Технологія ремонту взуття

Аналіз технологічного процесу складання заготовки і устаткування, яке використовується в діючому цеху. Аналіз якості взуття. Обґрунтування вибору моделі відповідно до напряму моди. Обґрунтування способу формування заготовки на колодці і методу кріплення.

Рубрика Производство и технологии
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 25.03.2014
Размер файла 51,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Аналітична частина

1.1 Аналіз технологічного процесу складання заготовки і устаткування, яке використовується в діючому цеху

Аналізуючи технологічний процес, пропоную наступні шляхи його вдосконалення:

На процесах попередньої обробки деталей верху взуття є сенс виконувати операції в такій послідовності:

- вирівнювання деталей по товщині;

- скошування країв деталей верху.

Для операцій вирівнювання деталей по товщині використовують машину фірми Svit (Чехія) 06144 Р2.

Для операцій скошування країв деталей верху використовують вітчизняну машину АСГ-13.

Після збирання окремо у вузлі, вузол підкладки зшивається з вузлом верху по верхньому канту. Далі проводиться обрізка залишків підкладки вручну. Виконують цю операцію на машині класу 332 (СНД) з ножовим пристроєм або на машині 244 фірми «Пфафф» з плоскою платформою, з пристроєм для обрізування виступаючих країв підкладки та нитковідсікачем.

Складання заготовок закінчується сортуванням, укладанням заготовок по парам та їх контролем якості. Далі, попаровані заготовки поступають в складальний цех.

1.2 Аналіз технологічного процесу складання взуття і устаткування діючого цеху

На етапі складання взуття на підприємстві робочий складає основну устілку, що складається з устілки картонної, напівустілки картонної, металевого геленка, що знаходиться між ними. Устілка, напівустілка та металевий геленок промазуються клеєм Наірит НТ 17-23% один раз по всій поверхні, або два рази: спочатку клеєм Наірит 12-13%, а потім через 10-15 хвилин клеєм концентрації 15-17%.

Складання та формування проводять вручну, за допомогою околочуваного молока. Цю ручну операцію можна механізувати, придбавши одну з чеських машин: 05020/Р2 для формування устілок та підошв.

Всі затяжні операції виконують вручну, за допомогою затяжних клещів та молотка. Ці операції можна замінити, поставивши обладнання 02257/Р1 «Svit», 630 LGM фірми «Shon» та ін.

Після затяжно-обтяжних операцій відбувається шершавлення затяжної крайки на машині вітчизняного виробництва z826/Р1 «Svit» для покращення адгезії при приклеювані підошви.

Для приклеювання підошов використовують клей «Десмакол» 14% та 20% концентрації. Активізують клейову плівку шляхом нагрівання над розігрітою плитою.

Далі відбувається приклеювання підошви на пресі z810/P1 «Svit» по одній півпарі. При знатті взуття з пресу, виконується його чистка; зняття з колодки, приклеювання вкладної устілки, маркування та пакування.

1.3 Аналіз якості взуття, що випускається в цеху

Відповідність взуття її призначенням є однією з визначальних ознак її якості. Різноманітна діяльність вимагає сприятливих об'єктивних умов, що включають і наявність взуття відповідного призначення.

У ГОСТ 179-61 більше 30-та виробничих дефектів, за якими взуття оцінюється як негідна. Значно велику кількість дефектів мається на номенклатурі ВТК підприємств, по яких продукція повертається на переробку або знижується в сортності.

Основні принципи нової технології, що забезпечують виробництво взуття кращої якості, повинні полягати в наступному:

Мінімальне число операцій і технологічних стиків;

Наявність цілих груп операцій, які виконуються одночасно;

Насиченість кожного процесу в такій мірі, щоб виключалася можливість виготовлення взуття з пропуском в технологічному циклі кожної операції;

Відсутність операцій, призначення яких-доробити або виправити попередні операції;

Повне усунення або приведення до мінімуму витрат матеріалів на здійснення технологічного процесу;

Відсутність на потоці додаткових операцій по наданню взуттєвим деталям (шкіряним і з штучної шкіри) заданих форм, геометрії та оздоблення;

