Проект технічного переоснащення ділянки розливу молока на київському міському молочному заводі №3
Характеристика технічної бази молочного цеху. Економічна ефективність переоснащення ділянки розливу молока шляхом заміни розливного автомату ВІСКО ФІЛЛ-ПЕК продуктивністю 2500 л/г на розливно-упаковочний автомат ЕLОРАК QММ 4500 продуктивністю 4500 л/г.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.07.2011 |
| Размер файла | 3,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Санітарна обробка
Щозмінна санітарна обробка обладнання лінії виконується один раз в кінці робочої зміни. При двозмінній роботі санітарна обробка обладнання відбувається в кінці другої зміни. Санітарна обробка обладнання лінії здійснюється згідно вимог цього опису, експлуатаційної документації на обладнання, що входить до складу лінії, а також інструкцій на санітарну обробку обладнання що діє на підприємстві. Санітарну обробку лінії повинна здійснювати бригада операторів, що обслуговують лінію в порядку черги по мірі закінчення роботи обладнання лінії або згідно графіка складеного бригадиром.
Порядок проведення санітарної обробки
По закінченні робочої зміни все обладнання лінії вимкнути, зняти робочі органи машини, в яких передбачено санітарну обробку проводити лише коли вони зняті. Знімальні одиниці промити, просушити та встановити на свої місця. Не знімні частини та елементи машин, що мають контакт з продуктом, промити на місці миючим розчином та ополоснути гарячою водою.
Всі робочі органи конвеєрів, автомата завантаження, розливно-упаковочного автомата обдути повітрям, при необхідності промити і протерти, усі площадки та зовнішні поверхні обладнання лінії, підлога під площадками та обладнанням промити гарячою водою.
\'
АВтоМАТИЗАЦІЇ
Одним з основних напрямків в розвитку виробництва молочних продуктів, що забезпечує збільшення продуктивності праці, є впровадження на заводах механізації і автоматизації виробничих процесів.
Розрізняють такі степені автоматизації виробничих процесів:
- часткова, при якій автоматизовані окремі ділянки процесу;
- комплексна, при якій автоматизовані всі основні ділянки процесів, що пов'язані між собою;
- повна, при якій автоматизовані всі основні і допоміжні ділянки.
Впровадження автоматики в молочне виробництво дозволяє виконати найбільш точний і об'єктивний контроль регулювання основних параметрів процесів, а також стабілізувати рецептуру молочних виробів, що виробляється на підприємствах.
Автоматизація виробничих процесів виконується в двох напрямках: комплексна механізація і автоматизація діючих технологічних процесів і модернізація парку технологічного обладнання, що є в наявності; розробка і практичне використання напівавтоматичного і автоматичного обладнання при створенні нових технологічних процесів.
Принципова схема системи автоматизації - це схема, що показує зв'язок і взаємодію окремих елементів пристроїв автоматизації за допомогою умовних позначень, при чому кожний елемент схеми виконує визначену функцію і не може бути поділений на частини, що мають самостійне функціональне призначення, тобто принципові схеми визначають повний склад елементів систем автоматизації.
Опис схеми автоматизації
Функціональна схема системи управління ділянкою лінії розливу пастеризованого молока працює наступним чином. Молоко надходить на дану ділянку від сепаратора, і насосом Г2-ОПБ подається в секцію рекуперації, де підігрівається до температури 65 - 70 °С.
З секції рекуперації підігріте молоко направляється в місткість для нормалізації, де воно доводиться до потрібної жирності.
Після нормалізації молоко насосом подається в напірний бак, з якого самопливом подається в гомогенізатор марки АІ ОГ2М, де відбувається подрібнення жирових кульок.
Після гомогенізації молоко потрапляє в трубчастий пастеризатор ТПУ - 10, де воно втримується при температурі пастеризації 76 - 80 °С протягом 20 секунд, після чого молоко надходить на витримувач .
З витримувача МХО насосом молоко подається через секцію рекуперації, де воно віддає своє тепло молоку, яке надходить від сепаратора, в секцію охолодження, звідки воно потрапляє в танк марки В2-ОКВ-10.
З танку молоко само течією надходить на розливно-упаковочний автомат марки ЕLOРАК QММ - 4500.
Ділянка комплектуються: керуючими пристроями, які забезпечують контроль температури у технологічних ємкостях та трубопроводах; дистанційним керуванням електродвигунами та клапанами, які є на даній Ділянці; світловими сигналізаціями роботи двигунів та технологічного обладнання.
Контроль температури молока у трубопроводах здійснюється за допомогою електроконтактного показуючого приладу типу ТПГ-СК, який призначений для вимірювання температури рідких неагресивних середовищ при підвищеному тиску. Межа вимірювань даного приладу від 0 до 100 °С.
На щиті температура регулюється за допомогою вторинного показуючого самописного приладу типу ПВ 10.19 з вбудованою станцією керування. Також регулювання температури здійснюється за допомогою регулятора системи "Старт".
У витримувачі та танку температура регулюється за допомогою манометричного термометра марки ТПГ 4 з пневматичною дистанційною передачею, який має межі вимірювання від 0 до 100 °С.
Контроль в гомогенізаторі відбувається за допомогою манометра технічного загального призначення марки МЭД 22 365, що має межу вимірювання І6 МПа.
Рівень молока в технологічних ємностях керується за допомогою регулятора-сигналізатора рівня марки ЭРСУ-3, який призначений для контролю рівня рідких електропровідних середовищ.
На функціональній схемі системи управління лінією розливу передбачено контроль кислотності за допомогою комплекту ph - метра РН-261 з електричного пнемо-перетворювача марки ЭПП - 63.
Система управління лінією розливу має пускову і сигнальну апаратуру електродвигунів , мішалок та насосів .
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Всі види природних ресурсів потребують бережного відношення, що передбачає можливість відтворення і примноження відновлених видів природних багатств в процесі їх експлуатації. Охорона навколишнього середовища актуальна і в молочній промисловості в зв'язку з використанням жирних речовин, а також хімікатів.
Підприємства молочної промисловості є джерелом забруднення атмосфери, водойм і ґрунтів. Побудова нових і реконструкція діючих підприємств веде до росту об'єму виробництва і ускладнення складу промислових викидів.
Джерелом можливого забруднення є:
- виробничі і побутові відходи і стоки;
- дощові і талі води;
- забруднення нафтопродуктами та іншими речовинами території;
- пилові частинки;
- викиди через димову трубу котельної.
