Технологія розроблення концепції нового продукту на прикладі виробників ринку дитячих товарів

- результати аналізу тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, а також змін технологічної, економічної, соціальної, політичної, культурної, правової, екологічної, демографічної та ін. складових середовища господарювання.

3. Відбір ідей. Його мета -- як можна раніше виявити і відкинути неприйнятні ідеї. Ідея загалом може бути гарною, але неприйнятною для конкретного підприємства.

Існують спеціальні методики відбору ідей. Попередня оцінка сформульованих ідей інновацій передбачає отримання наступних відповідей:

- чи буде ринок для нового товару?;

- чи існує технічна і економічна можливість розробки, виробництва і просування нового товару на ринок?;

- чи буде новий товар приносити прибуток і як це вплине на діяльність підприємства?

4. Розробка задуму товару і його перевірка. Відібрані на попередньому етапі ідеї трансформують у задуми товарів.

Задум товару -- ідея, виражена у доступних і зрозумілих для споживачів поняттях.

При розробці задуму товару його слід представляти на трьох рівнях (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 -- Рівні представлення задуму товару

Альтернативні задуми товару слід оцінити і вибрати кращий. Це передбачає апробацію задуму на потенційних споживачах. Наприклад, шляхом їх опитування відносно задуму товару: чи зрозумілий задум, як вони його оцінюють, у чому вони вбачають вигоди його споживання тощо? Відповіді споживачів допомагають визначити якому із задумів слід віддати перевагу, і в той же час формують у опитуваних образ товару -- уявлення, що склалося у споживачів про реальний чи потенційний товар.

5. Аналіз ринка і розробка маркетингової програми (плану) просування товару на ринку. Розробка маркетингової програми є підсумком науково-практичного дослідження ринку у результаті якого визначають цільових споживачів (цільовий ринок чи його сегмент), прогнозують обсяги збуту і тенденції їх зміни, розробляють заходи комплексу маркетингу, планують бюджет маркетингу, оцінюють ефективність і визначають порядок контролю маркетингової програми.

6. Аналіз можливостей виробництва і збуту. На цьому етапі оцінюють можливість досягнення визначених у маркетинговій програмі показників і комерційну привабливість нового товару.

7. Розробка товару. Розроблюють конструкторську і технологічну документацію, виготовлюють дослідні зразки товару і проводять їх випробування. Випробування проводять як у лабораторних, так і у експлуатаційних умовах. У ряді випадків зразки товару пропонують для випробування споживачам.

8. Випробування у ринкових умовах. Виготовлюють невеликі партії товарів і виводять на цільовий ринок. На цьому етапі товар і маркетингова програма перевіряються у близькій до реальної ситуації, щоб виявити відношення споживачів і посередників до товару, особливості його реалізації і використання (споживання), уточнити ємність ринку. Методи випробування варіюються у залежності від виду товару і ринку.

9. Розгортання комерційного виробництва. Успішне випробування у ринкових умовах служить основою для прийняття остаточного рішення про доцільність розгортання виробництва нового товару.

У табл. 2.1 наведена система формування інформації для розроблення нового виробу. На рис. 2.4 подано концептуальну модель прийняття рішення щодо розроблення нового товару. На рис. 2.5 подано концептуальний підхід до розроблення нового товару.

Таблиця 2.1-- Система формування інформації для розроблення нового товару



Рисунок 2.4 -- Концептуальна модель прийняття рішення щодо розроблення нового товару



Рисунок 2.5 -- Процес розроблення нового товару (концептуальний підхід)

Велика кількість етапів розробки і впровадження товару на ринок, з яких лише на останніх трьох ідея товару знаходить своє фізичне втілення, необхідна для того, щоб своєчасно виявити можливі недоробки чи помилки і ліквідувати їх, оскільки вартість кожного наступного етапу нелінійно зростає по відношенню до попереднього.

Таким чином, процес розроблення нового товару становить собою складну систему пов'язаних етапів, кожний із яких має вирішувати конкретну мету. Головною метою є пропозиція ринку такого товару-інновації, який би максимально задовольнив попти, потреби і запити споживачів, а також приніс гідні прибутки товаровиробникові.

2.2 Особливості розроблення нового товару та формування його маркетингової стратегії

Створення нового товару -- це складний і багаторівневий процес застосування спеціальних знань, досвіду, методів і засобів для досягнення певної мети. Новий товар завжди є результатом змін у матеріальному й технологічному рівнях виробництва та нормативному його забезпеченні, а тому належить до сфери управління проектами. До головних критеріїв оцінки різних варіантів виконання робіт зі створення нового товару відносять терміни і вартість досягнення очікуваних результатів. Вони, у свою чергу, залежать від величини наявних ресурсів та від використовуваних технологій.

Процеси управління проектами умовно можуть бути розподілені на етапи:

- ініціювання -- прийняття рішення щодо початку виконання проекту;

- планування -- визначення цілей і критеріїв успіху проекту, опрацьовування робочих схем їх досягнення;

- виконання -- координація дій працівників та використання ресурсів для виконання проекту;

- аналіз -- визначення відповідності заходів з виконання проекту цілям і критеріям успіху, застосування за необхідності коригувальних дій;

- управління -- визначення коригувальних дій, їх узгодження, затвердження та застосування;

- завершення -- формалізація виконання проекту, упорядкування фіналу.

Процеси управління інноваційним продуктовим проектом проходять з різною інтенсивністю, інколи паралельно. Результат виконання одного етапу становить вихідну інформацію для наступного.

Залежно від вибраної стратегії розвитку підприємства (групи підприємств) алгоритм реалізації інноваційної політики може значно змінюватися, але за будь-яких варіантів внутрішня структура процедури створення нових товарів залишається незмінною.

Найпоширеніша схема визначення товару здебільшого передбачає наявність трьох його рівнів:

1. Головна вигода чи послуга -- задум товару.

2. Властивості, упаковка, марка, якість, стиль та дизайн, що характеризують товар у реальному втіленні.

3. Монтаж обладнання, збут та кредитування, гарантії, післяпродажне обслуговування, з якими пов'язується поняття «товару з підкріпленням».

