Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

Кожухотрубчасті теплообмінники. Ці апарати складаються з циліндричного кожуха і поміщеного в ньому пучка труб, тому, не дивлячись на конструктивну різноманітність монтаж таких теплообмінників залежить тільки від ваги і просторового розташування.

Вага і розміри кожухотрубчастих теплообмінників, що випускаються в даний час, дозволяє транспортувати їх до місця монтажу повністю в зібраному на заводі-виготівнику вигляді. Для транспортування використовують залізничні платформи, трейлери, автомашини, сани і ін.

Теплообмінники встановлюють відповідно до проекту горизонтально або вертикально на різних відмітках. Опорною конструкцією для них можуть служити: фундаменти у вигляді двох бетонних або залізобетонних стовпів з анкерними болтами (при низькому горизонтальному розташуванні) і балки висотних металоконструкцій (при вертикальному розташуванні в горизонтальному розташуванні на великих висотах).

До корпусу апарату приварюються дві опори (рисунок 6.1,а), відстань між якими відповідає нормалям. Для установки теплообмінника на вже існуючий фундамент відстань між опорами можна змінювати в невеликих межах. Між корпусом і опорами апарату повинні поміщатися підкладки з листової сталі, що запобігають вм'ятинам на корпусі. До корпусу вертикально розташованих теплообмінників замість опор приварюють лапи з ребрами жорсткості (рисунок 6.1,б).

У більшості випадків теплообмінники встановлюють в проектне положення за допомогою самохідних кранів. Якщо в конкретних умовах підйому вантажопідйомність кранів недостатня, практикується установка теплообмінників за допомогою двох кранів, що працюють строго погоджено.

Теплообмінники, що розміщуються в два яруси і більше, доцільно піднімати крупними блоками з декількох апаратів після їх взаємного трубопровідного обв'язування, якщо підйомні засоби дозволяють це робити, для стиковки однотипних теплообмінників і уніфікації їх трубопровідного обв'язування строго витримуються при виготовленні настановні розміри штуцерів на корпусі і на розподільній камері. При підйомі блок теплообмінників, що обв'язали, укладають в рещітчатий жорсткий контейнер, за який і проводять строповку.

До трубопровідного обв'язування приступають після остаточної перевірки положення корпусу і закріплення болтів, що сполучають його опори або лапи з постаментом. Положення теплообмінника вивіряють рівнем або отвесом, підкладаючи, якщо це необхідно, під опорні площини сталеві планки.

При горизонтальному розташуванні теплообмінників температурні деформації корпусу між опорами, можуть досягати декількох міліметрів, тому одна з опор повинна бути рухомою. Нерухома опора, що звичайно встановлюється з боку нерухомих трубних рещіток, закріплюється намертво; гайки болтів рухомої опори, що має овальні вирізи, не затягуються на 1--1,5 мм, але фіксуються контргайками. Зазор між болтами і овальними вирізами повинен розташовуватися у бік можливого подовження теплообмінника. Поверхні ковзання зачищаються так, щоб виключити затискання.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

а -- за допомогою двох кранів; б -- трубоукладачем; в -- блоку теплообмінників - краном; г -- вертикальних теплообмінників - монобалкою;

I -- опора горизонтальних теплообмінників; II -- опора вертикальних теплообмінників.

Рисунок 6.1 - Способи монтажу теплоообмінних апаратів

Вмонтовані теплообмінники повинні бути опресовані на пробний тиск на заводі-виготівнику тому на монтажному майданчику їх поодинці не опресовують, обмежуючись перевіркою загальної системи теплообміну разом з трубопровідним обв'язуванням після завершення монтажних робіт. У тих випадках, коли відсутній акт заводського випробування або апарат тривалий час знаходився на складі або на монтажному майданчику, перед монтажем теплообмінник піддають ревізії і, якщо в цьому є необхідність, ремонту. Візуальному огляду підлягають тільки кришки, кінці і внутрішні канали труб, штуцера на корпусі і кришках. Дефекти решти частин апарату можуть бути виявлені тільки при опресовуванні.

Після ремонту теплообмінник при знятих кришках піддають опресовуванню, потім навішують і закріплюють кришки. Всі муфти і вентилі в корпусі і кришках повинні бути очищені.

Зібраний апарат піддають остаточному опресовуванню водою. Спочатку опресовують на контрольний тиск корпус (міжтрубний простір) при відкритих спускових муфтах на кришках, потім з нього повністю спускають воду і при відкритих спускових муфтах на корпусі опресовують трубний простір. Величина контрольного тиску звичайно указується в паспорті апарату. За відсутності в паспорті цих даних корпус апарату випробовується як місткість, а трубний простір на подвоєний робочий тиск.

Відсутність течі через спускові і фланцеві з'єднання свідчить про надійну щільність і міцність. Після зняття заглушок апарат здають в експлуатацію.

Порядок приймання теплообмінника до ремонту

Промивка апарату

З трубного і міжтрубного просторів через штуцера або спеціальні спускові муфти на кришках і корпусі видаляють вміст. Далі протягом часу, визначуваного фізико-хімічними властивостями робочого середовища, їх промивають водою, потім пропарюють, для чого в трубопровідному обв'язуванні теплообмінників передбачається можливість підключення парової лінії, надійно відглушаємої при роботі апаратів в робочому режимі. Промивка і пропарювання переслідують дві мети: підготовку апарату до розбирання шляхом видалення вибухо- і пожежнонебезпечних або токсичних речовин і очищення поверхонь від відкладень. Слід мати на увазі, що промивка єдино можливий спосіб видалення відкладень із зовнішніх поверхонь труб і внутрішніх поверхонь корпусу. Тому промивці міжтрубного простору необхідно приділяти особливу увагу.

Бажано промивати апарати гарячою водою, що підігрівається парою. На хімічних установках практикують промивку апаратів сумішшю гарячої води і гасу. Гас розчиняє нафтопродукти, а кокс і інші механічні домішки несуться потоком суміші. Ефективність такої промивки зростає, якщо одночасно в трубний простір подається пара. Для економії гасу і скорочення витрати тепла на підігрів відпрацьовану промивну суміш зливають в ємність, де вона відстоюється від грязі і використовується знов (рисунок 4.1). Як промивна рідина застосовують також підігріте до 100--120°С солярове мастило.

У тих випадках, коли відкладення на поверхнях погано розчиняються в гасі або соляровому мастилі, застосовують кислотне очищення з використанням спеціальних інгібіторів, що запобігають інтенсивній корозії металу труб і корпусу. Звичайно застосовують соляну кислоту в суміші з інгібітором «уникол». Тривалість промивки визначають на підстави накопиченого досвіду для кожної групи теплообмінників залежно від фізико-хімічних властивостей відкладень.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рисунок 4.1 - Схема хімічного чищення теплообмінників.

1 - місткість для відстоювання промивальної рідини; 2 - підігрівач; 3 - допоміжна місткість; 4 - насос; 5 - штуцер для вивантаження осаду.

Для великих груп теплообмінників доцільно мати стаціонарні промивні пристрої, що включають місткості для приготування і відстоювання промивальної рідини, насоси і комунікації. Для невеликих теплообмінників, що нечасто промиваються, практикується застосування пересувних установок, змонтованих на автомобільних або тракторних причепах.

Промивку теплообмінників залежно від ступеня забруднення і гідравлічного опору, що виникає при промивці, проводять поодиночно або окремими ділянками. Простіше промивати одночасно всі теплообмінники: для цього використовують існуюче трубопровідне обв'язування (рисунок 4.1).

Трубопровідне обв'язування крупних теплообмінних апаратів звичайно передбачає можливість поодиночного відключення їх від системи; для апаратів з невеликою поверхнею теплообміну передбачається попарне відключення. Таке обв'язування дозволяє на ходу відключати теплообмінники з дефектами. Аналогічно промивають трубний простір, тобто внутрішні поверхні теплообмінних труб і кришок апарату.

Розбирання

Після промивки теплообмінник від'єднують від комунікацій і приступають до розбирання. Для розбирання днищ іноді доводиться демонтувати частину трубопровідного обв'язування. Вага кришок кожухотрубчатих теплообмінників значна, тому для їх знімання і подальшої установки користуються кранами триногами, стаціонарними підйомними пристроями.

Зміст робіт та діючи параметри на ТО і ремонт теплообмінника

Склад робіт при поточному ремонті:

очищення внутрішньої поверхні трубок пучка;

підвальцювання трубок;

відглушення трубок (до 10%);

заміна прокладок під ковпаком і розподільною коробкою;

вимір товщини стінок корпусу, штуцерів;

випробування на міцність і щільність.

Склад робіт капітального ремонту:

очищення внутрішньої поверхні трубок пучка;

підвальцювання трубок;

відглушення трубок (до 10%);

заміна прокладок під ковпаком і розподільною коробкою;

вимір товщини стінок корпусу, штуцерів;

витягування трубного пучка;

очищення корпусу, трубного пучка від відкладень;

підвальцювання трубок;

заміна трубного пучка або частини трубок;

заміна перегородок і розподільної коробки;

ремонт корпусу;

випробування на міцність і щільність.

Размещено на Allbest.ru