Розробка пристрою для удосконалення роботи агрегатного верстату

Для постановки оперативних цілей теми. можна обмежитися 1-м, 2-м та 3-м рівнями і засвоєння матеріалу даної теми.

Результати цього етапу роботи приведені у таблиці 3.3.

3.8 Перелік джерел інформації, що сприяють досягненню поставленої цілі

1. Дащенко А.И., Шмелев А.И. Наладка агрегатных станков: Учебник для технических училищ - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1982. - 152с. [стор. 41-53].

Таблиця 3.3 - Оперативні цілі навчання теми: «Технологічний процес обробки деталей на агрегатних станках».

Цілі навчання, виражені у вигляді переліку дій тих, хто навчається	Еталон
	Умови	Результат	Критерії оцін-ння
1-й рівень: 1) Називати призначення технологічного процесу виготов-лення деталі та давати визначення основним поняттям і еле-ментам, які пов'язані зі складанням технологічного процесу. 2) Називати основні принципи та послідовність процесу обробки деталей на агрегатних верстатах. 3) Називати алгоритм побудови технологічного процесу виготовлення деталей на агрегатному верстаті. 4) Формулювати основні принципи побудови технологічного процесу виготовлення деталі класу: круглий стрижень, диск, порожній циліндр, корпус і т.п. 5) Називати особливості визначення припуску на обробку деталі на агрегатному верстаті. 6) Називати особливості визначення режимів різання при обробці деталі на агрегатному верстаті.	Наявність базових знань з дисципліни: «Спеціальна технологія»	1-й рівень: 1) Назване призначення технологічного процесу виготовле-ння деталі та дано визначення основним поняттям і елем-нтам, які пов'язані зі складанням технологічного процесу. 2) Названі основні принципи та послідовність процесу обробки деталей на агрегатних верстатах. 3) Названий алгоритм побудови технологічного процесу виготовлення деталей на агрегатному верстаті. 4) Сформульовані основні принципи побудови технологічного процесу виготовлення деталі класу: круглий стрижень, диск, порожній циліндр, корпус і т.п. 5) Названі особливості визначення припуску на обробку деталі на агрегатному верстаті. 6) Названі особливості визначення режимів різання при обробці деталі на агрегатному верстаті.	Правильність визначення 70%
2-й рівень: 1) Роз'яснювати принцип складання технологічного процесу виготовлення деталі класу: круглий стрижень, диск, порожній циліндр, корпус і т.п. 2) Пояснювати особливості визначення припуску на обробку деталі на агрегатному верстаті. 3) Пояснювати особливості вибору баз для призматичних, циліндричних та інших заготовок. 4) Пояснювати особливості визначення режимів різання при обробці деталі на агрегатному верстаті. 5) Складати технологічний процес виготовлення деталі. 6) Заповнювати маршрутні, операційні та інші карти.	Виконання дій першого рівня	2-й рівень: 1) Роз'яснений принцип складання технологічного процесу виготовлення деталі класу: круглий стрижень, диск, порожній циліндр, корпус і т.п. 2) Пояснені особливості визначення припуску на обробку деталі на агрегатному верстаті. 3) Пояснені особливості вибору баз для призматичних, циліндричних та інших заготовок. 4) Пояснені особливості визначення режимів різання при обробці деталі на агрегатному верстаті. 5) Складений технологічний процес виготовлення деталі. 6) Заповнені маршрутні, операційні та інші карти.	У відповідях допускається до 30% помилок
3-й рівень: 1) Порівнювати режими різання, обрані при обробці на універсальних, від призначених для агрегатних верстатів. 2) Порівнювати технологічні процеси виготовлення деталі, та вибирати оптимальний.	Виконання дій 1-го та 2-го рівнів	3-й рівень: 1) Порівняні режими різання, обрані при обробці на універсальних, від призначених для агрегатних верстатів. 2) Порівняні технологічні процеси виготовлення деталі, та вибраний оптимальний.	Допускається до 30 % помилок

2. Дащенко А.И., Шмелев А.И. Конструкции и наладка агрегатных станков Учебное пособие для проф.-тех. и технических училищ. изд. 2-е, перераб. - М.: 1970. - 368с. [стор. 223-257].

3. Жуков Э.Л., Козарь И.И., Мурашкин С.Л. Технология машиностроение: В 2 кн. Кн. 1. Основы технологии машиностроения: Учеб. пособ. для вузов. - М.: Высш. шк., 2003. - 278с.

4. Гельфгат Ю.И. «Сборник задач и упражнений по технологии машиностроения», 2-е изд., Москва, Высшая школа, 1986. - 271с.

План - це короткий виклад основних положень теми. Щоб одержати план необхідно здійснити: вибір необхідних змістовних елементів з теми і встановлювати тип існуючих між ними зв'язків; вибір послідовності викладу змістовних елементів; вибрати рівень складності плану.

Зміст навчальної інформації, що буде викладена на уроці, подається у виді логічного взаємозв'язку окремих дидактичних одиниць. Результати цієї роботи подаються графічно. Логічна послідовність викладу теми: «Технологічний процес виготовлення деталей на агрегатних верстатах» представлена на рис. 3.1.

Після складеної логічної структури здійснюється формування плану теми, що є основою розподілу понять, коротке найменування підрозділів або логічно завершених частин, відбите виклад матеріалу. План може бути простим чи складним, узагальненим чи докладної, у залежності від обсягу і складності навчального матеріалу.

Логічна операція перетворення структури в план називають дозуванням. При дозуванні потрібно дотримуватися: обсяг дози залежить від складності матеріалу; доза розрахована на одне заняття не повинна містити більш 7 нових понять; виведення законів, методів відносять до однієї дози; однохарактерні дидактичні одиниці дозуються і викладаються однаково.

Результати проектування плану викладання теми: «Технологічний процес виготовлення деталей на агрегатних верстатах» представлені в наступній послідовності:

3 1 Технологічний процес

3.1.1 Загальні відомості, основні елементи та поняття технологічного процесу.

Рис. 3.1 - Логічна структура навчального матеріалу теми: «Технологічний процес виготовлення деталей на агрегатних верстатах» дисципліни: «Спеціальна технологія» для спеціальності: «Наладчик агрегатних верстатів» 4-го розряду.

2. Основні принцип та послідовність процесу обробки деталей на АВ.

3. Основні принципи побудови технологічних процесів типових деталей на агрегатних верстатах класу.

3.1. Круглі стержні.

3.2. Дик.

3.3. Порожній циліндр.

3.4. Корпусні деталі.

4. Особливості вибору баз.

4.1. Базування призматичних заготовок.

