Підвищення міжнародної конкурентоспроможності промислового підприємства

Теоретичні основи механізму забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємств. Оцінка міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ "Консорціум". Шляхи підвищення міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ "Консорціум".

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 06.09.2007
Размер файла 137,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Пріоритет, організація і грамотне проведення заходів щодо реклами і стимулювання збуту дозволить компанії істотно збільшити власний валовий доход, а службі маркетингу - «виправдати» власну необхідність і ефективність, і покрити первинні витрати на власне формування та утримання.

У процесі діяльності на російському ринку ЗАТ „Консорціум” прагне досягти поставлених цілей використовуючи при цьому елементи оборонної маркетингової стратегії, яка передбачає наступне:

· ринкова позиція фірми задовільна або для проведення ата-куючої агресивної політики немає засобів;

· передбачаються відповідні заходи конкурентів чи держави, і фірма готується до них.

Небезпека при застосуванні цієї стра-тегії в тому, що якщо вчасно не помітити нових досягнень в галузі науково-технічного прогресу і дій конкурента, то можливий крах і залишення позиції на міжнародному ринку.

На нашу думку застосування даної маркетингової стратегії є помилковим, більш актуальною на сьогодення для підприємства є атакуюча маркетингова стратегія. Атакуюча стратегія передбачає активні дії, спрямо-вані на завоювання та розширення ринкової частки. На кожному товарному ринку існує оптимальна ринкова частка, що забезпе-чує необхідні норму й масу прибутку. Оптимальним вважається сегмент, де присутні 20 % покупців даного ринку, які придбають майже 80 % товару, запропонованого фірмою.

За даними маркетингових досліджень, збільшення ринкової частки на 10% супроводжується зростанням норми її прибутку в середньому на 5 %.

Існуюча залежність між величиною ринкової частки та нор-мою прибутку є причиною того, що багато фірм при плануванні маркетингу ставлять за мету розширити свій вплив на ринку.

Підприємство може вибрати атакуючу стратегію на міжнародному ринку, якщо:

· її частка на ринку нижче необхідного мінімуму або різко скоротилася в результаті дій конкурентів і не забезпечує достат-нього рівня прибутку;

· фірма випускає новий оригінальний товар на ринок;

· фірма розширює виробництво, яке окупиться лише за знач-ного збільшення обсягу товару;

· конкуренти втрачають свої позиції та створюється мож-ливість розширити ринкову квоту за рахунок невеликих витрат.

Неминучим наслідком розширення діяльності по міжнарод-ному маркетингу, зокрема, стратегії при виході на міжнародний ринок, є зростання конкуренції в глобальному масштабі. Міжнародна конкуренція стає фактором, який впливає на успіх багатьох галузей. Основу стратегії міжнародного маркетингу становлять такі підходи:

а) сегментація ринку;

б) вибір цільового ринку;

в) пошук шляхів виходу фірми на ринок;

г) вибір і застосування методів та засобів коштів маркетингу;

д) визначення часу виходу на ринок.

В основі сегментації ринку покладено загальновідоме тверд-ження про те, що кожний елемент міжнародного ринку є неодно-рідним і складається з різноманітних груп товару, регіонів, країн, покупців із неоднаковими потребами та поведінкою.

У процесі розробки стратегії ЗАТ „Консорціум” повинно визначити своє ставлення до цих груп і вирішити для себе, хто з них буде потенц-ійним покупцем конкретної товарної продукції фірми.

Отже, в контексті сказаного вище ми можемо зробити висновок, що ЗАТ „Консорціум” потребує певної оптимізації маркетингової стратегії для покращення його конкурентоспроможності на російському ринку.

3.2 Пропозиції щодо покращення міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум”

Базуючись на проведеному аналізі автором було напрацьовано ряд рекомендацій, які, на нашу думку, повинні покращити міжнародну конкурентоспроможність ЗАТ „Консорціум”. Перш за все підприємству необхідно перетворити відділ маркетингу та збуту підприємства на дієву маркетингову службу, та розділити зазначений відділ на службу маркетингу та службу збуту підприємства.

Типові структури служби маркетингу на підприємстві детально описані Ф.Котлером. Служба маркетингу може бути організована в чотирьох основних варіантах структур - функціональна структура, структура, орієнтована на товари, на ринки і регіональна структура. Вибір тієї або іншої структури опосередкований особливостями виробничої і збутової діяльності підприємства, асортиментом продукції, що випускається, розташуванням обслуговуваних клієнтів підприємства і т.п. Проте, на практиці найбільший інтерес представляє взаємодію служби маркетингу з іншими службами підприємства і її роль і місце в структурі управління підприємством.

Створення на підприємстві служби маркетингу потребує відповідної зміни організаційної структури управлінських служб і встановлення нових функціональних зв'язків між підрозділами підприємства.

Організаційно служба маркетингу повинна бути підлеглою безпосередньо генеральному директору ЗАТ „Консорціум”, що забезпечує незалежність її положення по відношенню до інших підрозділів і об'єктивну оцінку можливостей підприємства при розробці його маркетингової політики. В своїй діяльності служба маркетингу повинна взаємодіяти з підрозділами підприємства, що беруть участь в досягненні його виробничо-комерційної мети (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Взаємодія служби маркетингу з підрозділами підприємства

При взаємодії з відділом технолога служба маркетингу повинна надавати наступні дані:

· кількісні і якісні вимоги потенційних і існуючих споживачів нової продукції;

· план заходів щодо комерційної реалізації продукції;

· вартісні обмеження на ціну виробу, визначувані ринком і виробниками аналогічної продукції.

