Удосконалення політики ціноутворення на зовнішньому ринку

Поняття та види зовнішньоторговельних контрактних цін. Маркетингові стратегії ціноутворення на нову продукцію. Стратегічні підходи до зниження експортної ціни. Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "СВ". Сировинно-виробнича база підприємства.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2013
Размер файла 950,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- на 31.12.2009р.= 7048-3655=3393 тис. грн.;

- на 31.12.2009р.=9009-3200=5809 тис. грн..

З наведених розрахунків видно, що у підприємства достатньо коштів для погашення заборгованості і розширення діяльності.

За подібною схемою можна визначити динаміку і структуру витрат на підставі звіту № 2 «Звіт про фінансові результати» (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Динаміка і структура витрат ТОВ «СВ»

Стаття

Код рядка

2009 рік в тис. грн.

2010 рік в тис. грн.

Абсолютна зміна, тис. грн. (гр..4-гр.3)

Темпи зміни, % (гр.5/гр.3*100)

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

21349

23512

2163

10%

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

16702

20036

3334

20%

Валовий прибуток

050

4647

3476

-1171

-25%

Інші операційні доходи

060

5785

5288

-497

-9%

Адміністративні витрати

070

817

758

-59

-7%

Витрати на збут

080

3090

1576

-1514

-49%

Інші операційні витрати

090

5607

5463

-144

-3%

Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток

100

918

967

49

5%

Фінансові витрати

140

133

180

47

35%

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток

170

785

787

2

0,001%

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

232

231

-1

-0,001%

Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток

190

553

556

3

1%

Чистий прибуток

220

553

556

3

1%

Аналіз динаміки показників, наведений в таблиці 4, дозволяє виявити тенденцію змін. Аналіз даних основних показників доходності підприємства і структури прибутку вказують на те, що за період, що аналізується, спостерігалося збільшення основного показника діяльності підприємства - чистого прибутку з 553 тис. грн. у 2009 р. до 556 тис. грн. у 2010 р. (на 3 тис. грн.). Приріст склав 1%, що являє собою позитивну тенденцію й характеризує діяльність підприємства за аналізований період з кращого боку.

Збільшенню чистого прибутку сприяло декілька факторів:

- збільшення виручки від реалізації продукції на 2163 тис. грн. (або на 10%);

- зменшення витрат на збут на 1514 тис. грн. (або на 49%);

- зменшення адміністративних витрат на 59 тис. грн. (або на 7%).

Прибуток від операційної діяльності збільшився на 5% (що в абсолютному вимірі склало 49 тис. грн.), це свідчить про оптимізацію основної діяльності підприємства.

2.3.2 Показники фінансової діяльності підприємства

Є ще один високоефективний спосіб аналізу фінансової звітності підприємства - визначення фінансових коефіцієнтів, наведений в табл.2.3.

Таблиця 2.3 - Фінансові коефіцієнти ТОВ «СВ»

Фінансовий коефіцієнт

Формула для розрахунку

2009 рік

2010 рік

Коментарі

Аналіз майнового стану

Коефіцієнт зносу основних засобів (ОЗ)

Знос ОЗ/Первинна вартість ОЗ

0,33

0,37

Високі значення часто вказують на моральний і фізичний знос ОЗ.

Доля оборотних засобів в активах

Оборотні засоби /Активи

0,81

0,72

Вказує, яка частка в активах належить оборотним засобам.

Коефіцієнт мобільності активів

Оборотні засоби/Необоротні засоби

4,19

4,04

Наявність у підприємства оборотних активів для впровадження нових проектів.

Аналіз ділової активності

Оборотність активів (обороти), ресурсовіддача

Чиста выручка/Середня величина активів

3,20

2,22

Сума виручки, що припадає на 1 гривню інвестованих коштів, а також кількість оборотів активів за зазначений проміжок. Падіння є ознакою погіршення ділової активності підприємства

Фондовіддача

Чиста виручка/Середня вартість ОЗ

15,81

12,57

Сума виручки, що припадає на 1 гривню коштів, інвестованих в ОЗ.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів

Чиста виручка/Середня вартість обортних засобів

4,04

2,66

Сума виручки, що припадає на 1 гривню коштів, що знаходяться в обігу.

Після розрахунку фінансових коефіцієнтів ТОВ «СВ», представлених в табл.2.3, розглянемо негативні та позитивні моменти діяльності підприємства.

Позитивні сторони:

1) коефіцієнт зносу основних засобів порівняно невисокий, що говорить про недавнє оновлення обладнання для виробництва продукції;

2) фінансова стійкість підприємства зросла порівняно з 2009 роком, а саме:

- коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами збільшився до 0,78 у 2010 році, що говорить про збільшення на 78% частини оборотних активів, які забезпечуються власними коштами, а не кредитами;

- коефіцієнт автономії показав, що частина власного капіталу у пасивах підприємства зросла до 74%, що збільшує можливість додаткового залучення позикового капіталу;

- коефіцієнт фінансової стабільності склав 2,90 на 2010 рік, що говорить про нормальний рівень кредитоспроможності підприємства.

3) коефіцієнти ліквідності показали такі позитивні тенденції платоспроможності:

- коефіцієнт поточної ліквідності помітно зріс у 2010 році(282%), що говорить про можливість погашення поточної заборгованості за рахунок усіх оборотних активів;

- ріст коефіцієнту швидкої ліквідності дає можливість підприємству за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості погасити 159% поточних зобов'язань.

Негативні сторони:

1) зменшення коефіцієнтів ділової активності, а саме: оборотності активів, фондовіддачі, оборотності оборотних активів, оборотності дебіторської заборгованості, оборотності товару говорить про неправильну політику розрахунків з клієнтами. щодо зниження коефіцієнту оборотності власного капіталу, то причина полягає в тому, що в 2010 році доля уставного капіталу була збільшена на 4 млн. грн.;

2) спостерігається зменшення коефіцієнтів рентабельності, а саме:

- коефіцієнт рентабельності продажів знизився (з 2,59% до 2,36%), що свідчить про зниження попиту на продукцію підприємства;

- коефіцієнт рентабельності виробництва продукції знизився (з 27,82% до 17,35%), на це вплинуло підвищення собівартості продукції в 2010 році на 20%;

- коефіцієнт рентабельності активів знизився (з 8,3% до 5,24%), що свідчить про зменшення попиту на товари і про надмірне накопичення активів;

- збільшення періоду окупності власного капіталу з 5,79 років у 2009 році до 12,75 років у 2010 році свідчить про неефективне використання власного капіталу.

3) зменшення коефіцієнта абсолютної ліквідності з 0,10 у 2009 році до 0,08 у 2010 році говорить про зменшення можливості погасити поточні зобов'язання за рахунок грошових коштів ( у 2009 році -10%, у 2010 році - лише 8 % ).

