Розвиток маркетингової діяльності на підприємстві ТзОВ TBK "Львівхолод"

г) мережа магазинів самообслуговування "Рукавичка" у містах Львівської обл., у спальному районі або в районі з великими транспортними потоками, площею 350-800 м. кв., асортиментом - 3000 позицій, яскравим оформленням, цікавими акціями, середнім доступним рівнем цін для роздрібного покупця і якщо дозволяє площа супермаркету - з другим рівнем ціни (знижка при певній сумі покупки) для дрібного гурту (додаток Г).

Супермаркети цього формату вже діють у м.Перемишляни, м.Стрий, м.Трускавець, м. Камянка-Бузька , м. Сокаль , м.Львові та ін.

д) мережа магазинів сільськогосподарської техніки "Добрий господар" у містах Львівської обл. (Додаток Е).

В ТзОВ TBK "Львівхолод" - лінійно-функціональна структура управління, при якій лінійний персонал (керівник підприємства, директор департаменту, керівник відділу) мають у своєму підпорядкуванні ряд функціональних органів, кожен з яких згідно покладених функцій на основі збору та обробки інформації розробляє проект відповідного рішення, який після затвердження лінійним керівником набирає сили і передається відповідним виконавцям.

Структура підприємства створюється самим підприємством, затверджується керівником підприємства, і періодично удосконалюється у зв'язку зі зміною факторів, які на неї впливають.

Вищим органом управління Товариства згідно Статуту є його Загальні збори акціонерів.До компетенції Загальних зборів акціонерів належить: внесення змін та доповнень або затвердження Статуту Товариства в новій редакції; реорганізація Товариства; ліквідація Товариства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження проміжного та кінцевого ліквідаційного балансу; зменшення статутного капіталу; вибори членів ревізійної комісії Товариства і дострокове припинення їх повноважень; затвердження аудитора Товариства; затвердження річних звітів, бухгалтерської звітності, звіту про прибутки та збитки Товариства, розподіл його прибутків та збитків; вибори Генерального директора Товариства, інше.

Керівництво поточною діяльністю ТзОВ TBK "Львівхолод" здійснює Президент та Генеральний директор.Генеральний директор без доручення діє від імені підприємства в таких випадках: здійснює оперативне керівництво діяльністю Товариства; має право першого підпису у фінансових документах; представляє інтереси Товариства у будь-яких організаціях в Україні та за її межами; затверджує штати, укладає трудові угоди з працівниками Товариства; видає доручення від імені Товариства; відкриває у банках рахунки Товариства, бере кредит; затверджує облікову політику товариства, ведення бухгалтерського обліку та звітності; списує збитки та затверджує прибуток; виконує інші функції, необхідні для досягнення мети діяльності Товариства і забезпечення його роботи відповідно з діючим законодавством та Статутом підприємства.

Генеральному директору підпорядковуються директори департаментів логістики, торгівлі, розвитку торгових мереж, обліку і звітності, фінансів, інформаційного забезпечення, організаційно-адміністративної роботи, технічного і матеріального забезпечення, безпеки, маркетингу, а також керівники юридичного відділу та відділу референтів та зв'язків з громадськістю.

Специфіка роботи директорів департаментів Товариства залежить від напрямку діяльності департаменту, та сприяє конкретизації вирішення виниклих проблем (додаток Д).

На даний час ТзОВ TBK "Львівхолод" співпрацює з більш ніж 1,5 тис. партнерами і є відомим у регіоні за власною маркою "Кухарочка" (додаток Е).

Метою ТзОВ TBK "Львівхолод" є отримання прибутку. Втілення цієї мети відбувається завдяки здійсненню господарської діяльності.

У складі головного підприємства є виробничий відділ та дільниця фасування сипучих продуктів. Для фасування застосовується підбір якісної сировини, яка проходить лабораторне тестування та попередню обробку.

Виробничий відділ безпосередньо займається фасуванням масла (вершкового та шоколадного) ТМ "Кухарочка". Показники випущеної продукції виробничим відділом викладені у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Обсяг випущеної продукції виробничим відділом

№ з/п	Найменування продукції	2009 р.	2010 р.	Динаміка, %
		Сума грн.	К-сть шт.	Сума грн.	К-сть шт.
1.	Масло селянське 200г/70 шт. "Кухарочка"	6328498	3750613	8448208	4368550	116
2.	Масло селянське 100г/140 шт. "Кухарочка"	436416	282860	306897	313460	111
3.	Масло шоколадне 200г/20 шт. "Кухарочка"	74794	38670	39420	17520	45
Всього:	683970	4072143	8794525	4699530	115

Результати вищенаведеної таблиці показують загалом позитивну динаміку. Так, порівняно з 2009 р. у 2010 році обсяг випущеної продукції зріс на 15 %, що в сумі складає 1 954 817 грн. Однак, якщо аналізувати показники в розрізі, то бачимо, що не по всьому асортименту вироблених одиниць фасованого масла помітна позитивна тенденція росту. Так, наприклад, виробництво масла шоколадного (200г.) ТМ "Кухарочка", питома вага якого становить у 2010 р. 0,1 % всього виробництва, порівняно з минулим роком знизилась на 55%. На таку динаміку впливає ряд показників:

- поява аналогічної продукції конкурентів на ринку за нижчими цінами;

- поява товарів - замінників;

- недостатні маркетингові заходи для продажу продукції.

Враховуючи досвід попереднього періоду у 2010 р. Товариство вирішило зменшити частку виробництва масла шоколадного ТМ "Кухарочка" порівняно з минулим періодом на 21150 одиниць продукції.

Щодо масла селянського (вершкового) ТМ "Кухарочка", то питома вага його виробництва у загальному виробництві масла становить у 2009 р. - 98,9%, а у 2010 p. - 99,5%.

Дільниця фасування сипучих продуктів володіє ширшим асортиментом готової продукції: цукор, різновид круп, панірувальні сухарі, борошно вищого ґатунку ТМ "Кухарочка". Однак, це пов'язано з тим, що для сипучих продуктів менш тривалий процес попередньої обробки. Результати фасування сипучих продуктів викладені у табл.2.2.

