Агрегат ГПА-16 призначений для стиснення природного газу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Роль енергії в підтриманні подальшого розвитку цивілізації дуже велика. В сучасному суспільстві важко знайти хоча б одну область людської діяльності, де б не потрібно було б (прямо або побічно) більше енергії, ніж її можуть дати м'язи людини.

Споживання енергії - важливий показник життєвого рівня. В ті часи, коли людина добувала їжу виходячи на охоту, їй потрібно було за добу біля 8 МДж енергії. Після того, як людина опанувала вогонь ця величина виросла до 16 МДж. Примітивне сільське господарство потребувало 50 МДж, а більш розвинуте - 100 МДж.

За час існування наша цивілізація багато разів міняла традиційне джерело енергії на нове, більш досконале. І це не тому, що старе джерело було вичерпане.

Сонце світило і зігрівало людину завжди, але все таки люди приручили вогонь, почали спалювати деревину. Потім деревина поступилась кам'яному вугіллю. Запаси вугілля вважалось невичерпані, але машини вимагали більш калорійної „їжі”.

Але це був тільки етап. Невдовзі вугілля поступається на енергетичному ринку нафті. І знову новий виток: в наші дні ведучими видами палива залишаються нафта та газ. Але все ж таки головним видом палива сьогодення залишається природній газ.

Значення природного газу для економіки України важко переоцінити. Частка газу в структурі споживання первинних енергоносіїв приблизно в двічі перевищує середньоєвропейський та середньосвітовий показники. Газова промисловість України сьогодні - провідна галузь паливно-енергетичного комплексу, а газотранспортна система - її стрижень, який вирішує два найголовніших завдання: забезпечення природним газом промислових комунально-побутових споживачів та населення України і транзит російського газу через свою територію до країн Європи.

Газова промисловість України зародилась ще початку ХХ століття у Прикарпатті - одному з найстаріших нафтогазопромислових регіонів Європи.

Перший газопровід для подачі нафтового газу з м. Борислава до м. Дрогобича довжиною 12 км.був побудований у 1912 році.

Із відкриттям у 1920 році Дашавського газового родовища і початком його промислової експлуатації розпочалося будівництво газопроводів:

- довжиною 24 км. діаметром 168мм -до м. Стрия;

- довжиною 55км -від м. Стрия до м. Дрогобича і м. Борислава;

- довжиною 81 км (1929рік ) - “Дашава -Львів“.

Великий запас природного газу ( 13,2 млрд куб.м ) Дашавського родовища, відкриття Лопарського, Угорського, Косовського та Більче-Волинського газових родовищ зумовили будівництво магістрального газопроводу “Дашава -Київ„ діаметром 500 мм довжиною 509 км. У1948 році цей газопровід був введений в експлуатацію, і міста Київ та Тернопіль першими одержали високоефективне і зручне паливо - природній газ.

11 вересня 1948 року було створено управління “Дашава - Київ”, пізніше перейменоване в Київське управління магістральних газопроводів. Сьогодні Київтрансгаз став потужним територіально-виробничим комплексом, в склад якого входять 10 виробничих підрозділів, в тому числі Лубенське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів (ЛВУМГ). УМГ “Київтрансгаз” є філією ДК “Укртрансгаз” - дочірня компанія національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”. Вона була створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 1998 р. № 1173 “Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу” на базі газотранспортних підприємств та структурних підрозділів акціонерного товариства “Укргазпром” з передачею в користування розподільних газопроводів та споруд на них.

1. Загальна частина

1.1 Історія розвитку КС “Гребінківська”

На сьогодні в УМГ “Київтрансгаз” експлуатуються, газопроводи загальна протяжність яких становить 9065 км, 410 газорозподільних станцій, 3 підземних сховища газу,14 компресорних станцій і 21 цех. Загальна потужність ГПА становить 1033МВт.

Одним із підприємств газопромислового комплексу України є КС-33 „Гребінківська” Лубенського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів. КС складається з трьох цехів :

1) газопровід „Уренгой -Ужгород „

2) газопровід „Єлець -Курськ -Київ”

3) газопровід „Прогрес”

Із збільшенням споживання газу в Україні,обсяги якого,починаючи з 1978 р., стали перевищувати обсяги його видобування та необхідністю розширення експортних поставок колишнього СРСР у 1978 р. було закінчено будівництво трансконтинентального газопроводу „Союз” діаметром 1420 мм з робочим тиском 7,4 МПа, довжина якого на території України становить 1567 км. По цьому газопроводу газ Оренбурзького родовища Росії почав експортуватися до країн Центральної і Західної Європи,а також використовуватись споживачами України.

У1985 р. побудовано газопровід „Уренгой -Ужгород” діаметром 1420 мм довжиною на території України 1160 км. Якщо на КС газопроводу „Союз” були встановлені газоперекачувальні агрегати одиничною потужністю 10 МВт, то на газопроводі „Уренгой -Ужгород” вперше використані агрегати по 25 МВт.

В зв'язку з політичною ситуацією між СРСР та США Радянському Союзу недопоставили імпортні агрегати, якими мали бути забезпечені компресорні станції. Науково-дослідницький конструкторсько-технологічний інститут м. Ленінград розробляє нові двигуни потужністю 25 МВт. Невський завод ім.Леніна розпочинає їх виробництво. Промисловість отримала потужні агрегати, здатні перекачувати великі об'єми газу.

Цех №1 газопроводу Уренгой-Ужгород був перший, на якому вперше було встановлено ці агрегати. Це було в 1985 р. З цього часу починається трудовий шлях КС-33.

Цех являє собою комплекс технологічного обладнання основною частиною якого є газотурбінні установки:

- нагнітач, який забезпечує перекачку та компримування газу по магістральному газопроводі ;

- газотурбінний двигун, який служить силовим приводом.

Технічна характеристика ГПА

Номінальна потужність, МВт 25

Масова витрата паливного газу, т /год 10

Масова витрата пускового газу -12т/годин

ККД, % 27,8

Частота обертання ротора силової турбіни, об/хв 5500

Тип нагнітача Н650-2-2

Продуктивність нагнітача, млн.м3/добу 53

Тиск на вході нагнітача, МПа 5,18

Тиск на виході нагнітача, МПа 7,45

Ступінь стискання нагнітача 1,45

Кількість робочих коліс нагнітача 2

Міжремонтний ресурс, тис.год

? середній ремонт 12

? капітальний ремонт 25

? загальний ресурс 100

Пройшов час і стало питання про заміну ГТН -25.

