Заходи оперативного управління в інженерно-технічній службі села

,

де

--ефективність використання МТА, на вирощуванні і збиранні врожаю даної культури (ц/грн.);

--оприбуткована урожайність даної сільськогосподарської культури (ц/га);

--експлуатаційні затрати на вирощування і збирання даної культури (грн./га);

--реалізаційна вартість виробленої продукції (грн./га);

--собівартість робіт на виробництво продукції (грн./га);

Важливішою умовою успішного проведення аналізу є правильний вибір джерел даних. На жаль матеріали статистичної і сільськогосподарської звітності (річний звіт господарства) не дають змоги проведення аналізу використання технічних засобів.

Основними джерелами даних для аналізу використання машинно-тракторних агрегатів є форми оперативної та бухгалтерської звітності. Технологічні карти, виробничі завдання механізаторським колективам, різні поточні документи, які циркулюють в господарстві та його підрозділах.

Синтетичним первинним документом для аналізу роботи машинно-тракторних агрегатів повинен бути обліковий лист механізатора.

В розробленій авторами формі облікового листа механізатора (табл. 19) містяться показники по продуктивності агрегату, використанню робочого часу, виконанні нормативного завдання, витраті палива, оплаті праці механізаторів, фіксуються причини незадовільної роботи агрегату.

Таблиця 5.

Форма поточного обліку використання машинно-тракторного агрегату

Господарство Підрозділ	Механізатор П.І.П.	Класність	Закріплена марка трактора, комбайна	Інвентарний номер	Шифр обліку роботи	Примітки

Дата вико-нання роботи

Назва культу-ри і роботи

Склад агрегату

Н о р м а

Ф а к т и ч н о

О п л а т а

Змінно-го виро-бітку

Витрати палива на:

Відпра-цьовано часу

Вико-нано роботи

Процент виконан-ня змінної норми

Витра-чено палива

За розцін-кою

За обсяг викона-ної роботи

Додатко-ва оплата

Од. роботи

Змінний виробі-ток

Зворотний бік

Дата виконання роботи	Агротехнологічні умови виконання роботи	Якість виконання роботи (дотримання вимог агротехніки)	Рух палива	Причини недовиконання норми виробничого завдання:; недотримання якості роботи; перевитрати палива: простоїв МТА
			Наявність палива в тракторі, комбайні на початок роботи (зміни)	Залишок палива в тракторі, комбайні, по закінченню роботи (зміни)

Відпрацьовано:	машино-днів	Виконано роботи: фізичних од. умовних од.	га, т	Витрачено: палива мастил	кг
	машино-змін		ет. га		кг

Механізатор Обліковець-заправник Керівник механізованого підрозділу Агроном Економіст Бухгалтер

На нашу думку доцільно поновити облік та аналіз використання техніки в перерахунку на умовні еталонні показники, тим більше, що вони не відмінені і без них практично важко здійснювати аналіз порівняння рівня роботи машинно-тракторного парку в динаміці (по роках) та в розрізі господарств.

До стримуючих факторів зростання врожайності культур, а отже і підвищення рівня одержання сільськогосподарської продукції, відносяться низька якість виконання механізованих робіт і недоліки її оцінки та контролю. Якість виконання механізованих робіт здійснюється під впливом трьох суб'єктів машини (машинного агрегату), виконавця (механізатора) і організатора роботи (спеціаліста).

Конструктивні дані машин розраховані на визначену якість виконання механізованих робіт, проте у виробничих умовах вони повністю не реалізуються. Причина у багатьох чинниках: складі ґрунтів, технічному налагодженні агрегату, стані робочого матеріалу, погодних умовах, кваліфікації механізатора і т.д. Виходячи з приведених факторів у практиці встановлюються експлуатаційні якісні показники стосовно конкретних умов господарства.

Якість роботи механізатора повинна оцінюватись по експлуатаційних якісних показниках, які розробляються організаторами робіт. В рослинництві - це агроном і інженер господарства, які визначають склад машинного агрегату і його підготовку відповідно агротехнологічним, технічним і економічним вимогам, що пред'являються до виконуваної роботи. Вони задають нормативи якісних показників роботи виконавцям і допуски на ці показники. Контроль якості здійснюється як для запобігання браку в роботі, так і для оцінки результатів праці механізатора. Прийняті при випробуваннях машин методи оцінки якості робіт по способах виконання і затратах часу недоступні у поденному виробничому процесі, а візуальна оцінка роботи не гарантує достовірності одержуваних результатів. Тому вкрай необхідно для виробничих умов розробити прості доступні методи оцінки та контролю якості виконання механізованих польових робіт. З цією метою слід проаналізувати і узагальнити прийоми оцінки та контролю, якими користуються спеціалісти господарств, дані наукових досліджень, спеціальні нормативні спостереження за якістю роботи машинно-тракторних агрегатів у виробничих умовах. Показники якості необхідно виразити через кількісні величини, які дозволяють наочно оцінити механізовану роботу за допустимими відхиленнями від заданих агротехнологічних вимог по кожному оціночному критерію і в цілому по виконаній технологічній операції.

