Проектування взуття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка асортименту і конструкцій чоловічого спеціального взуття осінньо-весняного сезону

2010 р.

Вступ

Українська легка промисловість сьогодні є потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання. Вона забезпечує приблизно 150 тис. робочих місць. Цей соціально вагомий сектор економіки орієнтований на кінцевого споживача. Потенціальні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів, здатних задовольнити увесь попит внутрішнього ринку.

У галузі легкої промисловості функціонує понад 10 тис. підприємств, з них у промисловості шкіри і шкіряного взуття - близько 1,5 тис. Практично всі підприємства взуттєвої промисловості приватизовані, а ті, що знаходяться у державній власності, становлять менше 1%. За різними оцінками, ринок взуття в Україні становить 100-170 млн. пар. Тоді як в Західній Європі припадає 6-8 пар взуття на душу населення, у нас цей показник становить всього 2,7 пари.

Проте значну частку на українському ринку взуття займає імпорт, який у більшості випадків базується на поставках із Китаю, що склали в 2009 р. близько 69% загального імпорту взуттєвої продукції. Уже багато років Китай залишається найбільшим у світі експортером взуття.

Експорт взуттєвої промисловості сьогодні зумовлений в основному схемами роботи з завезеними матеріалами або на замовлення. Так, найбільші обсяги продукції галузі були експортовані до Італії - близько 32%, Польщі - 20%, Росії - 16%, Угорщини - 8%, Німеччини - 6%, Білорусі і Румунії - по 4%.

Взуттєва промисловість є однією з найважливіших підгалуззей легкої промисловості. Основна сировина для неї - природна шкіра свійських, диких і морських тварин. Проте широке використання нових синтетичних матеріалів (штучної шкіри, гуми), парусини, вовни (для валяного взуття), тканини суттєво збагатило й доповнило сировинну базу взуттєвого виробництва, хоча підприємства взуттєвої промисловості виробляють взуття з натуральної і штучної шкіри [25].

У даний час ефективність підприємств галузі досить низька: товари, які випускають підприємства легкої промисловості України, значно поступаються за якістю і кількістю продукції розвинених країн; порівняно низька продуктивність праці; вищі в галузі, порівняно зі світовим рівнем, затрати на виробництво продукції. За останні роки у взуттєвій промисловості України спостерігається істотне скорочення обсягів виробництва. Тому актуальною є проблема підвищення якості вітчизняного взуття та забезпечення конкурентоспроможності виробів, в результаті чого постають основні завдання, які потрібно вирішити - це виробництво взуття високої якості, модернізація виробництва, утримання провідних позицій на ринку України та закордоном, а отже щоб вирішити ці завдання необхідно роботу всіх структурних підрозділів підприємств спрямувати на досягнення цих цілей.

Також у в галузі велику роль відіграють процеси механізації та машинобудування для взуттєвого виробництва, адже механізація процесів виготовлення виробів відіграє велику роль у виробництві взуття, тому що забезпечує швидкість виготовлення, тому і сучасна взуттєва промисловість України перетворена на велику механізовану галузь. Не менш важливо для взуттєвої промисловості удосконалювати діючу і створювати нову, високоефективну технологію виробництва; освоювати матеріали з поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостям; механізувати та автоматизувати виробничі процеси.

Ефективність взуттєвої галузі залежить від багатьох економічних факторів та раціонального розміщення її підприємств. Для даної промисловості характерна менш виражена, порівняно з іншими галузями, територіальна спеціалізація, бо практично в кожній області є ті чи інші її підприємства. Проте вітчизняна взуттєва промисловість переживає не найкращі часи свого розвитку. Не вистачає сировини, барвників, різко знизився споживацький попит у зв'язку з потужним потоком імпортного взуття, а також ефективний розвиток шкіряної та взуттєвої промисловості стримують незабезпеченість шкіряних підприємств сировиною для виробництва взуття.

Фахівці закордонних фірм розробляють моду на десятки років наперед, ведуть серйозні дискусії щодо зміни кожної деталі у взуттєвому крої, колодці, дубителях, барвниках, підкладці тощо. Мабуть, нашим спеціалістам слід перейняти їхній вдумливий підхід до вирішення проблем. Хоча не можна механічно копіювати закордонні досягнення, якими б чудовими вони не були. Взуття кожного народу унікальне настільки ж, як і його пісні, танці, традиції. Варто зауважити, що виробництво взуття має й стратегічне значення. Зразки чобіт українського, а згодом й російського козацтва XVІІІ-XІX сторіч були узяті за основу французькими та італійськими модельєрами для розробки сучасних жіночих чобіт [24].

Щодо формування і використання матеріальних ресурсів на кожному промисловому підприємстві складаються різні умови. Певний вплив на них робить галузева складова та інші чинники. Водночас, є багато спільних ознак, принципів управління, формування і ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємствах галузі. Все зазначене вимагає наукових досліджень, пов'язаних з об'єктивізацією зміни моделі управління матеріальними ресурсами, методів оптимізації їх формування у різних умовах роботи підприємства. Серед цих умов особливою є процедура реструктуризації підприємства, яка на сьогодні характерна для багатьох підприємств України і обумовлює певні особливості управління матеріальними ресурсами, вимагає зміни у тактиці та стратегії управління ресурсами на засадах пошуку нових підходів ресурсовикористання, вдосконалення дії економічних важелів і стимулів, які притаманні ринковій економіці щодо суттєвої економії матеріальних ресурсів та ефективності підвищення їх використання.

Підвищити ефективність виробництва можна шляхом створення конкурентоспроможного взуття, що вимагає нових ідей, інноваційних технологій та висококваліфікованих працівників. Що ж стосується якості виробів, то вона забезпечується шляхом використання високоякісних матеріалів, відповідного обладнання, які в свою чергу вимагають додаткові кошти, в результаті чого збільшується собівартість виробу, а отже його ринкова ціна.

Метою даного дипломного проекту є розробка асортименту і конструкцій чоловічого спеціального взуття осінньо-весняного сезону, тому потрібно конкретніше зупинитись на даній групі взуття, а особливо на взутті для військовослужбовців, яке має чимале значення у взуттєвій промисловості, оскільки взуття військовослужбовців володіє спеціальними характеристиками, які значно відрізняються від звичайного взуття.

1. Проектно-композиційна частина

1.1 Розробка та обґрунтування асортименту. Вибір моделей для проектування

ВАТ «Взутекс» здійснює виробництво товарів народного споживання. Основною діяльністю є виробництво шкіряного взуття. За 2009 рік підприємством вироблено 37,2 тис. пар взуття на загальну суму 1638,5 тис. грн. в діючих оптових цінах. Головним напрямком роботи є виробництво шкіряного взуття на замовлення для військових. Асортимент підприємства досить широкий. Поряд з вже запровадженими у виробництво в поточному році моделями взуття розроблено 4 нові моделі взуття для військових, а саме: - напівчеревики хромові клеєпрошивного методу кріплення підошви; - напівчеревики хромові з настроченою союзкою клеєвого методу кріплення підошви; - напівчеревики хромові на підошві «Флагман»; - напівчеревики юхтові жіночі клеєвого методу кріплення підошви. На підприємстві застосовуються декілька видів нових фасонів копил чоловічого та жіночого літнього та зимового взуття. На основі нових копил та підошов розроблено та виготовлено понад 20 моделей модного взуття. Аналізуючи діючий на підприємстві асортимент, можна сказати, що ВАТ «Взутекс» виробляє конкурентоспроможну продукцію, має високі виробничі потужності, а також користується широким попитом серед військовослужбовців.

Всім відомо, що взуття для військовослужбовців має обов'язково бути чорного кольору, тому виробники не придають великого значення колористичному оформленню. Допускається виготовляти це взуття оливкового кольору. Але важливим є не так колір, як саме матеріал, з якого виготовлений зразок.

Сучасним воякам тепер стало зручніше, тому що віднедавно вони перейшли від славнозвісних онуч до шкарпеток, а відомі солдатські чоботи в залежності від виду військових операцій замінили черевиками на шнурівках, завдяки чому змінилися методи кріплення підошов.

Взуття військовослужбовців володіє спеціальними характеристиками, які значно відрізняються від звичайного взуття. Підошва у військовому взутті має глибокий протектор і зроблена зі спеціального матеріалу, такі властивості підошви не дозволяють ковзати в ожеледь, дають переваги в гірських умовах. Це взуття виготовляється з м'якої товстої шкіри зі спеціальною пропиткою від проникнення вологи. Так як дане взуття перш за все має бути зручне, то найкращим способом закріплення на нозі являється резинка. Також важливим є метод кріплення підошви, оскільки він впливає на масу взуття, яка в свою чергу має відповідати стандартам і не повинна бути досить великою, оскільки військовим часто доводиться витримувати фізичні навантаження. Зважаючи на вид взуття, а також сучасні технології вибирається клеєвий метод кріплення підошви для всіх чотирьох моделей.

З розробленого взуттєвого асортименту на підприємстві вибираються чотири моделі для проектування: напівчеревики хромові з настроченою союзкою та відрізним носком, які являються базовою моделлю, напівчеревики з настроченою союзкою та відрізною задинкою на резинці, що прикривається шкірою, напівчеревики з настроченою союзкою та відрізною задинкою з відкритою резинкою, напівчеревики з настроченою союзкою та відрізним носком з закритою резинкою на шнурівці.

Вибрані моделі створені в художньо-конструктивній єдності, стилістичному поєднанні, оформленні декоративними елементами, що відповідають призначенню взуттю. Власне етична складова взуття має такі основні компоненти: краса крою, продуманий підбір кольору матеріалу, який використовується для його виготовлення, кількісних і якісних характеристик тканини, шкіри або інших матеріалів, системи оздоблень і декоративного оформлення одягу. Всі компоненти взаємопов'язані та взаємозумовлені. Тому тільки вміле урахування кожного з них допомагає створенню по-справжньому красивого, зручного і безпечного взуття військовослужбовця. Таке взуття має досить гарний вигляд адже військові - це державні люди при виконанні службових обов'язків. Тому і вигляд в них має бути відповідний. Крім того взуття повинно захищати стопу людини від холоду, спеки, вітру, дощу, а також від забруднень і механічних пошкоджень, воно має бути зручне і комфортне, а також стійке до природних умов.

Естетичне в одязі та взутті відображує певною мірою самобутність народу, його традиції та звичаї, його художню культуру та заглиблюється корінням у стародавність. Саме цим пояснюється те, що у формі одягу та взутті спеціалістів військовослужбовців різних країн є свої відмінності. Якщо утилітарні вимоги до одягу та взуття однакові для будь-яких країн, які перебувають в однакових економічних, кліматичних і інших умовах, то естетичні - дуже різноманітні [21].

Однак хочеться сказати, що взуття для військовослужбовців - це така ж частина «озброєння», як, наприклад, автомат. Від нього залежить, як почуватиметься солдат чи офіцер під час бою.

1.2 Обґрунтування структурних принципів зв'язку елементів моделі

Усім відомо, що військовослужбовці - це державні люди, які наділені представницькими функціями, тому і вигляд в них має бути відповідний. Офіцерські туфлі є спеціальним взуттям, то відповідно на перше місце виносяться експлуатаційні вимоги. Взуття повинно захищати стопу від холоду, спеки, вітру, дощу, а також від забруднень і механічних пошкоджень, воно має бути зручне і комфортне, а також стійке до природних умов.

Не менш важливим є зовнішній вигляд: колір, фактура, характер опорядження які асоціюють даній моді та призначенню. Колір - потужний виразний засіб. Колір, як і музика, може дати почуттю певну спрямованість. Колір був і є символом життя й смерті, вираженням радості й горя. Французькі імпресіоністи світлої п'янкою колірною гамою, тінями, грою мазків уміли додати полотну тремтливість, рельєфність, незакінченість, створити враження формування образа на очах у глядача. Такі три поняття, як фарба, колір, колорит тісно взаємозалежні. Без фарби не може бути кольору, без кольору - колориту.

Усі кольори поділяють на ахроматичні та хроматичні. Хроматичні - усі спектральні кольори і їх відтінки. Ахроматичні - білий, чорний і всі відтінки сірого.

Кожний колір характеризується трьома основними властивостями:

- колірним тоном;

- світлістю;

- насиченістю.

