Розробка подарункового пакування для вино-горілчаної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Факультет комп'ютерних наук

Кафедра інженерної та комп'ютерної графіки

БАКАЛАВРСЬКА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ГЮІК. 163000.113 ПЗ

РОЗРОБКА ПОДАРУНКОВОГО ПАКОВАННЯ ДЛЯ ВИНО-ГОРІЛЧАНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Студент гр. КТСВПВ-07-1 __________________ Караманіц І.С.

Керівник проекту __________________ Бокарєва Ю.С.

Допускається до захисту

Зав. кафедри ІКГ __________________ Ткаченко В.П.

2011 р.

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка містить 80 с., 6 рисунків, 13 таблиць і 1 додаток.

У бакалаврської кваліфікаційної роботі розроблено дизайн упаковки, описана технологія додрукарської, друкарської та післядрукарської підготовки упаковки, вибрано матеріали та обладнання. Складено економічне обґрунтування роботи та розглянуто розділ «Охорона праці». Складена маршрутна карта виготовлення проектованої упаковки.

УПАКОВКА, ОРИГІНАЛ-МАКЕТ, ФЛЕКСОГРАФІЯ, ДРУКОВАНА ФОРМА, КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ, МАРШРУТНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА.

РЕФЕРАТ

Пояснительная записка содержит 80 с., 6 рисунков, 13 таблиц и 1 приложение.

В бакалаврской квалификационной работе разработан дизайн упаковки, описана технология допечатной, печатной и послепечатной подготовки упаковки, выбрано материалы и оборудование. Составлено экономическое обоснование работы и рассмотрен раздел «Охрана труда». Составлена маршрутная карта изготовления проектируемой упаковки.

УПАКОВКА, ОРИГИНАЛ-МАКЕТ, ФЛЕКСОГРАФИЯ, ПЕЧАТНАЯ ФОРМА, КОНТРОЛЬ КАЧЕСТВА, МАРШРУТНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КАРТА.

THE ABSTRACT

The explanatory note contaіns 80 sec., 6 fіgures, 13 tables and 1 appendіx.

Іn the Bachelor qualіfіcatіon work the package desіgn, prepress descrіbed technology, prіntіng and post-traіnіng package, selected materіals and equіpment. Prepared feasіbіlіty study and іs consіdered part of "Health". The folded strіp chart productіon desіgned packagіng.

PACKAGІNG, LAYOUT, FLEXOGRAPHY, PRІNTED FORMS, QUALІTY CONTROL, ROUTE-TECHNOLOGІCAL MAP.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ДОСЯГНЕНЬ ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ У ПАКУВАЛЬНІЙ ГАЛУЗІ

1.1 Основні функції упаковки

1.2 Види упаковок у залежності від матеріалу

1.3 Аналіз пакувальних матеріалів

2. АНАЛІЗ ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

3. ВИБІР І ОБГРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ДРУКУ

4. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ І ДИЗАЙНУ УПАКОВКИ

5. ТЕХНОЛОГІЯ ДОДРУКАРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ УПАКОВКИ

5.1 Вибір необхідного програмного забезпечення

5.2 Вибір додрукарського обладнання

5.3 Контроль якості додрукарської підготовки

6. ТЕХНОЛОГІЯ ДРУКАРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ УПАКОВКИ

6.1 Підготовка матеріалів до друку

6.2 Підготовка друкарських машин

6.3 Контроль якості друкарського процесу

7. ТЕХНОЛОГІЯ ПІСЛЯДРУКАРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ УПАКОВКИ

7.1 Вибір обладнання

7.2 Контроль якості післядрукарської підготовки

8. ВИБІР І РОЗРАХУНОК НЕОБХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ

9. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

10. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ

11. МАРШРУТНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТОК А. Оригінал-макет винної упаковки

ВСТУП

Дана дипломна робота присвячена розробці подарункової упаковки для вина. Оскільки ринок пакувальної продукції розвивається дуже стрімко, постійно виникають нові технології, матеріали, а відповідно зростають і запити до якості продукції, зростають інтереси покупця.

Упаковка - засіб чи комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкодження і втрат, навколишнього середовища від забруднень, а також забезпечують транспортування, зберігання і реалізацію продукції.

Розробка упаковки - це комплексне завдання, результатом якої є створення самостійного ресурсу, що просуває товар.

У даній дипломній роботі необхідно провести дослідження сучасних матеріалів і технічних можливостей розробки та виготовлення пакувальної продукції, вивчити останні тенденції при створенні дизайну упаковки, а також провести аналіз технічного завдання. Важливим етапом у ході роботи є розробка технологічної схеми виготовлення пакувального комплексу для винно-горілчаної продукції.

Для реалізації роботи складено завдання на проектування упаковки, обрано спосіб друку, вибрано додрукарське, друкарське та післядрукарське обладнання.

Метою даної роботи є проектування та подальше тиражування подарункової упаковки для винної продукції.

Для досягнення даної мети необхідно вирішити ряд завдань:

– Аналіз сучасних досягнень в області вино-горілчанної продукції;

– Вивчення існуючого ринку пакувальних матеріалів і способів друку;

– Вивчення технічного завдання;

– Розробка концепції оригінал-макету;

– Обґрунтування вибору пакувального матеріалу і способу друку;

– Розробка технологічної схеми виготовлення продукту пакувальної продукції;

– Вибір необхідного програмного забезпечення;

– Розробка маршрутно-технологічної карти;

– Економічне обґрунтування даного проекту.

Якісна упаковка - це перш за все дизайн і пакувальний матеріал. З дизайном в Україні проблем не існує. На ринку працюють досить прогресивні креативщики і дизайнери, які володіють високим професіоналізмом і великим творчим потенціалом, що високо цінується у всьому світі. Ексклюзивно упакований товар виділяється серед різноманіття подібних товарів і приваблює потенційного покупця. Унікальність упаковки гарантує достовірність товару - її практично неможливо підробити [1].

Таким чином, дипломна робота складається з: вступу, основної, економічної та «Безпека життєдіяльності людини» частин, висновків, списку використаної літератури та додатку. Обсяг роботи, становить 80 сторінок.

1. ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ДОСЯГНЕНЬ ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ У ПАКУВАЛЬНІЙ ГАЛУЗІ

1.1 Основні функції упаковки

У сучасному житті упаковка міцно увійшла в побут людини, і супроводжує його на всіх стадіях діяльності. Вона багато в чому змінила наш життєвий уклад, дозволила по-новому поглянути на багато проблем. З часом значно змінилися функції упаковки. Тепер вони не обмежуються запобіганням виробів, збереженням їх якостей та забезпеченням гігієнічності. До упаковки пред'являють вимоги полегшення поводження з товарами, забезпечення максимальної економічності процесів пакування та обробки товарів при їх розподілі, транспортування, складуванні і переміщень в магазинах.