4.2. Базування циліндричних заготовок.

4.3. Базування заготовка типу диска.

4.4. Базування конусних заготовок.

4.5. Базування фасонних заготовок.

5. Особливості визначення припусків на обробку.

6. Особливості визначення режимів різання.

7. Документація технологічного процесу обробки.

7.1. Призначення та зміст маршрутної карти.

7.2. Призначення та зміст операційної карти.

7.3. Призначення та зміст карт ескізів.

8. Приклад розробки технологічного процесу виготовлення деталі на агрегатному верстаті.

Базовий матеріал - це всі ті відомості, що пов'язані з даною темою і знання цього матеріалу учнями, робить новий матеріал більш доступнішим.

Встановлення виду міжтемних зв'язків дозволяють визначити спосіб його реалізації у вивченні і тим самим підійти до вибору способів контролю і формування базових знань учнів.

Виходячи з виду міжтемних зв'язків і особливостей їхньої реалізації, вибираються способи контролю базових зв'язків з розрахунком характеристик навчальної групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу.

У залежності від результатів вступного контролю вибираються способи фо-рмування базових знань учнів серед яких: швидке і чітке відтворення необхідної інформації; включення базового матеріалу в орієнтовану основу діяльності при викладанні нового матеріалу; рішення задач з міжпредметним змістом.

Методом формування базових знань може бути обраний розповідь, пояснення і т.д., а способом відповідно - план викладання матеріалу, план рішення задач і т.д.

Аналіз міжтемних зв'язків, визначення способів контролю і формування базових знань відносно теми при підготовці приведено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Вибір базових понять, вибір способів перевірки та формування базових знань.

Перелік базових понять	Способи (методи, форми, засоби) перевірки рівня розуміння базових понять	Способи формування базових знань
«Спеціальна технологія» 1. Загальні відомості про обробку металів. 2. Агрегатні верстати. 3. Загальні відомості про наладку агрегатних верстатів.	Усне фронтальне опитування: 1. Які потрібні робочі рухи при виконанні основних видів обробки? 2. Який різальний інструмент використо-вують при тому чи іншому виді обробки? 3. Перерахуйте елементи, які входять до режимів різання. 4. Як визначити той чи інший елемент режиму різання при різних типах обробки? 5. В чому суть полягає наладки АВ?	Пояснення понять на які не відповіли учні та уточнюю ті поняття які були сформовані з деякими неточностями учнями

Метою мотиваційних технологій є швидке включення учнів в учбово-виробничу діяльність, підтримку діяльності на необхідному рівні активності.

Мотивація - це психологічне явище, яке спонуканням до виконання тієї або іншої дії учня, що визначає активність особистості і її спрямованість на досягнення запланованого результату.

Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, що направляють або гальмують поводження людини при цьому фактори регулюючі поводженням не залежать від внутрішнього «Я» особистості.

Внутрішня мотивація залежить від факторів вихідних із внутрішнього усвідомлення особистістю свого поводження. Внутрішня і зовнішня мотивації по-різному впливають на результативність навчання.

Діяльність обумовлена внутрішньою мотивацією може продовжаться досить довго, тому що вона не залежить від зовнішніх факторів впливу; діяльність обумовлена зовнішнім мотивом, припиняється при припиненні впливу зовнішніх факторів, тобто при відсутності стимулу.

Мотивація поділяється на вступну і заключну по приналежності до етапу процесу навчання.

Вступна мотивація активізує навчальну діяльність, сприяє формуванню первісного бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу навчанню. Вона може здійснюватися у формі бесіди, показу демонстрації того чи іншого предмета, явища, на яке буде спрямований весь процес навчання. При цьому основними методами є мотивуючі вступні і мотивуюча демонстрація.

Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. Вона використовується для підтримування постійного інтересу до навчальної діяльності. Поточна мотивація може здійснюється різними методами навчання відповідно до етапів формування діяльності: у процесі пояснення (бесіда, лекція, розповідь); у ході виконання практичні завдання (практичні завдання, лабораторні роботи); у процесі контролю (поточний, підсумковий, заключний).

Для даної теми, об'єктом вивчення якої буде - техніка (теоретичні основи і робота устаткування; засобу виробництва), у результаті чого формується технічне мислення, доцільніше буде використовувати внутрішню мотивація учнів. Для успішного здійснення внутрішньої мотивації буде використовуватися прийом вступної мотивації, метою якої є підкреслення важливості знання досліджуваної теми для подальшої навчальної і професійної діяльності. Основним методом навчання теми буде методом мотивуючого вступу. Він буде виробляється у формі бесіди з учнями, під час якої буде висловлено учнями, що ознайомлення з даною темою спростить надалі вивчення дисциплін зв'язаних з цією спеціальністю і т.п.

У даному випадку мотивацію буде підсилювати прийом віднесення до особистості, тому що даний прийом підкреслює важливість матеріалу, що викладається, у подальшій діяльності учня. Денна тема буде цікавити його, тому що вона є актуальної для нього і безпосередньо стосується навчального матеріалу досліджуваного надалі, також допоможе учнем на виробничій практиці.

Обрані прийоми виявляться діючими, тобто мотивація досягне цілі в тому випадку, якщо учнів при перевірці засвоєних знань будить правильно відповідати на питання, цікавитися, де можна дістати більш заглиблену інформацію і викладати її на занятті, правильно підбирати необхідні кола для обробки різних деталей з різних матеріалів і т.п.

Отже, для того щоб зацікавити учнів у вивченні теми: «Технологічний процес обробки деталей на агрегатному верстаті», можна розповісти наступне: «В Україні стало актуальним впровадження агрегатних верстатів для серійного і дрібно серійного виробництва з тієї причини, що вони володіють кількома перевагами: короткі терміни і вартість проектування; невеликі терміни і вартість виготовлення верстата; висока надійність і скорочення термінів його освоєння; рентабельність використання складних вузлів; порівняно легкість вбудовування їх в автоматичну лінію і т.п.

І на базі цього та зростаючі вимоги до точності розмірів, форми та високої якості обробки деталей, оброблюваних на агрегатних верстатах, а також впровадження нових енергоємних фізичних ефектів для реалізації технологічних процесів, поява нових видів важкооброблюваних матеріалів, широка механізація та автоматизація технологічних процесів значно підвищили актуальність в розробці більш якісних технологічних процесів.

Також, коли деякі з Вас після закінчення нашого навчального закладу, будуть працювати на виробництві безпосередньо наладчиком агрегатних верстатів, Вам буде дуже важливо знати, як складеться технологічний процес обробки деталей для цих верстатів і яка суть його складання, оскільки наладка та технологічний процес обробки - це є два взаємопов'язані процеси».

