Автоматизація процесу пошиття швейного виробу

Вибір автоматизованого електроприводу і пускозахисної апаратури з метою розробки класифікатора конструкції деталей верхнього одягу. Розрахунок монтажної схеми щита керування. Підбір інструментів та пристосувань налагоджувальних та монтажних робіт.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 03.09.2013
Размер файла 2,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ПОШИТТЯ ШВЕЙНОГО ВИРОБУ

СОДЕРЖАНИЕ

1. Вступ

2. Опис технологічного процесу

2.1 Розробка функціональної схеми керування

3. Вибір автоматизованого електроприводу та пускозахисної апаратури

4. Вибір елементної бази системи автоматизації

5. Вибір принципової схеми живлення приладів, сигналізації та засобів автоматизації

6. Вибір перерізу проводів живлення та управління

7. Розрахунок надійності схеми автоматизації

8. Розробка конструкції щита (пульта) управління

8.1 Розробка монтажної схеми щита (пульта) керуваня

8.2 Розробка технології виготовлення та монтажу щита (пульта) управління

8.3 Вибір способу монтажу пристроїв та прокладки проводів та труб

8.4 Вибір установочних матеріалів та складання специфікації на замовлення

9. Вибір технології, інструменту та пристосувань підготовчих, монтажних та налагоджувальних робіт

10. Вибір технології, інструментів та пристосувань монтажних робіт

11. Вибір технології, інструменту та пристосувань налагоджувальних робіт

12. Спеціальне завдання

13. Охорона праці та природоохоронні заходи

14. Економічна частина

15. Список використаної літератури

1. ВСТУП

Високу якість продукції масового виробництва при економному і повному використанні тканини можна забезпечити за умови організації високомеханізованих технологічних потоків у цехах фабрик. Швейне виробництво у своєму розвитку пройшло великий і складний шлях. Фабричним способом виготовлялося тільки 3% всіх швейних виробів. З дрібної воно перетворилося в розвинуту механізовану галузь легкої промисловості.

Основним завданням швейної промисловості є збільшення випуску продукції, яка користується попитом у населення при найменших трудових і матеріальних затратах. Для розв'язання цього завдання треба удосконалювати швейне виробництво.

У швейній промисловості використовується велика кількість нових тканин і матеріалів. Надалі нові тканини і матеріали застосовуватимуться у швейній промисловості ще в більшій кількості. Це вимагає постійного удосконалення технології, а також впровадження нового технологічного устаткування.

Головним напрямом механізації та удосконалення технології потоків швейного виробництва є дальше впровадження різноманітних спеціальних машин, напівавтоматів та автоматів. Ці машини достатньої потужності дають змогу ефективно замінити ручну працю.

Структура підприємства швейного виробництва змінюється. На них уже застосовуються електро-обчислювальні пристрої.

У найближчий період планується поряд з будівництвом нових швейних підприємств збільшити потужність діючих фабрик завдяки впровадженню нової техніки, досконалішої технології й передових форм організації виробництва, а отже й завдяки зростанню продуктивності праці.

Вузька спеціалізація швейних підприємств (виготовлення виробів одного виду) також сприяє зростанню продуктивності праці робітників і випуску виробів високої якості.

Постановка задачі про впровадження методів автоматизованого проектування стала можлива тільки завдяки широкому розповсюдженню ЕОМ. Але наявність машин ще не забезпечує можливості такого проектування. Необхідна формалізація вихідних даних процесу проектування. Вихідні дані при автоматизованому проектуванні одежі можуть бути представлені у виді банку графічних даних, довідково-інформаційних масивів, нормативно-довідкової документації. Традиційним методом веденням нормативно-довідкової інформації являються класифікатори. електропривод щит монтажний класифікатор

Для забезпечення можливості формалізації запису типових варіантів конструктивного вирішення виробу і його деталей розроблений класифікатор конструкції деталей верхньої одежі. При розробці класифікатора за основу була прийнята структура загального класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції.

Розподіл багатьох моделей верхньої одежі на класи, групи, види і т.д., тобто ступені в кожної із яких характеризуються певні властивості виробу в цілому або його деталей виконано через ряд ознак.

Застосування даної системи класифікації деталей в випробувальних цехах швейних фабрик дозволить зменшити, систематизувати і впорядкувати лекальне господарство, забезпечити підвищення рівня конструктивної і технологічної послідовності деталей при розробці нових моделей, зменшить тривалість виробничого циклу.

Розроблений класифікатор конструкції деталей одежі служить основою для складання формалізованої записі конструктивних рішень виробів і їх деталей і може бути використаний в системі інформаційного забезпечення при автоматизованому проектуванні.

2.ОПИС ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

Для виготовлення швейних виробів необхідно передусім вивчити основи технології, тобто прийоми виконання ручних, машинних і волого-теплових операцій, устаткування, а також спеціальну термінологію.

Опис технологічного процесу пошиття жіночого жилету в таблиці № 1.

Таблиця № 1

Неділ.

операції

Діл.