2.4 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

ТОВ «СВ» є одним з найбільших вітчизняних експортерів продукції побутової хімії та косметики в Україні. Частка експорту в 2010 році склала 22% загального обсягу продукції, що випускається фірмою. У табл. 2.4 представлено об'єм продажу на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Таблиця 2.4 - Об'єм продажу за 2009 та 2010 роки, тис. грн.

Експорт

Внутрішній ринок

2009 рік

6388,4

17952,2

2010 рік

5839,8

21215,1

Відхилення

-548,6

3262,9

Тобто в 2010 році експорт зменшився на 8,5 % ( 548,6 тис.грн), а продажі в Україні виросли на 18,2 % (3262,9 тис.грн).

На рис.2.5 зображено динаміку обсягу експорту продукції з 2003 року по 2010 рік в тис.грн.

Рисунок 2.5 - Динаміка експорту з 2003 по 2010 роки

До 2009 року спостерігається тенденція росту експорту. В 2010 році порівняно з 2009 роком обсяг експорту зменшився на 548,6тис.грн.

Визначимо показники економічної ефекту експорту та економічної ефективності експорту за 2009 та 2010 роки.

По економічному змісту показник ефекту відповідає поняттю прибуток.

Показник економічного ефекту експорту продукції визначається наступним чином:

ЕЕекс = Векс-Зекс (2.1)

де ЕЕекс -- показник економічного ефекту експорту,грн.;

Векс -- виручка від експорту, грн;

Зекс -- повні затрати підприємства на експорт, які включають: затрати на виробництво і реалізацію продукції (реклама, маркетинг, транспорт, страхування, мито, збори та інше).

ЕЕекс2009 = 6388,4-5364,3=1024,1 тис.грн.

ЕЕекс2010 = 5839,8-5172,4=667,4 тис.грн.

Тобто ми бачимо, що показник економічного ефекту зменшився на 356,7 тис.грн. у 2010 році, хоча затрати зменшилися на 191,9 тис.грн..

Показник економічної ефективності експорту розраховується наступним чином:

Еекс =Векс/Зекс (2.2)

де Еекс - показник економічної ефективності експорту грн./ грн..

Економічний зміст показника ефективності складається в тому, що він визначає, яка кількість вигоди мається на кожну гривню затрат, тобто за економічним змістом показник ефективності відповідає поняттю рентабельність.

Достатня умова ефективності експорту буде виконуватися, коли цей показник більше одиниці.

Еекс2009 = 6388,4/5364,3=1,20

Еекс2010 = 5839,8/5172,4=1,12

Ми бачимо, що і цей показник зменшився на 0,08 у 2010 році порівняно з 2009 роком.

На рис. 2.6 зображена товарна структура експорту ТОВ «СВ» за 2010 рік.

Рисунок 2.6 - Товарна структура продукції ТОВ «СВ»

Ми бачимо, що найменший попит на зовнішньому ринку з усієї продукції має мило рідке та крем - мило рідке ( 0,01% та 0,02% відповідно). А рідина для зняття лаку займає 51 % з усього збуту продукції на зовнішній ринок.

Географія поставок продукції підприємства досить різноманітна, вона включає в себе країни Європи і територію СНД. Країни - споживачі продукції ТОВ «СВ» наведені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Географія поставок продукції ТОВ «СВ» за 2010 рік, грн.

Вид продукції

Країна/грн.

Молдова

Болгарія

Грузія

Латвія

Росія

Казахстан

Англія

Рідина для зняття лаку

1109728,3

19995,8

101395,9

13724,7

337118,8

42029,9

131527,7

Засіб для миття посуду

16782,6

0,0

30619,8

3139,1

96500

0,0

0,0

Засіб для кухні та сантехніки

84854,5

35697,3

105961,0

33634,6

471323,9

12727,4

9081,0

Засоби для видаленя та запобігання накипу

4592,6

0,0

0,0

0,0

24339,0

457,8

4080,0

Засоби для прання та підбілювачі

477949,6

72132,7

575830,0

41233,8

1367838,7

27248,1

39136,8

Засоби для догляду за меблями

28504,4

9880,4

19037,0

5021,9

121211,0

9466,6

62201,7

Засоби для миття вікон

86024,8

0,0

23972,0

3208,6

74574,0

10836,8

0,0

Мило рідке

0,0

0,0

8060,2

0,0

47461,8

2763,1

0,0

Крем-мило рідке

0,0

0,0

0,0

0,0

36906,8

0,0

0,0

Разом

1808436,7

137706,2

864875,7

99962,7

2577274,0

105529,6

246027

Найбільший попит продукція ТОВ «СВ» має в Росії ( 2577,2 тис.грн.), а найменший - в Латвії (99,9 тис.грн.).

Якщо проаналізувати в процентному співвідношенні відвантаження продукції на експорт у 2009-2010 роках ( рис. 2.7), то можна зробити висновок, що за останній рік суттєвих змін в експорті продукції не відбулося.

Рисунок 2.7 - Аналіз експорту продукції ТОВ «СВ» у 2009-2010 роках

Найбільша доля експорту припадає на Росію (44% у 2010 році), хоча вона і зменшилася за останній рік на 1%. Найменша доля у Болгарії, Латвії та Казахстану - 0,02%. Проведемо аналіз поставок продукції в Росію за 2009 та 2010 роки (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 - Аналіз поставок продукції ТОВ «СВ» в Росію

Продукція

2009 рік, шт.

2010 рік, шт.

Відхилення, шт.

Рідина для зняття лаку

190020,0

190950

-930,0

Засоби для миття посуду

30000,0

25000

5000,0

Засоби для кухні та сантехніки

140710,0

140755

-45,0

Засоби для видалення та запобігання накипу

18200,0

17690

510,0

Засоби для прання і відбілювачі

483045,0

481535

1510,0

Засоби по догляду за меблями

27500,0

25000

2500,0

Засоби для миття вікон

12500,0

11940

560,0

Мило рідке

9250,0

8080

1170,0

Крем-мило рідке

6125,0

5300

825,0

Усього

917350,0

906250

11100,0

Отже в 2010 році збільшився експорт рідини для зняття лаку в Росію (на 0,49 %) та засобів для кухні та сантехніки (на 0,03 %). А експорт усіх інших видів продукції зменшився. І найбільше зменшення спостерігалось у засобу для миття посуду ( на 16,6 % або на 5000 шт.)

Таким чином, підсумовуючи проведений аналіз, ми можемо констатувати, що підприємство ТОВ «СВ» у 2010 році зменшило об'єм експорту на 8,5 %.. Однією з причин цього зменшення є малоефективна цінова політика на продукцію, що експортується.

3. УДОСКОНАЛЕННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Цінова політика підприємства

Оцінка витрат на виробництво продукції проводиться на підставі собівартості.

Собівартість - це витрати на виробництво і реалізацію товару, продукції в грошовій формі.

На прикладі візьмемо планову калькуляцію собівартості на такий експортований вид продукції як засіб для миття посуду «СВ» 500 мл. (табл. 3.1)

Розрізняють виробничу собівартість, що включає витрати на виробництво, і повну собівартість, включаючи такі витрати як витрати на виробництво продукції і збут.

Таблиця 3.1 - Калькуляція собівартості

Статті витрат

Засіб для миття посуду «СВ» 500 мл, грн.

Сировина та матеріали

1,86

Заробітна плата

0,5

Відрахування на соц.заходи

0,19

Транспортно - заготівельні витрати

0,02

Загальновиробничі витрати

0,18

Витрати від браку продукції

0,01

Загальногосподарські витрати

0,15

Виробнича собівартість

2,91

Позавиробничі витрати:

- Реклама

0,02

- Зовнішньоторговельні витрати

Залежать від контрагенту

Повна собівартість

2,93

Стаття «Сировина й матеріали». Входять сировина і матеріали, які дає лабораторія (рецептура). Ціни на сировину беруться в бухгалтерії, де групуються за прибутковими документами від постачальників. Протягом місяця сировину можуть отримати за різними цінами. Тоді береться середня ціна.

Стаття «Заробітна плата». За цією статтею планується і враховується заробітна плата виробничих робітників, безпосередньо пов'язаних з виробленням продукції. Сюди включається оплата робіт за відрядними нормами і розцінками, а також ставками погодинної оплати праці, премії за положенням за виконання норм виробітку.

Стаття «Відрахування на соціальні заходи». У цю статтю включаються відрахування на соціальне страхування за встановленими відсотками.

Стаття «Транспортно - заготівельні витрати». У цю статтю включаються витрати, які пов'язані з перевезенням, прийомо - здачею сировини. Сюди також входить заробітна плата комірника і вантажників.

Стаття «Загальновиробничі витрати». У цю статтю входять такі витрати: амортизація обладнання, транспортних засобів, витрати на експлуатацію обладнання, витрати на поточний ремонт обладнання і транспортних засобів, знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів, заробітна плата механічної групи, премії.

Стаття «Загальногосподарські витрати». У цю статтю відносять витрати з управління підприємством: заробітна плата апарату управління, відрядження, утримання пожежної, позавідомчої охорони, амортизація основних засобів, утримання та поточний ремонт будівель, споруд, охорони праці, підготовка кадрів з метою підвищення їх кваліфікації, оплата учнівських відпусток та інші витрати.

Всі ці витрати і складають виробничу собівартість.

Стаття «Позавиробничі витрати». Ця стаття включає в себе такі витрати: витрати на збут, а саме входять витрати на рекламу, навантаження, транспортування, страхування, ліцензування, податки, митні збори, обслуговування контракту. Але ця сума залежить від умов поставки та місцезнаходження контрагента, при укладанні договору з ним [37, с.57].

Експортна контрактна ціна дається із зазначенням пропонованих умов поставки. Для всіх покупців за кордоном компанії ТОВ «СВ» використовуються умови поставки FCA. Термін Франко перевізник або умови FCA постачання означає, що продавець доставить товар, який пройшов експортне митне очищення, призначеному покупцем перевізнику у названому місці (рис. 3.1). Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту [38, с.32].

Рисунок 3.1 - Умови поставки FCA

Експортна контрактна ціна на базі витрат виробництва (собівартості) виробника продукції на підприємстві ТОВ «СВ» розраховується за формулою:

Ц = К(дол / грн) ·(С + П + Взт) ·Кпл (3.1)

де С - повна собівартість в грн.;

П - прибуток, в грн.;

Взт - зовнішньоторговельні витрати (на завантаження, транспортування, страхування, ліцензування, податки, митні збори, обслуговування контракту та ін.), в грн.;

Кпл - коефіцієнт, що враховує умови платежу (передоплата - 0,97, в розстрочку - 1,2);

К(дол / грн) - коефіцієнт перерахунку гривень у валюту платежу.

Таким чином, розглянемо експортні контрактні ціни на одиницю продукції ТОВ «СВ» представлену в табл. 3.2 в залежності від країни, в яку експортується дана продукція.

Таблиця 3.2 - Експортні контрактні ціни на продукцію «СВ» в залежності країни експорту

Складові ціни

Ціна, грн

Росія

С, грн.

2,93

П = 30% від С, грн.

0,88

Взт, грн.

0,13

Кпл

0,98

Ц, грн.

3,86

Грузія

С, грн.

2,93

П = 30% від С, грн.

0,88

Взт, грн.

0,20

Кпл

0,98

Ц, грн.

3,93

Латвія

С, грн.

2,93

П = 30% від С, грн.

0,88

Взт, грн.

0,35

Кпл

1,20

Ц, грн.

4,99

Молдова

С, грн.

2,93

П = 30% від С, грн.

0,88

Взт, грн.

0,26

Кпл

0,98

Ц, грн.

3,99

Таким чином, ми бачимо, що ціни на одну й ту саму продукцію в різних країнах експорту відрізняються в залежності від зовнішньоторговельних витрат і коефіцієнта, що враховує умови платежу. Також при розрахунку контрактної ціни враховується курс валюти. У залежності від часу укладення договору і часу поставки курс валюти відрізняється.

Підприємство ТОВ «СВ» використовує витратний метод ціноутворення «витрати плюс» , при цьому враховуючи строки платежу покупця. Якщо відбувається передоплата за товар, надається знижка 3%. Якщо оплата в розстрочку, то сума продукції збільшується на 2%. Метод «витрати плюс» передбачає розрахунок ціни продажу шляхом додавання до ціни виробництва, ціни закупки , зберігання матеріалів і сировини спеціально визначеної доданої величини (доданої ціни) - прибутку.

Таким чином аналіз експортної цінової політики показав, що використовується:

1) витратний метод «витрати плюс»;

2) прибуток на рівні 30% для всіх країн;

3) система знижок в залежності від строків платежу.

Дана цінова політика не враховує специфіку окремих ринків збуту:

попит на товар;

ціни конкурентів;

ціни товарів субститутів і комплементів;

дохід покупця;

смаки і уявлення покупців;

споживчі очікування і т.д..

Це створює передумови для недоотримання прибутку підприємством.
Існуюча цінова політика потребує перегляду і вдосконалення, що дозволить поліпшити фінансові результати підприємства.

3.2 Удосконалення політики ціноутворення

При розрахунку ціни на продукцію компанії ТОВ «СВ» будемо використовувати метод визначення цін на основі знаходження рівноваги між витратами виробництва, попитом і конкуренцією .

