РЕФЕРАТ на тему

Заходи оперативного управління в інженерно-технічній службі села

ЗМІСТ

1. Інформаційна система управління машинно-тракторним парком

2. Облік та оцінка роботи машинно-тракторного парку

Використана література

1. Інформаційна система управління машинно-тракторним парком

Під інформацією взагалі розуміється відображення в свідомості людей об'єктивних причинно-слідчих зв'язків в оточуючому нас реальному світі.

- рішення в умовах визначеності (коли інформаційно відомі всі умови середовища);

- рішення в умовах невизначеності (коли за інформацією фактори і умови середовища невідомі, або не мають значення);

- рішення в умовах риску (коли застосовуються апріорні характеристики середовища, що відображають якусь ступінь ймовірності).

Інформація є як би інструментом управління.

- відповідає вона запитам управлінського складу господарства і наскільки дієво допомагає в роботі;

- позитивні і негативні сторони діючих методів, способів одержання і передачі інформації, ступінь її використання, перетворення і достовірності;

- величину інформації, частоту її створення в одиницю часу, періодичність передачі, технічну забезпеченість в її збиранні, перетворенні і доведенні до виконавців;

- втрати часу, праці, матеріальних засобів від надлишкової або недостатньої інформації, її дублювання, запізнення надходження в управляючу систему і систему, що управляється;

- можливості скорочення обсягу інформації по господарству, службах, підрозділах, а також усунення в формах і бланках зайвих реквізитів;

- наскільки ефективний розподіл обсягу інформації по виконавцях;

- чи немає в її збиранні, перетворенні, використанні невизначеності, дублювання і елементів дезінформації.

Аналіз дозволяє визначити головний напрямок у виборі заходів по вдосконаленню внутрішньогосподарської інформаційної системи. Чітко поставлена інформаційна служба дисциплінує працівників апарату управління і допомагає їм виконувати управлінські функції.

I. Визначення проблеми - забезпечення своєчасного і якісного виконання механізованих робіт і технічної готовності машинно-тракторного парку;

II. Призначення системи управління - організація високопродуктивного і економічного використання машинно-тракторних агрегатів в землеробстві; оперативне маневрування технікою по обслуговуванню різних типів сільськогосподарських товаровиробників;

III. Перебудова і модифікація системи управління МТП господарства, розробка інформаційної структури оперативного управління роботою сільськогосподарської техніки на базі диспетчеризації та комп'ютерного програмування і оброблення інформаційних даних.

Як показує досвід, для вирішення задач управління, в т.ч. машинно-тракторним парком ефективним виявляється кібернетичний підхід, при якому управління роботою техніки інтерпретується як процес переробки інформації в цій системі.

Система управління машинно-тракторним парком господарства на будь-якій дільниці складається з управляючої підсистеми (керівники господарства і інженерно-технічної служби) і підсистеми, що управляють (машинний парк, ремонтна майстерня, машинний двір, нафтобаза і т.д.), які зв'язані між собою інформаційними каналами.

Управляюча підсистема формує командно-управлінську інформацію, направляє її для виконання в підсистему, що управляється (об'єкт управління) і одержує від останньої по каналах зворотного зв'язку вихідну інформацію про хід виконання переданих команд і стан об'єкту управління.

Наприклад, схема контурного інформаційного зв'язку в системі управління машинно-тракторним парком машинно-технологічної станції (МТС) показана на рис. 1.

Рис. 1. Схема контурного зв'язку в системі управління машинно-тракторним парком машинно-технологічної станції (МТС)

В системі управління машинно-тракторним парком регулюючою величиною, як правило, вибирається виробіток агрегатів.

- розподілення машинно-тракторних агрегатів по видах робіт і полях;

- контроль за використанням машинно-тракторних агрегатів;

- регулярне технічне обслуговування машинно-тракторних агрегатів;

- усування виникаючих несправностей машинно-тракторних агрегатів;

- забезпечення нормальних умов роботи механізаторів.

Кожний з приведених елементів управління машинно-тракторним парком включає наступну послідовність інформаційного забезпечення: прийняття інформації, обробку інформації, прийняття рішення, передачу вказівки, виконання рішення, контроль виконання.

I. Технічні повідомлення (зв'язані з підтриманням технічного стану машин на потрібному рівні);

II. Технологічні повідомлення (зв'язані з виконанням технологічних процесів вирощування і збирання сільськогосподарських культур);

III. Організаційні повідомлення (зв'язані з забезпеченням умов використання і обслуговування техніки та праці механізаторів).

Функціонуюча в системі управління машинно-тракторним парком господарства не фіксована інформація (команди, розпорядження, вказівки тощо) носить оперативний характер і використовується в момент її одержання. Ці повідомлення можуть або реєструватися і таким чином перетворюватись на зафіксовану інформацію, або використовуватись для усунення перешкод в роботі техніки і знову проявитись як елемент зафіксованої інформації, нерідко документу.

Наприклад, на диспетчерський пункт господарства з механізованого загону надійшла інформація про зупинку агрегату через технічну несправність, яка усунена механізатором. Таке повідомлення може бути нефіксованим. Проте, якщо агрегат потребує ремонту через майстерню -- це повинна бути фіксована інформація. Якщо ж в процесі роботи агрегату скоїлась аварія з травмуванням механізатора, то інформація не тільки стає фіксованою але і документованою.

Визначене інформаційне забезпечення виробничих служб, причетних до управління машинно-тракторним парком при виробництві рослинницької продукції приведено в табл. 2.

Управління як інформаційний процес тісно зв'язаний з структурою управління господарства, знаходиться в залежності від неї і чинить на неї зворотну дію.

При організації структури управління машинно-тракторним парком господарства приймаються до уваги наступні інформаційні моменти:

- зміст інформаційних повідомлень про хід виконання механізованих робіт з різних виробничих дільниць;

- джерело інформації і періодичність її відправлення;

- причини виникнення інформації, порядок її оформлення і передачі;

- встановлення обсягу та виду масивів інформації, необхідної для керівників і спеціалістів на різних рівнях управління;

- забезпечення достовірності і надійності інформаційних повідомлень;

- визначення осіб, строків і засобів, за допомогою яких формуються рішення, основані на одержаній інформації.

Рішення по управлінню машинно-тракторним парком господарства, прийняте без попередньої інформаційної підготовки, не може бути повноцінним і ефективним.

Таблиця 2.

Інформаційне забезпечення функцій управління машинно-тракторним парком господарства

VI. Інформувати керівників і спеціалістів про відхилення фактичного ходу робіт від програми і приймати заходи по їх швидкому усуненню.

2. Облік та оцінка роботи машинно-тракторного парку

Інженерний менеджмент є основним інструментом розробки і функціонування системи обліку та оцінки роботи машинно-тракторного парку.

До комплексу питань інженерного менеджменту в здійсненні обліку та оцінки використання техніки насамперед відносяться:

1) виділення факторів впливу на продуктивність машинно-тракторних агрегатів;

2) розробка виробничого обслуговування вимог по ефективній експлуатації машинно-тракторних агрегатів;

3) визначення та розрахунок показників аналізу і оцінки рівня використання техніки;

4) впровадження інформаційних форм поточного обліку роботи машинно-тракторних агрегатів;

5) розробка та впровадження способів якісної оцінки виконання механізованих робіт;

6) впровадження контрольної документації оцінки роботи механізаторів.

Організація високопродуктивного використання машинно-тракторного парку є щоденною практичною задачею господарства, яка вирішується на основі обґрунтування техніко-економічного аналізу, тісно пов'язаного з бухгалтерським обліком роботи кожної машини в конкретних умовах.

Техніко-економічний аналіз, як важливий спосіб управління, можливий тільки при наявності взаємозв'язаних показників оцінки роботи машинно-тракторних агрегатів (МТА), систематизованих на одиницях виміру і надійному обліку.

В практиці господарств техніко-економічні дослідження по машиновикористанню можна здійснювати з аналізу роботи окремих машинно-тракторних агрегатів до загальної оцінки експлуатації всього парку машин або ж навпаки -- від оцінки загального використання техніки до аналізу роботи окремого машинно-тракторного агрегату. Це пояснюється тим, що на кожному рівні управління приймаються рішення по машинообслуговуванню або машиновикористанню, виходячи з стану всього машинно-тракторного парку чи певної його частини.

Так, керівник господарства, головні спеціалісти виробничих служб, перш за все потребують проведення аналізу оцінки технічного стану і використання всього наявного парку техніки.

