Главная База знаний "Allbest" Медицина Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку

Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку

Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

Рубрика	Медицина
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	07.02.2018
Размер файла	26,4 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний медичний університет

Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров'я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку

Мізюк М.І., Суслик З.Б., Єремчук Я.О.

Анотація

У роботі проведена гігієнічна оцінка особливостей харчування та стану здоров'я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчено особливості режиму харчування та режиму дня, рівень споживання основних видів харчових продуктів, тривалість підготовки до уроків, гостра та хронічна захворюваність, стан оздоровлення та стан працездатності дітей. Виявлено нерегулярний режим харчування в більшості учнів, тендерні відмінності у споживанні деяких видів продуктів, відмінності споживання між міськими та сільськими школярами, зниження працездатності.

Ключові слова: анкетування, старшокласники, умови харчування, стан здоров'я, працездатність.

Вступ

Постановка проблеми. Збереження та зміцнення здоров'я, підвищення адаптаційних ресурсів організму -- головні завдання сучасних наукових досліджень у галузі гігієни дітей та підлітків [7].

Останнім часом відбулося якісне погіршення стану здоров'я дітей, відмічається зростання рівня агресії та агресивності дітей, стійка тенденція до збільшення числа дітей з ознаками рухової розгальмованості у різних її формах і проявах [3]. Дослідження особливостей цього динамічного процесу є дуже важливим з точки зору виявлення факторів ризику, які можуть сприяти формуванню донозологічних, функціональних та патологічних змін в організмі студентської молоді.

Дане дослідження є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри гігієни та екології «Вивчення особливостей психофізіологічного стану дітей, підлітків і студентів Прикарпатського регіону у період запровадження освітніх інновацій» (№ державної реєстрації 011211006018).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам якості та повноцінності харчування дітей, стану їхнього здоров'я присвячено багато досліджень, які констатують, що харчування школярів не можна назвати збалансованим та повноцінним. Переважають харчові продукти з високим вмістом вуглеводів, адже, у меню не включені у достатній кількості риба, м'ясо, молоко, яйця, кисломолочні напої та сир [1].

Порушення раціонального харчування, а також невідповідність матеріально-технічного забезпечення шкіл та умов проживання сучасним гігієнічним вимогам є причинами різкого підвищення захворюваності школярів. Згідно досліджень деяких авторів [4], саме школа, педагогічний колектив та родина є найбільш ефективними інституціями формування поведінки молодих людей.

Тому, нагальним, за даними досліджень багатьох авторів, є формування адекватного харчування, запровадження та дотримання раціонального режиму фізичних вправ та заходи зі зміни поведінки [5].

Важливим показником стану здоров'я дитини є група здоров'я. У літературі останніх років існують розбіжності щодо розподілу дітей за групами здоров'я. Так, за даними різних авторів до І групи здоров'я можна віднести від 5,3% до 23,3% дітей, до II групи, відповідно від 29,2% до 46,3%, до III групи відповідно від 35,3 до 65,2% дітей [8].

Як стверджують деякі дослідники, починаючи з першого класу, протягом навчання у школі, відмічається стійка тенденція до зменшення числа дітей І групи здоров'я та ріст кількість дітей і підлітків, які відносяться до III групи [6].

Однією з тривожних тенденцій останнього десятиліття в усьому світі є «омолодження» функціональних відхилень і захворювань з хронічним перебігом патологічного процесу, зниження рівня фізичного розвитку та зростання кількості осіб з наявністю його дисгармонійних форм, збільшення кількості дітей з психічними відхиленнями і негативними поведінковими проявами, з порушенням репродуктивної системи та з високим медико-соціальним ризиком [2].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Широке використання нових перспективних форм навчання у структурі сучасної освіти потребує проведення постійного поточного гігієнічного контролю за якістю умов проживання та середовища навчання. Проте, особливості якості життя сучасної дітей та підлітків, режиму праці та відпочинку, організації харчування, формування здорового способу життя висвітлені недостатньо. В опублікованих дослідженнях в першу чергу представлені фрагментарні та регіональні особливості якості харчування та стану здоров'я школярів. Проте, в науковій літературі немає повідомлень про стан даного питання в залежності від віку поступлення дітей на навчання у школу.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є вивчення якості харчування та стану здоров'я учнів старших класів Прикарпатського регіону, які поступили на навчання у шість та сім років.