Технологічні відділи взаємодіють із службою маркетингу з усіх питань, пов'язаних з оцінкою продуктивності нових рішень по розробці і виробництву перспективної продукції, і забезпечують службу маркетингу відомостями:

· про реальний стан і можливості підприємства в області технології;

· про рівень кваліфікації фахівців;

· про ресурсні і інші обмеження;

· про інші чинники, що впливають на ефективність роботи служби маркетингу.

Взаємодія служби маркетингу з відділом технічного контролю здійснюється з питань підвищення якості і надійності продукції.

З економічними відділами і бухгалтерією служба маркетингу підприємства повинна взаємодіяти при:

· розробці планів впровадження передової технології;

· організації виробництва;

· визначенні економічної ефективності нової продукції і технології;

· аналізі роботи підприємства;

· розробці перспективних і поточних планів соціально-економічного розвитку підприємства.

Взаємодія служби маркетингу з відділом матерально-технічного постачання здійснюється при підготовці договорів на придбання необхідної для виробництва матеріально-технічної продукції і управління її запасами.

Взаємодія з ВАСУВ (відділ автоматизованих систем управління виробництвом) здійснюється з питань організації і ведення автоматизованих комерційних баз даних, проведення розрахунків, що забезпечують процес кон'юнктурно-економічних досліджень.

З юридичним відділом служба маркетингу взаємодіє з питань правового забезпечення виробничо-комерційної діяльності підприємства.

Відповідно до основних напрямів діяльності служба маркетингу ряд функцій своїх підрозділів може виконувати у взаємодії із зовнішніми підприємствами і організаціями (спеціалізовані організації по маркетингових дослідженнях і т.д.).

У разі виділення маркетингу на ЗАТ „Консорціум” в окрему цільову систему або підсистему розподіл спеціальних функцій управління по функціональних підсистемах може відповідати приведеному в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Можливий перелік спеціальних функцій управління в підсистемі „Маркетинг” ЗАТ „Консорціум”

Функціональна підсистема

Спеціальна функція управління

1.Перспективное і поточне техніко-економічне і соціальне планування

Розробка короткострокових і довгострокових прогнозів розвитку ринку, його місткості, участі в розробці планів і програм НІОКР і виробництва, підготовка планів експортної діяльності на різних ринках.

2.Организация робіт по стандартизації

Збір і аналіз діючих стандартів, міжнародних норм і правил, що стосуються вироблюваної продукції.

3.Управління технічною підготовкою виробництва

4.Организация виробництва

5.Управление технологічними процесами

Розробка ефективної системи взаємодії і взаємозв'язків плануючих і виробничих підрозділів, заснованої на врахуванні змінної ситуації на ринку і змін вимог споживачів до якості продукції.

6.Оперативне управління виробництвом

Коректування планів з урахуванням реалізації продукції наявних замовлень.

7.Управління метрологічним забезпеченням виробництва

Здійснення метрологічного забезпечення на основі аналізу інформації про якість продукції, що поступає від споживача.

8.Технічний контроль і випробування

Здійснення системи контролю і випробувань на основі інформації про якість продукції, що поступає від споживача.

9.Управління кадрами, творчою діяльністю трудового колективу

Навчання кадрів принципам і методам маркетингу.

10.Управління МТС

Визначення постачальників з урахуванням аналізу якості їх продукції, своєчасності виконання договорів на поставку.

11.Управління збутом продукції

Організація системи руху товару (товарні запаси, складське господарство, транспортування). організація реклами, додаткових послуг, товарних знижок, торгівлі в кредит, заходів в області поставок, пільгових операцій, знижок і т.д.

12.Управління гарантійним обслуговуванням

Аналіз претензій покупців до якості продукції і обслуговування.

13.Управління капітальним будівництвом

Розробка пропозицій по розширенню або згортанню виробничих потужностей з урахуванням прогнозів попиту на продукцію.

14.Управління фінансовою діяльністю

Обґрунтовування необхідності капіталовкладень в розвиток виробництва з урахуванням зміни технічної політики.

15.Облік і звітність

Оперативний збір відомостей про канали збуту, оптову і роздрібну торгівлю, спеціалізовані магазини.

16.Економічний аналіз

Аналіз положення продукції на ринку, умов, що змінюються, в інфраструктурі, співвідношенні цін, об'єму збуту, замовлень.

17. Зовнішньоекономічна діяльність

Аналіз зарубіжних ринків збуту, обгрунтування необхідності виходу на той або інший зарубіжний ринок.

Одним із методів підвищення конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум” є прогнозування та планування збуту. Розглянемо основні засади організації даного процесу.

Складання прогнозу збуту починається з аналізу продажів існуючих товарів або послуг і існуючих споживачів в динаміці за ряд років (прогноз збуту А). При цьому необхідно відповісти на наступні питання:

1. яким був об'єм реалізації товарів за останні 3-5 років і минулого року?

2. чи будуть споживачі і далі продовжувати купувати ваші товари?

3. чи зможете ви надалі розраховувати на такий же об'єм продажів, як і в минулому періоді?

