- застосування прогресивних форм і методів організації діяльності;

- освоєння у стислі терміни проектних експлуатаційних показників уведених в дію нових об'єктів нової техніки;

застосування дієвої системи індивідуальних і колективних стимулів ефективного використання основних фондів.

Ефективніше використання оборотних фондів має передбачати конкретні завдання (заходи) з економії усіх видів матеріальних ресурсів на підприємстві. При цьому розрізняють джерела та напрями економії ресурсів. Якщо джерела економії показують, за рахунок чого можна досягнути економію ресурсів, то напрями економії - яким чином, за допомогою яких заходів можна заощаджувати ті чи інші види матеріальних ресурсів [33, с.35].

Основні джерела економії матеріальних ресурсів на підприємствах:

1) зменшення маси, кількості упакування продукції;

2) зниження питомої витрати ресурсів;

3) скорочення відходів і втрат сировини та матеріалів;

4) використання відходів і побічних продуктів.

Основні напрями економії матеріальних ресурсів:

1) виробничо-технічні заходи:

- застосування ресурсозберігаючої технології;

- запровадження безвідходної технології;

2) організаційно-економічного спрямування:

- вдосконалення матеріальних нормативів;

- поліпшення організації матеріального забезпечення;

- упорядкування системи ціноутворення;

- застосування дієвої системи економічного стимулювання.

Оборотні кошти торгових підприємств становлять значну частину фінансових ресурсів. Для аналізу та оцінки ефективності функціонування оборотних коштів суб'єктів господарювання застосовують певну систему економічних показників.

Напрями підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства:

- оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва;

- скорочення тривалості виробничого циклу;

- поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення;

- пришвидшення реалізації товарної продукції.

Одним з основних напрямів підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства є оптимізація виробничих запасів. За наявними розрахунками, якщо частка виробничих запасів становить 50 % від розміру оборотних коштів, а скорочення запасів сировини та матеріалів - лише одну чверть, що цілком реально за умови належного матеріально-технічного забезпечення підприємства, вивільнюється з обороту майже 15 % від загальної величини оборотних коштів. На середніх за розміром підприємствах зменшення тривалості виробничого циклу всього на один день дозволяє зменшити обсяг незавершеного виробництва на значну суму. Якщо пришвидшити реалізацію продукції також на один день, то можливе вивільнення оборотних коштів становитиме приблизно третину обсягу залишків готової продукції на складі підприємства.

Результати аналізу діяльності підприємства і досліджень тенденцій її розвитку свідчать про існування позитивних характеристик, як постійний ріст обсягів реалізованої продукції, загальне розширення діяльності фірми. Недоліками в роботі є розпорошення функцій, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності, між різними підрозділами фірми, наявність значних розмірів дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Доцільно створити на фірмі відділ зовнішньоекономічної діяльності, об'єднавши з відділом зберігання та митного забезпечення у зв'язку з послідовністю та поєднанням завдань, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю. Для цього потрібно найняти нового працівника, який займався б підготовкою проектів зовнішньоторгових контрактів, роботою з іноземними контрагентами та виконанням інших функцій, пов'язаних із ЗЕД; також - маркетолога для досліджень внутрішнього ринку збуту товарів.

Ще одним заходом щодо подолання виявлених недоліків є зміна системи розрахунків із клієнтами, а саме - введення договірної системи розрахунків з гуртовими покупцями, надання знижок при оплаті в зазначений невеликий термін, часткова передоплата товарів.

1) Аналіз фактичних значень рентабельності активів
= рентабельність активів (%)	Значення показників за роками
	2003	2008	2009	2010	2011	2008
	-227,5	-104,0	245,0	473,7	4,7	7,62
	827,0	490,0	899,8	1456,6	1649,1
	0 (непокритий збиток)	0 (непокритий збиток)	27,22	32,52	0,29 (зросла дебіторська заборгованість)
2) Чинники, які впливають на зміну значення рентабельності активів
Економічні	Організаційні	Технологічні
Постачальники (менші матеріальні витрати) Споживачі (вчасна оплата товарів зменшує дебіторську та кредиторську заборгованості, зменшує активи) Конкуренти (спричинення пошуку економії коштів, нових ефективних способів у рекламуванні та збуті)	Система збуту продукції (швидка та вчасно проплачена реалізація продукції зменшує активи) Транспортне забезпечення (паливо, інші матеріали; схеми економічно ефективного постачання на склади представництв) Матеріально-технічне забезпечення (його вартість і ефективність використання)	Тривалість виробничого циклу (дизайн і будівництво; укладання угоди, її виконання та реалізація товарів на ринку) Запаси та незавершене виробництво (їх ефективне використання (зменшення) зменшує активи)
3) Заходи для досягнення необхідного значення рентабельності активів
Відділ зовнішньоекономічної діяльності вдосконалення системи управління, аналіз ринків, пошук дешевшої імпортної сировини та товарів, збільшення чистого прибутку	Вдосконалення системи розрахунків зменшення дебіторської заборгованості, зменшення кредиторської заборгованості, зменшення активів
4) Вагові значення заходів у очікуваній величині рентабельності активів
Відділ зовнішньоекономічної діяльності - 8 %	Вдосконалення системи розрахунків - 92 %
5) Розрахунок впливу запропонованих заходів на величину рентабельності активів

Рисунок 3.1 - Структурно-логічна схема досягнення необхідного значення рентабельності активів

Згідно отриманого завдання рекомендовані заходи повинні забезпечити зростання рентабельності активів на 7,33 % до 7,62 %. Сформуємо структурно-логічну схему досягнення заданого значення рентабельності активів (рис. 3.1).

Розглянемо саме поняття активів. Активи - це все те, що утворює майно підприємства і має вартість. Поділяються на поточні (ліквідні) і постійні (неліквідні) активи.

Поточні активи включають кошти і ті активи, які при нормальному функціонуванні підприємства протягом року перетворюються в гроші чи споживаються в процесі виробництва (оборотний капітал). Постійні активи - це ті активи, які не призначені для продажу, а постійно використовуються для виробництва продукції, її зберігання, транспортування, тобто це основний капітал (будинки, споруди, устаткування, транспорт, нематеріальні активи).

У системі бухгалтерського обліку (балансі) підприємства основний капітал обліковується під назвою необоротних активів, а оборотний капітал - оборотних активів.

Таблиця 3.3 - Характерні ознаки основних і оборотних фондів

Ознака	Основні фонди	Оборотні фонди
Тривалість функціонування у виробничому процесі	Функціонують тривалий період	Беруть участь лише в одному виробничому процесі
Зміна споживчої форми	Зберігають споживчу форму	Змінюють або повністю втрачають споживчу форму
Ступінь використання у кожному виробничому циклі	Частково	Повністю
Перенесення вартості на вартість виготовлюваної продукції	Переносять свою вартість частинами в міру спрацювання	Вартість повністю відноситься на витрати на виготовлення продукції

У реальній практиці господарювання будь-яка діяльність здійснюється у процесі взаємодії праці людини та засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим змістом є виробничими фондами підприємства, сукупність яких поділяють на основі та оборотні фонди.

Складовим елементам виробничих фондів властиві характерні ознаки, за якими розмежовують основні та оборотні фонди (табл.3.1). це уможливлює однозначне тлумачення їх сутності та значення для відтворювально-виробничих процесів.

За чинною системою обліку та статистикою на балансі підприємства постійно знаходяться об'єкти соціального призначення, які умовно називають невиробничими основними фондами.

За ринкових умов господарювання кожне підприємство для забезпечення своєї діяльності має відповідні фінансові (грошові) кошти. Під час створення та функціонування будь-якого підприємства використовуються певні джерела формування та виокремлюються відповідні види фінансових (грошових) коштів: інвестиційні (капітальні) витрати та оборотні кошти (поточні витрати).

Стартовим джерелом формування фінансових коштів підприємства завжди є статутний (акціонерний) капітал. Останній, розмір якого визначається статутом, створюється за рахунок реалізації акцій, державних коштів і приватного капіталу.

Найбільшим за розміром джерелом формування власних фінансових коштів діючої фірми є чистий прибуток від її діяльності.

Важливим джерелом формування необхідних власних коштів слугують амортизаційні відрахування на реновацію основних фондів і нематеріальних активів. Щорічно розмір амортизаційних відрахувань залежить від їх норми та балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів. У разі тимчасової потреби первинні суб'єкти господарювання можуть одержати банківський та (або) комерційний кредит за умови його повернення та сплати певного відсотка (кредитної ставки).