Таблиця. 2.2 Обсяг випущеної продукції дільниці фасування сипучих продуктів

№ з/п	Найменування продукції	2009 р.	2010 р.	Динаміка %,
		Сума грн.	К-сть шт.	Сума грн.	К-сть шт.
1	2	3	4	5	6	7
1.	Борошно в/г 2кг/6шт. "Кухарочка"	9400,0	4007,0	32271,00	12885,0	322
2.	Борошно в/г 5кг/1шт. "Кухарочка"	8717,0	1615,0	17339,0	2949,0	182
3.	Борошно в/г 10 кг/шт. "Кухарочка"	10205,0	991,0	35311,0	3286,0	332
4.	Борошно в/г Зкг/9шт. "Кухарочка"	8500,0	2460,0	19305,0	5400,0	220
5.	Крупа фас. перл. 1кг/18шт. "Кухарочка"	21847,0	23546,0	34535,0	35130,0	149
6.	Крупа фас. пшоно 1кг/18шт. "Кухарочка"	68739,0	66847,0	96700,0	103740,0	155

Таблиця

1	2	3	4	5	6	7
7.	Крупа фас. рис довг. В'єтнам. 900г/18шт. "Кухарочка"	15790,0	7265,0	23468,0	10834,0	149
8.	Крупа фас. рис парбойлд 1кг/18шт. "Кухарочка"	54501,0	21083,0	72020,0	26518,0	126
9.	Крупа фас. рис Єгипет, кр. 1кг/18шт. "Кухарочка"	166115,0	68525,0	353757,0	146476,0	214
10.	Крупа фас. кукур. 800г/18шт. «Кухарочка»	5023,0	5400,0	5574,0	5868,0	109
11.	Крупа фас. рис довг. Пакистан 900г/18шт. «Кухарочка»	103827,0	47911,0	214765,0	100357,0	209
12.	Крупа фас. пшенична 700г/18шт. «Кухарочка»	64595,0	78335,0	87713,0	126772,0	162
13.	Крупа фас. манна 800г/18шт. "Кухарочка"	187189,0	123917,0	243870,0	174754,0	141
14.	Цукор-пісок фас. 1кг/18шт. «Кухарочка»	164406,0	66949,0	239145,0	85073,0	127
15.	Крупа фас. ячмінна 700г/18шт. "Кухарочка"'	35534,0	52225,0	72213,0	100570,0	193
16.	Крупа фас. горох кол. 1кг/18шт. "Кухарочка"	44825,0	40833,0	64142,0	58625,0	144
17.	Крупа фас. гречана 1кг/18шт. "Кухарочка"	12015,0	192066,0	542310,0	226759,0	118
18.	Крупа фас. рис. Індія 900г/18шт. "Кухарочка».	67243,0	31535,0	48021,0	23087,0	73.
19.	Крупа фас. кукур. 700г/18шт. "Кухарочка"	10195,0	12596,0	23951,0	31389,0	249
20.	Крупа фас. горох ціл. 1кг/18шт. "Кухарочка"	4233,0	3626,0	13636,0	13075,0	361
21.	Цукор пісок 5кг/1шт. "Кухарочка"	14501,0	1040,0	21722,0	1400,0	135
22.	Цукор-пісок 10кг/1шт. "Кухарочка"	13905,0	507,0	33240,0	1115,0	220

Згідно показників таблиці, теж помітна тенденція росту обсягу виробництва продукції дільницею фасування сипучих продуктів порівняно з минулим періодом на 52 %, що в сумі становить 80370,0 грн.

Питома вага асортиментних позицій у загальній кількості різноманітна : борошна - 22,5 %, цукру - 12,9%, крупи перлової - 1,5 %, пшона - 4,6%, рису - 27,3%, пшеничної - 4,3%, манної -12,6%, ячмінної - 2,4%, гороху - 3,3%, кукурудзяної - 1,0%, гречки - 27,6%.

Якщо розглядати асортиментні позиції в розрізі, то варто сказати, що обсяг випуску деяких одиниць зріс порівняно зі звітнім періодом у 2010 р. у 2-3 рази, а по деяких - знизився на 27 %. Такі зміни відбулися за рахунок збільшення попиту населення на одну продукцію, стабільності забезпечення сировиною, пакувальними матеріалами та зміною величини витрат підприємства, які включають у собівартість продукції. Продукція ТзОВ ТВК "Львівхолод" ТМ "Кухарочка" вже добре знайома покупцеві західних областей України, користується значним попитом завдяки якісній сировині, ціновим фактором та маркетинговими заходами. В цілому, це сприятливо впливає на ріст показників платоспроможності та рентабельності підприємства.

Фінансовий стан ТзОВ TBK "Львівхолод" залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість товариства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Метою оцінки фінансового стану Товариства є пошук резервів підвищення рентабельності у виробництва і зміцнення комерційного розрахунку, як основи стабільної роботи Товариства та виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Сума господарських коштів, які є в розпорядженні ТзОВ TBK "Львівхолод", що визначається як результат нетто-балансу складала 226,3 тис. грн., а у 2009 р. - 8437,2 тис.грн. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі Товариства. Як видно, майновий потенціал ТзОВ TBK "Львівхолод" порівняно з минулим періодом знизився на 8210,9тис.грн. Така зміна у 2010 р. спричинила великими капіталовкладеннями у будівництво нових об'єктів роздрібної торгівлі у районних центрах Львівської області, а також у м.Львові.

Аналіз фінансового стану ТзОВ TBK "Львівхолод" засвідчує, що діяльність фірми успішно розвивається: збільшується обсяг випуску продукції, розробляються зразки нової продукції, розширюється система збуту . У 2009 - 2010 p.p. з метою ознайомлення покупця з ТМ "Куххарочка" ТзОВ TBK "Львівхолод" неодноразово проводили різноманітні призові акції, що дозволило збільшити реалізацію продукції.

Поряд з активним веденням торгівельної діяльності, було здійснено ряд заходів господарського характеру: розпочато реконструкцію торгівельних об'єктів (магазинів) компаній, оновлено торгівельне обладнання існуючих, проведено монтаж систем вентиляції на ділянках виробництва і на об'єктах невиробничого характеру.

На даний час компанія "Львівхолод" - це одне з прогресуючих молодих вітчизняних підприємств з загальною чисельністю працівників 1700 чоловік, з них понад 600 працює на головному підприємстві, яке реалізує на українському ринку продукцію та послуги високої якості, дбає про смаки та попит населення, доброзичливо вітає свого покупця найвищим сервісом, та чесно сплачує податки та відрахування до державного та місцевого бюджетів з отриманих прибутків.

ТзОВ TBK "Львівхолод" впродовж своєї діяльності отримує багато нагород, серед останніх Українським рейтинговим агентством компанію "Львівхолод" визнано одним з 500-т найуспішніших підприємств України.