Виклад основного матеріалу

За результатами проведеного анонімного анкетування школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) Прикарпаття установлено особливості режиму харчування та споживання основних видів продуктів. Особливості режиму харчування представлені у табл. 1.

Таблиця 1 Особливості режиму харчування старшокласників

Назва показника	Розподіл показників за роком поступлення в школу
	6 років	7 років	г	Р
	абс.	%	абс.	%
Нерегулярний	60	21,2	14	18,2
Нерегулярний періодично	92	32,5	20	26,0	2,24	>0,05
Регулярний	131	46,3	43	55,8
Всього	283	100	77	100

Для більшості школярів характерним є нерегулярний та періодично нерегулярний режим харчування. Зокрема, нерегулярний режим спостерігається в 21,2% учнів, які розпочали навчання з шести років (НШР) та у 18,2% учнів, які розпочали навчання з семи років (НСР), періодично нерегулярний -- відповідно у 32,5% та у 26,0% учнів. Регулярно харчуються 46,3% учнів НШР та 55,8% учнів НСР. За розподілом показників суттєвих відмінностей у режимі харчування учнів НПІР та учнів НСР немає (р>0,05).

Прийом їжі здійснюється (3,58±0,06) разів на день учнями НПІР та (3,53±0,13) разів учнями НСР (р>0,05). У споживанні основних видів харчових продуктів суттєвих відмінностей теж не спостерігається. Зокрема, добове споживання хліба в учнів НПІР становить (145,00+10,69) г, в учнів НСР -- (151,72±22,92) г, мучних виробів -- відповідно (188,01+12,23) г та (207,50+24,43) г, макаронів -- (200,29+11,01) г та (207,59±23,51) г, круп - (184,96+11,42) г та (197,32+29,29) г, м'яса -- (326,54+17,45) г та (355,34+40,12) г,

ковбас -- (262,59+18,50) г та (270,54+34,69) г,

риби - (201,90+13,87) г та (260,00+50,99) г, жирів - (132,47+14,74) г та (138,23+38,42) г,

яєць -- (113,57+11,94) г та (102,76+12,92) г, молока -- (326,25+34,75) мл та (308,72+48,54) мл, молочних продуктів -- (283,19+15,78) мл та (265,85+23,78) мл, солодощів -- (248,29+18,35) г та (221,36+35,23) г, овочів -- (447,24+25,34) г та (396,61+44,79) г, фруктів -- (538,78+34,43) г та (491,36+57,93) г, напоїв -- (1091,94+73,20) мл та (927,66+159,98) мл.

Проте, спостерігаються тендерні відмінності у споживанні деяких видів продуктів -- хлопці переважають дівчат за масою споживаних продуктів. Так, споживання хліба хлопцями становить (178,26+16,35) г, дівчатами -- (119,78+11,09) г (р<0,05), макаронів -- відповідно (226,53+18,60) г та (182,61 + 10,06) г (р<0,05), м'яса -- (395,97+29,92) г та (283,15+15,89) г (р<0,05), ковбас - (316,40+30,56) г та (218,79+14,04) г (р<0,05), яєць - (143,38+18,27) г та (83,57+8,63) г (р<0,05).

Виявлено відмінності у споживанні деяких видів продуктів між міськими та сільськими школярами -- сільські учні споживають більше продуктів харчування (за масою), ніж міські: хліба -- відповідно (174,11+14,71) та (115,84+11,97) г (р<0,05), макаронів -- (227,73+16,12) та (173,86+10,84) г (р<0,05), риби - (247,04+25,42) та (174,62+12,76) г (р<0,05), жирів -- (166,16+22,46) та (104,04+16,81) г (р<0,05), яєць -- (138,83+16,44) та (80,34+8,94) г (р<0,05), молочних продуктів -- (323,63+20,86) та (230,19+14,91) мл (р<0,05), солодощів -- (294,24+24,13) та (186,42+20,45) г (р<0,05), овочів - (529,09+35,98) та (341,27+22,72) г (р<0,05), фруктів - (662,76+49,51) та (386,03+26,81) г (р<0,05).

Переважна більшість школярів не дотримуються або порушують режим дня (табл. 2).

