На усмоктуванні резервного насосу є засувка для відключення насоса при ревізії, без зливу масла з баку.

Гвинтові насоси подають масло високого тиску через зворотний клапан на торцеве ущільнення і опорний підшипник нагнітача, частина масла до зворотного клапана зтравлюється в лінію змазки перед блоком насосів регулятором перепаду, що підтримує задану величину перевищення тиску масла над газом. Перепад тиску масла над газом контролюється за допомогою показуючого приладу (дифманометра) і реле перепаду, що з'єднані з маслопроводом високого тиску і з поплавковою камерою.

Для захисту нагнітача від помпажа є сигналізатор, до якого підведене очищене масло з постійним тиском 0,5 МПа.

Паливна система ГТУ призначена для подачі паливного газу до камери згорання. Паливний газ до турбоагрегату поступає із блоку підготовки паливного газу де проходить попередню очистку, осушку, та підігрів.

2.2 Порядок пуску в роботу і зупинка газотурбінного агрегату ДЖ-59Л

Перед першим пуском ГПА необхідно перевірити якість підготовчих робіт. Для цього необхідно ознайомитися з актами про проведення наступних робіт: центрування нагнітача з трубопроводами технологічної обв'язки, іспиту опору ізоляції електроустаткування агрегату, виміру опору заземлення, гідровипробування імпульсних трубопроводів, опресування системи пускового, паливного, імпульсного газу, перевірки і налагодження систем керування агрегатом. Крім того, варто ознайомитися із сертифікатами на масло, застосовуване в системах двигуна і нагнітача.

Відповідальний за пуск повинен переконатися, що проведено всі підготовлені роботи і виконані всі умови, передбачені “Інструкцією з експлуатації ГПА”, інструкціями з експлуатації АСУ ГПА і привідного двигуна.

При повній готовності до пуску на пристрої представлення інформації (ППІ) установки включається сигнал “Готовий до пуску”.

Холодне прокручування (ХП). Перед кожним пуском агрегату з метою перевірки готовності до пуску двигуна й інших механізмів пристроїв агрегату проводиться ХП, що здійснюється з операторної агрегату. Для проведення ХП на пульті необхідно установити режим роботи ГПА “Холодне прокручування”. При виконанні передпускових умов і включенні індикації “Готовий до пуску” натиснути кнопку “Пуск”. ХП двигуна здійснюється автоматично по алгоритму системи автоматичного керування ГПА. Тривалість ХП (тривалість роботи стартера) 100 с. По закінченні ХП (загоряється табло “Зупинка”) необхідно визначити час вибігу роторів НТ і ВТ.

Пуск ГПА. Пуск агрегату здійснюється після перевірки виконання передпускових умов, ХП і повної зупинки роторів двигуна. Перед пуском необхідно перемикач вибору режиму роботи на пульті керування установити в положення “кільце” чи “магістраль”, а після включення індикації “Готовий до пуску” натиснути керування ГПА. Послідовність виконання операцій контролюється автоматично.

Нормальна зупинка агрегату виробляється тільки після закінчення пуску при роботі ГПА на режимі “Кільце” чи “Магістраль” натисканням на кнопку “Нормальної зупинки”. Зупинка виробляється автоматично відповідно до алгоритму системи автоматичного керування.

Аварійна зупинка агрегату служить для захисту устаткування агрегату при порушенні технологічних параметрів, невиконанні команд, невідповідності положення виконавчих механізмів, а також при погрозі безпеки обслуговуючого персоналу. Аварійна зупинка ГПА відбувається автоматично відповідно до алгоритму САК при спрацьовуванні захистів чи натисканні на кнопку “Аварійна зупинка”.

Аварійна зупинка ГПА здійснюється вручну, у наступних випадках: поява стороннього шуму в одному з вузлів агрегату, погроза безпеки обслуговуючого персоналу чи поломка агрегату; відхилення параметрів від припустимих значень і неспрацьовування захисту, запалення масла чи газу в мастилопроводах агрегату, прориви газу в контейнер нагнітача.

2.3 Експлуатація газотурбінного агрегату ДЖ-59Л

Обладнання, установки та системи компресорного цеху (далі КЦ) повинні експлуатуватися відповідно до виробничих інструкцій, що складені на основі інструкцій з експлуатації заводів-виготовлювачів обладнання, "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів", "Правил безпеки при експлуатації магістральних газопроводів" та інших нормативних документів.

Всі операції, пов'язані з пуском або зупинкою агрегату, повинні проводитися автоматично. Пуск агрегату після ремонту проводиться згідно з затвердженими положеннями про порядок здачі в ремонт і приймання з ремонту ГПА. Пуск ГПА оснащених агрегатною системою автоматичного управління (САУ), у процесі експлуатації повинен здійснюватися автоматично.

Під час обслуговування ГПА оперативний персонал зобов'язаний підтримувати заданий режим роботи, здійснювати контроль і періодичну реєстрацію параметрів, аналізувати причину їхньої зміни і відхилення від нормальних величин, приймати міри щодо попередження небезпечних режимів, зокрема:

? не допускати підвищення тиску газу після нагнітача вище
дозволеної величини шляхом регулювання частот обертання роторів, зміною
працюючих ГПА та їхньої роботи (захист повинен спрацьовувати при
підвищенні тиску на 0,15 МПа вище дозволеного);

? не допускати температуру газу на виході КЦ гранично допустимої
шляхом регулювання режиму працюючих установок охолоджування, зміною
режиму роботи ГПА;

? контролювати об'ємний розхід газу через відцентрові нагнітачі і не
допускати можливість роботи в зонах із пониженими об'ємними витратами (зона передпомпажних режимів), а також в зонах із високими об'ємними витратами (зонах небезпечних режимів за умов динамічної стійкості) шляхом регулювання кількості обертів роторів, зміною схеми роботи ГПА, перепусканням газу. Не допускати роботу газотурбінних ГПА без системи протипомпажного захисту та регулювання;

? підтримувати робочу температуру продуктів згорання газотурбінних установок, не допускаючи під час зміни навантаження (або зовнішніх умов) перевищення встановлених величин;

? не припускати перевищення потужності на муфті ГПА вище
допустимої для даного типу агрегату;

? не допускати роботу ГПА при частотах обертання
роторів заборонених інструкцією з експлуатації заводів-виготовлювачів;

? попереджувати можливість обмеження всмоктувального тракту
ГПА своєчасним включенням регулюванням та контролем роботи системи,
що попереджує льодоутворення;

? контролювати протягом часу роботи ГПА розрідження на вході
компресора, вчасно замінювати змінні фільтруючі елементи, не допускати
неекономічну роботу ГПА з підвищеними втратами тиску осьового компресора. Своєчасно проводити очистку його проточної частини;

? контролювати параметри технологічного газу з метю аналізу і
попередження умов гідратоутворення технологічних комунікаціях, з метою
недопущення роботи з гідравлічними опорами, що перевищують допустимі.

