Розробка методології експертизи круглих лісоматеріалів

Допускається в одному з торців розміром не більше: в колодах діаметром до 30 см - 1/5, а в колодах діаметром понад 30 см - 1/3 діаметра відповідного торця

в) заболонна гниль

Не допускається

Не допускається одностороння глубиною (від поверхні колоди) понад 1/10, а кільцева - понад 1/20 діаметра відповідного торця

В лісоматеріалах допускається тільки одна з різновидів гнилі - ядрова чи заболонна.

г) зовнішня трухлява гниль

Не допускається

д) заболонні грибні забарвлення

Не допускаються глибиною за радіусом понад:

1/20

1/10

1/4

3) Червоточина

Допускається поверхнева.

Глибока і неглибока недопускається

Глибока і неглибока допускається понад 3-х отворів в середньому на 1 м деревини

4) Тріщини і прорості

а) метикові, відлупні,морозні і прорості

Допускаються, що вкладаються в смугу розміром не більше

Допускаються

1/5

1/3

б) зовнішні бокові від усушки і прорість відкрита

Не допускаюьтся глибиною понад:

1/20

1/20

1/10

В) торцьові від усушки

Допускаються в межах встановленого припуску по довжині

5) Кривизна

А) проста

Не допускається зі стрілою прогину в відсотка не більше:

1

1,5

1,5

Б) складна

Допускається в розмірі половини норми простої

В колодаж, що уражені ядровою гниллю, кривизна не повинна перевищувати норми, що встановлені для першого сорту

6) Ребриста закомелистість

Не допускається глибиною понад 1/5 діаметра комлевого торця

Допускається

7) Нахил волокон

Не допускається при відхиленні волокон від прямого направлення на 1 м колоди, не більше

Допускається

1/3

1/2

Продовження таблиці 3.3.1.

8) Двойна серцевина і пасинок	Не допускається	Допускається
9) Сухобокість	Допускається глибиною не більше:
	1/20	1/5	1/5
	діаметра в місці пошкодження, але небільше 6 см
10) Рак	Не допускається	Не допускається на протязі 1м
11) Механчні пошкодження (заруби, запили, сколи) і обвугленість деревини	Допускається глибиною не біхльше:
	1/10	1/5	1/5
	Діаметра в місці пошкодження, але не більше 4 см

З огляду на дані таблиці можна зробити висновок, що визначення якості лісоматеріалів зводиться виключно до ідентифікації дефектів лісоматеріалів, тому в п. 3.4. розглянемо основні з них детальніше. [35]

Маркування лісоматеріалів повинно бути виконано наступним чином:

1. Круглі лісоматеріали товщиною 14 см і більш маркірують поштучно в пунктах їхнього виробництва.

2. Круглі лісоматеріали довжиною до 2 м включно незалежно від товщини поштучно не маркірують, за винятком лісоматеріалів, призначених для лущення і стругання, вироблення авіаційних пиломатеріалів, лижних заготівель, а також лісоматеріалів коштовних порід: горіхових, букових, дубових, ясенових, каштанових, берестових, чинарових, кленових, яблуневих і грушевих.

3. Лісоматеріали, обсяг яких визначається груповими методами, а постачаються плотовим сплавом, допускається поштучно не маркірувати. Постачання сплавом лісоматеріалів для вироблення авіаційних, резонансних пиломатеріалів, лижних заготівель, струганого шпону, а також фанерної сировини в комбінованому виді і лісоматеріалів коштовних порід без поштучного маркування не допускається.

4. Маркування повинно містити позначення сорту і товщини лісоматеріалів. Якщо нормативно-технічні документи встановлюють один сорт лісоматеріалів, то маркування повинне містити тільки позначення товщини.

5. Реквізити маркування наносять на верхні торці лісоматеріалів водостійкими фарбами (при постачанні сплавом) чи фарбами і крейдами, стійкими до атмосферних впливів. Допускається наносити маркірування іншими засобами, що забезпечують її збереженість до одержання лісоматеріалів споживачем.

6. Умовні позначки реквізитів маркування; сорт - арабськими чи римськими цифрами; 1 чи І - перший сорт; 2 чи ІІ - другий сорт; 3 чи ІІІ - третій сорт; товщина, см, - арабськими цифрами; 20, 30, 40 і т.д. - 0; 22, 32,42 і т.д. -2; 14, 24, 34 і т. д.-4; 16, 26, 36 і, т.д. -б; 18, 28, 38 і т.д. -8. Умовні позначки повинні мати висоту 30-50 мм. [34]

7. Пакети з'єднувальні одиниці лісоматеріалів повинні мати прикріплений до них ярлик, що містить наступні реквізити: номер пакета чи пучка, призначення лісоматеріалів, кількість колод і їхній загальний обсяг. Номер пакета чи пучка повинний дублюватися нанесенням на декількох колодах чи на другому ярлику. Реквізити наносять незмивною фарбою чи іншими засобами, що забезпечують збереженість реквізитів до одержання лісоматеріалів споживачем.

3.4. Основні вади та дефекти лісоматеріалів

Вадами деревини називають дефекти форми стовбура (нарости, збіжистість, закомелистість тощо), природні неоднорідності будови деревини (сучки, серцевина тощо), порушення цілісності її тканин за різними причинами (тріщини, смоляні кишеньки, червоточини, гнилі тощо), зафарбування біологічного і хімічного походження (синява, продубина тощо), сторонні включення, механічні пошкодження дефекти обробки, що знижують якість деревини та обмежують її використання. Вони утворюються в процесі росту дерева чи в деревині при порушенні технології її зберігання і переробки, можуть з'являтися при невірній експлуатації дерев'яних виробів і споруд.

В деяких випадках застосування деревини, неоднорідність її будови, що є вадою, розцінюється як перевага деревини. Наприклад, сучки вважаються основною сортоутворюючою вадою і їх наявність обмежують стандарти і технічні умови на окремі види продукції лісової і деревооброблюючої промисловості. В той же час здорові сучки, що зрослися цілком припустимі в декоративних елементах, призначених для обробки інтер'єрів. Нарости з гарною текстурою являються цінною сировиною для художніх виробів. Синява і подібні їй вади починають сприйматися як ознака натуральної деревини в умовах дефіциту деревини і широкого використання пластмас замість звичних матеріалів для виготовлення виробів. Господарське значення деревини з вадами залежить від багатьох причин, в тому числі і від звичок і упередженості поглядів, і змінюється з часом.

Оскільки проведення експертизи якості в переважній більшості зводиться до визначення вад та їх розмірів розглянемо детально основні їх види.

Сучки. Сучок - основа гілки, що міститься в деревині стовбура.