Таблиця 2 Режим дня старшокласників

Назва показника	Розподіл показників за роком поступлення в школу	Ґ	Р
	6 років	7 років
	абс.	%	абс.	%
Не дотримується	66	24,2	17	21,8	0,19	>0,05
3 порушенням	143	52,4	42	53,8
Дотримується	64	23,4	19	24,4
Всього	273	100	78	100

Не дотримуються режиму дня 24,2% учнів НПІР та 21,8% учнів НСР, порушують його 52,4% учнів НПІР та 53,8% учнів НСР, дотримуються -- 23,4% учнів НПІР та 24,4% учнів НСР. Структура розподілу показників режиму дня не відрізняється між учнями НПІР та учнями НСР (р>0,05).

Гімнастикою регулярно займаються тільки 19,7% учнів НПІР та 12,8% учнів НСР, нерегулярно -- відповідно 51,8 та 53,8%, а взагалі не займаються нею -- 28,5 та 33,3% учнів. За розподілом показників відмінностей між учнями НПІР та учнями НСР немає (р>0,05).

За тривалістю підготовки до уроків (табл. 3) відмінностей між показниками учнів НПІР та учнів НСР не спостерігається (р>0,05). Зокрема, до 1 год. відводять на підготовку до уроків 35,9% учнів НПІР та 29,5% учнів НСР, 1--2 год -- 37,0% учнів НПІР та 39,7% учнів НСР, 3--4 год. -- 19,6% учнів НПІР та 20,5% учнів НСР, 4--6 год. -- 7,4% учнів НПІР та 10,3% учнів НСР.

Переглядом телепередач та роботою з комп'ютером понад 2 год. на день займаються 56,0% учнів НПІР та 50,0% учнів НСР, 1--2 год. -- 25,6% учнів НПІР та 29,5% учнів НСР, 0,5 год. -- 5,8% учнів НПІР та 5,1% учнів НСР, дуже рідко -- 12,6% учнів НПІР та 15,4% учнів НСР. За розподілом показників відмінностей між учнями НПІР та учнями НСР не виявлено (р>0,05).

Тривалість нічного сну в учнів НПІР становить (7,85+0,09) год. і суттєво не відрізняється від такої ж в учнів НСР (7,96+0,10) год., а тривалість денного сну в учнів НПІР (1,86+0,08) год. коротша (р<0,05), ніж в учнів НСР (2,23+0,14) год.

Коротша тривалість денного сну і у міських школярів (1,86+0,08) год. порівняно з сільськими (2,23+0,14) год. (р<0,05). Відмінностей у тривалості нічного сну між міськими (7,85+0,09) год. і сільськими школярами (7,96+0,10) год. немає.

Виявлено тендерні відмінності за тривалістю нічного сну. Вона у хлопців довша (8,16+8,16) год., ніж у дівчат (7,72+0,08) год. (р<0,05). Тривалість денного сну суттєво не відрізняється між хлопцями (2,05+0,10) год. та дівчатами (2,02+0,11) год. (р>0,05).

Відмінностей у тривалості сну за зонами Прикарпаття не виявлено. Так, тривалість денного сну старшокласників у гірській зоні Прикарпаття становить (2,26+0,27) год., у передгірській -- (1,92+0,12) год., у рівнинній -- (2,09+0,15) год., у м. Івано-Франківську -- (2,10+0,18) год.

(р>0,05); тривалість нічного сну -- відповідно (7,74+0,14) год., (7,97+0,13) год., (7,95+0,15) год. та (7,85+0,12) год. (р>0,05).

Спиртні напої вживають 24,0% учнів НПІР та 20,5% учнів НСР, курять сигарети -- 32,5% учнів НПІР та 29,5% учнів НСР.

Таблиця З Підготовка до уроків, перегляд телепередач та робота з комп'ютером серед старшокласників

Назва показника	Розподіл показників за роком поступлення в школу	у:	Р
	6 років	7 років
	абс.	%	абс.	%
Тривалість підготовки до уроків серед старшокласників
До 1 год.	97	35,9	23	29,5	1,48	>0,05
1-2 год.	100	37,0	31	39,7
3~4 год.	53	19,6	16	20,5
4~6 год.	20	7,4	8	10,3
Всього	270	100	78	100
Перегляд телепередач, робота з комп'ютером серед старшокласників
Понад 2 год.	155	56,0	39	50,0	1,13	>0,05
1-2 год.	71	25,6	23	29,5
0,5 год.	16	5,8	4	5Д
Дуже рідко	35	12,6	12	15,4
Всього	277	100	78	100

Дуже часто хворіють гострими захворюваннями 1,5% учнів НІПР та 2,6% учнів НСР, часто -- відповідно 13,5% та 15,4%, рідко -- 48,4% та 35,9%, взагалі не хворіють гострими захворюваннями -- 36,7% та 46,2%. За розподілом частоти гострої захворюваності суттєвих відмінностей не виявлено.

Часто хворіють хронічними захворюваннями 3,6% учнів НШР та 2,6% учнів НСР, рідко -- відповідно 29,6% та 32,1%, взагалі не хворіють хронічними захворюваннями -- 66,8% та 65,4%. За розподілом частоти хронічної захворюваності суттєвих відмінностей немає.

Оздоровлення дітей здійснюється в різних місцях, зокрема, в таборах оздоровлюються 11,4% учнів НШР та 9,4% учнів НСР, у санаторіях -- відповідно 4,2% та 7,8%, на дачах -- 31,2% та 21,9%, у родичів -- 19,8% та 25,0%, на морі -- 23,6% та 18,8%, за кордоном -- 9,7% та 17,2%. За розподілом показників оздоровлення суттєвих відмінностей не виявлено.

Одним з інтегральних показників функціонального стану організму дітей є рівень працездатності, який характеризує фізичний та психологічний стани організму, стан здоров'я тощо (табл. 4).

Таблиця 4 Працездатність старшокласників

Назва показника	Розподіл показників за роком поступлення в школу	X²	Р
	6 років	7 років
	абс.	%	абс.	%
Погана	4	1,4	3	3,8	10,57	< 0,05
Знижена	12	4,3	6	7,7
Добра	184	66,2	52	66,7
Висока	62	22,3	8	10,3
Не знаю	16	5,8	9	11,5
Всього	278	100	78	100

За даними анкетування свою працездатність як погану оцінюють 1,4% учнів НШР та 3,8% учнів НСР, як знижену -- відповідно 4,3% та 7,7%, як добру -- 66,2% та 66,7%, як високу -- 22,3% та 10,3%, не можуть визначитися -- 5,8% та 11,5%. За розподілом показників виявлено суттєві відмінності в працездатності школярів (р<0,05) -- в учнів НШР вона вища (х² = 3,18, р>0,05). гігієнічний загальноосвітній школяр

Висновки і пропозиції

1. Таким чином, наведені результати досліджень свідчать про те, що для більшості школярів характерним є нерегулярний режим харчування. У споживанні основних видів харчових продуктів між учнями НШР та учнями НСР суттєвих відмінностей не спостерігається.

2. Виявлено тендерні відмінності у споживанні деяких видів продуктів: хлопці переважають дівчат за масою споживаних продуктів, зокрема: хліба, макаронів, м'яса, ковбас та яєць.

3. Відмінності у споживанні деяких видів продуктів (р<0,05) спостерігаються також між міськими та сільськими школярами -- сільські учні споживають більше продуктів харчування (за масою), ніж міські: хліба, макаронів, риби, жирів, яєць, молочних продуктів, солодощів, овочів та фруктів.

4. Переважна більшість школярів не дотримуються або порушують режим дня, гімнастикою регулярно займаються тільки 19,7% учнів НШР та 12,8% учнів НСР, переглядом телепередач та роботою з комп'ютером понад 2 год. на день займаються 56,0% учнів НШР та 50,0% учнів НСР. За розподілом даних показників відмінностей між учнями НШР та учнями НСР не виявлено (р>0,05).

5. Установлено відмінності у тривалості сну дітей. Тривалість денного сну в учнів НШР коротша (р<0,05), ніж в учнів. Коротша тривалість денного сну і у міських школярів порівняно з сільськими (р<0,05). Виявлено тендерні відмінності за тривалістю нічного сну -- вона у дівчат коротша, ніж у хлопців.

6. В учнівському середовищі поширені шкідливі звички. Регулярним палінням тютюну займаються 32,5% учнів НШР та 29,5% учнів НСР, алкогольні напої постійно вживають 24,0% учнів НШР та 20,5% учнів НСР.

7. За даними анкетування гострими захворюваннями хворіють 63,3% учнів НШР та 53,8% учнів НСР, хронічними захворюваннями -- відповідно 33,2% та 34,6%.

8. За даними анкетування свою працездатність, яка характеризує фізичний та психологічний стани організму, стан здоров'я тощо, як добру оцінюють 66,2% учнів НШР та 66,7% учнів НСР, як високу -- 22,3% та 10,3%. За розподілом показників виявлено суттєві відмінності в працездатності школярів (р<0,05) -- в учнів НШР вона вища (х² = 3,18, р>0,05).

Отже, зважаючи на наведені вище результати досліджень, можна зробити висновок про необхідність подальшого динамічного спостереження та вивчення якості життя школярів в умовах педагогічних інновацій для розробки заходів з поліпшення та оптимізації умов проживання та навчання.

Список літератури

1. Аранчій О. В. Моніторинг та гігієнічна оцінка даних щодо захворюваності дітей і підлітків у Рівненській області О. В. Аранчій, І. В Гущук // Гігієна населених місць. - 2012. - № 60. - С. 328-334.

2. Гігієнічні проблеми донозологічної діагностики негативного впливу факторів сучасних інформаційних навантажень на стан здоров'я дітей / І. П. Козярін, О. П. Івахно. В. В. Чорна [та ін.] // Гігієна населених місць. - 2010. - № 55. - С. 310-317.

3. Кучма В. Р. Гигиеническая оценка информатизации обучения и воспитания / В. Р. Кучма, Е. А. Ткачук// Гигиена и санитария. - 2015. - № 7. - С. 16-20.

4. Кучма В. Р. Медико-социальные аспекты формирования здоровья младших школьников / В. Р. Кучма, И. В. Звездина, Н. С. Жигарева // Вопр. совр. педиатрии. - 2008. - № 4. - С. 9 --12.

5. Миняйлова Н. Н. Взаимосвязь низкой массы тела при рождении с маркерами метаболического синдрома у подростков с ожирением / Н. Н. Миняйлова, Е. Л. Сундукова, Ю. И. Ровда // Педиатрия. - 2010. - Том 89, № 5. - С. 24-32.

6. Полька Н. С. До питання оцінки фізичного розвитку школярів за стандартами ВООЗ / Н. С. Полька, А. Г. Платонова // Довкілля та здоров'я. - 2012. - № 1(60). - С. 48-53, 98.

7. Сердюк А. М. Актуальные проблемы гигиены детей и подростков на Украине / А. М. Сердюк // Актуальные проблемы гигиены детей и подростков. - Харьков, 1995. - С. 121-123.

8. Сучасні особливості стану здоров'я дітей молодшого та середнього шкільного віку м. Києва / О. В. Тяжка, Л. М. Казакова, О. А. Строй [та ін.] // Клінічна педіатрія. - 2011. - № 4(31). - С. 43-47.

Размещено на Allbest.ru

статья "Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку" скачать

Подобные документы

Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Особливості дитячого харчування
Історія вивчення шлунково-кишкового тракту людини, відкриття лактобацилл та дослідження їх вченим Мечниковим. Концепція функціонального харчування, її сутність та етапи розробки. Склад мікрофлори кишечнику людини, його вплив на здоров'я та самопочуття.

реферат [12,5 K], добавлен 06.12.2010
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Моніторинг стану соматичного здоров’я студенток І курсів вищих навчальних закладів міста Харкова
Особливість низького рівня мотивації здорового способу життя сучасної молоді. Вплив оздоровчої фізичної культури на рівень соціалізації студентів у суспільстві. Покращення соматичного компоненту здоров’я молодого покоління вищих навчальних закладів.

статья [23,8 K], добавлен 06.09.2017
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Вітаміни та їх значення в житті людини
Використання харчування в ролі лікувального засобу. Значення білків, жирів і вуглеводів в харчуванні людини та їх норми. Порушення правильного харчування як причина деяких захворювань. Види вітамінів та способи визначення їх вмісту в харчових продуктах.

реферат [26,9 K], добавлен 04.09.2009
Дефіцитні анемії. Хронічні розлади харчування в дітей раннього віку
Класифікація, принципи терапії і симптоми залізодефіцитної анемії. Загальна характеристика хронічних розладів харчування в дітей раннього віку. Аналіз дизембріогенетичних стигм за Л.Т. Журбою. Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості.

реферат [532,8 K], добавлен 12.07.2010
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.