.П., Андрушківа Б.Н. та багато інших. Крім того, про інтерес науковців до теоретичних та прикладних аспектів окресленої проблеми свідчить аналіз останніх досліджень із зазначених тем: інформаційно-аналітичне забезпечення процесу формування управлінських рішень (В.Бакуменко, А.Дєгтяр [6], О.Амосов), упровадження в державному управлінні нових методів аналітичної роботи (І.Ібрагімова [7]) тощо.

Метою роботи є комплексне дослідження особливостей інформаційно-аналітичної діяльності у системі управління.

Виходячи з мети курсової роботи, об'єкту та предмету дослідження, можна виділити такі основні завдання даної роботи:

визначити сутність та основні принципи інформаційно-аналітичної діяльності;

Навести основні аргументи щодо необхідності застосування інфор маційно-аналітичної діяльності в сфері управління;

Описати інормаційно-аналітичний процес в сфері управління;

Визначити основні класи завдань, вирішувані в системі управління;

Навести основні приципи організації інформаційно-аналітичної діяльності в системі управління;

Визначити основні вимоги до інформаційно-аналітичного документу;

Оцінити стан інформаційно-аналітичної діяльності в сфері управління в Україні та розглянути інформаційно-аналітичну діяльність в системі державного управління в Україні;

Визначити перспективи розвитку інформаційно-аналітичного процесу в системі управління в Україні;

Об'єктом дослідження є інформаційно-аналітична діяльність в процесі управління.

Предметом дослідження є інформаційно-аналітична діяльність в системі управління в Україні.

Ключові терміни: інформаційно-аналітичне управління,інформаційно-аналітичний процес, інформаційно-аналітичне забезпечення, інформаційно-аналітичний моніторинг,комунікативний аудит.

Структура роботи: складається з вступу, 3 розділів, що розкривають тему дослідження, висновків та списку використаних джерел (25 позицій).

РОЗДІЛ 1. Інформаційно-аналітична діяльність як важливий напрям управлінської діяльності. ЇЇ сутність та основні принципи

1.1 Поняття інформаційно-аналітичної діяльності

У редакції Закону України «Про інформацію» від 13 січня 2011 року було визначено, що основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації [1]. У іншій, аналітичній інтерпретації до інформаційної діяльності можна включити діяльність людини, пов'язану з процесами отримання, перетворення, накопичення і передачі інформації.

Інформаційно-аналітична діяльність - це особливий напрям інфор маційної діяльності, який пов'язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності.

До інформаційно-аналітичної діяльності відносять ті процедури і процеси інтелектуальної діяльності, які мають ознаки творчості, породжують нову інформацію, дозволяють виявляти нові проблеми або їх аспекти, пропонувати нетрадиційні способи їх вирішення. Зростає інтерес управлінських структур до методів і засобів аналітичної роботи, посилюється роль різних видів експертизи (правової, фінансової, макроекономічної, міжнародної, науково-технічної та ін.).

Інформаційно-аналітична діяльність є важливим напрямом управ лінської діяльності. Для управлінської сфери важливим є не тільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією, а й випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій. Саме необхідність передбачення, виявлення та прогноз тенденцій розвитку ситуації обумовлює застосування різних аналітичних методик опрацювання вихідної інформації. З'ясування можливих шляхів розвитку ситуації потребує не тільки узагальнення виявленої інформації, а також її оцінки. Наявність в інфор маційно-аналітичних дослідженнях «вивідного знання» робить їх надійним підґрунтям для прийняття управлінських рішень [ 2, с. 39-40].

Необхідність інформаційно-аналітичних досліджень в сфері управління обумовлена не тільки наявністю інформаційних бар'єрів, які перешкоджають одержанню потрібної інформації, а й дефіцитом часу в діяльності споживача інформації. Дефіцит часу суб'єктів управління як споживача інформації потребує перекладання на спеціальну інформаційну службу завдань постійного слідкування за інформацією щодо визначених інформаційних потреб, витягу необхідних інформативних фрагментів з усього масиву інформації, аналітико-синтетичного перетворення вихідної інформації у відповідності до потреб споживача. Виконання цих завдань потребує створення системи інформаційного забезпечення споживачів інформації, в якій вони виступатимуть визначальним чинником під час підготовки інформаційно-аналітичних документів [2, с. 40].

1.2 Інформаційно-аналітичний процес в системі управління

Як було зазначено вище, однією з особливостей управлінської праці є постійна необхідність прийняття рішень в умовах дефіциту часу. Процес вироблення і прийняття рішень в системі управління за суттю є інформаційним процесом. Рішення - це “згусток” інформації, спеціально зібраної, проаналізованої і опрацьованої суб'єктом управління. Рішення інформаційне за своєю сутністю, при чому являє собою констатацію нинішнього стану системи, синтез інформації про сьогоднішній день з інформацією про майбутнє, яке виражене у меті, яка поставлена перед системою.

Необхідно відмітити, що управлінські рішення, на відміну від рішень, які приймаються, наприклад у сфері фундаментальних наук, спрямовані на розв'язання конкретних питань, як правило, мають чіткі термінові межі та у встановлений період повинні втілюватись в життя. Особливо наочно це проявляється в бізнесі, де термін виконання трудових угод завжди визначений, а також у політиці, рішення, спрямовані на управління тим чи іншим полічним процесом, мають більш-менш чітко визначений термін реалізації.

Управління, як процес планування, організації, мотивації і контролю, передбачає наявність і єдність двох підсистем - керованої і керуючої.

Взаємодія об'єкта і суб'єкта управління - це, перш за все, інформаційна взаємодія. Завдяки обміну інформацією між суб'єктом і об'єктом управління система виробляє команди управління для підтримання своєї життєдіяльності і виконання поставлених перед нею цілей і потребує зворотнього зв'язку - надходження інформації про результати.