Призначаємо другий тип навчання - повна ООД, за наявності всіх умов, необхідних для здійснення діяльності, що подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в окремій формі, стосовно конкретної ситуації. Викладач, подаючи навчальний матеріал, демонструє кожен крок діяльності відносно конкретного завдання. Застосування технологій навчання, на кожний рівень засвоєння навчального матеріалу представлені у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Проектування технології навчання.

Рівні засвоєння навчального матеріалу	Методи формування
	ООД (викладання)	ВД (закріплення)	КД (контролю)
1	Лекція. Розповідь-пояснення	Прослуховування, запис під ди-ктовку, відповіді на питання, відповіді на готовому рисунку	Усне опитування
2	Лекція. Розповідь-пояснення, ілюстрація плакатів та роздавального мате-ріалу та довідники.	Прослуховування, запис під дикто-вку, відповіді на питання, відповіді на готовому рисунку. Виконати завдання.	Комбіноване опитування (усний та письмовий)
3	Лекція. Розповідь-поясне-ння, ілюстрація плакатів та роздавального мате-ріалу (промислові техно-логічні процеси)	Прослуховування, запис під дикто-вку, відповіді на питання, спогля-дання позначення конструктивних елементів на готовому технологі-чному процесі. Виконати завдання.	Написання контрольної роботи.

Дидактико-технічні засоби підготовки з теми: приклади промислових технологічних процесів виготовлення деталей; державні стандарті з нормами вибору режимів різання; державні стандарті з нормами вибору припусків на обробку; плакати з зображенням типових деталей.

Перспективно-тематичний план - це документ, що містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, приведені часом, що приділяється на вивчення тим чи іншим питанням теми, цілей вивчення, змісту базового матеріалу, методів вивчення.

Результати перспективного-тематичного плану представлені у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Тематично перспективний план.

Тема уроку	Тип уроку	Дидактичні цілі	Виховна-розвиваюча ціль
1. Технологічний процес	Формування нових знань	Сформулювати поняття, що таке технологічний процес виготовлення деталей, засвоїти основні поняття	Виховання відповідальності за дотримання технологічної дисципліни, цілеспрямованості, вимогливості, формування емоційно-вольової готовності до виконання робіт, розвитку словесно-логічної пам'яті, різних властивостей уваги, зосередженості, схильності до аналізу, систематизації й узагальненню, творчих здібностей, інтересу до освоюваної професії.
2. Основні принципи та послідовність про-цесу обробки на АВ.	Формування нових знань	Сформувати знання про основні при-нципи та послідовність процесу обро-бки деталей, які будуть оброблюва-тися на АВ
3. Основні принципи побудови технологіч-ного процесів типових деталей	Формування нових знань	Сформувати знання про основні при-нципи побудови технологічного про-цесів типових деталей, які будуть об-роблюватися на агрегатному верстаті
4. Особливості вибору баз	Комбінований	Сформувати знання та вміння визна-чати бази заготовки, яка буде оброб-люватися на АВ. Розв'язати задачу по призначенню схем базування для да-ного прикладу.
5. Особливості визначення припусків	Формування нових знань	Сформувати знання та вміння виз-начати припуски на механічну оброб-ку деталі, яка буде оброблюватися на АВ
6. Особливості визначення режимів різання	Комбінований	Сформувати знання та вміння визна-чати режими різання на механічну об-робку деталі, яка буде оброблюватися на АВ. Розв'язати приклади по визна-ченню режимів різання для даного прикладу.
7. Документація технологічного процесу обробки	Формування нових знань	Сформувати знання по складанню до-кументації технологічного процесу обробки деталей агрегатних верста-тах.
8. Приклад розробки технологічного про-цесу виготовлення деталі на АВ.	Повторюва-льно-узага-льнюючий	Повторити й узагальнити вивчений матеріал на прикладі. Скласти техно-логічний процес виготовлення деталі.

Бінарні дії викладача та учнів розкриті для викладу уроку за темою: «Особливості визначення режимів різання». Найменування етапу уроку і дії викладача й учнів занесені у таблицю 3.7.

Таблиця 3.7 - Бінарні дії викладача та учнів.

Етапи уроку теоретичного навчання	Зміст діяльності викладача	Зміст діяльності учня
1	2	3
1. Організаційний момент.	- вітаю учнів; - установлюю тишу в аудиторії; - проводжу переклик; - перевіряю наявність конспектів.	- відповідають на вітання; - готують конспекти до уроку; - відповідають на переклик; - набудовуються на робочий лад.
2. Мотиваційний момент.	- повідомляю тему уроку, записую її на дошці, даю вказівку записати тему в конспект; - повідомляю мету і задачі уроку; - мотивую вивчення матеріалу уроку, підкреслюючи її важливість для майбу-тньої професійної діяльності, яка є ос-новною для формування просторової уяви; - переходить до викладу матеріалу, диктує план викладу матеріалу уроку.	- слухають і сприймають тему уроку, записують її формулю-вання в конспект; - слухають і сприймають мету і задачі уроку; - слухають мотивацію, фор-мують відношення до теми уроку; - записують план уроку.
3. Актуалізація базових знань.	Перед тим як приступити до розглядання теми проведемо невели-кий вступний контроль, на основі якого ми будемо працювати сьогодні. - проводжу усне фронтальне опитува-ння по базовим знанням (ставлю запи-тання, вислуховую відповіді, при необ-хідності виправляти відповіді учнів); - проводжу підсумки опитування по базових знаннях.	- вислухують питання, за бажанням відповідають усно; - слухають і при необхідності доповнюють відповідь одногрупників; - задають питання; - вислухують аналіз відповідей викладачем.
4. Викладання нового матеріалу.	У нас сьогодні важлива тема по вивче-ню розділу так, що будьте уважні, конспектуйте й уважно слухайте та коли я пропоную дивитися у довідники - усі дивимось, не відволікаючись. -приступаю до викладу 1-го питання; - диктує основні положення, стежить за веденням конспекту; - підводить підсумки викладу першого питання, відповідає на виниклі питання. -приступаю до викладу 2-го питання; - диктує основні положення, стежить за веденням конспекту; - підводижу підсумки. -приступаю до викладу 3-го питання; - диктує основні положення, стежить за веденням конспекту; - підводить підсумки викладу питаннь, відповідає на виниклі питання.	- слухають і сприймають матеріал. - записують під диктування основні положення; - задають питання по незро-зумілих моментах у викладі
5. Перевірка розуміння нового матеріалу.	- задаю питання учням: 1. Які критерії впливають при при-значення режимів різання при різних видах технологічної обробки на АВ? 2. Який основний показник АВ залежить від правильно (оптимально) призначених режимів різання?	- колективно або індивідуально відповідають на поставлені питання.
6. Закріплення	Виконання завдання по визначенню режимів для окремої технологічної операції.	- виконують контрольну роботу.
7. Підведення підсумків та видача домашнього завдання.	- видаю домашнє завдання: указує главу і параграф підручника для самостійного вивчення, видає варіанти завдань; - відповідаю на виниклі питання.	- записують домашнє завдання; - задають питання по незро-зумілих моментах.

