Теоретико-методологічні засади і прикладні методи оцінювання та забезпечення економічної ефективності діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Згідно з законом України “Про освіту” та галузевою складовою державного стандарту України з вищої освіти за напрямком підготовки “Маркетинг”, обов'язковою складовою освітньо-професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів освіти є практична підготовка. Відповідно виробнича практика є невід'ємною складовою практичної підготовки фахівця з маркетингу. Практична підготовка студентів є складовою частиною освітнього процесу і спрямована на оволодіння студентами системою професійних вмінь і навичок, а також первинним досвідом професійної діяльності, і має сприяти саморозвитку студента. Практична підготовка покликана не тільки забезпечити формування професійних вмінь, але й професійних здатностей і рис особистості працівника.

Кожне підприємство у процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального прибутку, а це не можливо без ефективного управління ним. В свою чергу, управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. У процесі оволодіння спеціальністю маркетолога теоретичні знання обов'язково повинні підкріплюватись практичними навиками роботи, одержаними безпосередньо на місцях праці майбутніх фахівців, при залученні їх до виконання реальних професійних завдань. Тому проходження виробничої практики є важливою складовою навчального процесу

Метою виробничої практики оволодіння методами і прийомами роботи на підприємстві в сфері організації, управління і контролю профільної діяльності.

Завданнями даної роботи є:

* ознайомлення з призначенням, функціями, виробничою і управлінською структурами підприємства;

* вивчення організації профільної діяльності, ознайомлення з методами організації окремих процесів, технологією, засвоєння прийомів техніко-економічних розрахунків;

* оцінка техніко-технологічної бази основної діяльності, матеріальних активів, обігових коштів, персоналу;

* ознайомлення з економічними аспектами забезпечення конкурентоздатності профільної діяльності підприємства;

* розробка рекомендацій по вдосконаленню.

За об'єкт дослідження взято підприємство ТОВ «Чарівна Нива», яке знаходиться у с.Березівка, Бершадського району, Вінницької області. Це підприємство є одним з кращих у районі.

Предмет дослідження. Теоретико-методологічні засади і прикладні методи оцінювання та забезпечення економічної ефективності діяльності підприємства.

Методи дослідження. Вирішення поставлених у роботі завдань здійснено з використанням методів системного і порівняльного аналізу, експертного і графічного аналізу, статистичного аналізу.

Здійснення дослідження роботи спирається на наукові концепції та теоретичні досягнення вітчизняних вчених. Інформаційною базою дослідження стали: звіти підприємства за 2008-2011р.р., дані по підприємству взяті з програми 1С:Підприємство, нормативно-правові акти України.

Практична цінність результатів роботи полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо оцінювання та забезпечення економічної ефективності діяльності підприємств на основі підвищення ефективності використання трудових і виробничих ресурсів підприємства; підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства; забезпечення ефективності вирощування сільськогосподарських культур; обґрунтування доцільності запровадження підприємством такої культури як картопля.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АГРАРНОГО МАРКЕТИНГУ

1.1 Сутність та система аграрного маркетингу

На сучасному етапі розвитку аграрного сектора економіки України маркетинг ще не отримав значного поширення. Це пояснюється декількома причинами: по-перше, реформування галузі сільського господарства зумовило виникнення великої кількості сільськогосподарських підприємств, як правило, суб'єктів малого бізнесу, які з фінансових причин не в змозі займатись маркетинговою діяльністю; по-друге, продукції сільського господарства виробляється недостатньо, і проблеми перевиробництва не виникали; по-третє, у більшості ключових керівників складається думка про незначну роль маркетингу в умовах дефіциту продуктів харчування. Таким чином, в АПК склались дві філософії бізнесу - маркетингова і виробничо-збутова, які відрізняються між собою орієнтацією діяльності сільськогосподарських підприємств. Ці різниці найбільш рельєфно проявляються за певними критеріями чи оцінками [1, с.998]. Система агробізнесу функціонує внаслідок поєднання процесів виробництва сільськогосподарської продукції (сировини), її переробки, зберігання, транспортування і доведення до споживача. Різні підприємницькі структури, що сприяють такому поєднанню, утворюють комплекс економічних відносин, який називають аграрним маркетингом. Для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва в умовах ринку необхідно усвідомити особливості аграрного маркетингу і враховувати їх у господарській діяльності підприємств АПК. У нинішній час існують різні поняття маркетингу в аграрному секторі економіки: "сільськогосподарський маркетинг", "агромаркетинг", "маркетинг агробізнесу", "маркетинг АПК", "продовольчий маркетинг" та ін. Наприклад, Роберт Е. Бренсон і Дуглас Г. Норвер, пишуть "Сільськогосподарський маркетинг в основному визначав маркетинг від виробника до першого споживача". Вони дають таке визначення агромаркетингу: "Це вся активність, пов'язана з сільськогосподарським виробництвом і з їжею, насінням, зібранням урожаю, переробленням і доставкою до кінцевого споживача, включаючи аналіз споживчих потреб, мотивації покупок і поведінки споживачів". У 50-х роках XX ст. Дж. Н. Девіс і Рой А. Голдберг ввели поняття "маркетинг агробізнесу", який включав маркетингові операції від першого покупця до кінцевого споживача. Цей маркетинг не обмежується першим споживачем, оскільки багато сільськогосподарських продуктів люди вживають у свіжому вигляді без їх переробки - це овочі, фрукти, молоко. Деяку продукцію переробляють самі виробники (виготовляють консервовані овочі, фрукти, соки, ковбасні вироби, олію, тощо). Крім того, у процесі реалізації продукції сільського господарства від першого до кінцевого споживача використовуються, на відміну від агромаркетингу, транспортний, промисловий, комерційний та інші види маркетингу [2, c. 540].

Рис. 1.1 - Схема аграрного маркетингу [3, c.12]



Маркетинг, який пов'язаний з продукцією сільськогосподарських виробників, набагато складніший від інших видів маркетингу: ця складність зумовлена різноманітністю методів і способів його здійснення. Застосування різноманітності таких методів пояснюється великою кількістю і різноманітністю виробленої продукції, її цілеспрямованістю й значимістю для кінцевого споживача. Сільськогосподарську продукцію (споживчу продукцію) умовно можна поділити на:

- товари попереднього вибору, які доповнюють гармонію користі і споживання (продукти довготермінового зберігання - консерви, борошно, напівфабрикати тощо);

- товари особливого попиту для задоволення високого рівня життя, його естетики (ексклюзивні сорти вин, коньяків, ковбас, сирів і т.п.).

