Організація виробництва листового скла

де t_зовн. - температура зовнішньої стінки.

б₂ = 9,77+0,0697 (175 - 30) = 19,88 Вт/м^{2 0}С

F_д. = 240 + 6,4 = 246,4 м² (3.87)

Ф₇¹ = :1000 = 535,89 кВт.

7.2 Витрати тепла через обдуваєму частину стін басейну:

Ф₇^ІІ = Ф_об •1,2 (3.88)

F_об.ч. = 0,2(2 · L_в.ч.+В_в.ч. - 1,2) , м² (3.89)

F_об.ч. = 13,36 м²

Ф_об = , кВт (3.90)

де у - товщина кладки.

Ф_об = = 18,6375 кВт

Ф₇^ІІ = 18,6375 •1,2 = 22,365 кВт.

7.3.Витрати тепла через необдуваєму частину стін басейну, які виконані з бакову товщиною 250 мм і теплоізольовані у 3 шари:

1) 120 мм фосфатно - ячеістого бетону;

2) 60 мм фосфату - керамзиту бетону;

3) 60 мм фосфату - перліту.

t_н. = 75-90 ⁰С

t_в. = 1320-1350 ⁰С

Ф₇^ІІІ = 1000, кВт (3.91)

б₂ = 9,77+0,0697 (90 - 30) = 13,95 Вт/м^{2 0}С

Площа необдуваємої частини:

F_небд.ч. = (h - 0,2)·2·L_в.ч.+h·В_в.ч.+(h - 0,2)·(В_т.с. - В_пер.), м² (3.92)

F_небд.ч. = (1,5- 0,2)·2·30+1,5·8+(1,5 - 0,2)·(8,2 - 1,2_.) = 639,1 м²

Ф₇^ІІІ = :1000 = 536,65 кВт

7.4 Витрати тепла через стіни полум'яного простору з дінасу товщиною 500 мм і ізольованого у два шари:

1) 60 мм фосфату - керамзиту бетону;

2) 60 мм фосфату - перліту.

Ф₇^ІV = :1000, кВт (3.93)

б₂ = 9,77+0,0697 (100 - 30) = 14,65 Вт/м^{2 0}С

Площа підвісних стін полум'яного простору:

F_п.с. = F_пр.с.+ F_т.с. - F_вл., м² (3.94)

де F_{пр.с. -} площа продольних стін, м²

F_пр.с. = 2·L_в.ч.·h_с., м² (3.95)

де h_с. - висота підвісних стін, м²

F_пр.с. = 2·30·1,5 = 90 м²

F_т.с. - площа торцевої стіни, м²

F_т.с. = F₁+ F₂ - F₃ , м² (3.96)

де F₁ - площа сегменту, м².

F₁ = ·В_п.п. ·h_п.с. , м² (3.97)

F₁ = ·8,2 ·1,28 = 6,9 м²

F₂ - площа прямокутника, м².

F₂ = В_п.п.·h_с. , м² (3.98)

F₂ = 8,2 ·1,5 = 12,3 м²

F₃ - площа під аркою завантажувальної кишені, м².

F₃ = 0,2_.·В_з.к. , м² (3.99)

F₃ = 0,2 ·6,4 = 1,28 м²

F_т.с. = 6,9 + 12,3 - 1,28 = 17,92 м²

F_вл. - площа вльотів, м²

F_п.с. = 90 + 17,92 - 14,05 = 93,87 м²

Ф₇^ІV = :1000 = 80,702 кВт

7.5. Витрати тепла через головне склепіння з дінасу товщиною 300 мм і тепло ізольованого:

1) з динасової легковісної цегли, 114 мм;

2) з каолінового рулонного волокна, 60 мм.

t_н. = 90-110 ⁰С

t_в. = 1500-1550 ⁰С

Ф₇^V = :1000, кВт (3.100)

б₂ = 9,77+0,0697 (100 - 30) = 15,35 Вт/м^{2 0}С

Площа склепіння дорівнює:

F_св. = L· L_в.ч., м² (3.101)

L = , м (3.102)

R = , м (3.103)

R = = 8,7 м

L = = 8,5 м

F_св. = 8,5·30 = 255 м²

Ф₇^V = :1000 = 158,852 кВт

Знаходимо суму теплових потоків, які губляться у навколишнє середовище:

УФ₇ = 535,89+22,365+536,65+80,702+158,852 = 1334,459 кВт

8. Невраховані витрати тепла складають 8-12%

Ф₈ = (0,08 - 0,12)·Ф_прих. (3.104)

Ф₈ = 0,10 · 5400,065 х кВт

9. Визначаємо х:

х = Ф₁+ Ф₃+ Ф₄+ Ф₅+ Ф₆+ Ф₇ / Ф_прих. - Ф₂ - Ф₈;

х = = 0,79

Таблиця 3.1. Розрахунок теплового балансу

Приходні статті	Кількість тепла	Статті витрат	Кількість тепла
	КВт	%		КВт	%
1	2	3	4	5	6
Тепловий потік, що утворюється при згоранні палива	29062,085	68,12	Витрати на скловаріння Тепло, що губиться з відходящими газами	9386,35 25491,2	21,9 59,62
Фізична теплота повітря	13598,428	31,88	Тепло, що витрачається при випромінені з вароч-ної частини до студочної Тепловий потік витрачає мий при випромінені крізь вльоти пальників	328,5294 1048,713	0,77 2,5
Разом	42660,513	100
			Тепловий потік, що губи-ться при випромінені крізь завантажувальний карман	403,1097	0,94
			Тепловий потік витрачає мий на нагрів зворотніх потоків	444,16	1,04
			Втрати у навколишнє середовище	1334,459	3,23
			Невраховані втрати тепла	4266,051	10,0
			Разом	42702,57	100

3.2.4 Техніко-економічні показники роботи печі

1. Питомий розхід тепла на варку скла:

Q_пит. = , кДж/кг (3.105)

де q - секунда продуктивності печі.

Q_пит. = = 8375,241 кДж/кг

Коефіцієнт корисної дії печі з загальної теплоти:

а) по загальній теплоті:

з_з = , % (3.106)

з_з = = 22,01 %

б) по хімічній теплоті:

з_х = , % (3.107)

з_х = = 32,3 %

2. Витрати умовного палива:

а) визначаємо витрати палива на варку 1 кг скломаси:

V = , м³/кг (3.108)

V = = 0,23 м³/кг

б) визначаємо паливний еквівалент:

К = Q_н^р / 29400 (3.109)

К = 36787,45 / 29400 = 1,25

в) визначаємо витрати умовного палива на 1 кг скломаси:

V_ум. = V · к , кг ум.п./кг (3.110)

V_ум. = 0,23 · 1,25 = 0,287 кг ум.п./кг

3.2.5 Тепловий розрахунок регенераторів

Вихідні дані для розрахунку.

