Фінансовий стан підприємства найбільшим чином залежить від якісного стану та динаміки зростання основних фондів.

Згідно даних таблиці 2.3 видно, що структура фондів змінилась, досить істотно. Збільшилась величина промислово-виробничих фондів, що є позитивним показником, адже саме вони приймають безпосередню участь у реалізації продукції. Ми можемо сказати, що у структурі основних фондів промислово-виробничі фонди мають питому вагу, яка на початку року становила 99,75%, а на кінець року - 99,88%.

До виробничих фондів входять також і виробничі основні фонди інших галузей, але на підприємстві їх немає. За період 2010 року збільшилась і величина невиробничих фондів, які на кінець року становлять 43,4 тис. грн. і займають лише 0,12% у структурі основних фондів.

У процесі комерційної діяльності основні засоби зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних засобів визначається в процесі нарахування амортизації.

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують:

1) забезпечення підприємства основними засобами;

2) стан основних засобів;

3) ефективність використання основних засобів.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення. Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих засобів до чисельності працівників підприємства.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання. Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених у дію основних засобів перевищує вартість вибулих основних засобів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів.

До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабельність основних засобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:

Рф = (Пз/Фк)*100%, (2.1)

де Рф - рентабельність основних засобів;

Пз - загальний прибуток за звітний період;

Фк - балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Абсолютним показником ефективності використання основних засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів.

До показників ефективності використання основних засобів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних засобів у їх загальній сумі.

Отже, проаналізуємо показники використання основних фондів на основі даних, наведених в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Динаміка показників ефективності використання основних фондів за 2009-2010 рр.

З даних таблиці видно, що рівень фондовіддачі має тенденцію до збільшення, а фондомісткості - до зменшення, що є позитивним фактором, тобто у 2010 році рівень фондовіддачі зріс на - 20,22%, а фондомісткість зменшилась на - 0,02 грн. Також позитивним фактором є і збільшення фондоозброєності, яка у 2010 році становить 29,28, що на 40,36% більше, ніж у попередньому році.

Прослідковується збільшення питомої ваги активної частини у вартості основних фондів, яка становить 62,48%. Та незадовільними є результати, отримані внаслідок розрахунків коефіцієнтів зносу основних засобів, який у 2010 році становить 0,31, що на 0,05 більше ніж у попередньому році. Таку ж ситуацію ми спостерігаємо і щодо коефіцієнтів придатності основних засобів, оновлення основних засобів, але коефіцієнт вибуття основних засобів зростає, що свідчить про те, що на підприємстві існує тенденція зношення та зменшення придатності до роботи фондів, що в майбутньому може призвести до фатальних наслідків. Отже, керівництву варто виділити більше коштів на оновлення основних фондів.

На відмінну від основних виробничих фондів оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі, і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але втрачаючи свою споживну вартість, у речовій формі в продукт не входить.

Оборотні фонди поділяються на ряд груп:

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво;

- витрати майбутніх періодів.

Сукупність оборотних фондів та фондів обігу підприємства становлять його оборотні засоби (оборотні кошти).

Оскільки використання оборотних фондів не менше важливе в діяльності підприємства, прослідкуємо динаміку показників їх використання, опираючись на дані, наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Динаміка показників ефективності використання оборотних фондів за 2008 -2010 рр.

З даної таблиці видно, що незважаючи на збільшення матеріальних витрат, які зросли в порівнянні з 2009 роком майже на 131%, спостерігається ріст прибутку майже на 56,31%, що у грошовому виразі становить 6298,3 тис. грн. також ми бачимо, що збільшується середньорічна вартість оборотних засобів у 2009 році на 8550,65 тис. грн., а у 2010 році - на 8563,8 тис. грн., що на 57,05% менше, ніж у 2009 році. Відповідно і збільшуватися коефіцієнт оборотності оборотних засобів за досліджуваний період. Прослідковується коливання матеріаловіддачі, яка найбільшою була у 2009 році (1,50 грн.), на що вплинуло чимале збільшення обсягу товарної продукції.

Отже, ми можемо сказати, що підприємство використовує оборотні фонди не повною мірою, хоча й показує прибуткову діяльність.

2.3 Аналіз ефективності товароруху ТОВ «Галинка»

Структуру товаропостачання Рівненської філії ТОВ «Галинка» представимо на рис. 2.3.

Рисунок 2.3. Структура товаропостачання

Рівненська філія виконує роль керівника мережі продажів компанії, приймає заявки на продукцію і здійснює її замовлення в головному офісі компанії і доставки до роздрібних відділів продажів.

Укрупнений асортиментний перелік товарів підприємства можна представити в наступному вигляді:

- Морозиво;

- М'ясні напівфабрикати;

- Рибні напівфабрикати;

- Овочеві суміші.

У таблиці 2.6 представимо структуру товарообігу Рівненської філії компанії.

Таблиця 2.6

Структура товарообігу Київської філії компанії

Рисунок 2.4 Структура товарообігу

Таким чином, в структурі товарообігу компанії не відбулося значних змін, основну частку протягом всього аналізованого періоду займають м'ясні напівфабрикати, частка товарообігу даного виду в 2008 році займала 45,0%, а в 2010 році частка даної категорії товару зросла до 47,8% .

Найменшу частку в структурі товарообігу протягом всього аналізованого періоду займають овочеві суміші, так питома вага цієї категорії продукції у 2008 році становив 5,5%, а в 2010 році він збільшився на 1,4% і склав 6,9%.

У таблиці 2.7 проаналізуємо динаміку товарообігу компанії.

Таблиця 2.7

Аналіз товарообігу за 2008-2010 роки

Рисунок 2.5 Динаміка товароруху

В цілому товарообіг підприємства в 2010 році по відношенню до 2008 року збільшився на 9 289 тис. грн., або на 40,4%, так само слід зазначити, що по відношенню до попереднього року спостерігається позитивна динаміка товарообігу на 6035 тис. грн. , або на 23,0%.

Так як Київська філія компанії працює на території всієї України, то далі в таблиці 2.9 проаналізуємо географічну структуру каналів товароруху.

Таблиця 2.8

Структура географії каналів товароруху

Таким чином, структура товароруху зазнала деяких змін, намітилася тенденція зростання частки товарообігу м. Тернопіль, так питома вага продажу в в 2010 році склав 34,7%, проти 31,9% у 2008 році, тобто частка зросла на 2,8%.

У таблиці 2.9 представимо динаміку руху товару.

Таблиця 2.9

Аналіз руху товару за 2008-2010 роки

Рисунок 2.6 Динаміка товароруху

За аналізований період обсяг товарообігу підприємства збільшився на 40,4%, що відбулося в основному за рахунок зростання продажів в Тернополі і Житомирі, приріст товарообігу по яких склав 53,1% і 42,5%, відповідно.

Сучасний бізнес передусім базується на управлінні. Якщо люди - це основа підприємницької діяльності, то управління ними відіграє головну роль в фінансових результатах підприємства. Як організує керівник управління персоналом, так і буде працювати підприємство. Ефективне управління приведе до бажаних успіхів та до досягнення головної місії підприємства - це максимальне отримання прибутку.

Проаналізуємо основні показники ефективності управління на підприємстві за 2008-2010 рр. за даними наведених в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Динаміка основних показників ефективності управління на підприємстві за 2008-2010 рр.

З даних, наведених в таблиці, видно, що збільшується чисельність працюючих (з 457 чол. до 627 чол.). Щодо чисельність управлінських працівників, спостерігається коливання цього показника так у 2009 році був значний ріст і їх чисельність змінилась з 41 ос. до 92 ос., але у 2010 році кількість осіб зменшилась на 39 осіб, тобто можна сказати, що виробництво на підприємстві стало більш автоматизованим і не потребує збільшення управлінських працівників.

Щодо витрат на управління, то вони мають тенденцію зростати. Так у 2009 році вони збільшились на 736,9 тис. грн., а у 2010 році на 947,9 тис. грн., що пояснює коливання питомої ваги витрат на управління у загальних витратах, яка у 2009 році була найбільшою і становили 3,59 %, тому що приріст загальних витрат відбувся не основною мірою через приріст витрат на управління.

А уже у 2010 році питома вага управлінських витрат зменшилась до 2,39%, але це й показник є меншим, ніж у 2008 році на 0,19%, що є негативним показником і значить, що підприємство приділяє меншу увагу ефективній роботі апарату управління.

Збільшується обсяг товарної продукції, що сприяє росту валового прибутку (з 5833,4 тис. грн. до 17483,7 тис. грн. за 2008-2010 роки), а це збільшує прибуток на 1 грн. витрат управління.

Загалом можна сказати, що на підприємстві здійснюється ефективне управління, але варто звернути увагу на структуру витрат на управління.

Витрати на управління - включають витрати на утримання й обслуговування апарату управління виробничими та невиробничими підрозділами, а також витрати на утримання й обслуговування апарату управління підприємства (адміністративні витрати).

Отже проаналізуємо показники витрати на управління наведені у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Структура витрат на управління в динаміці за 2008-2010 рр. на підприємстві

Згідно даних, наведених в таблиці 2.11. видно, що з усіх перелічених витрат підприємства найбільшу частку займають накладні витрати, які збільшились на 304,9 тис. грн., у порівнянні з 2010 роком.

Наступними по величині питомої ваги є витрати на техніку управління, які також збільшуються (у 2009 році на 270,3 тис. грн., а у 2010 році - 195 тис. грн.).

На останньому місці витрати на оплату праці, які то зменшуються, то збільшуються так у 2009 році вони зменшились на 49,2 тис. грн., а у 2010 збільшились на 37,4 тис. грн., тобто на 28,23%.

Це є деякою мірою негативним для діяльності підприємства, адже саме від управлінських працівників передусім залежить організація роботи.

2.4 Шляхи удосконалення товарного ринку торговельного підприємства ТОВ «Галинка»

У період постійного реформування економіки України в організації товаропостачання відбулися істотні зміни, які проявилися у трансформації принципів організації комерційної діяльності і каналів просування товарів на ринок, підвищення ролі продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків у забезпеченні населення товарами, а також у зміні структури обороту оптової та роздрібної торгівлі , складу учасників процесу товаропостачання.

Посилення конкуренції на ринку товарів і послуг, нестабільність податкового законодавства, зниження платоспроможності населення, що обслуговується, погіршення матеріально-технічної бази торговельних підприємств вимагають підвищеної уваги до вдосконалення процесу товаропостачання роздрібної торгівлі.

В даний час підвищується роль роздрібних підприємств у формуванні місцевих ринків регіонів. Це проявляється у відродженні власного оптової ланки, розміщенні підприємств роздрібної торгівлі з урахуванням максимального наближення її до покупців, розширення функцій магазинів, розвитку заготівельної та виробничої діяльності.

Правильна організація товаропостачання припускає не тільки максимальний скорочення витрат часу і матеріальних засобів, але і усунення необхідності притягнення робітників крамниць до виконання операцій, зв'язаних з завозом товарів. Тому до товаропостачання подається ряд обов'язкових вимог, основними з яких є: планомірність, безперебійність, ритмічність і економічність.

Планомірність припускає доставку товарів по твердим графікам при найбільш раціональній частоті завозу. Планомірна організація постачання забезпечує широкий і тривкий асортимент товарів, економічне використання праці, складських приміщень і транспортних засобів, сприяє нормалізації товарних запасів і виконанню плану роздрібного товарообороту кожним торговим підприємством.

Безперебійність постачання передбачає регулярну доставку необхідної кількості товарів в потрібному асортименті для забезпечення безперервного продажу.

Ритмічність припускає рівномірний і вчасний завіз, що гарантує безперебійну доставку товарів, дозволяє уникнути скупчення в крамницях наднормативних товарних запасів, створює нормальні умови для торгового обслуговування населення і виконання плану роздрібного товарообороту. Однак ритмічність не слідує ототожнювати з планомірністю, оскільки ритм постачань може змінюватися в залежності від кон'юнктурних вагань.

Економічність як принцип раціонального товаропостачання передбачає ощадливе витрачання засобів, зв'язане з доставкою, обробкою і зберіганням товарів. Це досягається шляхом ефективного використання транспорту, механізації вантажно-розвантажувальних робіт, розробки єдиних технологічних рішень доставки, комплектування і упаковки товарів в тару-обладнання, в як після цього товари надходять в крамниці самообслуговування для роздрібного продажу.

При рішенні питання про вибір найбільш економічних схем товаропостачання слідує виходити з необхідності досягнення найбільших результатів при мінімальних витратах. Для цього необхідно забезпечити ритмічне і безперебійне постачання крамниць товарами, встановити нормативи товарних запасів в опті і роздрібі при мінімальних транспортних, експлуатаційних і інших видатках. Оскільки витрати на перевезення товарів в визначаються ефективним використанням транспорту, дуже важливо встановити раціональні засоби доставки, що б максимально виключали надмірно дальні, зустрічні, повторні і інші нераціональні перевезення, порожні пробіг, простої при вантажно-розвантажувальних роботах, дозволяли використати більш досконалі вигляді транспорту і багатооборотної тари, а також сприяли розвитку централізованих доставок як самих ефективних і доцільних.

Розвиток галузей діяльності в сфері товаропостачання на основі зміцнення внутрішньосистемної інтеграції, вдосконалення господарських зв'язків роздрібної торгівлі з постачальниками товарів обумовлюють необхідність уточнення сутності товаропостачання та обгрунтування напрямів його вдосконалення в системі торговельної діяльності підприємств.

В зв'язку з чим проаналізоване торговельне підприємство, а саме ТОВ «Галинка» є головним об'єктом для розгляду питання удосконалення його товаропостачання.

Оскільки ТОВ «Галинка» у своїй діяльності реалізації асортименту товарної продукції застосовує в товаропостачанні з оптових та виробничих складів власні транспортні засоби, варто внести пропозиції щодо ефективності товаропостачання засобами підприємств, в яких здійснюється закупівля продовольчої продукції, адже така можливість існує. Дане впровадження дасть змогу підприємству ТОВ «Галинка» зменшити витрати пов'язані із:

- утриманням транспортних засобів;

- забезпеченням паливо-мастильними матеріалами транспортних засобів, що здійснюють товаропостачання на даний момент;

- оплатою праці працівників (водіїв та експедиторів);

- форс-мажорними обставинами в процесі товаропостачання.

Впровадження даного заходу не зажадає капітальних вкладень, оскільки для нормальної роботи планується лише внесення додаткових коштів на товаропостачання передбачених договірними умовами з оптовими підприємствами.

У таблиці 2.12 проведемо оцінку економічної ефективності пропозиції.

Таблиця 2.12

Економічна ефективність пропозиції

Таким чином, впровадження даного заходу призведе до збільшення валового прибутку Київської філії ТОВ «Галинка» на 311 тис. грн., або на 17,4%, а запас фінансової міцності компанії складе 38,6%, проти 15,2% до впровадження заходу. Рентабельність діяльності при цьому зросте на 4,3% і складе 10,2% (Рис. 2.7 - 2.8).

Рисунок 2.7. Валовий прибуток «до» і «після» впровадженого заходу

Рисунок 2.8. Рентабельність «до» і «після» впровадженого заходу

Дане впровадження дозволить підвищити швидкість і рівень сервісного обслуговування споживачів, що безсумнівно підвищить рівень конкурентоспроможності підприємства на цільовому ринку.

Отже, ефективність впровадження пропозиції доведена.

ВИСНОВКИ

Основною метою даної роботи є розробка заходів щодо вдосконалення системи товаропостачання ТОВ «Галинка».

Для досягнення поставленої мети в роботі проведено аналіз існуючої системи товаропостачання в ході якого виявлено такі результати:

- керівництво діями компанії здійснюється централізовано з міста Рівне, весь персонал компанії знаходиться там же, у підприємства є великі складські приміщення та значний автомобільний парк.

- доставку продукції по містах і інших населених пунктах здійснюється силами працівників Рівненської філії, доставка продукції компанії здійснюється за рахунок головного офісу, розташованого в місті Рівне.

- структура персоналу підприємства за аналізований період зазнала деякі зміни, так у 2010 році в порівнянні з базисним 2008 роком частка чисельності адміністративно-господарського персоналу знизилась на 7,5% і склала 12,5% у загальній чисельності працівників.

Основну частку в загальній чисельності персоналу протягом усього періоду займають працівники транспортно-складського відділу, так питома вага цієї категорії персоналу варіювався від 60,0% у 2008 році до 67,5% у 2010 році.

Дана ситуація пояснюється тим, що підприємство займається роздрібною торгівлею продукції, тобто реалізує товари зі складу в роздрібні точки, доставка здійснюється працівниками філії, що пояснює велику питому вагу цієї категорії працівників.

- Рівненська філія виконує роль керівника мережі продажів компанії, приймає заявки на продукцію і здійснює її замовлення в головному офісі компанії і доставки до роздрібних відділів продажів.

- укрупнений асортиментний перелік товарів підприємства можна представити в наступному вигляді:

- морозиво;

- м'ясні напівфабрикати;

- рибні напівфабрикати;

- овочеві суміші.

В структурі товарообігу компанії не відбулося значних змін, основну частку протягом всього аналізованого періоду займають м'ясні напівфабрикати, частка товарообігу даного виду в 2008 році займала 45,0%, а в 2010 році частка даної категорії товару зросла до 47,8%.

Найменшу частку в структурі товарообігу протягом всього аналізованого періоду займають овочеві суміші, так питома вага цієї категорії продукції у 2008 році становив 5,5%, а в 2010 році він збільшився на 1,4% і склав 6,9%.

За аналізований період обсяг товарообігу підприємства збільшився на 40,4%, що відбулося в основному за рахунок зростання продажів в Тернополі і Рівному, приріст товарообігу по яких склав 53,1% і 42,5%, відповідно.

Найбільшу частку у витратах підприємства займають постійні витрати, але слід звернути увагу, що із зростанням товарообігу частка постійних витрат знижується.

За аналізований період витрати філії компанії виросли на 12 363 тис. грн., або на 68,2%, у тому числі постійні витрати зросли на 73,4%, а змінні на 65,8%.

Крім собівартості товару і заробітної плати персоналу з відрахуваннями, більшу частку в структурі витрат підприємства займають транспортні витрати, так за аналізований період вони зросли на 4 410 тис. грн., або на 140%.

Проведений аналіз показав, що кількість автотранспорту підприємства неухильно зростає, що пояснюється зростанням обсягів продажів, але як негативний момент слід відзначити зростання вартості 1 години роботи автотранспорту.

- запас фінансової міцності Рівненської філії ТОВ «Галинка» має стійку тенденцію зниження і склав у 2008 році 10 515 тис. грн., що відповідає 45,7%, в 2010 році запас фінансової міцності значно знизився і склав 4 906 тис. грн., що відповідає 15,2%.

Це означає, що підприємство в 2008 році здатне було витримати 46-процентне зниження товарообігу без серйозної загрози для свого фінансового становища, а в 2010 році лише 15-відсоткове зниження.

Дана ситуація свідчить про зниження ефективності діяльності підприємства, що ще раз підтверджує необхідність розробки заходів щодо підвищення ефективності товаропостачання.

Розвиток галузей діяльності в сфері товаропостачання на основі зміцнення внутрішньосистемної інтеграції, вдосконалення господарських зв'язків роздрібної торгівлі з постачальниками товарів обумовлюють необхідність уточнення сутності товаропостачання та обгрунтування напрямів його вдосконалення в системі торговельної діяльності підприємств.

В зв'язку з чим проаналізоване торговельне підприємство, а саме ТОВ «Галинка» є головним об'єктом для розгляду питання удосконалення його товаропостачання.

Оскільки ТОВ «Галинка» у своїй діяльності реалізації асортименту товарної продукції застосовує в товаропостачанні з оптових та виробничих складів власні транспортні засоби, варто внести пропозиції щодо ефективності товаропостачання засобами підприємств, в яких здійснюється закупівля продовольчої продукції, адже така можливість існує. Дане впровадження дасть змогу підприємству ТОВ «Галинка» зменшити витрати пов'язані із:

- утриманням транспортних засобів;

- забезпеченням паливо-мастильними матеріалами транспортних засобів, що здійснюють товаропостачання на даний момент;

- оплатою праці працівників (водіїв та експедиторів);

- форс-мажорними обставинами в процесі товаропостачання.

Впровадження даного заходу не зажадає капітальних вкладень, оскільки для нормальної роботи планується лише внесення додаткових коштів на товаропостачання передбачених договірними умовами з оптовими підприємствами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Андрійчук В., Бауер Л. Менеджмент: прийняття рішень і ризик: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 1998. -- 316 с.

Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс / Пер. з англ.: Навчальний посібник. -- М.: Видав. дім «Вільямс», 2001. -- 608 с.

Балабанова Л.В. Оптовая торговля: маркетинг и коммерция. -- М.: Экономика, 1990. -- 206 с.

Белов М.А. та ін. Управління виробничою інфраструктурою: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 1997. -- 208 с.

Беляевский И.К. и др. Статистика рынка товаров и услуг: Учебник. -- М.: Финансы и статистика, 1995. -- 432 с.

Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 328 с.

Болт Г.Ж. Практическое руководство по управлению сбытом / Пер. с англ. -- М.: Экономика, 1991. -- 271 с.

Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. -- К.: КНЕУ, 1998. -- 268 с.

Войчак А.В. Организационно-экономический механизм посреднической деятельности предприятий оптовой торговли. -- К.: Вища школа, 1991. -- 111 с.

Гальчинський А.С. та ін. Інноваційна стратегія українських реформ. -- К.: Знання України, 2002. -- 326 с.

Гарнов А.П. Комплексное развитие инфраструктуры рынка средств производства в России. -- М.: 1995.

Герасимчук В.Г. Маркетинг. Графічне моделювання: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 1998. -- 300 с.

Голошубова Н.О. та ін. Складське господарство оптової торгівлі: Навчальний посібник. -- К.: Вища школа, 1994. -- 195 с.

Господарський Кодекс України. -- Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. -- 248 с.

Грещак М.Г., Гребешкова О.М., Коцюба О.С. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 228 с.

Даненбург В. и др. Основы оптовой торговли: Практический курс / Пер. с англ. -- СПб.: Нева-Ладога-Онега, 1993. -- 212 с.

Державний класифікатор продукції та послуг: ДК 016-97. Розділи 01-23. -- К.: Держстандарт України, 1998.

Джоббер Д., Ланкастер Дж. Продажи и управление продажами: Учебное пособие для вузов. -- М.: Юнити-ДАНА, 2002. -- 622 с.

ДСТУ 2392-94 «Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення». -- К.: Держстандарт України, 1994. -- 53 с.

ДСТУ 3294-95 «Маркетинг. Терміни та визначення основних понять». -- К.: Держстандарт України, 1995. -- 17 с.

Дубницький В.И., Пилющенко В.Л. Инфраструктура товарного рынка: Учебное пособие. -- Донецк, 2001. -- 531 с.

Електронна комерція: Навчальний посібник / А.М. Береза та ін. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 326 с.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-ІІІ від 11.01.2001 року // ВВР. -- 2001. -- № 12. -- С. 64.

Збірник законодавчих та нормативних документів, регламентуючих діяльність підприємств внутрішньої торгівлі всіх форм власності. -- К.: Зовнішторгвидав України, 1997. -- 648 с.

Зырянов А.В. Коммерческо-посредническая деятельность на товарном рынке: Учебное пособие. -- Екатеринбург, 1995. -- 416 с.

Ибрагимов Л.А. Инфраструктура товарного рынка. -- М.: Изд-во «ПРИОР», 2001. -- 416 с.

Інфраструктура товарного ринку: Навчальний посібник / За ред. І.В. Сороки. -- К.: НМЦВО МоіН України; НВФ «Студцентр», 2002. -- 608 с.

Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 240 с.

Класифікація видів економічної діяльності: ДК 009-96. -- К.: Держстандарт України, 1996.

Кривенко К.Т. та ін. Політична економія: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 508 с.

Крис А., Жаллэ Ж. Внутренняя торговля / Пер. с фр. -- М.: АО Изд. гр. «Прогресс», «Универс», 1993. -- 182 с.

Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 245 с.

Курсом реформ -- учет 2000: Научно-практическое пособие. -- Ч. І. -- Днепропетровск: ООО «Баланс-Клуб», 2000. -- 336 с.

Лазарева С.Ф. Економіка та організація інформаційного бізнесу: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 667 с.

Лук'янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 380 с.

Мазаракі А.А. та ін. Економіка торговельного підприємства: Підручник для вузів / За ред. Н.М. Ушакової. -- К.: «Хрещатик», 1999. -- 800 с.

Маркова В.Д. Маркетинг услуг. -- М.: Финансы и статистика, 1996. -- 128 с.

Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності. Затв. Мінекономіки та з питань євроінтеграції України від 22.05.2002 р. № 145 «Все про бухгалтерський облік» № 76 від 26.08.2002 р.

Мітюков І.О. та ін. Фінансові послуги України: Енциклопедичний довідник: У 6-ти т. -- К.: Укрбланковидав, 2001. -- Т. 1, 4.

Міщенко В.І. та ін. Основи лізингу: Навчальний посібник. -- К.: Товариство «Знання», 1997. -- 138 с.

Осипова Л.В., Синяева И. М. Основы коммерческой деятельности: Учебник. -- М.: ЮНИТИ, 1997. -- 324 с.

Основні показники роботи підприємств окремих галузей економіки України різних форм власності за 2000 р.: Статистичний бюлетень: У 3-х ч. -- К.: Держкомстат України, 2001. -- Ч. 3.

Официальные правила интерпретации торговых терминов МТП «Инкотермс-2000». -- К.: ООО «Евротрейдконсалтинг», 2000. -- 231 с.

Павленко А.Ф. Планирование развития снабженческо-сбытовых организаций. -- К.: Вища школа, 1989. -- 102 с.

Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник. -- М.: ИВЦ «Маркетинг», 1996. -- 328 с.

Петюх В.М. Ринок праці: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 1999. -- 288 с.

Пінчук Н.С. та ін. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 1999. -- 328 с.

По Р. Четвертая волна, или сетевой маркетинг в ХХІ веке / Пер. с англ. -- М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. -- 416 с.

Савощенко А.С. Організаційно-функціональні аспекти розвитку ринкової інфраструктури // Ефективність реформування української економіки: Зб. наук. пр. -- К., 1999. -- 210 с.

Савощенко А.С. Товарний ринок як об'єкт маркетингових досліджень // Маркетинг: теорія і практика. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 148 с.

Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. -- М.: Юристъ, 1998. -- 659 с.

Солодкий М.О. Біржовий ринок. -- К.: Джерела М, 2001. -- 336 с.

Статистичний щорічник України за 2000 р. -- К.: Техніка, 2001.

Федько В.П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка: Серия «Учебники, учебные пособия». -- Ростов н/Д: Феникс, 2000. -- 512 с.

Цивільний Кодекс України: Офіційне видання. -- К.: Атіка, 2003. -- 416 с.

Циганкова Т.М. та ін. Міжнародна торгівля: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 488 с.

Шандрезон Ж., Ланкастер А. Методы продажи / Пер. с фр. -- М.: АО Изд. Группа «Прогресс», «Универс», 1993. -- 160 с.

Штерн Л. и др. Маркетинговые каналы / Пер. с англ. -- М.: Изд. Дом «Вильямс», 2002. -- 624 с.

Экономика и организация деятельности торгового предприятия: Учебное пособие / Под общ. ред. А. Н. Соломатина. -- М.: ИНФРА-М, 2000. -- 295 с.

ДОДАТКИ

Размещено на Allbest.ru