Атестація виробництва паперової продукції

Орган з сертифікації, який проводить атестацію виробництва, несе відповідальність за забезпечення конфіденційності інформації, яку його отримують його співробітники під час контактів з працівниками підприємства.

У разі незгоди з зауваженнями та висновками комісії експертів за результатами перевірки виробництва, за якими неможливо атестувати конкретне виробництво, підприємство має в місячний термін направити до органу з сертифікації заяву (апеляцію). Залежно від обґрунтованості цієї заяви може бути призначена нова перевірка виробництва іншим складом експертів. Про своє рішення апеляційна комісія органу з сертифікації сповіщає подавача заявки протягом місяця.

3. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПАПЕРОВОЇ ПРОДУКЦІЇ І МЕТОДІВ ЇЇ ВИПРОБУВАННЯ

На підприємстві ТОВ «ПАПРОМ» виготовляють пергамент потрібний для пакування харчових жирів, продуктів і товарів, що вимагають застосування жиро непроникної і вологостійкою упаковки, а також перев'язувальних матеріалів і виробів медичної промисловості, що підлягають стерилізації.

Пергамент повинен виготовлятися в рулонах і листках. Ширина, діаметр, маса рулонів і розміри листового пергаменту встановлюються згідно домовленостей підприємства із споживачем.

В таблиці 3.1 вказані марки виготовляємого на підприємстві пергаменту.

Таблиця 3.1 - Марки виготовляємого пергаменту

Марка	Застосування
А	Для пакування вершкового масла, маргаринової продукції та інших жирів в крупно габаритну тару, а також кондитерських виробів
Б	Для пакування перев'язувальних матеріалів і виробів медичної промисловості, що підлягають стерилізації
В	Для фасування механізованим і ручним методами вершкового масла, маргаринової продукції та інших жирів, харчових концентратів, кондитерських виробів та іншої продукції, що мають в своєму складі жири
Г	Для ручного пакування харчових продуктів
Т	Для обмотки валиків рівничних машин та голчастих виробів
К	Для вистилання металевих банок при консервуванні крабів

Під час упакування, маркування, транспортування і зберігання пергаменту необхідно дотримуватися ГОСТ 1641-75 [22] з наступними доповненнями:

- рулони пергаменту перед упакуванням повинні завертатися в два шари обгортувального паперу площею 1 м при масі паперу не менше 100 г, якщо папір з сульфатної целюлози при масі паперу не менше 80 г площею 1 м керуючись ГОСТ 8273-75 [23];

- рулони масою від 2 до 10 кг упаковують в пачки 6-10 шт., причому кожну пачку загортають не менше чим в три шари обгортувального паперу, масою паперу при площі 1 м не менше 100 г (папером із сульфатної целюлози масою не менше 80 г при площі 1 м) по ГОСТ 8273-75 [23] і щільно обов'язують шпагатом по ГОСТ 17308-85 [24];

- пергамент марки Б, призначений для медичної промисловості, повинен маркуватися червоною фарбою.

3.1 Технічні вимоги до паперової продукції

Пергамент повинен виготовлятися відповідно до вимог ГОСТ 1341-84 [25], по технологічним регламентам, затвердженим в установленому порядку.

Для виготовлення пергаменту марок А, Б, В, Г і Т використовують: целюлозу сульфатну білену по ГОСТ 9571-84 [26] або по іншій нормативно-технічній документації не менше 50 %; целюлозу сульфатну білену облагороджено і сульфатну білену листвену по нормативно-технічній документації не більше 50 %. Пергамент марки К виготовляють із 100 % сульфатної передгілролізної целюлози по ГОСТ 16762-82 [27] або по іншій нормативно-технічній документації.

Показники якості пергаменту 1-го ґатунку повинні відповідати наступним нормам та вимогам:

- маса пергаменту площею 1 м для марки А повинна бути (65,0±3,0) г, для марки Б - (55,0±3,0) г, для марки В - (50,0±3,0) г, для марки Г - (52,0±6,0) г, (100,±5,0) г - для марки Т, для марки К - (57,0±3,0) г;

- відносний опір продавлювання сухого (вологого) пергаменту не менше 260 (110) кПа для марки А, 270 (110) кПа для марки Б, 240 (90) кПа для марки В, 200 (90) кПа для марки Г, 260 (120) кПа для марки Т ;

- розривна довжина в середньому в двох напрямках не менше 5500 м для марки К, 4000 м марки Г, 5000 м для марок Б і В, 5100 м для марки А;

- число крізних отворів розміром понад 0,1 мм на 1 м допускається не більше 45 для марки А, 75 - для марки Б, 250 - для марки В, 50 - для марки К, крізні отвори розміром більше 0,1 мм і цятки, що просвічуються розміром більше 1 мм в найбільшому вимірі не допускаються;

- число смітинок для марок А, Б, В, К на 1 м площею від 0,10 до 0,50 мм включно не допускається більше за 130, для марки Г - 230, площею від 0,50 до 1,0 мм включно не більше 11 для марок А, Б і В, 16 для марки Г, 5 для марки К, площею 1,0 мм не допускаються;

- pH водної витяжки для марок А, В, Г та Т допускається в межах 5,5-8,4, для марки Б від 5,5 до 7,5 включно, для марки К від 3,9 до 7,5 включно;

- масова частка миш'яку не повинна перевищувати 0,000100 %;

- масова частка свинцю більша за 0,0020 % не допускається;

- кількість залізних вкраплень для марок А, Б і В не більше 10 шт., а для марки Г - 15 шт.;

- для марок А, Б, В і Г допускається не більше одного мідного вкраплення;

- білизна пергаменту Б і В повинна бути не менше 62 %, марки А - 60 %, марки Г - 55 %, марки К - 75 %;

- масова частка речовин розчинних в лужному розчині для марки К не більше 0,8;

- вологість пергаменту (7-10) %.

Пергамент переводиться в 2-й сорт за наявності наступних відхилень від норми:

- збільшення відхилень маси площею 1 м від норми для марок Б і В до ±4,0 г, марок А і К до ±5,0 г, марки Т до ±8,0 г;

- зниження відносного опору продавлювання вологого пергаменту марок А та Б до 100 кПа (1,0 кгс/см), марки В до 70 кПа (0,7 кгс/см);

- зниження білизни для марок А,Б,В і К не більше ніж на 2 %;

- збільшення засміченості - числа смітинок на 1 м площею від 0,10 до 0,50 мм включно - для марок А, Б, В та К до 180;

- збільшення числа обривів і виривів для марок А до 5, для марок Б, В і К до 6.

При переведені пергамента до 2-го сорту не допускається одночасне відхилення більш ніж трьом із перерахованих показників якості.

У медичній промисловості і для механізованого фасування харчових продуктів застосовують пергамент тільки 1-го сорту.

Поверхня пергаменту має бути рівною. Пергамент не повинен мати складок, смуг, розривів кромки пергаменту, деформованих кромок і крізних отворів, видимих на просвіт не озброєним оком. Малопомітні дефекти (складки, смуги, деформовані кромки), які не можуть бути виявлені в процесі перемотки, допускається, якщо показник, визначених по ГОСТ 13525.5-68 [28], не перевищує 2 % для марок А, Б, В та К і 3 % для марок Г й Т.

Намотування в рулони пергаменту має бути щільним і рівним по всій ширині полотна з чистим обрізом кромок. Рулони пергаменту повинні легко і повністю розмотуватися.

Відхилення ширини рулону не повинно перевищувати ±5 мм, а листового пергаменту ±3 мм.

Число обривів і виривів в рулоні пергаменту марки А не повинно перевищувати чотирьох, марок Б, В та К - п'яти. Кінці пергаменту в місцях обривів не склеюють, а позначають кольоровими сигналами, видимими з торця рулону. Ширина виривів не повинна перевищувати 200 мм.

Під час приймання пергаменту визначення партії і об'єм вибірки проводиться по ГОСТ 8047-78 [29]. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б по одному показнику по ньому проводять повторне випробування на подвійній виборці від тієї ж партії. Результати повторних випробувань поширюються на всю партію.

3.2 Методи випробувань паперової продукції

Під час проведення випробувань пергаменту відбір проб і підготовка до випробувань проводиться по ГОСТ 8047-78 [29].

Кондиціонування пергаменту перед випробуванням і випробування проводиться по ГОСТ 13523-78 [30] при відносній вологості повітря (65±2) % і температурі (20±2) ?С. тривалість кондиціонування повинна бути не менше 2 годин.

Для визначення ширини рулону, а також перекосу листів пергаменту застосовується ГОСТ 21102-80 [31].

При визначені жири проникливості застосовують метод по фуксину використовуючи ГОСТ 13525.13 [32].

Смітинки, видимі з обох боків, підраховують один раз, аналіз засмічуванності проводить згідно з ГОСТ 13525.4-68 [33].

При визначені pH водної витяжки застосовують метод холодного екстрагування.

При визначені металевих вкраплень застосовують ГОСТ 7687-76 [20]. Тривалість обробки пергаменту сумішшю азотної і соляної кислот 10 с, а розчином залізостосинеродистого калію пергамент обробляють впродовж - 20 с.

Визначення відносного опору продавлюванню вологого пергаменту проводять по ГОСТ 13525.8-78 [34]. Під час випробування використовується наступна апаратура та матеріали:

- вода дистильована по ГОСТ 6709-72 [35];

- фільтрувальний папір;

- секундомір;

- ванночка;

- термометр.

Зразки пергаменту розміром 70?70 мм по одному занурюють в воду. Температура води в ванночці під час випробування повинна бути (20±2) ?С. зразки необхідно тримати в воді впродовж 15 хв. Після закінчення зазначеного часу їх витягують і кладуть між двома листками фільтрувального паперу, після чого видаляють надмірну воду. Потім визначають опір продавлюванню по ГОСТ 13525.8-78 [34].

Метод визначення масової частки речовин, розчинених в лужному розчині, в перерахунку на глюкозу базується на визначені масової частки речовин, що спричиняють зміну кольору лужної витяжки пергаменту, шляхом зміни оптичної щільності витяжки на фотоелектроколориметрі при синьому світофільтрі.

Під час випробувань застосовують наступну апаратуру і розчини:

- фотоелектроколориметр будь-якої марки;

- колби конічні плоскодонні по ГОСТ 1770-25336-82 [37], місткістю 250 см³;

- холодильник повітряний;

- колби мірні по ГОСТ 1770-74 [37], місткістю 100 і 200 см;

- ваги лабораторні загального призначення по ГОСТ 24104-2001 [38] з найбільшою межею зважування до 200 і 500 г;

- натрію гідроокис по ГОСТ 4328-77 [39]

- бюретка по ГОСТ 20292-74 [40], місткістю 2 см;

- глюкоза безводна по ГОСТ 6038-79 [41], стандартний розчин глюкози масової концентрації 5 мг/см;

- дистильована вода по ГОСТ 6709-72 [35].

Стандартний розчин глюкози готують таким чином: 1г глюкози, заздалегідь висушеної при 100-105 ?С до постійної маси, зважують з похибкою не більше 0,0002 г, кількість переносять в конічну колбу місткістю 250 см, заливають 100 см 1 %-вим розчином гідроокису натрію, закривають пробкою з повітряним холодильником, доводять до кипіння і кип'ятять в продовж 30 хв. Після кип'ятіння розчин охолоджують, переносять в мірну колбу, місткістю 200 см, доводять об'єм розчину дистильованою водою до мітки і перемішують.

Для побудови калібрувального графіка готують серію з дев'яти розчинів з масовою концентрацією глюкози від 0,0250 до 0,1250 мг/см³. Для цього в сухі мірні колби місткістю 100 см³ за допомогою бюретки наливають стандартний розчин глюкози в об'ємах приведених в таблиці 3.2, і доливають до мітки 0,5 %-вим розчином гідроокису натрію.

Таблиця 3.2 - Об'єм стандартного розчину та масові концентрації глюкози

Номер мірної колби	Об'єм стандартного розчину, см	Масова концентрація глюкози, мг/см
1	0,50	0,0250
2	0,75	0,0375
3	1,00	0,0500
4	1,25	0,0625
5	1,50	0,0750
6	1,75	0,0875
7	2,00	0,1000
8	2,25	0,1125
9	2,50	0,1250

В колбу для контрольної проби наливають 0,5 %-вий розчин гідроокису натрію.

Вміст колб перемішують і змінюють оптичну щільність розчину відносно контрольної проби на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі ?=400 нм (синій світофільтр) і товщині шару розчину в кюветі 50 мм.

Будують графік залежності оптичної можливості (D) від масової концентрації в розчині (С).

Значення величини оптичної щільності стандартних розчинів відкладають по осі ординат, а відповідну цим значенням масову концентрацію глюкози - по осі абсцис.

Для проведення випробування навіску повітряно-сухого пергаменту 2 г, взяту з відібраної середньої проби, нарізають на шматочки розміром приблизно 10?10 мм і зважують з похибкою не більше 0,01 г.

Навіску поміщають в конічну плоскодонну колбу місткістю 250 см і заливають 100 см 1 %-вим розчином гідроокису натрію. Колбу закривають пробкою з повітряним холодильником довжиною не менше 50 см і швидко доводять до кипіння, яке підтримують впродовж 30 хв, рахуючи з моменту закипання. Після закінчення кип'ятіння розчин охолоджують і переносять в мірну колбу місткістю 200 см. Пергамент кілька разів споліскують дистильованою водою, яку заливають в ту ж колбу, доводять об'єм розчину дистильованою водою до мітки і перемішують. За наявності в розчині волокон розчин фільтрують через паперовий фільтр і відразу вимірюють оптичну щільність.

Оптичну щільність розчину вимірюють на фотоелектроколориметрі відносно контрольної проби.

По знайденому значенню оптичної щільності за допомогою калібрувального графіка визначають масову частку глюкози у випробувальній пробі.

Масову частку розчинних в лужній витяжці пергаменту, в перерахунку на глюкозу, (С) у відсотках обчислюють за формулою:

, (3.1)

де С- масова частка глюкози, визначена по калібрувальному графіку, мг/см;

m - маса навіски повітряно-сухого пергаменту, г.

Розбіжність між паралельними визначеннями не повинна перевищувати 0,1 для довірливої ймовірності Р=0,95.

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАННЯ БАГАТОРАЗОВИХ ВИМІРЮВАНЬ МАСОВОЇ КОНЦЕТРАЦІЇ ГЛЮКОЗИ

Практична користь будь-якого вимірювання визначається вказанням його похибки, тобто кількісної характеристики відхилення результату вимірювання від істинного значення вимірюваної фізичної величини.

В таблиці 4.1 представлені результати вимірювання масової концентрації глюкози С під час визначення масової долі речовин, розчинних в лужних розчинах. Відомо, що результати експерименту С, і = 1,n , де n=20 - кількість результатів, виміряні с довірливою ймовірністю Р=0,95.

Таблиця 4.1 - Результати вимірювання масової концентрації глюкози

Номер експерименту, і	Результат експерименту, С, мг/см
1	0,1121
2	0,1121
3	0,1123
4	0,1125
5	0,1119
6	0,1118
7	0,1121
8	0,1119
9	0,1120
10	0,1123
11	0,1129
12	0,1123
13	0,1117
14	0,1131
15	0,1130
16	0,1129
17	0,1122
18	0,1113
19	0,1129
20	0,1129

Проаналізуємо серію результатів спостережень на наявність промахів. Промахами, або аномальними результатами вимірювання називаються результати вимірювання з надмірними похибками і якщо вони є, їх обов'язково виключають з подальшої обробки. В нашому випадку промахи відсутні.

Перевіримо відповідність експериментального закону розподілу результатів спостереження С нормальному. Для цього використовують різні критерії згоди, серед яких найбільш широке застосування знаходить складений критерій.

Складений критерій включає два незалежні критерії, їх позначають I і II. Перший з цих критеріїв (критерій I) забезпечує перевірку відповідності розподілу експериментальних даних нормальному закону поблизу центру розподілу, а другий критерій (критерій II) - на краях розподілу. Якщо при перевірці не задовольняється хоч б один з цих критеріїв, то гіпотеза про нормальність розподілу результатів спостережень відкидається.

Для перевірки гіпотези про нормальність розподілу початкової серії результатів спостережень по критерію I обчислюють параметр d який визначається співвідношенням:

, (4.1)

де С - середнє арифметичне результатів спостережень С, і = 1,n ;

?- зміщена оцінка середньо квадратичного відхилення (СКВ) результатів спостережень С;

Середнє арифметичне результатів спостережень розрахуємо по співвідношенню:



(4.2)

Отримуємо =0,11231 мг/см.

Значення зміщеної оцінки СКВ результатів спостережень знаходиться по формулі:

(4.3)

Для полегшення подальших розрахунків зведемо (С- ) і (С- ) в таблицю 4.2

Таблиця 4.2 - Таблиця спрощень розрахунків

і	,мг/см	, (мг/см)
1	-0,21	0,0441
2	-0,21	0,0441
3	-0,01	0,0001
4	0,19	0,0361
5	-0,41	0,168
6	-0,51	0,26
7	-0,21	0,0441
8	-0,41	0,168
9	-0,31	0,0961
10	-0,01	0,0001
11	0,59	0,348
12	-0,01	0,0001
13	-0,61	0,372
14	0,79	0,624
15	0,69	0,476
16	0,59	0,348
17	-0,11	0,0121
18	-1,01	1,02
19	0,59	0,348
20	0,59	0,348

.

мг/см.

(мг/см).

Розрахуємо зміщену оцінку СКВ ? відповідно до співвідношення (4.3):

мг/см.

Розрахуємо параметр d відповідно до співвідношення (4.1):

d =.

Результати спостережень С вважаються розподілені по нормальному закону, якщо виконується умова:

d< d < d, (4.4)

де d, d- квантіль розподілу параметра d, які знаходимо по таблиці значень ? - відсоткових точок розподілу параметра d (додаток 10 [42]), за заданим обсягом вибірки n і прийнятому для критерію І рівню значущості ?.

Приймемо ? і ? так, щоб виконалася умова ?? ?+?, де ?=1-Р=1-0,95=0,05.

Візьмемо ?=0,02 і ?=0,05.

При n=20 і ?=0,02 виконаємо квадратичну інтерполяцію (необхідні для цього значення параметра d наведені в таблиці 4.3), знайдемо d за допомогою наступної формули:

, (4.5)

де Y - шукане значення параметра d для Х= n =20;

Y- значення параметра d відповідне Х= n=16;

Y- значення параметра d Х= n=21.

.

Отже d=0,9028.

Таблиця 4.3 - Таблиця розрахунків

n	d
16	0,9137
20	Y
21	0,9001

Для знаходження d виконаємо таку ж інтерполяцію, використовуючи співвідношення (4.5) и таблицю 4.4:

Таблиця 4.4 - Таблиця розрахунків

n	d
16	0,6829
20	Y
21	0,6950

Отже d=0,6956.

Перевіримо виконання умови (4.4):

0,6956<0,8258<0,9028.

Оскільки воно виконується, переходиться до критерію ІІ.

Відповідно до критерію ІІ результати спостережень С належать нормальному закону розподілу, якщо не більш за m різниць перевершили значення добутку , де ? - незміщена оцінка СКВ результатів спостереження С, а - верхня квантіль розподілу інтегральної функції нормованого нормального розподілу, відповідна довірчій ймовірності Р.

Незміщену оцінку СКВ результатів спостережень С розрахуємо по формулі:

(4.6)

мг/см.

Значення m і Р знаходимо по числу спостережень n і рівню значущості ? для критерію ІІ по таблиці (додаток 11 [42]). Потім обчислимо:

.(4.7)

Для n=20 і ?=0,05, маємо m=1 і Р=0,98, отже

.

По таблиці (додатки 6 [42]) інтегральної функції нормованого нормального розподілу знаходимо , відповідне обчисленому значенню функції.

Для виконаємо квадратичну інтерполяцію.

Використовуючи таблицю 4.5 знайдемо за допомогою наступної формули:

, (4.8)

де Z - шукане значення для функції ;

Z- значення відповідне функції ;

Z- значення відповідне функції .

.

Отже .

Таблиця 4.5 - Таблиця розрахунків

2,57	0,9895
Z	0,9900
2,58	0,9901

мг/см.

Значення жодного разу не перевищили значення мг/см, отже, розподіл результатів спостережень задовольняє і критерію ІІ.

В результаті проведених розрахунків можна зробити висновок, що експериментальний закон розподілу відповідає нормальному закону.

Проведемо перевірку грубих похибок результатів спостережень або, по-іншому, оцінку анормальності окремих результатів спостережень. Для цього складемо впорядкований ряд результатів спостережень (таблиця 4.6), розташуємо початкові елементи в порядку зростання і виконаємо їх перенумерацію:

Для крайніх членів (результатів спостережень) впорядкованого ряду С і С, які найбільш віддалені від центру розподілу (визначуваного як середнє арифметичне цього ряду) і тому з найбільшою вірогідністю можуть містити грубі похибки, знайдемо модулі різниць , і для більшого обчислимо параметр t, який визначається співвідношенням:

, (4.9)

де - найбільше значення різниці при і=.

мг/см;

мг/см;

Таблиця 4.6 - Таблиця розрахунків

Номер експерименту, і	Результат експерименту, С, мг/см
1	0,1113
2	0,1117
3	0,1118
4	0,1119
5	0,1119
6	0,1120
7	0,1121
8	0,1121
9	0,1121
10	0,1122
11	0,1123
12	0,1123
13	0,1123
14	0,1125
15	0,1129
16	0,1129
17	0,1129
18	0,1129
19	0,1130
20	0,1131

.

По таблиці (додаток 12 [42]) значень параметра , входом якої є число і є елементів вибірки n і задана довірча ймовірність Р (або рівень значущості ?), знайдемо теоретичне або граничне значення і порівняємо його з обчисленим фактичним значення параметра t.

Отже для n=20, Р=0,95 (?=1-Р=1-0,95=0,05) маємо =2,623.

Критерієм анормальності результату спостережень С є умова . Оскільки не виконується ця умова 2,022,623, то елемент вибірки не виключається з розгляду.

Обчислимо незміщену оцінку СКВ результату вимірювання відповідно до виразу:

; (4.10)

мг/см.

Визначимо довірчі межі випадкової складової похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями залежно від числа спостережень n у вибірці. Межі довірчого інтервалу обчислюють за наступною формулою:

, (4.11)

де - коефіцієнт Стьюдента, який визначається на підставі розподілу Стьюдента (додаток 8 [42]) по заданій довірчій ймовірності Р або рівню значущості ? і числу ступенів свободи .

Отже для і Р=0,95 маємо =2,093.

= В.

Систематичні похибки, які виключити з результатів спостережень не вдається, через неможливість їх виявлення, відносяться до невиключених систематичних похибок або невиключених залишків систематичних похибок. В цьому випадку проводиться оцінка меж кожної j-тої (або сумарної) невиключеної систематичної похибки або їх залишків.

Визначають довірчі межі сумарної складової невиключеної систематичної похибки результату вимірювань з багаторазовими спостереженнями. Початковими даними на цьому етапі обробки є межі невиключених залишків систематичних похибок, отримані в процесі попереднього аналізу умов проведення експерименту. Тобто значення, які істотно менше інших (на порядок і більш), слід відкинути, а що залишилося підсумувати по формулі:

, (4.12)

де N - число залишків невиключених систематичних похибок, що враховуються;

- числовий коефіцієнт, залежній від довірчій ймовірності Р, числа складових N і співвідношення між ними.

Розрахуємо довірчі межі сумарної невиключеної систематичної складової похибки результату вимірювань з багаторазовими спостереженнями за допомогою співвідношення:

, (4.13)

Визначимо довірчі межі сумарної (повної) похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями.

Обчислення основане на співвідношенні між СКВ випадкової складової і довірчими межами невиключеної систематичної складової похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями.

.

Так як довірчі межі сумарної похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями визначаються по формулі:

, (4.14)

мг/см.

Результат вимірювання масової концентрації глюкози з багаторазовими спостереженнями під час визначення масової долі речовин, розчинних в лужних розчинах:

С=(0,11231±0,00028) мг/см, при Р=0,95.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

сертифікація атестація праця паперовий

5.1 Загальні питання охорони праці

Збереження здоров'я людей, залучених у виробництво не повинно залишатись осторонь, незважаючи на значну інтенсифікацію праці. Впровадження нових видів техніки й нових технологій , таких як: робототехніка, ЕОМ, лазерні технології, вимагає постійної уваги до питань забезпечення безпечних і високопродуктотивних умов праці, ліквідації виробничного травматизму й професійних захворювань.

На основі охорони праці і її принципів оснащуються новітньою технікою промислові й енергетичні підприємства, так як охорона праці являється системою правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на охорону здоров'я й працездатності людини в процесі праці. Особливо важливу роль грає охорона праці в приладобудуванні.

Охорона праці повинна здійснюватися на глибокій науковій основі, що становлять наступні умови: впровадження нової безпечної техніки, прогресивні методи організації праці й технології виробництва, комплексна механізація, застосування захисних засобів і пристосувань, що забезпечують зниження травматизму.

У даному розділі розглянуті питання охорони праці, щодо забезпечення безпечних умов під час науково-дослідницької роботи.

Для персоналу, який працює з електрообладнанням, найважливішим питанням охорони праці є електробезпека, яка являє собою систему організаційних і технічних засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного електричного впливу.

При виконанні роботи, яка полягає у розробці моделі атестації виробництва паперу, використовуються різні методики розрахунку із застосуванням ПЕОМ. Роботи проводилися в лабораторії кафедри вимірювально інформаційні технології та системи НТУ“ХПІ”, що знаходиться на першому поверсі триповерхової будівлі.

5.2 Характеристика виробничого середовища

Лабораторія є приміщенням з підвищеною небезпекою поразки електричним струмом, тому що є залежність одночасного дотику людини до конструкцій, що мають з'єднання із землею, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування - з іншого.

По пожежній і вибухопожежній небезпеці приміщення лабораторії згідно НАПБ Б 03.002-2007 [50] характеризується наступними показниками:

а) категорія В - пожежонебезпечне, тому що характеризується наявністю твердих і спалених речовин і матеріалів;

б) клас П-ІІ, П-ІІа, тому що приміщення містить важкогорючі тверді матеріали. [51]

В приміщені знаходиться: чотири комп'ютери, два принтера: один -Samsung, другий - Canon, один кондиціонер LG, які живляться від напруги 220В. Усі чотири комп'ютери розташовані на відстані 1 метр від стіни, що відповідає нормам. Монітори стоять на робочому столі на відстані 1,5 метра від стіни, системні блоки сховані у стіл, принтер стоїть на спеціальній тумбі [52].

Електрична проводка виконана під штукатуркою. У приміщені є 10 розеток напругою 220 В, які розташовані на відстані 0,7 метра від підлоги. Розетки підключені до щитка, а сама проводка схована в подвійній ізоляції, що зводить ризик одержання електротравми до мінімуму.

Також використовується загальний контур заземлення всього будинку. Опір заземлення складає 3,4 Ом. Даний показник допустимий за нормативами [53].

По способу захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу приймаємо перший класу захисту, тому що прилади мають робочу ізоляцію й елементи заземлення.

По ступеню ураження електричним струмом приміщення лабораторії відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою [54].

Джерела використовуваної енергії:

- комп'ютери - 1320 Вт;

- лампи - 320 Вт;

- принтер - 350 Вт;

- кондиціонер - 350 Вт.

В приміщені частота струму - 50 Гц, висота 3,0 метра, ширина 4,0 метра, довжина 7 метрів. На одного працюючого по нормативах відводиться 6 м² площі й 20 м³ обсягу [52]. По характеру навколишнього середовища приміщення відноситься до класу нормальних. До нормального відносять сухі приміщення, у яких відсутні ознаки, властиві приміщенням спекотним, пильним, і з хімічно активним й органічним середовищем [55].Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, наявних під час виконання науково-дослідницької роботи, наведений в таблиці 5.1:

Таблиця 5.1 - Небезпечні і шкідливі фактори у виробничому приміщенні

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори ГОСТ 12.0.003-74 [56]	Джерело (причини) небезпеки	Характер дії на організм людини	Нормована величина та її значення
1	2	3	4
Шум	Вентилятор	Фізіологічна дія, шумова хвороба	Рівень звукового тиску, , дБА; , дБ дБА [57]
Ультрафіолетове випромінювання	Комп'ютер	Порушення обміну речовин	Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10 Вт/м [58]
Недолік природного освітлення	Неправильне розташування вікон	Стомлення зорових аналізаторів	Коефіцієнт природної освітленості (КПО), % [59]
Яскравість екрана	Екран комп'ютера	Стомлення зорових аналізаторів	L=100 кд/м [58]
Контрастність зображення	Екран комп'ютера	Стомлення зорових аналізаторів	К=(В-В)В=0,9 В- яскравість тіла В - яскравість об'єкта
Недолік штучного освітлення	Неправильне планування штучної системи освітлення	Стомлення зорових аналізаторів	Мінімальна освітленість, Е[59]
Рентгенівське випромінювання	Комп'ютер	Порушення обміну речовин	На відстані 5 см від екрана рівень випромінювання не повинен перевищувати 100 мкР/год [60]
Висока напруга, 220 В	Блок живлення	Термічна, електролітична, механічна, біологічна дія	Змінний постійний І,мА Пороговий відчутній, 0,6-1,6 мА 5-7 мА 2. Пороговий невідпускаючий, 10-15 мА 50-80 мА 3. Фібріляційний 100 мА 300 мА [60]
Коефіцієнт пульсації газорозрядних ламп	Неповна розфазировка світильників	Стомлення зорового аналізатора	К, % [58]

5.3 Промислова санітарія

Метеорологічні умови обрані відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 [61], ДСН 3.3.6.042-99 [55] урахуванням категорії робіт по енерговитратам при виконанні відповідних технологічних операцій та періоду року.

Робота дослідника відноситься до категорії 1-а легка фізична, тому що не вимагає фізичних навантажень, тому, вибираємо оптимальні норми температури, відносної вологості й швидкості руху повітря. Ці норми представлені в таблиці 5.2.

Для підтримки параметрів на необхідному рівні застосовується кондиціонування, вентиляція (у теплу пору року) і центральне опалення (в холодну пору року) згідно СНиП 2.04.05-92 [62].

Таблиця 5.2 - Оптимальні норми параметрів мікроклімату робочого місця

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, ?С	Відносна вологість, %	Рухливість повітря, м/с
Холодний	Легка 1-а	22-24	40-60	0,1
Теплий	Легка 1-а	23-25	40-60	0,1

У лабораторії, де проводиться науково-дослідницька робота передбачена природна й штучна (загально-обмінна, припливно-витяжна) вентиляція.

Характер опалення - центральне, водяне й відповідає вимогам санітарних норм.

5.4 Виробниче освітлення

Характеристика зорової роботи з урахуванням найменшого об'єкта розрізнення, в цьому випадку, є дуже малої точності, тому що об'єктом розрізнення є розмір цифр на звітному пристрої.

Раціональне освітлення є одним з найважливіших факторів у боротьбі з виробничим травматизмом. Правильна організація освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність.

Освітлення повинне забезпечувати необхідний спектральний склад світла для правильної світло передачі. Правильну світло передачу створює природне освітлення й штучні джерела світла зі спектральною характеристикою, близької до природного освітлення.

Всі виробничі приміщення з постійним знаходженням у них людей, відповідно до санітарних норм і правил, мають природне освітлення. У нашому випадку використовується бічне віконне освітлення.

Природне освітлення виражається через коефіцієнт природної освітленості. Розряд зорових робіт - ІІІ. Для міста Харків (IV-й пояс світлового клімату) нормоване значення КПО визначається по формулі:

(5.1)

де е - нормативний коефіцієнт природної освітленості, для четвертого пояса світлового клімату становить 2 % (для міст України);

m - коефіцієнт світлового клімату, становить 0,9;

с - коефіцієнт сонячного клімату, становить 1,0.

Таким чином, значення КПО для природного освітлення (IV пояс):

%.

У лабораторії застосовується комбіноване освітлення, як штучне джерело світла рекомендується використати люмінесцентні лампи типу ЛБ40-4, тип світильника ЛСП 012?40. Для освітлення лабораторії передбачені стельові світильники із двома лампами.

Так як науково-дослідницька робота проходить під час експлуатації обладнання, треба забезпечити:

- занулення;

- захисне відключення;

- ізоляційні засоби (гумові килимки);

- конструктивний захист від дотику людини до струмоведучих частин електроустановок (кожухи, блокування, сигналізація) і т. д.

5.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з установленою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей і людей.

З пожежної і вибухопожежній небезпеці лабораторія, в якій виконується дослідницька робота належить до приміщень категорії В, згідно НАПБ Б 03.002-2007 [50], тому що в приміщені знаходяться важкогорючі тверді матеріали. Приміщення відносяться до класу П - ІІа, П - ІІ [51].

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [63] пожежна безпека в лабораторії забезпечується системами протипожежного захисту, запобігання пожежі й організаційні-технічними заходами.

Заходи системи протипожежного захисту:

1. Наявність засобів повідомлення про пожежу (електрична пожежна сигналізація, телефонний зв'язок і т. п.);

2. Застосування засобів пожежогасіння (зовнішній і внутрішній водопровід);

3. Первинні засоби пожежогасіння:

- вуглекислотні вогнегасники ВВК - 2А, 1 шт.;

- ящик з піском;

- волок.

5.6 Захист навколишнього середовища

При виконанні даної дипломної роботи, що полягає в розробці моделі атестації виробництва паперу, речовини, які становлять небезпеку для людини й навколишнього середовища не використовувалися, тому виконання даної науково-дослідницької роботи не супроводжується забрудненням навколишнього середовища.

З усього вище зазначеного, можна зробити висновок, що правильна організація робочого місця створює сприятливі умови праці і підвищує працездатність.

6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

6.1 Мета і призначення досліджень

Метою даної роботи є скорочення витрат підприємства, пов'язаних з проведенням атестації виробництва паперу.

Проведення атестації на підприємствах розвинених країн світу проводилось в першу чергу з метою підвищення конкурентоспроможності і ефективності роботи, представлення замовникам та суспільству більш дієвих доказів гарантій якості випробувань і стабільності цього рівня якості. Процес проведення атестації підприємств України тільки розпочинається. Науково та навчально-методична література тільки формується. Сьогодні кожне підприємство незалежно від його масштабів і галузевої специфіки ризикує досить швидко опинитись поза сферою рішення проблеми якості, якщо воно відмовиться від проведення атестації.

У результаті проведення НДР була проведена статистична обробка результатів випробувань готової продукції. Для цього застосовувались засоби вимірювальної техніки випробувальної лабораторії. Результати НДР можуть бути застосовані в випробувальних лабораторіях, а також на підприємствах України, що проводять сертифікаційні випробування продукції.

6.2 Розрахунок собівартості і ціни виробу

Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво. Це один з основних економічних показників підприємства, і це обумовлює необхідність однозначного визначення методики його розрахунку не залежно від того, де використовуватиметься показник виробничої собівартості. В якості такої методики є «Методичні вказівки по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості», затверджений наказом №7 Держкомітету промислової політики України від 2.02.2002 р. [43].

Мета планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини затрат необхідних в плановому періоді для виробництва кожного виду і всієї промислової продукції підприємства, відповідно вимогам по її якості.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, визначення фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по наступним економічним елементам:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати показуються по їх видах (елементах), інші - по комплексних статтях (включаючи декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім в декількох статтях калькуляції.

6.2.1 Матеріальні витрати

До складу елемента «Матеріальні витрати» включають витрати: на сировину і матеріали у виробничій діяльності підприємства при виготовленні продукції (робіт, послуг) або для господарських потреб, технічних цілей і сприяння у виробничому процесі.

Розрахунок ведеться по формулі:

, (6.1)

де Н - норма витрати і-го матеріалу на одиницю продукції;

Y - ціна одиниці і-го матеріалу;

m - кількість видів матеріалу.

Матеріальні витрати наведені в таблиці 6.1

Таблиця 6.1 - Витрати на матеріали й покупні вироби

Перелік матеріалів і покупних виробів	Кількість	Ціна одиниці, грн.	Вартість, грн.
1. Картридж для принтера	1 шт.	80,00	80,00
2. Дискети	1 шт.	2,00	2,00
3. Папір А-4	2 пачки	25,00	50,00
Разом: 132,00

6.2.2 Витрати на оплату праці

До складу цього елементу включається: заробітна плата по окладах і тарифах, надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбаченим чинним законодавством; премії і заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплату відпусток і іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці персоналу, зайнятого безпосередньо на виконання конкретної теми (науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал і виробничі робітники). В таблиці 6.2 наведені виплати на оплату праці.

Таблиця 6.2 - Розрахунок заробітної плати

Посада	Оклад , грн./міс.	Кількість місяців	Пайова участь, %	Сума, грн.
Керівник теми	1700,00	3	20	1020,00
Інженер	1000,00	3	100	3000,00
Разом: 4020,00

6.2.3 Додаткова заробітна плата

Вона включає доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах передбачених чинним законодавством; премії і заохочення робітникам, керівникам, фахівцям і іншим службовцям за виробничі результати; і інші витрати на оплату праці. Додаткову заробітну плату приймаємо у розмірі 10 % від З.

; (6.2)

грн.

6.2.4 Відрахування на соціальні заходи

До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються:

- відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування - 32 % від ():

(6.3)

грн.

- відрахування на обов'язкове соціальне страхування - 2,5 % від ():

;(6.4)

грн.

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на фонд зайнятості - 2,5 % від ():

;(6.5)

грн.

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства - 1 % від ():

;(6.6)

грн.

6.2.5 Амортизаційні відрахування

Амортизаційні відрахування розраховуються по формулі:

(6.7)

де - вартість спеціального обладнання;

- кількість місяців роботи.

Вартість спеціального обладнання наведена в таблиці 6.3

Таблиця 6.3 - Вартість спеціального обладнання

Вид обладнання	Вартість обладнання, грн.
ПЕОМ	4500
Принтер	500
Разом	5000

Відповідно до таблиці 6.3 розрахуємо значення амортизаційних відрахувань за формулою (6.7) при =2:

грн.

6.2.6 Витрати на машинний час

Ці витрати розраховуються по формулі:

,(6.8)

де - кількість днів в місяці;

год. - число годин роботи на ПК;

грн/год - вартість машино-годин.

грн.

6.2.7 Накладні витрати

Допоміжні витрати по управлінню підприємством, амортизаційні відрахування по діючих нормах, витрати на охорону праці, опалення, освітлення, послуги сторонніх організацій. Накладні витрати розраховуються як 25 % З.

(6.9)

грн.

6.3 Калькуляція на проведення НДР

Калькуляція на проведення даної науково-дослідницької роботи наведена в таблиці 6.4

Таблиця 6.4 - Калькуляція на проведення НДР

Найменування статей калькуляції	Сума, грн.
1. Сировина і матеріали 2. Основна заробітна плата 3. Додаткова заробітна плата 4. Відрахування на соціальні засоби: - відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування - відрахування на обов'язкове соціальне страхування - відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на фонд зайнятості - відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства 5. Амортизаційні відрахування 6. Витрати на машинний час 7. Накладні витрати 8. Кошторисна вартість 9. Прибуток 30 % 10. Ціна продажу	132,00 4020,00 402,00 1415,04 110,55 110,55 44,22 208,30 264,00 1005,00 7711,66 2313,49 10025,15

Проведені розрахунки показують, що ціна продажу рівна 10025,15 грн. прийнята як для представників малого бізнесу, так і для більш платоспроможних покупців, а собівартість розробки склала 8414,22 грн., що говорить про те, що проведену роботу можна вважати економічно ефективною, яка має високий науковий і економічний рівень.

6.4 Економічна ефективність НДР

Специфічною особливістю проведення економічної ефективності НДР є їх прогнозний характер, а також наявність невизначеності в області застосування і об'ємах використання результатів НДР, в рівні витрат на виробництво, в оцінці впливу характеристик приладів на характеристики складніших систем.

Визначення ефективності НДР базується на загальних методах розрахунку порівняльної економічної ефективності нової техніки, представлених в методичних вказівках по техніко-економічному обґрунтуванню дипломних проектів.

Кількісне визначення економічної ефективності НДР можливо, якщо є база для порівняння, відома область і об'єм промислового використання результатів НДР. Проте специфіка розрахунку економічної ефективності НДР полягає в тому, що результати НДР самостійного значення не мають, а дають економічний ефект в народному господарстві тільки будучи опосередкованими через довгий ланцюжок стадій технічного процесу. Тому економічна ефективність НДР оцінюється по пайовій участі від економічної ефективності нової техніки в цілому згідно ГОСТ 20779-81 по формулі:

,(6.10)

де - частина річного ефекту, що доводиться на і-у організацію або етап;

Э - загальний річний економічний ефект від створення і впровадження нової техніки або нового методу робіт;

- коефіцієнт пайової участі і-й організації або і-го етапу робіт.

,(6.11)

де - витрати на заробітну плату і-й організації або і-го етапу робіт;

- коефіцієнт значущості і-го етапу;

m - число організацій або етапів.

У методичних положеннях про порядок освіти, розподілу і використання фондів економічного стимулювання технічного прогресу рекомендується відносити на організації, що виконують науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, від 30 до 50 % економічного ефекту, на технологічні роботи - 20 до 30 %; на освоєння організації виробництва нової техніки - від 25 до 40 % економічного ефекту.

Економічну ефективність даної НДР розрахувати неможливо через наявність великої кількості невизначеностей. Тому приведемо якісний опис соціально-економічної ефективності НДР.

Визначимо коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР по формулі:

,(6.12)

де - ваговий коефіцієнт і-ої ознаки науково-технічного ефекту;

- кількість оцінки і-ої ознаки науково-технічного ефекту.

Значення коефіцієнтів вагомості ознак представлені в таблиці 6.5

Таблиця 6.5 - Коефіцієнти вагомості ознак

Ознака науково-технічного ефекту НДР	Значення вагового коефіцієнта
Рівень новизни	0,4
Теоретичний рівень	0,6
Можливість реалізації	0,2

Згідно методики рівень новизни будемо оцінювати в 7 балів, що відповідає характеристиці «нова», тому що результати досліджень систематизують і узагальнюють наявні відомості, визначають шляхи подальших досліджень, знайдений зв'язок між відомими факторами, відомими об'єктами, у результаті чого знайдене ефективне рішення; розроблені більш прості способи для досягнення колишніх результатів; проведена часткова раціональна модифікація із ознаками новизни.

Теоретичний рівень оцінимо в 6 балів, що відповідає рівню отриманих результатів у вигляді «розробка способу».

Кількість балів по ознаці можливість реалізації приймемо виходячи з того, що час реалізації становить у перебігу перших чотирьох років 10 балів, масштаби реалізації - «народне господарство» 10 балів.

Кількісна оцінка рівня новизни визначається по таблиці 6.6; теоретичний рівень отриманих результатів - на основі експертних оцінок по таблиці 6.7; можливість реалізації наукових результатів - на основі значень даних у таблиці 6.8.

Таблиця 6.6 - Класифікатор ознак нової новизни

Рівень новизни розробки	Характеристика новизни	Бали
Нова	По новому чи вперше пояснені відомі факти, закономірності, введені нові поняття, проведене суттєве вдосконалення, доповнення та уточнення раніше досягнутих результатів.	5-7

Таблиця 6.7 - Класифікатор ознак теоретичного рівня

Теоретичний рівень отриманих результатів	Бали
Розробка способу (алгоритм, програма мироприємств, прилад, речовина)	6

Таблиця 6.8 - Класифікатор ознак часу реалізації

Час реалізації	Бали
Впродовж перших чотирьох років	10
Масштаби реалізації	Бали
Народне господарство	10

Коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР дорівнює:

бали.

Максимальне значення узагальнюючого показника науково-технічного ефекту - 12 балів.

Розрахуємо економічний ефект НДР по формулі:

 %;(6.13)

.

Таким чином, коефіцієнт показує, що проведення НДР по даній тематиці доцільно. Проведену НДР можна вважати економічно ефективною, яка має високий науковий і економічний рівень.

Висновок: у ході проведення техніко-економічного обґрунтування бакалаврської роботи було досліджено, що дана робота є економічно ефективною, так як НДР має високий економічний та науковий рівень.

Кошторисна вартість складає 7711,66 грн.

Прибуток складає 2313,49 грн.

Економічна ефективність складає 86,67 %.

7. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [66].

У даному розділі дипломної роботи розглядається питання: ‹‹Організація евакуації персоналу промислового підприємства››.

Ця інструкція визначає порядок дій персоналу підприємства при загрозі та виникненні НС природного і техногенного характеру та веденні цивільної оборони і є обов'язковою для виконання всіма особами, які постійно або тимчасово працюють на об'єкті.

Увесь персонал об'єкта незалежно від займаної посади, зобов'язаний чітко знати і суворо виконувати встановлений порядок дій при загрозі та виникненні НС мирного і воєнного часу і не допускати дій, які можуть викликати загрозу життю і здоров'ю персоналу (змінного складу, відвідувачів і т.д.) [67].

Надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру можуть виникнути раптово або після різного за тривалістю періоду загрози виникнення. Виходячи з цього, період загрози виникнення НС повинен бути в максимальній мірі використаний для запобігання НС або зменшення можливих збитків. З цією метою, виходячи з режиму функціонування територіальної або місцевої підсистеми Єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, об'єкт також переводиться у відповідний режим функціонування: в режим підвищеної готовності або в надзвичайний режим.

Весь персонал об'єкта незалежно від займаної посади зобов'язаний чітко знати і суворо виконувати встановлений цією Інструкцією порядок дій при загрозі або виникненні НС природного і техногенного характеру.

За невиконання вимог цієї Інструкції з питань попередження НС, захисту персоналу та матеріальних цінностей від НС працівники підприємства можуть залучатися до матеріальної та адміністративної відповідальності аж до звільнення з роботи.

Інструкція зберігається в папці керівника об'єкта. Її зміст доводиться до всього персоналу. Для відповідальних осіб робляться виписки з календарного плану з переліком виконуваних ними завдань у НС.

Дії персоналу при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру [68]:

1.Порядок оповіщення адміністрації і персоналу про загрозу виникнення НС

Оповіщення адміністрації та персоналу підприємства про НС на займаній підприємством території проводиться за розробленою схемою оповіщення.

Оповіщення адміністрації та персоналу підприємства про НС в неробочий (нічний) час проводиться по телефону.

У першу чергу оповіщається адміністрація підприємства, а потім, залежно від обстановки, інший персонал.

У будинках і спорудах при одноразовому знаходженні на поверсі більше 10 осіб повинна бути передбачений порядок оповіщення людей при пожежі. Успіх її застосування залежить від того, наскільки доступно посадові особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки, в ході проведення первинних протипожежних інструктажів доведуть до співробітників принцип дії цих пристроїв, місцезнаходження ручних сповіщувачів.

Для забезпечення швидкої і безпечної евакуації людей в будівлях і спорудах при одноразовому знаходженні на поверсі більше 10 осіб мають бути розроблені і вивішені плани (схеми) евакуації людей. Важливість наявності правильно розроблених планів обумовлена ??тим, що саме з їх використанням пов'язана ефективність проведення практичних тренувань всіх задіяних в евакуації працівників.

План евакуації повинен складатися з текстової та графічної частини, визначальною дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей.

На плані поверху повинні бути показані: сходові клітини, ліфти, і ліфтові холи, приміщення, балкони, зовнішні сходи, а також двері сходових клітин, ліфтових холів і двері, розташовані на шляху евакуації. План викреслюється в масштабі відповідно до вимог системи Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД) [68].

Основний шлях евакуації на плані вказується суцільною лінією, а запасний - пунктирною лінією зеленого кольору. Ці лінії повинні бути в два рази товще ліній плану поверху.

Основний шлях евакуації на поверсі вказується в напрямку незадимлюваних сходових клітин, а також сходів, що ведуть з даного поверху на 1 поверх будівлі у вестибюль або безпосередньо назовні.

На плані поверху за допомогою символів вказується місце розміщення:

- Плану евакуації;

- Ручних сповіщувачів;

- Телефонів;

- Вогнегасників;

- Пожежних кранів.

Не є евакуаційними виходи, якщо в їх отворах встановлені розсувні і підйомно-опускні двері та ворота, ворота для залізничного транспорту, обертові двері і турнікети.

Клітини в орних воротах можуть вважатися евакуаційними виходами.

Виходи, які не відповідають вимогам, що пред'являються до евакуаційних виходів, можуть розглядатися як аварійні.

Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися вільно і у напрямку виходу з будівлі за винятком дверей, відкривання яких не нормується вимогами нормативних документів з пожежної безпеки. Запори на дверях евакуаційних виходів повинні забезпечувати людям, що знаходяться всередині будівлі (споруди), можливість вільного відкривання запорів зсередини без ключа.

При розміщенні технологічного обладнання в приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до норм проектування.

У загальному випадку число евакуаційних виходів з поверху повинна бути не менше двох. Причому вони повинні розташовуватися розосереджено.

У всіх випадках ширина евакуаційного виходу повинна бути такою, щоб можна було безперешкодно пронести носилки з лежачим на них людиною.

Основним критерієм безпечного завершення процесу евакуації є час.

При прийомі міського попереджувального сигналу «Увага всім» (виття сирен) усі радіоточки, телевізори та радіоприймачі підприємства перевести в режим прийому мовних повідомлень, переданих головним управлінням у справах ГОЧС міста (області, краю і т.д.).

2. Порядок виділення автотранспорту для проведення евакуаційних заходів

При проведенні екстреної евакуації персоналу з небезпечної зони залучається весь наявний службовий автотранспорт, а також особистий автотранспорт співробітників підприємства.

Співробітники підприємства, що мають особистий автотранспорт, повинні беззаперечно представляти його в розпорядження адміністрації для здійснення екстреної евакуації співробітників, відвідувачів підприємства з небезпечної зони.

3. Вимоги до персоналу підприємства щодо дотримання протиепідемічних заходів при загрозі поширення особливо небезпечних інфекційних захворювань

У разі виявлення на території підприємства або поблизу нього небезпеки поширення особливо небезпечних інфекційних захворювань всі співробітники зобов'язані суворо виконувати вимоги санітарно-епідеміологічної служби з проведення екстреної профілактики та імунізації, з ізоляції та лікування виявлених хворих, дотримуватися режиму, що запобігає занесення і поширення інфекції.