Прогноз А дуже важливий, оскільки швидше за все він є базовим і буде більш точним, бо базується на перевіреній інформації минулих літ. Якщо бізнес розрахований на високий рівень регулярних продажів, то об'єми реалізації можна прогнозувати, спираючись на звичку постійних клієнтів купувати товари нашого підприємства. У разі ж, коли проводиться більше разових продажів, необхідно проаналізувати загальний об'єм продажів і продумати, як краще пристосуватися до умов ринку в цілому.

Після розробки обґрунтованого базового прогнозу доцільно зайнятися пошуком можливостей розширення круга існуючих споживачів - для цього доведеться виходити на нові ринки (прогноз збуту Б). Це потребує збільшення числа торгових агентів (дуже важливо, щоб їх кваліфікація не була нижчою вже працюючих на підприємстві, оскільки ним, швидше за все, доведеться працювати з новими покупцями) і витрат на рекламу. При цьому минулий досвід може допомогти скласти більш точні прогнози, особливо якщо зміни в умовах продажу і в покупцях при виході на нові ринки будуть не дуже значні. При складанні прогнозу Б не слід забувати про можливих конкурентів, вже що вийшли на нові ринки, і про досягнуті ними об'єми реалізації.

Складання прогнозу збуту В (оцінка очікуваного об'єму продажів для нових товарів на існуючих ринках) набагато складніше, ніж попереднього, а сам прогноз менш точний. Тут доведеться істотно розширити застосування експертних методів прогнозування - в першу чергу, необхідно спертися на думку своїх агентів (метод сукупних думок працівників збуту), провести опити безпосередніх споживачів (метод очікуваних запитів споживачів), а також залучити експертів в цій області із сторони.

Розробка прогнозу збуту Г (оцінка очікуваних об'ємів продажів нових товарів на нових ринках) найбільш складна, а такий спосіб розвитку та підвищення конкурентоспроможності підприємства самий ризикований. Методи прогнозування об'ємів продажів, швидше за все, будуть аналогічні методам, вживаним при розробці попереднього прогнозу.

При складанні будь-якого з розглянутих варіантів прогнозів продажів не слід забувати про конкурентів. Необхідно також мати на увазі, що розрахунок об'ємів продажів ніколи не буває легким, точність прогнозів не може бути абсолютною, але їх необхідно виконувати, оскільки від цього залежатиме точність прогнозів прибутку (збитків) підприємства.

Необхідно відзначити, що прогнози продажів враховують очікуваний час продажів. Реально ж гроші на рахунки поступають із запізненням.

Це були загальні рекомендації стосовно покращення конкурентоспроможності торгових підприємств, тепер розглянемо конкретно яким чином можна покращити конкурентоспроможність товарної продукції, яка реалізується ЗАТ „Консорціум”.

Основним критерієм конкурентоспроможності в нашому випадку є ціна. Як нами було проаналізовано вище не всі товари, якими торгує досліджуване підприємство є конкурентоспроможними. Також, як були вище відмічено, 70% продукції реалізується підприємством на російському ринку, а отже розрахунок ціни також будемо проводити в рублях.

Отже, неконкурентоспроможними у нас виявилася наступна продукція:

· соєве молоко;

· лушпайка соєва;

· комбікорм.

Дамо відповідь на питання якою повинна бути ціна Ц для забезпечення конкурентоспроможності нашого продукту на ринку. Для цього треба скористатися вищенаведеними у п.2.3 рекомендаціями і вважати, що КС повинне бути більше, ніж 1,4.

1,4 = (К*ЦК) / (КК*Ц) = (0,78*70) / (0,84*Ц);

Ц = (0,78*70) /1,4* 0,84 = 47 тис. руб.

Отже, для забезпечення конкурентоспроможності на російському ринку соєвого молока ціна на нього повинна становити 50 тис. руб. за тону.

Аналогічним чином розрахуємо конкурентоспроможні ціни для соєвої лушпайки та комбікорму.

Ціна соєвої лушпайки:

1,4 = (К*ЦК) / (КК*Ц) = (0,85*13200) / (0,96*Ц);

Ц = (0,85*13200) / (1,4*0,96) = 8348 руб.

Ціна комбікорму:

1,4 = (К*ЦК) / (КК*Ц) = (0,84*2038) / (0,98*Ц);

Ц = (0,84*2038) / (1,4*0,98) = 1248 руб.

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що для зміцнення конкурентних позицій ЗАТ „Консорціум” на російському ринку необхідно переглянути такі економічні складові конкурентоспроможності як ціна товару. Проте це не означає, що на даний момент товари є неконкурентоспроможними за ціною, даний розрахунок показав тільки якою повинна бути ціна, щоб підприємство мало стабільний запас конкурентостійкості. Також підприємству необхідно створити повнофункціональну службу маркетингу, яка б взаємодіючи з усіма основними структурними підрозділами підприємства займалася б напрацюванням і впровадженням дієвої стратегії підприємства.

3.3 Формування програми збільшення збуту ЗАТ «Консорціум» на зовнішньому ринку на основі максимально повного використання конкурентних переваг

На нашу думку, для збільшення збуту продукції ЗАТ „Консорціум” керівництву підприємства необхідно напрацювати відповідну стратегію, яка б враховувала всі конкурентні переваги підприємства. Загальна програма збільшення збуту підприємства буде включати в себе наступні стратегії: конкурентну стратегію, продуктово-товарну стратегію, маркетингову стратегію, виробничу стратегію, стратегію персоналу. Розглянемо їх докладніше.

