Цей кодекс визначає основні засади господарювання, регулює господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами, та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно - господарські та внутрішньо - господарські відносини.

Предметом діяльності господарства є:

- виробництво, переробка, зберігання і реалізація с.-г. продукції;

- виробництво і реалізація товарів народного споживання;

- інші види діяльності, не заборонені діючим законодавством.

Господарське товариство зобов'язане:

- ефективно використовувати належну йому землю, застосовуючи природоохоронні технології, не допускаючи погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності;

- дотримуватись діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних і інших вимог;

- нести інші зобов'язання, передбачені діючим законодавством України.

За порушення договірних зобов'язань, кредитно - розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності, підприємство несе відповідальність, передбачену законодавством України.

Закон України „Про плату за землю” визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, щзо надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і сплати земельного податку.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Плата за землю запроваджується з метою:

- формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель;

- підвищення родючості ґрунтів;

- відшкодування витрат власників землі, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості;

- ведення земельного кадастру;

- здійснення землеустрою та моніторингу земель;

- проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Ставки земельного податку з одного гектару с.-г. угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

За с.-г. угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються аз цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті.

Юридичні особи самостійно обчисляють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України. Щороку за станом на 1 січня до 1 лютого подають дані відповідній податковій інспекції.

Кошти від плати за землю використовуються виключно для таких цілей:

- фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів;

- ведення державного земельного кадастру;

- економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель, підвищення родючості грунтів;

- проведення земельної реформи, а також для земельно - господарського устрою.

За порушення закону України „Про плату за землю” платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом та іншими законами України.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, яке врегульоване законом України „Про оренду землі”. Згідно цього закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державні власності. Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним, Цивільним і Господарським кодексами України, цим законом і договором про оренду землі.

Право на оренду земельної ділянки переходить до спадкоємців після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди. В разі їх (спадкоємців) відмови чи відсутності - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарем в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути засвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання -передачі.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Значній активізації розвитку с.-г. підприємств сприяв указ президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” ( №1529/99) від 3 грудня 1999 р. Даний указ започаткував новий етап аграрної реформи в країні, який був спрямований на перенесення центра ваги соціально-економічних перетворень безпосередньо у виробничу сферу на місцях.

В цьому нормативному акті насамперед йдеться про:

- вільний вибір раціональних для конкретних умов господарської діяльності організаційно - правових структур;

- про передачу земель у приватну власність;

- про практичне застосування системи орендної плати;

- про створення реальних умов розвитку агропромислового виробництва на ринкових засадах.

В указі, зокрема, говориться, що відповідно до частини четвертої статті 13 та керуючись статтею 102 Конституції України Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо:

- а) реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 років колективних с.-г. підприємств (КСП) на засадах приватної власності на землю та майно шляхом:

- забезпечення всім членам колективних с.-г. підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно - орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності. Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів КСП або будь-якими іншими рішеннями;

- запровадження обов'язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для с.-г. потреб, договорів оренди земельної частики (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах;

- збереження, по можливості, цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колишніх КСП на основі оренди земельних та майнових паїв;

- запровадження спрощеного порядку реєстрації договорів оренди земельного та майнового паїв органами місцевого самоврядування;

- передачі окремих будівель, споруд, техніки, робочої і продуктивної худоби, птиці, знарядь праці тощо членам КСП - власникам земельних паїв, які подали в установленому порядку заяву про відведення земельної ділянки в натурі, у рахунок погашення належних їх майнових паїв;

б) підтримки розвитку особистих підсобних підприємств громадян та селянських (фермерських) господарств шляхом:

- надання громадянам, яким у встановленому порядку із земель КСП відведено земельні ділянки в натурі на основі земельного паю, можливості розширювати особисті підсобні господарства без створювання юридичної особи за рахунок цих ділянок, а також одержаних при виході із зазначених підприємств майнових паїв;

- реалізації громадянами та селянськими господарствами права вільного викупу земельних ділянок, що надані їм у користування (понад норму, яка приватизується безкоштовно);

- створення поблизу населених пунктів із земель запасу та резервного фонду громадських пасовищ для випасання худоби;

в) участі на конкурсних засадах с.-г. підприємств, заснованих на приватній власності, у виконанні державних програм, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Розглянувши стан розвитку с.-г. підприємств, можна відзначити, що здійснювані заходи щодо нормативно - правового врегулювання діяльності та державної фінансової підтримки с.-г. підприємств мали позитивний вплив на їх розвиток.