Специфічною особливістю агромаркетингу в Україні є те, що його функції у формуваннях малого агробізнесу виконують, як правило, не підготовлені до цього фахівці, а самі підприємці. Це суб'єктивні особливості. А специфіка сільського господарства породжує низку об'єктивних особливостей. Розглянемо найважливіші з них [4, c. 231].

1. У розвинутих країнах сільське виробництво ведуть переважно фермерські господарства, які хоч і можуть бути досить великими підприємствами, але, як правило, не в змозі монополізувати окремий сектор. Тобто дрібні сільськогосподарські виробники не спроможні організувати вплив на ринок, на ринкові ціни. На ринку сільськогосподарської продукції завжди багато продавців для того, щоб хтось із них зміг запропонувати таку кількість продукту, яка помітно вплинула б на ціну. Таким чином, в аграрному секторі дотримуються двох головних умов досконалої конкуренції:

- наявність на ринку великої кількості продавців, кожний з яких не володіє достатньою кількістю пропозицій товару для впливу на ціну;

- воля продавця поступати на ринок і покидати його. Тому можна зробити висновок, що сільське господарство - це галузь із досконалою конкуренцією, яка в інших галузях економіки майже не трапляється. У свою чергу, досконала конкуренція зумовлює певні особливості агромаркетингу.

2. Нерозвиненість українського ринку землі, ресурсів, частіше робить неможливим вхід і вихід товаровиробника на цьому ринку. Крім цього, в Україні досконалій конкуренції перешкоджає недостатність і нерівномірність розвитку ринкової інформації і, як наслідок, можливість для посередників легко наживатися за рахунок селян. Це також відбивається на складності агромаркетингу.

3. У сільському господарстві земля використовується як безпосередній ресурс, засіб виробництва. В землеробстві використовується особлива властивість верхнього шару землі - родючість, яка є найважливішою характеристикою землі як ресурсу в сільському господарстві. Земельний ресурс вкрай неоднорідний у різних землевласників. Незважаючи на технічний прогрес, земля лишається найважливішим засобом виробництва в сільському господарстві.

4. Спеціалісти або служби агромаркетингу мають справу з товарами першої життєвої потреби. Звичайно, вони повинні своєчасно і в необхідній кількості та асортименті, а також з урахуванням віку, національних традицій, стану здоров'я споживачів задовольняти їх потреби та інтереси. Товар, як правило, з коротким терміном зберігання, тому необхідна оперативність поставок, доцільна й безпечна упаковка, сервісне та естетичне забезпечення. Продукти харчування мають не тільки споживче призначення, а й естетичне та моральне. Цей аспект також знаходить втілення в агромаркетингу.

5. Можливість диверсифікації продукції сільського господарства значною мірою обмежена. Технічний прогрес у цій галузі супроводжується виведенням більш досконалих сортів культивованих рослин і порід тварин. Але навіть удосконалена селекціонерами пшениця або виноград за своїми споживчими якостями залишаються все тією ж пшеницею або виноградом, і корисність цих продуктів для споживача збільшити дуже важко. Тому, на відміну від інших секторів економіки, сільськогосподарські виробники більш обмежені в можливостях підвищувати ціни на свою продукцію, як, наприклад, це роблять виробники телевізорів, випускаючи кожну нову модель.

6. У сільському господарстві робочий період не збігається з періодом виробництва, особливо в рослинництві, де продукцію отримують 1-2 рази на рік, а робочий період триває цілий рік. У зв'язку з цим спеціалісти з маркетингу повинні дуже добре знати діалектику попиту споживачів. Вони повинні уміти прогнозувати тенденцію його задоволення, ринкову кон'юнктуру, конкуренцію та інше, оскільки від цього залежить ефективність агромаркетингу.

Існує кілька методичних підходів щодо визначення сутності аграрного маркетингу:

аграрний маркетинг, як соціальний і управлінський процес задоволення запитів і потреб споживачів через створення товарів і споживчих вартостей та обміну між ними;

аграрний маркетинг, як сукупність комерційних операцій, що пов'язані з рухом продуктів харчування та послуг з моменту їх виготовлення та надання споживачам;

аграрний маркетинг, як економічний зв'язок виробництва ф споживання;

аграрний маркетинг, як концепція виробничо-збутовою і науково-дослідною діяльністю підприємств АПК, що спрямована на дослідження ринку [5, c. 86].

1.2 Елементи комплексу аграрного маркетингу та їх характеристика

Комплекс сучасного маркетингу включає всі заходи, які запроваджує підприємство для створення й активізації попиту на свій товар. Це планування та розробка продукції, забезпечення цінової політики, формування каналів розподілу продукції, інформаційне супроводження продукції, створення товарних знаків та брендів, забезпечення відповідної упаковки, налагодження та підтримування взаємовигідних стосунків із партнерами, клієнтами тощо. Як універсальний маркетинговий інструментарій комплекс маркетингу слугує «ключем» практично до будь-якого ринку.

Комплекс аграрного маркетингу - це набір маркетингових засобів (інструментів), певна структура яких забезпечує досягнення поставленої мети і вирішення маркетингових завдань на цільовому ринку. Поєднання таких засобів формує маркетингові зусилля підприємства на цільовому ринку. В кожному окремому випадку маркетингові засоби підбираються таким чином, щоб забезпечувався їх оптимальний вплив у рамках обраних маркетингових цілей. З кінця 1950-х pp. система засобів маркетингу визначається як «маркетингова суміш» - marketing-mix (маркетинг-мікс). Наприкінці 1970-х pоків засоби маркетингу були об'єднані Дж. Маккарті в чотири групи і система отримала назву «концепція 4 Р» (рис. 1.1) - від початкової букви англійської назви кожного елемента, а саме: product (товар), place (місце), promotion (просування) і price (ціна) [6, c. 32].

Продукт (product)		Ціна ( price)
	Цільовий ринок
Просування ( promotion)
		Місце (place)

Рис. 1.2 - Елементи комплексу маркетингу Дж. Маккарті

Товар (product) - набір виробів і послуг з певними властивостями, і особливостями створення, які підприємство пропонує цільовому ринку.

Ціна (price) - грошова сума, яку споживачі повинні заплатити для отримання товару.

Місце, розподіл (place) - дії підприємства, спрямовані на збільшення доступності його товарів для цільового споживчого сегмента.

Просування (promotion) - діяльність фірми з інформування споживачів про переваги свого товару і їх переконання в необхідності його придбання.

Чотири складові маркетингу-мікс, з погляду продавця, є інструменти маркетингу, якими здійснюється вплив на покупців. З точки зору покупців, призначення кожного маркетингового інструменту - збільшити вигоди споживача. Роберт Лотерборн вважає, що чотири «Р» продавця відповідають чотирьом «С» споживача (рис. 1.3.). Концепція «4С» споживача включає такі елементи: нестатки і потреби споживача (consumer needs and wants), витрати споживача (consumer cost), зручність (convenience), комунікація, обмін інформацією (communication) [7, c. 149].

Товар Нестатки і потреби споживачів consumer needs and wants Ціна Витрати споживача consumer cost Місце Зручність convenience

Рис. 1.3 - Зіставлення «4Р» продавця і «4С» споживача

Концепція 4Р за своєю суттю є маркетинговою позицією, при якій продавець формує свою стратегію продажу, а споживач сприймає її як можли

вість отримання переваги і певної вигоди. До комплексу маркетингу 4P і його складовим додаються додаткові компоненти, що дозволяють формувати такі моделі, як 6Р, 7Р і 12Р. До цих компонентів відносяться: упаковка, купівля, персонал, клієнтура, процес покупки, навколишнє середовище, прибуток і зв'язок з громадськістю. На сьогоднішній день існують тенденції, згідно з якими для поліпшення балансу зовнішнього і внутрішнього маркетингового середовища все частіше застосовується концепція 4С. Даний комплекс маркетингу і його складові складається з наступних компонентів: купівельні потреби і потреби, інформаційний обмін, купівельні витрати, зручність. Головним пріоритетом даного комплексу є переваги споживачів. Відповідно до даної концепції, обов'язковими факторами є постачальники, контактні аудиторії та конкуренти. Однак, як показує практичний досвід, дані фактори не будуть визначальними [8, c. 61]

Незважаючи на конкретні спроби збільшення числа складових комплексу маркетингу, у підсумку, воно залишається незмінним. Але, не дивлячись на це, на даний момент актуальним є здійснення досліджень процесу взаємодії навколишнього середовища і комплексу маркетингу, інструментів маркетингу і ресурсів. Комплекс маркетингу та його складові є невід'ємною частиною різних концепцій маркетингу. Правильний вибір концепції маркетингу тягне за собою зростання прибутку. Цей вибір залежить від цілей бізнесу, а також, внутрішніх і зовнішніх умов середовища діяльності. Marketing-mix - комплекс практичних заходів впливу на ринок, пристосування діяльності компанії до ринкових ситуацій, швидкого та гнучкого реагування на їх зміни.

Комплексний маркетинг охоплює такі напрями політики: товарний, комунікаційний, збутовий, ціновий та кадровий. Головна мета розроблення компанією комплексного маркетингу - забезпечити їй стійкі конкурентні переваги задля завоювання стабільних позицій на ринку. Сутність комплексного маркетингу полягає в оперативному реагуванні на зміни становища на ринку. Розглянемо схематично кожен із елементів комплексу маркетингу (рис 1.4) [9, c. 163].



Рис. 1.4 - Комплекс маркетингу

Комплекс маркетингу - сукупність практичних заходів впливу на ринок або пристосування діяльності підприємства до ситуації на ринку, а також своєчасного та гнучкого реагування на її зміни. У комплекс маркетингу входить все, що підприємство може використовувати для впливу на попит свого товару. Головна мета розробки комплексу - забезпечення стійких конкурентних переваг підприємства, завоювання міцних ринкових позицій.

1.3 Організація аграрного маркетингу на підприємстві

Маркетинг це комплексна система організації виробництва й збуту продукції, орієнтована на задоволення потреб конкретних споживачів і одержання прибутку на основі досліджень і прогнозування ринку, розробки стратегії й тактики поводження на ринку за допомогою маркетингових програм. У цих програмах закладені заходи щодо поліпшення товару і його асортиментів, вивченню покупців, конкурентів і конкуренції, по забезпеченню цінової політики, формуванню попиту, стимулюванню збуту й рекламі, оптимізації каналів руху товарів і організації збуту, організації технічного сервісу й розширення асортиментів сервісних послуг, що представляють. В основі терміна "маркетинг" лежить слово "market", що означає "ринок". Тому часто під маркетингом розуміють філософію управління, господарювання в умовах ринку, що проголошує орієнтацію виробництва на задоволення потреб конкретних споживачів [10, c.312]. Маркетингова діяльність повинна забезпечити:

надійну, достовірну й своєчасну інформацію про ринок, структуру й динамік конкретного попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;

створення такого товару, набору товарів (асортиментів), що більш повно задовольняє вимоги ринку, ніж товари конкурентів;

необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

Маркетинг - це соціально-управлінський процес, за допомогою якого індивідууми й групи людей шляхом створення продуктів і їхнього обміну одержують те, у чому вони потребують. В основі цього процесу лежать такі ключові поняття як потреба, бажання, попит, продукт, обмін, угода, ринок. Потреба - нестаток у чому-небудь, що вимагає задоволення. Коли людина не в змозі задовольнити якусь потребу, вона або її заміняє або знижує рівень своїх запитів. Поняття потреб лежить в основі теорій мотивацій (Фрейда, Маслоу й ін.), у тому числі визначальне поводження споживачів на ринку. Головне завдання маркетингу - знайти потребу й задовольнити її. Бажання - це потреба, що прийняла конкретну форму відповідно до культурного рівня й особистістю індивіда. Причому в різних регіонах і країнах загальні потреби трансформуються в найрізноманітніші бажання, обумовлені культурними, історичними, географічними й ін. факторами. Попит - це бажання, конкретна потреба, підкріплене купівельною спроможністю. При заданих ресурсних можливостях люди задовольняють свої потреби й бажання шляхом придбання продуктів, які приносять їм найбільшу користь і задоволення. Продукт - це усе, що можна запропонувати на ринку для придбання, використання або споживання, з метою задоволення певних потреб. У літературі по маркетингу, англійський термін "product" найчастіше переводиться як товар. Однак треба пам'ятати, що товар (goods) - це фізично відчутний продукт, до категорії якого не ставляться, наприклад, послуги, ідеї, організації [11, c. 192].

Головна функція агромаркетингу на підприємстві - організація комплексної діяльності з провадження й збуту сільськогосподарської продукції з урахуванням ведення інноваційної політики, спрямованої створення продукції задовольняє потребам споживача і дозволяє вести господарську діяльність підприємства із найбільшою рентабельністю Реалізація основної функції доповнюється комплексом різноманітних функцій і деяких видів діяльності, аналогічних функцій традиційного маркетингу. Завдання агромаркетингу на підприємстві:

Завоювати певну частку ринку споживачів, задоволення і розширення їх у відповідність до цілей фірми-виробника;

Орієнтація на довгострокові результати ринкової діяльності;

Застосування тактики активного пристосування виробництва до вимог споживачів;

Цілеспрямований вплив на споживачів, збільшення обсягів продажу й отримання бажаного прибутку.