Ефективна діяльність і розвиток ТзОВ TBK "Львівхолод" багато в чому зобов'язане чітко спланованій організації роботи маркетингового комплексу, що постійно удосконалює свою діяльність залежно від змін зовнішнього і внутрішнього середовища.

2.2 Дослідження організації діяльності маркетингової служби підприємства

Комплексне дослідження ринку, з якого починається маркетингова діяльність на ТзОВ TBK "Львівхолод", охоплює багато напрямків. Серед них дослідження поведінки покупців, яка має свої особливості, як на споживчому ринку так і на промисловому ринку.

Сконцентровує цю роботу департамент маркетингу, який підпорядкований заступнику генерального директора і включає в себе відділ реклами та відділ маркетингового планування та досліджень(додаток Д).

Завданнями маркетингового відділу є вивчення впливу різних факторів на прийняття споживачем рішення про купівлю товару. До них належать :

- психологічні фактори;

- особисті фактори;

- фактори ситуаційного впливу;

- вплив комплексу маркетингу.

Формуючи комплекс маркетингу, маркетологи пристосовують його до потреб цільової групи споживачів.Важливого значення маркетингова служба підприємства надає аналізу етапів прийняття рішення про купівлю.

Маркетинг є визначальною ланкою всього торгівельно-виробничого процесу підприємства. Планування продажу і виробництва в обсягах і асортименті починається з планування процесу продажу продукції, яка повністю базується на наступному відслідковуванні ринку. Ринок диктує необхідність оновлення продукту чи його упаковки, ринок визначає конкретну ціну.

Вивчення поведінки споживачів ТзОВ TBK "Львівхолод" здійснює шляхом анкетування, опитування, діалогу продавця з покупцем. Про відношення до того чи іншого товару судять також за обсягом продажу і замовлень, що здійснюється торгівельним підприємством.

Маркетингова служба підприємства постійно аналізує і встановлює потенційні можливості роздрібної торгівельної мережі, до якої входять магазини "Рукавичка", що знаходяться на території м.Львова та Львської області (додаток В), роздрібна мережа головного підприємства (Додаток Б) та філії ТзОВ TBK "Львівхолод" (Додаток А).

Крім вивчення поведінки споживача, комплексне дослідження ринку передбачає аналіз ринкових можливостей, які відкриваються перед підприємством.

Маючи 15 підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування у м. Львові, 19 філій - підприємств гуртової та дрібно-роздрібної торгівлі на території Львівщини маркетингова служба ТзОВ TBK "Львівхолод" постійно аналізує їх потенційні можливості з метою розширення ринків збуту своєї продукції.

У ході таких досліджень визначається місткість ринку, частку підприємства на ньому, прогнозується попит на товар. Завдяки таким дослідженням мережа магазинів самообслуговування "Рукавичка" у містах Львівської області та м.Львова реалізує 3000 позицій товарів і ТзОВ TBK "Львівхолод" на найближчий час планує відкриття ще декількох таких магазинів.

Наступним етапом комплексного дослідження ринку є аналізування кон'юнктури ринку, що передбачає дослідження товару, співвідношення попиту і пропозиції, динаміки цін. Значну увагу приділяють вивченню діяльності конкурентів, їх сильних і слабих сторін діяльності.

Такий аналіз дає можливість оцінити ринкові можливості й визначити привабливий напрям маркетингової діяльності, на якому підприємство може досягнути конкурентних переваг.

На основі даних аналізу підприємство проводить сегментацію ринку, тобто розподіл споживачів на групи на основі різниці в їх потребах, характеристиках і поведінці. Відповідно до цього в деяких населених пунктах створюються підприємства дрібно-гуртові та гуртової торгівлі в деяких - мережа магазинів самообслуговування "Рукавичка", а в деяких мережа магазинів сільськогосподарської техніки "Добрий господар".

Відібравши один чи декілька найпривабливіших сегментів, проводять позиціювання товару на ринку, чітко визначаючи його відмінності від товарів конкурентів.

Прийнявши рішення про ринкове позиціювання, товариство розробляє комплекс маркетингу, тобто поєднання чотирьох складових: товару, ціни, методів збуту і маркетингових комунікацій.

Для цього на підприємстві створено і успішно функціонує департамент маркетингу, департамент інформаційного забезпечення, діяльність яких чітко пов'язана з департаментом торгівлі, департаментом логістики, департаментом фінансів, департаментом технічного і матеріального забезпечення, департаментом безпеки та департаментом розвитку.

Працівники вищезазначених служб тісно співпрацюють між собою з метою досягнення ефективної діяльності підприємства. Для них є розроблені положення та посадові характеристики для відповідних служб, в яких чітко визначені їх функціональні обов'язки (Додаток Ж).

Формування маркетингового комплексу - це аналіз, планування, втілення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, змінення і припинення, підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями, заради досягнення визначених завдань організації. На маркетингову діяльність впливають найрізноманітніші фактори, які класифікуються на контрольовані (внутрішні) і неконтрольовані (зовнішні).

Діяльність маркетингової служби ТзОВ TBK "Львівхолод" пов'язана з іншими службами на основі функцій, тобто виконує комплекс завдань, які необхідно здійснювати для досягнення поставлених цілей, що дає змогу перевести систему в новий, більш прогресивний стан. Серед найважливіших функцій виділені такі, як планування споживачів, планування збуту, планування просування, обслуговування, забезпечення товаром, реклама після продажу, управління маркетингом соціальної відповідальності, цінова політика, ринкові дослідження, аналіз дослідження навколишнього середовища, аналіз потреб.

Процес становлення маркетингу в економіці України відбувається в складних умовах, проте сьогодні вже можна говорити про створення нормативно-правової бази маркетингової діяльності. Пакет законів і декретів контролює і захищає конкурентне ринкове середовище та регламентує діяльність кожної складової комплексу.

Організація маркетингу - це структурна побудова для управління маркетинговими функціями. Вона встановлює підпорядкованість та відповідальність за виконання поставлених перед підприємством завдань.

Структура маркетингових служб даної компанії відноситься до функціонального типу організації служби маркетингу, де спеціалісти управляють різними видами або функціями маркетингової діяльності. Основна перевага функціональної організації - простота управління.

Виконання маркетингових функцій сприяють тому, що підприємство не тільки пристосовується до вимог ринку, запитів покупця, але й впливає на них. Управління маркетинговою діяльністю носить цілеспрямований характер.

Допоміжними засобами, що забезпечують процес планування ТзОВ TBK "Львівхолод" є засоби, які дозволяють автоматизувати технологічний процес розробки планових рішень.

Сюди входять і технічне, інформаційне, програмне, організаційне і лінгвістичне забезпечення.