Конкурентна стратегія. При обранні конкурентної стратегії підприємство обрало стратегію широкої диференціації яка спрямована на надання товарам специфічних рис, що відрізняють їх від товарів фірм-конкурентів а саме:

Призначення продукції - продукція являє собою цінний дієтичний продукт (соєвий білок) та дешеву і поживну кормову добавку для тварин;

Екологічність - дана продукція не виробляється із генетично модифікованої сої, сучасна технологія дозволяє вдвічі скоротити вміст нітратів та фосфатів у сировині та кінцевомі продукті.

Харчова цінність - в соєвому білку міститься більше незамінних аміно- кислот, ніж в більшості білків тваринного походження, що може також сприяти зниженню ваги. Вивчення соєвого білкового ізолята показує, що спортсмени, які вживають соєвий білок, мають кращі досягнення.

Безпека - продукція підприємства є абсолютно безпечною для людини і тварин. Продукція не викликає алергічної та іншої негативної реакції.

Що, в свою чергу, сприяє збільшенню кількості покупців.

В майбутньому ЗАТ „Консорціум”, для утримання та збільшення долі ринку (при появі на ринку аналогічної продукції у потенційних конкурентів), буде використовувати свою лідируючу позицію, зайняту завдяки часу початку стратегічних дій.

Продуктова - товарна стратегія. Найбільшими попитом на споживчому ринку Россії зараз користується текстурований соєвий білок (використовується у харчовій промисловості), комбікорми та сировина для комбікормів на основі сої.

Стратегічні перспективи визначено наступний порядок продуктових стратегій:

1. Диференціація продукції з метою усунення слабких місце існуючий продукції;

2. Зміна стратегії з однопродуктового технологічно спеціалізованого підприємства в однопродуктове частково інтегроване спеціалізоване підприємство.

При впровадженні такої продуктової стратегії на виробництві планується зменшити частину імпортованої сировини на 25-50%, що дозволить знизити собівартість кінцевої продукції. В майбутньому підприємство планує перейти повністю на самозабезпечення сировиною для виробництва кінцевої продукції.

Маркетингова стратегія. Для підприємства ЗАТ «Консорціум» маркетингова стратегія є найважливішою функціональною стратегією, оскільки вона забезпечує обґрунтування ринкової спрямованості підприємства.

Встановлення стратегії маркетингу складалося з шести основних етапів:

· заключення договорів та виробництво соєвої продукції під замовлення та виробництво по встановленим контрактам

· робота під замовлення із закордонними партнерами

· цінова дискримінація товарів -конкурентів на новому ринку

· майже вирівнювання цін на товари на нових ринках до рівня середньо ринкових

· освоєння ринків, ціни середньо ринкові; підвищення якості продукції

· виконання та контроль

Система ціноутворення. У відповідністю із ціновою стратегією на продукцію, що була розроблена при позиціонуванні товарів на ринку в умовах конкуренції, прогнозні ціни на одиницю продукції встановлюємо не вище середньо ринкових на аналогічні товари. При зміні ринкової кон'юнктури в гіршу для фірми сторону, у неї мається достатній запас прибутку в ціні, що при необхідності, дозволить реалізувати тактику цінової дискримінації в конкурентній боротьбі за збереження своєї долі ринку.

Формування каналів розповсюдження на російському ринку здійснюватиметься шляхом:

· Пошуку споживачів на ярмарках, виставках, під час маркетингових досліджень ринку;

· Використання вже існуючої збутової мережі;

· Використання системи знижок для партнерів;

· Організація дилерської збутової мережі в Росії;

· Організація регулярних семінарів для дилерів компанії.

Виробнича стратегія та забезпечення якості. Підприємство буде займатись виробництвом високоякісної соєвої продукції.

Випуск продукції ЗАТ „Консорціум” здійснюватиме на власних виробничих площах з існуючим інженерним забезпеченням. Все обладнання виробничих цехів відповідає світовим стандартам. Обладнання шліхтувальної та крутильної лінії потребують часткового оновлення у зв'язку з випуском нового продукту (тканин з нових корейських волокон та ниток).

Керівник підприємства організує створення системи якос-ті, контролює її функціонування та разом із керівниками про-ектів здійснює коригуючи дії для виправлення недоліків.

Система якості регулюється стандар-том ДСТУ 180 9000. Згідно з цим стандартом була розроблена наступна система якості підприємства:

· При подачі тендера, при підписанні контракту та при-йманні замовлення керівництво підприємства повинне проаналізувати здатність виконати вимоги споживача до якості продукції. Результати аналізу контролюються.

· Система якості управляє якістю продукції, починаючи з етапу проектування; по завершенню проектування нова продукція повинна забезпечуватися всією необхідною документацією.

· При закупівлі сировини та комплектуючих, необхідних для виготовлення кінцевої продукції, перевіряються документи на поставку, здійснюється контроль якості поставок. Ці ж процедури здійснюються при поставці кінцевої продукції споживачам.

· Важливою вимогою існуючої системи якості є іденти-фікація та просліджуваність продукції. Для цього повинні вестися спеціальні картотеки, в які заноситься інформа-ція про місце знаходження та стан кожної одиниці про-дукції.

· Усі етапи виробництва повинні виконуватися в управляю-чих умовах, тобто повинні бути розроблені методики ко-ректуючих та попереджувальних дій з метою уникнення фактичних чи потенційних причин невідповідності про-дукції встановленим вимогам. Інформацією про фактичні причини є претензії споживачів, а потенційні причини по-винні виявлятися в результаті внутрішньої перевірки сис-теми якості на предмет її ефективного функціонування.