Особливості маркетингу в аграрному комплексі тісно пов'язані з специфікою сільськогосподарського виробництва, що характеризується розмаїттям асортименту продукції і на учасників ринку, і навіть різноманіттям організаційних форм господарювання. Цілі функціонування агропромислового підприємства повинні пов'язуватися з виконанням комплексу функцій маркетингу, сутність яких ось у чому: по-перше, орієнтація ринку збуту, що передбачає вивчення його об'єктів і суб'єктів, як яких виступають споживачі, конкуренти, інформацію про кон'юнктури ринку і товари; по-друге, дослідження ринку шляхом вивчення і політичного аналізу; по-третє, організація системи збуту конкурентної продукції, збирання та опрацювання інформації; по-четверте, орієнтація для досягнення довгострокового комерційного успіху, що передбачає підпорядкованість короткострокових інтересів цілям довгострокових стабільних переваг над ринком [12, c. 56].

Організація маркетингової діяльності в агропромислових підприємствах має на меті стимулювання зростання виробництва сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки; підвищення ефективності виробництва і доходності підприємств аграрного сектора; забезпечення належного рівня доходу, необхідного для розширеного відтворення у господарствах; розвитку інфраструктури ринків; організації імпорту й експорту з позиції регулювання внутрішніх ринків.

Отже, діяльність підприємства потрібно будувати таким чином, щоб найефективніше й органічно поєднати виробництво, задоволення потреб споживачів, прибуток і розвиток підприємства.

В основному до причин, що стимулюють сільськогосподарське виробництво, належать: низький попит, недостатність оборотних коштів та технічної оснащеності, високі відсотки банківських кредитів, відсутність налагодженої системи збуту продукції, високий рівень податків, низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, недостатня кваліфікація працівників [13, c. 39].

В умовах розвиненого ринку розробка й застосування стратегії маркетингової діяльності - одна з найважливіших функцій керівників фірм вищої ланки. Стратегія - це генеральна програма дій, що виявляє пріоритети проблем і ресурси для досягнення головної мети.

Стратегічне планування - це управлінський процес створення й підтримки стратегічної відповідності між цілями фірми, її потенційними можливостями й шансами у сфері маркетингу. Воно опирається на чітко сформульовану програмну заяву фірми, виклад допоміжних цілей і завдань, здоровий господарський портфель і стратегію росту. У стратегічному плані фірми визначається, якими саме виробництвами вона буде займатися, і викладаються завдання. Якщо виробництво включає кілька асортиментних груп, кілька товарів, марок і ринків, то на кожну із цих позицій повинен бути розроблений окремий план. Всі ці плани можна позначити одним терміном - «план маркетингу». Відповідно до більшості досліджень, можливості підприємства тим ширше, ніж тісніше планування маркетингу погоджується зі стратегічним плануванням [14, c. 73].

План маркетингу має велике значення. Його головна мета - приведення можливості фірми в найкращу відповідність із можливостями ринку, сформованими в результаті її цілеспрямованих дій, а також приведення цих можливостей у відповідність із тими факторами ринку, які не піддаються контролю фірми. План повинен забезпечити прибуткову роботу фірми в сучасному світі - динамічному, безупинно мінливому й надзвичайно схильному до нововведень.

Оскільки багато вихідних даних (зокрема, результати прогнозування) мають імовірнісний характер, то план маркетингу є не «законом», а гнучкою програмою дій, для чого він має не один «твердий» варіант, а як мінімум три: мінімальний, оптимальний і максимальний. Мінімальний - визначає діяльність при несприятливому розвитку подій, оптимальний - при нормальному, максимальний - при найбільш сприятливому. На етапі попередньої підготовки число планів може бути більше, важливо вміти вибрати з них ці три [15, c. 169].



РОЗДІЛ 2. МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ЧАРІВНА НИВА»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чарівна Нива», розташовано в селі Березівка, вулиця Леніна, 39Б, Бершадського району, Вінницької області. Форма власності - приватна. Директор - Корчевний Віктор Васильович. Було створене на базі тернівського та березівського господарств у 2008 році, на даний час до нього входять ще п`ять сільських рад Чечельницького та Тростянецького районів. ТОВ «Чарівна Нива» має досить сприятливі економіко-географічні умови для ведення господарства, оскільки знаходиться поблизу міст Бершадь, Умань, Черкаси, Вінниця, Кіровоград, що вказує на невелику віддаленість нашого підприємства від ринків збуту продукції, покупців та споживачів. Це досить важливі чинники розвитку підприємства.

ТОВ «Чарівна Нива» спеціалізується на виробництві рослинницької продукції, зокрема, вирощуванням зернових і технічних культур. На підприємстві більшість грунтів - чорноземи, що мають дуже хороші властивості для вирощування різних сільськогосподарських культур. Найбільш інтенсивним видом угідь є рілля, яка кожного року використовується під посіви сільськогосподарських культур з метою одержання урожаю.

Отже, за даними таблиці 2.1 найбільш питому вагу у структурі товарної продукції в 2010-2012 роках становило зерно близько 65 % . Тому випливає, що товариство «Чарівна Нива» не змінювала свою зернову спеціалізацію. У структурі товарної продукції підприємства, продукція рослинництва займає 99% в 2010-2012рр. У 2010 році 29,761% виручки від реалізації аграрної продукції підприємство отримує від продажу соняшнику та 12,261% від озимого ріпаку. Відповідно в 2011 році близько 13,5% виручки підприємство отримало від реалізації соняшнику та озимого ріпаку, 9,227 - ярого ріпаку, 7,859 - сої,6,209% - від цукрових буряків. В 2012 році підприємство отримало 13,5% виручки рід реалізації цукрових буряків та 8,8% від реалізації ярого ріпаку. Аналізуючи відсоткове співвідношення 2011року до 2012 р. виручка ТОВ «Чарівна Нива», що всього по галузі рослинництва структура виручки збільшилася.

