Розробка комплексної програми стимулювання збуту

- здійснювати реалізацію своєї продукції , інших матеріальних цінностей , об'єктів інтелектуальної власності на основі прямих угод, через товарні біржі, мережу власних торгових підприємств;

- реалізовувати свою продукцію (товари), майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - за державними цінами і тарифами, в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовувати контрактні ціни, що формуються відповідно до умов і цін світового ринку;

- користуватись банківськими кредитами на комерційній договірній основі;

- створювати на території України та за її межами філії, відділення, представництва відповідно до чинного законодавства;

- бути суб'єктом інвестиційної діяльності;

- продавати, обмінювати, надавати у позику, передавати безоплатно у тимчасове користування або власність належне йому устаткування, транспортер засоби, інвентар та інші матеріальні цінності за винятком тих, які не можуть бути у їх власності, юридичним та фізичним особам;

- підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи, послуги та з необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку Підприємства, необхідності збільшення доходу (прибутку);

- підприємство самостійно використовує свій прибуток (дохід);

- підприємство будує свої відносини з іншими підприємствами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності на основі договорів (угод, контрактів);

- підприємство самостійно встановлює форми, системи та розміри оплати праці, розпорядок робочого дня, тривалість оплачуваних відпусток, які не можуть бути меншими за встановлених для відповідних категорій робітників та службовців;

- підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) або через товарні біржі та інші посередницькі організації України та інших держав;

- підприємство здійснює розрахунки за своїми зобов'язаннями у безготівковому та готівковому порядку відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених Національним банком України;

- та інш.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані в обсязі та у порядку, встановленому чинним законодавством України, органам державної статистики. Підприємство використовує спрощену систему оподаткування обліку та звітності (згідно з Указом Президента України від 3 липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" з додатковими змінами відповідно до Указу Президента від 28 червня 1999 p.), а саме:

- єдиний податок - 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

- спрощена форма бухгалтерського обліку - форми Ф-1М «Баланс», Ф-2М «Звіт про фінансові результати».

Ідентифікаційний код по єдиному державному реєстрі податкового обліку України ( ЄДРПОУ ) - 21268014 .

Види діяльності ПП « Резерв - 1 » за КВЕД ( класифікація видів економічної діяльності ) :

29.24.1 Виробництво інших машин та устаткування загального призначення

33.20.1 Виробництво контрольно-вимірювальних приладів

73.10.2 Дослідження і розробка в галузі технічних наук

45.31.0 Електромонтажні роботи

51.87.0 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням

52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту

Основними видами діяльності підприємства є наступні:

1) виготовлення електронних виробів;

2) розробка автоматизованих систем збору даних з первинних приладів тих, що мають імпульсний вихід (лічильників холодної і гарячої води, лічильників електроенергії і обчислювачів теплової енергії) ;

3) розробка програмного забезпечення.

Підприємство є власником інтелектуальної власності на програмне забезпечення для наступних виробів:

1) Сповіщувачів і блоків адресної пожежної сигналізації "ФОТОН-П" і "Омега";

2) Адресної автоматизованої системи збору і обробки даних по обліку витрат холодної і гарячої води, тепла і електроенергії (АСЗОД).

Підприємство розробило і виробляє :

1) Всі типи сповіщувачів і блоків для адресної пожежної сигналізації "ФОТОН-П" і "Омега".

2) Прилади управління і складальники даних для адресних систем збору і обробки даних по енергоресурсах (АСЗОД) .

На підприємстві введена система менеджменту якості вимог міжнародного стандарту ІSO 9001:2000.

Організаційна структура управління П П «Резерв - 1» має наступний вигляд і представлена на рисунку 2.1:

Рисунок 2.1 - Організаційна структура управління П П « Резерв - 1 »

Заступник директора з питань якості відповідає за техніко-економічне планування, організацію й нормування праці ,а також за контроль якості готової продукції . Йому підпорядковані :

- випробувальна лабораторія , де здійснюються вхідний контроль та технологічний прогін ;

- ізолятор браку , де відкидається продукція , що не може негайно надійти до продажу .

Головний інженер здійснює загальне лінійне керівництво виробничими ділянками ,а також ремонтне й енергетичне обслуговування .

Головний конструктор відповідає за провадження діяльності щодо проектування нових виробів та поліпшення існуючих у виробництві .

В обов'язки заступника директора з економіки входить здійснення перспективного й оперативного планування, визначення планових показників і контроль за їхнім виконанням .У його компетенцію також входить облік показників по виробництву, продуктивності, собівартості, рентабельності, підготовка статистичної , бухгалтерської , фінансової звітності , провадження відрахувань в державний , місцевий бюджети й у позабюджетні фонди.

Маркетолог займається збутом готової продукції, відповідаючи за своєчасну доставку готової продукції в торговельну мережу в повному обсязі й асортименті , забезпечуючи дотримання вимог договорів поставки виробів.

РЕГІОНАЛЬНІ ПРЕДСТАВНИКИ:

- м. Київ: НПП „Спецпожсервіс”, Україна, 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетськая, 20/1; ПКК „Інжиніринг Систем”, Україна, м. Київ, Ін. Червонозоряний, 136,к.105

- м. Дніпропетровськ: ТОВ „МАРС-А”, Україна, 49049, м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана,63

- м. Луганськ: ТОВ ПК „Пожавтоматика”, Україна, 91022, м. Луганськ, вул. Куракина,14

- м. Львів: ЧП "Професійні Системи Безпеки", Україна, 79058, м. Львів, пр.Черновола, 59

- м. Харків: КП "Харківспецсервіс", Україна, 61018, м. Харків, вул. Деревянко, 3

- м. Хмельницький: ЧМП "СПЕЦТЕХНІКА ГРУП", Україна, 29000, р. Хмельницький, вул. Шевченка, 34, оф. 307

- РОСІЯ: ВАТ „МЕРИДІАН”, Росія, 197198, м. Санкт-Петербург, вул. Блохина,19 .

