Організаторські навички та здібності

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Організаторські навички та здібності

(Варіант 32)

Виконала студентка

Групи ЗІО-13

Якушина Карина

Київ-2016



Зміст

Вступ

1. Зміст дисципліни: мета, завдання та результати її вивчення

2.Теоретична частина

2.1 Загальна характеристика процесів діловодства: надходження, реєстрація, зберігання

2.2 Методи планування особистої праці менеджера: директивне, індивідуальне та комбіноване планування

3. Практична частина

Використана література



Вступ

Метою вивчення дисципліни «Організаторські навички та здібності» є формування у майбутніх менеджерів умінь організовувати особисту працю і працю підлеглих, складати основні види управлінської документації.

Завданнями дисципліни є набуття наступних теоретичних знань:

- організація управлінської праці менеджерів різних рівнів управління та формування її складових;

- застосування сучасних принципів та напрямів наукової організації праці;

- використання часу як ресурсу;

- організація процесу документування в управлінні, вимог до складання та оформлення документів, а також практичних умінь;

- планування та організація особистої праці менеджера;

- організація робочого місця менеджера;

- застосування технології роботи з текстовими матеріалами;

- організація та проведення нарад і зборів;

- здійснення підготовки та проведення ділових зустрічей, переговорів;

- управління потоком відвідувачів;

- раціоналізація телефонних контактів; взаємодія з секретарем; використання технічних засобів управління;

- формування потоків документів, організація порядку проходження і виконання документів;

- використання процесів автоматизації діловодства.

Навчальним планом для студентів всіх форм навчання передбачені установчі та оглядові лекції, практичні заняття та самостійна робота студентів. Протягом вивчення дисципліни студенти виконують контрольну роботу. Це дозволить набути практичних навичок самостійного вирішення завдань, закріпити та поглибити теоретичні знання.



1.Зміст дисципліни: мета, завдання та результати її вивчення

Предметом вивчення навчальної дисципліни є діяльність менеджера-керівника, тобто організаційна діяльність в сфері управління соціально-технічними системами, якими є сучасні організації та підприємства.

Міждисциплінарні зв'язки: базою для вивчення дисципліни «Організаторські навички та здібності» є: «Основи менеджменту», «Менеджмент», «Управління персоналом», «Психологія», «Соціологія», «Філдософія». Дисципліна є базовою для дисциплін «Організація та планування виробництва», «Управління якістю».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Управлінська праця та її наукова організація ;

Основні види роботи менеджера ;

Метою вивчення дисципліни є оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками з питань особистісного розвитку менеджера; формування у студентів індивідуальних особливостей і поведінкових навичок, які необхідні майбутньому керівнику; розвиток у майбутніх менеджерів умінь організовувати особисту працю.

Завданням вивчення дисципліни є теоретична та практична підготовка студентів із питань:

- визначення особистісних цінностей та цілей менеджера;

- управління саморозвитком особистості; - розвинення навичок ефективного керівництва;

- організації управлінської діяльності менеджерів різних рівнів;

- застосування сучасних принципів та напрямів наукової організації діяльності менеджера;

- використання часу як ресурсу.

Результати вивчення дисципліни дозволять здійснити практичну підготовку та сформувати ряд відповідних професійних і особистісних компетенцій.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

- біосоціальні і духовні основи самоврядування своєю життєдіяльністю і діяльністю;

- психофізіологічні резерви людини;

- закони, що управляють людиною, і механізм їх дії;

- технологію стратегічного і повсякденного самоменеджменту;

- засоби реалізації функцій самоменеджменту (техніки, технології, методи, прийоми);

- технологію боротьби;

- особливості персонального самоменеджменту;

вміти:

- здійснювати стратегічне і повсякденне планування життя;

- застосовувати засоби самоменеджменту (техніки, технології, методи, прийоми тощо) для розв'язання функціональних завдань;

-застосовувати знання і навички самоменеджменту для досягнення життєвих цілей;



2. Теоретична частина

2.1 Загальна характеристика процесів діловодства: надходження, реєстрація, зберігання

Діловодство - це діяльність, яка охоплює питання документування і організації роботи з документами в процесі здійснення управлінських дій. Основними елементами діловодства є письмові документи і документування, а саме створення документів.