Для виробничих умов господарства раціональну систему організації оцінки та контролю виконання механізованих польових робіт приведемо на прикладі важливішої технологічної операції - оранці. Основне завдання оранки - перевертання, розпушення і переміщування орного шару. Глибину оранки встановлює агроном господарства з урахуванням особливостей поля, попередників і вимог сільськогосподарських культур, які будуть на даному полі висіватися або висаджуватися. З метою вирівнювання полів і покращення якості обробітку ґрунту необхідно періодично міняти напрямок оранки незалежно від конфігурації полів.

Агротехнологічні вимоги, що пред'являються оранці, нормативні якісні показники і допуски на них, правила регулювання орного агрегату, методи контролю та оцінки якості оранки доцільно оформляти у вигляді організаційно-технологічної картки або картки виробничих вимог додатком до технологічних карт на вирощування і збирання сільськогосподарських культур. Основні відомості на виконання оранки, що приводяться у виробничій картці:

Агротехнічні вимоги. Глибина оранки повинна відповідати заданій з допустимим відхиленням ; рівномірність глибини знаходиться в межах ; гребенистість поверхні з висотою гребенів не перевищує ; прямолінійність борозен з допустимим відхиленням на 100 м не більше 7…10 см; пухкий ґрунт з мінімальною кількістю грудок розміром понад 10 см; приорювання пожнивних залишків, бур'янів і добрив на глибину не менше 15 см; не допустимість скритих і відкритих огріхів.

Комплектування і підготовка орного агрегату. Найбільш поширеними на оранці є агрегати в складі тракторів К-700А, К-701 з дев'яти-, восьми-, та семикорпусними плугами; Т-150; Т-150К з шести-, п'яти- та чотирьохкорпусними плугами; ДТ-75, ДТ-75М з п'яти- та чотирьохкорпусними плугами. Регулювання навісного плуга проводять в навішеному положенні. Опущений на майданчик плуг повинен опиратися підошвами всіх корпусів без перекосу рами. Перекіс в поперечному напрямку усувають зміною довжини розкосів, а в повздовжньому - зміною довжини верхньої тяги. Глибину оранки регулюють зміною положення опорного колеса відносно рами по висоті з допомогою регулювального гвинта. Віддаль від нижньої точки обода колеса до площадки повинна бути на 2…3 см менша заданої глибини оранки. Обов'язковою є чистота робочих поверхонь корпусів і гострота ріжучих країв лемешів, наявність змінного комплекту відтягнутих і відточених лемешів.

Підготовка поля і робота агрегату на загінці. Підготовку поля до оранки проводять за 1…2 дні до роботи орних агрегатів. Поле очищають від поживних залишків, усувають перешкоди, розбивають на загінки; відбивають поворотні смуги, встановлюють віхи для перших проходів агрегатів. На полі застосовують в основному три способи руху: гоновий, діагональний, фігурний. При роботі на швидкості 8…10 км/год праві колеса тракторів К-700А, К-701 повинні рухатися по незораному полю на відстані не менше 30 см від стінки борозни, а трактора Т-150К -- 28 см; права гусениця трактора Т-150 -- 23 см, а тракторів ДТ-75, ДТ-75М -- 15 см.

Контроль і оцінка якості роботи. Основні показники контролю і оцінки якості оранки приведені в таблиці 6. Контроль якості виконання оранки повинен бути поточним, який здійснюють механізатор і спеціаліст-організатор в процесі роботи та приймальним, який проводиться агрономом-контролером або приймальною робочою комісією по закінченню роботи.

Таблиця 6.

