Фізична реабілітація хворих на ревматичний артрит

Депресивні розлади жінок розвивалися частіше всього на фоні інших проявів клімактеричного синдрому (вазомоторних проявів у вигляді синдрому вегетативної дистонії урогенітальних розладів, серцево-судинних захворюваннях (атеросклероз, постменопаузального остеопороза).

Скарги на болі в суглобах рук та ніг, колінних суглобах, тазостегнових, гомілковостопних, скутість в суглобах рук та ніг; головні болі, які супроводжуються підвищеними цифрами АТ, перебої в роботі серця, задишка при ходьбі, загальна слабкість, втрата ваги, набряк ніг, відсутність апетиту. Відмічалося невелике збільшення температури тіла до субфебрильних цифр.

Суглоби зовнішньо змінені. Деформація дрібних суглобів кистей та стоп. Помірна деформація колінних суглобів. Згладженість контурів гомілковостопних суглобів. Відмічається обмеження рухів через біль в плечових і ліктьових суглобів.

Згинальна контрактура ліктьових суглобів, ревматоїдні вузлики. Ходьба при храмуючи. Атрофія м'язів.

Скарги на:

А) болі в дрібних суглобах кистей, гомілковостопних і колінних, ранкову скутість протягом 30 хвилин. 2 роки тому припинилися менструації. В той же період примітила появу потовщень в кінцевих флангів пальців, а також стали турбувати болі в лівому колінному суглобі під час ходьби, відчувала хруст в ньому. Неодноразово лікувалася на грязьових курортах.

Б) болі в суглобах рук і ніг при рухах і в спокої, ранкову скутість протягом 3 годин, загальну слабкість. після перенесеного грипу і пневмонії з'явилися припухлість і болі в дрібних суглобах кистей, збільшилися болі і припухлість в правому колінному суглобі, в ньому також появилася припухлість. В наступні 2 роки загострення бували кожен рік, болі і припухлість спостерігалися в променевозап'ястних суглобах і лівому колінному, дрібних суглобах ступній.

Об'єктивні дані:

А) шкіряні покрови бліді, лімфатичні вузли не збільшені. Відмічається стійка дефігурація пропасмального міжфалангового суглоба IV пальця зліва і променевозап'ястних суглобів за рахунок проліферативних явищ. Обидва гомілковостопних суглоба дефігуровані за рахунок ексудативно-проліферативних явищ. В області дистальних між фалангових суглобів потовщення по типу геберденівських вузлів. Зі сторони внутрішніх органів патології не виявлено.

Б) шкіра і видимі слизисті бліді. Відмічається дефігурація 3-4 проксинеальних між фалангових суглобів правої кисті, припухлість і обмеження рухів в лівому променево-зап'ястному суглобі, п'ястно-фалангових суглобах, колінних суглобах за рахунок ексудативних і проліферативних явищ. Виражена атрофія м'язів на тiлі кистей.

Лабораторні дані:

А) ер. 2,86*1012/л, Нb 88г/л, л. 5,3*109/л, лімф. 33%; ШОЕ 38мм/год., ДФА 280 од., С-реактивний білок (+).

Б) ер. 308*1012/л, Нb 111г/л, л. 12,5*109/л; ШОЕ 33мм/год., ДФА 240 од.

Рентгенограма:

А) відмічається помірний остеопороз, особливо в кістках зап'ястя і п'ястя. Щілини променево-зап'ястних суглобів звужені. Відмічається звуження щілин першого-другого п'ястно-фалангових суглобів і проксимального між фалангового суглоба IV пальця лівої кисті. В області дистальних міжфалангових суглобів невеликі краєві кості розростання.

Б) суглобові щілини лівого променево-зап'ястного і правого колінного суглобів різко звужені.

Діагноз:

А) ревматоїдний артрит в сполученні з деформуючим остеоартрозом, сєропозитивний, активність II (середня). Стадія II функціональна спроможність І ступеню. Деформуючий остеопороз приєднався після припинення менструацій, під час клімаксу.

Б) ревматоїдний поліартрит, сєропозитивний. Активність II, стадія II.

Примітно, що незважаючи на велику тривалість захворювання, процес прогресує повільно і не супроводжується руйнуванням хряща і кості. Анкілозов і контрактур звично не буває. У хворих зберігається або не лише незначно порушується функція суглобів і в зв'язку з цим вони залишаються працездатними.

В III підгрупу увійшли 3 людини, хворих на ревматоїдний артрит з вісцеритами: жінка 56 років і чоловіки 58 і 57 років. В одному випадку у цих трьох хворих не тільки враження опірно-рухового апарату, але й виявляється зволікання у процес внутрішніх органів (серцево-судинної системи, враження нирок).

Суглобовий індекс у хворих вісцеритами, як правило, яскраво виразний. Болі в суглобах непокоять при русі і в спокої, більш довготривала ранкова скутість, переважно ексудативні зміни в суглобах, нерідко на фоні вже існуючих деформацій, відносно більш часто розвиваються стійкі порушення функції суглобів. Тривалість захворювання від 16 до 25 років. Функціональна спроможність ІІ ст. Стадія захворювання - ІІ і ІІІ, ступінь активності - мінімальний і середній.

ДЗ при надходженні: ревматоїдний артрит, сєронегативний, асиметричний поліартрит, хронічний перебіг, активність II (середня).

Супутній ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз. ГХ 1ст. Хронічний пієлонефрит в стадії ремісії.

Скарження: на болі майже в усіх суглобах, більше в колінних і гомілковостопних суглобах при ходьбі, правому ліктьовому і променево-зап'ястному суглобах при русі, скутість в ранкові години, слабкість, запаморочення, плаксивість, роздратованість, болі в тазостегнових суглобах при ходьбі.

Дані контрольної групи

Клінічна картина хвороби контрольної групи не дуже відрізняється від експериментальної. Контрольну групу склали хворі віком від 17 до 59 років, 9 жінок та 1 чоловік з діагнозом ревматоїдний артрит. Давність захворювання цих пацієнтів від 2 до 20 років.

ДЗ при надходженні:

А) ревматоїдний артрит, переважно з ураженням колінних суглобів. Ювенільний ревматоїдний артрит, переважно суглобова форма повільно прогресуюче протікання, активність мінімальна, моноартрит колінного суглоба.

Б) ревматоїдний артрит, поліартрит, І активність, II стадії, швидко прогресуючий період, функціональна спроможність нульова.

В) ревматоїдний артрит, активність І, поліартрит, повільно прогресуючий перебіг. Функціональна спроможність нульова. Супутній діагноз ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз з артеріальною гіпертензією.

Г) ревматоїдний артрит, поліартрит, активність І (мінімальна), сєронегативний варіант, стадія II, функцій на спроможність II стадія. Супутній ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз. Артеріальна гіпертензія І стадія, поширений остеохондроз, хронічний вторинний пієлонефрит.

Д) ревматоїдний артрит, активність II, поліартрит, швидко прогресуючий перебіг, стадія III, функціональна спроможність II. Супутній: екстрасистамічна аритмія. Хронічний калькульозний пієлонефрит.

Скарги на:

А) болі в колінних суглобах, які з'являлися при згинанні, рідку ниючу біль в області серця, тривалістю до 3 годин., незначна припухлість правого колінного суглоба. Періодично з'являлися болі помірного характеру в колінних суглобах.