Тільки систематизована інформація дає можливість керівнику визначати ефективність організаційно-економічних, соціальних та інших заходів, а також залежно від умов, які складаються, змінювати накреслену програму. Чим краще поінформований керівник, тим більш оперативні і вищі за якістю його рішення.

Суб'єкт управління, виробляючи управлінські рішення, передає їх об'єкту управління, оформлюючи інформацію у вигляді організаційно-розпорядчих документів (положень, інструкцій, правил, наказів, постанов, рішень та ін.). Часто для одержання ефективного результату в процесі управління необхідна як усна, так і письмова взаємодія між суб'єктом і об'єктом, однак, для більшості процесів управління важлива наявність ін-формації, закріпленої на матеріальному носії.

Таким чином, результат управління залежить від того, наскільки продумано, систематично і професійно відбувається інформаційна взаємодія між суб'єктом і об'єктом управління.

Висновки до першого розділу

Інформаційно-аналітична діяльність є важливим напрямом управ лінської діяльності. Вона пов'язана з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності. Для управлінської сфери важливим є не тільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією, а й випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій. Саме необхідність передбачення, виявлення та прогноз тенденцій розвитку ситуації обумовлює застосування різних аналітичних методик опрацювання вихідної інформації.

Однією з особливостей управлінської праці є постійна необхідність прийняття рішень в умовах дефіциту часу. Результат управління залежить від того, наскільки продумано, систематично і професійно відбувається інформаційна взаємодія між суб'єктом і об'єктом управління.

РОЗДІЛ 2. Специфіка організації інформаційно-аналітичної діяльності в сфері управління. Види інформаційно-аналітичної діяльності

На сучасному етапі і насамперед у великих організаціях інформаційно-аналітична діяльність, або інформаційно-аналітичне управління, стає відносно самостійним видом діяльності. Водночас, щоб бути ефективною, інформаційно-аналітична діяльність повинна здійснюватися відповідно до загальних положень і механізмів управління. З іншого боку, інформаційно-аналітична діяльність, як окремий вид послуг, має свої особливості, без врахування яких нею неможливо ефективно управляти [3]. Отже, розглянемо вимоги та особливості інформаційно-аналітичної діяльності, які необхідні для виконання всіх завдань та ефективної роботи в системі управління.

2.1 Класи завдань, вирішувані в системі управління

Аналіз видів управлінської діяльності дозволяє визначити завдання, вирішувані в організації, і виконавців цих завдань. За ступенем інтелектуальності і складності завдання можна класифікувати:

Перший клас - найбільш прості завдання, які складаються з повністю формалізованих процедур і виконання яких, крім витрат часу, не становить ніякої складності для виконавців. Ці завдання стандартизуються і програмуються. До них відносяться контроль і облік, оформлення документів, їх тиражування, розсилка та ін. Такі завдання вирішуються практично всіма автоматизованими інформаційними системами.Завдання цього класу, якщо вони використовуються для прийняття рішень, називаються завданнями прийняття рішень в умовах повної визначеності. При цьому випадкові і невизначені чинники відсутні.

Другий клас - більш складні завдання: прийняття рішень в умовах ризику, тобто в тому випадку, коли наявні випадкові чинники, для яких відомі закони їх впливу. Постановка і вирішення таких завдань можливі на основі методів теорії ймовірностей, аналітичного та імітаційного моделювання.

Третій клас завдань - слабко структуровані завдання, які містять неві домі або невимірювані компоненти (кількісно не оцінювані). Для цих завдань характерна відсутність методів розв'язання на основі безпосереднього опрацювання даних. Постановка завдань базується на прийнятті рішень в умовах неповної інформації. У ряді випадків, на основі теорії нечітких множин і застосувань цієї теорії вдіється побудувати формальні схеми рішення.

Четвертий клас завдань складають завдання прийняття рішень в умовах протидії або конфлікту (наприклад, необхідно враховувати наявність активно діючих конкурентів). В завданнях цього класу можуть бути наявні випадкові чинники, для яких невідомі закони їх впливу. Постановка і вирішення таких завдань можливі (але не завжди) методами теорії ймовірностей, нечітких множин і теорії ігор.

П'ятий клас - найбільш складні завдання прийняття рішень, які характеризуються відсутністю можливості формалізації через високий ступінь невизначеності. До таких завдань відноситься більшість проблем прогнозування, перспективного планування.

2.2 Процес інформаційно-аналітичної діяльності та основні принципи організації її в системі управління

Процес інформаційно-аналітичної діяльності - сукупність спрямованих на визначений предмет операцій мислення і технологічних процедур, виконання яких в певній послідовності із використанням засобів забезпечує вирішення поставленого завдання. Процес складається з компонентів:

організаційний, спрямований на формування процесу як єдиного, цілісного;

методичний, спрямований на відбір операцій та технологічних операцій;

інформаційний, веде до одержання аналітичної інформації;

комунікаційний, спрямований на підтримку зв'язків з інформаційними системами, споживачем, джерелами тощо;

формування висновків, пропозицій.

Стадії(етапи)процесу інформаційно-аналітичної діяльності:

Загальне знайомство з проблемою, постановкою задачі.

Формування понять, їх визначення.

Збір фактів, створення емпіричної бази. Тут важливим є поняття ”критичної маси”, яка дасть можливість зробити правильні висновки. З одного боку - фактів повинно бути достатньо, з другого - не дати “потонути” в фактах.

Тлумачення фактів.

Формування гіпотези, перевірка гіпотез.

Формування висновків.

Безпосередній виклад матеріалів.