Товар за задумом -- це стрижень загального поняття товару в цілому. Завдання маркетолога -- з'ясувати приховані за будь-яким товаром потреби і продавати не самі властивості виробу, але вигоди від нього. Інакше кажучи, перший рівень пов'язується з головним призначенням товару, з потребою, яку він задовольняє. У цьому контексті набула широкого поширення думка відомого американського економіста Т. Левіта про те, що споживачі «купують не свердла діаметром 10 мм, а отвори діаметром 10 мм». Це означає, що бюро подорожей має продавати не тижневі круїзи, а романтику, відпочинок, можливість зустрічей з цікавими людьми, розвитку особистості покупця. Не варто недооцінювати також і те, що виробники продають не тільки товари, а й символи, тобто люди інколи купують речі не тільки через їхню корисність, а й для демонстрації свого соціального статусу та своєї індивідуальності. Тому одним із найважливіших завдань фахівця з маркетингу є точне визначення товару з тим, щоб запропонувати його можливим покупцям з огляду на потреби, котрі він задовольняє, а не обмежуватися лише описом техніко-експлуатаційних характеристик виробу.

У теорії та практиці маркетингу матеріалізовану ідею товару за задумом заведено називати продуктом, тобто продукт -- це конкретний результат досліджень, розроблень та виробництва, сукупність реальних фізичних і хімічних властивостей, зібраних у матеріальній формі. Продукт утілює основні функціонально-корисні властивості, заради яких товар потім купують. Він має головні показники призначення, наприклад, для харчування, побуту, забезпечення певного виробництва тощо. Отже, продукт -- це набір цінностей, тобто сукупність різних вигод, ознак, властивостей і корисностей, що задовольняють конкретні потреби і бажання споживача. Продукт можна назвати поєднанням утилітарних та символічних цінностей, які призначаються для задоволення функціональних, соціальних, психологічних, економічних та інших бажань, знадоб і потреб споживача, і від точного їх визначення багато в чому залежить успіх нових продуктів.

Як товар у реальному втіленні продукт має відповідний рівень якості, власну упаковку, марочну назву, потребує необхідних умов для збереження та доставки. Останнє в сукупності інколи називають маркетинговою підтримкою продукту.

Товар з підкріпленням -- це сукупність використаних можливостей посилити товарне пропонування найефективнішим з погляду конкуренції способом. Розвиток технологічних можливостей сучасного виробництва свідчить, що нині все частіше конкурують між собою не стільки самі продукти виробництва різних фірм, скільки додаткові переваги для покупця, які реалізуються з придбанням продукту: поставка та кредитування, монтаж, гарантії, післяпродажне обслуговування, реклама. Підкріплення товару здійснюється всіма наявними інструментами маркетингу. Однією з найважливіших рис діяльності фахівця з маркетингу є вміння визначати величину підкріплення товару, обґрунтовувати її економічну ефективність.

Найпоширенішим способом підкріплення товару є надання покупцю відстрочки платежу, тобто фактичне надання партнерові кредиту, вартість якого дорівнює щонайменше сумі банківського відсотка.

За регулярного споживання товару (особливо це стосується промислових підприємств) великого значення набуває підкріплення у формі забезпечення постачальником необхідної кількості поставок продукції, що наближує розмір закупної партії товару до оптимальної її величини.

При виборі стратегій маркетингу для окремих товарів діячеві ринку доводиться розробляти ряд товарних класифікацій на основі властивих цим товарам характеристик. За ступенем властивої їм довговічності чи матеріальної відчутності товари можна розділити на наступні три групи:

- товари тривалого користування (матеріальні вироби витримують багаторазове використання, наприклад, холодильники, верстати, одяг.);

- товари короткочасного користування (матеріальні вироби, повністю споживаються за один або кілька циклів використання, наприклад, мило, пиво, сіль.);

- послуги -- об'єкти продажу у вигляді дій, вигод або задоволень. Прикладами подібних товарів можуть служити стрижка в перукарні або ремонтні роботи.

За купівельним звичкам споживачів можна виділити товари повсякденного попиту, товари попереднього вибору, товари особливого попиту і товари пасивного попиту.

Товари повсякденного попиту -- товари, які споживач звичайно купує часто, без роздумів і з мінімальними зусиллями на їхнє порівняння між собою (тютюнові вироби, мило, газети).

Товари попереднього вибору -- товари, які споживач в процесі вибору та купівлі, як правило, порівнює між собою за показниками придатності, якості, ціни, і зовнішнього оформлення (меблі, одяг, старі автомобілі та основні електропобутові прилади).

Товари особливого попиту -- товари з унікальними характеристиками і / або окремі марочні товари, заради придбання яких значна частина покупців готова витратити додаткові зусилля (конкретні марки й типи модних товарів, автомобілі, аудіоапаратура, фотообладнання, чоловічі костюми).

Товари пасивного попиту -- товари, яких споживач не знає або знає, але звичайно не замислюється про їхню покупку. Новинки типу індикаторів диму і кухонних машин для переробки харчових продуктів перебувають у розряді товарів пасивного попиту доти поки реклама не забезпечує поінформованість споживача про їхнє існування. Класичним прикладами всім відомих і тим не менш не викликають попиту товарів служать страхування життя, могильні ділянки, надгробки й енциклопедії.

Підприємства та організації закуповують велике розмаїття товарів і послуг. Товари промислового призначення можна класифікувати на основі того, якою мірою вони беруть участь у процесі виробництва, і за їх відносної цінності. Можна виділити три групи цих товарів: матеріали та деталі, капітальне майно та допоміжні матеріали та послуги.

Представлення товару як марочного може підвищити його ціннісну значимість, і тому подібне рішення є важливим аспектом товарної політики.

Марка -- ім'я, термін, знак, символ, малюнок або їх поєднання, призначені для ідентифікації товарів або послуг одного продавця або групи продавців і диференціації їх від товарів і послуг конкурентів.

Марочне назва -- частина марки, яку можна вимовити, наприклад, "Ейвон", "Шевроле", "Діснейленд".

Перше рішення, яке належить прийняти, -- це рішення про те, чи буде фірма присвоювати своєму товару марочне назва. У минулому більшість товарів обходилися без таких назв. Виробники і посередники продавали товари прямо з бочок, скринь або ящиків без усякого посилання на постачальника. Практика присвоєння марочних назв зараз отримала настільки широке поширення, що сьогодні їх має майже будь-який товар. Сіль виробники упаковують в оригінальну тару, на апельсинах ставлять штамп з ім'ям того, хто їх виростив.

Нещодавно намітилася тенденція до відмови від товарних марок для ряду основних споживчих товарів та лікарських засобів. Ці товари продають під їх родовими назвами в простій одноколірної упаковці, на якій відсутній позначення виробника. Сенс пропозиції товарів без марочних позначень -- знизити їхню ціну для споживача завдяки економії на упаковці та рекламі. Так що проблема наявності чи відсутності на товарі марочних позначень стоїть на порядку денному і сьогодні.