ПП « Резерв - 1 » - лауреат Всеукраїнського конкурсу Кращі підпріємства Україні в номінації «Електронна промісловість» . Також має наступні відзнаки :

1) диплом участі в сьомій міжнародній спеціалізованій виставці « ПОЖЕКСПО 2007 » ;

2) нагорода міжнародної спеціалізованої виставки «ПожТех - 2007» (Технології пожежної безпеки) «за розробку та виробництво високоефективної адресної системи пожежної сигналізації та системи управління пожежогасінням « Омега »» ;

3) диплом переможця конкурсу « На найкращу продукцію у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» в номінації «ЗАСОБИ СИГНАЛІЗАЦІЇ І АВТОМАТИКИ » за продукцію « Компоненти системи адресної пожежної сигналізації «Омега»», що проводився в рамках шостого міжнародного виставкового форуму «Технології захисту - 2007» (3 - 5 жовтня 2007 р.) в м . Київі;

4) диплом переможця конкурсу «На найкращу продукцію у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» в категорії «ЗАСОБИ СИГНАЛІЗАЦІЇ І АВТОМАТИКИ» в номінації «КОМПОНЕНТИ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ПОЖЕЖОГАСІННЯ», що проводився Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в рамках п'ятого Міжнародного виставкового форуму «Технології захисту - 2006» ( 11 - 14 жовтня 2006 р. ) в м . Києві;

5) диплом участі в другій Міжнародній конференції «Актуальні питання забезпечення пожежної безпеки в Україні», що відбувалася у м . Ялта (04 - 07 жовтня 2006 року), організатором якої було МНС України, а партнерами виступали компанії BOSH, SIEMENS, ВЕНБЕСТ;

6) диплом учасника четвертого Міжнародного виставкового форуму « Технології захисту - 2005 » ( 29 листопада - 2 грудня 2005 р.) ;

7) диплом за участь і нагорода « за розробку та виробництво високоефективної адресної системи пожежної безпеки « Омега » у Міжнародному виставковому форумі « Технології захисту - 2004 » ( 27 - 30 жовтня 2004 р.).

Варто зробити висновок,що завдяки особистому досвіду співробітників фірми,участі у найбільш відомих в Україні та світі спеціалізованих форумах, виставках, конкурсах ПП «Резерв - 1» набуло широких зв'язків в Європі і світі по постачанню сучасних комплектуючих. Таким чином, фірма зможе задовольнити вимоги кожного споживача.

2.2 Аналіз асортиментної групи

Нормативні документи по пожежній безпеці, що діють в Україні, суворо регламентують перелік будівель, споруд і приміщень, що підлягають оснащенню автоматичною пожежною сигналізацією [13].

Основні завдання протипожежних сигналізацій: своєчасне виявлення вогнища спалаху; отримання, обробка передача і представлення в заданому вигляді інформації про пожежу споживачам.

Отже, в своєму складі система пожежної сигналізації повинна мати пристрої, здатні виявити спалах і передати сигнал тривоги.

Ці функції пожежної сигналізації забезпечуються різними технічними засобами, а саме: для виявлення пожежі використовуються сповіщувачі ; для обробки протоколювання інформації і формування сигналів тривоги, що управляють, приймально-контрольна апаратура і периферійні пристрої.

Залежно від масштабу завдань, які вирішує охоронно-пожежна сигналізація, в її склад входить устаткування 4 основних категорій:

1) Устаткування централізованого управління охоронно-пожежною сигналізацією (наприклад центральний комп'ютер зі встановленим на нім ПО для управління пожежною сигналізацією) . У невеликих системах пожежної сигналізації завдання централізованого управління виконує охоронно-пожежна панель.

2) Устаткування збору і обробки інформації з датчиків охоронно-пожежної сигналізації (прилади приймально-контрольні охоронно-пожежні).

3) Сенсорні пристрої - датчики і сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації.

4) Сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації .

У системах пожежної сигналізації застосовуються теплові, димові, світлові ,іонізаційні, комбіновані і ручні сповіщувачі .

За принципом формування інформаційного сигналу про проникнення на об'єкт або пожежі сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації поділяються на активні і пасивні .

Активні сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації генерують в зоні, що охороняється сигнал і реагують на зміну його параметрів.

Пасивні сповіщувачі реагують на зміну параметрів навколишнього середовища , викликану вторгненням порушника або спалахом.

Залежно від способів виявлення тривог і формування сигналів,сповіщувачі і системи охоронно-пожежної сигналізації поділяються на неадресні, адресні і адресно-аналогові.

У неадресних системах сповіщувачі мають фіксований поріг чутливості, при цьому група сповіщувачів включається в загальний шлейф охоронно -пожежної сигналізації , у якому в разі спрацьовування одного з приладів охоронно-пожежної сигналізації формується узагальнений сигнал тривоги.

Адресні системи відрізняються наявністю в сповіщенні інформації про адресу приладу охоронно-пожежній сигналізації, що дозволяє визначити зону пожежі з точністю до місця розташування сповіщувача .

Адресно-аналогова система є найбільш інформативною і розвиненою. У такій системі застосовуються «інтелектуальні» сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації ,у яких поточні значення контрольованого параметра разом з адресою передаються приладом по шлейфу охоронно-пожежної сигналізації. Такий спосіб моніторингу використовується для раннього виявлення тривожної ситуації, отримання даних про необхідність технічного обслуговування приладів унаслідок забруднення або інших чинників. Окрім цього, адресно-аналогові системи дозволяють, не перериваючи роботу охоронно-пожежної сигналізації, програмно змінювати фіксований поріг чутливості сповіщувачів при необхідності їх адаптації до умов експлуатації на об'єкті.

Для отримання і обробки сповіщень охоронно-пожежна сигналізація використовує різні типи приймально-контрольної апаратури: центральні станції, контрольні панелі, прилади приймально-контрольні (назва визначається стандартами країни-виробника далі по тексту приймемо термін «контрольна панель . Розрізняють контрольні панелі охоронно-пожежної сигналізації для малих, середніх і великих об'єктів. Як правило, невеликі об'єкти обладнані неадресними системами, контролюючими декілька шлейфів охоронно-пожежної сигналізації, а на середніх і великих об'єктах використовуються адресні і адресно-аналогові системи.

Периферійними вважаються всі пристрої охоронно-пожежної сигналізації (окрім сповіщувачів), що мають самостійне конструктивне виконання і що підключаються до контрольної панелі охоронно-пожежної сигналізації через зовнішні лінії зв'язку. Найчастіше використовуються наступні типи периферійних пристроїв охоронно-пожежної сигналізації:

1) пульт управління - застосовується для управління пристроями охоронно-пожежної сигналізації з локальної точки об'єкту;

2) модуль ізоляції коротких замикань - використовується в кільцевих шлейфах охоронно-пожежної сигналізації для забезпечення їх працездатності у разі короткого замикання;

3) модуль підключення неадресної лінії - для контролю неадресних сповіщувачів охоронно-пожежної сигналізації;

4) релейний модуль - для розширення функції сповіщення і управління контрольної панелі;

5) модуль входу/виходу - для контролю і управління зовнішніми пристроями (наприклад автоматичними установками пожежогасінні і димоудаленія, технологічним електротехнічним і іншим інженерним устаткуванням);

6) звуковий оповісник - для сповіщення про пожежу або тривогу в необхідній точці об'єкту за допомогою звукової сигналізації;

7) світловий оповісник - для сповіщення про пожежу або тривогу в необхідній точці об'єкту за допомогою світлової сигналізації;

8) принтер повідомлень - для друку тривожних і службових системних повідомлень.