контролювати перепади тиску і їх зміну в часі на установках
очищення, охолодження газу, на захисних решітках та інших елементах
технологічних комунікацій для попередження роботи з гідравлічними
опорами, що перевищують допустимі. Допускається знімати захисні решітки
на всмоктувані відцентрового нагнітача з дозволу газотранспортного
підприємства згідно поданям підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо), але не раніше, ніж через 1 рік з початку експлуатації КС (КЦ);

? забезпечувати ефективну роботу установок очищення газу з метою відвернення ерозійного зносу і забруднення елементів нагнітача шляхом включення необхідної кількості апаратів, періодичним їхнім дренажем та очищенням;

? контролювати рівень масла в маслобаках і виконувати їх вчасну
дозаправку, як правило, в денну зміну;

? контролювати тиск, температуру в системах змащування,
регулювання і ущільнення; забезпечувати температурний режим масла і
підшипників у межах, встановлених інструкцією з експлуатації заводів-
виготовлювачів ГПА; визначити значення і зміну перепадів тиску в масляних
фільтрах і виконувати вчасну їхню очистку; перевіряти дієздатність системи
ущільнення нагнітача;

? контролювати рівень вібрації та його зміни;

? контролювати комплектність та дієздатність засобів пожежогасіння;

? контролювати рівень загазованості;

? контролювати параметри системи електрозабезпечення КС;

? контролювати готовність аварійного джерела енергопостачання;

? контролювати роботу систем теплозабезпечення і вентиляції КС.
Компресорний цех повинен бути оснащений аварійним зупиненим з відключенням від газопроводу і скиданням газу із технологічних комунікацій у випадках:

? пожежі у приміщенні цеху, укритті, блочному пункті редукування
газу власних потреб, установках очищення і охолодження газу, кранових
вузлів, вузлів підключення та комунікаціях КС;

? розривах газопроводів високого тиску або аварійних викидах газу;

? стихійного лиха, що створює загрозу обладнанню і життю людей
(повінь, землетрус тощо).

У цих випадках змінний інженер самостійно приймає рішення щодо зупинки ГПА або КЦ з наступною доповіддю керівництву та диспечеру підрозділу (філії).

Автоматична і аварійна зупинка ГПА оперативним персоналом повинні здійснюватися відповідно з вимогами технічної документації заводів-виготовлювачів ГПА і виробничих інструкцій.

Не дозволяється в процесі експлуатації відключати автоматичний захист або змінювати їхні уставки. У необхідних випадках, пов'язаних з тимчасовим відключенням деяких захистів (наприклад для обслуговування приладів), повинен бути забезпечений постійний контроль параметру, по якому відключений захист агрегату в цілому і прийняті необхідні заходи щодо дублювання даного параметру або шляхом непрямого вимірювання. Після проведення ремонтних робіт захист повинен бути відновленим і випробуваним з обов'язковим оформленням в журналі проведення робіт.

Виробничі об'єкти, обладнання і комунікації КС експлуатуються службами (дільницями):

? газокомпресорною - основне технологічне обладнання, системи та споруди компресорного цеху;

? енерговодопостачання - електротехнічне обладнання і прилади КС,
системи тепло- і водопостачання, сантехнічної вентиляції, промислової каналізації;

? контрольно-вимірювальних приладів і автоматизації - засоби
автоматизації основного та допоміжного обладнання КС.

Виробничі задачі експлуатаційних служб, права і обов'язки їх керівників визначаються відповідними положеннями експлуатаційних служб, затвердженими газотранспортним підприємством (УМГ тощо).

Основними завданнями персоналу, який здійснює експлуатацію та ремонт обладнання, систем і споруд КС, є:

? забезпечення безперебійного технологічного процесу очищення, компримування і охолодження газу;

? забезпечення надійності, безпеки, ефективності і економічності обладнання та систем КС;

? забезпечення справного стану виробничих будівель, споруд,
території;

? дотримання заданого режиму компримування газу;

? захист навколишнього середовища і людей від небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Експлуатаційні служби у процесі експлуатації повинні здійснювати заходи щодо забезпечення утримання охоронних зон КС, всмоктуючих та нагнітальних шлейфів, об'єктів, будинків та споруд згідно з вимогами нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України та "Правил охорони магістральних трубопроводів".

Обов'язки персоналу КЦ під час експлуатації визначаються затвердженими посадовими і робочими інструкціями та виробничими інструкціями з охорони праці по професіях та видах робіт

Підтримання обладнання КС у дієздатному стані здійснюється за допомогою системи технічного обслуговування і ремонту.

В процесі експлуатації повинні підлягати випробуванню на спрацьовування (включення) і (або) функціонування наступне обладнання із системи КЦ:

? резервні і аварійні джерела електрозабезпечення - не рідше 1 раз на місяць;

? резервна котельня, газові повітронагрівачі та інші засоби
індивідуального нагріву - щомісяця в зимовий період;

? системи водяного, пінного газового і порошкового пожежогасіння -
в терміни, визначені інструкціями з їх експлуатації але не рідше ніж 1 раз на
квартал;

? система аварійного відключення КС та автоматичний захист цеху -
при плановій зупинці;

? автоматичний захист цеху від пониження тиску паливного газу - 1
раз на місяць;

? сигналізація загазованості і аварійного включення вентиляції - 1 раз
на місяць.

2.4 Класифікація видів технічного обслуговування і ремонту газотурбінного агрегату ДЖ-59Л

Система технічного обслуговування та ремонту повинна передбачати:

? періодичне технічне обслуговування під час роботи під навантаженням;

? технічне обслуговування після призначеного числа годин роботи під навантаженням;

? технічне обслуговування та (або) поточний ремонт після призначеного числа годин роботи на зупиненому обладнанні;

? технічне обслуговування обладнання і систем, що знаходяться у резерві;

? планово-попереджувальні (середні капітальні) ремонти;

? аварійно-відновлювальні ремонти.

