Перелом дужок з пошкодженням жовтих зв'язок в поперековому відділі хребта при супутньому хронічному фарингіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуальна програма реабілітації пацієнта

Основний діагноз:

Перелом дужок з пошкодженням жовтих зв'язок в поперековому відділі хребта Супутній діагноз: Хронічний фарингіт

Студентки III курсу

310 групи

Боднарюк Надії Володимирівни



Дані про пацієнта

Дата і час госпіталізації 15.03.19р.

Дата виписки 25.03.19р.

Вік, дата народження: 35 рік. 12.06.83р

Стать:чоловіча.

Адреса м. Кіцмань,Чернівецька обл.., вул.,Бояна,4а.

Місце роботи: Середня школа №2

Моб.тел. +380957083164-дружина

Сімейний стан одружений

Ким направлено пацієнта: швидкою медичною допомогою

Алергійні реакції не виявлено.

Основний діагноз: Перелом дужок з пошкодженням жовтих зв'язок в поперековому відділі хребта

Супутній діагноз: Хронічний фарингіт

Суб'єктивне обстеження

1. Скарги: хворий скаржиться на різкий біль в області поперекового відділу, біль посилюється при різних рухах, а зменшується при вимушеному положенні лежачи. А також у хворого спостерігаються іноді ниючі болі у ротовій порожнині і сухий кашель.

2. Анамнез захворювання: наслідки гематом виникло через удар в поперековому відділі при сильному ударі.

3. Анамнез життя: За все життя переніс гострий фарингіт,вітрянку, грипп, отруєння грибами. Працює вчителем трудового навчання в школі. Спадкових захворювань не виявлено. Алергійних реакцій не було. Не палить. Спиртні напої вживає періодично. Наркотична залежність відсутня.



Об'єктивне обстеження

Фізичний стан: спостерігається важкий стан хворого, спостерігається блідість.

Положення - хворий лежить на животі.

Вага:85 кг.Ріст-1,90

Дихальна система: носові ходи злегка набряклі, виділення слизові; грудна клітка правильної, симетричної форми; частота дихання 22 хвилину, вдих активний та відносно короткий, видох ускладнений, подовжений та шумний.

Серцево-судинна система: пульс 110 уд/хв..

Травна система: хворий страждає на відсутність апетиту та загальна слабкість. Спостерігаються болі при пальпації,та відчуття неповного випорожнення кишечника

Сечовидільна система: сечовипускання вільне, безболісне, 6 -- 7 разів на добу. Сеча світло-жовтого забарвлення

Нервова система: відзначається дратівливість. Сон нормальний, але іноді не висипається.

Соціологічні дані: одружений, живе у приватному будинку. Матеріально забезпечений.

Лабораторні дані: аналіз сечі та крові без особливих змін

Інструментальні дані: На рентгенограмі показано переломи дужок з пошкодженням жовтих зв'язок у поперековому відділі. На підставі результатів фарингоскопії виявлено хронічний фарингіт.

Дані фізіотерапевтичного втручання

Індекс маси тіла

ІМТ = 85 / 1,9Ч1,9 = 23,5

Для жінок	Для чоловіків	Результат
менше 19	менше 20	Недостатня вага
19-24	20-25	Нормальна вага
24-30	25-30	Невеликий надлишок ваги
30-40	30-40	Зайва вага
вище 40	вище 40	Сильне ожиріння

Отже імт пацієнта становить становить 23,5 - це нормальна вага тіла

Дослідження скелета

Положення голови: голова подана вперед

Положення плечового поясу:надпліччя на одному рівні

Ширина правого і лівого плеча:однакова

Плечі:розгорнуті

Хребет:

Шийний лордоз: нормальна форма

Грудний кіфоз: нормальна форма

Поперековий лордоз: підвищена форма

Крижовий кіфоз: знижена форма

Форма спини: плоска

Лопатки: нормальні

Форма грудної клітки: циліндрична

Форма живота: пряма

Загальна характеристика постави: правильна

Дослідження розмірів кінцівок(в сантиметрах) та їх форми

ширина надпліччя: справа-19, зліва-19

абсолютна довжина плеча: справа-35, зліва-35

окружність плеча: справа-31, зліва-31;

абсолютна довжина передпліччя: справа-34,зліва-34;

окружність передпліччя: справа-23, зліва-23;

абсолютна довжина верхніх кінцівок:справа78, зліва-78

відносна довжина верхніх кінцівок: справа-77,зліва-77;

величина зміщення крил тазу: справа-16, зліва-17;

абсолютна довжина стегна: справа-49, зліва-49;

окружність стегна: справа-61, зліва-61;

абсолютна довжина гомілки: справа-52, зліва-52;

окружність гомілки: справа-41, зліва-41;

абсолютна довжина нижніх кінцівок: справа-92, зліва-92;

відносна довжина нижніх кінцівок: справа-91, зліва-92;

форма нижніх кінцівок: правильна,

форма стопи: правильна.

Дослідження об'єму та амплітуди рухів у суглобах (справа, зліва):

плечові: справа, зліва;

ліктьові: справа:, зліва;

променево-зап'ястні: справа, зліва;

дрібні суглоби кисті:

справа:, зліва;

тазостегнові: справа, зліва;

колінні: справа, зліва;

гомілково-ступневі: справа,зліва;

дрібні суглоби ступні: справа, зліва

Оцінювання сили м'язів по МсРеаk L

Бал	Характеристика сили м'язів	Співвідношення ураженої і здорової сили м'язів,%	Ступінь парезу
2	Рух в повному обсязі при дії сили тяжіння і максимальному зовнішньому протидії	10%	немає
1	Рух в повному обсязі при дії сили тяжіння і невеликому зовнішньому протидії	5%	легкий
1	Рух в повному обсязі при дії сили тяжіння	5%	помірний
1	Рух в повному обсязі в умовах розвантаження *	5%	виражений
4	Відчуття напруги при спробі довільного руху	20%	грубий
3	Відсутність ознак напруги при спробі довільного руху	15%	Параліч

Тестування (формальне) м'язової сили за 5-бальною шкалою MRC (Медичної науково-дослідної ради Великобританії):

5 - норма;

4 - здатність протистояти навантаженню і чинити опір насильницькому згинанню - розгинанню;

3 - здатність до повного вільного руху з подоланням навантаження без насильницького опору;

2 - здатність до руху після припинення навантаження;

1 - здатність до руху мінімальна;

0 - хворий не здатний здійснювати рухи.

