На жаль поки ХАВО АВ не може забезпечити досить високий рівень зарплати фахівців (середня зарплата інженера-конструктора 150-200 грн), але в перспективі система оплати праці буде удосконалюватися і рівень зарплати істотно підвищиться.

В даний час система оплати інженерних працівників у ХАВО АВ (при наявності достатньої кількості замовлень) - відрядно-преміальна індивідуальна і колективна за виконаний обсяг роботи з нормативів на конструкторські і технологічні розробки, а при недостатнім числі замовлень на виробництво верстатів - по місячних посадових окладах.

В міру нормалізації умов роботи ХАВО АВ буде розвиватися позаказна система оплати праці, колективна нормативна - відрядна система по бригадах, відділам і службам.

9.5 Юридичний план

9.5.1 Форма власності в ВАТ "ХЗАВ"

Відповідно до закону України "Про власність", форма власності для засновників ВАТ "ХЗАС" - колективна.

9.5.2 Правовий статус ВАТ "ХЗАВ"

Акціонерне товариство відкритого типу "ХЗАВ" є юридичною особою. Код підприємства в органах статистики 343112, а в податковій інспекції - 00236137.

Реквізити:

Юридична адреса: Україна, 61587, вул.Котлова,117

Розрахунковий рахунок: р/с 703764 в АКБ "Промукр" МФО 360315,

м.Харків

Керівник - Президент - Голова Ради директорів -

Лавренов Валерій Андрійович, тел.22-60-72

Телефон (для зв'язку): 22-24-85, Телефакс: 23-68-03

9.5.3 Необхідний пакет додаткових документів

Для реалізації даного проекту не потрібно додаткових документів.

Фінансування проекту - на підставі Договору про передоплату з замовником верстата.

9.6 Оцінка ризиків і страхування

9.6.1 Джерела і міри скорочення ризиків

Проектування і виготовлення агрегатного верстата виконується за попереднім договором із замовником - заводом тракторних двигунів і починається тільки після одержання передоплати від нього в розмірі 50% від розрахункової ціни верстата. У цьому випадку є ризик після виготовлення верстата в тім, що замовник може від нього відмовитися і не заплатити.

9.6.2 Види ризиків, зв'язані зі страхованим

Види ризиків	Спосіб зменшення негативних наслідків
Фінансовий ризик (несплата проекту)	Перед початком проектування верстата укладається договір із замовником про передоплату і робота починається тільки після її одержання
Стихійні лиха, псування вантажів при транспортуванню й ін.	Страхування сум ймовірних збитків
Утрати матеріальних коштовностей з вини робочих	Страхування вартості можливих збитків

9.6.3 Види ризиків, не зв'язані зі страхованим

Види ризиків	Спосіб зменшення негативних наслідків
Комерційний ризик	Для проекту конкретного верстата не існує
Дії конкурентів	Вивчення їхніх дій і облік у маркетингу
Відхід працівників чи страйк	Соціально-економічні програми для працівників, облік їхніх вимог

9.7 Фінансовий план. Оцінка ефективності використання проектованого виробу

У цьому розділі розглядаємо тільки економічний ефект від використання спроектованого верстата, тому що оцінити фінансовий стан ХАВО АВ не представляється можливим (немає даних).

Прогнозувати обсяги реалізації спроектованого верстата також нема рації, тому що верстат виготовляється в єдиному екземплярі. Як базовий варіант для оцінки ефективності станка приймаємо обробку деталі на 8-ми універсальних вертикально-свердлильних верстатах зі спеціальним налагодженням, аналогічної наладці на проектованому верстаті, але працюючих у неавтоматичному циклі. Тому кожен верстат буде обслуговуватися одним оператором.

9.7.1 Вихідні дані для розрахунку

Таблиця 9.7. Вихідні дані для розрахунку ефективності

Показники	Позна- чення	Варіант
		Базовий	Новий
1. Річний випуск деталей, шт	Вг	320000	320000
2. Штучний час на обробку, хв	tшт	0.60	0.51
3. Клас точності верстата	А	Н	Н
4. Маса устаткування, тонн	М	16.8	8.6
5. Займана площа(один верстат), кв.м	S	2.10	11.13
6. Установлена потужність електродв. кВт	Nу	5.5	15.65
7. Термін служби верстата до кап.рем., років	Т	11	11
8. Ремонтна складність устаткування
механічної частини	Rм	7	19
електричної частини	Rе	5	17
9. Розряд
верстатника	rс	3	2
наладчика	rн	4	4
10. Кількість верстатів, що обслуговуються
в одну зміну: верстатником	d	1	2
наладчиком	f	6	4
11. Число змін роботи устаткування	nсм	2	2
12.Оптова ціна одного верстата, грн	Цопт	14100	161350
13.Кількість верстатників(операторів)	Роп	0.887х8	0.395/1
14.Кількість верстатів розрахункове	Рс/	0.694х8	0.613
(прийняте)	Рп	8	1
15.Кількість наладчиків	Рн	1.23	0.23
16.Коефіцієнт завантаження устаткування	Кз	0.80	0.7
17.Коефіцієнт, що враховує додатк. площу		1.0	1.0
18.Середньорічна зарплата, грн
верстатників	Нс	3960	3625
наладчиків	Нн	4185	4185
19.Витрати на одиницю рем. складності, грн
механічної частини	Нм	45	45
електричної частини	Нэ	25	25
20.Вартість 1 кв.м виробничої площі, грн	Цзд	120	120
21.Вартість амортизації і утримання
1 кв.м приміщень під устаткування, грн	Нпл	40	40
22. Вартість утримання 1 кв.м
службового приміщення, грн	Нсл	40	40
23. Коефіцієнт, враховуючий витрати на
доставку устаткування	a	0.2	0.2
24. Вартість 1 кв.м служб. приміщень, грн	Цсл	190	190
25. Площа службово - побутових приміщень,
приходиться на 1 робітника, кв.м	Sсл	7	7
26. Коефіцієнт дисконтирування	Ен	0.1	0.1
27. Вартість 1 кВт години електроенергії. грн	Нeл	0.285	0.285

9.7.2 Загальна методика розрахунку ефективності

Економічний ефект від виробництва й експлуатації верстата

визначається по залежностях:

Е = аЦпотр.баз - Цпотр.нов, (9.17)

У цьому вираженні Цпотр.баз і Цпотр.новий - ціна споживання, відповідно базового і нового варіантів, а коефіцієнт при Цпотр.баз визначається

а = а1 а2, а1 = Пн / Пб, а2 = Тн / Тб, (9.18)

де Пн, Пб - продуктивність нового верстата і базового варианта; Тн і Тб - термін служби базового і нового верстатів.

Ціна споживання визначається як сума

Цпотр = Цп + Иг*Т, (9.19)

де Цп - ціна виробництва (верстата і супутнього устаткування), Иг - поточні витрати споживача за один рік експлуатації, без обліку витрат на амортизацію (грн), Т - термін експлуатації устаткування.

Ціна виробництва:

Цп = Ц + Ен*К, (9.20)

де Ц - сумарна ціна устаткування, грн.; Ен - коефіцієнт дисконтирування, Ен=0.1; К - капітальні витрати виробника.

К = Км + Кзд + Ксл, (9.21)

де Км - витрати на доставку й установ устаткування, Кзд - вартість приміщення під устаткування, Ксл - вартість службово - побутових приміщень для виробничих робітників.

Річні експлуатаційні витрати у вираженні (9.19):

Иг = (З + Изд + Исл + Ир + Ие), (9.22)

де З - річна зарплата виробничих робітників , Изд - річні витрати на амортизацію й обслуговування виробничих приміщень, Исл - витрати на утримання службово-побутових приміщень, Ир - витрати на ремонт і обслуговування устаткування, Ие - витрати на електроенергію.

Складові капітальних витрат визначаються наступними залежностями:

Км = Ц * Pп * a, грн (9.23)

де a=0.2 - коефіцієнт, що враховує витрати на доставку і установ устаткування.

Кзд = Цзд (S + Sд) Pп, (9.24)

де Цзд=120 грн - вартість 1 кв.м приміщення цеху; S - площа на одиницю устаткування, кв.м; Sд=0.5 кв.м - додаткова площа під виносні пристрої; - коефіцієнт, що враховує додаткову площу =1, Рп - прийнята кількість верстатів.

Ксл=Цсл*Sсл (Роп + Рн), (9.25)

Цсл - вартість 1 кв.м службово-побутового приміщення (Цсл=190 грн); Sсл - площа службово-побутових приміщень на одного робітника, Sсл=7 кв.м; Роп і Рн - розрахункова кількість, відповідно, операторів і наладчиків.

Розрахункова кількість верстатів, робітників (операторів) і наладчиків визначається залежностями:

Кількість спеціальних верстатів (розрахункове Рс і прийняте Рп)

Рс = Вг * tшт / Фо*60*Квн (9.26)

де Вг, шт - річний випуск деталей; Фо=4000 годин - річний дійсний фонд роботи устаткування, Квн=1.2 - коефіцієнт виконання норм.

Кількість операторів:

Роп = tшт*Вг / Фр*d*60, (9.27)

де Фр=3720 годин - річний фонд роботи робітника(за 2 зміни); d - кількість верстатів, що обслуговуються одним оператором(d1=1, d2=2).

Кількість наладчиків:

Рн = Рп*nсм*Кф / f (9.28)

nсм - число змін, nсм=2; f - кількість верстатів, що обслуговуються одним наладчиком, f1 = 6, f2 = 4; Кф - коефіцієнт, що враховує збільшення фонду часу роботи устаткування в порівнянні з фондом часу робітників, Кф = 0.46.

Розрахунок експлуатаційних витрат виконується по наступним залежностям:

- річна зарплата робітників у розрахунку на одиницю обладнання:

З = Нс*Роп + Нн*Рн, (9.29)

де Нс і Нн - середньорічна зарплата верстатників і наладчиків з усіма нарахуваннями, грн.

- річні витрати на амортизацію і утримання приміщень, займаних устаткуванням, грн.

Изд = Нпл (S + Sу) * * Рп, (9.30)

- річні витрати на амортизацію і утримання службово - побутових приміщень, грн.

Исл = Нсл * Sб * * (Роп + Рн), (9.31)

- річні витрати на ремонт і технічне обслуговування обладнання, грн.

Ир=(Нм * Rм + Не * Rе) * * Рп, (9.32)

-коефіцієнт, що враховує клас точності устаткування, =1.0.

- річні витрати на силову електроенергію, грн.

Иэ=N * Pп * Нел * Фо, (9.33)

де N - установлена потужність електроустаткування(на одному верстаті), квт, Pп - прийнята кількість верстатів; Нел - вартість однієї кВт/години електроенергії.

9.7.3 Результати розрахунку параметрів ефективності

Результати розрахунку параметрів економічної ефективності по залежностям (9.17)-(9.33) оформляємо в таблиці 9.8.

Таблиця 9.8. Розшифровка експлуатаційних витрат

Статті витрат	Сума витрат, грн
	базовый	новий
1. Капітальні витрати на доставку й установку устаткування. Км, грн. По (9.23)	22560	32270
2. Вартість приміщень, займаних устаткуванням, Кзд, грн. По (9.24)	2496	1396
3. Вартість службово-побутових приміщень для основних робітників Ксл, грн. По (9.25)	12272	1636
Разом капітальні витрати (К)	37328	35302
Разом ціна виробництва Цп по (9.20)	116533	164880
1. Заробітна плата основних і допоміжних робітників, Из. По (9.29)	36814	4588
2. Витрати на амортизацію і утримання виробничих приміщень, Изд По (9.30)	832	465
3. Витрати на амортизацію і утримання службово-побут.приміщень, Исл, По (9.31)	2584	345
4. Витрати на ремонт і технічне обслуговування устаткування, Ир По (9.32)	3520	1280
5. Витрати на силову електроенергію, Ие По (9.33)	50160	17841
Разом експлуатаційні витрати на річний випуск деталей Иг, грн. По (9.22)	93910	24519
Разом експлуатаційні витрати на виробництво деталей за Т років експлуатації Ит	1033010	269709
Разом ціна споживання за період експлуатації, грн. По (9.19)	1149543	434578

По вираженнях (9.17) і (9.18) розраховуємо повний економічний ефект

Е = (83/80) * (11/11) * 1149543 - 434578 = 758073 грн.

Остаточно розраховані показники техніко-економічної ефективності по проектованому і базовому варіанті представлені у таблиці 9.9.

Таблиця 9.9. Техніко-економічні показники конструкції верстата

Найменування показника	Позна-чення	Варіант	Результат порівняння
		базовий	Новий
I. Те х н і ч н і.
1. Вага устаткування, тонн	М	16.8	8.6	+16.2
2. Продуктивність, шт/година	П	80	83	-3
3. Сумарна потужність, кВт	N	44.0	15.65	+28.35
II. Е к о н о м і ч н і
1. Капітальні вкладення споживача, грн	К	37328	35302	+2026
2. Вартість устаткування, грн	Ц	112800	161350	-48550
3. Ціна споживання, грн	Цпотр	1149543	434578	+714965
4 Експлуатаційні витрати споживача, грн	Ит	1033010	269709	+763301
Повний економічний ефект, грн	Еп		758073

10. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

10.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

У дипломному проекті розглянуті і розроблені питання підвищення безпеки експлуатації проектованого верстата і поліпшення умов праці на ньому. Спроектований верстат є верстатом - напівавтоматом. Робітник при обслуговуванні його виконує тільки операцію завантаження заготівель і зняття готових деталей. У верстаті використовується стрижневий різальний інструмент із досить високою міцністю і зносостійкістю.

При експлуатації спроектованого верстата в механічному цеху небезпечними і шкідливими виробничими факторами є:

- частини верстатів, що рухаються - планшайба поворотного столу з установленими на ній пристосуваннями, куди робітник завантажує заготівлі, різальні інструменти і рухливі частини силових агрегатів;

- дрібна чавунна стружка і, можливо, осколки інструмента;

- підвищена напруга в електричній мережі, запиленість і загазованість повітря робочої зони й ін.

Ці фактори враховані при проектуванні верстата з обліком його наступної експлуатації в механічному цеху в напрямку зниження їхнього шкідливого впливу.

Експлуатація металорізального устаткування зв'язана також з несприятливим впливом на навколишнє середовище за допомогою вентиляційних викидів, стічних вод, твердих відходів. Ці питання також розглянуті в даному розділі дипломного проекту.

10.2 Промислова санітарія

При механічній обробці металів утворюються різні шкідливі речовини: пил у зваженому стані, продукти термічного розкладання змазувально охолоджуюча рідина (ЗОР) у зоні різання. Відповідно до ДСТ 12.1. 005-88 [6] зміст шкідливих речовин у робочій зоні регламентується величиною ПДК - гранично припустимої концентрації, тобто такий, котра при дії на людину протягом робочої зміни і усього виробничого стажу не викликає змін у його життє-діяльності. ПДК шкідливих речовин в аерозольному стані в повітрі робочої зони, що підлягають контролю, представлені в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1. ПДК шкідливих речовин, що підлягають контролю

Найменування шкідливої речовини	ПДК, мг/м	Клас небезпеки
1	2	3
Аэрозоли стали	6	4
Речовини, що утворяться при термічному розкладанні мінеральних олій, що входять до складу ЗОР:
Мінеральні олії	5	3
Оксид вуглецю	20	4
Сірчистий ангідрит	10	4

Зниження змісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони забезпечується вибором оптимальних режимів різання, своєчасним заточенням інструмента, видаленням шкідливих речовин із зони різання засобами місцевої вентиляції, пристроєм загальнообмінної вентиляції в цеху, своєчасним збиранням осілого пилу з використанням пилососних установок.

Для зменшення дратівної дії і продовження терміну експлуатації ЗОР необхідно ввести в її склад фурацелин ( 0,002 - 0,003% до обсягу ЗОР ).

10.2.1 Метеорологічні умови

Метеорологічні умови впливають на організм людини і на його працездатність. Механічний цех відноситься до цехів фізичної роботи середньої ваги IIa з енерго витратами 172 - 293 Дж/с. Метеорологічні умови регламентуються ДСТ 12.1.005-88.

Таблиця 10.2. Припустимі норми температури, відносній вологості і швидкості руху повітря

Період року	Температура, оС	Відносна вологість, не більш, %	Швидкість руху, не більш, м/с
1	2	3	4
Холодний	17 - 23	75	0,2
Теплий	18 - 27	75	0,2 - 0,4

Підтримка нормативних параметрів мікроклімату забезпечується засобами загальнообмінної вентиляції й опалення.

10.2.2 Характеристика вентиляції

У механічному цеху згідно СНиП 2.04.05-92 [16] передбачається загальнообмінна вентиляція приточно-витяжного типу. У теплий період року передбачається аерація - організований природний повітрообмін, здійснюваний унаслідок різниці температур повітря усередині і зовні приміщення і унаслідок вітрового тиску, що поліпшує обмін повітря без додаткової установки вентиляторів і витрат електроенергії. Здійснюється вона шляхом надходження повітря в нижні прорізи цеху і видалення через верхні. Для видалення повітря у верхній частині приміщення цеху обладнається аераційним ліхтарем, у якому передбачаються прорізи, що відкриваються, постаченими вітрозахисними щитами.

Місцева вентиляція передбачається для отсоса повітря від устаткування, що є джерелом утворення шкідливих речовин (газів, аэрозолей і т.п.). У холодний і перехідний періоди року для запобігання задування холодного зовнішнього повітря ворота цеху обладнаються повітряною тепловою завісою.

10.2.3 Опалення

Ціль опалення приміщення - підтримка в них у холодний час року заданої температури повітря. У механічному цеху використовується центральне водяне опалення, що організоване згідно СНиП 2.04.05-92[16].

10.2.4 Виробниче освітлення

Освітлення відіграє важливу роль у виробничій діяльності людини, оскільки 90 % інформації про зовнішній світ надходить через органи зору. По виду джерела освітлення поділяється на природне, штучне і змішане. Освітлення цеху організоване згідно СНиП II-4-79[17]. Правильно оганізоване висвітлення сприяє високої продуктивності праці і попереджає виробничий травматизм. Особливо важливо добре освітлювати робоче місце. Незадовільне освітлення не тільки стомлює ока робітника, але і змушує його близько нахилятися над верстатом, що може спричинити травмування стружкою, інструментом, затискними пристроями і частинами верстата, що обертаються.

У цеху передбачене природне (бічне), штучне (комбіноване) і сполучене освітлення. Як оцінна величина природного освітлення приймається коефіцієнт природної освітленості КЕО - відношення одночасне заміряних освітленостей усередині і зовні приміщення, виражене у відсотках. Нормовані параметри освітлення у відповідності зі СНиП II-4-79 при середньому контрасті об'єкта з тлом і середній характеристиці тла при виконанні робіт середньої точності представлена в таблиці 10.3.

Як джерела загального висвітлення використовуються газорозрядні лампи (люмінесцентні і дугові), що мають велику світлову віддачу, спектр, що наближається до денного, високу економічність і термін служби (необхідно стежити за відсутністю стробоскопичного ефекту). Природне освітлення забезпечується правильним підбором площі остекления вікон і ліхтарів і регулярним їхнім миттям. Як місцеві джерела світла використовуються лампи накалювання.

Таблиця 10.3. Нормовані параметри висвітлення

Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	освітленість
		Штучна	Природна	Сполучена
			КЕО,%	КЕО,%
		комбін.	загальна	комбін.	боков.	комбиноване
1	2	3	4	5	6	7
0,5 - 1	IV	500	200	4	1,5	2,4

На станині верстата передбачене місце для кріплення світильника УПД (відкритого типу) з лампою накалювання М 036-25 ДСТ 1182-77, напруга харчування якої 36 В, потужність 40 Ут, створюваний світловий потік 600 лм.

10.2.5 Шум

Основним джерелом шуму у верстаті є робота електродвигуна, інструмента що ріже і пневмосистеми. Відповідно до ДСТ12.1.003-89 [7] рівень шуму не повинний перевищувати нормативний рівень звукового тиску й еквівалентний рівень звуку, значення яких приведені в таблиці 10.4.

Заходи щодо зниження шуму:

- для безшумної роботи силових вузлів, поворотно-ділильного столу й інших вузлів передбачена централізована мастильна система періодичної дії в сполученні з індивідуальним змащенням окремих вузлів;

- зниження шуму електродвигунів досягається ретельним балансуванням роторів електродвигунів і розміщенням електродвигунів у кожухи;

Таблиця 10.4. Нормативні рівні звукового тиску й еквівалентний рівень звуку

Найменування робочого місця	Рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньо геометричними частотами, Гц	Рівень звуку, дБА
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Постійні робочі місця в виробничому приміщенні	107	95	87	82	78	75	73	71	69	80

- зниження шуму при обробці деталі досягається подачею ЗОР у зону різання;

- зниження шуму досягається конструктивним підвищенням твердості корпусів і валів двигунів;

- застосування спеціальних поглиначів шуму;

- застосування глушителів при вихлопах стиснутого повітря з пневмосистем;

- контроль за станом верстата і його ремонт.

10.2.6 Вібрація

Відповідно до ДСТ12.1.012-90[8], вібрації, яким піддаються працюючі в цеху, відносяться до категорії 3а.

Вібрація нормується по наступним параметрах:

1) виброшвидкість V, м/с;

2) виброприскорення а, м/с2;

3) рівні виброшвидкості і виброприскорення Lс, Lу.

Норми вібрації відповідно до ДСТ12.1.012-90 приведені в таблиці 10.5.

Таблиця 10.5. Нормативні параметри вібрації

Середньо геометричні смуги частот, Гц	Виброприскорення	Виброшвидкість
	м/c2	дБ	м/с	дБ
1	2	3	4	5
2 4 8 16 31,5 63	0,14 0,10 0,11 0,20 0,40 0,80	103 100 101 106 112 118	1,3 0,45 0,22 0,20 0,20 0,20	108 99 93 92 92 92

Заходи щодо зниження вібрації:

- вибір підшипників, зубцюватих пар, заміна ударних процесів безударними, ретельне балансування роторів електродвигунів і інших обертових частин верстатів;

- застосування для даного металу і режимів різання ЗОР, способів кріплення інструмента і заготівель, пристосувань, що підвищують твердість системи СНІД;

- забезпечення своєчасного переточування інструмента, що ріже, у процесі його експлуатації;

- уведення вибро поглинаючих конструктивних елементів із пружних-грузлих матеріалів (наприклад, кондукторні втулки з ебоніту);

- своєчасний плановий і попереджувальний ремонт верстата з обов'язковим післеремонтним контролем вібраційних характеристик;

- установка верстата на окремий бетонний фундамент;

- виключення контакту робітника з вібраційними поверхнями.

10.3 Заходи щодо техніки безпеки

10.3.1 Захисні пристрої

Відповідно до ДСТ12.2.009-80[9] центральна частина верстата з поворотно-ділильним столом, на якому закріплені установочно-затискні пристосування, обгороджена щитками, надійно закріпленими на корпусі. Ці щитки захищають робітника від стружки, що відлітає, і бризів ЗОР. Захисні пристрої виконуються зі сталі товщиною не менш 0,8 мм чи листового алюмінію товщиною не менш 0,2 мм, чи міцної пластмаси товщиною не менш 4 мм. При необхідності виконуються оглядові вікна з оглядовим склом товщиною не менш 4 мм безпечним за ДСТ 5727-83. Найбільш виступаючі при роботі за габарит станини зовнішні торці складальних одиниць, здатні травмувати ударом ( щопереміщаються зі швидкістю більш 150 мм/с), офарблюються смугами що чередуються жовтого і чорного кольорів під кутом 45 градусів з нанесенням попереджуючих знаків небезпеки на огородження.

10.3.2 Запобіжні і пристрої, що блокують

Верстат має запобіжний пристрій від перевантаження, здатної викликати поломку деталей верстата і травмування робітника. У верстаті мається блокування , що забезпечує включення циклу обробки тільки після закінчення затиску деталі. Мається також блокування для надійного механічного закріплення заготівель і інструмента при аварійному припиненні подачі електроенергії, падінні тиску олії чи повітря в системі.

10.3.3 Органи керування

Органи ручного керування виконані і розташовані так, щоб користатися ними було зручно і не приводило до випадків защемлення і наштовхування руки на інші органи керування і частини верстата й у можливо більшому ступені виключало випадковий вплив на них. Відповідно до ДСТ12.2.009-80 кожна кнопка постачена написами і сигнальними лампами, що показують чи включена вона; написи виконуються чіткими символами, що не можна стерти і видимі на відстані не менш 500 мм. Нижній ряд кнопок розташований не нижче 600 мм, а верхній не вище 1700 мм від підлоги. Рукоятки й інші органи керування верстатом постачені надійними фіксаторами, що не допускають мимовільне переміщення органів керування.

10.3.4 Пристрій для встановлення і закріплення заготівель і інструмента на верстатах

Пристрою для закріплення заготівель і інструмента мають гладкі зовнішні поверхні. Закріплення на верстатах патронів, планшайб, оправлень інструмента й інших знімних елементів виключає мимовільне реверсування руху.

10.3.5 Пристрій змащення й охолодження

Форма верстата і його елементів забезпечує зручний відвід стружки і ЗОР із зони різання і видалення стружки з верстата. Верстат обладнаний централізованою системою змащення періодичної дії відповідно до ДСТ12.2.009-80. Місце змащення офарблюють у відмінний від основного кольору верстата колір. У резервуарах гідравлічної і мастильної систем, установлюваних біля верстата, передбачені горловини для відкачування олії насосом. Дно резервуара знаходиться на висоті не менш 100 мм від підлоги. Трубопроводи гидро- і пневматичних охолодних систем, що прокладаються вище рівня підлоги, розташовуються на висоті не менш 2000 мм над рівнем підлоги. Пристрої для підведення ЗОР у зони обробки верстата забезпечують можливість зручного і безпечного регулювання їхнього положення, надійної фіксації і необхідного розподілу рідини в зоні різання.

10.3.6 Електробезпека

Згідно правил устрою електроустановки (ПУЭ-87[5]) по небезпеці поразки електричним струмом механічний цех відноситься до II класу небезпеки. Напруга, подавана на устаткування - 380 В, а для висвітлення - 220 В.

Електробезпека забезпечується системою організаційних і технічних заходів. Неприступність струмоведучих частин від випадкового дотику забезпечується ізоляцією цих частин і поміщення їх в електричні шафи.

У цеху передбачена електрична мережа з заземленою нейтралью. Для захисту від поразки людини електричним струмом при дотику до корпусів устаткування, що виявилося під напругою, передбачається занулення.

10.3.6.1 Виконуємо розрахунок занулення [5]

А. ВИХІДНІ ДАНІ:

1) Від трансформаторної підстанції харчується електромережа цеху. Схема до розрахунку зануления приведена на мал.10.1. Трансформаторна підстанція убудована в будинок цеху. Розподільний щит РЩ-1 харчується 4-х жильним кабелем 1 з алюмінієвими жилами, прокладеними в каналі і по стіні цеху. Температура повітря в цеху 25оС. ДО РЩ-1 приєднані кілька електродвигунів різної потужності і лінія 3, що харчує щит РЩ-2 з освітлювальним навантаженням;

2) Силове навантаження:

- ЕД-1: число двигунів n=10, потужність одного двигуна Рд = 15 квт;

- ЕД-2: число двигунів n=10, потужність одного двигуна Рд = 22 квт;

3) Освітлювальне навантаження: Росв = 50 квт; cos=0.9;

4) Трансформатор: тип - М (масляний), U1/U2 = 10/0.4 кв; схема з'єднання обмоток - D / Yн;

5) Кабелі: довжина: l1 = 100 м, l2 = 50 м;

захист: l1 - АВ(автоматичний вимикач),

l2 - Пр (запобіжник);

6) кабелі l1, l2 - 4-х жильні з алюмінієвими жилами, нульовий захисний провідник - 4-я жила кабелю.

Б. Вибір потужності трансформатора і параметрів мережі

Б.1. Потужність трансформатора

(10.1)

де Ко=0.8 - коефіцієнт одночасності роботи електродвигунів(ЕД); Кз - коефіцієнт завантаження ЕД (приймаємо Кз=0.8); Рдном - номінальна потужність кожного ЕД; д - середній КПД ЕД; соsд - середній коефіцієнт потужності ЕД; Кс - коефіцієнт попиту.

Кс = Ко Kз / д (10.2)

З табл.3.2[5] для двигунів з Р=15 квт д =0.88, соsд =0.91, з Р=22 квт - д =0.885, соsд =0.91. Тоді їхні середні значення будуть рівні

д = (10*0.88+10*0.885)/20 = 0.883, соsд = (10*0.91+10*0.91) /20 = 0.91.

Коефіцієнт попиту: Кс = 0.8 0.8 / 0.883 = 0.565.

Необхідна потужність трансформатора

Sтр = 0.565 (10 15+10 22) / 0.91 = 262.82 кВт.

При номінальній вищій напрузі обмоток масляного трансформатора U1=6 кВ і заданій схемі з'єднання обмоток по таблиці 3.3[5] вибираємо стандартне значення Sтр=400 кв і опір обмоток Zт=0.056 Ом.

Б.2. Номінальний струм плавкої вставки запобіжника в ланцюзі електродвигуна ЭД-1.

Повинна виконуватися умова:

Івст Imax, (10.3)

де Imax - максимальний робітник струм ланцюга (лінії) у нормальному режимі, А.

Imax = Рном / (3 Uном cos), (10.4)

де Рном - максимальна потужність навантаження, приєднаної до лінії, квт; Uном - номінальне лінійне напруги, кВ; cos - коефіцієнт потужності навантаження.

Для ланцюга електродвигунів при розрахунку струму плавкої вставки необхідно враховувати їхній пусковий струм. При нормальних умовах пуску (це має місце в нашому випадку)

Iвст Іпуск/2.5 (10.5)

Виконуємо розрахунок для ЕД-1: Рном=15 квт, Uном=380 В (0.4 кВ), cos=0.91, коефіцієнт перевищення пускового струму над номінальним Кп=7.0 (табл.3.2).

Imax = 15 / (1.732 0.4 0.91) = 23.8 А.

Іпуск = Кп Рном / Uном = 7 15 / 0.4 = 262.5 А.

Тоді за умовами (10.3) і (10.5)

Івст max (23.8, 262.5/2.5) = 262.5/2.5 = 105 А.

По таблиці 3.5[5] вибираємо запобіжник ПН2-250 з номінальним струмом запобіжника 250 А, плавкої вставки Івст=120 А, із граничним струмом, що відключається, 100 кА.

Б.3. Знаходимо перетин проводу відгалуження 2 до зануляємих електродвигунів з умов припустимого нагрівання

Ідоп Imax = 23.8 А, (10.6)

де Ідоп - довгостроково припустимий з умови нагрівання струм навантаження провідника, А.

Крім того, перетин проводу повинен узгоджуватися з номінальним струмом плавкої вставки

Iдоп Iвст / , (10.7)

де - коефіцієнт відповідності, що залежить від умов прокладки і нагляду за мережею. Для промислових мереж =3.

Тоді: Iдоп max(23.8, 120/3) = 40.0 А.

По таблиці 3.6 при кабелі з гумовою чи пластмасовою ізоляцією, прокладеному в повітрі, з 4-мя проводами вибираємо кабель з перетином 16 мм2 і Iдоп=54 А.

Б.4. Максимальний робочий струм магістрального кабелю 1, що харчує 20 електродвигунів і освітлювальне навантаження в нормальному режимі n

, (10.8)

де Іном - номінальний струм кожного электро приймача, А.

Іраб = 0.8 0.8 (10 15 / 0.4 + 10 22 / 0.4 + 50 / 0.22) = 737.5 А

Б.5. Максимальний струм короткочасного перевантаження магістрального кабелю 1 з урахуванням робочого навантаження, але без струму того електродвигуна, що дає найбільший приріст пускового струму. Це один із двигунів з Р=22 квт.

(10.9)

де Іпуск - пусковий струм самого навантаженого двигуна, Іпуск=7.0 22 / 0.4 = 385 А. Його Іном = 22 / 0.4 = 55.0 А. Віднімемо його з Іраб, розрахованого по формулі (10.8) і підставимо в (10.9).

Іпер = 737.5 - 0.8 55.0 + 385 = 1078.5 А.

Б.6. Визначаємо струм спрацьовування реле розцеплювача автоматичного вимикача в ланцюзі магістрального кабелю. Реле расцепителя може бути тепловим чи електромагнітним. Приймаємо для кабелю 1 електромагнітне реле. Для нього повинні виконуватися умови:

Іср.расц > Imax , (10.10)

Іср.ел 1.25 Іпер , (10.11)

У нашому випадку Imax = Іраб = 737.5 А, Іпер = 1078.5 А. Тоді

Іср.расц > max(737.5, 1.251078.5) = 1348.1 А.

По таблиці 3.7 вибираємо автоматичний вимикач і його струм спрацьовування. Це АВ типу А3714Б с трьома полюсами, номінальним струмом 160 А і струмом спрацьовування Іср.расц = 1600 А.

Б.7. Вибираємо перетин магістрального кабелю. Розрахунки виконуються аналогічно пункту Б.3 по формулі (10.6) з додатковою перевіркою електромагнітних розцеплювачей

Iдоп Iср.ел / 4.5, (10.12)

Ідоп Іср.расц / , (10.13)

Imax = 737.5 А (див. п.Б.4), Іср.ел = Іср.расц = 1348.1А. Тоді Ідоп.max(737.5, 1348/4.5, 1348/3) = max(737.5, 299.6, 449.3) = 737.5 А.

По таблиці 3.6 вибираємо перетин магістрального кабелю. По цій таблиці для 4-х жильного алюмінієвого кабелю, прокладеного в каналі, з гумовою ізоляцією найбільше значення Iдоп=347 А, при перетині кабелю 185 мм2. Очевидно, що цього недостатньо.

В. Вибір перетину нульового захисного провідника і розрахунок занулення на здатність відключати

В.1. Для забезпечення надійного відключення ушкодженого электро приймача повинні бути виконані дві умови:

Ikmin k * Iном.з.а, (10.14)

і

Zн.з 2 Zф, чи 1/Zн.з. 0.5/Zф, (10.15)

де Ikmin - необхідний мінімально припустимий струм однофазного короткого замикання, що забезпечує автоматичне вимикання в мінімальний час, А; Iном.з.а - номінальний струм захисного апарата (плавкої вставки чи запобіжника спрацьовування розцеплювача АВ); k - коефіцієнт кратності струму короткого замикання стосовно номінального струму захисного апарата (k 3 для плавких запобіжників чи теплових реле, k 1.4 для АВ з електромагнітним реле з номінальним струмом до 100 А и k 1.25 для інших АВ з номінальним струмом більше 100 А); Zн.з , Zф - повні опіри, відповідно, нульового і фазного провідників, Ом.

Тому що нами обраний 4-х жильний алюмінієвий кабель, то умова (10.15) виконується при будь-яких перетинах і одночасно виконується умова (10.14).

В.2. Перетин нульового провідника по (10.15). У нашому випадку нульовий провідник такий же як і фазний(4-я жила 4-х жильного кабелю). Його перетин у лінії 2: 16 мм2, а струм, що допускається, Ідоп=54 А; у лінії 1: 185 мм2, струм що допускається Ідоп=247 А.

В.3. Необхідний мінімально припустимий струм однофазного короткого замикання(КЗ) за умовою (10.14).

Коефіцієнт кратності струму КЗ k=3 (плавкий запобіжник у ланцюзі ЕД-1), Іном.з.а=120 А, тоді Ikmin 3 120 = 360 А.

В.4. Розраховуємо активні й індуктивні опіри фазних і нульових захисних провідників (Rф,Хф,Rн.з,Хн.з,Xn').

Активний опір для провідників з кольорових металів

R = r * l, Ом, (10.16)

де r - питомий активний опір провідника, Ом/км ; l - довжина провідника від нейтрали трансформатора до місця замикання.

Індуктивні опіри провідників з кольорових металів малі і їх можна не враховувати. Знаходимо опір нульового і фазного провідників на всій довжині лінії (l1+l2). Для ліній 1 і 2 використовуються 4-х жильні алюмінієві кабелі, тому обоє провідника однакові і їхні опіри також однакові.

По таблиці 3.8[5] для алюмінієвого провідника з перетином 16 мм2 і при температурі 38оС r2=2.06 Ом/км, а для перетину 185 мм2 - r1=0.179 Ом/км (x2=0.08, x1=0.07, ними зневажаємо).

Rф = Rн.з = (r1 l1 + r2 l2) / 1000 =

= (0.179 100 + 2.06 50) / 1000 = 0.121 Ом.

Зовнішнім індуктивним опором петлі фаза-нуль (взаємоіндукції) Xn' при використанні 4-х жильного кабелю (чи при прокладці в сталевих трубах) також можна зневажити.

В.5. Дійсне розрахункове значення (модуль) струму однофазного короткого замикання розраховується по формулі

де Uф=400 В - фазна номінальна напруга вторинної обмотки трансформатора; Zт=0.056 Ом - повний опір трансформатора.

= 400 / (0.0187 + 0.269) = 1390.3 А.

В.6. Перевіряємо здатність відключати системи зануления, . Умовою перевірки є

Iкрасч > Ikmin. (10.18)

У нашому випадку 1390.3 > 360. Умова (10.18) виконується, отже нульовий захисний провідник обраний правильно і здатність відключаим системи зануления забезпечена.

10.4 Пожежна безпека

Механічний цех відноситься по пожежній небезпеці до категорії "Д" згідно ОНТ 10-90. Ступінь вогнестійкості будинку II-а.

Можливі причини пожежі:

- порушення технологічного режиму;

- несправність електроустаткування (коротке замикання);

- недостатня підготовка устаткування до ремонту;

- не дотримання графіка планового ремонту;

- самозаймання промасленого дрантя.

Відповідно до ДСТ 12.1.004-91 передбачена система запобігання пожежі:

1) регулярний ремонт устаткування;

2) збереження дрантя в металевих емкостях;

3) паління в спеціально відведених місцях;

4) пристрій молниезащиты будинку цеху;

5) збереження мастил у закритих металевих шухлядах;

6) своєчасна заміна зношених деталей.

Міри протипожежного захисту:

- застосування засобів пожаро гасіння і відповідних видів пожежної техніки;

- застосування автоматичних установок пожежної сигналізації і пожаро- гасіння;

- застосуванням пристроїв, що забезпечують обмеження поширення пожежі;

- організація за допомогою технічних засобів, включаючи автоматичні, своєчасного оповіщення й евакуації людей;

- застосування засобів колективного й індивідуального захисту людей від небезпечних факторів пожежі;

- застосування засобів протидимного захисту;

- організація пожежної охорони.

10.5 Заходи щодо охорони навколишнього середовища

Вирішуючи питання охорони навколишнього середовища при проектуванні агрегатного верстата, необхідно звернути увага на дві проблеми:

1) використання й утилізація стружки і ЗОР;

2) очищення повітря від пилу.

Для очищення повітря, що видаляється з зони різання місцевою вентиляцією від пилу застосовуються циклони і пилоосаджуючі камери. Повітря, що викидається в атмосферу загальнообмінною вентиляцією не очищається, тому що відсутні універсальні агрегати для очищення повітря. Захист атмосфери досягається шляхом розсіювання шкідливих речовин в атмосфері.

На верстаті використовується водо розчинна емульсійна ЗОР. З її допомогою дрібна стружка змивається в спеціальну ємність, відкіля автоматично віддаляється шкребком, після чого ЗОР фільтрується для видалення з її стружки і повторно використовується.

При забрудненні ЗОР стружкою і мастилами скорочується термін її експлуатації, знижується стійкість інструмента і збільшується шорсткість оброблюваних поверхонь.

Для боротьби зі старінням ЗОР у неї додають невелику дозу азотнокислого натрію. Регенерація емульсійної ЗОР виробляється за допомогою "відстою". Вона змивається у відстійник і відстоюється в плині доби при температурі близько 50 С. Верхній шар спливаючої олії відокремлюють від відстояної емульсії. Повторне використання ЗОР здійснюється в суміші зі свіжою емульсією в співвідношенні 1:1. Регенерація цілком виробленої ЗОР полягає у відділенні від її олії і внесенні при безупинному помішуванні 40 %

розчину лугу (щелочи). Після цього додається визначена кількість нітриту натрію і свіжої емульсії. Емульсія подальшої експлуатації, що загнила, не підлягає. Вона змивається в ємність і при введенні в неї розрахункової кількості соляної кислоти утилизується.

Мінеральні олії, що спливли, відправляються на переробку, а вода зливається в заводську каналізацію.

Тонке очищення повітря, що видаляється з зони різання верстатів здійснюється за допомогою індивідуальних агрегатів типу, що відсмоктують, ЗИЛ-900, застосовуваних на шліфувальних верстатах. У процесі багаторазового використання ЗОР при механічній обробці металів вона утрачає свої технологічні властивості в результаті нагромадження пилу, емульсії зі стружкою, влучення в ЗОР робітників рідин з гидро системи верстата. Щоб продовжити термін експлуатації ЗОР її періодично очищають від твердих і колоїдних домішок. Коли подальше використання ЗОР стає неможливим їх заміняють.

З термічних способів, використовуваних при переробці ЗОР, найбільше поширення одержали вогневе знешкодження і розпарювання.

Принципова схема установки вогневого знешкодження відпрацьованих емульсій, представлена на мал.10.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мал.10.2. Схема установки для вогневого знешкодження відпрацьованих емульсій

Відпрацьована ЗОР подається в ємність 1, оснащену паровим регістром. За допомогою насоса 4 можна здійснювати інтенсивне перемішування емульсії і попередній прогрів до 90-95оС. Емульсія, пройшовши фільтри грубого 2 і тонкого 3 очищення, подається в теплообмінник 5, де нагрівається водяною парою до температури 120-130оС, після чого направляється на форсунки 6 розподільного пристрою для спалювання в топці казана або печі. Вузол спалювання може працювати на газоподібному, рідкому чи комбінованому паливі. Кількість емульсії, що переробляється, обмежена, тому що при збільшенні вологовмісту знижується температура димових газів, що відходять, і зростає їхня корозійна агресивність.

Спосіб вогневого знешкодження заснований на спалюванні обводнених мазутів з вологістю до 30%. Термічна температура згоряння емульсії та ж, що і мазуту. Крапля емульсії випаровується і згоряє швидше, ніж крапля мазуту того ж обсягу. Дослідниками відзначалася відсутність зривів горіння, зменшення шуму, зниження викиду в атмосферу окису вуглецю і сажі, а також збільшення повноти згоряння палива і, як наслідок, деяке підвищення КПД котлоагрегату. Однак даний спосіб має ряд недоліків: його не можна застосовувати для емульсії, що містить хлор, фосфор, тому що при спалюванні його буде забруднюватися атмосферне повітря. Наявність сірки в складі органічної частини СОЖ не є перешкодою для спалювання, тому що в процентному відношенні її в емульсії менше ніж у використовуваних мазутах. Хімічний аналіз димових газів на повноту згоряння і присутність токсогенів дав цілком задовільні результати.

Металеві відходи - метали і металева стружка, є головним видом відходів при обробці різанням. Існує 2 шляхи утилізації відходів металу: без переплавляння і з переплавлянням. Переробка відходів(алюмінієвої стружки), що утвориться на верстаті, виконується з переплавлянням. Відходи металу з верстата збираються в спеціальну тару і вивозяться на переплавляння, де попередньо піддаються здрібнюванню, сортуванню, очищенню від сторонніх домішок і пакетуванню.

11. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

11.1 Хлор

Хлор - це хімічний елемент, що відноситься до сімейства галогенів. При звичайних умовах (температурі 0оC і тиску 1кгс/см2) хлор представляє жовто-зелений газ з різким дратівним запахом. Температура кипіння хлору tкип - 34.05оС, плавлення - 101оС. Хімічно хлор дуже активний. Безпосередньо з'єдну-ється майже з усіма металами і з неметалами, утворити хлориди.

Суміші хлору з воднем і киснем вибухонебезпечні.

Зберігають і перевозять хлор у рідкому виді в балонах, бочках, у залізнично-дорожніх цистернах.

Отруєння хлором можливі там, де він чи застосовується з'являється, наприклад при аваріях, як у розглянутому випадку.

Хлор дратує слизуваті оболонки очей і дихальних шляхів. До первинних запальних змін звичайно приєднується вторинна інфекція. Гостре отруєння розвивається майже негайно. При вдиханні середніх і низьких концетраций хлору відзначається стиснення і біль у груд, сухий кашель, хекання, різь в очах, сльозотеча, підвищення температури тіла. Можлива бронхопневмонія, токсичний набряк легень, депресивні стани, судороги. При тривалому вдиханні невеликих доз хлору спостерігається аналогічні, але що повільно протікають форми захворювання.

Захистом від поразки хлором служить протигаз. Інших засобів захисту не потрібно.

У випадку застосування хлору всі особи, оказавшиеся в зараженій атмосфері, умовно вважаються "носилковими" хворими. Вони повинні в мінімально короткий термін бути виведені з вогнища зараження незалежно від суб'єктивного стану.

Рекомендується зігрівання тіла, гаряче питво. Лікування уражених припускає боротьбу з набряком легень, усунення кисневої недостатності і підтримка функцій серцево-судинної системи.

Для дегазації придатні розчини аміаку, амінів, лугів. З приміщень отруйну речовину можна видалити посиленою вентиляцією.

11.2 Розрахунок стійкості механічного цеху в умовах хімічного зараження

11.2.1 Вихідні дані для розрахунку

Зараження утворилося в результаті руйнування ємності з хлором масою 50 т при транспортуванні в 7-ми км від об'єкта.

Вітер убік об'єкта зі швидкістю 3 м/с. Температура повітря - 0оС. Изотермія.

11.2.2 Прогнозування глибин зон зараження СДЯВ

Під еквівалентною кількістю СДЯВ розуміється така кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії, еквівалентний масштабу зараження при даному ступені вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, що перешло в первинну(вторинну) хмару.

Еквівалентна кількість сильнодіючої отруйної речовини.

По первинній хмарі:

Qэпо = K1 * K3 * K5 * K7 * Qo,

де K1 - коефіцієнт, що залежить від умов збереження СДЯВ. Приймаємо K1 = 0.18 ([21],п.1.9); K3 = 1.0 - коефіцієнт, який дорівнює відношенню граничної токсидози хлору до граничної дози іншого СДЯВ; K5 - коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості повітря.

Приймаємо його для ізотермії рівним K5 = 0.23; K7 = 0.6 - коефіцієнт враховуючий вплив температури повітря (табл.9); Qo - кількість викинутого (що розлився) при аварії СДЯВ. У нашому випадку Qo = 50 т.

Qэпо = 0.18 * 1 * 0.23 * 0.6 * 50 = 1.242 т.

По вторинній хмарі:

Qэво = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * K7 * Qo / (h * d)

де K2 = 0.052 - коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властиво-стей СДЯВ ([21],табл.9); K4 - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру

K4 = 1 + 0.33 * (V - 1) = 1 + 0.33 * (3 - 1) = 1.66;

K6 - коефіцієнт, що залежить від часу , що пройшов після аварії N. Значення коефіцієнта визначається після розрахунку тривалості випару Тисп.

Тисп = h * d / (K2 * K4 * K7),

де h - товщина шару СДЯВ (при розливі h=0.05 м); d - щільність СДЯВ d=1.558 т/м3 ([21], табл.9)

N0.8 , при N < T,

K6 =

T0.8 , при N > T.

При Т менше 1 години приймають Т=1. Тоді K6 = 10.8 = 1.

Коефіцієнт К7 для вторинної хмари дорівнює 1.0 (табл.9[21]). Тоді

Тисп = 0.05 * 1.558 / (0.052 * 1.66 * 1.0) = 0.9 ч.

Qэво = (1 - 0.18) * 0.052*1*1.66*0.23*1*1*50 / (0.05*1.558) = 10.45 т.

Глибина зон зараження при аварії на хімічно небезпечному об'єкті.

По табл.10 [21] глибина зон зараження для первинної хмари Гпо і вторинної хмари Гво визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.

Для первинної хмари: (1.242 т і швидкість вітру V=3 м/с) глибина зони зараження складе (значення 1.242 знаходиться між табличними значеннями 1 і 5, тому виконуємо лінійну інтерполяцію)

Гпо = 2.17 + (1.242 - 1) * (5.34 - 2.17) / 4 = 2.36 км;

для вторинної хмари

Гво = 7.96 + (10.49 - 10.0) * (20.59 - 7.96) / (50 - 10) = 8.12 км.

Повна глибина зони зараження Г (км) обумовлюється впливом первинної і вторинної хмари СДЯВ:

Г = Г' + 0.5 * Г'',

де Г' - найбільший, а Г'' - найменший з розмірів Гпо і Гво.

Г = 8.12 + 0.5 * 2.36 = 9.3 км.

Отже механічний цех, розташований у 7 км від місця аварії, може виявитися в зоні зараження.

Отримане значення Г порівнюємо з гранично можливим значенням глибини переносу повітря

Гп = N * V,

де N - час від початку аварії, ч; V - швидкість переносу зараженого повітря при даній швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості повітря, V=18 км/година ([21],табл.11).

11.2.3 Площа зони можливого зараження первинною і вторинною хмарою СДЯВ

Sв = 8.72*10-3 * Г2 * .

де - кутові розміри зони можливого зараження (градусів), що залежать від швидкості вітру([21],табл.12). Для V=3 м/с =45о.

Площі зон можливого зараження:

- для первинної хмари

Sвпо = 8.72 * 10-3 * 2.362 * 45 = 2.19 км2

- для вторинної хмари

Sвво = 8.72 * 10-3 * 8.122 * 45 = 25.87 км2.

Площа зони фактичного зараження:

Sф = К8 * Г2 * N0.2,

де К8 - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (К8 = 0.133 при изотермии); N - час, що пройшов після аварії N = Г/V = 9.3/18 = 0.57 ч.

Sф = 0.133 * 9.32 * 0.570.2 = 10.28 км2,

11.2.4 Час підходу хмари СДЯВ до об'єкта

Цей час залежить від відстані до об'єкта і швидкості переносу хмари повітряним потоком:

t = X / V,

де Х - відстань від джерела зараження до заданого об'єкта, км; V=18 км/год див. п.11.2.2). Тоді: t = 7/18 = 0.39 ч.

Тривалість вражаючого впливу СДЯВ визначається часом його випару з площі розливу і дорівнює Тисп=0.9 години.

11.2.5 Можливі втрати у вогнищі хімічної поразки від СДЯВ залежать від умов розташування людей і забезпечення їх протигазами. По табл.13[21] утрати складуть 50%

Отримані результати зводимо в таблицю 11.1

Таблиця 11.1. Результати оцінки хімічної обстановки

Джерела зараження	Тип СДЯВ	Кіль-кість СДЯВ, т	Глибина зони заражен-ня, км	Площа зони заражен-ня, км2	Час початку заражен-ня, годин	Трива-лість дії, годин	Утра-ти, %
Руйнуван-ня ємності	хлор	50	9.3	10.28	0.39	0.9	50

Висновок: У випадку руйнування ємності в 50 тонн хлору на відстані 7 км від механічного цеху і при вітрі зі швидкістю 3 м/с убік цеху він може виявитися в зоні хімічного зараження через 0.39 години. На території механічного цеху виникне вогнище хімічної поразки. Утрати л/с у ньому можуть досягти 50%.

Пропозиції (1-й період, негайно):

- оповіщення про аварію;

- надання невідкладної(першої медичний) допомоги й евакуація потерпілих у лікувальні установи;

- оцінка масштабів аварії, визначення площі зараження рідким СДЯВ, глибини і ширини поширення зараженого повітря;

- уточнення числа людей на об'єкті й у зоні поширення зараженого повітря, проведення екстрених заходів щодо захисту населення з використанням індивідуальних і колективних засобів;

- негайна евакуація населення (при необхідності);

- організація невідкладних аварійно-рятувальних і дегазаційних робіт;

- приведення в готовність сил і засобів ЕМП, амбулаторно-профілактичних і лікувальних установ міста;

- визначення стійкості СДЯВ;

- уточнення напрямку і швидкості вітру й інших метео даних.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ансеров М.А. Приспособления для металлорежущих станков. Л.: Машиностроение, 1975.-656 с.

2. Антонюк В.Е., Королев В.А., Башеев С.М. Справочник конструктора по расчету и проектированию станочных приспособлений. Минск, Беларусь, 1969. - 392 с.

3. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя. В 3-х т.- 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1979.

4. Брон Л.С., Черпаков Б.И. Конструкции, наладка и эксплуатация агрегатных станков и автоматических линий.- М.: Высшая школа, 1985.

5. Выбор и обоснование методов и средств защиты работающих и окружающей среды. Учебное пособие под. ред. Вершининой Н.П.

6. ГОСТ12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.- введен 01.01.89 г.

7. ГОСТ12.1.003-89 ССБТ. Шум. Общие требования.- введен 01.07.89 г.

8. ГОСТ12.1.012-90. ССБТ. Вибрационая безопасность.- введен 01.01.91 г.

9. ГОСТ12.2.009-80. Станки металлорежущие. Общие требования безопасности.

10. ГОСТ12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность.- введен 01.07.91 г.

11. Латышев Н.В., Васерман М.С., Касьянов О.Н. и др. Агрегатные станки в машиностроении. Харьков, Прапор, 1975.

12. Методические указания по экономическому обоснованию новой конструкции/Сост. Смоловик Р.Ф.,Устинова Т.И. - Харьков: ХПИ, 1985.-36 с.

13. Проников С.А. Расчет и конструирование металлорежущих станков.-М.:Высшая школа, 1974.

14. ПУЭ-87 Правила устройства электроустановок.

15. Решетов Д.Н. Детали и механизмы металлорежущих станков.

М.: Машиностроение, 1972.

16. СНиП2.04.05-92. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.-М.: Стройиздат,1992.-64 с.

17. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение.-М.: Стройиздат,1980.-49 с.

18. СНиП2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий.-М.: Стройиздат,1986.-16 с.

19. Тимофеев Ю.В., Хицан В.Д., Васерман М.С., Громов В.В. Под. общ. ред. Тимофеева Ю.В. Агрегатные станки средних и малых размеров.-М.:Машиностроение, 1985.-248 с.

20. Меламед Г.И.,Цветков В.Д.,Азман Д.С. Агрегатные станки.-

М.: Машиностроение,1964.- 424 с.

21. Методические указания к выполнению домашнего задания по оценке устойчивости работы обьектов химической промышленности по курсу "Безопасность жизнедеятельности"/Сост.М.П.Атмажитов,В.И.Сафонов.-Харьков: ХПИ,1992.-33 с.

22. Методические указания по дипломному проектированию для студентов специальностей 0501,0636 / Сост. Смоловик Р.Ф., Устинова Т.И. - Харьков: ХПИ, 1982.- 20 с.

23. Методические указания по расчету эффективности новой конструкции для студентов специальностей 0501,0636 / Сост. Смоловик Р.Ф., Устинова Т.И. - Харьков: ХПИ, 1985.- 25 с.

24. Методические указания по расчету режимов резания для агрегатных станков на ПЭВМ в курсовом и дипломном проектировании по курсу "Металлорежущие станки"/Сост. И.Э.Яковенко, О.С.Заплавский.- Харьков: ХПИ, 1990.- 24 с.

25. Типовые нормы времени на разработку конструкторской документации.- М.: Экономика, 1991. - 46 с.

РЕФЕРАТ

Дипломний проект включає до себе графичну і текстову частину. Пояснювальна записка складається з: страниць тексту ( страниц - основний текст і страниць додатків), таблиць - , малюнків - , список літератури з 25 джерел.

У проекті розроблений технологічний процес обробки деталі на верстаті і технологічна компоновка верстата, виконано розрахунок режимів різання і параметрів їх налагодження на верстаті. Побудована циклограма роботи верстата і скоректовані режими різання по необхідної продуктивності.

Спроектовані основні оригінальні вузли верстата: установочно-затискне пристосування, 4-х шпиндельна насадка на операцію свердління, кондуктор, пристосування для розмірного настроювання ріжучих інструментів, монтажний шаблон для зборки верстата. Виконані кінематичні, силові, міцністні і геометричні розрахунки цих вузлів. Розрахунок режимів різання і перевірочний розрахунок зубчастої передачі виконаний на ЕОМ.

Розроблені і описані допоміжні системи верстата (змазування, охолодження зони різання, відводу стружки) і системи керування верстатом (електроустатку-вання, пневмо- і гідро-устаткування).

В техніко-економічній частині проекту виконаний аналіз технологічності верстата, розрахована трудомісткість підготовки виробництва верстата і складений мережний графік, розрахована собівартість і ціна верстата, показники ефективності його виробництва і експлуатації у порівнянні з базовим варіантом (обробка на 8-ми вертикально-свердлильних верстатах).