Рішення є наслідком управлінської праці. Але прийняття рішення це лише половина справи. Друга її половина - реалізація наміченого. Досягти бажаного можна лише в разі забезпечення системи управління інформацією про поточні зміни як у середині підприємства так і поза ним.

Наявність високоякісної інформації дає змогу ТзОВ TBK "Львівхолод":

- одержувати конкурентні переваги;

- знижувати фінансовий ризик;

- визначати ставлення споживачів до товару, підприємства, обслуговування;

- використовувати інтуїцію;

На підприємстві розроблено систему інформації з переліком інформації необхідної для опрацювання і аналізу.

Є зовнішні і внутрішні джерела використання інформації. Джерела внутрішньої вторинної інформації на ТзОВ TBK "Львівхолод" - це бюджети, дані про збут, дані про прибуток та збитки, розрахунки клієнтів, дані про запас, результати попередніх досліджень, письмові повідомлення.

До зовнішніх джерел вторинної інформації відносяться видання інформації державних установ, періодична преса, книги, комерційна інформація. У своїй діяльності підприємство застосовує Закони України "Про захист прав споживачів", "Про рекламу", нормативні акти, що зазначені в Господарському Процесуальному Кодексі України, дані статистичної звітності та інші матеріали.

Попри всю корисність вторинних даних більшість маркетингових досліджень усе ж передбачають збирання первинних даних - інформації, одержаної для розв'язання полягають в тому, що збираються вони відповідно до чіткого визначених цілей конкретного дослідження; методологія збирання інформації розроблена і контролюється компанією. Результати таких досліджень відомі для компанії і недоступні для конкурентів.

Той чи інший метод використовують в залежності від ситуації, що склалася.

Дані досліджень і спостережень застосовують для системи прогнозування попиту споживачів і прийняття відповідних рішень щодо реалізації товарів, оновлення асортименту, коригування цін чи застосування відповідних засобів маркетингових комунікацій.

2.3 Аналіз формування інструментів маркетингу

Товар - це все те, що може задовольняти потреби і запити споживачів і пропонується на ринку з метою привертання уваги, придбання або споживання. Відповідно до концепції маркетингу товарна політика підприємства (які товари, якої якості, в якій кількості слід виробляти) має бути орієнтована на виробництво і просування на ринку конкурентоспроможних товарів, які відповідають запитам споживачів. Її суть - формування ефективного, з економічного погляду, товарного асортименту. Товари слід розглядати як сукупності споживчих властивостей, що повинні відповідати запитам споживачів.

У першу чергу купуватися будуть ті товари, які мають більший ступінь такої відповідності. На основі цього визначають товари, що мають перспективи на ринку, і ті, від виробництва яких слід відмовитися.

Об'єктом комерційної діяльності виступає товар - продукт виробничо-економічної діяльності, або природне багатство, яке має вартість і обмінюється, на ринку у грошовій формі. До товару належать, як матеріальні речі, так і нематеріальні: фізичні об'єкти, послуги, робочі технології, енергія, ідеї та інші.

У ринковому середовищі по суті всі продукти праці визнаються потенційним товаром і на них розповсюджуються товарно-грошові відносини. Номенклатура товарів на внутрішньому ринку охоплює мільйони видів і різновидів. При цьому вона з кожним роком розширюється, тому виникає необхідність класифікації величезної маси товарів та послуг.

За призначенням товари, як об'єкт комерційної діяльності, можуть бути поділені на два класи: товари широкого вжитку і товари виробничого призначення.

Товари широкого вжитку служать для задоволення особистих та сімейних потреб. Існують різні класифікації цього класу товарів - товарознавча, торгівельна, статистична, митна, міжнародна. Кожна з них має свою конкретну мету. З позицій майбутньої професії комерсанта найбільший інтерес являє торгівельна класифікація (рис. 2.1).

У наведеній класифікації використані ознаки, що характеризують товарознавчі, комерційні, маркетингові та митні аспекти товарів.

Товарна група - це укрупнений поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення. До товарної групи, наприклад, відносять м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, кондитерські вироби, тканини, швейні вироби. На базі товарних груп в торговельній практиці формують груповий асортимент.

Товарна група може бути поділена на підгрупи, які характеризуються об'єднанням видів товарів за такими ознаками як призначення, склад, стать, вік та інші. Так, група "тканини" може бути поділена на підгрупи: бавовняні, вовняні, шовкові, льняні. Товарна підгрупа служить основою для створення видового асортименту в торгівлі.

Поглиблений поділ підгруп, тобто видів товарів за стилем, фасоном, моделлю, кольором, дозволяє виділити різновиди, а в торгівлі внутрівидовий асортимент. Практична цінність такої класифікації полягає не тільки у перетворенні виробничого асортименту у торгівельний, але і в можливості ефективної товарної спеціалізації роздрібної мережі.

Товари простого асортименту налічують 5-6 різновидів (сіль, цукор, сірники), а товари складного асортименту - сотні, а інколи тисячі видових найменувань (одяг, електротовари, кондвироби).

Товари повсякденного попиту (мило, зубна паста, молоко, хліб), періодичного попиту (одяг, культтовари, будматеріали) і особливого попиту (автомобілі, меблі, електронні системи) відрізняються частотою попиту.



Рис.2.1. Класифікація товарів широкого вжитку

Складність асортименту і частота попиту широко використовуються у класифікації товарів з метою формування асортиментної політики, територіального розміщення асортименту в малих, глибинних поселеннях, селах, райцентрах, містах.

Класифікація товарів залежно від задоволення потреб - фізичних, матеріальних, соціальних, духовних потрібна для аналізу і оцінки соціальної ролі торгівлі, її впливу на формування і задоволення особистих потреб.

Фізичні потреби обмежені їжею, простим одягом, теплом. Матеріальні потреби виникають у процесі життєдіяльності людини і охоплюють, по суті, всі матеріальні блага. Група духовних потреб спрямована на забезпечення духовного відтворювання за допомогою аудіо- відеозаписів, книг, преси, культурних цінностей.

Товари виробничого призначення становлять другий значний клас об'єктів комерційної діяльності. Ці товари мають такі особливості:

- використовуються у сфері виробничого споживання;

- переносять свою вартість повністю або частково на готовий продукт у процесі виробництва;

- відрізняються надзвичайно широкою і складною номенклатурою.

Товари виробничого призначення можуть бути поділені на п'ять груп:

1)сировина, матеріали; 2) виробничі запаси; 3) напівфабрикати, запчастини; 4) машини,обладнання, устаткування; 5) інвентар.

Оцінку ступеня відповідності характеристик товару потребам і запитам споживачів виконують поетапно: попередньо, під час аналізу функціональних карт у процесі сегментації ринку; потім шляхом порівняння його характеристик і товарів-конкурентів, а також складових комплексу маркетингу (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Характеристики виробів-конкурентів

Виріб	Показник
	Ціна, грн.	ККД, %	Термін служби, роки	Вага, кг	Тепл. Потужність, кВт	Витрати газу
А	385	80	15	120	16	2,4
Б	390	82	14	130	14	2,2 -
В	388	81	15	125	15	2,3
Вагомість	0,25	0,15	0,05	0,05	0,20	0,30

Обов'язковою умовою успіху товарної політики є точне позиціювання товару на ринку - чітке його виділення з ряду інших в очах цільових споживачів.

Одержання максимального прибутку при запланованому обсязі продажу стає основним завданням стратегії ціноутворення в ринковій економіці . Цінова стратегія забезпечує довгострокове задоволення потреб споживачів шляхом оптимального поєднання внутрішньої політики розвитку підприємства і параметрів зовнішнього середовища в рамках довгострокової маркетингової стратегії. При розробці цінової стратегії кожне підприємство визначає для себе головні цілі, як наприклад, доведення до максимуму виторгу, ціни, обсягів реалізації продукції або конкурентоспроможності, забезпечення певної рентабельності. Стратегія дозволяє визначити з позицій маркетингу рівень цін і граничні ціни на окремі групи продукції. Ціноутворення завжди проводять з урахуванням номенклатури і якості продукції, її корисності, значимості, купівельної спроможності споживачів і цін конкурентів.

Маркетингова цінова політика - комплекс заходів щодо вибору загальних підходів до ціноутворення, визначення цін на нові товари і ті, що вже знаходяться на ринку, з метою:

- збільшення обсягів реалізації, товарообороту (орієнтація на збут);

- підвищення рентабельності виробництва і збільшення прибутку (орієнтація на прибуток);

- укріплення ринкових позицій підприємства (орієнтація на збереження існуючого задовільного стану справ на ринку).

Маркетингова цінова політика - це заходи, до яких належать встановлення підприємством цін на товари (послуги) і способів їх варіювання залежно від ситуації на ринку з метою оволодіння певною ринковою часткою, забезпечення наміченого обсягу прибутку, обмеження (ускладнення) діяльності конкурентів і досягнення інших стратегічних цілей.

При розробці цінової політики як складової комплексу маркетингу враховують:

- цілі підприємства;

- зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на ціноутворення;

- характер попиту (зокрема ступеня еластичності попиту за ціною);

- витрати виробництва, розподілу і реалізації товару;

- цінність товару, що відчувається і реальну його цінність;

- політику конкурентів та інші.

Визначаючи загальну цінову політику, ТзОВ TBK "Львівхолод" поєднує в інтегровану мережу окремі рішення щодо взаємозв'язку цін на товари в межах номенклатури підприємства, частоти використання спеціальних знижок і зміни цін, співвідношення цін з цінами конкурентів, способи встановлення ціни на нові товари.

Ціноутворення має велике значення для встановлення економічно вигідних ринкових відносин. Ціна і ціноутворення є важливими складовими частинами функціонування ринкового механізму в Україні. Перед усіма організаціями постає завдання призначення ціни на свої товари та послуги, в тому числі і на ТзОВ TBK "Львівхолод". У зв'язку з цим, вивчення процесу ціноутворення та особливості цінового регулювання мають велике теоретичне і практичне значення. Від цін багато в чому залежить досягнення комерційних результатів, а правильна чи помилкова цінова політика має довгострокову дію на всю подальшу діяльність.

При аналізуванні інформації про конкурентів та урядову політику в галузі ціноутворення варто помітити, що в ринковій економіці конкуренція є невід'ємною складовою, тому ця інформація має дуже важливе значення і дає змогу визначити:

· основних конкурентів виробників певного товару або його аналогів;

· показники порівнянності якості товару конкурента з якістю власного виробу;

· попит на конкурентні товари та його зміни;

· позитивні та негативні властивості товарів конкурентів;

· питому вагу конкурентів на певному ринку або його сегменті;

· фінансовий стан конкурентів, їхні прибутки за останній час;

· дії конкурентів на ринку та можливі напрямки їх зміни;

· ступінь впливу дії конкурентів на ринок;

· урядову політику в галузі ціноутворення стосовно певного виробу;

· перспективні зміни урядових заходів у галузі ціноутворення.

Зазначена інформація потрібна підприємству для аналізу й подальшого прийняття рішення з проблем ціноутворення і була проаналізована і використана в дипломній роботі.

В ринковій економіці безпосередньо на підприємстві процес ціноутворення здійснюється при певних умовах (рис.2.4). До тих умов в першу чергу належать економічна самостійність підприємства, як суб'єкта ринкових відносин, а також підприємство повинно мати змогу самостійно обирати партнерів для співробітництва на основі власної економічної стратегії та економічної ефективності.

Рис. 2.4. Умови цінової політики на ТзОВ TBK "Львівхолод"

Умовою для процесу ціноутворення на підприємстві ТзОВ TBK "Львівхолод" є також захищеність підприємства, яка передбачає що держава має створити умови або контракти, укладені в процесі господарської діяльності які будуть захищені юридично і будуть обов'язковими для виконання.

Певне значення для ціноутворення має і конкуренція на ринку, яка передбачає, що підприємство буде мати змогу вільно обирати як напрямки діяльності так і економічну стратегію, а також поведінку як суб'єкта господарювання, не зазнаючи тиску з боку монополістів.

Важливою умовою ціноутворення є рівновага ринку, яка досягається тоді, коли попит споживачів на будь-який товар відповідає його пропозиції.

В умовах ринкової економіки, тобто коли ринок конкурентний, ціна є регулятором суспільного виробництва. У процесі зміни життєвого циклу товару змінюються обсяги реалізації, прибутковості, у результаті чого відбувається переливання капіталу з однієї галузі (сфери) діяльності в іншу. Зниження ціни й попиту на товар призводить до закриття виробництва, а вивільнені ресурси спрямовуються на виробництво продукції, що має попит.

На ТзОВ TBK "Львівхолод" діють такі ціни: виробнича ціна; відпускна ціна виробника; оптово-посередницька ціна; роздрібна ціна.Для ТзОВ TBK "Львівхолод", які для інших підприємств, системи оподаткування та податкове законодавство є зовнішнім середовищем. Тому основним завданням Товариства, як платника, є пристосування до наявних умов сплати податків до бюджетів різних рівнів (табл.2.4).

Згідно показників таблиці, спостерігаємо позитивну динаміку росту сплачених сум до бюджетів обох рівнів. Так у 2009 р. сплачена до державного бюджету сума 10078,2 тис. грн. в 1,6 рази перевищує суму платежів, сплачених у 2007 р., яка становила 6 946,9 тис.грн. Частка сплачених платежів до місцевого бюджету відносно державного бюджету становить у 2007р. - 42,9%, у 2008 р. - 44,5%, у 2009р. - 25,8%, у 2010р. - 30,6%.

Як видно, тенденція збільшення перерахування податкових платежів свідчить про збільшення обсягу здійснюваних Товариством прибуткових операцій, можливу економію та ефективне використання ресурсів.Для зменшення податкового навантаження при податковому плануванні Товариство використовує різні прийоми оптимізації оподаткування.

Після сплати з балансового прибутку відповідного податку у підприємства залишається частина прибутку, якою воно може розпоряджатися, тобто чистий прибуток. Ця частина розподіляється за трьома напрямками: на капіталізовану і споживчу частини, а також на страхування ризику. Капіталізована частина прибутку торговельного підприємства використовується для інвестування його виробничої діяльності, інвестування в інші підприємства будь-якої сфери діяльності з метою отримання додаткового прибутку від цінних паперів; інших форм капіталовкладень, у тому числі й для розширення напрямків діяльності.За 2010 рік ТзОВ TBK "Львівхолод" отримало крім основної діяльності і ще інших операційних фінансовий дохід на загальну суму 1102,8 тнс.грн., в тому числі доходи отримані від оборотних активів - 130,2 тис.грн. від фінансування товарів - 540,7 тис.грн., пересортиці і дооцінки - 21,2 тис.грн. тощо.

Таблиця 2.4 Сплата податків та інших платежів ТзОВ ТВК "Львівхолод", тис. грн.

№ з/п	Стаття	Роки	Всього
		2007	2008	2009	2010
1	2	3	4	5	6	7
1.	Податок з доходів фізичних осіб	974,6	1457,1	1107,7	806,0	4345,4
2.	Пенсійний фонд	1656,9	2179,8	2887,5	1851,8	8576,0
3.	Фонд зайнятості	124,0	159,5	197,3	119,7	600,5
4.	Фонд соцстрахування	1486,	193,9	88,2	66,1	1834,2
5.	Оренда землі	197,1	275,6	341,0	169,2	982,9
6.	Фонд соцстрахування від нещасних випадків	46,9	80,7	108,9	69,7	306,2
7.	Збір на розвиток виноградарства	222,3	266,0	293,4	176,1	957,8
8.	Комунальний податок	16,0	19,9	23,1	11,5	70,5
9.	Плата за торговий патент та ліцензії	157,5	357,4	519,7	233,9	1268,5
10.	Податок на прибуток	1638,0	1851,3	606,8	756,8	4852,9
11.	Збір за забруднення навколишнього середовища				1,2	1,2
12.	Збір з власників транспортних засобів				12,6	12,6
13.	ПДВ	1765,0	2064,0	3904,6	2190,0	9923,6
Всього:	6946,9	8905,2	10078	6484,6	32414

Таблиця

1	2	3	4	5	6	7
В тому числі в місцевий бюджет:
1.	Податок з доходів фізичних осіб	974,7	1457,1	1107,7	806,0	4345,5
2.	Оренда землі	197,1	275,6	341,0	169,2	982,9
3.	Комунальний податок	16,0	19,9	23,1	11,5	70,5
4.	Плата за торгові патенти та ліцензії	157,5	357,4	519,7	233,9"	1268,5
5.	Податок на прибуток	1638,0	1851,3	606,8	756,8	4852,9
Всього:	2983,3	3961,3	2598,3	1977,4	77667

Податок на додану вартість сплачується торговельним підприємством на загальних підставах у розмірі, встановленому для всіх підприємств національної економіки.

Цінова політика торгівельного підприємства полягає в розробці та встановленні такої торговельної надбавки, яка має забезпечити торговельному підприємству відшкодування його витрат і отримання прибутку. Водночас цінова політика торговельного підприємства суттєво відрізняється від цінової політики підприємства-виробника.

Мета цінової політики ТзОВ TBK "Львівхолод" визначає рівень торгівельної надбавки, який би забезпечував відшкодування витрат обороту торгівельного підприємства, отримання прибутку, а також розробити заходи постійного коригування торгівельної надбавки залежно від змін кон'юнктури ринку.

Принципи формування цінової політики торгівельного підприємства мають таку ж спрямованість, як і на будь-якому іншому підприємстві. Розглянемо основні з них:

1. Цінова політика торгівельного підприємства повинна бути повністю скоординована, доповнювати загальну економічну політику підприємства і бути спрямованою на ефективне здійснення цієї політики.

2. Визначення характеру і кон'юнктури ринку, на якому реалізується товар, узгодження цінової політики зі станом ринку, передбачення змін у попиті та пропозиції, урахування окремих сегментів ринку, на яких діє підприємство.

3. Урахування при розробці цінової політики організаційних особливостей діяльності торгівельного підприємства, до яких належать рівень спеціалізації підприємства, обсяги торгівельної мережі, тип магазину, форми реалізації товару, канали товароруху тощо.

4. Урахування при розробці цінової політики торгівельного підприємства , рівня і культури обслуговування споживачів.

5. Самостійність визначення торговельної надбавки дає змогу підприємству сформувати цінову політику сегменту ринку (або ринку загалом) на окремі товари, обсяг чи групи товарів. А це, у свою чергу, уможливлює формування торгівельним підприємством загальної позиції.

6. Торгівельне підприємство безпосередньо взаємодіє зі споживачами, які мають різні рівні доходів, попиту, різні смаки й вимоги до товарів. Швидко реагувати на зміни цих чинників можливо насамперед, через кінцеву розроблену ціну і її елемент - торгівельну надбавку. Підприємство розробляє таку цінову політику, що дає можливість швидко реагувати на зміни потреб споживачів і буде гнучкою.

З програмою цін працює керівник (при його відсутності заступник), який запускає програму націнки, проводить сортування за назвами, вносить нові ціни у відповідну інформативну колонку. Закриває програму націнки, проконтрольовує ваги і синхронізацію кас, контролює розміщення нових цінників.

Цінова політика ТзОВ TBK „Львівхолод" здійснюється на основі ст.189,190,191 Господарського Кодексу України. Цими статтями передбачається застосування цін у господарських зобов'язаннях та про дію вільних державних та комунальних цін.

Цінова політика на підприємстві відповідає вимозі : "Конкурентні ціни на якісний товар". Для цього проводиться моніторинг цін. При проведенні моніторингу розглядають декілька об'єктів. При фіксуванні цін продажу звертають увагу на якість, свіжість, товарний вигляд, сорт товару, що продається. Проводиться оцінка отриманої партії товару. При проведенні оцінки в першу чергу визначають якість, свіжість і товарний вигляд продукту. Перевіряється виконання заявки з якості.

Для формування продажних цін встановлюються такі дані:

- поставлена кількість; залишок; продана кількість товару, за такий же торговий день попереднього тижня (при умові наявності товару);

- додаткові чинники: весь товар даної групи ділиться на такі підгрупи, з рекомендованими націнками, що застосовуються в магазинах ТзОВ TBK "Львівхолод" (наприклад по групі цитрусових плодів): банан - 4 - 10% і вище при виконанні всіх умов формування цін продажу, апельсин - 10 -0 % і вище при виконанні всіх умов формування цін продажу, ківі - 10 - 25 % при виконанні всіх умов формування цін продажу.

У формуванні ціни товару також відіграє роль сезонність, передсвяткові і святкові дні, температура довколишнього середовища. При цьому націнка на основні товари, що продаються повинна бути спрямована не лише на збільшення обсягу, але й на заробіток.

Ціну продажу можна міняти протягом дня як в сторону збільшення так і в сторону зменшення, оцінюючи реальну ситуацію продажу.

Головні тактичні цілі цінової політики ТзОВ TBK "Львівхолод":

· забезпечення виживання компанії на ринковому сегменті, що представляє для неї інтерес;

· отримання максимального прибутку;

· підвищення конкурентоздатності товарів підприємства;

· оптимізація клієнтської дебіторської і кредиторської заборгованості (оптимізація відношень підприємства з торговельно-розподільчою мережею і покупцями).

Розробка системи скидок, премій і заохочень клієнтам в поєднанні з оптимізацією умов видачі кредиту стає важливим напрямком цінової політики ТзОВ TBK "Львівхолод".

Використовуючи комплекс маркетингових інструментів, ТзОВ TBK "Львівхолод" прагне забезпечити конкурентоздатність товару за рахунок інновацій, якості, сервісу, швидкості доставки, фінансових умов поставки і цін, що роблять продукцію привабливішою для клієнтів.

Для сучасного рівня економіки характерно, що місце виробництва товару і місце його споживання не збігаються. У часі ці процеси також не відбуваються безпосередньо один за одним. Це зумовлює певні проблеми, для розв'язання яких потрібні великі кошти. В окремих випадках вони досягають 70 % роздрібної ціни споживчого товару. Розподілити виготовлену продукцію виробник повинен раціонально, що дасть йому певний шанс виділитися серед конкурентів.

Розподіл передбачає регулювання всіх виробничих заходів, спрямованих на переміщення продукту у просторі й часі від місця виробництва до місця споживання.

На тактичному рівні завдання розподілу такі:

· робота з постійними клієнтами і залучення нових;

· одержання замовлень;

· організація виконання замовлень і постачання;

· якнайшвидша оплата продукції.

Розподіл товарів без використання посередницької мережі показано на рис. 2.5. У цьому разі виробнику необхідно самостійно впливати на споживачів, налагоджувати з кожним контакти, домовлятися про організацію постачання і вирішувати ще багато інших питань.



Рис.2. 5. Розподіл товарів без використання посередницької мережі

Якщо виробник скористається послугами посередників, таких контактів буде значно менше (рис.2.6.). Виробнику достатньо налагодити один або кілька контактів з посередником, який у подальшому опікуватиметься розподілом товарів між споживачами. Завдяки цьому усуваються розриви в часі, місці, у праві власності, що відокремлюють товари й послуги від тих, хто хотів би ними скористатися, і очевидна значна економія коштів.

Канал розподілу - це сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе право власності на конкретний товар або послуги на шляху від виробника до споживача або допомагають передати товар комусь іншому. Підприємства в умовах ринкової економіки приділяють значну увагу оптимізації процесу просування товарів від виробника, до споживача. Результати господарської діяльності здебільшого залежать від того, чи правильно вибрано канали розподілу, форми й методи збуту продукції, а також від широти асортименту та якості товару.

Рис. 2.6. Розподіл товарів через посередницьку мережу

Учасники каналу розподілу виконують кілька важливих функцій: здійснення досліджень; стимулювання збуту; налагодження контактів; встановлення придатності товару; проведення переговорів; організації руху товарів (транспортування, складування); фінансування; прийняття ризику.

Одні функції (володіння, маркування, просування) становлять прямі потоки, тобто дії, спрямовані від виробника до споживача, інші (замовлення й оплата) - зворотні потоки. Решта функцій притаманні обом напрямкам.

Розрізняють прямі, непрямі та змішані канали розподілу.

Прямі канали пов'язані з переміщенням товарів і послуг без участі посередницьких організацій. Найчастіше такі канали встановлюються між виробниками та споживачами, які самостійно контролюють свою маркетингову програму і мають обмежені цільові ринки (виробництво та споживання електроенергії). Прямий маркетинг використовують у складному технологічному виробництві, коли виробник самостійно забезпечує монтаж складного устаткування безпосередньо на підприємствах споживача, виготовляє вузькоспеціалізовані вироби і має конкретні заявки на їх виготовлення (дослідні зразки). Природно, виробник зацікавлений збувати продукцію безпосередньо споживачам за наявності власних регіональних складів. Однак, перш ніж застосувати прямий маркетинг (прямий збут), менеджери виробника повинні переконатися в тому, що продукцію підприємства буде реалізовано повністю.

Непрямі канали пов'язані з переміщенням товарів і послуг спочатку від виробника до посередника, а від нього - до споживача. Такі канали звичайно використовують підприємства й фірми, які з метою збільшення своїх ринків і обсягів збуту відмовляються від багатьох збутових функцій і витрат, а отже, від певної частки контролю над збутом, а також готові дещо послабити контакти зі споживачем.

Змішані канали поєднують перші два канали руху товарів. Наприклад, підприємства машинобудівного комплексу використовують переваги прямих контактів з постачальниками, а також реалізують продукцію через мережу посередників.Канали розподілу можна охарактеризувати за кількістю їх складовихрівнів.

Рівень каналу розподілу - це будь-який посередник, який виконує ту чи іншу роботу з наближення товару й права власності на нього до кінцевого покупця. Отже, кожний посередник, який своїми діями наближує продукт до кінцевого споживача, становить рівень каналу розподілу (рис. 2.7).

Кількість посередників обирають залежно від виду розподілу: ексклюзивного, селекційного, інтенсивного.

Ексклюзивний розподіл передбачає обмежену кількість посередників, які працюють з товарами виробника. Такий тип розподілу застосовують тоді, коли виробник контролює діяльність продавців і рівень сервісу, який вони надають.

Селекційний розподіл передбачає наявність більшої кількості посередників, ніж при ексклюзивному. Фірма встановлює добрі ділові відносини з кількома посередниками і сподівається, що їхня діяльність, пов'язана зі збутом продукції фірми, буде ефективною.

За інтенсивного розподілу виробник намагається забезпечити наявність своїх товарів у якнайбільшій кількості торгових точок. Таку стратегію застосовують здебільшого при продажу товарів повсякденного попиту.

Рис. 2.7. Рівні каналів розподілу

Канали розподілу можуть бути прямий та зворотній. Прямий канал - товар рухається від виробника до споживача. Зворотний канал товар рухається від споживача до виробника.

Для функціонування каналів розподілу слід визначити типи посередників: торговий персонал підприємства; агенції виробників; промислові дистриб'ютори; виробники-партнери, які використовують продукцію виробництва для комплектування власного продукту; дилерська мережа; оптові посередники; роздрібні посередники; спеціалізовані центри.

Ефективність каналу розподілу здебільшого залежить від взаємодії виробника та посередника. Посередник залежно від виду каналу розподілу є для виробника кінцевим споживачем, тому що при цьому виробник не контактує з покупцями цільового ринку. Виробник і посередник, об'єднавши зусилля з метою отримання переваг над конкурентами, досягнення ефекту стратегії виробництва та розподілу продукту, можуть налагодити найефективніший збутовий канал. Однак впливати на посередника після того, як він отримав товар, майже неможливо.

З метою визначення ефективності каналів розподілу здійснюється аудит їх діяльності за такими показниками:

· здатність оперативно постачати товар;

· коефіцієнт виконання замовлень (відношення кількості оперативно виконаних замовлень до відкладених);

· здатність "проштовхувати" товар;

· підтримка товарних запасів;

· особливості асортименту продукції посередника;

· методи реалізації товару;

· кваліфікація торгового персоналу;

· кредитоспроможність.

Посередники, у свою чергу, оцінюють привабливість товару для кінцевого споживача, майбутній прибуток, рівень гармонізації з основним асортиментом, аргументи позиціонування новинок, ціновий діапазон та ін. Отже, ефективність партнерства залежить від сподівань як виробників так і посередників.

Система збуту товару - одна з найважливіших у маркетинговій політиці підприємства.

Поняття розподілу поєднує регулювання всіх виробничих заходів, спрямованих на переміщення продукту в просторі і часі від місця виробництва до місця споживання.

На тактичному рівні вирішуються ряд завдань:

- робота зі старими клієнтами і залучення нових;

- одержання замовлень;

- організація виконання замовлень і постачання;

- максимально швидке одержання оплати за продукцію.

ТзОВ TBK "Львівхолод", в основному, займається гуртовою, роздрібною та дрібно роздрібною торгівлею продуктами харчування і супутніми товарами, асортиментний перелік яких сягає майже 100 груп. В структуру філій входять товарні склади загальною площею понад 15000кв.м та мережа роздрібної торгівлі, що налічує понад 70 об'єктів.

Деякі з торгових організацій можуть представляти собою збутові цілі виробничого підприємства і входити в склад структури виробничого підприємства. Інші, такі як гуртові підприємства торгівлі, різні види збутових агентів, переважно представляють собою незалежні комерційні підприємства. Існують також оптові фірми, які належать промисловим фірмам і контролюються ними. Деякі торгові посередники купляють і продають товари від свого імені, що діють як агенти і тільки організовують укладання угод купівлі-продажу.

Незважаючи на те, що при використанні послуг посередників виробник певною мірою втрачає контроль за реалізацію товарів, більшість підприємств вважає вигідним залученням посередників. Це пояснюється багатьма причинами, а саме:

- у значної частини виробників не вистачає фінансових ресурсів для здійснення прямого маркетингу;

- посередники можуть забезпечити покупцями необхідний асортимент товарів і високу якість обслуговування, використовуючи свої контакти, досвід та кваліфікацію;

- навіть, якщо виробник потенційно здатний створити власні канали розподілу, у багатьох випадках це для нього невигідно, оскільки ефективніше вкласти кошти в свій особистий бізнес.

Для ТзОВ TBK "Львівхолод" значного зменшення витрат на реалізацію товарів через посередників досягають за рахунок скорочення кількості прямих контактів із споживачами.

Усі учасники каналів розподілу виконують одну або декілька з нижче зазначених функцій:

- збирання інформації для маркетингових досліджень;

- розповсюдження позитивної інформації про товар (участь в процесі);

- встановлення і підтримка зв'язків із потенційними споживачами;

- пристосування товару до вимог споживача, а саме - сортування, комплектування, монтаж, пакування;

- формування товарного асортименту;

- проведення ділових переговорів із споживачами стосовно рівня цін та інших умов перед укладанням угод на поставку;

- організація товарного руху: транспортування і складування товару;

- часткове чи повне фінансування витрат та функціонування каналу: кредитування;

- прийняття на себе ризиків (часткове чи повне) від функціонування каналу і збуту товарів.

Довжину каналу збуту визначає кількість посередників, через яких товар проходить на шляху від виробника до споживача.

Рівень каналу збуту визначає будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо просування товару до споживача [21,с.23].

Канал нульового рівня або канал прямого маркетингу складається з виробника, який продає свій товар безпосередньо споживачами (через відділ збуту, збутові філії, мережу фірмових магазинів, посилкову торгівлю тощо). В однорівневому каналі діє один посередник. Для ТзОВ TBK "Львівхолод" це будуть вироблені, перероблені й розфасовані товари на цьому підприємстві, які реалізуються через мережу супермаркетів "Рукавичка" .

Дворівневий канал складається з двох посередників. Для ТзОВ TBK "Львівхолод" - це будуть підприємства гуртової і дрібно-гуртової торгівлі (їх філії) та дистрибютори.

Можуть бути канали з більшою кількістю рівнів, наприклад трирівнева. Така практика не застосовується на ТзОВ TBK "Львівхолод" наскільки це економічно не вигідно.