Результат: _1,3

Рівні сили м'язів за Ловеттом:

0 = повна відсутність напруження м'язів;

1 = сліди напруження, тобто напруження без руху;

2 = виразне напруження м'язів і здатність виконати рух без допомоги реабілітолога, без сили тяжіння (при підтриманні кінцівки реабілітологом);

3 = повна амплітуда руху проти сили тяжіння;

4 = повна амплітуда руху з середнім опором за всією амплітудою;

5 = повна амплітуда з максимальним опором.

Результат:_2



Фізіотерапевтичне втручання

1.Кінезотерапія	ЛФК Вправи направлені на розтягнення м'язів тулуба і кінцівок Вправи направлені на розслаблення м'язів тулуба і кінцівок Вправи з використанням фітболу. Індивідуальна гімнастика Механотерапія
2.Масаж	Зона	Спина, поперековий відділ. Верхні і нижні кінцівки.
	Тип	Корегуючи масаж, спеціальний масаж, класичний масаж.
3. Фізіотерапія	Електротерапія Магнітотерапія Ударно-хвильова терапія Ультразвукова терапія Аеротерапія Таласотерапія
4. Іпотерапія	Починають працювати вражені хворобою групи м'язів і нервові структури. Виконують вправи на коні
5.Гідротерапія	Плавання Гідромасаж
6. Дієтотерапія	в своєму складі багато вітамінів і мінералів

Абсолютно кожний пацієнт потребує тривалої реабілітації. Метою реабілітації, яка відрізняється від медикаментозного лікування, є фізична і соціальна адаптація хворого, розширення його індивідуальних можливостей. Програма реабілітації розробляється індивідуально для кожного пацієнта. У реабілітаційних центрах працюють з кожним пацієнтом фахівці: реабілітологи, ерготерапевти, логопеди, неврологи, ортопеди, психологи, методисти лікувальної фізкультури та масажу. Чим раніше розпочато реабілітаційний курс лікування, тим більш результативним він є. Бажано почати цей курс вже від початку виявлення порушень. Крім роботи фахівців, необхідна і активна та постійна участь юлизьких та рідних. У деяких реабілітаційних центрах створені умови для тривалого спільного перебування в них когось із близьких.

Тривалість реабілітації залежить від ступеня тяжкості захворювання і індивідуальних можливостей хворого. Іноді тривалість відновного курсу дорівнює 6 місяців, а для інших - це рік, півтора чи два щоденних наполегливих занять. У деяких випадках близькі проходять курс навчання і займаються по запропонованій програмі з хворим вдома.

Лікувальна фізична культура поперекового відділу хребта

При невеликій компресії показаний функціональний метод лікування, розроблений В. В. Горіневською і Е. Ф. Древінг (1954). Хворого укладають на жорстке ліжко, головний кінець якої підведений на 40-60 см. Для осьового розвантаження хребта застосовують подовжнє витяжіння за пахвові западини, 24 під область фізіологічних лордозів підкладають ватяно-марлеві вали, щоб забезпечити максимальне розвантаження хребта.

Заняття лікувальною гімнастикою поділяються на 4 періоди.

Ш У першому періоді (перші 7-10 днів) лікувальна гімнастика направлена на підвищення життєвого тонусу хворого, поліпшення діяльності серцевосудинної системи, органів дихання і шлунково-кишкового тракту, попередження зниження сили і витривалості м'язів. Використовують дихальні (статичні і динамічні), загальнорозвиваючі вправи для дрібних і середніх м'язових груп і суглобів. Активні рухи ногами виконують тільки в полегшених умовах (наприклад, ковзаючи стопою по площині ліжка) і поперемінно, оскільки підняття прямої ноги може викликати больовий синдром у зв'язку з натягненням і напругою довгих м'язів спини, а при підйомі прямих ніг до прямого кута відбувається згладжування поперекового лордозу, у зв'язку компремірованних хребців. Хворим рекомендується підводити таз з опорою на лопатки і стопи. Лікувальну гімнастику проводять у формі індивідуальних занять тривалістю 10-15 хвилин. Початкове положення для виконання фізичних вправ - тільки лежачи на спині.

Ш У другому періоді (до 30-го дня після травми) лікувальна гімнастика направлена на нормалізацію діяльності внутрішніх органів, поліпшення кровообігу в зоні пошкодження, з метою стимуляції процесів регенерації, зміцнення м'язів тулуба, плечового і тазового поясу. Основна задача - вироблення «м'язового корсета» і підготовка організму до подальшого розширення рухового режиму. Загальне навантаження зросте за рахунок підбору вправ, збільшення числа їх повторень і тривалості заняття (до 20 хвилин). Через 2,5 тижні після травми хворому дозволяють повертатися на живіт. У цьому положенні, з метою розвантаження передніх відділів тіл пошкоджених хребців, під груди хворого підкладають ватяно-марлевий вал. Включають вправи для верхніх кінцівок (статичного і динамічного характеру), для м'язів спини і черевного преса. Для забезпечення якнайкращих умов реклінації пошкодженого тіла хребця і зміцнення довгих м'язів спини, хворим рекомендується виконувати екстензійні вправи (наприклад, прогинання в грудному відділі). Всі рухи екстензійного характеру для м'язів тулуба, полегшуються похилим положенням ліжка, оскільки тяжкість тулуба, що піднімається, частково передається на частину тіла, що знаходиться на площини ліжка. Екстензійні вправи повинні поєднуватися з ізометричною напругою м'язів спини і черевного пресу з подальшим їх розслабленням. Активні рухи ногами виконують тільки поперемінно і з відривом від площини ліжка.