У виробничих цехах основними шкідливими факторами є теплові випромінювання від технологічного обладнання, електродвигунів, паропроводів, допоміжного обладнання. В компресорному відділенні пари аміаку попадають, через нещільність арматури в повітря. КММЗ №3 є споживачем великої кількості чистої води. Стічні води досить забруднені органічними сполуками через втрату сировини готової продукції в процесі виробництва. Для відводу поверхневих дощових і талих вод з території заводу виконане похиле планування площадки. Більша частина дощових і талих вод з площадки закритою мережею, поступає на очисні споруди. З метою зменшення концентрації шкідливих речовин на молочному заводі, що потрапляють у атмосферу, робота котельної з твердого палива переводиться на газоподібне, що значно зменшує степінь забрудненості повітря.
В компресорному відділенні робота компресорних аміачних агрегатів передбачена в автоматичному режимі, який вмикає захист компресорів від небезпечних режимів роботи (витоку аміаку). На випадок витоку парів передбачені вентиляційні факельні викиди висотою 11м.
Дотримання правил виробничої санітарії перевіряють за результатами експлуатаційних випробувань. Обладнання (QММ - 4500) згідно з діючими інструкціями в галузі та на підприємстві перевіряють споживачі. При цьому оцінюється зручність та можливість очищення, миття та санітарної обробки розливно-упаковочного автомату.
Проектом передбачено контроль зливу мастила та здачу його до пального збірника відпрацьованого мастила.
Важливим напрямком в діяльності підприємства є комплексна переробка сировини, використання матеріалів і енергозберігаючих технологій, скорочення до мінімуму відходів виробництва і шкідливих викидів в навколишнє середовище.
На заводі основним джерелом викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище є котельня, компресорний цех, механічні дільниці, виробничі цехи. З виробничих цехів основна маса відходив відводиться з водою, яка використовується на технологічні та господарські потреби. Відведення забрудненої води здійснюється в міську каналізаційну систему з попереднім очищенням. Попереднє очищення виробничих стічних вод здійснюється за технологічною схемою, що включає решітки, піскові фільтри, відстійники флотатори, аеротенки - відстійники.
Стічні води спочатку піддають механічній обробці на решітках, пісковловлювачах і жировловлювачах, а потім біохімічній очистці, яка базується на властивостях різних мікроорганізмів використовувати для свого розвитку білки, вуглеводи, спирти, органічні кислоти, які є у стічних водах.
Склад загального стоку підприємства :
Завислі речовини - 350 мг/дм3 ; ХСК - 1400 мг О2/дм3 ; БСК - 1200 мг О2/дм3 ; рН - 6,5-8,5
Жири 90 мг /дм3 ; Хлориди 150 мг /дм3 ; Азот загальний -60 мг /дм3 ; Фосфор - 8 мг /дм3 ;
Очищені стічні води направляються в міську каналізацію, а осад з відстійників - флотаторів і не ущільнений активний осад зневоднюється, а потім вивозиться на поле у якості добрив. Жир, який спливає в жироловках і відстійниках-флотаторах, спрямовується в цех технічних фабрикатів
для переробки на технічний жир. В цех технічних фабрикатів також направляються всі відходи
виробництва з метою переробки к на кормову муку. Система оборотного водопостачання
використовується в компресорному цеху для охолодження конденсаторів, аміачних і повітряних компресорів. Продуктивність системи складає 24350м за добу. В системі працюють дві градирні - 3-х секційні розпилювальні з вентиляторами 2ВГ-50. Об'єм системи складає біля 900м3.
Для скорочення викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище необхідно:
- підтримувати встановлений технологічний режим виробництва;
- посилити контроль за точним додержанням регламенту роботи Технологічного обладнання;
- посилити контроль за оптимальним режимом горіння в топках котлів котельної, підтримувати надлишок повітря на рівні, який ліквідує умови неповного згоряння пари .
- проводити вологе прибирання виробничих приміщень.
При технологічній переробці молока не утворюються шкідливі речовини, що забруднюють атмосферу.
Кількість викинутих в атмосферу шкідливих речовин по підприємству: твердих - 0,114 т/рік; газоподібних - 21,88 т/рік. Вони включають оксид вуглецю, оксид азоту, аміак, фтористі сполуки, оксиди марганцю та фтору, хрому.
Для відведення продуктів згорання від котельні існує димова труба, висота якої 30 м. Для запобігання небезпечної концентрації шкідливих речовин в повітрі промислової зони використовують вентиляційні установки різної потужності.
Встановлено такі вентиляційні установки:
- приміщення головного виробничого корпусу Ц4 - 70 (5шт) загальна потужність 5900 м3/год;
- майстерня Ц4 - 70 потужністю 1000 м3/год;
- компресорна Ц4 - 70 потужністю 4000 м3/год.
Санітарно-захисні зони (СЗЗ) -- це спеціально організовані ділянки навколо підприємств, що відокремлюють їх від житлових масивів (оздоровчих закладів, місць відпочинку, садівницьких товариств тощо) з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини . Величина необхідної захисної зони підприємства не перевищує 170 м і відноситься до 3-го класу.
Засаджена пило стійкими деревами та чагарниками, що мають бактерицидні властивості (береза, біла акація, волоський горіх, дуб, канадська тополя, сосна, смерека, бузина, смородина та ін.).
В результаті технічного переоснащення ділянки розливу молока на КММЗ №3 зменшиться кількість відходів з поліетиленових пакетів, що дозволить покращити екологічну ситуацію на підприємстві.
Охорона праці
Стан охорони праці в харчовій промисловості
Охорона праці представляє собою систему законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.
Керівництво роботою по охороні праці і організацією цієї роботи у харчовій промисловості здійснюється адміністративно-технічним персоналом, директором та головним інженером - в межах всього підприємства; в цехах, на ділянках, в лабораторіях - начальниками даних цехів, ділянок та лабораторій. До їхніх основних обов'язків входить:
1. Створення безпечних умов роботи при здійсненні технологічних і інших виробничих процесів, безпека устаткування будівель і споруд;
2. Забезпечення оптимальних умов та режимів праці в приміщеннях, де знаходяться робітники та службовці;
3. Забезпечення робітників необхідним спецодягом та засобами індивідуального захисту;
4. Своєчасне проведення заходів по техніці безпеки, виробничій санітарії, механізації та автоматизації важких та особливо небезпечних робіт;
5. Навчання робітників та інженерно-технічного персоналу безпечним методам праці; систематичне проведення інструктажів твтп
На сьогодні стан охорони праці в харчовій промисловості на більшості підприємств -задовільний, але існують випадки травматизму внаслідок не дотримання правил техніки безпеки .