За ступенем заростання сучки в круглих лісоматеріалах класифікують як відкритий (виходить на бокову поверхню сортименту), і зарослий (ідентифікується за здуттям та іншим слідам заростання на боковій поверхні сортименту).

Відкриті сучки в пиломатеріалах і шпоні діляться:

· за формою розрізу на поверхні сортименту на круглі на тангенціальній поверхні (відношення більшого діаметру розрізу сучка до меншого не перевищує 2), овальні (відношення діаметрів в інтервалі 2...4), продовгуваті на радіальній чи близькій до неї поверхні (відношення діаметрів більше 4);

· за положенням в сортименті на пластові (виходять на широку сторону), кромкові (виходять на вузьку сторону), реброві (виходять на вузьку сторону), реброві, торцеві, зшивні;

· за взаємним розміщенням на розкидані, групові, розгалужені;

· за ступенем зростання з оточуючою деревиною - зрослі, частково зрослі, незрослі, випадаючі;

· за станом деревини - здорові, світлі, темні, здорові з тріщиною, загнивши, гнилі, та бачні;

· за виходом на поверхню - односторонні, наскрізні.

Сучки часто погіршують зовнішній вигляд деревини, порушують однорідність будови, а інколи і її цілісність, викликають викривлення волокон і річних шарів, ускладнюють механічну обробку. Сучки, особливо реброві, продовгуваті, зшивні і групові, знижують міцність пилопродукції і деталей при розтягненні вздовж волокон і згинанні. При поперечному стисненні і повздовжньому сколюванні сучки підвищують міцність деревини. Табачні сучки на поверхні круглих лісоматеріалів свідчать про наявність в них ядрової гнилі.

Тріщини. Тріщина - порушення цілісності деревини, викликане внутрішніми напругами. Тріщини можна поділити за типом на метикову, відлупну, морозну, тріщину усушки; за положенням в сортименті на бокову, пластову, кромкову, торцеву; за глибиною на неглибоку, глибоку, наскрізну; за шириною - на зімкнуту, що розійшлася.

Метикова тріщина - радіально спрямована тріщина в ядрі, що відходить від серцевини і має значну протяжність по довжині сортименту. Виникає в стовбурах дерев всіх порід, переважно в перестояних деревостоях. Тріщина починається від комля і інколи розповсюджується до зони живої крони в вигляді переривчастих, розділених ділянками цільної деревини розривів різноманітної протяжності і ширини на поперечних розрізах. Існує думка, що метикові тріщини утворюються при поваленні дерева від удару об землю. При висиханні деревини розміри тріщини збільшуються. В круглих лісоматеріалах метикові тріщини спостерігаються на торцях, в пилопродукції чи деталях - на торцях і бокових поверхнях. Розрізняють просту метикову тріщину і складну (складається з одної чи декількох тріщин і розташована на торці сортимента в різних площинах).

Відлущена тріщина - розшарування деревини за річним шаром. Виникає всередині ядра чи спілої деревини стовбурів дерев, що ростуть, всіх порід. Звичайно утворюється на межі різкого переходу дрібно листяної деревини в крупно листяну. Такі зміни в будові деревини відбуваються при сильних проріджуваннях деревостоїв чи при вирубці першого яруса в суцільних деревостоях. Виникнення відлущування може бути викликано утворюванням внутрішньої гнилизни, а у осики і інших листяних порід - водошару. Відлущена тріщина збільшується в зрубаній деревині при сушінні. Спостерігається на торцях в вигляді дугоподібних і колових тріщин, на бокових поверхнях вони мають вигляд повздовжніх тріщин.

Морозна тріщина - радіально направлена тріщина, що проходить з заболоні в ядро і має значну протяжність по довжині сортимента. Виникає в ростучому дереві при різкому зниженні температури зимою, звичайно супроводжується утворенням на стовбурі характерних валиків і гребенів деревини і кори, що розрослися. Частіше всього розташовуються в комлевій частині стовбура. В круглих лісоматеріалах морозна тріщина спостерігається на боковій поверхні в вигляді глибоких (звичайно до серцевини) радіальних тріщин з розширеними біля них річними шарами, в пилопродукції чи деталях - в вигляді довгих радіальних тріщин з викривленими біля них річними шарами і темними (а в хвойних і засмоленими) стінками.

Тріщини усушки - радіально напрямлена тріщина, що виникає в зрубаній деревині при сушінні під дією внутрішніх напруг на торцевих поверхнях круглих сортиментів і пиломатеріалів через нерівномірне просихання їх за поперечним перерізом. На кінцевій стадії сушіння пиломатеріалів з великим перерізом інколи з'являються внутрішні тріщини (свіщі). Від метикових і морозних тріщин відрізняються меншою протяжністю по довжині сортименту і меншою глибиною.

Бокова тріщина виходить на бокову поверхню сортименту чи на бічну поверхню і торець. Шарова тріщина - бокова тріщина, що виходить на пласт чи на пласт і торець. Кромкова тріщина - бокова тріщина, що виходить на кромку чи на кромку і торець. Торцева тріщина виходить на торець і не має виходу на бокову поверхню. Не наскрізна тріщина виходить на бокову поверхню сортименту чи на бічну поверхню і торець.

Неглибока тріщина - не наскрізна тріщина в круглих лісоматеріалах глибиною не більше 1/10 діаметра відповідного торця, але не більше 7 см, а в пилопродукції чи деталях - глибиною не більше 1/10 її товщини, в пилопродукції чи деталях, які товстіше 50 мм - не більше 5 мм. Глибока тріщина - не наскрізна тріщина в круглих лісоматеріалів глибиною більш ніж 1/10 діаметра відповідного торця і в круглих лісоматеріалах діаметром більше 70 см - більш ніж 7 см, а в пилопродукції чи деталях - глибиною більше 1/10 її товщини, в пилопродукції чи деталях товщиною більше 50 см - більше 5 мм.

Наскрізна тріщина - бокова тріщина, що виходить на дві бокові поверхні чи має два виходи на одну бокову поверхню сортименту.

Зімкнута тріщина - тріщина шириною не більше 0,2мм.

Тріщини, особливо наскрізні, порушують цілісність лісоматеріалів і деяких випадках знижують їх механічну міцність.

Вади форми стовбура. Розрізняють наступні вади форми стовбура: збіжистість, закомелистість, овальність, наріст, кривизну.

Збіжистість - поступове зменшення діаметра круглих лісоматеріалів чи ширини необрізної пилопродукції по всій її довжині, що перевищує нормальний збіг, рівний 1 см на 1 м довжини сортименту. Збіжистість сортиментів залежить від породи (в листяних більше ніж в хвойних), умов росту дерева (більше у тих що виросли на просторі) і частин стовбура, з якої випиляний сортимент. Збільшує кількість відходів при розпилюванні і лущені круглих лісоматеріалів і розкроюванні продукції, зумовлює появу в пилопродукції, деталях і шпоні радіального нахилу волокон.