Ш В третьому періоді (до 45-60-го дня після травми) заняття передбачають зміцнення м'язів тулуба, м'язів тазового дна, кінцівок, поліпшення координації рухів і мобільності хребта. У цьому періоді зростає загальне фізичне навантаження, за рахунок збільшення тривалості і густини заняття, включення фізичних вправ з опором і обтяжень, ізометричних напруг м'язів з більшою тривалістю. Для поступового переходу до осьового навантаження на хребет, в заняття вводять початкові положення, стоячи на колінах. У положенні стоячи на колінах відбувається розвантаження хребта, збільшується лордоз в шийному і поперековому відділах хребта. Вихідне положення стоячи на колінах з опорою об спинку ліжка рекомендується спочатку для адаптації хворого до вертикального положення. Тулуб хворого повинен бути дещо відхилений назад, оскільки центр тяжіння при цьому проходить в області задніх відділів тіл хребців. У цих вихідних положеннях виконують вправи для м'язів тулуба (легкі нахили в сторони, назад, вправи на координацію рухів, пересування на колінах вперед і назад, вбік). Активні рухи ногами проводять не тільки поперемінно, але і одночасно з відривом від площини ліжка. Загальнорозвиваючі і спеціальні фізичні вправи виконують на горизонтально опущеному ліжку. При виконанні вправ у вихідному положенні лежачи на животі, здійснюють корекцію положенням; (гіперекстензійна поза).

Для зміцнення м'язів спини визначають час утримання тулубу в позі «ластівка» (лежачи на животі відвести руки назад, підняти голову, плечі з одночасним підняттям прямих ніг). Проба вважається задовільною, якщо хворий може утримати його положення протягом 2-3 хвилин.

Для оцінки витривалості м'язів черевного преса враховується час утримання в положенні лежачи на спині піднятих під кутом в 45° прямих ніг. Проба вважається позитивною, якщо хворий може утримати прямі ноги протягом 2-3 хвилин.

У четвертому періоді, (з моменту підйому хворого з ліжка до виписки його із стаціонару) лікувальна гімнастика направлена на подальше зміцнення м'язів тулуба, збільшення мобільності хребта, відновлення правильної постави і навику ходьби. Особливістю періоду лікування є перехід до повного осьового навантаження на хребет. Вставати хворому звичайно дозволяють через 45-60 днів після травми. При підйомі з ліжка хворий не повинен сідати. У положенні лежачи на животі він пересувається на край ліжка, опускає ногу, яка лежить на краю, і ставить її на підлогу; спираючись на руки, випрямляється і опускає іншу ногу. У міру адаптації до вертикального положення в заняття включають фізичні вправи, виконувані в початковому положенні стоячи (нахили тулуба назад, поперемінне відведення і приведення ніг, напівприсідання з прямою спиною, перекочування з п'яти на носок, активні рухи в гомілковостопному 26 суглобі і ін.). Використовують вправи, сприяючі відновленню рухових навиків, закріпленню правильної постави і відновленню малюнка ходьби. Проводять вправи з гімнастичними предметами, у гімнастичної стінки.

До кінця 3-го місяця після травми, хворий повинен ходити протягом 1-2 години, не відчуваючи при цьому болю або дискомфорту в області пошкодження. За відсутності їх йому дозволяється сидіти на стільці. Під поясницю підкладають ватяно-марлевий вал.

Функціональний стан хребта необхідно перевірити через 4 місяці після травми. При позитивних результатах клінічного і рентгенологічного дослідження, хворому пропонують виконати ряд вправ в початковому положенні стоячи:

а) руки підняти вгору, прогнутися назад;

б) нахилити тулуб в сторони;

в) руки витягнути вперед - згинати тулуб з прямою спиною;

г) нахилитися вперед, дістати долонями підлогу.

Консолідація області пошкодження протікає сповільнено, оскільки тіло хребця позбавлене окістя, тому мозолеутворення протікає по ендостальному типу з відновленням структури кістки. У зв'язку з цим, раніше навантаження на передні відділи тіл хребців у вигляді нахилів вперед і ротаційних рухів, може привести до подальшої деформації області пошкодження.

При лікуванні переломів із значною передньою компресією у разі одномоментної репозиції, розпрямляють пошкоджений хребець форсованим розгинанням хребта з подальшим накладенням екстензійного гіпсового корсета на 4-6 місяців.

Лікувальну гімнастику призначають з перших днів після травми.

Хворий після накладення гіпсового корсету знаходиться на постільному режимі протягом 3-4 тижнів. Фізичні вправи виконують у вихідному положенні лежачи на спині, на животі, а через 3-4 тижні стоячи у ліжка. Для зміцнення м'язів тулуба рекомендують 3 групи вправ [А. Ф. Каптелін, 1969]:

1) напруга м'язів, що оточують хребет, шляхом руху тулубом, ногами;

2) рухи ногами при фіксованому тулубі;

3) рухи тулубом при фіксованих ногах.

Після зняття корсету (через 4-6 місяців), лікувальна гімнастика направлена на подальше зміцнення м'язів тулуба, кінцівок, фізичні; вправи спочатку виконують лежачи на спині, на животі, потім стоячи. У заняттях використовують загальнорозвиваючі вправи, що охоплюють всі м'язові групи, ізометричні напруги м'язів, вправи з гімнастичними предметами, у гімнастичної стінки. Рекомендують масаж, заняття в басейні. Поступова репозиція проводиться на ліжку з щитом під матрацем за допомогою спеціальних конструкцій, що забезпечують поступове розгинання хребта протягом 1-2 тижнів. Цей спосіб звичайно не викликає парезу кишечнику, який нерідко спостерігається після форсованого переразгинання хребта.

Лікувальну гімнастику призначають з 27 перших днів після травми і перші 2 тижні проводять по методиці, рекомендованій при функціональному методі лікування хворих. Після накладення гіпсового корсету (на 3-4 місяці) в заняттях, використовують вправи, аналогічні вправам, використованних при одномоментній репозиції. Після стабілізації пошкодженого відділу хребта за допомогою фіксатора - «стяжки» хворого укладають на функціональне ліжко. Хворий виконує загальнорозвиваючі вправи для дрібних і середніх м'язових груп і суглобів в поєднані із статичними і динамічними дихальними вправами у вихідному положенні лежачи на спині.

З 2-го дня після операції рекомендується повертати хворого на бік. Повертатися на живіт дозволяється тільки при проведенні перевязок.

З 3-4-го дня заняття доповнюються вправами, направленими на зміцнення м'язів спини і нижніх кінцівок. Протипоказані згинання і нахили тулуба в сторони.

На 6-7-й день після операції хворий виконує вправи у вихідному положенні лежачи на спині і на животі. Проводиться корекція положенням (гиперексензійна поза). Загальнорозвиваючі вправи поєднують з дихальними.

На 14-16-й день після проведення простих функціональних проб для визначення сили і витривалості м'язів тулуба хворому дозволяють вставати з ліжка, і заняття проводять у вихідному положенні лежачи і стоячи. При цьому, збільшують тривалість (до 30-40 хвилин) і густину заняття, вводять велике число статичних вправ, збільшують повторення кожної вправи.

Зразковий комплекс фізичних вправ (2-й день після фіксації хребта):

В. п. - лежачи на спині, руки витягнуті уздовж тулуба;

1. Розвести руки в сторони - вдих, повернутися в в. п. - видих;

2. Тильне і підошовне згинання стоп;

3. Діафрагмальне дихання;

4. Кругові рухи в лучезапясних суглобах;

5. Згинання і розгинання ніг в колінних суглобах, ковзаючи стопою по площині ліжка;

6. Згинання і розгинання рук в ліктьових суглобах;

7. Діафрагмальне дихання;

8. Кругові рухи в гомілковостопному суглобі;

9. Підняти руки вперед - вдих, повернутися в в. п. - видих;

10. Стискати і розтискати пальці кисті.

Вправи виконують в середньому темпі, повторюючи кожне 4-6 разів.

Заняття проводять 2-3 рази на день. Ізометричну напругу м'язів тулуба і кінцівок рекомендується включати в заняття на 3--4-й день після операції.

Через 5-7 днів після операції лікувальна гімнастика доповнюється поперемінними рухами ногами (з відривом від ліжка), статичним утримуванням їх (2-3 с), розгинанням в грудному відділі хребта, вправами з легким обтяженням й опором. Вправи виконують лежачи на спині, на животі і стоячи на колінах.

На 14-21-й день після операції накладають гіпсовий корсет на 3-4 місяці і хворого переводять у вертикальне положення. У заняття включають фізичні вправи, виконувані в початковому положенні лежачи, стоячи. Використовують вправи з гімнастичними предметами, з опором і обтяженням, у гімнастичної стінки. Рекомендується дозована ходьба. Надалі лікувальна гімнастика аналогічна заняттям, що проводяться в період іммобілізації гіпсовим корсетом.

Зразковий комплекс фізичних вправ після накладення гіпсового корсета: м'язовий хребет лікувальний фізичний

В. П. - лежачи на спині.

1. Поперемінне підняття прямих рук вгору;

2. Поперемінне або одночасне тильне і підошовне згинання стоп;

3. Підняття прямої ноги, утримання протягом 5-7 с, повернутися в в.п. В. П. - лежачи на животі.

4. Поперемінне відведення і приведення прямої ноги;

5. Рухи руками, як при плаванні стилем «брас». В. П. - сидячи на стільці, руки до плечей.

6. Піднімаючи руки вгору, прогнутися в грудному відділі хребта;

7. Обертання рук в плечових суглобах В. П. - сидячи на стільці, ногами на медицинболі.

8. Катання медицинболу вперед, назад;

9. Катання медицинболу в сторони. В. П. - стоячи, тримаючись руками за спинку стільця.

10. Напівприсідання;

11. Поперемінне відведення і приведення ніг;

12. Поперемінне відведення ніг назад;

13. Перекочування з п'яти на носок;

14. Підняти руки вгору - вдих, повернутися у в. п. - видих.

Кожну вправу повторюють 20-25 разів з паузами для відпочинку. Заняття проводять 2-3 рази протягом дня.

Лікувальна фізична культура на санаторному етапі

Лікувальна фізична культура на санаторно-курортному етапі реабілітації направлена на зміцнення м'язового корсета, поліпшення працездатності, ресорної функції хребта і його рухливості на всіх напрямках; тривалої ходьби; тренування організму і оновлення фізичних здібностей організму. Використовуються вправи великої інтенсивності, з вихідного положення, яке розвантажує хребет, уникаючи положення сидячи при компресійних переломах в грудному і поперековому відділах. Таким пацієнтам сидіти дозволяється не раніше ніж через три місяці після травми, якщо вони здатні вільно ходити впродовж двох годин, не відчуваючи при цьому болю і дискомфорту в місці травми. Тоді їм дозволяється сідати на стілець, а під поясницю підкладати вал для того, щоб поперекового лордоза. Дуже багато уваги потрібно приділяти лікувальній ходьбі, теренкуру, ходьбі на лижах, ближньому туризму.