Показники контролю і оцінки якості оранки

Контрольні параметри	Метод контролю	Інструмент контролю	Нормативна градація якості	Оцінка якості
Глибина оранки	При поточному контролі вимірювання глибини борозни за останнім корпусом при першому проході агрегату; повторення виміру 2…3 рази за зміну. При приймальному контролі 15…25 замірів по діагоналі дільниці приладом, розробленим ВІВТІН або лінійкою при занурюванні її в ґрунт до твердої підошви. Із кількості замірів розраховують середньоарифметичне значення і зменшують його (20%) на рівень розпушеності ґрунту	Типовий борозномір; Прилад для контролю якості обробітку ґрунту ВІВТІН; Лінійка 500 мм	Відхилення від зданої глибини оранки становить: понад	“Добре”, “Задовільно”, “Незадовільно”
Рівномірність глибини оранки	При поточному контролі вимірюється глибина відкритої борозни за першим і останнім корпусами плуга. При приймальному контролі приладом ВІВТІН здійснюють 15-20 замірів і кожне значення фіксують на стрічці голкоуколювачем.	Типовий борозномір; прилад ВІВТІН	Різниця між глибиною борозни 1-го і останнього корпуса: понад	“Добре” “Задовільно” “Незадовільно”
Загортання рослинних решток і добрив	При поточному контролі оглядом стикування шарів при першому проході агрегату. При приймальному контролі оглядом стикування шарів по діагоналі дільниці.	Візуально	Процент ріллі з загортанням решток на глибину не менше 15 см: 100%; понад 80%; менше 80%	“Добре” “Задовільно” “Незадовільно”
Рівність поверхні ріллі	При поточному і приймальному контролях замірюють довжину профілю гребенів і борозен поперечно направленням оранки	10-ти метровий шнур, з'єднаний з 2-х метровою стрічкою з сантиметровими поділками і два кілочки	Різниця між довжиною профілю і його проекцією: до 50 см (до 5%); до 70 см (до 7%); понад 70 см (понад 7%)	“Добре” “Задовільно” “Незадовільно”
Гребенистість поверхні ріллі	При поточному і приймальному контролях заміряють висоту гребенів і борозен в 10…15 місцях по діагоналі дільниці; оглядають стикування суміжних проходів агрегату.	Типовий борозномір; прилад ВІВТІН; лінійка; візуально	Поверхня ріллі злита, висота гребенів до 5 см висота гребенів понад 5 см	“Добре” “Задовільно” “Незадовільно”
Розпушеність ґрунту	При поточному і приймальному контролях в 10-ти місцях по діагоналі дільниці накладанням квадратної рамки на виорану поверхню, виміром і підрахуванням кількості грудок в рамці.	Рамка 1 х 1 м; метр складний металевий	Процент ріллі з грудками діаметром понад 10 см: до 15%; 15…20%; понад 20%	“Добре” “Задовільно” “Незадовільно”
Розриви між проходами агрегату, не виорані клинки, огріхи	При приймальному контролі оглядом по діагоналі дільниці	Візуально	Не допускаються

Методи контролю якості робіт можна розділити на об'єктивні, що визначаються з допомогою вимірювальних засобів і суб'єктивні, які виконуються візуально і залежать від досвіду контролера.

Глибина оранки і її рівномірність є при основному і передпосівному обробітках ґрунту головними показниками оцінки.

Для вимірювання глибини оранки слід користуватися типовим борозноміром або приладом для контролю якості обробітку ґрунту, розробленого ВІВТІН. Ним роблять 15…25 замірів-уколів виораного ґрунту.

Якщо крапки уколів на стрічці приладу знаходяться в зоні ±1 см від заданої глибини оранки, то якість виконання роботи добра, якщо позначка в зоні ±2 см -- задовільна і коли розсіювання крапок більш ±2 см -- незадовільна.

Якщо при замірі вказаним приладом ВІВТІН висота гребенів становить 3±1 см (поверхня ріллі вважається злитою), то якість виконання оранки добра, при висоті гребенів 4±1 см -- задовільна і понад 5 см -- незадовільна.

Оцінка та контроль приймання виконаної механізованої роботи направлені в підсумку на досягнення головної мети -- своєчасне і якісне виконання технологічного процесу виробництва продукції рослинництва, шляхом стимулювання кількості і якості праці, затраченої виконавцями в цьому процесі.

Досвід свідчить, що потрібно оплачувати кожний вид робіт в залежності від якісної оцінки його виконання.

На оранці найбільш сприйнятливими можуть бути оціночні показники: «добре», «задовільно», «незадовільно».

При оцінці «добре» механізатору необхідно нараховувати додатково 20…25% оплати, за оцінки «задовільно» -- залишати оплату на рівні 100% і при оцінці «незадовільно», обробіток ґрунту підлягає переробці за рахунок виконавця.

На практиці атестацію виконання оранки (або іншої технологічної операції) краще проводити, коли розряд (класність) механізатора відповідає розряду виконуваної механізованої роботи. Оранку необхідно доручати трактористам-машиністам I-ІІ класів.

Основним контрольним документом по оцінці якості виконання механізованих робіт повинен бути талон попереджень (талон якості) механізатора. Форма талону приведена на рис. 14.

Талон попереджень вводиться з метою дотримання високої якості виконання робіт, попередження порушень встановленої технології, підвищення відповідальності механізатора за наслідки роботи, заслуженого стимулювання добросовісної праці, бережливого ставлення до техніки. В талоні попереджень перелічуються найбільш часті порушення агротехнологічних і технічних вимог та виробничої дисципліни, що штрафуються позбавленням додаткової оплати праці.

