Зовнішня реклама як засіб комунікації

Заняття з надання першої само та взаємодопомоги проводяться керівниками об'єктових позаштатних медичних формувань, а для проведення занять за окремими темами розділу "Загальне медико-санітарне навчання населення" програми загальної підготовки можуть залучатись фахівці-медичні працівники.

6. При індивідуальному навчанні робітник вивчає зміст програм самостійно та шляхом консультацій у керівника навчальної групи. Індивідуальне навчання обов'язково передбачає наявність на об'єкті господарської діяльності у достатньої кількості спеціальної навчальної літератури за тематикою підготовки населення до дій у надзвичайних ситуацій, що має відповідний гриф МНС.

7. Для підготовки працюючого населення до дій в особливий період організується його навчання за програмою прискореної підготовки, яка розробляється керівництвом підприємств, установ та організацій відповідно до змісту їх планів цивільного захисту на особливий період. Програми прискореної підготовки населення розробляються на підприємствах, в установах та організаціях, які продовжують роботу в особливий період.

8. Крім навчання за програмами загальної, спеціальної, додаткової та прискореної підготовки, всі посадові особи і фахівці під час прийняття їх на роботу та щорічно, за місцем роботи проходять інструктаж з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях, техногенної та пожежної безпеки.

Інструктажі проводяться за переліком питань, який розробляється керівництвом підприємств, установ, організацій на базі програм загальної, спеціальної та додаткової підготовки виходячи зі специфіки виробництва, обов'язків працівників і особливостей їх діяльності та стану природно-техногенної безпеки відповідних територій.

Теоретичне навчання працюючого персоналу завершується перевіркою рівня його знань шляхом тестування.

9. Для отримання навичок у практичному використанні теоретичних знань в умовах надзвичайних ситуацій всі працівники підприємств, установ, організацій, які пройшли теоретичне курсове навчання та навчання на виробництві обов'язково залучаються до навчань, тренувань (навчально-тренувальних занять) із практичного відпрацювання дій за планами реагування на надзвичайні ситуації або (для потенційно-небезпечних об'єктів) планами локалізації і ліквідації аварійних ситуацій и аварій.

10. Навчання населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування організується органами місцевого самоврядування за переліком питань, що ними розробляється на базі тематики програми загальної підготовки працівників підприємств.

3.3 Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Стаття 18 Закону України "Про охорону праці" визнає працівника зобов'язаним додержувати нормативних актів про охорону праці, правил внутрішнього трудового розпорядку в частині охорони праці, а також умови колективного і трудового договору. Навіть якщо порушення норм та умов охорони праці створює загрозу життю чи здоров'ю лише самого працівника (порушника), воно може тягти за собою весь комплекс правових засобів впливу на працівника, які допускаються законодавством про працю (позбавлення премії, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) [2].

Основний тягар по створенню безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або уповноважений ним орган. Проте досягнення цієї мети неможливо без залучення самих працівників до організації системи охорони праці на підприємстві, в установі, організації. Тому в нормативно-правових актах встановлено не лише їх права з охорони праці, а й зобов'язання.

Працівник зобов'язаний:

· знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва; користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

· додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;

· проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

· співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці; особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Працівники зобов'язані знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, що сприяє зменшенню травматизму на виробництві. З цією метою організовуються навчання (інструктаж) та перевірка знань з охорони праці, проходження яких є обов'язком працівника.

Працівники зобов'язані виконувати вимоги законодавства, спрямовані на усунення негативного впливу умов праці на їх здоров'я. До них відносять обов'язки працівників користуватися засобами колективного і індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Зобов'язання працівника з охорони праці можуть бути передбачені у трудовому договорі, колективному договорі (угоді), правилах внутрішнього трудового розпорядку. їх виконання також є обов'язком працівника.

До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення, види яких встановлюються у колективному договорі, за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці. У колективному договорі можна встановити й інші підстави застосування заохочень до працівників, наприклад, за співробітництво з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, за вжиття заходів з усунення виробничої ситуації, що створює загрозу їх життю чи здоров'ю або людей, які їх оточують, і навколишньому природному середовищу.

Згідно із Законом України "Про охорону праці" за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (розділ VIII) встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників [2].

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність - це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах:

на працівників - від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян - власників підприємств або уповноважених ними осіб - від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення. Невиконання законних вимог посадових осіб департаменту щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод діяльності цих органів згідно із ст. 188 КУпАП тягне накладення штрафу на працівників у розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 10 до 14.

Законом України "Про охорону праці" та Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці встановлено відповідальність підприємств у вигляді штрафу за:

- порушення актів законодавства, правил, норм, інструкцій про охорону праці, які є обов'язковими для виконання;

- невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Такі штрафи накладаються за підсумками комплексної перевірки стану охорони праці на підприємстві посадовими особами департаменту в таких розмірах:

головою департаменту - до 2 % місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;

начальниками територіальних управлінь - до 1 %;

начальниками інспекцій - до 0,5 %.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати 2 % місячного фонду зарплати.

Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, що сталися з його вини, а саме в разі:

нещасного випадку, що не призвів до стійкої втрати працездатності працівника - у розмірі, визначеному з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової непрацездатності;

нещасного випадку, що призвів до стійкої втрати працездатності та професійного захворювання - у розмірі, визначеному з розрахунку половини середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності;

смерті потерпілого - у розмірі дворічного заробітку потерпілого.

Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, власник сплачує штраф у 10-кратному розмірі.

За передачу замовникові у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 % вартості розробки.

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, заподіяних підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку чи профзахворювання.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена ст. 135, 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України. Ст. 135 містить загальне поняття складу та суб'єкта злочину. Суб'єктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин - власник підприємства чи уповноважена ним особа. Згідно з цією статтею порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, громадянином - власником підприємства чи уповноваженою ним особою, якщо це порушення створило небезпеку для життя або здоров'я громадян, карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом до 15 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме діяння, якщо воно спричинило нещасні випадки з людьми, карається позбавленням волі на строк до чотирьох років

Висновки до третього розділу

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі праці.

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Створення безпечних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктивності та зниженню собівартості продукції. Підвищення продуктивності відбувається за рахунок зниження стомлюваності працюючих протягом робочого часу, його раціонального використання. Собівартість продукції знижується при зменшенні витрат на компенсацію втрат робочого часу в зв'язку з тимчасовою або стійкою непрацездатністю, а також при зниженні витрат на оплату пільг за роботу в несприятливих умовах.

У Законі "Про охорону праці" вперше в історії України економічні заходи управління охороною праці зведені до рангу державної політики [2]. Цим Законом у суспільстві стверджуються принципово нові взаємовідносини, що базуються на економічному механізмі управління умовами праці - формуванні у власника (роботодавця) економічної зацікавленості у здійсненні заходів щодо поліпшення умов праці.

Висновки

У даному дослідженні нами була досягнута поставлена мета - дослідити зовнішню рекламу як комунікативну систему, проаналізувати види зовнішньої реклами та доцільність їх використання в конкретних умовах. А також були вирішені основні завдання, що були поставлені на початку роботи.

Зовнішня реклама - це рекламоносії в форматі плакатів, вивісок, щитів, установок на дахах і козирках, панелей, вітрин, перетяжок, світлових установок на будівлях або вулицях - всі ці рекламні форми покликані залучити, зацікавити споживача.

Історія реклами обчислюється не роками, а тисячоліттями. Зовнішня реклама по праву вважається одним з найбільш давніх видів реклами. Прототипом афіші можна вважати єгипетський папірус з Олександрії. Як і всі інші види реклами, зовнішня реклама в процесі свого існування зазнала змін. Великим внеском в історію зовнішньої реклами можна вважати винайдення друкарського верстату, а пізніше літографії. У міру поширення афіша набуває все більшу значимість у суспільному та політичному житті держав, стає засобом масової інформації.