Небезпечні та шкідливі чинники
Для людей, що працюють на виробництві, незалежно від роду їх діяльності, повинні бути створені умови виробничого середовища, які б не завдавали шкоди їх здоров'ю і були безпечними для людини. Ризики отруїтися, отримати наднормативну (шкідливу) дозу будь-якого опромінення або завдати іншої шкоди здоров'ю мають бути зведені до мінімуму або виключені зовсім.
При технічному переоснащенні дільниці розливу в молочному цеху передбачається встановлення нового обладнання - розливно-упаковочного автомату ЕLОРАК QММ 4500.
Для виявлення наявності шкідливих і небезпечних чинників виробництва потрібно проаналізувати роботу технологічного обладнання. На технологічній схемі позначена дія шкідливих чинників, що виникають під час роботи обладнання. Для розливно-упаковочного автомату характерними шкідливими чинниками є: шум, ймовірність механічних травм при недотриманні правил техніки безпеки, паро виділення при зливі конденсату, електронебезпека при недостатній надійності ізоляції струмоведучих мереж та волого виділення. Також можливі механічні травми у разі перебою в роботі машини.
В місцях розміщення даного обладнання спостерігається підвищена вологість повітря, шум. Метеорологічні умови характеризуються такими показниками, як вологість, теплове випромінювання, рухомість повітря. Згідно із санітарними вимогами для кожного робочого місця нормуються:
1) повітря робочої зони (мікроклімат, загазованість, запиленість);
2) шум;
3) вібрація;
4) освітленість;
5) випромінювання (іонізуючі, радіаційні, лазерні, магнітні, інфразвукові, ультразвукові та ін. , що негативно впливають на організм людини);
6) забезпечення санітарно побутовими приміщеннями .
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
1.Організація навчання та вимоги до персоналу
1.1. Посадові особи і спеціалісти, інші працівники підприємств, а також приватні особи, які зайняті веденням технологічних процесів виробництва, виготовленням, ремонтом, монтажем, налагодженням та експлуатацією технологічного обладнання, виконанням робіт обумовлених Правилами, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), інструктаж та перевірку знань Правил у порядку, передбаченому ДНАОП 0.00-4.12-94 та ДНАОП 0.00-8.01-93.
1.2. Допускати до роботи осіб, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, не дозволяється.
1.3. Працівники, що виконують роботи на очисних спорудах, виконують газоелектрозварювальні, такелажні, монтажні, ремонтні та вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговують парові та водогрійні котли, апарати та ємності, що працюють під тиском, обслуговують електротехнічні установки, підйомні крани, підйомні механізми, ліфти, газове обладнання, печі, сушарки, електролітні відділення та виконують інші роботи згідно з переліком ДНАОП 0.00-8.02-93, або там, де є потреба у професійному доборі, відповідно До вимог ДНАОП 0.03-8.06-94, повинні проходити попереднє спеціальне навчання та один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.
1.4. Не дозволяється допускати особи віком до вісімнадцяти років до виконання робіт передбачених ДНАОП 0.03-8.07-94
1.5. Не дозволяється використовувати працю жінок на роботах, передбачених дНАОП 0.03-8.08-93.
1.6. Навчання, інструктаж і перевірку знань по пожежній безпеці працівники проходять відповідно до вимог "Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України", затверджено наказом від 17.11.94 р. N 628.
2. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків
2.1 Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце на підприємстві проводиться відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.03-98.
3. Обов'язки, права та відповідальність за порушення правил
3.1. Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
3.2. За якість монтажу, налагодження та ремонту технологічного обладнання, безпечність ведення технологічних процесів виробництва, а також відповідність об'єкта даним Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форм власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.
3.3. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків, згідно з чинним законодавством.
3.4. На підприємствах, з кількістю працюючих 50 чол. і більше, по рішенню трудового колективу повинні бути створені пожежно-технічні комісії (ПТК), а також добровільні пожежні дружини (ДПД) та добровільні пожежні команди (ДІТК) відповідно до вимог ДНАОП 0.01-1.01-95, "Положення про добровільні пожежні дружини (команди)" та "Типового положення про пожежно-технічну комісію" затверджених Наказом N 521 МВС України від 27.09.94 р.
На підприємствах, з кількістю працюючих менше, ніж 50 чол., функції по охороні праці та пожежній безпеці можуть покладатися за сумісництвом на особи, що мають відповідну професійну підготовку.
3.5. Вводити в експлуатацію нові та реконструйовані підприємства, цехи дільниці, а також виготовляти та передавати в виробництво нові машини, механізми, технологічне обладнання та впроваджувати нові технології без дозволу органів Державного нагляду за охороною праці та органів
Державного пожежного нагляду відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.02-92, ДНАОП 0.00-4.04-93, ДНАОП 0.00-4.05-93, ДНАОП 0.00-5.13-94, ДНАОП 0.00-6.01-94 та ДНАОП 0.01-1.01-95 - не дозволяється.
4. Безпечні умови праці в цехах.
На підприємствах харчової промисловості України мають право працювати особи, які пройшли санітарний огляд і допущені до роботи санітарною станцією галузі або міста. Працівники харчових підприємств повинні дотримуватись нижче вказаних вимог.
Застувати й одягати робочі костюми так, щоб не було звисаючих країв.
Волосся слід прибрати під головний убір.
Слід виконувати тільки ту роботу, яку дав керівник. Під час роботи бути уважним і акуратним. Не відволікатись без безпосередніх функцій і не відволікати інших без потреби. Забороняється знаходиться в цехах і на території підприємства в неробочий час, а також ходити в цехи, в яких не працює робітник.
Не загромаджувати проходи та проїзди. Не переступати через складені на підлозі вироби, відходи, тару та інше.
Відходи, відрізки та інше не кидати на підлогу, а класти у спеціальні окості в установлених місцях. Слідкувати за тим, щоб підлога не була слизькою і брудною.
Штабеля вантажу і продукції в цехах, камерах повинні укладатись не вище встановленої висоти, без звисів і перекосів, щоб уникнути обвалів. При укладці штабелів залишають необхідну кількість місця для проходу. Матеріал чи продукцію слід брати тільки зверху.
Обмежене піднімання та переносу тяжких вантажів для одного чоловіка піднімання не більше 80кг; для жінок переносити не більше 20кг вантажу, а вдвох на ношах - до 50кг; для підлітків від 15 до 18 років чоловічої статі - 16,4; жіночої - 10,25кг; для підлітків до 16 років - 5кг на протязі не більше 1/3 робочого дня.
Переносити і перевозити небезпечні шкідливі рідини в скляній тарі можна, тільки в спеціально пристосованих для цього точках, носилках і т.д. і забезпечуючи при цьому певну безпеку.
Транспортування балонів з газом повинно проводитись на спеціальних носилках чи візках..
Забороняється висовуватись з вікон цехів і викидати що-небудь через вікно.
5. Правильна організація робочого місця
Робоче місце повинно бути чистим, не допускається на робочому місці бруду та слизькості. Інструменти повинні бути розміщенні завжди в одному і і певному порядку. Забороняється загромаджувати робоче місце тарою, виробами та інше .
Робоче місце повинно бути добре освітленим, але так щоб світло не падало в очі.
За час роботи на робочому місці слід зручно розташовуватись, щоб не втомлювати окремі органи зайвою напругою.
Забороняється приймати їжу у робочий час на робочому місці. Пити воду у робочий час слід тільки із спеціальних бачків у призначених для цього місцях.
Робочі місця, незалежно від ступеня забрудненості повітря робочої зони, повинні бути обладнанні вентиляцією, а також встановлюються вентиляційно-отоплювальні установки.
6. Міри при нещасних випадках.
При кожному нещасному випадку потерпілий або свідок повинен негайно повідомити начальнику цеху. Присутній повинен надати потерпілому першу медичну допомогу і доставити його в медпункт.
Начальник цеху повинен негайно повідомити про нещасний випадок головного інженера, не пізніше 24 год., встановлювати причини нещасного випадку, скласти акт по формі NН-1 в трьох екземплярах, негайно передати акт головному інженеру, а потім до лікарського міста. Начальник цеху повинен негайно прийняти міри щодо запобігання повторення інциденту.
На виробництві проводиться виплата по травмам у розмірі 100% зарплати .
7. пам'ятка по санітарії та гігієні
Кожен робітник повинен знати і строго дотримуватись санітарних правил особистої та виробничої гігієни.
При вході у виробничий цех слід очистити взуття. До і після роботи приймати душ. Коротко стригти нігті. Забороняється в спецодязі ходити в столову, туалет і ходити по території підприємства. Приступаючи до роботи, необхідний спецодяг, а волосся підібрати під головний убір.
Слідкувати, щоб своєчасно проводилось вологе прибирання цеху або ділянки. Строго дотримуватись і виконувати роботи боротьби з гризунами і комахами.
Кожний працівник харчової галузі повинен один раз на рік проходити профілактичний огляд.
Після роботи спецодяг необхідно залишити на виробництві у битових кімнатах.
8. Зниження виробничих , шкідливих факторів
Основним джерелом забруднення повітряного середовища є ділянка мийки обладнання. В відділенні миття обладнання, повітря забруднене парами лугів і кислот. Ці речовини відносять до класу небезпеки - небезпечні речовини з ГДК = 1 мг/м3
Для переоснащення дії шкідливих речовин на організм людини передбачається герметизація вентилів, здвижок, а також інших комунікацій (кислотно-і лугопроводів).
Для захисту органів дихання від шкідливих речовин передбачено Ц застосування протигазів і респіраторів, для захисту організму -- спецодяг.
Одним із шкідливих виробничих факторів є підвищений рівень шуму внаслідок роботи сепараторів, насосів.
З метою попередження дії шуму і вібрації на здоров'я працюючих в цеху людей, [передбачено застосування резинових прокладок при установці обладнання, використання матеріалів з великими акустичними опорами.
9. Електробезпека
1.1 Побудова, монтаж і безпечна експлуатація електроустановок регламентуються ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 1.1.10-1.01-97, ГОСТ 12.1.019-79 та правилами приладів електроустановок (ПУЭ)"
1.2 Для вирівнювання електричного потенціалу на території, де установлене електрообладнання, повинні бути прокладені поздовжні та поперечні горизонтальні елементи заземлення, з'єднані між собою зверху, а також з вертикальними елементами заземлення відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81.
1.3 Занулення повинно виконуватися електричним з'єднанням металевих частин електроустановок з заземленою точкою джерела живлення електроенергією за допомогою нульового захисного провідника відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81.
1.4. Приєднання обладнання, що заземлюється, до заземлюючої магістралі, на якій за допомогою зварювання кріпиться необхідна кількість болтів, повинно здійснюватись за допомогою окремих провідників паралельно. Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.2.007.0-75 та І ГОСТ 10434-82 робити послідовне приєднання обладнання до заземлюючої магістралі не дозволяється.
1.5. Значення опору між заземлюючим болтом (гвинтом, шпилькою) і кожною доступною дотику металевою не струмоведучою частиною обладнання, що може виявитись під напругою, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та ГОСТ [12.2.007.0-75, не повинно перевищувати 0,1 Ом. . 1.6. Корпус електродвигуна та пускового пристрою повинен бути заземлений, заземлення повинно бути приєднане до загальної мережі заземлюючого контуру, місця з'єднань повинні бути зварені або скріплені болтом. . 1.7. В стаціонарних електроустановках трифазного струму напругою до 1000 В у мережі з заземленою нейтраллю або заземленим виводом однофазного джерела живлення електроенергією, а також з заземленою середньою точкою в трьох провідних мережах постійного струму повинно бути виконане занулення. дід час занулення фазові та нульові захисні провідники повинні бути вибрані таким чином, щоб під час замикання на корпус або нульовий провідник, виникав струм короткого замикання, що забезпечує вимикання автомата або плавлення плавкої вставки найближчого запобіжника. В ланцюзі нульових захисних провідників не повинно бути роз'єднуючих пристроїв і запобіжників. Опір заземлюючого пристрою, до якого приєднуються нейтралі генераторів (трансформаторів) або виводи однофазного джерела живлення електроенергією, з урахуванням природних заземлювачів або повторних заземлювачів нульового проводу, не повинен бути більше, ніж 2, 4 та 8 Ом, відповідно, при між фазових наругах 660, 380 та 220 В трифазного джерела живлення або 380, 220 та 127 В однофазного джерела живлення. При величині питомого електричного опору "земля" вищому, ніж 100 Ом, дозволяється збільшення вказаних норм у р/100 і разів відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81. . 1.8. В електроустановках змінного струму напругою до 1000 В у мережах з ізольованою нейтраллю або ізольованими виводами однофазного джерела живлення електрострумом захисне заземлення повинно бути виконане в поєднанні з контролем опору ізоляції. . Опір заземлюючого пристрою у стаціонарних мережах, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81, повинен бути не більше, ніж 10 Ом.
1.9. Металеві частини технологічного обладнання, що внаслідок пошкодження ізоляції можуть виявитися під електричною напругою небезпечної величини, пинні бути заземлені (занулені).
1.10. Для запобігання враження електричним струмом не дозволяється усувати ушкодження в електросхемі обладнання без попереднього зняття напруги.
2. Пожежна безпека (розрахунок). На КМЗ№3 з метою попередження пожеж і забезпечення нормальної роботи підприємства діють "Положення про державний пожежний нагляд України".
По пожежній безпеці підприємство відноситься до категорії "Д", по вогнестійкості будівель і споруд до категорії II.
Усі виробничі приміщення мають бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння. До них належать: вогнегасники; пожежний інвентар (покривала з негорючого тепло ізолюючого полотна, грубововняні тканини, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати); пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).
Мийно-розливні цеха пива, води, молока, соків обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією за площі цеху до 1500м2, а автоматичним пожежегасінням за площі цеху 1500м2 і більше.
Пожежні щити (стенди) з первинними засобами пожежегасіння встановлюються на території об'єкта з розрахунку - один щит (стенд) на площу 5000 м2. До комплекту засобів пожежегасіння, які розміщуються на ньому, слід включати: вогнегасники - 3 , ящик з піском -1, покривало з теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м - 1, гаки - 3, лопати - 2, ломи - 2, сокири - 2.
Забезпечення приміщень первинними засобами пожежегасіння повинно відповідати стандартам ІSО №3941-77. Згідно з вимогами стандарту - забезпечення вогнегасниками виробничих приміщень залежить від класу пожежі, категорії приміщення за вибухо-, пожеженебезпекою і площі приміщення, яке потрібно захистити від вогню.
До працюючих машин пред'явлено умови пожежної безпеки. Температура поверхні обладнання в процесі його експлуатації не повинна перевищувати температуру повітря в цьому приміщенні більш ніж на 5°С, але температура повітря повинна бути не більше ніж 45°С.
Пожежний інвентар, розміщений на висоті 1,5м від підлоги. На території заводу розміщений протипожежний резервуар ємкістю 1000 м3. Витрата води на тушіння пожежі на протязі 3-х годин розраховано:
Q = 3*3600*n/1000 ,
де N - витрата води на внутрішнє пожежегасіння одного крану.
Норму витрат води на внутрішнє пожежегасіння приймаємо з розрахунку 2 струмені споживають не менше 2л/с.
2*2,5=5л/с . Всього секундний вихід води складає:
П= 15+5=20л/с
Розрахункова кількість води на гасіння пожежі на протязі 3-х годин:
Q = 3*600*20 /1000 = 216м3
Розрахунок захисного заземлення для розливно-упаковочного автомату ЕLОРАК QММ -4500
Заземленню підлягає розливно-упаковочний автомат ЕLОРАК QММ -4500. Струм в електромережі 380В,частота 50Гц. Приведена потужність електродвигунів 20 кВт. Грунт - суглинок. Виміри проводились при сухому гунті свим =700 Ом*м. Заземлюючий пристрій у вигляді прямокутника розміром 4х8м. В якості вертикальних стержнів використовуємо кутову сталь з шириною полки 25мм, довжиною 2м, в якості з'єднувальної полоси стальну шину перерізом 30x3 мм.
1. Визначаємо розрахунковий струм замикання на землю В мережі напругою до 1000В струм однофазного замикання на землю не перевищує 10А .
Так як при самому найгіршому стані ізоляції і значній ємності опір фази відносно землі не буває менше 100 Ом (Z > 100 Ом). Звідси:
Опір заземлюючого пристрою повинен задовольнити 2 умови
та
по першій умові:
приймаємо RЗ = 4 Ом, як найменший
2. Розрахунковий питомий опір грунту з врахуванням кліматичного коефіцієнта ш =1,4 і Р тозр = 700 х 1,4 = 980Ом * м
3. Опір дійсних заземлювачів Rд = 5,2Ом
4. Опір штучних заземлювачів повинен бути
5. Опір одиночного вертикального заземлювача з врахуванням розрахункового питомого опору ґрунту.
Еквівалентний діаметр стержня
м
H ? 0,5м - глибина залягання
6. Довжина з'єднувальної полоси рівна периметру прямокутника 8 х 4 м:
Вертикальні стержні розміщені через кожні 4 м (всього 6 шт.)
7. Опір з'єднувальної полоси
Із врахуванням коефіцієнта використання полоси зП = 0,4
8. Необхідний опір вертикальних стержнів:
9. Використовуючи коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів, остаточно визначаємо їх число:
зст = 0,73(6штук) - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів.
Остаточно приймаємо контур в плані 4х 8м з загальною кількістю стержнів 6шт., розміщених через кожні 4м. Тоді коефіцієнт доторкання б = 0,15 і коефіцієнт кроку в = 0,15. Дані коефіцієнти являються найбільш оптимальними, отже, розрахунок виконано вірно.
ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
Розроблення заходів по знезараженню молока на Київському міському молочному заводі №3
КММЗ №3 розташоване в м. Вишневе Київської області. На підприємстві працює 298 чоловік. В якості сировини завод використовує незбиране молоко. Молоко закуповується у фермерських господарствах, та місцевого населення. Основною продукцією КММЗ №3 є кисломолочна продукція, вершкове масло, молоко пастеризоване, сметана, кефір, ряжанка.
Сховище для виробничого персоналу заводу розташоване в підвальному приміщенні головного виробничого корпусу. Сховище розраховане на 500 чоловік, дає можливість повністю укрити виробничий персонал заводу. Завод забезпечений засобами індивідуального захисту на 60%.
Можливими способами зараження молока є забруднена тара та саме забруднене молоко.