Для даного виду взуття в основному використовують ахроматичні, теплі кольори (чорний, оливковий та насичений коричневий). Колір верху заготовки відповідає верху підошви, а взагалі взуття добре б гармонує з військовим костюмом. Колір взуття узагальнює, доповнює, завершує загальну колірну гаму костюма. Для вибраних моделей колір вибирається чорний.

Фактура не дуже виразна. Вона виступає як одне з основних джерел дотикальної інформації. Вона може створювати враження холодного й теплого, важкого і легкого. К. Маркс писав, що кожен матеріал має свій емоційний тембр, свій асоціативний «ореол».

Кожний із природних матеріалів має свою чудову фактуру навіть при обмеженій колірній шкалі: вугіллю властиве матова бархатистість, вовни - м'якість, бавовні - матовість, шовку - вишуканий блиск, шкірі - пластична м'якість. Сучасні естетичні смаки вимагають логічного й раціонального рішення, функціональної виразності фактури й простоти.

Фактура поверхні - самостійний й активний елемент форми, що робить не менш значний вплив на пропорційні відносини форми, чим розмір і колір її. При виборі матеріалу для проектованого взуття художник-конструктор повинен ураховувати його масу [23].

Для військового взуття застосовано шкіру хромового методу дублення чорного кольору із гладкою природною поверхнею.

При створенні конструкції моделей, що розробляються в основу покладено принципи зв'язку елементів.

Перший, найпоширеніший принцип, що використають художники при побудові цілої форми або окремої її частини це принцип пластичної спряженості; другий - принцип контрасту, подоби й нюансу; третій - принцип пропорційності; четвертий - принцип ритмічної й метричної погодженості; п'ятий - принцип симетрії й асиметрії.

Поняття «пластична» зв'язок запозичено з області скульптури, де увага художника зосереджена на максимальному вираженні розвитку пластики форми. Пластична спряженість характеризується поступовими переходами від однієї частини форми до іншої.

Нюанс створює додаткові зв'язки між елементами, сприяє гармонійності рішення. Використання нюанс них побудов дозволяє пом'якшити контрастність, сприяє більш повної композиції форми. У деяких випадках, композиція повністю будується на нюансі і створюється на кольорових поєднаннях, близьких за тоном. Нюансні побудови передбачаються художником-конструктором на самій ранній стадії розробки моделей. Прикладом нюансної побудови може бути використання фірмових вставок, фігурної металевої фурнітури. У військовослужбовців нюанс застосовується в парадному взутті.

Пропорційність у співвідношенні частин форми є досить важливою при створенні моделі. Вона є необхідною умовою існування будь-якого художньо вирішеного виробу. Пропорції в значній мірі: визначають цілісність об'ємної структури виробу.

Ритм - це закономірне чергування однотипних і естетично значимих елементів форми. Характерною ознакою ритму є повторюваність елементів форми й інтервалів між ними, об'єднаних за ознаками тотожності або подібності у визначену, ясно виражену закономірність.

Метрична побудова композиції у більшості випадків визначається функціональними особливостями виробів. Метричний ряд є видом повторюваності. Він будується на основі повторення однакових форм через рівні інтервали [23].

В спроектованих моделях напівчеревиків для військових присутні принципи симетрії й асиметрії (моделі №1 та №4), ритмічної й метричної погодженості (модель №1, №3 та №4), пластичної спряженості. Також використане поєднання декількох принципів в одній моделі. У всіх моделях присутня також пропорційність у співвідношенні частин форми.

Слід вказати, що в вибраних моделях використовуються такі елементи декору як протяжка, імітація шнурівки. Це підкреслює суворість взуття і робить його більш оригінальним.

Завершеність задуму підкреслюють конструктивні особливості деталей низу. Деталі низу захищають стопу від ґрунту, додають їй певне положення і стійкість щодо ґрунту. До деталей низу відносяться: підошви, каблуки, набійки, підметки, обтягування деталей і ін. В даному випадку використовується формована підошва. Формована підошва - підошва, яка виготовляється методом формування в пресах. Формована підошва у поєднанні з каблуком вбереже від вологи та інших чинників. Для спеціального взуття матеріал з якого вона виготовлена має бути маслобензостійкий, антистатичний, мати високий опір ковзанню, підвищену зносостійкість. Каблуки призначені для підйому п'яти на висоту, визначають положення стопи при ходьбі і стоянні. Крім того, каблук оберігає частину п'яти підошви від зносу, впливає на зовнішній вигляд взуття. Завдяки правильному вибору каблуків можна правильніше розподілити масу людини по окремих частинах стопи [21].

1.3 Розробка технічного завдання і структурних таблиць деталей

ТОВ «Взутекс»

Цех складальний

Дата початку проектування 18.01.2010 р Дата запуску 1.03.2010 р

Технічне завдання

Модель №1

Рисунок 1.1 - Ескіз моделі 1

1. Призначення взуття - спеціальне;

2. Вид і статево-вікова група взуття - напівчеревики чоловічі;

3. Фасон (індекс), розмір і повнота колодки - 9122 - У55, 270, 6;

4. Метод кріплення низу взуття - клейовий;

5. ДСТ - ГОСТ 447 - 91 «Взуття із шкір хромового методу дублення для військовослужбовців».

Матеріали деталей верху

1. Зовнішні деталі - шкіра хромового дублення;

2. Підкладка - шкіра підкладкова;

3. Карман - шкіра підкладкова;

4. Текстильна підкладка - тік-саржа;

5. Міжпідкладка - термобязь;

6. Задник - картон марки З-1;

7. Підносок - термопластичний матеріал;

6. Фурнітура - резинка.

Матеріали деталей низу

1. Підошва - формована;

2. Основна устілка - картон марки СОП;

3. Вкладна устілка - шкіра підкладкова;

4. Жорстка півустілка - картон марки С-1;

5. Простилка - ТТР;

6. Геленок - сталь марки 60 Г.

Вказівки з технології виготовлення взуття

1. З розкрою - розкрій проводиться вручну з урахуванням ліній мінімальної тягучості деталей та шкіри, шкіра розкраюється за прямолінійно-поступальною системою.

2. Зі складання заготовки:

а) обробка зовнішніх деталей верху всі зовнішні деталі верху обробляються фарбуванням, припуск на загинання не дається.

б) обробка верхнього канту верхній кант обробляється загинанням.

в) обробка видимих країв шкір підкладки видимі краї підкладки одрізаються та зафарбовуються

г) види швів, нитки, що використовуються всі деталі верху_____ з'єднуються настроченим дворядним швом, використовуються нитки полістірольні штучні.

3. Зі складання взуття використовується комбінована затяжка: п'яткова частина затягується на цвяхи, а носково-пучково-геленкова на клей; обтяжно-затяжний метод формування, затягувальну кромку шліфують на машині МШК-О та приклеюють підошву на машині ППГ-4-0 на клей «Десмокол».

4. З опорядження:

а) верху взуття проводиться чистка верху у та підкладки _____

Примітка так як використовується формована підошва опрядження не виконується________

Основні показники, що характеризують технологічні і експлуатаційні властивості взуття

Показник	Одиниця виміру	Нормативне значення
1. Маса взуття 2. Гнучкість взуття 3. Загальна та залишкова деформації задника 4. Загальна та залишкова деформації підноска 5. Міцність строчок заготовки: - верху - підкладки 6. Міцність кріплення деталей низу - підошви	г Н/см мм мм Н/см Н/см Н/см Н/см	372 - 2,6 2,6 115 85 90 120

Висновки:

1. Модель придатна до запуску у виробництво _______________придатна

2. Модель не може бути запущена у виробництво з причин _____________________________________________________________

Зауваження по дослідному зразку взуття___________________________________

Начальник цеху__Циганков О.В.

Рішення художньої ради

Модель рекомендована до впровадження у виробництво з усунення недоліків

Секретар ХТР Сивулько І.І.__________

Структурна таблиця деталей взуття

№ З/П	Назва деталей	Кількість деталей на пару	Площа деталей, дм2	Вид матеріалу, колір	Стандарт
1. 1.1.	Деталі верху: Зовнішні: Союзка Носок Берці ЗВР Протяжка	2 2 4 2 8	4,352 1,648 5,444 0,614 0,216	Шкіра хромового дублення Те саме «» «» «»	ГОСТ 2726 Те саме «» «» «»
1.2.	Внутрішні: Підкладка під берці Карман Підкладка під союзку	4 2 2	5,632 1,652 3,420	Шкіра підкладкова Те саме Тік-саржа	ГОСТ 940 Те саме «»
1.3.	Проміжні: Міжпідкладка під берці Міжпідкладка під союзку Міжпідкладка під носок Підносок Задник	4 2 2 2 2	2,760 2,500 1,250 0,691 3, 636	Термоб'язь Те саме «» Термопластичний матеріал Картон марки З-1	ГОСТ 9542 Те саме «» «» «»

Технічний опис моделі взуття №2

Рисунок 1.2 - Ескіз моделі 2

Вид взуття - напівчеревики;

Статево-вікова група взуття - чоловіча;

Фасон колодки - 9122 - У55;

Розмір взуття -270;

Повнота - 6;

Висота піднесеності п'яткової частини - 20;

Метод кріплення - клейовий;

Конструкція заготовки - з настроченою союзкою;

Спосіб кріплення на нозі - за допомогою резинки;

Обробка видимих країв - загинанням, фарбуванням;

Стандарт, увідповідності з яким виготовляється взуття - ГОСТ 447 - 91 «Взуття із шкір хромового методу дублення для військовослужбовців»

Структурна таблиця деталей взуття

№ З/П	Назва деталей	Кількість деталей на пару	Площа деталей, дм2	Вид матеріалу, колір	Стандарт
1	2	3	4	5	6
2. 2.1.	Деталі верху Зовнішні: Союзка Берці Задинка	2 4 4	6,250 4,556 1,620	Шкіра хромового дублення Те саме	ГОСТ 2726 ГОСТ 2726 ГОСТ 2726
2.2.	Внутрішні: Підкладка під берці Карман Підкладка під союзку	4 2 2	5,632 1,652 3,420	Шкіра підкладкова Те саме «»	ГОСТ 940 ГОСТ 940 ГОСТ 940
2.3.	Проміжні: Міжпідкладка під берці Міжпідкладка під союзку Підносок Задник	4 2 2 2	1,260 5,370 0,691 3, 648	Термоб'язь Те саме Термопластичний матеріал Картон марки З-1	ГОСТ 9542 ГОСТ 9542 ГОСТ 9542 ГОСТ 9542

Технічний опис моделі взуття №3

Рисунок 1.3 - Ескіз моделі 3

Вид взуття - напівчеревики;

Статево-вікова _руппа взуття - чоловіча;

Фасон колодки - 9122 - У55;

Розмір взуття -270;

Повнота - 6;

Висота піднесеності п'яткової частини - 20;

Метод кріплення - клейовий;

Конструкція заготовки - з настроченою союзкою;

Спосіб кріплення на нозі - за допомогою резинки;

Обробка видимих країв - загинанням, фарбуванням;

Стандарт, увідповідності з яким виготовляється взуття - ГОСТ 447 - 91 «Взуття із шкір хромового методу дублення для військовослужбовців»

Структурна таблиця деталей взуття

№ З/П	Назва деталей	Кількість деталей на пару	Площа деталей, дм2	Вид матеріалу, колір	Стандарт
1	2	3	4	5	6
1. 1.1.	Деталі верху Зовнішні: Союзка Берці Задинка	2 4 4	6,320 4,035 1,120	Шкіра хромового дублення Те саме	ГОСТ 2726 ГОСТ 2726 ГОСТ 2726
1.2.	Внутрішні: Підкладка під берці Підкладка під союзку	4 2	5,632 2,420	Шкіра підкладкова Те саме	ГОСТ 940 ГОСТ 940
1.3.	Проміжні: Міжпідкладка під берці Міжпідкладка під союзку Підносок Задник	4 2 2 2	1,285 5,430 0,691 3, 648	Термоб'язь Те саме Термопластичний матеріал Картон марки З-1	ГОСТ 9542 ГОСТ 9542 ГОСТ 9542 ГОСТ 9542

Технічний опис моделі взуття №4

Рисунок 1.4 - Ескіз моделі 4

Вид взуття - напівчеревики;

Статево-вікова група взуття - чоловіча;

Фасон колодки - 9122 - У55;

Розмір взуття -270;

Повнота - 6;

Висота піднесеності п'яткової частини - 20;

Метод кріплення - клейовий;

Конструкція заготовки - з настроченою союзкою;

Спосіб кріплення на нозі - за допомогою резинки;

Обробка видимих країв - загинанням;

Стандарт, увідповідності з яким виготовляється взуття - ГОСТ 447 - 91 «Взуття із шкір хромового методу дублення для військовослужбовців»

Структурна таблиця деталей взуття

№ З/П	Назва деталей	Кількість деталей на пару	Площа деталей, дм2	Вид матеріалу, колір	Стандарт
1	2	3	4	5	6
1. 1.1.	Деталі верху Зовнішні: Союзка Язичок Задинка	2 4 4	4,320 2,035 2,120	Шкіра хромового методу дублення Те саме	ГОСТ 2726 ГОСТ 2726 ГОСТ 2726
1.2.	Внутрішні: Підкладка під задинку Підкладка під союзку Підкладка під язичок	4 2 2	5,632 1,652 1,420	Шкіра підкладкова Те саме «»	ГОСТ 940 ГОСТ 940 ГОСТ 940
1.3.	Проміжні: Міжпідкладка під задинку Міжпідкладка під союзку Міжпідкладка під язичок Підносок Задник	4 2 2 2 2	1,285 5,430 2,120 0,691 3, 648	Термоб'язь Те саме «» Термопластичний матеріал Картон марки З-1	ГОСТ 9542 ГОСТ 9542 ГОСТ 9542 ГОСТ 9542 ГОСТ 9542

1.4 Проектування моделей взуття

1.4.1 Проектування деталей верху моделей взуття

У взуттєвому виробництві під проектуванням взуття розуміють систему розробки нового зразка взуття за ескізом шляхом побудови креслення моделі, підготовки шаблонів та розкрою деталей із взуттєвих матеріалів. Найбільш поширеними системами є копіювально-графічна, система жорсткої оболонки, копіювальна та комбінована системи (наприклад, італійська школа моделювання АРС Суторія) та автоматизоване проектування взуття. Кожну з них можна використати для проектування взуття різних конструкцій.

Копіювальна система проектування верху взуття базується на отриманні деталей у вигляді копій малюнка на колодці за допомогою кальки та інших матеріалів, без побудови робочого креслення. Така система не передбачає нанесення на колодку допоміжних ліній, які характеризують положення головних анатомічних точок, і потребує достатніх практичних навичок. Копіювальна система застосовується при моделюванні взуття ремінцевого типу та відкритих туфель. Перевагами копіювальної системи є можливість застосування недефіцитних матеріалів, а також наочність деталей асиметричних моделей. До недоліків системи відносять трудомісткість отримання копій деталей і неможливість застосування її до закритого взуття з високими берцями.

Копіювально-графічна система передбачає копіювання бокової поверхні колодки і графічну побудову деталей моделі. При побудові креслення враховується анатомічно-фізіологічна будова стопи, основні розміри деталей. Отримавши УРК раціональним способом, модельєр вписує її в систему прямокутних координат, наносить базисні лінії та відмічає контрольні точки, проводить допоміжні та контрольні лінії і починає побудову моделі, враховуючи методику та аналіз контрольних креслень діючих моделей. Перевагами копіювально-графічної системи є врахування розмірів колодки, анатомічно-фізіологічної будови стопи [6].

Найбільш поширеною системою моделювання є комбінована, в основі якої лежать переваги копіювально-графічної та системи проектування деталей по жорсткій оболонці. Бокова поверхня «неодягненої» колодки копіюється методом жорсткої оболонки чи зліпка. Одночасно на зліпок наносять малюнок моделі з урахуванням анатомо-фізіологічної побудови стопи. Побудова креслень моделі проводиться за УРК шляхом коригування контурів деталей перенесених зі зліпка чи оболонки. При цьому враховується графічне положення контрольних ліній, товщина деталей, їх деформація при формуванні, які знаходять спираючись на практичні навички моделювання та аналізу розмірів деталей взуття.

Проектування деталей верху взуття проводиться на основі умовної розгортки бокової поверхні колодки (УРК), а деталей низу - на основі умовної розгортки сліду колодки (УРС).

УРК та УРС отримуються багатьма методиками, однією з найбільш поширених являється комбінований (італійський) метод.

В сучасних умовах також дуже поширеним є автоматизоване проектування взуття. Автоматизована праця має дуже велике значення, як для самого конструктора, так і для підприємства вцілому. Комп'ютерна технологія дозволяє проектувати деталі будь-якої форми, тим самим відповідаючи усім вимогам моди та ринку, адже їх відразу можна побачити у трьохвимірному просторі і визначити чи можливе створення такої моделі на виробництві. Автоматизоване проектування забезпечує всі етапи роботи конструктора взуття на площині. Перевагою автоматизованого проектування є підвищення якості, зниження матеріаломісткості та трудомісткості, скорочення штатів проектувальників та строків виконання проектно-конструкторських робіт [11].

Модель №1

На ТОВ «Взутекс» використовується копіювально-графічна система проектування, тому чоловічі напівчеревики для військовослужбовців проектуються за копіювально-графічною системою. Вона виконується в декількох етапах: отримання УРК, вписування УРК в осі координат, розрахунок і нанесення базисних ліній, побудова зовнішніх деталей напівчеревика, побудова підкладки, проектування міжпідкладки.

1) Отримання УРК

1.1) Вибір та розмітка колодки

Вибір та розмітка колодки здійснюється так само, як і в попередній роботі. Окрім нанесених ліній розподілу бокової поверхні та точки верхнього наколу пучків, на колодку наносяться повздовжні та поперечні (в пучках) геодезичні лінії (рисунок 1.5).

Рисунок 1.5 - Розмітка колодки

Геодезична лінія - це найкоротша відстань між двома точками на криволінійній поверхні. В даному випадку - це відстань між 13В_кБ (точка А) і серединою носкової частини колодки (точка Н_сл).

Для ув'язки розмірів бокової поверхні колодки з розмірами УРК, гнучкою стрічкою обміряють довжини повздовжніх геодезичних ліній зовнішньої Р_з та Р_в внутрішньої бокових граней колодки і визначають довжину контрольної лінії колодки (Д_р):

Д_р = (Р_з+Р_в)/2, (1.1)

де Р_з, Р_в - довжина геодезичних ліній відповідно з зовнішньої та внутрішньої бокових сторін колодки.

1.2) Побудова шаблону

Для побудови шаблону колодку внутрішньою стороною накладають на два аркуші паперу для записів так, щоб площина сліду в пучковій частині була перпендикулярною до опорної горизонтальної поверхні. В такому положенні окреслюють профіль колодки перпендикулярно поставленим олівцем. Потім точки В_к та Н_сл з'єднують прямою лінією (рисунок 1.6).

Через точку А, яка лежить на13 висоти пяткової частини колодки, проводять пряму, паралельну лінії В_кН_сл. На ній відмічають точку М - точку перетину цієї прямої з перпендикуляром, проведеним з точки К (середина прямої В_кН_сл).

На відрізку АМ від точки М в обидві сторони відкладають половину величини Д_р, отримуючи точки А₁, В₁.

Рисунок 1.6 - Побудова шаблона

Від точки А₁ на лінії А₁В₁ на відстані 0,18Д_р; 0,23Д_р; 0,85Д_р відмічають точки П, П₁ та Н. Потім, відступивши від контуру профілю колодки 20-30 мм, еквідистантно йому проводять контур, по якому вирізають шаблон.

В пятковій частині до точок П, П₁ і в носковій частині до точки Н в радіальному напрямі роблять сім надрізів (через 15^о). Після цього надрізають верхню і нижню частини шаблонів з проміжками 10 мм, причому надрізи не повинні доходити до лінії А₁В₁ на 5 мм з обох сторін. Наколом шила переносять на другий шаблон лінію А₁В₁

1.3) Одержання умовної розгортки бокових поверхонь колодки

На шаблони по лінії А₁В₁ наносять тонкий шар клею НК. На колодку уздовж повздовжніх геодезичних ліній також наносять клей. Для одержання розгортки зовнішньої бокової поверхні колодки шаблон в точці А₁ суміщають з точкою А колодки, а пряму А₁В₁ шаблону накладають на геодезичну лінію колодки. Кожну з смужок шаблону почергово накладають на поверхню колодки без зморшок і на них олівцем відмічають лінії розподілу бокових граней колодки, ребра граней верхньої площадки та сліду колодки, а також точку С - точку верхнього наколупучків.

Аналогічно одержують розгортку внутрішньої бокової поверхні.

Шаблони з відміченими контурами внутрішньої та зовнішньої граней знімають з колодки, наклеюють на аркуш паперу і вирізають по відмічених лініях, отримуючи умовні розгортки внутрішньої та зовнішньої бокових поверхонь колодки [2].

1.4) Одержання умовної усередненої розгортки бокової поверхні колодки

Для отримання усередненої умовної розгортки колодки (УРК) на цупкому папері обводять контур розгортки зовнішньої сторони, на нього накладають розгортку внутрішньої сторони так, щоб сумістилися точки А (13 висоти п'яткової частини) і С і в такому положенні її також обводять.

Отриману розгортку використовують для проектування всіх чотирьох моделей.

Рисунок 1.7 - Одержання умовної усередненої розгортки бокової поверхні колодки

2) Вписування УРК в осі координат, розрахунок і нанесення базисних ліній

На аркуші паперу наносять осі кординат XY. Після нанесення осей координат по осі OY від точки O відкладають відстань ОВ_к, яка дорівнює висоті підняття п'яткової частини колодки. В даному випадку ОВ_к=20 мм. Для подальшої побудови на осі ОХ необхідно визначити положення точки середини пучків П, яке характеризується коефіцієнтом К = 0,62 від довжини УРК:

В_кП=0,62Д_р, (1.2)

В_кП=0,62•317= 196,54 мм.

Із точки В_к радіусом В_КП роблять відмітку на осі ОХ, отримуючи точку П. Нижній п'ятковий кут шаблона УРК встановлюють в точку В_к на кресленні, а найбільш виступаючу точку зовнішнього контуру шаблона в області пучків суміщають з віссю ОХ. В цьому положенні точкою М₁ відмічають найбільш виступаючу точку носкової частини шаблона. Утримуючи шаблон в точці В_к, опускають його внутрішній контур пучків до стикування з віссю ОХ. В цьому положенні відмічають крайню точку носкової частини розгортки точкою М₂. Між точками М₁ та М₂ знаходять середнє положення - точку М₃. ІІІаблон УРК встановлюють носковою частиною в точці М₃, а п'ятковою - в точці В_к і в такому положенні окреслюють нижній контур УPK до точки П пунктирною лінією. Враховуючи, що УРК одержана з «голої» колодки, слід передбачити на кресленні сумарну товщину деталей низу і верху по сліду в п'ятковій частині колодки. Це виконується таким чином. Від точки В_к по осі OY відкладають 5-8 мм (сумарна товщина основної устілки, жорсткої напівустілки, шкіряної чи шідки, задника), отримуючи точку В'_к.

Після цього повертають УРК відносно точки П на величину В_кВ'_к і окреслюють її контур по всьому периметру. Для правильного нанесення базисних ліній, необхідних для проектування деталей верху, на креслення наносять допоміжні осі координат X₁O₁Y₁. Вісь О₁ Х₁ повинна проходити через точки В'_к і П, а вісь O₁Y₁ бути перпендикулярною до осі X₁O₁ і одночасно дотичною до найбільш опуклої точки п'яткової частини УРК. Далі на креслення наносять базисні лінії, що визначають положення анатомічних точок ступні.

Положення базисних ліній визначають коефіцієнти, що залежать від довжини УРК. Їх значення наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Коефіцієнти для розрахунку положення базисних ліній

Базисна лінія	Розрахунковий коефіцієнт	Анатомічна точка ступні, що визначається відповідною базисною лінією
І ІІ ІІІ ІV V	0,23 0,41 0,48 0,68 0,78	Точка центру зовнішньої щиколотки Точка згину ступні Точка середини ступні Точка внутрішнього пучка Точка кінця мізинця

Отже, підставивши значення маємо:

І = 0,23•317= 72,91 мм;

ІІ = 0,47 •317= 129,97 мм;

ІІІ = 0,48 • 317 = 162,16 мм;

ІV = 0,68 • 317 = 215,56 мм;

V = 0,78 • 317 = 247,26 мм.

Одержані значення відкладають від точки O₁по осі O₁ X₁. В отриманих точках встановлюють перпендикуляри до осі X₁O₁ які і є базисними лініями.

Крім базисних ліній на УРК наносять верхню допоміжну В_к' К (верхню межу берців) та контрольну В₃К лінії (рисунок 1.8).



Рисунок 1.8 - Нанесення базисних ліній

Відстань В'_КВ_П по п'ятковому контуру визначають за формулою:

В'_КВ_П = 0,15 N_м + 25,5 (1.3)

В'_КВ_П= 0,15 • 270 +25,5 = 66 мм.

Відстань до т. В₃:

В'_КВ₃= 0,15 N_м + 12,5 (1.4)

В'_КВ₃= 0,15 • 270 + 12,5 = 53 мм,

де N_м - розмір взуття в метричній системі нумерації.

Одержані точки з'єднують з точкою К - серединою V базисної лінії. Оскільки по лінії В_ПК проводять верхній кант для напівчеревика, туфель, то при збільшенні висоти каблука, вона буде змінювати своє положення. Для його визначення відрізок нижньої половини V базисної лінії (КК «') ділять на три рівні відрізки (рис.), точки поділу позначають К', К». Лінія В «К' служить нижньою межею верхнього канту для взуття на низькому каблуці; В_ПК» - відповідно на середньому; В «К» ' - на високому каблуці.

Одержане креслення використовують як конструктивну сітку для побудови різних видів взуття за копіювально-графічною методикою проектування.

3) Побудова зовнішніх деталей напівчеревика

Креслення зовнішніх контурів деталей називається конструктивною основою. Побудова конструктивної основи моделі верху напівчеревика з настроченою союзкою включає в себе проектування двох конструктивних вузлів: п'яткового конструктивного вузла - берців напівчеревика та переднього вузла - союзки, а також проектування відрізних деталей.

Для побудови п'яткового контуру напівчеревика від точки В₃, вліво відкладають 2 мм - точка В'₃, а від точки В'_к вліво відкладають 2,5 мм - точка В"_к. Від найбільш опуклої точки п'яткового заокруглення - точки Н_в вліво відкладають 3 мм (точка Н'_в). Вказані припуски необхідні для облягання внутрішніх і проміжних деталей верху. З'єднуючи точки В'з, Н'_в, В"_к плавною кривою лінією, одержують контур п'яткової частини напівчеревика (рисунок 1.9).

Рисунок 1.9 - Побудова зовнішніх деталей напівчеревика

Для вірного проектування контуру вирізy союзки проводять допоміжну лініюю, що з'єднує точку С (перетин базисної лінії ІV з верхнім контуром УРК) з точкою Л (перетин базисної лінії ІІІ з нижнім контуром УРК).

На лінії СЛ визначають положення точок б і б¹. Точка б знаходиться на відстані 0,35 СЛ від точки С, а точка б¹ на відстані 0,50 СЛ від точки С. відрізок бб¹ визначає максимально допустиме відхилення лінії заглиблення союзки.

Лінію згину союзки будують таким чином. Прямокутний трикутник встановлюють на кресленні так, щоб один з катетів проходив через точку Г, а другий - через т.Н₁, яка знаходиться нижче т.Н на 2 мм, а вершина прямого кута лежала на контурі УРК, т.Н₂. Через точки Н₁ і Н₂ проводять лінію згину союзки.

Орієнтиром при побудові носка є V базисна лінія. При формуванні заготовки відрізний носок зазнає максимального напруження, відбувається зміна його початкової конфігурації в результаті деформації, що не дозволяє проектувати прямолінійним його верхній контур. Радіус контуру носка - 240-300 мм.

По нижньому контуру УРК дають припуски на затягувальну кромку. В п'ятковій частині - 15 мм, в геленковій - 19-20, в носково-пучковій - 17-18 мм, 14-16 мм, 12-14, в носковій - 1 мм.

На основі розрахунку припуск під зістрочування деталей дворядною строчкою (відстань між строчками 1 мм) по нижньому контуру берців дорівнює 8 мм. В передній частині берців припуск під зістрочування з союзкою - 8 мм. Союзка по передньому контуру має припуск 8 мм на зістрочування з відрізним носком, оскільки зістрочування проводиться дворядною строчкою. Орієнтиром припуску під зістрочування є гофри на деталях.

Задній зовнішній ремінь укріплює зигзагоподібний шов, що з'єднує берці та задинки по п'ятковому контуру. Загальна ширина заднього зовнішнього ременя в верхній частині - 10 мм і в нижній - 20 мм. Довжина його повинна відповідати довжині п'яткового контуру перців з припуском на загинання по канту 10 мм.

Так як дана модель на резинках, то у передній частині берців проектують резинку, ширина якої становить 55Ч55 мм. Резинка не повинна попадати під строчку, якою союзка настрочується на берці, тому відступають 10 мм від переднього краю берців.

На берцях, де пришиватиметься резика проектуються 4 розрізи через 10 мм кожний. На кресленні вони показані штриховою лінією.

Одержане креслення з припусками на затягувальну кромку і строчки називається грунд-моделлю. До деталей грунд-моделі додають припуски на обробку видимих країв деталей залежно від вибраного способу обробки. Видимі краї союзки, носка, переднього краю берців обробляється фарбуванням (припуск не дається). Видимий верхній край канту берців оброблений загинанням. На кресленні припуски позначаються тонкою суцільною лінією.

4) Побудова деталей підкладки.

До внутрішніх деталей даної моделі входять карман, шкіряна підкладка під берці, текстильна підкладка під союзку, основна текстильна підкладка. Внутрішні деталі проектуються відносно контурів зовнішніх деталей верху креслення грунд-моделі. В п'ятковій частині контур, текстильної підкладки проектується коротшим, аналогічного контуру верху, тому що останній повинен мати припуск на облягання задника і підкладки в п'ятковій частині. В носковій частині текстильна підкладка проектується довшою за контур верху, оскільки матеріал підкладки менше розтягується, ніж шкіра. По лінії згинання підкладка скріплюється зшивним або настроченим швом з припуском 6 мм.

Шкіркарман проектується коротше контурів деталей верху на 3 мм. Для кращого його формування проектуються виточки. Припуск на складання - 6 мм.

Для кращого розтягування резинки, що забезпечує зручність при експлуатації, підкладка вирізається, даючи припуск на застрочування 10 мм (рисунок 1.10).



Рисунок 1.10 - Побудова деталей підкладки

5) Проектування міжпідкладки.

Призначення міжпідкладки - зменшити та зробити більш рівномірним розтягування заготовки, збільшити формостійкість готового взуття при експлуатації. Контур міжпідкладки будують відносно контурів зовнішніх деталей верху без припусків на обробку видимих країв. При проектуванні необхідно враховувати, що міжпідкладка не повинна попадати під загинання, а тільки під строчку і затягування.

По верхньому канту і по нижньому контуру між підкладка проектується коротше на 10 мм. По передньому краю союзки і задньому канту - коротше на 1 мм. По передньому краю берців - коротше на 4 мм.

Рисунок 1.11 - Побудова деталей міжпідкладки

6) Проектування задника

Жорсткий задник є проміжною деталлю верху взуття. Його вставляють у заготовку між зовнішніми та внутрішніми деталями для надання та збереження форми п'яткової частини взуття і від форми п'яткової частини колодки (УРК), конструкції верху взуття та висоти піднятості п'яткової частини (висоти каблука).

Висоту задника визначають за формулою, мм:

В_кВ_ж.з = 0,15N_м + (8…9) (1.5)

В_кВ_ж.з = 0,15• 270 + 8 = 48,5 мм.

В напівчеревиках лінія згину задника будується через точки В_кґ та В_з. Довжина крила задника знаходиться між І та ЙЙ базисними лініями. Припуск на затягувальну кромку становить 13-14 мм. Проекту лінія задника проводиться з точки В_ж.з паралельно контрольній лінії, із плавним скругленням крил.

По затягувальній кромці в п'ятковій частині для запобігання утворення складок в процесі обтяжно-затяжних операцій виконуються виточки. Кількість виточок розраховується за формулою:

, (1.6)

де - довжина периметра сліду колодки до закінчення крил задника;

- периметр по затягувальній кромці задника, мм;

- ширина виточки, =6…8 мм.

Виточки не доходять до ребра сліду колодки на 2 мм, тобто іх висота становить - 11-12 мм. Відстань між виточками залежить від довжини пґяткового заокруглення і становить 8 мм (рисунок 1.12).



Рисунок 1.12 - Проектування задника

7) Проектування підноска

При наявності відрізного носка на союзці лінія підноска проектується паралельно контуру носка і не доходить на 2- 4 мм до останнього шва (рисунок 1.13). Для визначення положення підноска на союзці проектуються гофри на лінії затягувальної кромки [2].

Рисунок 1.13 - Проектування підноска

Модель №2

Напівчеревики з настроченою союзкою та відрізною задинкою проектуються за італійською методикою, яка включає декілька етапів:

1) Підбір та підготовка колодки;

2) Виконання рисунка моделі на зовнішній боковій поверхні колодки;

3) Перенесення рисунка моделі на УРК та її коректування;

4) Проектування грунд-моделі макету заготовки напівчеревика;

5) Деталювання грунд-моделі, виготовлення макету заготовки верху взуття та апробація його на колодці;

6) Коректування грунд-моделі макету і побудова креслення деталей верху напівчеревиків;

7) Проектування підкладки;

8) Проектування міжпідкладки.

1) підбір та підготовка колодки

Колодку вибирають згідно з темою дипломного проекту і перевіряють її на відповідність розмірів стандарту (ГОСТ 3927-88). Проводять лінії поділу бокової поверхні колодки в пятковій та носково-пучково-гребеневій частинах на зовнішню та внутрішню сторони. Наносять лінію пучків (кальцату), точку пучків С (точка кальцати), точку К (середина лінії пучків - кальцати) і приступають до зображення рисунка моделі на зовнішній боковій стороні колодки, дотримуючись певних нормативів.

2) Виконання рисунка моделі на зовнішній боковій поверхні колодки

Висота берців напівчеревиків по пятковому контуру (рисунок 1.14) дорівнює 66 мм (за італійською методикою 60 мм), довжина берців по передньому краю (від точки С вверх по гребеню) - до 70 мм.

Рисунок 1.14 - Нанесення рисунка моделі на колодку

Лінія верхнього канту напівчеревиків проводиться по допоміжній лінії В_пК.

Точку вирізу союзки С розташовують на 2-4 мм вище точки С, оскільки в процесі формування вона опуститься і займе положення точки С. Контури деталей моделі повинні строго відповідати затвердженому ескізу. Після виконання рисунка моделі на колодці вирізають із кальки шаблон УРК, наклеюють його липкою стрічкою на зовнішню сторону колодки і переносять рисунок моделі на кальку.

3) Перенесення рисунка моделі на УРК та її коректування

На аркуші цупкого паперу окреслюють контур УРК, накладають на нього кальку і переколюють контури деталей (рисунок 1.15). Розрізають даний шаблон по лінії пучків, залишаючи перемичку шириною 2 мм в точці С. По нижньому краю розводять шаблон УРК на 8 мм (для жіночого та дитячого взуття - на 4 мм). В такому положенні фіксують шаблон клейкою стрічкою. Після цього його окреслюють на цупкому папері і приступають до побудови грунд-моделі зовнішніх деталей верху, для паперового макету заготовки.

Рисунок 1.15 - Коректування УРК і побудова проміжного шаблону

4) Проектування грунд-моделі макету заготовки напівчеревика

Для побудови пяткового контуру лінію верхнього канту вкорочують на 2 мм (точка В_п). Цю точку сполучають плавною лінією з найбільш випуклою точкою пяткового контуру УРК, продовжуючи її вниз на 15 мм - припуск на затягувальну кромку для паперової склейки.

Для побудови лінії згину союзки від точки С - перетину переднього краю берця з союзкою - вверх по контуру берця відкладають 2 мм і ставлять точку С, яку сполучають з найбільш випуклою точкою УРК в носковій частині (точка Н), отримуючи лінію згину союзки. Цю лінію продовжують на 15 мм за контур УРК в носковій частині (припуск на затягувальну кромку).

Припуск на настрочений шов дається 10 мм. По нижньому контуру дають припуск 15 мм на затягувальну кромку (для макету-склейки) і відмічають лінію внутрішнього пучка.