У методичній частині дипломного проекту була розроблена технологія навчання фахівця з спеціальністю: «Наладчик агрегатних верстатів» 4-го розряду за темою: «Технологічний процес обробки деталей на агрегатному верстаті», до якої входить формування цілей, складання логічної структури, розгляд базових знань, вибір методів викладання матеріалу та розробка бінарних дій викладача та учнів для викладання уроку за темою: «Особливості визначення режимів різання».

4.ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Техніка безпеки

4.1.1 Характеристика умов роботи об'єкта

Спроектований агрегатний свердлильний різьбонарізний напівавтомат спроможний виготовляти 195 деталей на годину типу фланець, матеріал якої алюмінієвий сплав марки АК5М2 ГОСТ1583-93; вага заготовки складає 0.2 кілограма.

До наладки цього агрегатного верстата допускаються працівника не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, навчені безпечним методам роботи, що пройшли перевірку знань вимог по охороні праці, що мають виробничий стаж на зазначених роботах не менш одного року та які мають 2 групу по електробезпечності, а також мають посвідчення на право виконувати налагоджувальні роботи, що одержали інструктаж на робочому місці по безпеці при виконанні робіт.

При експлуатації даного верстата можуть виникати наступні виробничі небезпеки для оператора (верстатника): захоплення одягу обертаючими механізмами верстата (шпинделями, пристосуваннями, розташованими на поворотному ділильному столі, рухомими частинами силових вузлів); затискання кінцівок рук оператора при переміщенні пинолей силових головок; травмування оператора уламками ріжучого інструменту; попадання металевої стружки в очі та на відкриті ділянки шкіри; ураження оператора електричним струмом; отруєння шкідливими речовинами, що виділяються в процесі обробки.

Таким чином можна виділити групу фізичних небезпечних та шкідливих промислових факторів агрегатного верстата: рухомі частини верстата; висока температура поверхонь оброблюваної деталі; підвищене забруднення повітря робочої зони; підвищений рівень шуму та вібрацій на робочому місці; небезпечний рівень напруги в електричних сітях; недостатнє освітлення робочої зоні природнім та штучним освітленням.

4.1.2 Рівень механізації й автоматизації об'єкта

У спроектованому напівавтоматі передбачено: механізований процес затиску заготовок (улаштування оброблюваного фланця в затискне пристосування встановлюється з попереднім підтиском. Для того, щоб встановити заготовку, необхідно відвести рукоятку притискного важеля, встановити заготовку в пристосування згідно вибраній схемі базування і відпустити важіль. Під дією пружини важіль притискує заготовку до базової призми), затиск яких виконується затискним пристосуванням на яке зусилля перелається завдяки дії пнемоциліндра.

Для пневмоциліндрів передбачено дистанційне керування - вони приводяться в дію тільки після одночасного натиснення двох вимикачів «затиск» на робочому місці оператора.

Кожне затискне пристосування по черзі, за кожне обертання планшайбы на заданий кут, підходить на завантажувальну позицію, де оператора знімає готову деталь і встановлює заготовку.

Затиск і віджимання оброблюваного виробу здійснюється за допомогою пнемомеханізму, до якого подається повітря під тиском. Подача стислого повітря здійснюється від загальної магістралі. Перед подачею в пневмоциліндри затискних пристосувань повітря проходить через вузол підготовки повітря, де здійснюється очищення його від вологи і забруднення, насичення масляними парами з метою підвищення довговічності роботи елементів пневмопривода, а також забезпечує постійний тиск в пневмосистемі. У разі падіння тиску, робота верстата повинна припинитися, оскільки у вузлі підготовки повітря передбачено реле тиску.

4.1.3 Засоби запобіжної техніки

У силових головках, які застосовуються в даному проекті передбачені запобіжні пристрої, призначені для безпечної роботи оператора, у разі порушення режимів роботи механізмів верстата. Агрегатний верстат спроектований відповідно до вимог ДСТУ 2752-94.

Для попередження травмування оператора і забезпечення безпечної роботи на проектованому верстаті передбачені наступні заходи: редуктор і приводний вал поворотного ділильного столу розміщені усередині станини, отвір в станині закривається сталевою кришкою товщиною у два міліметри; частини обертаючих механізмів, багатошпиндельних насадок, за винятком шпинделів, вмонтовані в закритих корпусах. Зубчаті і ремінні передачі приводів силових вузлів закриті чавунними і сталевими корпусами; на верстаті передбачено обов'язкова установка загороджувальних щитів на робочому місці оператора, для виключення можливості випадкового попадання людини в небезпечну зону.

У силових головках шлях подачі вмонтована запобіжна кулькова муфта, налаштована на крутний момент , якщо під час подачі виникнуть перешкоди інструменту (заклинювання свердла або мітчика), муфта спрацьовує, поглинаючи енергію.

У кінематичному ланцюзі приводу поворотного ділильного столу встановлено два зрізуючи шрифти. При виникненні перешкоди обертанню планшайби столу цілісність штифтів порушується і кінематичний ланцюг розмикається.

Робоча зона з боку місця оператора закрита спеціальними екранами у вигляді сітчастої огорожі з осередком величиною не більше , ця огорожа встановлюється тільки під час роботи верстата.

Автоматичний цикл роботи верстата зупиняється при зниженні тиску повітря в пневмосистемах нижче , а мастила у гідросистемі нижче . Контроль тиску виконується датчиками улаштованих безпосередньо у пнемо-, та гідросистемах. Для запобігання переміщення силових вузлів за межі робочої зони та габаритів верстата, встановлені механічні умори.

4.1.4 Фарбування приміщень і обладнання. Сигнальні кольори й знаки безпеки

Зовнішня поверхня верстата забарвлена емаллю НЦ-256 сіро-зеленого кольор. Кондуктор і насадки шпинделів, як джерела підвищеної небезпеки забарвлені в жовтий колір відповідно до ДОТУ2807-94.