Використання для внутрішніх деталей термопластичних матеріалів, що володіють кращими, в порівнянні з вживаними нині матеріалами, пружно-еластичними властивостями, краще виявляють завдяки невеликій товщині форму колодки і не вимагають сушіння;

Використання в клейових процесах клеять матеріалів, які не вимагали б розчинення і сушки адгезиву; освіту клейового шва одночасно з нанесенням клею і пресуванням; одностороннє нанесення клейових плівок; в ряді випадків попереднє освіту клейових плівок на деталях (Підносить, задниках, межподкладке);

Зволоження деталей низу і заготовки на обладнанні, що працює оп принципом термодифузії;

Замін (коли це відповідає інтересам якості продукції і не порушує естетичного задуму модельєра) деяких властивостей у заготівлі клейовими або тисненням;

Відсутність операції, пов'язаними з переміщеннями напівфабрикатів з конвеєра на різного роду сушильні пристрої, такої операції, як підбір колодки і т.д.

2. Технологічна частина

2.1 Обґрунтування вибору моделі відповідно до напряму моди. Технічний опис

Роблячи жіночі чобітки, я відштовхуюсь від зимових тенденцій моди: мигдалеподібна, трішки округла форма носкової частини, переважно яскрава гама кольорів, або класична - чорний + білий, білий + коричневий та класична форма взуття з мінімумом фурнітури.

Стильова направленість цього взуття - це поєднання стилю «класика» і молодіжного легкого романтизму, я вважаю, що це дуже актуально і оригінально.

Враховуючи те, що взуття повинно бути комфортним, відповідати ергономічним показникам, якості я підібрала необхідні матеріали, форму колодки, розробила конструкцію моделі.

Через те, що взуття зимове, я обрала зручний та стійкий каблук, ця ідея підтримується Ральфом Лоуреном і Кельвіном Кляйном.

Колір матеріалу верху я підібрала чорний, я вважаю чорний колір актуальним, та практичним. Я скомбінувала велюр з лицьовою шкірою.

В якості декору я прикрасила жіночі чобітки ремінцем з лицьової шкіри та золотою пряжкою, я вважаю що вона додає елегантності цим чобіткам.

А також лицевою шкірою я зробила обтяжку платформи, яка гармонізує з локірованим каблуком.

Всі деталі верху - з натуральних матеріалів.

Метод кріплення клейовий.

Вид взуття: чобітки модельні

Рід: жіночі

Конструкція: з настрочною союзкою на застібці - «блискавка»

Наявність деталей: союзка, халява зовнішня, халява передня внутрішня, халява задня внутрішня, манжет, декоративний ремінь.

Висота каблука: 90

Метод кріплення низу: клейовий

Дана колодка має такий індекс 8192-У5:

8 - взуття жіноче;

1 - для закритого взуття;

9 - висота каблука 90 мм;

2 - носкова частина середня;

У - Україна

5 - порядковий номер

2.2 Обґрунтування вибору способу формування заготовки на колодці і методу кріплення низу

Операції формування, при яких заготовці надають форму колодки, - найважливіші у виробництві взуття. Від точності його виконання залежить якість проведення наступних операцій, а також зовнішній вигляд взуття. Форма, отримана заготовкою в процесі формування, повинна зберігатися після зняття взуття з колодок, при її зберіганні, транспортуванні та експлуатації.

Розрізняють такі способи формування заготовок: обтяжно-затягувальний (зовнішнє формование); беззатягувальний (внутрішнє формування); зборку взуття з попередньо відформованих вузлів.

В даній моделі використовується обтяжно-затягувальний метод формування заготовки на колодці.

Обтягування заготовок є початковим і основним етапом формування заготовок на колодках і закріплення затяжної крайки. Заготовка витягується в основному вздовж сліду середніми кліщами. Деформація в різних ділянках заготовки різна: в п'ятковій частині вона становить 3…6%, у союзках 5…12%, у носковій - 10…30%, у затяжній кромці - понад 30, а іноді майже 60%.

Для щільного облягання колодки заготовку необхідно витягувати не тільки вздовж сліду, а й в носковій частині впоперек сліду колодки.