Основна особливість зовнішньої реклами полягає в тому, що вона сприймається протягом руху. Для того щоб її побачили і запам'ятали, відпущено всього кілька секунд, рідше кілька десятків секунд. Вона дуже помітна і завдяки своїм розмірам має сильний вплив на споживача. Текст у зовнішній рекламі обмежений заголовком і найчастіше не перевищує семи слів, використовують великі шрифти, які добре читаються. Рекламу зазвичай добре видно здалека і розташована вона, як правило, в місцях великого скупчення людей. Рекламні конструкції встановлюються на тривалий період, що дає можливість краще запам'ятати торгову марку.

До зовнішньої реклами висуваються такі основні вимоги: часто траплятися на шляху потенційних споживачів; привертати увагу; бути короткою; легко читатися під час руху транспорту чи особи; бути зрозумілою.

Окрім цього, зовнішня реклама повинна мати цілісний образ, бути мінливою, реалістичною, сучасною, лаконічною, бажано емоційною. Також рекламний плакат повинен відображати основні цінністні орієнтири людини. А рекламна кампанія повинна бути беззупинна і хвилеподібна.

Рекламний ринок схильний дивувати споживачів незвичними варіантами рекламоносіїв, яких вже зараз нараховується велика кількість. Нині нікого вже не дивує монтаж світлової реклами та фасадах, спеціальних дво- і тристоронніх рекламних щитах тощо. Все більшого поширення набуває монтаж установок на тканинній основі. Часто застосовується також монтаж світлової реклами, брендмауерів, білбордів, перетяжок, установок на даху та ін. Крім того, рекламний ринок готовий запропонувати і такий нестандартний хід, як "жива реклама" - реклама на людях (що вже використовується на Заході). Різноманіття видів і типів зовнішньої реклами використовується для вирішення різних завдань.

На сьогоднішній день можна сміливо стверджувати, що зовнішня реклама є одним з основних видів для позиціонування та розвитку численних підприємств.

Зовнішня реклама є важливим елементом оформлення сучасного міста. Завдяки своїй масивності, гнучкості розміщення, частотності, силі впливу, творчому потенціалу цей вид рекламної комунікації затвердив свої позиції як у світовому рекламному просторі, так і в Україні.

Зовнішня реклама в м. Одеса стрімко розвивається і не поступається рекламі інших міст України. Багато конструкцій чудово вписуються в міський інтер'єр і доповнюють його своїм дизайном.

Основні види зовнішньої реклами м. Одеси: призматрони з розбірними призмами та призматрони з нерозбірними призмами; вітрини; брандмауери; вивіски; панелі-кронштейни; електронні табло, світлові вивіски; дорожні рекламні покажчики; скролери або ролерні дисплеї; лайтбокси; установки на дахах будинків; реклама на міських меблях. Крім того, в місті поширені такі види зовнішньої реклами, як штендери та стели.

Нами був проведений аналіз зовнішньої реклами в різних районах м. Одеса. Було проаналізовано 250 одиниць зовнішньої реклами.

Проаналізувавши рекламу, ми виділили такі найбільш рекламовані товари/послуги: реклама продуктів харчування; реклама магазинів; реклама побутової техніки, товарів для дому; реклама телекомунікація, зв'язок (мобільні оператори, Інтернет - провайдери); реклама концертів, шоу в Одесі; соціальна реклама; інша реклама; реклама одягу, взуття, аксесуарів; реклама розважальних закладів; реклама банків; реклама нерухомості, будівельних фірм; політична реклама; реклама ресторанів, кафе Одеси; реклама автомобілів; реклама засобів з догляду; реклама мобільних телефонів; реклама спортивних клубів; реклама медичних клінік, центрів здоров'я; реклама готелів.

Велика кількість реклами відволікає водіїв, що теж є великим недоліком зовнішньої реклами в м. Одеса. Також велика кількість однотипної реклами викликає певне не сприйняття реклами споживачами.

Серед недоліків можна назвати й те, що деякі конструкції встановлюються без дотримання елементарної техніки безпеки, деяка реклама порушує моральні і етичні норми.

Серед плюсів в зовнішній рекламі можна назвати те, що все ж таки зовнішня реклама яскрава, в більшості випадків зрозуміла, проста, чітка, має гарні зображення, які привертають увагу.

Загальне враження, яке склалося під час спостереження та аналізу зовнішньої реклами м. Одеса: реклама всюди створює сприятливу психологічну атмосферу, атмосферу свята, заряджає нас оптимізмом. Зовнішня реклама прикрашає Одесу і створює особливий стиль міста - сучасний, динамічний, такий, що запам'ятовується.

Проте деякі носії зовнішньої реклами в місті, на жаль, досить посередні, як за дизайном, так і за розташуванням згідно вимог. У деяких районах, особливо спальних, частотність розташування конструкцій із зовнішньою рекламою не відповідає вимогам відповідної регламентуючої документації. Така ситуація у більшості міст України і її можна поліпшити на державному рівні за допомогою законодавчих актів. Покращити якість конструкцій і порядок їх розміщення в Одесі (та загалом в Україні) можна лише за допомогою контролю відповідних органів (демонтажу підлягають усі конструкції, що не відповідають вимогам) та завдяки відповідальності усіх учасників розташування рекламних засобів: рекламодавця, того, хто розміщує, того, хто виготовляє тощо.

Розміщення зовнішньої реклами безпосередньо в м. Одесі регулюється Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради "Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції" від 22 квітня 2008 року № 434 (надалі по тексту - Рішення 434). Вимоги вище вказаного Рішення 434 є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами у межах території міста Одеси.

Основні порушення на одеському ринку зовнішньої реклами такі: відсутність договору на оренду місця під рекламу; невідповідність дизайну проекту рекламної конструкції з узгодженим з Рішенням 434; порушення правил утримання та експлуатації рекламних установок.

Також численними порушеннями є: пошкодження фасадів будинків, тротуарів, газонів, порушення безпеки дорожнього руху, непривабливий вигляд рекламної конструкцій, порушення в роботі світлових вивісок, механічні пошкодження рекламного щита, вивіска іноземною мовою.

Вид зовнішньої рекламної інформації залежить і від типу міського середовища.

Для м. Одеси характерні три типи культурно-територіальних одиниць міського середовища: центр міста, окраїна, або так звані "спальні" райони, околиця.

Є кілька підходів до розміщення реклами: павутина, магістраль, гнізда, ситуаційний. Також, ми запропонували вимоги до розміщення зовнішньої реклами у місті.

Інтеграція сучасної архітектури (у тому числі і інформаційно-рекламних об'єктів) в історичну забудову - одна з важливих складових стратегії збереження культурної спадщини. Нові об'єкти повинні служити реставрації містобудівної тканини, відновлення втрачених елементів міського ландшафту, планувальної структури, масштабу, членувань, ритму, силуету, візуальних зв'язків, просторових відносин забудови. Види з вікон в наш час стали ціннісним параметром. Видові крапки, візуальні зв'язки, міські панорами стають предметом середовищної та містобудівної охорони. Тому використання рекламних конструкцій і розміщення їх у міському середовищі потрібно робити таким чином, щоб не порушувався загальний архітектурно-художній образ міста.

Архітектурний вигляд міста має естетичну складову, що включає в себе повсякденне і святкове оформлення міста, а саме, оформлення будівель, вітрин, культурних закладів: театрів, музеїв, кінотеатрів, виставкових комплексів, спортивних споруд, а також лісопаркових зон та культурно-історичних пам'ятників. Переважно наявність реклами на цих об'єктах є невід'ємним атрибутом, а якість оформлення зовнішньої реклами може впливати на загальну естетику міста.

Список використаних джерел

1. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. №2658-ХІІ // Відомості Верховної Ради. - 1992. - №48. - 28с.

2. Про охорону праці: Закон України від 04. 06. 2009 р. №1454-VI // Відомості Верховної Ради. - 2009. - № 33. - 24с.

3. Про пожежну безпеку: Закон України від 18. 09. 2003 р. № 1181-IV // Відомості Верховної Ради. - 2003. - №45. - 22с.

4. Про рекламу: Закон України від 1 жовтня 2003 р. // Верховна Рада України. - К.: Парламентське видавництво, 2003. - 26 с.

5. Балабанов А. Наружная реклама. Рынок наружной рекламы восстанавливается [Текст]/ А. Балабанов.- М.: Кора, 2000. - 264 с.

6. Бердышев С.Н. Эффективная наружная реклама [Текст]/ С.Н. Бердышев. - М.: Дашков и Ко, 2010. - 132 с.

7. Бернадская Ю.С. Основы рекламы [Текст]/ Ю.С. Бернадская, С.С. Марочкина, Л.Ф. Смотрова.- М.: Наука, 2005. - 281 с.

8. Бове Л. Современная реклама [Текст]/ Л. Бове. - Тольятти: Дом Довгань, 1995. - 704 с.

9. Бронштейн Я.Н. Рекламный робот. Все или почти все об умении делать "крутую" рекламу [Текст]/ Я.Н. Бронштейн. - Симферополь: Таврия, 1997. - 256 с.

10. Викентьев, И.Л. Приемы рекламы и Public relations [Текст]/ И.Л. Викентьев. - СПб.: Бизнесс-Пресса, 2004. - 380 с.

11. Владимирська А. Реклама [Текст]: навчальний посібник/ А. Владимирская, П. Владимирський.- К.: Кондор, 2006. - 334 с.

12. Волкова В.В. Дизайн рекламы: учебное пособие [Текст]/ В.В. Волкова. - Ростов-на-Дону, 1999. - 144 с.

13. Воронов Н. Российский дизайн [Текст] / Н. Воронов. - М.: Союз дизайнеров России, 2001. - 424 с.: ил.

14. Головлева Е.Л. Основы рекламы [Текст]/ Учебное пособие// М.: Феникс, 2004. - 272 с.

15. Гусаров Ю.В. Менеджмент рекламы [Текст]: Учебное пособие/ Ю.В. Гусаров. - М.:ЗАО Издательство "Экономика", 2007. - 527с.

16. Дегтярев А.Р. Изобретательные средства рекламы: Слово, композиция, стиль, цвет [Текст]/ А.Р. Дегтярев. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2006. - 356 с.: ил.

17. Джером Д. Креативные стратегии в рекламе [Текст]/ Д. Джером, Л. Бонни. - СПб.: Питер, 2003. - 384 с.: ил.

18. Джефкинс Ф. Паблик рилейшнз: Учебное пособие для вузов; Пер. с анг. под ред. Б.Л. Еремина [Текст]/ Ф. Джефкинс, Д. Ядин. - М.: Юнити-Дана, 2003. - 416с.

19. Дональд А. Дизайн привычных вещей [Текст]/ А. Дональд - М.: Вильямс, 2006. - 384с.

20. Зазыкин В.Г. Психология в рекламе [Текст]/ В.Г. Зазыкин. - М.:Дата Стром, 1992. -112с.

21. Иванова К.А. Копирайтинг: секреты составления рекламных и РR-текстов [Текст]/ К.А. Иванова. - СПб.: Питер, 2005. - 144с.

22. Ильин А.С. Реклама в коммуникационном процессе. Курс лекций [Текст]/ А.С. Ильин. - М.: Кнорус, 2012. - 142с.

23. Картер Г. Эффективная реклама. Путеводитель для малого бизнеса [Текст]/ Г. Картер.: Бизнес-информ, 1998. - 175с.

24. Катренко Л. Охорона праці: Навчальний посібник/ Л. Катренко, І. Пістун, Ю. Кіт. - 2-ге вид., стер. - Суми: Університетська книга, 2007. - 495с.

25. Кафтанджиев Х. Гармония в рекламной коммуникации [Текст]/ Х Кафтанджиев. - М.: Эксмо, 2005. - 368 с. - (Профессиональные издания для бизнеса).

26. Ковриженко М.К. Креатив в рекламе [Текст]/ М.К. Ковриженко. - Спб.: Питер, 2004. - 253 с.: ил.

27. Кортлэнд Л. Бове. Современная реклама [Текст]/ Л. Бове Кортлэнд, Ф. Аренс Уилльям. - Тольятти: Дом Довгань, 1995. - 704с.

28. Кромптон А. Мастерская рекламного текста [Текст] / А. Кромптон; Пер. с англ. Б.В. Субботин. - Тольятти: Дом Довгань, 2005. - 256с.

29. Лебедев-Любимов А.Н. Психология рекламы [Текст]/А.Н. Лебедев-Любимов. - 2-е изд. - Спб.: Питер, 2006. - 450с.

30. Матанцев А.Н. Эффективность рекламы [Текст]/ А.Н. Матанцев. - М.: Финпресс, 2007. - 416с.

31. Медведєва Р. Рекламная коммуникация [Текст]/ Р. Медведєва. - М.: Едитория УРСС, 2003. - 280 с.

32. Мелихов Ю.Е. Дизайн в рекламе [Текст]/ Ю.Е. Мелихов, П.А. Палуев. - М.: ООО Журн. "Упр. персоналом", 2006. - 208с.

33. Миронова Л. Семантика цвета в эволюции психики человека [Текст]/ Л. Миронова. - М.: Наука, 2003. - 347с.

34. Морган Т. Визуальный мерчандайзинг. Витрины и прилавки для розничной торговки. Пер. с англ. Романов А.П. [Текст]/ Т. Морган. - М.: Рипол-Классик, 2008. - 208с.

35. Мошканцев С. Практика рекламы [Текст]: учебник/ С. Мошканцев. - М.: ИНФА-М; Новосибирск: Сибирское соглашение, 2008. - 230с.

36. Музыкант, В.Л. Реклама в действии. История, аудитория, приёмы [Текст]/ В.Л. Музыкант. - М.: Эксмо, 2006. - 240с.

37. Мякота В. Реклама и рекламная деятельность [Текст]/ В. Мякота. - Харьков, 2004. - 256с.

38. Назайкин А.Н. Иллюстрирование рекламы [Текст]/ А.Н. Назайкин. - М.: Эксмо, 2005. - 320с.

39. Обритько Б.А. Реклама і рекламна діяльність [Текст]: курс лекцій/ Б.А. Обритько - К.: МАУП, 2002. - 240с.

40. Олейникова Н. История развития наружной рекламы в мире [Электронный ресурс]/ Н. Олейникова. - Способ доступа: [http://www.belayakoshka.ru/advert-articles/20-local-advertising/24-advert-history.html]

41. Осетрова О. Психологическое восприятие шрифта в рекламе [Текст]/ О. Осетрова// Вестник ВГУ. - 2004. - № 2. - С.32-38.

42. Павловская Е.Э. Дизайн рекламы: поколение NEXT [Текст]/ Е.Э. Павловская. - СПб.: Питер, 2003. - 320с.: ил.

43. Панкратов Ф.Г. Основы рекламы [Текст]: Учебник. - 9-е изд/ Панкратов Ф.Г. - М.: Дашков и Ко, 2006. - 127с.

44. Панкратов Ф.Г. Рекламная деятельность [Текст]: учебник / Ф.Г. Панкратов, Ю.К. Баженов. - М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. - 210с.

45. Песоцкий Е. Современная реклама: Теория и практика [Текст]/ Е. Песоцкий. - Ростов-на-Дону.: Феникс, 2001. - 320с.

46. Пигулевский В.О. Визуальные коммуникации в рекламе и дизайне [Текст]/ В.О. Пигулевский. - Х.: Гуманитарный центр, 2011. - 404с.

47. Почепцов Г. Теория коммуникации [Текст]/ Г. Почепцов. - М.: Рефл-бук. - 2001. - 656с.

48. Пронин С.Г. Рекламисту о дизайне. Дизайнеру о рекламе [Текст]/ С.Г. Пронин. - М.: Бератор, 2004. - 168с.

49. Пронин С.Г. Рекламная иллюстрация: креативное восприятие [Текст] / С.Г. Пронин. - М.: Бератор - Пресс, 2003. - 144с.

50. Рогожин М.Ю. Теория и практика рекламной деятельности [Текст]/ М.Ю. Рогожин. - М.: Альфа-Пресс, 2009. - 208с.

51. Розенсон И. Основы теории дизайна [Текст]/ И. Розенсон. - СПб.: Питер, 2006. - 224с.

52. Ромат Е.В. Реклама [Текст]: учебник для вузов. 7-е изд./ Е.В. Ромат. - СПб.: Питер, 2009. - 512с.

53. Сапенько Р. Искусство рекламы в современной культуре [Текст]/ Р. Сапенько. - К., 2005. - 295с.

54. Саркисян О.А. Транзитная реклама [Текст]/ О.А. Саркисян. - М.: РА "НЬЮ-ТОН", 2002. - 102с.

55. Сендидж Ч. Реклама: теория и практика. Пер. с англ. [Текст]/ Ч. Сендидж. - М.: Сирин, при участии МТ-ПРЕСС, 2001. - 236с.

56. Старобинский Э.Е. Самоучитель по рекламе [Текст]/ Э.Е. Старобинский. - М.: Интел-Синтез, 2006. - 350с.

57. Сулягин Ю.А. Реклама. Ученик [Текст]/Ю.А. Сулягин, В.В. Петров. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2003. - 383с.

58. Ученова В.В. История рекламы [Текст]/ В.В. Ученова, Н.В. Старых. - СПб.: Питер, 2002. - 58с.

59. Ученова В.В. Реклама: палитра жанров [Текст]/ В.В. Ученова, Т.Э. Гринберг, К.В. Конаныхин, М.В. Петрушко, С.А. Шомова. - М.: Гелла-принт, 2004. - 248с.

60. Уэллс У. Реклама: принципы и практика: пер. с англ./ У. Уэллс, Д. Бернет, Мориати С. - 2-е изд., исправл. - СПб.: Питер, 2001. - 736с.

61. Федотова Л. Социология рекламы [Текст]/ Л. Федотова. - М.: Добросвет, 1999. - 317с.

62. Федотова Л.Н. Социология рекламной деятельности [Текст]: Ученик для вузов/ Л.Н. Федотова - 3-е издание. - М.: Узд-во Оникс, 2007. - 560с.

63. Ценев В. Психология рекламы [Текст]/ В. Ценев. - М.: Бератор, 2003. - 200с.

Додаток 1. Кам'яний стовп з висіченим написом:

"Я, Ріно, з острова Крит, з волі богів, тлумачу сновидіння"

Додаток 2. Хлібна лавка в Помпеях (реконструкція)

Додаток 3. Росія. Гравюра. XVII ст.

Додаток 4. Плакат М. Врубеля (1901 рік) "Виставка робіт 36-ти художників"

Додаток 5. Дореволюційні плакати

Рис. 1. Парфумерія товариства "Брокар і компанія"

Додаток 6. Плакат (1924-1927рр.), присвячений союзу між містом і селом - суцільний кругообіг товарів

Додаток 7. Плакат "Безпека руху" з використанням віршів В. Маяковського

Додаток 8. Плакат з тематикою індустріалізації: залучення жінок до фабричної та заводської праці

Додаток 9. Плакат "Підтримка державних підприємств"

Додаток 10. Призматрон

Додаток 11. Вітрина

Додаток 12. Брендмауер

Додаток 13. Вивіски

Рис. 1. Вивіска дитячого центру Сімба

Додаток 14. Панель-кронштейн

Рис. 1. Реклама банківських послуг з усіма реквізитами

Додаток 15. Електронне табло, світлові вивіски

Рис. 1. Реклама магазинів сантехніки

Додаток 16. Дорожні рекламні покажчики

Рис. 1. Покажчик до мега-магазину "Шостий елемент"

Додаток 17. Скролер

Додаток 18. Лайт-бокси

Рис. 1. Лайт-бокс криволінійної форми. Реклама мережі магазинів "Званий обід"

Додаток 19. Рекламні установки на дахах будівель

Додаток 20. Реклама на міських меблях

Додаток 21. Комплексна зовнішня реклама

Рис. 1. Вивіска та лайт-бокси з підсвічуванням

Додаток 22. Штендер

Додаток 23. Стела

Размещено на Allbest.ru