Періодичність і обсяги технічного обслуговування та ремонту визначаються підрозділом, виходячи з технічного стану обладнання, наявності та функціонування системи діагностування технічного стану обладнання (комплексні обстеження ГПА до ремонту і після ремонту та в процесі експлуатації), або вимог експлуатаційної та ремонтної документації підприємств-виготовлювачів обладнання.

Ремонт допоміжних механізмів безпосередньо зв'язаних з основними агрегатами, повинен проводитися водночас з ремонтом останніх.

До виводу обладнання і споруд у капітальний або середній ремонт повинні бути:

? складені відомості обсягу робіт та кошторис, що уточнюється після відкриття і огляду обладнання;

? проведені комплексні (теплотехнічні, вібраційні, екологічні) випробування ГПА (перед капітальним ремонтом) або експрес-випробування обладнання - для отримання даних, необхідних для аналізу технічного стану;

?складений графік ремонту та проект організації ремонтних робіт;

? підготовлена необхідна ремонтна документація, складена і затверджена документація на роботи з модернізації і реконструкції обладнання, які намічені до виконання в період ремонту;

? підготовлені необхідні матеріали, запасні частини, вузли і відповідно документація;

? укомплектовані, приведені у справний стан і, при необхідності випробувані інструмент, пристрої та підйомно-транспортні механізми;

? укомплектований і проінструктований ремонтний персонал.

Підвищення надійності транспортування газу і скорочення часу аварійно-відновлювального ремонту обладнання КС повинні забезпечуватися створенням і підтриманням незнижуваних запасів матеріалів та запасних частин.

Система ТО і Р ГПА передбачає наступні види робіт:

ТО-1 - щоденне ТО. Включає контроль системи вимірювання, сигналізації з використанням штатних індикаторів та засобів контролю.

ТО-2 - щотижневе ТО. Контроль нерівномірності температурного поля на вихлопі турбіни з побудовою діаграми, крім того роботи які входять в ТО-1.

ТО-3 - щомісячне ТО, на працюючому агрегаті (приблизно, через 700 годин напрацювання). Проведення повного аналізу турбінної масли, перевірка тиску в балонах СО2 та системі пожежегасіння, крім того роботи які входять в ТО-2.

ТО-4 - щоквартальне ТО, на працюючому агрегаті (приблизно, через 2000 годин напрацювання). Включає в себе роботи:

? перевірка перепадів тиску масли на фільтрах змащувальної масла;

? змащення муфти та гідравлічної масла;

? перевірка напору повітря за вентиляторами наддуву;

? роботи які входять в ТО - 3.

ТО-5 ? піврічне ТО, на непрацюючому агрегаті (приблизно, через 4000 годин напрацювання). Включає в себе:

? всі попередні ТО;

? перевірка фільтрів паливного газу;

? перевірка протипожежної системи;

? продувка керамічного фільтру, для ущільнень та охолодження ГПА;

? промивання радіаторів АПО масла.

ТО - 6 ? щорічне ТО, на зупиненому агрегаті (приблизно, через 8000 - 10000 годин напрацювання). Рахується ремонтом типу “А”. Включає в себе перевірку жарових труб та перехідних патрубків, та роботи всіх попередніх ТО.

СР - Середній ремонт. Виконується після напрацювання агрегатом 16000 годин та, крім того, включає в себе всі роботи передбачені всіма ТО. Він рахується ремонтом типу “В”. Включає в себе:

? повне відкриття агрегату (ОК, Т, СТ), крім відцентрового нагнітача;

? калібрування системи керування;

? ревізія редуктора турбодетандера;

? повна дефектоскопія (підшипники, шийки валів, жарові труби, робочі лопатки Т, СТ та ін.);

? перевірка контакту зубчатих з'єднань в проміжних валах, контроль системи маслопідведення на змащення напівмуфти;

? перевірка та заміна фільтрів на змащувальній системі;

? чистка основного баку масли, та всіх баків дегазації, повна заміна масла;

? перевірка зазорів по проточній частині, в підшипниках та лабіринтних ущільненнях;

? замір потужності на валу СТ до ремонту та після ремонту.

КР - Капітальний ремонт. Виконується після напрацювання агрегатом 30000 годин або за фактичним станом агрегату, якій відображається в акті комісії яка робила обстеження агрегату. Він рахується ремонтом типу “С” і включає в себе роботи:

? всі робити попередніх ТО та середнього ремонту, плюс повне відкриття відцентрового нагнітача.

Порядок виведення ГПА в ремонт

Основними факторами для виводу ГПА в КР за фактичним станом слід рахувати різке збільшення відмов складових частин ГПА та неможливість їх відновлення шляхом ТО.

Планування ремонтів повинно бути узгоджено с планом транспортування газу.

Річний план - графік ТО і Р є основним документом, який визначає об'єми робіт і є підставою для визначення потреби в запасних частинах, матеріалах, робочій силі та грошових коштах.

Роботи, які проводяться при ТО-3 та ТО-6, реєструються в експлуатаційних формулярах ГПА, а роботи за ТО-1 та ТО-2 виконуються в порядку поточної експлуатації.

Пошкодження та відмови ГПА, виявлені при всіх видах ТО, а також виявлені змінним персоналом при експлуатації фіксуються в “Журналі дефектів основного та допоміжного обладнання”.

Плановий СР та КР проводиться силами спеціалізованих ремонтних організацій (зокрема силами “Укргазенергосервіс”). Вивід ГПА в ремонт проводить комісія під керівництвом начальника цеху.

Перед виводом в ремонт експлуатуюча організація (замовник) повинна виконати наступне:

? скласти та передати ремонтній організації попередню ремонтну відомість;

? а три тижні дати факсограму у відділ КС про відрядження представників “Техдіагаз”, для заміру потужності на валу СТ;

? за два тижні дати в факсограму в УМГ з проханням про вивід в ремонт ГПА;

? разом з ремонтною організацією провести вимірювання параметрів і обстеження ГПА на одному режимі під навантаженням для отримання даних, необхідних для аналізу роботи та технічного стану окремих елементів устаткування (з записом в ремонтні формуляри);

? надати ремонтній організації технічну документацію на ГПА, спеціальні прилади, інструменти та пристрої, які постачаються разом з ГПА і є необхідними для проведення ремонту;

? призначити представників відповідних служб, контролюючих хід і якість ремонту.

Після розкриття ГПА та дефектоскопії, складається остаточна дефектовочна відомість.

