Поширеність зубощелепних аномалій серед дітей шкільного віку міста Тернополя

Аналіз поширеності зубощелепних аномалій в групі, що вивчається, місце серед них дистального прикусу. Закономірності комплексної терапії таких хворих, а також значення ортодонтичної та ортопедичної профілактики та лікування захворювань пародонту.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.11.2017
Размер файла 80,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поширеність зубощелепних аномалій серед дітей шкільного віку міста Тернополя

Постановка проблеми. Красиві зуби стали невід'ємною частиною іміджу сучасної людини, одним з показників його, здоров'я і благополуччя. Проте останніми роками спостерігається тенденція як до збільшення поширеності зубощелепних аномалій, так і до підвищення ступеня виразності їхніх естетичних, морфологічних і функціональних проявів [3, с. 76; 7, с. 6].

Динаміка зростання поширеності та інтенсивності основних стоматологічних захворювань і зубощелепних аномалій у дітей і дорослих, викликає велике занепокоєння у лікарів-стоматологів, як в нашій країні, так і за кордоном.

На тлі високої поширеності зубощелепних аномалій ортодонтичне лікування стає одним з найбільш затребуваних видів стоматологічної допомоги.

При лікуванні хворих з зубощелепними аномаліях застосовують різні ортодонтичні апарати, які, поряд з позитивним, можуть надавати і негативний вплив.

За допомогою ортодонтичної апаратури здійснюють переміщення зубів в будь-яких напрямках. Ортодонтичне втручання результативне при лікуванні дітей і дорослих, воно ефективно так само для лікування аномалій положення окремих зубів, їх груп і аномалій прикусу. Різні види апаратури - як знімні, так і незнімні, використовуються для досягнення оптимального змикання зубних рядів, а також для надійного закріплення результатів лікування

Враховуючи те, що кожне стоматологічне втручання пов'язане не тільки зі значними психоемоційними, але й рефлекторними реакціями, при ортодонтичному лікуванні в порожнині рота відбуваються значні зміни [1, с. 241].

Ортодонтичне лікування, спрямоване на виправлення неправильно розташованих зубів, їх скупченості, нормалізацію прикусу, може виступати фактором, що провокує захворювання пародонту внаслідок зміни стану оточуючих зуби тканин. При цьому порушується гомеостаз і погіршується гігієнічний стан порожнини рота, збільшується ураженість зубів карієсом і наростає запалення оточуючих зуби тканин.

Однак, відсоток ускладнень (виникнення білих плям навколо ортодонтичних апаратів та утворення дефектів в емалі, розвиток запальних захворювань в тканинах пародонту), що виявляються під час або після ортодонтичного лікування, залишається досить високим - від 32,7% до 55,7%. Тому у значної кількості дітей, які потребують ортодонтичного лікування, спостерігаються ускладнення, і вони відмовляються від виправлення патології прикусу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У структурі стоматологічних захворювань зубо - щелепні аномалії (ЗЩА) займають третє місце після карієсу і захворювань тканин пародонту. Відповідно до сучасних уявлень, вони відносяться до числа мультифакторних захворювань і виникають в результаті складної взаємодії спадкових і екзогенних факторів [4, с. 68; 5, с. 62].

Епідеміологічні дослідження, проведені на території України, свідчить про високу поширеність морфологічних і функціональних порушень в зубощелепно-лицевої ділянки у дітей та підлітків [2, с. 53; 3, с. 80; 5, с. 59].

Інформація про частоту зубощелепних аномалій та деформацій у дитячого населення суперечлива, що пояснюється екологічними, геохімічними, соціальними особливостями регіонів.

Частота морфологічних порушень зубощелеп - ної системи у школярів становить близько 50%. Вади розвитку зубощелепної системи, в тому числі розщелини твердого та м'якого піднебіння, альвеолярного відростка, виявляються з частотою 1:1000 у новонароджених, і відзначається тенденція до їх збільшення.

На думку фахівці більшості країн світу зростання поширеності зубощелепних аномалій у дітей і підлітків, що зокрема пов'язане з процесами урбанізації та погіршенням екологічної ситуації [5, с. 62; 6, с. 12].

Суттєва розбіжність епідеміологічних показників зубощелепних аномалій за даним вітчизняних вчених зумовлює необхідність проведення подальших ретельних досліджень по різних регіонах [2, с. 57; 4, с. 70; 7].

На фоні погіршення екологічної обстановки, негативного впливу генетичних змін зростає захворюваність дитячого населення. Встановлено, що зубощелепної аномалії та деформації діагностуються значно частіше у дітей мають загально соматичні захворювання [3. с. 78].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Вивчення розповсюдженості зубощелепних аномалій у різні періоди формування прикусу представляє значний науковий і практичний інтерес. Такі дослідження дозволяють вдосконалити принципи профілактики зубощеле - пових аномалій і організувати надання спеціалізованої вчасної лікувальної допомоги. Оскільки ортодонтичне лікування в ранньому віці є набагато ефективнішим у плані тривалості лікування, стабільності результатів та економічності.

Таким чином, мультифакторність виникнення зубощелепних аномалій і нові концепції їх розвитку диктують необхідність подальшого пошуку і вдосконалення методів, засобів діагностики, профілактики їх лікування.

Постановка завдання - вивчити поширеність та структуру зубощелепних аномалій у дітей і підлітків м. Тернополя в рамках планових оглядів ТМДСП.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проведено епідеміологічне обстеження 1000 дітей і підлітків м. Тернополя віком від 7 до 15 років - учнів загальноосвітніх шкіл м. Тернополя в рамках планових оглядів ТМДСП з метою виявлення поширеності та структури зубощелеп - них аномалій (ЗЩА). Враховуючи рекомендації ВООЗ, аналіз розповсюдженості зубощелепних аномалій та деформацій проводили у вікових групах 7-9, 10-12 та 13-15 років.

Під час обстеження визначали зубощелепні аномалії за класифікацією Е. Енгля (1889 р.). Всі дані записували в карту пацієнта (форма 043-1/0).

Кількість та вік дітей і підлітків, яким проведено епідеміологічне обстеження, наведено в табл. 1.

пародонт зубощелесний дистальний прикус

Таблиця 1. Розподіл обстежених дітей і підлітків за віком та статтю

Кількість

обстежених

Вік обстежених

Всього

7 років

8 років

9 років

10 років

11 років

12 років

13 років

14 років

15 років

Дівчата

61

60

52

70

60

59

63

57

34

516

Хлопці

48

66

50

70

58

42

59

55

36

484

Всього

109

126

102

140

118

101

122

112

70

1000

Для проведення аналізу структури ЗЩА розподілені на три вікові групи: 7-9 років (ранній змінний прикус) - 337 дитини, 10-13 років (пізній змінний прикус) - 359 дітей, понад 13 років (постійний прикус) - 304 осіб (рис. 1).

Дані обстеження 1000 дітей та підлітків м. Тернополя показали, що середня розповсюдженість зубощелепних аномалій у школярів складає 65,7%, і тільки у 34,3% було виявлено ортогнатичний прикус. Даний показник відповідає середньому показнику розповсюдженості ЗЩА серед дітей України.

Епідеміологічне дослідження поширеності ЗЩА у дітей і підлітків м. Тернополя показало, що у віці 7-9 років поширеність ЗЩА склала 54,5%, у 10-12 років - 66,4%, у 12-13 років - 77,3%, Наявність високої розповсюдженості ЗЩА у віці постійного прикусу свідчить про їх незначну саморегуляцію (табл. 2).

Таблиця 2. Поширеність та види зубощелепних аномалій і деформацій у дітей та підлітків м. Тернополя

ЗЩА

Аномалії окремих зубів

Аномалії зубних рядів

Аномалії прикусу

Без ЗЩА

П

%

П

%

П

%

П

%

П

%

7-9 років (п = 337)

184

54,5

68

20,2

80

23,7

134

39,7

153

45,4

10-12 років (п = 359)

238

66,4

65

18,1

195

54,3

158

44,0

121

33,7

13-15 років (п = 304)

235

77,3

58

19,1

150

49,3

162

53,2

69

22,7

Всього (п = 1000)

657

65,7

191

19,1

425

64,7

454

69,1

343

34,3

Згідно з отриманими результатами наших досліджень, спостерігається ріст ортодонтичної патології у дітей з віком. Це можна пояснити недостатнім функціональним навантаженням на зубощелеповий апарат у період активного росту (9-12 років), збільшення випадків передчасного видалення тимчасових зубів у результаті ускладненого карієсу, що призводить до деформацій зубних рядів.

Найбільш поширеною патологією в структурі ЗЩА виявився І клас за Енглем - 50,6%, в 2 рази рідше зустрічались ЗЩА ІІ класу за Енглем (21,6%), ІІІ клас за Енглем ми виявили у 2,9% дітей.

У структурі аномалії прикусу у всіх обстежених групах найбільший відсоток дистального прикусу. На нашу думку виникнення даної патології пов'язане з шкідливими звичками дитини, зокрема смоктання нижньої губи, пальця, неправильне штучне вигодовування. Несвоєчасна корекція даної патології в подальшому може призводити до серйозних функціональних та естетичних порушень.

У структурі аномалій прикусу дистальний прикус складає найбільший відсоток і з віком трохи зменшується (52,6% у 7-річному віці і 34,8% у 15-річному), що свідчить про наявність тенденції до саморегуляції. В той же час при глибокому прикусі така тенденція відсутня. Поширеність глибокого перекриття утримується на високому рівні як у 7-річних дітей - 34,5+1,7%, так і у 15-річних - 37,4+2,1%. Поширеність мезіального прикусу склала в середньому 4,5+0,1%, відкритого і косого прикусу - 4,6+0,4%. Можливості саморегуляції цих патологій з віком не виявлено.

пародонт зубощелесний дистальний прикус

Скупченість зубів у дітей 7 років склала 23,9+1,3% випадків, а у 15 річному віці відсоток тісного положення зубів простежується вже у 30,3+2,1% обстежених дітей і залишається в подальшому на досить високому рівні.

Висновки з даного дослідження. Таким чином, рівень розповсюдженості ЗЩА високий у всіх вікових групах.

При цьому кількість зубощелепних аномалій із віком збільшується, що потребує своєчасної діагностики, проведення комплексу профілактичних заходів і лікування ортодонтичної патології в цієї категорії дітей.

1. Висока поширеність зубощелепних аномалій у дітей та підлітків потребує поліпшення стану ортодонтичної санітарно-просвітницької та профілактичної роботи серед населення.

Епідеміологічні обстеження необхідно проводити в кожному регіоні, так як поширеність ЗЩА та захворювань пародонта у дітей залежить від регіональних, соціальних та екологічних особливостей.

Список літератури

1. Дрогомирецька М.С. Розповсюдженість зубо-щелепних деформацій і захворювань тканин пародонта в дорослих у різні вікові періоди / М.С. Дрогомирєцька, Б.М. Мірчук, О.В. Дєньга // Український стоматологічний альманах. - 2010. - №2 (1). - C. 51-57.

2. Куроедова В.Д. Структура зубощелепних аномалій у дітей Сумської області за зверненням / В.Д. Куроєдова, Л.Б. Галич, Л.В. Галич // Український стоматологічний альманах. - 2012. - №5 (1) - C. 68-71.

3. Потапчук А.М. Поширеність зубощелепних аномалій серед дітей шкільного віку Закарпатської області / А.М. Потапчук, О.Ю. Рівіс, К.В. Зомбор // Проблеми клінічної педіатрії. - 2013. - №1 (19). - С. 58-63.

4. Фарес И.М. Социально-эпидемиологические предпосылки распространенности зубочелюстных аномалий у детского населения г. Баку / И.М. Фарес, А.Ч. Пашаев // Ортодонтия. - 2009. - №2. - С. 10-12.

5. Onyesao C.O. Orthodontic Treatment Need in an Accredited Graduate Orthodontic Center in North America: Pilot Study Text. / C.O. Onyesao, E.A. Be-Gole // The J. of Contep. Dent. Practice. 2006. - Vol. 7 (2). - P. 1-8.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.