Натомість, недостатньо уваги приділяється розвитку с.-г. підприємств з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Незадовільно ведеться робота з роз'яснення державної політики щодо їх (підприємств) розвитку.

Відсутність належним чином організованої системи с.-г. дорадництва та наявність того, що приблизно 47% господарів не мають відповідної освіти, не дозволяють ефективно організовувати діяльність та вести прибуткове виробництво у господарствах.

Державна фінансова підтримка господарств практично обмежена коштами, які направляються через Український фонд підтримки господарств.

Враховуючи вищевикладене, та з метою стимулювання розвитку с.-г. підприємств, зростання виробництва с.-г. продукції і подальшого утвердження приватної власності в аграрному секторі економіки, Міністерством аграрної політики України викладено основні положення „Про стратегію і тактику пореформеного розвитку с.-г. підприємств” від 15 липня 2002 р. Насамперед, це забезпечення рівних підходів до всіх організаційних форм господарювання в аграрному секторі при розподілі бюджетних коштів, які спрямовуються на розвиток та підтримку виробництва продукції рослинництва і тваринництва, селекції в цих галузях, залученні до реалізації цільових програм, виділення коштів на здешевлення кредитних ставок за кредити комерційних банків, а також створення умов та сприяння виділенню господарствам кредитних ресурсів, інвестицій.

Департаменту фінансово - кредитної та податкової політики при розробці порядків використання бюджетних коштів, спрямованих на розвиток та підтримку виробництва продукції рослинництва і тваринництва, селекції в цих галузях тощо, передбачити виділення с.-г. підприємствам коштів на рівні 5...10%.

При цьому, Управлінню ревізії та контролю, департаменту реформування сільського господарства пропонується посилити контроль за цільовим використанням коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку господарств.

Департаментам кадрової політики, аграрної освіти та науки рекомендовано здійснити організаційні заходи щодо залучення кращих с.-г. підприємств до участі у підготовці фахівців і визначення змісту навчання, укладання між ними і аграрними закладами освіти договорів як з базами проведення практики студентів, стажування викладачів, проведення занять на виробництві тощо. При розподілі коштів державного бюджету, передбачених на капітальні вкладення, слід спрямовувати їх частину на облаштування соціальної інфраструктури с.-г. підприємств. Разом з департаментом реформування сільського господарства передбачити організаційні заходи, спрямовані на розвиток господарств.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Орієнтація агробізнесу на успішне розв'язання ринкових завдань потребує інноваційного розвитку вітчизняного аграрного сектору й адаптації його до ринкових умов. Водночас функціонування агропромислових формувань ринкової орієнтації в умовах вільної ринкової економіки і зв'язок їх із ринком диктують необхідність застосування чіткої економічно обґрунтованої системи маркетингу. Для українських товаровиробників проблема конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції і харчових продуктів постає особливо гостро у зв'язку з прагненням України вступити в ЄС і приєднатися до СОТ. Враховуючи це, питання організації маркетингу в системі формування продовольчого ринку є надзвичайно актуальним на сучасному етапі пореформеного розвитку аграрного сектора економіки й всього АПК.

В дипломній роботі досліджені теоретичні питання, пов'язані з необхідністю створення та функціонування маркетингової служби у ринкових умовах, такі як, організація та управління маркетинговою службою на прикладі сільськогосподарського підприємства, стимулювання та мотивація праці спеціалістів з маркетингу, методичні підходи до маркетингових досліджень ринку.

На підставі проведеного аналізу літературних джерел необхідно зробити висновок, План і політика маркетингу розробляється у такій послідовності: збір інформації; аналіз положення конкурентів; сегментацію виробленої продукції; розробку ринкової стратегії; розробку ринкової тактики; визначення й аналіз витрат; контроль над виконанням маркетингової програми. При цьому складається програма маркетингу. Найбільш важливі елементи програми - комплекс виробничих завдань, асортименти продукції, система заходів в області попиту на цю продукцію, реклама, канали реалізації, продажні операції, тощо

За результатами організаційно-економічного аналізу діяльності ТОВ, виявлено, що воно має вигідне природне і економічне розміщення. За розмірами господарство відноситься до середніх. За аналізований період спостерігається зменшення площі сільськогосподарських угідь на 4,3 % та кількості працівників на 9,5 %. Це зумовлене зміною форми власності на землю в процесі реформування відносин власності. Спеціалізація господарства -- зерно-соняшниково-плодова.

Підприємство стало прибутковим лише з 2004 року (рівень рентабельності склав 27,7 %); в 2000 - 2003 рр. воно мало збитки.

В 2002 році різко зменшилась вартість основних засобів підприємства. Це пов'язано із завершенням реорганізації КСП в ТОВ “Маяк”. Господарство широко використовує орендовані основні засоби. Зниження показників, що характеризують забезпеченість основними фондами, та збільшення показників, що характеризують ефективність їх використання, обумовлено зменшенням вартості власних та збільшенням орендованих основних засобів за рахунок майнових паїв колишніх членів реорганізованого КСП.

Урожайність основних культур є порівняно низькою, відбуваються значні її коливання.

Фінансовий стан підприємства є нестабільним, кредитоспроможність є низькою, забезпеченість фінансовими активами - недостатня.

Для більш ефективної діяльності підприємства необхідно поліпшувати ресурсний потенціал, залучати для цього додаткові кошти, розробити та впровадити стратегію ринкового розвитку підприємства, яка надасть змогу суттєво поліпшити маркетингові показники діяльності ТОВ “Маяк” в пореформений період тощо.

В дипломній роботі опрацьовані наступні пропозиції, а саме:

1. організація створення маркетингової служби у господарстві, основними функціями якої є: постановка мети та завдань підприємства з врахуванням тенденцій розвитку на короткостроковий та найближчі періоди, подальшу перспективу, розробка стратегії і тактики маркетингової діяльності враховуючи специфіку і умови підприємства; створення банку даних для систематизації і аналізу усієї комерційно-економічної інформації щодо кон'юнктури потенційних ринків збуту; зростання ефективності підприємницької діяльності, прибутку і доходів, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського підприємства, тощо. Загальна сума проекту створення маркетингової служби - 22 тис.грн, який повинен окупитися за рік. Витрати на функціонування маркетингової служби за рік складатимуть 46200 грн. Аналіз структури витрат на функціонування маркетингової служби показує, що найбільшу питому вагу (28,6%) займають транспортні витрати, 27,3% займають витрати на відрядження. Витрати на заробітну плату становлять 26%.

2. обґрунтовано необхідність проведення і організація маркетингових досліджень та визначені основні показники ефективності маркетингової діяльності, такі як частка підприємства на товарному ринку, коефіцієнт частки витрат на здійснення маркетингу, коефіцієнт частки витрат на здійснення збуту, обсяг реалізації продукції у розрахунку на 1 працівника, питома вага витрат на заробітну платню робітників, що займаються маркетингом, коефіцієнт питомої ваги обсягу наданих послуг у загальному обсязі реалізації продукції, тощо.

3. визначені напрями стимулювання праці у маркетинговій службі. запропоновано впровадження безтарифної системи оплати праці спеціалістів з маркетингу та обґрунтовані основні етапи системи преміювання. За безтарифною системою оплати праці фонд премій буде складати 138 тис грн, у тому числі доля працівників дорівнюватиме 75%, або 77,6 тис. грн. Це дає можливість підвищити оплату праці робітників до 337,7 грн за місяць, що порівняно з 2004 роком більше на 67,3 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6) / За ред. П.Т. Саблука та ін. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - 764 с.

2. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. Учебное пособие. - М.: ИНФРА -М, 2002. - 260с.

3. Баховчук В. Краевой продовольственный рынок //АПК: экономика и управление. - 2000. - №10. - С.52-56.

4. Большой экономический словарь/ Под ред. А.Н. Азрилияна. - 5.-е изд. доп. и перераб. - М.: Институт новой экономики, 2002. - 1280 с.

5. Брезвін А.І. Організаційно-методологічні засади інтеграції виробництва в АПК //Економіка АПК. - 2000. - №3. - С.15-17.

6. Головко Т.В., Сагова С.В. Стратегічний аналіз: Навч.-метод посібник для самост. вивч. дисц. / За ред.. М.В. Кужельного. - К.: КНЕУ, 2002. - 198с.

7. Губський Б.В. Аграрний ринок. - К.: Нора-прінт, 1998. - 184 с.

8. Долинський В.П., Долинський С.В.,ДяченкоІ.Б. Особливості та розвиток підприємництва в аграрних і агропереробних підприємствах //Економіка АПК. - 2000. - №2. - С.46-55.

9. Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» Відомості верховної ради - 1998, n 19, ст. 98

10. Зозулёв А.В. Сегментирование рынка: Учеб пособие. - Х.: Студцентр, 2003. -232 с

11. Зырянова Т. Рынки сбыта и конкурентоспособность продукции //Экономика сельского хозяйства России. - 2001. - №11. - С. 32

12. Козлов М. Формирование рыночной системы реализации сельскохозяйственной продукции //АПК: экономика и управление - 1997. - №7. - С.42-49

13. Королев А. Создание системы оптовых продовольственных рынков //АПК: экономика и управление. - 1999. - №2. - С.37-40.

14. Мацибора В.І. економіка сільського господарства: Підручник. - К.: Вища шк.., 1994. - 415с.

15. Мельников А. Фирменная торговля набирает обороты // Экономика сельского хозяйства России - 2003. - №10. - С. 26-28

16. Молдаван Л. Баланс інтересів на продовольчому ринку: як це робиться //Партнер в АПК. - 1999. - №1. - С.36-39.

17. Окландер. Логістика: Навчальний посібник. - К.: Зовнішня торгівля, - 2005. - 234с.

18. Основи економічної теорії: Навч. посібник/ Під ред. В.О. Білика - Нікополь: ПТРТОО „Фірма ОБІС”, 1995. - 281с.

19. Особливості аграрної реформи в Україні /П.Саблук, - К.: ЗАТ «Нічлава», 1997. - 307 с.

20. Петренко М.Я. Чужинов П.И. Экономика сельскохозяйственного производства. - Алма-ата: Кайнар, 1992. -560 с.

21. Пивоваров К.В. Планирование на предприятии: Учебное пособие. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2004ю - 232с

22. Понамарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 192с.

23. Попов Н.А. Основы рыночной агроэкономики и сельского предпринимательства: Ученик. - М.: Узд.-во РУДН, 2001. - 352с.

24. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Инфра - М., 2001. - 480с.

25. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва (посібник у питаннях і відповідях) / За ред. П.Т.Саблука. - К.: ІАЕ, 1999. - 532с.

26. Тарасюк Г.М. Плануанння діяльності підприємства. Практикум: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2004. - 266 с.

27. Швейка Л.А, Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник: Львів «Магнолія плюс», 2004. - 268с.

Додаток А

Функціональна модель раціональної діяльності

маркетингової служби у ТОВ «Маяк»

Види діяльності за функціями	Загальні функції діяльності
	Аналіз	Прогноз	Планування	Організація	Управління
Дослідження ринку, визначення розміру ринку, та його тенденцій
Визначення сегментів ринку та виявлення нових	abce	abe	be	b	ab
Прогнозування потенційних можливостей продажу продукції	bc	bc	b	b	b
Аналіз тенденцій зміни споживчих характеристик товару	be	be	be	b	b
Визначення составу споживачів і споживчих мотивів	bc	bc	bc	b	B
Розрахунок обсягів продажу, у тому числі за сегментами	abce	ab	be	b	ab
Визначення конкурентоспроможності підприємства	bce	ab	be	b	ab
Дослідження споживача та його попиту
Дослідження попиту та його задоволення	b	b	b	b	B
Аналіз та прогнозування конкурентної боротьби	b	b	bce	b	B
Прогнозування нових сегментів та ніш	bce	be	be	b	B
Дослідження зовнішнього та внутрішнього агромаркетингового середовища	ab	ab	abe	ab	A
Впровадження товарної політики
Реалізація через товар стратегії підприємства	abce	bc	be	b	b
Розробка стратегії і тактики товарної політики	abce	bc	be	be	b
Поліпшення задоволення попиту споживачів на продукцію	abc	bc	bec	be	b
Виробництво нового товару	abc	b	be	b	Abc
Швидкість продажу	b	b	b	b	B
Координація асортименту продукції	bc	b	b	b	B
Товарне забезпечення
Організація міст продажу	b	b	b	b	B
Складування	b	b	b	b	B
Організація роботи торгового персоналу	b	b	b	b	B
Забезпечення транспортування	b	b	b	b	B
Створення іміджу продукції	abc	ab	bce	bce	Bc
Підтримка ЖЦТ
Збільшення циклу життя більшого класу продукції	abc	bc	be	b	B
Збільшення циклу життя виду продукції	bc	bc	be	b	B
Зменшення циклу впровадження	b	b	b	b	B
Цінова політика та ціноутворення
Визначення цінової політики	abe	abe	be	b	B
Забезпечення цінової еластичності	be	be	be	b	B
Ціноутворення	be	be	be	be	Be
Товаропросування та збут продукції
Форми та види товаропросування	bc	bc	bc	bc	B
Плановість товаропросування	b	b	b	b	B
Характеристика каналу товаропросування	b	b	b	b	B
Витрати на канали товаропросування	be	be	be	b	B
Ефективність товаропросування	be	be	be	b	B
Форми та види реалізації	abc	abc	bc	b	b
ФОСАС
Форми та види інформування про продукцію	b	b	b	b	B
Рекламування	b	b	b	b	B
Участь у виставках та ярмарках	b	bc	bce	b	B
Взаємовідносини із суспільством	ab	ab	ab	ab	Ab
Сервіс	bc	bc	b	b	B
Організація комерційної діяльності
Освоєння нових форм та методів реалізації продукції	b	bc	bc	bc	B
облік форм та тенденцій попиту споживачів	b	bc	b	b	B
Механізація та комп'ютеризація агромаркетинга	be	be	be	b	B
Сервісне та гарантійне обслуговування	bc	bc	b	b	B
Управління агромаркетингом
Побудова системи управління агромаркетингом	abe	ab	be	ab	A
Організація функціонування системи управління агромарктеингом	abc	ab	ab	ab	Ab
Створення функціональної організаційної системи управління агромаркетингом	abce	ab	b	be	Ab
Організація роботи служби агромаректинга	abc	ab	be	b	ab

Додаток Б

Система показників оцінки маркетингової діяльності аграрного підприємства (існуюча)

Показник	Зміст показника	Формула розрахунку
1	2	3
Частка підприємства на товарному ринку, РЧ, за кількістю або загальною вартістю реалізованої продукції	Співвідношення обсягу реалізації продукції підприємства , Рп , і загального обсягу реалізації продукції даного асортименту на аналізованому товарному ринку, Ртр	РЧ=Рп/Ртро<РЧ<1
Коефіцієнт частки витрат на здійснення маркетингу, Квм, %	Відношення загальної суми витрат на маркетинг, ВМ , до загального обсягу реалізації продукції, Р	Квм=(ВМ/Р)х100
Коефіцієнт частки чистого прибутку , Кчп ,%	Відношення чистого прибутку ,ЧП, до загального обсягу реалізації продукції, Р	Кчп =(ЧП/Р)х100
Коефіцієнт частки витрат на здійснення збуту, Квз, %	Відношення загальної суми витрат, що пов'язані зі збутом продукції, Вз, до загального обсягу реалізації продукції, Р, або : Відношення загальної суми витрат, що пов'язані зі збутом продукції, Вз, до загальної суми витрат виробництва, ВВ,	Квз = (ВЗ/Р) х 100 Квз = (ВЗ/ВВ) х 100
Коефіцієнт частки відшкодувань і знижок, Кз, %	Відношення суми відшкодувань і знижок, З, до загального обсягу реалізації продукції, Р	Кз = (З/Р) х 100
Питома вага реалізованої продукції на експорт(разом, у т.ч. різним країнам), Е, %	Співвідношення обсягу реалізації продукції на експорт, Ре, і загального обсягу реалізації продукції підприємства, Р	Е = (РЕ/Р) х 100
Питома вага бартерних операцій, Б, %	Співвідношення обсягу бартерних операцій, ОБ, і загального обсягу реалізації продукції підприємством, Р	Б = (ОБ/Р) х 100
Чистий прибуток у розрахунку на 1 тис.грн.обсягу реалізації(тис.грн.)усієї продукції, ЧПз, експортної, ЧПе	Відношення добутку чистого прибутку, ЧПз чи ЧПе, на 1 тис.грн. до загального обсягу реалізації продукції підприємством, Рз чи Ре	ЧПз=ЧПз х 1000/Рз Чпе=Чпе х 1000/Ре
Коефіцієнти оборотності товарних запасів, КОртз	Відношення собівартості реалізованих товарів, Ср, до собівартості товарного запасу, Стз	КОртз =Ср/ Стз
КОцтз	Відношення суми продажних цін реалізованих товарів, Цл, до суми середніх продажних цін товарного запасу, Цтз	Коцтз = Цл/Цтз
КОктз	Відношення кількості проданих товарних одиниць, Кт, до середнього товарного запасу в штуках, ТЗ	КОктз=Кт/Тз
Рівень рентабельності договору (контракту, угоди), РД, %	Відношення суми чистого прибутку, що одержана за даним договором (контрактом, угодою), ЧПд, до сумарного обсягу договору (контракту, угоди), Рд	РД = (ЧПд/Рд) х 100
Рівень рентабельності витрат, що пов'язані з виконанням договору (контракту, угоди), РВд, %	Відношення суми чистого прибутку, що одержана за даним договором (контрактом, угодою), ЧПд, до суми витрат, що пов'язані з його виконанням, Вд	РВд = (ЧПд/Вд) х 100
Обсяг реалізації продукції у розрахунку на 1 працівника, що займається маркетингом, Ррз, грн. у т.ч. на ринках : - внутрішньому; - зовнішньому.	Відношення загального обсягу реалізації продукції, Р,до чисельності робітників, що займаються маркетингом, ЧРз Відношення обсягу реалізації продукції на відповідному ринку до чисельності робітників, що займаються маркетингом, ЧРз	Ррз = Р/ЧРз
Чистий прибуток у розрахунку на 1 робітника, що займається маркетингом, ЧПрз, грн..	Відношення чистого прибутку, ЧП, до чисельності робітників, що займаються маркетингом, ЧРз	ЧПрз =ЧП/ЧРз
Питома вага чисельності робітників, що займаються маркетингом, Впрз, %	Співвідношення чисельності робітників, що займаються маркетингом, ЧРз, з чисельністю робітників підприємства, ЧРп	Впрз =(ЧРз/ЧРп) х 100
Питома вага витрат на заробітну платню робітників, що займаються маркетингом, Врззп, %	Співвідношення суми витрат на заробітну платню робітників, що займаються маркетингом, ЧРз, і витрат на заробітну платню всіх робітників підприємства, ЗПп, або співвідношення суми виплат на заробітну плату робітників, що займаються маркетингом, ЧРз, і загальних витрат виробництва, ВВ	Врззп =(ЗПрз/ЗПп) х100 Врззп = (ЗПрз/ВВ) х 100
Рівень рентабельності витрат товарообігу і обслуговування покупців, РРрто	Коефіцієнт співвідношення обсягу реалізації та витрат товарообігу і обслуговування покупців. Або відношення чистого прибутку до витрат товарообігу і обслуговування покупців.	РРрвто =(Р/ВТО) ЧПВТО =(Чп/ВТО) х 100
Витрати товароруху і обслуговування покупців, ВТО, тис.грн.	Сума витрат, пов'язаних з товарорухом(транспортних,Т,склад ських (постійних і змінних),СпіСз, інформаційних,І,управлінських,У) і порушенням умов укладання договорів постачання (вартість замовлень,не виконаних у гарантовані строки ,НЗ і штрафи за рекламаціями покупців, Ш)	ВТр=Т+(Сп+Сз+І+У+Нз+Ш)
Коефіцієнти : - зміни кількості покупців ,П	Відношення відповідних показників , що склалися у поточному(звітному)році до попередніх	Зкп=Пзр/Ппр
-кількості укладених договорів постачання, (контрактів,угод)Д	Відношення відповідних показників , що склалися у поточному(звітному)році до попередніх	Кзд=Дзр/Дпр
-обсягу укладених договорів постачання (К,У),ОД	Відношення відповідних показників , що склалися у поточному(звітному)році до попередніх	Куд=ОДзр/ОДпр
-питомої ваги обсягу наданих послуг у загальному обсязі реалізації продукції,З(Врнп	Відношення відповідних показників , що склалися у поточному(звітному)році до попередніх	КнВРпн=ПВрнп З.р. : ПВрнп п.р.
І у валовому доході підприємств,Вднп	Відношення відповідних показників, що склалися у відповідному(звітному) році до попередніх	Кпвднп=Пвднп З.р. : Пвднп п.р.
- витрат, щодо стимулювання збуту, Сз	Відношення відповідних показників, що склалися у відповідному(звітному) році до попередніх	Ксз = СЗзр/СЗ п .р.
- витрат на рекламу	Відношення відповідних показників, що склалися у відповідному(звітному) році до попередніх	КВнр =Внрз.р.:Внр п.р.

Додаток В

ПОЛОЖЕННЯ ПРО СЛУЖБУ МАРКЕТИНГУ ТОВ “МАЯК” Мелітопольського району

1.Загальні положення Служба маркетингу ТОВ “Маяк” є самостійним підрозділом товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк”, у своїй діяльності керується діючим законодавством і підпорядковується керівництву господарства.

2. Цілі і задачі служби

Діяльність служби маркетингу спрямована на адаптацію виробничої і збутової діяльності господарства до ринкового середовища, вивчення та вимог споживачів на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Цілями служби маркетингу є: збільшення продажу і прибутку за рахунок досягнення переваги над конкурентами; забезпечення вимог споживачів на внутрішньому і зовнішньому ринках; оптимізація затрат на розробку, виробництво і просування продукції на ринок за рахунок більш повного врахування можливостей господарства.

Для досягнення цілей маркетингу маркетингова служба вирішує такі задачі: збір інформації про ринок, структуру і динаміку попиту, смаки і бажання споживачів ;розробка довгострокових, середньострокових і поточних планів маркетингу по кожному виду продукції; розробка стратегічного плану і планів маркетингу; аналіз конкурентної ситуації, прогнозування стану ринку, динаміка його змін; прогноз обсягів продажу по кожному виду продукції.

3.Функції служби маркетингу

Маркетингова служба виконує такі основні функції:

- збирає необхідну інформацію на основі запланованого постійного збору і аналізу інформації про ринки, видає рекомендації по вибору найбільш вигідних і перспективних напрямків ринку;

- рекомендує типи і параметричні ряди товарів, які з найбільшою вірогідністю будуть куплені;

- на основі аналізу факторів середовища дає прогнози продажу і тенденцій його змін в часі;

- рекомендує оптимальні канали збуту, їх співвідношення, методи продажу, виробляє вимоги до іміджу підприємства і шляхи його просування на ринок; - організовує стабільну реалізацію товару шляхом формування попиту і стимулювання збуту; - контролює фінансові, кадрові, дослідницькі, конструкторські і технологічні дії підприємства на відповідність сформульованих ними рекомендаціям і прогнозам.

4.Організаційна структура маркетингової служби

Конкретний варіант організаційної структури служби маркетингу визначається масштабами виробничої та збутової діяльності, кількістю і обсягом ринків, на яких оперує господарство.

5. Права і відповідальність служби маркетингу

Служба маркетингу несе відповідальність за:

- короткострокові, середньострокові і довгострокові прогнози розвитку науково-виробничої діяльності, плани експортної діяльності на різних ринках (товари, місце і час виходу на ринок, цінову політику, систему формування попиту і стимулювання збуту);

- пропозиції по змісту і порядку проведення заходів, необхідних для створення ефективних систем взаємодії плануючих науково-дослідних, виробничих і збутових підрозділів;

- пропозиції по коригуванню планів розробки і виробництва продукції з урахуванням реалізації продукції і наявних замовлень;

- пропозиції про моральне і матеріальне заохочення розробників, виробників, працівників служб збуту і торгового персоналу за особистий вклад в економічні досягнення;

- пропозиції по ефективній організації системи товаропросування, оптимізації товарних запасів, складського господарства, транспортних засобів;

- пропозиції по перебудові організаційно-управлінської структури, викликаної необхідністю змін стратегії, маркетингу.

Служба маркетингу несе відповідальність за:

- забезпечення керівництва і виконавців необхідною маркетинговою інформацією;

- ефективне впровадження науково-технічних досягнень при розробці концепції і створенні нових товарів;

- координацію планів діяльності і забезпечення ресурсами розробляючих, виробляючих і збутових підрозділів;

- своєчасність коригування планів виробництва і збуту, своєчасну зміну застарілої продукції на нову з заданими технічними і економічними параметрами;

- навчання всіх співробітників і спеціалістів підприємства засобами ринкової діяльності;

- досягнення встановлених економічних показників прибутку, рентабельності.

Вона має право одержувати інформацію, необхідну для виконання своїх обов'язків.