Головним завданням діловодства є забезпечення швидкої і ефективної роботи підприємства, установи чи організації.

Складові частини діловодства - система документації, система документування, організація роботи з документами.

Система документації - це сукупність документів, взаємопов'язаних між собою таким чином, що являють собою єдине ціле із своїми специфічними рисами. Існує багато систем документації. Наприклад, система управлінських документів, яка має багато підсистем - функціональні, міжгалузеві та галузеві системи. До функціональних систем належить планова, матеріально-технічна, звітно-статистична. До галузевих систем належать документи, які стосуються певної галузі в країні. До міжгалузевих - документи, що стосуються двох чи більше галузей. Ці системи поділяються на підсистеми, останні - на більш дрібні сукупності документів.

Система документування - це сукупність процесів і прийомів створення всієї документації в установах, на підприємствах, в організаціях, в ході здійснення ними своїх функцій. Документування охоплює всі операції по складанню, погодженню, затвердженню, оформленню і виготовленню документів. Система документування передбачає наявність відповідних вимог і нормативів створення документів. Такі нормативи закріплені законодавчо у вигляді Єдиної державної системи діловодства (ЄДСД), інструкціями, відомчими нормативними документами з питань діловодства. Основні положення ЄДСД розповсюджуються на організаційно-розпорядчу документацію. Деякі положення є обов'язковими для виконання, інші мають рекомендаційний характер.

Організація роботи з документами - це створення умов, що забезпечують рух, пошук і збереження документів в діловодстві. Сюди входить прийом, реєстрація, розподіл, контроль виконання, формування справ, довідково-пошукова робота, обробка, збереження і використання документів.

У діловодстві розрізняють:

Адміністративне (загальне) діловодство - це операції по документуванню розпорядчої і виконавчої діяльності організації чи підприємства. Документи, які застосовуються при оформленні розпорядчої і виконавчої діяльності органів державного управління називаються організаційно-розпорядчою документацією (ОРД).

Організаційно-розпорядча документація створюється і використовується в різних органах управління - Кабінеті міністрів, міністерствах, відомствах, установах, школах, лікарнях, на підприємствах та ін.

Усі документи системи ОРД можна поділити на 5 груп:

організаційні (положення, статути, інструкції, правила);

розпорядчі (постанови, рішення, розпорядження, накази в загальних питаннях, вказівки);

довідково-інформаційні (довідки, протоколи, акти, доповідні та пояснювальні записки, службові листи, відгуки, доповіді, звіти, договори та ін.);

з кадрових питань (заяви, накази, особові листки, трудові книжки, особові картки, характеристики та ін.);

особисті офіційні документи (пропозиції, заяви, скарги громадян, автобіографії, розписки, доручення та ін.).

Застосування стандартів ОРД для організацій, установ і підприємств країни стало підготовкою до уніфікації систем документації, які використовуються в управлінні.

Уніфікація - це встановлення єдиного комплексу видів і різновидів управлінських документів для аналогічних управлінських ситуацій, єдиних форм та правил складання та оформлення документів. Уніфікація документів включає їх стандартизацію, зменшення кількості видів та різновидів документів, встановлення певного кола ділових паперів з допомогою яких здійснюється управлінська діяльність.

Спеціальне діловодство - це робота з документами, специфічними для кожної із функцій управління, а також для таких областей діяльності як транспорт, зв'язок, статистика, юриспруденція, військова справа. Серед спеціального діловодства розрізняють: бухгалтерське, нотаріальне, військове, діловодство по особовому складу установи та ін.

Діловодство в установах організовується в залежності від їх виду, особливостей роботи, об'єму документообігу. Об'єм документообігу визначається кількістю вхідних, вихідних, внутрішніх документів за рік. В залежності від об'єму документообігу установи поділяються на чотири категорії: з об'ємом документообігу понад 100000 документів на рік; від 25000 до 100000 документів; 10000-25000 документів на рік; до 10000 документів на рік.

В залежності від структури установи і об'єму документообігу система ведення діловодства може бути: а) централізована - застосовується в установах з документообігом до 10000 документів на рік, з невеликою кількістю структурних підрозділів; б) децентралізована - в установах з територіально відокремленими структурними підрозділами і документообігом понад 100000 документів на рік.