Процес інформаційно-аналітичної роботи має ітераційний характер, тобто з наступних стадій може бути повернення до попередніх.

Виходячи з класів завдань, що вирішуються в системі управління, можна виділити основні принципи організації в системі управління інформаційно-аналітичного процесу. Ці принципи були сформульовані ще кілька десятиріч тому фахівцем зі стратегічної розвідки американським генералом Вашингтоном Плетом: повідомляти достовірно, своєчасно та ясно.

Тобто, перший принцип організації інформаційно-аналітичного процесу - достовірність повідомлення, що є ключовою ознакою при оцінці будь-якого інформаційного документа, створеного в результаті аналітичної діяльності.

Вона забезпечується завдяки правильному поєднанню ряду моментів, що визначають результативність роботи аналітика.

Головними серед них є:

глибоке розуміння дійсності тим, хто аналізує повідомлення;

правильний відбір фактів, які стосуються об'єкта аналізу;

виділення на підставі аналізу фактів, основних моментів явищ і про цесів, причинно-наслідкових зв'язків [4].

Як бачимо, вирішальну роль при підготовці достовірних аналітичних матеріалів має рівень кваліфікації виконавців робіт -- професійні знання, ерудиція, вміння орієнтуватись і робити висновки в нестандартній ситуації тощо.

Другим основним принципом організації інформаційно-аналітичного процесу є своєчасна підготовка документів. Своєчасність отримання інформації багато в чому визначає її цінність для користувача. Значення своєчасного подання інформації особам, які приймають рішення, може бути настільки великим, що заради нього варто навіть дещо поступитися досто вірністю повідомлень. Звичайно, йдеться не про суттєву зміну змісту пові домлення, а лише про певне зниження ступеня його точності. Адже, достовірність інформації визначається її здатністю відображати реально існуючі об'єкти з необхідним ступенем точності. По суті, ситуації, коли доводиться йти на певне зниження ступеня достовірності інформації заради своєчасного її подання, трапляються не настільки рідко, як здається на перший погляд. У цьому контексті варто згадати відомого американського менеджера Лі Якокку, який, підкреслюючи роль фактора часу в бізнесі, стверджував, що заради досягнення конкурентних переваг завжди треба пам'ятати про своєчасність подання інформації для прийняття необхідних рішень і не можна при цьому абсолютизувати значення достовірності інформації. «Після того як переважна частина необхідної інформації вже зібрана, настає момент, коли ви опиняєтесь під владою дії закону падаючого доходу», -- писав він [5, c. 76].

Третім основним принципом організації інформаційно-аналітичного процесу є ясність викладення матеріалу. Суть реалізації цього принципу полягає в тому, щоб зробити доступними для інших результати роботи аналітика. Адже саме коректне сприйняття інформації робить її переконливою для споживача, а отже, забезпечує успіх справи.

2.3 Вимоги до інформаційно-аналітичного документу в умовах прийняття управлінських рішень

Основними вимогами до інформаційно-аналітичного документу є те, що він має бути лаконічним, зрозумілим (доступним) і переконливим [4].

Загальновідомо, що лаконічність - сестра таланту. Коротке повідомлення легше сприймається і краще запам'ятовується, ніж довге. До того ж коротке повідомлення має переваги перед довгим (великим) і з огляду на те, що час на підготовку й прийняття управлінських рішень завжди обмежений.

Інформаційно-аналітичний документ можна зробити зрозумілим, доступнішим для споживача, якщо дотримуватись ряду правил. Перш за все він повинен мати чітку структуру. Кожну думку краще висловлювати кількома короткими простими реченнями. Викладати думку бажано простою (але не побутовою) мовою, намагаючись, уникати надмірного вживання спеціальних термінів. Не можна забувати, що єдине призначення спеціальних термінів у інформаційно-аналітичній роботі - точна та коректна передача споживачеві змісту повідомлення. Якщо ж постає дилема: дотримуватися літературного стилю, дещо знизивши точність і коректність висловлюваної думки, або ж заради досягнення максимальної точності та коректності ви кладення матеріалу пожертвувати якістю його літературного стилю, то треба віддати перевагу другому варіанту. Тільки так можна зберегти ясність і переконливість інформаційно-аналітичного документа, не поступаючись його достовірністю.

І нарешті, щоб викладене у документі повідомлення було достатньо переконливим, воно має відображати суттєві причинно-наслідкові зв'язки у доступній, зрозумілій для споживача формі. Обов'язковою умовою виконання цього правила є високий рівень кваліфікації аналітика, його вміння знаходити необхідні аргументи для доведення своєї точки зору на проблему, що розглядається.

Систему інформаційного-аналітичного забезпечення управління можна визначити як взаємозалежну та відповідним чином сформовану сукупність організаційних, організаційно-правових, інформаційних, методичних, програмно-технологічних компонентів, що забезпечує необхідну якість прийнятих управлінських рішень за рахунок раціонального використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій. З поєднанням принципів проблемної орієнтації та програмно-цільової установки як відносно тематики інформаційного забезпечення, так і відносно вибірковості підготовки інформації та доведення її до керівників відповідно до їх місця в системі управління та основних функціональних обов'язків.

Управлінські структури як суб'єкти системи інформаційного забезпечення постійно взаємодіють із інформаційним середовищем, регулюють рух інформації, аналізують тенденції й на цій основі розробляють рекомендації для прийняття управлінських рішень, удосконалювання оптимального управлінського впливу для досягнення цілей керування.

Система інформаційного забезпечення повинна враховувати неоднорідність процесу прийняття управлінських рішень і специфіку діяльності посадових осіб управлінських структур всіх категорій на різних етапах процесу прийняття рішень.