Після витягування заготовки вздовж і впоперек, затяжну крайку заводять на устілку і тимчасово закріплюють цвяхами.

Затягування заготовок. Після обтягування, заготовку витягують у напрямку перпендикулярному грані сліду колодки з наступним кріпленням затяжної кромки до устілки. Залежно від частини заготовки (носкова, геленкова або п'яткова) застосовують такі кріпителі: цвяхи, клеї, скоби.

Спосіб кріплення низу взуття визначається також його матеріалоємністю і трудомісткістю. Найменш матеріалоємним і трудомістким є клейовий метод. Крім того, клейове кріплення низу не вимагає застосування складного обладнання; кріплення виконується за один прийом із збереженням первинної міцності матеріалу, що створює умови для автоматизації процесу. Він забезпечує виготовлення найбільш легкої, гнучкою і витонченої взуття. Клейовий метод кріплення низу до верху взуття знижує травмоопасность стопи, знижує витрати на устаткування, дозволяє економити виробничу площу, витрата основних і допоміжних матеріалів, збільшує продуктивність праці. Зазначені переваги клейового методу кріплення зробили його домінуючим при виробництві взуття як у нашій країні, так і за кордоном.

2.3 Технічні вимоги на вибір

Деталі взуття

Назва матеріалу та об означення НТД

Зовнішні деталі верху

Шкіра для верху взуття по ГОСТ 939 виросток

Внутрішні деталі верху

підкладка

шкіркишеня

Штучне хутро по ТУ 17-09-87

Шкіра для верху взуття з бахтармяного спілку по ГОСТ 1838

Проміжні деталі верху

Задник, підносок

Термопластичний матеріал по ТУ 17-21-272

Міжпідкладка

термобязь ГОСТ 19196

Зовнішні деталі низу

Підошва

Каблук

Набійка

Шкірволон по ОСТ 17-92

Пластмаса по ОСТ 17-331

Пластмаса по ОСТ 17-44

Внутрішні деталі низу

Устілка основна

Устілка вкладна

Картон взуттєвий по ГОСТ 9542

Хутро штучне ТУ 17-09-183

Картон взуттєвий по ГОСТ 9542

Проміжні деталі низу

Простилка

Геленок

Картон простилочний по ГОСТ 9542

Метал по ТУ 17-15-10

2.4 Обґрунтування вибору матеріалів для деталей верху і низу взуття

Обґрунтування вибору матеріалів деталей верху виконують відповідно до вимог ГОСТ 26167-2005

Загальними вимогами до матеріалів верху взуття (за винятком лакової і гумової) є: наявність пористої структури, що забезпечує високі показники паро проникності, вологопоглинання, гігроскопічності і вологовіддачі.

Під впливом поту, вологи, тепла, світла з матеріалів можуть виділятися токсичні продукти розкладання або незв'язані компоненти. Вони руйнують матеріали, змінюють їх зовнішній вигляд, викликають шкірні та інші захворювання. Тому для матеріалів важливі санітарно-хімічні властивості, тобто, забезпечення виділень хімічних речовин у кількостях, допущених нормативною документацією.

Деякі властивості матеріалів пов'язані як із зручністю експлуатації, так і з технологією виробництва виробів. Матеріали повинні добре працювати на розтяг, стиск і вигин, щоб не здавлювати стопу при зміні її обсягу та конфігурації під час експлуатації виробів. У той же час вони не повинні змінювати додану їм форму при носінні виробу.

Матеріали повинні бути стійкими до стирання, еластичним і мати достатню жорсткість. В іншому випадку на згинання стопи будуть витрачатись багато зусиль, що викличе перегрівання стопи, порушення мікроклімату у виробі і швидке стомлення користувача.

З точки зору гігієнічних вимог матеріал для деталей верху взуття повинен бути водостійким, термостійким, паропроникним, гігроскопічним, мати низьку теплопровідність, високе вологопоглинання і вологовіддачу.

Не можна забувати про показники зовнішнього вигляду матеріалів, відповідність їх модним напрямкам.

Порівняння показників фізико-механічних властивостей шкір для верху взуття

Найменування показників

Одиниця виміру

Шкіра для верху взуття за ГОСТ 939-94

яловка

хромового дублення

виросток ТУ 17-06-78

Шкіра еластична для верху взуття згідно ТУ17-16-113

Козлина

1

2

3

4

5

Межа міцності при розтяганні

кгс/мм2

18

16

13

Подовження при напруженні

10 МПа

25

20

30

Гігроскопічність

%

22

19

16

Напруження при появі тріщин лицьового шару

МПа

15

13

11

Ці ж матеріали необхідно порівняти за вартістю. Норма витрати матеріалу (брутто) на комплект визначається за формулою:

Nk=ak*100/Pпл

Де,

ak-середньозважена площа комплекту

Pпл- плановий відсоток користування матеріалу

Nk1=25,449*100/73,5=34,6

Nk2=25,449*100/75,5=33,7

Nk3=25,449*100/75=34

Порівняння вартості комплекту зовнішніх деталей верху взуття.

Вид матеріалу

Плановий відсоток використання

Середньозважена площа комплекту дмІ

Норма витрат матеріалу на комплект, дмІ

Ціна 1 дмІ шкіри, в грн.

Вартість комплекту деталей верху, грн.

1. Виросток ТУ 17-06-78

73,5

25,449

34,6

2,32

200

2. Шкіра для верху взуття за ГОСТ 939-94

яловка

хромового дублення

75,5

25,449

33,7

1,64

144

3. Шкіра еластична для верху взуття згідно ТУ17-16-113

Козлина

75

25,449

34

2,00

184

Деталі підкладки викроюють з штучного хутра (ТУ 17-09), а також в з підкладкового спилку (ГОСТ 1838), для верху взуття та інших шкір, гарно відшліфованих. На деталі підкладки також застосовують шкіри хромового дублення для верху взуття, стійкі до вологого тертя.

Відповідно до прогресивною технологією виробництва взуття для виготовлення даної моделі використовуються ненатуральні матеріали. У даній моделі союзка, халява зовнішня, халява передня внутрішня, халява задня внутрішня, манжет, декоративний ремінь виготовлені з ялівки (ГОСТ 939), яку виробляють із шкір телят віком до одного року у період засвоєння ними рослинного корму. Площа виростка коливається від 80 до 180 дмІ, а середня товщина перевищує товщину опойка. Вороток ялівки часто тонший ніж чепрак на 25%. У виростка зустрічаються дефекти, придбані твариною у процесі життя: роговини, рубці, лизуха, заполистість і молочні смужки. Ялівка використовують для заготовок черевиків, туфель, чобіт, чобіток і без підкладкового взуття.

Матеріали для виготовлення даної моделі застосовані відповідно до прогресивного технологією виробництва взуття і з функціями, які виконують використовуються деталі.

Союзка найбільш схильна до деформації на вигин. Тому вона виготовлена з матеріалу, який має хорошу стійкість проти деформації на вигин.

Задник виконує функцію стійкості до багаторазового вигину при ходьбі, а також волого непроникності і захисту. Виготовлений з термопластичного матеріалу (ТУ 17-21-272).

Термопластичний матеріал для задників і підносків взуття (ТУ 17-21-272) представляє собою неткане клейове полотно просочений розплавом полімерної композиції. Використання цього матеріалу для підносків і задників підвищує формостійкість носочної і п'яточної частин взуття, виключає необхідність намазування підносків і задників клеєм для подальшого їх дублювання з матеріалами верху взуття. Випускається товщиною 0,6-0,7 мм, двох сортів.

Підошва повинна бути щільною, еластичною, міцною, стійкою до стиснення і стирання, намокання і багаторазового вигину, добре піддаватися механічній обробці. Вибираємо кожволон До ОСТ 17-92 - 71 так як у нього найбільший опір стирання і найменше залишкове подовження.

Каблук повинен бути стійким і міцним. Для каблука я вибираю АБС-пластик. При експлуатації важливо, щоб каблук не потріскався і не зламався. АБС-пластик має високу твердість і ударостійкість.

Набійка оберігає каблук від зносу, вона повинна бути щільною і міцною. Найбільш високими показниками володіє ПУ, а точніше опором до стирання і високим коефіцієнтом тертя по мокрому асфальту.

Матеріал для основної устілки повинен бути пластичним, повітропроникним і мати здатність поглинати вологу і видаляти її з матеріалу. Для основної устілки я вибираю картон з поліпшеними формувальними властивостями, тому що він володіє найбільшими показниками межі міцності при розтягуванні і щільності.

Для простилки застосовують такі матеріали: відходи шкір, повсті, текстильних матеріалів, картон простілочний.

Велика роль для простилки відводиться щодо розподілу тиску на опорну поверхню. Для своєї моделі я вибираю картон марки П-1. Він володіє найменш високою жорсткістю при статичному вигині.

Структурна таблиця деталей взуття

Найменування деталей

Кількість деталей на пару

Вид матеріалу

Товщина деталі по НТД, мм

ДСТ або ТУ на матеріали

Деталі верху взуття

Зовнішні:

Союзка

Халява зовнішня

Халява

внутрішня передня

Халява внутрішня задня

Манжет

Декоративний ремінь

підпряжник

Застібка «блискавка»

Пряжка

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Ялівка

Ялівка

Ялівка

Ялівка

Ялівка

Ялівка

Ялівка

Спіральна пряма

Метал

0,9-1,2

0,9-1,2

0,9-1,2

0,9-1,2

0,9-1,2

0,9-1,2

0,9-1,2

-

ГОСТ 939

ГОСТ 939

ГОСТ 939

ГОСТ 939

ГОСТ 939

ГОСТ 939

ГОСТ 939

-

Внутрішні:

Підкладка під халяви

Підкладка під союзку

Шкіркишеня

Штаферка

Клапан під «застібку-блискавку»

4

2

2

2

2

Штучне хутро

Штучне хутро

Підкладковий спілок

Ялівка

Ялівка

-

-

0,9 - 1,0

0,9-1,2

0,9 - 1,2

ТУ 17-947

ТУ 17-947

ГОСТ 1838

ГОСТ 939

ГОСТ 939

Проміжні:

Міжподкладка

під союзку

Міжпідкладка під халяви

Міжпідкладка під манжети

Підсилювальна тасьма

під строчку «зигзаг»

Задник

Підносок

2

6

2

4

2

2

Трикотажне полотно

з термоклеєвим слоєм

Термобязь

Трикотажне полотно

з термоклеєвим слоєм

Липка стрічка на х/б основе

Термопластичний матеріал

Термопластичний матеріал

-

0,85 - 0,9

0,85 - 0,9

ГОСТ 19196-93

ГОСТ 19196

ГОСТ 19196-93

-

0,85 - 0,9

0,85 - 0,9

Деталі низу взуття

Зовнішні:

підошва

каблук

набійка

2

2

Шкірволон

Пластмаса

4,0-4,5

90

ОСТ 17-92

ОСТ 17-331

2

Пластмаса

2,0-2,5

ОСТ 17-44

Внутрішні:

Устілка основна

Устілка вкладна

2

2

Картон взуттєвий

Хутро штучне

Картон взуттєвий

ГОСТ 9542

ТУ 17-09-183

ГОСТ 9542

Проміжні:

Простилка

Геленок

2

2

Картон простилковий

Металевий

ГОСТ 9542

ТУ 17-15-10

2.5 Проектування технологічного процесу складання заготовки

Опис конструкції заготовки і швів, що скріплюють деталі верху і підкладки.

Для з`єднання деталей данної конструкції використовуються такі види швів:

Настрочний шов: деталі складають різнойменними сторонами на візначену величину і скріплюють однією, двома, або трьома і більше строчками. У даній моделі цим швом з`єднається: союзка з халявами, манжет настрочується на берці та пристрочується застібка - «блискавка».

Зшивний шов: деталі складають одноіменними сторонами і скріплюють по вирівняному краю однією або двома строчками. Деталі розвертають так, щоб вони знаходились в одній площині. Найбільш розповсюджено укріплення зшивного шва тасьмою, яку накладають на не лицьову сторону деталей і пристрочують двома паралельними строчками, або приклеюють її. В місті з`єднання деталей утворюється рубець, який розпрасовують. Цим швом мі з`єднали халяви по задньому шву та передньому шву.

2.6 Розробка технологічного процесу обробки деталей верху взуття

Видимі краї деталей заготовки обробляють для надання взуттю більш якісного товарного вигляду. До способів обробки країв відносяться такі операції як фарбування торця, відсікання країв, гаряче формування країв (випал), загинання і окантовування (для текстильних матеріалів, штучних і синтетичних шкір).

Для розроблюваної моделі вибирається спосіб обробки видимих країв взагибку, так як цей варіант обробки надає їй більш привабливий зовнішній вигляд.

Таблиця 2.4. Перелік операцій обробки деталей верху

Найменування операцій

Характер роботи

Вид устаткування

Допоміжні матеріали

Технологічні режими, нормативи, ескізи

1. Скушування країв деталей

М

АСГ-13-2-О

-

Під загинання 7±1 мм,

Під настрочний шов 4+1 мм,

Під зшивний шов 2,5±1 мм

2. Загинання країв деталей

Р

-

Клей-розплав КР-5

Ширина загнутого краю 4-5 мм.

Розробка схеми складання заготовки і схеми розгорненого технологічного процесу.

Таблиця 2.5. Порядок роз'єднування заготовки жіночих чобіток на застібці - «блискавка»

Від чого відокремлюється

Що відокремлюється

Що залишається

Вид шва

Від заготовки жіночих чобіток

Вузол підкладки

Вузол верху

настрочний

Від вузла верху

Декоративний ремінь

Вузол верху без декоративного ременя

настрочний

Від вузла верху без декоративного ременя

Підпряжник з пряжкою

Вузол верху

настрочний

Від вузла верху

Клапан під застібку - «блискавку»

Вузол верху без клапану під застібку - «блискавку»

настрочний

Від вузла верху без клапану під застібку - «блискавку»

Застібка - «блискавка»

Вузол верху без застібки - «блискавка»

настрочний

Від вузла верху без застібки - «блискавка»

манжет

Вузол верху без застібки - «блискавка» та манжету

настрочний

Від вузла верху без застібки - «блискавка» та манжету

союзка

Вузол халяв

настрочний

Від вузла халяв

Халява наружна

вузол внутрішніх халяв

Зшивний

Від вузла внутрішніх халяв

Халява внутрішня передня

Халява внутрішня задня

настрочний

Від вузла підкладки

Штаферка

Вузол підкладки без штаферки

настрочний

Від вузла підкладки без штаферки

Шкіркишеня

Вузол підкладки без штаферки і шкіркишені

настрочний

Від вузла підкладки без штаферки і шкіркишені

Підкладка під союзку

Вузол підкладки під халяви

переметувальний

Від вузла підкладки під халяви

Підкладка під внутрішню халяву

Підкладка під зовнішню халяву

Переметувальний,

зшивний

1. Спускання країв деталей верху

2. Дублювання деталей міжпідкладкою

3. Загинання країв деталей манжету по канту

4. Зшивання втачним швом зовнішньої халяви з передньою внутрішньою халявою

5. Розгладження зшивного шва з одночасним наклеюванням тасьми

6. Нанесення клею на халяви та манжет, сушка

7. Наклеювання та настрочування манжета на халяви

8. Нанесення клею на халяви та союзку, сушка

9. Наклеювання та настрочування союзки на халяви

10. Зістрочування внутрішніх халяв до розрізу під застібку «блискавку»

11. Нанесення клею на застібку - «блискавку» та передню внутрішню та задню внутрішню халяву, сушка

12. Наклеювання передньої внутрішньої та задньої внутрішньої халяв на застібку - «блискавку»

13. Нанесення клею на клапан, сушка

14. Приклеювання клапану до застібки - «блискавка»

15. Строчіння по застібці - «блискавка» першою строчкою

16. Зістрочування зшивним швом по задньому краю халяв

17. Розгладжування зшивного шва з одночасним наклеюванням тасьми

18. Пристрочування декоративного ременя та підпряжника з пряжкою на манжет

19. Наклеювання підсилювальної тасьми під строчку «зигзаг»

20. Зістрочування швом «зиг заг» переднього края підкладки під халяви

21. Наклеювання підсилювальної тасьми під строчку «зигзаг»

22. Зістрочування підкладки під халяви з підкладкою під союзку швом «зигзаг»

23. Зшивання втачним швом заднього краю підкладки

24. Настрочування шкіркишені на підкладку під халави

25. Настрочування штаферки на халяви

26. Приклеювання латексної стрічки на штаферку

27. Нанесення клею на верх і підкладку по канту, сушіння

28. Склеювання верху з підкладкою по канту

29. Строчіння канту з одночасним обрізуванням країв шкір підкладки, друга строчка по застібці - «блискавка»

30. Чищення заготовки, обрізання та обпалювання кінців ниток.

Список джерел

устаткування мода заготовка взуття

1. Справочник обувщика (Технология). М.: Легпромбытиздат, 1989.

2. Технология производства обуви, часть Ш. Обработка деталей верха обуви - М.: ЦНИИТЭИ Легпром, 1987

3. Технология производства обуви, часть Ш. Обработка деталей низа обуви - М.: ЦНИИТЭИ Легпром, 1988.

4. Технология производства обуви, часть V. - Сборка заготовок обуви. М.: ЦНИИТЭИ Легпром, 1970.

5. Шагапова И.М. Технология сборки заготовок обуви. - М. Легкая промышленность, 1983.

6. Технология производства обуви, часть IV Сборка и отделка обуви. Раздел 1. Клеевые методы крепления. - М. Легкая промышленность, 1987.

7. Коновал В.П. Шаповал Н.И., Омельченко Н.Н., Лисенко А.И. Методические указания по оформлению текстовых и графических документов в учебном процессе, КТИЛП, 1993.

8. Универсальный справочник обувщика 2 часть. Коновал В.П., Гаркавенко С.С., Свыстуновой Л.Т.

9. ГОСТ 19116-84 Обувь модельная. Технические условия.

10. Отраслевые нормы использования кож для верха обуви.

11. Отраслевые журналы обувной промышленности.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Конструктивно-технологічна характеристика взуття. Обґрунтування вибору матеріалів для верху і низу взуття, способу формування і методу кріплення низу. Розмірно-повнотний асортимент взуття. Послідовність технологічного процесу складання заготовки.

    курсовая работа [284,7 K], добавлен 10.12.2014

  • Сутність клейового методу кріплення підошви до заготовки. Обґрунтування вибору колодки і матеріалів для взуття. Розмірно-повнотний асортимент для туфель. Проектування моделі методом копіювально-графічної системи. Технологічний процес складання заготовки.

    курсовая работа [412,9 K], добавлен 24.11.2015

  • Обґрунтування вибору конструкції взуття і фасону взуттєвої колодки, засоби художньої виразності, способи гармонізації, що застосовується при проектуванні моделі. Методи проектування деталей жіночого високо каблучного взуття з використанням фурнітури.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 15.02.2016

  • Загальні відомості про підприємство взуття та його продукцію. Техніко-економічна характеристика ПП "Віділайт". Аналіз сфери діяльності підприємства, його структури, асортименту продукції та технологічного обладнання. Організація контролю якості взуття.

    отчет по практике [968,0 K], добавлен 20.10.2014

  • Розробка асортименту і конструкцій чоловічого спеціального взуття осінньо-весняного сезону. Характеристика та специфіка взуття для військовослужбовців, що має чимале значення у взуттєвій промисловості. Проектування процесу виробництва даного взуття.

    дипломная работа [3,9 M], добавлен 18.04.2011

  • Оформлення кресленика деталі, виливка, кованки. Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі. Матеріал деталі та його властивості. Визначення типу виробництва. Вибір виду і методу отримання заготовки. Економічне обґрунтування вибору заготовки.

    учебное пособие [3,8 M], добавлен 07.08.2013

  • Розробка моделі зачіски відповідно до історичної епохи, типу обличчя і напрямків моди. Розробка технологічної послідовності виконання зачіски. Обґрунтування вибору, парфумерно-косметичних засобів, інструментів, обладнання, необхідних для виконання моделі.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 26.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.