Б) болі, обмеження рухів і набряк правого колінного суглоба і лівого гомілковостопного суглоба.

В) болі в суглобах рук і ніг, переважно в колінних, біль посилюється при русі, відмічена скутість в суглобах рук і ніг зранку, головні болі, запаморочення, супроводжене збільшеними цифрами АТ.

Г) болі в суглобах рук і ніг, переважно в ліктьових і плечових, тазостегновому суглобах, колінних суглобах, гомілковостопному, скутість в суглобах рук і ніг, вздовж хребта і вранці і в першій половині дня, періодичні серцебиття, головні болі, які супроводжувалися збільшеними цифрами АТ.

Д) виражену ранкову скованість, болі в усіх суглобах, припухлість променево-зап'ястних, колінних, гомілковостопних суглобів, дрібних суглобів кистей, обмежені рухи в них, серцебиття, перебої в роботі серця, віддишка при ходьбі, загальна слабкість.

Об'єктивні дані:

А) стан хворого відносно задовільний. Болісність при пульпації поперекового відділу хребта. Правий колінний суглоб збільшений, набряклий. Лівий гомілковостопний суглоб набряклий.

Б) стан відносно задовільний. Положення в ліжку активне. Виражений тремор рук. Рухається самостійно, кульгає. Припухлість і болісність лівого колінного суглоба. Болісність при русі ліктьового суглоба, більше правого. Згладженість контурів гомілковостопних суглобів, при рухах хруст. Об'єм рухів в суглобах знижений.

В) стан відносно задовільний. Положення в ліжку активне. Шкіряні покрови чисті. Суглоби зовнішньо змінені. Деформація дрібних суглобів кистей і стоп. Помірна деформація колінних суглобів, згладженість контурів гомілковостопних суглобів, відмічається обмеження рухів із-за болів в плечових і ліктьових суглобах. Під час лікування у відділенні стан хворого покращився, зменшилися болі в суглобах рук і ніг, в хребті, рідше стали непокоїти головні болі, але скованість суглобів рук і ніг, особливо в ранкові години, залишається.

Г) стан відносно задовільний. Положення у ліжку активне. Шкіряні покрови чисті. Деформація ліктьових суглобів, ревматоїдні вузлики, деформація і дефігурація променевозап'ястних суглобів, дрібних суглобів кистей, збільшення в об'ємі і деформація колінних і гомілковостопних суглобів, значне обмеження рухів в суглобах, не може стиснути кисті в кулак, ходить кульгаючи.

Аналіз крові:

А) Нb 167г/л, ШОЕ 280, сіромукоїд 0,240, ДФА 280од.

Б) Нb 159г/л, Л. 8,0*109, ШОЕ 18; сіромукоїд 0,380од. опт. пл.

В) Ер. 3,82, Нb 101, Л. 4,1, ШОЕ 25, сіромукоїд 0,375од. опт. рл.

Г) Ер. 4,36, Нb 131, Л. 6,4; ШОЕ 22, сіромукоїд 0,245од. опт. пл.

Д) ШОЕ 34, Л. 4,5, Нb 125, Ер. 3,9, сіромукоїд 0,355од. опт. пл., ДФА 270од.

Розділ 2. Методи проведення дослідження

2.1 Методи проведення дослідження

В якості перевірки результатів змін активності рухів суглобів використовувався гоніометричний метод.

Об'єктивний огляд і пальпація використовувалася для об'єктивної оцінки результатів дослідження.

Під час занять для контролю загального стану пацієнтів вимірювався артеріальний тиск і температура тіла.

Методика вимірювання артеріального тиску

Величина тиску в артеріальній системі ритмічно коливається, досягаючи найбільш високого рівня в період систоли і знижуючи в момент діастоли. Це порозумівається тим, що кров, що викидається при систолі, зустрічає опір стінок артерій і маси крові, що заповнює артеріальну систему, тиск в артеріях підвищується і виникає деяке розтягання їхніх стінок. У період діастоли артеріальний тиск знижується і підтримується на визначеному рівні за рахунок еластичного скорочення стінок артерій і опору артеріол, завдяки чому продовжується просування крові в артеріоли, капіляри і вени. Отже, величина артеріального тиску пропорційна кількості крові, що викидається серцем в аорту (тобто ударному обсягові), і периферичному опорові.

Артеріальний тиск виражають у міліметрах ртутного стовпа. Нормальне сістоличний (максимальний) тиск коливається в межах 13-18 кпа (100-140мм рт. ст.), діастоличний (мінімальний) тиск 8-11кпа (60-90мм рт. ст.). Різниця між сістоличним і діастоличним тиском називається пульсовим тиском; у нормі воно дорівнює 5-6,5 кпа (40-50мм рт. ст.).

Хід проведення процедури дослідження артеріального тиску

1) Пояснення пацієнту сутності і ходу процедури.

2) Отримання згоди пацієнта на процедуру.

3) Підготовка оснащення.

4) Накласти манжетку на оголене плече пацієнта на 2-3см вище ліктьового згину. Закріпити манжетку так, щоб між нею і плечем проходив лише 1 палець.

5) Запропонувати пацієнту покласти руку в розігнутому стані долонею вгору .

6) Знайти місце пульсації плечової артерії в ділянці ліктьової ямки і поставити на це місце мембрану фонендоскопа.

7) Закрити вентиль на груші і нагнітати повітря під контролем фонендоскопа до тих пір, поки тиск в манжетці не перевищить 20мм рт.ст. - того рівня, при якому зникають тони Короткова.

8) Випустити повітря з манжетки, повернувши вентиль. Одночасно фонендоскопом вислуховувати тони на плечовій артерії і слідкувати за показниками шкали тонометра.

9) При виникненні над плечовою артерією перших звуків, запам'ятати цифри, які відповідають систолічному тиску.

10) Продовжувати випускати повітря, відмітивши величину діастолічного тиску, яка відповідає повному зникненню тонів Короткова.

11) Дані вимірювання округлити до 0 або 5.

12) Повідомити пацієнтові результатів.

13) Занесення отриманих даних до температурного листа або записати у вигляді дробу.

Вимір температури тіла

Нормальна температура при вимірі в пахвовій або паховій області коливається між 36 і 37° С. Ранком вона трохи нижче, ніж увечері. У прямій кишці й у піхву температура на 0,5-1°С вище. Перед термометрією термометр кілька разів струшують для повернення ртуті в резервуар [4].

Правило проведення термометрії.

Контроль за температурою звичайно здійснюють двічі в день: ранком (в 6 годин) і ввечері (в 16 - 18 годин). При необхідності температуру вимірюють кожні 2-3 години. Результати виміру відзначають у температурному аркуші графічно, а при частому вимірі на звичайному листку-вкладиші в історії хвороби. Тривалість термометрії не менш 10 хвилин [4].

Якщо термометрія проводиться в паховій області, останню насухо протирають, і тільки після цього дають хворому термометр. Термометр повинен бути покладений так, щоб ртутний резервуар з усіх боків стикався з тілом у самій глибині пахвової западини, не зміщаючись протягом часу виміру. Між термометром і тілом не повинне потрапити білизна. Слабким хворим необхідно притримувати руку під час термометрії.