Перед виробником, який прийняв рішення про переведення свого товару в розряд марочних, відкрито три шляхи. По-перше, товар можна випустити на ринок під маркою самого виробника (яку називають також загальнонаціональної маркою). По-друге, виробник може продати товар посереднику, який присвоїть йому свою "приватну" марку (названу також маркою посередника, дистриб'ютора або дилера). І, по-третє, виробник може продавати частину товарів під своєю власною маркою, а інші -- під приватними марками.

Багато товарів, що пропонуються на ринку, повинні бути обов'язково упаковані. Упаковка може відігравати несуттєву роль (наприклад, для недорогих залізних виробів), а може набувати й дуже великого значення (наприклад, для косметики). Багато діячів ринку називають упаковку п'ятого основною змінною маркетингу на додаток до товару, ціні, методам поширення й стимулювання. Однак більшість продавців все-таки розглядають упакування як один з елементів товарної політики.

Останнім часом упаковка перетворилася і в один з дієвих знарядь маркетингу. Добре спроектована упаковка може виявитися для споживачів додатковою зручністю, а для виробників -- додатковим засобом стимулювання збуту товару. Розширенню використання упаковки як знаряддя маркетингу сприяють найрізноманітніші фактори:

1) Самообслуговування в торгівлі. Все більша кількість товарів продають в універсамах і магазинах знижених цін методом самообслуговування. У цих умовах упаковка повинна виконувати багато функцій продавця, вона повинна привернути увагу до товару, описати його властивості, вселити споживачеві впевненість у цьому товарі й зробити сприятливе враження в цілому.

2) Зростання достатку споживачів. Зростаючий достаток споживачів означає, що вони готові заплатити трохи більше за зручності, зовнішній вигляд, надійність і престижність поліпшеного упаковки.

3) Образ фірми й образ марки. Фірми усвідомлюють діючу міць добре спроектованої упаковки як помічника споживача в миттєвому впізнаванні фірми або марки. Будь-який покупець плівки одразу впізнає знайомі жовті коробочки із плівкою "Кодак".

Також фірма повинна розробити комплекс послуг, які споживачі хотіли б мати і які були б ефективним знаряддям у боротьбі з конкурентами. Фірмі належить вирішити, які саме найбільш важливі послуги слід запропонувати, яким повинен бути якісний рівень кожної з пропонованих послуг і в яких формах ці послуги будуть пропонуватися. Діяльність з надання комплексу послуг може координуватися відділом сервісного обслуговування клієнтів, який працює зі скаргами і зауваженнями, займається питаннями кредитування, матеріально-технічного забезпечення, технічного обслуговування та інформації, призначеної для розповсюдження серед клієнтів.

З урахуванням швидких змін у смаках, технології і стані конкуренції фірма не може покладатися тільки на існуючі нині товари. Споживач хоче і чекає нових і удосконалених виробів. І конкуренти докладуть максимум зусиль, щоб забезпечити його цими новинками. Отже, у кожної фірми повинна бути своя програма розробки нових товарів.

Компанія може роздобути новинки двома способами. По-перше, шляхом придбання зі сторони, тобто, купивши цілком якусь фірму, патент або ліцензію на виробництво чужого товару. І, по-друге, завдяки власним зусиллям, тобто створивши в себе відділ досліджень і розробок. Зупинимося на процесі розробки нових товарів.

В ідеалі першорядні сегменти ринку товару широкого споживання повинні володіти чотирма характеристиками:

1) складатися з ранніх послідовників;

2) ці ранні послідовники повинні бути активними споживачами;

3) вони повинні бути лідерами думок і сприятливо відзиватися про товар;

4) вони повинні бути доступні для охоплення при невеликих витратах. І останнє, підприємство повинне розробити план дій для послідовного виведення новинки на ринки. Необхідно скласти кошториси для різних елементів комплексу маркетингу й інших заходів. Для кожного нового ринку підприємство повинно розробляти окремий план маркетингу.

2.3 Підходи до оцінки ефективності розроблення концепції нового продукту та його ринкових шансів

Економічний успіх підприємства прямо залежить від того, наскільки його продукція задовольняє визначені потреби. Тому відповідність продукту вимогам ринку можна визначити, виходячи безпосередньо з економічних показників. Індикаторами можуть служити обсяг збуту, прибуток, покриття постійних витрат.

Однак, у більшості випадків, неможливо оцінювати продукт за економічними показниками, наприклад:

- коли рішення про інновації приймається раніш, ніж з'являються які-небудь дані про реакцію ринку;

- на економічні показники впливає безліч побічних факторів;

- виявлення ринкової адекватності продукту важливо для його удосконалювання і модифікації.

У подібних випадках важливо з'ясувати, наскільки товар (продукт) чи виробнича програма відповідають вимогам ринку і споживачів, тобто ринкову адекватність товару.

Для оцінки ринкової адекватності товару можуть бути застосовані різні підходи:

а) польові маркетингові дослідження, що дозволяють з'ясувати активізацію потреб і переваги споживачів при покупці тих чи інших товарів ;

б) лабораторні маркетингові дослідження, що визначають можливість оцінки емоційного впливу товару на споживачів;

в) аналітичне моделювання, що забезпечує виявлення оцінки суб'єктивної якості товару;

г) багатомірне комп'ютерне моделювання, що забезпечує порівняльні оцінки різних товарів по всіляких характеристиках.

Польові маркетингові дослідження ринкової адекватності товару засновані на вивченні відповідності продукту потребам покупців у природних умовах на різних стадіях конкретизації потреб.

Більш різнобічно й об'єктивно оцінка ринкової адекватності товару може бути проведена за допомогою лабораторних маркетингових досліджень, що реєструють емоційний вплив продуктів на споживачів.

Побудова простору сприйняття споживачів полягає у визначенні товарів, що утворять конкретний ринок. Для цього можна удатися до послуг чи експертів опитати споживачів, які чи марки продукти вони враховують при прийнятті рішень про покупки.

Таким чином, обґрунтоване і коректне застосування передових методів маркетингу дозволяє формувати і робити конкурентноздатні, ринково адекватні товари, що забезпечують одержання відповідної високого прибутку товаровиробниками.

Далі зміст маркетингових досліджень нового товару розглядається в аспекті вивчення факторів успіху нового товару.