Цей метод включає наступні етапи ( рис. 3.2.).

Рисунок 3.2 - Етапи методики ціноутворення на основі рівноваги між витратами виробництва, попитом і конкуренцією.

1 Аналіз ринку збуту

Для прикладу виберемо ринок Росії, тому що обсяг експорту до Росії в 2010 році склав максимальну частку - 44% з найбільшим обсягом продажів у 2577274,0 грн. і продукцію - засіб для миття посуду «СВ», тому що у 2010 році було найбільше зменшення поставок саме цієї продукції в Росії (на 16,6% по відношенню до 2009 року).

Ринок побутових засобів Росії ділять між собою інтернаціональні і російські виробники, а продукція зарубіжних компаній, що не мають інтернаціонального статусу, практично не впливає на динаміку ринку.

Ключові тенденції ринку чистячих і миючих засобів Росії:

- переорієнтація споживачів з універсальних засобів на спеціалізовані;

- зміщення споживчих переваг у бік більш дорогої продукції і продукції категорії «преміум». не дивлячись на те, що дуже часто ціни на західні марки вище, ніж на вітчизняні, споживач схильний їх купувати, оскільки з ростом доходів стає менш чутливий до цінової різниці;

- постійне розширення асортименту засобів з різними ароматами.

Після проведення дослідження ми з'ясували, що вибираючи чистячий або миючий засіб, перше, на що звертають увагу споживачі Росії - це вартість продукту (35%) і якість миття/очищення (33%). Виявилося, що такі характеристики, як вміст небезпечних для здоров'я речовин (наприклад хлору), ступінь шкоди для шкіри не дуже турбують їх: при прийнятті рішення купити той чи інший засіб на ці якості дивляться тільки 18% опитаних. А ось популярність бренду хвилює більше - на це звертають увагу близько 31% (рис. 3.3).

Рисунок 3.3 - Характеристики продукції, що цікавлять споживачів

З представлених на російському ринку миючих і чистячих засобів для догляду за будинком найбільш широко в домогосподарствах використовуються засоби для миття посуду (95%), для миття унітазу (82%) і універсальні миючі засоби (56%), (рис 3.4).

Рисунок 3.4 - Попит на чистячі і миючі засоби,%

При виборі політики ціноутворення на продукцію компанії ТОВ «СВ» також потрібно врахувати той факт, що засоби для миття посуду, представлені на російському ринку поділяється на 3 сегменти:

- низький сегмент: ціни до 21 рубля. Це такі виробники як Сінтезбитхім (торгова маркою «Glanz»), СХЗ (торгова марка «Пемосупер») і АМС Медіа (торгова марка «Золушка»);

- середній сегмент: ціни до 31 рубля. Це виробники як Нефіс (торгова марка «АОС АКВА», «Сорти-крапля», «Біолан»), Бенкізер (торгова марка «Дося»), Аіст (торгова марка «Лазуріт»);

- високий сегмент: від 32 рублів і вище. Це виробники Проктер & Гембл (торгова марка «Фейрі») і Хенкель (торгова марка «Пріл»).

Продукція ТОВ «СВ» відноситься до низького сегменту [40].

Проаналізуємо наявність на ринку Росії аналогічних товарів, які принципово не відрізняються від товарів ТОВ «СВ», табл. 3.3.

В якості ціни на засоби для миття посуду ринку Росії приведені оптові ціни виробника. Тобто в цій вартості закладена собівартість, прибуток виробника і ПДВ, який складає 18% в Росії.

Таблиця 3.3 - Ціни на продукцію конкурентів

Назва

Виробник

Ціна/ руб.

Ціна/грн.

Glanz 500мл

Сінтезбитхім

14,98

4,22

Пемосупер 500мл.

СХЗ

20,27

5,71

Золушка 500мл

АМС Медіа

15,23

4,29

За курсом НБУ на 24.05.2011 1 російський рубль = 0,282 української гривні.

Ми можемо зробити висновок, що товар ТОВ «СВ» не індивідуалізований, а має велику кількість аналогів на ринку Росії.

Для порівняння цін продукції ТОВ «СВ» і існуючої продукції на ринку Росії наведемо відібрані ціни до єдиної порівняльної бази.

Ціна порівняна з ціною «СВ» дорівнює ціні російського виробника мінус ПДВ (18%) та плюс зовнішньоторговельні витрати (на завантаження, транспортування, страхування, ліцензування, податки, митні збори, обслуговування контракту та ін) «СВ».

«Glanz» 500 мл = 4,22 - 0,76 + 0,13 = 3,59 грн

«Пемосупер» 500 мл = 5,71 - 1,03 + 0,13 = 4,81 грн

«Золушка» 500 мл = 4,29 - 0,77 + 0,13 = 3,65 грн

2 Постановка цілі ціноутворення

Ціль, яку фірма хоче досягнути за допомогою зміни цін на товар-максимізація поточного прибутку фірми, виходячи з виробничої потужності і місткості ринку.

3 Визначення обсягу продажів товару

Для відновлення позитивної динаміки експорту з урахуванням виробничої потужності фірми пропонується продати в Росію 30000 шт. за рік.

4 Розрахунок початкової ціни на основі повних витрат виробництва

Ціна одиниці виробу, вирахувана на основі витрат виробництва дорівнює 3,86 грн.

Маржинальний прибуток є зручним засобом для наближеного прийняття рішення по цінам. Маржинальний прибуток на одиницю виробу представляє собою різницю між ціною (3,86 грн.) і змінними витратами (2,89 грн.). У свою чергу маржинальний прибуток (29100 грн.) дорівнює постійним витратам 5100 грн. плюс прибуток 24000 грн. З таблиці розрахунків випливає, що прибуток почне надходити тільки після відшкодування 5100 грн. постійних витрат.

Таблиця 3.4 - Класифікація загальних витрат на змінні і постійні

Всього на выпуск 30000од./грн.

В разрахунку на од., грн.

Обсяг продажу

115800

3,86

Прямі (змінні витрати)

86700

2,89

Маржинальная прибуток

29100

0,97

Постійні витрати

5100

-

Чистий прибуток

24000

-

5 Опрацьовування різних можливих на реальному ринку варіантів комбінацій «ціна-обсяг продажів»

Опрацюємо різні тактики продажів і виберемо ту з них, яка забезпечить найбільшу суму маржинального прибутку. Менеджери фірми вважають, що:

- при ціні 3,07 грн буде продано 43000 од.;

- при ціні 3,50 грн буде продано 40000 од.;

- при ціні 3,86 грн буде продано 30000 од.;

- при ціні 4,66 грн буде продано 15500 од.

Маржинальний прибуток (прибуток + постійні витрати) для цих чотирьох випадків наведен в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 - Маржинальний прибуток

Запропоновані продажні ціни , грн.

3,07

3,5

3,86

4,66

Змінні витрати на одиницю

2,89

2,89

2,89

2,89

Маржинальний прибуток на одиницю

0,18

0,61

0,97

1,77

Обсяг продажу, шт.

43000

40000

30000

15500

Сумарний маржинальний прибуток, грн.

7740

24400

29100

27435

З даних таблиці видно, що максимальну сумарну маржинального прибутку забезпечує обсяг продажів 30000 од. при ціні 3,86 грн. Однак цей варіант продажів треба вважати не остаточним, оскільки на цьому етапі не були взяті до уваги конкурентні фактори і реальна місткість ринку.

6 Оцінка міцності товару на ринку.

Зробимо оцінку своєї продукції. В якості товарів-конкурентів вибираємо три аналогічних засоби для миття посуду, представлених на російському ринку. Порівняння товарів відбувається за найважливішими параметрами засобів для миття посуду.

Методика оцінки конкурентоспроможності продукції в даному прикладі зводиться до наступного. Вибрані параметри порівнюються з аналогічними параметрами «уявного ідеального» засобу, які хотіли би бачити покупці в засобі для миття посуду. Кожному параметру ідеального засобу присвоюється індекс 100, кожен параметр порівнюваних засобів отримує у разі відповідності вимогам покупців індекс 100, у разі невідповідності - певну частину від 100.

Таблиця 3.6

Параметри засобу для миття посуду «СВ» і ідеального засобу

Параметри

Параметри засобу «СВ»

Оцінка параметрів

Параметри ідеального засобу (оцінка кожного параметру =100)

Дозатор

0.7 - 2.5 мл

90

0.5 - 1.5 мл

Герметичність

Через деякий час блокуюча частина кришечки перестає фіксуватися

85

Відсутність деформації ємкості, відсутність швидкої ламкості кришечки

Інформація

У запобіжних заходах вказано лише "берегти від дітей", спосіб вживання не описаний

70

Зазначений спосіб вживання, запобіжні заходи і навіть порада, що можна робити з цим засобом після закінчення терміну придатності.

Миюча здатність , %

95

75

100%

Аніонні ПАР

0,2

90

0,1

Неіоногенні ПАР

0,03

80

0,01

Середня арифметична оцінка в порівнянні з ідеальним засобом

81,66

Як видно, засіб для миття посуду «СВ» ні по одному параметру не досягає рівня ідеального засобу. Далі, на основі оцінок аналізованих параметрів засобу для миття посуду надають ваговиті індекси, що характеризують міру важливості даних параметрів (табл. 3.7)

Таблиця 3.7 - Середньозважена параметрична оцінка засобу для миття посуду «СВ»

Параметри

Ваговий індекс, %

Параметричний індекс

Зважений параметричний індекс

Дозатор

20

90

18

Герметичність

10

85

8,5

Інформація

5

70

3,5

Миюча здатність , %

45

75

33,75

Аніонні пар

10

90

9

Неіоногенні пар

10

80

8

Всього

100

81,66 (середньоарифметичний індекс (СІ))

80,75 (середньозважений параметричний індекс (СПІ))

Далі засіб для миття посуду «СВ» порівнюється із засобами-конкурентами, для чого параметри засобу конкурентів порівнюються спочатку з параметрами «ідеального засобу». За результатами порівняння підраховуються по кожному засобу параметричний індекс і середньозважений параметричний індекс, а потім визначаються співвідношення середньозважених індексів товарів-конкурентів і засобу для миття посуду «СВ».

Таблиця 3.8 - Оцінка конкурентоспроможності засобу для миття посуду «СВ» і товарів-конкурентів з «ідеальним засобом»

Параметри

Ваговий індекс

«СВ»

«Glanz»

«Пемосупер»

«Золушка»

СІ

СПІ

СІ

СПІ

СІ

СПІ

СІ

СПІ

Дозатор

20

90

18

90

18

100

20

80

16

Герметичність

10

85

8,5

90

9

75

7,5

70

7

Інформація

5

70

3,5

50

2,5

70

3,5

70

3,5

Миюча здатність, %

45

75

33,75

70

31,5

75

33,75

80

36

Аніонні ПАР

10

90

9

85

8,5

85

8,5

85

8,5

Неіоногенні ПАР

10

80

8

90

9

80

8

80

8

Всього

100

81,66

80,75

79,17

78,5

80,83

81,25

77,5

79

Наразі визначаємо співвідношення середньозважених індексів товарів-конкурентів і засобу для миття посуду «СВ ». якщо середньозважений індекс засобу «СВ» прийняти рівним 100, тоді засіб «Glanz» отримає оцінку 97,21, «Пемосупер» - 100,62, «Золушка» - 97,83.

Таблиця 3.9 - Співвідношення середньозважених індексів

«СВ»

«Glanz»

«Пемосупер»

«Золушка»

Середньозважений індекс, отриманий на основі порівняння з "ідеальним засобом"

80,75

78,5

81,25

79

Приведений індекс, отриманий на основі порівняння з "СВ"

=80,75/ 80,75·100=100

=78,5/ 80,75·100=97,21

=81,25/ 80,75·100= 100,62

=79/ 80,75·100= 97,83

Ці приведені до єдиного знаменника індекси є насправді надбавками до ціни і знижками з неї за відмінність параметрів конкурентних засобів для миття посуду порівняно із засобом «СВ». Ціна на засіб для миття посуду «Glanz» встановлена на рівні 3,59 грн., на засіб «Пемосупер» - 4,81 грн., а на засіб «Золушка» - 3,65 грн. Проведемо розрахунок виправданих і невиправданих надбавок або знижок, які закладені в первинній ціні 3,86 грн. на засіб для миття посуду «СВ».

Таблиця 3.10 - Надбавки (знижки) до ціни «СВ»

«Glanz»

«Пемосупер»

«Золушка»

Ціни товарів - конкурентів, грн

3,59

4,81

3,65

Перевищення або заниження ціни на засіб «СВ», над цінами конкурентів, грн.

0,27

-0,95

0,21

Обгрунтована надбавка (знижка) за відмінність в параметрах, грн.

(100-97,21)/97,21·3,59 =0,10

(100-100,62)/100,62·4,81 = -0,03

(100-97,83)/97,83·3,65 =0,08

Необгрунтована надбавка (знижка) на засіб «СВ» при ціні 3,86 грн.

0,27-0,10=0,17

-0,95+0,03=-0,92

0,21-0,08=0,13

Після визначення надбавок і знижок з ціни 3,86 грн. шукаємо таку ціну на засіб «СВ», при якій покупцям буде байдуже, який засіб купувати. В цьому випадку завданням є встановити такий рівень надбавки до ціни і знижок з неї, який точно відповідатиме перевищенню (заниженню) оцінки параметрів засобу «СВ» порівняно з конкурентами.

Розрахуємо надбавки (знижки) до ціни, табл. 3.11.

Таблиця 3.11 - Розрахунок «байдужих» цін на засіб «СВ»

«Glanz»

«Пемосупер»

«Золушка»

Приведений параметричний індекс

97,21

100,62

97,83

Надбавка (знижка) до ціни «СВ» за рахунок відмінностей в оцінках параметрів %

(100-97,21)/97,21 ·100%=2,87

(100-100,62)/100,62 ·100%=-0,61

(100-97,83)/97,83 ·100%=2,21

Ціни товарів - конкурентів, грн.

3,59

4,81

3,65

Ціни на засіб «СВ», при яких покупець надає однакову перевагу виробам незалежно від їх ціни і параметрів («байдужі» ціни), грн.

3,59·102,87/100=3,69

4,81·99,39/100 =4,78

3,65·102,21/100=3,73

З розрахунків виходить: щоб засіб «СВ» став так само привабливим для покупців, як «Пемосупер», «СВ» треба оцінити в 4,78 грн. При ціні 4,78 грн. і рівності інших чинників число покупців, які придбають «СВ» і «Пемосупер», буде однакове. Якщо ціна «СВ» складе 3,69 грн., покупцям байдуже купуватиме «СВ» або «Glanz». І аналогічно при ціні 3,73 грн. байдуже купуватиме «СВ» або «Золушка». Встановивши «байдужі» ціни, ми маємо досить даних, щоб скоректувати первинну ціну 3,86 грн. з врахуванням конкурентних чинників і вимог по забезпеченню заданого рівня прибутку.

7 Вибір варіанту ціни, який забезпечує їй отримання максимальної можливості суми покриття. Таким чином, при встановленні ціни на рівні 3,68 грн. споживачі продукції «Glanz», «Пемосупер» і «Золушка» віддадуть перевагу продукції «СВ», оскільки ціна 3,68 грн. нижче за «байдужі» ціни (3,69 грн., 3,73 грн. і 4,78 грн. відповідно). При ціні 3,68 грн. на думку менеджерів підприємства об'єм продажів складе 38850 од., при цьому маржинальний прибуток буде рівний: (3,68 - 2,89)·38850= 30691,50 грн., що більше маржинального прибутку при ціні 3,86 грн. ( 29100 грн.) на 1591,50 грн. Збільшення прибутку при використанні ціни 3,68 грн. досягається за рахунок збільшення об'ємів реалізації, збільшення виручки, а також за рахунок зниження постійних витрат (при розподілі їх на більший об'єм продукції). На одиницю продукції вони складуть 5100/38850=0,13 грн., а при кількості 30000 шт. - 5100/30000=0,17 грн. В результаті розрахунків по наведеній методиці визначення ціни з орієнтацією на витрати виробництва, попит і конкуренцію пропонується вихідну ціну 3,86 грн. понизити на 4% до рівня 3,68 грн. Таке зниження приведе до зростання об'єму продажів на 22% (з 30000шт. до 38850 шт.), що дозволить збільшити прибуток підприємства у свою чергу на 6% з 24000 грн. до 25591,50 грн.(при ціні 3,86 грн. прибуток дорівнює 3,86·30000-2,89·30000-5100 = 24000 грн.,а при ціні 3,68 грн. прибуток дорівнює 3,68·38850-2,89·38850-5100 = 25591,50 грн.). Отримані результати розрахунків підтверджують правильність вибраного напряму вдосконалення цінової політики підприємства.

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НОВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону праці» [41] під охороною праці розуміється система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санiтарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;

- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та (їх представниками) між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Задача охорони праці полягає в тому, щоб звести до мінімуму ймовірність ураження працюючого під дією шкідливого виробничого чинника чи захворювання під дією шкідливого виробничого чинника з одночасним забезпеченням комфортних умов при максимальній продуктивності праці.

Дотримання умов та правил охорони праці і виробничої санітарії забезпечують безпеку праці. Покращення умов праці, впливає на результати роботи, приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я робітників і водночас приводить до зменшення затрат на оплату компенсацій і пільг на лікування а також за роботу в несприятливих умовах праці.

У даному розділі розглядаються питання охорони праці та навколишнього середовища стосовно приміщення відділу продажу ТОВ «СВ», розташованого на першому поверсі трьохповерхового будинку. Площа відділу дорівнює близько 20 м2, об'єм становить 60 м3. В приміщенні відділу продажу є в наявності телефон, персональний комп'ютер, принтер та сканер. Там працює три людини, на кожну з яких припадає близько 6м2.

експортний ціна зовнішньоторговельний контрактний

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Відповідно до ст. 13 закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.Структура управління охороною праці на ТОВ «СВ» представлена на рис. 4.1.

Рисунок. 4.1- Структура управління охороною праці ТОВ «СВ»

Серед основних задач, пов'язаних з охороною праці можна виділити наступні:

1) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

2) забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

3) професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганда безпечних методів роботи;

4) вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

5) професійний відбір виконавців для певних видів робіт;

6) проведення для працівників і осіб, що відряджаються, інструктажу по охороні праці;

7) розслідування причин і обставин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві, які привели до тимчасової втрати працездатності або інвалідності, розробка заходів щодо попередження подібних нещасних випадків.

4.3 Шкідливі і небезпечні виробничі чинники

Перелік основних шкідливих і небезпечних виробничих чинників згідно з ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ [42], які мають місце у відділі продажу ТОВ «СВ», наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

Шкідливі і небезпечні виробничі чинники

Джерела їх виникнення

Випромінювання

Монітор ЕОМ

Підвищений рівень іонізації повітря

Випромінювання монітору

Підвищений рівень статичної електрики

Висока напруга ЕЛТ, діелектричні поверхні

Шум

Принтер, активна система охолодження процесору

Електрична напруга (220 В)

ПЕОМ, принтер

Психофізіологічні фактори

Монотонність праці, розумові та емоційні перевантаження

4.4 Метеорологічні умови

Метеорологічні умови в відділі продажу повинні відповідати ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [43]. Робота на ПЕОМ відноситься до легкої (Іа) категорії робіт за енерговитратами.

Оптимальні та допустимі значення параметрів мікроклімату для робочого місця, оператора ПЕОМ, представлені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. - Оптимальні і допустимі значення параметрів метеорологічних умов на робочому місці

Категорія важкості робіт по енерго витратам

Період року

Температура, С°

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, м/с

Легка - Іа

Оптимальні

Холодний

21-23

40-60

0,1

Теплий

22-24

40-60

0,2

Допустимі

Холодний

20-24

75

0,2

Теплий

21-28

65 (при 28°С)

0,1-0,3

4.5 Вентиляція і опалювання приміщення

Для підтримки нормальних умов мікроклімату виробниче приміщення і офіс обладнано вентиляцією, а також системою опалювання, спроектованій згідно СНиП 2.04.05-91 [44].

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату згідно СНиП 2.04.05-91[44] в приміщеннях підприємства є як природна, так і штучна вентиляція. У холодний період використовується центральне опалення.

4.6 Виробниче освітлення

Освітлення приміщень - штучне і природне. Природне освітлення здійснюється через бокові прорізи, зорієнтовані переважно на південь. При визначенні найменшого розміру об'єкту розміщення, встановлено розряд зорових робіт - ІІІ. В таблиці 4.3 приведені характеристики освітлення в приміщенні відповідно до СНиП II-4-79 та ДБН В.2.5-28-2006 [45, 46]. Для визначення нормованого значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) для умов м. Харкова скористаємося формулою 4.1

eIV=eIIIHmc (4.1)

де eIIIH нормована величина КПО для третього пояса світлового клімату =2%;

m- коефіцієнт світлового клімату, m =0,9.

с - коефіцієнт сонячного клімату, С =0,75;

eIV = 2*0,75*0,9=1,35%

Нормоване значення КПО при природному освітлені та освітленість на робочих поверхнях при штучному освітленні для відділу продажу наведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Характеристики виробничого освітлення

Найменування приміщення

Розряд і підрозряд зорової роботи

Контраст об'єкту з фоном

Характеристика фону

Штучне освітлення, Е, лк

Природне освітлення, КПО, %

Відділ продажу відділ

IIIв

Середній

Середній

400

1,35

Відповідно до НПАОП 0.00-1.28-10 [47] нормований показник КПО повинен бути не менш 1,5%, тому необхідно використовувати лампи денного освітлення.

4.7 Шум і вібрація

В приміщеннях існує непостійний шум - що коливається, рівень звуку якого безперервно змінюється в часі. Допустимий рівень звуку для операторів ПЕОМ згідно з ГОСТ 12.1.003-83*[47] складає 60дБА.

4.8. Випромінювання від екрану ПЕОМ

Робоче місце адміністративно-управлінського персоналу оснащене комп'ютерною технікою.

Монітори є джерелами рентгенівського, оптичного та радіочастотного випромінювання. Потужність дози рентгенівського випромінювання згідно з НРБУ-97 [49] в будь-якій точці простору на відстані 5 см від поверхні екрану монітора не повинна перевищувати 100 мкР/год.

Нормативні значення оптичного та радіочастотного випромінювання при використовуванні відеодісплейних терміналів (ВДТ) згідно ДСан П і Н 3.3.2-0.07-98 та ДСТУ ГОСТ 12.1.006 : 2008 [50, 51] приведені у табл. 4.4. та табл. 4.5 відповідно.

Таблиця 4.4 - Допустима поверхнева кількість потоку енергії в різних областях оптичного випромінювання

Види оптичного випромінювання (діапазон довжин хвиль)

Допустима поверхнева кількість потоку енергії,Вт/м2

Ультрафіолетові випромінювання

УФ-С (220-280нм)

УФ-В (280-320нм)

УФ-А (320-400нм)

0,001

0,01

10,0

Видимі випромінювання (400-760нм)

10,0

Інфрачервоні випромінювання (0,76-10,0мкм)

35,0-70,0

Таблиця 4.5 - Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону та напруженість електростатичного поля

Диапазон частот, Гц

Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля

Допустима поверхнева щільність потоку енергії, Вт/м2

за електричною складовою (Е), В/м

за магнітною складовою (Н), А/м

60кГц до 3МГц

50

5

-

3МГц до 30 МГц

20

-

-

30МГц до 50 МГц

10

0,3

-

50МГц до 300 МГц

5

-

-

300МГц до 300 ГГц

-

-

10

Напруженість електростатичного поля на робочому місці не більше 20 кВ/м відповідно до ГОСТ 12.1.045 - 84 [52].

Іонний склад повітря у виробничих приміщеннях, де використовуються ПЕОМ, не перевищує допустимі норми відповідно до ДНАОП 0.03 - 3.06 - 80 [53] і приведений в таблиці 4.6

Таблиця 4.6 - Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ

Рівні

Число іонів в 1 смі повітря

п+

п-

Мінімально необхідні

400

600

Оптимальні

1500-3000

3000-5000

Максимально допустимі

50000

50000

4.9 Організація безпечних умов праці на робочому місці

Забезпечення організації робочого місця оператора (в даному випадку виконавиці дипломної роботи) за дисплеєм передбачає організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик; виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці; до світло- та кольоро-технічних характеристик дисплею, до літерно-цифрової інформації, клавіатури; необхідні санітарно-гігієнічні умови праці [54].

Існують певні вимоги до розмірів робочого місця:

- висота робочої поверхні 655 мм;

- висота сидіння 420 мм (бажано такого, що регулюється);

- відстань від сидіння до нижнього кінця робочої поверхні 150мм;

- розміри простору для ніг 650x500x600.

Ергономічні вимоги до розміщення технічних засобів на робітничому місці такі:

природний нахил корпуса вперед на 5-100, кут згинання між стегном і гомілкою 95-1350;

Кут спостереження екрану, а також інших засобів відображення інформації в горизонтальній площині не перевищує 600;

Основний дисплей знаходиться внизу, а інформаційні поля екранів - в куту спостереження в вертикальній площині +100 вверх і 300 вниз від горизонтальної лінії зору.

ступні на підлозі;

стегно - горизонтально;

оператор максимальних розмірів не повинен упиратися ступнею в стійку стола або підставки;

оператор має можливість спиратися ліктем на робочу поверхню;

можливість роботи з документами.

4.10 Електробезпека

Приміщення з комп'ютерною технікою є приміщенням з підвищеною небезпекою ураження людини електричним струмом, тому що можливий одночасний дотик людини до металоконструкцій будинку, що мають з'єднання з землею, з однієї сторони та до металевих корпусів електроустаткування - з іншої [55].

Параметри електричної мережі:

- струм змінний;

- напруга в мережі 220 В;

- частота промислова 50 Гц.

- режим нейтралі живлячої мережі - трьохфазова чотирьохпровідна із нейтраллю, що заземлена.

4.11 Пожежна безпека

Категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно НАПБ Б.03-002-2007 [56] - В.

Серед можливих елементів протипожежного захисту, обов'язковими є первинні засоби пожежегасіння. Згідно із вимогами ГОСТ 12.1.004-91 [57] пожежна безпека забезпечується наступними заходами:

- системою запобігання пожеж;

- системою пожежного захисту;

- організаційними заходами з пожежної безпеки.

В таблиці 4.7 приведений перелік обов'язкових первинних засобів при пожежогасінні.

Таблиця 4.7 - Перелік обов'язкових первинних засобів при пожежегасінні

Приміщення

Площа, м2

Первинні засоби пожежегасіння

Кількість, шт.

Відділ продажу

32

ВВ-5

3

4.12 Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища » був прийнятий 25 червня 1991 року і визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища [58].

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Охорона навколишнього середовища заснована на системі державних, юридичних, суспільних, адміністративно-господарських і соціально - економічних заходів, які направлені на підтримання сприятливих умов проживання і раціональне використання матеріальних та енергетичних ресурсів в інтересах усього людства.

В наш час при масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на довкілля на усіх стадіях: при виготовленні, експлуатації і після закінчення їхнього строку служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва і матеріалів, що використовуються в конструкції приладів.

Оскільки вимоги до матеріалів стали набагато жорсткіші, а розробка нових виробничих та утилізаційних технологій не припиняється, антропогенне навантаження на навколишнє середовище стає набагато менш значним.

ВИСНОВКИ

В результаті виконання дипломної роботи, відповідно до поставлених завдань, можна зробити наступні висновки.

Проведений аналіз літературних джерел, які присвячені сучасній методології ціноутворення на зовнішньому ринку, виявив, що в умовах ринку ціноутворення є складним процесом, підданим впливу багатьох чинників. Вибір загальної орієнтації в ціноутворенні, підходів до визначення цін на нові і вже випущені вироби, з метою збільшення обсягів реалізації, товарообороту, підвищення рівня виробництва, максимізації прибутку і зміцнення ринкових позицій фірми здійснюється в рамках маркетингу. Також було виявлено, що існує три основні методи визначення ціни на експортну продукцію: на базі витрат на виробництво, виходячи з рівня попиту та орієнтуючись на рівень цін конкурентів.

Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «СВ» - провідного виробника побутової хімії в Україні - виявив, що стан підприємства погіршився за останній рік, деякі фінансові показники компанії в 2010 році порівняно з 2009 роком погіршилися: зменшення коефіцієнту рентабельності продажів на 0,23%; коефіцієнту рентабельності виробництва на 10,47%, коефіцієнту рентабельності активів на 3,06%, все це говорить про підвищення собівартості продукції та падіння попиту на продукцію.

Продукція ТОВ «СВ» експортується в країни Європи та СНД. Доля експорту складає 22%. Поставки товару здійснюються на умовах FCA. Протягом останнього рококо обсяг експорту в компанії зменшився 548,6 тис.грн.

Проведені дослідження наявної цінової політики для зовнішнього ринку на ТОВ «СВ» виявили, що існуюча політика ціноутворення не враховує специфіку окремих ринків збуту, що створює передумови для недоотримання прибутку підприємством.

Результатом наступного етапу роботи є використання методики визначення цін на основі знаходження рівноваги між витратами виробництва, попитом і конкуренцією. Ця методика містить 7 етапів процесу ціноутворення: аналіз ринку збуту, постановка цілі ціноутворення; визначення обсягу продажу товару, розрахунок початкових цін з урахуванням повних витрат виробництва, опрацювання різних можливих на реальному ринку варіантів комбінацій «ціна - обсяг продажів», оцінка міцності товару на ринку, вибір варіанта ціни, який забезпечує їй одержання максимальної можливості суми покриття. Вихідними параметрами виступили ціна 3,86 грн, кількість в об'ємі 30000 шт. та якісні характеристики, такі як герметичність, наявність дозатору, миюча здатність, аніонні ПАР та неіоногенні ПАР засобу для миття посуду «СВ». На основі проведеного аналізу експортної діяльності базою для впровадження цінової методики був обраний ринок Росії,з найбільшою долею експорту ( 44% в 2010 році).


Подобные документы

  • Умови ціноутворення. Сутність методів ціноутворення. Характеристика організації і аналіз господарської діяльності. Зовнішні фактори ціноутворення. Резерви зниження операційних витрат. Обґрунтування ціни на послугу на основі аналізу беззбитковості.

    дипломная работа [206,4 K], добавлен 22.08.2008

  • Економічно-правові основи організації господарської діяльності на підприємстві. Ціноутворення на продукцію, роботи і послуги підприємства. Моделювання господарської діяльності підприємства. Фінансовий результат господарської діяльності.

    курсовая работа [54,7 K], добавлен 30.03.2007

  • Роль цінової політики в сучасній економіці. Основні принципи її формування. Ціноутворення на ринках різних типів. Система цін, їх класифікація. Маркетингові стратегії та дослідження ціноутворення. Законодавче регулювання процесів ціноутворення в Україні.

    курс лекций [618,2 K], добавлен 25.03.2010

  • Організаційне забезпечення маркетингової діяльності на підприємстві. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства. Організація збуту продукції. Аналіз політики ціноутворення. Вибір засобів розповсюдження реклами та їх ефективність.

    отчет по практике [1,2 M], добавлен 24.05.2015

  • Організаційне забезпечення маркетингової діяльності на підприємстві. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства, маркетингової товарної політики, організації збуту продукції, політики ціноутворення, системи просування продукції.

    отчет по практике [261,4 K], добавлен 24.06.2015

  • Встановлення ціни як важливий елемент маркетингу. Характеристика політики індивідуалізації цін. Методика розрахунку початкових цін на товари. Характеристика стратегії ступеневих премій. Розрахунок ввізної ціни одиниці імпортного підакцизного товару.

    контрольная работа [25,5 K], добавлен 01.08.2010

  • Аналіз факторів, що впливають на процес ціноутворення. Вплив конкурентної структури ринку на ціни. Особливості та цілі маркетингової цінової політики. Взаємозв'язок між витратами, обсягом виробництва і доходом. Цінова політика комунального підприємства.

    курсовая работа [221,6 K], добавлен 10.03.2011

  • Суть і цілі цінової політики. Основні напрямки дослідження факторів чутливості споживачів до ціни. Особливості формування моделей цінової політики підприємств в ринкових умовах. Процес ціноутворення у системі маркетингової діяльності ВАТ "КОМО".

    контрольная работа [31,6 K], добавлен 19.10.2012

  • Характеристика підприємства "Малібу": ситуаційний аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища і конкурентів, сегментування ринку. Цілі та стратегії маркетингу фірми: вибір способу надання послуг, ціноутворення, збуту товарів, конкуренції та комунікації.

    курсовая работа [604,3 K], добавлен 18.12.2013

  • Методика розрахунку величини мінімального приросту продажу, яка необхідна для збереження попередньої загальної суми виграшу після зміни ціни. Характеристика основних передумов, що обґрунтовують ефективність політики диференційованого ціноутворення.

    контрольная работа [252,9 K], добавлен 03.06.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.