4.1.5 Електробезпека

Агрегатний верста приєднаний до електрокабеля, який розташований на висоті від рівня підлоги та підключений до мережі з глухозаземленною нейтраллю перемінного струму напругою та частотою .

Електроапаратура керування вмонтована у електрошафу, який закритий дверима зі спеціальним замкам. На дверцятах електрошафи нанесений знак «Електрична небезпека» (ДСТУ 8207-94) - жовтий трикутник.

Захист електроустаткування від перегріву здійснюється тепловим реле з нагрівальними елементами ТИР-10. Захист електродвигунів від короткого замикання здійснюється автоматичними вимикачами АК-63-3М та АЕ 2033-10.

Неструмоведучі металеві частини верстата (станина, корпуси електродвигунів), що можуть виявитися під напругою - заземлені. На корпусі станини встановлений гвинт заземлення діаметром з антикорозійним покриттям. Біля гвинта встановлений знак «Захисне заземлення».

Верстат має пристрій місцевого освітлення зони обробки. Місцеве освітлення має індивідуальний вимикач, який знаходиться у зручному місті для обслуговування. Розташування вимикача безпосередньо на освітлювачі допускається при навантаженні місцевого освітлення не більше . Вимикач увімкнений у ланцюг незаземленого виводу живлення. Результатом випробування за вимогами ГОСТ 2.7.487-87 відображаються у свідоцтві про вихідний контроль електрообладнання за ГОСТ 7599-82.

Розрахунок занулення автоматичної електричної мережі напругою , яка живиться загальною потужністю . Повітряна лінія довжиною 30 метрів, яка з'єднана з живильним трансформатором з загальним електричним щитом виконана із алюмінієвого дроту. ІВ приміщені прокладена кабельна лінія з мідного дроту довжиною 40 метрів. Потужність живильного трансформатора (з'єднання обмоток трикутник - зірка). Схема занулення показана на рис. 4.1.

Рис. 4.1 - Схема захисного занулення.

Визначаємо номінальний струм споживання:

. (4.1)

З урахуванням запасу вибираємо автоматичний вимикач типу А2 114/1 зі струмом спрацюванням та зі струмом спрацювання електромагнітного розмикача . Час його спрацювання не перевищує 0.2 секунди.

Визначаємо очікуване значення струму короткого замикання:

, (4.2)

де - коефіцієнт кратності струму для автоматичних вимикачів .

Приймаємо площу перетин алюмінієвого дроту , мідного дроту .

Визначаємо активне опір повітряної лінії із алюмінієвих провідників:

, (4.3)

, (4.4)

де - питомий опір провідника, яке для мідних провідників становить , для алюмінієвих ; , - довжина алюмінієвого та мідного провідника, ; , - площа перетину алюмінієвого та мідного провідника.

Індуктивні опори мідних та алюмінієвих дротів та дуже малі, тому можна ними зневажати. Опір взаємоіндукції залежить від відстані між дротами та їх діаметром . Звичайно при окремо прикладених нульових захисних дротах приймають , при кабельних лініях, значенням можна зневажати.

Визначаємо довжину петлі «фаза-нуль»:

. (4.5)

Визначаємо опір петлі фаза-нуль:

, (4.6)

де - питомий опір петлі фаза-нуль, .

Повний опір петлі «фаза-нуль»:

. (4.7)

Опір трансформатора становить .

Струм однофазного короткого замикання буде дорівнювати:

. (4.8)

Перевіряємо умову токового захисту: , - умова виконується.

Визначаємо напругу на корпусі навантаження:

. (4.9)

Це значення менша допустимого .

4.1.6 Міри безпеки при огляді й ремонті об'єкта

Наладчик агрегатних верстатів 4-го розряду повинен дотримуватися: дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; знати пристрій обслуговуваних агрегатних верстатів та допоміжного устаткування; виконувати інструкції з охороні праці і правила внутрішнього трудового розпорядку; грамотно експлуатувати і вчасно проводити профілактичні огляди і ремонти агрегатних верстатів; вести контроль за справним станом пускової і захисної електроапаратури, заземленням (занулення) верстатів і маніпуляторів; виконувати вимоги знаків безпеки; знати і дотримуватися правил по охороні праці при налагодженні і ремонті верстата в обсязі виконуваних обов'язків, щорічно підтверджувати 2 групу по електробезпеці; знати порядок перевірки і користування ручним, механічним та електроінструмента, пристосувань по забезпеченню безпечного провадження робіт (драбини, сходи та ін.), засобами захисту (діелектричні рукавички і килими, інструмент з ізолюючими рукоятками, індикатори напруги, захисні окуляри); виконувати тільки ту роботу, що визначена інструкцією з експлуатації верстата або посадовими інструкціями, затвердженими адміністрацією підприємства, і за умови, що безпечні способи її виконання добре відомі; знати і вміти робити першу медичну допомогу потерпілим від електричного струму і при інших нещасливих випадках; дотримуватися інструкції про міри пожежної безпеки.

Перед початком роботи (налагодження верстата) наладчику необхідно дотримуватись наступних дій:

- надягти і ретельно заправити встановлену по діючим нормах спеціальний одяг (халат) і технологічне взуття (тапочки), не допускаючи свисания кінців і стиснення при русі.

- перевірити і переконатися в наявності і справності закріпленого інструмента, пристосувань по забезпеченню безпечного провадження робіт, засобів індивідуального захисту, засобів пожежегасіння.

- перевірити стан загального і рядового висвітлення.

- про всі недоліки і несправності, виявлених при огляді на робочому місці, докласти старшому зміни для вживання заходів до їхнього повного усунення.

- розташувати інструмент на робочому місці з максимальною зручністю для користування, не допускаючи наявності в зоні роботи зайвих предметів.

- перевірити наявність аптечки 1-ої медичної допомоги.

Підчас виконуваних робіт необхідно дотримуватись:

- працювати тільки в справній і ретельно підігнаному спецодязі і спец. взуття і застосовувати індивідуальні засоби захисту, покладені на робочому місці по діючим нормах.

- при обслуговуванні і ремонтах верстатів допускається застосування металевих драбин. Створювати східці із шухляд і інших сторонніх предметів забороняється.

- установлювати драбину необхідно міцно, перевіривши стійкість її перед підйомом. Драбини висотою від 1.3 метри повинні бути обладнані упором.

- постійно стежите за справністю устаткування. При відході від верстата необхідно його зупинити і знеструмити.

- працювати при наявності і справності огороджень, блокувальних і інших пристроїв, що забезпечують безпеку праці, при достатній освітленості.

- не доторкайтеся до механізмів, що знаходяться в русі, а також знаходиться під напругою струмоведучим частинам верстата.