Всі пристрої охоронно-пожежної сигналізації повинні забезпечуватися безперебійним електроживленням. Як основний,як правило, використовується мережеве електроживлення контрольних панелей охоронно-пожежної сигналізації, останні пристрої живляться від низьковольтних вторинних джерел постійного струму або від шлейфу охоронно-пожежної сигналізації.

Відповідно до вітчизняних норм пожежної безпеки, охоронно-пожежна сигналізація повинна безперебійно функціонувати у разі зникнення мережевого електроживлення на об'єкті протягом доби в черговому режимі і не менше 3 годин в режимі тривоги.

Для виконання цієї вимоги охоронно-пожежна сигналізація повинна використовувати систему резервного електроживлення - додаткові джерела або вбудовані акумуляторні батареї.

Вибір того або іншого типу устаткування охоронно-пожежної сигналізації проводиться з урахуванням безлічі чинників:

1) кліматичних умов;

2) конструкторських параметрів об'єкту, що охороняється;

3) вірогідних шляхів проникнення;

4) режиму і тактики охорони.

Учасники ринку звертають особливу увагу потенційних замовників на список переваг, що отримуються ними у разі використання адресно-аналогових систем:

1) автоматичне адресне визначення місця спалаху;

2) автоматичне сповіщення співробітників охоронних підрозділів, персоналу і відвідувачів про факт (загрозі) пожежі;

3) розмежування видів пожежі - відкритий вогонь, дим;

4) контроль інтенсивності окремих видів задимлення;

5) дистанційне сповіщення про факт пожежі (передача текстових і голосових повідомлень на мобільні і стаціонарні телефони, звукові сповіщення і т.п.);

6) одночасний контроль великих і розподілених об'єктів (багатоповерхових будівель комплексів будівель);

7) можливість прихованого розміщення окремих елементів системи;

8) автоматична реакція системи на факт (загрозу) пожежі;

9) можливість інтеграції з іншими системами безпеки і інженерними системами .

Якщо ж враховувати , що сучасні об'єкти комерційної нерухомості мають велику площу і поверховість, тому обладнати їх адресними (адресно-аналоговими) системами вбачається просто необхідним , оскільки тільки так господарі можуть розраховувати на мінімальні збитки у разі спалаху.

У бакалаврському пректі я розглядатиму систему адресної пожежної сигналізації « Омега » ( АПС «Омега») , відносно якої , спираючись на інформацію , викладену вище , можемо зробити висновок , що споживачами продукції П П « Резерв - 1 » є наступні групи:

населення;

комунально-побутові й бюджетні підприємства й організації;

промислові та інші госпрозрахункові підприємства;

приватні підприємства;

підприємства-посередники .

2.3 Опис продукції , що виробляє ПП « Резерв - 1 »

Система адресної пожежної сигналізації "Омега". Система адресної пожежної сигналізації "Омега" відповідає вимогам міжнародного стандарту EN 54, Гостам і вимогам морського Регістра до пожежних систем і призначена для сигналізації про виникнення пожежі по ознакам появи диму, полум'я, підвищення температури. Технічні і функціональні можливості системи "Омега" дозволяють створити високонадійні розподілені і легко масштабовані системи пожежної сигналізації об'ємом від одиниць до чотирьох тисяч сповіщувачів . Висока достовірність виявлення пожежі , дубльовані канали зв'язку між приладами, повний контроль виконавчих пристроїв, наявність вибухобезпечного виконання дозволяють використовувати систему "Омега" на промислових підприємствах, критично важливих об'єктах, готельних комплексах ,адміністративних будівлях, офісах, складських приміщеннях .Система адресної пожежної сигналізації "Омега" забезпечує:

- найнижчі витрати з розрахунку на одиницю площі, що захищається, для середніх і великих об'єктів за рахунок модульної структури

- захищений дубльований протокол обміну по каналу зв'язку між приладом управління і приладами розширення

- мікропроцесорний аналіз сигналу в шлейфах сигналізації для запобігання саботажу

- управління пристроями автоматичної пожежогасінні, сповіщення, димоудаленія кондиціонування та ін.

Можливість об'єднання десятків систем "Омега" в єдиний комплекс, керований з ПЕВМ.

АСЗОД. Автоматизована система збору і обробки даних (АСЗОД) ,яка дозволяє організувати облік по наданню послуг населенню з водо- теплопостачання, електропостачання і водовідведення в повній відповідності з Правилами, що діють , де:

ОЛВТЕЕ - обчислювач лічильника води, теплової і електричної енергії, далі по тексту обчислювач, має 8 виконань і призначений для збору і обробки даних отримуваних від наступних блоків:

БЗД ПХВ - блок збору даних по холодній воді по будинку;

БЗДП ГВ - блок збору даних по гарячій воді по будинку;

БЗДП ЕЕ - блок збору даних по електричній енергії по будинку;

БЗДП ТЕ - блок збору даних по тепловій енергії по будинку;

БЗДК - блок збору даних по квартирі має чотири входи.

Загальна кількість, сполучених в систему обчислювачів може складати до 64 одиниць.

ОЛВТЕЕ (виконання 01-04) мають буквено-цифрову індикацію, клавіатуру світлодіодну і звукову сигналізацію, які рекомендуються до використання в будинках з черговим персоналом.

ДП - дистанційний пульт збору інформації або персональний кишеньковий комп'ютер (Palm, PSION, Pocket РС).

у всіх виконань обчислювачів є вбудований АПС, який забезпечує безперебійну роботу обчислювача при зникненні мережі ~220В впродовж не менше 12 годин .

ОЛВТЕЕ (виконання 01-08) забезпечує збір і обробку даних з первинних приладів, що встановлюються в цілому на дім , для розрахунку об'єму наданих послуг .

Існує можливість передачі даних на ПЕВМ (по Rs485 інтерфейсу) або безпосередньо з персонального кишенькового комп'ютера PSION, Palm.

При використанні ПЕВМ, можливе отримання і передача в електронному вигляді через модем або на паперовому носієві наступної інформації: почасового архіву за 70 діб,добового архіву за 370 діб, даних про споживача і про встановлені прилади обліку (серійний номер початкові свідчення, дата останньої госповерки та ін.),квитанції про спожиту кількість енергоносіїв за минулий платіжний період.

В даний час в дослідній експлуатації знаходиться АЗСОД у ВАТ «Черкасиобленерго».

