Для дослідження якості та конкурентоспроможності нами були взяті зразки м'ясних консервів Шинка, виготовлених зі свинини на ТОВ „ЛАД-М” Перемозького м'ясокомбінату, зокрема: Шинка Альмі, Шинка Ароматна, Шинка Пріма, Шинка Екстра, Шинка Любительська.

Перемозький м'ясокомбінат ТОВ "ЛАД-М" є одним з небагатьох виробників, який реалізує на сьогоднішній день більше 50 тонн за добу м'ясних виробів. До асортименту м'ясокомбінату входить більше 60 найменувань м'ясних консервів, адже підприємство орієнтується на різну купівельну спроможність покупців і прагне випускати якісну продукцію в різних цінових нішах.

Як відомо, асортимент товарів набір товарів різних груп, підгруп, видів і різновидів, що їх об'єднують за певною споживчою, торговою або виробничою ознакою для характеристики складу товарної маси в різних умовах (ДСТУ 3993-2000 [15]). Дослідження асортименту здійснювали економіко-статистичним методом. Зокрема, розраховували такі показники асортименту, як:

Ш коефіцієнт широти асортименту відношення дійсної кількості видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп до базового;

Ш коефіцієнт повноти асортименту відношення дійсного показника повноти до базового;

Ш показник оновлення асортименту відношення кількості видів товарів минулого періоду до нинішнього.

Актуальним питанням для товарознавців-експертів на сьогодні є конкурентоспроможність товару - спроможність товару відповідати вимогам ринку даного виду товару. Конкурентоспроможність товару - поняття складне, інтегральне, відносне і динамічне. Це все те, що забезпечує перевагу товарів на ринку, сприяє його успішному збуту в умовах конкуренції. Конкурентоспроможність досліджуваного товару визначають відповідно до інших товарів і завжди конкретно, виходячи зі ступеня задоволення запитів потенційних покупців.

Оцінка конкурентоспроможності товару містить наступні етапи:

1. Аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного як бази для порівняння та визначення рівня конкурентоспроможності товару. Товар-зразок повинен належати до тієї ж групи, до якої належить досліджуваний товар, бути найбільш представницьким для даного ринку (тобто мати максимальне число споживацьких пропозицій).

2. Визначення переліку порівнюваних параметрів (показників) конкурентоспроможності.

3. Визначення коефіцієнтів вагомості певних показників для споживачів.

4. Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності.

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності товару базується на порівнянні параметрів досліджуваного товару з параметрами товару, який найбільш повно відображає вимоги споживачів. Розрахунок збірного параметричного індексу для функціональних показників:

(2.1)

де а_і - коефіцієнт вагомості;

g_і - відносний параметр (показник) якості, який розраховується за формулою:

 (2.2)

де р_досл. - значення параметру досліджуваного товару;

р_конк. - значення параметру конкуруючого товару.

Використовуючи формулу (2.1) розраховують збірний параметричний індекс для естетичних показників. Параметричний індекс для економічних показників розраховується за формулою (2.2).

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності:

. (2.3)

Якщо К<1, то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

Якщо К>1, то досліджуваний товар має вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.

5. Врахування додаткових факторів: репутація на ринку, престиж споживання.

Зовнішній вигляд, герметичність та стан внутрішньої поверхні металевої тари визначали за ГОСТ 8756.18-70. Відібрані одиниці розфасовки піддають огляду. При цьому відмічають наявність і стан паперової етикетки або літографського відтиску, зміст етикетного напису, а також дефекти тари: порушення герметичності, здуття кришок і донець, „пташки” тощо. У металевих банок особливо відмічають деформацію корпусу, іржаві плями і ступінь їх розповсюдження, дефекти поздовжнього і закаточного швів.

Герметичність металевої тари визначали методом занурення у теплу воду. Поява цівки пухирців повітря у будь-якому місці банки вказує на її негерметичність. Банки потрібно витримувати у гарячій воді по 5-7 хвилин встановленими у вертикальному положенні на донцях.

Стан внутрішньої поверхні металевих банок визначали у звільнених від вмісту, промитих водою і витертих досуха банках, при цьому відмічають: наявність і ступінь розповсюдження темних плям, що утворились від розчинення полуди і звільнення заліза або від утворення сірчастих та інших сполук; наявність і ступінь розповсюдження іржавих плям; ступінь збереження лаку або емалі на внутрішній поверхні лакованої тари.

Дослідження якості м'ясних консервів проводили за органолептичними та фізико-хімічними показниками.

Для органолептичної оцінки та фізико-хімічного дослідження відбирали по дві банки кожного виду консервів (ГОСТ 8756.0-70).

Органолептичні показники визначали за ГОСТ 8756.1-70 [6-7] у наступній послідовності: зовнішній вигляд, колір, запах, смак і консистенція.

Органолептичну оцінку консервованих харчових продуктів проводили у холодному вигляді при температурі 18-20?С або у відповідності зі вказівками на етикетці способу вживання.

Органолептичному огляду й оцінці піддавали весь вміст банки, розташувавши його у якій-небудь посудині (тарілці, фарфоровій чашці). Органолептичні показники консервованих харчових продуктів визначали шляхом огляду і опробування середнього зразку відповідно до умов стандарту.

При оцінці зовнішнього вигляду продукту залежно від технічних умов визначають колір, форму, характер поверхні, якість укладки, стан соусу тощо.

Консистенцію м'ясних консервів визначали прикладенням зусиль ? натисненням, розрізанням. При оцінці консистенції враховували: ніжність, соковитість, пружність, щільність, грубість, твердість, розсипчастість, крошливість, м'якість, однорідність.

Запах м'ясних консервів визначали органолептично.

При визначенні смаку кількість продукту повинна бути достатньою для розподілу в усій порожнині роту (3-10 г). М'ясні консерви тримали в роті 5-30 сек, не ковтаючи, потім видаляли.

З метою більш об'єктивної порівняльної оцінки якості м'ясних консервів проводили 5-балову оцінку за органолептичними показниками. Для цього, користуючись чинними стандартами, розробили таблицю балової оцінки (табл. 2.1).

На основі проведеної балової оцінки нами був розрахований рівень якості комплексним методом. Він дозволяє більш об'єктивно визначити сенсорні властивості м'ясних консервів, адже враховує вагомість окремих показників в загальній якості товару. Методом ранжування були розраховані такі коефіцієнти вагомості: для кольору 0,2; для смаку 0,2; для запаху 0,15; для зовнішнього вигляду (стан поверхні) 0,15; для форми 0,15; масова частка нітриту 0,09; вологість ? 0,1; масова частка солі ? 0,11.

Таблиця 2.1

Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками

Встановлені наступні градації якості: при рівні якості у межах 1-0,90 (у т.ч. смак і запах не менше 4,5 бали) відмінна якість; при рівні якості від 0,89 до 0,80 (у т.ч. смак і запах не менше 4,0 балів добра якість); при рівні якості від 0,79 до 0,70 (у т.ч. смак і запах не менше 3,0 балів) задовільна якість; при рівні якості нижче 0,70 незадовільна якість.

Рівень якості (Ря) можна визначити за формулою:

, (2.4)

де Q, Q₀ відповідні кількісні значення показника якості оцінюваного зразка і базового показника.

Q₀ = (m₁g₁ + … +m_ng_n), Q = 5

g₁ коефіцієнт вагомості смаку = 0,20;

g₂ коефіцієнт вагомості запаху = 0,15;

g₃ коефіцієнт вагомості зовнішнього вигляду (стану поверхні) = 0,15;

g₄ коефіцієнт вагомості кольору = 0,10;

g₅ коефіцієнт вагомості форми = 0,15.

Із вмісту всіх банок, виділених як середній зразок для фізико-хімічних досліджень, після визначення співвідношення складових частин готували одну спільну пробу для визначення хімічних показників (ГОСТ 8756.0-70).

Тверду частину консервів швидко пропускали два рази через м'ясорубку, змішували з рідкою частиною і розтирають по частинам у фарфоровій ступці до стану однорідної маси, яку переносили у банку з притертою пробкою.

Консерви, у яких важко виокремити рідку частину від твердої, повністю пропускали через м'ясорубку.

Визначення вмісту сухих речовин здійснювали за ГОСТ 8756.2-70. Метод заснований на визначенні вмісту сухих речовин за показником переломлення. Якщо продукт являє собою масу, що містить тверді частки, то невелику кількість цього продукту брали у складений вдвічі кусок марлі, повільним натискуванням вижимають 2-3 краплини соку, відкидають їх, а третю або четверту краплину наносять на грань призми. Верхню частину призми занурювали і щільно прикладали до нижньої нерухомої частини призми. Після щільного закріплення призм через окуляр, пересуваючи його, знаходили найбільш різку межу між світлою і темною половинами поля зору.

Кількість сухих речовин (Х₂) обчислювали за формулою:

Х₂ = 2 · а , (2.4)

де а ? показник рефрактометра з урахуванням поправки на температуру у % сухих речовин;

2 ? ступінь розведення.

За кінцевий результат вимірювання брали середнє арифметичне двох паралельних визначень, обчислених з точністю до 0,01%.

Температуру плавлення желе визначали за ГОСТ 8756.17-70. Метод заснований на зміні температури, при якій желе втрачає пластичні властивості і перестає утримувати на стрижні стандартний тигель.

Для визначення хлористого натрію попередньо готували витяжку з продукту, що досліджувався. Визначення проводили титруванням азотнокислим сріблом (метод Мора), заснованим на титруванні іонів хлору розчином азотнокислого срібла із застосуванням як індикатора хромату калію, в результаті чого у нейтральному розчині після осадження всіх хлор-іонів утворюється цегляно-червоний осад Ag₂CrO₄. Вміст хлористого натрію Х обчислюють у відсотках до наважки:

(2.5)

де V ? кількість мл титрованого розчину азотнокислого срібла;

k ? коефіцієнт нормальності титрованого розчину азотнокислого срібла;

Т ? титр розчину азотнокислого срібла по NaCl;

g ? наважка речовини, г;

V₁ ? об'єм витяжки, приготований з наважки, мл;

V₂ ? об'єм витяжки, взятої для титрування, мл.

Визначення вологи проводили разовим висушуванням ? висушування відбувається у електросушильній шафі. Береться наважка 5-6 г, зважування здійснюється на аналітичних вагах (ціна ділення 0,001 г), температура сушіння 100-105?С. Кількість вологи (у відсотках) Х обчислюють за формулою:

(2.6)

де g₁ ? вага бюкса з наважкою до висушування, г;

g₂ ? вага бюкса з наважкою після висушування, г;

g ? наважка, г.

Метод визначення нітриту заснований на фотометричному вимірюванні інтенсивності забарвлення азотосполуки рожево-малинового кольору, що утворюється при реакції нітриту з альфа-нафтіламіном і сульфаніловою кислотою (реактив Грісса) у кислому середовищі після водного витягання їх з досліджуваних проб. Реакція специфічна для нітриту.

Для побудови калібрувальної кривої через 15 хв. після початку фарбування визначали оптичну густину розчинів на фотоелектроколориметрі при зеленому світлофільтрі (довжина хвилі 540 нм), кювети - 10 мм, розчин для порівняння - дистилююча вода. Потім на осі абсцис відкладали кількість нітрит-іонів (мкг), а на осі ординат - знайдені значення оптичної густини розчинів і проводили криву через точки перетину. Ця ж шкала стандартів може бути використана для візуального порівняння з дослідними пробами.

Для аналізу брали 2-10 г наважку, поміщали пробу в діалізний мішечок і опускають в хімічний стаканчик, в який наливають відповідно 50-100 мл прокип'яченої дистильованої води. Через 1,5-2 год. піпеткою відбирали із стакана 10 мл діалізату для аналізу на нітрит. Розрахунок результатів аналізу проводили за формулою:

(2.7)

де X ? вміст нітриту (нітрит-іонів), мг/кг;

В - вміст нітрит-іонів, знайдених по відповідних калібрувальних кривих, мкг;

А - наважка аналізованого зразка, г;

У - загальний об'єм фільтрату, мл (відповідно 50, 100 мл або інші об'єми з урахуванням розведень);

У₁ - об'єм фільтрату, узятий для аналізу, мл (5 або 10 мл відповідно).

2.2. Дослідження асортименту м'ясних консервів, які виготовляються ТОВ „Лад-М”

Поняття «асортимент» в основному розглядається з інженерно-товарознавчої (сировинної, технологічної) точки зору як перелік, номенклатура товарів, об'єднаних за тією чи іншою ознакою.

Формування асортименту ? це процес підбору груп, видів та різновидів товарів відповідно до попиту населення та з метою задоволення цього попиту. Формування асортименту ТОВ “ЛАД-М” базується на раніше визначеній асортиментній політиці підприємства ? важливій складовій товарної політики.

Асортиментна політика ? цілі, задачі та основні напрямки формування визначеного керівництвом організації асортименту. Мета організації в сфері асортименту - формування реального асортименту та/або такого, що прогнозується, і максимально наближується до раціонального, для задоволення різноманітних потреб і отримання запланованого прибутку. Основні напрямки в галузі формування асортименту: скорочення, розширення, стабілізація, оновлення, удосконалення, гармонізація.

При формуванні асортименту продовольчих товарів необхідно враховувати дотримання встановленого для підприємства асортиментного профілю, забезпечення широти і стійкості асортименту, взаємозамінність і комплексність у виборі і купівлі товарів, сезонність попиту тощо.

Головним фактором, що визначає асортиментну політику підприємства, є попит на товар. Консервна продукція ТОВ “Лад-М” відноситься до товарів повсякденного попиту.

З метою оптимізації асортименту ТОВ “ЛАД-М” вирішує такі задачі:

Ш встановлює реальні та передбачувальні потреби в певних товарах;

Ш визначає основні показники асортименту і здійснює аналіз його раціональності;

Ш визначає основні напрямки формування асортименту.

Модель асортименту м'ясних консервів можна зобразити таким чином (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Модель асортименту м'ясних консервів

Результати аналізу структури асортименту м'ясних консервів ТОВ „ЛАД-М” у 2001-2003 рр. за класифікаційними ознаками асортименту (рис. 2.1) представлено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Структура асортименту м'ясних консервів ТОВ „ЛАД-М” у 2001-2003 рр.

Класифікаційні ознаки	2001 р.	2002 р.	2003 р.	Темп приросту, 2003 р. до 2001 р.
	тис. УБ	%	тис. УБ	%	тис. УБ	%
Вид сировини:	140	100	250	100	450	100
Ш м'ясні	84	60	125	50	180	40	+114,29
Ш із м'ясних продуктів	14	10	25	10	45	10	+221,43
Ш із субпродуктів	14	10	50	20	90	20	+542,86
Ш із м'яса птиці і кроликів	-	-	25	10	67,5	15	+100,00
Ш м'ясорослинні	28	20	25	10	45	10	+60,71
Ш салобобові	-	-	-	-	22,5	5	+100,00
Характер обробки сировини:	140	100	250	100	450	100
Ш соління	14	10	25	10	-	-	-100,00
Ш подрібнення сировини	42	30	50	20	157,5	35	+275,00
Ш термічна обробка сировини	84	60	175	70	292,5	65	+251,79
Склад:	140	100	250	100	450	100
Ш в натуральному соку	70	50	75	30	180	40	+157,14
Ш з додаванням тільки солі і пряностей	42	30	100	40	135	30	+221,42
Ш з соусами	14	10	37,5	15	22,5	5	+57,86
Ш в желе	14	10	37,5	15	112,5	25	+703,56
Режим теплової обробки:	140	100	250	100	450	100
Ш стерилізовані при температурі більше 100°С	70	50	150	60	247,5	55	+253,58
Ш термічно оброблені при температурі до 100°С	70	50	100	40	202,5	45	+189,29
Ціна:	140	100	250	100	450	100
Ш до 10 грн./кг	14	10	12,5	5	22,5	5	+60,71
Ш від 11 до 15 грн./кг	56	40	87,5	35	112,5	25	+100,89
Ш від 16 до 20 грн./кг	56	40	112,5	45	202,5	45	+261,61
Ш від 21 до 25 грн./кг	14	10	25	10	67,5	15	+382,14
Ш більше 25 грн./кг	-	-	12,5	5	45	10	+100,00
Призначення:	140	100	250	100	450	100
Ш закусочні	70	50	150	60	225	50	+221,43
Ш обідні	42	30	50	20	112,5	25	+167,86
Ш напівфабрикати комбінованого призначення	14	10	50	20	45	10	+221,43
Ш дієтичні	14	10	25	10	22,5	5	+60,71
Ш для харчування дітей	-	-	-	-	45	10	+100,00
Спосіб підготовки до споживання:	140	100	250	100	450	100
Ш можуть вживатися без попередньої теплової обробки	105	75	200	80	382,5	85	+264,29
Ш можуть вживатися в нагрітому стані	35	25	50	20	67,5	15	+92,86
Вид тари:	140	100	250	100	450	100
Ш металева	112	80	200	80	405	90	+261,61
Ш скляна	28	20	50	20	45	10	+60,71

