Технологічний розрахунок вовчка для подрібнення м’яса

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА БІЗНЕСУ

Спеціальність 6.091707

«Техніка зберігання, консервування та переробки м'яса»

Кафедра процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни «Технологічне обладнання галузі»

На тему:

«Технологічний розрахунок вовчка для подрібнення м'яса»

Харків 2010

Вступ

Операції, пов'язані з подрібненням, в м'ясній промисловості складають більше 70 %. Вони широко застосовуються при виробництві ковбасних, кулінарних, консервованих виробів, а також харчових тваринних жирів, кормів, технічних продуктів, клею, желатину і ін.

Сировину і допоміжні матеріали можна подрібнювати розколюванням, ударом, розривом, разламуванням, стиранням, різанням. Вибір механічної дії залежить від фізико-механічних властивостей (міцності, пружності, пластичності, в'язкості, клейкості і т. д.) і розмірів подрібнюваного продукту. У технологічному обладнанні подрібнення досягається поєднанням декількох видів механічної дії, наприклад різання з роздавлюванням, розколювання з ударом (дробарки, силові подрібнювачі, вовчки і ін.), різанням із стиранням (куттери, колоїдні млини подрібнювачі м'яса і т. д.).

Технологічне устаткування можна розділити на дві основні групи:

· устаткування для подрібнення твердої сировини (м'ясокісткового, кісткового, блокового мороженого м'яса, спецій) - силові подрібнювачі, дробарки, вовчки-дробарки, агрегати і подрібнювачі для подрібнення блокового мороженого м'яса, подрібнювачі кістки і спецій;

· устаткування для подрібнення м'якої сировини (м'язової, жирової і сполучної тканині) - вовчки, шпігорізки, куттери, колоїдні млини і подрібнювачі м'яса.

Технологічне устаткування буває періодичної і безперервної дії, що працює при атмосферному тиску і під вакуумом. Обладнання кожної групи можна поділити, у свою чергу, на устаткування для великого, середнього, дрібного і тонкого подрібнення.

Робочій орган устаткування для подрібнення - режучий механізм, який виконаний одіночною, або парною деталлю. Як одиночний ріжучий механізм використовують ножі різної конструкції, полотна або ножі в комбінації з додатковою ріжучою деталлю, виконаною у вигляді грат (плоскою, конічною або циліндровою), диска із зубами або пальцями, а також ножів, розташованих по конусу, циліндру або площині. Парні деталі бувають нерухомими або назустрічобертаючимися, щільно притиснутими до ріжучих ножів або змонтованими на певному віддаленні один від одного. Одиночні ріжучі механізми використовують в основному в устаткуванні для подрібнення твердої сировини, а механізми з ріжучою парою застосовують для подрібнення м'якої сировини.

1. Опис, будова та принцип дії вовчка, вибір матеріалів для його виготовлення

Вовчки використовують для середнього і дрібного подрібнення сировини. Широке розповсюдження вовчків в м'ясній промисловості пов'язане з їх перевагами:

Ш високою продуктивністю,

Ш простотою конструкції основних механізмів,

Ш легкістю збірки і розбирання для санітарної обробки і подальшої роботи,

Ш постачанням передавальних механізмів запобіжними пристроями на випадок перевантаження,

Ш зручністю в обслуговуванні і експлуатації, надійністю в роботі і можливістю включення в потоково-механізовані лінії.

Основні частини вовчка - механізми подачі, подрібнення і привід.

Механізм подачі має завантажувальний бункер, в якому або змонтований живильник (примусова подача), або його немає (сировина завантажується самопливно). По конструкції живильники бувають одно- і двошнековими, спіральними, лопатевими, пальцьовими, їх розташування відносно механізму подачі може бути верхнім паралельним або бічним паралельним, перпендикулярним, кутовим і осьовим (рис. 1.1)

Рис. 1.1 Схема .вовчків з вимушеною (а) та без вимушеної (б) подачі сировини

Механізм подрібнення вовчка буває конічним, циліндричним та плоским. Останній набув найбільшого поширення. Це викликано не тільки зручністю і швидкістю обслуговування, але і можливістю виконання на ньому ступінчастого подрібнення, а також простотою виготовлення та надійністю роботи. Він виконаний в вигляді послідовного чергування нерухомих решіток та обертаючих ножів (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Ріжучі механізми вовчків: а -- К6-ФВЗП-200; б-- К6-ФВП-160-2; в, г --фирмы «Seydelmann» (Німеччина); а --фирмы «Laska» (Угорщіна); е -- фирмы «Kramer + Grebe» (Німеччина); 1 -- кільце-підпора; 2--вихідна решетка; 3 -- четирьохзубий ніж с прямолінійними ріжучими кромками; 4-- проміжна решітка; 5--приймальна решітка; 6 -- четирьохзубий ніж з криволінійними ріжучими кромками; 7--трубчата насадка; S, 10, 12 -- пиловочні четирехзубні ножі; 9 -- двузубий ніж; 11 -- багатозубий ніж з обмеженим кільцем