· Технологічні процеси, обладнання та персонал повинні бути атестовані. Також повинні бути вибрані критерії якості роботи. На підприємстві повинна діяти система вхідного, операційного та приймального контролю.

· Продукція, що не відповідає встановленим вимогам, повинна документально враховуватися та в разі немож-ливості виправлення недоліків ізолюватися з метою по-передження її подальшого використання.

· Особливі вимоги висуваються контролю вимірювальних, випробувальних процесів та обладнання. Процеси повин-ні бути атестовані, а обладнання - перевірене.

· Система якості повинна містити в собі дії із внутрішньо-го обслуговування, умов зберігання та поставки продук-ції з метою запобігання зниженню якості.

З метою збільшення ефективності функціонування виробни-чого процесу було розроблено систему контролю за виконан-ням робіт, яка передбачає порівняння результатів функціонування операційної системи з прийнятим планом робіт (календарний графік, кошторис витрат та специфікація якості). Хід робіт по проекту повинен контролюватися шляхом організації періодич-них нарад групи працівників, зайнятих над виконанням проек-ту. Під час таких нарад члени групи повинні доповідати про стан виконання своїх виробничих завдань, після чого ця інформація порівнюється з календарним графіком з метою визначення від-хилень від нього. В разі затримки виконання якихось операцій повинні бути розроблені відповідні варіанти для входження в графік. Аналогічно проводяться виявлення та коригування від-хилень від кошторису та заданої якості.

Стратегія персоналу. Фактором забезпечення функціонування підприємства ЗАТ «Консорціум» є залучення персоналу з певними кількісними, структурними та якісними характеристиками.

Стратегія персоналу полягає у визначенні місця й ролі підсистеми управління персоналом, формуванні кадрової стратегії, формуванні системи підготовки фахівців, управління персоналом як поєднання стратегічної та поточної діяльності, формування ефективних комунікацій, дотримання чинного законодавства щодо регулювання трудових відносин, оформлення необхідних документів, формування системи планів і програм розвитку персоналу підприємства.

Реалізація стратегій в збутовій діяльності вимагає довгого часу, значних фінансових витрат, оскільки, як правило, потрібні інвестиційні вкладення в збут. В таблиці 3.2 приведений план збутової стратегії для ЗАТ „Консорціум” при його виході на російський ринок.

Таблиця 3.2

План збутової стратегії ЗАТ „Консорціум” при виході на російський ринок

 

1-й рік

2-й рік

3-й рік

 

IIIкв

IVкв

I кв

II кв

IIIкв

IVкв

I кв

II кв

IIIкв

IV кв

Санкт-Петербург

 

 

 

 

 

 

 

Москва

 

 

 

 

 

 

 

Міста-мілліонникі

 

 

 

 

 

Охват регіону в млн. чол.

0,5

1

3

6

12

20

30

40

50

60

Кількість охоплених роздрібних дилерів

50

100

350

800

1500

3000

5000

8000

10000

12000

Потенційний оборот при даному обхваті в роздрібних цінах, млн. $

1

2

7

14

30

60

90

130

170

210

Частка на ринку в %

3

5

10

15

25

35

45

55

60

58

Кількість збутового персоналу, чол

3

7

10

27

60

110

190

300

310

315

К-ть оптових баз

1

1

1

2

5

10

20

45

50

52

Отже, узагальнюючи наведену в даному параграфі інформацію, ми можемо зробити висновок, що програма зібльшення збуту підприємства включає в себе певний набір стратегій, які дозволять визначити основні приорітети розвитку підприємства. Це дасть можливість максимально сфокусувати весь потенціал підприємства на збільшенні випуску та реалізації продукції, а отже і підвищення прибутковості ЗАТ „Консорціум”.

Висновок по третьому розділу

Третій розділ магістерської роботи присвячено аналізу проблем маркетингової стратегії ЗАТ „Консорціум” та напрацюванню рекомендацій щодо поліпшення конкурентоспроможності підприємства на російському ринку. Серед загальних недоліків в організації маркетингової діяльності підприємства автором було виділено наступне:

· відсутність єдиного методологічного підходу до маркетингової концепції компанії;

· орієнтацію керівництва компанії на застарілі маркетингові концепції «інтенсифікації комерційних зусиль» і «удосконалення виробництва»;

· відсутність єдиної служби маркетингу на підприємстві і цілеспрямованій діяльності в області управління маркетинговою

· діяльністю;

· відсутність ясних стратегічних цілей і планів компанії та лінійних підрозділів;

· недостатня діяльність компанії в області реклами і стимулювання збуту;

· відсутність налагодженої системи «зворотного» зв'язку з покупцями товарів і послуг компанії;

· відсутність єдиної політики в області розвитку й удосконалення товарів і послуг компанії, а також їх торгових марок.

Перш за все підприємству необхідно перетворити відділ маркетингу та збуту підприємства на дієву маркетингову службу, та розділити зазначений відділ на службу маркетингу та службу збуту підприємства.

Створення на підприємстві служби маркетингу потребує відповідної зміни організаційної структури управлінських служб і встановлення нових функціональних зв'язків між підрозділами підприємства.

Організаційно служба маркетингу повинна бути підлеглою безпосередньо генеральному директору ЗАТ „Консорціум”, що забезпечує незалежність її положення по відношенню до інших підрозділів і об'єктивну оцінку можливостей підприємства при розробці його маркетингової політики. В своїй діяльності служба маркетингу повинна взаємодіяти з підрозділами підприємства, що беруть участь в досягненні його виробничо-комерційної мети.

Одним із методів підвищення конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум” є прогнозування та планування збуту. Автором було внесено рекомендації щодо оптимізації даного процесу на підприємстві. Також, для зміцнення конкурентних позицій ЗАТ „Консорціум” на російському ринку необхідно переглянути такі економічні складові конкурентоспроможності як ціна товару. Нами було наведено обґрунтування нових цін на продукцію підприємства.

Для збільшення збуту продукції ЗАТ „Консорціум” керівництву підприємства необхідно напрацювати відповідну стратегію, яка б враховувала всі конкурентні переваги підприємства. Загальна програма збільшення збуту підприємства буде включати в себе наступні стратегії: конкурентну стратегію, продуктово-товарну стратегію, маркетингову стратегію, виробничу стратегію, стратегію персоналу.

Висновок

При написанні магістерської роботи нами були виконані основні сформульовані завдання досліджуваної проблеми. Так, в результаті вивчення теоретичних аспектів було виявлено, що міжнародна конкурентоспроможність підприємства є особливо важливим показником, який характеризує загальну стійкість підприємства на іноземному ринку. Підприємство повинно забезпечувати собі технічну та економічну ефективність, воно повинно знайти спосіб оптимального сполучення технічної та економічної ефективності для забезпечення найкращих умов пропозиції.

В результаті ретельно проведеного аналізу виробничої та фінансової діяльності ЗАТ „Консорціум” можна зробити висновок, що у підприємства є проблеми з фінансовою стійкістю, проте є можливість самофінансування.

Підприємство виробляє соєве борошно, соєве молоко і молочні продукти (йогурт, сир, майонез і т.п.), з відходів виробляється комбікорм.

На сьогоднішній день компанією розроблені і здійснені на території Київської, Чернігівської та Житомирської областей такі інвестиційні проекти як:

· виробнича лінія по розливі фруктової газованої води;

· виробнича лінія по розливу рослинної олії;

· лінія по виробництву соєвого молока й інших продуктів харчування із соєвих бобів;

· мірошницький комплекс.

Автором було проведено аналіз конкурентоспроможності продукції ЗАТ „Консорціум”, яка експортується до Росії. Це продукти переробки сої. Вважається, що якщо показник конкурентоспроможності (КС) < 1, то фірма пропонує на ринок явно неконкурентоздатний товар і необхідно змінити його споживчі (або технічні) і економічні характеристики. Більш того, вважається, що перевищення на 10-20% дуже мало, щоб бути упевненим в успіху на ринку. Проте якщо це перевищення складає 30-50%, то вважається, фірма займає на ринку достатньо стійке положення.

Перевищення в 50-70% по конкурентоспроможності говорить про вірність вибраного напряму дій фірми на ринку, але досягнення необхідно нарощувати і думати про те, як їх зберегти. Вважається, що для гарантованого виводу свого виробу на будь-який новий ринок фірма повинна мати по ньому КС > 1,4.

Автором було виявлено, що практично вся продукція ЗАТ „Консорціум” не відповідає даним вимогам, в наслідок чого підприємство може втратити свою ринкову нішу. Також, в процесі дослідження, нами було виявлено ряд недоліків, а саме:

· відсутність єдиного методологічного підходу до маркетингової концепції компанії;

· орієнтацію керівництва компанії на застарілі маркетингові концепції «інтенсифікації комерційних зусиль» і «удосконалення виробництва»;

· відсутність єдиної служби маркетингу на підприємстві і цілеспрямованій діяльності в області управління маркетинговою

· діяльністю;

· відсутність ясних стратегічних цілей і планів компанії та лінійних підрозділів;

· недостатня діяльність компанії в області реклами і стимулювання збуту;

· відсутність налагодженої системи «зворотного» зв'язку з покупцями товарів і послуг компанії;

· відсутність єдиної політики в області розвитку й удосконалення товарів і послуг компанії, а також їх торгових марок.

Отже, перш за все підприємству необхідно перетворити відділ маркетингу та збуту підприємства на дієву маркетингову службу, та розділити зазначений відділ на службу маркетингу та службу збуту підприємства.

Створення на підприємстві служби маркетингу потребує відповідної зміни організаційної структури управлінських служб і встановлення нових функціональних зв'язків між підрозділами підприємства.

Одним із методів підвищення конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум” є прогнозування та планування збуту. Автором було внесено рекомендації щодо оптимізації даного процесу на підприємстві. Також, для зміцнення конкурентних позицій ЗАТ „Консорціум” на російському ринку необхідно переглянути такі економічні складові конкурентоспроможності як ціна товару. Нами було наведено обґрунтування нових цін на продукцію підприємства.

Список використаної літератури

1. Азарян Е.М. Международный маркетинг. Киев: ИСМО МО Украины, НВФ "Студцентр", 1998, 200 с.

2. Акимова И.М. Промышленный маркетинг. Киев: "Знання", КОО, 2000, 294 с.

3. Алексунин В.А. Международный маркетинг. Москва: Издательский Дом "Дашков и Ко", 2000, 160 с.

4. Антонюк Л. Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації. Київ: КНЕУ, 2004, 275 с.

5. Ассель Г. Маркетинг. Москва: ИНФРА-М, 1999, 804 с.

6. Балабанова Л.В., Германчук А.М. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика. Київ: ВД "Професіонал", 2004, 288 с.

7. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент. Київ: ЦУЛ, 2003, 532 с.

8. Владимирова Л.П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. Москва: Издательский Дом "Дашков и Ко", 2001, 308 с.

9. Герасенко В.П. Прогнозирование и планирование экономики. Минск: Новое знание, 2001, 192 с.

10. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. Київ: КНЕУ, 2000, 360 с.

11. Гіл Ч.В.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку. Київ: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001, 856 с.

12. Должанський І.З., Загорна Т.О. Конкурентоспроможність підприємства. Київ: Центр навчальної літератури, 2006, 384 с.

13. Должанський І.З., Загорна Т.О. Конкурентоспроможність підприємства. Київ: Центр навчальної літератури, 2006, 384 с.

14. Економіка та організація виробництва. За ред. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера Київ: Знання, 2007, 678 с.

15. Єжова Л.Ф. Інформаційний маркетинг. Київ: КНЕУ, 2002, 560 с.

16. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств. За редакцією Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, І.Ю.Сіваченка. Київ: Центр навчальної літератури, 2006, 792 с.

17. Зозульов О.В., Писаренко Н.Л. Ринкове позиціонування: з чого починається створення успішних брендів. Київ: Знання-Прес, 2004, 199 с.

18. Климко Г.Н. Основы экономической теории: политэкономический аспект. Киев: Знання-Прес, 2001, 646 с.

19. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації. За ред. Я.А. Жаліла. Київ: НІСД, 2005, 388 с.

20. Лук'яненко Д.Г. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації. Київ: КНЕУ, 2001, 538 с.

21. Мазаракі А.А., Чаюн Т.І., Мельник Т.М. Міжнародний маркетинг. Київ: Київський державний торг.-економічний ун-т, 2000, 306 с.

22. Міжнародна економіка. За ред. А.П. Румянцева. Київ: Знання, 2006, 479 с.

23. Портер М.Э. Конкуренция. Москва: Издательский дом "Вильямс", 2000, 495 с.

24. Прейгер Д., Пономаренко С. Торговые партнеры Украины: поиск путей углубления сотрудничества // Экономика Украины - 2002. - № 11. - с. 68 - 77.

25. Прыкина Л.В. Экономический анализ предприятия. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2002, 360 с.

26. Речмен Д.Дж., Мескон М.Х., Боуви К.Л., Тилл Дж.В. Современный бизнес. Москва: Республика, 1995, 431 с.

27. Родионова Н.В. Антикризисный менеджмент. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2001, 223 с.

28. Сизоненко В.О. Сучасне підприємництво. Київ: Знання-Прес, 2003, 379 с.

29. Сіваченко І.Ю. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації). Київ: ЦУЛ, 2003, 186 с.

30. Ступницький О.І. Транснаціоналізація науково-технічної політики в умовах посилення міжнародної економічної взаємозалежності. Київ: ВПЦ "Київський університет", 2001, 243 с.

31. Титов А.Б. Маркетинг и управление инновациями. Санкт-Петербург: Питер, 2001, 240 с.

32. Управление международной конкурентоспособностью предприятия (организации) : Учебное пособие / Под редакцией Сиваченко И.Ю. - Киев: ЦУЛ, 2003 - 186 с.

33. Фаминский И.П. Международные экономические отношения. Москва: Юристъ, 2001, 847 с.

34. Фаминский И.П. Международные экономические отношения. Москва: Юристъ, 2001, 847 с.

35. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. Москва: Издательско-книготорговый центр "Маркетинг", 2002, 892 с.

36. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. Москва: Издательско-книготорговый центр "Маркетинг", 2002, 892 с.

37. Федько В.П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. Ростов на Дону: Феникс, 2000, 512 с.

38. Фомичев В.И. Международная торговля. Москва: ИНФРА-М, 2000, 446 с.

39. Фомишин С.В. Международные экономические отношения на рубеже тысячелетий. Херсон: Олди-плюс, 2002, 560 с.

40. Шершньова З.Є. Стратегічне управління. Київ: КНЕУ, 2004, 699 с.

41. Шпак А. Міжнародна торгівля. Київ: УВПК «ЕксОБ», МАУП, 2004, 384 с.

42. Щербак В.Г., Лозенко А.П. Проблеми проникнення вітчизняних підприємств на зовнішні ринки // Фінанси України - 2005. - №4. - с. 41 - 43.

Додатки

Додаток А

Баланс ЗАТ „Консорціум” станом на 01.01.2006р.

А К Т И В

Код рядка

На початок
року

На кінець
звітного періоду

1

2

3

4

І. Необоротні активи

 

 

 

Нематеріальні активи:

 

 

 

     залишкова вартість

010

7.2

4.9

     первісна вартість

011

11.1

10.6

     знос

012

3.9

5.7

Незавершене будівництво

020

0

0

Основні засоби:

 

 

 

     залишкова вартість

030

144.7

181.8

     первісна вартість

031

270.5

365.2

     знос

032

125.8

183.4

Довгострокові фінансові інвестиції:

 

 

 

     які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

0

0

     інші фінансові інвестиції

045

0

0

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

0

0

Відстрочені податкові активи

060

6.2

19.2

Інші необоротні активи

070

0

0

Усього за розділом І

080

158.1

205.9

ІІ. Оборотні активи

 

 

 

Запаси:

 

 

 

     виробничі запаси

100

41.7

55.2

     тварини на вирощуванні та відгодівлі

110

0

0

     незавершене виробництво

120

26.7

32.3

     готова продукція

130

69.3

55.9

     товари

140

978.1

1285.3

Дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги:

 

 

 

     чиста реалізаційна вартість

160

650

698.2

     первісна вартість

161

650

698.2

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

 

 

 

     з бюджетом

170

37.5

37

     за виданими авансами

180

4.4

17.6

     з нарахованих доходів

190

0

0

     із внутрішніх розрахунків

200

0

0

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

0.1

15.3

Поточні фінансові інвестиції

220

0

0

Грошові кошти та їх еквіваленти:

 

 

 

     в національній валюті

230

738.5

197

     в іноземній валюті

240

0.6

0.6

Інші оборотні активи

250

50.5

47.8

Усього за розділом ІІ

260

2597.4

2442.2

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

270

2.2

1.6

Баланс

280

2757.7

2649.7

П А С И В

Код рядка

На початок
року

На кінець
звітного періоду

1

2

3

4

І. Власний капітал

 

 

 

Статутний капітал

300

1.5

1.5

Пайовий капітал

310

0

0

Додатковий вкладений капітал

320

0

0

Інший додатковий капітал

330

0

0

Резервний капітал

340

4.3

4.3

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

-187.6

-180.4

Неоплачений капітал

360

0

0

Вилучений капітал

370

0

0

Усього за розділом І

380

-181.8

-174.6

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

 

 

 

Забезпечення виплат персоналу

400

0

0

Інші забезпечення

410

0

0

Цільове фінансування

420

0

0

Усього за розділом ІІ

430

0

0

ІІІ. Довгострокові зобов'язання

 

 

 

Довгострокові кредити банків

440

0

0

Інші довгострокові фінансові зобов'язання

450

0

0

Відстрочені податкові зобов'язання

460

0

0

Інші довгострокові зобов'язання

470

0

0

Усього за розділом ІІІ

480

0

0

 

 

 

 

ІV. Поточні зобов'язання

 

 

 

Короткострокові кредити банків

500

0

517.3

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

510

0

0

Векселі видані

520

1215.3

0

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

1519.7

2065.9

Поточні зобов'язання за розрахунками:

 

 

 

     з одержаних авансів

540

190.5

192.5

     з бюджетом

550

7.4

3.7

     з позабюджетних платежів

560

0

0

     зі страхування

570

0

4.2

     з оплати праці

580

6.6

8.6

     з учасниками

590

0

0

     із внутрішніх розрахунків

600

0

0

Інші поточні зобов'язання

610

0

32.1

Усього за розділом ІV

620

2939.5

2824.3

V. Доходи майбутніх періодів

630

0

0

Баланс

640

2757.7

2649.7

Додаток Б

Звіт про фінансові результати ЗАТ „Консорціум” станом на 01.01.2006р.

Найменування показника

Код рядка

За звітний
період

За попередній
період

1

2

3

4

Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)

010

12379.2

10738.3

Податок на додану вартiсть

015

2063.2

1789.7

Акцизний збiр

020

0

0

 

025

0

0

Інші вирахування з доходу

030

25.2

17

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

10290.8

8931.6

Собівартість реалізованої продукції (товарів,робiт, послуг)

040

9504.7

8314.9

Валовий:

 

 

 

     прибуток

050

786.1

616.7

     збиток

055

0

0

Iншi операцiйнi доходи

060

650.5

39

Адміністративні витрати

070

311.4

243.7

Витрати на збут

080

322.1

250.2

Інші операційні витрати

090

727.1

35.4

Фінансові результати від операційної діяльності:

 

 

 

     прибуток

100

76

126.4

     збиток

105

0

0

Дохід від участі в капіталі

110

0

0

Інші фінансові доходи

120

0.9

0.9

Інші доходи

130

4.3

1.8

Фінансові витрати

140

39

0

Втрати від участі в капіталі

150

0

0

Інші витрати

160

7.2

2.7

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

 

 

 

     прибуток

170

35

126.4

     збиток

175

0

0

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

27.8

9.1

Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності

185

0

0

Фінансові результати від звичайної діяльності:

 

 

 

     прибуток

190

7.2

117.3

     збиток

195

0

0

Надзвичайні:

 

 

 

     доходи

200

0

0

     витрати

205

0

0

Податки з надзвичайного прибутку

210

0

0

Чистий:

 

 

 

     прибуток

220

7.2

117.3

     збиток

225

0

0

 

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника

Код рядка

За звітний
період

За попередній
період

1

2

3

4

Матеріальні затрати

230

235.5

127.8

Витрати на оплату праці

240

111.4

76.4

Відрахування на соціальні заходи

250

42.4

28.6

Амортизація

260

59.8

55.6

Інші операційні витрати

270

551.7

382.4

Разом

280

1000.8

670.8

 

III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ

Найменування показника

Код рядка

За звітний
період

За попередній
період

1

2

3

4

Середньорічна кількість простих акцій

300

1500

1500

Скоригована середньорічна кількість простих акцій

310

1500

1500

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.)

320

4.8

78.2

Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.)

330

4.8

78.2

Дивіденди на одну просту акцію (грн.)

340

0

0


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.