Друга система упроваджена на Пермському мікрорайоні м. Харкова, яка охоплює : 33 житлових будинки , в яких встановлено: 36 лічильників холодної води, 20 лічильників гарячої води і 16 теплолічильників. Вся інформація з первинних приладів передається по лінії зв'язку безпосередньо в одну з житлово-експлуатаційних ділянок.

В бакалаврському проекті я докладно розгляну АПС « Омега » , тому що ця продукція є більш перспективною на даному етапі розвитку підприємства .

2.4 Стан ринку засобів охоронно-пожежної сигналізації (ОПС)

На цьому ринку очікуються показники зростання, що виражаються двозначним числом відсотків - особливо у всьому, що стосується встановлення адресних пристроїв і безпровідних систем[13].

За даними спеціалістов компанії «MTI Системи Безпеки», протягом 2007 р. у 52 % компаній витрати на встановлення систем пожежної сигналізації зросли від 1 до 10 % порівняно з 2006 р., у 27 % компаній - від 11 до 20 %, у 13 % компаній - від 20 % і вище.

Зараз фірми , що займаються засобами ОПС , починають заробляти на охороні житлового сектора .

Експерти оптимістично оцінюють перспективи бізнесу в сегменті пожежної сигналізації для компаній, які поклопоталися про те, щоб зібрати у себе команду професіоналів . Можливості для роботи в області пожежної сигналізації просто величезні , бо на комерційному ринку і не тільки , як і раніше ведеться інтенсивне будівництво, а це вигідно компаніям , що виробляють і продають ОПС. Перспектива розвитку ринку безпеки, а також ринку пожежної сигналізації, прив'язана до темпів зростання економіки країни в цілому. З удосконаленням базових показників розвивається і сегмент безпеки , який поступово переорієнтувався з простих рішень на складніші, комплексні, глобальні на всіх етапах введення системи в експлуатацію. Ринковий попит на системи пожежної сигналізації, а також системи безпеки в цілому залежить від тенденцій розвитку ринку комерційній нерухомості. Активне будівництво торгових ,офісних , житлових площ стимулює збільшення асортименту устаткування пожежної сигналізації.

На даному етапі повідомляється про 15% зростання продажів протипожежних систем охоронної сигналізації за минулий рік . Це відбувається за рахунок клієнтів, які часто подорожують і тому відсутні в місці свого мешкання, а також тих, хто має у власності другий будинок або квартиру, часом порожні .

Як відзначають експерти , основною опорою такого бізнесу є місцеві клієнти, яким фірму рекомендують такі ж клієнти задоволені роботою. Подібні замовники розуміють, що їх засоби витрачені не дарма і цінують обслуговування , якість і підтримку .

Ті, хто займається продажами і дістрібуцією систем охоронно-пожежної сигналізації, а також охоронним моніторингом, в основному оптимістичні в своїх прогнозах . Відзначається , що ринки пожежної сигналізації для комерційного і житлового сектора будуть упевнено рости , також за рахунок законодавства щодо правил і стандартів забезпечення пожежної безпеки . А якщо брати до уваги всю сукупність цих прогнозів - рік представляється вельми успішним .

Також на ринку відзначається досить істотна конкуренція , оскільки сутичка йде за один і той же "шматок пирога" , бо більшість виробників ще не розробили продуктів, що дозволяють розширити ринок, або бізнес-пропозицій , які поставили б нас на шлях розвитку .Сутність питання в тому, щоб зрозуміти, яким чином ми "прорвемося".

Звичайно , повністю передбачити, що відбуватиметься далі, складно . Ринок охоронно-пожежної сигналізації - сезонний. Зазвичай спостерігається сильний стрибок активності з квітня по вересень-жовтень .

Як одну з причин , чому компанії бачать певні перспективи для свого зростання, називають те , що пожорсткішали законодавчі вимоги по установці на житлових і промислових об'єктах систем пожежної сигналізації.

Спостерігається така тенденція : адресні системи використовують вже не тільки на великих, але і на малих об'єктах . Посилюються законодавчі вимоги, що на практиці дає зелене світло впровадженню адресних систем, оскільки вони більш дружні до користувача особливо в умовах надзвичайної ситуації .

Відповіді на питання до експертів: «Як би Ви оцінили стан і можливості ринку систем протипожежних сигналізацій на 2008 рік ?» розподілилися таким чином , як зображено на діаграмі , що подана в додатку Б.

Тобто ми можемо зробити висновок , що більшість експертів оцінює стан і можливості ринку систем протипожежних сигналізацій на 2008 рік як «ДУЖЕ ДОБРЕ» , отже для підприємств ,які виробляють і продають системи протипожежних сигналізацій , має сенс розробляти заходи щодо закріплення на ринку , перш за все шляхом пожвавлення свого збуту [13] .

До найбільш відомих на ринку України і Харкова виробників саме адресних систем протипожежних сигналізацій ( АСПС ) варто зазначити такі:

- ТОВ "Бучанський завод Веда", що виробляє АСПС «Адрес - 400 »;

- НВП «Меридіан» , що виробляє АСПС «Фотон - А» ;

- ТОВ «Охоронні системи » , що виробляє АСПС «ADR-3000»;

- ЗАТ "АЛАЙ" , що виробляє АСПС « АЛАЙ С-А » ;

- СУНП "ПРОМЕТЕКСУКРАЇНА ЛТД" , що виробляє АСПС «Algo Rex »;

- НТЦ "Охоронні системи" , що виробляє АСПС « GST - 500 » .

Основним конкурентом ПП «Резерв-1» на українському і харківському ринках є НВП « Меридіан » , що виробляє АСПС « Фотон - А » , бо всі останні з вищенаведених фірм мають набагато вищі ціни на свою продукцію порівняно з ПП «Резерв - 1» та НВП « Меридіан » . Якщо ж порівнювати між собою ПП « Резерв - 1 » та НВП « Меридіан » , то все ж саме « Резерв - 1 » має нижчу ціну на свій прилад завдяки тому , що є широкі зв'язкі по постачанню сучасних комплектуючих , тому існує можливість вибору поміж багатьох парнерів ,з якими « Резерв - 1 » співпрацює на основі кооперації . НВП « Меридіан » не має настільки ж широкого кола зв'язків , тому варіації щодо ціни суттєво обмежені. Також велику роль у сприйнятті покупців ваідіграють клієнти, яким фірму рекомендують такі ж клієнти задоволені роботою.І , можливо ,одним з найважливіших чинників збільшення продажів ПП«Резерв - 1 » виступають нагороди у престижних спеціалізованих конкурсах цієї галузі , бо на них звертається велика увага потенційних покупців ( що , доречі , прибувають з таких країн : Росія , Білорусія , Польща , Словакія , Австрія , Чехія , Італія , Молдова , Узбекістан , Італія ) , які за свої гроші бажають мати найкраще і найвідоміше .

