Перша долікарська допомога
Невідкладна допомога при гострих порушеннях дихання і раптовій зупинці серця. Кровотечі, перелами, струси, забиття головного мозку. Відрив кінцівок, тривале роздавлювання м'яких тканин. Проникаюче поранення грудної клітини. Опіки, відмороження, отруєння.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | методичка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.01.2010 |
| Размер файла | 52,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
10.1 Перша допомога при укусі змії
Якщо укусила змія, перш за все треба по виду слідів від зубів змії визначити, чи отруйна вона. На місці укусу залишаються сліди у вигляді двох серпоподібних смуг, які утворили напівовал з дрібних крапок. Неотруйна змія залишає тільки цей слід на шкірі. Якщо ж укусила отруйна змія, то в передній частині напівовалу між серпоподібними смугами є дві ранки (сліди від її двох отруйних зубів), з яких звичайно точиться кров. Токсичність отрути залежить від ряду факторів: фізіологічного стану і віку змії, кліматичних умов її перебування, часу, який минув з моменту пробудження від сплячки. У голодних змій отрути більше, ніж у ситих.
Отрута змії дуже складна за хімічним складом і являє собою комплекс речовин білкової природи, які мають різноманітний механізм дії. Віна ушкоджує еритроцити, порушує звертання крові (знижує або підвищує), збільшує проникнення кліткових мембран, уражає нервову та серцево-судинну системи. Оскільки отрута змії вміщує речовини білкової природи, можливий розвиток алергійної реакції аж до анафілактичного шоку.
Якщо укусила отруйна змія, перш за все намагайтесь якнайшвидше на протязі 10-15 хвилин відсмоктати з ранки отруту, постійно спльовуючи її. Це дозволяє удалити 30-50% отрути. Не можна цього робити тому, хто має ранки або інші пошкодження слизової губ або порожнини рота. При неможливості відсмоктування отрути поставити банку на місце укусу. Ранку слід обробляти 5% спиртовим розчином йоду, одеколоном або спиртом.
Відсмоктавши отруту, обмежте рухомість потерпілого. Якщо змія укусила в ногу, прибинтуйте цю ногу до другої ноги і, підклавши що-небудь під ноги, злегка підніміть їх. При укусі в руку зафіксуйте її в зігнутому стані. При сильному болю можна вжити 1-2 таблетки анальгіну або баралгіну. Щоб прискорити виведення отрути, давайте потерпілому побільше чаю, і, якщо є, лужної мінеральної води.
Часто першу допомогу при укусі змії надають неправильно. Категорично забороняється:
накладати джгут на кінцівку вище місця укусу, при укусах гадюк та щитомордників. Цей захід не перешкоджає всмоктуванню і поширенню отрути в організмі, але порушує кровообіг в кінцівці і сприяє розвитку некрозу (змертвіння) тканин, насиченню продуктів розпаду в кінцівці і різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута;
припалювати місця укусу вогнем, хімічними речовинами;
розрізати ранку на місці укусу;
приймати алкогольні напої тому, що алкоголь фіксує отруту в нервових тканинах.
10.2 Перша допомога при укусах бджіл, ос та джмелів
Необхідно видалити з ранки жало пінцетом чи пальцями. Місце укусу змочити спиртом чи одеколоном, прикласти холод. При багатьох укусах прийняти антигістамінні препарати: димедрол - 0,03 г чи супрастин - 0,025 г. Прийняти гарячі напої.
Алергійні реакції на укуси надзвичайно небезпечні: анафілактичний шок, набряклість гортані і здавлення, приступ астми. Любий з цих синдромів може розвитися як у перші хвилини після укусу, так і через 0,5-2 години. У зв'язку з цим всі особи з підвищеною чутливістю до укусів бджіл і ос повинні постійно мати при собі в літній період необхідні лікарські засоби.
10.3 Перша допомога при укусі каракурта
Каракурт - отрутний павук, розповсюджений у Приазов'ї, при чорноморських степах, у Криму, на півдні Молдавії та в інших регіонах. Небезпечні тільки самки павука. Особливо активні в періоди міграції, тобто кінець травня, червень і до 20 липня. Отрута нейротоксична. У більшості випадків укусам піддаються сплячі чи відпочиваючі в притінках люди, і малоболючий укус (як укол голкою) часто не відчувається потерпілим; крім того місце укусу знайти важко.
Загальнотоксичні зміни розвиваються через 5-30 хвилин і швидко прогресують:
різка м'язова слабкість, особливо нижніх кінцівок;
болі різної локалізації, що ломлять, тягнуть і рвуть;
сильна напруга м'язів черевного преса;
підвищення температури тіла до 380С и вище;
сплутаність свідомості;
судоми;
підвищення тиску;
порушення функцій дихальних м'язів.
Допомога: внутрішньовенний укол 10 мл 10% розчину хлориду кальцію, 25% розчину сульфату магнію чи антикаракуртова сироватка внутрішньом'язово швидко припиняють інтоксикацію.
10.4 Перша допомога при укусах кліщів
Кліщі мають розмір близько 6 мм у довжину і легко помітні. Якщо після прогулянки по лісу ви знайшли на тілі кліща, що впився, вам необхідно звернутися до лікаря, оскільки укус кліща може викликати важке захворювання - кліщовий весняно-літній енцефаліт.
Далеко не всі кліщі є переносниками енцефаліту. Звичайно 1-5%. Але довідатися, заражений кліщ чи ні, за допомогою одного тільки зовнішнього огляду неможливо. Тому доводиться побоюватися усіх.
Якщо після укусу кліща через кілька днів чи тижнів піднімається температура, з'являється висипка, болі в суглобах чи головний біль, то ймовірність подібного захворювання велика і, можливо, буде потрібна госпіталізація.
В районах, заражених кліщем, після прогулянки по лісу кілька разів у день перевіряйте себе, своїх дітей і домашніх тварин. Коли кліщ протискується під одяг, він не кусає відразу, а ще якийсь час пересувається по тілу, у пошуках зручного місця. Якщо бути досить уважним і прислухатися до себе, то плазуючого по шкірі кліща можна відчути і вчасно видалити, до того, як він у вас "угризеться". При цьому треба пам'ятати, що видалити кліща з тканини простим струшуванням одягу неможливо. Кліща, що всмоктався, не можна намагатися давити чи різко висмикувати. Це лише підвищить ймовірність зараження енцефалітом!
У домашніх умовах кліщів варто видаляти. Ускладнення після укусів досить рідкі. Хитрість полягає в тому, щоб видалити кліща і не залишити в шкірі частини голови. Якщо ротові органи кліща залишаються під шкірою, можливе інфікування ранки, і тоді загоєння може зайняти кілька тижнів. Щоб витягти кліща, змочіть його рослинною олією, почекайте близько 30хв., а потім захопіть його пінцетом або пальцями в рукавичках, якнайближче до шкіри, і витягайте повільним, рівномірним рухом. Якщо голова кліща все-таки залишилася під шкірою, обробіть це місце спиртом чи йодом і промивайте ранку двічі в день теплою водою до повного загоєння. Після витягнення кліща, окрім місця укусу необхідно продезинфікувати і руки, тому що можливе зараження енцефалітом через шлунково-кишковий тракт, коли їжа береться брудними руками. Не треба необробленими руками доторкатися до очей і слизової оболонки рота і носа. Після видалення кліща небезпека захворіти енцефалітом залишається, тому необхідно терміново проконсультуватися з лікарем-інфекціоністом. Вилученого кліща необхідно зберегти і показати лікарю для визначення його виду. У випадку погіршення самопочуття потерпілого - головних болів, загальній слабості, почуття жару, ознобу, потім блювоти, судом, погіршення зору, слуху та ін., що можуть спостерігатися через 3-14 доби після зараження, - його треба терміново доставити в медичну установу. При цьому хворому не можна курити, приймати гарячу ванну. Розташування кліща на тілі не впливає на спосіб видалення кліща.
