Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Об'єктом даної роботи є методи обробки пластикових матеріалів для виготовлення пакування. Головним призначенням пакування являється надійне та безпечне зберігання товару, а для цього йому необхідно надати форми, яку воно буде добре тримати. Для цього застосовуються спеціальні методи обробки, в чому і полягає особливість роботи.

За обсягом виробництва пакувальна галузь багато в чому визначає стан і розвиток національної економіки певної країни. Збільшення обсягів виробництва пакувань пояснюється, зокрема, зростаючим асортиментом продукції, появою сучасних пакувальних матеріалів, нових видів пакувань та стрімким розвитком технологічних можливостей. Потрібно зробити акцент на тому, що за рахунок збільшення асортименту товарів збільшуються и вимогу до їх упаковки. Одним із матеріалів, що забезпечує високі міцнісні та захисні характеристики товарів є пакування з пластику. Саме пакування з пластику є другим за важливістю пакувальним матеріалом, що виробляється в Україні.

Оскільки попит на пакування з пластику з кожним роком зростає, то необхідність в покращенні методів його обробки також збільшується, тому і вибір теми вважається доцільним і актуальним.

Метою роботи є дослідження впливу різних методів обробки на різні види пластику, класифікація методів обробки пластикових матеріалів при виготовленні пакування, розробка технологічного процесу виготовлення паковання з пластику, розробка алгоритму технологічного процесу висікання.

Завданням комплексного дипломного проекту є аналіз сучасних методів обробки пластикових матеріалів, вивчення особливостей технологічних процесів обробки, розробка алгоритму технологічного процесу висікання. Обгрунтування вибору устаткування для виготовлення видання та проведення техніко-економічного аналізу при порівнянні двох технологій обробки пластику, розробка блок-схеми технологічного процесу виготовлення пакування.

1. Сучасні тенденції виробництва

пластикового пакування в Україні

1.1 Сучасні тенденції розвитку ринку пакувальної продукції України

Сучасний світ неможливо уявити без упакування. Аналіз свідчить, що за своїми соціально-економічними функціями, обсягом виробництва, ступенем використання досягнень науки й техніки ця галузь висувається в перші ряди та визначає деякі загальні показники національної економіки. Обсяг виробництва таропакувальної продукції у світі оцінюється в 400 - 500 млрд. дол. США, що значно більше, ніж в авіа- та суднобудівництві разом взятих.

Згідно з останніми даними Світової організації упакування (WPO) та Британського дослідницького об'єднання PSRA, світовий ринок упакування щорічно зростає на 4,2%. Особливо суттєве зростання має місце в Індії (14,2%) та Китаї (8,2%). Що стосується країн Східної Європи, то попереду Польща, де щорічний приріст сягає 11,0% [13].

В Україні, як і у всьому світі, спостерігається стійкий розвиток пакувальної індустрії. Обсяг продукції цього напряму в 2010 р. збільшився порівняно з 2007 р. на 18,0% і становить 5,4 млрд. грн.

Найбільші обсяги продукції пакувальної галузі споживає агропромисловий комплекс, який динамічно розвивається та в останні 5 років демонструє позитивне сальдо.

На рисунку 1.1 представлена структура споживчої упаковки в Україні, станом на 2010 рік.



Рис.1.1. Діаграма розподілу українського ринку пакування за матеріалами, станом на 2010 рік

Що стосується ринку упакування України, то слід стисло розглянути її скляний, паперовий, картонний та полімерний сегменти й виробництво пакувального обладнання.

Скляна тара, що виробляється в Україні, за якістю в цілому не поступається західній, але набагато бідніша за неї за асортиментом. Найбільш різноманітний вибір серед українських виробників склотари пропонує ВАТ «Вільногорське скло» (м. Вільногорськ Дніпропетровської області), яке забезпечує понад 25,0% склотари України. Асортимент продукції зазначеного підприємства складає близько 150 найменувань у широкій цвітовій гаммі. ЗАТ «Консюмерскло -- Зоря» Ровенської області спеціалізується на виготовленні ексклюзивної склотари [12].

Потреба українського ринку в картонному та паперовому упакуванні на 90,0% задовольняється вітчизняними підприємствами. Рубіжанський, Жидачівський та Київський целюлозно-паперові комбінати (ЦПК) забезпечують, за даними компанії Drink-Plus, до 80,0% виробництва гофрокартону в країні. До найдинамічніших підприємств, що розвиваються, слід віднести Жидачівський ЦПК, який протягом останніх десяти років щорічно підвищував виробництво паперу на 14,0-24,0%, випускаючи близько 70,0 тис.т. паперу та картону. Комбінат поширює свої можливості на внутрішньому ринку, а також експортує власну продукцію до Болгарії, Туреччини та Ірану. Частка підприємств, що входять до асоціації «Укрпапір», у загальному обсязі целюлозно-паперового виробництва в Україні перевищує 80,0%, або 1,3 млрд. грн. Фахівці вважають, що картон, а точніше гофрокартон, є найбільш привабливим серед представників торгівлі, бо тільки цей матеріал може задовольнити найвибагливішим смакам та побажанням. Завдяки пакуванням із гофрокартону є можливість суттєво заощаджувати час на вантажно-розвантажувальні роботи, розміщувати товар на полицях, щоб його одразу ж помічали покупці. Нині три чверті всіх товарів, які транспортуються, упаковано в гофрокартон. Завдяки гофрокартону пакувальна галузь одержує відчутні переваги від процесів імпортування та адаптації, активності у сфері комунікації. Гофрокартон не має жодних негативних наслідків щодо забруднення навколишнього середовища, оскільки повторне перероблення використаних пакувань із гофрокартону цілком екологічне. Промисловість, яка виробляє гофрокартон, - один із найважливіших центрів утилізації макулатури. У свою чергу, цей матеріал на 70,0% складається із переробленої макулатури. З огляду на викладене вище, варто ще раз зазначити: гофрокартон користується й буде користуватися у майбутньому незмінним попитом, тому що це продукт, який легко піддається повторному використанню. Вважається, що коробки із гофрокартону можуть служити набагато довше, аніж з інших матеріалів, тобто вони економічно вигідні й безпечні.

Щодо пакувань з полімерних матеріалів, то жорстка поліетиленова тара виробляється в Україні близько 20 компаніями м. Києва («Терра-Пласт», «Політор», «СВП-Артси-пак»), м. Дніпропетровська («Поліпак», «Лідер»), західноукраїнських областей («Луцькпластмас», «А.С.Т.Р»), а також Харківської та Одеської областей. Слід також зазначити, що сумарний обсяг виробництва цього виду тари в Україні перевищує 1,3 млн. дол. США. Більш як 1 тис.т. поліетилену на загальну суму 2 млн. дол. США щорічно імпортується з Польщі, а також Німеччини, Російської Федерації, КНР, Румунії. Експорт поліетилену в обсязі 0,5 тис.т. спрямовується в основному до Туреччини. Таким чином, вітчизняний ринок поліетиленової тари перебуває в стадії формування.

Світовий ринок поліетиленової тари (ПЕТ) зростає в середньому на 10,0% щорічно. В Україні відповідний щорічний приріст, починаючи із середини 90-х рр., стабільно оцінюється в 15,0%. Він забезпечується використанням пакування харчовими галузями -- пивобезалкогольною, масложировою, де ПЕТ відсунула традиційну склотару. У пивоварній промисловості частка ПЕТ на сьогодні незначна, але невпинно зростає. Сировина для ПЕТ-тари закуповується у країнах Азії, рідше -- у Європі [15].

Пластикова упаковка є другим за важливістю пакувальним матеріалом, виробленим в Україні (рис. 1.2 і 1.3). Попит на неї зростає, а місцеві гравці роблять все для того, щоб задовольнити його, здійснюючи інвестиції в нове обладнання і збільшуючи продуктивність з метою створення удосконалених продуктів, включаючи матеріал для друку та багатошаровий пластик. Як правило, виробниками в Україні є нафтохімічні компанії або їхні дочірні компанії, які широко розкидані територіально[16].

Рис. 1.2 Українське виробництво пластикового пакування за видами

У 2009 р. в Україні загальний рівень виробництва пляшок з поліетилентерефталату для напоїв склав 0,56 млн. За даними Prado, за останні роки виробництво пляшок з поліетилентерефталату зростала на 7,5-8,5% на рік, однак у майбутньому експерти очікують уповільнення темпів зростання. Пляшки з поліетилентерефталату є прозорими, легкими і досить жорсткими, щоб витримати автоматизоване наповнення. У майбутньому очікується зростання виробництва пляшок з поліетилентерефталату для гелів для душу, шампунів, кондиціонерів та побутових засобів. Пляшки з поліетилентерефталату також займають суттєву частку пивного ринку: приблизно 1,3 млн. літрів пива в Україні щорічно розливається в пляшки з поліетилентерефталату, у порівнянні приблизно з 4,5 млрд. літрів пива у всій Європі [16].

Тонка пластикова упаковка також набуває все більшої популярності. Головним чином використовується для молочних продуктів, цей вид упаковки вважається функціональним і рентабельним. Змінюються споживчі уподобання також впливають на поширення цього виду упаковки в інших секторах, наприклад, хлібобулочні вироби.

Рис.1.3. Український ринок пакування за типами та вартістю матеіалів

Картонний ламінат уперше з'явився на ринку України наприкінці 80-х рр. минулого сторіччя від шведської компанії Tetra Pak. Сьогодні за різними оцінками Tetra Pak контролює у країнах СНД 70,0 - 85,0% ринку пакувань для соків, 15,0 - 20,0% - молока, 5,0 - 10,0% - вина. ВАТ «Елопак-Фастів» - дочірнє підприємство концерну Tetra Pak - організувало в Україні виробництво молочних пакетів і тари. Більше половини обсягів виробленої продукції постачається до інших країн СНД.

З українських виробників пакувального обладнання виділяється група харківських та київських компаній -- «ТФК», «Держпродукт», «Током», «Полімаш», «Інтер-маш», «Укагропак», а також Луганський «Базис». На думку експертів, зараз відбувається інтенсивне сегментування ринку, тобто виробники пакувального обладнання переходять від універсальності до більш вузької спеціалізації. Це явище поряд із позитивними моментами перешкоджає завершеності технологічного циклу, помітно зменшуючи кількість підприємств-універсалів. Але потенціал українських виробників пакувального обладнання значний, і ця підгалузь має перспективи в майбутньому [14].

Таким чином, в Україні, як і у всьому світі, за останні 20 років відбулися помітні зміни в таропакувальній галузі економіки. До проблем, що потребують вирішення, поряд із розробленням відповідної законодавчої бази, яка передбачатиме заходи щодо розвитку та підтримки вітчизняного товаровиробника, слід віднести прийняття довгострокової програми розвитку пакувальної галузі, подальшої розбудови науково-дослідницького та інформаційно-аналітичного секторів цієї галузі. До зазначених проблем слід також додати проблему підготовки та перепідготовки кадрів для всіх секторів пакувальної індустрії. Як відомо, пакування виробляють такі галузі, як нафтохімічна, скляна, деревообробна, картонно-паперова, металургійна. Вимоги до упакування в різних сферах виробництва та обігу також різні, тому що упакування бере участь у багатьох процесах, зокрема таких, як:

– виробництво тари та пакувань;

– складське господарство;

– маркетинг;

– торгівля;

– транспорт;

– логістика.

Говорити про розвиток ринку пластикової упаковки в умовах кризи не доводиться, основною стратегією українських виробників стає утриматися «на плаву». Питання ціни продукту виходить на перший план, не дивлячись на шкоду якості.

Однак, незважаючи на всі негативні тенденції, як показали попередні економічні потрясіння, харчова галузь досить стійка в порівнянні з іншими. Виходячи зі всього вище сказаного можна зробити висновок, що [16]:

- Розвиток ринку упаковки безпосередньо залежить від стану купівельного попиту населення України і, в свою чергу, розвитку ринку ретейлу.

– Пластикова упаковка активно витісняє папір, картон та скло.

– В Україні істотно зросло число вітчизняних і спільних підприємств, продукція яких витісняє імпорт

– Основна частка споживчої пластикової упаковки припадає на харчову промисловість.

– Більша частина пластикової упаковки для харчової промисловості випускається з поліпропілену.

– Основні світові тенденції у виробництві пластикової упаковки: матеріали з високими бар'єрними властивостями, що консервують і знезаражувальні матеріали, інтеграція процесів пакування та технологічної обробки, матеріали зі спеціальними функціями, які матеріали, що розпадаються.

– Під впливом кризи попит на пластикову упаковку продовжить зміщуватися у бік більш дешевих варіантів.

1.2 Використання полімерних матеріалів при виготовленні поліграфічної продукції

Останнім часом все більше поліграфічної продукції виготовляється з використанням різних полімерних матеріалів. І для цього існує досить багато причин. Характерним є те, що посилюються технічні вимоги до продукції (необхідні більш висока міцність, жорсткість, вологостійкість), необхідне посилення захисних властивостей (наприклад, для упаковки), а також підвищуються вимоги до зовнішнього вигляду продукції [4].

Для забезпечення вище перерахованих вимог до готової продукції можуть бути використані наступні властивості полімерних матеріалів: міцнісні характеристики, колір, прозорість [4].

Міцність. Відомо, що у більшості полімерних матеріалів міцність на розрив істотно вища, ніж у паперу або картону, навіть при однаковій товщині. Крім того, різноманітність полімерних матеріалів дозволяє підібрати для виготовлення того чи іншого виробу певний вид пластику, характеристики якого найкращим чином підходять для поставленої задачі. Полімери можуть бути як дуже жорсткими (продукція з них добре тримає форму), так і, навпаки, дуже пластичними та гнучкими, які дозволяють, наприклад, виготовляти етикетки, і відповідно точно повторюють форму тари, на яку вони приклеюються.

Також у полімерів істотно вища стійкість до стирання і деформації. Деякі матеріали можна зігнути і розігнути, при цьому на них не залишиться жодного сліду, тоді як на звичайному папері або картоні в місці згину залишиться слід, позбутися якого неможливо. Висока стійкість до стирання дозволяє використовувати полімери для захисту деяких поліграфічних видань від швидкого зносу, наприклад, обкладинок або видань інтенсивної експлуатації - географічних карт. Тут є два шляхи: можна віддрукувати спочатку на папері, після чого нанести на нього полімерне покриття (ламінувати), а можна відразу віддрукувати на пластику.

Колір. Дуже багато полімерних матеріалів випускається заздалегідь зафарбованими в той чи інший колір. Причому пофарбовані полімери досить популярні, і відповідно можуть виявитися дуже яскравими і насиченими за кольором, перевершуючи за цим параметром папір або картон. Це ще одна причина використання полімерів при виготовленні деяких поліграфічних виробів.

Причина більш високої насиченості кольору у полімерів пояснюється досить просто. Просторові молекулярні ланцюги структури полімеру на відміну від молекул целюлози дуже добре утримують пігмент і дозволяють домогтися більш високої його об'ємної концентрації. У поєднанні з різними видами обробки поверхні (наприклад, високої гладкості, що недосяжно для звичайних видів паперу) на полімерних матеріалах можна отримати дуже ефектні результати. До речі, білим (призначеним для багатоколірного друку) полімер може бути як за рахунок спеціальних білих наповнювачів, так і за рахунок спеціально створеної структури. А оскільки полімер здатний утримати в собі набагато більше пігменту, ніж целюлоза, він може мати більшу білизну, ніж найдорожчий сорт паперу, але меншу прозорість.

Прозорість. Дуже часто саме прозорість (або напівпрозорість) змушує багато друкарень вдаватися до використання полімерів. Останнім часом дуже популярна прозора декоративна упаковка для престижних виробів або подарунків. Головна її перевага полягає в тому, що вміст видно відразу, коробку навіть не потрібно відкривати.

Вологостійкість. Продукція, надрукована на папері, сильно піддається впливу вологи. Навіть невелика кількість води, що потрапила на журнал чи книжку, може повністю їх зіпсувати. Але існує досить велика кількість виробів, які в силу необхідності вимушені контактувати з водою або атмосферної вологою. Саме їх потрібно ламінувати, лакувати або друкувати на пластику. У кожного з цих способів захисту є свої переваги і недоліки, і рішення про використання того чи іншого кожного разу має прийматися індивідуально, але важливий сам факт такої можливості виготовлення виробів з полімерних матеріалів.

Хімічна стійкість. І в побуті, і на виробництві в сучасному світі використовується величезна кількість різних хімікатів. І, звісно, ??всі вони повинні бути належним чином упаковані, забезпечені інструкціями, ярликами та етикетками. При цьому важливо розуміти, що хімічні речовини можуть мати різну хімічну активність. Так, наприклад, попадання навіть слабкої кислоти на папір здатне його зіпсувати. Також багато органічних розчинників можуть пошкодити фарбу на упаковці або етикетці. Тому правильний підбір матеріалів для пакування та супровідної документації для такої продукції стає дуже важливим. В такій ситуації використання полімерного пакування може стати вирішенням багатьох проблем.

1.3 Види полімерних матеріалів, що використовуються у поліграфії

У поліграфії використовуються майже всі існуючі в сучасному світі полімери, оскільки на них, як правило, необхідно наносити певне зображення. Повний список існуючих в даний час полімерів практично неможливо відтворити, оскільки, він мало не щодня змінюється і поповнюється завдяки новітнім розробкам [19].

В поліграфії (частіше при традиційному офсетному або трафаретному друці) найбільш часто застосовуються такі пластики:

- Полістирол (ПС). Прозорий жорсткий матеріал. Випускається як повністю прозорим, так і тонованим. Крихкий, тому не використовується для виробів, що піддаються навантаженням.

- Полівінілхлорид (ПВХ). Листовий матеріал з гладкою поверхнею, випускається матовим або глянцевим. При додатковій обробці поверхні коронним розрядом може задруковуватися офсетним способом. Легко формується, деформується. Часто застосовується для друку пластикових або гральних карт.

- Поліпропілен (ПП). Листовий матеріал, випускається прозорим і тонованим (існує велика різноманітність кольорів). Перевага цього матеріалу в тому, що його легко обробляти на тому ж обладнанні, на якому виготовляють картонну упаковку.

- Поліетилентерефталатгліколь (ПЕТГ). Листовий матеріал з гладкою або матовою поверхнею, прозорий, тонований або кольоровий. Відрізняється високою міцністю і високою хімічною стійкістю. Обробляти дещо складніше, ніж ПП. Добре використовувати для виробів, призначених для експлуатації на вулиці, так як він добре переносить температурні коливання. Існує також полімер поліетилентерефталат (ПЕТ), багато в чому схожий на ПЕТГ, але його зазвичай використовують лише як прозорий полімер. Іноді завдяки хорошим оптичним властивостям з нього роблять лінзорастрові плівки. Крім того, на ПЕТ дещо складніше друкувати.

- Поліетилен (ПЕ). Один з найбільш поширених зі всіх полімерів (з нього роблять поліетиленові пакети). Досить часто використовується поліетилен компанії DuPont під назвою Tyvek - як би сплетеного з окремих тонких поліетиленових ниток, в подальшому певним чином оброблених. Матеріал стає яскраво-білим, непрозорим і досить міцним, що дозволяє використовувати його в друкарській машині.

- Акрилонітрилбутадієнстирол (АБС). Білі листи, випускаються з різною характеристикою поверхні. Матеріал добре підходить для задруковування різними способами. З нього також часто роблять пластикові картки, особливо якщо вони складної конструкції (наприклад, з впаяними чіпами).

- Полікарбонат (ПК). Міцний листовий матеріал, випускається з різною структурою поверхні. Може бути як прозорим, так і непрозорим, різних кольорів. Суцільний тонкий листовий матеріал зустрічається рідко, частіше можна зустріти стільниковий полікарбонат, який представляє собою щось схоже на гофрокартон, але тільки з полімеру.

Більш детальні характеристики деяких видів пластиків та їх властивості наведені у табл.1.1.

Безліч цікавих декоративних ефектів можна отримати, використовуючи напівпрозорий або тонований прозорий полімерний матеріал у поєднанні з прозорим або непрозорим друком. Як будь-який прозорий матеріал, він володіє певним коефіцієнтом заломлення світла. Причому у полімерів він досить високий, що дозволяє виготовляти з них, наприклад, планарні лінзи або матеріали для стерео- і варіозображень. Лінзорастрові плівки, необхідні для отримання цих ефектів, також виготовляються з різних полімерів, зазвичай це ПЕТ [5].

Таблиця 1.1

Види та характеристики полімерів, що використовуються в поліграфії

Види полімерів	Товщина та формат аркушів	Тип поверхні полімерів	Способи друку та обробка	Застосування	Властивості та переваги
PP Eplak Від фірми Karton	Товщина: від 0,2 до 2 мм; Формат: 70х100 см	S (M) - матова дрібнозерниста поверхня, «пісок» L(G) - блискуча глянцева поверхня «скло»	Способи друку: флексографічний, шовкотрафаретний, офсетний УФ, офсетний. Попередня обробка поверхні Corona, може бути зроблена антистатична обробка поверхні.	Бокси, канцтовари, POS матеріали, пакування для білизни та трикотажу, ярлики, етикетки, бірки	- низька щільність; - витримує понад мільйон згинань; - висока термостійкість; - стійкий до води, масел, більшості розчинників; - приємний на дотик; - можлива переробка.
PP Akyplen Виробник Kaysersberg Pacкaging	Товщина: від 200 до1200 мк Формат: 70х100 см	4 варіанти з обов'язковою двусторонньою обробкою коронарним розрядом: глянець/глянець, глянець/матова, матова/матова, матова/тиснення (ембос).	Способи друку: Офсетний та трафаретний метод друку Обробка: різноманітні види зварки, матеріал легко ріжеться, розпилюється, свердлиться, штампується.	Виготовлення обкладинок, папок, каталогів, постерів, пакувань, інтер'єрних, виставкових та вітринних елементів.	- матеріал хімічно нейтральний; - легко утилізується та може піддаватися повторній переробці; - легка вага, висока міцність, морозостійкість, гнучкість; - стійкий до абразивного зносу та виникнення тріщин під дією тиску; - має низьку водопроникність.
Поліпропілен Axprint Виробник Carolex	Товщина: від 350 до 1200 мк Формат: 70х100 см	Глянець, пісок, дрібний пісок	Способи друку: Трафаретний, (шовкографія), офсетний, УФ-офсетний, флексографічний, тамподрук, конгрев (ембосування). Обробка: термоформування, свердління, різноманітна порізка, висікання, гаряче та холодне згинання, склеювання, зшивання, клепка, зварка ультразвуком, тиснення штампом, тиснення фольгою.	POS-продукція - вобл ери, шелфтокери, оригінальні пакування, канцтовари, задруковані термоформовані вироби, навчальні посібники.	- висока міцність; - вологостійкість; - морозостійкість; - стійкість до хімікатів; - стійкість до масел, жирів, кислот; - ударостійкість; - не біліє на заломах; - допускається для контакту з харчовими продуктами.
Двошаровий пластик FlexiBrass & FlexiColor	Товщина: 0,5 мм. Формат: 124х61 см.	Акриловий лист для мікрообробки.Результат після обробки: матова поверхня, глянцева поверхня або ефект подряпаного металу.	Обробка: Можна пилити, свердлити, різати, робити відкоси, задруковувати, виготовляти штампи, можлива лазерна векторна різка.	Використовується для внутрішнього (інтер'єрного) оздоблення; Виготовлення макетів, аплікацій	- застосовується лише для внутрішнього використання. - піддається лазерній та механічній гравіровці.
Двошаровий пластик LaserMag LM64-1224	Товщина: 0,5 мм. Формат: 30,5х61см	Гнучкий магнітний матеріал. Результат після обробки: глянцевий, подряпаний матал.	Обробка: Можна пилити, свердлити, різати, задруковувати, можлива лазерна векторна різка, високотемпературна обробка, лазерне гравіювання.	Використовується для внутрішнього (інтер'єрного) оздоблення; Зовнішнє застосування; Магніти для промо-акцій, таблички-ідентифікатори.	- металізований гнучкий магнітний пластик; - термін використання - не менше 3 років на вулиці; - стійкий до ультрафіолету.

1.3.1 Система маркування пластику

Рис. 1.4. Система маркування всіх видів пластику

Для забезпечення утилізації одноразових предметів у 1988 році Товариством Пластмасової Промисловості була розроблена система маркування для всіх видів пластику та ідентифікаційні коди. Маркування пластику складається з 3-х стрілок у формі трикутника, всередині яких знаходиться цифра, що позначає тип пластику (див. рис. 1.4) [46]:

1. PET або PETE - поліетилентерефталат. Зазвичай використовується для виробництва тари для мінеральної води, безалкогольних напоїв і фруктових соків, упаковки, блістерів, оббивки. Такі пластики є потенційно небезпечними для харчового використання.

2. PEHD або HDPE - поліетилен високої щільності. Виробництво пляшок, фляг, напівжорсткої упаковки. Вважається безпечними для харчового використання.

3. ПВХ або PVC - полівінілхлорид. Використовується для виробництва труб, трубок, садових меблів, підлогових покриттів, віконних профілів, жалюзі, тари для миючих засобів та клейонки. Матеріал є потенційно небезпечним для харчового використання, оскільки може містити діоксини, бісфенол А, ртуть, кадмій.

4. LDPE і PEBD - поліетилен низької щільності. Виробництво брезентів, сміттєвих мішків, пакетів, плівки і гнучких ємностей. Вважається безпечним для харчового використання.

5. PP - поліпропілен. Використовується в автомобільній промисловості (обладнання, бампери), при виготовленні іграшок, а також у харчовій промисловості, в основному при виготовленні упаковок. Вважається безпечним для харчового використання.

6. PS - полістирол. Використовується при виготовленні плит теплоізоляції будівель, харчових упаковок, столових приладів і чашок, коробок CD та інших упаковок (харчової плівки і піноматеріалів), іграшок, посуду, ручок і так далі. Матеріал є потенційно небезпечним, особливо у випадку горіння, оскільки містить стирол.

7. OTHER або О - інші. До цієї групи відноситься будь-який інший пластик, який не може бути включений в попередні групи. В основному це полікарбонат. Полікарбонат не є токсичним для навколишнього середовища, але може містити небезпечний для людини бісфенол А. Використовується для виготовлення твердих прозорих виробів, як наприклад дитячі ріжки.

1.3.2 Переробка пластикових відходів

Виробництво виробів з пластику збільшується з року в рік. Це пляшки, банки, каністри, лотки, піддони, пакети, упаковка, етикетки, плівка, скотч, перегородки, перекриття різні, показники, світлові короби, сітки, решітки, папки, штучні трав'яні покриття, фільтруючі трубки і безліч інших виробів. Збільшується і кількість пластикових відходів, які не просто засмічують навколишнє середовище, але і забруднюють його. Пластик належить до матеріалів, які практично не розкладаються з часом, а при спалюванні виділяються вкрай токсичні речовини, які неможливо вивести з організму. Тому вироби з пластику повинні бути перероблені. В даний час проблема переробки відходів полімерних матеріалів отримує актуальність не тільки у зв'язку з охороною навколишнього середовища, а й у зв'язку з дефіцитом полімерної сировини. З 1 кг відходів (поліетилентерефталату ПЕТФ, поліпропілену ПП, поліетилену високого тиску ПВТ, поліетилену низького тиску ПНТ) виходить 0,8 кг вторинної сировини [46].

Популярність пластику пояснюється його легкістю, економічністю, зручністю використання. Так, при виготовленні пластику енергії потрібно на 21% менше, ніж при виготовленні скла.

1.3.3 Етапи і методи переробки пластикових відходів

Переробка пластику складається з кількох етапів: збір, сортування (за кольором, за якістю, чисті/брудні відходи), пресування, власне переробки (різка, промивка, сушка, виробництво регрануляту), виробництво нової продукції.

Існує кілька способів переробки пластику [47].

Піроліз - термічний розклад речовин у присутності кисню або без нього.

Гідроліз відбувається під дією екстремальних температур і тиску. Цей спосіб використання відходів енергетично більш вигідний, ніж піроліз, тому що в обіг повертаються високоякісні хімічні продукти.

Гліколіз - деструкція протікає при високих температурах і тиску в присутності етиленгліколю і каталізатора до одержання чистого продукту. Цей спосіб більш економічний, в порівнянні з гідролізом.

Все ж таки найпоширенішим термічним способом переробки пластику є метаноліз - розщеплення відходів за допомогою метанолу.

В даний час найбільш прийнятним методом переробки для України залишається механічний рециклінг - вторинна переробка (спосіб не потребує дорогого спеціального обладнання і може бути реалізований у будь-якому місці накопичення відходів).

1.4 Способи задруковування поверхні пластику

Існує досить багато способів задруковування поверхні пластику, до яких можна віднести [21-25]:

- Офсетний друк. Офсетний друк - це самий високоякісний спосіб нанесення зображень на пластик. Офсетний друк на пластик має ряд особливостей. Для офсетного друку на пластик використовуються фолієві фарби, спеціально призначені для роботи з невсотуючою поверхнею або фарби УФ-затвердіння. Для висушування фарби використовують сушильні камери з ультрафіолетовими випромінювачами.

- Сублімаційний друк (термодрук). Виконується за допомогою спеціального принтера для друку на пластикових поверхнях. Технологія термодруку дозволяє друкувати невеликий тиражі. До недоліків можна віднести високу собівартість, низьку роздільну здатність друку тексту. У випадку, коли ставиться завдання друку великих тиражів з високою якістю і низькою собівартістю, сублімаційний друк поступається місцем офсетному друку.

- Гаряче тиснення. Один з поліграфічних способів нанесення зображень на поверхню пластику. При даному способі друку відбиток зі спеціальною матриці (кліше) передається на поверхню вже віддрукованої продукції через металізовану фольгу методом гарячого тиснення. Основною перевагою гарячого тиснення є можливість абсолютної передачі металевого блиску (золото, срібло і т.д.)

- Цифровий друк. Цифровий друк - технологія, при якій друк здійснюється на пластику зі спеціальним покриттям на звичайному струменевому принтері з подальшим покриттям ламінатом. Цифровий друк орієнтований на малі тиражі.

- Шовкотрафаретний друк. Шовкотрафаретний друк - технологія, при якій зображення наноситься способом шовкографії на готові пластикові вироби (нескладне, штрихове зображення) або на листи пластику (золотий і срібний фон).

Задруковування пластику надає такі переваги:

- висока якість нанесення зображення на палстик практично будь-якої щільності;

- яскрава, барвиста, довговічна зовнішня та інтер'єрна реклама;

- відповідність найсуворішим екологічним та санітарно-гігієнічним вимогам, тобто можливість застосування в будь-яких сферах діяльності, від пакування комп'ютерних деталей до харчових продуктів;

– пластик передає насичені кольори яскравих відтінків;

– друк на пластику гарантує сталість результату;

– поступово витісняє шовкографію та сольвентний друк.

На рис. 1.5 представлені різні види задрукованих пластикових пакувань.

Рис.1.5. Приклад задрукованих пакувань з пластику

1.5 Обробка та способи обробки пластику

Після закінчення оздоблення пакувань їм необхідно надати форми для подальшої експлуатації їх як готової продукції. Для цього використовуються різні методи формування пакування, які поділяються за типом обробки на механічну та лазерну. На основі дослідження літературних джерел та проведеного патентного пошуку було розроблено класифікацію методів обробки пластику, яка представлена у вигляді схеми на рисунку 1.6 [23-29].

До механічних методів обробки відноситься висікання, вирубка, перфорація та бігування.



Рис.1.6. Класифікація методів обробки пластику

1.5.1 Висікання та бігування

Висікання є одним з найбільш популярних способів післядрукарської обробки різної поліграфічної продукції. Іноді цю операцію називають також вирубкою або штанцюванням. Поліграфічне висікання зазвичай виконується з метою надання готовим виробам фігурної форми, а також для пробивання (прорізання) у них отворів [24].

Найчастіше висікання проводиться на папері, різних видах картону або пластику, а також на шкірі, шкірзамінниках, фользі. При цьому вона може виконуватися як на окремих аркушах, так і на порівняно невеликий пачці листів, а також на стрічковому (рулонному) матеріалі.

При висіканні використовуються спеціальні штанцювальні преси: ручні, напівавтоматичні або автоматичні. В наш час дана операція може здійснюватися на тигельних, стоп-циліндрових (з плоско-висікальні вирубними штампами) або гідравлічних (з суцільнометалевими штампами) пресах [24].

У процесі штанцювання за допомогою висікального штампа, що представляє собою своєрідний фасонний ніж, відбувається вирізання друкованої продукції по зовнішньому контуру. Іноді в штампах присутні пуансони, які служать для пробивання отворів різних діаметрів. Такі пуансони застосовуються, наприклад, для прорізання наскрізних округлих прорізів під мотузкові ручки в паперових пакетах. Штампи для висікання можуть бути литими або гнучкими, рухливими або нерухомими. Велика їх частина придатна для багаторазового використання, що здешевлює випуск повторного тиражу. Як правило, великі друкарні і поліграфічні підприємства мають набір готових штампів для виготовлення стандартних видань або видань, що часто замовляються.

Операція висікання включає в себе кілька етапів. Вона починається з підготовки матеріалів до роботи і установки висікального штампа. Потім послідовно здійснюються: приладка обладнання, безпосередньо саме висікання пресом і прийомка готової продукції.

При виготовленні друкарських виробів складної форми застосовують висікання [25]:

– плоске;

– ротаційне;

– лазерне.

При плоскому висіканні в якості штампів використовуються плоскі, а при ротаційній - циліндричні ножі. Слід пам'ятати, що плоске висікання дає позитивний ефект при випуску малих і середніх тиражів.

Для ротаційного висікання характерні: висока швидкість виробництва; тривалий термін служби інструментів; можливість використання твердих сортів картону і заготовок з великими розмірами. За допомогою нього вдається випускати вироби, що відрізняються складністю конструкції.

Лазерне висікання являє собою принципово нову технологію, яка передбачає відмову від застосування висікальних штампів. Вона вважається досить дорогою, вимагає наявності відповідного обладнання і висококваліфікованих кадрів, але дозволяє досягти якісних результатів і оперативного виготовлення невеликих накладів.

Взагалі фігурне висікання - важливий етап післядрукарської обробки поліграфічної продукції. Воно дозволяє отримувати вироби, що мають цікаву і незвичайну конфігурацію. Крім того, в поєднанні з іншими способами оформлення (бігуванням, рицуванням, тисненням і т.п.) дає можливість випускати унікальні друковані видання.

Завдяки висіканню друковане видання легко отримує будь-яку задану замовником або створену дизайнером конфігурацію. Причому це може бути як вже готова до використання продукція, так і вироби, які вимагають подальшого складання (наприклад, пакувальні коробки).

Бігування - попереднє нанесення на матеріал ліній згинів за допомогою тупих ножів на бігувальній машині, яка вдавлює і ущільнює матеріал (полегшує подальше його згинання) з частковим руйнуванням зв'язків у волокнистих матеріалах [25].

В процесі бігування відбувається продавлювання матеріалу по місцю майбутнього згину за допомогою прямокутних дискових ножів, або прямокутними пластинами на бігувальних машинах. За такої операції відбувається деформація пластикового виробу по лінії бігу, при цьому формується чіткий профіль, який дозволяє без застосування додаткових технічних засобів виконати якісне складання виробу.

Бігування здійснюється на спеціальних машинах. Можна виділити наступні види бігування [25]:

– ножове, або ударне;

– роликове, або дискове;

– бігування штампом.

При ножовому бігуванні між тупим дисковим ножем або прямокутною пластиною і відповідною профільною пластиною прокладається матеріал, на якому необхідно виконати біг. Ніж, виконуючи роль пуансона, вдаряє по матеріалу, продавлюючи його, але не доходячи до відповідної пластини.

Ножове бігування дозволяє отримати рівний, якісний біг. У залежності від того, які саме механізми використовуються для ножового бігування, - із ручним або електромеханічним приводом, напівавтоматичні або автоматичні - визначається і швидкість роботи. Так, найпростіші машини з ручним або електромеханічним приводом не дозволяють виготовити більше 1000 бігів на годину, а ці обсяги можуть бути надто мізерними для великого поліграфічного виробництва.

При дисковому бігуванні, механізм, що встановлюється на фальцмашинах або фальцевально-склеювальних лініях, дозволяє виконувати операцію набагато швидше, проте системи дискового бігування мають досить багато обмежень:

– можливий нерівномірний біг по всій довжині аркуша;

– неможливо гнучко налаштувати відстань між двома бігами на аркуші - як правило, воно визначається конструкцією бігувального вузла;

– неможливо точно відрегулювати тиск у бігувальному вузлі, що призводить до занадто глибокого бігування з надривом аркуша або, навпаки, до неякісного бігування матеріалу.

Бігування штампом - це новий спосіб бігування, який об'єднує достоїнства вже описаних технологій і дозволяє забезпечити високу якість робочого процесу при такій же високій швидкості бігування [27].

Перфорація - це один з оздоблювальних поліграфічних процесів - пробивання отворів (марочна) або просікання штрихів (іноді застосовується для фальцювання) по лінії відриву.

Для визначення пріоритетних методів обробки пластику для виготовлення пакування був проведений патентний пошук за період 2000-2010рр. в результаті якого знайдено понад 150 патентів, що відповідають тематиці «Методи висікання та бігування пластику». Патенти, що були опубліковані до 2000 року не враховувалися, тому що містили в собі більш ранні відомості та дещо застарілу інформацію.

Джерелами пошуку були:

– European Patent Office (Esp@cenet) [34];

– Федеральна служба з інтелектуальної власності, патентів та товарних знаків (ФГУ ФИПС) [35];

– United States Patent and Trademark Office (USPTO) [36];

– Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) [37];

– Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (УкрПатент) [38].

Використовувалися дані з патентів за класами B65H, B23K, B26B, B26D, B26C відповідно до Міжнародної класифікації.

Узагальненні дані, щодо кількості патентів занесені до таблиці 1.2. Слід зазначити, що патенти за 2008-2010 роки бралися з урахуванням специфіки патентування, тобто деякі із заявок, ще не опубліковані.

На рис.1.7. представлена зростаюча тенденція публікації патентів, що свідчить про актуальність теми.

Рис. 1.7. Динаміка публікації патентів за роками

Аналіз знайдених патентів показує, що найбільш популярними методами обробки пластику для пакування є висікання та бігування за допомогою висікальних пресів та із застосуванням висі кальних та бігу вальних штанц форм. Проте, частка методів та обладнання для розкрою пакувань із пластику при застосуванні лазерних технологій невпинно росте і в майбутньому складе конкуренцію методам механічного висікання. Результати дослідження згруповані за допомогою методу компіляції представлені на рисунку 1.8.

Таблиця 1.2

Розподіл кількості виявлених патентів за методами висікання та бігування пластику по роках

№	Назви критеріїв пошуку	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	Всього
1	Обладнання для висічки пластикової плівки	5	4	5	3	6	7	6	10	7	5	4	62
2	Обладнання для лазерного розкрою пластику	1	2	4	2	3	5	4	5	3	3	3	35
3	Технологія висікання коробок з пластику	1	2	-	1	4	2	3	2	2	4	1	22
4	Бігування пластику	2	2	3	3	5	3	5	4	3	3	-	33
	Всього за роками	9	10	12	9	18	17	18	21	15	15	8	152

Рис. 1.8. Розподіл патентів за методами обробки пластику

Як видно з рисунку 1.9, розробкою питань, щодо методів обробки пластику найбільш активно займаються такі країни як Японія, Китай, Німеччина, США, Франція, що пов'язано із розташуванням там великих наукових центрів та розвиненої машинобудівної галузі. Важливу роль також відіграють Тайвань, Південна Корея, Швеція, Угорщина.

Рис.1.9. Розподіл патентів за країнами розробниками

В результаті проведеного дослідження літературних джерел та проведеного патентного пошуку була розроблена умовна класифікація процесу обробки пластику за допомогою висікання при різних технічних характеристиках матеріалу та обладнання.

Класифікація процесу обробки поверхні пластику за типом висікального обладнання:

– Плоскостапельні преси;

– Стоп-циліндрові преси (з плоско-висікальними вирубними штампами);

– Гідравлічні преси (з суцільнометалевими штампами).

Класифікація процесу обробки поверхні пластику за типом приводки штанцформи:

– Ручна;

– Напівавтоматична;

– Автоматична.

Класифікація процесу обробки поверхні пластику за ступенем порушення цілісності поверхні пластику:

– Повне (вирубка);

– Часткове (перфорація, рицування, висікання);

– Бігування.

Класифікація процесу обробки поверхні пластику за технічними характеристиками висікального обладнання:

– Гаряче висікання;

– Холодне висікання.

Класифікація процесу обробки поверхні пластику за типом різального інструменту:

– Плоска;

– Ротаційна;

– Лазерна.

Дану умовну класифікація процесу обробки пластику за допомогою висікання при різних технічних характеристиках матеріалу та обладнання також можна представити у вигляді схеми, представленої на рисунку 1.10.

Рис.1.10. Класифікація способів обробки пластику при висіканні

1.5.1.1 Форми для плоского штанцювання

Плоским штанцюванням являється процес обробки листових і рулонних матеріалів плоскими штанцевий формами із застосуванням бігувальних контрматриць або бігувальних каналів, що надає виробу фігурну форму. Оброблюваними матеріалами, як правило, є різні папери, суцільні і гофровані картони, пластики та ін. [43].

Штанцювання може включати в себе процеси висічки, перфорування, ріцювання, бігування й тиснення, а також їх різні комбінації.

Тиснення - формування рельєфу на матеріалі. Воно може бути конгревним і блінтовим. У процесі блінтового тиснення рельєф формується за рахунок вдавлювання в товщу матеріалу виступаючими елементами кліше, при цьому зворотний бік матеріалу спирається на плоску рівну поверхню і залишається рівним і плоским. При конгревном тисненні матеріал виступами контрматриць вдавлюється у западини матриці. При цьому товщина самого матеріалу не змінюється, тобто не відбувається здавлювання.

Змінний інструмент, виготовлений за оригінальною конфігурацією, яка відповідає конкретній роботі по танцюванню матеріалу, прийнято називати танцювальним оснащенням (оснащенням для штанцювання). Згадані штанц форми і бігувальні контрматриць (або канали) є лише одним з компонентів комплекту штанцювального оснащення, що використовується на обладнанні для автоматичного штанцювання, видалення відходів і поділ висічених заготовок.

У комплект штанцювального оснащення для такого устаткування можуть також входити[54]:

– Оснащення видалення відходів;

– Оснащення розділення заготовок;

– Оснащення відділення передньої відходної крайки.

Плоска штанцформа складається з плоскої основи із прорізаними у ній пазами, в які вставлено ріжучі, бігувальні та інші спеціальні типи сталевих лінійок.

Найбільш поширеним матеріалом для основи плоскої штанцформи є фанера з твердих порід дерева (береза, бук, клен), придатна для лазерного різання. Уздовж контуру ріжучих, перфораційних та інших лінійок, проникаючих при штанцюванні вглиб оброблюваного матеріалу, на робочу (звернену до оброблюваного матеріалу) поверхню основи клеями спеціальних типів приклеюються виштовхувальні (ежекторні) матеріали. Вони можуть мати різний профіль перерізу, бути виготовлені з різних матеріалів (гума, корок, спеціальні матеріали) з різними характеристиками твердості і часом релаксації. Застосування конкретного ежекторного матеріалу визначається характеристиками оброблюваного матеріалу, а також типом і продуктивністю штанцювального обладнання.

В основу штанцформи також можуть бути вмонтовані спеціальні деталі, наприклад, різьбові втулки особливого «Т» подібного профілю для кріплення в штанцевальній машині. При одночасному поєднанні плоского штанцевання з процесом конгревного (рельєфного) тиснення штанцформа у своїй основі може мати спеціальні вставки з матрицями для тиснення. У такому випадку штанцформа також може бути укомплектована контр-матрицями для тиснення. Штанцювання проводиться із застосуванням, як вже було сказано вище, бігувальних контрматриць або каналів. Для установки оригінальних біговальних контрматриць в отвори основи штанцформи монтуються позиціонують штифти (як правило, сталеві).

За запитом замовника штанцформа додатково може укомплектовуватися в обумовлених кількостях як бігувальними каналами або контрматрицями, так і приправочним листом, що представляє собою тонкий лист спеціального паперу, пластику або кальки з нанесеним на нього контуром розташування лінійок штанцформи. Приправочний лист використовується для вирівнювання тиску по робочій поверхні в штанцевальних машинах[40].

Бігувальною контрматрицею називається спеціальний пристрій, що є частиною біговальних лінійок плоскої штанцформи. Як правило, на кожну частину штанцформи, відповідаючу одному виробу, що висікається (при багатомісній штанцформі), виготовляється окрема контрматриця. Таким чином, один комплект бігувальних контрматриць становить кількість, яка дорівнює кількості розташованих на штанцформі виробів (місць) плюс деяка кількість запасних контрматриць. Замовник може замовити кілька комплектів контрматриць. Біговальні контрматриці виготовляються фрезеруванням із спеціального листового матеріалу Пертінакс, що має клейовий шар, захищений силіконовим папером. Пертінакс представляє собою багатошаровий армований спеціальною тканиною пластик і може мати різну товщину (від 0,3 до 1,0 мм) в залежності від товщини матеріалу, який призначався для бігування за допомогою даної контрматриці. Габаритні розміри і конфігурація контрматриць залежить від конструкції конкретного виробу, який буде висічено з їх допомогою.

Біговальний канал являє собою спеціальний пристрій стрічкового типу. Біговальний канал складається з направляючого пластикового пристрою, власне біговальної канавки зі скошеними зовнішніми кромками, сталевої або тонкоплівкової пластикової основи з клейовим шаром та захисним силіконовим папером. Бортики бігувальної канавки можуть виготовлятися з різних матеріалів: пластика, пресшпану. У залежності від призначення бігувальний канал може розташовуватися несиметрично відносно осі симетрії перерізу біговальної лінійки, а також бути здвоєним (дві паралельні бігувальні канавки на основі) [41].

Оснащення для видалення відходів. Верхня частина оснащення для видалення відходів (див. рис. 1.11) представляє собою конструкцію, що складається з фанерної основи з прорізаними у ньому лазерним променем пазами і отворами, в які вставлено деталі, що виконують роль пуансонів, які проштовхують відходи через отвори в нижній частині оснащення для видалення відходів. Пуансони можуть бути виготовлені з різних матеріалів: дерева, фанери, сталі, кольорових металів і сплавів, пластмаси та ін. Крім того, верхня частина оснащення має приклеєні до фанерної основи притискні пристрої у вигляді смуг з поролону різної твердості і щільності в залежності від властивостей оброблюваного матеріалу. Також у фанерну основу оснащення можуть бути вмонтовані спеціальні деталі для кріплення оснащення в танцювальній машині (наприклад, різьбові втулки особливого «Т» подібного профілю) та інші деталі [41].



Рис. 1.11. Верхня та нижня частина оснащення для видалення відходів

Нижня частина оснащення для видалення відходів (див. рис. 1.11) складається з плоскої фанери з вирізаними в ній отворами за оригінальною конфігурацією відходів, що видаляються. Кромки отворів обробляються спеціальними фрезами для отримання фасок особливої ??форми і розмірів. У необхідних випадках у фанеру можуть бути вмонтовані сталеві лінійки для поділу (сепарування) відходів один від одного. До фанери за погодженням із замовником можуть бути прикріплені балки спеціального профілю з фанери або іншого матеріалу для кріплення оснащення в танцювальній машині.
Для спільного транспортування і зберігання верхньої і нижньої частин оснащення для видалення відходів вони можуть бути з'єднані між собою за допомогою спеціальних сталевих або пластикових гвинтів і гайок з застосуванням проміжних втулок.

Оснащення для розділення заготовок. Верхня частина оснащення для розділення заготовок (див. рис. 1.12) представляє собою конструкцію, що складається з видавлювальних висічені заготовки елементів, змонтованих на плоскій фанерній основі та вмонтованих у неї деталей для кріплення оснащення в штанцювальній машині. Видавлювальні елементи можуть складатися з деталей, виготовлених з фанери, дерева, пластику або металу і обклеєні спеціальною пористою гумою з боку, поверненою до оброблювального матеріалу. При певних видах робіт у фанерну основу можуть бути вмонтовані спеціальні притискні пристрої, що закріплюються за допомогою різьбових кріпильних виробів [42].

Нижня частина оснащення для розділення заготовок в залежності від виду роботи і специфічних вимог замовника може бути виготовлена ??в різних видах. Основними з них є: комбіноване виконання і суцільнометалеве.

Комбіноване оснащення складається із змінної під різні формати металевої рами, для полегшення конструкції, як правило, виготовляється з алюмінієвих сплавів, і знімною решітки, вирізаної лазерним променем з плоскої фанери або спеціального пластику. До фанерної решітки гвинтами кріпляться стапелюючі кронштейни. Потім решітка гвинтами кріпиться до рами. Оснащення має спеціальний позиціонуючий кронштейн, використовуваний для установки оснащення в штанецювальну машину. Комбіноване оснащення призначена для середніх тиражів і порівняно простих конфігурацій розділюваних заготовок. Воно дуже економічне [40].

Рис. 1.12. Оснащення для розділення заготовок

Суцільнометалеве оснащення являє собою раму з внутрішньою решіткою, деталі якої виготовляються зі сталі методом лазерного або водоструминного різання по оригінальній конфігурації. Потім деталі проходять фінішну механічну обробку і з'єднуються зварюванням. До звареної конструкції кріпляться спеціальні металеві розсувні кронштейни для стапелювання заготовок, що розділяються. Рама має спеціальне пристосування для точного позиціонування оснащення в танцювальній машині. Суцільнометалеве оснащення економічно доцільно застосовувати для великих тиражів і складних конфігурацій розділюваних заготовок (наприклад, сигаретних коробок). Воно характеризується високою точністю виготовлення і великою міцністю. Дане оснащення технічно складне у виготовленні і має високу вартість.