2.2 Проведення математично-статистичного підрахунку результатів за критерієм t - Ст'юдента

У своїй роботі я використовувала метод наявності достовірних відомостей за t-критерієм Ст'юдента, тому що ця робота носить експериментальний характер.

До експерименту добрана загальна група 20 хворих людей віком 38-58 років. Діагноз хвороби: ревматоїдний поліартрит, серопозитивний, активність І-ІІ, стадія ІІ, протікання повільно прогресуюче, функціональна спроможність ІІ.

У дослідницькій групі проводилися вправи лікувальної фізичної культури за методикою комплексу фізичних вправ для хворих на артрит; масаж кінцівок, фізіотерапія.

У контрольній групі заняття проводилися за загальноприйнятою методикою. Щоб вирішити ефективність цього завдання, я провела порівняльний математичний аналіз показників на підставі даних: АТ систолічного, АТ діастолічного, ШОЕ, сіромукоїда крові, tо тіла і ДФА. Показники активності рухів наступних суглобів: І палець кисті міжфланговий - згинання; ліктьовий - згинання; колінний суглоб - згинання.

Розрахунки проводилися за формулами:

Для математичного порівняльного аналізу показників визначаються наступні значення:

- ч (ікс середнє) - середнє арифметичне значення величини показника,

- р (сігма) - середнє квадратичне віддалення значення показника,

- m (м) - помилка середньої.

Слід звернути увагу на ті, що всі три показники визначаються для значень кожної групи окремо, для контрольної та експериментальної:

- ч контр., ч експ.,

- р контр., р експ.,

- m контр., m експ.

ч вираховується за формулою (2.1):

ч = У x / n, (2.1)

де У x - торба значень показників у групі,

n - кількість людей у групі.

р визначається за формулою (2.2):

р = R (max - min) / А, (2.2)

де R - різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника,

А - табличне значення із значень n ( див. таб. 2, додаток Б)

m визначається за формулою (2.3):

m = р / v n-1, (2.3)

де р - середнє квадратичне відхилення,

n - кількість людей в групі.

Дане значення знаменника - корень квадратний зі значення (n-1) - справедливе тільки при n менше 30.

Якщо кількість людей в групі дорівнює, або більше 30, формула (2.3) буде мати наступний вид: m = р / v n

Знаючи величини ч та m кожної групи, можливо визначити значення

t - критерію Ст'юдента за формулою (2.4):

t = ч1 - ч2 / v m21 + m22 , (2.4)

де ч1 та ч2 - средні арифметичні,

т1 та т2 -помилки середньої арифметичної.

В чисельнику даної формули визначається різниця між ч кожної групи. Слід звернути увагу, що з більшого значення віднімається менше значення.

Таким чином, ч1 - це більше значення, яке відмічається в одній з груп (в контрольній або в експериментальній). ч2 - відповідно, менше значення показника.

В знаменнику формули - сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.

Після визначення значення t залишається встановити - достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника між контрольною та експериментальною групами.

Для цього використовується таблиця 3 (див. додаток В), в якій в одній з колонок знаходяться значення так званих «ступенів свободи».

Ступінь свободи f визначається за формулою (2.5):

f = (nконт + nексп) - 2, (2.5)

де n - кількість людей в контрольній та експериментальній групах.

Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t-критерію Ст'юдента, визначаємо достовірність відмінностей. Для цього в таблиці 3, навпроти знайденого значення ступеня свободи є 2 значення Р. Саме з цим значенням Р слід порівнювати отримані значення t.

Якщо значення t буде менше значення (Р - 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р>0,05, що і слід відмітити в курсовій, кваліфікаційній чи дипломній роботі.

Якщо значення t дорівнює значенню (Р - 0,05), або буде знаходитись між значенням (Р - 0,05) та (Р - 0,01), або буде більше значення (Р - 0,01) - то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами показників контрольної та експериментальної груп.

При написанні цього порівняння в тексті роботи після слів про достовірність відмінності, необхідно вказати, що Р<0,05 (якщо значення t дорівнює табличному значенню (Р - 0,05), або знаходиться між значеннями (Р - 0,05) і (Р - 0,01).

Якщо значення t дорівнює табличному значенню (Р - 0,01), або більше даного значення, то слід вказати в тексті роботи, що Р<0,01. Саме знак < вказує на наявність достовірної відмінності [16].

Розділ 3. Хід проведення дослідження

3.1 Програма фізичної реабілітації

3.1.1 Лікарняний етап. Гострий період захворювання

Лікування положенням. Мета лікування положенням: - щоб захисний протибольовий м'язовий гіпертонус не привів до розвитку протибольової контрактури.

В гострому періоді захворювання ЛФК не призначається. При покращенні загального стану (зменшення припухлості суглобів, болю, зниження температури) необхідно активізувати хворого. Наприклад, при ревматоїдному артриті кисть кладуть в положення розгинання пальців, що досягається спеціальними лонгетами або мішечками з вантажем. Нижнім кінцівкам також придають по можливості розігнуте положення для попередження контрактур в тазостегнових і колінних суглобах, а також підошвеного згинання стоп. Щоб усунути тиск ковдри на стопи, над ними розміщують спеціальну рамку.

Початкові фізичні вправи. Мета і завдання початкових фізичних вправ:

- підвищення тонусу ЦНС і створення у хворого впевненості в сприятливому результаті лікування;

- активізація діяльності серцево- судинної і дихальної систем;

- поліпшення загальної і місцевої гемодінаміки, трофічних і регенеративних процесів у суглобах і навколишніх тканинах, зменшення їх набряку;

- добитися збереження рухливості у суглобах і попередити тяжкі і необратимі деформації;

- руйнування нерівноцінних тимчасових компенсацій;

Фізичні вправи для вражених суглобів на початку мають пасивний характер - обережні погойдування амплітуди - в межах безболісних рухів. При зменшенні запальних явищ і болі амплітуда пасивних рухів збільшується. Поступово вмикаються активні вправи, але на початку хворий виконує їх в умовах полегшення (розвантаження) - у ліжку або при підтримці кінцівки реабілітологом. На ранніх етапах для зняття напруження м'язів, попередження їх атрофії і зменшення болісності показан масаж ( прогладжування і розтирання), особливо для розгибателів і дрібних м'язових груп кистей. Спеціально підібрані вправи для вражених суглобів необхідно сполучати з загальноукріплюючими вправами для неуражених відділів опорно-рухового апарату відповідно з принципами тренування. Ці вправи підтримують загальні можливості організму і попереджують розвиток в ньому атрофічних процесів. Раціонально використовуючи пасивні і активні спеціальні і загально укріплюючи вправи, а також елементи трудових процесів, масажу і лікуванням положенням, можливо добитися збереження рухливості в суглобах і попередити деформації.

Дихальні вправи. Мета і задачі дихальних вправ:

- зміцнити дихальні м'язи і розвити грудну клітку;

- підготовити хворих до слідуючих фізичних комплексів вправ;

Вправи

1. В.п. - лежачі у ліжку. Зробити повільний глибокий вдих, заповнюючи при цьому повітрям нижню частину легенів і випинаючи живіт, потім, продовжуючи вдих, заповняти середню та верхню частину легенів. Видихнути, опускаючи груди і поступово втягуючи живіт. С 4 - 6 разів.

2. В.п. - те ж саме. Надування гумових кульок. (3 - 4р.)

3. В.п. - те ж саме. Зробити глибокий вдих. При видиху промовляти звуки „ф-ф-о-о”. (4 - 5р.)

4. В.п. - те ж саме. Зробити видих, потім повільний глибокий вдих - затримати дихання на 1-2с. Повільно видихнути (3 - 4р.)

5. В.п. - те ж саме. Вдих „задувати свічку” - видих (5р.)

6. В.п. - стоячи. Дихання носом. Закривати рот і дихати однією ніздрею (друга затиснута пальцем). Потім починати дихати обома одночасно. Стежити за тим, щоб був закритий рот.

7. В.п. - те ж саме, ніс затиснути п'яльцями. Голосно і повільно рахувати до десяти, потім глибокий вдих і видих через ніс, щільно закривати рота (3 - 5р.)

Ці вправи чергуються з перервами в 10 - 15с. для попередження гіпервентиляції легенів.

Фізіотерапія. Мета і завдання фізіотерапії: для протизапального, знеболюючого впливу на суглоби, гіпосенсибілізуючої дії; активізації функції надниркових залоз, імунологічних процесів; покращення мікро циркуляції і трофіки тканин, зменшення їх набряку; відновлення і збереження функції суглобів. У гостру фазу розвитку захворювання використовують УФО, солюкс, світлову ванну, електрофорез лікарських речовин, діадинамотерапію, індуктотермію і ультразвук на ділянку надниркових залоз.

3.1.2 Лікарняний період реабілітації. Підгостра фаза під час постільного режиму

Лікувальний масаж. Цілі і завдання лікувального масажу

- для зменшення болю, ригідності і атрофії м'язів, протидії розвитку контрактур, поліпшення кровопостачання і трофічних процесів, розсмоктування набряку у суглобі і навколишніх тканинах;

- підготовку м'язів до виконання спеціальних фізичних вправ.

Проводять масаж м'язів ураженої кінцівки, використовуючи прогладжування, розтирання і розминання невеликої інтенсивності. Масаж застосовується перед початком заняття з лікувальної гімнастики і в процесі її проведення комбінується з пасивними та активно-пасивними вправами.

Фізіотерапія. Після затихання гострих проявів хвороби додається мікрохвильова терапія, магнітотерапія, ультразвук та індуктотермія на ділянку суглоба.

ЛФК. Цілі і завдання ЛФК:

- підвищення тонусу ЦНС і створення у хворого впевненості в сприятливому результаті лікування;

- активізація діяльності серцево-судинної і дихальної систем;

- поліпшення загальної і місцевої гемодинаміки, трофічних і регенеративних процесів у суглобах і навколишніх тканинах, зменшення набряку;

- попередження контрактур і порочних положень, руйнування неповноцінних тимчасових компенсацій;

- поступове відновлення функції уражених суглобів.

ЛФК застосовують у формах лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять по кілька разів на день. Комплекси складають з простих загально розвиваючих, дихальних статичних та динамічних вправ і спеціальних вправ на розслаблення м'язів, що прилягають до уражених суглобів. Рухи в них починають з пасивних, потім з активних, виконуваних зі сторонньою допомогою і, нарешті, активних, виконуваних самостійно. Вправи виконують у полегшених умовах (ковзні поверхні, роликові візки та ін..) у повільному темпі по всіх вісях, з якомога повною амплітудою. При цьому слід уникати підсилення болючості, тому що рефлекторно збільшується напруження м'язів і зменшується амплітуда руху. Тривалість занять з лікувальної гімнастики - 10-15 хв. Виконуються вищезгадані дихальні вправи.

Ізометричні вправи

№ з/п	Початкове положення	Вправа	К-ть повторень	Методичні вказівки
1.	Лежачи на спині	Руки уздовж тулуба. Тиснемо всією рукою на кушетку, і розслабитися	10-15 разів	Дихання довільне
2.	В.П. -те ж	Намагаємося підняти руки вгору, але не піднімаємо (неначе руки тримають)	10-15 разів	Дихання довільне
3.	В.П. - те ж	Намагаємося розвести руки в сторони, але не розводимо "руки тримають"	10-15 разів	Дихання довільне

Комплекс вправ для нижніх кінцівок

№ з/п	Початкове положення	Вправа	К-ть повторень	Методичні вказівки
1.	Лежачи на спині, руки уздовж тулуба.	Поперемінне згинання ніг в колінних суглобах, п'яти ковзають по кушетці.	4-6 разів	Дихання вільне
2.	Ноги зігнуті	1 - тягнемо коліно до живота, 2 - В.П., 3-те ж інша нога, 4- В.П.	4-6 разів	В.П. - вдих, 1 -видох
3.	В.П.- те ж	Гойдаємо колінами управо, вліво	4-6 разів	В.П. - вдих, 1 - видих
4.	В.П. - те ж	1 - коліна розвести в сторони, 2 - з'єднати	6-8 разів	Дихання вільне
5.	В.П.- те ж	Випрямляємо праву гомілку вгору, стопа на себе, п'ятою тягнемося в стелю, В.П.	8-10 разів	Дихання вільне
6	Ноги випрямлені	Стопи на себе. Підвести праву ногу, потримати, опустити. Те ж інша нога.	8-10 разів	Дихання вільне
7	Лежачи на правому боці	Махи прямою ногою вперед, назад.	8-10 разів	Дихання вільне
8	В.П. - те ж	Зігнути ногу в колінному суглобі, кругові рухи в тазостегновому суглобі.	6-8 разів	Дихання вільне
9	В.П.- те ж	Стопа на себе. Підйом прямої ноги вгору.	10 разів	Дихання вільне
Потім повторити з 7 по 9 на лівому боці. Переворот на інший бік через живіт
10	В.П. - на животі, руки уподовж тулуба.	Напружуємо сідниці.	8-10 разів	Дихання вільне
11	В.П:- те ж	Розведення прямих ніг в сторони. В.П.	8-10 разів	Дихання вільне
12	В.П.- те ж	Нога зігнута в коліні. Одне тимчасово міняємо положення ніг.	8-10 разів	Дихання вільне
13	В.П.- те ж	1 - підйом прямої ноги вгору; 2 - В.П.., 3 - те ж інша нога; 4- В.П.	8-10 разів	Дихання вільне
14	В.П. - те ж	Підйом двох ніг вгору, В.П.	8-10 разів	Дихання вільне
15	Лежачи на спині	Кругові рухи прямою ногою, те ж іншою ногою	4-6 разів	Дихання вільне
16.	В.П.- те ж	Два коліна піднести до грудей кругові рухи колінами перед собою.	4-6 разів	Дихання вільне
17	В.П.- те ж	Розведення і з'єднання прямих ніг	8-10 разів	Дихання вільне
18	В.П.- те ж	1 - потягнутися правою п'ятою вперед, під коліном натиснути на кушетку, 2 - В.П. 3 - теж лівою ногою, 4 - В.П.	6-8 разів	Дихання вільне
19	Ноги зігнуті	Руки уздовж тулуба. 1 -прогнуться, розвести коліна, 2 - коліна разом, спину опустити.	5-6 разів	1 -вдох, 2-видих

Ізометричні вправи

№ з/п	Початкове положення	Вправа	К-ть повторень	Методичні вказівки
1.	Лежачи на спині	Ноги разом, руки уздовж тулуба, стопи на себе. Намагаємося розвести прямі ноги в сторони, але не розводимо (неначе їх тримають).	8-10 разів	Дихання вільне
2.	В.П.. - те ж	Ноги розведені, стопи на себе. Намагаємося з'єднати ноги, але не сполучаємо.	8-10 разів	Дихання вільне
3.	В.П.- те ж	Ноги разом. Напружуємо м'язи стегна.	6-8 разів	Дихання вільне
4.	Ноги зігнуті	Намагаємося розвести коліна в сторони, але не розводимо.	8-10 разів	Дихання вільне
5.	В.П.- те ж	Розвести коліна в сторони, намагаємося з'єднати, але не сполучаємо	8-10 разів	Дихання вільне
6.	Ноги випрямлені	Стопи на себе. 1 - потягнутися п'ятами вперед, 2 -В.П.	4-6 разів	Дихання вільне

3.1.3 Лікарняний етап. Напівпостільний режим

На лікарняному етапі при напівпостільному режимі використовуються: дихальна гімнастика, масаж, фізіотерапія, працетеравпія і ЛФК.