Відповідно до діючого законодавства органи управління створюють:

Кабінет міністрів - постанови і розпорядження;

міністерства - накази, інструкції, вказівки;

державні комітети і комісії - постанови, інструкції, вказівки;

головні управління та управління при КМУ - накази, інструкції, вказівки;

виконкоми Рад народних депутатів, їх управління та відділи - рішення (виконкоми), розпорядження (виконкоми), накази (управління та відділи виконкомів);

власники промислових та виробничих об'єднань, фірм, трестів - накази, інструкції, вказівки;

власники, підприємств, установ, організацій - накази, інструкції, розпорядження (підприємства), вказівки.

Управлінські документи мають свої особливості:

створюються і використовуються органами управління у відповідності із встановленою компетенцією і поставленими завданнями;

служать засобом закріплення функцій органів управління;

містять інформацію довідкового і правового характеру, відображають природу виконавчої і розпорядчої діяльності певного органу управління;

процес їх створення, форма, зміст, межі дії регулюються правовими нормами, що надає їм загальнообов'язковість виконання.

Сукупність дій органів управління по створенню і використанню документів називається документуванням управлінської діяльності.

Органи управління з найбільш важливих питань видають постанови, рішення, накази; а з менш важливих - розпорядження, вказівки.

2.2 Методи планування особистої праці менеджера: директивне, індивідуальне та комбіноване планування

Після встановлення цілей починають власне планування праці. Керівнику важко або й неможливо розробити конкретні плани на більш-менш тривалий період, тому що під впливом не передбачених раніше факторів їх доведеться постійно переглядати. Тому на практиці звичайно обмежуються розробкою плану роботи на день, тиждень, місяць. Причому останній часто не проробляють детально, відзначаючи лише невідкладні і найбільш важливі справи. Організація праці менеджера підприємства тісно пов'язана з організацією всіх процесів управління у підпорядкованому йому апараті та істотно впливає на успіх управління в цілому. Менеджер постійно піддається стихійному перебігу подій, не керує власним часом, він втрачає здатність і можливість відрізняти головне від другорядного, побачити за конкретними ситуаціями більш фундаментальну проблему. Його рішення набувають характеру оперативного погашення конфліктів. По суті, виконуючи роль генерального диспетчера, такий менеджер не виконує своїх першочергових обов'язків. Залишаються невирішеними перспективні проблеми, а це в свою чергу породжує багато нових проблем. Нерідко буває і так, що менеджери великого значення надають проблемам і перспективним питанням. Але свою роботу вони організують так нераціонально, що не мають можливості бувати на керованих об' єктах, особисто зустрічатися з керівниками підрозділів та іншими працівниками; їм бракує часу для підвищення власної кваліфікації. Через це перспективні завдання, якими вони зайняті, вирішуються не найкращим чином. Іноді менеджери через брак часу, що є наслідком поганої організації праці, робочий день менеджера триває 10, 12 і навіть 13 годин. Врешті, не залишається часу на самоосвіту, родину, відпочинок, спорт та інше. Слід мати на увазі й те, що організація власної праці - це турбота самого менеджера. Невпорядкованість робочого дня, постійна зайнятість, безперервна штурмовщина у справах, які потребують вдумливого, планомірного вирішення, створюють у самому апараті управління такий стиль роботи, який призводить до нераціонального використання часу в усіх підрозділах. Щоб правильно спланувати розподіл часу між різними видами діяльності, необхідно перш за все його класифікувати за певними ознаками. За змістом роботи поділяють на економічні, технічні, комплексні тощо. Роботи розрізняються: o за характером спонукальних причин (особиста ініціатива, ініціатива підлеглих, вказівки зверху, ініціатива громадських організацій); o за періодом, що охоплюється керівною діяльністю (питання перспективні, поточні та ін.); o за формами діяльності (індивідуальна робота, збори, наради, прийом відвідувачів, телефонні розмови, відвідання робочих місць та ін.). Планування має бути як довгостроковим (рік, квартал, місяць), так і оперативним (тиждень, один день). Починати треба з довгострокового плану. Для цього необхідно скласти перелік найбільш важливих робіт року, кварталу, місяця, а потім встановити терміни їх початку і закінчення. До цих робіт належать, такі, які повторюються із року в рік. Наприклад, річний звіт, збори трудового колективу щодо підсумків року та ін. Існує практика складання робочих графіків на один день, тиждень, рідше - декаду чи місяць. Ці графіки дисциплінують не тільки працю самого менеджера, але і підпорядкованого йому колективу. Менеджер, який планує свою працю, повинен враховувати час, необхідний для підвищення ділової кваліфікації, рівня політичних і економічних знань, виконання громадських доручень і прийом працівників підприємства зі службових і особистих питань. План має чітко визначати час на роботу з документами, прийом відвідувачів, перебування в структурних підрозділах, участь у зборах акціонерів і трудового колективу, проведення нарад з підлеглими тощо. Розробка такого плану створює нормальний ритм роботи апарату управління, забезпечує черговість виконання завдань, дає можливість виділити час для творчої роботи, інноваційної діяльності, підвищення кваліфікації. Тут менеджер компетентно і завчасно може займатися постановкою і вирішенням стратегічних питань, продуктивно працювати. Процес розробки плану особистої праці менеджера пропонується здійснювати за схемою, наведеною на рис. 4.1. Перший етап: менеджер складає перелік справ, які слід виконати протягом планового періоду. Це можуть бути завдання з перспективного переліку справ, не виконаних у минулому періоді, інші справи, завдання, які періодично виникають. Перелік робіт слід складати у письмовій формі. Наприклад, у переліку справ на день відображають такі питання: проведення нарад, прийомів, робота з документацією, поїздки, контроль, телефонні переговори тощо. На цій стадії достатньо лише наближеного ранжування завдань, тобто розподілу їх за ступенем важливості або терміновості. Другий етап: після складання переліку робіт на плановий період необхідно визначити витрати часу, необхідного для виконання кожного виду роботи. Безумовно, це складне завдання, оскільки керівнику важко заздалегідь передбачити, скільки часу потребує та чи інша робота. Тут багато залежить від складності та незвичайності вирішуваних завдань, досвіду і професіоналізму самого керівника, кваліфікації управлінського персоналу та інших факторів. Разом з тим, тривалість деяких управлінських дій можна оцінювати досить точно. Наприклад, керівники заздалегідь регламентують тривалість прийому відвідувачів з особистих питань, нарад тощо.

Рис. 4.1. Схема процесу планування особистої праці менеджера

Зрештою, оцінка витрат часу буде приблизною, що потребуватиме коригування їх в ході реалізації завдань. Разом з тим, встановлення тривалості робіт дисциплінує керівника, змушує його вкладатися у встановлені терміни. Не дарма кажуть, що робота забирає стільки часу, скільки його на неї виділено. Третій етап: оскільки неможливо передбачити, які завдання потрібно буде виконати протягом планового періоду, слід зарезервувати час для непередбачених справ. Робочий час керівника поділяється на три частин: o заплановані справи - 60 %. Виходячи з 8-годинного робочого дня, запланована активність не повинна перевищувати 5-6 год.; o резерв часу на непередбачені роботи - 20 %; o резерв часу на творчу діяльність керівника - 20 %. Отже, співвідношення між плановим часом і резервом має становити 60:40. Четвертий етап: необхідно визначити фонд робочого часу планового періоду. При цьому, слід виходити з 5-6 годин на день. Таким чином, у тижневому плані за п'ятиденний тиждень загальний фонд робочого часу становитиме 40 годин., а для розв'язання планових завдань - не більше 30. П'ятий етап: перш ніж остаточно встановити план власної роботи, необхідно здійснити контроль шляхом співставлення розрахованих на другому етапі витрат часу на виконання планових робіт з фондом робочого часу. Якщо необхідні витрати часу перевищують фонд планового періоду, необхідно переглянути перелік планових робіт. Менеджеру слід проранжувати планові роботи з точки зору важливості і невідкладності їх і вилучити другорядні дії. Так, не дуже термінові справи можна перенести на наступний період. Слід також делегувати частину робіт підлеглим. Шостий етап: менеджер складає план власної роботи до виконання. Для зручності їх рекомендується розробляти за допомогою щоденників часу, в яких відображають завдання, необхідні дії, номери телефонів, адреси та іншу інформацію. Сьомий етап: корегування плану, за необхідності - внесення змін і доповнень. Завдяки встановленому резерву часу менеджер має змогу протягом планового періоду адекватно реагувати на можливі ускладнення в процесі реалізації тих або інших завдань, вирішувати непередбачені справи, займатися творчою роботою. Якщо у менеджера немає особистого плану роботи, то в колективі виникає нервова напруга, що призводять до неякісного вирішення завдань, зниження результативності управлінської праці. Деякі роботи передбачити у плані неможливо. Для цього необхідно проектувати резерв часу на їх виконання, а якщо його буде недостатньо, то зменшувати витрати часу на заплановані роботи, переносити на інший час або доручати їх виконання відповідальному працівнику апарату управління. Планування особистої роботи слід розглядати не тільки як складання її плану. Тут важливим є визначення часу для її проведення, строків початку і закінчення. При цьому треба враховувати всі майбутні види робіт, порівнювати необхідний для роботи час з плановим фондом в загальному бюджеті робочого часу. Після складання плану необхідно проявити уміння і наполегливість у його виконанні, забезпечити необхідний контроль за виконанням планів іншими управлінськими ланками. Контроль виконання плану особистої роботи і завдань виконавцями має бути регулярним і послідовним. Це дисциплінує самого менеджера, а також його підлеглих, сприяє ефективному використанню робочого часу, підвищенню якості управління організацією. Керівнику складно або й неможливо складати конкретні плани на тривалий період, оскільки під впливом непередбачених факторів їх доведеться постійно переглядати. Тому на практиці, як правило, обмежуються розробкою плану особистої роботи на день, тиждень, місяць. Причому в плані на місяць часто, зазначають лише невідкладні і найбільш важливі справи. На практиці планування часу полягає у його розподілі за видами робіт. Узагальнений розподіл часу регламентується за допомогою розпорядку робочого дня, який будується з урахуванням розпорядку дня вищого керівництва, періодичності виконання окремих робіт. Слід мати на увазі, що з підвищенням рівня управлінської діяльності зменшується час, що витрачається на управління основною діяльністю, і збільшується - на адміністративну, організаційну роботу, представництво, розв'язання соціальних проблем. У діяльності менеджерів різних підприємств багато особливостей. Тому менеджер повинен самостійно, відповідно до особливостей робіт, згрупувати їх за видами на підставі тих чи інших ознак. Це необхідно для обліку витрат часу за видами діяльності, аналізу планування власної роботи. Для планування власної роботи недостатньо мати перелік робіт неможливо знати і їх фактичну тривалість, на основі якої можна встановити терміни початку і закінчення робіт і взаємно пов' язувати їх. Для цього треба проводити спеціальні спостереження, вивчати власні витрати часу протягом робочого дня. При цьому лише облік усіх робіт може дати повну картину навантаження менеджера. Способи і форми обліку залежать від його цілей. Так, для удосконалення організації праці менеджера доцільно проводити самофотографування як робочого, так і вільного часу. Але сам облік нічого не вартий без систематичного аналізу. Саме дані аналізу дають можливість оцінити рівень організації часу керівника. Основним способом аналізу є порівняння фактичних витрат часу на кожний вид робіт із середніми витратами інших керівників того ж рівня.

Планування особистого часу менеджера необхідно починати з розробки певного режиму, який має дотримуватися, уточнюватися і поступово перетворюватися на постійну норму.

Рис. 4.2. Раціоналізація витрат часу на планування

Планування власної роботи не вимагає від керівника значних витрат часу. Для складання плану достатньо витратити наприкінці робочого дня 15-20 хвилин. Натомість переваги планування особистої праці менеджера набагато перевищуватимуть ці витрати. Зокрема, ще можливість змогу скласти план на наступний день, чітко уявити завдання, впорядкувати роботу протягом дня, подолати забудькуватість, сконцентрувати увагу на найважливіших завданнях, самодисциплінує під час виконання завдань, дає відчуття успіху в кінці робочого дня, підвищує задоволеність і мотивацію й у цілому сприяє ефективності праці.

Рис. 4.3. Методи планування особистої праці менеджера



3.Практична частина

Ситуація 1

Ви відчуваєте, що заплановані на день справи Ви не встигаєте зробити вчасно. Крім виконаного, ще необхідно провести нараду з керівниками підрозділів, замовити квитки на літак для майбутнього відрядження, зробити замовлення на поставку товарів і зустрітися з робітниками із приводу впровадження у виробництво нової технології.

Що Ви зробите в даній ситуації:

1. Будете намагатись швидко все зробити самі?

2. Передоручите деякі справи секретареві або помічникові?

3. Перенесете незроблене на інші дні?

Обране рішення обґрунтуйте.

Деякі справи я передоручу секретареві, як ,приклад : замовити квитки на літак для відрядження та зробити замовлення на поставку товарів.

Ситуація 2

Ви - керівник великої будівельної організації. У першу чергу Ви завжди виконуєте невідкладні справи. Ви намагаєтеся самостійно вирішувати всі важливі питання й тим самим витрачаєте більшу частину свого робочого часу, але частина справ так і залишається «лежати на столі». Як виправити ситуацію? діловодство планування менеджер повноваження

Виділити один день та зробити ті справи, які «лежали на столі».

Ситуація 3

У Вас «горить» важливий контракт. І від Вашої зустрічі із клієнтом залежить дуже багато чого. Ви нервуєте перед зустріччю й усвідомлюєте, що маєте настрій давити на співрозмовника. Однак Ви вирішуєте тримати себе в руках і виявити гнучкість, терпіння й обережність. Але вже в середині розмови відчули, що ініціатива «пішла» з Ваших рук і Вас дуже вміло примушують погоджуватися з тими пунктами контракту, з якими погоджуватися не можна. Ви розумієте, що зараз усе розвалиться, якщо Ви що-небудь не зробите. Вас охоплює почуття безнадійності. Ваші дії?

Буду намагатися взяти знову все в свої руки. Буду давити на співрозмовника, щоб він погодився на мої вимоги контракту.



Список використаної літератури

1. Балабанова Л.В. Організація праці менеджера: навч. посіб. / Л.В. Балабанова, О.П. Сардак. - К.:Професіонал, 2007, 407 с. 15

2. Довгань Л.Є. Праця керівника, або практичний менеджмент: навч. посіб. / Л.Є. Довганью - К.: Ексоб, 2002. - 384 с.

3. Керівництво організацією: навч. посіб. / О.Є. Кузьмін, Н.Т. Мала, О.Г. Мельник, І.С. Проник. - Л.:Вид-во нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2008. - 224 с.

4. Сенге П. Преображение. Потенциал человекс и шоризонты будущего/ П.Сенге, О. Шаймер. - Олимп 2008. - 304 с.

5. Хміль Ф.І. Ділове спілкування: навч. посіб. / Ф.І. Хміль. - К.: Академвидав, 2004. - 280 с. Додаткова

6. Алдер Г. Практика эффективного использования времени. СПб.: Питер, 2002. - 215 с.

7. Анита Бишоф, Клаус Бишоф Самоменеджмент. Эффективно и рационально SelbstManagement: effektiv und effizient / Анита Бишоф, Клаус Бишоф : SmartBookСмартБук, 2010 г. 128 с

8. Бондаренко В.В., Резник С.Д., Соколов С.Н. Персональный менеджмент. М.: Инфра - М, 2008.- 425 с.

9. Бред П. Тайм-менеджмент: Планирование и контроль времени. М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. - 115 с.

10. Васильченко Ю. Л. Самоучитель по организации времени. -К.: РИА „Триумф”, 2005. - 176 с.

11. Джош Кауфман Сам себе MBA. Самообразование на 100 % / Джош Кауфман Пер.: А. Логинова, П.Миронов, С. Кицюк - М.: Манн, Иванов и Фербер - 2014 - 464 с.

12. Дэвид Аллен Как привести дела в порядок: искусство продуктивности без стресса / Дэвид Аллен; Вильямс - 2009, - 368 стр., с ил.;

13. Зайверт Л. Ваше время - в Ваших руках (Советы деловым людям как эффективно использовать рабочее время). М.: Интерэксперт: ИНФРА - М, 2000.- 210 с.

14. Золотовская Л.А. Психология управления: аутогенный менеджмент. [Монография] / Золотовская Л.А.:Балашиха, ВТУ. 2010. - 97 с.

15. Каунт Д. Организуй себя. СПБ.: Нева, 2003.- 201 с.

16. Кенфилд Дж., Хансен М.В., Хьюит Л. Цельная жизнь. Ключевые навыки для достижения ваших целей / Кенфилд Дж., Хансен М.В., Хьюит Л. М.: Манн, Иванов и Фербер, 2011. - 146 с.

17. Комендант А.Г., Михайлов Г.С. Психологические проблемы профессиональной деятельности руководителя. М.: Народное образование, 2001.- 154 с.

18. Лукашевич Н.П. Теория и практика самоменеджмента: учеб. пособие /Н.П. Лукашевич. - 2-е изд. Испр. - Киев: МАУП, 2002. - 360 с.

19. Лоис П. Франкел Хорошие девочки не добиваются успеха в бизнесе. Сотня подсознательных ошибок, вредящих карьере женщины, / Лоис П. Франкел: Вильямс - 2013, - 256 с.

20. Менеджмент: практические ситуации, деловые игры, упражнения /Под ред. Страховой О.А. СПб.: Питер, 2001 - 325 с.

21. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. М.: Дело, 2006. - 627 с.

22. Нейл Фьоре: Легкий способ перестать откладывать дела на потом / The Now Habit: A Strategic Program for Overcoming Procrastination and Enjoying Guilt-Free Play Автор: Нейл Фьоре , Пер: О. Терентьева М.: Манн, Иванов и Фербер - 2013. - 288с.

23. Організація праці менеджера. Навч. посібник. - Скібіцька Л.І.К.: Центр учбової літератури, 2010. -360 с.

24. Основы менеджмента: Полное руководство по кейс-технологиям. /Под ред. В. П. Соломина. СПб.: Питер, 2004. - 325 с.

25. Питер Ф. Друкер О профессии менеджера, / Питер Ф. Друкер; Вильямс - 2008, - 320 стр., с ил.;

26. Питер Ф. Друкер, Джозеф А. Макьярелло Менеджмент, / Питер Ф. Друкер, Джозеф А. Макьярелло; Вильямс - 2010- 704 стр., с ил.;

27. Персональный менеджмент: практикум. М.: Инфра - М, 2010. 420 с.

28. Поведение руководителя: Практическое пособие / Авт.-сост. Л.С. Вечер. Минск: «Новое знание», 2000. - 320 с. 16

29. Почебут Л.Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология. СПб.: Изд-во «Речь», 2000. - 154 с.

30. Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности / под ред. Г.С. Никифорова, М.А. Дмитриевой, В.М. Снеткова. СПб.: Речь, 2001.- 214 с.

31. Реан А.А., Кудашев А.Р., Баранов А.А. Психология адаптации личности. Учебно-научное издание. Санкт-Петербург: Прайм-Еврознак, 2006.- 216 с.

32. Резник С.Д., Соколов С.Н. Персональный менеджмент. М.: Инфра - М, 2010. - 358 с. 33. Резник С.Д., Соколов С.Н., Бондаренко В.В. Персональный менеджмент: Тесты и конкретные ситуации: М.: Инфра - М, 2003. - 362 с.

34. Рыженкова И.К. Профессиональные навыки менеджера. М.: Эксмо, 2009. - 154 с.

35. Социально-психологические условия эффективности деятельности руководителя: учеб. пособие / под общ. ред. д-ра экон. наук, проф. Е.В. Горголы. - Ярославль: ЯГПУ, 2010. - с.

36. Степанов Сергей. Скажем переработкам НЕТ / Степанов Сергей. М.: ЭКСМО, 2010. - 272 с.

37. Уинстон С. 101 секрет успешного руководителя: Научись управлять временем, людьми и собой. М.: Баланс-Клуб, 2004. - 125 с.

38. Барбара Шотт Как вести переговоры. Надежно, креативно, успешно Verhandeln: Sicher, kreativ, erfolgreich / Барбара Шотт : SmartBook СмартБук, 2009 г. - 128 с

39. Хартанович К. В. Основы менеджмента: учебное пособие. М. : Академический проект, 2006. - 327 с.

40. Экономика и социология труда: Учебник / Под ред. А.Я. Кибанова. М.: ИНФРА - М, 2003. - 223 с.

41. Ягер Дж. Творческое управление временем в новом веке. М.: Альпина Паблишер, 2003. - 145 с. І

Размещено на Allbest.ru