У випадку, коли підприємство потрапило в зону радіоактивного, хімічного або бактеріологічного забруднення, в першу чергу має бути проведена відповідна розвідка, за результатами якої начальник цивільної оборони даного підприємства приймає рішення щодо проведення робіт для ліквідації наслідків зараження.
Складовою частиною ліквідації наслідків зараження є спеціальне оброблення - комплекс заходів що проводяться з метою приведення виробничого персоналу до готовності для виконання обов'язків.
Спеціальне оброблення включає знезараження поверхонь, різних предметів, обладнання, транспорту, тари, сировини, готової продукції, а також санітарне оброблення особового складу формувань і виробничого персоналу.
Знезараження - виконання робіт з дезактивації, дегазації, дезінфекції заражених об'єктів, води, продуктів харчування, сировини, обладнання, транспорту тощо.
Якщо зараження можливе, то пропоную для перевірки продукції використати радіометр "Бета".
Призначення приладу: прилад призначений для контролю наявності радіоактивних речовин.
Оцінка густини потоку бета-випромінювання за допомогою радіометра
"Бета" (без свинцевої камери)
1. До блока індикатора підключається блок живлення ''Электроника Д2-1 ОМ", який вмикається в електромережу 220 В. При відсутності електромережі в блок індикатора вставляють 3 батареї типу АЗ 16 ТУ 16.729 125-78.
2. До блока індикатора підключається блок детектора.
3. На робоче вікно блока детектора встановлюється захисна сітка з комплекту радіометра.
4. Вмикається блок індикатора і встановлюється тривалість вимірювання і: (режим роботи) 10 або 100 с.
5. Блок детектора розташовується на відстані до 1 см над досліджуваною ділянкою поверхні. Натискують кнопку "Пуск" і зчитують кількості відліків. Поступовим переміщенням блока і послідовним вмиканням кнопки "Пуск" приладу визначають ділянку поверхні, що бактеризується підвищеною швидкістю відліку. Ця ділянка має бути досліджена більш ретельно. Для цього з робочого вікна блока детектора виймають захисну сітку, встановлюють захисну кришку для вимірювання рівня фону і поступово натискають кнопку "Пуск"
Рівень фону вимірюють через кожні 2 години роботи. Якщо за результатами наступних вимірювань рівень фону підвищився більше ніж на 50 %, то свинцева камера, вимірювальна кювета і детектор підлягають дезактивації. Свинцеву камеру і кювету промивають мильним розчином. Зовнішні поверхні детектора обережно протирають розчином спирту: при цьому забороняється доторкатися до вхідного вікна детектора.
Проби для дослідження готують так само, як і для вимірювання забрудненості за допомогою приладу "Припять".
Подрібнений матеріал за допомогою шпателя або ложки вміщують у кювету та ущільнюють. Надлишок із поверхні видаляють до утворення площини, розташованої на одному рівні з верхніми краями кювети.
При дослідженні води, молока чи іншого рідкого або пастоподібного харчового продукту кювету повністю заповнюють цим продуктом. Вміщують у свинцеву камеру кювету з пробою і встановлюють час вимірювання t=1000 с (режим 5). Натискують кнопку "Пуск". Після закінчення вимірювання зчитують покази кількості відліків N і визначають Швидкість лічби J=N/1000.
Далі встановлюють режим роботи відповідно до тривалості вимірювання, вибраної згідно з наведеними вище даними, і після закінчення вимірювання зчитують кількість відліків та визначають швидкість лічби J. Питому активність визначають за формулою: .
Am=KA(J-JФ-JК-40),К/Кг,
де J - загальна швидкість лічби, с-1; JФ - швидкість лічби фону, с-1; JК-40 -швидкість лічби, зумовлена наявністю нукліду калію - 40, с - 1; КА -градуювальний коефіцієнт, що зв'язує швидкість лічби з питомою активністю Аm, (с * Ки * кг-1).
Значення КА вибирається залежно від речовини, що підлягає контролю. Наявність природного радіонукліда калію-40 слід враховувати в тих випадках, коли вимірювана питома активність перебуває в діапазоні 10-9-10-7 Кі/кг. Якщо питома активність перевищує 10-7 Кі/кг, то наявність калію-40 не позначається істотно на вимірюваній величині. . Якщо значення перевищує допустимі норми для молока 2*10-9Кі/кг, то потрібно проводити дезактивацію молочних продуктів. Дезактивація - комплекс заходів, що проводяться з метою видалення радіоактивних речовин із заражених об'єктів та доведення їх до безпечних для людини величин забруднення. Дезактивація молока може проводитись двома способами: методом іонного обміну і в процесі переробки молока у молокопродукти за прийнятими технологічними схемами. Дезактивація молочних продуктів методом іонного обміну базується на здатності іоногенних груп, що входять в структуру іонітів, перетворюватись на іони йоду або катіони стронцію, цезію, які в основному визначають забрудненість молочних продуктів радіоактивними речовинами. При цьому вміст радіоізотопів йоду зменшується на 90%, а цезію на 80-85%. Ізотопи йоду визначають зараженість молока у перший період після радіаційної аварії. Вони добре розчиняються в плазмі молока і менше в жирі. . В наступний період зараженість молока визначається наявністю ізотопів стронцію, який міститься в молочний продуктах і молоці як в розчиненому стані, так і значною мірою у зв'язаному з казеїном фосфатним білковим комплексом. Тому для видалення стронцію потрібно розділити його з'єднанням з білком. Радіоізотопи цезію добре розчиняються у плазмі молока. Дезактивації методом іонного обміну підлягає молоко від корів, що задовольняє вимогам ГОСТ, з кислотністю не вище 10°Т, радіоактивністю не більше 3* 10-5 Кі/л.
Технологічний процес дезактивації молока складається з таких операцій: приймання та підготовка сировини, очищення і сепарування молока, первинне оброблення і регенерація іонітів, дезактивація знезараженого молока, регенерація іонітів після фільтрування молока.
Під час надходження на завод чистого і забрудненого радіоактивними речовинами молока приймання ведуть на окремих лініях, без перемішування.
Молоко приймають за кількістю і якістю, установленими лабораторією підприємства. Кожну партію молока ретельно розмішують і відбирають із нього пробу для визначення кислотності, густини, вмісту жиру та питомої радіоактивності.
Очищення молока ведеться на відцентрових молоко очисниках і фільтрувальних тканинах під тиском. Незбиране молоко сепарують. Знежирене молоко охолоджують до 5°С і направляють на дезактивацію.
Дезактивоване знежирене молоко кислотністю не більше 21°Т, ступенем чистоти за еталоном не нижче першої групи і питомою активністю за установленою нормою може бути використано для приготування молока пастеризованого незбираного і нежирного, призначеного для безпосереднього використання або виробництва кисломолочних продуктів. Норма припустимих витрат знежиреного молока під час дезактивації з використанням аніону і катіону - до 9%.
Дезактивація молока методом іонного обміну може проводитись на підприємствах, що мають цехи з виробництва іонічного молока або резервні іонічні установки.
На підприємствах, що не мають іонообмінних установок, забруднене молоко може перероблятись залежно від ступеня забруднення в різні види молочних продуктів, крім пастеризованого молока та дієтичних кисломолочних продуктів.
БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
Одним із шляхів подальшого зростання виробничої бази молочної промисловості є покращення та підвищення ефективності виробництва і технічне переоснащення підприємств, відділень та ділянок молокопереробного виробництва більш прогресивним обладнанням.
Відсутність знань основ промислового будівництва при технічному переоснащенні, яке потребує часткової реконструкції відділення може призвести до економічних збитків підприємства у вигляді штрафів. Неякісне проведена робота та відхилення від будівельних норм та правил можуть значною мірою ускладнити освоєння нових технічних рішень, призвести до затримки введення в дію нового обладнання, а також до збільшення витрат на поточний ремонт та експлуатацію будівель і споруд. Поряд із збільшенням потужності відділення можливо покращити санітарно-гігієнічні умови праці обслуговуючого персоналу та створити необхідний температурний режим за допомогою правильного вирішення питань будівництва.
1. Об'ємно-планувальне рішення будівлі
Головний виробничий корпус , Київського міського молочного заводу №3 , є промисловою будівлею, в якій розташоване технологічне обладнання для здійснення технологічних процесів, в результаті яких одержується відповідна продукція певної якості.
Будівля каркасна з балочним перекриттям. Каркас будівлі - колони перерізом 40x40 см встановлені в залізобетонний фундамент стаканного типу. На колони опираються балки. Стіни є самонесучими .
Підприємства молочної та м'ясної промисловості проектуються згідно з вказівками по будівельному проектуванню підприємств, будівель і споруд харчової промисловості (СН 12Н-72). Головний виробничий корпус запроектований з сіткою колон 6х6м та висотою приміщення 5 м. Технологічна схема виробництва є головною в об'єктно-планувальному рішенні будівлі. При обґрунтуванні ширини прогону цеху до уваги приймалось крім виробничо-технологічної схеми розташування обладнання ще й відстань для безпечного обслуговування машини, враховуючи по технологічному паспорту габаритні розміри машини, а також ширину цеху для доставки та переробки сировини, ширина для проходу із цеху в цех.
Враховуючи норми проектування прийнято було рішення будівництва приміщення з сіткою колон 6Ч6 м.
2. Будівельні конструкції цеху
2.1 Основа та фундамент
В каркасній будівлі корисний опір та навантаження від власної ваги будівлі передається на колони через фундаменти колон на основу, так як фундамент - це конструкція, яка розташована нижче рівня землі, сприймаючи навантаження від будівлі та передаючи на її основу, у головному виробничому корпусі, що розташований на природних ґрунтах, здатних сприймати на себе навантаження від будівель фундамент під колони стаканного типу, трьох блочних стовпчастих конструкцій. Під внутрішні та зовнішні цегляні стіни Фундаменти виконані збірні, залізобетонні з фундаментних блоків і подушок. Глибина залягання фундаментів під колони і стіни 1,8м. По верху Фундаментних блоків влаштовується гідроізоляція з кількох шарів руберойду всі цегляні стіни.
2.2 Стіни
Для ізоляції внутрішніх приміщень від погодних умов навколишнього середовища та підтримки в них відповідного температурного вологого режиму застосовуються стіни. У головному виробничому корпусі стіни виконані товщиною у дві цеглини - 510 мм, вони є само несучими, так як будівля є каркасною та опирається на збірні залізобетонні фундаменти.
Перегородки в приміщенні головного виробничого корпусу також виконані з цегли товщиною 38см. Внутрішні стіни в будівлі відгороджують приміщення, в яких технологічні процеси інші, ніж в головному виробництві. Внутрішні поверхні стін в приміщеннях з високою вологістю захищені гідроізоляцією із гідроізолу з захисною штукатуркою по металевій сітці.
2.3 Підлога
В головних виробничих приміщеннях її запроектовано з керамічної плитки, що дозволяє витримати підлозі дію від водного середовища, вона також є міцним, без пильним, термостійким матеріалом, що дає можливість Широко застосовувати її в даного типу приміщеннях. Марка плитки - КШ з шороховатою поверхнею. В підсобних приміщеннях підлога вкрита лінолеумом на тканинній основі, так як середовище в приміщенні сухе, не слизьке .В душових, санвузлах та їдальні, які розташовані в адміністративно-побутовому корпусі, підлога вкрита керамічною плиткою. Адміністративні приміщення, зали, коридори мають покриття підлоги переважно з лінолеуму та штучного паркету.
2.4 Двері
У головному виробничому корпусі двері прийнято по розмірам, передбаченими ГОСТ 6629-84. Двері виконано з оцинкованої сталі з прошарком пінопласту в середині. Протипожежні проїзди прийнято шириною 2м та висотою 4,5м. Проїзди для електрокара прийняті висотою З м, так як їх розміри повинні забезпечувати безперешкодний рух внутрішньо цехового транспорту з врахуванням їх габаритів та проходу людей.
3. Санітарна техніка
3.1 Система водопостачання
На КММЗ №3 водопровід об'єднаний: господарсько-питний і виробничо-пожежний. В усіх виробничих приміщеннях за винятком охолоджувальних та складських розміщено водопровід з холодною та гарячою водою, розводами до місць споживання, з встановленням умивальників.
В приміщеннях з низькою температурою всі водопровідні труби ізольовані. Для виробничих та господарських потреб, в тому числі й для миття обладнання, приміщень, для душових, поливу території підприємства запроектовано водопровід з розводами до місць споживання.
3.2 Система каналізації
На підприємстві каналізаційна система об'єднана з міською. Для господарсько-побутових стічних вод, які включають в себе і забруднені виробничі, створено систему для відводу їх на очищення крізь пісковловлювачі, жировловлювачі, фільтри та брудовловлювачі, перед тим, як скинути їх у водоймища.
3.3 Система опалення
На КММЗ №3 опалення водяне, здійснюється від власної котельні. Система з насосним збуджуванням, в якій циркуляція води проходить під дією циркуляційного насосу. Гаряча вода під час роботи системи надходить в головний стояк, а з нього в розподілюючу гарячу магістраль, з якої в стояки системи. Із стояків вода надходить в опалювальні пристрої, віддаючи їм своє тепло і далі по зворотній магістралі повертається в котел.
Повітря із системи опалення, як при її заповненні, так і під час роботи видаляється крізь повітрозбірник, який встановлено в верхній точці розвідного гарячого трубопроводу, нижче розширювального сосуду.
3.4 Система вентиляції та кондиціювання повітря
Для очищення повітря видалення із приміщення надлишків тепла та вологи, забезпечення в них температури згідно регламентованих санітарних норм на підприємстві застосовується потоково-витяжна вентиляція з механічним спонуканням. Крізь повітряне збірну решітку зовнішнє проточне повітря під дією вентилятора надходить в шахту і звідти, пройшовши крізь ущільнюючий клапан, в притокову камеру. Притокова вентиляційна камера має калорифер для підігріву повітря та вентилятор, якій нагнітає повітря в систему повітреходів, по яким воно крізь поточні отвори надходить в вентилююче приміщення. Притокова камера включає в себе фільтр для очистки повітря від пилу, а також пристрій для зволоження повітря і заглушувач для запобігання поширення аеродинамічного та механічного шуму від роботи вентилятора.
Вентилятор застосовано центробіжного типу, так як він здійснює при роботі менше шуму, та розвиває великі напори у порівнянні з осьовими вентиляторами.
4. Система електропостачання
Електропостачання заводу здійснюється двома вводами - кабель АСБ 3x240 від міської підстанції 100/10 кВ. На підприємстві встановлено 5 трансформаторів по 1000 кВт та 2 трансформатора по 250 кВт -- для котельної. Установлена загальна потужність - 5500 кВт. Електропостачання силового обладнання відбувається через мережу напругою 380/220 В.
В даний момент в трансформаторній підстанції встановлено два трансформатора потужністю 630 кВа кожний. З них працює один трансформатор із завантаженням 80%. Електропостачання головного виробничого корпусу здійснюється від шита 0,4 кВ трансформаторної підстанції. Для живлення додаткових навантажень в корпус по виробництву молочних продуктів прокладені додаткові кабелі АВВГ 3x150+1x150 мм2. Установча потужність струмоприймачів: силова -- 730 кВт, освітлювальна - 50 кВт. Споживча потужність струмоприймачів: силова -220 кВт, освітлювальна - 40 кВт. Річна витрата електроенергії -620000 кВт/г/рік.
НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТА
Проектом технічного переоснащення ділянки розливу молока на КММЗ №3 передбачається заміна розливного автомату ВІСКО ФІЛЛ-ПЕК продуктивністю 2500 літрів за годину на розливно-упаковочний автомат ЕLОРАК QММ 4500 продуктивністю 4500 л/г. Передбачається зростання потужності цеха та переведення його в 3-х змінний режим роботи.
Обладнання для фасування та пакування молочних продуктів
Подобные документы
Матеріали, що обґрунтовують технічне переоснащення ТОВ ДТ "Сумський кондитер". Вибiр, обґрунтування i опис технологiчної схеми. Розрахунок продуктивності лінії. Підбір і розрахунок технологічного обладнання. Технохімічний контроль на виробництві.
курсовая работа [958,7 K], добавлен 18.10.2012Физико-химические показатели молока. Подбор оборудования в приемный цех. Устройство и монтаж резервуара Г6-ОМГ. Центробежный самовсасывающий электронасос 50-3Ц7.1-20. Схема подключения к резервуару трубопроводов для молока. Расчет диаметра молокопровода.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 17.11.2014Розробка структури технологічного процесу пакування пива, транспортних і допоміжних процесів. Визначення кількості одиниць основного технологічного обладнання. Розрахунок продуктивності лінії. Розрахунок матеріальних потоків лінії та кількості персоналу.
курсовая работа [142,6 K], добавлен 11.05.2011Органолептические и физико-химические показатели молока-сырья, технология подготовки. Характеристика ассортимента и направлений переработки молока. Обоснование технологических процессов производства ряженки, кефира, сметаны и творога, подбор оборудования.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 25.08.2012Способи формування виробів із пластичних мас. Проектування формувально-сушильного цеху з потоково-механізованими лініями формування і відливання фарфорового заводу продуктивністю 10 млн. шт. готових виробів на рік. Опис технологічної схеми виробництва.
дипломная работа [280,2 K], добавлен 16.02.2013Расчет и подбор технологического оборудования для разлива молока в полиэтиленовые пакеты. Техническая характеристика сепаратора-молокоочистителя. Устройство пластинчатой пастеризационно-охладительной установки. Автомат розлива и упаковки молока.
дипломная работа [320,5 K], добавлен 09.04.2015Пищевая ценность, состав, свойства коровьего молока. Вода и сухое вещество, ферменты и гормоны, микрофлора сырого молока. Переработке молока предприятиями молочной промышленности. Приемка и первичная обработка молока. Технология получения молока и сливок.
курсовая работа [41,6 K], добавлен 18.09.2010Технико–экономическое обоснование строительства завода. Определение производственной мощности розлива минеральной воды "Шайнуровская". Расчет количества бутылок, пробок, этикеток и поддонов. Производительность оборудования моечно-розливного отделения.
курсовая работа [23,2 K], добавлен 05.12.2014Физико-химические, микробиологические, органолептические показатели молока пастеризованного, его пищевая ценность. Характеристика сливок питьевых. Описание и состав сырья, вспомогательных материалов и тары. Технологический процесс производства молока.
курсовая работа [128,4 K], добавлен 25.11.2014Первичная обработка, транспортирование и хранение молока, приемка и оценка его качества. Способы очистки молока и режимы его охлаждения. Сепарирование и нормализация, гомогенизация молока. Тепловая обработка молока. Подбор технологического оборудования.
курсовая работа [451,9 K], добавлен 14.11.2010