1. Секундний об'єм повітря:

V_n⁰ = L_б¹·х , м³/с (3.111)

V_n⁰ = 12,01·0,79 = 9,49 м³/с

2. Секундний об'єм димових газів:

V_д.г.⁰ = V_п.ч.·х , м³/с (3.112)

V_д.г.⁰ = 13,06_.·0,79 = 10,3 м³/с

3. Насадки регенераторів:

а) для верху насадок на 1/3 висоти - форстеріт;

б) для низу насадки - шамот;

в) розмір цегли - 300х150х65 мм;

г) розмір ячеєк насадки: 120х120 мм.

4. Розподіл температур в регенераторах:

t_n¹ - початкова температура повітря = 100 ⁰С;

t_n¹¹ - кінцева температура повітря = 1200 ⁰С;

t_д.г.¹ - початкова температура димових газів, що входять до регенератора = 1550 ⁰С;

t_д.г.¹¹ - кінцева температура димових газів, що виходять з регенератора, розраховується.

Розраховуємо температуру продуктів горіння, які виходять з регенератора:

а) визначаємо потік тепла:

Ф_n = V_n⁰·( t_n¹¹· C_n¹¹- t_n¹· C_n¹) , кВт (3.113)

де C_n¹, C_n¹¹- питома теплоємкість повітря при t_n¹¹ та t_n¹.

Ф_n = 9,49·( 1200· 1,433- 100·1,3) = 15085,304 кВт

б) визначаємо тепловий потік, що вносять до насадки продукти горіння:

Ф_n.ч.¹ = V_д.г.⁰· t_д.г.¹· C_д.г.¹ , кВт (3.114)

де C_д.г.¹ = С¹· Ч+ С¹· Ч+ С¹·Ч+ С¹·Ч, кДж/м^{3 0}С С¹, С¹, С¹, С¹ - теплоємність газів при 1450⁰С;

Ч, Ч,Ч,Ч- об'ємна частка газів у продуктах горіння.

C_д.г.¹ = 0,0812 • 2,350+0,1708·1,870+ 0,0313·1,533+0,7167·1,445 = =1,5938 кДж/м^{3 0}С

Ф_n.ч.¹ = 10,3·1550·1,5938 = 25445 кВт

в) визначаємо тепловий потік, який виносять з регенератора продукти горіння:

Ф_n.ч.¹¹ = 0,9·Ф_n.ч.¹ - Ф_n., кВт (3.115)

де 0,9 - коефіцієнт, який враховує тепловий потік втрачаємий регенератором у навколишнє середовище.

Ф_n.ч.¹¹ = 0,9·25445 - 15085,304 = 7815,2 кВт

г) визначаємо температуру продуктів горіння, які виходять з регенератора:

t_д.г.¹¹ = ^{, 0}С (3.116)

де С_д.г.¹¹ - розраховуємо завдаючись температурою 500 ⁰С, кДж/ м^{3 0}С.

С_д.г.¹¹ = 1,93·0,0812+1,565·0,1708+1,316·0,0313+1,317·0,7167 = =1,41 кДж/ м^{3 0}С

t_д.г.¹¹ = = 538 ⁰С

Складаємо таблицю теплового балансу регенератора.

Таблиця 3.2. Тепловий баланс регенератора.

Приходні статті	Кількість тепла	Статті витрат	Кількість тепла
	КВт	%		КВт	%
З продуктами горіння Усього	22600,6 22600,6	100 100	На нагрів повітря У нос з продуктами горіння Втрати у навколишнє середовище Усього	13730,89 6609,64 2260,06 22600,6	60,76 29,24 10 100

5. Визначаємо площу поверхні нагріву насадки регенератора. Вона складає 15-25% від площі варочної частини печі:

F_н = (15-25) · F_в.ч., м² (3.117)

F_н = 23 · 200 = 5520 м²

6. Визначаємо площу поверхні нагріву 1 м³ насадки:

F_пит. = , м²/м³ (3.118)

де а=в - розміри ячейки насадки, 0,06 - 0,13м;

у - товщина цегли насадки, 0,065м;

h - ширина цегли насадки, 0,15м;

l - довжина цегли насадки, 0,3м.

F_пит. = =16,2 м²/м³

7. Визначаємо об'єм насадки регенератора:

V = , м³ (3.119)

V = = 340,7 м³

8. Визначаємо розміри регенератора:

а) довжина регенератора (l_нас.) дорівнюється довжині варочної частини печі, l = 30м;

б) ширина регенератора (в_нас.) приймається:

в_нас = 0,5 - 3 м; приймаємо 2,5 м;

в) висота регенератора (h_нас.) визначається розрахунком:

h_нас. = , м (3.120)

h_нас. = = 4,5 м

3.2.6 Розрахунок перерізів каналів та пальників

Площа перерізу окремих ділянок визначається за формулою:

F = , м² (3.121)

де V_n^t - секундний об'єм повітря при даній температурі;

W - швидкість руху повітря на даному участку.

1. Площа перерізу переводного клапану:

V_n^t = V_n⁰(1+), м³/с (3.122)

V_n^t = 9,49 (1+) = 10,2 м³/с

F = = 3,39 м²

2. Площа перерізу каналу між клапанами та регенератором:

V_n^t = 9,49 (1+) = 11,22 м³/с

F = = 5,61 м²

Ширину каналу можна прийняти рівній ширині насадки. Тоді висота каналу буде:

h = , м (3.123)

h = = 2,24 м

3. Площа перерізу та розміри підрегенеративного каналу:

V_n^t = 9,49 (1+) = 12,6 м³/с

F = = 8,4 м²

а) загальна площа підрегенеративного каналу:

F = F₁ + F₂ , м² (3.124)

б) визначаємо висоту сегменту h₁ прийнявши, що вона дорівнюється 1/8 від ширини каналу:

h₁ = в, м (3.125)

h₁ = 2,5 = 0,31 м

в) визначаємо висоту прямокутної частини каналу:

F₁ = · в · h₁, м² (3.126)

F₂ = F - F₁, м² (3.127)

F₁ = · 2 · 0,31 = 0,41 м²

F₂ = 6,4 - 0,41 = 5,99 м²

Тоді:

h₂ = = 2,4 м (3.128)

4. Площа та розміри шахт пальників:

t_н. = t_в. + 25⁰С

t_н. =1225⁰С

W = 2,5 - 4 м/с

l_ш = , м (3.129)

V_n^t = 9,49 (1+) = 52,07 м³/с

УF = = 17,36 м²

l_ш = = 1,23 м

6. Площа перерізу та розміри вльотних вікон:

t_пов. = t_в¹¹+ 100 ⁰С.

t_пов. = 1300 ⁰С.

W = B_в.ч. = 8 м.