В той час, як керівники і спеціалісти середньої ланки управління (відділення, цеху, бригади, загону) потребують оцінки роботи машинно-тракторних агрегатів, які обслуговують очолювані ними виробничі підрозділи.

На думку авторів, поглиблений аналіз слід, перш за все, приділяти використанню кожного машинно-тракторного агрегату. Високі результати роботи на окремих агрегатах забезпечують, як правило, високу ефективність використання всього машинно-тракторного парку господарства.

Метою техніко-економічного аналізу використання машинно-тракторних агрегатів є забезпечення їх нормативного виробітку, виконання технологічних операцій по вирощуванню і збиранню сільськогосподарських культур в оптимальні агротехнічні строки, скорочення трудових і матеріальних затрат на одиницю виконання робіт, що сприяє збільшенню виробництва продукції рослинництва і зниженню її собівартості.

Зміст аналізу може диференціювати по таким напрямкам:

- вивчення фактичного стану і оцінка використання окремих машинно-тракторних агрегатів і парку в цілому по господарству;

- встановлення факторів і причин, що обумовили досягнення і недоліки у використанні машинно-тракторних агрегатів по видах робіт і періодах їх виконання;

- виявлення невикористаних резервів підвищення ефективності експлуатації машинно-тракторних агрегатів в умовах господарства.

Щоб знайти або виробити правильне рішення в результаті техніко-економічного аналізу використання машинно-тракторних агрегатів необхідно, щоб такий аналіз був оперативним і поточним.

Оперативний аналіз машиновикористання здійснюється по механізованих підрозділах щоденно або за підсумками роботи двох-трьох днів.

Завдання такого аналізу і контролю полягає у тому, щоб оперативну інформацію про фактори, які впливають на роботу машинно-тракторних агрегатів, негайно аналітично опрацювати керівникам і спеціалістам, виявити суттєві відхилення від ходу виконання виробничого завдання і прийняти заходи по нормалізації роботи машин.

Поточний аналіз машиновикористання здійснюється по механізованих підрозділах і господарству в цілому по основних періодах проведення робіт (основний обробіток ґрунту, посів, збирання сільськогосподарських культур), по місяцях, кварталах, за рік.

При поточному аналізі вивчаються підсумкові дані використання машинно-тракторних агрегатів по видах робіт в окремих механізованих підрозділах. В результаті такого аналізу здебільшого визначаються і реалізуються перспективні резерви (пов'язані із значними капіталовкладеннями) направлені на зростання ефективності використання машинно-тракторного парку.

На продуктивність машинно-тракторних агрегатів впливають ряд природних технічних, техніко-технологічних, технологічних і організаційно-побутових факторів, примірний перелік яких поданий на рис. 2.

З відмічених двадцяти одного фактора більшість:

  погодні умови проведення робіт;

  доведення виробничого завдання;

  організація технічного обслуговування і усунення несправностей;

  забезпечення запасними частинами і ремонтними матеріалами;

  організація заправки і якість палива;

  агротехнологічне забезпечення виконання робіт;

  відповідність норм виробітку і витрати палива строкам служби машин;

  оплата праці і стимулювання роботи;

  система обліку і контролю виконання робіт і використання машин;

  віддаленість полів від машинних дворів;

  виробничий зв'язок працюючих агрегатів з службами господарства;

  побутове обслуговування працівників; практично не залежить від механізаторів, працюючих на машинно-тракторних агрегатах і потребують розв'язання їх з боку керівників і спеціалістів господарства та його служб.

Рис. 2. Фактори впливу на продуктивність машинно-тракторних агрегатів

У вирішення деяких факторів:

  якість виконання ремонтів і технічного обслуговування машин;

  технічний стан агрегатів;

  агрегатування машин і регулювання робочих органів;

  механізація допоміжних процесів і обслуговування агрегатів;

  підготовка полів до виконання робіт;

  змінність роботи; механізатори можуть тільки частково втрутитися і лише вирішення трьох факторів (кваліфікація, метод виконання робіт і режим роботи агрегатів) залежать від механізаторів.

Водіння машинно-тракторного агрегату, вибір робочого режиму і способу руху здійснює безпосередньо механізатор, виходячи з своєї кваліфікації, ефективне використання технічних можливостей машин (без автоматизації елементів її управління) у вирішальній мірі залежить від нього.