Таблиця 2.1 - Структура виручки від реалізації продукції ТОВ «Чарівна Нива»

показники	2010р	2 011р.	2012	2012в % до 2010
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%
зерно	6894,4	57,7	19831,9	50,1	17167,1	64,8	249,0
соняшник	3550,5	29,7	5358,8	13,5	1413,0	5,4	39,8
соя			3115,9	7,8	230,4	0,8	-
ріпак озимий	1462,7	12,2	3658,2	9,2	1620,4	6,2	110,8
ріпак ярий	-	-	5168	13,0	2332,6	8,8	-
цукрові буряки	-	-	2461,9	6,2	3561,9	13,5	-
інша продукція рослинництва	11,4	0,09	30,4	0,1	138,0	0,5	266,1
всього по рослинництву	11919	99,9	39625,1	99,9	26463,4	99,9	222.1
всього по підприємству	11929,7	100	39646,3	100	26463,4		221.8

Джерело: розраховано автором за даними річних звітів підприємства

Важливим для підприємства є здійснення та контроль управлінської діяльності. Тому керівництво вкладає значні кошти в розвиток своїх працівників, це дає змогу підвищити їх професійність. Підприємство має таку організаційну та управлінську структуру, яка має такий вигляд:



Таблиця 2.2 - Чисельність працівників за внутрішньогосподарськими підрозділами у 2012р.

Внутрішньогосподарські підрозділи	Чисельність працівників, чол.
Адміністрація	18
Загальновиробничий персонал	13
Охоронники	10
Механізатори	12
Водії	7
Інші	8
Всього	68

Джерело: розраховано автором за даними звіту з праці підприємства «Чарівна Нива» за 2011-2012 роки

Кадровий потенціал - це трудові можливості підприємства, здатність персоналу до генерування ідей, створення нової продукції, його освітній, кваліфікаційний рівень, психофізіологічні характеристики і мотиваційний потенціал. Основними складовими кадрового потенціалу є:

освіта;

рівень кваліфікації;

професійні здібності;

професійні навички;

психометричні характеристики кадрів підприємства, що займаються інноваційною діяльністю [16, c. 156].

Також важливою складовою кадрового потенціалу є кваліфікаційний рівень персоналу, що веде інноваційну діяльність. До діяльності науковця, спеціаліста, керівника, службовця ставляться відповідні кваліфікаційні вимоги, визначаються посадові обов'язки й обсяг специфічних знань, що враховується при атестації кадрів та встановленні оплати праці. Розрахунок оцінки кадрового потенціалу підприємства за індексом якості кадрів розраховується за формулою:



, де

коефіцієнт освіти;

коефіцієнт віку;

коефіцієнт мотивації;

Розрахуємо оцінку кадрового потенціалу, яка становить:

J= (0.85*0.72*0.69*0.91)*100% = 50%

Отже, оцінка кадрового потенціалу становить близько 40 %, а це свідчить про те, що підприємство достатньо забезпечене висококваліфікованим персоналом. На сьогодні у ТОВ «Чарівна Нива» розробляється комплексна програма по відновленню та розвитку трудового потенціалу, яка буде включати в себе питання оздоровлення персоналу, зниження рівня професійних захворювань, підвищення рівня медичного обслуговування, формування кадрового резерву, підвищення стандартів щодо умов та охорони праці на виробництві. Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів товариства.

У ТОВ «Чарівна Нива» більшість грунтів - чорноземи, що мають непогані властивості для вирощування різних сільськогосподарських культур. Родючість чорнозему висока і може бути ще збільшена при відповідних агротехнічних заходах. Найбільш інтенсивним видом угідь є рілля, яка кожного року використовується під посіви сільськогосподарських культур з метою одержання урожаю. Земля є важливим і незамінним засобом виробництва у ТОВ «Чарівна Нива», тому ефективне її використання, підвищення родючості грунтів є одним із основних завдань в ході виробничої діяльності господарства. Наявність земельних угідь ТОВ «Чарівна Нива» представлено в табл. 2.3



Таблиця 2.3 - Склад і структура орендованих земельних угідь ТОВ «Чарівна Нива» за 2010-2012 рр.

Види угідь	Роки	Відхилення, 2012р. від +,- 2010р.
	2010	20111	2012
Площа сільськогосподарських угідь - всього,га	2932	5168	6065	+3133
у тому числі рілля	2932	5168	6065	+3133

Згідно з даними таблиці 2.3, розмір загальної земельної площі ТОВ «Чарівна Нива» у 2012 р. склав 6065 га, ці землі орендуються підприємством у шести селищних рад. Таким чином з вище поданих даних бачимо, що з 2010р. до 2012р. відбулось значне збільшення площі землі підприємства - на 3133га. Площу сільськогосподарських угідь підприємства складає рілля.

Рис. 2.1 - Склад і структура орендованих земель ТОВ «Чарівна Нива» за 2010-2012 роки

Джерело: побудовано автором за даними річних звітів підприємства

Виробнича будова ТОВ «Чарівна Нива» відповідно до виду економічної діяльності та напрямку спеціалізації налічує: адміністративна будівля, автозаправна станція, 2 складських приміщення, 2 будівлі критий тік, тракторна бригада. Налагоджена також робота обслуговуючих підсобних підрозділів: будівлі техобслуговування, зерноочисного комплексу (ЗАВ-20); ремонтної майстерні. Для виконання тракторних ґрунтообробних та інших механізованих робіт у ТОВ «Чарівна Нива» налагоджено роботу машинно-тракторного парку. Дані про наявність техніки в МТП подані в табл. 2.2.

Відповідно до даних таблиці 2.2 видно, що протягом 2010-2012 років кількість тракторів збільшилась у 2,25 разів і складає 9 тракторів. А також відбулося помітне збільшення інших видів техніки, це говорить про те, що у підприємства непогане забезпечення машино - тракторного парку, яке з кожним роком оновлюється. Причиною цьому також стає збільшення земельних запасів товариства, що потребує вчасного та якісного обробітку ґрунту та забезпечення виробничого процесу.

Таблиця 2.4 - Склад машинно-тракторного парку ТОВ «Чарівна Нива» за 2010-2012 рр., шт.

Назва технічних засобів	Роки	2010 р. у % до 2012 р.
	2010	2011	2012
Трактори різних модифікацій	4	7	9	225
Вантажні автомобілі: ГАЗ, КАМАЗ	2	5	5	250
Автомобілі спец, призначення	2	2	2	100
Легкові автомобілі	4	9	11	275
Комбайн зернозбиральний	1	2	2	200
Грунтообробні машини:	26	41	49	188
плуги	3	4	4	133
культиватори	3	6	7	233
борони	3	5	7	233
сівалки	1	6	6	600
котки	3	3	4	133
жатки	1	2	2	200
оприскувач	2	2	1	50
навантажувач		1	1	-
причеп	3	4	7	233
протруювач насіння	1	1	1	100
розкидач міндобрив	2	2	3	150
навігаційні пристрої	3	4	4	133
зернокидач	1	1	1	100
прес-підбирач рулонний			1	-

Джерело: побудовано автором за даними 1С: Підприємство

Отже, можна зробити висновок, що підприємство «Чарівна Нива» має достатньо високий рівень забезпеченості машинно-тракторним парком. В таблиці 2.4 наведені дані, які характеризують наявність технічних засобів в товаристві. Спостерігається тенденція збільшення усіх показників. В 2012 році кількість тракторів різної модифікації та вантажних автомобілі(ГАЗ, КАМАЗ) збільшилася майже у 2,5 рази порівняно з 2010 роком.

2.2 Аналіз агромаркетингової діяльності підприємства

Аналіз агромаркетингової діяльності підприємства «Чарівна Нива» включає АВС- аналіз, SWOT-аналіз та аналіз конкурентоспроможності. Відділу служби маркетингу та маркетолога на підприємстві немає. Але, звичайно ж, функції маркетингу виконують головний економіст Романюк Дмитро Васильович та головний бухгалтер Андрієць Геннадій Іванович

Проведемо АВС-аналіз [17. c. 212]. Мета дослідження полягає у визначенні пріоритетних видів продукції сільського господарства за допомогою методу АВС- аналізу за кількома критеріями класифікації, що дасть змогу перевірити закономірність Парето, згідно з якою на 20 % асортименту припадає 80 % продажів. Проведення АВС-класифікації передбачає низку етапів, серед яких виділяють вибір одного критерію (класичний підхід) або кількох (сучасний підхід), розрахунок кумулятивної частки критерію з подальшим розподілом об'єктів на три групи: А - найважливіші види, що дають 80 % результату (стратегічна група), група В - дають 15 % результату (конкурентоспроможна група) та група С - дають решту 5 % результату (підтримувальна група). Дані, що характеризують АВС - матрицю наведені в таблиці 2.5

Таблиця 2.5 - АВС - аналіз продукції ТОВ «Чарівна Нива»

№	Культура	Структура за чистим доходом	Кумулятивна частина	АВС-класифікація
1	пшениця озима	14,21	14,21	А
2	пшениця яра	0,15	14,36	С
3	кукурудза на зерно	30,38	44,74	А
4	ячмінь озимий	4,36	49,10	В
5	ячмінь ярий	0,94	50,04	С
6	Соняшник	13,52	63,56	А
7	Соя	7,86	71,42	В
8	ріпак озимий	9,24	80,66	А
9	ріпак ярий	13,04	93,7	А
10	цукрові буряки	6,21	100	В
11	Всього	100	Х	х

Джерело: розрахунки автора за даними річних звітів підприємства за 2009-2011 роки

Отже,як видно з таблиці, до групи стратегічних видів продукції (групи А)потрапили пшениця озима, кукурудза на зерно, , чистий до соняшник,ріпак озимий, ріпак ярий, дохід від продажу яких становить 80,01 % загального обсягу реалізації по підприємстві. До складу групи В потрапили ячмінь озимий, соя та цукрові буряки сума вартостей яких становить 18,43 %. Всі інші види потрапили до групи С. Але отримання високого рівня чистого доходу від реалізації ще не є показником ефективності, оскільки дохід має порівнюватись з витратами для визначення абсолютного показника ефективності реалізації - прибутку. Тому для уточнення результатів АВС-класифікації скористаємося методом групувань.



Таблиця 2.6 - Групування видів продукції сільського господарства за прибутком

групи	Кількість видів	Продукція
1	5	пшениця озима,кукурудза на зерно,соняшник,ріпак озимий ріпак ярий,
2	5	пшениця яра,ячмінь озимий, ячмінь ярий, соя,цукрові буряки
3	-	-

Джерело: розрахунки автора за даними річних звітів підприємства 2009-2011 років

Отже, в групу 1, що характеризується найбільшими обсягами прибутку, потрапили аналогічні види продукції, що і до групи А за результатамиАВС-класифікації. А до другої групи всі інші культури. Як видно з таблиці до третьої групи не потрапили ні один вид. Побудуємо матрицю АВС - аналізу, яка дасть нам змогу вивчити товарний асортимент та визначити рейтинг продукції

Таблиця 2.7 - АВС - матриця

А Кукурудза на зерно	А Ріпак ярий	А Ріпак озимий
В Ячмінь озимий	В Соя	В Цукрові буряки
С (0)	С Ячмінь ярий	С Пшениця яра

Джерело: розрахунки автора за даними річних звітів підприємства 2010-2012 років

Отже, провівши АВС-аналіз, можна зробити висновок, що приорітетними напрямами діяльності є ріпаківництво, а також дохід підприємсту дає реалізація кукурудзи на зерно, що можна побачити з матриці, яка зображена вище. Увагу слід приділити таким культурам як яра пшениця та ячмінь, адже їх місце в побудованій матриці в третій групі - групі С - а це підтримуючі культури в підприємстві.

Для детальної характеристики діяльності підприємства «Чарівна Нива» проведено SWOT - аналіз, який наведений в таблиці 2.8 [18, c.126].

Таблиця 2.8 - SWOT - аналіз ТОВ «Чарівна Нива»

Зовнішнє середовище
О. Можливості	Т. Загрози
1.Розвиток економіки країни; 2.Зниження вартості с.-г. техніки 3.Розширення асортименту продукції 4. Закупівля більш якісного і елітного насіння 5.Впровадження нової техніки 6.впровадження нових каналів збуту 7.Ефективна маркетингова діяльність 8.Залучення інвестора 9.Пряма система збуту 10.Імідж надійного партнера	1.Низька купівельна спроможність 2.Уповільнені темпи зростання ринку 3.Застосування тиску з боку конкурентів 4.Нестача обігових коштів 5.Несприятливі зміни на зовнішніх ринках 6.Інфляція 7.Недосконалість законодавчої бази 8.Низький контроль за діяльністю працівників
S.O. Сила і можливість	S.T. Сила і загрози
1.Правильно розроблена стратегія підприємства 2.Розробка більшого асортименту продукції 3.Отримання високоякісної продукції 4.Привернення уваги можливих клієнтів 5.Збільшення можливої частки ринку	1.Врахувати потреби клієнтів 2.Випередити конкурентів і стабільно закріпитися на ринку 3.Розроблення цінової політики
W.O. Слабкість і можливість	W.T. Слабкість і загрози
1.Проведення досліджень у сфері 2.Залучення молодих спеціалістів 3.Створення маркетингового відділу 4.Залучення маркетингових стратегій 5.Використання засобів стимулювання збуту. 6. Зміна обладнання	1.Несприятливі кліматичні умови 2.Покращення темпів зростання підприємства 3.Переорієнтація на платоспроможних клієнтів 4.Зосередження на певному географічному ринку

Джерело: побудова автором за проведеними дослідженнями підприємства

Підприємство ТОВ «Чарівна Нива», яке займається посівами сільськогосподарських культур не стало винятком у конкурентній «боротьбі» за споживача. Відповідно до цього спочатку потрібно було б дізнатися які параметри найбільше впливають на купівлю підприємствами-споживачами даної продукції. З цією метою, проведено коротке опитування серед кількох представників споживачів продукції підприємств, зокрема Черкаської та Кіровоградської областей, які оцінили кожен параметр по п'яти бальній шкалі. Дані наведено в таблиці 2.7

Таблиця 2.9 - Сегментація ринку по споживачах продукції

Показник	ТОВ «Чарівна Нива»	ТОВ «Кидрасівське»	ТОВ «Світанок»	ТОВ «Джулинка»
Імідж фірми	3	3	4	2
Ціна реалізації	4	4	5	3
Вартість технічного обслуговування	4	4	3	3
Місце розташування	3	2	2	4
Продуктивність товару	5	5	4	4
Вироблено продукції	3	3	4	3
Доставка товару	5	5	5	3
Якість обладнання	4	5	5	4
Сумарна оцінка	3,875	3,875	3,875	3,251

Джерело: розрахунки автора за даними проведення дослідження

Однакова середня оцінка в більшості оцінюваних підприємств тому, що підприємства знаходяться на однаковій стадії розвитку та отримують майже однаковий прибуток від сільськогосподарської діяльності. Для визначення плюсів підприємства можна використати багатокутники конкурентоспроможності як окремих товарів, їх груп, так і підприємства. Наслідком цього є вимірювання площі окремих товаровиробників. Чим більша площа многокутника, тим вище показники конкурентоспроможності даних товарів, їх груп, та підприємств в цілому.



Рис. 2.2 - Багатокутник конкурентоспроможності

Параметрами оцінювання переваг ТОВ «Чарівна Нива» над конкурентами стали: якість продукції, комплексність виробництва, собівартість товару, ціна товару, різноманітність асортименту, компетентність персоналу, зібрана площа, чистий прибуток. Для того,щоб підприємство підіймалося на більш високі рівні конкурентоспроможності йому необхідно покращувати якість, тому що навіть маючи найкращі ціни,найрізноманітніший асортимент, проте за низької якості продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, воно не зможе конкурувати на ринку сільськогосподарської продукції.

Для даного дослідження були проведені такі етапи конкурентоспроможності:

формування основних факторів за якими оцінювалася конкурентоспроможність;

розбивка факторів на рівні, тобто вибір бальної шкали оцінок, за якими оцінювалися підприємства;

побудова матриці «фактори-рівні», в якій оцінювали по бальній шкалі кожний фактор;

аналіз підприємств-лідерів по обраних факторах, надаючи їм відповідну оцінку, а також порівняння їх з оцінками ТОВ «Чарівна Нива»;

побудова многокутника конкурентоспроможності;

висновок про конкурентоспроможність підприємства [19. c.23].

Згідно з концепцією маркетингу сучасне підприємство може досягнути успіху лише коли створює вищу споживчу цінність і здатне задовольнити споживача краще ніж конкуренти. Тому в умовах конкуренції маркетологам недостатньо лише просто адаптувати свої товари до потреб конкретного ринку. Вони повинні досягти стратегічної переваги, позиціонуючи свої товари і послуги так, щоб споживачам вони здавались привабливішими, ніж пропозиції конкурентів. Звичайно, що “ універсальної ” стратегії боротьби, яка влаштовувала б усіх суб'єктів конкуренції, не існує. Кожне підприємство повинно враховувати масштаби своєї діяльності становище в галузі порівняно з конкурентами. Саме тому маркетинговий аналіз конкуренції і конкурентів стає ключовим етапом в розробці конкурентних стратегій.

2.3 Характеристика стратегії аграрного маркетингу підприємства

В сучасних умовах непростих ринкових відносин в Україні, необхідності перетворень в економічній і політичній сферах, постає проблема планування цих перетворень і їхніх очікуваних результатів для всього суспільства. Методологія цих перетворень і подальшого динамічного розвитку вітчизняних підприємств потребує особливого підходу і підсилює значення стратегічного бачення та стратегічної орієнтації підприємства. Керівники підприємств змушені приймати рішення в умовах певної невизначеності, відсутності достатнього обсягу знань та досвіду роботи в нових умовах, які постійно змінюються. Маркетингові рішення, які приймаються керівництвом українських підприємств на стратегічному рівні, є дуже важливими при плануванні підприємством своєї діяльності та в забезпеченні ефективності її практичного проведення.

Саме тому для формування маркетингової стратегії, відповідної вимогам сьогодення, керівництву підприємства необхідно опанувати основні методологічні засади стратегічного маркетингового аналізу та планування.

Щоб коректно провести стратегічний аналіз, у першу чергу, треба вивчити умови, в яких доводиться діяти підприємству.

Необхідно зауважити, що для розробки ефективної стратегії слід вивчати не лише безпосередні умови функціонування підприємства (його ближнє зовнішнє оточення), але й ті, що побічно впливають на нього (далеке зовнішнє середовище). Крім того, підприємству, щоб навчитися бачити поступові процеси, необхідно навчитися звертати увагу на важко вловимі повільні тенденції. Маркетингова стратегія - це важливий елемент загальної стратегії компанії (корпоративної стратегії), який описує, як компанія має вживати свої обмежені задля досягнення максимального результату у збільшенні продажу та дохідності від продажу в в довгостроковій перспективі.

Це стратегія підприємств, орієнтованих ринкові цінності [20, c. 347].

Маркетингова стратегія має дві основних орієнтиру - ринок та продукт. У багатьох підприємствах маркетингова стратегія є важливим стратегією, бо вона дає обґрунтованість ринкової спрямованості підприємства.

Для визначення стратегії підприємства «Чарівна Нива» використаємо SPACE-аналіз, що являє собою оцінку стратегічного становища підприємства та його ринкових дій. За допомогою цього методу визначимо позиції на ринку та вибір стратегії ТОВ «Чарівна Нива».

Таблиця 2.10 - SPACE - аналіз для ТОВ «Чарівна Нива»

Критерії	Оцінка балів	Вага	Зважена оцінка
Платоспроможність підприємства	3	0,3	0,9
Фінансова автономія	3	0,2	0,6
Рентабельність підприємства	5	0,5	2,5
Фінансова сила підприємства (ФС)	11	1	4
Частка підприємства на ринку	3	0,3	0,9
Можливості впливу на рівень витрат і цін	1	0,2	0,2
Рентабельність продажу	5	0,5	2,5
Конкурентоздатність підприємства(КП)	9	1	3,6
Рівень прибутку	1	0,5	0,5
Стадія життєвого циклу	4	0,2	0,8
Характеристика конкурентної ситуації	6	0,3	1,8
Привабливість сектора (ПС)	11	1	3,1
Стабільність прибутку	3	0,4	1,2
Ступінь інноваційності	2	0,4	0,8
Маркетингові і рекламні можливості	6	0,2	1,2
Стабільність підприємства (СТ)	11	1	3,2

Джерело: розраховано автором за даними підприємства

Розрахуємо координати точки:



Х= ПС-КП = 3,1 - 3,6 = -0,5

У= ФС-СТ = 4 - 3,2 = 0,8

Рис. 2.3 - Графік визначення стратегії ТОВ «Чарівна Нива»

аграрний маркетинг підприємство стратегія

Після проведеного аналізу необхідно визначити стратегію господарства. Якщо точка знаходиться у полі КП-ФС - підприємство повинно дотримуватися консервативної стратегії, поле КП-СТ - передбачає захисну стратегію, місцезнаходження у полі ФС-ПС - це агресивна стратегія. У нашому випадку точка знаходиться у полі КП-ФС, як спостерігається на графіку 2.3, це означає, що підприємство «Чарівна Нива» повинно дотримуватися консервативної стратегії. Консервативна стратегія полягає у фінансуванні майже всіх активів за рахунок довгострокових джерел



РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ АГРОМАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА «ЧАРІВНА НИВА»

3.1 Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

Дослідивши господарювання ТОВ «Чарівної Ниви» я пропоную для підвищення ефективності діяльності даного підприємства ввести новий продукт, а саме - картоплю, яка не вирощувалася на підприємстві. Картопля - один з основних продуктів харчування. Її широко використовують на корм худобі та як сировину для промисловості [21. с.109]. За даними МінАПК двадцять чотири українських спиртових заводи в 2014 році перепрофілюються на виробництво біопалива. Ці прогнозні дані дадуть змогу Україні виробляти на 5 % більше виробляти біопаливо, а в 2015 році ще більше.

Рис. 3.1 - Посадкові площі (Євро-5) тис.га

Упродовж 2007-2012 рр. виробництво картоплі у світі було в межах 320-330 млн. т. Україна входить до четвірки найбільших країн - виробників картоплі, поступаючись лише таким потужним державам, як Китай, Росія та Індія, і випереджаючи США, Німеччину, Польщу. Із 2005 р. на частку України припадало 6,0% світового виробництва картоплі (19,1-19,7 млн. т). При цьому втрати під час збирання становлять 15-20%. Середня урожайність картоплі у світі, починаючи з 2005 р., становить 165-180 ц/га, тоді як в Україні вона не перевищує 140 ц/га. Країни-лідери (Нідерланди, США, Швейцарія) збирають понад 400 ц/га картоплі. Щодо виробництва картоплі на одну особу, то в Україні цей показник становить 427 кг, тоді як у світі - 48 кг. Більше картоплі в розрахунку на одну особу вирощують лише у Білорусі (739 кг) та Нідерландах (434 кг). Україна, Росія і Білорусь є провідними виробниками картоплі в Європі [21, с.109].

У структурі валового збору картоплі за областями у 2012 р. перше місце належало Тернопільській області - 7,8%, друге - Львівській - 6,7, третє -- Харківській - 6,5, четверте - Вінницькій - 6,4відсотки. [22, с.28]. Згідно з даними міністерства, в 2013 році аграрії забезпечені насіннєвою картоплею на 102%. У минулому 2012 році Україна зібрала 23,2 млн тонн картоплі за середньої врожайності 16 тонн/га. При цьому 97% цієї культури вирощувалося в підсобних господарствах населення, 3% - в сільгосппідприємствах.

Рис. 3.2 - Структура валового збору картоплі за областями у 2012 році



Виробництво нового продукту - картоплі - передбачає ретельних розрахунків з тим, щоб забезпечити максимальну ефективність від її вирощування. Ціна на продукцію має забезпечувати відшкодування витрат виробництва та збуту продукції і отримання прибутку. Водночас ціна має врівноважувати попит і пропозицію.

При розрахунку ціни слід орієнтуватися на нормативні витрати виробництва та прибуток, оскільки розрахунок ціни за цією методикою є найбільш об'єктивним по відношенню як до споживача, так і до продавця продукції. Лише за таких умов виробництво картоплі буде вигідним виробнику та споживачу, створюватиме рівновагу попиту та пропозиції. Однією з головних причин підвищення цін на сільськогосподарську продукцію є інфляція. Нерідко ріст витрат на її виробництво не відповідає росту продуктивності праці в галузі, що обумовлює зниження норми прибутку, змушує сільськогосподарського товаровиробника підвищувати ціни на продукцію.

Основою для визначення нормативних витрат на виробництво картоплі є технологічні карти та планова урожайність. На їх підставі за статтями витрат, згідно передбачених технологією робіт і діючих норм виробітку, витрат праці, матеріальних та інших ресурсів, їх вартості обраховується загальна сума витрат виробництва у натуральному та грошовому виразі в розрахунку на гектар площі посіву та на центнер продукції. Розрахунки проводились за основними статтями затрат відповідно до Положення про облік і калькуляцію собівартості продукції сільського господарства та на основі фактичних даних ТОВ «Чарівна Нива».

В сільськогосподарських підприємствах Вінницької області протягом 2010-2012 років витрати на виробництво картоплі становили 4,7 людино-годин при середній оплаті однієї людино-години 4,7 грн [23 с. 74]. Виходячи з прогнозованої на 2013 рік середньомісячної оплати праці в картоплярстві - 896,5 грн., оплата праці однієї людино-години складе 5,39 грн. По господарствах Вінницької області витрати на оплату праці в розрахунку на один гектар становитимуть 4559,94 грн. Відрахування на соціальні заходи визначаються за встановленими чинним законодавством нормами від витрат на оплату праці. В нашому варіанті вони становитимуть 1695,84 грн. (37,19%).

Витрати на насіння обраховуються за науково обґрунтованими нормами посадки на один гектар з урахуванням якості, призначення посіву, попередника, технологічних особливостей. Вартість насіння розраховується виходячи з вартості використовуваного насіння власного виробництва та купованого. Частка купованого насіння в розрахунках приймається на рівні 20 відсотків.

Вартість насіння власного виробництва визначається на рівні нормативних витрат за його фактичною собівартістю, а купованого - за цінами придбання. Отже, власного насіння в розрахунку на один гектар буде використано 28 центнерів на суму 7924 грн. (при середній собівартості 283 грн.за один центнер за 2010-2012 роки). Вартість купованого насіння становитиме 4620 грн. Усього витрати на насіння складуть 12544 гривень.