V_n^t = 9,49 (1+) = 54,7 м³/с

У F_вл. = = 6,83 м²

Визначаємо площу одного вльотного вікна:

F_вл. = , м² (3.130)

F_вл. = = 0,97 м²

Тоді висота одного вльотного вікна визначається за формулою:

h_вл. = = 0,485 м (3.131)

7. Площа перерізу каналу, який відводить продукти горіння:

t_пов. = t_д.г.¹¹- 100 ⁰С.

t_пов. = 326,6 - 100 = 226,6 ⁰С.

W = 1-5 м/с

V_т.г.^t = 9,49 (1+) = 17,4 м³/с

F = = 3,48 м²

3.2.7 Аеродинамічна перевірка розрахунку печі

1. Визначаємо втрату напору на кожній ділянці:

?P_м = е ·с_n^t , Па (3.132)

де е - коефіцієнт місцевого опору орієнтовно приймаємо:

- клапан - 4;

- поворот у клапані - 1,2;

- поворот каналу до регенератора - 0,5;

- вхід у піднасадочний канал - 0,3;

- поворот та вхід у насадку - 1,5;

- насадка:

е = 1,5 (3.133)

де h₀ - висота насадки;

h_ц - висота ряду насадки;

е = 1,5= 54

t_н =

t_н = = 650 ⁰С

Знаходимо площу насадки:

F_н = l_н. · в_н. · f_с.с., м² (3.134)

де l_н. - довжина насадки, м;

в_н. - ширина насадки, м;

f_с.с. = , м²/м² (3.135)

f_с.с. = = 0,421 м²/м²

F_н = 30 · 2,5· 0,421 = 31,6 м²

V_n^t = V_n⁰ · (1+) , м³/с

V_n^t = 9,49 · (1+) = 32,1 м³/с

W = , м/с (3.136)

W = = 1,02 м/с

Таблиця 3.9. Місцеві опори і втрати тиску.

Місцеві опори	V0пов.	t, 0С	Vtn., м3/с	F1, м2	W, м/с	сtn, кг/м3	м/с	е	?Pм, Па
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. Вхід у клапан	9,49	20	10,2	3,39	3	1,2	4,5	4	21,6
2. Поворот у клапані	9,49	50	10,2	3,39	3	1,09	4,5	1,2	5,9
3. Поворот каналу до регенератору	9,49	90	11,22	2,8	2	0,97	2	0,5	0,97
4. Вхід в піднаса-дочний канал	9,49	100	12,6	8,4	1,5	0,95	1,12	0,3	0,32
5. Поворот і вхід в насадку	9,49	110	12,6	8,4	1,5	0,92	1,12	1,5	1,56
6. Насадка	9,49	650	32,1	31,6	1,02	0,4	0,52	54	11,2
7. Поворот в гори-зонтальний канал	9,49	1225	52,07	17,36	3	0,24	4,5	0,3	0,32
8. Звуження потоку	9,49	1250	52,9	8,8	6	0,23	18	0,2	0,83
9. Вльот в піч	9,49	1300	54,7	6,83	8	0,22	32	0,5	3,52
Всього									46,21

2. Геометричний тиск розраховуємо за формулою:

С_г. = H (с_n^t20 - с_n^tср) 9,8 , Па (3.137)

де Н = h_нас. + 0,5 h_пнк.+ 0,5 h_вл. + 0,5 В_нас.

Н₁ = 4,5 + 0,5 • 0,31+ 0,5 • 0,485 + 0,5 • 2,5 = 6,15 м

Н₁ = 4,5 + 1,1 = 5,6 м; Н₂ = 3,5 м

Н = 3,5 + 5,6 = 9,1

с_n²⁰ = 1,293 · = 1,2 кг/м³

с_n^tср = 1,293 · = 0,36 кг/м³

t_ср. = = 700 ⁰С

Р_г¹ = 9,1 · (1,2 - 0,36) · 9,8 = 74,9 Па

3. Визначаємо запас тиску:

Р_зап. = ·100% (3.138)

Р_зап. = ·100% = 38,3 %

3.2.8 Розрахунок висоти та перерізу димової труби.

Висоту труби визначаємо за формулою:

Н_тр. = , м (3.139)

де Р - негативний тиск газів біля основи димової труби.

Р = (У ?Р_м + Р_г + ?Р_тр.) К₃, Па (3.140)

де ?Р_м. - втрати тиску на місцеві опіри руху димових газів, які складають 200 Па;

К₃ - коефіцієнт запасу, 1,4;

Р_г - геометричний тиск, складає 70 Па;

Р_тр. - втрати тиску на зітрення, приймається 20-30 Па

Р_заг. = (200+70+30) · 1,4 = 420 Па

t_осн. = t¹¹_д.г.- 150 ⁰С

t_осн. = 538 - 150 = 388 ⁰С

t_уст. = t_осн.-Н · t_n, ⁰С (3.141)

Приймаємо висоту труби 80 м.

t_уст. = 388 - 80 · 1,5 = 288 ⁰С

с_д.г.^tср1 = с_д.г.⁰ · , кг/м³ (3.142)

С_д.г.⁰ = с⁰ · Ч+ с⁰· Ч+ с⁰·Ч+

+с⁰·Ч (3.143)

С⁰ = , кг/м³ (3.144)

с ⁰= = 1,96 кг/м3;

с0= = 0,8 кг/м³;

с⁰== 1,25 кг/м3;

с⁰ == 1,43 кг/м3.

С_д.г.⁰ = 0,0812·1,96+0,1708· 0,8+0,7167·1,25+0,0313·1,43 = 1,2358кг/м³

с_n^tср. = 1,2358 · = 0,601 кг/м³

с_n^t35 = 1,293 · = 1,146 кг/м³

Н = = 78,6 м

Визначаємо площу перерізу та діаметр устя труби:

F_уст. = , м² (3.145)

V_д.г.^t = 10,3 (1+ ) = 17,4 м³/с

W = 4 м/с

F_уст. = = 4,35 м²

Д_уст. = , м (3.146)

Д_уст. = = 1,77 м

Д_осн. = Д_уст. · (1+0,01·Н_тр.), м (3.147)

Д_осн. = 1,77 · (1+0,01·78,6) = 3,15 м

4. АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

4.1 Значення автоматизації у підвищенні якості продукції. Характеристика об'єкту регулювання

Найбільше поширення в скляній промисловості мають технологічні процеси витягування скла.

Процес виробництва листового скла характеризується як неперервними технологічними процесами (приготування скляної шихти, скловаріння, виробка стрічки скла), так і дискретними (розкрой, різка, термообробка, контроль якості, упаковка і транспортування листів скла).

