Розробка операційної системи на підприємстві
Характеристика існуючого основного та допоміжного виробництва підприємства і його структури. Організація обслуговуючих підрозділів. Розрахунок чисельності працівників. Складання технологічної документації, методи та правила розробки технологічної карти.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 27.04.2011 |
| Размер файла | 100,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Основний час може бути: машинним, якщо деталь обробляють при механічній подачі різця або виробу; машинно-ручним, якщо переміщують різець вручну; ручним, коли робота виконується в ручну.
Методи встановлення норм часу
Основними методами встановлення норм часу є аналітичний і дослідно-статистичний.
Аналітичний ділиться на: аналітично-розрахунковий і аналітично-дослідний. При аналітично-розрахунковому методі основний час визначають за формулами при оптимальних режимах різання (швидкості різання, глибинні різання, величині подачі). Інші складові елементи норми часу визначають на підставі нормативів часу.
При аналітично-дослідному методі нормування тривалість всіх елементів операції обробки, які входять до норм часу визначають безпосередньо на робочому місці на підставі хронометражу, тобто спеціального спостереження і вимірювання всіх складових елементів норми часу за допомогою секундоміра (хронометра).
Дослідно-статистичний метод застосовується при поодинокому виробництві де детально розробленого технологічного процесу немає. Він поділяється на дослідний, де нормувальник встановлює норму часу на підставі відповідно існуючого досвіду; статистичний - норма часу встановлюється на основі статистичних даних; порівняльний - норма часу встановлюється шляхом порівняння даної операції з іншими подібними операціями, де норма часу є встановлена.
3.3 Складання технологічної карти
Операційна карта є основним документом і складається на кожну операцію окремо. В операційну карту записують детально всі установки, переходи і проходи, точно вказують режим обробки, робочий і вимірювальний інструмент, способи контролю, час на виконання окремих елементів операцій.
Вихідні дані:
Назва деталі - вісь
Ескіз
з вихідних даних : D1 = 191 мм.; D2 = 62мм.; D3 = 47 мм.; l1 =311 мм.; l2 = 300мм.; l3 = 234 мм.; D = 220 мм.
Назва виробу - комбайн зернозбиральний
Марка матеріалу - сталь 45
Міцність ув 55 кГ/мм
Твердість - Нв>280
Устаткування - токарний верстат
Потужність верстата - визначається
Розмір партій 100+N (N - порядковий номер списку - 16) = 116
Інвентарний номер - (N групи -42)
Матеріал ріжучих інструментів - сталь Т15К6
Характер обробки - V3
Вимірювальний інструмент - штангенциркуль
Висота центрів станка - 200 мм
Порядок розрахунків
Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі
|
№ переходу |
Перехід |
|
|
1. |
Встановити заготовку діаметром D 220 мм в самоцентруючому патроні. |
|
|
2. |
Обточити заготовку з діаметра D 220 мм до D1 191 +2= 193 мм на довжині L 845 (чорнове точіння) |
|
|
3. |
Обточити заготовку з D1 193 до D2 62+2=64 мм на довжині l2+l3, 300+234=534 мм. (чорнове точіння) |
|
|
4. |
Обточити заготовку з D2 62+2=64 мм до D3 47+2=49 мм на довжині l3 234 мм. (чорнове точіння) |
|
|
5. |
Обточити заготовку з D1 191+2=193 мм до D1 191 мм на довжині l1 311 мм (чистове точіння). |
|
|
6. |
Обточити заготовку з D2 62+2=64 мм до D2 62 мм на довжині l2 300 мм. (чистове точіння) |
|
|
7. |
Обточити заготовку з D3 47+2=49 мм до D3 47 мм на довжині l3 234 мм. (чистове точіння) |
|
|
8. |
Зняти фаску 1х45 на D2 62 мм. |
|
|
9. |
Зняти фаску 1х45 на D1 191 мм. |
|
|
10. |
Відрізати заготовку D1 191 мм. |
Перехід 1
Призначаємо режим різання:
а) Призначаємо глибину різання (3-8 мм) tчор = 3 мм.
Визначаємо припуск h:
h = 220 - (191 +2)/2 = 27
Визначаємо кількість проходів (і):
і = h/t =27/3 = 9 (разів)
В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу
S = 1 мм/об.
б) Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.
V1 = 26 м/хв.
в) Визначаємо число обертів:
nроз = 1000*26/3,14*220 = 35 об/хв.
Марка верстату 1А62
Приймаємо максимальне число обертів n = 38 об/хв.
г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:
L= 311+300+234+5=845 мм.
д) Розраховуємо основний час (То) за формулою:
То = 845 *4/1*38 = 89 хв.
е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд1), а також визначаємо допоміжний час на встановлення і зняття деталі при точінні в самоцентруючому патроні (Тд2). Результуючим допоміжним часом (Тд) буде сума часу на встановлення і зняття деталі та часу на проходку
Тд1 = 0,8 хв.
Тд2 = 2,3 хв.
Тд = Тд1 + Тд2 = 3,1 хв.
Перехід 2
а) Призначаємо глибину різання (3-8 мм) t = 3 мм.
Визначаємо припуск h :
h = (D1+2) - (D2+2)/2
h = (191 +2) - (62 + 2)/2 = 65
Визначаємо кількість проходів (і) : і = h/t = 65/3 = 22 (раза)
В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу
S = 1 мм/об.
б) Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.
V = 26 м/хв.
в) Визначаємо число обертів:
nроз = (1000* V)/Pi*(D1 + 2)
nроз = (1000* 26)/3,14*(191 + 2) = 43 об/хв.
Марка верстату 1А62
г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:
L = l2+l3+y мм
L= 300+234+5=539 мм.
д) Розраховуємо основний час (То) за формулою:
То = 539 *23/1*43 = 288 хв.
е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд1), а також визначаємо допоміжний час на встановлення і зняття деталі при точінні в самоцентруючому патроні (Тд2). Результуючим допоміжним часом (Тд) буде сума часу на встановлення і зняття деталі та часу на проходку
Тд1 = 0,8 хв.
Тд2 = 2,3 хв.
Тд = Тд1 + Тд2 = 3,1 хв.
Перехід 3.
а) Призначаємо глибину різання (3-8 мм) t = 3 мм.
Визначаємо припуск h:
h = (D2+2) - (D3+2)/2
h = (62 +2) - (47 + 2)/2 = 7.5
Визначаємо кількість проходів (і) : і = h/t = 7.5/3 = 3 (разів)
В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу
S = 1 мм/об.
б) Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.
V = 26 м/хв.
в) Визначаємо число обертів:
nроз = (1000* V)/Pi*(D2 + 2)
nроз = (1000* 26)/3,14*(62 + 2) = 129 об/хв.
Марка верстату 1А62
г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:
L =l3+y мм.
L= 234+5=239 мм.
д) Розраховуємо основний час (То) за формулою:
То = 239 *5/1*129 = 9 хв.
е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд).
Тд1 = 0,8 хв.
Перехід 4.
а) Призначаємо глибину різання (3-8 мм) t = 2 мм. кількість проходів і=1
В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу.
S = 0,5 мм/об.
б) Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.
V = 143 м/хв.
в) Визначаємо число обертів:
nроз = (1000* V)/Pi*(D1 + 2)
nроз = (1000* 143)/3,14*(191 + 2) = 236 об/хв.
Марка верстату 1А62
г) Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця
L = l1+y мм
L= 311+5=316 мм.
д) Розраховуємо основний час (То) за формулою:
То = 316 *1/0,5*236 = 2.7 хв.
е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд),
Тд = 0,8 хв.
Перехід 5.
а) Призначаємо режим різання t = 2 мм.
Визначаємо кількість проходів і = 1
В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу
S = 0,5 мм/об.
б) Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.
V = 143 м/хв.
в) Визначаємо число обертів:
nроз = (1000* V)/Pi*(D2 + 2)
nроз = (1000* 143)/3,14*(62 + 2) = 712 об/хв.
Марка верстату 1А62
г) Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця:
L = l2+y мм
L= 300+5=305 мм.
д) Розраховуємо основний час (То) за формулою:
То = 305 *1/0,5*712 = 0,9 хв.
е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд),
Тд = 0,8 хв.
Перехід 6.
а) Призначаємо режим різання t = 2 мм.
Визначаємо кількість проходів
В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу
S = 0,5 мм/об.
б) Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.
V = 143 м/хв.
в) Визначаємо число обертів:
nроз = (1000* V)/Pi*(D3 + 2)
nроз = (1000* 143)/3,14*(47 + 2) = 929 об/хв.
Марка верстату 1А62
г) Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця
L = l3+y мм
L= 234+5=239 мм.
д) Розраховуємо основний час (То) за формулою:
То = 239 *1/0,5*929 = 0,5 хв.
е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд),
Тд = 0,8 хв.
Перехід 7.
При проточці фасок роботу виконують з ручною перемінною подачею і без змінни обертів попереднього переходу. Основний час на проточку фасок під кутом 45 о при D1 (51 мм) ширина зовнішньої фаски складає 0,20 мм
То = 0,2 хв.
Тд = 0,07 хв.
Перехід 8.
При проточці фасок роботу виконують з ручною перемінною подачею і без зміни обертів попереднього переходу. Основний час на проточку фасок під кутом 45о при D1 (204 мм) ширина зовнішньої фаски складає 0,58 мм.
То = 0,2 хв.
Тд = 0.07 хв.
Перехід 9.
Призначення режимів різання:
а) Глибина різця при відрізанні рівна ширині різця, прийнявши ширину різця рівною 3 мм отримаємо t = 3 мм.
б) В залежності від матеріалу і діаметра деталі визначаємо подачу
S = 0,2 мм/об.
в) Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.
V = 27 м/хв.
г) Визначаємо число обертів:
nроз = (1000* V)/Pi*D
nроз = (1000* 27)/3,14*220 = 39 об/хв.
Марка верстату 1А62
д) Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця
L = D/2+y мм
L= 220/2+5=115 мм.
е) Визначаємо основний час:
То = L/S*n
То = 115/0,20*39 = 27 хв.
є) Визначаємо допоміжний час:
Тд = 0,07 хв.
Визначення норм часу
а) Визначаємо повний основний час на всі операції
tос = 85+276+8+3+0,7+0,3+0,2+0,2+15 = 388,4 хв.
б) Визначаємо допоміжний час на всі операції
tд=0,8+0,8+0,8+0,8+0,8+0,8+0,08+0,08+0,08 = 5,04 хв.
в) Визначаємо оперативний час:
Топ = tос+ tд = 388,4+5,04 = 393,44 хв.
г) Визначаємо додатковий час:
Тдод =Топ*К/100, де к = 8
Тдод =393,44*8/100 = 31 хв.
д) Визначаємо підготовчо заключний час:
Тп.з. = 11 хв.
е) Визначаємо норму часу при умові, що потрібно обробити партію деталей із 121 шт.
Тн= То+Тд+Тдод+Тп.з. /121=388,4+5,04+31+11/121 = 424,5 хв.
є) Визначаємо необхідну потужність верстата:
верстато-годин
де Pz - Сила різання:
Ср - постійний коефіцієнт різання = 200 для сталі.
у - показник ступеня =0,75
t - глибина різання
S - подача
Лише після того, як виконанні всі обрахунки, складемо операційну карту, заповнюючи всі вказані графи прийнятої форми таблиці (додаток 2).
Висновок
В курсовій роботі проведено аналіз господарської діяльності підприємства, а саме операційної системи. Було досить ретельно проаналізовано саме підприємство (його рід діяльності, ринкові позиції, конкурентні переваги), організаційну структуру, виробничу структуру. Переді мною стояла задача оптимізувати виробничу структуру і я гадаю, що справився із цією роботою, провівши при цьому певний аналіз та обрахунки і в результаті чого було створено операційну карту.
Визначивши виробничу потужність кожного виду наявного обладнання, я обрахував виробничу програму, яка загалом складає 263680 верстато-годин, тобто це той час протягом якого можна випустити максимальну кількість продукції при повному використанні площ і всіх засобів виробництва. Але порівнявши кінцеві залишки потужності, то саме ковальне обладнання дає найменший залишок, і це говорить про те, що цей вид обладнання використовується найефективніше. Після оптимізації виробничої програми було визначено, що підприємство може виготовляти 498 одиниць продукції.
Під час наступних обрахунків було визначено, що в основному підприємство займається серійним виробництвом: обробка виробів партіями з певною регулярністю після чого обладнання переналагоджується на інший виріб.
Провівши ряд розрахунків по визначенню тривалості технологічного циклу (процесу), я оптимізував час, який іде на виготовлення певного виду продукції, таким чином, щоб менше часу було втрачено, а отримано більші результати. Тому було визначено загальний час на виконання виробничої програми для кожного виробу окремо: А становить 307 днів, для виробу В -- 583 дні, для С -- 401 днів, для D - 487 днів, для Е - 187 дні.
Також і не минуло моєї уваги і транспортне господарство. Дане підприємство використовує як міжцеховий так і зовнішній транспорт, але більше уваги приділено міжцеховому транспорті. Для підприємства потрібні автомобілі та електротягачі, оскільки відстань між цехами становить 1000 м і тому було визначено, що річний обсяг перевезень різноманітних деталей різної маси становить 2080150,5 кг.
Стосовно складу готової продукції, то його площа складає 1480 метрів квадратних, що є доволі просторим приміщенням, а також вигідним стосовно розміщення продукції.
Було проведено аналіз чисельності основних робітників, яких було нараховано 19 чоловіка. Але при цьому було визначено і кількість допоміжних робітників у сумі 30 чоловік. А загальна чисельність робітників по підприємству становить 100 чоловік. Саме така кількість робітників в змозі виконати ту виробничу програму, яку поставило підприємство на сьогодні.
Список використаної літератури
Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. - Львів. ”Світ”, 1995.
Кіндрацька Н. Основи стратегічного менеджменту: Посібник, - Львів, 2000.
Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент, - Львів, 1995.
Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджмента, - М:”Дело”, 1993.
Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник, - К. 1995.
Шегда А.В. Основи менеджмента: Учебник. - к.:”Знання”, 1999.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальна характеристика та штат підприємства, що вивчається. Організація матеріально-технічного постачання. Принципи та умови роботи у виробничих цехах, особливості та етапи технологічного процесу. Ведення виробничої та технологічної документації.
курсовая работа [36,8 K], добавлен 26.11.2014Характеристика ТОВ Фірма "Меркурій". Організація допоміжного виробництва на підприємстві та основні його задачі: організація ремонтного та енергетичного господарства; матеріально-технічне постачання, організація транспортного та складского господарства.
курсовая работа [116,2 K], добавлен 04.05.2010Реалізація функцій менеджменту на підприємстві. Методика розробки організаційної структури транспортного підприємства. Етапи розробки і визначення типу організаційної структури. Розрахунок кількості управлінців за функціональними напрямками і функціями.
курсовая работа [118,4 K], добавлен 11.11.2010Управління процесом проектування, функціональні завдання та характерні особливості операційної системи, сутність та етапи розробки операційної стратегії організації. Опис системи контролю якості на підприємстві та розробка план заходів її вдосконалення.
контрольная работа [39,3 K], добавлен 31.05.2010Визначення методик дослідження ефективності операційного менеджменту автосервісного підприємства. Проведення аналізу операційної системи підприємства, розроблення заходів щодо її покращення. Вибір стратегії, структури виробництва, обсягів надання послуг.
магистерская работа [1,2 M], добавлен 11.10.2014Складання схеми організаційної структури проекту "Створення виробництва побутових смарт-лічильників газу". Побудування матриці відповідальності. Розрахунок часових параметрів подій мережевого графіка. Мережевий графік проекту в середовищі MS Project.
контрольная работа [5,2 M], добавлен 11.07.2010Характеристика та класифікація напрямків технічного розвитку підприємства, поняття і зміст категорії управління процесом. Організація технологічної підготовки виробництва. Характеристика системи управління процесами технічного розвитку ВАТ "Галактон".
курсовая работа [889,5 K], добавлен 21.03.2012Дослідження концепції ощадливого виробництва як способу підвищення операційної ефективності на підприємстві. Характеристика системи управління операційною діяльністю. Порівняльний аналіз організації операційної діяльності з виробництва товарів та послуг.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 20.05.2015Загальна характеристика підприємства. Організація взаємодії його підрозділів, особливості менеджменту. Середньооблікова чисельність персоналу. Особливості оплати праці на підприємстві. Аналіз фінансових результатів виробничо-господарської діяльності.
отчет по практике [373,0 K], добавлен 23.03.2015Поняття, види, підсистеми та ієрархія операційних систем, їх взаємозв'язок з іншими функціями організації. Аналіз структури операційної системи на українських промислових підприємствах. Складання оптимальної програми виробництва та реалізації продукції.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 29.04.2014