- тримати в порядку і чистоті робоче місце.

- сторонні предмети й інструмент розташовуйте на відстані від рухомих механізмів.

- при пуску машини, верстата, особисто переконаєтеся у відсутності працівників у зоні роботи верстата.

- усі ремонтні роботи на електроустановках, профілактичний огляд, ремонт варто робити при знятих запобіжниках (напрузі). Відсутність напруги на струмоведучих частинах електроустаткування перевірити вольтметром або індикатором напруги.

- для захисту від опіків при зміні ламп в апаратурі наладчик повинний користатися х/б рукавичками, спеціальними ключами і пристосуваннями.

- Безпосередньо після проведення необхідних відключень на комутаційній апаратурі (автоматі, рубильнику, вимикачі) відключених при підготовці робочого місця, повинні бути вивішені плакати: «Не включати - працюють люди!».

- для роботи застосовувати ручний інструмент з ізолюючими ручками (плоскогубці, пасатіжи, гострозубці, викрутки), діелектричне покриття не повинне мати ушкоджень і щільно прилягати до рукоятки.

- усунення ушкоджень і ремонт на устаткуванні необхідно робити при повному знятті напруги з устаткування.

- застосовуваний переносної електроінструмент (паяльник, що знижує трансформатор) повинний бути випробуваний і мати інвентарний номер, систематично і вчасно перевірятися і ремонтуватися.

Кожен працівник, що знайшов порушення вимог інструкції і правил по охороні праці або побачивши несправність устаткування, що представляє небезпеку для людей, зобов'язаний сповістити про це безпосередньому керівнику.

У тих випадках, коли несправність устаткування становить загрозливу небезпеку для чи людей самого устаткування, працівник, її що знайшов, зобов'язаний ужити заходів по припиненню дії устаткування, а потім сповістити об цьому безпосереднього керівника. Усунення несправності виробляється при дотриманні вимог безпеки.

Якщо під час роботи стався нещасливий випадок, необхідно негайно зроби-ти першу медичну допомогу потерпілому, докласти про ситуацію свого безпо-середнього начальника і вжити заходів для збереження обстановки нещасливого випадку, якщо це не сполучено з небезпекою для життя і здоров'я людей.

При поразці електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого від дії струму, у випадку роботи на висоті вжити заходів, що попереджають його від падіння. Відключення устаткування зробити за допомогою вимикачів, рознімання штепсельного з'єднання, перерубати живильний провід інструментом з ізольованими ручками. Якщо відключити устаткування достатнє швидко не можна, необхідно прийняти інші міри до звільнення потерпілого від дії струму. Для відділення потерпілого від струмоведучих частин або проводу варто скористатися ціпком, чи дошкою яким-небудь іншим сухим предметом, що не проводить електрострум, при цьому виконуючий допомогу повинний устати на сухе, не провідний струм місце, чи надягти діелектричні рукавички.

При виникненні пожежі в технічному приміщенні варто негайно приступити до його гасіння наявними засобами (вуглекислотні вогнегасники, азбестові покривала, пісок) і викликати пожежну частину.

Після виконання наладки агрегатного верстата до роботи, необхідно: приве-сти в порядок робоче місце, інструмент і пристосування; повідомити керівнику робіт про всі несправності, замічених під час роботи, і мірах, прийнятих до їх усунення; спецодяг забрати в спеціально відведене місце; прийняти душ.

4.1.7 Організаційні заходи відносно попередження виробничого травматизму

Згідно вимог які вимагаються нині державним стандартом, до роботи на агрегатному верстаті може бути допущений, той хто пройшов навчання в учбовій-виробничій базі, пройшовши медичний догляд, отримавши інструктаж по техніці безпеки та склав іспит кваліфікаційній комісії.

Під час вступу на роботу верстатник спочатку проходить ввідний інструк-таж, який проводить інженер по охороні праці. Потім він проходить первинний інструктаж на робочому місці, який проводить майстер. Повторний інструктаж на робочому місці проводиться кожні 6 місяців. Перед початком роботи операторові або налагоджує необхідно зовнішнім оглядом перевірити справність механізмів верстата, переконатися, що пуск верстата нікому не загрожує.

Забороняється робота на несправному або непідготовленому до роботи верстаті - коли відсутні кожухи, щитки і інші захисні пристрої, несправні заземлюючі пристрої, відсутнє мастило або несправна змащувальна система, або несправне пневмо- або гідрообладнання верстата, не придатний ріжучий інструмент, оброблювані заготовки не відповідають технічному проекту верстата, відсутній ЗОР або несправна охолоджувальна система.

Оператор в віці до 21 року проходить кожного року медичний огляд, а старші проходять медичний огляд один раз в два роки.

4.1.8 Організація робочого місця

Правильна організація робочого місця сприяє зниженню травматизму під час експлуатації верстата і його наладки. У зоні робочого місця передбачені: шафа для зберігання запасного комплекту інструменту, стелажі для заготовок і готових деталей. Робоче місце необхідно підтримувати у чистоті протягом всього робочого часу. Проходи не повинні захаращуватися заготовками, стружкою і т.д. Робоче місце оператора є сектор біля станини з центральним кутом . Для підйому оператора або налагоджує на станину на верстаті встановлені підніжки і поручні. Помости на робочих місцях необхідно містити в справному стані, вони не повинні бути слизькими. Органи управління верстатом розташовані відповідно до ДСТів. Пульт управління знаходиться зліва на станині, на висоті . Безпека і зручність роботи забезпечується кнопковим управлінням. Кнопки пускових приладів втоплені по відношенню до загальної панелі пульта на . Всі кнопки мають написи, що пояснюють їх значення. Над площиною пульта виступає кнопка червоного кольору «Стоп». Передбачена робота верстата в налагоджувальному режимі. Для цього на пульті управління є тумблер перемикання «робота-наладка». На робочому місці оператора є пост управління, на якому на висоті і нахилу до вертикальної площини знаходиться кнопкова станція, що управляє автоматичним циклом і що має дві кнопки «Пуск» і «Стоп» відповідно чорного і червоного кольору.

4.2 Гігієна праці та виробнича санітарія

4.2.1 Виробнича шкідливість

У процесі роботи верстата виділяються алюмінієвий пил, пари ЗОР та масел. Відповідно до державного стандарту, допускатися концентрація пилу не повинна перевищувати , пару та аерозолі ЗОР . Відомості про них приведені в таблиці 4.1.