Справжня революція в газовій галузі пов'язана з впровадженням вітчизняних суднових газотурбінних двигунів з ККД 34%.

Перші серійні двигуни ДН-80 виробництва ДПНВКГ „Зоря Машпроект” (м. Миколаїв) впроваджено на КС „Гребінківська” цех № 1 газопроводу „Уренгой -Помари -Ужгород”. Початок модернізації 1998 рік -закінчення 2003 рік. Це клопітка та об'ємна робота, так як одночасно із заміною ГПА потрібно виконувати план -завдання по перекачуванню газу. На цей час цех повністю модернізовано і в роботі двигуни вітчизняного виробника ДН -80.

Технічна характеристика

Номінальна потужність МВт 25

Витрата паливного газу м/годин 7671

Частота обертання ротора

силової турбіни об/хв. 3700

ККД % 34,5

Міжремонтний ресурс годин 25000

Загальний ресурс годин 60000

За 2004 р. цех перекачав 32140667192,3 м газу.

У 1985р. вводиться в дію газопровід „Курськ-Київ” діаметром 1220 мм і довжиною 434 км. Збудовано цех № 2, оснащений Свердловськими агрегатами ГТ -6 з нагнітачем Н-6-56-2, потужність цеху 24 МВт.

Технічна характеристика

Номінальна потужність МВт 6,3

Частота обертання ротора

силової турбіни об/хв. 6150

Продуктивність нагнітача млн.м /добу 20

Тиск на вході нагнітача МПа 3,78

Тиск на виході нагнітача МПа 5,49

Ступінь стискання нагнітача 1,24

Кількість робочих коліс нагнітача 1

Міжремонтний ресурс

- середній ремонт тис.год 12

- капітальний ремонт тис.год 25

- загальний ресурс тис.год 100

Хоча двигуни не тої потужності, що на цеху № 1, але цех не менш значимий для України, її народного господарства. Це один із газопроводів, який з іншими утворює кільце системи газопроводів і дає змогу підключатися до нього споживачів природного газу всієї України.

В 1988 р. вводиться в дію магістральний газопровід „Прогрес„ діаметром 1400 мм, а в 1995 вводиться в експлуатацію цех №3 КС „Гребінківська” потужністю 64 МВт із впровадженням газоперекачувальних установок нового типу ГПУ-16 З ККД більше 30%.

Ввід нового газопроводу значно збільшив можливості Росії в експорті природного газу. А для України це нові надходження валюти, та нові робочі місця. ГПУ-16 це двигун ДЖ-59Л виробництва ДПНВКГ „Зоря Машпроект” (м. Миколаїв) та нагнітач НЦ-16/76-1,44 виробництва ВАТ „Сумське НВО ім. Фрунзе”

Технічна характеристика

Номінальна потужність МПа 16

Витрата паливного газу м/годин 5925

Частота обертання ротора

силової турбіни об/хв. 5600

ККД % 31,0

Міжремонтний ресурс годин 25000

Загальний ресурс годин 60000

Тип нагнітача НЦ -16/76-1,44

Продуктивність нагнітача млн.м /добу 33,3

Тиск на вході нагнітача МПа 5,17

Тиск на виході нагнітача МПа 7,45

- ступінь стискання нагнітача 1,44

- кількість робочих коліс 1

- нагнітача 2

Якщо двигун серце ГПУ, то система управління це голова, і в 2004 році стару автоматику А-705 -15-08М, яка морально та фізично зстаріла міняють на нову САК розроблену фірмою „ІНЕК” м.Харьків. Це значно покращує надійність роботи ГПУ.

В 2004р. Цех перекачав 25095391214 м3 газу.

1.2 Характеристика технологічної схеми

Рисунок 1.1 ? Технологічна схема КЦ №3 КС-33 „Гребінківська”

Приводимо реально існуючу схему компресорної станції з газотурбінним приводом (ГКС - 33 „Гребінківська”, газопровід ЕКК).

Режим роботи агрегатів:

- одна група, двох, паралельно підключених агрегатів;

- дві групи, двох, паралельно підключених агрегатів.
На цій схемі кран 7 (вхідний - вхідний газопровід КС) та кран 8 (вихідний - вихідний газопровід КС) служить для підключення (відключення) станції до магістрального газопроводу.

Кран 7а, 7б - наповнюючий (обвідний газопровід крану 7), служить для заповнення контуру станції з боку „низької” сторони.

Кран 8а, 8б - наповнюючий (обвідний газопровід крану 8), служить для заповнення контуру станції з боку „високої” сторони.

Кран 17 - випускний (свіча на вході).

Кран 18 - випускний (свіча на виході).

Кран 20 (січний - обвідний газопровід КС), служить для спрямування транспортованого газу в обхід КС при її зупинці.

Кран 1 - вхідний (вхідний газопровід ГПА), служить для відключення ГПА від газопроводу з боку „низької” сторони.

Кран 2 - нагнітальний (вихідний газопровід ГПА), служить для відключення ГПА від газопроводу з боку „високої” сторони.

Кран 3біс - трубопровід між вхідним й вихідним газопроводами ГПА.

Кран 4, 4р - наповнюючий (обвідний газопровід крана 1), служить для заповнення контуру нагнітача з заданою швидкістю перед пуском ГПА.

Кран 5 - випускний (свіча) (випускний газопровід (свіча) ГПА), служить для випуску газу з контуру нагнітача.

Кран 6 (агрегатний) - рециркуляційний, служить для розвантаження ГПА при пусках, нормальних та аварійних зупинках.

Кран 6а, 6ар, 6б, 6бр - рециркуляційний, служить для розвантаження груп паралельно працюючих ГПА.

Кран 6, 6р - рециркуляційний, служить для розвантаження станції.

Кран А та Б - вхідний та вихідний крани лінійної частини до та після вузла підключення.

Крани 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78 служать для комбінування ГПА в групи.

Крани 81, 82, 83, 84 служать для вибору колектора, в який буде розвантажуватися ГПА 3,4 при відкритті агрегатного крану 6, в залежності від групи, в якій працює даний агрегат.

На слідуючій сторінці зображено спрощену схему компресорної станції „Боярська” КС - 3. На цій станції використовуються електроприводні ГПА. Режим роботи - паралельна робота груп ГПА. Група складається з двох послідовно працюючих агрегатів.

Як видно на цій схемі, технологічна обв'язка нагнітача ні чим не відрізняється від обв'язки нагнітача з приводом від газової турбіни.