Незалежно від локалізації компресійного перелому впродовж 8-10 місяців після травми виключають: біг, стрибки, підскоки, зіскакування, вправи зі скакалкою і інші подібні рухи, які стрясають хребет, у тому числі і тривала поїздка в міському транспорті. Багатобічну дію на функції хребта і оточуючі його м'язи надають фізичні вправи у воді і плавання. Тому пацієнтам рекомендуються заняття в басейні, які за короткий час, відновимо гнучкість і рухливість хребта, не викликаючи больових відчуттів.

В процесі лікування через 4 місяці після травми перевіряють функціональний стан хребта: З вихідного положення стоячи виконують:

1. Нахили з прямою спиною при цьому руки підняті вгору;

2. Нахили з круглою спиною, долонями торкнутися підлоги;

3. Вправа «насос» - нахили тулуба в праву і ліву сторону;

4. Руки підняти вгору, прогнути спину;

Якщо всі вправи виконуються поволі і безболісно, тоді функціональний стан хребта оцінюють - позитивно. Зразковий комплекс вправ при переломах хребта на санаторно-курортному етапі реабілітації:

1.В.П. - стоячи.

2. Розвести руки в сторони і одночасно підійматися на носочки;

3. Невеликі нахили вперед з опорою і круглою спиною;

4. Невеликі нахили вперед без опори;

5. Нахили вперед прогнувши тулуб, руки вгору;

6. Невеликі нахили назад, руки на пояс;

7. Нахили тулуба в сторони;

8. Повороти тулуба в сторони;

9. Почергове «гойдання» ногою вперед і назад;

10. Почергове підняття зігнутої в коліні ноги;

11. Почергове відведення ноги вперед, в бік, назад;

12. Присідання з прямою спиною.

Тривалість занять 40-45 хвилин, а кількість самостійних занять - 5-6 разів на день.

Масаж

Правильне відновлення після перелому

У перші дні рухи повинні бути м'якими, щоб не навантажити хребет. З кожним днем збільшують час і силу впливу на пошкоджену область.

Починати сеанс потрібно з наступних рухів:

Легко погладжувати руками широкі м'язи спини за годинниковою стрілкою, а також спірально по напрямку до сідниць.

Розтирати м'язи спочатку тільки подушечками пальців, потім розтирати їх уздовж хребта і погладжувати. На наступному етапі розтирати шкіру за допомогою ребер долонь.

Далі спускаються до сідниць і теж розминають пальцями або ребрами руки, вичавлюють, трусять разом з областю куприка.

Рекомендації по виконанню

Травма поділяється на компресійний перелом зі здавленням кісткових тканин та з порушенням стійкості, при якому хребці поділяються на кілька частин під час травми. На різних етапах одужання призначається різна техніка і тривалість процедури. Ціна на професійні послуги буде дорожче, але при такому серйозному пошкодженні грамотний масаж відіграє одну з головних ролей у відновленні людини. В медицині використовуються наступні види: класична техніка; рефлекторна; масаж певних точок. Важливо! Вибір методики залежить від того, скільки хребців постраждало під час травми і від локалізації перелому.

5 правил ефективного масажу

масаж спини починають з нижньої частини і йдуть вгору, до плечей.

зовнішня частина долоні використовується при масажі спини вниз і внутрішня - при масажі спини вгору.

розтираючи рухи виконуються по ходу довгих волокон м'язів спини.

область хребта не масажується.

починається і закінчується масажна процедура акуратним погладжуванням.

В залежності від проблеми, масажист буде використовувати ті чи інші масажні прийоми. Ми вже згадували про них вище, зупинимося зараз на кожному окремо.

Погладжування. Мета такого прийома - розслабити м'язи. Починається погладжування всієї долонею по напрямку від попереку до шиї і плечей.

Розтирання. Такий прийом покращує кровообіг, і виконується зигзагоподібними рухами зверху вгору.

Поплескування. Не у всіх масажі воно припустиме. При наявності травм або уражень м'яких тканин, така техніка не використовується.
Проводяться поплескування зовнішньою поверхнею кисті.

Розминання. На перший погляд здається, що це дуже схоже на прийом «розтирання». Але прийоми лише співзвучні. Під час такого масажу, одна рука кладеться на іншу і таким чином збільшується тиск при виконанні масажу. Рухи робляться колоподібно.

Вібрація. Тут задіяний вказівний і середній палець, а рухи проводяться максимально швидко.

Результативність масажних процедур буде залежати від правильності обраного виду та правильності застосування масажних технік. Звичайно, професійний масажист не допустить помилку, і Ви будете повністю задоволені результатом.

Фізіотерапія

1. 1.Електротерапія- (міостимуляція) - це різновид терапії, заснований на використанні електричного струму. Вона допомагає при хронічних больових синдромах, гострих болях, а також у випадках посттравматичної та післяопераційної реабілітації та профілактики широкого спектра захворювань опорно-рухового апарату.

За допомогою міостимуляції нормалізується функціональний стан м'язових тканин в організмі людини. Для отримання найкращих результатів фахівці використовують різні види струму.

Електростимуляція м'язів активізує обмінні процеси в організмі, усуває гострий біль і нормалізує м'язовий тонус. Імпульсні струми розширюють судини та забезпечують нейростимулюючий ефект. Електростимуляцію використовують при хронічних болях у хребті, в цілях реабілітації після травм та операцій на хребті, при посттравматичних болях у верхніх і нижніх кінцівках, а також при хронічних тазових болях.

Гальванізація передбачає використання постійного електричного струму невисокої напруги та невеликої сили. Даний метод знеболює, зменшуючи запальні процеси в організмі, і підвищує ефективність медикаментів, які використовують під час лікування.

Електрофорез - це вид електролікування, який допомагає вводити лікарські препарати в організм без пошкодження шкірного покриву. Здійснюється це завдяки властивостям низькочастотного електричного струму. Фахівці призначають електрофорез при необхідності розширити судини, зупинити запальний процес і усунути больовий синдром. Протипоказань до електрофорезу дуже мало, він підходить навіть дітям.

Діадинамотерапія передбачає використання високочастотного струму великої сили при низькій напрузі. Цей різновид міостимуляції знімає набряки та спазми у м'язах, усуває больові відчуття, послаблює запалення і стимулює обмін речовин у тканинах.

Ампліпульстерапія заснована на коливаннях струму, вона комбінує збуджувальну та гальмівну дії імпульсних струмів. Сеанси ампліпульстерапії застосовують як складову курсу лікування хребта та суглобів, а також при хронічних больових синдромах. Також її рекомендують включати в процедурні комплекси посттравматичної та післяопераційної реабілітації.

2. Магнітотерапія - це лікувальний вплив на певні ділянки організму лазером і електромагнітним полем за допомогою спеціального апарату. Магнітне поле дозволяє лазерним променям проникати на велику глибину, що підсилює ефект від процедури, яка особливо рекомендована пацієнтам із хронічними болями у спині та суглобах. Магнітолазерну терапію також можуть рекомендувати для реабілітації після травм та хірургічних втручань.

Даний різновид терапії вважають одним із універсальних видів фізіотерапії. Магнітолазерна терапія покращує живлення клітин, сприяє правильному обміну речовин в тканинах, підвищує мікроциркуляцію та проникливість судин, а також рівень антиоксидантів у крові. Крім того, вона сприяє усуненню больових відчуттів, спазмів, набряків, забезпечує протизапальний та імуностимулюючий ефект.

Дана процедура особливо ефективна при лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, що супроводжуються внутрішньотканинним набряком. Магнітотерапія дозволяє зменшити набряк вже після першого сеансу. Лікувальний курс в Інституті вертебрології та реабілітації може складатися з 5-20 процедур на високоякісному обладнанні компанії BTL. На консультації лікар обов'язково з'ясовує, чи немає протипоказань до різних видів фізіотерапії, в тому числі магнітолазерної, таких як онкологія, судоми, серцево-судинні та ендокринні захворювання, ниркова і печінкова недостатність.

При проведенні профілактичного курсу лікування кожні 6-10 місяців значно знижується ризик виникнення нового загострення.

3. Ударно-хвильовою терапією (УХТ) називають безопераційний метод лікування із застосуванням акустичних хвиль. В основі методу лежить використання так званої ударної (акустичної) хвилі - низькочастотної звукової хвилі, яка проникає в тканини організму та впливає на точки локалізації больових відчуттів.

Даний метод терапії дозволяє впоратися з низкою захворювань опорно-рухового апарату. Світова статистика повідомляє, що у 90% пацієнтів завдяки використанню ударно-хвильової терапії спостерігається стійкий позитивний ефект.

У пацієнтів, які пройшли УХТ:

знижуються больові відчуття, що виникли після травм (у тому числі переломів);

прискорюється загоєння пошкоджених тканин;

покращується циркуляція крові в організмі та загальне самопочуття.

Лікування методом ударно-хвильової терапії в Інституті вертебрології та реабілітації проводиться на новітньому обладнанні від одного з основних світових виробників в цій галузі - чеської компанії BTL. Тривалість однієї терапевтичної процедури становить не більше 7 хвилин. Повний курс лікування однієї зони складається в середньому з 5-7 сеансів.

Згідно з відгуками пацієнтів, процедура відчувається як глухе постукування в місцях локалізації запалення. При сильному запаленні можуть виникати поодинокі поштовхоподібні больові відчуття.

4. Ультразвукова терапія (скорочено УЗТ)-- це лікування за допомогою сучасного апарату, що випромінює ультразвукові хвилі різної частоти. Вони викликають стиснення і розтягнення тканин, тим самим стимулюючи відновлювальні процеси. Нижня межа частоти застосовується для лікування глибоко розташованих тканин, а верхня межа частоти -- для запалених тканин, що знаходяться ближче до поверхні шкіри. Регулюючи частоту, фахівець концентрує вплив ультразвуку на проблемних ділянках, уникаючи взаємодії зі здоровими органами і тканинами.

Вплив ультразвуку на організм має три типи: фізико-хімічний, механічний та тепловий. При цьому найбільш важливим є механічний фактор -- завдяки акустичному тиску створюються мікровібрації тканин і здійснюється масаж тих зон, до яких не можна дотягнутися вручну. Термічний ефект УЗТ сприятливо впливає на судини, а фізико-хімічні процеси активізують окислювально-відновні процеси і синтез біоактивних сполук.

Інститут вертебрології та реабілітації використовує ультразвук для лікування захворювань суглобів та сполучних тканин (в тому числі при радикуліті), а також для реабілітації після травм і переломів.

Ультразвукова терапія безболісна. Іноді під час процедури може відчуватися слабке тепло в точці впливу. Лікувальний курс найчастіше складається з 5-6 процедур. Наш апарат ультразвукової терапії -- гідний представник лінійки високоякісного сучасного фізіотерапевтичного обладнання компанії BTL. Одна лікувальна процедура триває близько 15 хвилин. При цьому використовується комфортна та ефективна для пацієнта частота ультразвуку.

5. Аеротерапія -- застосування з профілактичною та лікувальною метою чистого повітря.

Аеротерапія поліпшує нервову регуляцію і збагачує організм киснем; застосовується у вигляді повітряних ванн (теплих, прохолодних чи холодних), які, залежно від потреби, можуть тривати від 5 хв. до 3 год. Друга форма аеротерапії -- тривале перебування одягненої людини на вільному повітрі (включаючи нічний сон).

Звичайно аеротерапію поєднують з ходінням та рухливими іграми. Застосування аеротерапії дає добрі наслідки при лікуванні туберкульозу, гіпертонічної хвороби, неврозів та ін.

6. Таласотерапія -- це використання морської води, морських лікувальних грязей, піску й морського клімату в лікувальних цілях. Морське повітря з негативними іонами стимулює імунітет і дозволяє протистояти інфекціям і стресам, корисно впливає на щитоподібну залозу й бере участь у звільненні організму від жирів. Курс таласотерапії в поєднанні з обгортаннями водоростями дозволяє позбутися від зайвої рідини, токсинів і жирових відкладень в організмі.

Іпотерапія

Іпотерапія - всесвітньо визнаний метод реабілітації після різноманітних захворювань, досягнення стійкої ремісії та соціальної адаптації.

Іншими словами - це лікування за допомогою верхової їзди на коні під наглядом лікаря іпотерапевта або ж спеціально навченого інструктора верхової їзди. Унікальність такої терапії полягає в одночасному фізичному, психологічному та емоційно позитивному впливах на пацієнтів із неврологічними, психічними, фізичними та іншими серйозними порушеннями.

Суть іпотерапії:

Їзда верхи дає добре фізичне навантаження всім групам м'язів, спонукаючи їх до поперемінного скорочення і розслаблення.

Поступово відбувається покращення або й відновлення втрачених навичок з порушеними функціями.

Розвивається координація, рівновага, поліпшується фізична форма.

Заняття спонукають до досягнення емоційної гармонії.

Іпотерапія має лікувальний ефект не лише від їзди на коні, але й завдяки безпосередньому контакту та спілкуванню з твариною, а також від догляду за нею. Такий комплекс допомагає усунути стресовий стан, позбутися напруги, почуття страху або тривоги. Іпотерапевтичні заняття допомагають розвинути такі особистісні якості як уважність, чуйність, швидкість реакції, подолання страхів, набуття впевненості, позбавлення агресивності, збудливості та замкнутості.

Позитивні вплив на організм:

Активує рухову активність, оскільки задіює всі групи м'язів, в тому числі й уражені хворобою, поступово привчає хворого до фізичних навантажень.

Відновлює втрачені навички і порушені функції, а також сприяє виробленню нових. Покращує координацію рухів, а при гіперкінезах (зокрема при ДЦП, хворобі Паркінсона та їм подібним) зменшує наявність та амплітуду мимовільних рухів.

Покращує кровообіг, адже температура тіла коня на 1-2 градуси вища, ніж в людини. Здійснює унікальний мікромасаж кінцівок вершника - м'язи пасивно скорочуються тому, що вони притискаються до коня,, який рухається.

Сприяє поліпшенню роботи нервової та ендокринної систем, що в свою чергу позитивно впливає на роботу внутрішніх органів.

Сприяє психологічній та соціальній адаптації хворого, допомагаючи подолати страх, невпевненість, позитивно впливає на мотивацію та волю, позбавляючи від почуття неповноцінності, безпорадності і ряду психологічний комплексів.

Задовольняє психоемоційну потребу в контакті і прихильності до домашніх тварин, тренує вольові процеси і навички спілкування не тільки з твариною, а й з людьми.

Перебування на свіжому повітрі та контакт з природою мають відомий загальнооздоровчий ефект.

При їзді на коні м'язи спини тварини здійснюють тривимірні рухи, тим самим масажують м'язи ніг - внутрішню сторону стегон, литкові м'язи, гомілкоово-ступневий суглоб, пахвинну ділянку. Вершник, намагаючись сидіти на коні надійно і зручно, змушений щільніше притискати ноги до коня, що збільшує силу впливу на його м'язи. У процес їзди включаються всі основні групи м'язів. Це відбувається на рефлекторному рівні, оскільки вершник-хворий, рухаючись разом з конем, інстинктивно прагне зберегти рівновагу, аби не впасти, спонукає до активної роботи як здорові, так і уражені м'язи, не помічаючи прикладених до цього зусиль. При сильному спастичному зведенні ніг, хворі, найчастіше - діти, часто не в змозі сісти на коня глибоко, тому заняття починають напівлежачи, відхиливши тіло назад і розмістивши ноги ближче до шиї коня. Таке положення зручне для ніг, але не зручне для дитини в цілому. Поступово дитина прагне сісти прямо, оскільки тільки в цьому положенні зможе самостійно триматися на коні, і їй доводиться опускати ноги нижче.

Хворий, самостійно змінюючи своє положення і поступово випрямляючись, прагне сісти глибше, що є одним з найважливіших принципів іпотерапії як методу фізичної реабілітації дітей з обмеженими можливостями. Дитина сама прагне подолати недуг і бачить результат своєї боротьби: стає зручніше сидіти, з'являється можливість керувати конем. Під час руху коня тулуб вершинка виконує ті ж самі рухи, що й при ходьбі. Окрім масажу ніг і сильної внутрішньої мотивації до занять, існують ще два чинники, що сприяють зменшенню спастичності.

По-перше, це тепло тіла коня. По-друге - відсутність внутрішньої напруги, яка іноді спостерігається у дитини під час лікувального масажу, коли навантаження на м'язи залежить від масажиста. На коні дитина вибирає навантаження самостійно: вона вдосконалюється поволі, плавно і постійно. Одночасно з розслабленням ніг відбувається також і зміцнення м'язів спини та їхня гармонізація. Для збереження рівноваги на коні необхідна пряма посадка, нахил у будь-який бік веде до сповзання. Таким чином, при русі слаборозвинені м'язи формуються та зміцнюються а скорочені - розслабляються.



Гідротерапія

Водолікування, Гідротерапія -- різноманітні способи зовнішнього застосування вод із лікувальною та профілактичною метою, загальними властивостями яких є температурний, механічний та хімічний впливи.

Формування реакцій-відповідей організму на вплив водолікувальних процедур відбувається складним рефлекторним шляхом, головна роль у якому належить ЦНС. Через подразнення шкіри шляхом рефлексу здійснюється вплив на досить важливі процеси в організмі -- теплорегуляцію та обмін речовин, серцево-судинну, нервову та ендокринну системи, дихальну функції та процеси імунітета.

Плавання

· ЛФК у воді

Вправи в басейні для хребта мають і оздоровчий і лікувальний ефект. З допомогою них хребет розтягується, розслабляється. Водна гімнастика - дієвий спосіб зняти спазми мускулатури.

Рекомендовані вправи:

Лягти на воду спиною, розвівши руки по сторонам, робити глибокі вдихи, дихати повільно, розслабити м'язи тіла;

Лягти на розподільчий канат грудною кліткою, руки підняти над головою - це корисно для грудини;

Біля борту басейну лягти на воду спиною головою від бортика, сідницями впертися в стінку бортика, ноги підняти на борт, руки розвести по сторонам - задіяні і тренуються всі відділи хребетного стовпа і спинні м'язи;

Надіти маску для підводного плавання з трубкою для дихання і лягти поперек плавальної доріжки на воду животом або спиною таким чином, щоб руки утримували розділовий канат з одного її боку, а ноги чіплялися за канат - з іншого, при цьому тримати спину в прямому положенні - так, щоб хребет не прогинався.

Читайте також: вправи на дошці Євмінова

Користь плавання для опорно-рухового апарату доведена і незаперечна, але вилікувати серйозні захворювання хребетного стовпа виключно заняттями в басейні неможливо, лікувальне плавання дієво лише в комплексі з основним лікуванням, а оздоровчий корисно всім - вона допомагає підтримувати спину в порядку, і в цілому - тримати організм в тонусі. Заняття в басейні неприпустимі в період загострення захворювань хребетного стовпа і при сильних больових відчуттях.

· Гідромасаж

Гідромасаж - терапія, що імітує класичний масаж руками. Фізичні зусилля заміщені тиском водного струменя, створюваної вбудованим в СПА басейн насосом. Тому на продуктивність гідромасажу в лікуванні спини впливає вбудоване в чашу обладнання. Спрямованого водяного потоку недостатньо, пацієнту, як і в мануальної терапії,потрібна зміна кута і сили натискання.

Майбутнім власникам, які купують гідромасажний басейн для усунення болю в спині, професіонали рекомендують доглянути модель, характеристики якої дозволяють управляти затребуваними настройками. Крім змін в тиску струменя, рекомендується наявність програм включають пульсуючу подачу води.

Відновлювальна терапія

Покращення здоров'я після занурення в нагріту воду. Тепло розслаблює нервові закінчення і пом'якшує шкірний покрив, покращуючи чутливість м'язових тканин.

Розташування тіла не впливає на гідромасажні процедури - сидяче або лежаче положення людина займає з міркувань комфортабельності. У пацієнта одна задача - розслабитися і насолодитися повноцінним масажем.

При болях в спині, призначають узагальнену терапію в СПА басейні. Користуючись вбудованими програмами, гідромасаж рекомендується починати з кінчиків пальців рук і ніг, поступово переміщаючи фокус до спини. Таким чином, поліпшується приплив крові до хребта, який поставляє кисень і мінеральні речовини до проблемних ділянок спини.

Лікарі запевняють, що хвороби спини взаємопов'язані з нематеріальної частиною людського організму. Тому, для поліпшення власного здоров'я, пацієнта чекає навчитися розслаблятися всім тілом. Для досягнення результату знадобиться підібрати комфортну температуру і налаштувати тиск води, яка подається через сопла.

Дієтотерапія

Завдяки правильному харчуванню поліпшується загальний стан організму, прискорюється відновлення м'язової і кісткової тканини. Збагачена корисними макро- і мікроелементами їжа сприяє швидкому одужанню.

Харчування при переломі руки, ноги, хребта або ребер не відрізняється. Наша головна мета - отримати повний обсяг необхідних для відновлення поживних речовин.

У дієту слід включати продукти харчування містять достатню кількість повноцінного білка: рибу, яйця, молоко, пісні сорти м'яса. Оскільки під час обмеженою фізичної активності доводиться знижувати калорійність раціону харчування, потрібно обов'язково включати в раціон додаткову кількість легкозасвоюваного білка за рахунок використання спеціалізованих продуктів - СБКС. Це необхідно ще й тому, що при малорухливому способі життя нерідкі функціональні порушення з боку системи травлення і просте збільшення обсягу їжі не є вирішенням проблеми. Необхідно також подбати про профілактику вітамінної і мікроелементної недостатності.

Дуже корисні вітамінні напої на основі молока, наприклад мінерально-вітамінний смузі. У день рекомендується випивати по склянці такого коктейлю.

Кальцій є будівельним матеріалом для кісток. Якщо його досить, процес загоєння проходить швидко.

Джерелом кальцію є молочні продукти, риба (сардина і лосось), а також ряд продуктів рослинного походження. В останніх кальцію не так багато, але вони містять речовини, які сприяють його кращому засвоєнню. Це спаржа, морква, морська капуста, брокколі, селера, суниця, агрус, виноград, смородина і вишня.

Добовий об'єм їжі ділять на 5-6 частин.

Кількість рідини, що випивається - близько 2 літрів в день.

У раціон включають продукти, багаті білком, кальцієм, калієм, фосфором.

Через зниження фізичного навантаження необхідно стежити за калорійністю раціону, обмежувати прості вуглеводи і тугоплавкі жири тваринного походження.

Починати фізіотерапію слід вже на 2-5й день після травми.

Размещено на Allbest.ru