Формування товарної стратегії підприємства

Для поглибленого аналізу виберемо товарну лінію картопляного пюре ТМ "Мівіна" з різними смаками.

Таблиця 3.3. - Виробництво картопляного пюре "Мівіна" за 2007-2009 роки

№	Найменування продукції	С/в, грн.	Ціна, грн.	2007р.	2008р.	2009р.
				т.шт.	грн.	т.шт.	грн.	т.шт.	грн.
1	Зі смаком грибів	3,3	4,3	1008	4334,4	1170	5031	1089	4682,7
2	Зі смаком м'яса	3,8	4,9	912	4468,8	1010	4949	1028	5037,2
3	Зі смаком курки	4,2	5,3	1173	6216,9	981	5199,3	995	5273,5
4	Зі смаженою цибулею та сухариками	4,9	6	892	5352	927	5562	1138	6828
5	Зі смаком вершків	5,5	6,9	1507	10398,3	1511	10425,9	1587	10950,3
	Всього	5492	30770,4	5599	31167,2	5837	32771,7

Основні показники товарної номенклатури подана у табл. 3.2. товарна номенклатура може бути охарактеризована такими показниками:

- шириною номенклатури - 7;

- глибиною виділеної товарної лінії (картопляного пюре ТМ "Мівіна") - 5;

- насиченість - номенклатура загалом нараховує кілька сотень товарних одиниць;

- гармонійністю - номенклатура є гармонійною за технологіями виготовлення, призначенням, методами збуту.[1,26]

Проаналізуємо частки продажу і прибутку товарних одиниць виділеної асортиментної лінії - картопляного пюре ТМ "Мівіна". Для наочності побудуємо діаграми, які показують відповідні частки всіх видів картопляного пюре ТМ "Мівіна".

Рис. 3.2 - Динаміка частки продажу картопляного пюре ТМ "Мівіна"



Рис.3.3 - Динаміка частки прибутку від продажу картопляного пюре ТМ "Мівіна"

Таким чином, аналіз показав, що частки продажу картопляного пюре і частки прибутку відповідають. Впровадження нових товарів у маркетинговій діяльності розглядаються як один з ключових чинників успіху на ринку. За допомогою товару, що характеризується ринковою новизною підприємство виходить уперед, так ТМ "Мівіна планує модифікувати асортиментну лінію картопляного пюре, випустивший новий вид продукції - картопляне пюре швидкого приготування із овочами.[37]

Побудова ринкового профілю товарних ліній

Побудуємо карту ринкового профілю товарної лінії картопляного пюре та проведемо її аналіз. Основні конкуренти ТМ "Мівіна" подані в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Виробники картопляного пюре швидкого приготування

Виробник	Вид та ціна картопляного пюре
ТМ "Мівіна" (М)	Вид	Зі смаком грибів	Зі смаком м`яса	Зі смаком курки	З цибулею та сухариками	Зі смаком вершків
	Ціна, грн.	4,5	4,9	5,3	6,0	6,9
ТМ "Пан Картоплян" (П)	Ціна, грн.	5,10	4,95	-	-	6,8
Nestle Plska S.A. / Польша / Варшава "Maggi" (N)	Ціна, грн.	4,3	-	5,4	- -	6,9

Таблиця 3.5 - Карта ринкового профілю картопляного пюре швидкого приготування

Діапазон цін, грн.	Види картопляного пюре
	Зі смаком грибів	Зі смаком м`яса	Зі смаком курки	З цибулею та сухариками	Зі смаком вершків
4,0 - 4,5	N		Сегмент низьких цін
4,51 - 5,0	М	М,П		Сегмент середніх цін
5,01 - 6,0	П		М,N
6,01 - 7,0	Сегмент високих цін		М	М,П, N

Побудована за даними табл. 3.3.карта ринкового профілю має наступний вигляд (табл. 4.2). Як бачимо з табл. 3.5, картопляне пюре виробництва ТМ "Мівіна" займає середній ціновий сегмент та сегмент високих цін. ТМ "Пан Картоплян" - сегмент середніх цін і високий ціновий сегмент за однією позицією. Nestle Plska S.A. / Польша / Варшава "Maggi" також займає позиції по окремим видам картопляного пюре у всих цінових сегментах.

Однак, беззаперечним лідером на ринку можна назвати ТМ "Мівіна", оскільки вона має найширшу асортиментну лінію і відмінні ціни, що сприймаються споживачами, відсутність позицій у нижньому ціновому сегменті пояснюється високою якістю продукту, що випускається і політикою компанії, що позиціонує себе як найкращого виробника продуктів швидкого приготування з беззаперечною якістю.

Основними органолептичними показниками якості картопляного пюре швидкого приготування є:

1. Консистенція:

- пастоподібний однорідний - 3 бали;

- пастоподібний неоднорідний - 2 бали;

- щільний з грудками - 1бал.

2. Запах:

- натурального картопляного пюре - 3 бали;

- властивий картопляному пюре - 2 бали;

- не властивий картопляному пюре - 1 бал;

3. Смак:

- чітко виражений смак - 3 бали;

- великий відсоток добавок, що заглушають смак пюре - 2 бали;

- не властивий пюре, слабо солоний - 1бал.

4. Колір:

- золотисто-жовтий - 3 бали;

- жовто-білий - 2 бали;

- білий - 1бал.

Для оцінки показників естетичності (маркування і упаковки) застосовується така шкала.

Маркування:

- упаковка погано оформлена, не вистачає кількох компонентів стандартної інформації - 0 (погано);

- упаковка має товарний знак товаровиробника, місткість, склад картопляного пюре - 1 (задовільно);

- упаковка добре оформлена, містить стандартну інформацію - 2 (добре);

- упаковка яскрава, привертає увагу, окрім стандартної містить додаткову корисну інформацію, можливі варіанти розіграшів (акцій) - 3 (відмінно).

Упаковка:

- картопляного пюре погано запаковане, або має видимі дефекти (це може означати, що це фальсифікований продукт) - 0 (погано);

- упаковка не дуже доброї якості, бажає кращого - 1 (задовільно);

- стандартний вигляд упаковки - 2 (добре);

- упаковка має оригінальний вигляд, кришка щільно закрита - 3 (відмінно).

Технологічність показника оцінюють за такою шкалою:

Сировина:

- неякісні картопляні пластівці - 0 (незадовільно);

- картопляні пластівці виготовлені з низьких сортів - 1 (задовільно);

- використовуються пластівці високої якості - 2 (добре);

- використовуються пластівці найвищої якості - 3 (відмінно).