Ремонтною організацією складається та погоджується з замовником перелік устаткування, яке підлягають відправці на ремонт, або заміні на нове.

Оцінка якості ремонту ГПА проводиться на підставі ремонтних формулярів, техніко-економічних показників роботи ГПА під навантаженням до та після ремонту.

Після ремонту агрегат, який пройшов налагодження і перевірку усіх систем, повинен експлуатуватися із закритими і опломбованими щитами управління.

Усі планові зупинки і пов'язані з ними пуски резервних ГПА повинні, як правило, використовуватись оперативним персоналом в деякий час. Усі планові і режимні зупинки повинні виконуватись у нормативному режимі.

Вимушені зупинки ГПА повинні виконуватись оперативним персоналом у нормативному або аварійному режимі залежно від причин, характеру і передбачуваних наслідків пошкодження або відмови.

У випадку вимушеної або аварійної зупинки ГПА, необхідно з'ясувати причину і, до її усунення, не запускати даний агрегат.

Знаходження ГПА в стані "резерв" або "гарячий резерв" встановлюється диспетчерською службою підприємства.

На агрегаті в стані гарячий резерв" повинні бути виконані усі передпускові умови, що забезпечують його негайний автоматичний запуск від кнопки "пуск" або за сигналом автоматизованої системи управління технологічним процесом (САУ ТП). На агрегаті в стані "резерв" повинно проводитися технічне обслуговування. Порядок його проведення повинен забезпечувати при необхідності, пуск ГПА не пізніше ніж через 2 години після надходження команди. Компресорний цех у плановому порядку один раз на рік повинен бути зупинений (у літній час) на термін до 48 годин для виконання ремонтно-профілактичних робіт із підготовки обладнання до осінньо-зимової експлуатації. Перед плановою зупинкою компресорного цеху необхідно скласти і затвердити план робіт із призначенням керівників і виконавців; укомплектувати планові роботи необхідними матеріалами, інструментами та механізмами.

3. Розрахункова частина

3.1 Розрахунок фізичних властивостей газу

Склад природного газу у відсотках об'ємних:

CH4 ? 98,68;

C2H6 ? 0,15;

C3H8 ? 0,03;

C4H10 ? 0,00;

C5H12 ? 0,00;

N2 ? 0,86;

CO2 ? 0,28.

Виходячи з складу газу молярну масу газу М, газову сталу R, відносну густину за повітрям і густину газу за нормальних умов

(3.1)

де - молярна маса -го компонента природного газу;

- молярна (об'ємна) частка -го компонента природного газу.

(3.2)

 (3.3)

(3.4)

Знаходимо псевдокритичні параметри природного газу: тиск Рnк і температуру Тnк

(3.5)

(3.6)

де , - критичний тиск і критична температура -го компоненту газу;

n - кількість компонентів у природному газі.

Обчислюємо нижчу теплоту згорання природного газу

 (3.7)

де - нижча теплота згорання -го компонента газу;

n1 - кількість горючих компонентів у природному газі.

3.2 Розрахунок режимів роботи газотурбінного агрегату ДЖ-59Л

Газотурбінні агрегати ДЖ-59Л даної компресорної станції застосовуються для приводу нагнітачів Н-16-76-1,37 з такими параметрами:

? номінальна продуктивність Qн = 37 млн.м3/д,

? номінальний абсолютний тиск газу на вході Рвсн = 5,44 МПа.

Передбачаємо паралельну роботу двох вибраних ГПА.

Окрім того, з паспортної характеристики нагнітача вибираємо значення зведених параметрів, номінальних обертів, мінімально допустимої із умови безпомпажної роботи подачі:

nн = 6500 об/хв,

Qmin = 352 м3/хв.

Температура повітря для району розташування КС становить Та = 293К. Розрахунковий атмосферний тиск Ра = 0,0969 МПа.

Вихідні дані для розрахунку наявної потужності ГТУ:

- номінальна потужність ГТУ

- коефіцієнт, який враховує допуски і технічний стан ГТУ КN =0,95;

- коефіцієнт, який враховує вплив системи проти обмерзання Коб = 1;

- коефіцієнт, який враховує вплив системи утилізації тепла Ку = 0,985;

- коефіцієнт, який враховує вплив температури навколишнього середовища Кt =3,2;

- номінальна температура повітря на вході в ГТУ

Розрахункову температуру повітря на вході ГТУ обчислюємо за формулою

(3.8)

де - середня температура зовнішнього повітря для періоду, що розглядається, за даними СниП 2.01.01.-82 або даними метеостанції;

- поправка на зміну кліматичних параметрів і місцевий підігрів повітря на вході ГТУ, .

Тз = 293 + 5 = 298 К.

Наявну потужність газотурбінної установки (ГТУ) для привода відцентрованих нагнітачів (ВН) КС визначаємо за методикою, наведеною у чинному на сьогодні міждержавному галузевому нормативному документі “Нормы технологического проектирования. Магистральные трубопроводы. Часть 1. - Газопроводы” (ОНТП 51-1-85) [1]

(3.9)

де - номінальна потужність ГТУ, кВт;

- коефіцієнт, який враховує допуски і технічний стан ГТУ;

- коефіцієнт, який враховує вплив системи, що протидіє обмерзанню;

- коефіцієнт, який враховує вплив системи утилізації тепла відпрацьованих газів;

- коефіцієнт, який враховує вплив температури навколишнього повітря;

- номінальна температура повітря на вході у ГТУ, К;

- розрахункова температура повітря на вході у ГТУ, К;

- розрахунковий тиск зовнішнього повітря, МПа, який залежить від геодезичної позначки місця розташування компресорного.

Обчислюємо зведені параметри абсолютного тиску і температури газу на вході у нагнітачі за формулами

(3.10)

,

Визначаємо коефіцієнт стисливості газу за умов входу в ВН

(3.11)

де

(3.12)

При проектній продуктивності компресорної станції за стандартних умов Q обчислюємо об'ємну продуктивність всіх ГПА КС за умов входу в нагнітачі

(3.13)

Знаходимо об'ємну подачу газу одного нагнітача за умов входу

(3.14)

де m -- кількість паралельно працюючих нагнітачів з однотипними роторами.

Приймаємо, що кількість обертів нагнітача дорівнює номінальному значенню n=6500 об/хв н. Визначаємо зведену витрату газу за формулою

(3.15)

Qзв = Qвс = 381,75 м3/хв.