Позбавляти механізатора оплати праці вправі тільки правління господарства по представленню осіб, які мають право робити відмітки в талоні.

Талон попереджень Тракториста-машиніста__________________________________класу _________________________________________________________________________П.І.П. __________________________________району________________________________області Механізована бригада Виданий «____»_____________200___року
1. Наявність огріхів при оранці, боронуванні, культивації, посіві. 2. Недотримання глибини обробітку ґрунту (оранка, культивація, міжрядний обробіток). 3. Недотримання глибини загортання і норми висіву насіння, доз добрив, отрутохімікатів і гербіцидів. 4. Відсутність поворотних смуг (оранка, посів). 5. Незадовільний обробіток країв поля (при оранці, культивації, посіві, боронуванні). 6. Несправність робочих органів або неправильне їх розставлення. 7. Некомплектність агрегатів. 8. Недотримання направленості і прямолінійності руху агрегатів. 9. Не очищуються робочі органи (незаточені лапи культиваторів, зуби і диски борін, диски сівалок). 10. Недотримання захисних зон, підрізання рослин при міжрядному обробітку ґрунту. 11. Недотримання швидкості обробітку (посів, міжрядний обробіток, боронування сходів). 12. Недотримання техніки безпеки і вимог по догляду за агрегатами. 13. Допускання втрат при збиранні урожаю. 14. Порушення трудової дисципліни (невихід без поважних причин на роботу, п'янка, угон трактора).	За порушення вказаних пунктів здійснюється відмітка в талоні 1. За одну відмітку в талоні механізатори позбавляються додаткової оплати на 25%. 2. За дві відмітки в талоні -- 50%. 3. За три відмітки в талоні -- 100%. Особи, які мають право робити відмітки в талоні: 1. Керівник КСП, заступник керівника КСП. 2. Начальники служб (цехів), бригадири механізованих бригад, начальники механізованих загонів. 3. Працівники технічної інспекції. Примітка При непредставленні талону після закінчення польових робіт у визначений строк механізатори позбавляються додаткової оплати. Талон попереджень мати при собі.

Рис. 14. Зразок талону по контролю якості виконання польових робіт механізаторами

В кінці року талон попереджень здається механізатором у бухгалтерію для остаточного розрахунку. При переатестації механізатора на класність, талон пред'являється районній атестаційній комісії, яка приймає до уваги відмітки в них. Талон попередження вважається документом суворої звітності, строк дії - один рік.

Щоб успішно застосувати якісну оцінку механізованих польових робіт, потрібно здійснювати відповідні організаційні заходи:

- систематично проводити конкурси серед механізаторів на краще виконання орних, посівних, збиральних робіт;

- організувати курсову підготовку спеціалістів господарств по вивченню методів оцінки та контролю виконання механізованих робіт;

- впроваджувати нові форми заохочення виконавців за високу якість виконання механізованих робіт.

Важливо, в допомогу виробничникам забезпечити розробку і випуск інструкцій, рекомендацій, положень, пам'яток по визначенню якості різних видів механізованих робіт з урахуванням особливостей природно-виробничих зон.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Білоусько Я. Узагальнення та прогнозні оцінки форм машиновикористання у сільському господарстві. // Техніка АПК. -- 1998. -- №2. -- С. 8-9.

2. Киртбая Ю.К. Основы теории использования машин в сельском хозяйстве. -- К.; М.: Машгиз, 1957. -- 278с.

3. Крамаров В.С., Губко В.Р., Терехов А.П. Основы проектирования механизированных процессов сельскохозяйственного производства и расчета комплексов машин. // Определение состава МТП с использованием математического программирования. Материалы выездного пленума отд-ния механизации и электрификации сел. хоз-ва ВАСХНИЛ в 1964г. [Ред. коллегия: акад. Лучинский и др.] -- М., «Колос» 1966. -- С. 3-23.

4. Гудзинський О.Д. Менеджмент у системі агро бізнесу. - К.: Урожай, 1994. - 240 с.

5. В.В. Гришко / Проблеми управління ресурсовикористанням у галузях агропромислового комплексу /енергетичні аспекти/. - К. Інститут економіки Міністерства економіки України, 1997. - 188 с.

6. Нагірний Ю.П. Обгрунтування інженерних рішень.-К.: Урожай, 1994.- 213 с.

7. Мельник І.І., Бабій В.П., Марченко В.В.Оптимізація управління машинно-тракторним парком.-К.: НАУ,2000.-38 с.

8. Кормановский Л. Основные направления научно-технической политики в сельскохозяйственном производстве // Техника в сельском хозяйстве., 1995.-№2.-С.9-12.

9. Смирнов Б.В. Техника управлення сельскохозяйственньгм прожзводством. - М.: Колос, 1972. - 424 с.