Основні функції упаковки: дозуюча, захисна, транспортна, зберігання, маркетингу, нормативно-законодавча, інформаційна, експлуатаційна і екологічна.

Захисна функція характеризує здатність упаковки забезпечувати захист упаковувати продукцію від впливу кліматичних факторів, від ушкоджень і псування при транспортуванні і зберіганні. Упаковка є ефективним засобом захисту продукту від механічних пошкоджень. Продукт може бути надійно захищений у випадку оптимального поєднання первинної, вторинної та транспортної тари.

Упаковка може надавати дуже значний вплив на збереження якості упакованого продукту, так як допомагає продовжити термін придатності, оберігаючи продукт аж до моменту споживання.

Транспортна функція передбачає оптимальне поєднання типу упаковки з найбільш раціональним видом транспорту, маршрутом транспортування і властивостями матеріалу, що упакований. Найважливішим чинником є максимальне використання корисної площі вантажного транспортного засобу. При комплектуванні партії вантажу, що транспортується слід враховувати існування сумісних і несумісних упакованих матеріалів.

Упаковка, виконуючи функцію маркетингу, ефективно використовується як засіб просування товару на споживчий ринок. Упаковка повинна бути перш за все привабливою за рахунок вмілого дизайну і високої якості поліграфічного оформлення. Маркетингова функція набула особливої значущості із зростанням мережі супермаркетів, де ніхто не допомагає покупцеві зробити свій вибір.

Нормативно-законодавча функція упаковки є як би похідною від інших функцій. Так, в процесі виконання функції захисту та зберігання склався комплекс санітарно-гігієнічних вимог до упаковки. Дозуюча функція нерозривно пов'язана з залученням до упаковки нормативного закону мір і ваг. Для найбільш поширених типів упаковки розроблені відповідні нормативні документи - технічні умови та ДСТУ.

Інформаційна функція упаковки отримала велике значення в процесі розвитку форми самообслуговування у роздрібній торгівлі. Носить достатньо інформації про продукт, приємна на зовнішній вигляд упаковка часто служить єдиним «продавцем» у магазинах самообслуговування.

Інформаційна функція тісно пов'язана з маркетинговою функцією. Крім носія інформації упаковка повинна виконувати ще й роль реклами та сприяти збуту продукту. Після закупівлі товарів саме упаковка залишається перед очима покупця. Вона створює імідж продукту до тих пір, поки не буде використана.

Експлуатаційна функція упаковки передбачає легкість поводження з нею в процесі сортування, зберігання, переміщення та збуту, а так само зручність для споживача у використанні упакованого продукту.

Забезпечення зручності при користуванні продуктом - одне з основних достоїнств упаковки, що дає можливість конкурувати на ринку. Упаковка, забезпечує споживачеві чистий і легкий доступ до продукту, можливість споживання його в потрібних кількостях, повторної закупорювання та надійного зберігання залишкової частини, завжди буде краще упаковки, що створює якісь труднощі при користуванні. Покупці готові платити значно більше за великі зручності.

Екологічна функція упаковки в останні роки набуває все більш важливе значення. У міру збільшення темпів виробництва виникають проблеми знищення використаної упаковки, що викликають погіршення екологічної обстановки. Це пов'язано з повільною швидкістю асиміляції природою під природним впливом світла, тепла, вологи, мікроорганізмів матеріалів використаної упаковки.

Економічність. Вартість упаковки повинна співвідноситися з ціною продукту, його іміджем, цільовим ринком і кінцевим споживачем. Для більшості виробників це означає мінімальні витрати, співмірні з задоволенням споживчого попиту на упаковку. Професійний пакувальник повинен визнавати важливу роль упаковки в загальній економічній характеристиці продукту і у фінансовій діяльності фірми.

Можна сказати, що якщо всі перераховані вище функції будуть правильно дотримані, упаковка ідеальна з точки зору функціональності. Продукт до покупця дійде у повній цілості без ушкоджень.

Вимоги соціального призначення. Вони характеризують відповідність виробництва різних видів упаковки та пакувальних матеріалів потребам суспільства в цілому, груп населення, оптимального асортименту та обсягів виробництва товару, що упаковується.

Так як упаковка є частиною будь-якого товару, то потреба в ній буде до тих пір, поки існують товари. Потреба в упаковці диференціюється в залежності від доступності і вартості сировинних матеріалів, від видів та різновиди упаковки.

Функціональні вимоги. Вони передбачають відповідність упаковки виконання основної функції - захисту товару від зовнішніх впливів і т.д. Пакувальні засоби повинні відповідати наступним функціональним вимогам - оберігати пакувальний товар від негативного впливу вологи, кисню повітря, тепла, світла, механічних впливів та ін., Забезпечувати повне збереження якості і кількості товару при транспортуванні, зберіганні та реалізації. Упаковка повинна бути хімічно інертна і стійка до дії упакованого товару.

Якщо упаковка не відповідає функціональним вимогам, то вона не може бути використана за основним призначенням [2].

Вимоги до надійності в споживанні. Надійність - це здатність упаковки виконувати свої функції протягом певного часу. Упаковка повинна бути міцною та надійною при експлуатації протягом часу, що збігається з термінами придатності, зберігання або транспортування товару. Вимоги до надійності тари і упаковки залежать від вимог до її ремонтопридатності, довговічності і зберігання.

Довговічність тари і пакувальних матеріалів на увазі забезпечення та збереження основних фізико-механічних та фізико-хімічних показників якості і здатність виконувати свої функції протягом необхідного часу при пакуванні, зберіганні, транспортуванні, Розподіл товару і використанні його протягом терміну придатності.

Гігієнічні вимоги забезпечують безпечні умови для життєдіяльності людини при його взаємодії з упаковкою та упакованим в неї товаром. Особливе значення ці вимоги набувають, коли мова йде про упакування з різних полімерних матеріалів, металевих сплавів, що контактують безпосередньо з їжею або питною водою. Тара або упаковка, що містить або виділяє в процесі експлуатації шкідливі для організму людини речовини у кількостях, що перевищують гігієнічні нормативи, не придатна для використання за призначенням.

Антропометричні вимоги передбачають відповідність упаковки розмірами і формою руки людини.

Тара для товарів дитячого асортименту повинна відповідати розміру руки дитини, а зусилля, необхідне для відкриття, - силі його руки. У тих випадках, коли упаковка повинна бути недоступною для дитини, необхідно використання такого закупорювання, яке дитина не зможе відкрити.