2.5 Аналіз фінансового стану П П « Резерв - 1 » за формою 1М «Баланс»

2.5.1 Аналіз структури балансу

За допомогою горизонтального аналізу можна одержати цінну інформацію щодо фінансового стану підприємства. Він передбачає порівняння показників одного року з показниками другого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції змін окремих статей або їх груп, що входять у склад бухгалтерської звітності [12].

Проведемо аналіз структури і динаміки статей балансу на основі порівняльного горизонтального балансу (див. табл. 2.2), побудованого на основі даних балансу, наведеного в додатку Б [14].

Загальна вартість майна підприємства дорівнює підсумку балансу. На початок 2007 року загальна вартість майна складає 880 , 1 тис. грн., на кінець 2007 року - 307 , 4 тис. грн.

Вартість необоротних засобів на початок 2007 року складає - 64 ,4 тис. грн., на кінець 2007 року - 69 , 7 тис. грн.

Вартість оборотних засобів на початок 2007 року складає - 815 , 7 тис. грн., на кінець 2007 року - 237 , 7 тис. грн., тобто спостерігається зменшення оборотних засобів на 578 тис. грн. (29 , 14 %).

Загальна вартість майна зменшилась на 572 , 7 тис. грн., або на 35 % .

Таблиця 2.2 - Горизонтальний аналіз активу балансу за 2007 рік

Актив	Код строки	Значення	Зміни
		На початок періоду тис. грн.	На кінець періоду тис. грн.	В абсолютному вираженні тис. грн.	у відносному вираженні %
1	2	3	4	5	6
I. Необоротні активи
Незаверше будівництво	020
Основні засоби
залишкова вартість	030	0 . 2	0 . 1	0. 1	50 %
первісна вартість	031	1 .1	1. 1	0	100 %
знос	032	-107 . 6	-111 . 7	-4 . 1	103.8%
Довгострокові фінансові інвестиції	040
Відстрочені податкові активи	060	29 .7	29 .7	0	100 %
Інші необоротні активи	070
Разом по розділу I	080	64 . 4	69 . 7	5 . 3	108.2%
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	58 . 7	89 . 9	31 . 2	153.2%
Готова продукція	130
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
чиста реалізаційна вартість	160	713 . 3	83 . 3	- 630	11 .7 %
первісна вартість	161	713 . 3	83 . 3	- 630	11 .7 %
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	170	0 . 1	12 . 4	12 . 3	12400%

Таблиця 2.3 - Горизонтальний аналіз пасиву балансу за 2007 рік

Пасив	Код строки	Значення	Зміни
		На початок періоду,тис.грн.	На кінець періоду,тис.грн.	У абсолютномувираженні,тис. грн.	у відносномувираженні ,%
1	2	3	4	5	6
I. Власний капітал
Статутний капітал	3300	0 . 8	0 . 8		100,00%
Додатковий капітал	3320
Інший додатковий капітал	3330	6 . 1	6 . 1		100,00%
Нерозподілений прибуток ( непокритий збиток)	3350	208 . 9	173 . 5	- 35 . 4	83 .05 %
Разом за розділом I	3380	215 . 8	180 . 4	- 35 . 4	83 . 6 %
II. Забезпечення майбутніх виплат і платежів	4
III. Довгострокові зобов'язання	4
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	5500
Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях	5510
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	5530	568 . 1		- 568 . 1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	5550	20 . 4	5 . 7	- 14 . 7	28 %
зі страхування	5570	14 . 4	18 . 0	3 . 6	125 %
з оплати праці	5580	29 . 3	31 . 1	1 . 8	106.14%
із внутрішніх розрахунків	6600	3 . 2			100 %
Інші поточні зобов'язання	6610	28 .9	72 . 2	43 . 3	249. 9 %
Разом за розділом IV	6620	664 . 3	127 . 0	- 537 . 3	19 .11 %
БАЛАНС	6640	880 . 1	307 . 4	- 572 . 7	35 %

Дані, що наводяться в пасиві балансу (див. табл. 2.3), дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного та позикового капіталу, скільки притягнуто в оборот підприємства довгострокових та короткострокових коштів, тобто пасив показує, звідки взялися кошти, направлені на формування майна підприємства.

Нерозподілений прибуток на кінець року зменшився на 35 , 4 тис. грн. (83 , 6 %) .

У четвертому розділі «Поточні зобов'язання» ми спостерігаємо зникнення кредиторської заборгованості та зменшення поточних зобов'язань по розрахунках з бюджетом , ліквідовано заборгованість із внутрішніх розрахунків , що була на початок періоду. Разом це привело до зменшення четвертого розділу пасиву на 35 %.

2.5.2 Розрахунок і оцінка показників фінансової стійкості підприємства

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана передусім із загальною фінансовою структурою підприємства, мірою його залежності від кредиторів та інвесторів.

Показники оцінки оптимальності співвідношення власного та запозиченого капіталу підприємства можна розподілити на два блоки:

- коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел засобів;

- коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позицій видатків, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел запозичених коштів.

Серед коефіцієнтів капіталізації треба розглянути такі .

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) характеризує долю власних коштів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, що були авансовані в його діяльність[12].

к_авт = (2.1)

к_{авт. поч.} = ;

к_{авт. кін.} = .

Чим вище значення цього коефіцієнту, тим більш стійке фінансово, стабільне й незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Вважається, що джерела фінансування підприємства повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів.

Як можна побачити із розрахунків, на початок 2007 року підприємство залежало від зовнішніх кредиторів (24 % від усіх коштів складав власний капітал). На кінець 2007 року ситуація змінилася в кращий бік , і у загальній сумі капіталу на кінець 2007 року стало трохи більше власних коштів - 58 %.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення запозичених коштів і власного капіталу і розраховується по формулі:

К_ф.р =

= (2.2)

К_{ф.р.поч.} =

К_{ф.р.кін.}.=

Цей коефіцієнт дає найбільш узагальнену оцінку фінансової стійкості. Він показує, скільки одиниць притягнутих коштів приходиться на кожну одиницю власних. Збільшення показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки. Розрахунок цього коефіцієнту на початок року свідчить про несильну залежність підприємства від зовнішніх інвесторів, а на кінець року цей коефіцієнт ще зменшився і показує, що на 1 гривню власних коштів приходиться 0 ,7 грн. запозичених.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу, що показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована.

Коефіцієнт має бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Він розраховується по формулі:

К_ман = (2.3)

Значення величини власних оборотних засобів можна розрахувати:

К_в.об = І П - І А = ряд. 380 ф. 1 - ряд. 080 ф. 1 (2.4)

К_{в.об.поч.} = 215 , 8 - 64 ,4 = 151 , 4 ;

К_{в.об.кін} = 180 , 4 - 69 , 7 = 110 , 7 ;

К_{ман.поч.} =

К_{ман. кін} =

Цей показник може значно коливатися в залежності від структури капіталу й галузевої належності підприємства. Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. В даному випадку коефіцієнт збільшується в динаміці. Якщо його значення наближається до одиниці, це значить, що власники повністю фінансують своє підприємство. В нашому випадку таке значення є позитивною тенднцією.

Розрахунок коефіцієнтів капіталізації для нашого підприємства можна представити у вигляді таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Розрахунок коефіцієнтів капіталізації

Показники	Рівень показника	Нормативне значення
	На початок року	На кінець року	Зміни
Коефіцієнт фінан-сової автономії	0 ,24	0 ,58	0,34	0,5
Коефіцієнт фінан-сового ризику	3 ,07	0 ,70	- 2,37	1,0
Коефіцієнт маневровості власного капіталу	1,37	0 , 73	- 0 ,64

Загалом , чим вище рівень першого показника і нижче другого, тим більш стійке фінансове становище підприємства. В нашому випадку протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства збільшився та приблизився до нормативного значення. На кінець року він складає 0 ,58 . А фінансового ризику зменшилися і його значення трохи більше нормативного. Така динаміка показників фінансової автономії та фінансового ризику в даному випадку є позитивною тенденцією [12] .

2.3.3 Розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів ліквідності

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, які характеризують можливість своєчасного і повного проведення розрахунків по короткостроковим зобов'язанням перед контрагентами.

Аналіз платоспроможності і ліквідності важливий не тільки для підприємства, але й для зовнішніх інвесторів.

Під платоспроможністю розуміють наявність у підприємства грошових коштів і їх еквіваленті у кількості, достатній для розрахунків по кредиторській заборгованості, яка потребує негайного погашення.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Але між ними існують визначені ознаки. Від ступеня ліквідності балансу залежить його платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан активів, але й перспективний.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, строк оберту яких в гроші відповідає строку погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх в грошові кошти. Чим менше часу для того щоб даний вид активу був переведений в грошову форму, тим вище його ліквідність.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і які знаходяться в балансі в порядку зменшення ліквідності, з зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по строкам їх погашення , які знаходяться в балансі по порядку зростання таких строків [12].

В залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства підрозділяють на такі групи:

Л1. Найбільш ліквідні активи. До них відносять усі статті грошових коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції. Дана група розраховується таким чином:

Л1 = ряд. 220 ф. 1 + ряд. 230 ф. 1 + ряд. 240 ф. 1 (2.5)

Л1_поч. = 37 , 9 тис. грн.,

Л2_кін. = 21 , 3 тис. грн.

Л2. Швидко реалізуємі активи. До цієї групи активів відносять активи, для перетворення яких в грошову форму необхідно більше часу: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані. Ліквідність цих активів залежить від ряду об активних і суб'єктивних причин: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості документообігу в банках, від попиту на продукцію і конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків. Ця група розраховується як

Л2 = р.ф1(130 +140 +150 +160 +170 +180 +190 +200 + 210) (2.6)

Л2 _поч. = 719 , 1 тис. грн.;

Л2 _кін. = 119 , 2 тис. грн.

Л3. Повільно реалізуємі активи. Більший строк потребують виробничі запаси і затрати у незакінченому виробництві для перетворення в готову продукцію, а потім в грошову форму. Крім того, до цієї групи активів відносять витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, які не ввійшли в перші дві групи. Розрахунок цього показника здійснюється наступним чином:

Л3 = р.ф1(100 + 110 + 120 + 250 + 270) (2.7)

Л3 _поч. = 58 , 7 тис. грн.;

Л3 _кін. = 97 , 2 тис. грн..

Л4. Важко реалізуємі активи. До цієї групи відносяться необоротні активи підприємства, вартість яких відображено в першому розділі активу балансу:

Л4= IА = р.080 ф1 (2.8)

Л4 _поч. = 64 , 4 тис. грн.;

Л4 _кін. = 69 , 7 тис. грн.

Зобов'язання підприємства групуються у відповідності із приблизними термінами погашення. У цьому випадку групування пасивів буде умовним, тому що відсутній індивідуальний підхід до кожного підприємства і групування проводиться з загальновизнаними уявленнями про строковість погашення того чи іншого виду зобов'язання.

Використовуючи цей критерій, зобов'язання можна згрупувати наступним шляхом:

П1. Найбільш термінові зобов'язання. До них відносять кредиторську заборгованість за придбаними товарами, роботами, послугами:

П1 = р.530 ф1 (2.9)

П1 _поч. = 568 , 1 тис. грн.;

П1 _кін. = 0 грн.

П2. Короткострокові пасиви. До цієї групи відносять короткострокові позикові кошти, поточні зобов'язання по розрахункам та інші поточні зобов'язання.

Крім того, сюди слід віднести також частину пасивів, які знаходяться у другому розділі пасиву балансу “Забезпечення наступних витрат і платежів”, у частині сум, які плануються до виплати протягом року, починаючи з дати складання балансу. Таке ж обмеження відноситься і до п'ятого розділу пасиву балансу.

П2 = р.ф1( 640 - 380 - 480 - 530) (2.10)

П2 _поч. = 96 , 2 тис. грн.;

П2 _кін. = 126 , 7 тис. грн.

П3. Довгострокові пасиви. Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов'язаннями підприємства, які відображені у третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого і п'ятого розділів пасиву балансу, які не були віднесені до другої групи:

П3=р.ф1(480 +430 + 630) (2.11)

П3 _поч. = 0;

П3 _кін. = 0.

П4.Постійні (стійкі) пасиви - це стаття першого розділу пасиву балансу:

П4 = р.380 ф1 (2.12)

П4 _поч. = 215 , 8 тис. грн.;

П4 _кін. = 180 , 4 тис. грн..

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки приведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо дотримується наступна нерівність:

Л1?П1; Л2?П2; Л3?П3; Л4?П4 (2.13)

У випадку якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого у оптимальному варіанті, ліквідність відрізняється від абсолютної.

Для характеристики підприємства у таблиці 2.4 зробимо розрахунок груп активів і пасивів.

Результати розрахунків по підприємству показують, що в цій організації порівняння підсумків груп по активу і пасиву має такий вигляд:

на початок року - Л1 ? П1; Л2 ? П2; Л3 ? П3; Л4 ? П4

на кінець року - Л1 ? П1; Л2 ? П2; Л3 ? П3; Л4 ? П4

На кінець звітного періоду вже не спостерігається тенденція нестачі поточних надходжень , яка була в наявності на початок періоду . Робимо висновок , що на кінець звітного періоду баланс є абсолютно ліквідним (див. табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Аналіз ліквідності підприємства

Актив	На початок 2007 року (тис.грн)	На кінець 2007 року (тис.грн)	Пасив	На початок 2007 року (тис.грн)	На кінець 2007 року (тис.грн)	Платіжний лишок або нестача (тис.грн)
Найбільш ліквідні активи (Л1)	37 , 9	21 ,3	Найбільш негайні зобов язання(П1)	568 , 1	0	530 , 2	- 21 , 3
Швидко реалізуємі активи (Л2)	719 , 1	119 , 2	Коротко-строкові пасиви (П2)	96 , 2	126 , 7	- 622 , 9	7 , 5
Повільно реалізуємі активи (Л3)	58 , 7	97 , 2	Довго-строкові пасиви (П3)	0	0	- 58 , 7	- 97 , 2
Важко реалізуємі активи (Л4)	64 , 4	69 , 7	Постійні пасиви (П4)	215 , 8	180 , 4	151 , 4	110 , 7

Більш детальним буде аналіз ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів. Крім того такий підхід на практиці зустрічається частіше [12].

Коефіцієнт загальної ліквідності показує, в якій мірі оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Логіка, яка стоїть за розрахунком даного коефіцієнту, полягає в тому, що оборотні активи повинні бути повністю переведені в грошові кошти протягом одного року, а поточні зобов'язання також необхідно сплатити протягом року.

Згідно загальновизнаним стандартам, вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходиться в межах від одиниці до двох. Нижня межа обумовлена тим, що оборотних активів повинно бути достатньо для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія під загрозою банкрутства. Перевищення короткострокових коштів над зобов'язаннями більш ніж в два, три рази є небажаним, оскільки може свідчити про порушення структури капіталу. Аналізуючи коефіцієнт потрібно приділити увагу його динаміці. Використовуючи класифікацію активів і пасивів, наведену вище, формулу для визначення коефіцієнту загальної ліквідності можна надати у вигляді:

(2.14)

, або 123 %

, або 187 %

Можемо зробити висновок ,шо коефіцієнт знаходиться в межах норми і на початку періоду , а в кінці періоду він зростає , що є позитивною тенденцією .

Проміжній коефіцієнт ліквідності вважається більш жорстким тестом на ліквідність, тому що розраховуючи його не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів - повільно реалізуємо активи (Л3). Існують дві основні причини, по яким повільно реалізуємі активи не використовуються у розрахунках цього коефіцієнту:

чиста реалізаційна вартість таких активів при вимушеній реалізації набагато менша вартості, по якій ці активи відображені у балансі;

якщо підприємство продає свої матеріальні запаси, то виникає питання: як воно буде продовжувати свою діяльність?

Коефіцієнт проміжної ліквідності розраховується по формулі:

(2.15)

,

,

Бажано, щоб цей коефіцієнт був близько 1,5 і в даному випадку він має значення близьке до нормального .

У більшості випадків найбільш надійною є оцінка ліквідності тільки по показникам першої групи активів - грошових коштів і поточних фінансових інвестицій.

Коефіцієнт оцінки ліквідності по показникам першої групи активів називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності.

В країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2-0,35. Значення вище 0,35 не завжди бажане, тому що лишок грошових коштів свідчить про неефективне їх використання. Формула розрахунку коефіцієнту абсолютної ліквідності має вигляд:

(2.16)

;

.

Для аналізуємого підприємства розрахунок даних показників надамо у вигляді таблиці 2.6

Таблиця 2.6 - Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Показник	На початок року	На кінець року	Зміни	Оптимальне значення
Коефіцієнт загальної ліквідності	1, 23	1,87	0,61	від 1 до 2
Коефіцієнт проміжної ліквідності	1 , 13	1 , 1	- 0,12	(0,7-0,8); 1,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,05	0,16	0,11	0,2-0,35

Як видно з наведеного розрахунку, коефіцієнт загальної ліквідності на кінець 2007 року знаходиться в межах оптимального значення, тобто оборотних активів достатньо для погашення короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт проміжної ліквідності також знаходиться в межах оптимального значення.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на початку 2007 року менше нормального рівня. Виходячи з даних розрахунків, можна зробити висновок, що у підприємства недостатньо грошових коштів і його фінансовий стан на початку року дуже нестабільний ,але на кінець періоду показник вже наближається до нормального рівня , що слід сприймати як позитивну тенденцію .

При оцінці ліквідності підприємства варто також мати на увазі, що різні показники ліквідності не тільки дають характеристику стабільності фінансового стану підприємства при різному ступені обліку ліквідності коштів, але й відповідають інтересам різних зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Наприклад, для постачальників сировини й матеріалів найбільший інтерес представляє коефіцієнт абсолютної ліквідності. Банк, що дає кредит підприємству, більше уваги приділяє проміжному коефіцієнту ліквідності. Покупці в більшій мірі оцінюють ліквідність підприємства за коефіцієнтом загальної ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності застосовується також у тому випадку, коли необхідно оцінити зміни фінансової ситуації на підприємстві з погляду ліквідності, а також при виборі найбільш надійного партнера з безлічі потенційних партнерів на основі звітності.

З проведених розрахунків можна зробити висновок, що підприємство є достатньо надійним за всіма основними показниками і є цілком прийнятним партнером для постачальників , банків і покупців .

3 Розробка комплексної програми стимулювання збуту у ПП «Резерв - 1»

3.1 Обґрунтування використання стимулювання збуту для ПП «Резерв - 1»

Використання засобів стимулювання збуту рекомендується компаніям, що працюють на відносно невеликому ринку і не є на ньому світовими лідерами, оскільки їх рекламні бюджети не можна порівняти з витратами на рекламу світових лідерів. Не пропонуючи пільг продавцям і не заохочуючи споживача, таким виробникам важко змагатися за місце на ринку . Цінова конкуренція часто використовується ними в спробах розширення частки ринку, а для лідерів така політика неефективна, тому що їх зростання ґрунтується на розширенні товарної категорії в цілому [15].

При розробці програми по просуванню товару все ширше використовують поєднання декількох засобів стимулювання.

Дослідження в області стимулювання збуту показали, що:

1) В порівнянні з рекламою стимулювання збуту викликає стійкішу і більш легко вимірювану реакцію об'єму продажів;

2) Стимулювання збуту на стабільному ринку привертає чутливих до зміні ціни на товари покупців, які змінюють свої переваги, як тільки з'являється можливість придбати інший товар за нижчою ціною;

3) Стимулювання у формі зниження ціни на товар має лише короткостроковий ефект;

4) Постійні покупці зазвичай не реагують на відповідні дії з боку конкурентів і стійкі в своїх перевагах при правильно організованою програмі стимулюючих заходів в фірмі;

5) Ефективність стимулювання збуту підвищується при координації його заходів з рекламною кампанією. Як показують дослідження, цінове стимулювання проведене одній з фірм, збільшило об'єм продажів лише на 15%;

6) У поєднанні з рекламою показник виріс на 19%, а в комплексі з рекламою і демонстрацією товару на місці продажу - на 24%;

7) Необхідно враховувати, що результати по стимулюванню збуту можуть бути як позитивними, так і негативними.

Спираючись на подану вище інформацію перейдемо до частини 3.2 , де розглянемо розробку всього комплексу заходів по стимулюванню збуту .

3.2 Заходи щодо стимулювання збуту

При розробці всього комплексу заходів по стимулюванню збуту необхідно вирішити: як довго він продовжиться, які заходи стимулювання використовувати, які витрати для цього будуть потрібні , хто конкретно в ньому братиме участь. При оцінці результатів проведеного стимулювання збуту найчастіше порівнюються об'єми реалізації товару до, в процесі і після завершення всього комплексу стимулюючих заходів .

В залежності від обраного типу цільового ринку ми маємо обрати комплекс конкретних заходів стимулювання (див. Табл. 3.1) [9] .

Таблиця 3.1 - Завдання стимулювання збуту .

Тип цільового ринку	Завдання маркетингу
Ринок споживачів	Заохочення інтенсивнішого використання товару, спонукання осіб, що не користуються товаром, випробувати його, залучення до нього тих, хто купує марки конкурентів.
Ринок роздрібних торговців	Заохочення їх на включення нового товару в свій асортимент, підтримка більш високого рівня запасів товару, і пов'язаних з ним виробів, підрив заходів стимулювання, що робляться конкурентами, формування у роздрібних торговців прихильності до марки і проникнення зі своїм товаром в нові торгові точки .
Власні продавці	Заохочення їх підтримки нового товару або нової моделі, заохочення до проведення ними більшого числа відвідин клієнтів і заохочення до зусиль по підняттю рівня позасезонних продажів.

Ми обираємо для проведення заходів стимулювання збуту ринок споживачів і ринок роздрібних торговців. Тепер варто обрати конкретні заходи, спираючись на типи ринків, які будуть стимулюватися (див. табл. 3.2).

Таблиця 3 .2 - Суб'єкти стимулювання збуту і засоби вживані до них.

Суб'єкти	Засоби стимулювання збуту
Покупці	Розповсюдження зразків, купони, повідомлення про повернення грошей, упаковки, що продаються за пільговою ціною, премії, конкурси, заліки талонів, демонстрації.

Подобные документы

• Розробка програми стимулювання збуту для підприємства

  Загальна характеристика і організаційна структура ПП "Резерв - 1". Основні етапи програми стимулювання збуту продукції: проведення рекламної кампанії з допомогою засобів масової інформації, визначення тривалості та бюжетних витрат на її реалізацію.
  
  отчет по практике [97,7 K], добавлен 21.02.2010
  

• Стимулювання збуту

  Розроблення стратегії стимулювання збуту та її етапи: проведення рекламної кампанії з допомогою засобів масової інформації, визначення тривалості та бюджетних витрат на її реалізацію. Товарне стимулювання торгових посередників та корпоративних клієнтів.
  
  реферат [54,3 K], добавлен 12.02.2011
  

• Стимулювання збуту на підприємстві Філія "Черкаська ДЕД" ДП "Черкаський облавтодор"

  Комплекс маркетингових комунікацій сфери послуг. Стимулювання збуту: види, напрями, інструментарій. Аналіз маркетингової діяльності підприємства Філія "Черкаська ДЕД" ДП "Черкаський облавтодор". Характеристика системи стимулювання збуту, її ефективність.
  
  курсовая работа [51,7 K], добавлен 17.02.2010
  

• Маркетингова діяльність підприємства ВАТ "Смілянського цукрокомбінату"

  Ринки збуту підприємства, аналіз постачальників, конкурентів і споживачів. Розрахунок показників фінансового стану заводу. Заходи щодо поліпшення маркетингової діяльності в області стимулювання збуту продукції, підвищення ефективності рекламних заходів.
  
  дипломная работа [152,1 K], добавлен 23.09.2011
  

• Організація процесу розробки маркетингової програми стимулювання збуту туристичних продуктів (на прикладі туристичної фірми "АТВ – ТУР")

  Сучасні методи стимулювання продажів на ринку послуг. Значення та роль маркетингу в туризмі. Особливості діяльності підприємств туристичної сфери. Підходи до визначення ефективності заходів маркетингового стимулювання продажів туристської фірми "АТВ-ТУР".
  
  дипломная работа [188,5 K], добавлен 28.05.2015
  

• Розробка плану маркетингу для підприємства "Intertool"

  Ситуаційний аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства "Intertool". Аналіз сильних та слабких сторін підприємства і конкурентів. Розробка програми стимулювання збуту та рекламної кампанії. Організація та вибір каналів розподілу послуг.
  
  курсовая работа [109,7 K], добавлен 05.07.2012
  

• Удосконалення системи збуту на підприємстві

  Сутність та особливості системи збуту продукції. Методи стимулювання збуту продукції. Економічне обґрунтування доцільності підвищення системи збуту продукції. Обґрунтування доцільності використання реклами з метою удосконалення системи збуту продукції.
  
  курсовая работа [228,5 K], добавлен 10.12.2011
  

• Співвідношення реклами і реалізації товару

  Розкриття сутності реклами та її співвідношення з реалізацією продукції, а також з заходами стимулювання збуту. Зростання рівня обізнаності про товар або компанію, підвищення лояльності до них та стимулювання споживачів купувати більше продукції.
  
  статья [72,7 K], добавлен 31.08.2017
  

• Дослідження поведінки споживачів

  Вивчення споживачів - пріоритетний напрям дослідження на підприємстві. Способи збору даних при проведенні опитувань. Аналіз стану конкуренції та ринкових каналів. Складові елементи маркетингових комунікацій. Переваги і недоліки засобів стимулювання збуту.
  
  контрольная работа [811,2 K], добавлен 17.05.2009
  

• Маркетингове управління підприємством

  Сегментування ринку та ситуаційний аналіз середовища підприємства та конкурентів. Розробка цінової політики та програми стимулювання збуту, рекламної кампанії магазину "Техно Electronics". Організація каналів розподілу та особистого продажу товарів.
  
  курсовая работа [183,4 K], добавлен 29.12.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам