Проектування моделі жіночих модельних туфель типу "човник"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

За останні десятиріччя взуттєва галузь легкої промисловості України зазнала значних змін. Сьогодні в Україні функціонує близько 1000 підприємств різних форм власності, які виготовляють найрізноманітніше взуття. Завдяки високій якості і доступним цінам продукція цих підприємств має стабільний попит на ринках України та ряду зарубіжних країн.

Все це стало можливим завдяки удосконаленням та винайденням нової техніки розробки та виготовлення взуття. Винайдення нових матеріалів та вдосконалення старих, впровадження нових технологій дає можливість більш ефективно використовувати не тільки сировинні, а й людські ресурси.

В умовах ринкової економіки, з якою нещодавно була визнана Україна, вітчизняним виробникам дуже тяжко боротися з іноземними фірмами, але результати цієї боротьби можуть утішити. Адже сучасне українське взуття за умов значної конкуренції на ринку збуту продукції почало відповідати високим вимогам щодо якості його виготовлення, напряму моди, зовнішнього вигляду та доступної для звичайного покупця ціни, тобто воно стало конкурентоспроможним. Все це досягається за умов дотримання високих вимог сучасного проектування взуття та технології його виробництва.

Тому сьогодні проводиться велика робота по створенні нових методів проектування, розробки, автоматизування процесів виготовлення взуття, що дає змогу більш точно та значно швидше втілити в життя найрізноманітніші ідеї взуттєвої галузі України.

В сучасних умовах підприємства, які виготовляють товари народного вжитку, вимушені постійно враховувати настрій ринку та чуттєво реагувати на будь-які зміни попиту споживачів. В зв'язку з цим суттєво підвищується роль процесів проектування виробів та технологічної підготовки виробництва, так як часта зміна асортименту, викликана коливаннями моди, сезонними причинами та іншими факторами значно збільшує об'єм проектних робіт і ставить високі вимоги до якості готової продукції.

Аналізуючи сучасний ринок, впевнюємося в тому, що вибір попиту будь-якої моделі в першу чергу залежить від сезону і кліматичних умов, в яких проживає людина. З початком холодів підвищується попит на утеплене взуття. Частіше всього це чоботи з підкладкою із натурального хутра. А ближче до літа, помічаємо як швидко міняється асортимент взуття на ринку. З'являються відкриті туфлі та санталі.

Сучасна мода допускає поєднання усіх стилів. За умови правильного стильового вирішення взуття, створене за такими принципами, гармонійним поєднанням кольорів і різноманітністю оздоблення. Єдина умова - почуття міри.

У новому сезоні-2014/15 дизайнери подбали про те, щоб кожна дівчина, що живе в ритмі великого міста, могла обрати для себе красиве і зручне взуття.

Для жінок, що цінують в першу чергу зручність, підготовлена лінія неймовірно зручних черевиків і кедів, як легких, так і в зимовому варіанті на хутрі. Спортивний стиль в повсякденному житті завойовує все більшу популярність - саме їм і надихалися дизайнери при створенні цієї серії.

Ті дівчата, яким подобається бути на піку моди і підкорювати стилем і сміливими поєднаннями, неодмінно знайдуть свою пару в серії - кеди на танкетці, стильні ботильйони на високих підборах, яскраві кольори і несподівані поєднання фактур дозволять в новому сезоні носити горде звання ікони стилю.

У сучасному світі прийнято вирізняти чотири основні стилі: класичний, романтичний, фольклорний та спортивний, кожен з яких має свої особливі різновиди.

Класичний стиль. Один із найстаріших і перевірених стилів, його девізом є “Усе є і нічого зайвого ”. Класика передбачає відсутність не функціональних деталей, зайвих прикрас, яскравих кольорів. Зміна даного стилю стосується в основному зміною тканин, кольорів, часткове вдосконалення моделей перевірених часом. Класичний стиль прийнято асоціювати з Шанель. Туфлі з мисом іншого кольору, контрастують з кольором одягу і сумочка конверт із ланцюжком від Шанель стали символом класики.

Романтичний стиль. Однією із відмінностей від класичного стилю є те що романтичний стиль увібрав у себе весь комплекс прикрас та деталей. Різноманітна біжутерія, дорогоцінні прикраси, витонченні вишивки та мережива, квіти, незвичайні фактури, кольори - це все романтичний стиль.

Фольклорний стиль передбачає надання сучасному взуттю рис національного, традиційного взуття. Даний стиль різниться у кожній країні своїми неповторними особливостями. Стиль Індії, Китаю або Японії, шотландський стиль, український. Кожен має свої особливості, які відображаються у взутті з допомогою форми, декору та фурнітури.

Спортивний стиль. Спочатку даний стиль будувався на основі взуття для професійного спорту, пізніше він трансформувався в окремий стиль який ми сьогодні знаємо. Асортимент даного стилю включає практично усі види неформального взуття: кросівки, кеди, різноманітні матеріали та кольори та їхні неймовірні на перший погляд поєднання, характерне є використання великої кількості блискавок, ґудзиків, гачків, кнопок, усе це і є спортивний стиль. Щодо фасону то він найрізноманітніший.

Модель, що проектується - це жіночі туфлі типу «човник», відноситься до романтичного стилю, оскільки вона виражена цікавою конфігурацією деталей верху взуття. За якістю та конструкцією модель задовольнить погляди вимогливих покупців і буде конкурентоздатна на внутрішньому ринку країни, тому ця модель стала вибором курсового проекту.

1. Проектний розділ

1.1 Конструктивно-технологічна характеристика взуття, що проектується

Жіночі модельні туфель типу «човник» клейового методу кріплення шкірволонових підошов.

Рисунок 1 Зовнішній вигляд взуття

Жіночі модельні туфлі типу «човник». До зовнішніх деталей верху відносяться: носок, задинка, складова деталь задинки, союзка, складова деталь союзки №1, складова деталь союзки №2. До внутрішніх деталей верху відносяться: кишеня, підкладка під союзку, внутрішня частина підкладки, зовнішня частина підкладки. Видимі краї зовнішніх деталей верху обробляються в загинання. Оздобленням заготовки являється наявність декоративних деталей. Туфлі типу «човник» утворюються єдиною лінією верхнього краю берців і вирізу союзки і утримуються на стопі завдяки натяжінню її і крил жорсткого задника. Заготовка верху взуття плаского типу, тому що має одну лінію перегину. Затяжна кромка знаходиться у вільному стані.

Носок настрочується на союзку, складова деталь задинки на задинку та складові деталі союзки №1 та №2 настрочуються на союзку настрочним двохрядним швом. Союзка настрочується на задинку, кишеня та підкладка під союзку настрочується на внутрішню та зовнішню частини підкладки настрочним одинарним швом. Заготовка по п'ятковому контуру з'єднується зшивним (тугим тачним) швом. Вузол верху настрочується на вузол підкладки настрочним по канту швом.

Таблиця 1. Характеристика швів у взутті

Деталі, що з'єднуються	Назва шву	Схема перерізу шву
Носок із союзкою; складова деталь задинки із задинкою; складові деталі союзки №1 та №2 із союзкою	Настрочний двохрядний шов
Союзка із задинкою	Настрочний однорядний шов
Кишеня із внутрішньою та зовнішньою частинами підкладки; підкладка під союзку і з внутрішньою та зовнішньою частинами підкладки	Настрочний однорядний шов
Задинка із союзкою по п'ятковому контуру	Зшивний (тугий тачний)
Вузол верху із вузлом підкладки	Настрочний по канту шов

До зовнішніх деталей низу взуття належать: підошва з язичком, яка заходить під каблук; каблук; набійка. До внутрішніх деталей низу взуття відносяться: вкладна устілка, устілковий вузол, який включає основну устілку, напівустілку та геленок між ними. До проміжних деталей низу взуття відносяться: простилка, м'який підп'яток.

Підошва кріпиться до заготовки клейовим методом кріплення. Суть полягає в тому, що підошва і затягнутий на колодку верх промазується клеєм і склеюється на спеціальних пресах під тиском. Цей метод має ряд суттєвих переваг перед іншими методами за рахунок простоти процесу. Покажемо переріз клейового методу кріплення низу взуття, який застосовується у даному взутті.

Рисунок 2 Поперечний переріз клейового методу кріплення:

1 - верх, 2 - підкладка, 3 - вкладна устілка, 4 - основна устілка. 5 - простилка, 6 - підошва, 7 - клейовий шов

1.2 Обґрунтування вибору матеріалів для верху та низу взуття

Таблиця 2. Паспорт на деталі туфель жіночих типу човник (вид взуття, статевовікова група)

№ з/п	Найменування деталей взуття	Кількість деталей на пару	Найменування матеріалу	НТД на матеріал	Товщина деталей за НТД, мм
Зовнішні деталі верху взуття
1	Носок	2	Шкіра еластична для верху взуття	ТУ 17-06-113	1,2 - 1,3
2	Задинка	2	Те саме	ТУ 17-06-113	1,2 - 1,3
3	Складова деталь задинки	2	”	ТУ 17-06-113	1,2 - 1,3
4	Союзка	2	”	ТУ 17-06-113	1,2 - 1,3
5	Складова деталь союзки №1	2	”	ТУ 17-06-113	1,2 - 1,3
6	Складова деталь союзки №2	2	”	ТУ 17-06-113	1,2 - 1,3
Внутрішні деталі верху взуття
1	Підкладка під союзку	2	Шкіра підкладкова	ГОСТ 940-81	0,6 - 1,2
2	Кишеня	2	Те саме	ГОСТ 940-81	0,6 - 1,2
3	Внутрішня частина підкладки	2	”	ГОСТ 940-81	0,6 - 1,2
4	Зовнішня частина підкладка	2	”	ГОСТ 940-81	0,6 - 1,2
Проміжні деталі верху взуття
1	Міжпідкладка під носок	2	Матеріал для мідпідкладки термопластичний	ТУ 17-21-447	-
2	Міжпідкладка під задинку	2	Те саме	ТУ 17-21-447	-
3	Міжпідкладка під складову деталь задинки	2	”	ТУ 17-21-447	-
4	Міжпідкладка під союзку	2	”	ТУ 17-21-447	-
5	Міжпідкладка під складову деталь союзки №1	2	”	ТУ 17-21-447	-
6	Міжпідкладка під складову деталь союзки №2	2	”	ТУ 17-21-447	-
7	Задник	2	Матеріал термоплатичний для підносків та задників	ТУ 17-06-158	-
8	Підносок	2	Те саме	ТУ 17-06-158	-
Деталі низу взуття
1	Підошва	2	Шкірволон	ТУ 17-92-71	3,0-2,0
2	Устілковий вузол	2
2.1	Устілка	2	Картон понижених товщин	ТУ 17-21-461	2,0-2,2
2.2	Напівустілка	2	Те саме	ТУ 17-21-461	1,0
2.3	Геленок	2	Метал	ТУ 17-40-559	1,5
3	Простилка	2	Картон марки П-1	ТУ 63-473-8	1,8 - 2,0
4	Каблук	2	Пластмаса	ГОСТ 17-33-8	100
5	М'який підп'яток	2	Поліуретан	ТУ 6-55-43	4,0 - 6,0

При виборі матеріалів на жіноче взуття необхідно проаналізувати можливість безвідходного та мало відхідного використання, а також прирівняти вартість матеріалу з комплексом його властивостей. Структура та зовнішній вигляд взуттєвих матеріалів повинен забезпечувати комфортність та відповідати вимогам до моделі, яка розробляється.

Проаналізувавши всі чинники для виготовлення взуття було обрано натуральні матеріали. Для верху взуття застосовувалася еластично шкіра хромового методу (ТУ 17-06-113) з метою задоволення естетичних вимог до модельного взуття. Дана шкіра є еластичною, що забезпечує щільне прилягання до колодки та є формостійкою, що є значним показником під час експлуатації взуття.

Міжпідкладка забезпечує більшу міцності деталей верху, регулює їх тягучість, виконує гігієнічну фунцію. Був обраний матеріал термопластичний для міжпідкладки взуття (ТУ 17-21-447). Даний матеріал має перевагу над іншими, так як виключає операцію намазки клеєм та сушки та дає змогу економити час робітника.

Підкладка грає важливу роль в забезпеченні зовнішнього вигляду і нормальних умов носіння. Підкладка із верхом взуття складають єдину систему, тому для покращення якості взуття підкладкові матеріали повинні мати приблизно такі ж механічні властивості, як і матеріали верху. Тому для підкладки було обрано натуральний матеріал, а саме шкіру підкладкову (ГОСТ 940-81). Обраний матеріал відповідає вимогам до зовнішнього вигляду взуття та гігієнічним властивостям.

Деталі низу мають велику відповідальність, до них пред'явлений ряд вимог. Деталі низу повинні бути міцними і водночас еластичними, для легкого згину стопи. Вони повинні мати хороші терморегулюючі властивості та не пропускати вологу.

Підошва виготовлена із шкірволону (ТУ 17-92-71), тому має опір до тертя та є відносно зносостійкою.

Каблук виготовлений з пластмаси (ГОСТ 17-33-8), оскільки на ці деталі припадає велике навантаження. При експлуатації важливо, щоб каблук не потріскався і не зламався, тому обраний міцний матеріал.

Устілковий вузол - відповідальна деталь низу взуття, яка працює на згин, деформацію, тертя, зносостійкість та виконує гігієнічні властивосі. Для виготовлення устілкового вузла застосовувався картон понижених товщин (ТУ 17-21-461) та метал (ТУ 17-40-559). Устілковий вузол складається з: основної устілки, геленка та напівустілки. Основна устілка - це проміжна деталь низу взуття, яка знаходиться між заготовкою та підошвою. Обраний матеріал виготовляється з відходів текстилю, шкіри та паперу, тому виконує всі потрібні функції. Геленок, який підтримує склепіння стопи повинен бути міцним та пружнім. У даному випадку застосовується геленок для високого підйому виготовлений з металу. Він має кращі властивості ніж пластмасові геленки, тому краще підходить для даного взуття. Напівустілка призначена для міцного закріплення геленка і виготовляється з того ж матеріалу, що і основна устілка.

Простилка призначена для заповнення простору, який утворюється після затяжки на устілці та для покращення амортизаційних властивостей взуття. Для неї був використаний картон марки П-1(ТУ 63-473-8).

Дане взуття формується на колодці обтягувально-затягувальним методом, який складається з двох основних процесів: обтягування та затягування заготовок.

Обтягування - це початковий і основний етап формування заготовок. Заготовку витягують в основному вздовж сліду. Деформація в різних ділянках заготовки різна: в п'ятковій частині вона становить 3-6%, у союзці 5-12%, у носковій частині - 10-30%, у затягувальній кромці - понад 30%, а іноді - майже 60%.

Затягування - це завершення формування заготовки та кріплення затягувальної кромки до устілки. Закріплення затягувальної кромки під час затягування виконується клейовим методом кріплення.

Клейовий метод - це метод кріплення, за якого як закріплювач використовують клей, а скріплення здійснюється склеюванням. В основі склеювання - явище, яке називається адгезією, або прилипанням. Застосовують для виготовлення модельного, повсякденного, спеціального, легкого взуття різних видів з верхом із шкір хромового методу дублення, штучних і синтетичних шкір, текстильних матеріалів і підошов з натуральних і штучних шкір. Проаналізувавши це, доходимо до висновку, що даний метод підібраний правильно для взуття, що проектується.

При експлуатації взуття його деталі і з'єднуючі шви витримують прості та складні навантаження повторного і змінного характеру. Це називається фізико-механічними властивостями взуття.

Відповідність гігієнічним властивостям взуття - це створення визначеного мікроклімату всередині взуття, тобто середовища з визначеною температурою та вологістю при поверхні стопи, необхідних для нормального функціонування стопи і всього організму людини. Такий мікроклімат створюється шляхом підбору відповідних матеріалів і конструкцій взуття. Найкращим матеріалом для взуття вважається натуральна гарно видублена шкіра. Тому взуття, що проектується має високі гігієнічні властивості.

Ремонт взуття подовжує термін його носіння, відновлює первинну форму верху взуття, поліпшує зовнішній вигляд взуття в період його носіння, зберігає споживчі властивості взуття. Дана модель в майбутньому може підлягати ремонту.

1.3 Обґрунтування вибору колодки для проектування моделі взуття

Однією з характеристик якості взуття є його зручність, яка значною мірою характеризує відповідність форми і розмірів внутрішньої поверхні взуття формі і розмірам стопи. Особливо даний показник є важливим для модельного взуття, що дуже часто експлуатується досить важких умовах. Внутрішня форма взуття визначається розмірами та формою взуттєвої колодки, на якій виготовляється взуття.

Колодка - це технологічна оснастка для виробництва взуття, що призначена:

- для створення ескізу майбутньої моделі;

- для виміру основних розмірів моделі і відповідності їх до розмірів стопи замовника;

- для отримання розгортки поверхонь колодки з промальованими на них деталями;

- для обтяжно-затяжних операцій;

- для знімання заготовки з колодки.

При виборі колодки модельєр враховує вид та призначення взуття, напрямок моди та максимальне забезпечення потреб населення в зручному, практичному та естетичному взутті.

Колодка зчленована, складається з двох частин, які з'єднуються між собою за допомогою шарнірного механізму. Виготовлена із пластмаси та має металеву пластину в п'ятково-геленковій частині. Під час зняття взуття з колодки вона згинається, зменшуючи при цьому свої розміри, що дає можливість зняти готове взуття не пошкодивши його.

Для виготовлення моделі використовувалася колодка з індексом 8512 У22.

Індекс - це система умовних позначок: цифр та літер. На кожній колодці фіксуються розміри, повнота та індекс. В індексі колодки за допомогою цифр і літер відображено належність її до асортиментної групи. Індекс складається з п'яти знаків, кожен з яких характеризує певну ознаку колодки згідно з класифікацією.

Рисунок 3 Зовнішній вигляд колодки

Розміри обраної колодки відповідають ГОСТу 3927 - 88.

1.4 Розмірно-повнотний асортимент взуття

Таблиця 3. Розмірно-повнотний асортимент для жіночих туфель типу «човник» (вид взуття, статево-вікова група)

Розмір взуття	225	230	235	240	245	250	255	Всього
Кількість пар кожного розміру по шкалі %	5	10	15	30	20	15	5	100
Кількість пар в передаточній асортиментній серії на 100 пар	5	10	15	30	20	15	5	100
Повноти: вузька - 10 %	0,5	1	1,5	3	2	1,5	0,5	10
середня - 60 %	3	6	9	18	12	9	3	60
широка - 30 %	1,5	3	4,5	9	6	4,5	1,5	30

клейовий взуття колодка заготовка

2. Конструкторсько-технологічний розділ

2.1 Обґрунтування вибору системи конструювання моделі

У взуттєвому виробництві під моделюванням розуміють систему розробки нового зразка взуття за ескізом шляхом побудови креслення моделі та підготовка шаблонів для крою деталей з взуттєвих матеріалів. Найбільш поширеними системами для проектування взуття є копіювально-графічна, система жорсткої оболонки, копіювальна та автоматизоване проектування взуття. Кожну з них можна використати для проектування взуття різних конструкцій.

При проектуванні моделі було обрано копіювально-графічну систему.

Копіювально-графічна система передбачає копіювання бічної поверхні колодки і графічну побудову деталей моделі. При побудові креслення враховується анатомічно-фізіологічна будова стопи, основні розміри деталей. Отримавши УРК раціональним способом, модельєр вписує її в систему прямокутних координат, наносить базисні лінії та відмічає контрольні точки, проводить допоміжні та контрольні лінії і починає побудову моделі, враховуючи методику та аналіз контрольних креслень діючих моделей. Перевагами копіювально-графічної системи є врахування розмірів колодки, анатомічно-фізіологічної будови стопи, а також в цій системі можуть працювати модельєри з малим досвідом роботи.

Для проектування моделі за цією системою необхідно мати УРК (умовна розгортка колодки), яка отримується наступним чином.

На колодку наносяться розподільчі лінії. На бічну поверхню (спочатку зовнішню, потім внутрішню) наклеюють липку стрічку так, щоб вона находила одна на одну на 5-7 мм. Липка стрічка повинна виходити за розподільчі лінії на 3-5 мм. Потрібно уникати потовщень та зморшок. Після цього олівцем переносимо лінії з колодки на стрічку. Укріплюємо всі розподільчі лінії стрічкою. Потім наносимо конструктивну сітку, промальовуємо майбутню модель. Знімаємо зовнішню і внутрішню сторону і виконуємо розпластування на папері, для полегшення робимо невеликі надсічки. Розпластувати починаємо з середини, рівномірно, поступово п'яткову та носково-пучкову частину. Так виконуємо і розпланування внутрішньої поверхні. Щоб отримати УРК потрібно усереднити внутрішню та зовнішню розгортки. Усередненню підлягають всі сторони розгортки, окрім пучків тому, що найбільше розходження в колодці є саме в них. Прикладаємо зовнішню частину та окреслюємо її, відмічаємо найвищу крайню точку п'ятки і найбільш випуклу точку носка. Прикладаємо внутрішню розгортку так, щоб співпали точка п'ятки і точка носка, олівцем іншого кольору обводимо розгортку. Проводимо середню лінію між усіма лініями, крім пучків. Вирізаємо розгортку по отриманій лінії, а в пучках по крайній. По зовнішній лінії вирізаємо віконця для того щоб на кресленні врахувати обидва пучки.

2.2 Проектування деталей верху взуття

Деталі верху взуття - це деталі, які розміщуються над поверхнею стопи. Проектування різних конструкцій взуття за копіювально - графічною системою включає такі етапи: вписування умовної розгортки колодки (УРК) в осі координат; розрахунок і нанесення базисних ліній; розрахунок положення контрольних точок і ліній; розробка загального виду конструктивної основи креслень зовнішніх внутрішніх і проміжних деталей верху.

Щоб вписати УРК в систему координат по осі Оу відкладають т. Вк (висота каблука - 100 мм) та товщину деталей низу (т. ВкВкґ = 5 мм).

УРК встановлюють таким чином, щоб нижній п'ятковий контур УРК торкався т. Вкґ, а нижній контур - т.П. Шаблон УРК обводять пунктирною тонкою лінією. Для урахування товщини матеріалів в п'ятково - геленковій частині УРК опускається до т. Вк.

Для побудови контурів основних деталей необхідно нанести на УРК базисні лінії, які визначають положення деталей відносно окремих ділянок стопи.

Базисні лінії - це проекції поперечних перерізів стопи, які проходять через найбільш характерні анатомічні точки. Відстань від базисних ліній визначається відповідним коефіцієнтом і залежить від довжини УРК.

І базисна = 0,23* Lурк = 0,23*266 = 61,18 мм;

ІІ базисна = 0,41* Lурк = 0,41*266 = 109,06 мм;

ІІІ базисна = 0,48* Lурк = 0,48*266 = 127,69 мм;

ІV базисна = 0,68* Lурк = 0,68*266 = 180,88 мм;

V базисна = 0,78*Lурк = 0,78*266 = 207,48 мм.

Щоб нанести базисні лінії УРК необхідно сумістити систему координат. Для цього проводимо вісь ОХґ - проходить через точку Вкґ і точку П. ОУґ будується перпендикулярно осі ОХґ. Розраховані базисні лінії відкладають від точки О по осі ОХґ і через ці точки встановлюють перпендикуляри до осі ОХґ, які проводять до перетину з верхнім контуром УРК.

Найбільш оптимальним способом побудови союзки даної моделі є точне перенесення рисунку моделі на плоске креслення за допомогою липкої стрічки.

Перенесений з колодки на креслення контур деталей корегується відносно базисних і допоміжних ліній, опираючись на теоретичні основи проектування (пр. цьому враховується товщина обтягуючих деталей та їх деформація при формуванні на колодці).

Лінія перегину союзки будується через вибрану точку союзки та найбільш випуклу точку носка.

Припуск на затяжну кромку становить 15 мм в науково-пучковій частині та 17 мм - в п'яткова-геленковій частині.

Для з'єднання деталей верху між собою застосування настрочний однорядний та двохрядний шов для використання якого передбачений припуск 8 мм, а також тугий точний шов для з'єднання задинки із союзкою по п'ятковому контуру.

Підкладка туфель типу човник складається із деталей: кишеня, підкладка під союзку, внутрішня частина підкладки, зовнішня частина підкладки.

Кишеня має лінію перегину, для цього від найбільш вогнутого місця п'яткового заокруглення халяви відкладаємо вправо 2-3 мм, від найбільш випуклого - 6-8 мм. Отримані точки з'єднуємо штрихпунктирною лінією. Передній контур будується конструктивно, з урахуванням укладуваності.

Підкладка під союзку будується відносно контуру союзки з припуском 6 мм під застрочування внутрішньої та зовнішньої частин сюзки.

По канту підкладка будується із припуском 2 мм відносно верху для виконання настрочного по канту шва та обрізки залишків шкірпідкладки.

Міжпідкладка проектується із зменшенням відносно контурів верху - на 10 мм - по затяжній кромці, на 1-2мм - під тугий точний шов, на 4 мм - під настрочний шов, на 2 мм - під загинання.

Міжпідкладка повинна попасти під затяжку і укріплюватися хоч одною строчкою.

Задник проектується на основі п'ятково - геленкової частини УРК з базисними лініями. Висота жорсткого задника розраховується за формулою:

Вж.з. = 0,15*N+(8-9) = 0,15*245 + 9 = 55 мм.

Так як модель, що проектується туфлі жіночі типу човник, то довжина крил жорсткого задника різна: довжина внутрішнього крила досягає ІІІ базисної лінії, довжина зовнішнього крила - ІІ базисної лінії.

Основою для проектування підноска є контур союзки і V базисна лінія. Нижній контур підноска будується коротшим відносно затяжної кромки на 3-4 мм при клейовій затяжці. Довжина підноска визначається за формулою:

Дп/н = 0,15 - 0,2 L_урк = 0,2*266 = 53,2 мм.

2.3 Проектування деталей низу взуття

До деталей низу відносять комплект деталей розташованих в готовому взутті під плантарної поверхнею стопи. Їх розподіляють на зовнішні, внутрішні та проміжні.

До зовнішніх деталей низу взуття відносять деталі, які торкаються опорної поверхні і в готовому взутті розташоване на зовні. В даній моделі до зовнішніх деталей низу належить підошва, каблук та набійка.

Підошва - зовнішня деталь низу взуття, яка розташована вздовж плантарної поверхні стопи і захищає її від зовнішніх впливів. Підошва будується з припуском на обробку 4 мм відносно розгортки сліду колодки з прикріпленою платформою. В даної моделі підошва з язичком, тобто у готовому взутті вона заходить під каблук. Тому при побудові підошви дається припуск 10 мм від фронтальної лінії каблука.

До внутрішніх деталей низу відносяться деталі, які торкаються в готовому взутті до стопи: вкладна устілка, устілковий вузол.

Основна устілка - це внутрішня деталь низу взуття, яка служить об'єднуючою ланкою між верхом та низом взуття. Шаблоном для виготовлення основної устілки являється розгортка сліду колодки.

Вкладна устілка - внутрішня деталь низу взуття, яка служить для покращення естетичного вигляду внутрішньої частини взуття, захищаючи стопу від пошкоджень механічними кріпителями і іншими нерівностями на затяжній устілці, а також для підвищення комфортності взуття та покращення його гігієнічних властивостей. Вкладна устілка будується із такими припусками відносно розгортки сліду колодки: із зменшенням в носковій частині на 2 мм, із збільшенням в п'ятковій частині на 2 мм, зі сторони зовнішнього пучка на 2 мм та внутрішнього пучка на 3 мм.

До проміжних деталей низу відносять деталі, які знаходяться між зовнішніми та внутрішніми деталями низу взуття: простилка, м'який підп'яток.

Простилка служить для заповнення простору між внутрішніми та зовнішніми деталями низу взуття та значно впливає на теплозахисні властивості взуття та його еластичність. Простилка будується із зменшенням на 2 мм відносно контуру затягувального пругу взуття.

М'який підп'яточник - внутрішня деталь низу взуття, підвищує комфортність взуття в п'ятковій частині. Він будується із зменшенням відносно розгортки сліду колодки на 10-15 мм по контуру п'яткової частини та плавно переходить у форму краплинки.

2.4 Техніко-економічна оцінка моделі взуття

Таблиця 4. Модельний паспорт для жіночих туфель типу «човник» (вид взуття, статевовікова група)

Найменування деталей верху взуття	Кіл-ть деталей комплекту	Площа, дмІ	Укладуваність деталей, %
		Однієї деталі	Деталей комплекту	Паралелограма включаючого дві деталі	Паралелограма, включаючого деталі комплекту
Носок	2	0,51	1	1,15	1,15	87
Задинка	2	0,54	1,08	1,21	1,21	89,2
Складова деталь задинки	2	0,33	0,66	0,74	0,74	89,1
Союзка	2	1,32	2,64	3,86	3,86	68
Складова деталь союзки №1	2	1,15	2,31	3,17	3,17	72,5
Складова деталь союзки №2	2	0,63	1,26	1,43	1,43	88

Всі деталі укладаються по паралельно-поступальній системі. Характерною ознакою прямолінійної поступальної системи є паралельність повздовжніх і поперечних ліній на деталі.

Деталі одного ряду розміщені в одну сторону, а деталі суміжного ряду в протилежних з поворотом на 180?.

Уд = S2д/ Sпар х 100%,

де Уд - укладуваність деталей, %;

S2д - площа двох деталей, які входять до паралелограму, дмІ;

Sпар - площа паралелограма, побудованого для двох одноіменних деталей, дмІ.

У _носка = 0,51 х 2/1,15 х 100% = 87%

У _{задинка} = 0,54 х 2/1,21 х 100% = 89,2%

У _{складової деталі задинки} = 0,33 х 2/0,74 х 100% = 89,1%

У _союзки = 1,32 х 2/3,86 х 100% = 68%

У _{складової деталі союзки №1} = 1,15 х 2/3,17 х 100% = 72,5%

У _{складової деталі союзки №2} = 0,63 х 2/1,43 х 100% = 88%

Ук = Sк/ УSпар х 100%,

де Ук - середньовиважена укладуваність комплекту деталей, %;

Sк - чиста площа деталей, які входять до комплекту, дмІ;

УSпар - сумарна площа паралелограмів, що включають деталі комплекту, дмІ.

Ук = (1+1,08+0,66+2,64+2,31+1,26) / (1,15+1,21+0,74+3,86+3,17+1,43) х 100% = 8,95 / 11,56 х 100% = 77,4%

За економічною оцінкою дана модель має високий відсоток укладуваності - 77,4%.

2.5 Послідовність технологічного процесу складання заготовки

Модель, що проектується жіночі туфлі типу «човник» складаються з двох вузлів:

- Вузол верху - носок, задинка, складова деталь задинки, союзка, складова деталь союзки №1, складова деталь союзки №2.

- Вузол підкладки - кишеня, підкладка під союзку, внутрішня частина підкладки, зовнішня частина підкладки.

Перелік технологічних операцій по складанню заготовки верху жіночих туфель типу «човник»:

1. Перевірка крою та запуск на конвейєр.

2. Настрочування союзки та задинку однорядним швом.

3. Настрочування складової частини союзки №2 на складову деталь задинки однорядним швом.

4. Настрочування задинки на союзку настрочним двохрядним швом.

5. Настрочування складової деталі союзки №1 на союзку настрочним двохрядним швом.

6. Настрочування носка на союзку настрочним двохрядним швом.

7. Зістрочування союзки із задинкою по п'ятковому контуру тугим тачним швом.

8. Розгладжування тугого тачного шва.

9. Зістрочування зовнішньої та внутрішньої частин підкдалки.

10. Настрочування підкладки на підкладку під союзку.

11. Настрочування кишені на підкладку.

12. З'єднання вузла верха з вузлом підкладки по верхньому канту настрочним по канту швом.

13. Вставка підноска.

14. Перевірка якості, чистка та комплектування заготовок.

Висновки

Модель, що проектується є досить сучасною, актуальною, так як задовольняє погляди вимогливих покупців.

Туфлі типу «човник», що були проектовані є досить витончені та призначені для відвідування урочистих подій. Матеріали, що використовуються в даному взутті відповідають вимогам НТД та мають високі гігієнічні та фізико-механічні властивості. Кольори матеріалів можуть використовуватися в залежності від смаку споживача та тенденцій та напрямків моди.

За сучасними технологіями для економії часу задник та підносок вставляються в заготовку ще до її затяжки на колодку на заготівельній частині. З тією ж метою використовується матеріал для міжпідкладки з точковим клейовим покриттям.

Для моделювання вибраний один з найрозповсюдженіших і найточніших способів конструювання моделі копіювально-графічної системи, яку доцільно використовувати молодому спеціалісту.

Дана модель може бути впроваджена в масове виробництва, так як вона має високий показник укладуваності - 77,4%.

Для виготовлення високоякісного взуття застосовувалося високоякісне обладнання, що дає змогу механізувати процес виробництва та зменшити трудоємкість моделі.

Запропонована модель жіночі туфлі типу «човник» буде задовольняти попит споживачів як за фізико-механічними показниками, так і за естетичними.

Література

1. Бегняк В.І. «Основи конструювання і проектування виробів із шкіри» - Хмельницький: ТУП, 2002.

2. Макарова В.М. «Моделирование и конструирование обуви и колодок» - М.: Легпромбытиздат, 1987.

3. Коновал В.П., Гаркавенко С.С., Свістунова Л.Т. та ін.Універсальний довідник взуттєвика: Навчальний посібник. - Київ: Лібра, 2005.

4. Николаева Ж.Б., Руднева В.В., Кошель И.В.«Технология кожгалантерейного и шорного производства» - М.: Легпромбытиздат, 1990.

5. Ключникова В.М., Кочеткова Т.С., Калита А.Н. «Практикум по конструированию изделий из кожи» - М.: Легпромбытиздат, 1985.

6. Бегняк В.І. Практикум з конструювання і проектування взуття,-Хмельницький: ТУП, 2002.

7. Справочник обувщика (проектирование обуви, материалы) под редакцией Калиты А.Н. - М.: Легпромбытиздат, 1986.

8. Зыбин Ю.П., Ключникова В.М., Кочеткова Т.С., Фукин В.А. «Конструирование изделий из кожи» - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982.

9. Лиокумович В.Х. «Конструирование обуви» - М.: Легпромбытиздат, 1986.

10. Ченцова К.И. «Стопа и рациональная обувь» - М.: Легкая индустрия, 1974.

11. Козлова Т.В. «Основы художественного проектирования изделий из кожи» - М.: Легпромбытиздат, 1987.

12. Апанасенко В.П. «Конструирование обуви массового производства» - К.: Техника, 1990.

13. Апанасенко В.П. «Новое в конструировании моделей обуви» - М.: Легпромбытиздат, 1986.

14. Якимова Г.П., Садовнікова Т.М., Росул Р.В. «Проектування та виготовлення шкіргалантерейних і лимарних виробів» - Київ КОНДОР, 2010.

15. Николаева Ж.Б., Темкин С.Н., Шаповалова Н.Н. «Моделирование кожгалантерейных изделий» - М.: Легкая индустрия, 1975.

16. ДСТУ 2157 - 93. Взуття. Терміни та визначення. - К., 1994.

17. ГОСТ 3927 - 88. Колодки обувные. - М.: Издательство стандвртов

Размещено на Allbest.ru