операції

Назва операції

Спеціаль-

ність

Норма

часу, с

Обладнання та

потужність

1

2

3

4

5

6

1

1

Продублювати підборта

ПР

27

2

2

Продублювати обшивку горловин

ПР

20

3

1

Продублювати обшивки пілочок по горловині

ТО

36

4

2

Продублювати обшивку спинки по горловині

ТО

32

5

3

Продублювати пілочок по плечовому зрізу

ТО

32

6

4

Продублювати пілочки по краю борта /верх і низ/

ТО

80

7

1

Зшити виточки

М

50

Закріпочна 550

8

2

Запрасувати виточки

ТО

37

9

3

Обметати пілочки по бокових зрізах

CM

50

Оверлок 400

10

4

Обметати пілочки по плечовим зрізам

CM

22

Оверлок 400

11

1

Зшити середній шов спинки

М

42

Оверлок 400

12

2

Обметати середній шов спинки

CM

32

Оверлок 400

13

3

Запрасувати середній шов спинки

ТО

30

14

4

Відстрочити оздоблювальну строчку по середньому шву спинки

М

40

Оверлок 400

15

5

Пришити бочка до спинки

М

87

Оверлок 400

16

6

Обметати шви пришивання бочків до спинки

CM

64

Оверлок 400

17

7

Запрасувати шви пришивання бочків до спинки

ТО

50

18

8

Відстрочити оздоблювальну строчку по швах пришивання бочків до спинки

М

80

Оверлок 400

19

9

Обметати спинку по бокових зрізах

CM

50

20

10

Обметати спинку по плечовим зрізам

CM

22

Оверлок 400

21

1

Зшити пояс

М

36

Поясна 350

22

2

Розпрасувати шов зшивання пояса

ТО

18

23

3

Обметати нижній зріз пояса

CM

60

Оверлок 400

24

1

Обметати зріз підборта

CM

80

Оверлок 400

25

2

Обметати зріз обшивки горловини

CM

28

Оверлок 400

26

3

Пришити обшивку до підбортів

М

32

Оверлок 400

27

4

Розпрасувати шов пришивання обшивки до підбортів

ТО

28

28

5

Застрочити зріз підборта і обшивки

М

140

Оверлок 400

29

6

Настрочити марку - розмір

М

32

30

1

Зшити плечові шви

М

44

Оверлок 400

31

2

Розпрасувати плечові шви

CM

35

32

3

Обшити пройми пілочок і спинки

М

200

Оверлок 400

33

4

Припрасувати пройми виправляючи кант

CM

150

34

5

Зшити бокові шви

М

87

Оверлок 400

35

6

Розпрасувати бокові шви

ТО

65

36

7

Відстрочити оздоблювальну строчку по проймах

М

180

Оверлок 400

37

8

Закріпити обшивки по боковим швам

М

40

Оверлок 400

38

9

Пришити пояс до низу

М

100

Оверлок 400

39

10

Обметати шов пришивання пояса

CM

60

Оверлок 400

40

11

Запрасувати шов пришивання пояса

ТО

50

Оверлок 400

41

12

Відстрочити оздоблювальну строчку по шву пришивання пояса

М

100

Оверлок 400

42

13

Запрасувати пілочки по краю борта

ТО

100

43

14

Настрочити замок-блискавку

М

150

Оверлок 400

44

15

Обшити борта пілочок

ТО

232

Оверлок 400

45

16

Припрасувати борта

ТО

130

Оверлок 400

46

17

Обшити горловину

М

190

Оверлок 400

47

18

Запрасувати шов обшивання

ТО

120

виправляючи кант

48

19

Відстрочити оздоблювальну строчку на горловині

М

100

Оверлок 400

49

20

Запрасувати низ

ТО

60

50

21

Відстрочити оздоблювальну строчку по низу

М

100

Оверлок 400

51

22

Закріпити підборта по низу

М

28

Оверлок 400

52

23

Відстрочити строчку по бортах

М

100

Оверлок 400

53

24

Намітити і закріпити етикетку складу-розміру

М

32

Оверлок 400

54

25

Закріпити підборта з обшивкою по плечових швах

М

28

Оверлок 400

Потім треба вивчити обробку окремих вузлів і деталей виробів. Тільки після цього можна практично виконувати монтаж виробу. Пошиття жіночого жилету є дуже складний технологічний процес при виготовленні, якого спочатку перевіряють комплектність і точність крою кожної деталі. Деталі жіночого жилету нумеруються. Деталі одного й того ж виробу дістають однаковий номер.

Потрібно скласти функціонально-технологічну схему даного процесу. Для цього потрібно розрахувати кількість обладнання для пошиття моделі з врахуванням часу виконання окремих операцій, часу простою між операційних пристроїв та зменшення кількості одиниць устаткування з метою спрощення структури ділянки виготовлення виробу. При виконанні схем для об'єктів з великою кількістю технологічного устаткування, забезпеченого засобами автоматизації, бажано виконувати розрив з'єднувальних ліній.

Допускається робити розрив з'єднувальних ліній тільки в найбільш насичених місцях креслення. Для зручності читання схеми кінці цих ліній з'єднуються під скоби.

Кінці цих з'єднувальних ліній від елементів засобів автоматизації, зображених в прямокутниках внизу креслення, зображаються над ними.

Скоби з'єднуються однією лінією. Кожний кінець лінії обриву нумерується однаковою арабською цифрою у зв'язку з чим кінці прямуючі від елементів засобів автоматизації, зображених в прямокутниках нумеруються зліва на право в суворо збільшуючому порядку.

При виконанні схеми для двох або кількох однотипних агрегатів (установок), контроль і управління яких передбачається з загального щита, схема виконується для одного із них і дається зауваження : "На схемі показані засоби автоматизації і апаратура управління електроприводами одного агрегату; схема для других агрегатів аналогічна попередній. Засоби автоматизації і прилади управління всіх агрегатів встановлюються на одному загальному щиті."

Для агрегатів, оснащених невеликою кількістю засобів автоматизації, дозволяється зображувати в прямокутниках внизу креслення зображення засобів автоматизації інших агрегатів; при цьому вихідні від них з'єднувальні лінії відриваються і над ними робиться пояснювальний надпис.

При виконанні схем для кількох різних агрегатів і загально цехового обладнання або загальних вимірів, контроль і управління якими передбачаються з групового щита схема зображається на одному або кількох окремих аркушах того ж креслення.

Всім засобам автоматизації, зображених на схемі, присвоюються номера позицій зберігаючих у всіх матеріалах проекту. Номер присвоюється кожному комплекту засобів автоматизації і всім вхідним в цей комплект елементів.

Комплектом вважаються функціонально зв'язані елементи, які виконують певну задачу. Номера не присвоюються відбірним засобам, за винятком виготовляємих заводами і постачаємо в комплекті із засобами автоматизації.

Маркування ланцюгів технологічних вимірів виконують порядковими числами рекомендованої групи чисел в межах кожного самостійного вимірювання закріплюючи за ним ряд чисел.

На функціонально-технологічній схемі живлення відображають систему живлення приладів та засобів автоматизації. Це невелика система електропостачання, електроприймачами якої є прилади, апарати, регулюючі пристрої, електроприводи виконавчих механізмів, засувок, вентилів. Наведені електроприймачі встановлюються не тільки на щитах та пультах систем автоматики, але розміщенні по всьому автоматизованому об'єктові. Від надійності їх електропостачання залежить нормальна та безаварійна робота всього об'єкту в цілому.

Напруга вибирається з врахуванням прийнятих напруг в розподільчій мережі системи електропостачання автоматизованого об'єкту.

Для розподілу електроенергії використовують чотири приводні системи трифазного змінного струму напругою 220/380 В з заземленням нейтралі. Для живлення місцевого та переносного освітлення та електрифікованого інструменту використовують дво провідні мережі напругою 24 та 36 В. В колах напругою 12 та 36 В допускається втрата напруги до 10% рахуючи від виводів низької напруги понижених трансформаторів.

До цеху подають напругу 380 В змінного струму з частотою 50 Гц через автоматичний вимикач SF. Якщо вимикач SF відключений то горить зелена лампочка HLG, яка показує що до цеху не подано живлення. Після вмикання автоматичного вимикача SF зелена лампочка гасне і вмикається червона HLR тоді прилади починають показувати характеристики струму, напруги, і частоти і отримують живлення автоматичні вимикачі SF1, SF2, SF3. Якщо напруга подана, тосвітяться червоні лампочки HLR1, HLR2, HLR3. Після цього отримує живлення автомат 1QF, який є місцевим приладом. За допомогою кнопки "пуск" кнопочної станції 1SB вимикаємо магнітний пускач преса 1КМ1 і 1КМ2, загорається червона лампочка 1HLR і мотор ЇМ приводить в рух прес. У зв'язку з тим, що прес рухається вверх і вниз підключаємо реверсивний магнітний пускач і кнопочну станцію на три кнопки: "вверх", "вниз" і "стоп".

Через автомат 2QF живлення потрапляє на теплову обробку. Загорається червона лампочка 2HLR. Отримують живлення через кнопочну станцію 2SB1 магнітний пускач 2КМ1, 2КМ4 і 2КМ5 через свою кнопочну станцію 2SB2. Магнітний пускач 2КМ1 запускає два механізми теплової обробки: вентилятор 2М1 і насос 2М2. Також магнітний пускач 2КМ1 подає живлення на реверсивну кнопочну станцію 2SB3 і на два магнітні пускачі 2КМ2 і 2КМЗ реверсивні, що запускають електропривід теплової обробки. Магнітний пускач 2КМ4 через свою кнопочну станцію 2SB2 включає нагрівний елемент І ступеня НЕ1 потужністю 5,5 кВт.

Термодатчик нагрівного елемента І ступеня контролює температуру нагріву НЕ1 і подає її значення на показуючий прилад. Для більшого нагріву температури використовують нагрівний елемент II ступеня потужністю 5,5 кВт, термодатчик якого контролює температуру нагріву НЕ2 і подає її значення на другий показуючий прилад. Нагрівний елемент II ступеня спрацьовує після ввімкнення магнітного пускача 2КМ5. Вода поступає до резервуару, де нагрівається до пари, і пара поступає до парової подушки.

Так як для пошиття жіночого жилету нам потрібно 5 пристроїв теплової обробки на основі прасувальної машини CS 313, живлення потрапляє на теплову обробку через автомати 2QF-6QF.

Швейні машини (11 штук) і спецмашин (6 штук) отримують живлення від мережі напругою 380 В змінного струму із частотою 50 Гц на автомати 7QF-14QF і 15QF-23QF. За допомогою кнопок "пуск" кнопочних станцій 7SB-14SB і 15SB-23SB вмикаємо магнітні пускачі 7КМ-14КМ і 15КМ-23КМ, загораються червоні лампочки 7HLR-14HLR і 15HLR-23HLR, мотори 7М-14М і 15М-23М приводять в рух машини і спецмашини. Функціонально-технологічна схема зображена на аркуші. 1.

2.1 РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ КЕРУВАННЯ

При виконанні схем для декілька різних агрегатів і загально цехового обладнання загальних вимірювань, контроль і управління якими передбачається з групового щита схема креслиться на одному або декілька окремих аркушах того же креслення.

Всім засобам автоматизації, накресленим на схемі, призначаються номера позицій зберігаються в цих матеріалах проекту.

Номера призначені кожному комплекту засобів автоматизації і всім елементам щзо входять в цей комплект .

Номера (позицій) не призначаються відбірним пристроями, за виключенням виготовляючих заводом і постачаючих комплектно з засобами автоматизації.

Позначення номерів позицій має бути двохзначним, складається із порядкового номера комплекту і буквеного індексу його елемента.

Нумерація комплектів запроектованих для автоматизації обладнання (встановленого в одному цеху, відділі і т. п.) має бути наскрізним. Нумерація комплектів засобів автоматизації одного цеху або відділу починається з 1, другого з 100, третього з 200 і т.д. в випадку якщо для одного цеху, відділу сотні не вистачить то беруться номера слідуючої.

По елементам автоматизації (незалежно від цеху або відділу)

Контроль - 1-200

Управління з -200

Буквені індекси (в порядку алфавіту) призначаються елементам кожного комплекту в послідовності приведеній в таблиці 4-4.

Монтажні одиниці зображені цифрами (для енергетичних об'єктів) номера електроприводів технологічного обладнання зображеного арабськими цифрами. Декільком електровимірювальним приладам або апаратам однакового призначення що відносяться до одного обладнання, призначається один номер (позиція) і після буквеного індексу їх порядковий номер.

Рекомендується застосовувати для маркіровки кіл слідуючу групу чисел:

Коло управління - від 100 до 499.

Коло електричних вимірювань - від 500 до 599.

Коло технологічних вимірювань - від 600 до 699.

Коло сигналізації - ввід 700 до 799.

В залежності ввід об'єму тих або інших кіл в проекті допускається змінювати групи чисел, рекомендованих вище. Для ділянок живлення схем керування і сигналізації прийняті перші номера їх груп чисел тобто 100, 101, 700, 701, і т.д. Маркіровку кіл технологічних вимірювань виконують порядковими числами рекомендованими групою чисел в границях кожного самостійного вимірювання закріплюючи за ними ряд чисел-наприклад.:

для першого вимірювання від 601 до 622

для другого вимірювання від 623 до 6642.

В тих випадках коли кола вказаних вимірювань підводяться до одного щита допускається застосовувати наскрізну маркіровку починаючи першого номера даної групи чисел 601, 602 іт.д. Для кожного другого самостійного щита або взаємопов"язаних щитів (місцевий щит, оперативний щит), але ізольованих від першого щита, маркіровка кіл вимірювання може повторятися. При побудові схеми електропостачання враховують, що сконцентровані на щитах та окремі електро споживачі повинні здобути живлення від окремих збірок живлення, на яких встановлено апаратуру управління та захисту всіх приєднань. Щити та збірки максимально наближенні до місця розташування груп споживачів. Схема наведена на аркуші 1 застосовується в трифазних чотирипровідних мережах зі струмом навантаження не більше 63А при напрузі 380В. Напруга на вводах контролюється за допомогою реле обриву фаз KV1 KV2. При наявності напруги на всіх трьох фазах вводів 1 та 2 (основний та резервний), контакти реле KV1 та KV2 замкнуті. По котушці пускача КМ1 протікає струм, ввід 1 включений, а коло котушки магнітного пускача KM підготовлене до вмикання замкнутим контактом реле KV2. При зникненні напруги на вводі 1 в колі котушки КМ2 замкнеться контакт KV1 і резервний ввід 2 вмикається.

Вольтметр V і сигнальні лампи HLR1 та HLR2 в схемах контролюють напругу на навантаженні (лампи додатково показують від якого вводу основного чи резервного живиться навантаження. Амперметри контролюють фазний струм навантаження. Для центральної сигналізації використовують сигнали відключення основного та включення резервного вводів.

В якості апаратури управління та захисту на вводах замість вимикачів та запобіжників можуть бути передбачені автоматичні вимикачі.

Для перевірки основного чи резервного живлення підключено червоні лампочки HLR3, HLR4.

Прес приводиться в рух трифазним електродвигуном у реверсивному виконанні. Запуск проводиться поданням електричної енергії на кнопку "стоп" - SBC, яка для обох магнітних пускачів одна. Далі струм подається на нормально відкритий контакт кнопки "пуск" SBT та нормально закритий контакт кнопки SBT2 і одночасно на блокувальний контакт магнітного пускача 1КМ1 та на нормально закритий контакт магнітного пускача 1КМ2, та на нормально закриті контакти теплового реле 1КА1 і 1КА2. Одночасно струм поданий на нормально закритий контакт кнопки SBT1 та нормально відкритий контакт кнопки SBT2 і блокувальних контакт магнітного пускача 1КМ2 та на нормально закритий контакт магнітного пускача 1КМ1 і котушку магнітного пускача 1КМ2 та на контакти теплового реле і до нуля.

Теплова обробка захищена автоматичним вимикачем і запобіжниками. При включенні автоматичного вимикача SF струм через запобіжники подається на магнітний пускач КМ1, та одночасно на силові контакти магнітних пускачів КМ2 та КМЗ, які через датчики температури включають нагрівні елементи НЕЇ та НЕ2. При чому другий нагрівний елемент включається при нагріві першим нагрівним елементом води до певної температури. З бака першого нагрівного елемента пара попадає в бак другого, через вентилятор вона подається на парову подушку.

Магнітний пускач КМ1 запускається кнопкою "пуск" SBC1 і зупиняється кнопкою 'стоп" SBT1, з силових контактів якого запускаються однофазні двигуни МІ та М2 вентилятора та водяного насоса. Двигун М2 через клапан, який регулюється датчиком, накачує воду в бак першого нагрівного елемента. Одночасно на два магнітні пускачі, які виконано реверсивно КМ4 і КМ5, що запускають двигун МЗ парової подушки. Двигун МЗ рухає парову подушку вверх або вниз. Ці два магнітні пускачі отримують живлення від понижуючого трансформатора 220-24В постійного струму, запускаються перемикачем та можуть бути зупинені кінцевиками.

Тип і конструкція автоматизованого приводу швейних машин визначається технологічними вимогами та принципом автоматичного останову з пониженою (повзучого) частотою обертання головного валу для збереження потрібною частоти. Час останову складається з часу гальмування від робочої частоти обертання до повзучої частоти обертання валу до заданого положення часу доводки головного валу до заданого положення та автоматичного останову. Необхідність доводки потребує введення до електроприводу спеціальних пристроїв, що забезпечують малу частоту обертання доводки. За звичай кутова частота обертання доводки головного валу не перевищує 100-120 об./хв. при максимальній частоті обертання головного валу швейної машини 5000 об./хв. тобто забезпечує діапазон регулювання 50:1.

У існуючих конструкціях автоматизованих фрикційних електроприводах швейних машин потрібна частота обертання досягнута введенням в привід керованого редуктора та застосування регульованих електроприводів постійного та змінного струму. Найбільш розповсюдженим є привід Квик-стоп фірми "Беккер" (ФРН). Який складається з однофазного електродвигуна на валу якого насаджено маховик з канавкою під круглий ремінь, фрикційного диску, черв'ячного колеса з черв'яком, електромагнітної муфти обертання та електромагнітної муфти гальмування з загальним рухомим якорем, педалі управління приводом та синхронізатора, що є датчиком положення голки. При натисканні педалі фрикційний диск притягається до маховика, обертання від електродвигуна, який запускається магнітним пускачем KM, передається безпосередньо до керованої частини приводу та через клиноремінну передачу на головний вал швейного агрегату. Швейний агрегат працює на повну швидкість. В цей час якір притягнутий до муфти обертання і черв'як з'єднаний з якорем дістає обертання через просторову ремінну передачу. Черв'ячне колесо насаджене на вал контрпривода на підшипниках і вільно обертається. Якщо педаль відпустити то диск пружиною притиснеться до черв'ячного колеса і двигун буде обертати машину з пониженою частотою через просторову передачу електромагнітну муфту доводки, якір, черв'як, черв'ячне колесо, фрикційний диск, контрприводу клиноремінну передачу. Для останову агрегату з голкою в заданому положенні, реле KL муфтами доводки та гальмування включається через відповідне поле синхронізатора (ТкВ, ТкН) і при перериванні контакту між полем і щітками синхронізатора реле KL відпаде і перемкне живлення з котушки YA1 електромагнітної муфти доводки на котушку YA2 електро-магнітної муфти гальмування. Якір притягнеться до жорстко закріпленої муфти гальмування, черв'як загальмується і агрегат зупиниться з голкою в заданому положенні.

Вмикання котушки YA2 гальмівної муфти відбувається тільки після досягнення головним валом частоти обертання доводки і зняття ним відповідного положення "голка зверху" або "голка внизу". Для цього в кожному контактному полі синхронізатора ТкВ або ТкН є струмонепровідні сектори, що відповідає за положення "голка зверху" або "голка внизу". Частота обертання доводки змінюється з часом розриву контактного поля ТкВ або ТкН і якщо цей час більше часу розрядки конденсатора С до напруги відпускання реле KL, то це відповідає частоті обертання доводки і реле відпаде перемкнувши напругу з котушки YA1 на котушку YA2. Від шини 2 отримують живлення кнопочна, заклепочна і розпошивочна машини трифазного змінного струму також захищені запобіжниками та автоматичними вимикачами, які працюють по слідуючому принципу:

Кнопочна, заклепочна - машини трифазного змінного струму з нереверсивними виконанням. Струм з трьох фаз через запобіжники F подається на автомат SF з якого на силові контакти магнітного пускача KM та одну фазу на закритий контакт кнопки стоп SBT і на відкритий контакт кнопки пуск SBC, що блокується відкритим контактам магнітного пускача KM та на ввід котушки магнітного пускача KM вихід якої з'єднуємо з нулем.

Запуск проводиться натисканням кнопки пуск SBC, струм через кнопку стоп SBT проходить на кнопку пуск з якої на котушку магнітного пускача, котушка притягує якір на якому силові та блокуючі контакти в результаті чого вони замикаються. Блокуючий контакт блокує кнопку пуск та замикає контакт в колі сигналізації в результаті загорається сигнальна лампочка, що сигналізує про роботу двигуна. Розпошивочна - машина трифазного змінного струму з реверсивним виконанням. Струм з трьох фаз через запобіжники F подається на автомат SF з якого одночасно на силові контакти першого магнітного пускача з якого міняючи фази А і С місцями на силові контакти другого магнітного пускача, та одну фазу на кнопку стоп SBT, яка для обидвох пускачів одна з неї на відкритий контакт кнопки пуск SBC для першого магнітного пускача та одночасно на закритий контакт цьої кнопки пуск та одночасно на відкритий контакт першого магнітного пускача. З кнопки пуск SBC першого магнітного пускача на закритий контакт кнопки пуск SBC другого магнітного пускача (закриті контакти служать для блокіровки кнопок,щоб неможна було запустити одночасно обидва магнітні пускачі) та на закритий контакт другого магнітного пускача (закриті контакти служать для блокіровки котушок, щоб неможна було запустити одночасно обидва магнітні пускачі) і на ввід котушки першого магнітного пускача,вивід якої з'єднуємо з нулем. З закритого контакту першої кнопки пуск SBC на відкритий контакт другої кнопки пуск SBC та одночасно на відкритий контакт другого магнітного пускача, та на закритий контакт першого магнітного пускача з якого но від котушки другого магнітного пускача, вивід якої також з'єднуємо з нулем.

В залежності від того в яку сторону нам треба шити запуск проводиться натисканням кнопки пуск першого або другого магнітного пускача струм проходить на котушку першого магнітного пускача і вона притягує якір з силовими та блокіровочними контактами замикається відкритий блокувальний контакт кнопки пуск і розмикається закритий контакт в колі керування другим магнітними пускачем та одночасно замикається відкритий контакт в колі сигналізації загорається сигнальна лампочка HLR, щo сигналізує про роботу двигуна, двигун починає набирати швидкість. Двигун зупиняється натисканням кнопки стоп. Запуск в другу сторону аналогічний.

3. ВИБІР АВТОМАТИЗОВАНОГО ЕЛЕКТРОПРИВОДУ ТА ПУСКОЗАХИСНОЇ АПАРАТУРИ

Потужність електродвигунів дана у технологічній характеристиці.

За технологічними даними прес, машини, спецмашини, пристрої теплової обробки мають двигуни з наступними даними наведеними в табл. № 2.

Таблиця № 2.

Місце встановлення

Тип

Рн,

кВт

Швид об.

Uh, В

Істат,

А

Іпуск /Ін,А

ККД%

cosц

Приводний пристрій

VZ80 h4

0,75

1422

380

2,17

4,5

72

0,73

Вентилятор

4А63А2 Y3

0,36

2802

380/22 0

0,93

4,5

70

0,86

Насос

BV784T8 0

0,35

1386

380/22 0

1,2

4,0

68

0,69

Машини і спецмашини

Да80В6С

0,55

920

220

3,03

4

69

0,69

Прес

АОС2-12-6

0,6

970

380

2

7

66

0,67

Запобіжники встановлюються у всіх місцях, де переріз провідника по направленню до місця споживача енергії зменшується, а також на вводах в споруду і головні ділянки мережі. Для вибіркових дій, тобто щоб при аварії перегорів тільки найближчий до місця пошкодження запобіжник, номінального струму плавкої вставки кожного наступного від джерела живлення запобіжник повинен бути на одну степінь менше ніж попередній.

Її вибирають за наступними правилами:

Правило 1. Струм плавкої вставки повинен бути більше робочого струму навантаження або дорівнювати йому тобто: Ів > Ір;

Правило 2. Струм плавкої вставки перевіряють на максимальний струм навантаження: Ів > Іmax

Для запобіжників звичайного типу, що захищають відгалуження з короткозамкненими асинхронними двигунами з нормальними умовами роботи. б = 2,5

При захисті двигунів з тяжкими умовами роботи. б = 1,6 -2,0

Максимальний струм в ланцюгу з одним двигуном дорівнює його пусковому струму. В каталогах переважно переводиться ділення пускового струму двигуна k. Тоді максимальний струм ланцюгу:

Imax = k * Ін.

Де Ін - номінальний струм двигуна

Якщо запобіжник захищає лінію, до якої під'єднано декілька споживачів , в цьому випадку максимальний струм:

Imax = m ?Ір(n-1) пуск

Де Іпуск- - пусковий струм одного двигуна при якому Іmах має найбільше значення; ?Ір(n -1) - сума робочих струмів всіх інших двигунів, m - коефіцієнт одночасності.

Очевидно для користувачів за великими пусковими струмами мали майже завжди велике значення струму плавкої вставки можна отримати за правилом 1.

Для користувачів пусковий струм який практично рівний робочому, струм плавкої вставки визначається за правилом 1, завжди більший визначеного за правилом 2.

Розраховуємо запобіжник для двигуна преса:

Робочий струм: Ір=Ін.д.*кз=2*0,75=1,5(А)

Номінальний струм плавкої вставки за правилом 1: Ів > Ір = 1,5(А)

Номінальний струм плавкої вставки за правилом 2:

Іпуск=7*Ін.д.=7*2=14(А)

Вибираємо запобіжник за правилом 2 з літератури № 1 записуємо в таблицю № 3.

Розраховуємо запобіжники для двигунів машин і спецмашин:

Робочий струм: Ір=Ін.д.*кз=3,03*0,75=2,27(А)

Номінальний струм плавкої вставки за правилом 1: Ів>Ір=2,27(А)

Номінальний струм плавкої вставки за правилом 2:

Іпуск=4*Ін.д.=4*3,03=12,12(A)

Вибираємо запобіжник за правилом 2 з літератури № 1 записуємо в таблицю № 3.

Розраховуємо запобіжник для двигуна електроприводу:

Робочий струм: Ір=Ін.д.*кз=2,17*0,75=1,63(А)

Номінальний струм плавкої вставки за правилом 1: Ів>Ір=1,36(A)

Номінальний струм плавкої вставки за правилом 2:

Іпуск=4,5*Ін.д.=4,5*2,17=9,8(А)

Вибираємо запобіжник за правилом 2 з літератури №4 і записуємо в таблицю № 3.

Розраховуємо запобіжник для двигуна вентилятора:

Робочий струм: Ір=Ін.д.*кз=0,93*0,75=0,7(А)

Номінальний струм плавкої вставки за правилом 1: Ів>Ір=0,7(А)

Номінальний струм плавкої вставки за правилом 2:

Іпуск=4,5*Ін.д.=4,5*0,93=4,19(A)

Вибираємо запобіжник за правилом 2 з літератури № і записуємо в таблицю № 3.

Розраховуємо запобіжник для двигуна насоса:

Робочий струм: Ір=Ін.д.*кз=1,2*0,75=0,9(А)

Номінальний струм плавкої вставки за правилом 1: Ів > Ір=0,9(А)

Номінальний струм плавкої вставки за правилом 2:

Іпуск=4,0*Ін.д =4,0* 1,2=4,8(А)

Вибираємо запобіжник за правилом 2 з літератури № і записуємо в таблицю № 3.

Розраховуємо загальний запобіжник для теплової обробки:

Робочий струм

Вибираємо запобіжник за правилом 2 з літератури № і записуємо в таблицю № 3. Розраховуємо загальний запобіжник для двигунів магістралі першої групи споживачів:

Вибираємо запобіжник за правилом 1 з літератури № і записуємо в таблицю № 3.

Розраховуємо загальний запобіжник для двигунів магістралі другої групи споживачів:

Вибираємо запобіжник за правилом 1 з літератури № і записуємо в таблицю № 3.

Розраховуємо загальний запобіжник для двигунів магістралі третьої групи споживачів:

Вибираємо запобіжник за правилом 1 з літератури № і записуємо в таблицю № 3

Розраховуємо запобіжник для магістралі:

За правилом 2:

Вибираємо запобіжник за правилом 1 з літератури № і записуємо в таблицю № 3.

Місце встановлення

Тип

запобіжника

Номінальний

струм запобіжника А

Номінальний

струм плавкої

вставки А

Гранично відключаючий

струм А

Прес

Н-10

10

6

Орієнтовно 1000

Машини і спецмашини

Н-10

10

6

Орієнтовно 1000

Електропривід

Н-10

10

4

Орієнтовно 1000

Вентилятор

Н-10

10

4

Орієнтовно 1000

Насос

Н-10

10

4

Орієнтовно 1000

Теплова обробка

Н-20

20

20

Орієнтовно 1000

Двигуни магістралі першої групи споживачів

ПР-100

100

100

Орієнтовно 10000

Двигуни магістралі другої групи споживачів

Н-20

20

20

Орієнтовно 1000

Двигуни магістралі третьої групи споживачів

Н-20

20

20

Орієнтовно 1000

Магістраль

ПР-100

100

100

Орієнтовно 10000

Автоматичні вимикачі призначені для заміни рубильників і запобіжників. Автоматичні вимикачі серії АВМ випускаються двох і трьох полюсні у відкритому виконанні і розраховані на установку у приміщеннях з нормальними умовами.

Вибираємо автоматичний вимикач з літератури №

Дані із довідника записуємо в таблицю № 4

Вибираємо автоматичний вимикач для машин і спецмашин:

Вибираємо автоматичний вимикач з літератури №

Дані із довідника записуємо в таблицю № 4

Вибираємо автоматичний вимикач для магістралі першої групи споживачів:

Вибираємо автоматичний вимикач з літератури №

Дані із довідника записуємо в таблицю № 4

Вибираємо автоматичний вимикач для магістралі другої групи споживачів:

Таблиця 4

Місце

встановлення

Тип

Номінальний струм, А

Номінальна уставка струму рухання у викачів, А

Позначення

Число полюсів

Рід струма

Іпост.

Ізмін.

Прес

Л3710Б

32

600

630

А3715Б

2

постійний або змінний

Теплова обробка

А3710Б

40

960

1600

А3713Б

2

постійний або змінний

Машишни і спецмашини

А3710Б

16

600

630

А3715Б

2

постійний або змінний

Двигуни магістралі -першої групи споживачів

А3710Б

80

960

1600

А3714Б

3

змінний

Двигуни магістралі другої групи поживачів

А3710Б

40

960

1600

А3713Б

2

пост, або змін.

Двигуни магістралі третьої групи споживачів

А3710Б

80

960

1600

А3714Б

3

змінний

Магістраль

А3710Б

160

960

1600

А3714Б

3

змінний

Габаритні розміри автоматичних вимикачів 100x130x75. Вибираємо реверсивний магнітний пускач для преса за потужністю двигуна Р=0,6 кВт з довідника і записуємо в таблицю № 5. Вибираємо нереверсивний магнітний пускач для машин і спецмашин за потужністю двигуна Р=0,55 кВт з довідника і записуємо в таблицю № 5.Вибираємо реверсивний магнітний пускач для електроприводу теплової обробки за потужністю двигуна Р=0,75 кВт з довідника і записуємо в таблицю № 5. Вибираємо нереверсивний магнітний пускач для двигунів теплової обробки за їх потужністю Р=0,75+0,35+0,36+16,8=18,26 кВт з довідника і записуємо в таблицю № 5.

Таблица 5

Місце

встановлення

Тип

Рмах

керованого

електродвигуна,

при U=36B

Іном.,

А

Виконання

Температура

навкол.

середовища

Вологість %

Прес

ПМЕ-

200

0,8

14

Відкрите, захищене,

пилозахищене, пилокраплезахищене

від -40 до +40°С

90 при +2<ГС 50 при +40Х

Машини і

спецмашини

ПМЕ-

200

0,8

14

Відкрите, захищене,

пилозахищене, пилокраплезахищене

Електропри від ТО

ПМЕ-

200

0,8

14

Відкрите, захищене,

пилозахищене, пилокраплезахищене

Теплова обробка

ПА-

600Т

22

105

Відкрите, захищене,

пилозахищене, пилокраплезахищене

Габаритні розміри вибраних магнітних пускачів 45x75x70.

Вибір кнопкових станцій.

Тип кнопочних станцій вибираємо з літератури №3 , для

- преса-КУ-122-1М

- теплової обробки - КМЗ-2

- машин і спецмашин - КМЗ-2

Кнопочні станції зображені на малюнку 2.

Габаритні розміри кнопочної станції 70x70x75

4. ВИБІР ЕЛЕМЕНТНОЇ БАЗИ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ

Для подачі основного та резервного живлення і наявності фаз використано реле обриву фаз Е-511 призначається для контролю наявності напруги в будь-якій із фаз трифазної системи і підключається до трьох лінійних напруг цієї системи.

Реле виконується на номінальну напругу 380В змінного струму . Реле складається із двох електромагнітних реле клапанного типу (основного і допоміжного) і фільтра напруги зворотної послідовності (активно-ємнісного).

При обриві однієї фази або асиметрії напруги на виході фільтра спрацьовує безпосередньо основне реле. При обриві двох чи трьох фаз спрацьовує безпосередньо основне реле.

При симетричному пониженні напруги до 0,6Цн в трьох фазах реле не спрацьовує. Споживаюча потужність складає : при 380В-10ВА.

Коефіцієнт повернення і коло спрацювання реле не нормуються. Реле тривало витримує 1,1 Цн.

Контактна система реле складається із контактів, розривна потужність,яка складається при напрузі до 220В-30Вт в ланцюзі постійного струму з індуктивною навантаженням і 100Вт в змінного струму.

Реле можуть працювати в приміщеннях з температурою навколишнього повітря 10-35°С і відносною вологістю до 80%. При включенні реле в мережу необхідно встановити правильний порядок чергування. Обмоточні дані реле Uн = 380В,число витків27000±100.Марка і діаметр проводу по міді ПЕВ-1, 0,6 мм.

Реле призначено для контролю наявності навантаження в всіх трьох фазах і підключається до трьох лінійних проводів.

Реле використовується на номінальні навантаження 100, 200, 220, 380 вольт перемінного струму.

Реле складається із двох електро-магнітних реле клапанного типу (основного і допоміжного) і фільтра навантаження зворотної послідовності (активно-ємнісного).

При обриві одної із фаз або асиметрії напруги на виході фільтра спрацює допоміжне реле яке діє на основне реле.

Споживаюча потужність складає, при 100В-6ВА, при 220В-8,5ВА, при 380В-10ВА. Коефіцієнт повернення і час спрацювання реле не нормується, реле тривало витримує 1,1Uн. Контактна система реле складається із одного закритого і одного розкритого контактів розриву, потужність яка складається при напрузі до 220В-30Вт в ланцюзі постійного струму, з індуктивністю 100Ва в ланцюзі змінного струму.

Реле можуть працювати в приміщеннях з температурою навколишнього середовища 10-35 Сє, відносною вологістю до 80%

При включенні реле в мережу необхідно встановити правильний порядок чергування фаз.

Дані реле в таблиці 6

Таблица 6

Номінальна напруга, В

Число витків

Марка і діаметр проводу по міді

380

2700

ПЕВ-1-0,06

5. ВИБІР ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ ЖИВЛЕННЯ ПРИЛАДІВ, СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА НАПРУГ ЖИВЛЕННЯ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ

На принципових електричних схемах живлення відображають систему живлення приладів та засобів автоматизації (схеми живлення КВП та СА). Наведені електроприймачі встановлюються не, тільки на щитах та пультах систем автоматики, але розосереджені по всьому автоматизованому об'єктові. Від надійності їх електропостачання залежить нормальна та безаварійна робота всього об'єкту в цілому.

Вибір напруги. Напруга КВП та СА вибирається з врахуванням прийнятих напруг у розподільчій мережі системи електропостачання автоматизованого об'єкту:

- живлення виробничої сигналізації виконується напругою 220В змінного струму. Алі при використанні світлодіодів на низьку напругу, застосовують окремі перетворювачі.

- для живлення стаціонарного освітлення монтажного боку шафових щитів та малогабаритних пультів напруга використана до 220 В.

Вимоги до джерел живлення. Джерела живлення КВП та СА повинні бути достатньо потужними та забезпечувати рівень напруги. Вимоги до відхилень напруги :

- КВП, регулюючі пристрої не більше ±5 % від номінальної напруги ;

- на електродвигунах виконавчих пристроїв засувок від -5 до +10 % від номінального;

- електроламп схем сигналізації, ламп освітлення щитів від -2,5 до +5 % номінальної напруги;

- апаратів управління (котушок магнітних пускачів, електромагнітних реле) від -5 до +10 % номінального.

Якщо для живлення використано трифазну мережу при однофазних навантаженнях, то асиметрія по фазах повинна не перевищувати 10 %. Електропроводи виконавчих механізмів можуть споживати значні за величиною струми навантаження, тому живлення від одного щита винне бути відокремленим для привідного та приладного навантаження.При виборі схеми електроживлення враховують, що сконцентровані на щитах та окремих електроприймачів повинні здобути живлення від окремих збірок живлення, на максимально наближені до місця розташування до груп споживачів.

У схемах електроживлення дві види системи:

- лінії живлення, мережа від джерела живлення до щитів та збірок живлення ;

- розподільча мережа - мережа від щитів та збірок живлення до електроприймачів.

При виборі схем електроживлення слід правильно визначити ступінь резервування, за розумів безперебійності електропостачання КВП та СА. Надійність електропостачання пристроїв систем управління визначається категорією об'єкта автоматизації (агрегату, установки цеху) і залежати від технологічного процесу виробництва.

Резервування в системах КВП та СА вирішується на основі положень :

- число незалежних вводів (ліній живлення) до системи електроживлення КВП та СА винно бути рівним числу незалежних вводів, що живлять об'єкт у цілому. Для 1 та 2 категорій об'єкта дві незалежні лінії від двох джерел живлення. Для 3 категорії припустимо живлення по одній лінії й один ввід до КВП та СА.

- пропускна спроможність кожної лінії живлення винна бути визначені при 100% навантаженні даної системи.

Якщо на автоматизованому об'єкті декілька паралельних технологічних потоків, то живлення приладів, апаратів та інших засобів автоматизації виконується по окремим лініям від розподільчих щитів (джерела живлення) системи електропостачання технологічних потоків.

У якості апаратури управління, захисту та вмикання замість вимикачів та запобіжників можуть бути передбачені автоматичні вимикачі.

На графічному аркуші 1 представлена принципова електрична схема управління роботою електродвигунів, які призводять у рух механізми двох незалежно працюючих машин поточної лінії.

На принциповій електричній схемі використовуємо вольтметр для контролю напруги, який підключений через перемикач SA на три фази. Також підключаємо амперметр, щоб контролювати струм в мережі та для контролю частоти використовуємо герцметр, що підключений до всіх трьох фаз і до нуля.

Вольтметр змінного струму Э335 Кл 1,5; граничне вимірювання 450В (включений безпосередньо). Потрібна потужність трифазних вольтметрів 2Вт, шкала 160 мм, робоче положення вертикальне, температуру навколишнього середовища від -40єС до +50єС, вологість до 95%, вібро-трясо міцний, бризгозахищений з параметрами 120х120х85мм, вагою 0,7кг.

Амперметр змінного струму Э335, Кл 1,5; граничне вимірювання 700А (включений безпосередньо). Потрібна потужність трифазних вольтметрів 2Вт, шкала 200 мм, робоче положення вертикальне, температуру навколишнього середовища від -40єС до +50єС, вологість до 95%, вібро-трясо міцний, бризгозахищений з параметрами 120x120x85мм, вагою 0,7кг.

Частотомір змінного струму Д1606, Кл 2,5; номінальна напруга 380В границя вимірювань 45-55Гц (включений безпосередньо). Потрібна потужність трифазних вольтметрів 2Вт, шкала 185 мм, робоче положення вертикальне, температуру навколишнього середовища від -40єС до +50єС, вологість до 95%, вібро-трясо міцний, бризгозахищений з параметрами 120x120x170мм, вагою 0,7кг.

Дія термометрів опору створена на властивості провідника змінювати електричний опір із зміною температури.

Опір провідника вимірюється логометром або врівноваженим мостом, вкомплекті з якими працюють термометри опору. Знаючи залежність опору провідника від температури і вимірявши його опір, можна говорити про температуру навколишнього середовища, в якому розміщений термометр.

При автоматизації різних технологічних процесів, створені системи централізованого контролю і управління, організації служби диспетчерського управління, велика увага приділяється приладам сигналізації, призначеним для інформування обслуговуючого персоналу про стан контролю об'єкту або для інформування про порушений нормальний хід виробничих процесів на пункті управління зазвичай використовують різного роду електромеханічні та світлові показники, а також звукові сигнали .

Величину напруги і під струму для схем сигналізації зазвичай вибирають взалежності від велечини допустимої напруги, струму і розривної потужності, контактів датчиків сигналізації,наявність джерел живлення.

Сигналізація положення, розповідає про стан контролюючих об'єктів (ввімкнуті або вимкнуті магнітні пускачі, контактори, вимикачі або інші подібні пристрої).

Сигналізація дії захисту та автоматики, інформуюча про роботу того чи іншого виду автоматичного захисту або блокування спеціальними сигнальними вказівками реле-блинкеров.

Технологічна сигналізація, яка інформує про порушення нормального ходу технологічних процесів (про відхилення від установленого значення таких технологічних параметрів, як температура, тиск, рівень витрат, концентрація і так далі).

Технологічна сигналізація може бути двох видів:

а) попереджуюча- сигналізація ненормальних, але поки що допустимих значеннях контролюючих або регулюючих величин, про порушення нормального режиму роботи окремих агрегатів або всієї установки загалом. Появлення попереджувальних сигналів вказує обслуговуючому персоналу про необхідність прийняття певних мір для усунення виникаючих пошкоджень. Попереджувальна сигналізація зазвичай виконується індивідуально у вигляді табло або транспаранта, що загорається при подачі сигналу,другий визначає характер і місце виникнення ненормального режиму, а також у вигляді загального режиму, а також у вигляді загального для щита управління звукового сигналу, призначеного для звернення уваги експлуатаційного персоналу.

б) аварійна-cигналізація, потребує, як правило, негайного втручання оперативного персоналу s здійснюється, на відміну від попереджувальної сигналізації, мигаючим світлом і з різним звуком.

Розділення сигналізації на попереджувальну та аварійну забезпечує найрізноманітнішу реакцію операторів на отриману інформацію в залежності від характеру сигналу, що визначає той чи інший ступінь порушення технологічного процесу.

Характер технологічного процесу на деяких об'єктах допускається короткочасні відхилення технологічних параметрів від норми з наступним його встановленням. У подібних випадках схеми сигналізації повинні забезпечувати подачу сигналів з витримкою часу, трохи більшою, ніж допустимий час відключення параметра від норми.

Аналогічні вимоги ставлять до схем сигналізації положення запірних органів, витримка часу в таких схемах повинна перевищувати час, необхідний для перемикання запірного органу.

Живлення виробничої сигналізації виконується напругою 380В змінного та постійного струму. Але при використанні світлодіодів на низьку напругу застосовують окремі перетворювачі. Для живлення стаціонарного освітлення монтажного боку шафових щитів та малогабаритних пультів напруга використання до 380В.

Джерела живлення повинні бути достатньо потужними та забезпечувати рівень напруги. Із літератури № вибираємо схеми сигналізації АСКМ на 24В на вводі і для машин і спецмашин. Арматура АСКМ виконана у вигляді пластмасового циліндричного корпуса, в який з фасадної сторони вкручується різьбова втулка з кольоровою лінзою, а з протилежної знаходиться колодка з виводами у вигляді пелюсток для припайки проводів. Лампи - пальцеві, діаметр 20 мм, глибина 50 мм, 24В, 90 МА.

Для пресової теплової обробки вибираємо арматуру АС-220, яка виконана у вигляді циліндричного корпуса з фланцем, в який з лицьової сторони вставляється пластмасовий обідок з лінзою червоного, зеленого, жовтого або молочного кольору. З протилежної сторони корпуса є пластмасова колодка з патроном для лампи і затискачах для підключення проводів. Хомут служить для закріплення арматури на панелі. Для лампочок на 220В: діаметр 40 мм, глибина 100 мм, потужність 20 Вт, 110В.

Сигнальна лампа:

UH =110B; Р = 8Вт; І н = 8 / 110 = 0.073 A

Rкола = Uном.сх / ІА

Rкола = 220 / 0,073 = 3013,6 Ом

Вибір додаткового опору сигнальної лампи Rд за [7] стор. 238 табл.7:

Rл = UН / IА

Rл = 110 / 0,073 = 1512,3 Ом

RД = RК - Rл

RД = 3013,6 - 1512,3 = 1501,3

Вибираємо : RS = 1,5 кому; Типу - ВР-10; Ррозс =10 Вт;

Вибір трансформаторів керування та сигналізації

Для конструктивного розрахунку силового трансформатора задано:

- напруга мережі живлення - 220 В;

- напруга вторинної обмотки -110 В;

1. Визначаємо суму потужностей вторинної обмотки при повному навантаженні - Р2 = 142,4 Вт для живлення катушок управління магнітними пускачами та сигнальними лампами

Потужність трансформатора

Де Р11 -потужність вторинних обмоток, Вт

зтр - к.к.д трансформатора для малопотужних трансформаторів дорівнює в середньому 0,8

2. Вибираємо допустимі величини індукції В у магнітопроводі та густину струму в обмотках Д.

При розрахунковій потужності трансформатора вище 100 Вт згідно таблиці У,6 стор. 180 (3) значення індукції В = (10-12)*103 гс, к.к.д -0,9, густина струму 2,5-3 А/мм2.

3. Визначаємо необхідну активну площу перерізу магнітопровода

Визначаємо поперечний переріз магнітопровода з врахуванням коефіцієнта заповнення перерізу сталлю

Значення коефіцієнта заповнення залежить від товщини пластин магнітопровода 0,5мм К3 = 0,92.

4. Приймаємо стандартні пластини магнітопровода типу УШ - 40Ч80- подвійного вертикального виконання, активна площа перерізу - 28,8 см2, висота вікна b - 26 мм, ширина вікна h-144 мм, ширина пластин L-144мм, висота пластин Н-244 мм.

5. Визначаємо число витків обмоток

6. Визначаємо діаметри проводів обмоток

Приймаємо провід з ізоляцією d1 = 0.64 мм типу ПЕЛ, d2 = 0.8 мм типу ПЕЛ.

7. Перевіряємо розміщення обмоток.

Число витків в шарах обмоток

Число витків

n1 = w1 / wшар1 = 140 / 206,8 ? 1

n 2 = w2 / wшар2 = 70 / 165,5 ? 1

Товщина обмоток

добм1 = nшар1 (d 1 + діз) = 1 (0,64 + 0,05) = 0,69 мм

добм2 = nшар2 (d 2 + діз) = 1 (0,8 + 0,05) = 0,85 мм

діз - товщина ізоляції обмоток між шарами.

Повинна виконуватись умова b ? дкарк + Удобм + дпров

Умова виконується, отже магнітопровід вибрано вірно.

Вибір діодного моста

Мостова схема випрямляча застосовується переважно з германієвими і кремнієвими вентилями у випрямлячах малої і середньої потужності.

Перевагою мостові схеми випрямляча являється спрощення трансформатора при високому його використанні. Падіння напруги на резистори Rn при проходженні повного випрямленого струму можуть бути використані для подачі негативного зміщення на управляючі мережі і для затримки АРУ. Якщо потрібне тільки одне значення негативної напруги, то резистор Rnl потрібно видалити із схеми.

Вибираємо діодний місток для теплової обробки з Л. і записуємо в табл. 7

Таблица 7

Місце встановлення

Позначення

Амплітуда

максимальної извор., В


Подобные документы

  • Автоматизація процесу розвантаження зерна з автомобільного транспорту. Комплекс програмних засобів, призначених для управління технологічним обладнанням. Електрична схема автоматизації. Вибір пуско-захисної апаратури. Розрахунок провідників і кабелів.

    контрольная работа [20,0 K], добавлен 19.02.2014

  • Основні вимоги швейного виробу. Вибір та обґрунтування матеріалів для його виготовлення. Формування базової моделі костюма за ознаками, які відповідають напрямку моди. Розрахунок та побудова модельної конструкції одягу. Специфікація деталей крою.

    курсовая работа [43,9 K], добавлен 14.10.2014

  • Вимоги до схеми автоматичного управління автоматизації бункера активного вентилювання зерна. Розробка схеми автоматичного управління, розрахунок електродвигуна, пускозахисної апаратури і інших засобів автоматизації. Заходи з монтажу електрообладнання.

    курсовая работа [91,8 K], добавлен 27.05.2015

  • Аналіз технологічності конструкції деталі Стійка. Вибір заготовки та спосіб її отримання за умов автоматизованого виробництва. Вибір обладнання; розробка маршрутного процесу та управляючих програм для обробки деталі. Розрахунок припусків, режимів різання.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 10.01.2015

  • Розрахунок механічної характеристики робочої машини. Визначення режиму роботи електродвигуна. Вибір апаратури керування і захисту, комплектних пристроїв. Визначення часу нагрівання електродвигуна. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.

    контрольная работа [43,8 K], добавлен 17.03.2015

  • Вибір електродвигуна привода технологічного апарата для привода з регулюванням швидкості в широкому діапазоні. Складання схеми автоматизованого пуску двигуна, опис його конструктивних елементів й пускової апаратури (реле, контакторів, магнітних пускачів).

    курсовая работа [535,1 K], добавлен 22.11.2010

  • Дані про рівень автоматизації сушильного відділення. Принцип роботи установки для сушіння вологого матеріалу бурячного жому. Вибір монтажних матеріалів, комутаційної і світлосигнальної арматури, які відповідають потребам. Розрахунок номінальних струмів.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 08.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.