Через неоднакову роль окремих елементів основних фондів у процесі виробництва їх поділяють на дві частини: активну, яка безпосередньо задіяна у виробничому процесі та завдяки цьому здатна виробляти продукцію певного обсягу та якості, та пасивну, що створює необхідні умови для здійснення процесу виробництва продукції (надання послуг). До активної частини основних фондів переважно належать робочі машини й устаткування, вимірювальні та регулювальні прилади та пристрої, обчислювальна техніка, що використовується в АСУ технологічних процесів, інструмент, деякі технічні споруди.

Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках до їх сукупної вартості, характеризує видову (технологічну) структуру засобів праці. Вона тим прогресивніша й ефективніша, чим більша у складі основних фондів питома вага активної її частини, що змінюється під впливом багатьох чинників. Найбільш впливовим з них є: особливості та технічний рівень виробництва, відтворювальна структура інвестицій, вартість будівництва виробничих об'єктів і рівень цін на технологічне устаткування, територіальне розміщення підприємства тощо.

Фінансові (грошові) кошти у процесі діяльності підприємства здійснюють певний обіг (проходять грошову, виробничу та товарну стадії кругообігу).

Для знаходження величини рентабельності активів можна використовувати декілька формул:

1) показник рентабельності активів (ROA) обчислюють:

, (3.1)

де ЧП - чистий прибуток підприємства;

А- середньорічна вартість активів підприємства;

РП- обсяг реалізованої продукції;

Ррп- рентабельність реалізації продукції;

КОа- коефіцієнт оборотності активів підприємства.

2) Рентабельність чистих активів = р. 220 ф. 2 / р. 280 ф. 1 - (р. 480 ф. 1 + р. 620 ф. 1 + р. 630 ф. 1), (3.2)

де р. 220 ф. 2 - прибуток;

р. 280 ф. 1 - підсумок активу балансу;

р. 480 ф. 1 - довгострокові зобов'язання;

р. 620 ф. 1 - поточні зобов'язання;

р. 630 ф. 1 - доходи майбутніх періодів.

3) Рентабельність активів = прибуток від звичайної діяльності (або збиток від звичайної діяльності)/усі активи =

= Ф.2 р.190 (або р.195) ст.3/[Ф.1 (р.280 ст.3 + р.280 ст.4)] /2.(3.3)

Рентабельність активів характеризує результативність вкладення коштів у капітал підприємства та раціональність використання їх діючим менеджментом. Оскільки активи забезпечують усі види діяльності підприємства, рентабельність активів розраховують на підставі сукупного розміру прибутку. Показник обчислюють як “нетто” (“Звіт про фінансові результати” містить дані, необхідні для розрахунку).

Індикатором рентабельності активів виступають, по-перше, суб'єктивні вимоги інвесторів щодо дохідності, до якої вони звикли, вкладаючи свої гроші; по-друге, поточний рівень відсотків по довгострокових банківських кредитах.

Ще одним показником економічного зростання є умовно-постійні витрати. Ці умовно-змінні витрати виділяють за ступенем реагування на зміну обсягів діяльності. До умовно постійних відносять такі витрати, розмір яких не змінюється внаслідок зміни обсягів товарообігу, тобто витрати, пов'язані з управлінням діяльністю підприємства, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва (допоміжні матеріали, видатки на обслуговування виробництва, паливо на опалення, електроенергія на освітлення, амортизація основних фондів. Заробітна плата з нарахуваннями управлінського апарату та ін.).

Реорганізація структури управління націлена на підвищення ефективності роботи в зовнішньоекономічній сфері шляхом зосередження зовнішньоекономічних функцій. Нові працівники забезпечать аналітику зовнішньоекономічної діяльності, результати чого вкажуть на відмову від певних товарів, заміну їх іншими, пошуки нових напрямів роботи.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [1 ] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам.

З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;

- забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог.

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 ? 10 = 60 м²; - об'їм: V = 6 ? 10 ? 3,5 = 210 м³.

Згідно [2 ], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м². В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: S_необх. = 6 ? 8 = 48м². Отже, приміщення відповідає вимогам [2 ]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [3 ]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [4 ].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1 [5 ]

Таблиця 4.1- Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень виброшвидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n- = 3000 - 5000
Напруга в електромережі	Штучне освітлення	Поразка електрик-ним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--

4.4 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [6 ]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Период роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	I а	22 - 24	40 - 60	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації [n⁺ = (1500 ? 3000), n^? = (3000 ? 5000)] в см³ повітря [2 ], концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м³, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [7 ]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води -- міський водопровід, діюча каналізація -- господарсько-побутова [8 ] .

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

% ( 4.1 )

де е_N - коефіцієнт природної освітленості;

e_н - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;

m_N - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=10 м, В= 6 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

м²; (4.2)

_ок- світлова характеристика вікна _ок = 13,5;

к_з - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, к_з = 1,4;

S_п - площа підлоги приміщення; S_п = L·В= 10 · 6 = 60м²;

к_зд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, к_зд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

(4.3)

коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид палітурки; 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; 1;

коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; 0,65;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r₁ =3,0;

Сумарна площа світлових отворів S₀ = 16,36 м²

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Е_min складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3 [9 ].

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО еN %	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
60	IIIв	бічне	1,8	300

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [10] на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Відповідно з [11] рівень вібрації для категорії 3, тип „в”, в умовах „комфорту” не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби застосовуються не спаленні або тяжко спаленні спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата та інші.

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- електростатичного поля;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [12], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [13], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [14]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

М - відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30^!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20^!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60^° [14,15]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220 / 380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки [16].

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

4.6 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [3 ], вогнестійкість будівлі - II [4 ]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44[17].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

Згідно [18] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [19].

Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками -ВВК-8.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.

4.7 Охорона навколишнього середовища

На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕВМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища. Проте при виробленні ресурсу устаткування стає повторною сировиною і підлягає утилізації[20].

ВИСНОВКИ

ЗЕД -- поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт. Формами виробничої кооперації -- спільне виробництво на основі спеціалізації - спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів. підрядна кооперація та ін.

Процес ринкової трансформації економіки України об'єктивно супроводжується виникненням і поширенням підприємництва як головного структуроутворюючого елементу ринкового середовища. Підприємницький сектор створює сприятливі умови для становлення реальних ринкових економічних відносин, реалізації прав власності, розвитку особистої ініціативи, активізації економічних інтересів.

Сьогодні товариства відіграють важливу роль в економічному розвитку будь-якої держави. В Україні останніми роками не лише зростає загальна кількість товариств, а й їхня питома вага у загальному обсязі виробництва продукції, надання послуг і виконання робіт. Так, за питомої ваги товариств серед промислових підприємств у розмірі 14,6% вони забезпечують 63% усього промислового виробництва.

Результати аналізу діяльності ТОВ «Торезька меблева фабрика» і досліджень тенденцій її розвитку свідчать про існування позитивних характеристик, таких як постійний ріст обсягів реалізованої продукції, загальне розширення діяльності фірми та негативних - припинення експортної діяльності фірми. Недоліками в роботі є розпорошення функцій, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності, між різними підрозділами фірми, наявність значних розмірів дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Для досягнення поліпшення фінансового стану ТОВ «Торезька меблева фабрика» необхідним є удосконалення системи управління фінансовими ресурсами шляхом упровадження автоматизованих систем інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень. Упровадження автоматизованих систем інформаційного забезпечення надасть можливість зробити доступною інформацію про усі підрозділи підприємства, скоротити паперовий документообіг, що прискорить процес та підвищить якість обробки замовлень, конкурентоспроможність і рентабельність підприємства.

Це суттєво підвищить якість управління фінансовими ресурсами, забезпечить можливість оперативного збагачення наявного досвіду управління новими практичними здобутками, покращить вдосконалення управління експортними операціями на підприємстві.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного господарського суб'єкта.

Ще одним заходом щодо подолання виявлених недоліків є зміна системи розрахунків із клієнтами, а саме - введення договірної системи розрахунків з гуртовими покупцями, надання знижок при оплаті в зазначений невеликий термін, часткова передоплата товарів.

В загальному можна зробити висновки, що фінансовий стан фірми покращується, зросла активність на ринку, збільшились обсяги реалізації продукції.

На основі проведених досліджень, пропонується застосувати конкретні заходи по вдосконаленню організаційної структури управління ТОВ «Торезька меблева фабрика», а отже і діяльності організації в цілому.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. -- К.: Вид-во КНЕУ, 1998. - 268 с.

2 Герасимчук В.Г. Маркетинг. Теорія і практика. -- К.: Вища пік., 1994.

3 Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. -- К: КНЕУ, 2000. -- 360 с

4 Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. -- 2-е изд., перераб. и доп. -- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 480 с.

5 Бутинець Ф.Ф. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП. «Рута», 2001. - 544с.

6 Викентъев И.Л. Приемы рекламы и PUBLIC RELATIONS. -- СПб.: -- Изд. дом "Бизнес-Пресса", 1998. - Ч. 1. - 238 с.

7 Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. -- К.: Вид-во КНЕУ, 1998. - 268 с.

8 Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2000. - 100 с.

9 Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. -- К: КНЕУ, 2000. -- 360 с

10 Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. -- 2-е изд., перераб. и доп. -- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 480 с.

11 Котлер Ф. Маркетинг и менеджмент. -- СПб: Питер Ком, 1998. -- 896 с.

12 Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. -- СПб.: Питер, 2000. - 320 с.

13 Андрушків Б.М., Кузьмин О.Е. «Основи менеджменту».- Львів: «світ», 1995. -296 с.

14 Аппенянский А.И. «Человек и бизнес. Путь совершенства».-М.: Барс, 1995.-228с.

15 Бавыкин В. «Новый менеджмент».-М.: Экономика, 1997.-368с.

16 Бреддик У. Менеджмент в организации: Учебное пособие. - М.: «Инфра-М», 1997. - 344с.

17 Вейлл Питер. Искусство менеджмента. -М Новости, 1993. -221с.

18 Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. -М. «Дело»», 1991. - 320с.

19 Герасименко В. Ценовая политика фирмы. - 1995.-192с.

20 Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. - М.: Банки и биржи, «ЮНИТИ», 1995. - 480с.

21 Гравин В. Дятлов В. Основы кадрового менеджмента - М 1996. - 608с.

22 Дмитренко Г. //Освіта. 1995. - 16 вересня, с.15.

23 Каганец И. Психоинформационные технологии в менеджменте. //Бизнес, 1996, №29, с.28.

24 Зигерд В., Ланг Л. «Руководство без конфликтов»: сокр. пер. с нем. -М.: Экономика,1990.-335с.

25 Коротков С. Концепция менеджмента.: Учебное пособие. - 1996.-304с.

26 Кнорринг В.И. Искусство управления М БЕК, 1997. - 288 с.

27 Паркинсон С.Н. Рустамджи М.К. «Искуство управления» /пер. с англ. К. Савельева.-М.:Агенство «ФАИР»,1997. -272с.

28 Ладанов И.Д. Психология управления рыночными структурами: преобразующее лидерство. - М.: УЦ «Перспектива», 1997. - 321с.

29 Ладанов И. Д. Практический менеджмент. -М. 1995. -491 с.

30 Лукашевич В. Основы менеджмента в торговле.: Учебное пособие. - 1996.

31 Майталь Ш. Экономика для менеджеров Учебник. - пер. с англ. - М.: «Инфра-М», 1993. - 306с.

32 Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Учебник. - пер. с англ. - М.: «Дело», 1994. - 702с.

33 Радугин А. Введение в менеджмент. - Воронеж.: Высш. шк., 1995. -195с.

34 Розенберг Д. «Бизнес. Маркетинг.» Терминологический словарь. - 1997.

35 Румянцева К.Р. Менеджмент в организации. - М.: УЦ «Перспектива», 1997.

36 Редіна Н.І., Багрова І.В., Власюк В.Є., Гетьман О.О.; Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Підручник для вузів - Київ, Центр навчальної літератури, 2008.

37 Рум'янцев А.П., Рум'янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. - К.:Центр навчальної літератури, 2008.

38 Таранов П.С. «Золотая книга руководителя».-М.: Агенство «ФАИР», 1997.

39 Хеддервик К. «Финансовый и экономический анализ деятельности предприятий».-М.: Финансы и статистика, 1996.-663с.

40 Ховард К., Коротков О. Принципы менеджмента: управление в системе цивилизованного предпринимательства: Учеб. пособие. - М.: «Инфра-М», 1996.

41 Хоскинг А. Курс предпринимательства: Пер. с англ. - М.: «Международные отношения», 1993. - 352с.

42 Шекня С.В. «Управление персоналом современной организации»: учеб. пособие.-М.: Бизнес школа «Интел синтез», 1996.-300с.

43 Фатхутдинов Р.П. «Понятийный аппарат по менеджменту».-М.: АО «Бизнес-школа», 1997.-112с.

44 Фатхутдинов Р. П. «Система менеджмента».-М.:АО «Бизнес-школа», 1996.

45 Чубаков Г. Стратегия ценообразования в маркетинговой политике предприятия.-1996.-224с.

46 «Практична психологія менеджменту: Як зробити кар'єру. Як будувати організацію»: науково практичний посібник.-К.: Україна, 1994.-399с.

47 «Секреты умелого руководителя» сост. И.В. Липсиу. - М.: Экономика,1991.

48 «Енциклопедичний словник бізнесмена»: Менеджмент, маркетинг, інформатика. /під заг. Ред. М.І. Мадаванова.-К.: Техніка, 1993.-856с.

49 «Инновационный менеджмент» / под ред. С.Д. Ильенковой, - М.:ЮНИТИ, 1997.

50 Непроизводственная сфера в условиях перехода к рыночной экономике. - К.: Наукова думка, 1993.-196с.

51 Основы менеджмента и маркетинга / Под ред. Р. Садегорова.- Минск.: Высшая шк. 1995.-382с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Зовнішньоторговельні операції

ДОДАТОК Б

Стратегія і мотиви створення спільного підприємства

Стратегія	Мотиви
Підвищення ефективності виробництва	скорочення обсягу витрат капіталу при створенні нових потужностей і виробництв; підвищення ефективності діючого виробництва, маркетингу і збуту продукції; доступ до дешевших факторів виробництва (сировина, робоча сила); підвищення рентабельності за рахунок ощадливої витрати ресурсів у результаті використання нової технології й організації праці; спрощення обміну патентами, ліцензіями
Розширення операцій	проникнення на новий споживчий ринок; вступ у нову сферу діяльності; набуття нової виробничої бази або нових каналів збуту; розширення і диверсифікованість існуючого виробництва шляхом випуску нових товарів, виходу в інші сектори економіки.
Зменшення ризику	одержання необхідної інформації і додаткових інвестицій; розширення можливостей реалізації товарів, послуг за рахунок виходу на новий ринок; застосування вже раніше випробуваних методів виробництва, управління реалізацією
Розвиток за рахунок залучення інвестицій, технологій і кваліфікованих працівників	одержання додаткових коштів, капіталу; одержання нової технології; придбання управлінського досвіду; розширення експорту; замінювання імпорту; навчання і підготовка кваліфікованих кадрів; залучення кваліфікованих працівників.

ДОДАТОК В

Схема створення спільного підприємства в Україні

ДОДАТОК Г

Показники експортно-імпортної діяльності ЗАТ “СП Промінь-Галичина” протягом 2008 -2011рр.

№ п/п	Показники експортно-імпортної діяльності підприємства	Звітний період
		IV кварт. 2008р.	IV кварт. 2011р.
1	Контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн.	16378,83	14131,79
2	Акцизні збори, тис. грн.	35,09736	35,32952
3	Мито і митні збори, тис. грн.	76,04522	82,43599
4	Транспортні витрати, тис. грн.	1111,42	1295,415
5	Вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн.	584,9584	588,8248
6	Складські витрати, тис. грн.	292,4785	117,7655
7	Експедиторські витрати, тис. грн.	280,7803	188,4245
8	Страхові витрати, тис. грн.	70,19472	47,10647
9	Інші витрати на ЗЕД, тис. грн.	58,49514	117,7655
10	Виробнича собівартість продукції, тис. грн.	38669,92	33649,69
11	Позавиробничі витрати, тис. грн.	5849,584	5888,25
12	Ціна імпорту, тис. грн.	11,69959	12,36499
13	Кількість імпорту, тис. грн.	2573,817	2355,299
14	Коефіцієнт кредитного впливу, тис. грн.	1,196374	1,204339
15	Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис. грн.	73768,78	76051,34

Размещено на Allbest.ru