Дія емульсії на шкіру робочих може привести до появи вугрів і дерматитів. Для захисту верстатника від дії ЗОР і металевих осколків передбачений захисний екран. Відсмоктування пари ЗОР на верстаті не встановлюють, вони віддаляються за рахунок витяжної вентиляції. На ЗОР, вживані для обробки різанням, необхідно мати відповідний дозвіл МОЗУ. Склад ЗОР на водному розчині, їх антимікробний захист і пастеризація повинні міститися і проводитися в строгій відповідності з вимогами ГОСТ12.2.025-89. При роботі на проектованому верстаті слід використовувати 5-10% водний розчин емульсора «Укрінол-1». У його склад входять: латекс-полівінілхлорид 71.43%, триетаналомін 9.4%, уротропін 9.14%, нітрат натрію 4.57%, сантанол ДС-10 5.72%.

Таблиця 4.1 - Виробничих шкідливості.

Найменування речовини	Кількість	Гранично-допустима концентрація,	Клас небезпеки	Дія на організм
Пил	60	10	4	Дратівливе
Аерозолі ЗОР	0,2	6	4	Дратівливе

Періодичність заміни ЗОР встановлюється за наслідками контролю її змісту, але не рідше за 1 раз на три місяці для водних ЗОР. Робочі і службовці для захисту від дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників повинні бути забезпечені спецодягом і запобіжними пристосуваннями. Для захисту шкірного покриву від шкідливої дії ЗОР і пил слід застосовувати спецодяг (таблиця 4.2) і дерматологічні захисні засоби (профілактичні пасти, мазі, біологічні рукавички): захисний-профілактична паста «Вега» від ЗОР ТУ 6-15-9б2-75, очищувачі шкіри - мило ДНС-АК ТУ 6-15-615-79 згідно ГОСТ 12.4.068-79.

Таблиця 4.2 - Засоби індивідуального захисту.

Найменування засобів захисту	ГОСТ	Термін видачі, міс	Термін прання, разів в міс
Костюм бавовняний	12.4.044-87	12	2
Окуляри	12.4.073-85	до виходу з ладу	-
Черевики шкіряні	12.4.016-78	12	-

4.2.2 Метеорологічні умови

Робота оператора верстата передбачає певні метеорологічні умови відповідні приведеним значенням в таблиці 4.3. Дані таблиці представлені по стандарту.

Таблиця 4.3 - Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологісті і швидкості руху повітря у обслуговуваній зоні житлових, загальних і адміністративно-побутових приміщенян (СНиП 2.04.05-91).

Період року	Температура,	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря,
	опти-мальна	допустима	опти-мальна	допус-тима	оптимальна	допустима
Теплий	20-22	Не біше ніж на 3 вище розрахункової темпера-тури зовнішнього повітря	60-30	65	0.2	0.5
	23-25		60-30		0.3	0.2
Холодний	20-22	18-22	45-30	65	0.2

Таблиця 4.4 - Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологісті і швидкості руху повітря у робочих зонах (ДНС3.3.6.042-99).

Період року	Категорія робіт	Температура,	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря,
		оптимальна	Допустимі на робочих місцях	оптимальна	допус-тима	опти-мальна	допустима
			постійні	непостійні
Холодний	Легка-Іа	22-24	21-25	18-26	40-60	75	0.1	0.1
	Легка-Іб	21-23	20-24	17-25	40-60	75	0.1	0.2
	Середньої тяжкості-Іа	19-21 (18-23)	17-23	15-24	40-60	75	0.2	0.3
	Середньої тяжкості-Іб	17-19	15-21	13-23	40-60	75	0.2	0.4
	Важкий-ІІІ	16-18	13-19	12-20	40-60	75	0.3	0.5
Теплий	Легка-Іа	13-25	22-28	20-30	40-60	55 при 28	0.1	0.1-0.2
	Легка-Іб	22-24	21-28	19-30	40-60	60 при 27	0.2	0.1-0.3
	Середньої тяжкості-Іа	21-23	18-27	17-29	40-60	65 при 26	0.3	0.2-0.4
	Середньої тяжкості-Іб	20-22	15-27 (16-27)	15-29	40-60	70 при 25	0.3	0.2-0.5
	Важкий-ІІІ	19-20	15-26	13-28	40-60	75 при 25 и нижче	0.4	0.2-0.6 (0.5-0.6)

Категорія робіт IIб. - роботи пов'язані з ходьбою і перенесенням тяжкості до 10 , що супроводжується помірною фізичною напругою. Витрата енергії складає від 200 до 250 . Система кондиціонування не передбачена. Вентиляція комбінована - природна (жалюзі, вікна) і штучна.

4.2.3 Освітлення

Верстат оснащений (при нормальному освітлені приміщень) світильниками, що забезпечують освітлення, що відповідає вимогам робочого процесу. Відсутні усі небезпечні тіньові зони, відблисків, а також віддзеркаленого ефекту. Рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи білого кольору.

Для створення світлового комфорту згідно СНіП II-4-79 необхідно вико-ристовувати суміщене комбіноване освітлення робочої поверхні. Освітленість при комбінованому освітленні складає 500 , при цьому загальне 200 .

Відповідно до характеру виконуваних зорових робіт (середня точність) та розряду оператора (четвертий) норма освітлення становить при загальному освітлені - 300 , при комбінованому 1500 .

4.2.4 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Основними джерелами шуму та вібрацій при роботі агрегатного верстата являються електродвигуни, зубчасті передачі, сам процес стружкоутворення та робота пнемо-, гідросистем та інше.

Межі допустимі рівнів звукових потужностей верстата встановлені ДСН 3.3.6.037-99 та залежать від сумарної потужності одночасно працюючих електродвигунів. Нормовані значення шуму, інфразвуку, ультразвука і вібрації представлені відповідно у таблицях 4.5 та 4.6.

Таблиця 4.5 - Значень шуму, інфразвуку, ультразвука.

Середні геометричні частоти в окремих смугах,	Інфразвук,	Шум,	Ультразвук
	Допустимі рівні тиску,
2	105	-	-
4	105	-	-
8	105	-	-
16	105	-	88
31,5	-	107	106
63	-	95	110
125	-	87	110
250	-	82	110
500	-	78	110

Таблиця 4.6 - Гранично допустимі рівні локальної вібрацій, передаванні на руки наладчика.