Найбільш поширеним є механізм подрібнення, що складається з приймальні, проміжних і вихідних решіток, двосторонніх і односторонніх багатозубих ножів (рис. 1.2, г). Особливість конструкції інструменту типу решіток - це форма і розміри отворів, що є кільцевими ріжучими кромками. Діаметр отворів визначає швидкість закінчення сировини і ступінь її подрібнення. Форма отворів буває круглою, квадратною, овальною, з скосами та без них і т. д. Ножі для вовчків застосовують в основному трьох- і чьотирьохзубні, сплошні і складені, з одностороннім і двостороннім заточуванням, з прямолінійними і криволінійними ріжучими кромками. Для жиловки м'яса при подрібненні використовують жилуючі ножі перед вихідними решітками вовчків. Вони мають спеціальні канавки на зубцях, по яких при подрібненні віддаляються із зони різання плівки і сухожилля.

Привід вовчка електромеханічний. По конструкції він може бути загальним і роздільним для падаючого і ріжучого механізмів, одно- і багато швидкісним. Застосування роздільного приводу пов'язане із завданням різних режимів роботи подаючого і ріжучого механізмів залежно від властивостей подрібнюваної сировини.

За основну технічну характеристику вовчка приймають діаметр решіток. Найбільше застосування для подрібнення м'якої м'ясної сировини знайшли вовчки з діаметрами решіток 82, 114, 120, 160 і 200 мм.

В даний час набули поширення вовчки, що разом з подрібненням виконують і інші технологічні операції - змішування, жиловку, посол, наповнення фаршем оболонок при виробництві ковбасних виробів. Для їх виконання в приймальному бункері вовчка вмонтовують деталі, що одночасно перемішують і нагнітають сировину в механізм подрібнення; на горловині вовчки встановлюють додаткові насадки для наповнення ковбасних оболонок.

Вовчки випускають вітчизняні і зарубіжні підприємства і фірми. Із зарубіжних фірм можна виділити такі «Laska» (Австрія), «Kramer + Grebe» (Німеччина), «Seydelmann» (Німеччина), «Wolflting» (Данія), «Palmia» (Швеція), а також амеріканські, польські, фінські і багато інших.

Вовчок К6-ФВП-120 (рис. 1.3) виготовляють в двох виконаннях: К6-ФВП-120-1 (без завантажувального пристрою) і К6-ФВП-120-2 (із завантажувальним пристроєм).

Рис. 1.3 Вовчок К6-ФВП-120: 1- станина; 2 - привод; 3 - подаючий шнек; 4 - робочій шнек; 5 - ріжучій механізм; 6 - прижимаючий пристрій; 7 - циліндр; 8 - бункер; 9 - кнопки управління; 10 - відкидна площадка.

Вовчок встановлений на станині зварної конструкції і включає в собі механізм подачі сировини, ріжучий механізм, привід і завантажуючу чашу.

У механізм подачі сировини до ріжучого механізму входять робочий шнек, допоміжний шнек подачі сировини до робочого шнека і робочий циліндр з внутрішніми ребрами. Ріжучий механізм - ножі, встановлені на хвостовику робочого шнека, ножові грати і притискний пристрій. Відкидний стіл служить для санітарної обробки ріжучого механізму, відкидний майданчик забезпечує зручність обслуговування. Захисно-пускова апаратура розташована в електрошафі, яку слід встановлювати в зручному для обслуговування місці (на стіні).

М'ясо (температура не нижче 1 °С) подається в завантажувальну чашу вовчка К6-ФВП-120-1 по вертикальних спусках, вовчка К6-ФВП-120-2 - підйомником К6-фпз-1, звідки захоплюється допоміжним і робочим шнеками і прямує до ріжучого механізму, де подрібнюється до заданого ступеня, що забезпечується всановленням ножів і відповідних ножових решіток. При переробці шроту порція завантажуваної сировини не повинна перевищувати 90 кг, інакше можливе зависання продукту в чаші.

Вовчок К7-ФВП-160-2 (рис. 1.4) складається з чотирьох основних механізмів: живлючого, ріжучого, приводу і станини, на якій вмонтовані всі складальні одиниці, деталі, електродвигун і пускова електроапаратура. Живлячий механізм складається з бункера і шнеків. У ріжучий механізм входять хрестоподібні двосторонні ножі і набір ножових решіток, циліндр з внутрішніми спеціальними ребрами і гайка-маховик з трубчастою насадкою.

Рис. 1.4. Вовчок К7-ФВП-160-2:

а - схема вовчок: 1 - підпірні решітки; 2 - ріжучий механізм; 3 - ножовий вал; 4 - робочий шнек; 5 - одновиткова лопать; 6- бункера; 7- кліноременна передача робочого шнека; 8- кліноременна передача ножового валу; 9 - електродвигун; 10- майданчика для санобробки; 11 -желоб; 12- трубчаста насадка;

б- ріжучий механізм: 1-підпірна решітка; 2-вихідна ножова решітка; 3 - ножі; 4 - проміжні решітки; 5 - приймальні грати

Ножі мають криволінійні зубці і виконані з двох частин. По роз'єму між зубцями існують прохідні канали для продукту. Частота обертання ножів (8,3 с^-1) перевищує частоту обертання робочого шнека (3,3 с^-1). Це досягається тим, що вал, який приводить в обертання ножі, проходить усередині робочого шнека і має самостійний привід. Робочий шнек в місці завантаження має западини для заповнення продуктом, а завантажувальний бункер під шнеком - відсікаючі ребра. Ця конструкція забезпечує рівномірну і безперервну подачу продукту в робочу зону. Число спіральних ребер перевищує в два рази число ребер з боку завантажувального бункера, внаслідок чого виключається повернення продукту в бункер. Вихідні решітки завтовшки 8 мм притискаються жорсткою підпорою з радіальними загостреними ребрами. Конструкція цієї підпори дозволяє застосовувати грати завтовшки до 3,0 мм, тоді як раніше решітки замінювали на нові при зносі до товщини 8,0 мм. Привід складається з електродвигуна, редуктора циліндрічного та кліноременної передачі.

Вовчок працює таким чином: жіловане м'ясо в кусках масою до 0,5 кг подається в бункер, звідки захоплюється робочим і допоміжним шнеками і прямує в зону ріжучого механізму. У нім сировина подрібнюється до заданого ступеня, який забезпечується шляхом установки ножів і ножевих решіток з відповідними діаметрами отворів.

Вовчок К6-ФВЗП-200 (рис. 1.5) складається з живильника, ріжучого механізму, приводу і станини.

Живильник включає завантажувальну чашу, два живлячі шнеки з постійним кроком витків, робочий шнек із змінним кроком витків, робочий циліндр з гайкою-маховиком. Ріжучий механізм складається з хрестоподібних чотирилопатевих ножів, решітки і запресованої в робочий циліндр гільзи із спіральними ребрами. Привід включає електродвигуни, редуктори і кліноременную передачу. Станина є каркасом з профільного та листового металів.

Подача сировини до робочого шнека здійснюється з чаші живлячими шнеками в гільзу, усередині якої установлено робочий шнек на двох опорах, що подає сировину до ріжучого механізму, що складається з ножів і решіток Регулювання притиску ножів і решіток здійснюється гайкою-маховиком.

Живлючі шнеки забезпечують рівномірну подачу сировини до ріжучого механізму незалежно від кількості сировини в завантажувальній чаші.

Рис. 1.5. Вовчок К6-ФВЗП-200:

1 - чаша; 2 - живлячий шнек; 3 - робочий шнек; 4 - циліндр; 5 - гайка-маховік; 6-ножі; 7-решетка; 8 - гільза; 9, 10- електродвигуни; 11, 12- редуктори; 13 - станина

Технічні характеристики вовчків (без завантажувальних пристроїв) приведені в табл. 1