Закомелистість - різке збільшення діаметру комлевої частини круглих лісоматеріалів чи ширини необрізної пилопродукції, коли діаметр (ширина) комлевого торця не менше ніж в 1,2 рази перевищує діаметр (ширину) сортименту, що виміряний на відстані 1 м від цього торця. За формою поперечного перерізу круглого лісоматеріалу закомелистість поділяють на округлу і ребристу. Ускладнює використання круглих лісоматеріалів за призначенням, збільшує кількість відходів при розпилюванні і лущенні круглих лісоматеріалів і розкроюванні продукції, зумовлює появу в пилопродукції, деталях і шпоні радіального нахилу волокон.

Овальність стовбура - еліпсоїдна форма поперечного перерізу торця круглого лісоматеріалу, у якого більший діаметр не менше ніж в 1,5 рази перевищує менший. Може ускладнити використання круглих лісоматеріалів, збільшує кількість відходів при лущенні, є зовнішньою ознакою наявності в стовбурі тягової деревини.

Наріст на стовбурі - місцеве потовщення стовбура різноманітних форм і розмірів. Утворюється в результаті розростання тканин під дією різних подразників (грибів, низьких чи високих температур), а також при механічних пошкодженнях, пожежах тощо. Гладкі нарости часто виникають на стовбурах сосни і берези. Річні шари таких наростей звивисті, ширші ніж в стовбурі.

Капи (бугристі нарости) утворюються в основному на стовбурах клену польового, явору, вільхи чорної, ясеня, бука, тополя білого, липи дрібно листяної, особливо часто на стовбурах берези і горіху. Свилєвата будова деревини обумовлена утворенням великого кількості сплячих бруньок, що утворюються при пошкодженні стовбура. Деревина капів має неправильну будову зі свильовато - хвилястим напрямком волокон і з темно фарбованими включеннями у вигляді коротких рисочок, невеликих п'ят і крапок, в результаті утворюється гарна текстура розрізів. На стовбурах грецьких горіхів капи утворюються в нижній частині стовбура, інколи досягають великих розмірів і мають свильовату будову. Деревина капів більш щільніша і тверда, з менш вираженою анізотропією, ніж деревина стовбура. Високо ціниться як матеріал для художніх виробів і сировина для лицювального струганого шпону. В той час нарости ускладнюють використання круглих лісоматеріалів, саме їх переробку.

Кривизна стовбура - відхилення повздовжньої вісі стовбура від прямої лінії. Виникає у всіх деревних порід при втраті верхового побігу і заміні його боковою гілкою, через нахил дерева в сторону кращого освітлення, при рості на гірських нахилах тощо. Кривизна може бути проста і складна. Ускладнює використання круглих лісоматеріалів, збільшує кількість відходів при розпилюванні і лущенні круглих лісоматеріалів і розкроюванні пилопродукції, зумовлює появу в пило продукції, деталях і шпоні радіального нахилу волокон, знижує межу міцності при стисканні лісоматеріалів, що використовують в круглому вигляді.

Пороки будови деревини. Пороки будови деревини включають нахил волокон, крень, тягову деревину, завилькуватість, завиток, вічка, кишенька, серцевина, подвійну серцевину, зміщену серцевину, пасинок, сохобокість, прорість, рак, засмолок, плямистість, внутрішню заболонь, водошар.

Нахил волокон - відхилення напрямку волокон від повздовжньої осі лісоматеріалу. Зустрічається у всіх породах, дуже поширене природне явище. Розрізняють тангенціальний і радіальних нахил волокон.

Крень - зміна будови деревини хвойних порід в стиснутій зоні стовбура і сучків, що проявляється у вигляді різкого потовщення пізньої деревини річних шарів. [35]

3.5. Задачі і порядок проведення експертизи круглих лісоматеріалів

Експертиза - це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

Експертиза товарів як специфічний вид діяльності являє собою випробування, дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, безпечності, тощо кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору партії (або окремого товару)) з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

Експертиза круглих лісоматеріалів призначається за заявкою замовника, на підставі якої ТПП направляє експерта згідно з нарядом на проведення експертизи.

Експертизу круглих лісоматеріалів проводять для визначення:

- кількості круглих лісоматеріалів;

- якості круглих лісоматеріалів;

- кількості і якості круглих лісоматеріалів.

У заявці повинні міститись відомості про заявника експертизи: назва підприємства-замовника, його адреса, телефон, відомості про об'єкт експертизи: найменування товару, обсяги партії і дата надходження, місце розташування, постачальник, відомості про його виклик, завдання експертизи.

Під час проведення експертизи кількості та\чи якості товарів експертові повинні бути подані замовником такі технічні документи:

· письмова заявка, якщо експерт викликається телефонограмою;

· товаросупровідні документи: товаротранспортні накладні, сертифікати, свідоцтво про якість, рахунки-фактури та інші документи, що місять інформацію про товар;

· завірена копія виклику постачальника, якщо його викликали;

· приймальні акти, акти незгод між постачальником і одержувачем (у разі виклику через незгоди);

· акти первинної експертизи (під час проведення повторної чи контрольної експертизи);

· комерційні акти;

· акти відбору проб;

· висновки чи протоколи випробувань зразків товарів;

· договір купівлі-продажу чи постачання; інші необхідні технічні документи.

Експерт перевіряє відповідність даних відбитків пломб даним, зафіксованим у транспортних і супровідних документах постачальника; порівнює дані про товар і постачальника в різних документах і на маркуванні. [12]

Під час проведення перевірки експерт повинен дотримуватись вимог інструкції про порядок проведення експертизи та інших нормативних документів.

Згідно з інструкцією експерт повинен оглянути приміщення або транспортний засіб, де зберігається продукція, і товар, який підлягає експертизі. У приміщенні звертається увага на правильність складування, відповідність його стандартам, перевіряються умови зберігання: температура, відносна вологість повітря, товарне сусідство, стан тари, упакування, маркування.

Потім експерт починає безпосередньо оцінювати товар відповідно до заявки замовника.

При проведенні експертизи товару, який надійшов у транспортному засобі, звіряється його номер з номером, вказаним у транспортних документах. Експерт перевіряє справність і цілісність засобу, наявність пломб відправника, їх цілісність і відповідність відбитків даним транспортних і супровідних документів.

Експертне дослідження повинно проводитись експертом особисто в присутності двох компетентних представників замовника, переважно це спеціаліст-товарознавець по групі товарів, яку перевіряють, і матеріально відповідальна особа (завідувач складу).