Основною задачею безперервних технологічних процесів скляного виробництва є створення автоматизованої системи управління і засобів автоматизації контролю, які дозволяють оптимально використовувати от формовану стрічку скла шляхом виявлення дефектів стрічки, розкрою її з урахуванням наявності пороків і номенклатури заказів, а також створення пристроїв автоматичного сортування листів скла, зйому з конвеєру та інші.

Розробка і застосування механізованих ліній з промислової переробки скла у поєднанні з автоматизованими системами управління технологічними процесами (АСУТП) дозволяють суттєво збільшити відсоток годного і мірного скла, збільшити продуктивність праці, покращити умови праці персоналу.

У виробництві листового скла методом БВВС скло варильна піч обладнана локальними системами автоматичного регулювання окремих технологічних параметрів, в задачу яких входить підтримка значень цих параметрів, які найдені при первинній настройці режиму скло варильної печі і які коректуються за необхідністю обслуговуючим персоналом.

В даному проекті у виробництві листового скла методом БВВС скло варильна піч обладнана рядом систем автоматичного регулювання, до яких відносяться регулювання рівню скломаси, витрати газу за пальниками, тиску в полум'яному просторі печі, співвідношення паливо - повітря, та інші.

У проекті розглядається одна з них - система автоматичного регулювання теплового режиму в зоні студки.

4.2 Параметри технологічного процесу підлеглі регулюванню

Контроль теплового режиму в зоні студки є одним з важливих елементів температурного режиму процесу варки скла у скло варильній печі.

Студка - охолодження скломаси до температури, яка забезпечує необхідну для формування робочу в'язкість. Під час студки завершується освітлення скломаси, і важливо, щоб на цій стадії не порушувалась рівновага газів, яка встановилась у скломасі після освітлення. Для цього необхідно під час студки повільно і безперервно понижувати температуру скломаси, а склад і тиск газового середовища повинен бути незмінним.

Регулювання температури у робочому просторі печі є достатньо складною проблемою, так як ванна скловарної печі має велику енерційність запізнювання, непостійність розподілення температур у поздовжному і поперечному напрямах. В цьому випадку стабілізація параметрів процесу, наприклад, витрати газу за пальниками, положення межі варочної піни, що впливають на стабільність температури в печі, в певній мірі полегшує підтримання необхідного теплового режиму, а в окремих випадках і виключає необхідність ведення процесу за температурою.

4.3 Опис функціональної схеми системи автоматичного регулювання теплового режиму

Структурно система виконана у вигляді двокаскадної системи автоматичного регулювання. Перший контур стабілізує витрату газу, другий коректує цю витрату за температурою студочної частини.

Виміряна дифманометром 1б витрата газу, пропорційна перепаду тиску на звужуючому пристрої (діафрагмі) 1а, реєструється на вторинному феродинамічному приладі 1в.

З додаткового феродинамічного перетворювача цього приладу знімається сигнал витрати і подається на вхід ізодромного регулятора 1г, до другого входу якого підключений ручний задатчик 1д. Далі управляючий сигнал з виходу ізодромного регулятора через магнітний підсилювач 1е надходить на виконавчий механізм 1ж, положення якого фіксується дистанційним укажчиком положення 1и. Виконавчий механізм, впливаючи на поворотну заслонку 1з, встановлює задану витрату газу.

Другий контур коректує витрату газу за температурою студочної частини печі, що вимірюється термопарою 1к. Сигнал від термопари подається на прилад що показує та реєструє 1л і далі за допомогою феродинамічного датчика, встановленого на його осі, на вхід регулятора 1м, до другого входу якого підключений ручний за датчик 1о. Управляючий сигнал з виходу регулятора 1м надходить на моторний за датчик 1н, з виходу останнього знімається коректуючий сигнал, який подається на вхід регулятора 1г. Моторний за датчик 1н є як би „пам'яттю”. Якщо би цього за датчика не було, то після коректировки витрати газу і приведення температури в студочній частині печі до норми регулятор 1м, перестав би виробляти сигнал корекції, внаслідок чого регулятор 1г повернув би витрату газу до начального значення, після чого процес регулювання почався би знову.

Таким чином система працювала б у безперервному режимі, генеруючи постійні збурення. Наявність моторного задатчика 1н, зберігаю чого на виході коректуючий сигнал після припинення управляючого впливу з сторони регулятора 1м, дозволяє виключити розхитування системи.

5. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА

В основу архітектурно - будівного оформлення цеху приймається:

1) поточність виробничого процесу;

2) максимальне використання площі;

3) дотримання норм будівництва виробничих приміщень.

Цех з виробництва листового скла методом БВВС запроектований на території ТОВ „Будскло”.

Грунт суглинистий - суміш піску і глини. Ґрунтові води знаходяться на глибині 5...6 метрів, тому застосовується залізобетонний фундамент.

На основі розміру скловарної печі і обраного технологічного обладнання та технологічного процесу, а також з урахуванням норм з техніки безпеки і протипожежної безпеки, вибирається приміщення каркасного типу, двоповерхове з прольотом 30 метрів і довжиною 72 метри, з крюком колон 6 метрів. Перший поверх висотою 8,4 метри, де будуть розташовані ремонтні служби, а також обладнання по забезпеченню роботи скловарної печі, упаковці і вигризки скла. Висота другого поверху в зоні печі на 4,8...6 метрів вище ніж в зоні технологічного процесу.

По вогнетривкості і довгостроковості відповідає І ступеню. Для перекриття застосовуються металічні стропильні ферми з кроком ферм 6 метрів. Міжповерхові перекриття - залізобетонні плити і моноліт; покрівля - рулонна і металічний шифер. Зовнішні стіни викладені з залізобетонних плит і цегли. Скління суцільне. Підлоги цеху відповідають вимогам вогнетривкості, вологостійкості - бетонні. У службових приміщеннях підлоги дерев'яні.

Велике значення для підвищення культури виробництва має промислова естетика і правильне архітектурне рішення інтер'єру. Внутрішнє оформлення і фарбування виробничих приміщень проводиться згідно санітарних норм. Правильне розташування обладнання, раціональне використання світла значно зменшує витрати робочого часу, підвищує продуктивність праці робітників цеху. Раціональний вибір кольорів фарбування знижує стомлюваність очей працівників і у ту ж мить сигнально попереджувальна яскрава покраска небезпечних частин і зон обладнання попереджує робітників про небезпеку і сприяє виконанню правил техніки безпеки.

6.ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Техніка безпеки

Задовільна робота основних цехів скляного виробництва залежить від праці багатьох допоміжних цехів, в котрих виконуються різні ремонтні роботи, в яких виготовляють різну продукцію. У виробництві скла існує ряд факторів, які погіршують умови праці обслуговуючого персоналу, і котрі являються причинами травматизму. К таким факторам відносять відділення пилу при виробництві скломатеріалів та при приготуванні шихти, при завантаженні її в ванну піч. Велика температура оточуючого середовища навколо ванной печі, скло формуючих машин та відпалювальних печей, також є фактором травматизму.

Не дивлячись на те, що більшість підприємств по виробництву скла мають складні технологічні процеси, які механізовані та автоматизовані, завдяки чому значно покращують умови праці робітників, але все одно необхідно суворо дотримуватись правил техніки безпеки, котрі пред'являють до кожної ділянки, машини або до кожного м механізму.

6.2 Гігієна праці і виробнича санітарія

Дотримування режимів роботи печей, підтримування чистоти на всіх ділянках, своєчасне усунення прогарів і свищей - це важливі умови гарної їх експлуатації. Необхідно підтримувати розрядження в печі, що запобігає вибиванню із неї газу. Для зниження температури на робочих місцях пальники скловарених печей екранізують, а також передбачають подачу на постійні робочі місця охолодженого повітря.

Процес скловаріння на скляних заводах супроводжується виділенням газів та високой температурой, тому у пічних відділеннях передбачають пристрої аераційних ліхтарів, котрі розташовують по всій довжині печі, а приміщення машинного відділення відгороджують від пічних відділень теплоізоляцією. Пил, котрий осів при роботі скловареної печі, на її зводі та пальниках, необхідно своєчасно усунути. При усуненні пилу зі зводу робочі повинні знаходитись на настилі із вогнетривкого матеріалу з надійно зробленими перилами.

6.3 Навколишнє середовище і промислова екологія

Стан повітряної середи цехів періодично контролюється, не менш одного разу на місяць. Необхідно перевіряти герметизуючи пристрої та робочу вентиляцію. Вентиляційні труби необхідно не менш одного разу на тиждень відчищати від пилу, котрий осідає на стінах. Запорошене повітря очищують у пиловловлюючих апаратах. При припущенні концентрації пилу у робочій зоні 6-10, 4-6, 2-4, 2 мг/м³ і менш, зміст пилу у викидах відповідно дорівнює 150;100;60;30 мг/м³.

6.3 Пожежна безпека

Протипожежні вимоги до будинків та споруджень промислового типу у першу чергу залежить від пожежної небезпеки виробничих процесів. Важливу увагу при проектуванні приділяють вибору будівельних конструкцій. По вибухово- та пожеженебезпечності будівлі відносять до категорії Б. На території підприємства відбудували протипожежний водопровід, в цю систему входять водозаборні споруди, насосні резервуари, зовнішня водопровідна мережа і внутрішня мережа. Внутрішній протипожежний водопровід розміщують у опалювальних приміщеннях та підключають до внутрішнього водопроводу.

7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

7.1 Розрахунок капітальних витрат

Капітальні витрати складаються з витрат на проектування обладнання та транспортних засобів, вартості будівель та споруд, загальна сума капітальних витрат розраховую в таблиці 6.1. на основі розрахунків у розділах 6.1.1. та 6.1.2.

Таблиця 6.1. Розрахунок капітальних витрат

Найменування	Вартість, грн
1. Обладнання 2. Будівлі, споруди	5622390,9 715746
Разом	6338136,9

7.1.1 Розрахунок первісної вартості обладнання

Таблиця 6.2. Розрахунок витрат на проектуєме обладнання та транспортні засоби

Обладнання	Кількість	Первісна вартість, грн.	Загальна балансова вартість, грн.
Технологічне обладнання: 1.Таль електричний 2.Машина БГВВС 3.Скловарна піч 4.Вентилятор 5.Транспортер6 6.Завантажник шихти 7.Підрізчик 8.Відломщик рамний 9.Відломщик автоматичний 10.Конвеєр 11.Рольганг 12.Стол механізованої порізки 13.Транспортне обладнання 14.Невраховане обладнання	6 4 1 4 2 6 4 4 4 4 4 4	4046,99 1911,21 4190324,23 1042,37 155758,82 1553,26 2227,89 8191,58 3826,98 11961,98 7475,84 832,31 10% 10%	24281,94 7644,85 4190324,23 4169,48 311517,64 9321,96 8911,55 32766,3 15307,9 47847,9 29903,34 3329,25 468532,59 468532,59
Разом			5622390,9

Пояснення до таблиці 6.1.

Гр. 2 - кількість обладнання технологічного;

Гр. 3 - початкова вартість обладнання згідно заводських даних;

Гр. 4 - Гр. 2 • Гр. 3

Транспортне і невраховане обладнання береться по 10% від вартості обладнання.

7.1.2 Розрахунок вартості будівель та споруд

Таблиця 6.3. Розрахунок вартості будівель та споруд

Найменування	Кіль-кість	Первісна вартість, грн.	Загальна балансова вартість, грн.
1.Будівля цеху 2.Димова труба 3.Головний корпус 4.Технологічний трубопровід технічної води	1 1 1 1	69756,0 27533,0 618196,0 261,0	69756,0 27533,0 618196,0 261,0
Разом			715746

7.2 Розрахунок плану по праці та заробітній платі

Таблиця 6.4. Баланс робочого часу одного робітника

Найменування показників	Безперервне виробництво	Перервне виробництво
1. Календарний фонд часу	365	365
2. Непрацюючі дні святкові вихідні	- - 91	100 8 92
3. Номінальний фонд часу	274	265
4. Неявки на роботу - відпустки - хвороби - державні обов'язки	31 24 7 -	30 24 3 3
5. Ефективний фонд часу	243	235
6. Коефіцієнт списочного складу	1,5	1,13

Номінальний фонд часу визначається різницею між календарним фондом та непрацюючими днями. Ефективний фонд визначається різницею між номінальним фондом та неявками на роботу. Коефіцієнт списочного складу визначається шляхом ділення номінального фонду на ефективний фонд часу.

7.2.1 Чисельність промислово-виробничого персоналу

Таблиця 6.5. Розрахунок чисельності виробничних робітників

Найменування професій робітників	Розряд	Тривалість зміни, год.	Чисельність робітників у зміну	Кількість змін у добу	Явочна чисе-льність, люд.	Календарний фонд робочо-го часу	Ефективний фонд робочо-го часу	Коефіцієнт облікового складу	Списочна чисельність
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. Скловар	5	8	1	3	3	365	243	1,5	4,5
2. Скловар	4	8	1	3	3	365	243	1,5	4,5
3. Старший машиніст машини БГВВС	6	8,2	1	1	1	365	235	1,13	1,13
4. Машиніст машини БГВВС	4	8	4	3	12	365	243	1,5	18
5. Оператор формування стрічки	4	8	2	3	6	365	243	1,5	9
6. Укладчик- пакувальник	3	8	4	3	12	365	243	1,5	18
7. Відломщик скла	4	8	9	3	27	365	243	1,5	40,5
8. Різник скла	4	8	9	3	27	365	243	1,5	40,5
9. Різчик скла (заміна)	4	8	2	3	6	365	243	1,5	9
10. Різник скла	3	8	1	3	3	365	243	1,5	4,5
11. Контролер скляного виробництва	3	12	4	3	12	365	243	1,5	18
12. Завантажник шихти	4	8	3	3	9	365	243	1,5	13,5
13. Транспортировщик	3	8	2	3	2	365	235	1,13	2,26
14. Наладчик скляних автоматів	5	8	1	3	3	365	243	1,5	4,5
15. Слюсар-ремонтник	4	8	1	3	3	365	243	1,5	4,5
Разом									192,4

Розряд, довго тривалість змін, число робочих в зміну, кількість змін на добу заповняються на підставі штатного розкладу. Явочна численність визначається шляхом множення числа робочих в зміну на кількість змін на добу. Ефективний фонд часу і коефіцієнт списочного складу заповнюється на підставі балансу робочого часу одного робочого дня. Списочна чисельність визначається шляхом множення явочної чисельності та коефіцієнтом списочного складу. Штат керівників і спеціалістів визначається по нормативам чисельності в еквіваленті від об'єму складності і працеємкості випускаємої продукції.

Таблиця 6.6. Штатний розклад ІТР та службовців цеху

Цеховий персонал	Кількість людей
1.Начальник цеху	1
2.Замісник начальника цеху	1
3.Технолог цеху	1
4.Старший майстер по скловарінню	1
5.Старший майстер з різки скла	1
6. Старший майстер ділянки мотировки скла	1
7. Інженер по нормуванню праці	1
8.Начальник зміни	4
9.Тебельщик	1
10.Механік	1
11.Енергетик	1
Разом	14

7.2.2Розрахунок фонду оплати цехового персоналу

Таблиця 6.7. Розрахунок річного фонду заробітної плати робочих цеху

Найменування професій	Розряд	Списочна чисельністьть	Ефективний фонд часу	Тривалість зміни	Кількість змін на добу	Кількість чоловіко-часів	Часова тарифна ставка	Тарифний фонд з/п	Доплати	Премія	Загальний фонд	Додатковий фонд	Загально річний фонд з/п
									За сполучення	За професійну майстерність	За роботу в нічний час	За роботу у вечірній час	Сума доплат
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
1. Скловар	5	4,5	243	8	3	8748	2,48	10847	1084,7	2169,4	1446,3	723,2	15186	10413,2	36446,2	3097,9	39544,1
2. Скловар	4	4,5	243	8	3	8748	2,14	9360	936	1684,8	1248,04	624,02	4492,8	5541,1	19393,9	1648,5	21042,4
3. Старший машиніст машини БГВВС	6	1,13	235	8,2	1	2178	2,92	3179	317,9	699,38	-	-	1017,3	1678,5	5874,8	499,4	6374,2
4. Машиніст машини БГВВС	4	18	243	8	3	26244	3,0	39366	3936,6	7085,88	5248,8	2624,4	18895,7	91329,2	149590,9	12715,2	162306,1
5. Оператор формування стрічки	4	9	243	8	3	26244	2,58	33854	3385,4	6093,72	4513,9	2256,9	16249,9	20041,6	370145,5	31462,4	401607,9
6. Укладчик- пакувальник	3	18	243	8	3	52488	2,014	52855	5285,5	8456,8	7047,4	3523,7	2413,4	30867,4	108035,8	9183,04	117218,84
7. Відломщик скла	4	40,5	243	8	3	78732	1,82	76646	7164,6	12896,3	9552,8	4776,4	34390,1	42414,4	148450,5	12618,3	161068,8
8. Різник скла	4	40,5	243	8	3	78732	2,22	87393	8739,3	15730,7	11652,3	5826,2	41948,5	20275,1	149616,6	12717,4	162334
9. Різчик скла (заміна)	4	9	243	8	3	17496	2,02	17671	1767,1	3180,8	2356,1	1178,1	8482,1	10461,2	36614,3	3112,2	39726,5
10. Різник скла	3	4,5	243	8	3	8748	2,014	8809	880,9	1409,4	1174,6	587,3	4052,2	5144,5	18005,7	1530,5	19536,2
11. Контролер скляного виробництва	3	18	243	12	3	17496	1,78	15571	1557,1	2491,4	2076,2	1038,1	7162,8	9093,5	31827,3	2705,3	57230,3
12. Завантажник шихти	4	13,5	243	8	3	26244	1,94	25457	2545,7	4582,3	3394,2	1697,1	12219,3	15070,5	52746,8	4483,5	7238,46
13. Транспортировщик	3	2,26	235	8	3	4249	1,78	3782	378,2	605,1	-	-	983,3	1906,1	6671,4	567,06	25712,9
14. Наладчик скляних автоматів	5	4,5	243	8	3	8748	2,48	11285	1128,5	2257	1504,7	752,3	5642,5	6771	23698,5	2014,4	34532,6
15. Слюсар-ремонтник	4	4,5	243	8	3	8748	2,02	8835	883,5	1590,3	1178,1	589,03	4240,9	5230,4	18306,3	1556,03	19862,33
Разом		192,4						399910	39991	70933,3	52393,4	26196,7	199276,8	276237,7	2350849	199822	2550671

Графи 1,2,3,4,5,6 - заповнюються на підставі таблиці 6.5.

Графа 8 на підставі заводського штатного розкладу.

Гр. 7 = гр. 3 х гр. 4 х гр. 5

Гр. 9 = гр. 7 х гр. 8

Доплати: гр. 10 = гр. 9 х 0,1

За сполучення: 10% від тарифного фонду заробітної плати.

Гр. 11 = гр. 9 х гр. 2

За профмайстерність: 16% по 3 розряду, 18% по 4 розряду, 20% по 5 розряду, 22% по 6 розряду від тарифного фонду заробітної плати.

Гр. 12 = гр. 8 х 0,4 х гр. 7 / 3

За нічний час складають 40% від часової тарифної ставки.

Гр. 13 = гр. 8 х 0,2 х гр. 7 / 3 - за вечірній час доплати складають 20% від тарифної ставки.

Гр. 14 = гр. 10 + гр. 11+ гр. 12 + гр. 13

Гр. 15 = (гр. 9 + гр.14) х 0,4 - премія складає 40% від тарифного фонду і суми доплат

Гр. 16 = гр. 9+ гр. 14 + гр. 15 - загальний фонд зарплати.

Гр. 17 = гр. 16 х 0,086 - додатковий фонд зарплати = 8,5% від загального фонду заробітної плати.

Гр. 18 = гр. 16 + гр. 17

Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників і службовців складається згідно таблиці 6.8.

Таблиця 6.8. Річний фонд зарплати керівників і службовців цеху

Посада	Чисель-ність, люд.	Місячний оклад, грн.	Загальний річний фонд заробітної плати, грн
1	2	3	4
Начальник цеху	1	2200	26400
Замісник начальника цеху	1	1600	19200
Технолог цеху	1	1300	15600
Старший майстер по скловарінню	1	1200	14400
Старший майстер з різки скла	1	1300	15120
Старший майстер ділянки	1	1200	14400
Інженер по нормуванню праці	1	1540	18480
Начальник зміни	4	1580	75840
Тебельщик	1	1400	16800
Механік	1	1180	14160
Енергетик	1	1200	14400
Разом	14	15660	244800

Пояснення до таблиці 6.8.: гр. 4 = гр. 2 х гр.3 х 12.

7.2.3Розрахунок середньої заробітної плати

Розрахунок середньої заробітної плати одного робітника та одного працюючого здійснюється слідуючим шляхом:

Гр. 4 = гр. 3 / гр. 2 / 12;

Гр. 1,2,3 - заповнюються на підставі підсумку таблиць 6.16; 6.17.

Таблиця 6.9. Зведена відомість по праці та зарплаті промислово - виробничого персоналу цеху.

Категорія персоналу	Списочна чисельність, грн.	Річний фонд заробітної плати, грн.	Середньомісячна заробітна плата, грн.
Керівники та службовці	14	244800	1457
Робітники	192	2550671	61107
Разом	206	2795471	1130

7.2.4Розрахунок продуктивності праці

Продуктивність праці розраховується на одного робітника та одного працюючого слідуючим шляхом:

Продуктивність праці робітника: 12826395 : 192 = 66804 м²

Продуктивність праці працюючого: 12826395 : 206 = 63184 м²

7.3Розрахунок планової цехової собівартості продукції

Розрахунок собівартості ведеться на весь плануючий випуск та на одиницю продукції за статтями витрат. Програма: 12826395 м²; калькуляційна одиниця: 1 м².

7.3.1 Розрахунок матеріальних тапаливо-енергетичних витрат

Таблиця 6.10. Зведена відомість паливно-енергетичних витрат.

Статті витрат	Одиниця вимірю-вання	Ціна за одиницю	На одиницю продукції	На плануючий випуск
			Питома норма витрат	Сума, грн.	Річна потреба	Сума, грн.
Основні матеріали: Шихта Бій	т т	231 346,7	0,0048705 0,001788	1,13 0,62	62470,96 22933,59	144307,9 7941077
Усього				1,75		22446191
Допоміжні матеріали Папір ОДП Папір газетний Пінопласт Гофрокартон Плівка поліетиленова Пакети поліетиленові Цвяхи	кг кг м3 м2 кг шт кг	5,7 4,86 243 1,78 6,08 0,03 2,81	0,0999 0,046 0,00049 0,03259 0,08154 0,3 0,02408	0,57 0,22 0,12 0,06 0,5 0,1 0,07	1281356,8 590014,17 6284,93 418012,21 1045864,2 3847918,5 308859,59	7303733,7 2867468,8 1527238,8 744061,73 6358854,3 115437,55 867895,44
Усього				1,64		21035287
Енергія: Вода технічна Електроенергія	м3 кВт/ч	0,21 0,17	0,05 3,5	0,01 0,59	1809676 2039396,8	380031,96 346697,45
Усього				0,60		7695837
Паливо: Газ природний	м3	703	0,00452	3,11	223179,27	70243443
Разом				7,71		91067404

Пояснення до таблиці 6.10.

Гр. 1 - визначається на основі матеріального балансу.

Гр. 3 - вказуються ціни на тариф.

Гр. 4 - приймається за даними заводу.

Гр. 5 = Гр. 3 • Гр. 4.

27,92 • 0,07065 = 0,2 грн.

Гр. 6 = Гр. 4 • програму цеху.

Гр.7 = Гр. 3 • Гр. 6.

7.3.2 Розрахунок заробітної плати робочих на одиницю продукції.

Заробітна плата виробничих робітників поділяється на плановий випуск та отримуються витрати на одиницю продукції:

Загальна заробітна плата 2350849 : 12826395 = 1,83 грн.

Додаткова заробітна плата 199822 : 12826395 = 0,2 грн.

7.3.3 Розрахунок нарахувань на заробітну плату виробничих робітників

Нарахування на заробітну плату складають 37,66% від загального фонду заробітної плати:

- пенсійний фонд - 32,3%;

- соціально-страховий - 2,9%;

- фонд зайнятості - 1,9%;

- фонд нещасних випадків на виробництві - 0,86%.

Нарахування складають: 2550671 •37,66% = 96055,97 грн.

Нарахування на заробітну плату на одиницю продукції:

96055,97 : 12826395 = 0,7 грн.

7.3.4 Розрахунок кошторису витрат з утримання та експлуатації обладнання

Таблиця 6.11. Кошторис витрат з утримання та експлуатації обладнання

Статті витрат	Сума, грн.
1. Утримання обладнання та інших робочих місць	843358,63
2. Амортизація виробничого обладнання	1349378
3. Поточний ремонт обладнання, транспортних засобів	1967836,8
4. Утримання внутрішнього виробничого транспорту і витрати на його експлуатацію	1686717,2
5. Відшкодування зносу малоцінного інвентарю	84335,86
6. Інші витрати	545560,7
Усього	5971167,7

1. Утримання обладнання та інших робочих місць складає 15% від вартості всього обладнання: 56223890,9 х 0,15 = 843358,63 грн.

2. Амортизація виробничого обладнання заповнюється на підставі таблиці 6.12.

3. Поточний ремонт обладнання та транспортних засобів складає 35% від вартості обладнання: 5622390,9 х 0,35 = 1967836,8 грн.

4. Утримання внутрішнього транспорту і витрати на його експлуатацію складає 30% від вартості обладнання: 5622390,9 х 0,3 = 1686717,2 грн.

5. Відшкодування зносу малоцінного інвентарю складає 1,5% від вартості обладнання: 5622390,9 х 0,015 = 84335,86 грн.

6. Інші витрати складають 10% від суми пунктів 1,2,3,4,5: 5455607 х 0,1 = 545560,7 грн.

Таблиця 6.12. Розрахунок амортизаційних відрахувань обладнання цеху

Найменування обладнання	Балансова вартість обладнання	Загальна норма амортизації, %	Сума амортизаційних відрахувань, грн
1	2	3	4
Технологічне обладнання	4685325,9	24	1124478,2
Транспортне обладнання	468532,59	24	112447,82
Незараховане обладнання	468532,59	24	112447,82
Усього	5622390,9	24	1349378

Найменування обладнання (гр. 1) та балансова вартість обладнання (гр. 2) заповнюється на підставі таблиці 6.2. Загальна норма амортизації - це встановлена підприємством норма, яка складає 24%. Сума амортизаційних відчислень (гр. 4) розраховується шляхом множення балансової вартості обладнання (гр. 2) на загальну норму амортизації (гр.3)

Гр. 4 = гр. 2 х гр. 3

7.3.5 Розрахунок загальновиробничих витрат

Таблиця 6.13. Кошторис загальновиробничих витрат

Статті	Сума, грн
1. Утримання цехового персоналу	9792
2. Утримання будівель, споруд, інвентарю	50102,22
3. Поточний ремонт будівель, споруд	35787,3
4. Амортизація будівель, споруд, інвентарю	57259,7
5. Утримання цехових лабораторій та витрати на іспити	25506,7
6. Витрати по охороні праці	153040,3
7. Інші витрати	18600,9
Разом	328616,72

1. Утримання цехового персоналу знаходимо як 8% від основного фонду заробітної плати цехового персоналу: 122400 х 0,08 = 9792 грн.

2. Утримання будівель, споруд, інвентарю знаходимо як 7% від вартості будівель: 71546 х 0,07 = 50102,22 грн.

3. Поточний ремонт будівель та споруд знаходимо як 5% від вартості будівель та споруд: 715746 х 0,05 = 35787,3

4. Амортизацію будівель, споруд, інвентарю заповнюємо на підставі таблиці 6.14.

5. Утримання цехових лабораторій та витрати на іспити знаходимо як 2% від фонду заробітної плати загальних робітників: 1275335,6 х 0,02 = 25506,7 грн.

6. Витрати з охорони праці знаходимо як 12% від фонду заробітної плати загальних робітників: 1275335,6 х 0,12 = 153040,3 грн.

7. Інші витрати знаходимо як:% від суми попередніх витрат.

Таблиця 6.14. Розрахунок амортизації будівель та споруд цеху

Найменування об'єкту	Загальна вартість, грн.	Норма амо-ртизації, %	Сума аморти-зації, грн.
1	2	3	4
1. Будівля цеху	69756,0	8	3487,8
2. Димова труба	27533,0	8	1376,65
3. Головний корпус	618196,0	8	30909,8
4. Технологічний трубопровод технічної води	261,0	8	13,05
Разом	715746,0	8	57259,7

Гр. 1 і гр. 2 - заповнюються на підставі таблиці 6.3.

Загальна норма амортизаційних відчислень - це встановлена підприємством норма для будівель та споруд складає 8%.

Гр. 4 = гр. 2 х гр. 3

7.3.6Розрахунок повної собівартості продукції

Планову калькуляцію цехової собівартості розраховуємо за вихідними даними:

Річна програма цеху: 12826395 м².

Калькуляційна одиниця: 1м².

Таблиця 6.15. Планова калькуляція цехової собівартості виробництва листового скла

Статті витрат	Одиниця вимірю-вання	Витрати на одиницю продукції	На плануємий випуск
		Ціна, грн.	Питома норма витрат	Сума, грн.	Річна потреба	Сума, грн.
1	2	3	4	5	6	7
1.Основні матеріали: Шихта Бій	т т	231 346,7	0,0048705 0,001788	1,13 0,62	62470,96 22933,59	144307,9 7941077
Усього				1,75		22446191
2.Допоміжні матеріали Папір ОДП Папір газетний Пінопласт Гофрокартон Плівка поліетиленова Пакети поліетиленові Цвяхи	кг кг м3 м2 кг шт кг	5,7 4,86 243 1,78 6,08 0,03 2,81	0,0999 0,046 0,00049 0,03259 0,08154 0,3 0,02408	0,57 0,22 0,12 0,06 0,5 0,1 0,07	1281356,8 590014,17 6284,93 418012,21 1045864,2 3847918,5 308859,59	7303733,7 2867468,8 1527238,8 744061,73 6358854,3 115437,55 867895,44
Усього				1,64		21035287
3.Енергія: Вода технічна Електроенергія	м3 кВт/ч	0,21 0,17	0,05 3,5	0,01 0,59	1809676 2039396,8	380031,96 346697,45
Усього				0,60		7695837
4.Паливо: Газ природний	м3	703	0,00452	3,11	223179,27	70243443
Разом				7,71		91067404
5.Загальна зарплата 6. Додаткова зарплата 7.Витрати на утримання і експлуатацію обладнання 8. Загальні витрати 9.Собівартість	грн. грн. грн. грн. грн.			1,83 0,2 0,7 0,47 0,03		2350849 199822 96055,97 5971167,7 328616,72
Разом				10,94		140320760

листове скло виробництво

У планову калькуляцію зводяться всі витрати, пов'язані з випуском продукції. Статті: паливно-енергетичні ресурси; сировина; допоміжні матеріали заповнюються на підставі заводської калькуляції (таблиця 6.10.) Загальна зарплата та додаткова заповнюються на підставі розділу 6.3.2. Нарахування на зарплату заповнюються на підставі розділу 6.3.3. Витрати з утримання та експлуатації обладнання заповнюються на підставі розділу 6.3.4. Загально виробничі витрати заповнюються на основі розділу 6.3.5.

Витрати складають 3,75% від загальної зарплати: 23508,49 х 3,75 = 8815684 грн.

Витрати на збут складають 15% від виробничої собівартості і адміністративних витрат.

Повна собівартість продукції (ПС) розраховується шляхом складання виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут:

140320760 + 8815684 + 745682 = 149882126 грн.

Собівартість за одиницю продукції розраховується шляхом повної собівартості продукції на виробничу потужність цеху:

149882126 : 12826395 = 11,68 грн.

7.4Техніко-економічних показники роботи цеху

Таблиця 6.16. Зведена таблиця техніко - економічні показників

Показники	Одини-ця ви-мірю-вання	Величина показника
		По курсовій роботі	По даним заводу
1	2	3	4
1. Програма на рік	м2	12826395	12826395
2. Якість продукції	ДСТУ	Б.В.27-122-2003	Б.В.27-122-2003
3. Коефіцієнт використання обладнання	%	0,9	0,9
4. Фондовіддача	грн/грн	2,6	0,97
5. Чисельність ПВП	люд.	206
6. Чисельність виробничих робітників	люд.	1192
7. Загальний річний фонд заробітної плати ПВП	грн.	2795371
8. Загальний річний фонд заробітної плати робітників	грн.	244800
9. середньомісячна заробітна плата: - одного робітника - одного працюючого	грн. грн.	407 1130
10. Продуктивність праці: - одного робітника - одного працюючого	м2 м2	66804 63184
11. Собівартість одиниці продукції 1 м2	грн.	11,68	11,94
12. Оптова ціна одиниці продукції	грн.	12,73	12,73
13. Прибуток	грн.	13483106	10132852
14. Рентабельність	%	9	6
15. Економічний ефект	грн.	3334863
16. Строк окупності капітальних витрат	років	2

Размещено на Allbest.ru