Однієї з заключних стадій створення нового продукту є пробний маркетинг чи іспит на ринку. Пробний маркетинг -- це перевірка продукту і маркетингової програми в реальних ринкових умовах. Ціль пробного маркетингу -- ще до початку повномасштабної реалізації продукту оцінити сам продукт і його маркетингову програму (ціну, рекламу, марку, упакування, сервіс і т.д.) і довідатися, як на все это будуть реагувати споживачі і посередники. Результати пробного маркетингу можуть бути використані при прогнозуванні обсягу продажів прибутку. При пробному маркетингу споживчих товарів використовують наступні методи: стандартне тестування ринку; контрольне тестування ринку; імітаційне тестування ринку.

Стандартне тестування ринку -- тестування ринку, при якому новий продукт поміщають в умови, подібні до умов реалізації при повномасштабному випуску продукту. Знаходять визначені місця збуту продукту, де збутовики організації проводять повну програму маркетингу, аналізують діяльність магазинів, здійснюють дослідження думки споживачів і ін. з метою визначення ступеня відповідності продукту запитам споживачів. Метою стандартного тестування є використання отриманих результатів для прогнозування обсягу продажів у національних масштабах і виявлення проблем, зв'язаних з виробництвом і маркетингом даного продукту.

При розробленні концепції нового продукту становить собою інтерес також і здійснення сегментації ринку для того, щоб розроблення такої концепції було ефективним і спрямованим на конкретного споживача.

Для цього широко застосовуються так звані функціональні карти (матричні моделі), у яких подаються фактори сегментації та з'ясовуються основні потенційні групи споживачів.

Наприклад, пошук цільового сегмента споживачів при розробленні концепції нового продукту може здійснюватися наступним чином (табл. 1.4).

Таким чином уможливлюється вибір цільового сегмента споживачів для більш ефективного процесу розроблення концепції нового продукту.

Таблиця 2.2 -- Аналіз запитів споживачів

Параметри продукції	Групи покупців (за віком і рівнем доходів)
3 - відіграє важливу роль при виборі товару споживачами; 2 - враховується споживачами серед інших чинників; 1 - практично не враховується

Або можливий наступний принцип побудови матричних моделей та виокремлення сегментів ринку (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 -- Визначення ринкових позицій товару

Види споживачів	Параметр продукції
	***	**	***	**	*
	**	**	**	**	**	**
	*	***	**	**	***	***
	*	**	**	**	**	**
	*	**	**	*	**	***
	**	**	**	*	**	***
* Маловажливий параметр; ** Важливий параметр; *** Дуже важливий параметр

Побудова таких функціональних карт (або матричних моделей) дозволить спрямовувати розробку концепції нового продукту більш ефективним чином у напрямку до пошуку „свого” споживача і врахування його побажань стосовно характеристик товару.

Також становить собою інтерес оцінка ефективності розроблення концепції нового товару за результатами реалізації продукції споживачам. При цьому порівнюються витрати на розроблення та створення продукту із результатами (прибутком), який прогнозується або який було одержано в результаті реалізації цього інноваційного товару. Класична формула такої економічної ефективності має вигляд:

(2.1)

Для розроблення концепції нового продукту також становить собою інтерес з'ясування міри відповідності товару сегменту ринку. При цьому можливий наступний підхід для проведення аналізу.

Оцінка ступеня відповідності продукції інтересам споживача здійснюється на основі аналізу відповідності цим інтересам певних характеристик продукції. Розглянемо, як виконується така оцінка.

Спочатку формують основні оціночні характеристики. Із застосуванням методу попарних порівнянь визначають вагомість характеристик. Отримані результати використовують при побудові таблиць для оцінки.

Таблиця 2.4 -- Оцінка відповідності нового товару інтересам споживача

Характеристика продукту	Оцінка за порядковою і бальною шкалою
	Повністю відповідає (4)	Достатньо відповідає (3)	Частково відповідає (2)	Практично не відповідає (1)	Повністю не відповідає (0)
Характеристика 1 (вагомість х-ки 1)		*
Характеристика 2 (вагомість х-ки 2)		*
Характеристика 3 (вагомість х-ки 3)	*
...	*
Характеристика N (вагомість х-ки N)			*

Потім розраховують оцінки відповідності нового товару інтересам споживача.

(2.2)

де -- бальна оцінка і-ї характеристики;

-- вагомість і-ї характеристики.

Для прийняття рішень щодо доцільності виведення нового товару на ринок використовується таблиця.

Таблиця 2.5 -- Оцінка шансів нового товару на ринковий успіх

Оцінка	Відповідності інтересам суб'єктів ринку	Рівень очікуваних сукупних витрат	Рівень очікуваних сукупних доходів	Рішення
3,0<І?4	Повна	Низька	Високі	Усі шанси на успіх
2,5?І?3,0	Достатньо повна	Помірні	Помірні	Шанси на успіх є, але потрібно аналізувати більш прискіпливо
2,0?І?2,5	Часткова	Високі	Низькі	Шанси на успіх проблематичні. Виконати уточнювальний аналіз

Таким чином, розробивши концепцію нового продукту, її можна перевірити на предмет відповідності запитам споживачів і оцінити шанси інновації на ринковий успіх.

Загалом, говорячи про оцінку шансів інноваційної продукції на ринковий успіх, можна зазначити наступне. Сучасний етап розвитку економіки України неможливо уявити без здійснення його на інноваційних засадах у світлі як зростаючих потреб національного ринку, так і глобальних інноваційних процесів в економіці. Інноваційна продукція покликана більш повно реалізувати потенціал товаровиробника на існуючому ринку, або розширити межі останнього і вийти на якісно новий сегмент. Безумовно, інноваційні рішення мають більш адекватно і раціонально задовольнити потреби цільового споживача, або запропонувати принципово новий спосіб такого задоволення. У світлі зазначеного становить практичний інтерес здійснення кількісної оцінки шансів на успіх інноваційної продукції на потенційному сегменті ринку ще на початкових етапах її розробки і створення, оскільки фактор ризику притаманний будь-яким рішенням, які розробляються і впроваджуються в умовах конкурентного середовища і мінливості переваг споживачів. Таку оцінку можна здійснювати у наступній послідовності (рис. 2.6).