Середні геометричні частоти октавних смуг,	Гранично допустимі рівні по осях , ,
	віброшвидкість	віброприскорення
	,	,	,	,
1	2	3	4	5
8	2.8	115	1.4	73
1	2	3	4	5
16	1.4	109	1.4	73
31,5	1.4	109	2.7	79
63	1.4	109	5.4	85
125	1.4	109	10.7	91
250	1.4	109	21.3	97
500	1.4	109	42.5	103
1000	1.4	109	85.0	109

Для зниження шуму на робочому місці необхідно: замінювати поворотно-поступальні рухи деталей обертальними; використовувати косозубчасті і шевронні шестерні замість прямозубих, що знизить шум до 5 ; застосовувати клиноремінні передачі замість зубчатих і ланцюгових, що знизить шум на 10-15 ; замінювати підшипники кочення підшипниками ковзання (зниження на 10-15 ; удосконалювати технологічний процес і устаткування (якісне виготовлення деталей і вузлів верстата, балансування обертових деталей, еластичні прокладки і виготовлення вузлів з «не звучних» конструкційних матеріалів, такі як капрон, текстоліт, карболіт та інші); правильно експлуатувати і проводити своєчасний ремонт устаткування; забезпечувати правильне змащування і жорстке закріплення всіх нерухомих частин верстата; встановлювати звукоізолюючі огорожі (перегородок, кожухів).

Якщо неможливо зменшити шум до допустимих величин, тоді слід застосовувати засоби індивідуального захисту, що запобігають професійним захворюванням, такі як вкладиші, навушники і шоломи. З огляду на те, що вібрація має загальне походження з шумом, то методи боротьби з вібрацією практично співпадають з методами боротьби з шумом. Для зниження вібрації необхідно застосовувати: віброізоляцію (встановлювати верстати на амортизаційні підкладні плити і таму подібне); в конструкції верстата використовувати вібропоглиначі матеріали (гума і т.п.) та вібропоглиначі пристрої (для корпусу редуктора, двигуна, зубчатих коліс).

4.2.5 Спецодяг, спец взуття. Індивідуальні захисні засоби

Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити наладчика, що працює з верстатами спецодягом, спецвзуттям відповідно до галузевих норм, шкіряними черевиками, комбінованими рукавицями, захисними окулярами та засобами захисту, таким як: діелектричні рукавички, килимки, інструмент з ізолюючими рукоятками (плоскогубці, пасатіжи, гострозубці, викрутки), індикатор напруги).

4.2.6 Санітарно-побутове й медичне обладнання обслуговування персоналу. Питне водопостачання

Виробничі процеси розглянутого виробництва згідно СНіП 2.09.04-87 відносяться до І-й групи, тому що виробничий процес протікає при несприятливих метеорологічних умовах та пов'язаний з виділенням пилу і напруженою фізичною роботою.

Санітарно-побутові приміщення розташовуються в окремому (допоміжному) приміщенні, що примикає до будинку цеху. У цьому приміщенні знаходяться гардеробні (чоловічі, жіночі), душові, умивальники, убиральні. В допоміжному приміщенні передбачені пристрої по забезпеченню працюючих питною водою.

Робочі місця в цеху забезпечені аптечкою і засобами надання першої допомоги.

4.3 Пожежна безпека

4.3.1 Пожеженебезпечні об'єкти

Під час експлуатації верстата причиною спалаху може бути перегрів електродвигуна, від виникнення короткого замикання електроустаткуванні встановлюються плавкі запобіжники типу ПР80. Можливі класи пожеж по класифікації правил пожежної безпеки - А (пов'язані з горінням твердих матеріалів), Е (пов'язані з горінням електроустаткування). Тому, враховуючи клас пожежі необхідно вибрати ефективні вогнегасні засоби.

4.3.2 Засоби гасіння та виявлення пожеж

З проектований верстат розташований у будівлі механічного цеху, який побудований із залізобетону. Степінь вогнестійкості таких будівель ІІ (відповідно до ДБН В.1.1-7-2002), категорії (приміщення в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали у холодному стані), відстань від робочого місця до виходу з цеху не нормується.

Пожежні крани встановлені по периметру будівлі. Вони укомплектовані рукава довжиною . Враховуючи, що в приміщені цеху водопровід низького тиску, утворюючий струмінь води довжиною , а в кожний вогнище необхідно подати воду як мінімум з двох точок - крани розташовані по периметру на відстані один від одного. Можливі варіанти застосування різних вогнегасників висвітлено у таблиці 4.7.

Таблиця 4.7. - Вибір засобів пожежегасіння.

Категорія приміщення	Площа приміщення	Клас пожежі	Пінні та водяні вогнегасники,	Порошкові вогнегасники,	Хладонові вогнегасники,	Вуглекисневі вогнегасники,
				2	2	5	2(3)	2	5 (8)
Д	1800	А	2++	4++	4++	2++	-	-	-
		Е	2+	2+	2++	2++	2+	4+	2++

Примітка: «++» - ліпший варіант. Для гасіння пожеж класів А, В та (Е) - найбільш універсальними являються порошкові вогнегасники. Для будинків категорії необхідно встановити біля верстатів два порошкові вогнегасники ємністю типу ОПС-5.

4.4 Захист від блискавки

Розряди блискавки мають нищівну силу і їхні різноманітні наслідки являють серйозну загрозу для життя людини і майна. Приміщення цеху, яке не обладнане захистом від блискавок, не забезпечує людині повноцінну безпеку. Струм блискавки завжди шукає самий простий шлях, щоб піти в землю. Якщо блискавка вдаряє в споруду цеху у якого відсутні захисні приладдя (найбільш часті точки влучення блискавки: труба, антена і т.п.), то її струм, найчастіше, від точки влучення прагне по електропроводці до землі - наслідком, у більшості випадків, є пожежа.

Сучасна система захисту обов'язково повинна містити в собі три основні складові: зовнішню, внутрішню системи і заземлення.

Зовнішню систему проектують під кожен конкретний цех, з огляду на усі виступаючі частини: труби, слухові вікна, антени, металеві водостоки і т.д. Вона повинна бути виконана з провідника діаметром не менш 8 . Її задача прийняти на себе розряд блискавки і відправити його по струмовідводах на заземлення.

Внутрішня система складається із шини вирівнювання потенціалів, що поєднує всі металоконструкції будинку, і розрядників, що нейтралізують імпульс перенапруги, що попадає до споруди по лініях електропередач або системам комунікацій. У заземленні використовують оцинковані матеріали (гарячий цинк) без застосування зварювання, тому що чорний метал у землі швидко піддається корозії.

4.5 Екологічна оцінка

4.5.1 Джерела та заходи запобігання забруднення навколишнього середовища

Виробничі відходи - це не тільки відходи при технологічній обробці (стружка металу, багаторазово використана мастильно-охолоджувальна рідина та інше), але і відходи, що утворились у наслідку старіння обладнання. (Для довідок: період старіння верстата складає від 40 до 80 років, старіння комп'ютерного обладнання - від 3 до10 років).