Психологічні вимоги характеризують відповідність упаковки психіці людини, її сприйняття на підсвідомому рівні.

Естетичні вимоги. Це вимоги до виразності, раціональності форми упаковки, зовнішнього оформлення, чіткості і досконалості виконання всіх елементів упаковки. Особливого значення набувають естетичні вимоги, коли мова йде про упаковку товарів, які споживачі часто використовують.

Екологічні вимоги. Вони передбачають відсутність негативного впливу на навколишнє середовище при виробництві, транспортуванні, зберіганні та експлуатації упаковки, а так само і після її функціонального використання. Гостра екологічна проблема виникла в галузі застосування пакувальних матеріалів у зв'язку з великими витратами сировини та енергії при їх виробництві, а так само з забрудненням навколишнього середовища як у ході процесу виробництва, так і після використання таропакувальних матеріалів.

Вимоги безпеки. Це необхідність забезпечити безпеку людини при користуванні упаковкою. Вимоги безпеки упаковки є пріоритетними у встановленні її якості. Якщо вони не дотримуються, то важливість інших споживчих властивостей тари або пакувального матеріалу стає незначною.

Таким чином, така кількість і різноманітність пропонованих до упаковки вимог висувають необхідність проведення їх системного аналізу. Деякі вимога виявляються загальними для багатьох функцій, деякі - суто специфічними, характерними для будь-якої однієї функції. А деякі вимоги суперечать один одному. У цьому випадку доводиться знаходити компромісне рішення.

1.2 Види упаковок у залежності від матеріалу

Основними ознаками за якими класифікують упаковку, є:

– призначення;

– матеріал;

– склад;

– конструкція;

– технологія виробництва.

За призначенням упаковку можна розділити на виробничу, транспортну, споживчу, спеціальну (консервуюча).

Споживча упаковка призначається для продажу населенню товару, є частиною товару і входить в його вартість, а після реалізації переходить у повну власність споживача, як правило, не призначається для самостійного транспортування і перевозиться у транспортній упаковці. Споживча упаковка має обмежену масу, місткість і розміри.

Транспортна тара представляє собою самостійну транспортну одиницю і призначена для перевезення, складування і зберігання продукції.

Виробнича тара призначена для виконання внутрішньоцехових, внутрішньозаводських і міжзаводські перевезень і накопичення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, заготовок, готових виробів і відходів.

У залежності від застосовуваного матеріалу упаковку підрозділяють на скляну, дерев'яну, металеву, полімерну, паперову картонну і т.д. Використання пакувального матеріалу в якості одного з основних ознак класифікації дозволяє вибирати його, виходячи з фізичних, хімічних, гігієнічних, біологічних та інших властивостей продукції.

Упаковку класифікують за складом, за різними конструктивними ознаками: формі, розмірам [3].

Залежно від технології виготовлення розрізняють видувну, литьєву, пресовану, термоформовану, зварену полімерні тару та упаковку.

М'яка упаковка дозволяє надійно захистити продукцію від зовнішніх впливів, повністю автоматизувати процес упаковування. До м'якої споживчій упаковці ставиться упакування, що виготовляється з одно-і багатошарових полімерних плівок і комбінованих матеріалів. При упаковці, продукцію в плівкові або комбіновані матеріали автомати виконують фасовку продукції, герметизацію упакованої продукції і укладання в транспортну тару. Упаковка виконана на основі барвисто оформлення полімерних плівок естетична, має привабливий зовнішній вигляд, містить інформацію про призначення продукції, способі її використання. Плівкова упаковка має невелику питому масу і низьку ціну, тому, як правило, призначена для разового використання.

Найбільш поширеною м'якої упаковкою є упаковка з корпусом у формі рукава, із дном різної конфігурації, цільним або зі швом, з відкритою горловиною, із клапанами або без них. Відмінні ознаки різних пакетів - оформлення дна, наявність бічних згинів або складок. Як правило, форма і конструкція при пакуванні рідкої й сипучої продукції визначається конструкцією агрегатів, на яких виробляється упаковування продукції. Основний спосіб виготовлення пакетів - зварювання, рідше склеювання, зшивання скобами, затисками і т.п. До цього ж виду упаковки відноситься упаковка в плівки, що скорочується.

Основне призначення жорсткої полімерної упаковки - забезпечити збереження продукції у встановлені терміни, тобто охороняти товари від деформації, руйнувань, втрат. Тому упаковка повинна мати певну механічну міцність і твердість, бути зручною в обігу та споживанні.

До цього виду споживчої упаковки відноситься упаковка з листових матеріалів, які формуються різними видами термо- і механічне формування; экструзійно-видувна, лиття, пресована.

Споживча тара з листових матеріалів по економічності, обсягу виробництва і споживання поступається тільки плівковому упакуванні, перевершуючи її твердістю і стійкістю форми. Для цього виду тари використовують рулонні матеріали товщиною 0,25-1,0 мм і листи товщиною 0,5-2,0 мм.

Тара з листових матеріалів має просту конфігурацію. Це - касети, банки, стаканчики, коробки і т.д.

Видувна упаковка за обсягами виробництва займає третє місце. За різноманітністю і функціональному призначенню вона задовольняє будь-які вимоги споживачів. Її застосують для самих різних продуктів: рідких, сипучих, пастоподібних та твердих; газованих напоїв, харчових і хімічних продуктів, косметичних та фармацевтичних товарів. Для її виготовлення застосовують практично всі види термопластів.

Литтєва й пресована упаковка виготовляється литтям під тиском і пресуванням з точним виконанням зовнішніх поверхонь, внутрішніх порожнин вироба. Однак ряд недоліків цих методів не дозволяє виробляти упаковку з товщиною стінок менше 1 мм. Литтєва й пресована упаковка значно дорожче упаковки, виробленої іншими способами. Пресування і лиття під тиском застосовують для виготовлення жорсткої упаковки для дорогої продукції, а також окремих елементів упаковки, що вимагають високої точності виконання.

Для виготовлення упаковки з газонаповнених матеріалів найчастіше застосовують пінопласти з низькою щільністю (15-60 кг /м3), здатні витримувати значні питомі навантаження без залишкової деформації. Упаковку з пінопластів застосовують переважно для захисту продукції від ударів, поштовхів, механічних ушкоджень, температурних коливань, від проникнення вологи, дії мікроорганізмів, а також для зменшення її маси, підвищення довговічності і зниження вартості. Упаковка з газонаповнених матеріалів зберігає форму і пружні властивості в широкому діапазоні температур (від 75 до -60оС) завдяки низькій теплопровідності пінопластів, що зумовило їх застосування для термічної ізоляції.

Упаковку з газонаповнених полімерів виготовляють методами лиття під тиском, пресування, видувного формування, безпресовим спінювання, пневмо- і вакуумного формування.

Упаковку виконують у вигляді коробок, вкладишів, лотків, банок. При виготовленні упаковки з газонаповнених матеріалів досягається значна економія матеріалу (до 30-40%), відповідно зменшується маса товару.

Комбінована упаковка включає комбінацію полімерних матеріалів з папером, картоном, фольгою. Ця упаковка забезпечує високу збереженість і високі споживчі властивості упакованої продукції за рахунок складання різноманітних якостей використовуваних матеріалів в одне ціле.

Розвиток і вдосконалення картонної упаковки (картонажі) протягом минулого століття йшло наростаючими темпами. І якщо спочатку під нею малася на увазі лише паперова чи картонна упаковка, то нині у це поняття входить широке коло шаруватих матеріалів, різноманітність дизайну і вимог, що пред'являються продуктами, для яких вона призначається.

Незважаючи на давню і складну історію паперу, в наш час він, головним чином виготовляється з дерева. Щороку у світі виробляється і споживається понад 25 млн тонн паперу, з яких 5 млн тонн витрачається на упаковку.

Асортимент паперу та картону, що застосовується у виробництві картонно-паперової споживчої упаковки, дуже великий

Хімічної основою паперу і картону є целюлоза з різними добавками. Целюлозу виробляють з деревини різних порід шляхом механічного і хімічного впливу на неї. При механічній дії отримують короткі волокна низької якості; хімічний вплив дозволяє отримувати високоякісну довговолокнистих целюлозу. Отриманий продукт називається паперовою масою, з якої після сушіння виробляють різні типи паперу. Основним напівфабрикатом для отримання картону є сульфатна і сульфітна целюлоза, деревна маса та макулатури. Паперова маса, призначена для виготовлення пакувального картону нижче за якістю, ніж маса, що використовується для виготовлення друкарської або паперу, що пов'язано з особливостями виробництва. Лист більш низької якості виходить шляхом переробки макулатури з додаванням деревної маси. Виробництво високоякісного паперу більш тонкий процес, в якому використовується хімічна реакція для вилучення з дерева целюлозного волокна. В обох випадках волокно укладається на сітку і формується для отримання необхідної щільності (вага в грамах на одиницю площі). Лист картону відрізняється від паперу щільністю матеріалу. Папір за своєю структурою придатна для виготовлення картону, якщо її щільність складає приблизно 160 г/м2, хоча зазвичай картон складається з декількох шарів, а папір - з одного.

Якість паперу і картону характеризується фізичними, хімічними і механічними показниками. До фізичних властивостей належать: маса 1 кв.м., Товщина, об'ємна маса, просвіт, прозорість, повітропроникність (пористість), лиск і гладкість, колір, відтінок, вологість і вологостійкість; до хімічних - зольність, рід і ступінь проклейки, кислотність та лужність; до механічних - пружність, опір розриву при розтягуванні, зламу при перегині, роздирання та скручування, Подовження в момент розриву.

Залежно від призначення, до паперу і картону пред'являються різні вимоги. Так, папери писальний № 1 і друкарський, відрізняються білизною і чистотою, а більшість обгорткових матеріалів цими властивостями не володіють. Одні види папери повинні бути непрозорими (для друку), а інші, навпаки, прозорими; деякі види паперу повинні мати середню і навіть високу ступінь проклейки (друкарський, писальний), а інші, навпаки, повинні бути неклеєна (основа для парафінування), щоб паперова продукція відповідала певним споживчим вимогам.

Папір і картон є найпоширенішими матеріалами в пакувальній галузі. Основною характеристикою паперових матеріалів є вага одного квадратного метра в грамах. За цим показником розрізняють папір від 5 до 150 г/м2, тонкий картон від 151 до 400 г/м2 і картон від 401 до 1200 г/м2. За змістом волокнистої суміші, папір поділяють на такі види: Найтоншу з макулатури або спеціальної целюлози, тонку з целюлози, напівтонких з целюлози і деякої кількості деревної маси, звичайну з целюлози та деякої кількості деревної маси і макулатури. Папір з підвищеною щільністю (крафтпапір) використовують для пакування та транспортування цементу, гашеного вапна, добрив, кормів, зернової продукції.

Тонкий картон з щільністю від 141 до 400 г/м2 - часто використовуваний пакувальний матеріал як самостійно, так і в поєднанні з іншими матеріалами. Найбільшого поширення тонкий картон має у виробництві складних коробок. При виробництві тонкого картону крім основного волокнистого матеріалу використовують вторинну сировину, фарбувальні речовини, пігменти, що склеюють речовини (каустична сода, галун і т.д.), крохмаль для додання більш якісного зовнішнього вигляду його поверхні. Часто тонкий картон лакують із зовнішнього боку.

Гофрований картон складається з двох і більше шарів, з яких принаймні один сформована у вигляді хвиль (гофра) і приклеєний до плоского листа. Гофрокартон застосовують для виготовлення коробок для укладання різних предметів. Міцний картон (від 401 до 1200 г/м2) призначений для виготовлення ящиків з клейовим кріпленням бічних стінок або із застосуванням металевих скріпок. Процес виробництва міцного картону той же самий, що й при виробництві паперу й тонкого картону: Приготування суміші, її склеювання, додавання зважених речовин (глини або каоліну), забарвлення за допомогою мінеральних пігментів або органічних барвників.

Пакувальними називаються всі сорти картону, які підходять для виробництва складних коробок. Крім того, пакувальні картони - прекрасний матеріал для виробництва папок, стікерів, плакатів, сувенірів, вітальних листівок і т.п.

Основні сорти пакувального картону:

– U - некрейдований;

– G - крейдований;

– GG - литого крейдування;

– UC - хром-ерзац картон;

– GC - хромокартон;

– D - дуплекскартон;

– T - тріплекскартон;

– Z - целюлозний картон.

Пакувальний картон складається з декількох шарів: верхнього шару (верхня сторона), одного або декількох внутрішніх шарів і нижнього шару (зворотний бік). Всі спої з'єднуються у вологому стані в процесі виробництва на картоноробної машині і спресовуються.

Нижній або внутрішні шари картону можуть бути:

– сірими (макулатурної сировина);

– світлими (деревна маса);

– білими (целюлоза).

Залежно від конкретних вимог, що пред'являються до листа, целюлозна маса обробляється таким чином, щоб кінцевий продукт мав необхідними якостями і за зовнішнім виглядом і за фізичними характеристиками.

Відбілювання додає матеріалу "чистий" білий колір, в той час як більшість низькосортних та отриманих в процесі рециркуляції (переробкою макулатури) листів мають чітко виражений коричневий колір. Лист картону - це майже завжди багатошаровий матеріал, що дозволяє наносити на нього печатку відповідну його вартості, зовнішнім виглядом і робочих характеристик. Для цього, верхній (поверхневий) шар повинен бути більш високої якості, з тим щоб на поверхню пакувальної коробки можна було легко наносити друк, в той час як внутрішні шари виготовляються з целюлози більш низького сорту. Задня сторона часто є ізолюючим шаром. Звичайно, всі ці характеристики можуть значною мірою змінюватись в залежності від призначення картонної упаковки (коробки). Сучасна картонна упаковка, призначена для рідких або заморожених продуктів, може бути забезпечена додатковими ізолюючими шарами з фольги або пластику.

До пакувального картону ставляться такі вимоги:

– хороше сполучення шарів між собою;

– хороше сполучення крейдованого покриття з картоном;

– плоске лежання в стопі;

– відносна вологість не повинна виходити за межі дозволених допусків;

– гарні друковані властивості нижнього боку картону;

– здатність до лакуванню навіть невеликою кількістю лаку;

– хороше закріплення фарб.

Некрейдовані сорти картону.

Для них функціональні пакувальні властивості важливіше друкованих. Ці сорти пропускають повітря і підходять, таким чином, для скін-упаковки.

Картон «ЛАДОГА». Рекомендований для упаковки харчових продуктів, наприклад кондитерських виробів. Запечатується в 2-3 фарби (для досягнення найкращих результатів бажані нерастроване зображення). Щільність - від 220 до 430 г/м2. Білизна - 82%. Товщина - від 0,27 до 0,60 мм. Жорсткість: Поперечний напрям - від 0,26 до 1,6 Н / см, поздовжнє - від 0,75 до 4,8 Н / см

Для офсетного друку на некрейдованих картонах рекомендуються поліграфічні фарби EUROLUX-BOARD виробництва ZELLER + GMELUN. Відмінні результати можна отримати при використанні шелкографскіх методів друку, що впливає в кінцевому підсумку на собівартість виробу, але виграш в чистоті і щільності кольору може призвести до більшого комерційному ефекту.

Крейдовані сорти картону.

На відміну від некрейдованого характеризуються кращим поведінкою у пресі, більш інтенсивним відтворенням фарб і кращим глянцем при лакуванні. Для блістерної упаковки необхідний крейдований картон.

TAMWHІTE. Целюлозний графічний картон з двошаровим крейдування лицьової сторони і одношаровим крейдування обороту. Поставляється в аркушах 62x94, 70x100. Володіє високими показниками білизни і глянцю Рекомендовано для виробництва багатобарвної високоякісної упаковки, листівок, папок і т.п.

GRUNOPLEX. Макулатурний картон з двошаровим крейдування лицьової сторони і сірим оборотом. Підвищеної жорсткості. Рекомендовано для виробництва високоякісної упаковки. Щільність - 250 та 275 г/м2. Білизна - 83%.

ALASKA. Тришаровий целюлозний картон з крейдованим покриттям. Щільність: 230,250-350 г/м2.

PRІMA. Тришаровий картон з одностороннім крейдованим покриттям, додаванням макулатурної маси і вибіленим оборотом. Щільність - 250-350 г/м2.

ВКВ. Багатошаровий чистоцелюлозний пакувальний картон хром-ерзац з крафт-оборотом. Має двошарове крейдування лицьової сторони, що гарантує високоякісний друк. Володіє підвищеними показниками жорсткості, у тому числі при низьких щільностях, що досягається завдяки додаванню механічної целюлози. Рекомендовано для виробництва упаковки високої жорсткості, зокрема для харчових продуктів. Підходить для всіх видів друку.

НЕВА. Макулатурний крейдований картон хром-ерзац з сірим оборотом. Щільність - від 280 до 520 г/м2.

BALTІKA. Двошаровий картон з одностороннім крейдованим покриттям, додаванням макулатурної маси і сірим оборотом. Щільність - 230,250,300, 350, 400 г/м2. Поставляється в аркушах формату 62x94, 70x100.

PRІNTА. Двошаровий картон з одностороннім крейдованим покриттям, додаванням макулатурної маси і сірим оборотом. Щільність - 250,300,350,400 г/м2.

Найкращий результат друку досягається при застосуванні глянцевої фарб EUROLUX-BOARD виробництва ZELLER GMELLІN з підвищеною стійкістю до стирання і оптимальними показниками вбирання (призначених спеціально для друку по пакувальним картонам, в тому числі крейдованим).

Картон литого крейдування

Це висоглянцевий картон. Високий глянець досягається способом литого крейдування. Крейдований сторона картону сушиться на підігрівається хромованому циліндрі, що має дзеркальну гладкість. Дзеркальна поверхня циліндра відтворюється на поверхні картону.

Картони серії CHROMOLUX. Володіють не тільки прекрасною сприйнятливістю до друкованих фарб, але і високими показниками при післядрукарської обробки. Рекомендовані для виробництва високоякісної упаковки (наприклад, продукції парфумерної промисловості), ярликів, обкладинок, папок, високохудожніх вітальних листівок, візитних карток. Картони цієї серії чудово тіснятся фольгою. Щільність - від 250 до 400 г/м2.

Для друку на картонах серії CHROMOLUX рекомендуються спеціалізовані фарби Eurolux Folіen виробництва ZELLER+GMELLІN.

Целюлоза - основний продукт для виробництва целофану, паперу, картону. Вона утворюється в рослинах у результаті біохімічних перетворень, початком яких служить фотосинтез найпростіших вуглеводнів. Целюлоза становить основну частину рослинних матеріалів (бавовни, деревини, соломи, стебел рослин і т.д.)

Складні ефіри целюлози - діацетат і триацетат, ацетопропіонат, пропіонат та інші, є перспективними екологічно безпечними таропакувальних матеріалів.

Властивості ефірів целюлози залежать від типу і ступеня заміщення гідроксильних груп, а також типу та кількості пластифікатора. Діацетат целюлози (ДАЦ) використовується у вигляді пластифікованих матеріалів, споживчої тари, плівкових матеріалів та інших виробів. Плівки на основі ДДЦ володіють унікальним комплексом властивостей: Вони міцні, жиростійкості стійкі до дії високих і низьких температур, високопрозорий, мають блиск, сприймають друк і легко фарбуються. Однак чутливі до дії вологи, але володіють високими бар'єрними властивостями по відношенню до газів і парам. Триацетат целюлози володіє більшою стійкістю до дії вологи. Герметизацію матеріалів на основі ефірів целюлози здійснюють або зварюванням струмами високої частоти або шляхом склеювання. Обов'язкове застосування пластифікатора вимагає обережності при виборі марок полімеру і пластифікатора при експлуатації матеріалу в контакті з продуктами харчування.

Матеріали на основі ефірів целюлози використовують у вигляді зовнішнього шару багатошарових матеріалів (ламінатів) як зносостійкого покриття. З рулонних матеріалів на основі ДАЦ методами термоформування отримують тару різних типорозмірів, придатну для упаковки широкого асортименту харчових продуктів (високожирні, сухі, плодоовочеві, заморожені, кондитерські вироби, мед, джеми і т.п.).

Целофан є найбільш дешевим і поширеним пакувальним плівковим матеріалом. Промислові сорти целофану містять 10-13% гліцерину, 7-10% води і 74-78% целюлози целофановій плівка стійка до жирів, має низьку газопроникність. Недоліком її є підвищена гігроскопічність і набухає у воді. Тому з метою підвищення вологостійкості і поліпшення експлуатаційних властивостей, (наприклад, термосварюваності) целофанові плівки покривають лаком. В якості лаків для цих цілей використовують ефіри целюлози, вінілацетат, полівінілхлорид. Велике практичне значення має поєднання звичайного і лакованого целофану між собою або з іншими синтетичними плівковими матеріалами.

Найбільш відомі представники поліолефінів: поліетилен низької щільності (ПЕНЩ), поліетилен високої щільності (ПЕВЩ), лінійний поліетилен низької щільності (ЛПЕНЩ), поліпропілен (ПП), сополімери етилену з іншими мономерами (ПП, вінілацетату), полібутен, полі-4-метилпентен і т.п. Основними областями переробки поліолефінів є: Поліетилен низької щільності (ПЕНЩ) за обсягом виробництва і застосування займає провідне місце у всіх країнах світу

Температура розм'якшення ПЕНЩ набагато нижче температури кипіння води, тому цей матеріал не може бути використаний для контакту з киплячою водою або парою при стерилізації. Поліетилен низької щільності - пластичний, злегка матовий, воскоподібні на дотик матірна Щільність його може змінюватися в межах 0,916 - 0,935 г/см3. Плівки з ПЕНЩ легко зварюються теплової зваркою і утворюють міцні шви, склеювання плівок утруднене, але можливо при використанні клеїв - розплавів, особливо на основі сумішей поліетилену і поліізобутилену. Нанесення друку на плівки з ПЕНЩ може здійснюватися різними методами, але тільки за умови попередньої обробки поверхні в силу її інертної неполярної природи хімічними або фізичними методами. Плівки з ПЕНЩ володіють такими властивостями, як міцність при розтягуванні і стисненні, стійкість до удару і раздиру. Дуже важливо, що зберігається міцність при дуже низьких температурах (-70°С). Плівки водо-і паронепроникні, проте проникні для газів, тому непридатні для пакування продуктів, чутливих до окислення. Плівки з ПЕНЩ мають високу хімічну стійкість, проте мають низьку жиро-і масло стій кістку. При наповненні ПЕНЩ крохмалем може бути отриманий матеріал, що представляє інтерес як біоруйнованого матеріалу.

Плівки на основі ПЕВЩ більш жорсткі, менше воскоподібні на дотик, мають велику щільність (0,96 г / см3) в порівнянні з плівками на основі ПЕНЩ. Міцність при розтягуванні і стисненні вище ніж у ПЕНЩ, а опір роздирання та удару нижче. Завдяки більш щільній упаковці макромолекул проникність ПЕВЩ нижче, ніж у ПЕНЩ приблизно в 5-6 разів. За водопроникності ПЕВЩ поступається тільки плівок на основі кополімерів вінілхлориду та винилиденхлорида. По хімічній стійкості ПЕВЩ також перевершує ПЕНЩ (особливо по стійкості до масел і жирів). Однією з найважливіших областей застосування ПЕВЩ є виготовлення дутих екструдованих пустотілих судин (бочок, каністр, сулій) для транспортування та зберігання кислот і лугів.

Лінійний поліетилен низької щільності (ЛПЕНЩ) подібний за структурою ПЕВЩ. Властивості ЛПЕНЩ є проміжними між властивостями ПЕНЩ і ПЕВЩ. Основними перевагами ЛПЕНЩ в порівнянні з ПЕНЩ є: Більш висока хімічна стійкість; більш високі експлуатаційні властивості як при низьких, так і при високих температурах; велика стійкість до розтріскування; підвищена стійкість до проколу і раздиру. ЛПЕНЩ застосовується для виробництва непроникних розтягуються й усадочних плівок з низькою проникністю.

Поліпропілен (ПП) за властивостями наближається до ПЕВЩ, вигідно відрізняючись від останнього меншою щільністю, великою механічною міцністю, жиро-і теплостійкістю, проте ПП значно поступається ПЕ в морозостійкості. Визначальним перевагою застосування ПП в порівнянні з іншими поліолефіну є більш висока температура плавлення (170°С), що виражається у високій теплостійкості матеріалів на його основі. Продукти, упаковані в ПП, короткочасно витримують температуру до 130°С. Останнє дозволяє застосовувати поліпропілен в якості пакувального стерилізується матеріалу. Застосовують неорієнтовані і орієнтовані (в одному або в двох напрямках) ПП-плівки. Орієнтована плівка відрізняється високою механічною міцністю, особливо стійкістю до проколів, проте з працею піддається термічній зварюванні, викликаючи усадку матеріалу в місці зварного шва.

Скло є основним матеріалом для виробництва скляної тари. Скло хімічно інертно і непроникно для газів, рідин, вогкості, стійко до дії хімічних агентів, гігієнічно, прозоро і легко переробляється у вироби. Негативним якістю скла є його крихкість і велика щільність, що призводить до збільшення транспортних витрат при перевезеннях і втрат харчових продуктів.

Скло для харчової промисловості містить близько 72% кремнезему (кварцового піску), 13,5% оксиду натрію, 9% оксиду кальцію, 2% оксиду магнію, 2% оксиду алюмінію, і інших речовин у невеликій кількості (оксиду брому, оксиду заліза, сульфат натрію).

Тара зі скла в залежності від виду пакують продукцію підрозділяється на три основні категорії: для парфумерії та косметики; для харчових продуктів; для лікарських препаратів. Скло для парфумерії має володіти особливим блиском і прозорістю, тому для його виробництва не використовують окису заліза та інших металів. У фармацевтичній промисловості звичайно застосовують три типи скла: Нейтральне борнокремнеземное скло дуже дороге використовується для упаковки фізіологічно активних препаратів (наприклад, плазми), натріевокальціевое скло з відповідною обробкою, використовуване для упаковки деяких видів медикаментів з вмістом кислоти, Натріевокальціевое скло без обробки (використовується для всіх інших цілей).

Розрізняють три основних типи ємностей, що виготовляються зі скла: обплетені бутлі, фляги, пляшки і банки, флакони та ампули. Сулії і фляги використовуються для вина, лікерів, столового і рослинного масла, безалкогольних газованих і негазованих напоїв, молока. Скляні банки та ємності з широким горлом використовують для джемів і конфітюрів, консервованих фруктів і солінь. Флакони і ампули використовують у парфюмерній і фармацевтичній промисловості.

В даний час інтенсивно ведуться роботи зі зменшення маси склотари та підвищенню її механічних властивостей за рахунок обробки поверхні різними речовинами, нанесенням полімерних покриттів на основі поліуретану, полівінілхлориду і т.д. Впровадження полегшеної, зміцненої скляної тари економічно вигідно і, враховуючи необмежені запаси природної сировини і можливість повторної утилізації, робить скло перспективним матеріалом для виробництва тари.

Метали широко використовуються для виробництва тари. Протягом багатьох років у розвинених зарубіжних країнах тара з білої жерсті для розфасовки харчових продуктів тривалого зберігання займала перше місце серед інших видів тари. Відмінними властивостями металевої тари є висока механічна міцність (особливо на стиск), ударостійкість, стійкість до впливу внутрішнього тиску, хороша збереженість багатьох товарів. Металева упаковка надійно оберігає вміст від впливу світла, газів, повітря, води та інших агресивних факторів навколишнього середовища. Біла жерсть - прекрасний матеріал для друку і лакування. У зв'язку з тим, що собівартість виробництва олова, який використовується для гарячого лудіння жерсті постійно зростає, біла жерсть замінюється іншими видами жерсті без покриття оловом. Використовується чорна лакована жерсть, хромована, алюмінієва, нікельована і лакована. Одним з основних напрямків заміни білої жерсті є широке застосування алюмінію і його сплавів (переважно з магнієм і марганцем для підвищення міцності). Високі темпи зростання виробництва алюмінію, різноманітність видів тари та упаковки визначаються низкою властивостей, які роблять цей метал незамінним: По-перше, щільність алюмінію майже у три рази менше щільності жерсті, по-друге, прекрасна формуємість, пластичність і хороша термостійкість, по-третє, водо-, паро-, газо-, аромато- і жиронепроникність, по-четверте, мікробіологічна стійкість; по-п'яте, висока світловідбивальними здатність; по-шосте, можливість комбінувати його з іншими матеріалами. Зростання застосування алюмінієвих матеріалів пов'язаний також з розвитком асептичного консервування, збільшенням випуску заморожених харчових продуктів, зростаючими вимогами до збільшення термінів зберігання.

До основних видів пакувальних матеріалів та консервної тари з алюмінієвого сплаву відносяться:

– жорстка алюмінієва тара для розфасовки консервованих продуктів (м'ясних, рибних, плодоовочевих, пива тощо);

– напівжорсткий пакувальний матеріал товщиною 0,02-0,11 мм;

– гнучкий або м'який пакувальний матеріал з використанням алюмінієвої фольги.

При використанні металевої тари для упакування продуктів харчування тривалого зберігання (консервація) слід пам'ятати про можливість міграції іонів металу в контактує продукт і, отже, в організм людини. Іони металів (олова, алюмінію, міді, свинцю та ін.) Представляють серйозну небезпеку для здоров'я внаслідок їх здатності накопичуватися у певних органах людей і тварин, приводячи до різного роду захворювань.

Багатошарові і комбіновані матеріали є одним з видів композиційних матеріалів. Тому поділ пакувальних матеріалів на багатошарові і комбіновані умовно. Термін "багатошарові матеріали" відноситься до групи матеріалів, що складаються лише з шарів синтетичних полімерів, в той час як до складу комбінованих матеріалів входять шари матеріалів різного типу (папір, фольга, тканина). Комбіновані і багатошарові матеріали знаходять широке застосування в якості упаковки. Це пояснюється практично необмеженими можливостями варіювання їх властивостей за рахунок

- Вибору складу композиційного матеріалу;

- Встановлення порядку чергування шарів;

- Забезпечення необхідного рівня адгезійного взаємодії між шарами;

- Вибору оптимальної технології і обладнання для отримання конкретного матеріалу.

Порядок чергування шарів, тобто структура композиційного пакувального матеріалу, визначається його функціональним призначенням. Зовнішній шар (субстрат) здійснює захист від зовнішнього впливу, а також служить основою для нанесення барвистої друку. Зазвичай це двухосноорієнтовані поліефірні, поліпропіленові або поліамідні плівки, папір, картон. Внутрішній шар забезпечує герметизацію упаковки. Середній або зовнішній шар забезпечують бар'єрні властивості. Монолітність композиційного пакувального матеріалу досягається за рахунок адгезії.

Серед двошарових плівок найбільшого поширення при пакуванні харчових продуктів отримав матеріал целофан-поліетилен. Це один із старих матеріалів цієї групи. Матеріал широко відомий під фірмовими назвами: "віскотен", "метатен", "целотен", "целлоглас-РЕ", "ламітен" та інші, а у вітчизняній практиці ПЦ-2, ПЦ-4. Він поєднує в собі міцність і газонепроникність целофану з паронепроникність, водостійкістю і здатністю до термічної зварюванні ПЕ.

Двошаровий матеріал поліефір (лавсан) - поліетилен випускається вітчизняною промисловістю під назвами ЛП-1, ПНЯ, СП-2. У зарубіжній практиці він відомий під фірмовими назвами: "Майлар-РЕ", "хостафан-РЕ", "терфан-РЕ", "майлотен", "скотчпак", "екструестер" та ін. Плівки цього типу мають ряд переваг перед целофан-поліетиленом. Вони міцніше, адгезійна міцність їх вище, вони вологостійкі, придатні для експлуатації в широкому температурному інтервалі (від -70° до 100°С), а при використанні ПЕНД в якості внутрішнього шару навіть до 120°С.

Двошаровий матеріал поліамід-поліетилен ("алкорон", "комбітен", "екструамід"). У вітчизняній практиці використовується для виготовлення плівок, придатних для розливу харчових продуктів у вакуумі.

Інші плівки на основі поліаміду, наприклад, поліамід-поліпропілен витримують нагрівання до 135°С тришарові плівки ПЕ-ПА-ПЕ можуть піддаватися глибокій витяжці до 180 мм при товщині вихідного матеріалу до 300 мкм, Використання ПВДХ в якості проміжного (бар'єрного) шару в тришаровому матеріалі ПА-ВДВХ-ПЕ дозволяє отримувати пакувальну плівку з підвищеними захисними властивостями.

У випадках, коли необхідно отримати пакувальний матеріал з мінімальною гаео-, ароматопроніцаемостью, але прозорий, до складу пакувального матеріалу вводять ПЕТФ, поєднуючи 4-5 і навіть болю компонентів, наприклад, ПЕЛАК-4 (ПЕНЩ-ПЕТФ-ПЕТФ-ПЕНЩ), Полак -4 (ПП-ПЕТФ-ПЕТФ-ПП).

До групи матеріалів на основі паперу або картону відносяться папір та картон (щільністю від 40 до 500 г/м2) з полімерними покриттями. З полімерів частіше за інших використовують ПЕ, сополімери етилену з вінілацетату (типу ЕВА), сополімер ВХВД, поліпропілен.

Комбінований матеріал для пакування молока і молочних продуктів на автоматах "Тет-ра-Брік" - папір з нанесеною з одного боку барвистою печаткою і покрита з двох сторін ПЕ.

Матеріали на основі алюмінієвої фольги представляють собою плівки з високими бар'єрними властивостями, що успішно конкурують із традиційними видами скляної і металевої тари. У більшості випадків на базі цих матеріалів виготовляють різні види еластичною упаковки (пакети), використовуючи тонку алюмінієву фольгу - 7-14 мкм.

Сьогодні розроблено оригінальні комбіновані матеріали на основі алюмінієвої фольги:

– буфлен (папір-фольга-ПЕ) для пакування сухих харчових продуктів;

– лафолен (лавсан-фольга-поліолефіни) у вигляді пакетів для упаковки харчових продуктів, Соків з подальшою їх стерилізацією;

– цефлен (целофан-ПЕ-фольга-ПЕ) для пакування продуктів сублімаційного сушіння на швидкісних пакувальних автоматах;

– ламістера (лак-фольга-ПП) для виготовлення тари холодним штампуванням при упаковці продуктів, що піддаються стерилізації та пастеризації.

Останнім часом при конструюванні багатошарових пакувальних матеріалів застосовують металізацію полімерних плівок. Металізація - процес нанесення найтонших шарів металу (до 3 х 10-7 м) на поверхню плівкового матеріалу в глибокому вакуумі. При металізації різко знижується газопроникність плівкових матеріалів, при незначній витраті металу досягається непрозорість упаковки, в тому числі і для УФ-частини спектру Металізовані плівки економічніше алюмінієвої фольги і мають цілий ряд технологічних переваг: Зменшення маси плівкового матеріалу, виключення ушкоджень металевого шару при вигинах матеріалу. Крім того, металізацію використовують і як прийому декорування полімерних матеріалів.

1.3 Аналіз пакувальних матеріалів

Перш ніж почати розповідати про основні види друкованих форм, способи друку, про деякі переваги і недоліки цих способів, варто, напевно, визначити основні терміни поліграфічного виробництва, які будуть згадуватися в роботі. Так, терміном «друк» називають вид процесу або спосіб отримання друкарських відтиснень. Звичайно, в широкому сенсі слова під цим терміном розуміють друкарську продукцію і перш за все періодичні видання (газети, журнали й т.д.). Друкування - це багатократне отримання ідентичних відбитків тексту і зображень за допомогою перенесення барвистого шару в більшості випадків з друкарської форми на запечатуваний матеріал, тобто. папір, картон, жерсть, плівку і т.д.

Сама ж друкарська форма, про яку піде мова - це носій графічної інформації (тексту та зображень), призначений для поліграфічного розмноження.

Друкарська форма являє собою пластину (або циліндр), на поверхні якої знаходяться друкують і не друкують елементи (пробільні). Друкуючі елементи - це ділянки форми, на які в процесі друкування наноситься фарба. Пробільні елементи - це відповідно, не беруть на себе фарбу ділянки. У поліграфічному виробництві існують три основних види друкованих форм: плоского офсетного, високою і глибокої печаток. Саме про цих класичних друкованих формах і піде мова в моїй роботі.

Поліграфічна технологія знає декілька видів друку, тобто, процесів, які відрізняються один від одного принципами формування барвистого зображення на передавальній поверхні - друкарській формі і методом передачі фарби з друкарської форми на папір в процесі друкування. А це, у свою чергу, викликає відмінності в технології виготовлення друкарських форм, конструкції друкарських машин, вимагає різних друкарських матеріалів - фарби, паперу. Важливо, що перенесення барвистого зображення з різних друкарських форм на папір відбувається зазвичай в результаті тиску. Причому тиск може надаватися по-різному. Друкарська форма глибокого друку зазвичай виготовляється на циліндрі. У процесі друкування малов'язкі фарба спочатку наноситься в надмірній кількості на всю поверхню форми, яка обертається. Потім спеціальний ніж, який називається ракель, ковзаючи по поверхні пробільних елементів форми (у тому числі і перегородок), видаляє повністю фарбу з пробільних і надлишок з друкувальних елементів. Таким чином, фарба залишається тільки в осередках. Її товщина на відбитку в залежності від глибини осередків форми може бути однаковою або різною. Папір наводиться безпосередньо в контакт з друкованою формою, і фарба під тиском переходить з друкувальних елементів на папір, створюючи відбиток. При цьому зображення на формі має бути зворотним (дзеркальним). Така ж передача фарби використовується в високому друці і в меншій мірі - в плоскому офсетному.

При високому друці зображення (текст або ілюстрація) переноситься з друкуючих елементів форми на папір при контакті в результаті тиску, який створюється в друкованій машині між друкарською формою і папером. У момент контакту друкованої форми з папером при переході фарби і виходить відбиток. Щоб зображення на відбитку виглядало або ж читалося правильно, воно на формі високого друку, як і при глибокого друку, має бути зворотним.

У процесі друкування на офсетних друкованих машинах по друкованій формі, закріпленій по колу формного циліндра, спочатку прокочуються зволожуючі валики, які залишають вологу на пробільних елементах, роблячи їх несприйнятливими до фарби, а потім за той же оборот циліндра за формою прокочуються барвисті валики, Що завдають фарбу на друкуючі елементи.