Рисунок 2.6 -- Алгоритм здійснення кількісної оцінки шансів інноваційної продукції на ринковий успіх на етапі її розробки

Перш за все, необхідно проаналізувати існуючу ситуацію на ринку, а саме: оцінити рівень задоволеності споживачів, яких товаровиробник розглядає для себе як потенційних, існуючим способом задоволення даної потреби. Тобто, якщо існує певний товар, то з'ясовуємо, наскільки його фактичні функціональність, ергономічність, ціна та інші характеристики відповідають бажаним для споживача (наприклад, шляхом опитування). Залежно від сутності характеристики, оцінку здійснюємо у натуральних, вартісних, або бальних одиницях. При цьому розраховуємо фактичні коефіцієнти задоволеності (формула 2.3 -- у разі необхідності максимізації значення характеристики; формула 2.4 -- у разі необхідності мінімізації значення характеристики) по окремих характеристиках товару і потім -- інтегральний фактичний коефіцієнт задоволеності (формула 2.5) по всіх n характеристиках товару з урахуванням вагомостей конкретних характеристик:

; (2.3)

; (2.4)

. (2.5)

При цьому, якщо значення () менше одиниці, то це свідчить про необхідність покращення і-тої характеристики продукції (вцілому продукції, яка має задовольняти конкретну потребу цільового споживача).

За результатами здійсненої оцінки можна розглядати наступну шкалу значень коефіцієнту (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 -- Шкала значень інтегрального фактичного коефіцієнту задоволеності споживача інноваційною продукцією

Значення коефіцієнту	Доцільність інноваційних пропозицій	Шанси на успіх інновації на ринку	Необхідність у маркетингових комунікаційних заходах
	негайна	безпрограшні	низька
0<	майже негайна	практично безпрограшні
0,33<	обгрунтована	високі	середня
0,66<<1	достатньо обгрунтована	достатньо високі
=1	низька	низькі	висока

У таблиці 2.6 кожному діапазону значень коефіцієнту відповідає певний рівень доцільності інноваційних пропозицій як додаткове свідчення їх терміновості і обгрунтованості та певний рівень шансів на сприйняття їх цільовим сегментом за умов якомога більшого дотримання вимог, що висуваються споживачем. Також подано відповідні рівні необхідності у маркетингових комунікаційних заходах (зокрема, переконливій інформаційній рекламі) на етапі виведення інновації на ринок.

Необхідно також провести аналіз конкурентного середовища і міри привабливості існуючих пропозицій конкурентів для потенційних споживачів з подальшим коригуванням внутрішніх інноваційних ідей у відповідності до одержаних результатів аналізу.

Далі розробляємо ідею інноваційного рішення (більш раціонального способу задоволення існуючої потреби, покращеного або нового продукту) і коригуємо її у відповідності до зовнішніх вимог (побажань цільового споживача) у відповідності до наявного внутрішнього потенціалу виробництва.

Наступним кроком, на основі розробленого вже задуму інноваційного продукту із конкретним його фізично-функціональним вираженням, визначаємо очікувані (потенційно досяжні) значення характеристик інноваційної продукції і розраховуємо потенційні коефіцієнти задоволеності цільового споживача даним інноваційним продуктом: по окремих його характеристикахй інтегральний . Розрахунок здійснюємо за аналогією формул 2.3, 2.4 і 2.5, тільки замість фактичного значення підставляємо очікуване, потенційно досяжне.

Після цього порівнюємо значення коефіцієнтів. Якщо перевищує , то напрямок інноваційної діяльності (інноваційне рішення, продукція) має шанси на успіх на потенційному сегменті ринку і є доцільним.

Якщо менше за значення , то напрямок інноваційної діяльності (інноваційне рішення, продукція) слід вважати таким, що потребує уточнення, удосконалення і доведення його максимально до відповідності вимогам потенційного сегменту ринку. Інакше слід шукати можливості реалізації запланованих пропозицій на іншому сегменті, або зосередити увагу на дослідженні міри задоволеності споживачів іншими продуктами і доцільності відповідних розробок на цій основі.

При цьому, вважаємо за необхідне акцентувати увагу на поділі характеристик продукції з позицій їх вагомості на приорітетні для споживача і неприорітетні. Якщо підвищення досягається за рахунок підвищення значень за характеристиками ненайвищих рангів (вагомостей, приорітетності для споживача) із паралельним зниженням (хоч навіть і менш істотним) значень за характеристиками найвищих вагомостей (найвищої приорітетності), то це слід враховувати, оскільки споживач може надати перевагу існуючій продукції (навіть якщо >), яка забезпечує більш високий рівень задоволеності за приорітетними характеристиками. Тому необхідною (бажаною) є умова:

>, (при ?), (2.6)

де і приор -- характеристика (одна або декілька), яка має приорітетний рівень значимості (вагомості).

Саме тому необхідний аналіз поелементної структури показників та . У разі, якщо <, інноваційна пропозиція може не мати стовідсоткового адекватного сприйняття.

З огляду на зазначене, можна виділити наступні можливі напрямки підвищення залежно від характеру зміни та (рис. 2.7).

Рисунок 2.7 -- Можливі напрямки підвищення потенційного інтегрального коефіцієнту задоволеності

Таким чином, напрямок змін значень окремих елементів потенційного інтегрального коефіцієнту задоволеності впливає на шанси на успіх інноваційної продукції на ринку.

При виведенні на ринок інновації доцільно також проводити оцінку рівня якості товару. Для цього можна використовувати наступну методику розрахунку інтегрального коефіцієнту конкурентоспроможності товару.

Узагальнені показники якості досліджуваного виробу і його аналога розраховуються за формулами (2.7) і (2.8):

 (2.7)

(2.8)

де -- i-й показник якості (i = 1, 2, 3, ..., n) товару j (j = 1, 2, 3, ..., m); -- максимальне значення показника i з усіх порівнюваних товарів-аналогів; -- мінімальне значення показника i з усіх порівнюваних товарів-аналогів; d -- нормативний коефіцієнт; -- коефіцієнт вагомості (значи-тість) показника i (сума коефіцієнтів вагомості всіх показників дорівнює 1).

Середнє значення узагальнених показників якості розраховується за формулою (2.9) і дорівнює:

(2.9)

Наступним кроком визначаються рівні якості товару (високий, середній, низький), відштовхуючись від середнього значення: min = 0,7*Ксер, max = 1,3*Ксер та будується циклограма якості товару.

Розділ 3. Технологія розроблення концепції нового продукту на прикладі виробників ринку дитячих товарів

3.1 Огляд ринку дитячих товарів в Україні

Слід сказати, що на сьогодні ринок дитячих товарів в Україні представлений широким спектром їх пропозиції. Серед них такі як ігрові комплекси для вулиці, бакугани, дитячий більярд, дитячий транспорт, дитячі біноклі, дитячі вертольоти, дитяча зброя, дитячі ляльки, дитячі набори, дитячі стільці, дитячі ігри, квадроцикли, мотоцикли, коляски, конструктори, кошики для іграшок, лицарські набори, ліжка для дітей, манежі для дітей, машинки для дітей, машинки на пульті управління, музичні іграшки, м'які іграшки, намети дитячі, розвиваючі іграшки, спортивні дитячі набори, товари для відпочинку на природі, товари для матусь, товари для раннього розвитку, і безсумнівно -- товари дитячої гігієни.

Рисунок 3.1 -- Дитячі гойдалки для вулиці



Рисунок 3.2 -- Дитячі стаціонарні гойдалки (компактні дитячі гойдалки стаціонарні. Характеристики: для дітей вагою до 11 кг; 2 швидкості гойдання; 3 положення спинки; розміри в складеному вигляді: 14х64х49 см)

Рисунок 3.3 -- Колекційні фігурки Бакугани для ігор (у прозорому пластиковому блістері; Ваші Бакугани-кульки завжди будуть зібрані в одному безпечному місці. У набір входить сховище для Бакуганів-кульок, 2 ексклюзивних Бакугана-кульки та 5 Ігрових Мап. Сховище вміщає 18 Бакуганов-кульок і 30 Ігрових Мап)

Рисунок 3.4 -- Дитячий більярдний стіл (для дітей від 6 до 9 років. Гра в більярд допоможе дитині розвинути приціл, координацію рухів, спритність, витримку і терпіння. І просто доставить масу задоволення. Особливо, якщо грати всією сім'єю або з друзями. У даний комплект входить стіл для більярду на невисоких ніжках з тканинним полем, 16 куль, 2 кия і трикутник)

Рисунок 3.5 -- Дитячі акумуляторні електромобілі

Рисунок 3.6 -- Квадроцикли дитячі

Рисунок 3.7 -- Дитячі конячки, машинки, каталки

Рисунок 3.8 -- Коляски дитячі

Рисунок 3.9 -- Дитячі конструктори



Рисунок 3.10 -- Кошики для іграшок

Рисунок 3.11 -- Ліжка для дітей

Рисунок 3.12 -- Манежі для дітей

Рисунок 3.13 -- Машинки для дітей, у т.ч. і радіокеровані (на пульті управління)

Рисунок 3.14 -- Дитячі музичні іграшки



Рисунок 3.15 -- Намети дитячі

Рисунок 3.16 -- Дитячі абетки (у т.ч. дитяча музична абетка у вигляді магнітофона з мікрофоном, призначена для навчання дітей від 3-х років)

Ви чекаєте дитину? І вже рахуєте тижні до її появи на світ? Отже, для Вас настала хвилююча пора -- зовсім скоро Ви познайомитеся зі своїм малюком. Хотілося б в перші дні та тижні після його появи на світ бути спокійною за нового члена сім'ї та впевненою, що у Вас є все, що потрібно для новонародженого.

І ось Ви йдете в дитячий магазин обрати що-небудь потрібне і корисне. І що ж? Очі розбігаються від різноманітності товарів, і Ви починаєте скуповувати все підряд. Але більша частина придбаного так ніколи і не знадобиться. Крім того, може виявитися, що Ви не придбали багато потрібного. Тому зараз ми просто розповімо про те, що необхідно приготувати до народження малюка -- складемо список речей для новонародженого.

Ліжечко та дитяча коляска. Безумовно, це необхідні речі для новонародженого. Звичайно, якщо Ви плануєте спільний сон з малюком та прогулянки, то спочатку можна обійтися й без ліжечка та коляски.

У ліжечко буде необхідний матрац, як мінімум два комплекти постільної білизни, так званий «захист», який не дозволяє ручкам і ніжкам малюка застрягти між пруттям та оберігає його від протягів, балдахін. Малюкові до року краще спати без подушки, надалі можна придбати спеціальну дитячу подушечку. Коли дитині виповниться місяць, можна повісити на ліжечко мобіль з яскравими іграшками, що привертають увагу та крутяться.

Автокрісло знадобиться, якщо у Вас є особистий автомобіль. Відкладати покупку не варто, адже у першій же своїй поїздці -- з пологового будинку додому -- малюкові необхідно їхати в автолюльці.

Одяг для крихітки зараз просять приносити з собою в багатьох пологових будинках -- відразу або майже відразу після народження малят одягають у власний одяг.

Пелюшки також знадобляться Вам ще в пологовому будинку. І навіть якщо Ви не плануєте сповивати маля, пелюшку зручно підстилати, перш ніж покласти його на що-небудь. Незалежно від пори року, Вам знадобляться і ситцеві, і байкові (або фланелеві) пелюшки. Зручно (хоча це і необов'язково) придбати також декілька упаковок одноразових пелюшок -- вони не протікають і часто стануть Вам у нагоді.

Засоби догляду за пупковою ранкою знадобляться Вам вже в пологовому будинку (не всі медичні установи забезпечують медикаментами) і до загоєння пупкової ранки. А це, при правильному догляді, відбувається максимум на 21-й день після народження, проте бувають і виключення. Зазвичай, потрібні перекис водню, ватяні палички (для догляду за шкірою довкола пупка) і зеленка або настойка календули: її все частіше використовують замість зеленки -- вона не зафарбовує шкіру довкола пупка і не приховує можливих почервонінь, які повинні насторожити матусю.



Рисунок 3.17 -- Дитяча косметика і засоби гігієни

Виробники дитячих товарів зараз пропонують багато різної дитячої косметики, проте не варто випробовувати всі ці засоби на шкірі Вашої крихітки. Мабуть, те, що може знадобитися з народженням малюка, -- це присипка, масло, крем від попрілостей (його ще називають кремом під підгузник). Запам'ятайте, що присипка та масло ніколи не використовуються разом, адже присипка допомагає підсушити шкіру, а масло навпаки -- зволожує її. Крем від попрілостей допоможе швидко впоратися з неприємностями, що подразнюють шкіру Вашої дитини. Також Вам згодяться одноразові підгузники, ватяні палички і турундочки для чищення вушок та носика, ватяні спонжі (або кульки) для того, щоб умивати малюка. Корисні і вологі серветки: користуватися постійно ними не варто, але вони будуть незамінні за відсутності гарячої води або в подорожі.

Після повернення з пологового будинку знадобиться все для купання малюка: ванночка, градусник, рушник або пелюшка з куточком для голівки, дитяче мило, шампунь, трави для купання. А от мочалка або рукавиця на перший час Вам не знадобляться -- шкіра грудної дитинки дуже ніжна і не рекомендується розтирати її. Новонароджених до повного загоєння пупкової ранки зазвичай купають у ванночці в кип'яченій воді, потім переходять на звичайну воду з-під крану і велику ванну. У ванну додають відвар з трав, підійде багато що з аптеки: череда, ромашка, шавлія, збори інших трав. Для того, щоб підготувати воду оптимальної для малюка температури (спочатку це 37 градусів, далі в цілях загартовування температуру води поступово знижують), потрібен градусник для води -- цифровий або звичайний. Після купання зручно загорнути дитину в рушник або пелюшку з куточком для голівки.

Сповивальний столик або, як варіант, сповивальня дошка (яка легко встановлюється на ліжечко і так само легко знімається після використання) теж знадобиться після повернення з пологового будинку. На такому столику (або дошці) Вам буде зручно змінювати крихітці підгузник, переодягати або сповивати її, проводити гігієнічні процедури, робити багато елементів гімнастики, не перенавантажуючи свою спину. Термін використання сповивального столика (дошки), як правило, недовгий -- в середньому, близько 6 місяців. Користуватися ним, коли дитина вже добре перевертається, сидить або повзає, стає незручно та небезпечно.

Стерилізатор -- дуже зручний і корисний аксесуар, в якому можна стерилізувати пляшки, пустушки, дитячий посуд, іграшки.

Зручною покупкою є підігрівач для пляшок правда, можна обійтись і без нього. Користуватися ним Ви зможете достатньо довго, спочатку підігріваючи в ньому пляшки з сумішшю або водою, а пізніше -- розігріваючи їжу для дитини, що підросла.

Аптечка -- обов'язково повинна бути включена до списку необхідних речей для Вашої крихітки. Порадьтеся з педіатром, він обов'язково розповість Вам про необхідний мінімум ліків для малюка, який бажано мати вдома або в поїздках. Адже такі дитячі неприємності, як кольки, біль при прорізування зубів, висока температура, сильна нежить, простуда можуть статися абсолютно несподівано і навіть з найменшою дитиною. Чудово, якщо хвороби обійдуть малюка стороною і Вам не доведеться скористатися цими ліками, але мати їх під рукою все ж необхідно.

Що стосується іграшок, то перші іграшки мають бути безпечними, яскравими, зручними для маленької ручки. Втім, як мінімум перші декілька тижнів маляті іграшки не потрібні.

Також, незабаром після повернення додому з пологового будинку Вам, швидше за все, знадобляться пляшки, пустушки, ножиці для нігтів, плед (навіть влітку буде корисний легкий плед).

Радіоняня або відеоняня -- незамінний атрибут сучасних батьків. Це пристрій, завдяки якому Ви зможете чути (або ще й бачити) свою дитину на відстані.

Рисунок 3.18 -- Радіоняня

Недавно на одному з матусево-татусевих форумів обговорювався топік «10 найбільших винаходів XX століття». Перераховувалися, звичайно ж, памперси, холодильники, пральні машини і багато іншого. І в числі інших великих винаходів згадувалася і радіоняня. Насправді, дуже і дуже багато молодих мамусь не раз з любов'ю і вдячністю згадували цей незамінний для них прилад. Навіщо ж потрібна радіоняня? Як її правильно вибрати і які важливі моменти необхідно враховувати при покупці?

Неможливо знаходитися поряд з дитиною 24 години на добу. І в душ мамі потрібно сходити, і, пробачте за інтимні подробиці, в туалет. В цьому випадку неможливо взяти маленьку дитину з собою, а Ви напевно знаєте, як небагато часу треба, щоб з малям сталася яка-небудь неприємність або, не дай боже, нещастя. Також, не дивлячись на багато корисних винаходів сучасності, день молодої мами все одно надзвичайно завантажений, і не у всіх є помічники у вигляді бабусь-дідусів або нянь. Малюк заснув? Бігом на кухню готувати вечерю або мити підлогу, або дитячі дрібнички попрати. А раптом маленький прокинувся? Ви кидаєте все і біжите перевіряти. Чи не розкрився? Чи не зарився носиком в подушку, чи дихає? Плаче, або здається? А може вже вилазить з ліжечка? Вам доводиться бігати кожні п'ять хвилин туди-сюди, ризикуючи розбудити дитину. А ось такий корисний прилад як радіоняня дозволяє цієї метушні позбавитися: Ви ставите передавач поряд з дитиною, приймач -- поряд з собою і займаєтеся багатьма корисними справами, і не перериваєтесь на щохвилинні перевірки дитинки. Якщо маля прокинеться і заплаче або почне хуліганити, Ви завжди це почуєте і зможете вчасно йому допомогти. І дитя в безпеці, і Ви спокійні.

Радіоняні бувають різними, тому не можна просто піти в магазин і сказати: «Загорніть мені он ту». Необхідно враховувати деякі важливі деталі при покупці. Наприклад, чим менший прилад, тим легше його всюди носити з собою, погодьтеся? Крім того, дуже зручно, якщо Ваша радіоняня буде забезпечена індикатором розрядки акумулятора, щоб не опинитися в такій ситуації, коли дитина плаче-надривається, а радіоняня зберігає спокій з причини повної розрядки батареї. Оптимально, якщо у вибраній Вами моделі будуть і акумулятори з функцією зарядки, і можливість використання одноразових батарей, і можливість живлення від мережі.

Звичайний комплект радіоняні -- один приймач, один передавач. Але краще, якщо приймаючих пристроїв буде два. Тоді, в міру необхідності, контроль за дитиною зможуть здійснювати дві людини.

Добре, якщо є можливість вибору способу сповіщення (звуковий сигнал, світловий сигнал, вібрація), тоді Ви зможете вибирати зручний для себе спосіб у кожному конкретному випадку. Крім того, деякі моделі забезпечують функцію зворотного зв'язку, що дозволить заспокоїти малюка ще до того, як Ви до нього підійдете, а з більш старшими дітьми і поспілкуватися.