Результат експертизи може бути оформлений як акт експертизи або іншими формами відповідно до записів, зроблених експертом у робочому зошиті під час проведення експертизи. [15]

До акту експертизи додають акт відбору зразків, протоколи досліджень, за необхідністю фотографії (наприклад, дефектів товарів), розрахунки, копії документів про виклик постачальника та інші документи, які підтверджують достовірність проведеної експертизи, матеріали, що підтверджують наявність дефектів в продукції, а також зразки продукції з дефектами, інші матеріали.

Експерт може відмовитися від проведення експертизи в наступних випадках:

- якщо лісоматеріали не викладені вантажоотримувачем в зручному для перевірки місці;

- якщо для здійснення експертизи необхідне виконання попередньої роботи у вигляді пересортування, перекладки.

Висновок експерта повинен бути складений на основі результатів дослідження експерта і лабораторних аналізів зразків, відібраних експертом. Під час його оформлення експерт повинен указати назву документів, положень, інструкцій, угод, їх номери, і дати затвердження і терміну введення, якщо він користувався ними при проведенні експертизи.

3.6. Експертиза по визначенню об'єму круглих лісоматеріалів

В Україні експертизу по визначенню об'єму круглих лісоматеріалів проводять згідно ДСТУ 4020-2-2001 „Лісоматеріали круглі та пиляні. Методи обмірювання та визначення об'ємів.”

Теоретичною основою методів визначення об'єму стовбура зрубаного дерева і його ділової частини - круглих ділових лісоматеріалів є гіпотеза про наближення геометрії окремих частин стовбура до правильних тіл обертання. Так, наприклад, комлева частина стовбура нагадує нейлоїд, нижня частина - параболоїд, серединна - циліндр або параболоїд, верхівка - конус. Визначивши окремо об'єми цих фігур можна визначити об'єм самого стовбура сумуючи їх. Звісно чітко визначити тіло обертання для кожного стовбура, що заготовляється в Україні неможливо, тому вимірювання об'єму зводиться до визначення довжини та діаметру колод. [36]

Отже, довжина колоди згідно ДСТУ 4020-2-2001 визначається за допомогою каліброваного та градуйованого з точністю до одного сантиметра вимірювального інструмента (металева лінійка, металева рулетка), що знаходиться у належному стані. Вимірювальний інструмент має бути обумовлений у контракті або договорі на постачання. Застосовують також електронні та оптичні системи або інше обладнання для автоматичного вимірювання довжини, які повинні бути атестовані до використання та повторно атестовані після будь-якої модифікації, а також через певні інтервали часу за чинними нормативними документами.

Автоматична система повинна бути відкалібрована таким чином, щоб результати давала такі ж самі, як у разі ручного вимірювання.

Вимірювання довжини прямих круглих лісоматеріалів (колод) вимірюють як найкоротшу відстань між двома паралельними площинами, що розташовані на кожному з торців колод, охоплюють повний переріз і є перпендикулярними до повздовжньої осі колод (рис.3.6.1.).

Рис. 3.6.1. Вимірювання довжини прямих круглих лісоматеріалів.

Круглі лісоматеріали з простою кривизною вимірюють так само як і для прямих лісоматеріалів (рис.3.6.2.).



Рис.3.6.2. Вимірювання довжини круглих лісоматеріалів з простою кривизною.

Довжину колод з складною кривизною вимірюють за допомогою окремих відрізків. Колоду умовно поділяють на прямі відрізки, або відрізки з простою кривизною, їх вимірюють окремо методом вимірювання для прямої колоди (рис.3.6.3.).

Рис.3.6.3. Вимірювання довжини круглих лісоматеріалів з складною кривизною.

Усі виміряні довжини повинні бути підсумовані. Кожен відрізок повинен бути найменшої можливої довжини відповідно до стандарту (ГОСТ 9462 та ГОСТ 9463).

Колоди з підпилом або зі скосом пропилу потрібно вимірювати від середини підпилу або скосу пропилу на відповідному торці колоди. Довжину потрібно наводити в метрах із заокругленням до двох знаків після коми у бік зменшення, номінальну довжину потрібно заокруглювати до найближчої меншої номінальної довжини.

Для вимірювання діаметру колод в Україні використовують лісову вимірювальну вилку, металеві рулетки та металеві лінійки, а також системи автоматичного вимірювання.

Діаметр вимірюється посередині довжини колоди, коли ж виміряти посередині не дається можливим вимірюють верхній діаметр. За верхнім діаметром визначають еквівалент серединного діаметра з урахуванням поправки на збіг.

Діаметр допускається вимірювати з корою або без кори, але як правило, використовується діаметр без урахування кори, для цього застосовують спеціальну методики перетворення діаметра колоди з корою у діаметр колоди без кори:

1. результат вимірювання зменшують на подвоєну очікувану товщину кори у точці вимірювання. У спірних випадках визначають фактичну товщину кори у місці вимірювання діаметра;

2. використовують поправку на кору, яка повинна бути зазначена у письмовій формі та погоджена між покупцем та продавцем;

3. у випадку відсутності погодження між покупцем і продавцем використовують відповідні поправки на кору, що наводять в таблицях або правилах, опублікованих у країні-постачальниці.

У спірних випадках необхідно видалити кільце кори посередині довжини у випадково відібраних зразках колод, виміряти діаметр без кори та порівняти ці діаметри з відповідними діаметрами колод з корою.

При вимірюванні методом серединного діаметра діаметр колоди вимірюють посередині її довжини за допомогою вимірювальної вилки. При цьому:

a) колоди з серединним діаметром не більше 20 см вимірюють вимірювальної вилкою один раз посередині довжини (для колоди, яка має овальну форму посередині довжини, вимірюють два діаметри у взаємно перпендикулярних напрямках.);

b) для колод з з серединним діаметром понад 20 см посередині довжини вимірюють два діаметри у взаємно перпендикулярних напрямках.

Під час використання металевої рулетки виконують одне вимірювання посередині довжини колоди.

Під час використання автоматичної системи застосовують метод, який відповідає ручному вимірюванню.

Якщо посередині довжини існує незаперечна вада форми, діаметр повинен вимірюватись у двох місцях по обидва боки вади на однаковій відстані від середини довжини.

Середину довжини довгої колоди (стовпа) визначають без урахування будь-яких поправок щодо форми поперечного перерізу на вершинному її кінці.

Вимірюванні діаметра верхнього торця здійснюють вимірювальною вилкою на відстані від 5 до 10 см від верхнього торця наступним чином:

a) колоди з верхнім діаметром не більше 20 см вимірюють вимірювальною вилкою один раз. Вимірювальну вилку потрібно розташовувати таким чином, щоб отриманий діаметр відповідав усередненому діаметру поперечного перерізу верхнього торця колоди;

b) для колод з верхнім діаметром понад 20 см вимірюють два діаметри у взаємно перпендикулярних напрямках.

Під час використання металевої лінійки діаметр вимірюють поперек верхнього торця колоди таким чином, щоб лінійка проходила через геометричний центр і була орієнтована на усереднений діаметр.

У разі одного вимірювання діаметра результат наводять у сантиметрах із заокругленням до найближчого цілого значення. Далі обчислюють середньоарифметичне двох вимірювань і результат наводять у сантиметрах із заокругленням до найближчого цілого значення.

Якщо вимірювався верхній діаметр то за допомогою коефіцієнту збігу виводять значення серединного діаметру.

Об'єм колоди визначають за формулою 1:

V= ?/4*d²*L*10^-4 (1)

де V - об'єм у кубічних метрах, наведений з трьома знаками після коми,

d - серединний діаметр у сантиметрах,

L- довжина у метрах,

? - константа, яка повинна бути округлена до чотирьох знаків після коми (3,1416).

Якщо колода має місцеве значне зменшення діаметра (перехват), то її поділяють на дві частини теоретичною точкою, для кожної частини окремо виконують відповідні вимірювання, обчислюють її об'єм та сумують результати.

Якщо колода складається з частин різної якості, її поділяють теоретичною точкою на стільки частин, скільки необхідно, окремо вимірюють кожну частину, і обчислюють їхні об'єми, а результати підсумовують. [36]

Даний метод досить трудомісткий проте забезпечує велику точність вимірювання об'єму круглих лісоматеріалів.

Вимірювання об'єму круглих лісоматеріалів в штабелях.

Для вимірювання об'єму штабеля потрібно використовувати калібрований та градуйований з точністю до одного сантиметра вимірювальний інструмент (металева лінійка, металева рулетка), що знаходиться в належному стані. Вимірювальний інструмент має обумовлений у контракті.

В залежності від виду штабеля (рис. 3.2.4., 3.2.5., 3.2.6.) застосовую різні формули обчислення об'єму круглих лісоматеріалів (відповідно 2-4),

де V- об'єм штабеля, м³;

W - ширина, м;

L - довжина, м;

h - висота, м.

V= W*L*h (2)

Довжину штабеля визначають за правилом „повного ящика”, за яким колоди або їх частини, що виступають за „стінку ящика”, повинні розміщуватись в його пустоті.

Рис 3.6.5. Нестандартний штабель

(3)

При вимірюванні об'єму круглих лісоматеріалів, що складені в нестандартний штабель, штабель поділяють на n однакових частин, при цьому довжина частини не повинна перевищувати 3 м. Висоту h вимірюють посередині кожної частини.

Рис. 3.6.6. Штабель на транспортному засобі

V=w*d*h (4)

Не залежно від того який вимірюється штабель, складочну міру, отриману в результаті підрахунків за формулою 2, 3 чи 4, перемножують на коефіцієнт повнодеревинності, які наведені в табл. 3.2.1. [36]

Таблиця 3.6.1.

Коефіцієнти повнодеревності штабеля

Назва круглих лісоматеріалів	Порода	Коефіцієнти повнодеревинності при довжині, м
		1,0	2,0	3,0	4,0
Баланси	Хвойні	0,67	0,64	0,56	0,56
	Листяні	0,64	0,64	0,54	0,52
Дрова	Хвойні	0,67	0,64	0,54	0,52
	Листяні	0,62	0,60	0,52	0,47

Недоліком даного методу є те, що його не можна застосовувати для ділових сортиментів з діаметром понад 14 см, а також під час визначення об'ємів деревини ділових сортиментів цінних порід (дуба, бука, ясеня, береста, клена, каштана, горіха, чинари, яблуні, груші).

3.7. Експертиза якості лісоматеріалів

Визначення якості круглих лісоматеріалів проводиться окремо або одночасно з визначенням кількості в залежності від задачі експертизи.

Круглі лісоматеріали надають до приймання партіями. Партією вважається люба кількість лісоматеріалів одного призначення, оформлена одним документом про якість. Згідно вимогам ГОСТ 2292-88 існують два методи визначення якості:

1. Метод суцільного (стовідсоткового) контролю

Для визначення якості круглих лісоматеріалів суцільним контролем кожна колода в партії підлягає огляду з метою виявлення дефектних одиниць прийняття рішення щодо придатності продукції до постачання і використання за призначенням. Якість круглих лісоматеріалів хвойних і листяних порід визначають на відповідність вимогам ДСТУ 1311-2001 ,ГОСТ 2140-81, ГОСТ 16483.7-71, ГОСТ 22299-76, ГОСТ 9462-88, ГОСТ 17231-78, ГОСТ 9463-88, ГОСТ 2292-88.

У залежності від використовуваних правил сортування пошкодження комахами визначають наступним чином:

a) відмічають наявність червоточин (їх діаметр можна подати у міліметрах, а також можна зазначити комахи, що їх утворили);

b) зазначають ступінь пошкодженості:

- якщо пошкодженість має місцевий характер, вказують довжину пошкодженої ділянки (величину подають у сантиметрах, метрах, або як відсоток від довжини круглого лісоматеріалу);

- якщо пошкоджені ділянки розрізнені, то вказують кількість червоточин на метр довжини.

Що ж до грибних уражень то забарвленість та заболонну гнилизну не вимірюють а зазначають лише її наявність. Ядрову гнилизну, в залежності від використовуваних правил сортування, або відмічають її наявність, або вимірюють діаметр кола, що охоплює зону пошкоджень (подають у сантиметрах, або як відсоток від діаметру торця круглого лісоматеріалу).

При контролі якості допускається зачистка забрудненої поверхні колод і торців для розпізнавання і виміру пороків деревини. Для виявлення внутрішніх пороків деревини може бути передбачена вибіркове торцювання колод в межах мінімального припуску за довжиною 1-2% отриманої сировини та зняття кори.

Слід також враховувати, що висота залишків сучків вимірюється в сантиметрах без врахування висоти присучкового напливу. [33]

На підставі поштучного огляду, вимірів і вибіркового торцювання експерт складає специфікацію якості лісоматеріалів наданої партії.

2. Метод вибіркового контролю якості круглих лісоматеріалів, що застосовується при перевірці якості лісоматеріалів, що вимірюються поштучно і ті що вимірюються в складських мірах.

2.1. Для перевірки якості лісоматеріалів, що вимірюються поштучно, відбір лісоматеріалів в вибірку проводиться в залежності від об'єму партії і групи діаметрів лісоматеріалів в відповідності з таблицями 3.7.1., 3.7.2., 3.7.3.

Таблиця 3.7.1.

Групи діаметрів в залежності від товщин лісоматеріалів

Група діаметрів	Діапазон товщин
А	6-18, 12-24, 16-44, 20-32, 22-36, 26-54
Б	6-24, 10-34, 14-44, 16-54, 26-64
В	10-44, 14-60, 16-64, 26-74
Г	10-54,14-74

Таблиця 3.7.2.

Кількість вибірки лісоматеріалів, що транспортуються сухопутнім транспортом

Кількість лісоматеріалів (за документами) в партіях за групами діаметрів, тис. шт.	Об'єм вибірок, % не менше	Інтервал відбору одиниць в вибірку, шт..
0,3-0,5	0,45-0,75	0,-1,2	0,8-1,7	50,0	2
0,6-1,0	0,8-1,4	1,3-2,5	1,8-3,5	40,0	2 і 3
1,1-1,6	1,5-2,3	1,6-4,3	3,6-6,0	33,3	3
1,7-2,4	2,4-3,6	4,4-6,7	6,1-9,5	25,0	4
2,5-3,3	3,7-5,3	6,8-9,7	9,6-14,0	20,0	5
3,4-4,4	5,4-7,3	9,8-13,2	14,1-19,5	16,7	6
4,5-5,6	7,4-9,7	133-17,3	19,6-2,6	14,3	7
5,7-7,0	9,8-12,4	17,4-21,9	26,1-33,54	12,5	8
7,1-8,5	12,5-15,5	22,0-27,0	33,6-42,0	11,1	9
8,6-19,0	15,6-35,0	27,1-61,0	42,1-90,0	10,0	10
19,1-32,0	35,1-59,0	61,1-95,0	90,1-125,0	6,7	15
32,1-49,0	59,1-84,0	95,1-120,0	125,1-158,0	5,0	20
49,1-80,0	84,1-120,0	120,1-160,0	158,1-210,0	4,0	25
80,1 і більше	120,1 і більше	160,1 і більше	210,1 і більше	3,0	33

Таблиця 3.7.3.

Кількість вибірки лісоматеріалів, що транспортуються водним транспортом

Кількість лісоматеріалів (за документами) в партіях за групами діаметрів, тис. шт.	Об'єм вибірок, % не менше	Інтервал відбору одиниць в вибірку, шт..
0,1-0,2	0,15-0,25	0,2-0,3	0,3-0,5	50,0	2
0,3-0,4	0,3-0,5	0,4-0,7	0,6-0,9	40,0	2 і 3
0,5-0,6	0,6-0,8	0,8-1,1	1,0-1,5	33,3	3
0,7-0,9	0,9-1,2	1,2-1,7	1,6-2,2	25,0	4
1,0-1,2	1,3-1,7	1,8-2,3	2,3-3,1	20,0	5
1,3-1,6	1,8-2,3	2,4-3,1	3,2-4,0	16,7	6
1,7-2,0	2,4-2,9	3,2-4,0	4,1-5,1	14,3	7
2,1-2,5	3,0-3,6	4,1-5,0	5,2-9,0	12,5	8
2,6-3,0	3,7-5,0	5,1-9,0	9,1-16,0	11,1	9
3,1-5,0	5,1-9,0	9,1-16,0	16,1-25,0	10,0	10
5,1-9,0	9,1-16,0	16,1-25,0	25,1-35,0	6,7	15
9,1-16,0	16,1-25,0	25,1-35,0	35,1-50,0	5,0	20
16,1-25,0	25,1-35,0	35,1-50,0	50,1-65,0	4,0	25
25,1 і більше	35,1 і більше	50,1 і більше	65,1 і більше	3,0	33

Для перевірки якості лісоматеріалів, що вимірюють в складській мірі, з однозначної партії відбирають вибірку, що складається з 300 штук лісоматеріалів. Однорідною вважається партія лісоматеріалів однієї довжини.

В партіях, що містять менше 600 штук лісоматеріалів, перевірку якості проводять поштучно. Лісоматеріали в вибірку відбирають рівномірно з різних місць партії, відповідно ГОСТ 18321-73 „ Статистичний контроль якості. Методи випадкового відбору вибірок штучної продукції”.

Якість партії лісоматеріалів при вибірковому контролі визначають встановленням фактичної якості кожної колоди в вибірці. Результати контролю розповсюджують на всю партію.

При вибірковому контролі партію приймають, якщо кількість лісоматеріалів, що не задовольняють вимоги нормативно-технічної документації, не перевищує 3% при постачання наземними видами транспорту і в судна і 5% при постачання сплавом.

3.8. Оформлення результатів експертизи лісоматеріалів

Під час проходження переддипломного стажування на ТОВ „Епіцентр К” мною разом з завідувачем складу було проведено приймальну експертизу партії круглих лісоматеріалів (соснових колод), що надійшли від ТОВ „Корона - Україна” м. Київ, вул. Московська, 29/20

Вантаж надійшов в автофургоні складений в штабель.

На початковому етапі проведення приймання лісоматеріалу ми ознайомилися з супроводжувальною документацією - видатковою накладною № РН-000070 від 12.05.2004 (дод.В), договором на постачання №7/20 від 20.11.2003. Ретельно оглянувши автофургон, наявність та цілісність пломб ми побачили, що пломби відсутні, відчинивши фургон було виявлено, що лісоматеріал був рівно складений в штабель без явних слідів проникнення. Виходячи з цього було прийнято рішення провести розрахунок об'єму лісоматеріалів в штабелі. Вимірявши висоту, довжину та ширину штабеля за допомогою вимірювальної металевої рулетки (STENLY) з ціною виміру 1мм, ми отримали наступні дані: висота штабеля 1,3 м, довжина 11,0 м, ширина 2,8 м. За допомогою формули ми розрахували складочний об'єм

Vск=1.3*11.0*2.8

який склав 40.04 м.куб. Помноживши даний результат на коефіцієнт повнодеревності 0,56, який зазначено в табл.3.6.1. ми отримали

V=40.04*0.56=22.42 м.куб.

Різниця між отриманими даними і даними заявленими в видатковій накладній становила 9,99% тому було прийнято рішення проводити приймання шляхом суцільного вимірювання, а також паралельно проводити зовнішній огляд лісоматеріалів.

В результаті зовнішнього огляду було встановлено, що:

22 колоди мають заросші сучки висотою не більше 8 мм над поверхнею колоди;

10 колод мають наступні вади деревини: сучки розміром не більше 25 мм в кількості 2-3 штуки на метрі довжини;

2 колоди мають грибні ядрові п'ятна розміром не більше 1/5 діаметра відповідного торця;

5 колод мають тріщини усушки, які не перевищують 1/20 діаметру колоди;

10 колод мають просту кривизну не більше 0,9%;

3 колоди мають нахил волокон не більше 1/4 на метр колоди;

на одній колоді присутня ребриста закомелистість не більше 1/5 комлевого торця.

Керівництво ТОВ „Епіцентр К” за даними приймального контролю вирішило залучити експерта Київської торгово - промислової палати. Було подано заявку в КТПП, на підставі якої експертові було виписано наряд на проведення експертизи. По результатах приймальної експертизи було складено акт експертизи (дод.Г.).

Висновки та пропозиції

Однією з причин глибокої економічної, науково-технічної і соціальної кризи в лісопромисловому комплексі України можна вважати практичну відсутність науково обґрунтованої національної лісової політики і стратегії, що визначає напрямок розвитку лісопромислового виробництва в перехідний період у той час, як стратегія розвитку будь-якого виробництва є одним з обов'язкових компонентів його економічної безпеки.

ТТП України здійснюють свою діяльність згідно Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, постанови Кабміну “Про підтримку діяльності торгово-промислових палат” та ряду інших нормативно-правових документів.

Важливими напрямками діяльності палат є участь в договірно-правовій роботі, договірно-інформаційному та консультаційному забезпеченні потреб споживачів, здійснення перекладацької та патентно-ліцензійної роботи, експертиз і сертифікації товарів тощо.

Торгово-промислова палата України приєдналася до Єдиної системи експертної оцінки кількості, якості та комплектності товарів системи «ТПП -Експерт - СНД», створеної торгово-промисловими палатами з метою розробки в межах СНД єдиного підходу до проведення товарознавчих експертиз.

Недостатня активність ведення робіт з міжнародної стандартизації лісоматеріалів негативно впливає і на розвиток національної стандартизації. Україна значно затримується з прямим застосуванням у промисловості і з введенням через національні стандарти методів візуального і машинного сортування круглих лісоматеріалів і пиломатеріалів різного призначення за вже прийнятими європейськими стандартами.

В Україні є лісосировинна база для розвитку деревообробної промисловості. Крім цього, до 2015 року необхідно здійснити лісорозведення на сільськогосподарських землях загальною площею близько 3 млн. га з метою окультурення сільськогосподарських ландшафтів, реалізації заходів для попередження зміни клімату, поліпшенню екологічної ситуації в країні, що буде одночасно сприяти подальшому збільшенню лісосировинної бази.

Деревообробна промисловість переборола кризу, інтенсивними темпами нарощує обсяг виробництва продукції. Однак для остаточного відновлення продуктивності деревообробної промисловості і її росту, поглиблення переробки деревини за допомогою впровадження сучасних технологій необхідні значні капітальні вкладення, у тому числі іноземні інвестиції, створення спільних підприємств і інші форми співробітництва.

Варто визнати, що по об'єктивних і суб'єктивних причинах розвиток стандартизації лісоматеріалів у рамках ІСО в останні роки значно відстає від темпів аналогічних робіт у Європі, тому при введенні нових стандартів виникають наступні розбіжності:

ь за ДСТУ EN 1311-2001 для забарвленості та заболонної гнилизни зазначають лише наявність, а за ГОСТ 2140-81 проводять вимірювання за глибиною і довжиною зони враження або за площею зони враження та її глибиною;

ь за ДСТУ EN 975-1-2001 у таблиці №2 для нормативу на тріщини всихання зустрічається термін „Іноді дозволяється”, що з юридичної точки зору важко однозначно трактувати;

ь у ДСТУ EN 1309-1-2001 вказано, що ширину необрізних пиломатеріалів та об'єм пиломатеріалів вимірюють за EN 1312, який ще не прийнято у якості ДСТУ;

ь ДСТУ 4020-2-2001 у п. 4.2.2.2. вказано, що при вимірюванні довжини колоди зі складною кривизною необхідно поділити її на прямі відрізки або відрізки з простою кривизною. Кожен відрізок повинен бути найменшої можливої довжини відповідно до стандарту. Така технологія вимірювань за своєю складністю рідко реально застосовується у торгових операціях.

Сучасні стандарти більш демократичні і дозволяють встановлювати багато вимог у технічній документації на продукцію, що виготовляється.

На практиці замість термінів та визначень понять часто застосовуються описові вирази довільної структури в основному шляхом „перекваліфікації” термінів даної та інших галузей з використанням слів побутової лексики або шляхом запозичення їх із іноземних мов.

Якість деревини залежить від породи дерева, умов його росту і наявності тих чи інших дефектів (тріщин, сучків тощо). Тому міцність і інші характеристики деревини коливаються в дуже широких межах. До того ж міцність сильно змінюється при зміні вологості, при чому зволоження супроводжується набухання, а висушування - значною усушкою деревини.

Визначення якості лісоматеріалів зводиться виключно до ідентифікації дефектів лісоматеріалів.

Дефекти утворюються в процесі росту дерева чи в деревині при порушенні технології її зберігання і переробки, можуть з'являтися при невірній експлуатації дерев'яних виробів і споруд.

В деяких випадках застосування деревини, неоднорідність її будови, що є вадою, розцінюється як перевага деревини.

Технічні вимоги до лісоматеріалів, методи вимірів обсягу, контролю якості і правила приймання можуть бути цілком приведені в договорі на чи постачання в додатку до нього. Вони також можуть бути встановлені посиланням на нормативні документи (стандарт, технічні умови, протокол) чи інші визнані сторонами документи, ідентичні екземпляри яких маються в постачальника і споживача. У цьому випадку в договорі вказують додаткові вимоги і вимоги, що відповідно до нормативного документа повинні бути визначені за згодою сторін у договорі на постачання.

Метод суцільного вимірювання досить трудомісткий проте забезпечує велику точність вимірювання об'єму круглих лісоматеріалів.

Недоліком методу вимірювання об'єму лісоматеріалів, які знаходяться в штабелі є те, що його не можна застосовувати для ділових сортиментів з діаметром понад 14 см, а також під час визначення об'ємів деревини ділових сортиментів цінних порід (дуба, бука, ясеня, береста, клена, каштана, горіха, чинари, яблуні, груші).

Якість партії лісоматеріалів при вибірковому контролі визначають встановленням фактичної якості кожної колоди в вибірці. Результати контролю розповсюджують на всю партію.

Під час проведення приймальної експертизи на ТОВ „Епіцентр К”було застосовано розроблену методику, яка показала переваги суцільного методу експертизи кількості лісоматеріалів перед методом вимірювання лісоматеріалів, що знаходяться в штабелі.

Виходячи з цього на Україні слід:

- розробити національну стратегію лісопромислового виробництва;

- для остаточного відновлення продуктивності деревообробної промисловості і її росту, поглиблення переробки деревини за допомогою впровадження сучасних технологій необхідні значні капітальні вкладення, у тому числі іноземні інвестиції, створення спільних підприємств і інші форми співробітництва;

- для більш ефективної роботи України в міжнародних системах сертифікації і стандартизації лісоматеріалів необхідне освоєння європейської методології стандартизації і принципів оцінки якості лісоматеріалів.

- призупинити дію ДСТУ EN1311-2001 до моменту введення цілісної системи нових ДСТУ на круглі та пиляні лісоматеріали, або ввести національну примітку: „У випадках користування для визначення сорту лісоматеріалів стандартів, які вимагають кількісного врахування грибних забарвлень та заболонної гнилизни, необхідно вимірювати ці вади за глибиною зони враження або за глибиною і довжиною зони враження, або за площею зони враження та її глибиною.”

- у ДСТУ EN 975-1-2001 у таблиці №2 для нормативу на тріщини всихання записати національною приміткою так само, як для пожолобленості, текстури та прямолінійності розпилювання, що їх треба обумовлювати у контракті.

- для попередження можливих юридичних непорозумінь призупинити дію ДСТУ EN 1309-1-2001 до введення EN 1312 у якості ДСТУ;

- доречніше було б вимірювати довжину колоди зі складною кривизною за найменшою відстанню між торцями;

- розробити документацію, яка б регламентувала або надавала рекомендації щодо оформлення договорів поставки, що сприятиме запобіганню невідповідністі між фактичними результатами виконання договору і результатами експертизи. Їхнє дотримання дозволить проводити висококласну експертизу лісоматеріалів на відповідність договору.

Список використаної літератури

1. Конституція України Постанова ВР від 28.06.96.

2. Закон України Про підприємництво Постанова ВР від 26.02.91.

3. Закон України Про торгово - промислові палати Постанова ВР від 02.12.97.

4. Закон України Про метрологію та метрологічну діяльність Постанова ВР від 11.02.1998.

5. Закон України Про стандартизацію Постанова ВР від17.05.2001.

6. Постанова Кабінету Міністрів України Про підтримку діяльності торгово - промислових палат України від 01.04.1999р. №529.

7. Букштынов А.Д. и др. Леса (Природа мира).-М.: Мысль, 1981.-316с.

8. Боровиков А.М. и др. Справочник по древисине. - М.: Лесная промышленность, 1989.

9. Вакин А.Т. Хранение круглого леса 2-е изд. - М.: Лесн. пром-сть, 1969.- 416с.

10. Вакин А.Т. и др. Пороки древесин.- М.: Лесн. пром-сть 1980.-112с.

11. Гошовский Н. Патентованные расхитители.// Голос Украины .-- 2003.-- 14 января 2003.-- (№ 6) .-- C.11.

12. Дерев'янко І.Г. Російсько-англо-український тлумачний Лісотехнічний словник, - К., 1995.-280 с.

13. Дубин В. Деревообрабатывающая промышленность Украины: современное состояние и перспективы развития // Ukrainian Market Review. -2003 . -№3.- C. 97-99.

14. Калашников П.П.Приемка и учет древесины.- М.: Лесн. пром-сть, 1973 г.- 216 с.

15. Кислый В.В. Оценка качества продукции лесной и деревоперерабатывающей промышленности.- М.: Лесн. пром-сть, 1975.-224с.

16. Леонтьев Н.Л. Техника испытаний древесины.- М.: Лесн. пром-сть, 1980.-152 с.

17. Музалевский В.И. Измерение влажности древесины. - М.: Лесн. пром-сть, 1976.-120 с.

18. Обозовський С.С. Теоретичні основи інформаційно-вимірювальної техніки (Загальні питання і теорія похибок).-К.: Міносвіти,1991.-221с.

19. Свиткин М.З. Контроль и управление качеством в лесной и деревообрабатывающей промышленности.- М.: Лесн. пром-сть, 1979.-216.с.

20. Сертифікація в Україні. Норматив ні акти та інші документи. Київ, 1998.

21. Чавчавадзе Е.С. Древесина хвойных.-Л.: Наука,1979.-190с.

22. Щербаков А.С. и др.. Арболіт. Повышение качества и долговечности.-М.: Лесн. пром-сть, 1979.-160с.

23. ГОСТ 9014.0-75 Лесоматериалы круглые. Хранение. Общие требования.

24. ГОСТ 2708-75 Лесоматериалы круглые. Таблицы объёмов.

25. ГОСТ 22298-76 Бревна пиловочные хвойных пород, поставляемые для экспорта. Технические требования.

26. ГОСТ 22298-76 Бревна пиловочные лиственных пород, поставляемые для экспорта. Технические требования.

27. ГОСТ 2140-81 Пороки древесины. Классификация, термины и определения, способы измерения.

28. ГОСТ 9014.1-78 Лесоматериалы круглые. Хранение. Защита дождеванием.

29. ГОСТ 9014.2-79 Лесоматериалы круглые. Хранение. Защита влагозащитными и влагозащитно - антисептическими покрытиями.

30. ГОСТ 16588-79 Лесоматериалы, пилопродукция и деревянные детали. Методы определения влажности.

31. ГОСТ 9014.3-81 Лесоматериалы круглые. Химическая защита способом опрыскивания при хранении.

32. ГОСТ 2695-83 „Пиломатериалы лиственных пород. Технические условия.

33. ГОСТ 616-83 Стойки рудничные деревянные. Технические условия ТУУ 56.196-95 Деревина дров'яна для технологічних потреб. Технічні умови.

34. ГОСТ 6564-84 Пиломатериалы и заготовки. Правила приемки, методы контроля. Маркировка и транспортирование.

35. ГОСТ 3243-88 Дрова. Технические требования.

36. ГОСТ 9463-88 Лесоматериалы круглые хвойных пород. Технические условия.

37. ГОСТ 9462-88 Лесоматериалы круглые лиственных пород. Технические условия.

38. ГОСТ 2292-88 Лесоматериалы круглые. Маркировка, сортировка, транспортирование, методы измерения и приемка.

39. ДСТУ 1.0-93 Державна система стандартизації України. Основні положення.

40. ДСТУ 2152-93 Вади деревини та дефекти обробки.

41. ДСТУ 2925-94 Якість продукції. Оцінювання якості продукції. Терміни та визначення.

42. ДСТУ 3215-95 Метрологія. Терміни та визначення.

43. ДСТУ 4020-2-2001 Лісоматеріали круглі та пиляні. Методи вимірювання та визначення об'ємів. Частина 2. Лісоматеріали круглі.

44. ДСТУ EN 975-1-2001 „Пиломатеріали. Сортування листяної деревини за зовнішнім виглядом. Частина 1Дуб і бук”.

45. ДСТУ EN 1309-1-2001 Метод вимірювання розмірів. Частина 2. Круглі лісоматеріали.

46. ОСТ 22296-76 Балансы. Технические требования на продукцию, поставляемую на експорт.