Аналіз діяльності підприємства ПП "Віділайт"

На вибір операцій і режимів формування впливає матеріал під-носків та задників, спосіб їх вклеювання і формування, матеріал заготовки, спосіб кріплення затяжного пруга до устілки, матеріал устілки, характер розміщення затяжного пруга відносно устілки, метод кріплення підошви.

Найпоширенішим є обтяжно-затяжний спосіб. Формуванню передують підготовчі операції. Шкіряну заготовку зволожують для полегшення формування і збільшення залишкової деформації. Підноски і задники, залежно від матеріалу, змазують клеєм, обробляють розчинником або розігрівають і вклеюють у заготовку.

Копили відповідних фасонів підбирають у необхідному асортименті за розмірами і повнотами, ремонтують, чистять, вкривають емульсією тальку в п'ятковій і носковій частинах для полегшення формування і знімання взуття. До сліду копила прикріплюють устілку і фрезерують її за периметром для досягнення відповідності сліду копила.

Першою операцією формування є надягання заготовки на копил і установка п'яткової частини. Заготовку кріплять до устілки одним цвяхом, який проходить через задній шов, задник і підкладку. При цьому задній шов проходить посередині заокруглення п'яткової частини, висота взуття і задника повинна відповідати нормативам і бути однаковою у півпарах.

Обтягування заготовки проводиться на машині, яка має передні й бокові кліщі. Носкова частина заготовки витягується в поздовжньому і поперечному напрямах, затяжний пруг загинається на устілку і прикріплюється цвяхами: одним спереду і по два з кожного боку носка. При клейовому методі кріплення обтягування суміщується із затягуванням. Носкова частина формується пластинами, затяжний пруг кріпиться до устілки термопластичним клеєм.

Перетягування висків та пучків виконують обценьками вручну для установлення та фіксування правильного положення задника і підкладки в геленочній і пучковій частинах. Створено машини, які мають кліщі, механізм пластин, роликів та п'яткового упору для затягування заготовки в автоматизованому режимі за периметром до п'яткової частини.

Після формування взуття сушать у сушарках для релаксації напружень.

Кріплення деталей низу

Хінічні методи. Перед кріпленням підошви видаляють: цвяхи або скоби, якими устілка кріпилася до копила, надлишки затяжного пруга, після чого кріплять геленок і простилку. Характер інших підготовчих операцій залежить від методу кріплення підошви.

Для хімічних методів кріплення пруг заготовки скуйовджують, знімаючи лицьовий шар абразивними інструментами або дротяними щітками для підвищення адгезії клейової плівки.

Приклеювання підошов. Затяжний пруг і неходова поверхня підошов за периметром змазуються клеєм заздалегідь і висушуються. Застосовуються клеї у вигляді розчинів полімерів у органічних розчинниках, латексів, розплавів. Найпоширенішими є такі клеї: наїритовий, поліуретановий, перхлорвініловий та ін. Застосування того чи іншого клею залежить від матеріалу підошви і верху.

Наїритовий клей виготовляють на основі поліхлорпренового каучуку наїриту НТ, вулканізуючих речовин, каніфолі і смол. Розчинник - суміш етилацетату і бензину. Клейові плівки перед склеюванням активізують нагріванням інфрачервоним випромінюванням при температурі 90-120°С. Після нагрівання підошву накладають на слід взуття, пресують 30-45 с і вистоюють 30 хв. для формування шва під тиском 30-50 кПа.

Гаряча вулканізація. Кріплення підошви може проводитися в прес-формах або котлах. Прес-форма складається з двох напівматриць, які формують бокові поверхні деталей низу, пуансона, який тисне на ходову поверхню і формує її, та металевого копила, на який надягається відформоване взуття, зняте з затяжного копила.

Для кріплення низу цим методом застосовують термостійкі матеріали верху й устілки. Необхідна висока точність розмірів і форми сліду затягнутого взуття, що досягається точністю затяжних копилів, вирівнюванням товщини деталей, центруванням устілки на штифті копила. Застосовуються устілки з шкіри комбінованого методу дублення, дубльовані картоном. У деталях верху обмежується вміст жиру і вологи.

Метод відрізняється меншою матеріаломісткістю, трудомісткістю, підвищеною продуктивністю, проте він є енергоємним (важкі умови праці), рентабельність досягається за умови випуску взуття великими партіями. Застосовується кілька способів пресової вулканізації, що залежить від величини тиску пуансона, ступеня заповнення прес-форми і способу бокового обтискування.

При способі зовнішнього тиску у прес-форму відкритого типу (з випресовками по лінії з'єднання напівматриць) вносять суміш сирової гуми, обсяг якої дорівнює обсягу камери прес-форми або більший від нього. Нагрітий пуансон формує низ і під його тиском відбувається вулканізація суміші.

Для вулканізації при внутрішньому тиску суміш підготовляється за рецептурою пористої гуми. Обсяг суміші береться меншим за обсяг камери. Прес замикається при невисокому тиску. При нагріванні гуми розкладаються пороутворювачі, під тиском газів обсяг суміші зростає і формується пориста структура гуми густиною 0,5-0,9 г/см. Застосовуються також комбіновані способи пресової вулканізації низу пористої структури - зростання і постійного тиску.

Спосіб зростання має дві стадії: 1) під зовнішнім тиском низ формується і частково вулканізується; 2) переміщенням пуансона тиск зменшується, пороутворенням збільшується об'єм гуми, закінчується вулканізація. Цей спосіб, на відміну від попереднього, формує гуму рівномірної пористості.

Для способу постійного тиску застосовують прес-форми закритого типу (без випресовок) з підпружиненим пуансоном. Тиск газів урівноважується з тиском рухливого пуансона, формується гума з рівномірно розподіленими порами.

Залежно від характеру з'єднання губок напівматриць з верхом верхній край контура підошви може формуватися на рівні затяжного пруга (обтиск по сліду), губки можуть обтискати торець устілки (напівбоковий обтиск) або знаходитися вище грані копила (боковий обтиск).

Процес вулканізації відбувається при темпера турі 145-150 °С. Для цього температура пуансона повинна становити 165-200 °С, а тривалість вулканізації при зовнішньому тиску 5 хв., внутрішньому -10 хв. Низ з верхом скріплюється через клейову плівку з наїриту і каучуку СКС-30, яка накладається на скуйовджений затяжний пруг.

Метод котлової вулканізації полягає в тому, що для низу взуття береться вирубана або формована підошва з сирової гумової суміші. Взуття з приклеєним низом на вагонетках завозять у вулканізаційний котел місткістю до 800 пар. в якому під тиском 20-25 кПа при температурі 120-130 °С вулканізують протягом 50-55 хв. Взуття з верхом із термостійкої шкіри вулканізують у повітряному середовищі, текстильне - у паровому.

Литтеві методи. Лиття каучукових сумішей є результатом удосконалення пресової вулканізації. Каучукова суміш у вигляді гранул підігрівається до 80 °С, під тиском набуває в'язко-рідкого стану і впорскується в прес-форму, нагрівається до температури вулканізації.

Лиття термотіастів. Для низу взуття застосовують пластикат полівінілхлориду, дивінілстирольні і поліуретанові термоеластопласти. Для взуття полегшених конструкцій перспективними є матеріали на основі сополімерів етилену і вінілацетату (ЕВАЦ). Лиття може здійснюватися на затяжних копилах, що сприяє кращому збереженню форми взуття. Взуття спортивного призначення, хатнє з верхом із текстильних синтетичних матеріалів після формування заготовки надягається на металеві копили литтєвої машини. Для лиття на взуття, а також лиття формованих підошов, які кріпляться клейовим методом, застосовується переважно пластикат ПВХ на основі суспензійних смол. Слід взуття з текстильним верхом підготовки не потребує. На затяжний пруг з верхом із велюру, нубука наноситься поліуретановий клей, а пруг заготовки з лицьових шкір скуйовджується [9].

Рідке формування низу із поліуретану. Цим методом відпивається низ взуття, окремі підошви з каблуками, каблуки. Вихідні компоненти поліуретану переміщуються, дозовано подаються в литтєву форму, де в результаті хімічної реакції утворюють відформовану деталь з поліуретану. Залежно від вихідних компонентів отримують поліуретани з різними властивостями - від твердих і щільних до м'яких пористих різної густини.

Застосовуються різні варіанти змішування компонентів. При одностадійному методі використовують два компоненти: А - поліефір, наповнювачі, емульгатори, барвники, каталізатор; Б - діізоціанат. Найчастіше застосовуються напівпередполімерний метод, коли частину поліефірної смоли змішують з усією кількістю ізоціанату і одержують передполімер. Решту смоли змішують з водою і каталізаторами. Ці два компоненти мають майже однакову в'язкість, швидко і добре змішуються. Перемішування закінчується через 2-6 с при температурі 60-90 °С. Реакція компонентів з утворенням поліуретану мікропористої структури відбувається при температурі до 100 °С. Витримка в пресі - 3 хв., а повне завершення реакції і формування матеріалу після знімання взуття з копила завершується за 8 год.

Ниткові методи кріплення підошви. Взуття ниткових методів кріплення має різну конструкцію - устілкову і безустілкову, з кріпленням підошви безпосередньо до заготовки і через проміжну деталь -рант. При прошивному методі кріплення затяжний пруг затискається між підошвою і устілкою, підошва кріпиться до устілки, шов проходить через пруг заготовки. Підошви скріплюються також з рантом, пришитим до заготовки, до заготовки й устілки або накладеним на пруг заготовки, загнутій назовні.

Нитками кріпляться переважно підошви з шкіри і пористої ґуми. підложки з шкіри з подальшим приклеюванням підошви з полімерних матеріалів. Застосовуються дво- й однониткові шви, виконані лляними або капроновими нитками.

Початкова міцність кріплення залежить від товщини ниток, співвідношення діаметрів шила і голки, вологості шкіри під час строчіння, просочування ниток.

При рантовому методі кріплення зволожений рант кріпиться через затяжний пруг до губи устілки капроновими або лляними нитками однонитковим швом. Довжина стібка - 6-7 мм. Нитка просочується в бачку машини варом - сумішшю каніфолі з машинним мастилом. Шов розташовується паралельно поверхні підошви і не зазнає великого напруження при згинанні взуття.

Надлишки затяжного пруга і ранта, які виступають над губою, зрізують, вузол "рант-губа" пресують, рант щільно притискають до пруга, а після надсікання в носковій частині оббиванням відгинають від заготовки, розташовуючи перпендикулярно губі.

У п'ятковій частині кінці ранта зрізають під кутом і з'єднують цвяхом між собою або до підп'ятка. Ширина спускання кінців 7 мм. Металевий геленок прикріплюють так, щоб його передній край був на відстані 10-14 мм від лінії пучків, а задній заходив під каблук не менше ніж на 18-20 мм. Простилка повинна заповнювати простір між губою і підноситися над нею на 1 мм. Слід і всю поверхню підошви промазують клеєм і просушують, потім підошву зволожують, накладають на слід і пресують.

Особливість допельпого методу кріплення полягає в тому, що при формуванні заготовки підкладка приклеюється до устілки, а пруг зовнішніх деталей під час формування загинається назовні і приклеюється до підошви. На пруг заготовки накладається рант і ці деталі скріплюються з підошвою двонитковим швом, аналогічним рантовому методу. Ширина відкритої частини ранту - 7 + 1 мм. Контур підошви повинен відповідати контуру копила. П'яткова ділянка підошви кріпиться цвяхами.

При сандальному методі підошва пришивається по всьому периметру до затяжного пруга аналогічно допельному методу, взуття не має підкладки й устілки. У п'ятковій частині приклеюється набійка.

Підошву взуття прошивного методу кріплення пристрочують переважно двонитковим швом після знімання взуття з копила. Відстань строчки від країв устілки 3-6 мм, довжина стібка 6-7 мм.

У взутті ниткових методів кріплення строчка повинна бути паралельною грані сліду, рівномірною за частотою стібків, щільно втягнутою, без пропуску стібків, петель, обривів ниток і просікання деталей. Кінці ранта повинні заходити під каблук і з'єднуватися між собою або підп'ятком без деформації й щілин.

Кріплення підошви цвяхами. Шпилькові методи кріплення виникли у XIX ст. раніше за ниткові - спочатку гвинтовий, а потім кілочковий (дерев'яними кілочками) і цвяховий. Для гвинтового і кілочкового методів необхідні шкіряні підошви й устілки підвищеної товщини, тому в масовому виробництві вони вже практично не використовуються.

Цвяховим методом кріпляться підошви з непористої гуми у спеціальному взутті з верхом із юхти і шкір хромового дублення. Цвях проходить через підошву, затяжний пруг і устілку. Наявність голівки і загинання вістря цвяха на устілці забезпечують міцне і надійне кріплення підошви. Застосовують цвяхи латунні і з алюмінієво-магнієвого сплаву, які мають голівку діаметром 3,8 мм, конусоподібно з'єднану зі стрижнем, і довге лезо з овальним перетином.

Устілки вирубують з чапрачної частини шкіри завтовшки 3 мм або комбіновані з щільних ділянок воротків або пілок та картону.

Для запобігання просякнення води через стик підошви з верхом затяжний пруг скуйовджують з відступанням від грані устілки на 3-4 мм і весь слід промазують перхлорвініловим клеєм. На неходову поверхню підошви наклеюють шкіряну підложку і також наносять клей. На промазаний слід знятого з копила взуття накладають підошву і кріплять цвяхами.

Шило цвяхової машини, менше за діаметр цвяха на 0,2 мм, проколює деталі низу і пересуває взуття на один крок (відстань між цвяхами), молотковий механізм забиває цвях, вістря цвяха потрапляє в овальну ямку рогу машини і загинається в устілку. Оптимальна довжина загнутого вістря 3,5-5 мм. Голівка цвяха утоплюється в підошві на глибину 1-2 мм. Відстань цвяхів від краю підошви 10-14 мм, між центрами голівок у носковій частині - 9-11, пучково-геленковій - 11-14, п'ятковій -- 13-17 мм. Після кріплення підошви цвяхи всередині взуття оббивають без пошкодження і деформації взуття.

Кріплення каблуків. Спосіб кріплення каблуків залежить від конструкції взуття, висоти і матеріалу каблука, методу кріплення підошви. Застосовуються механічні, клейові і комбіновані методи.

Низькі шкіряні набірні і гумові формовані каблуки кріплять цвяхами зсередини або ззовні з попереднім приклеюванням або без нього. Залежно від розміру взуття забивається 7-13 цвяхів на відстані 4-7 мм від краю устілки, відстань між цвяхами - 11-13 мм.

Пластмасові і дерев'яні каблуки кріплять комбінованим способом. Зсередини можна кріпити гладкими або гвинтовими цвяхами, шурупами: низький каблук - 5-7 цвяхів, середній і високий - 4-5 скріплювачів. Відстань від краю устілки 7-10 мм. Голівки повинні утоплюватися в підп'яток або щільно прилягати до поверхні устілки.

У взутті на підошві з крокулем каблук попередньо насаджують шурупом через втулку п'яткової частини копила, підошву приклеюють до сліду і фронтальної поверхні каблука. Після знімання взуття з копила каблук прикріплюють зсередини.

Набійки з листових матеріалів до пластмасових і дерев'яних каблуків кріплять цвяхами. Кількість цвяхів при високому каблуці -З шт., середньому - 5, низькому - 7-8 шт. Відстань від грані - 5-6 мм. Головки цвяхів не повинні виступати над поверхнею набійки. Формовані набійки з пластмас кріпляться забиванням штифтів у отвори каблука.

Опоряджування взуття

Опоряджування включає комплекс операцій, спрямованих на поліпшення зовнішнього вигляду взуття. Підошви, які не оброблялися до кріплення, а це стосується, передусім, взуття ниткових методів кріплення, опоряджуються залежно від матеріалу.

Уріз деталей низу із шкіри (підошов, каблуків, підложок, рантів) фрезерується за контуром сліду для видалення зайвого, надання поверхні відповідного профілю і гладкості. Після фрезерування уріз шліфують. На уріз деталей із шкіри наносять закріплювач з лаку і міздряного клею для надання водостійкості, полірують нагрітим фумелем або вкривають латексними фарбами баз вощіння і полірування. Після такої обробки поверхня урізу повинна бути гладкою і блискучою, а площина урізу - перпендикулярною поверхні підошви. Уріз деталей з пористої гуми лише фрезерується і шліфується, а з шкір-волону, крім того, вкривається лаком.

Ходова поверхня шкіряних підошов фарбується і полірується або може мати натуральний колір з поліруванням поверхні воском, покриттям безбарвними латексними фарбами, гарячим тисненням рельєфного візерунка. На підошви з пористої гуми і шкірволону наноситься апретура.

Опоряджування верху складається з таких операцій: чищення верху і підкладки, перевірка і зачищення цвяхів усередині взуття, розпрасовування верху і підкладки, ретушування й апретування.

При чищенні деталей видаляють забруднення клеєм, варом, механічним і хімічними способами - змиванням рідинами і розчинниками залежно від характеру забруднення. Ретушування проводять тими самими фарбами, що й пофарбована шкіра - для відновлення пошкодженого покриття і зарівнювання незначних пошкоджень. На шкірах анілінового фарбування дефекти можна зарівнювати водоемульсійними восковими кремами відповідного кольору.

Вклеюють вкладні устілки (напівустілки, підп'ятники) латексним клеєм. Розміри цих деталей повинні відповідати розмірам взуття. Взуття з блочками шнурують не менш, ніж на дві пари нижніх блочків.

Апретування верху із шкіри є кінцевою операцією надання деталям блиску. Апретується взуття з чистою, рівною і добре розпрасованою поверхнею, без подряпин, зморшок і слідів клею. Залежно від виду покриття шкіри застосовують такі апретури: водні казеїнові, шелачні, воскові, спиртові смоляні й на основі нітролаків.

Після сортування і маркування взуття пакують.

Таблиця 4.1. Технологічний процес виготовлення взуття на ПП «Віділайт»

Отже, розгалянувши вище наведений технологічний процес виготовлення взуття, можна зробити висновок, що виробництво взуття досить важкий процес, в ньому найголовніше це послідовність дій і якісна сировина з якої виготовляють виріб.

Якщо порівняти процес виготовлення взуття на підприємстві і за стандартом, то на ПП «Віділайт» технологія проходить у більше етапів, і контроль якості проводиться майже після кожного етапу. Це допомагає запобігти виникнення дефектів і погіршенню якості продукції.

5. Організація технічного контролю якості на ПП«ВІДІЛАЙТ»

Контроль якості продукції на ПП «Віділайт» проводить відділ технічного контролю. Він контролює не тільки вже готову продукцію, а й сировину з якої її виготовляють.

Відділ технічного контролю контролює всі етапи виготовлення взуття на підприємстві. Всі завезені основні і допоміжні матеріали повинні відповідати стандартам:

- матеріали для верху взуття - ДСТУ 3923-99 (ГОСТ 30678-2000) Взуття. Деталі та заготівки верху. Технічні умови;

- матеріали для низу взуття - ДСТУ 4261:2003 Взуття. Деталі низу. Технічні умови.

Якщо виявлено матеріал який не відповідає стандарту, то він відправляється на утилізацію.

Діяльністю відділу технічного контролю є контроль додержання технічних умов ГОСТ 26167-84 Обувь повседневная. Технические условия, яке здійснюється згідно з договорами Укрметртестстандарту №38-01887/07 від 19.12.07 та №140-П 7300/07 від 06.12.07. Вся виготовлена продукція сертифікована. Отже, все взуття яке виготовляє ПП «Віділайт» сертифіковане, що ще раз підтверджує якість виготовленої продукції.

Контроль якості на підприємстві проводиться таким чином: беруть пару взуття носками від себе, а підошвами вниз і з'єднують півпари внутрішніми сторонами. Натискають великим пальцем на носки, перевіряють їх пружність, щільність шкіри, правильність і симетричність розташування деталей. Нахиляють півпари носком вниз і оглядають висоту задників, правильність положення задніх швів, щільність прилягання каблуків до підошви і відповідність кольору каблука кольору заготівки. Розвертають півпари, з'єднавши їх задниками, перевіряють порність взуття за висотою берців і задників а також за висотою каблука. Оглядають бокову, зовнішню поверхню взуття, звернувши увагу на якість швів, щільність прилягання підошви до верху взуття. Повертають півпари вниз задниками, підошвою догори і перевіряють правильність кріплення підошви, насадки каблука, маркування розміру на підошві. Повертають півпару підошвами одну до одної в вертикальному положенні носками догори і перевіряють парність підошв за довжиною, товщиною і шириною. Тоді оглядають зовнішню бокову поверхню, якість строчки, перевіряють пружність взуття в геленочній частині, для чого беруть вправу руку задню частину півпари, а в ліву передню, і згинають підошву, перевіряючи її гнучкість і міцність кріплення з деталями верху. І перевіряють правильність і чіткість маркування на внутрішніх деталях взуття (артикул, розмір, номер стандарту, сорт).Після цього опускають праву руку всередину півпари і перевіряють внутрішню поверхню взуття, з'ясовують відсутність бугрів, цвяхів,зморщок.

Висновки і пропозиції

На підставі вивчення діяльності приватного виробничого підприємства «Віділайт», можна зробити наступні висновки та сформулювати рекомендації.

За матеріалами приватного виробничого підприємства «Віділайт», можна зробити висновок, що продукція підприємства - це завжди широкий асортимент взуття, поєднання зручності, якості та оригінального дизайну, яка була неодноразово відзначена дипломами.

Приватне виробниче підприємство «Віділайт» було засноване Потебнею М.М. в 2001 році, де спочатку працювало 20 робітників.

ПП «Віділайт» виготовляє всі види шкіряного взуття всіх моделей і розмірів. З кожним роком підприємство розвивалося все інтенсивніше, збільшувалась кількість працівників, закуповувалося нове сучасне обладнання, випускалися нові моделі взуття. Станом на 31 грудня 2009 року на ПП «Віділайт» працювало більше 100 чол. Наприкінці 2013 на початку 2014 року на підприємстві працює 80 робітників, причиною такого зменшення штату працівників стала фінансово-економічна криза. Але скорочення штату не відзначилось на роботі ПП «Віділайт» і якості продукції, що виготовлялася.

Виробничі потужності та їх площі постійно розширюються, запроваджується нове обладнання згідно вимог сучасності світового ринку, моди, що дозволяє підприємству бути завжди на крок попереду.

Ознайомилась зі схемою управління підприємства, дізналася завдяки кому виготовляється взуття на ПП «Віділайт».

Основним матеріалом для виробництва взуття на ПП «Віділайт» є натуральна шкіра. Також підприємство використовує новітню фурнітуру, яку їм постачають провідні виробники шкіри та фурнітури для взуття в Україні.

В цехах працюють висококваліфіковані працівники на сучасному обладнанні, що дозволяє максимально знизити можливість виникнення дефектів. Весь технологічний процес контролюється відділом технічного контролю, починаючи від отримання сировини і закінчуючи пакуванням у коробки готової продукції.

Асортимент виготовляємої продукції на підприємстві досить широкий і різноманітний він може задовольнити потреби самого вибагливого споживача. Вони виготовляють жіноче та чоловіче шкіряне взуття починаючи з 35 розміру(жіноче) і закінчуючи 44 розміром(чоловіче).

Завдяки своєму асортименту та якості взуття підприємство бере участь у Всеукраїнських виставках та ярмарках, що дає змогу збільшити ринок збуту.

Контроль якості продукції на ПП «Віділайт» проводить відділ технічного контроль. ВТК контролює не тільки вже готову продукцію, а й сировину з якої її виготовляють.

Відділ технічного контролю контролює всі етапи виготовлення взуття на підприємстві. Всі завезені основні і допоміжні матеріали повинні відповідати стандартам:

- матеріали для верху взуття - ДСТУ 3923-99 (ГОСТ 30678-2000) Взуття. Деталі та заготівки верху. Технічні умови;

- матеріали для низу взуття - ДСТУ 4261:2003 Взуття. Деталі низу. Технічні умови.

Підтвердженням того що взуття на ПП «Віділайт» дійсно якісне є численні сертифікати якості та відповідності.

Хотілося б запропонувати підприємству «Віділайт» розширити обсяги виробництва, збільшити торговий асортимент. Проводити рекламні акції. Запроваджувати у фірмових магазинах постійні акції та розпродажі, розробити знижки для постійних клієнтів.

Загалом, для підвищення конкурентоспроможності українського взуття на глобальному та регіональному ринках загалом та для ПП «Віділайт» зокрема можна вдатися до ряду заходів:

1. Зменшити нелегальний імпорт шляхом покращення роботи митниць та контролю за їх діяльністю, підвищення імпортних мит.

2. Стимулювати підприємства, що постачають сировину та матеріали. Передусім це стосується виробників шкіри. Потрібно законодавчо обмежити експорт сирих шкур та готової шкіри. Для стимулювання роботи вказаних підприємств можна надати їм податкові пільги.

3. Знизити собівартість шляхом заміни імпортних матеріалів (колодки, клей, підошва) на вітчизняні для забезпечення доступності українського взуття широким верствам населення.

4. Підтримати експортерів українського взуття (тих, які працюють не за давальницькими схемами) шляхом надання їм експортних субсидій, укладання угод з іншими державами на безмитний ввіз.

5. Провести всеукраїнську акцію підтримки вітчизняного виробника.

6. Забезпечити регулярне проведення виставок-ярмарок по всій території України.

7. Залучати у галузь та підтримувати молодих дизайнерів, переглянути дизайнерську політику підприємств з метою найширшого задоволення смаків споживачів.

Велике значення має рекламно-інформаційна підтримка. Споживач повинен зрозуміти, що купівля якісного українського взуття є вигідним для нього. Крім того, він вкладає гроші у вітчизняну, а не “китайську” економіку. Сьогодні існує проблема того, що споживач не знає свого виробника. Як показує досвід проведення міжгалузевих ярмарок-продажів продукції легкої промисловості, український споживач вже готовий купувати вітчизняну продукцію. Тому підприємствам слід надати увагу каналам розповсюдження і реклами.

Розробка нових моделей, які відповідають смакам споживача також підвищить попит на українське взуття, а значить, і підвищить конкурентоспроможність на регіональному ринку. Сукупність наведених заходів дозволить підвищити конкурентоспроможність українського взуття як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Незважаючи на те, що виробники взуття сьогодні зустрічаються з масою проблем, починаючи від нестачі сировини та матеріалів і закінчуючи проблемами з дизайном, статистика свідчить, що виробництво зростає з року в рік. Все частіше можна бачити якісне і недороге українське взуття і на полицях магазинів, і на різноманітних ярмарках. Враховуючи ці позитивні тенденції, керівництву ПП « Віділайт » слід і надалі працювати над поліпшенням якості та асортименту своєї продукції для засвоювання різних ринків.

ДОДАТКИ

Процес виробництва взуття максимально автоматизований із використанням сучасних машин провідних фірм-виробників швейного обладнання.

ЗАКРОЙКА. Різаки із шведської сталі чітко прорубують деталі верху і підкладки, що дозволяє притримуватися ідеальних форм і пропорцій.

НАНЕСЕННЯ КЛЕЮ Пневматичне нанесення латекстного клею утворює дихаючу плівку та зменшує використання клею на 30-40%.

ЦИФРАТОР. Використання італійського цифратора дозволяє наносити максимальну номенклатурну інформацію, зокрема: розмір, модель, дата випуску.

ПОШИВ ЗАГОТОВОК Пошив заготовок на швейній машинці лідера швейного обладнання «PFAFF» дозволяє говорити про покращений естетичний вигляд верху взуття.

ПЛЕТІННЯ Плетіння італьянськими нитками BRIO на мокасиновій машині «FAMАS» створює оригінальні мокасинові стебки, які є візитною карткою ТзОВ "Українське взуття"

ФОРМОВКА. Автоматичне формування п'яткової частини забезпечує надійність, елестичність, мягкість, зменшує використання клею, підвищує зносостійкість мокасин

ТЕМПЕРАТУРНА СТАБІЛІЗАЦІЯ. Проходження температурних стабілізацій шкіри в тунелі фірми «BRAMAS» (t⁰ до 200) формує заготовку під форму ноги

КЛЕЙКА ПІДОШВ. Пневматичне притискання підошви в повітряних камерах «PUNK» до 3,5 bar забезпечує надійне клеєве кріплення підошви до верху взуття

ПРОШИВКА Додаткове ниткове кріплення прошивочною машиною «FAMAS» збільшує надійність та довговічність використання мокасинів.

Підкладочний матеріал Устілка

Размещено на Allbest.ru