Серед інформаційно-аналітичних досліджень можна виділити моніторингові, ініційовані і кумулятивні дослідження.

1. Моніторингові дослідження призначені для тривалого аналітичного спостереження за розвитком певної ситуації з метою забезпечення можливості апріорного синтезу управлінських рішень, які мають профілактичний або упереджуючий характер. Моніторингові дослідження передбачають одержання статистичних або змістових показників, які характеризують об'єкт спостереження.

Інформаційно-аналітичний моніторинг - вид інформаційної діяльності, пов'язаний з процесами аналізу, синтезу інформації із застосуванням методів моделювання, експертного оцінювання, діагностики і прогнозування, що реалізуються у режимах постійного збирання інформації з традиційних і нетрадиційних джерел з метою регулярного інформаційного забезпечення користувачів.

Видом інформаційно-аналітичного моніторингу є комунікативний аудит. Він здійснюється з метою виявлення і аналізу зовнішньої та внутрішньоорганізаційної інформації, яка прямо або опосередковано характеризує репутацію підприємства, його образ, що сформувався в уявленні різних груп громадськості та персоналу.

2. Ініційовані аналітичні дослідження проводяться за раніш незапланованими дорученнями керівництва або в результаті виявлення при проведенні моніторингових досліджень нових проблемних ситуацій.

3. Кумулятивні дослідження характеризуються високими вимогами до оперативності їх проведення, використанням спеціалізованих методів опрацювання експертної інформації.

Кумулятивні дослідження проводяться на основі ситуативної обробки інформації групами керівників та/або експертів-аналітиків. У цих дослідженнях широко застосовується методологія групових експертних процедур.

При виконанні інформаційно-аналітичних досліджень можна виділити наступні етапи послідовності [13]:

Планування досліджень:

оцінка передбачуваних витрат часу;

вибір переліку параметрів аналізу;

вибір методів оцінки (якісний, кількісний,

комбінований, одне дослідження чи серія тощо);

визначення щодо джерел інформації (наявність стандартів чи еталонів інших джерел інформації)

Оцінка прямих і непрямих факторів, що впливають на дослідження:

оцінка непередбачених наслідків і прихованої мети;

оцінка проміжних і прихованих результатів інформаційно-аналітичних досліджень;

вибір методів дослідження

Проведення інформаційно-аналітичних досліджень:

вибір методу досліджень;

порівняння з аналогом;

інтерпретація даних і зведення результатів дослідження.

Оформлення звіту чи доповіді.

Висновки до другого розділу

Інформаційно-аналітична діяльність, щоб бути ефективною, повинна здійснюватися відповідно до загальних положень і механізмів управління. З іншого боку, інформаційно-аналітична діяльність, як окремий вид послуг, має свої особливості, без врахування яких нею неможливо ефективно управляти.

Аналіз видів управлінської діяльності дозволяє визначити завдання, вирішувані в організації, і виконавців цих завдань. За ступенем інтелектуальності і складності завдання можна виділити п'ять класів управлінської діяльності.

Процес інформаційно-аналітичної діяльності - сукупність спрямованих на визначений предмет операцій мислення і технологічних процедур, виконання яких в певній послідовності із використанням засобів забезпечує вирішення поставленого завдання. Принципи організації інформаційно-аналітичного процесу в системі управління були сформульовані ще кілька десятиріч тому фахівцем зі стратегічної розвідки американським генералом Вашингтоном Плетом: повідомляти достовірно, своєчасно та ясно.

Невід'ємними складовими управлінської діяльності є інформаційно-аналітичні документи ті інформаційно-аналітичні дослідження. Основними вимогами до інформаційно-аналітичного документу є те, що він має бути лаконічним, зрозумілим (доступним) і переконливим. До інформаційно-аналітичної діяльності відносять ті процедури і процеси інтелектуальної діяльності, які мають ознаки творчості, породжують нову інформацію, дозволяють виявляти нові проблеми або їх аспекти, пропонувати нетрадиційні способи їх вирішення. Серед інформаційно-аналітичних досліджень можна виділити моніторингові, ініційовані і кумулятивні дослідження.

РОЗДІЛ 3. Стан інформаційно-аналітичної діяльності в сфері управління в Україні. Проблеми та перспективи розвитку

3.1 Інформаційно-аналітична діяльність в системі управління в Україні. Проблеми розвитку в пострадянському суспільстві

Інформаційні-аналітична діяльність є невід'ємною частиною всіх сфер суспільного життя. Вона має певні цілі та завдання, для реалізації яких існують конкретні засоби, що сприяють отриманню необхідних результатів.

У нашій державі існують спеціальні інформаційно-аналітичні установи, що складають систему інформаційного забезпечення користувачів документальною інформацією універсального, галузевого, проблемно-тематичного змісту. Створено також умови для здобуття професійної освіти в цій галузі - підготовка фахівців для роботи в органах інформації. Водночас, інформаційні структури сформовані як органічні складові багатьох установ, організацій, фірм. Інформаційно-аналітична діяльність охоплює всі галузі науки, освіти, виробництва, а також економіку, політику, культуру, техніку, природознавство тощо, вона є не тільки окремою функцією суспільства, а й складовим елементом людського життя [22].

Однак особливе місце займає інформаційно-аналітична діяльність в Україні саме в сфері управління. Давні традиції і специфічні підходи до організації і управління інформаційною діяльністю в Україні сформувалися в умовах соціалізму. Процеси становлення інформаційного ринку і формування інформаційного компоненту ринкової інфраструктури в Україні почалися у II пол. 80-х років і йшли швидкими темпами.

Діяльність суб'єктів інформаційних відносин у пострадянських країнах має багато спільного. Це й обумовлює доцільність її узагальнення та аналізу з метою формулювання проблем, притаманних інформаційній сфері України та пошуку шляхів їх розв'язання. Проблеми розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в пострадянських країнах можна розподілити на такі взаємопов'язані групи:

соціально-політичні (позбавлення інформаційної сфери функцій трансформації фінансового капіталу в політичну владу; інформаційні аспекти національної безпеки);

організаційно-правові (розвиток законодавства про інформацію; розширення сфери дії правових відносин при радикальному скороченні поля дії нелегітимних стосунків в інформаційному просторі);

фінансово-економічні (вдосконалення економічного механізму функціонування інформаційної сфери суспільства, оптимізація джерел фінансування різних видів інформаційної діяльності для якнайкращого задоволення потреб суспільства в інформації);

технологічні (вдосконалення інструментів інформаційної діяльності в контексті своєчасного забезпечення споживачів достовірною та повною інформацією).

В наш час інформаційно-аналітична діяльність, з точки зору створення оригінальної інформації на основі обробки першоджерел, визначається кількома великими державними інститутами. Ці інститути представлені провідними установами державної системи інформації, системою інформаційного забезпечення органів державної влади і управління, мережею бібліотек, спеціалізованими інститутами і центрами.

Комерційна діяльність в Україні покриває витрати лише на розповсюдження інформації, в той час як генерація баз даних і формування фондів джерел інформації в остаточному підсумку фінансується бюджетом. Але фахівці вважають, що державна підтримка розвитку інформаційно-аналітичної діяльності є ще не скоординованою і погано керованою, що гальмує процес розвитку інформаційного ринку. В Україні як і в більшості розвинених країн в сфері інформаційної діяльності функціонують інформаційні установи трьох типів власності: державної, суспільної (публічної або некомерційної), приватної. Державний і суспільний сектори є фактично об'єднаними, доля приватного сектору в цілому ще незначна, хоча в окремих секторах інформаційної діяльності ділової і спеціальної інформації вона повністю домінує.

Різке зростання у 1990-1991 роках числа нових інформаційних установ (більш 500), привело до появи більш ніж 1,5 тис. нових доступних баз даних на додаток до вже існуючих 1,2 тис. Кількість баз даних, що створювались у державних установах України наближається до 10 тис. Але головна їх кількість призначена для внутрішніх користувачів або не містить інформації, що має практичний попит. Тепер період швидкого росту з кінця 1991 року стабілізувався, кількість інформаційних установ і баз даних дещо зменшилась.

3.2 Інформаційно-аналітична діяльність в Україні в сфері державного управління: стан та проблеми функціонування

Інформаційно-аналітична діяльність у державному управлінні - це комплекс дій фахівця-аналітика у сфері державного управління, політики, економіки, що пов'язаний з виявленням, отриманням, ознайомленням, оброб кою, опрацюванням первинних даних та відомостей з метою перетворення їх на необхідні знання, для забезпечення прийняття управлінських рішень [6].

Інформаційно-аналітичні діяльність в сфері управління державою спрямована на забезпечення діяльності осіб, що приймають політичні рішення в умовах дефіциту часу, при неповноті та браку інформації про досліджувані процеси, нечіткість, суперечливості або часткову невірогідність інформації. Така діяльність повинна дозволити зібрати дані у цілісну картину про те, що відбувається й спрогнозувати на перспективу дії різних факторів, структур, груп інтересів та політичних акторів.

Для сфери державного управління важливим є попередження конф ліктів і соціально-політичних ситуацій, пошук найкращого виходу із становища, що склалось, оцінка можливих наслідків прийняття рішень, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку фінансової ситуації, стратегічне планування.

Інформаційно-аналітичні служби органів влади і управління покликані моделювати соціологічні аспекти, здійснювати прогнозування політичних конфліктів, результатів голосування, здійснювати аналітичний моніторинг не тільки явних поточних проблем, а і виявляти проблемні ситуації, проводити ситуаційний аналіз та вирішувати інші завдання соціального, політичного, фінансового, екологічного моніторингу.

Інформаційно-аналітичну діяльність можна розглянути за допомогою

застосування системного підходу, як сукупність основної, управлінської і

забезпечувальної складових та їх взаємозв'язків [14].

У державному управлінні постановка даної проблеми стає необхідною завдяки безпосередньому зв'язку розвитку подібних технологій з важливою функцією державного управління - інформаційно-аналітичним забезпе ченням підтримки життєдіяльності соціальної системи. Для України дана проблема набуває особливої ваги з огляду залучення нашої держави до світових глобалізаційних процесів, у тому числі до формування єдиного інформаційного простору [6].

Українська держава останнім часом постійно перебуває в стані змін та нескінченному процесі трансформації та реформування, внаслідок чого громадянам довелося пережити цілий ряд найгостріших соціально-політичних ситуацій, породжених помилками та прорахунками в процесі прийняття та реалізації політичних рішень. Очевидно, що ці прорахунки були в чималій мірі обумовлені слабкістю інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та вищих посадових осіб.

На сучасному етапі політичних перетворень в Україні невирішеними залишаються питання інформаційно-аналітичної діяльності органів державного управління на місцевому рівні, де найбільше виявляються проблеми відносин держави та суспільства, а також державного управління та місцевого самоврядування. Вимагають осмислення теоретичні засади організації цієї діяльності та вироблення на основі теоретичних розробок практичних рекомендацій, що дають змогу удосконалити інформаційно-аналітичне забезпечення місцевих органів державного управління та органів місцевого самоврядування [16].

Сучасна система інформаційно-аналітичне забезпечення. районних державних адміністрацій відповідає «виконавчій» моделі організації діяльності райдержадміністрації. Але перехід до «сервісної» моделі, що є потребою часу, поставить перед службовцями вимоги з розширення інформаційного середовища вироблення та прийняття управлінських рішень, їх прозорості, встановлення ефективного зворотного зв'язку з інституціями приватного та суспільного секторів. Інформаційно-аналітичне забезпечення як напрям діяльності слід визначити одним із провідних і передбачити з урахуванням цього відповідні зміни функцій та структури органів виконавчої влади на районному рівні [18].

Крім того, існує необхідність адекватної інтерпретації інформації із середовища, що, у свою чергу, вимагає залучення інформаційно-аналітичних ресурсів приватного та суспільного секторів. Як наслідок повинні бути впорядковані вхідні потоки інформації, забезпечивши при цьому збалансовану подачу інформації з усіх джерел з урахуванням функціонального навантаження для державного управління та громади.

Якщо поглянути з середини процесу, то модифікація внутрішньосистемного обігу інформації має бути спрямованою на максимальне спрощення процедур її надходження та обробки, упорядкування інформаційних потоків у райдержадміністрації.

Результатом такого підходу має стати підвищення оперативності опрацювання інформації, досягнення рівномірності інформаційного навантаження на службовців, прискорення процесів даного інформаційного обміну тощо [19].

Важливим у функціонуванні інформаційно-аналітичної діяльності в державному управління є впровадження системно-аналітичної діяльності як елементу процесц європейської та світової інтеграції України. У країнах ЄС та США сьогодні в інформаційній сфері готуються та широко використовуються фахівці у галузях «KnowledgeManagement» та «Businessintelligence». Нестача в органах державного управління та місцевого врядування України таки фахівців, який мають сучасний менталітет, здатні усвідомити роль організаційних систем у світовому співтоваристві та всередині своєї країни, обумовлює існування безлічі соціально-економічних проблем в Україні. Зокрема це негативно позначається на ефективності інвестицій в економіку України з боку європейських та світових партнерів [17].

На жаль, загальний рівень інформатизації аналітичної діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування в Україні зараз такий, що, крім проблем власне інтеграції їх інформаційно-аналітичних систем, сьогодні потрібно також вирішувати проблеми створення чи суттєвої модернізації самих об'єктів інтеграції [20].

На даному етапі розвитку інформаційно-аналітичної системи головними проблемами інтеграції інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування є відсутність нормативно-правових норм щодо регулювання доступу до державних інформаційних ресурсів, регламенту використання та передачі інформації про діяльність органів державної влади і органів місцевого самоврядування; відсутність інформаційного базису у вигляді державних кадастрів, реєстрів та регістрів інформаційних ресурсів з інформацією про земельні і природні ресурси, об'єкти нерухомості, населення, юридичних осіб тощо; відставання технологізації процесів управлінської діяльності від сучасних потреб державного управління й сучасного рівня розвитку інформаційних технологій; нерозвиненість «публічної влади», прямих та зворотних інформаційних зв'язків органів державної влади і органів місцевого самоврядування з громадськістю та різноманітними недержавними джерелами масової інформації [20].

3.3 Перспективи розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в системі управління в Україні

Інформаційно-аналітична діяльність в Україні вийшла на шлях сталого поступового розвитку і вдосконалення. За останні роки швидко розвивається телекомунікаційна інфраструктура України, що є одним з важливих чинників функціонування інформаційно-аналітичної діяльності, масового розвитку сучасних видів інформаційних послуг. Перспективними будуть інформація і аналітика, що не потребують високих затрат, розраховані на широке коло користувачів або орієнтовані на невеликі групи користувачів, що готові платити за послуги світового рівня за світовими цінами [16].

Одним з пріоритетів побудови інформаційного суспільства є інформатизація органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка має сприяти прозорості та відкритості влади, підвищенню ефективності праці чиновників, якісному наданню населенню країни різноманітних інформаційних послуг органами влади, демократизації виборчого процесу, інтеграції зі світовим інформаційним простором тощо. На сучасному етапі розвитку України необхідна науково обґрунтована зміна парадигми інформаційного забезпечення всіх ешелонів державної влади, яка передбачає широке використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів, передусім Інтернету, на всіх рівнях державного управління, перехід усіх державних структур на електронний документообіг, об'єднання локальних мереж органів влади в інтегровану мережу, доступ державних службовців до Інтернету, а також уможливлення інтерактивної участі громадян у процесі прийняття рішень.

Говорячи про інформаційно-аналітичну діяльність державного управління слід відмітити, що перспективи подальших розвідок у даному напрямку полягатимуть в оцінці витрат на запровадження посад аналітиків консолідованої інформації та їх навчання [17].

На сучасному етапі політичних перетворень в Україні невирішеними залишаються питання інформаційно-аналітичної діяльності органів державного управління на місцевому рівні, де найбільше виявляються проблеми відносин держави та суспільства, а також державного управління та місцевого самоврядування.

Висновки до третього розділу

Особливе місце інформаційно-аналітична діяльність в Україні займає саме в сфері управління. Давні традиції і специфічні підходи до організації і управління інформаційною діяльністю в Україні сформувалися в умовах соціалізму. Процеси становлення інформаційного ринку і форму вання інформаційного компоненту ринкової інфраструктури в Україні почалися у II пол. 80-х років і йшли швидкими темпами.

Інформаційно-аналітичні діяльність в сфері управління державою спрямована на забезпечення діяльності осіб, що приймають політичні рішення в умовах дефіциту часу, при неповноті та браку інформації про досліджувані процеси, нечіткість, суперечливості або часткову невірогідність інформації. Для України дана проблема інформаційно-аналітичної системи в державному управлінні набуває особливої ваги з огляду залучення нашої держави до світових глобалізаційних процесів, у тому числі до формування єдиного інформаційного простору [6].

Інформаційно-аналітична діяльність в Україні вийшла на шлях сталого поступового розвитку і вдосконалення.Перспективними будуть інформація і аналітика, що не потребують високих затрат, розраховані на широке коло користувачів або орієнтовані на невеликі групи користувачів, що готові платити за послуги світового рівня за світовими цінами [16].

Говорячи про інформаційно-аналітичну діяльність державного управління слід відмітити, що перспективи подальших розвідок у даному напрямку полягатимуть в оцінці витрат на запровадження посад аналітиків консолідованої інформації та їх навчання [17].

ВИСНОВКИ

Досліджуючи питання інформаційно-аналітичної діяльності у системі управління,якому присвячена дана курсова робота, можна зробити наступні узагальнюючі висновки:

1. Інформаційно-аналітична діяльність являє собою процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі, придатній для її використання при прийнятті управлінських рішень. Ефективна та якісна система інформаційно-аналітичного забезпечення є невід'ємною складовою професійного функціонування будь-якої системи управління. Адже недостовірна інформація, або ж несвоєчасне її надходження чи факторів, що можуть спричинити викривлення інформації, - все це може призвести до прийняття хибних управлінських рішень.

2. Управлінські рішення спрямовані на розв'язання конкретних питань, як правило, мають чіткі термінові межі та у встановлений період повинні втілюватись в життя. Особливо наочно це проявляється в бізнесі, де термін виконання трудових угод завжди визначений, а також у політиці, рішення, спрямовані на управління тим чи іншим полічним процесом, мають більш-менш чітко визначений термін реалізації.

3. Дослідивши аналізування видів управлінської діяльності, можна конкретизувати такі класи завдань:

Перший клас - найбільш прості завдання, які складаються з повністю формалізованих процедур і виконання яких, крім витрат часу, не становить ніякої складності для виконавців;

Другий клас - більш складні завдання: прийняття рішень в умовах ризику;

Третій клас завдань - слабко структуровані завдання, які містять неві домі або невимірювані компоненти;

Четвертий клас завдань складають завдання прийняття рішень в умовах протидії або конфлікту;

П'ятий клас - найбільш складні проблеми прогнозування, перспективного планування;

4. Виходячи з класів завдань, що вирішуються в системі управління, можна виділити основні принципи організації в системі управління інформаційно-аналітичного процесу. Існує три принципи: принцип достовірності повідомлення, принцип своєчасної підготовки документів, та принцип ясності викладення матеріалу.

5. Розглядаючи питання інформаційно-аналітичного документу, можна виділити основні вимоги до інформаційно-аналітичного документу. Документ мусить бути лаконічним, зрозумілим, тобто доступним, і переконливим.

6. На данний момент в Україні створенно спеціальні інформаційно-аналітичні установи, що складають систему інформаційного забезпечення користувачів документальною інформацією універсального, галузевого, проблемно-тематичного змісту. Створено також умови для здобуття професійної освіти в цій галузі - підготовка фахівців для роботи в органах інформації. Однак особливе місце займає інформаційно-аналітична діяльність в Україні саме в сфері управління.

7. Зараз інформаційно-аналітична діяльність в Україні на шляху сталого поступового розвитку і вдосконалення. Спостерігається швидкий розвиток телекомунікаційної інфраструктури України. Перспектив набуває розвиток інформаційних сфер і аналітики, що не потребують високих затрат, та розраховані на широке коло користувачів або орієнтовані на невеликі групи користувачів, що готові платити за послуги світового рівня за світовими цінами. Одним з пріоритетів побудови інформаційного суспільства є інформатизація органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка має сприяти прозорості та відкритості влади, підвищенню ефективності праці чиновників, якісному наданню населенню країни різноманітних інформаційних послуг органами влади, демократизації виборчого процесу, інтеграції зі світовим інформаційним простором тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Про інформацію: Закон України від 2 жовт. 1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1992. - №48. - Ст.650.

Телешун С.О. та ін. Політична аналітика в системі пуб лічного управління / С.О. Телешун- К., 2011. - С. 38-41.

Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління:навч. посіб. для студ. і виклад. вузів. / С.П. Кулицький. - К.: МАУП, 2002. - 224 с.

Плэтт В. Стратегическаяразведка. Основныепринципы / В.Плэтт . - М.: Издат. дом «Форум», 1997. - 376 с.

Якокка Л.Карьера менеджера. - М.:Прогресс, 1991. - 384 с.

Дєгтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітич не та організаційне забезпечення /А.О.Дєгтяр . - Х.: Вид-во ХарPI НАДУ «Магістр», 2004. - 224 с.

Ібрагімова І. М. Інформаційна підтримка державного управління в Україні: основні засади та перспективи. /І.М.Ібрагімова / Держ. упр. в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади / За ред. Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка. - Л.: Львів. політехніка, 2002. - С. 306-319.

Сляднева Н.А. Информационно-аналитическаядеятельность. Проб лемы и перспективы// ИнформационныересурсыРоссии /Н.А.Сляднева . - 2001р. - №2(57). - С. 14-21.

Сілкова Г.В. Інформаційно-аналітична діяльність у структурі інфор маційної діяльності // Бібліотекознавство. Документознавство. Інфор мологія /Г.В.Сілкова .- 2009р. - №4. - С. 37-44.

Хромченко Л.Г. Організація інформаційної діяльності (теоретичні основи): навч. посіб. Для студентів сеціальності «Міжнародна інфор мація», «Міжнародні економічні відносини»/ Л.Г. Хромченко, О.С.Раковська-Башмакова, А.С. Шраєр; за ред..Х.В. Чаковського. - Х.: «МСУ Харків», 2008. - 352 с.

Сляднева Н.А. Информационная аналитика - эзотерическое искусство или современная профессия? (Проблемывузовскойподготовки) // Информационно-аналитический электронный журнал «Факт». - 2000 - № 7.

Синюк В.Г. Использование информационно-аналитических техноло гий при принятии управленческих решений: учеб. пособие / В.Г.Синюк, А.В.Шевырев; Моск. акад. экономики и права. - М.: Экзамен, 2003. - 160 c.

Матвієнко О.В., Цивін М. Н. Інформаційний менеджмент: опорний конспект лекцій у схемах і таблицях: навч. посібник / О.В. Матвієнко. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 170 с.

Бутко М. П. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування / М.П. Бутко // II міжнар. наук.-практ. конф. «Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі ефективного державного управління». - К., 2001. - С. 35-40

Шпига П. С. Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої полі тики: конспект лекцій / П.С. Шпига. - К.: Київ. міжнар. ун-т, 2004. - 108 с.

Ібрагімова І.М. Інформаційна підтримка державного управління в Україні: основні засади та перспективи // Держ. упр. в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади / За ред. Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка. - Л.: Львів. політехніка, 2009. - С. 306-319.

Бондаренко М.Ф. Информационномуобществу - профессионалов в областиинформации (BusinessIntelligence и KnowlrdgeMenagementнаслужбегосударству)/М.Ф. Бондаренко, С.И. Маторин, Е.А. Соловьева// it2b. Технологииразведки для бизнеса. - Режим доступу: http://it2b.ru/

Концепція формування та функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування / Державна адміністрація зв'язку Міністерства транс порту та зв'язку України. - Режим доступу:

http://www.stc.gov.ua/doccatalog/document?id=52782

Інформаційно-аналітичне забезпечення районної державної адмі ністрації: Аналіт. звіт. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. - 12 с.

Бандурка О. О. Державне управління проблеми уточнення поняття та визначення меж його використання // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України /О.О.Бандурка . - 2004. - № 3. - С. 26-32.

Янг Э., Куин. Л. Как написать действенный аналитический документ в сфере государственной политики: практическое пособие для сонет ников по государственной политике в Центральной и Восточной Европе / Э. Янг, Л. Куин . - К.: «К.И.С.» . - 2009. - 122с.

Сорока М.Б.Національна система реферування української наукової літератури/ НАН України, Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського / М.Б.Сорока . - К.: НБУВ, 2002. - 209 с.

Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений. Учеб. Пособие / О.И.Ларичев . - М.: Логос, 2009. - 296 с.

Кузнецов И. Н. Учебник по информационно-аналитическойработе / И.Н. Кузнецов. - М.: Яуза, 2011. - 320 с.

Рейльян Я.Р. Аналитическая основа принятия управленческих решений / Я.Р. Рейльян. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 182 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Основні чинники виникнення й розвитку інформаційного документа. Поняття та характеристика інформаційного документа, його зміст та призначення, риси. Види інформаційних документів в системі інформаційно-аналітичної діяльності забезпечення управління.

    курсовая работа [36,4 K], добавлен 21.12.2010

  • Аналіз прийняття стратегічних управлінських рішень на корпоративному рівні у ПАТ "Компанія "Райз", фінансові індикатори їх ефективності. Впровадження системи контролінгу як інформаційно-аналітичної основи прийняття ефективних управлінських рішень.

    курсовая работа [117,7 K], добавлен 05.06.2013

  • Управління персоналом на підприємстві. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Проведення необхідних досліджень у сфері маркетингової, логістичної, зовнішньоекономічної, інноваційної діяльності. Планово-економічна діяльність організації.

    отчет по практике [521,0 K], добавлен 15.08.2014

  • Системний підхід в розробці принципів управління якістю організації. Стандарти ІСО в системі управління якістю виробничих процесів. Документація системи менеджменту якості. Менеджмент ресурсів. Якість та управління організацією. Економічна ефективність ро

    дипломная работа [199,7 K], добавлен 20.06.2004

  • Аналіз оглядово-аналітичних документів як основи інформаційно-аналітичного забезпечення управління установою. Види та структура документів, методика їх створення. Інформаційно-документне забезпечення органів влади на прикладі міської ради м. Кузнецовськ.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 20.12.2010

  • Зміст інформаційно-документаційного забезпечення управління. Роль інформаційних технологій в забезпеченні оперативності та гнучкості прийняття рішень, в забезпеченні своєчасного та правильного створення документів. Структура інформаційної системи.

    презентация [1,9 M], добавлен 20.04.2012

  • Історія дослідження специфіки управління персоналом організації соціальної сфери. Зміст, напрями та методи управління персоналом в організації. Організація соціальної сфери: суть, специфіка. Оптимізація управління персоналом організації соціальної сфери.

    дипломная работа [512,8 K], добавлен 26.10.2010

  • Поняття інформації та її функції, класифікація, джерела. Суть та основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу. Роль і значення інформації в роботі секретаря-референта. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів.

    контрольная работа [34,9 K], добавлен 01.08.2010

  • Поняття організації та організаційний процес. Базові схеми департаменталізації. Структурна організація фірми. Діапазони рішень в процесі організаційної діяльності. Основні типи принципів побудови структур управління. Проблеми організаційних комунікацій.

    презентация [3,3 M], добавлен 17.03.2014

  • Порівняльний аналіз понять "рішення" та "управлінське рішення", їх головні ознаки. Механізм управління виробничим процесом, місце у ньому управлінського рішення. Сутність основних законів управління. Технологія прийняття рішення у процесі управління.

    реферат [68,9 K], добавлен 18.01.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.