На зображеній схемі кран 3 (обвідний газопровід ГПА) служить для спрямування газу в обхід непрацюючого ГПА при компонуванні груп працюючих агрегатів. Крани 60-ті, 70-ті та 80-ті використовуються при компонуванні схеми роботи станції.

Обидві схеми включають в себе установки очищення газу й установки охолодження газу.

1.3 Технічна характеристика агрегату ГПА-16

Газотурбінна установка складається з двох механічно незв'язаних між собою турбін (турбіни високого тиску -- для привода осьового повітряного компресора і силової турбіни -- для приводу газового нагнітача), повітряного компресора, камери згоряння, повітряпідігрівача, пускового турбодетандера, а також систем змащення, регулювання, захисту і керування, що забезпечують нормальну роботу і обслуговування установки.

Повітря з атмосфери через фільтри засмоктується і стискається компресором, після чого надходить у повітря підігрівач, де його температура підвищується за рахунок тепла відпрацьованих у турбіні продуктів згоряння. Підігріте повітря направляється в камеру згоряння, куди подається і паливо. Продукти згоряння з камери направляються в турбіну високого тиску потужність якої використовується для привода осьового компресору; далі продукти згоряння попадають у силову турбіну яка обертає нагнітач. Після турбіни продукти згоряння проходять через повітряпідігрівач віддають частину тепла повітрю і випускаються у атмосферу через димар.

Пуск агрегату здійснюється пусковим турбодетандером, що працює на газі, що перекачується по магістралі.

Паливом для двигуна є природний газ, що перекачується.

Обидві турбіни виконані в загальному литому корпусі, що має внутрішню теплову ізоляцію. Ротор турбіни високого тиску складається з одновінцевого диска, укріпленого на консолі вала повітряного компресора, що обертається на двох підшипниках (один з підшипників опорно - упорний). Одновінцевий диск турбіни низького тиску кріпиться на консолі силового вала, що обертається на двох підшипниках, розташованих у загальному корпусі (один з підшипників опорно - упорний).

Повітряний компресор осьового типу має 10 ступеней. Направляючі лопатки укріплені в литому чавунному корпусі. Ротор компресора барабанного типу. Робочі лопатки кріпляться до ротора за допомогою зубчатих хвостовиків

Вся турбогрупа змонтована на загальнозварній рамі - маслобаку.

Камера згоряння горизонтальна, прямоточна, складається з корпуса, фронтового пристрою з пальниками, вогневої частини і змішувального пристрою.

Повітряпідігрівач виконаний із профільних листів і складається з двох секцій. Рух продуктів згоряння через підігрівач здійснюється одним ходом по каналах двокутової форми, утвореної штампованим профілем листів між якими також рухається і повітря, що підігрівається.

Пусковий турбодетандер встановлений на блоці переднього підшипника компресора, з'єднується з ротором турбіни високого тиску зубчастою передачею і оснащений розчіпним пристроєм.

З'єднання роторів нагнітача і газової турбіни здійснюється за допомогою проміжного вала і зубчатої муфти.

Масляна система агрегату складається з головного маслонасоса, установленого на валу турбіни високого тиску, пускового електронасоса, резервного електронасоса, насосів ущільнення нагнітача, маслобака (рама турбогрупи), акумулятора масли, мастилопроводів з регулюючою арматурою, підігрівника масли і фільтрів тонкого очищення.

Система керування, регулювання і захисту агрегату забезпечують:

підтримка заданої швидкості обертання валу нагнітача;

підтримка заданого перепаду тиску між маслою ущільнення і газом у порожнині нагнітача;

керування операціями пуску і зупинки агрегату;

захист агрегату від неприпустимих режимів і умов роботи.

Пуск, завантаження, управління і зупинка агрегату здійснюється автоматично з центрального щита або щита агрегату.

Система контролю агрегату здійснює дистанційний вимір основних експлуатаційних параметрів.

2. Технологічна частина

2.1 Будова і принцип роботи агрегату ГПА-16

Агрегат призначений для стиснення природного газу для подальшого транспортування його по магістральних газопроводах та входить до складу КС, конструктивно виконана по відкритому циклі, з регенерацією тепла (з вільною силовою турбіною). Це забезпечує високу економічність і маневреність установки.

Номінальний режим роботи газотурбінної установки при новій, чистій проточній частині характеризується наступними параметрами:

номинальна потужність на муфті нагнітача 10000 кВт (±5%);

коефіцієнт корисної дії, віднесений до номінальної потужності на муфті нагнітача 28%;

температура зовнішнього повітря 15 °С;

тиск зовнішнього повітря 1,032 ата;

температура газу перед турбіною 993 К;

частота обертання силової турбіни 5500 об/хв;

опір усмоктувального і вихідного трактів 50 мм в. ст.

Газотурбінна установка складається з двох механічно незв'язаних між собою турбін (турбіни високого тиску -- для привода осьового повітряного компресора і силової турбіни -- для приводу газового нагнітача), повітряного компресора, камери згоряння, повітрепідігрівача, пускового турбодетандера, а також систем змащення, регулювання, захисту і керування, що забезпечують нормальну роботу і обслуговування установки.

Повітря з атмосфери через фільтри засмоктується і стискається компресором, після чого надходить у повітрепідігрівач, де його температура підвищується за рахунок тепла відпрацьованих у турбіні продуктів згоряння. Підігріте повітря направляється в камеру згоряння, куди подається і паливо. Продукти згоряння з камери направляються в турбіну високого тиску потужність якої використовується для привода осьового компресору; далі продукти згоряння попадають у силову турбіну яка обертає нагнітач. Після турбіни продукти згоряння проходять через повітрепідігрівач віддають частину тепла повітрю і випускаються у атмосферу через димар.

Пуск агрегату здійснюється пусковим турбодетандером, що працює на газі, що перекачується по магістралі.

Паливом для двигуна є природний газ, що перекачується.

Обидві турбіни виконані в загальному литому корпусі, що має внутрішню теплову ізоляцію. Ротор турбіни високого тиску складається з одновінцевого диска, укріпленого на консолі вала повітряного компресора, що обертається на двох підшипниках (один з підшипників опорно - упорний). Одновінцевий диск турбіни низького тиску кріпиться на консолі силового вала, що обертається на двох підшипниках, розташованих у загальному корпусі (один з підшипників опорно - упорний).

Повітряний компресор осьового типу має 10 ступіней. Направляючі лопатки укріплені в литому чавунному корпусі. Ротор компресора барабанного типу. Робочі лопатки кріпляться до ротора за допомогою зубчатих хвостовиків

Вся турбогрупа змонтована на загальнозварній рамі ? маслобаку.

Камера згорання горизонтальна, прямоточна, складається з корпуса, фронтового пристрою з пальниками, вогневої частини і змішувального пристрою.

Повітрепідігрівач виконаний із профільних листів і складається з двох секцій. Рух продуктів згоряння через підігрівач здійснюється одним ходом по каналах двокутової форми, утвореної штампованим профілем листів між якими також рухається і повітря, що підігрівається.

Пусковий турбодетандер встановлений на блоці переднього підшипника компресора, з'єднується з ротором турбіни високого тиску зубчастою передачею і оснащений розчіпним пристроєм.

З'єднання роторів нагнітача і газової турбіни здійснюється за допомогою проміжного вала і зубчатої муфти.

Масляна система агрегату складається з головного маслонасоса, установленого на валоу турбіни високого тиску, пускового електронасоса, резервного електронасоса, насосів ущільнення нагнітача, маслобака (рама турбогруппи), акумулятора масли, мастилопроводів з регулюючою арматурою, підігрівника масли і фільтрів тонкого очищення.

Система керування, регулювання і захисту агрегату забезпечують:

підтримка заданої швидкості обертання валу нагнітача;

підтримка заданого перепаду тиску між маслою ущільнення і газом у порожнині нагнітача;

керування операціями пуску і зупинки агрегату;

захист агрегату від неприпустимих режимів і умов роботи.

Пуск, завантаження, управління і зупинка агрегату здійснюється автоматично з центрального щита або щита агрегату.

Система контролю агрегату здійснює дистанційний вимір основних експлуатаційних параметрів.

Турбокомпресорна група. Блок турбогрупи складається з осьового компресора, газових турбін високого і низького тисків, об'єднаних в одному корпусі і підшипників силового ротора, змонтованих на загальній фундаментній рамі, що одночасно є маслобаком. Блок турбогруппи з'єднується з нагнітачем за допомогою проміжного вала. Вся турбогрупа закривається обшивкою, з - під якої нагріте повітря відсмоктується вентилятором і викидається в атмосфер.

Корпуси компресорів і турбін. Корпус компресора виконаний із трьох частин, з'єднаних вертикальними фланцями: усмоктувальних і нагнітальної камер і середньої частини (обойми); корпус має загальний горизонтальний роз'єм.

Вертикальний роз'єм між обоймою і нагнітальною камерою є технологічним і при експлуатації машини не розбирається. Вертикальний роз'єм між верхньою половиною усмоктувальної камери і обоймою -- монтажний, він служить для зняття кришки усмоктувальної камери при розбиранні переднього підшипника.

Корпус компресора посилений ребрами, а задня стінка нагнітальної камери з'єднана з обоймою стяжками для запобігання деформації корпуса від внутрішнього тиску.

Усмоктувальна камера складається з вхідного патрубка, що має фланець прямокутної форми, до якого за допомогою шпильок приєднується усмоктувальний трубопровід, конфузорної частини і корпусу переднього підшипника, нижня частина якого долита до усмоктувального патрубка. Усередині патрубка є ребра жорсткості, що служать одночасно лопатками для організації потоку повітря.

Обойма (середня частина корпуса компресора) виконана у вигляді конічної труби з двома вертикальними фланцями. На внутрішній поверхні обойми є 12 канавок для кріплення направляючих лопаток компресора.

В обоймі між пазами під лопатки є 6 отворів (по 3 у двох площинах), закритих пробками; ці отвори служать для виміру спеціальним щупом радіальних зазорів між робочими лопатками і корпусом у закритому компресорі.

У середній частині обойми виконаний кільцевий прилив, канал якого з'єднаний з внутрішньою порожниною компресору щілиною і має вісім отворів для установки скидальних клапанів.

Нагнітальна камера складається з дифузора, збірної камери і патрубка, що закінчується фланцем овальної форми для кріплення трубопроводу. На задній стінці є кільцеві приливи для кріплення корпуса середнього підшипника і двох сегментів, а також приливи з отворами для підведення повітря на охолодження турбіни.

Корпус компресора має чотири лапи, якими він установлюється на фундаментну раму, і два приливи на патрубках для вертикального шпонкового з'єднання з фундаментною рамою.

Для запобігання перетікань повітря в місцях проходу ротора, у компресорі є два ущільнення лабіринтового типу, що складаються з закарбованих у вал тонких кілець і ущільнюючої поверхні у корпусі. Поверхня переднього ущільнення гладка і виконана за одне ціле з корпусом компресора. Перед ущільненням встановлений щиток, що зменшує підсмоктування масляних випарів. Щиток встановлений у проточку корпуса і у верхньої підошві корпусу кріпиться двома гвинтами зі стопорними шайбами. З боку нагнітання в корпусі компресора встановлена задня ущільнююча обойма, що має східчасту проточку. Для відбору гарячого повітря, що протікає через ущільнення, і запобігання попадання його на середній підшипник є кільцевий канал, з якого повітря через трубу відводиться під обшивку. Центрування обойми ущільнення в розточці корпуса компресора здійснюється за допомогою шести спеціальних гвинтів, розташованих у радіальних отворах; ці гвинти після закінчення центрування контролюються гайками. Від провертання обойма фіксується шайбою, розташованою в горизонтальному роз'ємі.

До заднього торця обойми кріпиться кожух, що закриває частину ротора між компресором і підшипником.

Перед нагнітальною камерою встановлений дифузор, у якому для безвідривного повороту потоку повітря є кільцева лопатка, з'єднана з дифузором за допомогою ребер. Дифузор встановлений у розточці корпуса, і верхня половина його кріпиться в роз'ємі двома гвинтами із шайбами. Зовнішня поверхня корпуса компресора покрита звуко- і теплоізоляцією.

Між турбіною і компресором розташований середній підшипкик. Він виконаний у виді двох вертикальних напівфланців, з'єднаних перемичками, на ребрах яких встановлений картер підшипника, що має розточення для установки опорного вкладиша і двох маслозахисних кілець. Маслозахисні кільця мають дві камери - пастки, розташовані між ущільнючими кільцями. Верхні половини маслозахисних кілець кріпляться в кришці підшипника гвинтами із шайбами. Опорний вкладиш утримується від проворота шайбою, встановленою в горизонтальному роз'ємі. На кришці підшипника є два різьбових отвори під болти, що стискають обидві половини маслозахисних кілець, для запобігання перетікання масла по їх роз'єму.

На кришці є площадка для установки вібродатчика і отвір для відводу масляних пар.