	Технічні характеристики вовчків
Марка	Продуктивність, кг/год	Діаметр решіток ріжущего механізму, мм	Встановлена потужність, кВт	Загальні розміри, мм	Маса, кг
ЮМ-ФВП-82-2	400	82	5,0	1080x700x1300	820
К7-ФВП-114	1500	114	7,5	1080x880x1220	400
К6-ФВП-120	2500	120	12,5	1600x900x1600	800
221-ФВ-012	2500	120	12,5	1600x900x1600	800
К7-ФВ1П-130-2	3000	130	12,5	1175x1220x1595	800
ДИП-05	1500	114	1,03	1255x825x1260	550
Я2-ФЮЖ	1500	114	11	1254x775x1258	500
К6-ФВП-160-1	5000	160	32,2	1900x1000x1650	1200
ЯЗ-ФВВ	1000	160	11	1520x902x1435	540
ВФ-160	5000	160	32,4	1380x1280x1710	1230
К7-ФВП-200	6500	200	32,2	1385x1270x1585	1100
ВЖ-200	6500	200	41,4	1490x1340x1920	1300
К6-ФВЗП-200	4500	200	18,5	1500x1200x1400	1200

2. Вимоги до апарату

Конструкція завантажувальної горловини вовчка повинна попереджувати утворення «зведень» і зависання оброблюваного продукта. У разі потреби для проштовхування сировини пердбачені штовхачі, що забезпечують безпеку і зручністю в роботі. Привід до робочих органів вовчка повинен розташовуватися усередині станини і мати суцільну огорожу. Огорожі і щитки на монтажні вікна повинні мати кріплення, що виключають їх зняття або відкриття без інструменту, спеціальних ключів і пристосувань.

Вовчки слід обладнювати відкидним столом і підніжкою, забезпечуючими зручність санітарної обробки і розбирання ріжучого інструменту. Відкидний стіл і підніжка блокуються пусковим пристроєм, що запобігає пуску в роботу вовчка при відкинутому майданчику або підніжці. Для безпечного розбирання ріжучого механізму при санітарній обробці машини застосовують пристрій для відгвинчування затискної гайки і спеціальний гачок, постачання, що додаються в комплекті.

3. Технологічний розрахунок

3.1 Розрахунок вовчка

Визначаємо продуктивність вовчка по пропускній здатності:

(3.1.1)

де: а - коеф. подачі або використання шнека.

Практично d =0,25 - 0,35; приймаємо - d =0,25.

D - зовнішній діаметр шнека, D =90 мм=0,09 м.

d - діаметр валу шнека, d =45 мм=0,045 м.

п - число обертів шнека за хвилину, п =280 об/мин.

t - крок шнека, м.

Конструктивно шнек виконаний зі змінним кроком з шести витків Кроки витків шнека прийми рівним:

t₁ =40 мм =0,04м t₄ =96 мм =0,096 м

t₂ =56 мм =0,056 м t₅=112 мм =0,112 м

t₃ =72 мм =0,072 м t₆=132 мм =0,132 м.

Цей крок використовується на 3 / 4 довжини тобто

Знаходимо середній крок, який і приймемо для розрахунку:

(3.1.2)



Приймаються Q = 1500 кг/ч.

Визначимо продуктивність вовчка по ріжучій здатності:

(3.1.3)

де: n - число обертів шнека,

ц₁,ц₂,ц₃- коефіцієнт використання площі решітки,

(3.1.4)

n₁ - число отворів в решітках,

d_o - діаметр отворів,

D - діаметр решітки,

k₁, k_2, k₃ - кількість лез ножа.

F - поверхня продукту після подрібнення, м².

У практиці F можна прийняти при діаметрі отворів останньої решітки 2 - 3 мм дорівнює 1,2 - 0,8 м / кг. Конструктивно приймемо наступну схему установки решіток і ножів.

Перша решітка від завантажувальної чаші - приймальня решітка з отворами діаметром 36 мм (6 шт.) d₁ =36 мм.

Ніж з двосторонніми ріжучими крайками з чотирма лезами.

Після нього встановлюємо другу решітку з отворами діаметром 16 мм (18 шт.) d₂=16 мм.

Потім встановлюємо ще ножа з двосторонніми ріжучими крайками з чотирма лезами.

Останньою встановлюємо решітку з отворами діаметром 3 мм (472 шт.) d₃=3 мм.

Визначимо коефіцієнт використання площі решіток різального механізму.

а) для першої пари - решітка діаметром: D₁=l 14 мм.

d₁=36; n₁= 6 шт.;

б) для другої пари - решітки діаметром: D₂=l 14 мм; d₂=16 мм; n₂=18 шт.

в) для четвертої пари - решітка діаметром: D₃=l 14 мм; d₃=16 мм; n₃=18 шт.

г) для четвертої пари - решітка діаметром: D₄=l 14 мм; d₄=3 мм; п₄--472

шт.



k₁=k₂=4 шт.

Тоді при F = 0,7.

Приймаються Q = 1500 кг/ч.

3.2 Розрахунок потужності електродвигуна.

Визначимо потужність необхідну для роботи вовчка Практично необхідну потужність можна визначити за формулою:

, кВт (3.2.1)

де: g - питома витрата електроенергії при сталій роботі вовчка.

При діаметрі отворів решітки 2-3 мм, g=3,5 - 4,5 кВт/т.

Приймаються g=3,9 кВт/т.

Q - продуктивність вовчка (Q=1500 кг/ч).

- КПД приводного механізму вовчка.

Кліноременна передача з КПД _кл=0,96, ланцюгова передача з с _ц=0,97. Коефіцієнт корисної дії приводу =_клРц⁼0,96х0,96хО,97=0,89.

n- коефіцієнт запасу потужності. Приймаються п=1,2.

Необхідна потужність:

кВт

3.3 Кінематичний розрахунок і вибір електродвигуна

Враховуючи необхідну потужність N_m =7,08 кВт по по каталогу вибираємо електродвигун марки АНР 13254 потужністю N_дв=7,5кВт і числом обертів п_дв = 1455 об/хв.

Застосуємо наступну кінематичну схему вовчка.

Визначимо передавальне відношення числа приводу. Загальне передавальне відношення числа приводу робочого шнека.

(3.3.1)

Передаточне число приводу допоміжного шнека:

(3.3.2)

де: - число оборотів допоміжного шнека

Передаточне число першої ступені редуктора:

(3.3.3)

де: - передавальне число клиноремінною передачі (=2).

Передаточне число другого ступеня редуктора:

 (3.3.4)

де: - передавальне число ланцюгової передачі (=2,83).

Передаточне число редуктора:

(3.3.5)

3.4 Розрахунок крутних моментів і кутових швидкостей

Визначимо крутні моменти на валах приводу і їх кутові швидкості На валу електродвигуна:

(3.4.1)

(3.4.2)

На швидкохідному валу редуктора:

(3.4.3)

(3.4.4)

де: (3.4.5)

На проміжному валу редуктора:

(3.4.6)

де: - КПД зубчастої пари.

На тихохідному валу редуктора:

де:

На валу допоміжного шнека:

где:

4. Механічний розрахунок

4.1 Розрахунок клиноремінною передачі

Вибираємо перетин клинового ременя. При номінальному обертаючому моменті М₁ = 0,05?10³ Н.м. і кутовий швидкості ?₁ =152,3 рад./с. Рекомендуется вибрати перетин з площею поперечного перерізу F=138мм². Вибираємо діаметр ведучого шнека, d₁=125 мм.

Визначаємо швидкість ременя:

(4.1.1)

Визначаємо діаметр веденого шківа:

(4.1.2)

Орієнтовно визначаємо міжцентрова відстань. Мінімальна міжцентрова відстань:

(4.1.3)

Максимальна міжцентрова відстань:

(4.1.4)

Конструктивно приймаємо а = 320 мм. Визначимо довжину ременя:



Найближче стандартне значення 1250 мм.

Визначимо остаточно значення міжцентрової відстані:

где: .

Передбачаємо зменшення міжцентрової відстані для надягання ременя.

і збільшуємо його для натягу ременя:

Приймаємо вихідну потужність передану одним ременем:

Р_о= 2,26кВт.

Визначимо число ременів передачі:

(4.1.6)

де: {р} - допустима потужність на один клиновий ремінь,

 (4.1.7)

С_а - коефіцієнт, що враховує вплив на тягову здатність кута обхвату:

При цьому значенні кута обхвату:С_а=0,92.

С_р - коефіцієнт режиму роботи при V=9.5 м/с, С_р=1.

Тоді {р} = 2,26 х 0,92 х 1 = 2,08 кВт.

Число ременів: шт

Приймаються число ременів z=4 шт.

Визначаємо силу попереднього натягу одного клинового ременя:

(4.1.8)

де: q=0,18 кг/м - маса однієї 1 м довжини ременя.

Сила що діє на вали:

(4.1.9)

4.2 Попередній розрахунок валів редуктора

Попередній розрахунок проводимо на крутіння по зниженню допустимого напруження. Швидкохідний вал редуктора:

 (4.2.1)

где: {ф}=25 Н/мм² - допустиме напруження.

М₂=96х10³ Н/мм.

Діаметр підшипника приймаємо d_n2 =33 мм.

Проміжний вал редуктора: Приймаємо:

Приймаємо d₄ = 38 мм.

Діаметр під подшипникі приймаємо d_пз=40мм

Тихохідний вал редуктора:

Приймаємо d₄ = 55 мм.

Діаметр під підшипники приймаємо d_пз = 60 мм.

Діаметри решти ділянок валів призначаємо виходячи з конструктивних міркувань.

4.3 Розрахунок на міцність шпоночно з'єднання

Для розрахунку виберемо шпонкові з'єднання тихохідного вала редуктора, як одне з найбільш навантажених сполук.

Для з'єднання вала із зірочкою ланцюгової передачі, приймаємо призматичну шпонку, виготовлену зі сталі о_д > 590 НУмм .

Перевірка шпонки на зминання вузьких граней повинна задовольняють умові:

(4.3.1)

де: М_и=760?10³ Н?мм, d=55 мм.

При цьому діаметрі перерізу шпонки , t₁ =6 мм.

l_p - довжина шпонки робоча - довжина шпонки

- довжина шпонки

(4.3.2)

Приймаємо L_cm =85 мм. Тоді =85-5 = 80 мм.

Умова міцності дотримується

5. Розміщення та монтаж

Вовчок рекомендується встановлювати в освітленому місці м'ясопереробного цеху.

При цьому необхідно передбачити наявність гарячої води для санітарної обробки вовчка після кожної зміни.

При транспортуванні упакованого вовчка для встановлення його на монтажний майданчик за допомогою електротерфера або іншого подібного вантажопідйомного механізму, строповку вовчка тросами слід виконувати згідно зі схемою строповки.

Вовчек може експлуатуватися без установки його на спец. фундамент, або з установкою його на спец. фундамент.

Зовнішня електропроводка повинна бути прокладена в трубах.

Внутрішня електропроводка повинна бути укладена в гнучкі металорукова.

Усередині вовчка всі металеві частини, можуть виявитися під напругою, повинні мати електричний контакт із заземленням болтом.

Вовчек і все електрообладнання повинно бути надійно заземлені від заземлюючих болтів, позначених знаком «Земля», розташованих на задній стінці станини вовчка і на корпусі скриньки електрообладнання.

Після монтажу заземлювальний пристрій повинен бути випробуваний.

Підключати електродвигун до електроживлення слід з з'єднаним редуктором, тобто при знятих клинових ременях. Після встановлення правильності напрямку обертання шківа електродвигуна (яке повинно бути проти годинникової стрілки, якщо дивитися з боку шківа), надіти ремені і відрегулювати їх натягнення.

вовчок апарат м'ясо подрібнення

6. Техніка безпеки

Безпека експлуатації сучасного обладнання підприємств нерозривно пов'язана з технологією і організацією виробництва. Тому вибір методу виробництва, розробку технологічного процесу і апаратурного оформлення, розміщення обладнання, впровадження засобів механізації та автоматизації, організацію робочих місць здійснюють з урахуванням забезпечення всіх умов для високопродуктивної і безпечної праці і виключення різного роду можливих явищ на здоров'я обслуговуючого персоналу.

Безпека ведення процесу переробки сировини на вовчку передбачає наступне: під час роботи вовчка забороняється подавати сировину в чашу вручну. Сировина повинна подаватися по спуску або іншим безпечним способом.

Забороняється очищати решетки вовчка руками.

Розбирати і збирати вовчок для санітарної обробки або при необхідності можна тільки при відключеному пусковому пристрої і повному припинення обертання шнека.

Велику небезпеку становлять ножі, що обертаються і шнек.

Для зняття ножів, шнека, решіток в вовчку передбачено спец. виштовхуючі пристрій.

Категорично забороняється зберігати під час перерви в роботі вовчка будь-які предмети в його чаші і циліндрі.

Ремонтні, профілактичні та санітарні роботи необхідно проводити тільки на знеструмленому устаткуванні.

Виявивши неполадки під час роботи обладнання (сторонній шум, гудіння відчуття електроструму при дотику і т.д.), негайно вимикають обладнання і приступають до роботи тільки після повного усунення всіх несправностей.

Список використаних джерел

1. С.А. Бердіхіна «Технологічне обладнання м'ясокомбінатів» 2000 р.

2. А.І. Пелеев, Н.Е. Федоров «Обладнання для забою скота, птиці, виробництва ковбасних виробів та птицепродуктів»

3. С.В. Харламов «Практикум по розрахунку та конструюванню машин та апаратів харчових виробництв»

4. В.І. Соколов «Основи розрахунку та конструювання м'ясних апаратів»

Размещено на Allbest.ru