ЛФК. Цілі та завдання: формування компенсаційних рухів замість різко порушених або втрачених.

У напівпостільному режимі вводять вправи з предметами, невеликими обтяженнями і опором, співдружні вправи з включенням уражених і симетричних здорових суглобів, махові рухи. Використовують вправи на розслаблення, прикладні, а також такі, що, у разі необхідності, формують компенсаційні рухи замість різко порушених або втрачених. Тривалість заняття з лікувальної гімнастики 25-30 хв. Самостійні заняття проводяться 8-10 разів на день по 5-8 хв.

Таблиця 3.1 Схема занять з лікувальної гімнастики у напівпостільному режимі

Частина заняття	Зміст	Тривалість, хв	Методичні вказівки
Вступна Основна Заключна	Загально розвиваючи вправи (для Неушкоджених суглобів) з в.п. лежачи і сидячи, для великих м'язів з полегшених в.п. або з допомогою. Вправи на розслаблення. Загально розвиваючи вправи з в.п. сидячи, стоячи і лежачи. У 2-й половині - ходьба. Спеціальні вправи для уражених суглобів з полегшених в.п. і з допомогою, махові, в розгойдуванні. Вправи на розслаблення, дихальні, коригуючи. Загально розвиваючи вправи з в.п. лежачи і сидячи, дихальні, на розслаблення. Масаж уражених кінцівок. Вправи на розслаблення, дихальні	5-7 15-20 5-7	Темп повільний, для вправ з допомогою - середній Темп повільний і середній. Чергувати спеціальні справи з розслабленням, масажем, загально-розвиваючими вправами.

Працетерапія. Мета: з метою активізації уражених ділянок опорно-рухового апарату і збереження трудових навичок. Використовують прийоми самообслуговування, нескладні роботи (писання, малювання, виготовлення марлевих тампонів, конвертів, скручування бинтів, в'язання, збирання і розробка іграшок тощо).

3.1.4 Лікарняний етап. Вільний руховий режим

ЛФК. Вільний руховий режим передбачає використання загально розвиваючих вправ для всіх м'язових груп, що виконуються з різних вихідних положень. Застосовують дихальні і спеціальні вправи для уражених суглобів з предметами, наприклад, у розслаблені, махові. Обов'язковим компонентом занять є вправи побутового і професійного характеру. В заняття включають ускладнену ходьбу з переступанням предметів різної висоти і об'єму, вправи на координацію рухів і вироблення м'язово-суглобового відчуття, елементи спортивних ігор. Тривалість заняття з лікувальної гімнастики - 30-35 хв. Продовжують багаторазове протягом дня повторення самостійних занять.

Комплекс вправ для хворих з ураженням кисті

В.П. - сидячи за столом.

1. В.П. - кисті на краю столу, паралельно один одному. Поворот кистей долонями вгору, вниз (8-10 разів).

2. В.П. - те ж. Опустити 1 -й палець за край столу, і В.П.(8-10 разів)

3. В.П. - кисті на столі. Підняття кистей і опускання (1-й палець відведений) (8-10 разів).

4. В.П. - те ж. Підняття пальців, опускання. (Долоня притиснута до столу) (8-10 разів).

5. Руки вперед, пальці стислі в кулак. Кругові рухи кистями всередину (4-6 разів).

6. Руки на столі. Приведення в л/з суглобі (всередину, 4-6 разів).

7. Долоня на ребрі. Відведення великого пальця (6-8 разів).

8. Руки на столі, зігнуті в ліктях. Стискаємо пальці в кулак - спочатку фаланги, потім повністю в кулак (6-8 разів).

9. Долоня на ребрі. Відведення і приведення кожного пальця (8-10 разів).

10. В.П. - те ж. Кругові рухи великим пальцем до себе (4-6 разів).

11. Долоня на ребрі, кулька в руках. На 1-2-3 стиснути кульку, на 4-5-6 ослабити пальці (4-6 разів).

12. Палиця вертикально на столі. Перебираємо пальцями палицю від низу до верху. Одна рука, за тим інша (4-6 разів).

13. Потерти долоні одну об одну (10-12 разів).

14. Кулька під променево-зап'ястний суглоб. Піднімаємо кисть догори. Пальці разом. (5-6 разів).

15. "Бокс" з кульками. (5-6 разів).

16. Вправа з конусом. Стиснення кисті з рахунком 1-2-3-4-5 і розгинанням 1-2-3-4-5. (ізометричне стиснення). Повторювати 5-6 разів.

Комплекс вправ для плечового поясу

з/п	Початкове положення	Вправа	К-ть повторень	Методичні вказівки
1.	Сидячи на стільці руки вздовж тулуба	1 - підняти плечі вгору 2-опустити плечи вниз	4-6 разів	1-вдих. 2-видих
2.	В.П.- Руки вздовж тулуба	1 - плечі вперед. 2-плечі назад	4-6 разів	1-вдих 2-видих
3.	В.П.- те ж	Руки там же. Кругові рухи плечима	4-6 разів	Дихання вільне
4.	Долоні до плечей	Лікті притиснуті тулубу, 1-правий лікоть вперед, 2- В.П.. 3-лівий лікоть вперед 4- В.П.	4-6 разів	1 -вдох. 2-видих 3-вдих 4-видих
5.	В.П.- те ж	1 -правий лікоть назад; 2-й.п., 3-лівий лікоть вперед, 4 - В.П.	4-6 разів	1 -вдох 2-видих
6.	В.П.- те ж	1 - правий лікоть вперед лівий лікоть назад, 2 - поміняти	6-8 разів	Дихання вільне
7.	В.П.- те ж	1 - розвести лікті в сторони 2 - В.П.	4-6 разів	1 -вдих. 2-видох
8.	В.П.- теж	Кругові рухи в плечових суглобах	6-8 разів	Дихання вільне
9.	Сидячи на стільці	"Віконце" (долоні обхвачують лікті) 1 - руки вгору, 2 - руки вниз	6-8 разів	1-вдих, 2-видих
10.	В.П.- теж	"Віконце". Кругові рухи перед собою	6-8 разів	Дихання довільне
11.	Лежачи на спині руки уздовж Тулуба	1 - зігнути праву руку до плеча, 2 - В.П., 3 - теж лівою рукою, 4 - В.П.	5-6 разів	1 -вдих, 2-видих
12.	Руки до плечей	1 - відвести правий лікоть убік, 2 -В.П., 3-те ж лівою рукою, 4-В.П.	5-6 разів	1 -вдих, 2-видих
13.	Руки уздовж тулуба	1 -поднять прямі руки вгору, 2-опустити	6-8 разів	1 -вдих. 2-видих
14.	Лежачи на спині	Руки прямі (до стелі). 1 -витянуть праву руку (плечем штовхнути), потім ліву руку.	4-6 раз	1 -вдих, 2-видих
15.	В.П.- Руки в сторони долоні вгору	1 - поворот тулуба направо, ліву руку до правої, з'єднати долоні 2-В.П., 3 - те ж в іншу сторону, 4 - В.П.	8-10 раз	1 -вдих, 2-видих
16.	Сидячи на стільці	Руки на колінах. 1 - відвести праву руку убік долонею вгору, 2-В.П., 3- ліву руку, 4-В.П.	6-8 разів	I -вдих, 2-видих

Комплекс вправ для гомілковостопних суглобів

В.П. - сидячи на стільці.

1. Ноги на ширині плечей. Згинати і розгинати пальці ніг (6-8 разів).

2. В.П. - те ж. Згинати і розгинати стопи (6-8 разів).

3. В.П. - те ж. Спиратися поперемінно на зовнішній край то однієї, то іншою стопою (8-10 разів).

4. І .П. - те ж. Піднімаємо і опускаємо великий палець стопи (8-10 разів).

5. В.П. - шкарпетки разом, п'яти - нарізно. По черзі піднімаємо п'яти (6-10 разів).

6. В.П.- ноги разом. Пальцями і передньою частиною підошви однієї ноги ковзаємо від низу до верху по гомілці іншої ноги (8-10 разів).

7. В.П. - стопи разом. Перекочування (10-15 разів).

8. В.П. - шкарпетки разом, п'яти нарізно. Не відриваючи стопи від підлоги, зводити і розводити шкарпетки, п'яти на разом (6-8 разів).

9. В.П. -стопи разом, згинаючи пальці, підтягати п'яту ("повземо" вперед) (7-8 разів).

10. В.П. - спертися на м'яч внутрішніми краями стоп. Катати його круговими рухами (4-6 разів).

11. В.П. - затиснути м'яч внутрішніми краями стоп. Піднімаючи одну стопу вгору, а іншу опускаючи вниз, перекочувати м'яч по гомілці (4-6 разів).

12. В.П. - ноги на ширині стопи. Покласти у ніг довгий шматок тканини і пересувати пальцями до п'ят (4-6 разів).

13. В.П. - нога на нозі. Кругові рухи стопою (4-6 разів).

14. В.П. - ноги на палиці. Катати її вперед, назад (4-6 разів).

15. В. П. - палиця під пальці ніг. Притиснутися пальцями до палиці розслабити пальці (7-8 разів).

16. ВВ.П. - те ж. Ходьба упоперек палиці (8-10 разів).

Продовжуємо виконувати дихальну гімнастику, масаж і фізіотерапевтичні процедури.

3.1.5 Після лікарняний період реабілітації

ЛФК. Мета та завдання: відновлення нормального механізму рухів в уражених суглобах або стабілізація постійних компенсацій; підвищення сили і витривалості м'язів, загальне зміцнення організму; стимуляція діяльності серцево-судинної і дихальної систем; покращення і підтримання фізичної працездатності пацієнтів і адаптація до побутових і виробничих навантажень.

Основою комплексів лікувальної гімнастики і самостійних занять є спеціальні вправи, які забезпечують максимальне збереження функції суглобів або утворення і підтримання стійкої компенсації. Використовують активні рухи у кожному суглобі, махові рухи з обмеженнями і без них, вправи на зміцнення слабких м'язів і розтягування м'язово-зв'язкового апарату уражених суглобів. При виконанні останніх не можна допускати появи значного болю, оскільки при цьому виникають рефлекторні напруження м'язів і зменшується обсяг рухів у суглобах. Комплекси насичують загально розвиваючими, дихальними і вправами на розслаблення.

Вправи на розтягання

Перед і після частини, аеробного тренувального заняття, виконаєте 1--3 рази кожну з приведених нижче вправ на розтягання. Розтягнувшись, затримуйтеся в кожному положенні 10--20 с, уникаючи різких рухів. Якщо ваш рейтинг за шкалою больових відчуттів вище 70 або є явні ознаки запалення, обмежтеся легким виконанням одного-двух повторень. Не затримуйте дихання.

1. Вправа на розтягання м'язів плечей і спини.

2. Вправа на розтягання м'язів внутрішньої частини стегон.

3. Вправа на розтягання м'язів спини і підколінних сухожиль.

4. Вправа на розтягання м'язів нижньої частини спини і стегон.

5. Вправа на розтягання литкових м'язів.

Ізометричні вправи для зміцнення м'язів з використанням гумових бинтів

1. Жим м'язами плечей (для збільшення сили м'язів плечей, у меншій мірі -- м'язів верхньої частини спини).

2. Жим м'язами грудей (для збільшення сили м'язів грудей, в деякій мірі -- м'язів верхньої частини спини).

3. Вправа для зміцнення двоголових і трицепсів.

4. Вправа для зміцнення м'язів стегон, в деякій мірі -- м'язів живота.

5. Вправа для зміцнення м'язів стегон, сідниць і нижньої частини спини.

Ізотонічні вправи для зміцнення м'язів з використанням гумових бинтів

1. Підняття рук в сторони (зовнішня частина плечей).

2. Підняття рук вперед (передня частина плечей).

3. Жим грудьми (м'язи грудей і верхньої частини спини).

4. Згинання рук в ліктьових суглобах (м'язи передньої частини передпліч).

5. Відведення рук назад (м'язи тильної частини передпліч).

6. "Веслування" в положенні сидячи (верхня частина спини, плечі і шия).

7. Відведення ніг в положенні сидячи (стегна).

8. Напівпідйом тулуба з положення лежачи на спині (м'язи живота).

9. Згинання верхньої частини стегон в положенні стоячи (стегна).

10. Розгинання верхньої частини стегон (стегна, сідниці, м'язи нижньої частини спини).

11. Підйом на мисках (литкові м'язи).

3.2 Проведення дослідження

Наше дослідження проводилося на двох етапах. На стаціонарному етапі - кардіологічне відділення №2 МЛ №1 міста Горлівки - 15-18 днів, і на поліклінічному етапі після виписки пацієнтів зі стаціонару - спостереження тривало 1 місяць.

Для проведення нашого дослідження ми підібрали групу хворих на Ревматоїдний артрит в складі 20 осіб: 10 - експериментальної групи і 10 -контрольної групи для порівняння результатів.

Ми оглянули хворих, ознайомилися окремо з кожним з них, записали їх дані. Ми опитували наших хворих:

- на що вони скаржаться;

- як довго вони хворіють;

- який у них настрій;

- чи займалися вони раніше спортом чи фізичною культурою;

- які суглоби у них вражені більше;

- чи проходили вони колись курортне лікування.

Під час бесіди ми добивалися взаєморозуміння з хворими для подальшої роботи і для визначення тактики введення хворого.