Добавки:

- натуральний ароматизатор, робить смак страви насиченим- 3 бали;

- ароматизатор не відповідає смаку і запаху - 2 бали;

- неякісний ароматизатор.

Результати аналізу якості товарів-субститутів за системою показників, які описані вище, наведені у табл. 3.6.

Таблиця 3.6 - Характеристика товарів

Показник	Назви виробників конкуруючих виробів
	ТМ "Мівіна"	ТМ "Пан Картоплян"	Nestle Plska S.A. / Польша / Варшава "Maggi"
Органолептичні:
- консистенція	3	2	2
- запах	3	3	3
- смак	3	2	2
- колір	3	2	3
Всього:	12	9	10
Естетичні:
- маркування	3	2	3
- упаковка	3	2	2
Технологічні:
- сировина	3	3	3
- добавки	3	2	3

Вагові оцінки груп показників визначено шляхом опитування споживачів, відповідно це: 0,5; 0,3; 0,2.

Таким чином, інтегральні показники якості порівнювальних товарів у порядку зниження якості розміщені таким чином.

Пм = 0,5*12/4 +0,3*(3+3)/2 + 0,2 *(3+3)/2 = 1,5 + 0,9 + 0,6 = 3

Пп = 0,5*9/4 + 0,3*(2+2)/2 + 0,2*(3+2)/2 = 1,125 + 0,6 + 0,5 = 2,225

Пn = 0,5*10/4 + 0,3*(3+2)/2 + 0,2*(3+3)/2 = 1,25 + 0,75 + 0,6 = 2,6

Для наочності аналізу доцільно побудувати діаграми якості порівнюваних товарів і їх виробників. Побудову ведемо у полярній системі координат, де радіус-вектори відповідають відносним оцінкам товарів за групами характеристикам відповідних груп показників.[16]

Розрахуємо відносні оцінки груп показників (табл.3.7)

Таблиця 3.7. - Показники для побудови діаграми

Показник	Назви виробників конкуруючих виробів
	ТМ "Мівіна"	ТМ "Пан Картоплян"	Nestle Plska S.A. / Польша / Варшава "Maggi"
Органолептичні:	1	0,753	0,835
- консистенція	1	0,67	0,67
- запах	1	1	1
- смак	1	0,67	0,67
- колір	1	0,67	1
Естетичні:	1	0,67	0,835
- маркування	1	0,67	1
- упаковка	1	0,67	0,67
Технологічні:	1	0,835	1
- сировина	1	1	1
- добавки	1	0,67	1

Розрахуємо кути показників:

- органолептичні - = 45;

- естетичні - = 54;

- технологічні - = 36.

Далі побудуємо Циклограму якості (рис. 3.4).



Рис. 3.4. - Циклограма якості порівнюваних видів картопляного пюре різних виробників

Аналіз показує, що за всіма характеристиками: органолептичними, естетичними та технологічними, картопляне пюре ТМ "Мівіна" є найкращим, що підтверджується циклограмою, де найбільшу площу займає саме ця торгова марка. Вагові значення конкурентоспроможності в даному випадку приняті однаково,тому що, всі вони впливають на якість продукції вибору споживачів в однаковій мірі. Аналіз ступеня відповідності товарної номенклатури потребам ринку. Необхідно дати оцінку відповідності інтересам суб'єктів місцевого ринку продукції ТМ "Мівіна" - картопляного пюре з овочами. Оцінимо шанси нового товару бути сприйнятим ринком. Характеристики картопляного пюре та продукції основних конкурентів, які працюють на аналізованому ринку (м. Харків), наведено у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 - Характеристики товарів-конкурентів

Товар	Показник
	Ціна, грн./ 250г	Макро- та мікроелементи, мг / 100 г	Витаміни, мг / 100 г	Калорійність на 100 г продукту	Органолептичні характеристики (за 10-ти бальною шкалою), бали
ТМ "Мівіна"	6,20	2695	0,275±0,002	308 Ккал	10
ТМ "Пан Картоплян"	6,10	2494	0,281±0,002	375 Ккал	9
Nestle Plska S.A. / Польша / Варшава "Maggi" (N)	6,25	2268	0,386±0,002	315 Ккал	9
Вагові характеристики показників	0,25	0,1	0,15	0,15	0,35

Оцінку відповідності інтересам суб'єктів місцевого ринку продукції-новинки ТМ "Мівіна" - картопляного пюре з овочами проводимо у кілька етапів.[16,15]

1. Окреслимо коло зацікавлених суб'єктів ринку.

Проведений аналіз показав, що до уваги слід брати інтереси таких суб'єктів ринку - економічних контрагентів підприємства:

- споживачів;

- постачальники;

- органи місцевої влади;

- посередники (продовольчі магазини, ринки, супермаркети, кіоски).

2. Визначимо ступінь зацікавленості підприємства товаровиробника, а також його економічних контрагентів у новій продукції.

Перелік характеристик, за якими буде проводитися оцінка, визначимо експертним методом. Як експерти були відібрані представники споживачів, постачальників, банку, посередників. Шляхом їх опитування було відібрано основні оціночні характеристики. Далі, з застосуванням методу попарних порівнянь, було визначено вагомість характеристик. Отримані результати використані при побудові таблиць для оцінки (3.9 - 3.12). У дужках у клітинках з характеристиками товару наведені їх вагомості.

Таблиця 3.9 - Оцінка відповідності нового товару інтересам товаровиробника

Характеристика товару	Оцінка за порядковою і бальною шкалами
	повністю відповідає	достатньо відповідає	частково відповідає	практично не відповідає	повністю не відповідає
Прибутковість (0,2)		*
Якість товару (0,1)	*
Технологічність виготовлення (0,15)	*
Наявність споживачів (0,2)		*
Наявність каналів збуту (0,2)	*
Сировинна забезпеченість (0,15)		*

Оцінки проставлено, виходячи з таких міркувань:

- розрахункова собівартість 3,10грн./ 240г. і відпускна ціна (без ПДВ) 6,20 грн./ 240г. забезпечують прибуток 3,10грн./ 240г. (рентабельність - 50%), що є цілком задовільним;

- якість товару, як видно з таблиці 4.2, на досить високому рівні;

- даний товар є технологічним у виготовленні і не потребує додаткового обладнання чи додаткових технологічних операцій;

- висока якість кави і середня порівняно з конкурентами ціна роблять товар привабливим для споживачів;

- ТМ "Мівіна" має налагоджені канали збуту своєї продукції, що є прийнятними для нового виду картопляного пюре (продовольчі магазини; гіпермаркети; мінімаркети; ринки; супермаркети; кіоски; кафе).