Виходячи з факторів, що впливають на продуктивність машинно-тракторних агрегатів до використання і утримання машинно-тракторного парку пред'являються ряд вимог, які зведені в систему виробничого обслуговування.

Технічні вимоги, які направлені на підтримання машин в робочому стані, шляхом здійснення ремонтів, технічного обслуговування, заправлення і зберігання забезпечуються інженерно-технічною службою і її спеціалістами.

Техніко-технологічні вимоги, якими передбачається підготовка справних машин для виконання механізованих робіт, виконуються агрономічною і інженерно-технічною службами та їх спеціалістами разом з керівниками механізаторських колективів (підрозділів).

Технологічні вимоги, що включають підготовку і проведення технологічних процесів по виробництву продукції рослинництва, задовольняються агрономічною службою

Організаційно-побутові вимоги по впровадженню нормальних режимів праці і відпочинку механізаторів, а також обліку і контролю кількості та якості виконання робіт вирішуються спільно з адміністративно-господарською, планово-обліковою, агрономічною та інженерно-технічною службами і керівниками механізаторських колективів.

Економіка виробництва продукції в колективних господарствах виділяється складністю взаємозв'язків і взаємовідносин, які прямо або побічно пов'язані з застосуванням технічних засобів. Тому економічний аналіз використання машинно-тракторних агрегатів повинен зайняти чільне місце в практиці управління сільськогосподарськими підприємствами.

Схема виробничого обслуговування вимог до машинно-тракторного парку з участю виробничих служб та відповідальних керівників і спеціалістів господарства приведена на рис. 3.

Рис. 3. Схема виробничого обслуговування вимог до експлуатації машинно-тракторного парку

Визначення ефективності роботи машинно-тракторних агрегатів забезпечується системою взаємозв'язку основних критеріальних показників у наступній послідовності: технічна оснащеність господарства залежить від обсягів виконання механізованих робіт, які в свою чергу повинні погоджуватись із затратами праці механізаторів і фондом використання робочого часу (цебто проведення механізованих робіт здійснюється оптимальним складом механізаторів в оптимальні агротехнічні строки) і характеризуватися експлуатаційними затратами та оціночними результатами використання машинно-тракторних агрегатів.

Принципова схема взаємозв'язку показників для аналізу і оцінки рівня застосування машинно-тракторних агрегатів приведена на рис 4.

Достовірну оцінку рівня використання машинно-тракторних агрегатів можна дати лише через систему аналітичних показників і вимірників, що є складовою частиною методики техніко-економічного аналізу. Така система це логічно ув'язаний ряд кількісних і якісних показників, які характеризують технічну оснащеність господарства, обсяги механізованих робіт і виробіток машинно-тракторних агрегатів, затрати праці механізаторів, використання фонду робочого часу, експлуатаційні затрати на виконання механізованих робіт і застосування машинно-тракторних агрегатів, вплив використання техніки на господарську діяльність.

Відповідні показники одержують шляхом техніко-економічних розрахунків даних обліку і звітності, що характеризують фактори впливу на стан використання машинно-тракторних агрегатів в господарствах (табл. 18).

При аналізі показників, що характеризують технічну оснащеність господарства, слід, насамперед, вияснити відповідність кількості наявних енергетичних машин (тракторів і самохідних комбайнів) визначеним обсягом механізованих робіт і можливості їх виконання в оптимальні строки. Забезпеченість робочими машинами характеризується співвідношенням між ними і тракторами. Коефіцієнт забезпечення тракторів робочими машинами визначався через співвідношення їх вартості і вважався оптимальним як 1:2,5…3.

На думку авторів визначення коефіцієнту забезпечення тракторів робочими машинами через співвідношення їх вартості є досить умовним, через нестабільність і невідповідність цін на сільськогосподарську техніку. Тому може бути запропонований метод визначення цього показника через співвідношення кількості видів робочих машин за технологічним призначенням, які можуть агрегатуватися з кількістю тракторів кожного класу потужності. Наприклад, трактор Т-150К застосовується на 14…16 видах робіт, в той час, як трактор Т-150 лише на 8…10 видах робіт. В першому варіанті оптимальне співвідношення кількості робочих машин до трактора Т-150К можна визначити як 1:19…20, а в другому варіанті до трактора Т-150 як 1:12…13, до трактора типу МТЗ-ЮМЗ як 1:22…23. Важливість цього показника в тому, що робота машинно-тракторних агрегатів не на повну потужність, в основному, зумовлена незадовільним співвідношенням між тракторами і робочими машинами.

Рис. 4. Система взаємозв'язку показників для аналізу і оцінки рівня використання машинно-тракторних агрегатів

Таблиця 4.

Характеристика основних показників використання машинно-тракторних агрегатів у господарстві

Продуктивність (виробіток) машинно-тракторних агрегатів на видах робіт є одним з важливіших показників їх ефективного використання за одиницю часу. За цим показником практично формуються найбільш продуктивні агрегати. Величина змінного (денного) виробітку лежить в основі нормування робіт і оплати праці механізаторів. Ефективність використання машинно-тракторних агрегатів характеризується наступними показниками:

  рівнем використання МТА протягом зміни, дня, сезону;

  коефіцієнтом інтенсивності роботи (завантаження) МТА у виробничому періоді;

  коефіцієнтом виконання змінних норм виробітку.

Вплив машинно-тракторного парку на ефективність господарювання може характеризуватися вимірником повноти виконання механізованих робіт в задані агротехнічні строки.

Продуктивність роботи механізаторів визначається через показник-затрати праці механізаторів на одиницю виконаної роботи.

Найбільша продуктивність машинно-тракторних агрегатів досягається максимальною тривалістю їх використання протягом зміни, доби, року.

На рівень використання машинно-тракторних агрегатів впливає не тільки тривалість, але й інтенсивність їх роботи.

Під інтенсивністю роботи МТА розуміється підвищення їх продуктивності під час фактичної роботи. Максимум економії часу інтенсивного виду можна досягти за умови, якщо затрати робочого часу машинно-тракторних агрегатів будуть зведені до мінімально стійких величин. Про інтенсивність роботи машинно-тракторних агрегатів дає уявлення коефіцієнт використання фонду робочого часу, що визначається відношенням часу чистої роботи МТА в зміні до тривалості зміни.

Основним вартісним показником ефективності використання машинно-тракторних агрегатів є експлуатаційні витрати. З затратами прямо пов'язані не тільки рівень використання техніки, але й обсяг виконання механізованих робіт.

В машиновикористанні виділяють два види затрат: незалежні від експлуатації техніки і виникаючі при її застосуванні.

Перші затрати вважаються основними, куди відносять амортизацію основних засобів, в т.ч. активних (машин), орендні затрати, податки, страхові платежі, різні відрахування.

Другі затрати є обіговими, власне експлуатаційними і включають вартість ремонтів, технічного обслуговування, паливно-мастильних матеріалів, оплату механізаторів.

Сума основних і експлуатаційних затрат створюють собівартість, яка розраховується на одиницю роботи, часу, площі.

Застосування техніки потребує відповідних основних затрат у формі амортизації, податків, відрахувань тощо і обігових затрат, пов'язаних безпосередньо з використанням машин. В собівартості виробництва продукції рослинництва експлуатаційні затрати займають близько 30%, а з амортизацією основних засобів вони становлять понад 40% всіх виробничих затрат.

Натуральним показником, який характеризує економічність використання машинно-тракторних агрегатів по витраті палива, є витрата палива на одиницю виконаної роботи.

Із-за низки об'єктивних чинників (підвищення вартості машин, паливно-мастильних матеріалів, витрат на ремонтно-обслуговуючі роботи, введення податків, тощо), а також численні недоліки в організації проведення механізованих робіт і використанні машинно-тракторних агрегатів стримують зниження експлуатаційних затрат на виробництво продукції рослинництва.

Вихід валової продукції рослинництва в розрахунку на одну гривню вартості машин і на одну гривню експлуатаційних затрат характеризують рівень віддачі вкладених господарствами засобів і коштів на придбання і використання машинно-тракторних агрегатів.

Ефективність застосування машинно-тракторних агрегатів на вирощуванні і збиранні даної сільськогосподарської культури (групи культур) можна характеризувати кількістю і якістю виробленої продукції, віднесеної до експлуатаційних затрат і окупністю собівартості затрат на виробництво продукції даної культури. Розрахункова формула має вигляд: