Таблиця 3.1. Частка значних і високих кореляцій кори головного мозку в сумі всіх можливих (бета діапазон), %%

Таблиця 3.2. Частка значних і високих кореляцій кори головного мозку в сумі всіх можливих (альфа діапазон), %%

а) бета ритм б) альфа ритм

Рис. 3.2. Підготовка до реалізації рухових навичок правою рукою

Підготовка до здійснення рухових навичок правою рукою. Встановлено значні кореляційні зв'язки для бета-ритму між правою центральною та лівою скроневою (r=0,610,07), лівою центральною і правою тім'яною (r=0,510,09). В бета діапазоні спостерігалось утворення тісного кореляційного зв'язку між симетричними лобовими (r=0,510,01), центральними (r=0,540,08) та потиличними (r=0,540,08) проекціями, у правій півкулі кори головного мозку тісний кореляційний зв'язок встановлений між тім'яною і потиличними (r=0,590,01).

В альфа діапазоні високий ступінь кореляції виявлений між симетричними лобовими (r=0,730,06), значимий - між скроневими (r=0,50,07), центральними (r=0,570,09), тім'яними (r=0,570,08), потиличними (r=0,640,09). В альфа діапазоні у правій півкулі відмічені значимі ступені кореляції між такими проекціями зон кори: тім'яною та центральною (r=0,550,09), тім'яною та потиличною (r= 0,60,08), тоді як у лівій півкулі - між тім'яною та потиличною (r= 0,540,12). Крім того, значимі ступені кореляційних зв'язків виявлені також між лівою центральною та правою скроневою (r=0,540,1), правою центральною та лівою скроневою (r=0,670,07) лівою центральною та правою тім'яною (r=0,660,07), лівою тім'яною та правою центральною (r=0,530,09), лівою тім'яною та правою потиличною (r=0,580,06) (рис. 3.2.а та б). Частка значних та високих ступенів кореляції при підготовці до реалізації навички в бета діапазоні складає 19,46%, в альфа ритмі - 37,52% (табл. 3.1, табл. 3.2.).

В умовах підготовки до здійснення руху лівою рукою (рис. 3.3. а) в бета діапазоні кори головного мозку відзначено значні кореляційні зв'язки у лівій півкулі між лобовими і скроневими (r=0,520,1), тім'яними і потиличними проекціями часток. У правій півкулі тісна кореляція відзначена між тім'яною і скроневою (r=0,510,09), тім'яною та центральною (r=0,570,07), центральною і потиличною (r=0,530,09), тім'яною і потиличною (r=0,620,09), а між симетричними потиличними, центральними і тім'яними проекціями часток кори головного мозку також відзначалась значна кореляція (r=0,690,09; r=0,620,08; r=0,630,08 відповідно). Значний кореляційний зв'язок виявлений між лівою центральною та правою скроневою (r=0,560,08), лівою скроневою і правою центральною (r=0,690,07), лівою тім'яною і правою центральною (r=0,660,06), лівою потиличною і правою центральною (r=0,540,01), лівою потиличною і правою тім'яною (r=0,570,01), правою потиличною і лівою тім'яною (r=0,520,1), правою тім'яною і лівою центральною (r=0,510,07). В альфа діапазоні (рис. 3.3. б) простежені наступні значимі ступені кореляційного зв'язку: у лівій півкулі між потиличною та тім'яною (r=0,570,07), тім'яною та центральною (r=0,550,1), у правій півкулі центральною і тім'яною (r=0,550,09), між симетричними центральними (r=0,650,08), лівою центральною та правою скроневою (r=0,570,07), правою центральною та лівою скроневою (r=0,610,09), правою тім'яною та лівою центральною (r=0,530,1). Високий ступінь кореляції виявлений між симетричними лобовими (r=0,720,08). Частка значних та високих кореляцій виявлена в бета діапазоні при підготовці до руху лівою рукою складає 45,15%, а в альфа

діапазоні - 24,60% (табл. 3.1, табл. 3.2.).

а) бета ритм б) альфа ритм

Рис. 3.3. Підготовка до реалізації рухових навичок лівою рукою

а) бета ритм б) альфа ритм

Рис. 3.4. Реалізація рухової навички правою рукою

Здійснення рухової навички правою рукою (рис. 3.4.). В бета ритмі встановлено утворення значних кореляційних зв'язків в правій півкулі - між тім'яною і потиличною (r=0,640,06); в лівій півкулі між потиличною і тім'яною частками (r=0,510,08). Виявлений дистантний міжпівкулевий значний кореляційний зв'язок між лівою центральною і правою тім'яною (r=0,530,08), правою центральною і лівою скроневою (r=0,540,08), правою скроневою і лівою центральною (r=0,540,09). Між симетричними лобовими, потиличними та центральними проекціями часток також відзначено значну кореляцію (r=0,520,09, r=0,510,08, r=0,60,06 відповідно) (рис. 3.4. а). Високі та значні кореляції становили при реалізації рухового навички 25,28%.

Альфа ритм характеризується появою значних кореляційних зв'язків між симетричними лобовими проекціями (r=0,680,08) та потиличними (r=0,510,08). У правій півкулі виявлена значна ступінь кореляції між потиличною та тім'яною проекціями (r=0,520,1), а також лівою центральною та правою скроневою (r=0,550,09), правою потиличною та лівою тім'яною (r=0,560,08) (рис. 3.4. б). На частку значних та високих кореляцій альфа частотного діапазону з усіх можливих припадає 17,33% (табл. 3.2.).

Реалізація рухової навички лівою рукою. Частка значних та високих ступенів кореляційного зв'язку в бета активності становить 29,72% (табл. 3.1.). Значної тісноти в бета ритмі набули зв'язки між тім'яною і потиличною частками в правій і лівій півкулях (r=0,610,07 і r=0,570,08 відповідно). Також встановлено утворення значного кореляційного зв'язку між симетричними потиличними частками (r= 0,630,08), а також високого зв'язку - між симетричними лобовими частками (r=0,550,08), симетричними центральними частками (r=0,620,05). Виявлений значний дистантний міжпівкулевий кореляційний зв'язок між правою центральною і лівою скроневою (r=0,640,05), лівою центральною і правою скроневою (r=0,560,09), центральною лівою і правою тім'яною (r=0,50,09), лівою потиличною і правою тім'яною (r=0,50,09). В альфа діапазоні відмічені такі особливості кореляційних зв'язків: високий ступінь кореляційного зв'язку встановлений між симетричними лобовими ділянками (r=0,740,06). Значної тісноти набули зв'язки між правою центральною та лівою скроневою (r=0,520,09), лівою центральною та правою скроневою (r=0,570,04), у лівій півкулі встановлена значима ступінь кореляцій між потиличною та тім'яною проекціями зон кори (рис. 3.5.). На частку значних та високих ступенів кореляції припадає 14,50% (табл. 3.2.).

а) бета ритм б) альфа ритм

Рис. 3.5. Реалізація рухових навичок лівою рукою

ЕЕГ стану функціонального спокою характеризується помірним рівнем скорельованості часток кори головного мозку при деяким переважанні часток значних і високих кореляцій у правій півкулі у сумі усіх можливих порівняно з лівою.

3.1.2 Зональний розподіл питомої ваги альфа та бета частотних діапазонів електричної активності головного мозку при виконанні рухових навичок

Зональний розподіл питомої ваги електричної активності мозку за основними частотними діапазонами відображає особливості активації великих півкуль мозку і вплив на їх діяльність підкіркових структур. В наших дослідженнях цей показник використаний для оцінки функціонального стану головного мозку і загальної перебудови його біоелектричної активності, пов'язаних з оптимізацією умов для мозкової діяльності при виконанні рухових навичок правою та лівою руками.

Стан функціонального спокою. Аналіз зонального розподілу альфа-ритму показав, що ЕЕГ у досліджуваних характеризується наростанням його питомої ваги у лобно-тім'яному напрямку. Питома вага альфа-ритму коливається в межах від 27,1±2,08% до 39,50±3,15% - у лівій півкулі і від 27,20±1,95% до 37,4±2,01% - у правій (рис. 3.6.). Достовірно нижчі значення питомої ваги альфа-ритму зафіксовані у лівій лобовій ділянці мозку (27,1±2,08%), а найвищі - у лівій тім'яній (39,50±3,15%).

При дослідженні зафіксовано доволі однотипову картину розподілу бета-ритму в стані функціонального спокою. Питома вага бета-ритму коливається в межах від 17,40±1,06% до 25,40±2,19% - у правій півкулі і від 18,30±1,04% до 24,90±0,97% - у лівій півкулі. В правій лобовій частці зафіксовано достовірно нижчі значення частки бета-ритму (17,40±1,06%) (рис. 3.7.).

У досліджуваних виявлена тенденція до вищих показників питомої ваги альфа-ритму по усьому «скальпу», у порівнянні з бета-ритмом.

При підготовці до здійснення рухової навички правою рукою на ЕЕГ відмічене генералізоване зменшення питомої ваги бета-ритму по усьому «скальпі». Альфа-римт проявляється спадаючим потилично-лобним градієнтом у правій півкулі (рис. 3.6.).

Рис. 3.6. Зональний розподіл альфа-ритму ЕЕГ у досліджуваних при реалізації рухових навичок. Номери тестів: 1 - стан функціонального спокою, 2 - підготовка до руху правою рукою, 3 - рух правою рукою, 4 - підготовка до руху лівою рукою, 5 - рух лівою рукою

Максимальні значення питомої ваги альфа-ритму фіксувалися у тімяних частках: 36,50±3,10% - у лівій півкулі, та 33,70±1,48% - у правій, мінімальні - у лобових частках: 23,50 ±1,69 та 24,60±1,32% відповідно (рис. 3.7.).

Рис. 3.7. Зональний розподіл бета-ритму ЕЕГ у досліджуваних при реалізації рухових навичок. Номери тестів: 1 - стан функціонального спокою, 2 - підготовка до руху правою рукою, 3 - рух правою рукою, 4 - підготовка до руху лівою рукою, 5 - рух лівою рукою

Максимально у досліджуваних бета-ритм був виражений у лівій скроневій частці - 25,70±1,37%. Достовірно нижчі показники питомої ваги бета-ритму зареєстровані у симетричних лобових частках: 16,90±1,15 - у правій та 17,40±1,36% - у лівій півкулях.

Реалізація рухової навички правою рукою. Відмічено, що питома вага альфа-ритму коливається в межах від 24,90±2,15% до 39,80±3,56% - у лівій півкулі і від 28,3±3,16% до 36,6±2,52% - у правій, а бета-ритму - від 15,2±0,66% до 24,1±1,4% і від 14,17±0,62% до 24,2±1,65% відповідно (рис. 3.6 та 3.7).

Максимальні значення альфа-ритму простежувались в симетричних тім'яних частках (36,6±2,52% - у правій, 39,80±3,56% - у лівій півкулі), а бета діапазону - у скроневих (24,1±1,4% і 24,2±1,65% відповідно).

Підготовка до реалізації рухової навички лівою рукою. Зональний розподіл питомої ваги альфа-ритму на ЕЕГ показав зростання показника питомої ваги альфа-ритму у лобно-тім'яному напрямі в правій та лівій півкулях. У симетричних лобних ділянках відмічено зменшення питомої ваги альфа-ритму до: 25,20±1,8% - в лівій частці та до 27±2,02% - у правій частці. Максимальні значення питомої ваги альфа-ритму фіксувалися у тімяних частках: 39±3,39% - у лівій півкулі та 37,60±2,12% - у правій півкулі (рис. 3.6.).

На ЕЕГ виявлено зростання частки бета-ритму у лівій тім'яній ділянці - 26,2±1,09%. Найменше значення питомої ваги бета діапазону (16±1,05%) встановлено в лівій лобовій долі (рис. 3.7.).

Реалізація рухової навички лівою рукою. Аналіз зонального розподілу альфа-ритму показав, що питома вага альфа-ритму коливається в межах від 24,1±2,83% до 38±4,01% - у лівій півкулі і від 26±2,88% до 35,5±2,79% - у правій півкулі (рис. 3.6.). Достовірно нижчі значення питомої ваги альфа-ритму зафіксовані у лівій лобовій ділянці мозку (24,1±2,83%), а найвищі - у лівій тім'яній (38±4,01%).

На ЕЕГ виявлено зростання питомої ваги бета-ритму у симетричних скроневих ділянках кори головного мозку: у лівій півкулі - 23,3±1,55%, у правій півкулі - 23,30±1,55%. Найменше значення питомої ваги бета діапазону простежувалось у лобовій правій (14,50±1,24%) та лобовій лівій долях (14,6±1,08%) (рис. 3.7.).

3.2 Обговорення результатів власних досліджень

Літературні дані та результати наших досліджень вказують на складність та неоднозначність динаміки змін показників електроенцефалограми в умовах спокою, підготовки та реалізації рухових навичок правою і лівою рукою.

За результатами наших досліджень стан функціонального спокою супроводжувався помірним рівнем взаємозв'язаності структур кори головного мозку при деякому переважанні частки значних і високих кореляцій бета діапазону у правій півкулі порівняно з лівою. В альфа і бета діапазонах встановлені значні та високі кореляційні зв'язки між симетричними лобовими, правою центральною та лівою скроневою, лівою центральною та правою скроневою, лівою центральною та правою тім'яною ділянками кори головного мозку.

Стан підготовки до здійснення рухової навички вивчали в якості ідеомоторної активності [20]. Ідеомоторна діяльність правою і лівою рукою, незалежно від міри вироблення рухової навички в бета діапазоні, характеризувалась поширенням значних і високих кореляцій між усіма ділянками кори головного мозку і істотним зростанням їх частки серед усіх можливих, порівняно зі станом функціонального спокою. В альфа діапазоні встановлено протележне - підготовка до реалізації досліджуваного руху характеризувалась зниженням частки значних та високих кореляцій.

Ідеомоторна активність, пов'язана з реалізацією рухів лівою рукою, супроводжувалась десинхронізацією альфа-ритму, що виявлялось у загальному зниженні щільності значних кореляційних зв'язків по всьому «скальпу» і їх частки серед усіх можливих, порівняно з виконанням правою рукою. В бета діапазоні встановлена тентенція до зростання частки значних та високих кореляцій. Подібна закономірність, на нашу думку, може бути пов'язана з меншою вправністю і тренованістю лівої руки у праворуких досліджуваних. Це узгоджується з уявленнями Медведєва [37] про значення надлишковості в організації складної психічної діяльності для забезпечення адекватного реагування у відповідності з конкретною програмою діяльності.

Незалежно від міри вироблення рухової навички, реалізація рухів характеризувалась зниженням щільності кореляцій бета діапазону, порівняно зі станом підготовки до діяльності. В альфа діапазоні звертає на себе увагу збільшення частки значних кореляційних зв'язків.

Здійснення рухів правою рукою відзначалось помірною залученістю обох півкуль до рухової діяльності. При реалізації рухових навичок лівою рукою в альфа та бета діапазоні виявлено низьку кількість значних та високих кореляцій між півкулями, при переважанні останніх між симетричними лобовими ділянками, а також між лівою центральною та правою скроневою, між правою центральною та лівою скроневою [33].

Значний кореляційний зв'язок між симетричними потиличними ділянками кори головного мозку в альфа та бета частотних діапазонах пов'язаний з тим, що дані ділянки відповідають за просторову організацію рухів. Формування об'єднань між симетричними лобовими долями, можна пояснити тим, що з їхньою допомогою забезпечуються програмування та організація рухів у часі та контроль за виконанням програми [33]. Виявлена нами тенденція до присутності великої кількості значних кореляційних зв'язків між півкулями свідчить про початкові етапи формування рухової навички [41].

Аналіз зонального розподілу альфа діапазону показав, що при ідеомоторній діяльності правою рукою зростала роль правої півкулі, лише у тім'яних відведеннях - лівої. У бета ритмі ЕЕГ ліва півкуля домінувала у лобових та скроневих ділянках. При реалізації рухової навички правою рукою встановлено зростання частотного альфа діапазону ЕЕГ правої півкулі у лобових, центральних, скроневих відведеннях, а у бета діапазоні домінувала ліва півкуля, і лише у лобових відведеннях переважала ліва. При підготовці до реалізації рухової навички лівою рукою виявлене підвищення активності лівої півкулі, про це свідчить зростання питомої ваги альфа ритму ЕЕГ у відведеннях центральних, скроневих, тім'яних, а в бета діапазоні - у потиличних та скроневих. Реалізація рухової навички лівою рукою характеризувалась зниженням альфа активності у тім'яних відведеннях правої півкулі. Аналіз зонального розподілу бета ритму ЕЕГ при здійсненні рухової навички неведучою рукою показав підвищення ролі лівої півкулі у лобових, скроневих та потиличних ділянках.

Результати наших досліджень свідчать про нижчий рівень взаємозв'язку ділянок кори головного мозку під час підготовки до рухової навички правою рукою, порівняно з лівою рукою в бета діапазоні. При цьому створюються умови для більш економного режиму роботи м'язів правої руки. На нашу думку, це пов'язано з кращою тренованістю у правшів м'язів ведучої руки.

Таким чином, встановлено зниження частки значних і високих кореляцій в бета діапазоні під час реалізації руху, порівняно зі станом налаштування до даної рухової діяльності. Було показано, що реалізація діяльності як правою, так і лівою рукою відзначалась рівномірним поширенням кореляційних зв'язків по всьому «скальпу». В альфа діапазоні виявлено збільшення взаємозв'заності ділянок кори головного мозку при реалізації рухових навичок.

Отже, в процесі виконання рухів у корі великих півкуль мозку формуються пластичні функціональні об'єднання коркових структур. Характер цих об'єднань та участь тих чи інших ділянок кори визначається конкретною діяльністю.

Висновки

1. Проведено вивчення поширеності кореляційних зв'язків альфа та бета діапазонів ЕЕГ за умов функціонального спокою, підготовки та реалізації рухових навичок.

2. Встановлено нижчий рівень внутрішньопівкулевих взаємодій часток кори головного мозку в бета діапазоні ЕЕГ під час підготовки до реалізації рухових навичок правою рукою, порівняно з лівою рукою, а також для зниження частки значних і високих кореляційних зв'язків під час здійснення рухової навички порівняно зі станом налаштування до даної рухової діяльності.

3. Встановлено виражену перевагу правопівкулевої активації за умов налаштування до рухів, незалежно від того, якою рукою планувалось виконання рухового завдання.

4. Незалежно від ступеня вироблення рухової навички, виявлено десинхронізацію альфа ритму під час ідеомоторної активності, пов'язаної з реалізацією рухів лівою рукою, порівняно з правою рукою.

5. Реалізація рухових навичок як правою, так і лівою рукою відзначалась рівномірним поширенням кореляційних зв'язків по всьому «скальпу», фокусів підвищеної взаємозв'язаності не встановлено.

6. При реалізації рухової навички правою рукою, порівняно зі станом функціонального спокою, встановлено зростання питомої ваги альфа ритму ЕЕГ у правих лобовій та центральній, лівих тім'яній та потиличній зонах кори головного мозку, показники бета діапазону зменшувалась по всіх ділянках.

7. Зональний розподіл альфа та бета частотного діапазонів ЕЕГ при здійсненні рухової навички лівою рукою відзначався зниженням питомої ваги всіх відведень, порівняно із станом спокою.

Перелік використаних літературних джерел

1. Аганянц Е.К., Трембач А.Б., Гронская А.С. Электрофизиологические корреляты центральных программ в решении простых моторных задач у лиц с различным профилем асимметрии. // Теория и практика физической культуры. - 1999. - №3. - С. 43-46.

2. Александрова Н.И. Корреляционный анализ биоэлектрической активности передних и задних областей головного мозга. // Проблемы дифференциальной психофизиологии. - М.: Наука, 1974. - С. 112-145.

3. Балашова Э.Р., Плещинский И.Н., Еремеев А.М. Моторные и вегетативные асимметрии у спортсменов различной специализации. // Физиология человека. - 2004. - Т. 30. - №5. - С. 104-109.

4. Безруких М.М., Киселев М.Ф., Комаров Г.Д., А.П. Козлов, Курнешова Л.Е., Ланда С.Б., Носкин Л.А., Пивоваров В.В. Возрастные особенности организации двигательной активности у детей 6-16 лет. // Физиология человека. - 2000. - Том 26. - №3. - С. 100-107.

5. Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность. - М.: Наука, 1990. - 190 с.

6. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофетедтер Л. Мозг, разум и поведение. - М.: Мир, 1988. - 246 с.

7. Бондарь А Т. Исследование тонкой структуры спектра альфа-диапазона при сенсорном поведении. // Физиология человека. - 1988. - Том 14. - №2. - С. 179-184.

8. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональные асимметрии человека. - М.: Медицина, 1981. - 288 с.

9. Гальперин С.И. Физиология человека и животных: Учеб. пособие для ун-тов и пед. ин-тов. - М.: Высш. школа, 1977. - 653 с.

10. Ганонг В.Ф. Фізіологія людини. - Львів: БаК, 2002. - 784 с.

11. Гиттик Л.С. К проблеме центральной регуляции движения в норме и патологии. // Актуальні питання неврології. - 2002. - №5 - С. 29-31.

12. Гурфинкель В.С. Проблемы физиологии движений. - Л.: Наука, 1980. - 215 с. [

13. Гурфинкель В.С., Эльнер А.М. Участие вторичной моторной области передней доли в организации позных компонентов произвольного движения у человека. // Нейрофизиология. - 1988. - Т. 20. - С. 7.

14. ГутманС.Р., Трембач А.Б., Фомиченко С.В. Амплитудно-частотная мозаика электроэнцефалограммы, связанная с ритмическими движениями. // Биофизика. - 1989. - №7 - С. 860-867.

15. Ермалаев Б.В., Габриелян К.Г. Моторная организация чувства ритма. // Журнал высшей нервоной деятельности. - 1993. - Том 43. - №5. - С. 1018-1021

16. Жаворонкова Л.А., Болдырева Г.Н., Доброхотова Т.А. Зависимость организации электрической активности мозга человека от динамичности полушария. // Журнал высшей нервной деятельности. - 1988. - Т.38. - №4. - С. 620-626.

17. Жирмунская Е.А. О преодолении традиций, сложившихся в электроэнцефалографии. // Физиология человека. - 1991. - Т.17. - №2. - С. 147-152.

18. Завацький В. І. Фізіологічна характеристика рухів як ціленапрамленої поведінки людини. Навч. посібник. - Луцьк: Волинське обласне редакційно-видавниче підприємство «Надстир'я», 1993. - 84 с.

19. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней. - М.: Медицина, 1991. - 640 с.

20. Ильин Е.П. Психомоторная организация человека: Учебник для вузов. - Спб.: Питер, 2003. - 384 с.

21. Иоффе М.Е. Механизмы двигательного обучения. - М.: Наука, 1991. - 134 с.

22. Иоффе М.Е. Мозговые механизмы формирования новых движений при обучении: эволюция классических представлений. // Журнал высшей нервной деятельности. - 2003. - Том. 53. - №1. - С. 5-21.

23. Казенников О.В., Солопова И.А., Талис В.Л., Гришин А.А., Иоффе М.Е. Участие моторной коры в бимануальной реакции разгрузки: исследование с помощью транскраниальной магнитной стимуляции. // Журнал высшей нервной деятельности. - 2004. - Т. 54. - №6. - С. 759-766.

24. Князева М.Г, Фарбер Д.А. Формирование межполушарного взаимодействия в онтогенезе. Электрофизиологический анализ. // Физиология человека. - 1991. - Т. 17. - №1. - С. 5-17.

25. Коц Я.М. Организация произвольного движения. Нейрофизиологические механизмы. - М.: Наука, 1975. - 248 с.

26. Коцан І. Я., Моренко А.Г. Фізіологія нервово-м'язового апарату: Навч. посіб. - Луцьк: Вежа, 2006. - 184 с.

27. Кропотов Ю.Д., Пономарев В.А., Севастьянов А.В., Трофимов С.К. Характеристика текущей частоты разрядов нейронов подкорковых структур мозга человека, связанные с реализацией двигательных актов. // Физиологический журнал СССР. - 1990. - Т. 76. - №126. - С. 24-35.

28. Лазарев В.В. О взаимосвязанности некоторых параметров ээГ человека. // Журнал высшей нервной деятельности. - 1985. - Т.35. - №.4. - С. 625.

29. Лапутіна А.М. Біомеханіка спорту. - Київ: Олімпійська література, 2001. - 319 с.

30. Латаш Л.П. Гипокамп. Клиническая нейрофизиология. - Л.: Наука, 1972. - С. 116.

31. Лебедева Н.Н., Павлыгина Р.А., Давыдов В.И. Исследование двигательной доминанты у человека. // Журнал высшей нервной деятельности. - 1991. - Том 41. - №4. - С. 647-654.

32. Ливанов М.Н. Пространственно-временная организация потенциалов и системная деятельность головного мозга. - М.: Наука, 1989. - 400 с.

33. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии: Учебное пособие. - М.: Академия, 2006. - 384 с.

34. Лурия А.Р. Функциональная организация мозга // Естественно-научные основы психологии. - М.: Педагогика, 1978. - С. 109.

35. Макаренко М.В. Успішність професійної діяльності людини та її властивості психофізіологічних функцій. // Матеріали наукової конференції «Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність». - Київ-Черкаси, 1997. - С. 80.

36. Мак-Комас О.Дж. Скелетные мышцы. - К.: Олимпийская литература, 2001. - 408 с.

37. Медведев В.И. Функциональные состояния головного мозга человека. // Механизмы деятельности мозга человека. - Л.: Наука, 1988. - С. 300-357.

38. Месарош И., Пирогов А.А., Батуев И.С. Условный медленний отрицательный потенциал при обучении двигательным навыкам разной сложности. // Журн. высш. нервн. деят. - 1976. - №3. - С. 459.

39. Ноздрачев А.Д. и др. Общий курс физиологии человека и животных. В 2 кн. Кн. 1. Физиология нервной, мышечной и сенсорных систем. - М.: Высш. шк., 1991. - 512 с.

40. Нюер М.Р. Количественный анализ и топографическое картирование ээГ: методики, проблемы, клиническое применение. // Успехи физиологических наук. - 1992. - Т.23. - №1. - С. 20-39.

41. Сологуб Е.Б. Корковая регуляция движений человека. - Л.: Медицина, 1981. - 184 с.

42. Титова Н.А. Функциональная асимметрия в коре больших полушарий у баскетболистов в процессе двигательной деятельности. - В кн.: Совершенствование методов и средствфизического воспитания и спортивной тренировки. - Л., 1977. - С. 47.

43. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Физиология спорта. - К.: Олимпийская литература, 2001. - 504 с.

44. Фарбер Д.А., Анисимова И.О. Функциональная организация коры больших полушарий при выполнении произвольных движений. Возрастной аспект. // Физиология человека. - 2000. - Том 26. - №5. - С. 35-43.

45. Фарфель В.С. Управление движениями в спорте. - М.: Физкультура и спорт, 1975. - 208 с.

46. Холмская Е.Д. Нейропсихология. - СПб.: Питер, 2006. - 496 с.

47. Чайченко Г.М. та інш. Фізіологія людини і тварин. - К.: Вища школа, 2003. - 463 с.

48. Buck J. a. Galbraith G.C. EEG correlater of visual-motor practice in man. - EEG. a. Clin. Neurophysiol. - 1975. - v. 38, p. 415.

49. Pfurtsheller O., Neuper C., Kalcher J. Oscillations during motor behavior. - 1993. - №2. - P. 179-182.

50. Walter W.G. Slow potential waves in the human brain associted with expectancy, attention and decision. - Arch. Psychiat. Nervenkr., 1964. - S. 309.

Размещено на Allbest.ru