Таблиця 3.10 - Оцінка відповідності нового товару інтересам постачальників

Характеристика товару	Оцінка за порядковою і бальною шкалами
	повністю відповідає	достатньо відповідає	частково відповідає	практично не відповідає	повністю не відповідає
Прибутковість (0,4)		*
Обсяги замовлень (0,3)	*
Стабільність замовлень (0,3)	*

Постачання картоплі здійснюється з Харківської області, це є досить вигідним, бо витрати на логістику залишаються мінімальними, що є досить добрим показником. При цьому замовлення є стабільними і обсяги замовлень досить значні, т.к. виробництво триває постійно.

Таблиця 3.11 - Оцінка відповідності нового товару інтересам органів місцевої влади

Характеристика товару	Оцінка за порядковою і бальною шкалами
	повністю відповідає	достатньо відповідає	частково відповідає	практично не відповідає	повністю не відповідає
Наповнення місцевого бюджету (0,3)		*
Забезпечення зайнятості місцевого населення (0,2)	*
Забезпечення населення високоякісним продуктом (0,5)	*

Виробництво картопляного пюре з овочами ТМ "Мівіна" сприяє підвищенню рівня зайнятості населення. Податки будуть сприяти поповненню місцевого бюджету. Окрім того, населення отримає високоякісний продукт.

Таблиця 3.12 - Оцінка відповідності нового товару інтересам посередників

Характеристика товару	Оцінка за порядковою і бальною шкалами
	повністю відповідає (4)	достатньо відповідає (3)	частково відповідає (2)	практично не відповідає (1)	повністю не відповідає (0)
Стабільність постачання (0,3)	*
Попит на продукцію (0,3)		*
Прибутковість (0,4)		*

Фахівцями ТМ "Мівіна" визначена вагомість кожного з економічних контрагентів, вона відповідно склала: 0,35; 0,15; 0,15; 0,25

3. Розрахуємо оцінки відповідності нового товару інтересам кожного з суб'єктів ринку. Розрахунки робимо за формулою (3.1):

О =(3.1)

де П - бальна оцінка і-тої характеристики; В - вагомість і-тої характеристики. [16]. Товаровиробник:

От = 3 * 0,2 + 4 * 0,1 + 3 * 0,2 + 4 * 0,2 + 3 * 0,15 = 2,85.

Постачальник:

Оп =3*0,4 + 4*0,3 + 4*0,3 = 3,6.

Органи місцевої влади:

Ов = 3*0,3 + 4*0,2 + 4*0,5 = 3,7.

Посередники:

Опо = 4*0,3 + 3*0,3 +3*0,4 = 3,3.

Товари, які отримали оцінку відповідності інтересам хоча б одного з суб'єктів ринку нижчу ніж 2,0 вилучають з подальшого аналізу.

Оскільки усі оцінки вищі за 2,0, то продовжуємо аналіз.

4. Розрахуємо інтегральну оцінку відповідності нового товару інтересам усіх розглянутих суб'єктів ринку:

1 = 2,85*0,35 + 3,6*0,15 + 3,7*0,15 + 3,3*0,25 = 2,92

Для прийняття рішень щодо доцільності виведення нового товару на ринок використовується таблиця 3.13.

товарний маркетинговий асортимент праця

Таблиця 3.13 -- Оцінка шансів нового товару на ринковий успіх

Оцінка	Відповідність інтересам суб'єктів ринку	Рівень очікуваних сукупних витрат	Рівень очікуваних сукупних доходів	Розв'язання
3,0 І 4	Повна	Низькі	Високі	Усі шанси на успіх
2,5 І 3,0	Достатньо Повна	Помірні	Помірні	Шанси на успіх є, але потрібно аналізувати більш прискіпливо
2,0 І 3,0	Часткова	Високі	Низькі	Шанси на успіх проблематичні. Виконати уточнювальний аналіз

За табл. 3.13 інтегральній оцінці 2,92 відповідає розв'язання щодо наявності шансів на успіх нового товару на ринку, однак не завадить провести уточнюючий аналіз.[16,26]

Якщо товар не може задовольнити покупця і його потреби, то ніякі додаткові витрати і зусилля не в змозі поліпшити позиції товару на ринку. Тому ТМ "Мівіна" варто провести додаткові маркетингові дослідження для прийняття остаточного виваженого рішення щодо розширення асортиментної лінії - випуску картопляного пюре з овочами.

Методи поширення асортименту

Визначення асортименту та асортиментної політики в 1 розділі використана в прикладному значенні для оптимізації асортименту в підприємстві харчової промисловості.

У сучасних умовах конкуренції ринок визначає необхідний йому асортимент, тому завданням підприємства є задоволення попиту краще і ефективніше, ніж конкуренти. При неоптимальній структурі асортименту відбувається зниження як потенційного, так і реального рівня прибутку, втрата конкурентних позицій на перспективних споживчих і товарних ринках і, як наслідок цього, спостерігається зниження економічної стійкості підприємства. Тому формування оптимального асортименту, сприяючого оптимізації прибутку, збереженню бажаного прибутку на тривалий період часу, дуже актуально для підприємств, прагнучих бути конкурентоздатними.

До чинників, що впливають на формування асортименту товарів в магазині, відносяться: попит, виробництво, асортиментний профіль магазина; зона діяльності магазина, стан матеріальний технічної бази. Головним завданням товаровиробника в реалізації товарної політики підприємства є своєчасна пропозиція ринку визначеної сукупності товарів, які, відповідаючи в цілому профілю виробничої діяльності підприємства, найповніше задовольняли б вимоги цільової групи покупців.Набір товарів, запропонованих виробником або продавцем називають асортиментом. [33]

Менеджери товарного асортименту згодом додають до нього нові товари або з метою використання надлишкових виробничих потужностей, або виконуючи вимоги власних торгових працівників і дистриб'юторів. Асортимент також розширюють для більш повного задоволення купівельних запитів, або з метою підвищення рівня продажів і, відповідно, прибутку. [35]

Проте в процесі додавання нових товарів зростають окремі статті витрат на розробку товарів, підтримку запасів товару на складах, переоснащення виробничих потужностей, опрацювання замовлень, транспортування, а також витрати на просування нових товарів на ринок.

Надзвичайно важливим рішенням щодо формування асортименту є прийняття рішення стосовно його розширення.