Таким чином, як видно з табл. 2.2, у 2001 р. ТОВ „ЛАД-М” випускало переважно м'ясні консерви (60%), з термічною обробкою сировини (60%), у натуральному соку (50%), з різними режимами теплової обробки (в однаковому співвідношенні), у ціновому діапазоні від 11 до 20 грн./кг, закусочні (50%), що можуть вживатися без попередньої теплової обробки (75%), у металевій тарі (80%).

У 2002 р. ТОВ „ЛАД-М” випускало переважно м'ясні консерви (50%), з термічною обробкою сировини (70%), з додаванням тільки солі і пряностей (40%), стерилізовані при температурі більше 100?С (60%), у ціновому діапазоні від 16 до 20 грн./кг, закусочні (60%), що можуть вживатися без попередньої теплової обробки (80%), у металевій тарі (80%).

У 2003 р. ТОВ „ЛАД-М” випускало переважно м'ясні консерви (40%), з термічною обробкою сировини (65%), в натуральному соку (40%), стерилізовані при температурі більше 100?С (55%), у ціновому діапазоні від 16 до 20 грн./кг (45%), закусочні (50%), що можуть вживатися без попередньої теплової обробки (85%), у металевій тарі (90%).

У табл. 2.3 наведено результати розрахунків основних показників асортименту м'ясних консервів ТОВ „ЛАД-М” у 2001-2003 рр.

Таблиця 2.3

Показники асортименту м'ясних консервів ТОВ „ЛАД-М” у 2001-2003 рр.

Класифікаційні ознаки асортименту	Показники
	2001 р.	2002 р.	2003 р.
ПОВНОТА АСОРТИМЕНТУ
Вид сировини	4/6 =0,67	5/6 =0,83	6/6 =1,0
ШИРОТА АСОРТИМЕНТУ
За характером обробки сировини	3/3=1,0	3/3=1,0	2/3= 0,67
За складом	4/4=1,0	4/4=1,0	4/4=1,0
За режимом теплової обробки	2/2=1,0	2/2=1,0	2/2=1,0
За призначенням	4/5=0,8	4/5=0,8	5/5=1,0
За способом підготовки до споживання	2/2=1,0	2/2=1,0	2/2=1,0
За ціною	4/5=0,8	5/5=1,0	5/5=1,0
За видом тари	2/2=1,0	2/2=1,0	2/2=1,0
Оновлення асортименту (за видом сировини)	50/60 = 0,83

Як видно з таблиці 2.3, показники асортименту у 2001 - 2003 рр. переважно співпадають і дорівнюють 1, адже керівництво має сталу асортиментну політику. Отже, на підприємстві сформовано максимально широкий і повний асортимент продукції.

Показник оновлення асортименту вказує на те, що у 2003 р. порівняно з 2001 р. асортимент м'ясних консервів ТОВ „ЛАД-М” було оновлено на 83% (коефіцієнт оновлення асортименту дорівнює 0,83). Це пов'язано з тим, що м'ясні консерви не піддаються змінам моди, тому в своїй асортиментній політиці керівництво керується головним чином результатами аналізу ефективності товароруху окремих видів продукції, а також виникненням нових видів продукції за різними класифікаційними ознаками.

2.3. Дослідження маркування м'ясних консервів

Маркування м'ясних консервів виробництва Перемозького м'ясокомбінату ТОВ „Лад-М” досліджували шляхом огляду відібраних для подальшого фізико-хімічного та органолептичного дослідження консервів групи Шинка. Результати огляду представлені у табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Дослідження маркування м'ясних консервів виробництва Перемозького м'ясокомбінату ТОВ „Лад-М”

Показник	Шинка Альмі	Шинка Ароматна	Шинка Пріма	Шинка Екстра	Шинка Любительська
1) найменування підприємства-виготівника	+	+	+	+	+
2) адреса підприємства-виготівника	+	+	?	+	+
3) товарний знак	?	+	+	+	+
4) повне найменування консервів	+	+	+	+	+
5) позначення нормативно-технічної документації (ГОСТ, ТУ)	?	+	+	+	+
6) маса нетто	+	+	+	+	+
7) склад	+	+	+	+	+
8) харчова цінність	+	+	+	+	?
9) енергетична цінність	+	+	+	+	?
10) дата вироблення	+	+	+	+	+
11) термін зберігання консервів з дня вироблення	+	+	+	+	+
12) умови зберігання	+	+	+	?	+
13) спосіб підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію	?	?	?	?	+
14) штрих-код	+	+	+	+	+
15) відмітка про сертифікацію	+	+	+	+	+
16) відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок)	?	?	?	?	+

У результаті дослідження було відзначено наявність чіткого літографського відтиску на всіх досліджуваних консервах та проаналізовано зміст етикетного напису.

Як видно з табл. 2.8, в результаті дослідження виявлені деякі недоліки маркування м'ясних консервів групи Шинка виробництва Перемозького м'ясокомбінату ТОВ „Лад-М”.

Зокрема, на консервах „Шинка Альмі” не позначені: товарний знак, ГОСТ (або ТУ), спосіб підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію, відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок).

На консервах „Шинка Ароматна” відсутні позначення способу підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію, відсотку сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок).

Такі ж позначення відсутні й на консервах „Шинка Пріма”, крім того, відсутня ще адреса підприємства-виготівника.

На консервах „Шинка Екстра” відсутні позначення умов зберігання, способу підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію, відсотку сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок).

На консервах „Шинка Любительська” не зазначені харчова та енергетична цінність. Отже, необхідно звернути увагу підприємства-виробника на те, що необхідно удосконалити маркування даної продукції відповідно до діючих вимог до маркування м'ясних консервів.

Після дослідження маркування нами визначалися дефекти тари: порушення герметичності, здуття кришок і донець, „пташки” тощо. У металевих банок відмічали деформацію корпусу, іржаві плями і ступінь їх розповсюдження, дефекти поздовжнього і закаточного швів. Проте на відібраних для дослідження зразках зазначені дефекти виявлені не були, що свідчить про високу якість тари, що використовується, а також технологічного процесу упакування вмісту консервів.

2.4. Дослідження органолептичних показників якості м'ясних консервів

Дегустаційна оцінка якості м'ясних консервів групи Шинка виробництва Перемозького м'ясокомбінату ТОВ „Лад-М” за розробленою нами 5-баловою шкалою (табл. 2.1) була проведена дегустаційною комісією у складі 9 чоловік. Результати наведені у табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Дегустаційна оцінка та рівень якості м'ясних консервів групи Шинка виробництва Перемозького м'ясокомбінату ТОВ „Лад-М” за 5-баловою шкалою

Торгова марка	Показники
	зовнішній вигляд (стан поверхні), консистенція, форма	смак і запах	колір	середня оцінка	Рівень якості
Шинка Альмі	4,8	4,9	4,4	4,7	0,96
Шинка Ароматна	4,3	4,7	4,8	4,6	0,92

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 

дипломная работа "Експертиза м'ясних консервів" скачать

Подобные документы

• Аналіз дослідження асортименту хлібобулочних виробів

  Динаміка росту виробництва хлібобулочних виробів, їх споживчі властивості. Кращі виробники хлібобулочних виробів. Характеристика асортименту хлібобулочних виробів, що реалізуються в супермаркеті АТБ. Види і способи фальсифікацій хлібобулочних виробів.
  
  курсовая работа [232,0 K], добавлен 05.03.2013
  

• Дослідження асортименту ножових виробів в Україні

  Дослідження особливостей товарної пропозиції ножових виробів на вітчизняному ринку. Товарознавча характеристика асортименту кухонних, столових та господарчих ножових виробів, що представлені в магазині "Квадрат". Аналіз вимог до якості ножових виробів.
  
  курсовая работа [132,5 K], добавлен 21.10.2013
  

• Експертиза м'яса та м'ясних товарів

  Особливості оформлення свідоцтва і документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю при експортуванні. Специфіка експертизи кiлькостi та якості м'яса і м'ясних товарів, характеристика їх транспортування, зберігання і маркування.
  
  курсовая работа [807,2 K], добавлен 14.06.2011
  

• Методи визначення повареної солі у м’ясних напівфабрикатах

  Харчова та біологічна цінність м’ясних напівфабрикатів. Оцінка якості м'ясних продуктів. Контроль якості продуктів харчування, поєднання органолептичних та інструментальних методів. Кореляція між органолептичними та інструментальними показниками.
  
  реферат [70,9 K], добавлен 16.07.2013
  

• Дослідження асортименту, споживних властивостей та якості фарфорових виробів на прикладі Сумського фарфорового заводу

  Аналіз стану ринку керамічних товарів в Україні. Характеристика властивостей фарфорових виробів, їх класифікація, суть технологічного процесу, особливості асортименту. Форми і методи контролю якості продукції, її сертифікація та конкурентоспроможність.
  
  курсовая работа [153,4 K], добавлен 09.03.2012
  

• Формування асортименту та якості посуду з полімерних матеріалів

  Дослідження асортименту та якості посуду із полімерних матеріалів в ЗАТ "Фуршет". Порівняльна характеристика споживних властивостей виробів вітчизняного та закордонного виробництва. Споживча оцінка асортименту та якості посуду з полімерних матеріалів.
  
  дипломная работа [200,3 K], добавлен 15.09.2008
  

• Фізико-хімічні методи дослідження якості шкіри та виробів з неї

  Проблеми розвитку шкіряного виробництва. Вимоги до якості шкір, класифікація і характеристика їх асортименту. Дослідження пористої структури шкіряних виробів сорбційним методом. Визначення вологообмінних властивостей шкіри термогравіметричним методом.
  
  курсовая работа [388,0 K], добавлен 04.10.2012
  

• Товарознавча оцінка асортименту харчових продуктів (шоколаду та шоколадних виробів)

  Аналіз асортименту шоколадної продукції та основних закономірностей його формування. Стан національного ринку шоколаду та шоколадних виробів. Рекомендації щодо придбання та споживання шоколаду. Дослідження асортименту продукції у магазині "Марія".
  
  курсовая работа [56,5 K], добавлен 19.09.2014
  

• Формування асортименту карамельних виробів в умовах ринку

  Споживчі властивості та харчова цінність карамельних виробів. Виробництво та формування асортименту в умовах ринку. Вимоги до якості карамельних виробів. Пакування, маркування, транспортування та зберігання в умовах матеріальної-технічної бази "Барвінок".
  
  курсовая работа [530,6 K], добавлен 03.03.2016
  

• Експертиза макаронних виробів

  Характеристика сучасного ринку макаронних виробів, використовувана сировина для їх виробництва. Нове у виробництві макаронних виробів. Асортимент макаронних виробів. Вимоги, показники та дефекти якості даного товару, його товарознавча характерстика.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.09.2008
  

Другие документы, подобные "Експертиза м'ясних консервів"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам