Експертиза м'ясних консервів

Класифікація та характеристика асортименту м’ясних виробів. Вплив технології виробництва на формування якості готових виробів. Дослідження асортименту м’ясних консервів ТОВ "Лад-М" Перемозького м’ясокомбінату. Аналіз збутової політики м’ясокомбінату.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 15.09.2008
Размер файла 303,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Підготовка тари для стерилізації консервів. Для отримання якісної продукції важливо, щоб виготовлення і підготовка тари відповідали стандартам. Для металевих банок і покришок використовують луджену маловуглеводну сталь завтовшки 0,22 - 0,40 мм, так звану жерсть. Жерсть лудять, щоб запобігти процесам окислення металу і переходу продуктів реакції в харчові продукти. Олово, що використовується для лудіння жерсті, повинне відповідати по своїх якісних показниках Держстандарту ГОСТ 860 - 60, вміст свинцю в ньому не повинен перевищувати 0,04%. Внутрішню поверхню банок покривають харчовими лаками марок 41-Т/В-1; 41-до; КР-1; 3-30-59; 71 гр; 71 п; ЕП-527 [29, c. 27].

Скляну тару перед використовуванням перевіряють на цілісність, герметичність, миють і дезінфікують. Перед миттям тару вимочують у воді або миючих содових розчинах при температурі 50-60 ?С. Після цього вона проходить перевірку на герметичність шляхом потрійного шприцювання: перше - миючим розчином при температурі 50-60 ?С під тиском 3-4 атм; друге і третє - гарячою водою температури відповідно 75-85 ?С і 95-98 ?С і знову під тиском 3-4 атм. Миють тару за допомогою спеціально призначених для цього миюче-сушильних машин. На заключному етапі тару стерилізують в автоклавах.

1.5. Вимоги до якості м'ясних консервів

Якість м'ясних консервів визначають шляхом зовнішнього огляду банок і за органолептичними, хімічними і бактеріологічними показниками вмісту консервів.

Виробництво м'ясних консервів регламентуються такими нормативними документами:

Ш Консерви м'ясні «М'ясо птиці в желе» - ГОСТ 608 - 93;

Ш Консерви м'ясні «Свинина тушкована» - ГОСТ 697 - 84;

Ш Консерви м'ясні «Баранина тушкована» - ГОСТ - 698 - 84;

Ш Консерви м'ясні «Яловичина відварна у власному соку» - ГОСТ 5283 - 91;

Ш Консерви м'ясні «Яловичина тушкована» - ГОСТ 5284 - 84;

Ш Консерви м'ясні «Гуляш» - ГОСТ 7987 - 79;

Ш Консерви м'ясні «Нирки в томатному соусі» - ГОСТ 7990 - 56;

Ш Консерви м'ясні «Язики» - ГОСТ 7993 - 90;

Ш Консерви м'ясні. Шинка - ГОСТ 9165 - 59;

Ш Консерви м'ясні «Шпік пастеризований ломтиками» - ГОСТ 9166 - 59;

Ш Консерви м'ясні. Бекон копчений пастеризований ломтиками - ГОСТ 9167 - 76;

Ш Консерви м'ясні. Порося в желе - ГОСТ - 9935 - 76;

Ш Консерви м'ясні «Завтрак туриста» - ГОСТ - 9936 - 76;

Ш Консерви м'ясні «М'ясо в білому соусі» - ГОСТ - 9937 - 79;

Ш Консерви м'ясні. Свинина відварна у власному соку - ГОСТ - 10008 - 62;

Ш Консерви м'ясні. Свинина жирна - ГОСТ - 10149 - 62;

Ш Консерви м'ясні. Печінка у власному соку - ГОСТ - 15168 - 70;

Ш Консерви м'ясні «Серце» - ГОСТ - 15169 - 70;

Ш Консерви м'ясні «Яловичина подрібнена» - ГОСТ - 15170 - 91;

Ш Консерви м'ясні. Бекон рублений - ГОСТ - 17707 - 72;

Ш Блюда консервовані обідні для спецспоживача - 18487 - 80.

При зовнішньому огляді консервів звертають увагу на стан етикетки, зовнішній вигляд і герметичність банки. Банки повинні бути чистими, без патьоків, без роздутих і хлопаючих кришок, пом'ятостей, фальців, іржи і бомбажу, без деформації корпусу і кришок і деформації у вигляді рогів у бортів банки, гума або паста не повинні виступати з-під фальца, денця повинні бути увігнутими або плоскими, лаковані банки повинні бути покриті суцільним шаром термостійкого лаку. Скляні банки повинні бути прозорими, чистими, без внутрішніх і поверхневих міхурів, заусенців і щербин. Корпус банки повинен бути гладким, без опуклостей і вчавленостей, з рівномірною товщиною стінок. Допускається темно-зелений колір скла, незначні складки і хвилястість. Банки з нальотом іржі, що видаляється при протиранні сухим дрантям, приймають на зберігання. Якщо на банках після видалення іржі і мастила вазеліном залишаються темні плями, то їх реалізують в першу чергу по дозволу органів санітарного нагляду.

Не допускаються до реалізації консерви в металевих банках ? бомбажні, пробиті, з “пташками”, чорними плямами (місця, не покриті полудою), і банки, що мають гострі загини жерсті, пом'ятість фальців і з “хлопаючими” денцями; у скляній тарі ? із значними складками і хвилястістю, з кольоровими смугами, спотвореним зовнішнім виглядом вмісту [29, c. 58].

Іржа утворюється за наявності кисню і вологи, а так само унаслідок дії жиру і білка на поверхню банок у присутності кисню повітря. Банки всередині не іржавіють, хоча в них є волога, проте кисень середовища поглинається білком м'яса при стерилізації.

Бомбаж ? це здуття банок з боку дна і кришки. Він буває мікробіологічним, хімічним і фізичним (помилковим).

Мікробіологічний бомбаж ? здуття банок газами (аміак, сірководень тощо), що утворилися в результаті життєдіяльності мікроорганізмів у консервах. Він є результатом недостатньо ефективного режиму стерилізації, незадовільного санітарного стану технологічного устаткування, сировини, тари. Банки з мікробіологічним бомбажом підлягають знищенню або технічній утилізації.

Консерви з хімічним бомбажом, в яких виявляються солі олова, заліза, алюмінію, що додають м'ясу металевий присмак і викликають зміну кольору продукту, органолептично визначають по наявності шорсткості на внутрішній поверхні банки; вони підлягають використовуванню за вказівкою саннагляду.

Фізичний бомбаж консервів є наслідком здуття банок у результаті заморожування їх вмісту, деформації корпусу або переповнювання банок; такі консерви підлягають реалізації за вказівкою саннагляду.

Органолептичні показники. М'ясо, що міститься в банках, повинне бути соковитим, неперевареним, нетвердим, шматочки при акуратному витяганні з банки не повинні розпадатися.

Смак і запах (визначають тільки в герметично укупорених консервах) м'яса повинні бути приємними, без сторонніх присмаків і запахів.

Бульйон в нагрітому стані повинен бути прозорим або з невеликою мутнуватістю; зерна бобів і макаронні вироби повинні бути нерозвареними і нежорсткими.

Вміст кухонної солі нормується в межах 1-2,2%, олова ? не більше 200 мг на 1 кг продукту; вміст свинцю не допускається [45, c. 311].

Розглянемо небезпечні речовини, що можуть містити м'ясні консерви та негативно впливають на їх якість.

Афлатоксини можуть міститися в м'ясі тварин, споживаючих заражений мікротоксинами корм, в кількості до 1 мкг/кг. Навіть нікчемна кількість афлатоксинів може представляти загрозу для маленьких дітей. Всесвітня організація охорони здоров'я згадує афлатоксин як причину раку. Гранично допустимі концентрації афлатоксинів у харчових продуктах складають не більше 0,005 мг/кг. В продуктах дитячого і профілактичного харчування афлатоксини не допускаються.

Пестициди - це хімічні сполуки, які застосовують в сільському господарстві для захисту культурних рослин від шкідників і паразитів. Певні пестициди мають тенденцію нагромаджуватися в живих організмах. М'ясо, як і багато інших продуктів тваринного і рослинного походження, може бути «переносником» пестицидів. Надходження з їжею гранично допустимих залишкових кількостей пестицидів може проявляти себе розтягнутою в часі хронічною дією із слабо вираженими ознаками. Споживання продукції з високим змістом пестицидів може стати причиною гострих отруєнь і навіть загибелі людей. За даними ООН, щорічно майже у 1 млн. чоловік реєструють отруєння пестицидами, з них близько 40 тис. чоловік гинуть. Пестициди дуже стійкі до хімічних, фізичних та інших чинників при технологічній і кулінарній обробці продуктів харчування. Залишковий вміст пестицидів в м'ясних продуктах можна понизити шляхом їх термічної обробки. Найбільш ефективне в цьому відношенні відварювання м'яса у воді.

Токсична дія нітратів і нітриту в людському організмі виявляється у формі метгемоглобінемії. Вона є слідством окислення двовалентного заліза гемоглобіну в тривалентне. Нітрит сприяє пригніченню обміну речовин, що використовується в тваринництві при відгодівлі свиней, але вельми небажано для любителів свинини. Нітрит небезпечний ще і тим, що в організмі людини вони перетворюються на нітросполуки, які можуть викликати мутації в генах, що породжують ракові пухлини.

Гормони і антибіотики широко використовуються в сільському господарстві як кормові добавки, стимулюючі ріст тварин. Антибіотики також використовують з лікувально-профілактичною метою. У зв'язку з цим у людей, що вживають забруднене антибіотиками м'ясо, з'являються антибіотикостійкі бактерії, виникають дисбактеріози і алергічні реакції. Враховуючи специфіку цих реакцій, в продукції тваринництва і птахівництва присутність антибіотиків (тетрацикліну, стрептоміцину, гризину і т.д.) суворо контролюється. Через високу біологічну активність діетилстильбестрола його присутність в м'ясних продуктах заборонена, а вміст дозволених гормональних препаратів обмежений. В м'ясі і м'ясопродуктах допустимий рівень тестостерона 0,015 мг/кг, естрадіола - 0,0005 мг/кг [29, c. 111].

1.6. Процеси, які відбуваються у м'ясних консервах під час товароруху та зберігання

Як відомо, консервування (від латинського consirvare - зберігати) - це такі способи обробки, які забезпечують тривале зберігання продуктів харчування без істотних змін їх поживних, смакових і біологічних властивостей. Продукти харчування псуються під впливом мікроорганізмів і різноманітних ферментів. Життєдіяльність мікроорганізмів виявляється лише за наявності всіх умов, необхідних для їх розвитку і розмноження: певний температурний режим, достатній вміст вологи, відсутність антибіотичних речовин в продукті. Якщо хоч одна з цих умов порушена, мікроорганізми або гинуть, або тимчасово припиняють свою життєдіяльність.

При тривалому зберіганні консервів м'ясо стає сухим, волокнистим і розсипається. При цьому погіршується смак і запах продукту, особливо за рахунок змін жиру, а в деяких видів і білків, набуття металевого присмаку.

Розглянемо фактори, що визначають зміну якості м'ясних консервів при зберіганні. До них відносяться: склад повітря, температура повітря, волога повітря, промениста енергія, ферменти та мікроорганізми.

Склад повітря. Атмосферне повітря являє собою суміш азоту (78%), кисню (21%), аргону (0,93%) і деяких інших газів (неону, озону тощо). Як сильний окислювач, озон прискорює процес розкладання органічних речовин, особливо жиру. Кисень повітря обумовлює окислювальні процеси, що відбуваються в товарах. До них відносять згіркнення та осалювання жирів, окислення вітамінів [20, c. 80].

Температура повітря. Температура повітря є одним з основних факторів, що впливають на швидкість процесів, що протікають в товарах при зберіганні. Підвищення температури прискорює хімічні, фізичні, біохімічні та мікробіологічні процеси. При температурі повітря нижче 0 життєдіяльність більшості мікроорганізмів призупиняється. Тільки деякі бактерії здатні розмножуватись при -5°С, а плісняві грибки і дріжджі при -8°С, якщо у продукті зберігається крапельнорідка волога.

Стійкість консервів при зберіганні залежить від положення банок і температури зберігання. Якщо при транспортуванні банки переміщають, то порушується їх тимчасова герметичність, мікроорганізми звільняються від інших частинок і переміщаються усередині банок. При цьому в консервах, які довго зберігалися в штабелях, може виникнути мікробіологічний бомбаж.

При температурі від 0 до 15°С і відносній вологості повітря 75% консерви м'ясні і м'ясорослинні з томатною заливкою, квашеною капустою в суцільноштампованих банках на підприємствах громадського харчування можна зберігати до 30 діб. У збірних банках за цих же умов на холоді - 1,5 роки, в скляних - 2 роки. Термін зберігання м'ясних консервів з крупами, макаронними виробами, овочами у суцільноштампованих банках до 2-х років, збірних і скляних банках до 3-х років.

М'ясні консерви зберігають в охолоджуваних і неохолоджуваних складах. Ящики з консервами укладають в штабеля, нижній шар ящиків встановлюють на дерев'яних рейках або піддонах. Відступи від стін, стелі, приладів охолоджування і розміри проїздів повинні бути такими ж, як і при зберіганні інших продуктів харчування в тарі. Норма завантаження: 0,6 тонни на 1 м2 вантажного об'єму камери для зберігання.

Зберігати консерви при температурі від 0 до 15°С і відносній вологості повітря не вище 75%. При більш високій температурі зберігання і відносної вологості повітря зростає швидкість корозії і руйнування консервної тари, погіршується якість продукту [20, c. 85].

Заморожування м'ясних і м'ясорослинних консервів небажано. Мінусові температури при зберіганні і транспортуванні банок з м'ясними консервами, що містять велику кількість рідких наповнювачів, часто призводить до фізичного бомбажу і порушенню герметичності банок.

За 2-3 доби перед випуском консервів з холодильника в теплу пору року їх необхідно поміщати в камери з температурою 10-15°С і з посиленою циркуляцією повітря, щоб попередити зволоження і корозію жерстяних банок. Банки з іржею протирають сухим дрантям і якщо вони залишилися герметичними, їх реалізують в першу чергу з дозволу органів саннагляду.

Волога повітря є одним з найважливіших факторів, що обумовлюють перебіг багатьох процесів в продуктах під час їх зберігання.

Промениста енергія. Промениста енергія (сонця та інших джерел) впливає на швидкість хімічних процесів, що відбуваються в товарах при зберіганні, і на життєдіяльність мікроорганізмів. Найбільш активними є ультрафіолетові промені, що можуть викликати коагуляцію білка, згіркнення жиру, загибель мікроорганізмів та інші явища. При променевій стерилізації винищуються всі мікроорганізми та їх спори, але погіршується якість продукту.

Ферменти. Ферменти мають виключно високу активність. Так, ліпаза гідролізує жири, гліцерин і жирні кислоти. Вона знаходиться у насінні злаків, олійних культур, у мікроорганізмах. Цей фермент відіграє велику роль при зберіганні жирів і жировмісних продуктів. При підвищенні температури ліпаза швидко розщеплює жири з утворенням вільних жирних кислот, в результаті чого підвищується кислотність продукту, потім наступає згіркнення.

Мікроорганізми. Мікроорганізми є основною причиною зниження якості багатьох продовольчих товарів. Вони викликають біохімічні процеси (гниття, бродіння, гідроліз тощо), в результаті яких змінюється смак, запах, колір і консистенція товарів.

На збереження консервів під час товароруху велике значення справляє вихідний вміст мікрофлори у сировині. Для одержання доброякісних консервів необхідно використовувати сировину з найнижчим вмістом спорової мікрофлори з числа термостійких бацил і клостридій. М'ясо, призначене для виробництва консервів, повинно містити не більше 100 спор бацил в одному грамі, а кількість спор клостридій не перевищувати 0,02-10 в одному грамі. Додатковим джерелом занесення спор можуть бути також сіль, прянощі, обладнання, руки працюючих і недостатньо промиті банки.

У стерилізованих консервах, що піддаються термічній обробці при температурі більше 100?С, можуть виживати тільки спори термофільних бацил і клостридій. До факторів, що сприяють підвищенню мікробіологічної стабільності консервів з остаточною споровою мікрофлорою, слід віднести: кількість води, тканинний та хімічний склад, ступінь подрібнення сировини, форму, вид і розмір тари, обсяг незаповненого простору у верхній частині банок, положення консервів в автоклавах і надійність процесу автоклавування.

Бактерії з роду Протея викликають гнилісний розпад вмісту консервів, а бактерії з групи кишкової палички утворюють гази. За наявності грампозитивних мікрококів і лактобацил відбувається закисання консервів.

Стерилізовані консерви з нормальним вмістом остаточної мікрофлори можуть зіпсуватись тільки при розмноженні спор бацил або клостридій. Це може відбутись при неправильному зберіганні консервів. Оптимальна температура для розмноження цих мікроорганізмів починається з 40?С.

При псуванні, викликаному клостридіями, частіше за все спостерігається зміна забарвлення вмісту і відчувається запах тухлих яєць.

Консерви можуть зіпсуватись і через збудника ботулізму, що розвивається в анаеробних умовах. При цьому дуже часто зовнішній вигляд залишається незмінним.

Процеси, що відбуваються з консервною продукцією під час зберігання, обумовлені процесами, що протікають з окремими компонентами, що входять до складу м'ясних консервів.

Псування жирів це результат складних хімічних та біохімічних реакцій. Про процеси, які відбуваються у жирах, свідчить накопичення у них різноманітних хімічних сполук: пероксидів, альдегідів, кетонів, оксикислот, вільних жирних кислот та інші. Залежно від механізму перетворень жирів розрізняють два типи згіркнення гідролітичне та окислювальне. Обидва типи згіркнення залежно від факторів, що обумовлюють ці процеси, підрозділяють на хімічне (неферментативне) та біохімічне (ферментативне).

Гідролітичне згіркнення. Гідроліз це розщеплення жирів у присутності води реакція, зворотна відносно реакції їх утворення етерифікації. Ферментативний гідроліз обумовлюється наявністю у жирах ліполітичних ферментів (ліпаз). Однак ліполітичні ферменти, як правило, інактивуються у процесі одержання жирів, а ураження мікрофлорою у процесі зберігання не є типовим. Тому гідролітичне згіркнення під час зберігання відбувається досить рідко [5, c. 38].

Окислення. Найрозповсюдженішим видом псування жирів є окислювальне згіркнення. Основним процесом, який знижує якість при зберіганні, є окислювальне автокаталітичне згіркнення, тобто процес автоокислення жирів. У першу чергу окислюються ненасичені жирні кислоти (олеїнова, лінолева тощо), що мають не повністю насичені валентності та легко приєднують кисень повітря. Окислення жирних кислот йде за рахунок приєднання кисню повітря до місця подвійних зв'язків.

При автоокисленні жирів з'являються різнобічні небажані присмаки і запахи олеїстий, салистий, окислений, згірклий, рибний, металевий та інші. Набуття жирами неприємних смаків і запахів цих зовнішніх ознак згіркнення неприпустимо, оскільки жири значною мірою втрачають харчову цінність або навіть стають непридатними для харчового використання. Продукти розпаду тригліцеридів обумовлюють розпад вітамінів, інактивують ферменти [5, c. 40].

Осалювання жирів полягає в окисленні ненасичених жирних кислот та утворенні оксикислот. Особливо швидко процес осалювання відбувається при світлі. Упакування жиру та жировмісних продуктів у непрозору герметичну тару та наповнення її інертними газами, усуває або у значному ступені уповільнює процеси окислювального псування.

Розкладання жирів часто є наслідком життєдіяльності мікроорганізмів. Вони викликають псування тих харчових жирів, що поряд з жиром містять білки, вуглеводи, воду, солі тощо. Збудниками мікробіологічного псування жирів є плісняві грибки та деякі бактерії, в результаті діяльності яких жирні кислоти перетворюються на вуглекислий газ та воду.

Вітаміни під дією кисню повітря руйнуються. Процес окислення найбільш стійкого до руйнування вітаміну С прискорюється у присутності слідів заліза або міді, а також окислювальних ферментів.

Свинець - сильний токсикант, одна з найвідоміших отрут. У консервній промисловості він використовується для паяння швів жерстяних банок. З свинцевого припою свинець потрапляє у продукт. Встановлено, що близько 20% свинцю в щоденному раціоні людей (окрім дітей 1 року) поступає з консервованої продукції, у тому числі від 13 до 14% з припою, а інші 6-7% - з самого продукту. Останнім часом з упровадженням нових методів паяння і загортання банок вміст свинцю в консервованій продукції зменшується. Навіть невелике регулярне надходження свинцю в організм приводить до хронічного захворювання.

При тривалому зберіганні консервів олово гальванічного покриття може переходити в продукти і при накопиченні у великих кількостях негативно діє на організм. Тому жерстяні банки після лудіння додатково покривають лаками, а кількість олова в консервах контролюють. Термін зберігання консервів, що виробляються в жерстяній банці, встановлюють з урахуванням попередження накопичення великих кількостей олова (на 1 кг продукту - не більше 200 мг для дорослих і 100 - для дітей). Токсична для людини доза олова складає 5-7 мг/кг маси тіла.

Псування консервів відбувається в результаті неправильної стерилізації, вторинного занесення спор через порушення герметичності банок, порушення умов і строків зберігання. В результаті мікробного псування в банках утворюються гази (сірководень, вуглекислий газ, аміак), що призводить до здуття кришок і дна консервних банок (бомбаж). При мікробіологічному бомбажі відбуваються різноманітні органолептичні зміни. Запах вмісту може бути різко гнилісним або слабо вираженим, з домішкою кислого або тухлого. Вміст у більшості випадків має блідий або матовий відтінок. Консистенція м'яса ? в'яла, студениста маса ? розріднена [6, c. 47].

1.7. Ідентифікація та фальсифікація м'ясних консервів

Дотримання норм ГОСТу колись робило вітчизняні м'ясні консерви, зокрема тушковане м'ясо, більш якісними, ніж відповідні імпортні продукти. Останнім часом вимоги до м'ясних консервів знизилися, і в першу чергу тому, що виробляти консерви з високоякісного м'яса було дуже дорого. Для зменшення собівартості продукції виробники почали розробляти нові нормативні документи (технічні умови - ТУ). Природно, консерви, виготовлені за ТУ, за своїй харчовій цінності дещо поступаються тим, що відповідають вимогам ГОСТу, менше у них і термін зберігання. Більшість рецептур м'ясних консервів за технічних умов регламентує використовування для приготування тушкованого м'яса м'ясних субпродуктів, соєвих продуктів і харчових добавок. Якість м'ясної консервації при цьому знижується, також знижується і ціна готової продукції.

На жаль, досить часто м'ясні консерви з соєвим білком розчаровують споживача. При всій своїй корисності вони бувають просто неїстівними. Відбувається таке тому, що спрощений порядок затвердження і розробки технічних умов. Велика кількість псевдом'ясних "аналогів", що маскуються під справжнє тушковане м'ясо, негативно позначається на розвитку ринку. Багато споживачів, не розібравшися і покуштувавши раз-другий замість натурального м'яса соєвого сурогату, просто втратили довіру до тушкованого м'яса як такого.

Для консервів характерні два види фальсифікації: асортиментна і якісна.

Асортиментна частіше виражається у заміні етикеток на металевих банках. Визначити фальсифікацію можна тільки після відкриття банки або за маркіровкою. Як замінники можуть бути консерви інших груп (м'ясорослинні замість м'ясних) або однієї групи, але різних підгруп (м'ясні консерви у томатному соусі замість натуральних). Треба звертати увагу на індекси застосування, наприклад, КС позначає консерви для тварин.

Якісна фальсифікація у м'ясних консервах полягає у заміні високоякісної сировини низькоякісною. Наприклад, у натуральних консервах частина м'яса замінюється шпіком, яловим жиром [6, c. 90].

На міських оптових ринках завжди багато неякісних і навіть підроблених консервів. Наприклад, фальсифікатори часто знищують паперові етикетки на металевих банках, видаючи дешеве тушковане м'ясо за ТУ за дороге "гостівське" або ж просто бажаючи прибрати з очей геть минулий термін зберігання.

Ідентифікувати підробку можна різними способами. Так, у м'ясних консервах за ГОСТом не допускається присутність грубої сполучної тканини, кровозгустків, хрящів, сухожиль, щетини, шкури. Справжнє тушковане м'ясо повинне складатися зі шматочків м'яса вагою не менше 30 грамів - ні про яку фаршеподібну консистенцію не може бути і мови. За наявності подібних дефектів м'ясні консерви, частіше всього імпортні, відбраковуються. Не властивий даному виду продукції смак (наприклад, субпродуктів), неприємний запах осалювання - ще один сигнал фальсифікації консервів. На банці обов'язково повинні бути вказані ТУ або ГОСТ і дата виготовлення (кінцевий термін реалізації).

Так, наведемо практичний приклад виявлення фальсифікованої продукції. За повідомленням газети „Факти і коментарі” за вересень 2003 р., в результаті перевірок на ринках Києва у продажу були знайдені м'ясні консерви "Яловичина шматами гатунку вищого" і "Свинина шматами гатунку вищого" масою 425 г, фальсифіковані під продукцію тернопільського м'ясокомбінату. Консерви містили некондиційний фарш, мали жир невластивого темно-коричневого кольору, також був відсутній характерний смак і аромат спецій. Відповідним розпорядженням їх реалізація на території столиці була заборонена. Тим часом вказаний на етикетці виробник ? Тернопільський м'ясокомбінат ? у відповідь на офіційний запит повідомив, що вищеназваних консервів не виготовляв [4, c. 4].

Неповна маркіровка ? відсутність штрихкоду, вказівки країни-виробника, коду органу по сертифікації, знака відповідності ? також можлива ознака фальсифікації.

М'ясні консерви розфасовують у скляні банки по 0,5 і 1 кілограму і в жерстяні банки від 100 грамів до трьох кілограмів. На кришці консервів в жерстяних банках штампують в першому ряду число, місяць, рік (2 останні цифри року), в другому - асортиментний номер (О1Я ? Яловичина тушкована вищого сорту), зміну, в третьому - індекс промисловості (ММ - м'ясомолочна, К - главконсерв, МПП, ЦС - центросоюз) і номер підприємства.

Маркіровка консервів повинна включати такі відомості:

1) найменування підприємства-виготівника;

2) адреса підприємства-виготівника;

3) товарний знак (при його наявності);

4) повне найменування консервів;

5) позначення нормативно-технічної документації (ГОСТ, ТУ);

6) маса нетто;

7) склад;

8) харчова цінність;

9) енергетична цінність;

10) дата вироблення;

11) термін зберігання консервів з дня вироблення;

12) умови зберігання;

13) спосіб підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію;

14) штрих-код;

15) відмітка про сертифікацію;

16) відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок).

На етикетках, крім загальноприйнятих даних, зазначають основний склад консервів, спосіб підготовки до використання, для частини консервів ? умови зберігання і строки придатності [20, c. 177].

Розділ 2. Експериментальна частина

2.1. Організація, об'єкти і методи дослідження

Для дослідження якості та конкурентоспроможності нами були взяті зразки м'ясних консервів Шинка, виготовлених зі свинини на ТОВ „ЛАД-М” Перемозького м'ясокомбінату, зокрема: Шинка Альмі, Шинка Ароматна, Шинка Пріма, Шинка Екстра, Шинка Любительська.

Перемозький м'ясокомбінат ТОВ "ЛАД-М" є одним з небагатьох виробників, який реалізує на сьогоднішній день більше 50 тонн за добу м'ясних виробів. До асортименту м'ясокомбінату входить більше 60 найменувань м'ясних консервів, адже підприємство орієнтується на різну купівельну спроможність покупців і прагне випускати якісну продукцію в різних цінових нішах.

Як відомо, асортимент товарів набір товарів різних груп, підгруп, видів і різновидів, що їх об'єднують за певною споживчою, торговою або виробничою ознакою для характеристики складу товарної маси в різних умовах (ДСТУ 3993-2000 [15]). Дослідження асортименту здійснювали економіко-статистичним методом. Зокрема, розраховували такі показники асортименту, як:

Ш коефіцієнт широти асортименту відношення дійсної кількості видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп до базового;

Ш коефіцієнт повноти асортименту відношення дійсного показника повноти до базового;

Ш показник оновлення асортименту відношення кількості видів товарів минулого періоду до нинішнього.

Актуальним питанням для товарознавців-експертів на сьогодні є конкурентоспроможність товару - спроможність товару відповідати вимогам ринку даного виду товару. Конкурентоспроможність товару - поняття складне, інтегральне, відносне і динамічне. Це все те, що забезпечує перевагу товарів на ринку, сприяє його успішному збуту в умовах конкуренції. Конкурентоспроможність досліджуваного товару визначають відповідно до інших товарів і завжди конкретно, виходячи зі ступеня задоволення запитів потенційних покупців.

Оцінка конкурентоспроможності товару містить наступні етапи:

1. Аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного як бази для порівняння та визначення рівня конкурентоспроможності товару. Товар-зразок повинен належати до тієї ж групи, до якої належить досліджуваний товар, бути найбільш представницьким для даного ринку (тобто мати максимальне число споживацьких пропозицій).

2. Визначення переліку порівнюваних параметрів (показників) конкурентоспроможності.

3. Визначення коефіцієнтів вагомості певних показників для споживачів.

4. Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності.

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності товару базується на порівнянні параметрів досліджуваного товару з параметрами товару, який найбільш повно відображає вимоги споживачів. Розрахунок збірного параметричного індексу для функціональних показників:

(2.1)

де аі - коефіцієнт вагомості;

gі - відносний параметр (показник) якості, який розраховується за формулою:

(2.2)

де рдосл. - значення параметру досліджуваного товару;

рконк. - значення параметру конкуруючого товару.

Використовуючи формулу (2.1) розраховують збірний параметричний індекс для естетичних показників. Параметричний індекс для економічних показників розраховується за формулою (2.2).

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності:

. (2.3)

Якщо К<1, то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

Якщо К>1, то досліджуваний товар має вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

5. Врахування додаткових факторів: репутація на ринку, престиж споживання.

Зовнішній вигляд, герметичність та стан внутрішньої поверхні металевої тари визначали за ГОСТ 8756.18-70. Відібрані одиниці розфасовки піддають огляду. При цьому відмічають наявність і стан паперової етикетки або літографського відтиску, зміст етикетного напису, а також дефекти тари: порушення герметичності, здуття кришок і донець, „пташки” тощо. У металевих банок особливо відмічають деформацію корпусу, іржаві плями і ступінь їх розповсюдження, дефекти поздовжнього і закаточного швів.

Герметичність металевої тари визначали методом занурення у теплу воду. Поява цівки пухирців повітря у будь-якому місці банки вказує на її негерметичність. Банки потрібно витримувати у гарячій воді по 5-7 хвилин встановленими у вертикальному положенні на донцях.

Стан внутрішньої поверхні металевих банок визначали у звільнених від вмісту, промитих водою і витертих досуха банках, при цьому відмічають: наявність і ступінь розповсюдження темних плям, що утворились від розчинення полуди і звільнення заліза або від утворення сірчастих та інших сполук; наявність і ступінь розповсюдження іржавих плям; ступінь збереження лаку або емалі на внутрішній поверхні лакованої тари.

Дослідження якості м'ясних консервів проводили за органолептичними та фізико-хімічними показниками.

Для органолептичної оцінки та фізико-хімічного дослідження відбирали по дві банки кожного виду консервів (ГОСТ 8756.0-70).

Органолептичні показники визначали за ГОСТ 8756.1-70 [6-7] у наступній послідовності: зовнішній вигляд, колір, запах, смак і консистенція.

Органолептичну оцінку консервованих харчових продуктів проводили у холодному вигляді при температурі 18-20?С або у відповідності зі вказівками на етикетці способу вживання.

Органолептичному огляду й оцінці піддавали весь вміст банки, розташувавши його у якій-небудь посудині (тарілці, фарфоровій чашці). Органолептичні показники консервованих харчових продуктів визначали шляхом огляду і опробування середнього зразку відповідно до умов стандарту.

При оцінці зовнішнього вигляду продукту залежно від технічних умов визначають колір, форму, характер поверхні, якість укладки, стан соусу тощо.

Консистенцію м'ясних консервів визначали прикладенням зусиль ? натисненням, розрізанням. При оцінці консистенції враховували: ніжність, соковитість, пружність, щільність, грубість, твердість, розсипчастість, крошливість, м'якість, однорідність.

Запах м'ясних консервів визначали органолептично.

При визначенні смаку кількість продукту повинна бути достатньою для розподілу в усій порожнині роту (3-10 г). М'ясні консерви тримали в роті 5-30 сек, не ковтаючи, потім видаляли.

З метою більш об'єктивної порівняльної оцінки якості м'ясних консервів проводили 5-балову оцінку за органолептичними показниками. Для цього, користуючись чинними стандартами, розробили таблицю балової оцінки (табл. 2.1).

На основі проведеної балової оцінки нами був розрахований рівень якості комплексним методом. Він дозволяє більш об'єктивно визначити сенсорні властивості м'ясних консервів, адже враховує вагомість окремих показників в загальній якості товару. Методом ранжування були розраховані такі коефіцієнти вагомості: для кольору 0,2; для смаку 0,2; для запаху 0,15; для зовнішнього вигляду (стан поверхні) 0,15; для форми 0,15; масова частка нітриту 0,09; вологість ? 0,1; масова частка солі ? 0,11.

Таблиця 2.1

Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками

Показники

Бали

5

4

3

2

1

Зовнішній вигляд, консистенція, стан поверхні, форма

М'ясо соковите, нетверде, непереварене, добре обжиловане, шматочки не розпадаються, цілі

Консистенція пружна, але не жорстка

Бульйон прозорий

М'ясо нетверде, непереварене, достатньо обжиловане, шматочки цілі Консистенція пружна, досить м'яка

Бульйон з невеликою мутнуватістю

М'ясо нетверде, непереварене, недостатньо обжиловане, шматочки неоднорідні

Консистенція м'яка

Бульйон мутнуватий

М'ясо тверде, переварене, недостатньо обжиловане, шматочки неоднорідні

Консистенція жорстка

Бульйон непрозорий

М'ясо тверде, переварене, не обжиловане, шматочки розпадаються

Консистенція жорстка

Бульйон непрозорий

Смак і запах

Приємні, без сторонніх присмаків і запахів

Приємні з ледь відчутним стороннім присмаком і запахом

Приємні з легким гострим, кислим або солоним смаком з легким стороннім запахом

Неприємні, з гострим, кислим або солоним смаком, з незначним стороннім присмаком і запахом

занадто гострий, кислий або солоний смак зі стороннім присмаком

сторонній запах

Колір

Бульйон від жовтого до світло-коричневого

Колір м'яса відповідно до технічного опису на конкретні найменування консервів

Бульйон від темно-жовтого до світло-коричневого

Колір м'яса ? дещо темніший від зазначеного

Бульйон світло-коричневий, неоднорідного кольору

Колір м'яса неоднорідний

Бульйон від світло-коричневого до темно-коричневого

Колір м'яса зі сторонніми відтінками

Бульйон темно-коричневий

Колір м'яса зі сторонніми відтінками

Встановлені наступні градації якості: при рівні якості у межах 1-0,90 (у т.ч. смак і запах не менше 4,5 бали) відмінна якість; при рівні якості від 0,89 до 0,80 (у т.ч. смак і запах не менше 4,0 балів добра якість); при рівні якості від 0,79 до 0,70 (у т.ч. смак і запах не менше 3,0 балів) задовільна якість; при рівні якості нижче 0,70 незадовільна якість.

Рівень якості (Ря) можна визначити за формулою:

, (2.4)

де Q, Q0 відповідні кількісні значення показника якості оцінюваного зразка і базового показника.

Q0 = (m1g1 + … +mngn), Q = 5

g1 коефіцієнт вагомості смаку = 0,20;

g2 коефіцієнт вагомості запаху = 0,15;

g3 коефіцієнт вагомості зовнішнього вигляду (стану поверхні) = 0,15;

g4 коефіцієнт вагомості кольору = 0,10;

g5 коефіцієнт вагомості форми = 0,15.

Із вмісту всіх банок, виділених як середній зразок для фізико-хімічних досліджень, після визначення співвідношення складових частин готували одну спільну пробу для визначення хімічних показників (ГОСТ 8756.0-70).

Тверду частину консервів швидко пропускали два рази через м'ясорубку, змішували з рідкою частиною і розтирають по частинам у фарфоровій ступці до стану однорідної маси, яку переносили у банку з притертою пробкою.

Консерви, у яких важко виокремити рідку частину від твердої, повністю пропускали через м'ясорубку.

Визначення вмісту сухих речовин здійснювали за ГОСТ 8756.2-70. Метод заснований на визначенні вмісту сухих речовин за показником переломлення. Якщо продукт являє собою масу, що містить тверді частки, то невелику кількість цього продукту брали у складений вдвічі кусок марлі, повільним натискуванням вижимають 2-3 краплини соку, відкидають їх, а третю або четверту краплину наносять на грань призми. Верхню частину призми занурювали і щільно прикладали до нижньої нерухомої частини призми. Після щільного закріплення призм через окуляр, пересуваючи його, знаходили найбільш різку межу між світлою і темною половинами поля зору.

Кількість сухих речовин (Х2) обчислювали за формулою:

Х2 = 2 · а , (2.4)

де а ? показник рефрактометра з урахуванням поправки на температуру у % сухих речовин;

2 ? ступінь розведення.

За кінцевий результат вимірювання брали середнє арифметичне двох паралельних визначень, обчислених з точністю до 0,01%.

Температуру плавлення желе визначали за ГОСТ 8756.17-70. Метод заснований на зміні температури, при якій желе втрачає пластичні властивості і перестає утримувати на стрижні стандартний тигель.

Для визначення хлористого натрію попередньо готували витяжку з продукту, що досліджувався. Визначення проводили титруванням азотнокислим сріблом (метод Мора), заснованим на титруванні іонів хлору розчином азотнокислого срібла із застосуванням як індикатора хромату калію, в результаті чого у нейтральному розчині після осадження всіх хлор-іонів утворюється цегляно-червоний осад Ag2CrO4. Вміст хлористого натрію Х обчислюють у відсотках до наважки:

(2.5)

де V ? кількість мл титрованого розчину азотнокислого срібла;

k ? коефіцієнт нормальності титрованого розчину азотнокислого срібла;

Т ? титр розчину азотнокислого срібла по NaCl;

g ? наважка речовини, г;

V1 ? об'єм витяжки, приготований з наважки, мл;

V2 ? об'єм витяжки, взятої для титрування, мл.

Визначення вологи проводили разовим висушуванням ? висушування відбувається у електросушильній шафі. Береться наважка 5-6 г, зважування здійснюється на аналітичних вагах (ціна ділення 0,001 г), температура сушіння 100-105?С. Кількість вологи (у відсотках) Х обчислюють за формулою:

(2.6)

де g1 ? вага бюкса з наважкою до висушування, г;

g2 ? вага бюкса з наважкою після висушування, г;

g ? наважка, г.

Метод визначення нітриту заснований на фотометричному вимірюванні інтенсивності забарвлення азотосполуки рожево-малинового кольору, що утворюється при реакції нітриту з альфа-нафтіламіном і сульфаніловою кислотою (реактив Грісса) у кислому середовищі після водного витягання їх з досліджуваних проб. Реакція специфічна для нітриту.

Для побудови калібрувальної кривої через 15 хв. після початку фарбування визначали оптичну густину розчинів на фотоелектроколориметрі при зеленому світлофільтрі (довжина хвилі 540 нм), кювети - 10 мм, розчин для порівняння - дистилююча вода. Потім на осі абсцис відкладали кількість нітрит-іонів (мкг), а на осі ординат - знайдені значення оптичної густини розчинів і проводили криву через точки перетину. Ця ж шкала стандартів може бути використана для візуального порівняння з дослідними пробами.

Для аналізу брали 2-10 г наважку, поміщали пробу в діалізний мішечок і опускають в хімічний стаканчик, в який наливають відповідно 50-100 мл прокип'яченої дистильованої води. Через 1,5-2 год. піпеткою відбирали із стакана 10 мл діалізату для аналізу на нітрит. Розрахунок результатів аналізу проводили за формулою:

(2.7)

де X ? вміст нітриту (нітрит-іонів), мг/кг;

В - вміст нітрит-іонів, знайдених по відповідних калібрувальних кривих, мкг;

А - наважка аналізованого зразка, г;

У - загальний об'єм фільтрату, мл (відповідно 50, 100 мл або інші об'єми з урахуванням розведень);

У1 - об'єм фільтрату, узятий для аналізу, мл (5 або 10 мл відповідно).

2.2. Дослідження асортименту м'ясних консервів, які виготовляються ТОВ „Лад-М”

Поняття «асортимент» в основному розглядається з інженерно-товарознавчої (сировинної, технологічної) точки зору як перелік, номенклатура товарів, об'єднаних за тією чи іншою ознакою.

Формування асортименту ? це процес підбору груп, видів та різновидів товарів відповідно до попиту населення та з метою задоволення цього попиту. Формування асортименту ТОВ “ЛАД-М” базується на раніше визначеній асортиментній політиці підприємства ? важливій складовій товарної політики.

Асортиментна політика ? цілі, задачі та основні напрямки формування визначеного керівництвом організації асортименту. Мета організації в сфері асортименту - формування реального асортименту та/або такого, що прогнозується, і максимально наближується до раціонального, для задоволення різноманітних потреб і отримання запланованого прибутку. Основні напрямки в галузі формування асортименту: скорочення, розширення, стабілізація, оновлення, удосконалення, гармонізація.

При формуванні асортименту продовольчих товарів необхідно враховувати дотримання встановленого для підприємства асортиментного профілю, забезпечення широти і стійкості асортименту, взаємозамінність і комплексність у виборі і купівлі товарів, сезонність попиту тощо.

Головним фактором, що визначає асортиментну політику підприємства, є попит на товар. Консервна продукція ТОВ “Лад-М” відноситься до товарів повсякденного попиту.

З метою оптимізації асортименту ТОВ “ЛАД-М” вирішує такі задачі:

Ш встановлює реальні та передбачувальні потреби в певних товарах;

Ш визначає основні показники асортименту і здійснює аналіз його раціональності;

Ш визначає основні напрямки формування асортименту.

Модель асортименту м'ясних консервів можна зобразити таким чином (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Модель асортименту м'ясних консервів

Результати аналізу структури асортименту м'ясних консервів ТОВ „ЛАД-М” у 2001-2003 рр. за класифікаційними ознаками асортименту (рис. 2.1) представлено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Структура асортименту м'ясних консервів ТОВ „ЛАД-М” у 2001-2003 рр.

Класифікаційні ознаки

2001 р.

2002 р.

2003 р.

Темп приросту, 2003 р. до 2001 р.

тис. УБ

%

тис. УБ

%

тис. УБ

%

Вид сировини:

140

100

250

100

450

100

Ш м'ясні

84

60

125

50

180

40

+114,29

Ш із м'ясних продуктів

14

10

25

10

45

10

+221,43

Ш із субпродуктів

14

10

50

20

90

20

+542,86

Ш із м'яса птиці і кроликів

-

-

25

10

67,5

15

+100,00

Ш м'ясорослинні

28

20

25

10

45

10

+60,71

Ш салобобові

-

-

-

-

22,5

5

+100,00

Характер обробки сировини:

140

100

250

100

450

100

Ш соління

14

10

25

10

-

-

-100,00

Ш подрібнення сировини

42

30

50

20

157,5

35

+275,00

Ш термічна обробка сировини

84

60

175

70

292,5

65

+251,79

Склад:

140

100

250

100

450

100

Ш в натуральному соку

70

50

75

30

180

40

+157,14

Ш з додаванням тільки солі і пряностей

42

30

100

40

135

30

+221,42

Ш з соусами

14

10

37,5

15

22,5

5

+57,86

Ш в желе

14

10

37,5

15

112,5

25

+703,56

Режим теплової обробки:

140

100

250

100

450

100

Ш стерилізовані при температурі більше 100°С

70

50

150

60

247,5

55

+253,58

Ш термічно оброблені при температурі до 100°С

70

50

100

40

202,5

45

+189,29

Ціна:

140

100

250

100

450

100

Ш до 10 грн./кг

14

10

12,5

5

22,5

5

+60,71

Ш від 11 до 15 грн./кг

56

40

87,5

35

112,5

25

+100,89

Ш від 16 до 20 грн./кг

56

40

112,5

45

202,5

45

+261,61

Ш від 21 до 25 грн./кг

14

10

25

10

67,5

15

+382,14

Ш більше 25 грн./кг

-

-

12,5

5

45

10

+100,00

Призначення:

140

100

250

100

450

100

Ш закусочні

70

50

150

60

225

50

+221,43

Ш обідні

42

30

50

20

112,5

25

+167,86

Ш напівфабрикати комбінованого призначення

14

10

50

20

45

10

+221,43

Ш дієтичні

14

10

25

10

22,5

5

+60,71

Ш для харчування дітей

-

-

-

-

45

10

+100,00

Спосіб підготовки до споживання:

140

100

250

100

450

100

Ш можуть вживатися без попередньої теплової обробки

105

75

200

80

382,5

85

+264,29

Ш можуть вживатися в нагрітому стані

35

25

50

20

67,5

15

+92,86

Вид тари:

140

100

250

100

450

100

Ш металева

112

80

200

80

405

90

+261,61

Ш скляна

28

20

50

20

45

10

+60,71

Таким чином, як видно з табл. 2.2, у 2001 р. ТОВ „ЛАД-М” випускало переважно м'ясні консерви (60%), з термічною обробкою сировини (60%), у натуральному соку (50%), з різними режимами теплової обробки (в однаковому співвідношенні), у ціновому діапазоні від 11 до 20 грн./кг, закусочні (50%), що можуть вживатися без попередньої теплової обробки (75%), у металевій тарі (80%).

У 2002 р. ТОВ „ЛАД-М” випускало переважно м'ясні консерви (50%), з термічною обробкою сировини (70%), з додаванням тільки солі і пряностей (40%), стерилізовані при температурі більше 100?С (60%), у ціновому діапазоні від 16 до 20 грн./кг, закусочні (60%), що можуть вживатися без попередньої теплової обробки (80%), у металевій тарі (80%).

У 2003 р. ТОВ „ЛАД-М” випускало переважно м'ясні консерви (40%), з термічною обробкою сировини (65%), в натуральному соку (40%), стерилізовані при температурі більше 100?С (55%), у ціновому діапазоні від 16 до 20 грн./кг (45%), закусочні (50%), що можуть вживатися без попередньої теплової обробки (85%), у металевій тарі (90%).

У табл. 2.3 наведено результати розрахунків основних показників асортименту м'ясних консервів ТОВ „ЛАД-М” у 2001-2003 рр.

Таблиця 2.3

Показники асортименту м'ясних консервів ТОВ „ЛАД-М” у 2001-2003 рр.

Класифікаційні ознаки асортименту

Показники

2001 р.

2002 р.

2003 р.

ПОВНОТА АСОРТИМЕНТУ

Вид сировини

4/6 =0,67

5/6 =0,83

6/6 =1,0

ШИРОТА АСОРТИМЕНТУ

За характером обробки сировини

3/3=1,0

3/3=1,0

2/3= 0,67

За складом

4/4=1,0

4/4=1,0

4/4=1,0

За режимом теплової обробки

2/2=1,0

2/2=1,0

2/2=1,0

За призначенням

4/5=0,8

4/5=0,8

5/5=1,0

За способом підготовки до споживання

2/2=1,0

2/2=1,0

2/2=1,0

За ціною

4/5=0,8

5/5=1,0

5/5=1,0

За видом тари

2/2=1,0

2/2=1,0

2/2=1,0

Оновлення асортименту (за видом сировини)

50/60 = 0,83

Як видно з таблиці 2.3, показники асортименту у 2001 - 2003 рр. переважно співпадають і дорівнюють 1, адже керівництво має сталу асортиментну політику. Отже, на підприємстві сформовано максимально широкий і повний асортимент продукції.

Показник оновлення асортименту вказує на те, що у 2003 р. порівняно з 2001 р. асортимент м'ясних консервів ТОВ „ЛАД-М” було оновлено на 83% (коефіцієнт оновлення асортименту дорівнює 0,83). Це пов'язано з тим, що м'ясні консерви не піддаються змінам моди, тому в своїй асортиментній політиці керівництво керується головним чином результатами аналізу ефективності товароруху окремих видів продукції, а також виникненням нових видів продукції за різними класифікаційними ознаками.

2.3. Дослідження маркування м'ясних консервів

Маркування м'ясних консервів виробництва Перемозького м'ясокомбінату ТОВ „Лад-М” досліджували шляхом огляду відібраних для подальшого фізико-хімічного та органолептичного дослідження консервів групи Шинка. Результати огляду представлені у табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Дослідження маркування м'ясних консервів виробництва Перемозького м'ясокомбінату ТОВ „Лад-М”

Показник

Шинка Альмі

Шинка Ароматна

Шинка Пріма

Шинка Екстра

Шинка Любительська

1) найменування підприємства-виготівника

+

+

+

+

+

2) адреса підприємства-виготівника

+

+

?

+

+

3) товарний знак

?

+

+

+

+

4) повне найменування консервів

+

+

+

+

+

5) позначення нормативно-технічної документації (ГОСТ, ТУ)

?

+

+

+

+

6) маса нетто

+

+

+

+

+

7) склад

+

+

+

+

+

8) харчова цінність

+

+

+

+

?

9) енергетична цінність

+

+

+

+

?

10) дата вироблення

+

+

+

+

+

11) термін зберігання консервів з дня вироблення

+

+

+

+

+

12) умови зберігання

+

+

+

?

+

13) спосіб підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію

?

?

?

?

+

14) штрих-код

+

+

+

+

+

15) відмітка про сертифікацію

+

+

+

+

+

16) відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок)

?

?

?

?

+

У результаті дослідження було відзначено наявність чіткого літографського відтиску на всіх досліджуваних консервах та проаналізовано зміст етикетного напису.

Як видно з табл. 2.8, в результаті дослідження виявлені деякі недоліки маркування м'ясних консервів групи Шинка виробництва Перемозького м'ясокомбінату ТОВ „Лад-М”.

Зокрема, на консервах „Шинка Альмі” не позначені: товарний знак, ГОСТ (або ТУ), спосіб підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію, відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок).

На консервах „Шинка Ароматна” відсутні позначення способу підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію, відсотку сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок).

Такі ж позначення відсутні й на консервах „Шинка Пріма”, крім того, відсутня ще адреса підприємства-виготівника.

На консервах „Шинка Екстра” відсутні позначення умов зберігання, способу підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію, відсотку сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок).

На консервах „Шинка Любительська” не зазначені харчова та енергетична цінність. Отже, необхідно звернути увагу підприємства-виробника на те, що необхідно удосконалити маркування даної продукції відповідно до діючих вимог до маркування м'ясних консервів.

Після дослідження маркування нами визначалися дефекти тари: порушення герметичності, здуття кришок і донець, „пташки” тощо. У металевих банок відмічали деформацію корпусу, іржаві плями і ступінь їх розповсюдження, дефекти поздовжнього і закаточного швів. Проте на відібраних для дослідження зразках зазначені дефекти виявлені не були, що свідчить про високу якість тари, що використовується, а також технологічного процесу упакування вмісту консервів.

2.4. Дослідження органолептичних показників якості м'ясних консервів

Дегустаційна оцінка якості м'ясних консервів групи Шинка виробництва Перемозького м'ясокомбінату ТОВ „Лад-М” за розробленою нами 5-баловою шкалою (табл. 2.1) була проведена дегустаційною комісією у складі 9 чоловік. Результати наведені у табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Дегустаційна оцінка та рівень якості м'ясних консервів групи Шинка виробництва Перемозького м'ясокомбінату ТОВ „Лад-М” за 5-баловою шкалою

Торгова марка

Показники

зовнішній вигляд (стан поверхні), консистенція, форма

смак і запах

колір

середня оцінка

Рівень якості

Шинка Альмі

4,8

4,9

4,4

4,7

0,96

Шинка Ароматна

4,3

4,7

4,8

4,6

0,92


Подобные документы

  • Динаміка росту виробництва хлібобулочних виробів, їх споживчі властивості. Кращі виробники хлібобулочних виробів. Характеристика асортименту хлібобулочних виробів, що реалізуються в супермаркеті АТБ. Види і способи фальсифікацій хлібобулочних виробів.

    курсовая работа [232,0 K], добавлен 05.03.2013

  • Дослідження особливостей товарної пропозиції ножових виробів на вітчизняному ринку. Товарознавча характеристика асортименту кухонних, столових та господарчих ножових виробів, що представлені в магазині "Квадрат". Аналіз вимог до якості ножових виробів.

    курсовая работа [132,5 K], добавлен 21.10.2013

  • Особливості оформлення свідоцтва і документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю при експортуванні. Специфіка експертизи кiлькостi та якості м'яса і м'ясних товарів, характеристика їх транспортування, зберігання і маркування.

    курсовая работа [807,2 K], добавлен 14.06.2011

  • Харчова та біологічна цінність м’ясних напівфабрикатів. Оцінка якості м'ясних продуктів. Контроль якості продуктів харчування, поєднання органолептичних та інструментальних методів. Кореляція між органолептичними та інструментальними показниками.

    реферат [70,9 K], добавлен 16.07.2013

  • Аналіз стану ринку керамічних товарів в Україні. Характеристика властивостей фарфорових виробів, їх класифікація, суть технологічного процесу, особливості асортименту. Форми і методи контролю якості продукції, її сертифікація та конкурентоспроможність.

    курсовая работа [153,4 K], добавлен 09.03.2012

  • Дослідження асортименту та якості посуду із полімерних матеріалів в ЗАТ "Фуршет". Порівняльна характеристика споживних властивостей виробів вітчизняного та закордонного виробництва. Споживча оцінка асортименту та якості посуду з полімерних матеріалів.

    дипломная работа [200,3 K], добавлен 15.09.2008

  • Проблеми розвитку шкіряного виробництва. Вимоги до якості шкір, класифікація і характеристика їх асортименту. Дослідження пористої структури шкіряних виробів сорбційним методом. Визначення вологообмінних властивостей шкіри термогравіметричним методом.

    курсовая работа [388,0 K], добавлен 04.10.2012

  • Аналіз асортименту шоколадної продукції та основних закономірностей його формування. Стан національного ринку шоколаду та шоколадних виробів. Рекомендації щодо придбання та споживання шоколаду. Дослідження асортименту продукції у магазині "Марія".

    курсовая работа [56,5 K], добавлен 19.09.2014

  • Споживчі властивості та харчова цінність карамельних виробів. Виробництво та формування асортименту в умовах ринку. Вимоги до якості карамельних виробів. Пакування, маркування, транспортування та зберігання в умовах матеріальної-технічної бази "Барвінок".

    курсовая работа [530,6 K], добавлен 03.03.2016

  • Характеристика сучасного ринку макаронних виробів, використовувана сировина для їх виробництва. Нове у виробництві макаронних виробів. Асортимент макаронних виробів. Вимоги, показники та дефекти якості даного товару, його товарознавча характерстика.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.09.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.