Основними завданнями оптимізації асортименту є:

· оптимізація номенклатури асортименту з урахуванням споживчих характеристик та особливостей технології виробництва;

· оновлення продукції в цілому та по окремих видах з урахуванням життєвого циклу товару;

· оптимальне співвідношення нових та "старих" асортиментних груп.

До способів розширення асортименту належать:

1. Нарощування асортименту означає його розширення або збільшення числа асортиментних груп.

Нарощування до низу - його мета полягає в утримуванні конкурентів та проникнення у найбільш розвинуті сегменти ринку.

Нарощування до верху - його мета полягає у лідерстві. Наприклад, пропозиція високоякісних товарів, цілком нових модних.

Двостороннє нарощування.

2. Насичення (поглиблення) асортименту - розширення асортименту за рахунок нових виробів. Наприклад, включення нових асортиментних груп, поглиблення асортименту, збільшення гармонійності товарів.[ 20]

Насичення униз - відбувається тоді, коли компанія, розташована у верхньому сегменті ринку, поступово додає товари, захоплюючи нижчі сегменти (сегменти із товарами за нижчою ціною). Спочатку компанія може ввійти у верхній сегмент ринку із високоякісними і дорогими товарами, потім поширити свою діяльність на нижчі сегменти, пропонуючи більш дешеві та менш якісні товари.

Насичення угору здійснюють підприємства, які працюють в нижчому сегменті і мають можливість виходу у вищий сегмент. Це значно складніше відтворити, оскільки покупці можуть не довіряти підприємству з іміджем виробника дешевих і не дуже якісних товарів.

Насичення угору й униз здійснюють підприємства, які працюють у середньому ціновому сегменті ринку.

Для оцінки та управління товарним асортиментом використовуються також показники структури, основного та додаткового, обмеженого та впорядкованого асортименту. Під структурою асортименту розуміють склад однотипних видів виробів. Основний асортимент -- це його головна складова, яка дає фірмі переважну частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, які надаються підприємством. Як правило, у додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послуги, що гарантують обов'язковий прибуток. Найчастіше це досягається тоді, коли споживач не очікує наявності таких товарів у продажу (приємний сюрприз, несподіванка).[35]

Розширення асортименту передбачає виробництво додаткових видів продукції, товарів та груп товарів. Ефективність такої диверсифікації ще більше посилюється поглибленням асортименту, коли розширення можливостей збуту здійснюється за рахунок створення індивідуальних, особливих товарів, здатних задовольнити унікальні бажання споживачів. Найчастіше такі дії передбачають пропонування покупцям певних видів або типів продукції в різних модифікаціях. Обмеження асортименту здійснюється за скрутних виробничих та фінансових можливостей, що стали наслідком коливань попиту і спадів кон'юнктури. У цьому разі вдаються до скорочення асортименту і концентрації зусиль на виробництві найконкурентоспроможніших товарів.

3.3 Напрямки підвищення ефективності товарної стратегії підприємства

Розроблення заходів щодо модифікації товарних ліній

ТМ "Мівіна" повинна прийняти рішення відносно широти товарного ассортименту. Ассортимент досить вузький, якщо можна збільшити прибутки, додавши до нього нові вироби, і досить широкий, якщо прибутки можна збільшити, виключивши низку виробів. Широта товарного ассортименту подекуди визначається цілями, які підприємство ставить перед собою.У ТМ "Мівіна" товарний ассортимент значно широкий.

Отже, якщо поглиблення або доповнення асортименту дасть змогу збільшити прибуток підприємства (звичайно, якщо орієнтиром є саме збільшення прибутку), то товарну лінію слід подовжувати. Поглиблення асортименту відбувається за рахунок випуску нових продуктів, у нашому випадку - картопляного пюре з овочами.

З погляду задоволення потреб споживачів глибший асортимент дозволяє задовольнити різні смаки покупців. [37]

Збільшення частки ринку потребує подовження товарної лінії, навіть враховуючи те, що деякі одиниці не приносять суттєвих прибутків.

Широка номенклатура підприємства забезпечує меншу ризикованість його діяльності: при відсутності попиту на певну продукцію воно може розраховувати на прибуток від інших видів продукції.

Для підвищення ефективності товарної політики підприємство періодично виконує модифікацію товарної номенклатури, зокрема, у 2008 році - планується випуск нового виду картопляного пюре з овочами.

Розроблення системи заходів щодо посилення товарної марки і бренда

Торговая марка "Мівіна" - лідер українського ринку в категорії продуктів швидкого приготування. Бренд "Мівіна" об'єднує ряд суббрендів: - ТМ "Мівіна Стандартна" (вермішель, локшина і картопляне пюре швидкого приготування в пакетах, термоконтейнерах і термостаканах; локшина яєчна домашня, смакові приправи, чорний перець)[34]

- ТМ "Мівіна" "Букет овочів і прянощів" (універсальні приправи) - ТМ "Мівіна" "Імперія смаку" (гранульовані приправи "преміум-класу") - ТМ "Домашня Мівіна" (готові перші і другі блюда швидкого приготування з натуральним м'ясом).

Продукція ТМ "Мівіна" виробляється в Україні, на підприємствах корпорації "Техноком" (м. Харків), яка успішно працює на українському ринку більше 14 років.

До складу корпорації входить багато фірм і підприємств, серед яких 3 виробничих підрозділи: фабрики "Мівіна-3" (у складі ТОВ "Техноком"), "ЕФ-ДЖІ-ФУД" і "Паксервіс". [31,36,37]

Вся продукція ТМ "Мівіна" сертифікована відповідно до Європейського стандарту менеджменту якості ISO 9001:2000. Продукція виготовляється з використанням найсучасніших технологій з вітчизняної високоякісної сировини. Продукція ТМ "Мівіна" експортується в 22 країни світу, її вживають жителі чотирьох континентів.

Практична реалізація цих заходів посилить імідж ТМ "Мівіна", зробить його більш привабливим для споживачів.[30,36]

Звичайно, посилювати бренд ТМ "Мівіна" необхідно, і це завдання в межах України є не досить складним, оскільки компанія за 14 років своєї діяльності дійсно спромоглася створити один з найвищих серед конкурентів імідж. "Техноком" регулярно виводить на ринок ПШП нові продукти, впроваджує інноваційні технології, розширює асортимент з урахуванням смакових побажань споживачів. Ми співпрацюємо з компаніями, що спеціалізуються на проведенні маркетингових досліджень ринку ПШП і приправ, отримуємо від них об'єктивну і свіжу інформацію, на підставі якої розробляємо маркетингові плани, а у разі потреби, оперативно вносимо до них зміни. Великий рекламний бюджет забезпечує активне просування продукції ТОВ "Техноком" у всіх торгових мережах України.

Дотримуючись ринкових тенденцій, ТОВ "Техноком" укріплює і розширює співпрацю з ведучими рітейлерами в Україні. На сьогоднішній день продукція представлена практично в усіх супермаркетах України.

Економічне обґрунтування заходів з підвищення ефективності товарної політики. Проведемо економічну доцільність впровадження нового продукту - картопляного пюре з овочами ТМ "Мівіна".

Ставка дисконтування :15%. Вихідні дані у таблиці 3.14.

Таблиця 3.14. - Вихідні даі для розрахунку ( грошові потоки за роками)

Періоди	0	1	2	3	4	5
Грошові потоки грн.	-2100	-1200	1800	2600	3100	2800

Метод розрахунку чистого приведеного ефекту грунтується на зіставленні величини вихідних інвестицій (ІС) з загальною сумою річних дисконтованих чистих грошових надходжень на протязі інвестиційного циклу. Формула для розрахунку NPV має вигляд:

(3.2.)

де P - річні грошові надходження; r - норма дисконту (в частках одиниці); k - рік грошових надходжень; IC - величина інвестицій;

Умови прийняття рішень у відповідності за цим показником такі:

NPV > 0, проект має бути прийнятим;

NPV < 0, проект має бути відхилений;

NPV = 0, проект і не прибутковий і не збитковий (має бути відхилений).

Проведемо розрахунки чистого приведеного ефекту.

NPV = - 2100 - 1200* (1+0,15)+ 1800*(1+0,15)+ 2600*(1+0,15)+ 3100*(1+0,15)+ 2800*(1+0,15) = - 3143,4 +6234,8 = 3091,51 тис.грн.

Виконується умова NPV>0, отже, даний проект по виведенню на ринок картопляного пюре з овочами є ефективним.[6,26]

Далі IRR визначають за формулою:

(3.3.)

r1 - значення норми дисконту при якій f (r1) > 0, або f (r1) < 0

r2 - значення норми дисконту при якій f (r2) < 0 або f (r2) > 0

Точність розрахунків за цим методом обернено пропорційна довжині інтервалу (r1, r2);

Розрахунок зводиться до кількох кроків:

1) При r1= 15%; r2= 40%

NPV = 3091,51 тис. грн.

NPV = -2100 - 1200*(1+0,4)+ 1800*(1+0,4) + 2600*(1+0,4)+ 3100*(1+0,4)+ 2800*(1+0,4) = 216 тис. грн.

При r3 = 45%

NPV = -86 тис. грн.

Після розрахунку можно зробити висновок, що проект слід прийняти тому, що норма рентабельності проекту більше за ставку дисконтування (15 %).[18]

Термін окупності інвестицій визначається за формулою:

РР = n, при якому

РР (3.4.)

m- кількісті повних років окупності проекту[6,16]

R = 2100*(1+0,15)+ 1200 = 3615 тис.грн.

S = 1800*(1+0,15) = 1565,1 тис. грн.

S = S+ 2600*(1+0,15) = 3530,96 тис.грн.

S = S + 3100*(1+0,15) = 5569,21 тис. грн.

S < R< S

Період від 2 до 3 років:

РР = 2,04 роки

В результаті розрахунків, можна сказати, що проект має термін реалізації - 2 роки.

Метод разрахунку індекса рентабельності інвестицій грунтується на відношенні прибуткової частини до витратної.[18]

Умови прийняття рішень у відповідності за цим показником такі:

PI > 1, проект має бути прийнятим;

PI < 1, проект має бути відхилений;

PI = 1, проект і не прибутковий і не збитковий (має бути відхилений).

R = (3.5)

D - весь період реалізації проекту;

R - витратна частина.

R =

Це означає, що на гривню вкладених коштів ми отримаємо прибуток 1,98 гривень, що достатньо добрим результатом.

Отже, проаналізувавши економічні показники проекту по впровадженню нового виду картопляного пюре ТМ "Мівіна", можемо з упевненістю сказати, що дана ідея є цілком реальною і доцільною.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Характеристика приміщення

Як об'єкт дослідження в розділі "Охорона праці" вибраний відділ бухгалтерії ТОВ Техноком ТМ "Мівіна" , оскільки на цьому підприємстві передбачена реалізація пропозицій, викладених в даному дипломному проекті.

Приміщення розташоване в цегляній будівлі на першому поверсі двоповерхового будинку .Загальна площа приміщення становить 30 м², висота - 3 м, приміщення має два вікна. Кількість працюючих у приміщенні - 4 чоловіка. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 30 : 4 = 4,5 (м²/чол.) робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04 - 87[3 ] на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м²/чол.) робочої площі. Висота приміщення - не менше 3 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано.

У приміщенні розташовано 4 комп'ютерів. Напруга джерела живлення комп'ютерів у приміщенні - 220 В. У приміщенні розміщені 4 письмових столів, одна шафа для зберігання документів.

За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

План приміщення наведений на рисунку 4.1



Рис. 4.1 - Планування приміщення

4.2 Аналіз стану охорони праці

Для аналізу достатності природного освітлення наведемо схему приміщення для розрахунку (рис. 4.2).Це другий з п'яти рисунок розділу.

а) вигляд збоку



б) вигляд зверху Рис. 4.2 - Схема розрахунку природного освітлення

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому розташована Україна (), визначається у відсотках за формулою

(4.1)

де, - нормоване значення КПО для III світлового поясу ( = 1,5 % згідно з СНиП II - 4 - 79 );

m - коефіцієнт світлового клімату ( для України m = 0,9 );

с - коефіцієнт сонячності (оскільки вікна розташовані на південний-схід, то с = 1 ).

Тоді:

= 1,5*0,9*1 = 1,35%.

Для визначення достатності природного освітлення потрібно розрахувати фактичне значення КПО виходячи із формули

, (4.2)

де S_В - площа всіх вікон у приміщенні, м²;

S_h - площа підлоги приміщення, м²;

ф_з - загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу, беремо ф_з = 05;

r₁ - коефіцієнт який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

_в - світлова характеристика вікна;

К_буд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками (будинків немає - отже, К_буд = 1);

К_з - коефіцієнт запасу ( К_з = 1,35 ).

S_В = 1,8*2*2 = 7,2 (м²).

S_h = 6*5 = 30 (м²).

Для розрахунку коефіцієнта r₁ необхідно розрахувати такі параметри:

1) відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна: 5/2-0,8+0,8 = 2,5;

2) відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення: 3,5/5 =0,7;

3) середньозважений коефіцієнт відбиття с стелі, стін, підлоги: с_сз = 0,5;

4) відношення довжини приміщення до його глибини: 6/5 = 1,2.

Виходячи із розрахованих показників, із таблиці значень коефіцієнта r₁ при боковому однобічному освітленні визначимо його значення за допомогою формули екстраполяції

, (4.3)

де у_і - значення функції при і-ому аргументі;

у_і+1 - значення функції при (і+1)ому аргументі;

у (х) - значення функції при заданому аргументі, що знаходиться між значеннями аргументів х_і та х_і+1;

х_і - і-те значення аргументу;

х_і+1 - (і+1)-те значення аргументу.

Звідси r₁ дорівнюватиме

Для визначення коефіцієнта з_в потрібно скористатися таблицею значень світлової характеристики з_в світлових прорізів при боковому освітленні:

К_буд = 1 (будинків напроти вікон немає).

К_з = 1,35.

.

Оскільки фактичне значення природного освітлення менше нормованого (0,93 < 1,35,) то природного освітлення в приміщенні недостатньо і потрібні заходи щодо його поліпшення .

Аналіз достатності штучного освітлення в приміщенні.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентні лампи потужністю 80 Вт. Система освітлення - загальна. Отже, нормоване значення освітленості повинне становити не менше 300 люкс (СНиП II - 4 - 79).

Схема розміщення світильників у приміщенні наведено на рисунку 4.3.

Рис. 4.3 - Схема розміщення світильників

Розрахуємо фактичне значення освітлення (Е_ф), враховуючи те, що потужність ламп - 80 Вт, кількість ламп у світильнику - 2 шт.

Фактичне значення штучного освітлення (Е_ф) розраховуємо за формулою:

 , (4.4)

де F_л - світловий потік лампи, лм (для люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт - 2 100 - 3 120 лм);

_В - коефіцієнт використання світлового потоку (_В = 0,4 ? 0,6);

N - кількість світильників, шт.;

n - кількість ламп у світильнику, шт.;

S - площа приміщення, м₂;

К - коефіцієнт запасу (К = 1,5 - 2);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1).

Беремо

(лм)

_В = (0,4 + 0,6)/2 = 0,5

N =6 шт.

n = 2 шт.

S =5*6 =30 м².

К = 1,6

Z = 1,1

(люкс).

Отже, фактичне значення штучного освітлення близьке до нормованого (294 300), а це свідчить про достатність штучного освітлення в приміщенні.

Схема розрахунку природної вентиляції наведена на рисунку 4.4 . Це четвертий з п'яти рисунок розділу.



Рис. 4.4 - Схема розрахунку природної вентиляції

Розрахуємо об'єм приміщення

V = 3*5*6 = 30 (м³).

Розрахуємо об'єм приміщення, що припадає на одного працюючого:

V₁ = 90/4 = 22,5 (м³/чол.).

Оскільки згідно з СНиП 2.09.04 - 87 об'єм приміщення, що припадає на 1-го працюючого, повинен становити 40 (м³), що більше ніж фактичне значення даного показника - 22,5 (м³/чол.), у відділі потрібно забезпечити повітрообмін не менше L₁ = 30 (м³/год) на кожного працюючого. Розрахуємо необхідний повітрообмін L_н, м³/год за формулою

L_н = L₁*n, (4.5)

де n - найбільша можлива кількість працюючих у приміщенні.

L_н =30*4 = 120 (м³/год).

Знайдемо фактичне значення повітрообміну, користуючись схемою, наведеною на рисунку3.4, за формулою

L_ф = *F*V*3600 , (4.6)

де - коефіцієнт витрати повітря ( = 0,55);

F - площа кватирки (F = 0,5*1 = 0,5 м²);

V - швидкість виходу повітря через кватирку або вентиляційний канал, м/с, яка розраховується за формулою

, (4.7)

де g - прискорення вільного падіння (g = 9,8 (м/с²));

H₂ - тепловий тиск, який розраховується за формулою

H₂ = h₂*(_з - _c), (4.8)

де _з та _с - відповідно об'ємна вага повітря ззовні приміщення та всередині його, кГ/м³.

Об'ємна вага повітря розраховується за формулою

(4.9)

де Р_б - барометричний тиск мм рт. ст. ( Р_б = 750 мм рт. ст.);

Т - температура повітря, К⁰ (для теплого періоду року у приміщенні t = 28 ⁰С, або Т = 301 ⁰К, для холодного періоду року - t = 17 ⁰С, або Т = 290 ⁰К; ззовні приміщення для літа t = 24 ⁰ С, або Т = 297 ⁰ К, для зими t = -11 ⁰ С, або Т = 262 ⁰ К (СНиП 2.04.05-91).



.

Знайдемо h₂ із співвідношень:

(4.10)

h = 0.8+2 - 1 - 0,15 = 1,65 (м)

= (0,5)² = 0,25 (м²)

= (2*(1,6/2))² = 2,56 (м²)

Розв'яжемо систему:

Звідси

Н_2(л) = 1,5*(1,174 - 1,125) = 0,0735

Н_2(з) = 1,5*(1,331 - 1,203) = 0,192

= 1.13(м/с)

= 1.76(м/с)

L_ф(л) = 0,55*0,5*1,13*3600 = 1118,7(м³/год)

L_ф(з) = 0,55*0,5*1,76*3600 = 1742,4 (м³/год).

Оскільки фактичне значення повітрообміну значно перевищує нормативне значення як взимку, так і влітку, то природна вентиляція (аерація) неефективна. Тому для підвищення ефективності вентиляції в приміщенні необхідні додаткові заходи.

При оцінці метеорологічних умов у досліджуваному приміщенні необхідно порівняти фактичні значення параметрів мікроклімату: температури повітря, відносної вологості, швидкості переміщення повітря, інтенсивності теплового випромінювання за наявності його джерел у приміщенні з нормованими значеннями, встановленими ДСН 3.3.6.042-99.

Фактичні значення можна одержати за допомогою безпосередніх власноручних вимірів або використати готові дані вимірів, якщо вони є в санітарно-технічних паспортах досліджуваних приміщень. Швидкість переміщення повітря у приміщенні, крім того, можна знайти із формули 3.11, якщо за площу, через яку буде переміщуватися повітря кількістю L_ф, взяти вертикальну площу перетину досліджуваного приміщення

V_п= L_ф /(висота?глибина??3 600) м/с.

Для нашого прикладу:

V_{п л}= 1118,7/(3?5?0,55?3 600) = 0,04 м/с.

V_{п з}= 1742,4 /(3?5?0,55?3 600) = 0,06 м/с.

Беручи до уваги, що в адміністративно управлінських приміщеннях виконуються за енерговитратами легкі роботи, відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 для холодного періоду року нормованими будуть:

- температура оптимальна 21-24^оС, допустима 20-25^оС;

- відносна вологість оптимальна 40-60%, допустима не більше 75%;

- швидкість переміщення повітря оптимальна 0,1м/с, допустима не більше 0,2м/с.

Для теплого періоду року:

- температура оптимальна 22-25^оС, допустима 21-28^оС;

- відносна вологість оптимальна 40-60%, допустима не більше 60%;

- швидкість переміщення повітря оптимальна не більше 0,2м/с, допустима 0,1- 0,3 м/с.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в аналізованому підрозділі, необхідно звести в підсумкову таблицю.

Таблиця 4.1 - Підсумкова таблиця

Параметр	Значення параметра	Нормативний документ
	фактичне	нормоване
1 Освітленість штучна (лк)	296	300	СНиП ІІ-4-79
2 Значення коефіцієнта природного освітлення (%)	0,93	1,35	СНиП ІІ-4-79
3 Температура повітря (0С):
Взимку	22	21 - 25	ДСН 3.3.6.042-99
Влітку	25	22 - 28	ДСН 3.3.6.042-99
4 Відносна вологість повітря (%):
взимку	60	< 75	ДСН 3.3.6.042-99
Влітку	45	< 60	ДСН 3.3.6.042-99
5 Повітрообмін (м3/год)
Взимку	1742,4	180	СНиП 2.09.04-87
Влітку	1118,7	180	СНиП 2.09.04-87
6 Швидкість переміщення повітря м/сек	0,06	< 0,2	ДСН 3.3.6.042-99

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 належить до категорії В (пожежонебезпечні - в ньому наявні легкозаймисті речовини - папір, дерево).

Можливими причинами пожежі можуть бути:

- коротке замикання в електричній мережі, що може спричинити загоряння наявних легкозаймистих речовин;

- займання паперу, дерева через необережне поводження з вогнем;

- поширення вогню з сусідніх приміщень.

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечної поведінки із вогнем, усуненням можливості виникнення короткого замикання. У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники. План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі наведений на рисунку 4.5.

Рис. 4.5 - План евакуації із приміщення

4.3 Заходи щодо поліпшення умов праці

Для поліпшення умов праці в досліджуваному приміщенні необхідно покращити природне освітлення шляхом застосування матеріалів, що підвищують відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення, а також зняти сонцезахисні жалюзі. Можна також збільшити коефіцієнт запасу шляхом застосування скла, яке краще пропускає природне освітлення. При цьому зміняться такі показники:

1) загальний коефіцієнт світлопропускання:

t₀ =0,5 (шляхом зняття сонцезахисних жалюзі (t₄=1);

2) коефіцієнт, що враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення при _с.з.=0,5 (за рахунок застосування для внутрішніх поверхонь приміщення світліших кольорів ), звідси r₁ (1,2) = 1,8;

3) коефіцієнт запасу: К_з = 1,35 (шляхом покращання якості матеріалу, через який проходять сонячні промені,

Оскільки в такому випадку фактичне значення освітленості все одно не відповідає нормативному, то необхідно застосувати штучне освітлення, яке відповідає нормативному значенню і забезпечить достатнє освітлення в будь-який час дня. Для зменшення надлишкового повітрообміну в холодний період року (2250,27замість необхідних 180 м³/год.) пропонуємо скоротити час провітрювання приміщення до:

1742,4 - 60 хв.

180 - Х хв..

Х=180?60/1742,4= 6,2 хв. на годину.

Висновки

Товарна політика достатньо широко охоплює різні аспекти продуктової стратегії і тактики підприємства. Це формування товарного асортименту, модифікація існуючих виробів, зняття з виробництва застарілих, розроблення і запуску виробництво нових товарів, забезпечення належного рівня їх якості і конкурентоспроможності.

Аналіз основних видів товарних стратегій свідчить , що вони мають багатовзаємоповязаних елементів , кожні з яких потребують аналізу і розвитку.

Українська харчова промисловість традиційно виробляє основні продукти харчування, такі як цукор, сіль, рослинна олія, молочні продукти, алкоголь, кондитерські вироби. Серед переважних напрямків у цій галузі - молочне та м'ясопереробне виробництво, цукрорафінадна промисловість, виробництво муки та зернових продуктів, екстракція рослинної олії, виробництво крохмалю і патоки.

Характеризуючи харчову промисловість в період з 2004 року по 2009, то можна помітити великі зміни з динаміці її розвитку та виготовлення продукції. Але починаючи з 2008 року помічається поліпшення стану харчової промисловості.

Основні складові,які впливають на підвищення ефективності харчового підприємства з боку товарної політики,це підвищення якості,поширення асортименту продукції,підвищення гарантії безпеки продукції.Формування оптимального асортименту, сприяючого оптимізації прибутку, збереженню бажаного прибутку на тривалий період часу, дуже актуально для підприємств, прагнучих бути конкурентоздатними.До чинників, що впливають на формування асортименту товарів в магазині, відносяться: попит, виробництво, асортиментний профіль магазина; зона діяльності магазина, стан матеріальний технічної бази.

Проаналізувавши бізнес - портфель ТОВ "Техноком" можна зробити висновок, що становище підприємства має середні показники. Фірма має два СГП з найменшою часткою у загальному обсязі продажу в полі "???" та два СГП з найбільшою часткою у загальному обсязі продажу у полі "Зірки".

Ресурси, що вкладаються в розвиток бренду поступово забезпечують фірми додатковий обсяг продаж, і суттєво впливають на ефективність діяльності фірми взагалі.

Перші й другі страви "Мівіна Домашня" виробляються за технологією "Keep all fresh". Зараз діяльність підприємства орієнтована на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів і надалі поліпшувати і фінансовий стан підприємства.

За допомогою товару, що характеризується ринковою новизною підприємство виходить уперед, так ТМ "Мівіна планує модифікувати асортиментну лінію картопляного пюре, випустивший новий вид продукції - картопляне пюре швидкого приготування із овочами. Якщо товар не може задовольнити покупця і його потреби, то ніякі додаткові витрати і зусилля не в змозі поліпшити позиції товару на ринку. Тому ТМ "Мівіна" варто провести додаткові маркетингові дослідження для прийняття остаточного виваженого рішення щодо розширення асортиментної лінії - випуску картопляного пюре з овочами.

Проаналізувавши економічні показники проекту по впровадженню нового виду картопляного пюре ТМ "Мівіна", можемо з упевненістю сказати, що дана ідея є цілком реальною і доцільною.

Оскільки в такому випадку фактичне значення освітленості все одно не відповідає нормативному, то необхідно застосувати штучне освітлення, яке відповідає нормативному значенню і забезпечить достатнє освітлення в будь-який час дня.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бейкер М. Маркетинг. Энциклопедия. - Спб.: Питер,2002.

2. Борщевський П. Харчова промисловість України : Сучасні тенденції та перспективи розвитку //Економіка України -2003.-№8 -с.45-49.

3. Бєлявцев М І., Іваненко Л.М. Маркетинг. Навчальний посібник. - к.: центр навчальної літератури,2005. - 328 с.

4. Войнаренко М. Методика вибору ефективності системи управління виробничими запасами на підприємстві харчової промисловості / М.Войнаренко ,П.Юрчишенко // Економіст .-2009.-№4.-с.48-51.

5. Гаркавенко С.С. Маркетинг,2007.

6. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. - К.: Вища школа, 1994. - 327 с.

7. Головкіна Н.В. Європейський досвід регулювання маркетингових комунікацій: короткий огляд // Маркетинг в Україні. - 2002. - № 2.

8. ГОСТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

9. Джефкінс Ф. Правові та етичні аспекти рекламної справи // Джефкінс Ф. Реклама: Практичний посібник / Доп. і ред. Д. Ядіна. -- 4-тє вид. - К.: Знання, 2001. - С. 306 - 401.

10. Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга: Пер. С англ.: Учебное пособ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2000. -688 с.

11. Дей Д. Стратегический маркетинг. - м.: ЭКСПО - Прес, 2002.

12. Долинская И. А., Соловьёв И. А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. М.: Изд-во стандартов, 1991.

13. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

14. Зозулев А.В., Солнцев С.А. Маркет. исслед.: теория, методология, статистика: учебное пособие. - М.: Рыбари; К.: Знания, 2008. - 643 с.

15. Ілляшенко С.М. Товарна інноваційна політика [Текст] : підручник / С. М. Ілляшенко, Ю. С. Шипуліна. -- Суми : Університетська книга, 2007. -- 281 с..

16. Ильяшенко С.М. Маркетинг в примерах и задачах: Учебное пособие. Сумы: Изд. СумДУ, 2006. 108 с.

17. Ілляшенко С.М. Маркетингова товарна політика : Підручник .-Суми: ВТД " Університетська книга " , 2005.- 234 с.

18. Ілляшенко, С. М. Маркетингова товарна політика промислового підприємства: управління стратегіями диверсифікації [Текст] : монографія / С. М. Ілляшенко, Г. О. Пересадько. -- Суми : Університетська книга, 2009. -- 328 с.

19. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. Підручник. - К.: КНЕУ, 2001.

20. Кардаш В.Я., Антонченко М.Н. Маркетингова товарна політика Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - Вид. 3-те, доп. Та перероб. - К.: КНЕУ, 2006 - 248 с. ISBN 966-574-839-4

21. Кириченко О. До проблеми розвитку харчової промисловості // Економіка України. - 2000. - № 10. - С.82-84.

22. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондекс Д., Вонг В., Основы маркетинга. - М. Спб; К.: Издательский дом "Вильямс", 2000. - 1152 с.

23. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ,1998. - 152 с.

24. Крисанов А. Інноваційний фактор розвитку харчової промисловості України.//Економіка України - 2007.-№4 с.71-82.

25. Лавров С.М., Злобин С.Ю. Основы маркетинга промышленных объектов.-.М.: 1998.

26. Лиськов В. Харчова промисловість у системі АПК // Економіка України. - 2000. - № 8. - С.55-61.

27. Макаренко І. Сучасні механізми стабілізації діяльності підприємства харчової промисловості //Актуальні проблеми економіки-2006-№2-с.93-99.

28. Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник / За загальною редакцією д.е.н., проф.. С.М. Ілляшенка. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2004. - 976 с.

29. Маркетингова товарна політика [Текст] : навч. посіб. / Є. Крикавський, І. Дейнега, О. Дейнега, Р. Патора. -- 2-ге вид. -- Львів : Львівська політехніка, 2008. -- 276 с.

30. Методичні вказівки до написання розділу "Охорона праці" в дипломних роботах для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання / Укладач А.Ф. Денисенко. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. - 39 с.

31. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг Навчальний посібник.- К.:2002, -244 с.

32. Мишанова М.В. Брендинг: первое знакомство Учебно-методическое пособие Н. Новгород. 2001

33. Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг. Підручник. - К.: КНЕУ, 2003.

34. Петруха С. Фінансово-господарські показники роботи харчової промисловості України :аналіз фінансових результатів //Економіст.-2006 - №11.-с.44-50

35. Позняк С. Особливості та проблеми маркетингової стратегії розвитку харчовох промисловості .//Економічна Україна.-2002 - №10-с.89-92.

36. Попов П.К. Экономика пищевой промышленности [Учебник для техникума пищевой промышленности ].1995 - 360 с.

37. ОНТП 24-86 (общесоюзные нормы технологического проектирования). Определение категорий помещений по взрывной и пожарной опасности.

38. Савчук О. Використання продуктово - маркетингової програми у формуванні асортименту харчових підприємств //Актуальні проблеми економіки.-2006.№1-с.87-94.

39. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания.

40. СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение

41. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

42. СНиП 2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования.

43. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.

44. Шепуров О.О Сутність, роль і об'єктивна необхідність удосконалення управління підприємствами //Актульні проблеми економіки - 2008№8-с.138-146.

45. Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип -К.: МАУП,2003 - 160 с.: іл.. - Бібліогр.:- 157 с.

46. http://www.dsnews.ua/companies/art9198.html.

47. http://mivina.com/.

Додаток А

Додаток Б

Основні види товарної продукції ТОВ Техноком ТМ "Мівіна":

Додаток В

МАКЕТ САЙТУ ТОВ ТЕХНОКОМ ТМ "МІВІНА"

Размещено на Allbest.ru