Усі пацієнти проходили стандартне загально клінічне дослідження, що включало фізикальні дослідження, збір анамнезу і проведення інструментальних і лабораторних досліджень.

Для оцінки добового ритму Ат використовували тонометр. Для оцінювання активності рухів у суглобах використовували гоніометричний метод.

Користуючись об'єктивними даними, анамнезами хворих, порадами лікаря та наукових керівників ми охарактеризували хворих дослідницької і контрольної груп. А також розбили дослідницьку групу на три підгрупи в залежності від віку, стадії та тривалості захворювання і супутніх захворювань. Це було потрібно для полегшення визначення конкретних методик для кожного пацієнта з експериментальної групи.

До І групи ми віднесли 2 особи у віці 38 і 45 років з діагнозом Ревматоїдний поліартрит, сєропозитивний, мінімальної активності зі збереженою функціональною спроможністю.

ІІ підгрупа - 5 осіб, жінки у віці від 46 до 55 років, які страждають клімактеричними розладами. Супутні захворювання цих жінок - атеросклеротичний кардіосклероз, артеріальна гіпертензія ІІ та І стадії, невроз.

ІІІ підгрупа 3 людини, хворих на Ревматоїдний артрит з вісцеритами: жінки 56 років і чоловіки 38 і 57 років. Характерне для цієї підгрупи зволікання у процес внутрішніх органів (серцево-судинної системи, враження нирок).

В нашій дослідницькій роботі ми фіксували початкові і кінцеві дані кожної особи з контрольної та експериментальної груп (АТ, t тіла, ДФА, ШОЕ, сєромукоїду) (див. Додаток Г, Д) та обробили математично-статистичну обробку за Ст'юдентом. Крім того ми оцінювали клініко-лабораторні показники за візуальною аналоговою шкалою в балах (0 - відсутні, 1 - незначні, 2 - помірні, 3 - виражені). (див. Додаток А).

Були оцінені такі симптоми: біль, припухлість, ранкова скованість, гіперемія суглобів, L2-глобуліни, С-реактивний білок. Ми робили оцінювання при надходженні хворих, через 11-15 днів, через 1, 2 і 3 місяці хворих контрольної і експериментальної груп, враховували загальну суму цих показників.

Ефективність нашої реабілітаційної програми визначали об'ємом рухів у суглобах кінцівок за допомогою кутовимірювача.

Розділ 4. Оцінка проведеного дослідження

4.1 Статистичний аналіз результатів дослідження

Як було вказано раніше, усі показники визначалися для кожної врахованої ознаки для кожної групи (контрольної і дослідницької) на початку і в кінці дослідження. Для обліку використовувалися об'єктивні фізикальні показники організму: температура тіла, артеріальний тиск, ШОЕ, сіромукоїд, діфеніламінова реакція (ДФА).

Таблиця 4.1 Оцінка показників на початку дослідження

	Дослідницька	група	Контрольна група	t	f
	M1	у	m1	M2	у	m2
t	37,5	0,649	0,216	37,56	0,649	0,216	0,196	18
AT (сист.)	174,3	16,23	5,41	135	16,23	5,41	0,671	18
AT (діаст.)	92,8	6,493	2,164	84,5	3,246	1,082	1,418	18

Таким чином, знаючи значення ступеня свободи (f) і значення критерію Студента (t), можна визначити достовірність відмінностей.

Отримуємо, що Р>0,05, так як критерії Ст'юдента менше значення (Р-0,05) з таблиці 4.1, що свідчить про відсутність достовірної відмінності у показниках температури і артеріального тиску у хворих дослідницької і контрольної груп на початку дослідження.

Таблиця 4.2. Оцінки показників у кінці дослідження.

	Дослідницька група	Контрольна група	t	f
	M1	у	m1	M2	у	m2
t	36,17	0,227	0,0756	36,35	0,227	0,0756	1,685	18
AT (сист.)	134,5	8,116	2,705	124,5	6,493	2,164	2,88	18
AT (діаст.)	83,5	6,493	2,164	77,9	1,948	0,649	2,479	18

Таким чином, знаючи значення ступеню свободи (f) і значення Ст'юдента (t), можна визначити достовірність відмінностей.

Отримуємо, що Р<0,05, так як критерій Ст'юдента більше значення (Р-0,05) і менше значення (Р-0,01) з таблиці № , що є свідченням про достовірну відмінність у показнику артеріального діастомічного тиску у свідченням про достовірну відмінність у показнику систолічного артеріального тиску.

Отримуємо також, що Р>0,05, так як критерій Ст'юдента менше значення (Р-0,05) з таблиці 4.2, що свідчить про відсутність достовірної відмінності у показнику температури у хворих дослідницької і контрольної груп у кінці дослідження.

Таблиця 4.3. Оцінка показників на початку дослідження

	Дослідницька група	Контрольна група	t	f
	M1	у	m1	M2	у	m2
ШОЕ	27,3	9,416	3,138	29,7	8,442	2,814	0,81	18
Сіромукоїд	0,307	0,057	0,019	0,310	0,045	0,015	0,124	18
ДФА	245,8	42,208	14,069	246,2	39,94	13,31	0,0206	18

Таким чином, знаючи значення ступеню свободи (f) і значення критерію Студента (t) можна визначити достовірність відмінностей.

Отримуємо, що Р>0,05, так як критерій Ст'юдента менше значення (Р-0,05) з таблиці 4.3., що є свідченням про відсутність достовірної відмінності у показниках ШОЕ, сіромукоїда та ДФА на початку дослідження у хворих дослідницької і експериментальної груп.

Таблиця 4.4. Оцінка показників у кінці дослідження

	Дослідницька група	Контрольна група	t	f
	M1	у	m1	M2	у	m2
ШОЕ	9,8	1,299	0,433	20,2	3,896	1,299	7,59	18
Сіромукоїд	0,151	0,018	0,006	0,194	0,055	0,018	2,27	18
ДФА	287,6	40,58	13,526	254,4	38,96	12,986	1,77	18

Таким чином, знаючи значення ступеню свободи (f) і значення критерію Ст'юдента (t) можна визначити достовірність відмінностей.

Отримуємо, що Р>0,05, так як критерій Ст'юдента менше значення (Р-0,05) з таблиці 4.4., що є свідченням про відсутність достовірної відмінності у показнику ДФА у хворих дослідницької і експериментальної груп у кінці дослідження.

А також отримуємо, що Р<0,05, так як критерій Ст'юдента більше значення (Р-0,05) і менше значення (Р-0,01), з таблиці 4.4., що є свідченням про достовірність відмінностей у показнику сіромукоїда. Що стосується показника ШОЕ для хворих контрольної і дослідницької груп у кінці дослідження, то тут йдеться про достовірність відмінностей, так як Р<0,05, критерій Ст'юдента більше значення (Р-0,05) і більше значення (Р-0,01).

Таблиця 4.5 Оцінки показників активності рухів у суглобах на початку дослідження

Суглоби	Дослідницька група	Контрольна група	t	f
	M1	д	m1	M2	д	m2
І палець кисті між фаланговий Згинання	71	5,194	1,73	70	5,195	1,732	0,408	18
Ліктьовий Згинання	128	9,74	3,247	127	10,7	3,57	0,207	18
Колінний Згинання	116	3,571	1,19	117	3,896	1,298	0,6	18

Таким чином, знаючи значення ступеня свободи (f) і значення критерію Стьюдента (t) можна визначити достовірність відмінностей.

Отримуємо, що Р>0,05, так як критерій Стьюдента менше значення (Р-0,05) з таблиці 4.5., що свідчить про відсутність достовірної відмінності у показниках активності рухів у суглобах: І пальця кисті, між фалангового при згинанні; ліктьового при згинанні; колінного при згинанні на початку дослідження у хворих дослідницької і експериментальної груп.

Таблиця 4.6 Оцінки показників активності рухів у суглобах в кінці дослідження

Суглоби	Дослідницька група	Контрольна група	t	f
	M1	д	m1	M2	д	m2
І палець кисті між фаланговий Згинання	81	3,896	1,299	76	4,545	1,515	2,505	18
Ліктьовий Згинання	141	5,51	1,839	136	3,896	1,298	2,2	18
Колінний Згинання	130	3,92	0,973	127	0,616	0,205	3,03	18

Таким чином, знаючи значення ступеня свободи (f) і значення критерію Стьюдента (t) можна визначити достовірність відмінностей.

Отримуємо, що Р<0,05, так як критерій Стьюдента більше значення (Р-0,05) і менше значення (Р-0,01) з таблиці 4.6., що свідчить про достовірність відмінності у показниках активності рухів: І пальця кисті і ліктьового в кінці дослідження. Також отримуємо, що Р<0,05, так як критерій Стьюдента більше значення (Р-0,05) і менше значення (Р-0,01), що свідчить про достовірність відмінностей.

Як ми бачимо показники у кінці дослідження у хворих із дослідницької групи відрізняються від показників в кінці дослідження у хворих з контрольної групи. Отже ми провели математично-статистичну обробку результативна на початку і в кінці дослідження.

Достовірність відмінностей показників артеріального тиску і кінці дослідження свідчить про те, що проведений комплекс фізичної реабілітації явився цілеспрямований.

Достовірність відмінностей ШОЕ, сєромукоїду і ДФА говорить про те, що програма фізичної реабілітації сприяла припиненню запального процесу хворих дослідницької групи.

Достовірність показників активності рухів суглобів: І пальця кисті між фалангового (згинання), ліктьового (згинання), колінного (згинання).. Це свідчить про те, що складові програми фізичної реабілітації: масаж, ЛФК, фізіотерапія і працетерапія зробили позитивний вплив на рухів ну спроможність суглобів хворих дослідницької групи.

4.2 Оцінювання результатів дослідження

Фізична реабілітація проводилася нами з дослідницькою групою по спеціальній програмі, яку ми склали, виходячи з особистого стану хворого, які відрізнялися за віком, початковому рівню фізичної підготовки, загальному стану здоров'я, наявності (або відсутності) супутніх захворювань, тому ми розділили хворих на три підгрупи. Відмінно від хворих 1-ї підгрупи, загальний стан і II підгрупи був ускладнений клімактеричними розладами, а III - тривалістю захворювання і більш зниженою рухівною активністю, функційною спроможністю II ступеню.

В цілому дію фізичної реабілітації на хворих можна оцінити як позитивну. Про це свідчать зниження симптомів: болі, припухлості, ранкової скованості, гіперемії суглобів, а також зниження показників біохімічного аналізу крові (аг-глобуліни, С-реактивного білка). Швидкість зниження показників відображена графічно. Не мало важливим є те, що реабілітація в гострому стані оказала свою благотворну дію: заспокоїла нервову систему, стабілізувала адаптивну систему, підготувала хворих до активних вправ.

Загалом ми вважаємо, що наша програма попередила вегето-судинні розлади і зменшила активність запального процесу, сприяла зниженню ексудативного компонента запалення. Рекомендуємо використовувати дану програму для реабілітації хворих на ревматоїдний артрит.

Висновки

1. В цілому реабілітація пройшла благотворно, пацієнти були задоволені тим, що самопочуття покращало.

2. Як показало дослідження помітний востановчий ефект настає вже через 2-ї місяці - зменшується больовий синдром, підвищується життєвий тонус, вивільняються резерви організму.

3. Сучасні тенденції такі, що хворі ревматоїдним артритом - це винятково не стаціонарні хворі; вони можуть і повинні отримувати комплекс лікувальних реабілітаційних мір протягом життя.

4. Реабілітаційна терапія як метод лікування ревматоїдного артриту має велике значення. Його цілюще зберігання рухливості суглобів, тонусу м'язі і їх сили.

Пропонований вище, метод використання регулярних занять фізичними вправами з ціллю оптимізації якості й тривалості життя оснований на сучасних даних про взаємозв'язок між рухомою активністю і артритом. Без сумніву, що у майбутньому часі буде більше відомо про те, як підвищити ефективність програм реабілітації за допомогою занять фізичними вправами для осіб, які страждають артритом.

Рекомендації

Пацієнтам:

1. Ми би пропонували нашим пацієнтам не припиняти заняття лікувальною фізичною культурою.

Комплекс 1

Вправи для збільшення амплітуди рухів, (повторювати 4-5 разів)

Вправи на розтягання (повторювати 1 -3 рази)

Розтягнувшись, затримуйтеся в кожному положенні 10-20с.

Ізометричні вправи для зміцнення м'язів з використанням гумових бинтів, (повторювати 1-3 рази).

Аеробна розминка

Ходьба протягом 5хв.

Вправи для збільшення амплітуди рухів і вправи на розтягання в течії 5 хв.

1. У положенні стоячи (ноги зрушені разом) поволі підняти руки перед собою і одночасно підвестися напальцях ніг. Зрушити кисті разом, зосередити погляд на тильній стороні кистей. Залишаючись на пальцях ніг, поволі повернути руки наліво так, щоб корпус обернувся на 90° по відношенню до ніг. Очі слідують за руками. Ноги як і раніше обернені вперед і не міняють положення. Залишаючись на шкарпетках, по можливості нерухомо, злічити до п'яти. Потім обернутися в початкове положення і опустити руки одночасно з корпусом.

Поволі виконати цей же рух, але в праву сторону, злічити до п'яти і повторити рух спочатку вліво, а потім управо. Повторити на пальцях ніг, виконувати двічі в кожну сторону, поперемінно управо і вліво.

2. У положенні стоячи поволі підняти праву руку над головою. Поволі підняти ліву ногу, згинаючи її в коліні і узятися лівою рукою за ступню лівої ноги. Праву руку можна висунути декілька вперед для утримання рівноваги. Поволі підняти праву руку назад, а ліву ступню підняти якомога вище, але без перенапруження. Відкинути голову назад. У такому положенні злічити до п'яти.

Відпустити руку і ногу.

Виконати аналогічний рух лівою рукою і правою ногою.

Виконати вправи 4 рази, чергуючи руки і ноги.

Комплекс 2

Вправи для збільшення амплітуди руху.

Ті ж вправи, що і в 1-му комплексі.

Вправи на розтягання.

Ті ж вправи, що і в 1-му комплексі.

Ізотонічні вправи для приборкання м'язів з використанням гумових бинтів.

Поволі виконуйте кожне вправи 8-16 разів, тривалість одного повторення -3-5с.

Аеробна розминка

Ходьба протягом 5хв.

Вправа аеробної спрямованості.

Біг підтюпцем протягом 15хв.