Підвід масли до вкладишу виконаний біля горизонтального роз'єму, а злив масли відбувається через трубку в нижній половині картера підшипника.

Корпус турбіни складається з чотирьох частин, з'єднаних вертикальними фланцями: передня частина корпуса, дифузор і два вихлопних патрубки (правий і лівий). Передня частина корпуса і дифузор оснащені фланцями горизонтального роз'єму, вихлопні патрубки горизонтальних роз'ємів не мають. Передня частина корпуса турбіни двоступенева: зовнішній литий корпус і внутрішня, розвантажена від тиску, вставка з листової жаростійкої сталі.

Внутрішня вставка утворює проточну частину турбіни від вхідного патрубка до лопаток; зазор між вставкою і зовнішнім корпусом заповнений тепловою ізоляцією. Для забезпечення вільного теплового переміщення вставки щодо зовнішнього корпуса кріплення внутрішнього корпуса в зовнішньому здійснюється за допомогою лапок на горизонтальному роз'ємі вставок, що входять у захвати зовнішнього корпуса. Одне з цих з'єднань виконано як фікспункт; що запобігає осьовому переміщенню внутрішнього корпуса щодо зовнішнього.

Теплова ізоляція в горизонтальному роз'ємі і біля фланця впускного патрубка покривається кремнеземистою тканиною, потім сталевою сіткою і закриваються аркушами з жаростійкої сталі, що перекривають один одного на стиках. Між листами верхньої і нижньої половини укладається ущільнюючий валик, який складається з ізоляції загорненої в тканину і сітку. У конфузорній частині внутрішня вставка кріпиться до зовнішнього корпусу по меншому діаметрі через компенсатор, а по більшому ? за допомогою закриваючого ізоляцію екрану, що приєднаний до зовнішнього корпуса болтами і входить у паз на вставці.

У вхідному патрубку є стяжка, що додає додаткову жорсткість корпусу. Стяжка захищена від нагрівання кожухом обтічної форми з ізоляцією, а усередині через неї проходить холодне повітря, що відбирається після п'ятої ступені компресора.

На передньому торці корпуса виконаний кільцевий прилив, до якого кріпиться корпус середнього підшипника і два сегмента, що з'єднують корпус компресора і корпус турбіни.

На тому ж торці є отвори для проходу повітря, що підводиться по трубах для охолодження елементів турбіни. Впускний патрубок оснащений фланцем для кріплення за допомогою шпильок і гайок перехідного патрубка від камери згоряння до турбіні.

Дифузор виконаний звареним з листа і має зовнішню теплову ізоляцію. У внутрішній частині дифузора ізоляція закрита металевим кожухом.-Для кріплення до переднього корпуса дифузор оснащений вертикальним фланцем, до якого примикає кільцева камера. До камери з двох сторін трубами підводиться повітря від компресора. Повітря через отвори у вертикальному фланці і канали підводиться на охолодження обойми направляючих лопаток і дисків. У передній частині дифузор має також внутрішню ізоляцію, закриту екранами, а в горизонтальному роз'ємі ? листами.

Вихідна частина дифузора роздвоєна для установки корпусу заднього підшипника турбіни на фундаментну раму і закінчується двома фланцями, до яких приєднуються вихлопні патрубки.

Вихлопні патрубки виконані з листа і мають зовнішню теплову ізоляцію. Для більшої жорсткості вони посилені ребрами, передні фланці вихлопних патрубків приєднуються болтами до дифузора, задні, прямокутної форми, з'єднуються з вихлопним трубопроводом. Фланці горизонтального і вертикального роз'ємів дифузора і вертикального роз'єму вихлопного патрубка закриті матами, щоб їх можна було розбирати без руйнування ізоляції. Горизонтальні фланці внутрішньої частини дифузора закриті також знімними металевими кожухами, заповненими ізоляцією.

Корпус турбіни спирається на фундаментну раму за допомогою шести лап, розташованих по дві на передньому корпусі, дифузорі і по однієї на вихлопних патрубках. Лапи, які розташовані на передньому корпусі турбіни, є фікспунктом для корпусів всього агрегату. Прилив у нижній частині впускного патрубка служить для шпонкового з'єднання з фундаментною рамою.

У корпусі турбіни в спеціальних розточках встановлена обойма направляючих лопаток, діафрагма з переднім ущільненням, ущільнення крилатки і заднє ущільнення турбіни.

Ротор турбокомпресора складеного типу і виконаний з барабану, пробки і диска. Пробка запресована в розточки барабану з боку входу повітря в компресор і зафіксована чотирма радіальними штифтами, що стопоряться різьбовими пробками. Диск турбіни насаджений на інший кінець валу. Диск фіксується на валу за допомогою десяти радіальних штифтів, які оберігаються від випадання кільцем, насадженим поверх штифтів. Кільце стопориться гвинтами. Для забезпечення надійності з'єднання з валом застосована втулка, яка встановлена в отвір кінця бочки і має виступ, на який насаджений диск.

На ободі диску турбіни розташовані пази. ялинкової форми, в які установлені лопатки. На торцях диска є кільцеві виступи, для зняття металу при динамічному балансуванню ротора.

На бочці ротору є десять канавок зубчатого профілю для установки робочих лопаток компресора. Біля кожної канавки виконана виїмка для установки замка, що кріпить останню лопатку в ступені. Виїмки розташовані на сусідніх ступенях діаметрально протилежно. У місцях проходу через корпус в ротор закарбовані ущільнювальні кільця. На торцях барабана є Т - подібні кільцеві канавки, у які встановлені і закріплені балансуючі вантажі. Шийки ротора окантовані масловідбійними кільцевими виступами, які разом з масляним ущільненням корпусів підшипників запобігають перетіканню масла. Відцентрове колесо (диск з радіальними отворами) виконано на валу разом з диском і служить для створення надлишкового тиску повітря перед газовими лабіринтними ущільненнями, а також для охолодження кінця валу.

На пробці виконано два гребені, один з яким є упорним диском, а інший служить базою для реле осьового зсуву. Поруч з гребенем знаходяться два отвори перпендикулярні осі валу; в одному з них установлена гільза автомату безпеки, а в іншому -- магніт тахогенератора. У цьому ж місці на ротор насаджене зубчасте колесо для передачі обертового моменту від валоповоротного пристрою і пускової турбіни.

Колесо зафіксоване шпонкою і двома гвинтами. Біля торця ротора на вал запресоване відцентрове колесо головного масляного насоса, закріплене шпонкою і гайкою.

Ротор силової турбіни складається з валу з двома опорними шийками і насадженого на його консольну частину одновінцевого диску Кріплення цього диска аналогічно кріпленню диска турбіни високого тиску. Поруч з диском розташовані ущільнюючі кільця, закарбовані в канавки за допомогою дроту, і відцентрове колесо (крилатка). Поруч з опорною шийкою вала виконані масловідбійні кільцеві виступи, що разом з маслозахисним кільцем, встановленим у корпусі підшипника, запобігають перетіканню масли назовні. Між шийками ротор має утовщену частину, яка є противагою диску. На валові також виконані упорний диск, гребінь для установки реле осьового зсуву, два отвори для установки гільзи автомата безпеки і магніту тахогенератора, масловідбійний гребінь і виготовлене заодно ціле з валом відцентрове колесо імпелера. Біля торця вала насаджена зубчата напівмуфта, зафіксована штифтом і гвинтом.

Для динамічного балансування ротора на торцях бочки є Т - подібні кільцеві канавки, у яких встановлені і закріплені балансуючі грузики. Для цієї ж мети на диску є кільцеві пояси, з яких при балансуванні знімається необхідна кількість металу.

Охолодження турбіни здійснюється повітрям яке відбирається від компресора,чим забезпечується зниження температури статорних деталей корпуса турбіни, дисків і хвостовиків лопаток обох турбін, а також створення повітряних затворів в ущільненнях.

Повітря з нагнітального патрубка компресора подається по трубках з компенсаторами до корпуса турбіни, де чотирма трубками він підводиться до діафрагми і двома трубками -- у зазор між внутрішньою вставкою і діафрагмою. Повітря, що надійшло, у канали - діафрагми, частково використовується в ущільненні високого тиску, а інша частина по восьми трубках з компенсаторами підводиться до каналу, розташованому на периферії діафрагми, і через отвори надходить на охолодження диска компресорної турбіни.

Повітря, що підводиться в зазор між діафрагмою і вставкою, запобігає проникнення гарячого газу до стінок корпуса і виходить через канали у вставці над діафрагмою, одночасно прохолоджуючи її зовнішню поверхню.

На дифузорі є два патрубки, по яких повітря підводиться від трубопроводу після компресора і надходить через колектор і отвори у вертикальному фланці до обойми направляючих лопаток. По одному з отворів через порожнинний штифт повітря попадає в колектор, виконаний на обоймі; з цього колектора, повітря трьома трубками йде на охолодження диска компресорної турбіни і по одній трубці на охолодження, диска силової турбіни. Повітря по цих трубках попадає в кільцеві канали з яких через дрібні отвори обдуває диски. По інших отворах повітря попадає в радіальний зазор між корпусом і обоймою, а потім по дванадцятьох свердліннях проходить у кільцеву збірну камеру обойми, а звідти по численним осьові каналам, прохолоджуючи обойму, іде в приточну частину турбіни.

З трубопроводу, що йде до дифузора, частина повітря відводиться по трубці до заднього ущільнення турбіни.

Повітря низького тиску після четвертої ступені компресора підводиться для охолодження стяжки, розташованої у вхідному патрубку турбіну.

Турбогрупа установки закрита декоративним обшиванням, з - під якого за допомогою вентилятора відсмоктується повітря. За рахунок відсосу гарячого повітря зменшується тепловиділення в машинний зал, а внутрішнє її покриття, виконане з тепло - звукоізоляційного матеріалу знижує температуру обшивання і рівень шуму.

Обшивка складається з чотирьох частин, прикручених одна до одної на місці монтажу, і встановлюваних на фундамент. Конструктивно обшивання виконане у виді каркасу з куточків і швелерів і покрите сталевим листом. Внутрішня поверхня обшивання захищена ізоляційними матами, які кріпляться до листів. Для більшої рівномірності потоку повітря, відсос здійснюється через короб, розташований над турбіною. У коробі є отвори, що відбирають повітря від найбільш нагрітих місць; для цієї ж мети в середній частині обшивання, між турбіною і компресором, установлено два екрани.

На передньому торці обшивання є двері, що дозволяють здійснювати огляд переднього блоку без зняття обшивки. На задньому торці виконаний фланець для приєднання трубопроводу відсосу. У середній частині над скидними клапанами компресора верхня частина виконана з сітки, закріпленої за допомогою рамки і гвинтів.

У передній частині обшивання з правої сторони прикріплена фірмова дошка, а поруч з нею передбачено наносити фарбою станційний номер машини.

Ізоляція передбачає зниження температури зовнішньої поверхні агрегату і зменшення рівня шуму працюючої установки.

Значна частина поверхні корпуса компресора, дифузор і вихлопні патрубки турбіни покриті зовнішньою ізоляцією. Внутрішня ізоляція виконана в передній частині корпуса турбіни і заповнює простір між корпусом і вставкою.

Зовнішня ізоляція корпуса компресора виконана на ділянках між ребрами товщиною рівною висоті ребра і закріплена на корпусі за допомогою сітки прикріпленої гвинтами із шайбами до ребер. Сітка зовні оштукатурена і обклеєна тканиною.

Зовнішня ізоляція дифузора і вихлопних патрубків закріплена на поверхні за допомогою сітки і штирів, приварених до стінок. Сітка, також як і на компресорі, зовні оштукатурена й обклеєна тканиною. Крім того, ізоляція внутрішньої частини дифузора, розташованої навколо заднього підшипника, закрита металевим кожухом, що запобігає руйнуванню ізоляції від впливу випарів масли, а також при монтажі і ремонтах агрегату.

Для розбирання і збирання агрегату місця кріплення дифузора по горизонтальному і вертикальному роз'ємах закриваються м'якими знімними ізоляційними матами, що кріпляться до корпуса болтами через окантовані отвори. У тій частині де поверх ізоляції встановлено металевий кожух, роз'єми закриті коробами, наповненими ізоляцією.

У верхній частині вихлопних патрубків на передній стінці встановлені навісні ізоляційні мати, які необхідно знімати при розкритті корпуса турбіни.

Камера згорання призначена для здійснення безперервного процесу спалювання газоподібного палива в потоці стиснутого повітря, що надходить у камеру з повітропідігрівача. Продукти згоряння з необхідною температурою направляються через перехідної патрубок у газову турбіну.

Камера згоряння виконана семипальниковою, із змішувачем вихрового типу і складається з наступних основних вузлів:

- пальника основного пристрою;

- фронтового пристрою;

- вихрового змішувача;

- корпуса камери з кришкою.

Пальниковий пристрій складається з 6 основних пальників, однієї чергової і двох запалювачів. Основні пальники розташовані по окружності і з'єднані загальним кільцевим колектором, що підводить газ. Кількість газа, яка подається в основні пальники в залежності від режиму роботи агрегату, визначається величиною відкриття регулюючого клапану. Черговий пальник розташований у центрі і конструктивно об'єднаний із двома запалювачами.

Черговий пальник на всіх режимах роботи агрегату має постійну витрату газу, який підводиться до неї (також як і до запалювачів) крім регулюючого клапана, через дросельні шайби, діаметр отворів яких визначається необхідною витратою газу.

Основний пальник складається з головної частини, паливопідвідної труби і фланця для кріплення пальника до кришки камери згоряння. Головна частина виконана з конуса, з'єднаного з паливопідвідною трубою, циліндра, яким пальник вільно вставляється у втулку малого лопаткового вінця фронтового пристрою, і перфорованої конічної головки. Паливопідвідна труба пальника приєднується до паливного колектора за допомогою штуцерного з'єднання. Газоподібне паливо з колектора підводиться до головної частини пальника і надходить у фронтовий пристрій камери згоряння через кілька рядів дрібних отворів у конічній голівці.. Черговий пальник складається з головної частини, паливопідвідної труби, двох однакових запальників і фланця, що з'єднує всі деталі чергового пальника і робочого для кріплення їх до кришки камери. Головна частина чергового пальника по конструкції аналогічна головній частині основного пальника. Запальник складається з привареної до фланця труби, розділеної діаметральною перегородкою на дві порожнин. В одну з цих порожнин у фіксованому положенні вставляється газопідвідна трубка, що кропиться гайкою. В інший порожнині розташовуються електроди свічі запалювання, вкрученої в фланець. Через штуцерне з'єднання до запальника підводиться газ і, потрапляючи в газопідвідну трубку, виходить з неї декількома струменями. Газ проходить через отвори в перегородці і ежектує повітря, що попадає в трубу запальника через ряд отворів по окружності труби. Газоповітряна суміш попадає до електродів свічі запалювання і займається при її включенні. Факел, що утвориться, по трубі направляється вбік голівки чергового пальника. Завдяки перепадові тиску на малому лопатковому вінці фронтового пристрою, полум'я запальника втягується між лопатками і запалює газоповітряну суміш чергового пальника, після чого запальник припиняє свою роботу. Обоє пальників розташовані симетрично щодо чергового пальника і включаються у роботу паралельно, чим досягається велика надійність системи запалювання.

Фронтовий пристрій призначений для подачі первинного повітря в зону горіння, змішання його з газовим паливом і стабілізації полум'я на всіх режимах роботи. Фронтовий пристрій складається з семи малих лопаткових вінців (шести по колу і одного в центрі) і одного великого лопаткового вінця, розташованого навколо малих. Кожний з малих лопаткових вінців складається з ряду плоских лопаток, уварених під визначеним кутом між двома оболонками, і додає повітрю обертального рух. У внутрішні оболонки цих вінців вставляються головні частини пальників. Шість малих лопаткових вінців вварюються в загальний конус, розташовуючись по його окружності. Один малий вінець, для чергового пальника, приварюється в центральній частині конуса, що за допомогою зварювання з'єднаний з великим лопатковим вінцем. Останній складається з ряду вигнутих лопаток, уварених між двома оболонками. Закрутки малих вінців протилежні закрутці великого. До зовнішньої оболонки великого лопаткового вінця приварений конус і циліндрична оболонка, що телескопічно входить в оболонку вихрового змішувача. Цим забезпечується свобода теплового розширення фронтового пристрою, кріплення якого до корпусу камери здійснюється за допомогою двох лап із прорізами, виконаними для компенсації радіальних розширень. Фронтовий пристрій виготовляється з листової аустенітної сталі.

Вихровий змішувач призначений для змішання продуктів згоряння з вторинним повітрям і одержання досить рівномірного поля температур на виході з камери згоряння. Вихровий змішувач складається з двох концентрично розташованих оболонок, з яких внутрішня має два діаметрально протилежних трикутних вирізи, по бічних сторонах яких, у кільцевому просторі, установлені ряди вигнутих лопаток. Останні розділяють загальний осьовий потік вторинного повітря, що рухається в кільцевому просторі, на два потоки і направляють їх під прямим кутом, через вирізи, всередину вогневої частини. Два парні вихори, що утворюються всередині вогневої частини, взаємодіють з продуктами згоряння, забезпечуючи їхнє перемішування з вторинним повітрям.

Лопатки змішувача, розташовані під кутом до його осі, двома парами рядів що сходяться, з однієї сторони приварюються до внутрішньої оболонки, з іншого боку -- до бандажів, що мають розрізи через кожні чотири лопатки. Зовнішня оболонка змішувача надівається на бандажі і у передній частині (по ходу повітря) центрується радіально розташованими обтічниками і ребрами, привареними до внутрішньої оболонки. На виході зовнішньої оболонки, за лопатками, до неї по торцю між зовнішньою і внутрішньою оболонками приварюється заглушне кільце, яке перекриває прохід повітря в осьовому напрямку. Обтічники і ребра з'єднують за допомогою чотирьох втулок і пальців зовнішню і внутрішню оболонки, допускаючи вільне їх відносне переміщення.

Змішувач кріпиться до корпуса камери за допомогою двох пар пальців, заглушених зовні вкрученими пробками. Два з цих пальців входять у втулки на змішувачі і фіксують його осьове положення, а два інших входять у шпонки, розташовані на зовнішній оболонці і допускають вільне осьове переміщення всього змішувача в цілому.

Корпус камери і кришка утворюють міцний корпус, що сприймає внутрішній тиск повітря. Корпус утворює циліндричний барабан із двома врізаними в нього овальними, переходячими в круглі, патрубками, що закінчуються фланцями. По цих патрубках у камеру підводиться повітря. На торцях барабана є два фланці для кріплення кришки і з'єднання камери згоряння з перехідним патрубком, зв'язаним з газовою турбіною. Крім того, на-корпусі розміщаються ще три невеликих патрубки для кріплення фотодатчиків контролю факела.

Для установки камери згоряння на раму і спрямування теплового розширення на корпусі є дві лапи і поздовжня шпонка.

Кришка є дном корпусу і складається із штампованої овальної частини і фланця для з'єднання з корпусом камери. На кришці розташовуються канавки кріплення пальників і кільцевий колектор основного газу з двома вхідними патрубками.

Регенератор призначений для підігріву повітря, що надходить у камеру згоряння, продуктами згоряння, що виходять з турбіни.

У газотурбінній установці застосований пластинчастий повітрепідігрівач.

З умов компоновки і транспортування повітрепідігрівач розділений на дві секцій, що включені паралельно по повітрю і по газі.

Кожна секція повітрепідігрівника виготовляється із шести пакетів, що збираються з елементів, складених з 2-х штампованих листів нержавіючій сталі товщиною 1 мм. На поверхні кожного листа є виштамповки продовгуватої обтічної форми. У листі можна умовно виділити три ділянки: вхідний; вихідний і протиточний (середній). На вхідній і вихідній ділянках довжина виступів поступово зменшується; цим створюється рівномірний розподіл повітря по висоті листа. У середній частині виштамповуються профілі овальної форми, розташовані в шаховому порядку. Складені в елемент два листа утворять внутрішні повітряні канали і хвилеподібну щілину на вхідній і вихідній ділянках. Елемент зварюється по краях контактним електрозварюванням. З'єднання елементів між собою поводиться по вхідній і вихідній ділянках аргонодуговим зварюванням.

Зібрані в пакет елементи утворюють канали двокатової форми для проходу продуктів згоряння. Таким чином, кожен лист обдувається по обидва боки теплообмінним середовищами, а виштамповки на листах інтенсифікують теплопередачу.

Спеціальні гребінки, виготовлені з листової сталі, вварюються в місцях входу і виходу повітря по конфігурації що утворюють зубчаті лінії.

З бічних і торцевих сторін пакета встановлюються кутові листи. З'єднання гребінок з елементами і пакетів між собою здійснюється електрозварюванням.

Пакети в секції розташовані двома паралельними групами по три у кожній і з'єднані між собою двома напівкруглими кришками. Між цими групами утворюється колектор, з якого повітря розподіляється по пакетах.

З бічних і торцевих сторін секції приварюються напівовальні кришки, що служать збірними повітряними колекторами, а також для вирівнювання тиску по обидві сторони крайніх листів пакетів. До кришок приварюються ребра, що додають конструкції більшу твердість, а також плити з ребрами, призначені під опори і для транспортування і кантування секцій. У кришках і в колекторі встановлюються направляючі листи, які служать для кращої організації потоку і зменшення опору по повітряному тракті.

Для підведення і відведення повітря до секції приварюються круглі патрубки з фланцями, а для продуктів згоряння ? прямокутні фланці (коміри).

Повітря з компресора надходить у верхній патрубок секції і рівномірно розподіляється по вхідних ділянках поверхні нагрівання. Рухаючись по повітряних каналах назустріч продуктам згоряння, повітря нагрівається, збирається в напівовальних кришках і потім через нижній патрубок направляються в камеру згоряння. Охолоджені продукти згоряння по газопроводу направляються в димар.

Секції повітропідігрівника установлюються вертикально, на чотирьох лапах.

Оскільки секцій знаходяться під відкритим небом, то для зменшення теплових втрат вони повинні бути ізольовані тепловою ізоляцією і захищені від атмосферних опадів металевими листами (обшивкою).

Система масло постачання. У газоперекачувальному агрегаті застосована циркуляційна примусова система маслопостачання, що забезпечує змащення підшипників агрегату, ущільнення нагнітача і роботу системи регулювання.

Під час роботи агрегату масло подається в систему головним насосом масли, продуктивністю 2390 л/хв при тиску 12 кгс/см2. Насос знаходиться в передньому блоці турбоагрегату. Стійкість роботи насоса забезпечується інжектором, що створює підпір в усмоктувальному патрубку насос. Інжектор установлений безпосередньо на рамі.

Масло із системи нагнітання головного насосу проходить через здвоєний зворотний клапан Ду 125 і розділяється на три потоки:

- до маслоохолоджувача, через регулятор тиску “після себе” і підрегульований дросель Ду 50 і блок, насосів з підігрівом масла;

- до сопла інжектора насоса і у систему регулювання (силовоа масло);

- в систему регулювання (масло постійного тиску), через регулятор тиску “після себе”;

Регулятори тиску “після себе” підтримують приблизно постійний тиск, на рівні 0,6 МПа.

У випадку перевищення тиску масла перед маслоохолоджувачем частина масла зтравлюється перед запобіжним клапаном Ду 50 в раму - бак.

Масло після маслоохолоджувача з температурою не більш +50°С розділяється на три потоки:

- до гвинтових насосів для ущільнення нагнітача;

- на змащення опорно - упорного підшипника нагнітача, через зворотний клапан Ду 50;

- на змазку підшипників турбогрупи через дросельний клапан Ду 100, який знижує тиск масла до 1 кгс/см2 і зворотній клапан.

У блок насосів з підігрівом масла входять маслоохолоджувач, у якому масло підігрівається гарячою водою при пуску машини з зимовий період, гвинтові і резервні маслонасоси і арматура: запобіжний, дросельний і зворотній клапани і засувки.

Масло надходить до вкладишів підшипників турбогруп через регульовані дроселі, за допомогою яких встановлюються необхідні витрати масла при тиску ~0,6 кгс/см2.

Під час пуску і зупинки агрегату працює пусковий насос, що забезпечує подачу масла в систему через здвоєний зворотній клапан у кількості 2000 л/хв при тиску 5 кгс/см2.

Після пуску турбіни і часткового завантаження нагнітача пусковій насос автоматично за допомогою здвоєного зворотного клапану, відключається від системи маслопостачання, оскільки тиск за головним насосом (на валу турбіни) стає більшим ніж за пусковим: після чого електродвигун насоса виключається системою автоматичного керування.

При зупинці агрегату пусковий насос включається автоматично і живить систему маслопостачання до повної зупинки агрегату і на час, необхідний для охолодження підшипників.

У випадку аварійного зниження тиску масла або при відсутності під час зупинки агрегату напруги перемінного струму, для живлення двигуна пускового насоса, автоматично включається резервний насос з електродвигуном постійного струму.

Резервний насос двоступінчастий, перша ступінь має продуктивність 460 л/хв при тиску в нагнітанні 1 кгс/см2 і підключена до маслопроводу змащення після маслохолоджувача через зворотний клапан Ду 80.

Друга ступінь насосу, продуктивністю 55 л/хв подає масло з тиском 5 кгс/см2 через зворотній клапан Ду 25 на ущільнення нагнітача, а частина масла через дросельну шайбу, на змащення опорно - упорного підшипника нагнітача.