Прослідкуйте, щоб антена передавача була виконана з м'яких матеріалів, що не колють, адже дуже часто доводиться залишати його в безпосередній близькості від дитини. Радіус дії радіонянь -- від 30 до 300 метрів. Здається, що чим далі, тим краще, але насправді це не так. Звичайно, якщо у Вас власний котедж, то радіоняня з радіусом прийому 300 метрів для Вас найкращий варіант. Проте, в звичайній, хай і багатокімнатній квартирі, радіусу дії в 30 метрів цілком вистачить, а ось більше -- вже буде зайвим. Чому? Ну, уявіть, що Ваші сусіди теж купили радіоняню такої ж марки. Тоді, окрім власного маляти, Ви чутимете і все, що відбувається в квартирі сусідів, а вони -- у Вашій, відповідно. Крім того, сигнали від радіоняні повністю можуть перехоплювати рації, стільникові телефони, стаціонарні безпровідні телефони і радіоприймачі. Вам же це не потрібно, правда? Також, радіоняня, як і будь-який активний радіоприлад, випромінює радіохвилі. Чим більше радіус дії, тим сильніше випромінювання. Звичайно, безпосередня шкода від подібного роду дії ще не доведена, але ж Вам не потрібен зайвий ризик?

Радіоняня обов'язково має бути забезпечена функцією постійної перевірки зв'язку, щоб, якщо раптом зв'язок розірветься, Ви знали про це.

Дизайн радіоняні має бути максимально непомітним, таким, що не привертає увагу, інакше дитина вирішить, що це нова іграшка і потягне її в рот або закине подалі.

Найпередовіші моделі радіонянь працюють на основі цифрових розробок. Зверніть увагу на інструкцію, що додається до приладу. Там повинна бути гарантія хорошого зв'язку і захисту від всіляких перешкод. Краще, якщо вибрана Вами модель використовуватиме більше ніж один канал зв'язку. Всім цим вимогам відповідають прилади, створені на основі DECT-технології (Digital Enhanced Cordless Telecommunication). Це світовий стандарт цифрового радіодоступу, який використовують для створення безпровідних телекомунікацій. Окрім відмінної якості прийому-передачі, безпеки для здоров'я (потужність радіосигналу не перевищує 10 мВт), він дає таку важливу перевагу, як кодування передачі, що убезпечить від вторгнення у Ваше особисте життя.

Дуже непогано, якщо Ваша радіоняня буде забезпечена приємними доповненнями у вигляді вбудованого нічника, який ввімкнеться при пробудженні дитини і не дозволить йому злякатися в темноті, або комплексу колискових мелодій, що змінюють одна іншу. Деякі радіоняні здатні навіть відволікти малюка приємною світломузикою. Для тих, хто дотримується режиму або вимушений давати малюку і які-небудь препарати в точний час, не зайвим виявляться вмонтований в радіоняню годинник і будильник. Або, наприклад, радіоняня, оснащена індикатором вологості, подасть сигнал при найменшому намочуванні дитячого простирадла. Також, існують радіоняні, здатні при заданому рівні шуму, набрати закладений в них номер стільникового телефону і зв'язатися з батьками. Додаткових функцій велика кількість, Вам потрібно лише вибрати необхідні саме для Вас.

Поговоримо про те, чого при використанні радіоняні робити не можна. Так, не можна ставити прилад поряд з мікрохвильовою піччю або іншими «активними» приладами -- замучать завади. Якщо маля спить чуйно і неспокійно, то краще загородити від нього радіоняню якою-небудь іграшкою, щоб вона не розбудила його випадково, коли перемикаються лампочки індикації. Не кладіть прилад в ліжечко. Його чутливість дозволяє уловлювати звук на відстані трьох і більше метрів.

Прогрес не стоїть на місці, і будь-який винахід розвивається і покращується. Так і радіоняня. Тепер можна придбати не просто прилад, що передає звуки, але і такий, що передає зображення, це дозволить Вам не лише чути, але і бачити дитину. Деякі пристрої навіть можуть «бачити» в темноті, а також записувати зображення. Такі відеоняні підключаються до телевізора або монітора, або мають свій власний вбудований невеликий рідкокристалічний монітор.

Для малят з проблемами здоров'я розроблений спеціальний прилад, що поєднує в собі радіоняню і монітор дихання. Якщо протягом заданого часу прилад не уловлює ні єдиного руху або дихання, подається тривожний сигнал.

Радіоняню можна використовувати і тоді, коли дитина виросте. У дитячих іграх, наприклад, під час походу в ліс за грибами-ягодами або якщо відхід знадобиться літньому родичеві.

Як бачите, вибрати власну радіоняню -- дуже просто!

Таким чином, на сьогодні ринок товарів для дітей та для догляду за ними представлений широким спектром пропозиції.

Окреме місце посідають також і засоби гагаєни дитини, зокрема одноразові підгузники (Pampers, Huggies, Libero).

Рисунок 3.19 -- Одноразові дитячі підгузники

Таким чином, ринок дитячих товарів в Україні представлений широким спектром пропозицій. Серед цих товарів окреме важливе місце посідають товари для гігієни дитини. Огляду деяких із них з пропозицією інноваційного рішення та оцінки його ефективності та шансів на ринковий успіх присвячено наступні пункти роботи.

3.2 Розроблення нового товару

Одноразові підгузники полегшують життя мам по всьому світу більше 50 років. Весь цей час виробники борються за гаманці сучасних сімей, вкладаючи величезні гроші в удосконалення технологій і рекламу. Ми вирішили розібратися, які підгузники насправді краще. Pampers, Huggies і Libero -- частіше за інших зустрічаються в українських магазинах. З них і розпочнемо.



Рисунок 3.20 -- Huggies Newborn

Рисунок 3.21 -- Libero Baby Mini

Рисунок 3.22 -- Pampers Extra Dry Mini

Перш ніж розробляти інноваційну пропозицію, здійснимо порівняльний аналіз конкурентоспроможності одноразових підгузників, щоб мати підґрунтя для вибору того, який найбільш доцільно удосконалити та покращити з метою ще більшої його популяризації серед споживачів.

Для оцінки підгузників використали 10-ти бальну шкалу за такими характеристиками як:

1. Спроможність до поглинання;

2. Зручність (наскільки зручно надівати, товщина, розмір, застібки і тому подібне);

3. Комфорт і надійність(чи не протікають, якість матеріалів, гуми).

Спроможність до поглинання.

Дитина пісяє до 25 раз на добу по 20-30 мл за раз, грубо кажучи, 1 раз на годину по 20-30 мл. Фахівці рекомендують міняти підгузник раз у 3-4 години. Тобто підгузник повинен вміщувати 100 мл рідини і залишатися сухим.