Обчислюємо зведені відносні оберти нагнітача за формулою

(3.16)

де - коефіцієнт стисливості газу, температура газу на вході і газова стала, при яких побудовані зведені газодинамічні характеристики нагнітача.

Використовуючи зведену характеристику нагнітача Н-16-76-1,37 одержуємо наступні данні:

Визначаємо абсолютний тиск газу на виході нагнітачів

Тиск газу на нагнітанні не перевищує допустиме із умов міцності значення, тобто виконується технологічне обмеження параметрів роботи ГПА.

Зведена витрата газу перевищує мінімальне значення Qmin, яке забезпечує роботу нагнітача без помпажа, тобто виконується технологічне обмеження параметрів роботи ГПА.

Обчислюємо густину газу за умов входу в нагнітач

(3.17)

Знаходимо внутрішню потужність нагнітача за формулою

(3.18)



Визначаємо потужність, спожиту нагнітачем

(3.19)

де - механічний ККД нагнітача.

Потужність, спожита нагнітачем, повинна бути не більша за наявну потужність газотурбінної установки, тобто не виконується технологічне обмеження параметрів роботи ГПА.

Задаємося частотою обертів нагнітача n = 6100 об/хв. і повторюємо розрахунки, починаючи з формули:

Використовуючи зведену характеристику нагнітача Н-16-76-1,37 одержуємо наступні данні:

Визначаємо абсолютний тиск газу на виході нагнітачів

Знаходимо внутрішню потужність нагнітача:

Обчислюємо потужність, спожиту нагнітачем:

Розраховані параметри режиму роботи КС відповідають технологічним обмеженням.

Визначаємо температуру газу на виході з нагнітачів

Розрахунок витрат газу на власні потреби компресорної станції виконуємо згідно з ОНТП 51-1-85) [1].

Витрати паливного газу за стандартних умов для одного робочого ГПА обчислюємо за формулою

(3.20)

де - номінальна витрата паливного газу, наведена у таблиці 25[1] і таблиці 5.1 [2],

- нормативне значення теплоти згорання газу, = 34500 кДж/м3.

Витрати паливного газу для компресорного цеху при роботі m ГПА дорівнюють:

QПГ = qПГm. (3.21)

Обчислюємо проектні витрати паливного газу для компресорного цеху

4. Економічна частина

4.1 Розрахунок трудомісткості робіт з технічного обслуговування газотурбінної установки газоперекачувального агрегату ГПА- 16 КС «Гребінківська»

Технічне обслуговування - усунення дрібних несправностей засобів праці, проведення оглядів стану окремих вузлів та агрегатів, здійснення заміни мастила та регулювання певних механізмів.

Трудомісткість - показник, що характеризує затрати часу на одиницю продукції.

Річна трудомісткість робіт з обслуговування газотурбінної установки ГПА може бути розрахована за формулою:

(4.1)

Де річна трудомісткість робіт з технічного обслуговування, люд.- год.;

- норма часу на одну операцію або роботу у розрахунку на один об`єкт, що підлягає обслуговуванню, люд. - год.;

- кількість обслуговувань протягом року у розрахунку на один об`єкт;

- кількість об`єктів даного типу, одиниць.

Річну трудомісткість робіт з технічного обслуговування газотурбінної установки ГПА можна визначити також виходячи з ефективного часу роботи робітників за рік. Тобто, для визначення річної трудомісткості робіт з технічного обслуговування необхідно розрахувати ефективний час роботи робітників за рік .

Для обслуговування і експлуатації газотурбінної установки газоперекачувального агрегату ГПА за штатним розкладом передбачена кількість робітників - 10 чол.

Річний фонд робочого часу:

ФЧрічн = 365 - 10 - 105 - 30 - 9 = 211 дн.,

де 365 - кількість днів за рік;

10 - святкові дні;

105 - вихідні дні;

30 - кількість днів відпустки;

9 - лікарняні, прогули.

Ефективний час роботи робітника за рік:

= 211 • 8 =1688 год.

На технічне обслуговування передбачається 12% від ефективного часу роботи 1 робітника:

ТО = 1688 • 12 : 100 = 202,56 год.

Річна трудомісткість робіт з технічного обслуговування газотурбінної установки ГПА:

= 192,96 • 10 = 1929,60 люд.-год.

Отже, річна трудомісткість з технічного обслуговування становила

= 1929,60 люд.- год.

4.2 Розрахунок витрат з технічного обслуговування і експлуатації газотурбінної установки газоперекачувального агрегату КС

До складу витрат з технічного обслуговування і експлуатації газотурбінної установки ГПА належать витрати на оплату праці персоналу, який зайнятий обслуговуванням, тобто слюсарів-ремонтників; витрати на проведення заходів соціального захисту працівників, а також витрати, які пов`язані з придбанням матеріальних ресурсів, із оплатою за електричну енергію, амортизаційні відрахування, інші грошові витрати.

4.2.1 Розрахунок заробітної плати

Політика оплати праці підприємств формується й реалізується у межах чинного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата - найважливіша соціально-економічна категорія, один з економічних важелів.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, що виконуються, професійно-ділових якостей працівника та господарської діяльності підприємства.

Фонд заробітної плати - частина доходу підприємства, призначена для особистих потреб працівників, яка розподіляєхться за кількістю і якістю затраченої праці.

Фонд заробітної плати визначають окремо по категоріях працівників підприємства.

Витрати на оплату праці складаються з:

- Фонду основної заробітної плати.

- Фонду додаткової заробітної плати.

- Інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, спеціалістів і службовців. Основна заробітна плата розраховується у відповідності зі штатним розкладом працівників, а також діючими посадовими окладами і тарифними ставками.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість і за особливі умови праці.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством, або які виплачуються понад встановлені норми.

Роботи з технічного обслуговування і експлуатації газоперекачувального агрегату ГПА виконує персонал, склад якого наведений у штатному розкладі в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Штатний розклад персоналу

Назви посад і професій	Розряд	Чисельність, осіб	Місячний тарифний фонд заробітної плати, грн	Тарифний фонд заробітної плати, грн	Премія	Місячний фонд заробітної плати, грн
					%	грн
Майстер	-	1	4500,0	4500,0	30	1350,0	5850,0
Машиніст	4	3	2600,0	7800,0	20	1560,0	9360,0
Машиніст	5	1	2800,0	2800,0	20	560,0	3360,0
Слюсар-ремонтник	4	1	2300,0	2300,0	20	460,0	2760,0
Слюсар-ремонтник	5	1	2400,0	2400,0	20	480,0	2880,0
Слюсар з КВП і А	4	1	2700,0	2700,0	20	540,0	3240,0
Слюсар з КВП і А	5	1	3100,0	3100,0	20	620,0	2400,0
Підсобний робітник	2	1	1400,0	1400,0	15	210,0	3720,0
Всього	-	10	-	27000,0	-	5780,0	32780,0

Річна сума основної заробітної плати розраховується за формулою:

(4.2)

де - місячний фонд основної заробітної плати, грн;

12 - кількість місяців на рік.

Річна сума основної заробітної плати:

грн

Сума додаткової заробітної плати встановлюється у межах від 10% до 15% відносно рівня основної заробітної плати і визначається за формулою:

(4.3)

де - сума додаткової заробітної плати, грн;

- відсоток відрахувань на додаткову заробітну плату, = 15%.

Сума додаткової заробітної плати встановлена у розмірі 15 % від суми основної заробітної плати.

Сума додаткової заробітної плати:

Загальна сума заробітної плати визначається за формулою:

(4.4)

Загальна сума заробітної плати:

4.2.2 Розрахунок відрахувань на соціальні потреби

У відповідності з чинним законодавством України підприємства здійснюють відрахування у фонд соціального призначення у розмірі 37,63%.

Рівень відсотків встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Сума нарахувань на соціальні потреби () розраховується за формулою:

(4.5)

де Нн - відсоток нарахувань на заробітну плату, Нн = 37,63%.

Сума нарахувань на соціальні потреби :

4.2.3 Розрахунок витрат на електричну енергію

Витрати на електричну енергію залежать від кількості споживаної електричної енергії та встановленого тарифу за 1кВт год. електричної енергії.

Кількість електричної енергії для освітлення робочого місця () розраховується за формулою:

(4.6)

де - потужність одного освітлювального приладу, Вт; = 200 Вт;

К - кількість освітлювальних приладів, одиниць, К = 10 шт.;

- річний календарний фонд часу, діб; = 365 діб;

- час використання освітлювального приладу на протязі доби, годин, = 12 год.

1000 - коефіцієнт для переведення Вт в кВт.

Кількість електричної енергії для освітлення :

.

Витрати на електричну енергію () розраховуються за формулою:

 (4.7)

де - тариф за 1 кВт год. електричної енергії, яка врахована лічильником, грн., береться на рівні поточних тарифів,

4.2.4 Розрахунок витрат на матеріали

У процесі обслуговування газоперекачувального агрегату ГПА використовуються різні матеріали і запасні частини.

Потреба в матеріалах визначається за діючими нормами витрат матеріалів.

Витрати на матеріали визначаються у відсотках від загальної суми заробітної плати - у межах від 50% до 80% і розраховуються за формулою:

(4.8)

де - відсоток відрахувань на матеріали, = 50%.

Відсоток відрахувань на матеріали прийнятий у розмірі 50% від загальної суми заробітної плати і складають:

4.2.5 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Амортизація основних фондів - перенесення вартості основних фондів на вартість нової продукції з метою їх повного відновлення.

Механізм амортизації передбачає застосування передбачених законодавством України норм амортизаційних відрахувань.

Амортизацією основних фондів називається поступове перенесення вартості основних фондів на вироблену продукцію з метою відшкодування і накопичення грошових коштів для подальшого повного і часткового їх відтворення.

Відшкодування вартості основних фондів відбувається за рахунок щомісячно здійснюваних амортизаційних відрахувань за встановленими нормами.

Норма амортизації - річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.

Для розрахунку суми амортизаційних відрахувань необхідно використовувати балансову (первісну) вартість основних фондів і встановлені норми амортизаційних відрахувань.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить в від вартості і терміну служби основних фондів.

Річна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

(4.9)

Де А річн. - річна сума амортизаційних відрахувань, тис. грн.

Воф - балансова вартість ОФ, тис. грн..

На - норма амортизаційних відрахувань, %.

Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань наведений у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Розрахунок амортизаційних відрахувань

Назва основних фондів	Балансова вартість, основних фондів, тис. грн	Норма амортизаційних відрахувань, %	Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн
1. Споруди	380,720	8	30,458
2. Газоперекачувальний агрегат	1540,920	8	123,274
3. Трубопровід	360,840	24	86,602
		24
		24
7. Інші основні фонди	140,160	24	33,638
Разом	2422,640	-	273,972

Річна сума амортизаційних відрахувань становить 273,972 тис. грн.

4.2.6 Розрахунок відрахувань до ремонтного фонду

Стаття відрахування до ремонтного фонду включає витрати на запасні частини, пристрої та інструменти, які використовуються при виконанні ремонтних робіт.

Сума відрахувань до ремонтного фонду приймається у відсотках від суми амортизаційних відрахувань у межах від 10 до 50%.

Сума відрахувань до ремонтного фонду розраховується за формулою:

(4.10)

ДеВрем - сума відрахувань до ремонтного фонду, грн.;

Нрем - відсоток відрахувань до ремонтного фонду, який прийнятий у розмірі 50%, Нрем= 50%.

Сума відрахувань до ремонтного фонду:

тис. грн

4.2.7 Розрахунок інших грошових витрат

До інших грошових витрат віднесені витрати, які пов`язані з охороною праці та технікою безпеки, витрати на винахідництво, тощо.

Сума інших грошових витрат приймається у відсотках від основної заробітної плати у межах від 30% до 100% і розраховується за формулою:

 (4.11)

де - сума інших грошових витрат, грн.;

- відсоток відрахувань на інші грошові витрати, = 80%.

Відсоток відрахувань прийнятий до статті інші грошові витрати у розмірі 80% від основної заробітної плати:

4.2.8 Розрахунок витрат з технічного обслуговування і експлуатації газотурбінної установки газоперекачувального агрегату КС

Для визначення річної суми витрат з технічного обслуговування необхідно скласти у табличному вигляді Кошторис експлуатаційних витрат з технічного обслуговування газотурбінної установки газоперекачувального агрегату, до якого заносимо результати усіх попередньо проведених розрахунків.

Таблиця 4.3 - Кошторис експлуатаційних витрат з технічного обслуговування

Найменування статей витрат	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
1. Заробітна плата	377,596	27,15
2. Відрахування на соціальні потреби	142,089	10,21
3. Електрична енергія	8,935	0,64
4. Матеріали	188,798	13,57
5.Амортизаційні відрахування	273,972	19,70
6. Відрахування до ремонтного фонду	136,986	9,85
7. Інші грошові витрати	262,675	18,88
Разом за кошторисом	1391,051	100

Витрати з технічного обслуговування газотурбінної установки газоперекачувального агрегату КС становлять 1391,051 тис. грн.

5. Охорона праці

ремонт експлуатація газотурбінний установка

5.1 Аналіз умов праці на робочому місці

При виконанні технічного обслуговування ГПА, що працює по технологічній схемі, можуть виникати наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

паливо-мастильні матеріали (бензин, гас, мінеральні і синтетичні мастила, змазки), шкідливі продукти згорання палива, спецрідини, що проникають в організм через органи дихання, шлунково - кишечний тракт, шкіряні поверхні та слизові оболонки;

- підвищений рівень статичної електроенергії;

- підвищений рівень загазованості приміщень;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищений рівень іонізуючого випромінювання в робочій зоні;

- відсутність або недостатність природного освітлення;

- недостатнє освітлення робочої зони;

- підвищена чи понижена температури поверхонь приводу, обладнання і матеріалів;

- підвищена чи понижена температура, вологість та рухомість повітря в зоні технічного обслуговування привода;

- підвищена напруга в електромережі, замикання, яке може пройти через тіло людини;

- руйнування та розлітання осколків елементів деталей ГПА і виробничого обладнання;

- розташування робочого місця або робочої зони біля неогороджених перепадів по висоті 1,3 м та більше;

- підвищений рівень інфрачервоної радіації від нагрітих частин привода ГПА;

- підвищений рівень ультрафіолетового і теплового випромінювання при виконанні зварних робіт на приводі;

- повітряні всмоктуючі потоки, що рухаються з однаковою швидкістю (зона повітрозабірника ГПА);

- ударна хвиля (вибух ємностей, працюючих під тиском, парів горючої рідини);

- витікаючі струмені газів і рідин із ємностей та трубопроводів, що працюють під тиском;

- підвищена запиленість і загазованість повітря в зоні технічного обслуговування привода;

- фізичні перевантаження (статичні і динамічні) та нервово психічні перевантаження (емоційні);

- повітряні атмосферні потоки (вітер);

- підвищені рівні шуму, вібрації, ультра і інфразвуку при запуску та випробовуванню привода і при ультразвуковому контролю деталей привода;

- фізичні перевантаження при технічному обслуговуванні агрегатів привода, розташованих в важкодоступних місцях;

- хімічні речовини (токсичні, подразливі, впливаючі на репродуктивну функцію), що входять в склад застосовуваних матеріалів (грунтовок, клеїв, розчинників, спиртів, лаків, фарб);

- незахищені рухомі елементи привода (ротора двигуна та агрегатів), підйомних механізмів і виробничого обладнання;

- падаючі інструменти та матеріали при роботах по технічному обслуговуванню;

- струмені відпрацьованих газів, що витікають з високими швидкостями при запуску і випробовуванню привода, і предмети, що попали в ці струмені;

- транспортні засоби (візки самохідні і несамохідні) для доставки агрегатів, обладнання;

5.2 Розробка заходів з охорони праці

5.2.1 Заходи з техніки безпеки

При монтажі ГПА варто звернути увагу на наступне. Підйом турбоблока необхідно робити за допомогою спеціальної траверси. Підйом інших блоків - усмоктувальної камери блоку маслоохолоджувачів, вихлопного пристрою, шумоглушника й ін. - повинен здійснюватися у відповідності зі схемами стропування і рекомендаціями, викладеними в технічній документації на ГПА. У з'єднаннях блоків ГПА необхідно усунути усі нещільності і щілині, кришки маслобаків повинні бути встановлені герметично. На непрацюючому агрегаті жалюзі повітроочисного пристрою (ПОП), повітрозапірного відсіку двигуна повинні бути закриті, вхідні дифузори вентиляторів блоку масло охолоджувачів зачохлені.

Після монтажу основного і допоміжного устаткування при проведенні пусконалагоджувальних робіт, коли на КС зосереджені будівельні, монтажні, експлуатаційні і пусконалагоджувальні організації і єдине керівництво утруднене варто звернути увагу на дотримання правил техніки безпеки. Перед подачею газу на КС весь персонал будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних і інших організацій, задіяних на площадці, повинен пройти інструктаж з техніки безпеки, що повинно бути зафіксоване в документах.

До експлуатації і ремонту ГПА допускається обслуговуючий персонал, що пройшов спеціальну підготовку, здав іспити і допущений в установленому порядку до його обслуговування й експлуатації.

Перед пуском ГПА потрібно переконатися в спрацьовуванні звукового сигналу при натисканні кнопки “Пуск”.

Пуск агрегату без огороджень і кожухів на обертових деталях і вузлах, що знаходяться на висоті не більш 2 м від рівня підлоги ( вентилятори блоку масло охолоджувачів, муфта пускових насосів), чи зняття їх під час роботи агрегату не допускається.

При експлуатації ГПА забороняється :

- входити у відсік двигуна при запуску і роботі двигуна;

- робити роботи на двигуні, коли система ГПА знаходиться під струмом;

- робити роботи в усмоктувальній камері і вихлопній шахті агрегату під час запуску при роботі двигуна;

- працювати з відкритими дверима відсіку двигуна, ПОП й усмоктувальної камери.

Повітря в маслобаку повинне щодня перевірятися на вміст у ньому горючих газів із записом у журналі. При вмісті горючих газів у маслобаку агрегату більш 1% робота ГПА не допускається.

Не допускається перебування обслуговуючого персоналу біля працюючого агрегату без засобів індивідуального захисту від шуму більш 1 години в плині однієї робочої зміни.

Припустимий рівень вібрації ГТУ, вимірюваний штатною апаратурою, не повинен перевищувати 60 мм/с.

Герметична перегородка між відсіками двигуна і нагнітача повинна підтримуватися в такому стані, щоб повітря з відсіку нагнітача не проникало у відсік двигуна.

При подачі гарячого повітря від двигуна для обігріву відсіків агрегату необхідно оповіщати про це працюючий у відсіках персонал. При роботі з арматурою гарячого повітря варто користуватися захисними рукавицями.

При відключенні електроенергії необхідно користуватися станційними переносними світильниками напругою 12 В у вибухобезпечному виконанні.

У зимовий час площадки обслуговування ГПА варто періодично очищати від снігу.

Аварійна зупинка агрегату повинна бути проведена в наступних випадках:

- при погрозі безпеки обслуговуючого персоналу, при поломці агрегату, появі металевих стукотів і ударів, сильних витоках масла чи газу, помпажних явищ в агрегаті.

Перед оглядом і ремонтом агрегату з контуру нагнітача повинен бути стравлений газ і в місцях розміщення арматури і пускових пристроїв повинні бути вивішені плакати “Не включати! Працюють люди.”.

Усі роботи з регулювання двигуна можуть здійснюватися тільки при зупиненому агрегаті. Регламентні і ремонтні роботи на двигуні повинні здійснюватися тільки після охолодження його зовнішніх поверхонь до температури 450С. У період збирання і розбирання агрегату необхідно користуватися справними спеціальними інструментами і пристосуваннями, що гарантують безпечне ведення робіт. Забороняється: користуватися несправними піднімальними механізмами і пристосуваннями для підйому двигуна, кришки нагнітача, ротора й інших складальних одиниць агрегату; залишати деталі в підвішеному стані на вантажопідйомних механізмах, експлуатувати вантажопідйомні механізми при температурі нижче -200С.

Вантажопідйомні механізми, що працюють у парі, варто навантажувати рівномірно щоб уникнути їхньої поломки і травматизму персоналу.

При розконсервації і мийці деталей варто користуватися пожежобезпечними технічними миючими речовинами.

Забороняється в контейнерах чи поблизу агрегату зберігати гас, бензин і інші легкозаймисті матеріали.

5.2.2 Заходи з виробничої санітарії

Виробничі приміщення повинні бути виконані відповідно до Сніп, санітарними нормами проектування промислових підприємств, Вказівками по будівельному проектуванню будівель і споруд нафтової промисловості і Протипожежними технічними умовами будівельного проектування.

Виробничі приміщення повинні мати пристрої для провітрювання (стулки, що відкриваються, у віконних палітурках або ліхтарях і ін.).

Площа і число стулок, що відкриваються, визначаються проектом.

Стулки віконних палітурок, а також стулки ліхтарів повинні бути забезпечені пристроями для легкого і швидкого відкриття і закривання.

Ліхтарі виробничих приміщень повинні бути обладнані дистанційним керуванням або майданчиками зі сходами для обслуговування віконних фрамуг.

Входи у виробничі приміщення в місцевостях з суворими кліматичними умовами повинні бути забезпечені тамбурами, захисними стінами і іншими пристроями, що оберігають що працюють в приміщеннях від різкого пониження температури при відкритті вхідних дверей.

Для змиву нафти, бруду з підлоги і з лотків повинні бути влаштовані водяні стояки. За відсутності водопроводу допускається прибирання приміщення сухим способом (ганчірками, дрантям і т. п.). Для збору покидьків і сміття повинні бути встановлені в зручних місцях ящики і урни.

Для отруйних відходів повинні бути окремі ящики з кришками.

У виробничих і підсобних приміщеннях повинні бути прийняті заходи до максимального використання природного освітлення. Вікна повинні бути повністю засклені і міститися в чистоті.

На виробничих об'єктах повинні бути санітарно-побутові приміщення для обслуговуючого персоналу згідно санітарним нормам.

Пральні для прання і знешкодження спецодягу повинні бути механізованими і мати приміщення для ремонту цього одягу.

Виробничі приміщення, в яких постійно або тривало знаходяться люди, повинні обладнатися опалювальними пристроями, що відповідають
вимогам санітарних і протипожежних норм, а електричні нагрівальні прилади також Правилам пристрою електроустановок.

Виробничі приміщення з технологічними тепловиділеннями повинні бути обладнані черговим опалювальним пристроєм для підтримки в цих приміщеннях температури не нижче +5° під час зупинки на ремонт апаратури і устаткування.

Рециркуляція повітря при пристрої повітряного опалювання спільно з вентиляцією приточування не допускається, за винятком окремих випадків, коли в повітряне середовище цеху по роду його технології не. виділяються гази і пил.

У виробничих приміщеннях із значним виділенням пилу повинні встановлюватися нагрівальні прилади з гладкими поверхнями, що допускають легке очищення їх від пилу.

Обслуговування вентиляційних систем повинне доручатися виділеним для цієї мети навченим працівникам підприємства.

- забороняється працівникам, яким не доручений догляд за вентиляційними установками і ремонтом їх, закривати вентиляційні засувки, шибери, отвори приточувань або витяжних, знімати кожухи, зупиняти і включати вентилятори і проводити інші дії вентиляційному устаткуванням, за винятком аварійних випадків.

У дефектній відомості на ремонт устаткування і установок повинні бути передбачені ремонт і перевірка вентиляційних установок.

Забороняється приймати устаткування і установки після ремонту, якщо вентиляційні установки не приведені в порядок. Ефективність вентиляції необхідно періодично інструментальний перевіряти і виявлені дефекти усувати.

- приміщень, в яких можуть виділятися гази, що містять сірчисті з'єднання, повинні бути обладнані вентиляцією з механічною спонукою, а в необхідних випадках - і місцевою витяжною механічною вентиляцією.

У виробничих приміщеннях з тепло збитки понад 20 ккал/м3 повинні передбачатися аераційні ліхтарі.

- надходження шкідливих виділень в приміщення і їх розповсюдження в робочій зоні повинне запобігати насамперед проведенням технологічних заходів за рахунок раціональної організації виробничого процесу (герметизація, теплоізоляція, виведення продувочних ліній насосів за межі приміщень, видалення пролитих продуктів і ін.).

- для зменшення шуму і запобігання рас; проникнення вібрації на будівельні конструкції вентиляційне устаткування повинне бути встановлене на шумовібропоглинаючих підставах.

У компресорних станціях, комбінуючи газ, що містить сірководень, повинна бути, переважно в нижній зоні, влаштована механічна загально обмінна вентиляція згідно розрахунку, а в необхідних випадках - також і місцева витяжна вентиляція безпосередньо у вогнищ виділення шкідливостей.

У газових компресорних станціях з газомоторними двигунами місце огорожі повітря приточування повинне бути розташоване з боку повітряних фільтрів на відстані не менше 16 м від вихлопних труб газомотокомпресорів або на 6 м нижче вихлопних труб газомотокомпресорів при горизонтальній відстані між ними не менше 16 м.