11. Перша допомога при алкогольному отруєнні
Алкоголь - це отрута універсальної дії. Швидко всмоктуючись зі шлунково-кишкового тракту, він різко порушує обмінні процеси в організмі, учащає подих, підсилює серцебиття. В людини, що прийняла алкоголь, підвищується артеріальний тиск, змінюються функції нирок, залоз внутрішньої секреції. Особливо пагубно алкоголь діє на центральну нервову систему. П'яна людина втрачає контроль над своїми вчинками, переоцінює свої здібності і схильна не враховувати власні можливості. Координація її рухів порушена, вона робить безглузді дії і часто безконтрольно продовжує вживати алкоголь. Наявність у 1 л крові людини 0,8 мг алкоголю судові медики називають "фактором ризику". Відзначено, що навіть при такій (дуже малій) концентрації алкоголю у людини в 10 разів знижується увага, різко порушується координація рухів; вона зовсім не оцінює обстановку. Концентрація ж 6 г алкоголю на 1 л крові є для людини смертельною. У цих випадках настає параліч дихального і судиннорухівного центрів, що веде до зупинки подиху і припинення роботи серця. І якщо потерпілому не буде надана відповідна допомога, то він помирає.
Перше завдання людини, що надає допомогу - забезпечити можливість подиху і роботу серця. Необхідно запобігти закупорці дихального горла блювотними масами і западанню кореня язика в глотку.
Потерпілого укладають на живіт (не можна на спину!), у крайньому випадку - на бік з поверненою вниз головою. Якщо в порожнині рота (нерідко і порожнини носа) є блювотні маси, їх негайно ж видаляють (можна пальцем, обгорненим вологою хусткою) і стежать, щоб вони не накопичувалися. До приїзду лікаря негайно почати промивання шлунка, щоб запобігти подальше усмоктування алкоголю в кров; змусити, по можливості, потерпілого випити до 5 л теплої води (38-40 0С). Краще, якщо в 1л цієї води буде розчинена 1 чайна ложка питної соди. Прийняття великої кількості води викликає блювоту. Якщо блювота не настає, то прибігають до роздратування кореня язика і дна горлянки чимось м'яким, наприклад, кінчиками вологих пальців. Після приступу блювоти хворий повинен полоскати рот і знову пити теплу воду. Так повторюють 4-5 разів. Потім рекомендується поставити очисну клізму з холодною водою і столовим оцтом (на 3 частини води 1 частина 6% розчину столового оцту), чи ж з повареною сіллю (1 столова ложка солі на 500 мл води). В обох випадках потрібно брати холодну воду.
Виконуючи ці процедури, потрібно постійно спостерігати за станом хворого. Піднести до його носа ватку, змочену нашатирним спиртом. Тримати її належить на відстані 8-10 см від носа, щоб не викликати опік його слизової оболонки. Якщо концентрація вдихуваних парів нашатирного спирту буде велика, може наступити зупинка дихання.
Після промивання шлунку рекомендується дати хворому склянку води звичайної кімнатної температури з 3-5 краплями нашатирного спирту, склянку гарячого міцного чаю чи кави, таблетку кофеїну. Для підтримки серцевої діяльності пропонують випити 20 крапель кордіаміну чи валокордину і покласти під язик таблетку валідолу чи нітрогліцерину.
Рятувальні заходи краще робити в опалюваному приміщенні. Хворого потрібно тепло укрити, обкласти грілками чи пляшками з гарячою водою. На голову покласти міхур з льодом (можна організувати йому холодний душ у ванні, наповненою гарячою водою), надати голові підвищене положення, підклавши високу подушку, валик з пальто, ковдри чи матраца. Уклавши потерпілого в постіль і укривши його ковдрою, не оголюючи, можна розтирати його тулуб і кінцівки вовняним шарфом чи рукавицею. Рекомендується поставити йому гірчичники на груди.
При зупинці подиху і припиненні серцевої діяльності негайно приступають до штучного дихання "із рота в рот" чи "із рота в ніс" і закритого масажу серця. Якщо необхідно зробити і те й інше, то краще здійснювати це вдвох.
12. Перша допомога при підвищенні температури
Найпоширеніші причини стійко високої температури - вірусні і бактеріальні інфекції, наприклад, застуда, ангіна, гострий отит, кишкові і сечові інфекції, вітряна віспа, епідемічний паротит (свинка), кір, запалення легень, апендицит, менінгіт і ін.
Висока температура не завжди свідчить про серйозність захворювання. Вірусна інфекція іноді може привести до зниження температури, але набагато частіше підвищує її - іноді навіть до 40,50С.
Занадто висока температура небезпечна, тому що може бути причиною судом. При високій температурі головний мозок, що у звичайному стані передає нервові імпульси в нормальному фізіологічному режимі, починає давати збої. Це викликає розлад м'язових скорочень і зміну м'язового тонусу.
Першою ознакою початку судом може бути надмірна напруженість м'язів усього тіла. У дітей може початися ритмічне скорочення м'язів кінцівок. При цьому часто закочуються очі, судорожно смикається голова. Можуть відходити мимоволі сеча і кал.
Такі судоми при високій температурі бувають приблизно в 3-5% дітей; вони заслуговують на підвищену увагу.
Судоми найчастіше відбуваються у дітей від 6 місяців до 4 років і часто супроводжують захворювання, що викликають швидкий підйом температури. Рідше судоми є першою ознакою таких серйозних захворювань, як менінгіт.
Велика частина судомних припадків триває від 1 до 5 хвилин. Короткі судоми рідко можуть мати які-небудь наслідки. З іншого боку, тривалі і повторювані припадки - більш 30 хвилин - часто є ознакою серйозного розладу, наприклад захворювання нервової системи. Менше половини всіх дітей, що мали короткий пропасний припадок, коли-небудь будуть мати другий, і менше половини, що перенесли другий припадок, будуть мати коли-небудь третій.
Під час припадку треба дотримуватись наступних рекомкндацій:
Покладіть дитину на ліжко так, щоб захистити його голову від ударів.
Не бійтеся, що дитина прикусить язик, і не кладіть йому в рот паличку, ложку й інші предмети, щоб це запобігти. Таким способом ви можете погіршити положення чи нанести дитині додаткові ушкодження. Крім того, паличка не гарантує, що повітряний прохід відкритий. Знайте, що прикушування язика буває рідко, а ранка швидко гоїться.
Переконайтеся, що верхні дихальні шляхи дитини відкриті. Щоб полегшити подих, очистіть рот і ніс від блювотних чи мас іншого вмісту і злегка відхиліть голову назад, щоб полегшити подих. Штучне дихання майже ніколи не потрібно. Якщо ж воно необхідне, закиньте голову дитини, щільно обхопіть його ніс своїми губами, рукою закрийте рот і робіть видихи в його ніс з інтервалом у 6 секунд. Штучне дихання можна робити через рот, затиснувши ніс пальцями.
Почніть знижувати температуру і невідкладно зверніться до лікаря. Не давайте ліки через рот хворому, якщо він без свідомості чи відчуває судоми. На щастя, між першим і другим припадком звичайно проходить якийсь час.
Підвищення температури - природна захисна реакція організму. Якщо температура підвищена, це означає, що імунна система хворого активно бореться з інфекцією. Проте такий стан чреватий різними неприємними наслідками. Якщо температура тіла вище 38,50С, знижуйте її. Якщо ж вона не занадто висока і не викликає сильного дискомфорту, то не обов'язково її знижувати. Знизити температуру можна за допомогою обтирання чи прийому ліків.
Випаровування підсилює тепловіддачу і тим самим знижує температуру. Тому частіше обтирайте шкіру мокрою губкою. Хоча спирт випаровується швидше, ніж вода, його пари мають неприємний запах. Звичайно досить обтирання губкою, змоченою теплуватою, приємною для дотику водою.
Температуру людини, що знаходиться у свідомості, можна знижувати за допомогою декількох препаратів, що відпускаються без рецепта: парацетамол, аспірин чи амідопірин. Дитині, у якої щойно що був приступ, рекомендують свічі з аспірином. Якщо після домашнього лікування температура залишається вище 38,5 0С чи продовжує підвищуватися терміново зателефонуйте лікарю.
Ніколи не давайте ліки, прописані одній людині, іншим пацієнтам, що страждають схожими захворюваннями. Особливо будьте обережні з дітьми. Деякі медикаменти від лихоманки випускаються в різних концентраціях, що відпускаються по рецепту чи без рецепта. Тому стежте за тим, щоб їх не переплутати.
Список використаної літератури
1. Первая помощь при повреждениях и несчастных случаях. Борисов В.С., Буров Н.Е., Поляков В.А. / Под ред. В.А. Полякова - М.: Медицина, 1990 - 120с.
2. Неотложные состояния и экстренная медицинская помощь. Справочник Г.Я. Аврудский, М.М. Балаболкин, З.С. Баркаган / Под ред. Е.И. Чазова. - М.: Медицина, 1988. - 640 с.
Подобные документы
Штучне дихання, його види та застосування. Закритий масаж серця. Перша допомога при отруєнні шкідливими газами у шахті. Загальні відомості про рани, перемоли та надання першої допомоги. Способи зупинки кровотеч. Накладання пов'язок. Допомога при ударах.
учебное пособие [5,8 M], добавлен 09.03.2016Характеристика артеріального і венозного кровотечі. Зупинка кровотечі. Найбільш зручні місця та способи прітіскування кровоносніх судин пальцями. Сильна кровотеча і накладиваніе джгута. Дії при кровотечі з носа і крівавому блюванні.
реферат [13,6 K], добавлен 24.11.2008Поняття про рани, їх класифікація. Перша допомога при пораненнях. Методи накладання пов’язок. Пакет перев'язувальний індивідуальний. Накладання пов'язок на голову і груди. Накладання пов'язок на живіт, верхні та нижні кінцівки, на плечовий суглоб.
учебное пособие [18,7 K], добавлен 17.02.2009Проблема профілактики і своєчасного лікування вірусних та бактеріальних захворювань у дітей. Нейротоксикоз, його поліетіологічна природа, причини та патогенез. Невідкладна допомога при данному стані. Фізичні методи зниження температури у дитини.
презентация [524,0 K], добавлен 23.04.2016Опис видів порушень цілісності шкіри і слизових оболонок. Аналіз особливостей рваних, різаних та вогнепальних поранень. Надання першої допомоги при пошкодженні черевної порожнини та грудної клітини. Класифікація кровотеч. Зупинка артеріальної кровотечі.
презентация [1,2 M], добавлен 20.12.2013Особливості догляду за хворими. Догляд за ротовою порожниною, вухами, носом й очима. Особливості догляду за хворими з високою температурою та дітьми. Невідкладна допомога при різних травмах: опіки, обмороження, поразка блискавкою, непритомність, отруєння.
доклад [3,7 M], добавлен 10.07.2011Дослідження законодавства в сфері охорони здоров’я. Перша медична допомога при невідкладних та при шокових станах. Основні симптоми в психіатрії, базові принципи невідкладної допомоги при невідкладних станах. Особливості терапії невідкладних станів.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 25.09.2019Найпростіші доцільні заходи для полегшення самопочуття хворих і перебігу їхнього захворювання або перша допомога. Значення дотримання правил особистої гігієни. Поняття медичної деонтології – етичні норми та правила поведінки медичного персоналу.
реферат [17,9 K], добавлен 15.02.2009Показники церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку, магнітно-резонансної томографії головного мозку, вмісту 28 макро- та мікроелементів у волоссі в осіб з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.
автореферат [45,0 K], добавлен 18.03.2009Види отруйних змій, їх звички. Перша допомога при укусах бджіл, ос, шершнів та джмелів. Укуси комарів, основні характерні симптоми. Лікарські засоби допомоги. Надання першої допомоги потерпілому при укусі отруйної змії. Відсмоктування та шкірні розрізи.
презентация [522,5 K], добавлен 24.02.2015
