Ветеринарна медицина

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Звіт

про проходження переддипломної виробничої практики

студентки факультету ветеринарної медицини

Місце проходження практики:

Полтавська міська лікарня державної ветеринарної медицини

Вступ

Виробничу переддипломну практику я проходила на базі Полтавської міської лікарні державної ветеринарної медицини, яка знаходиться за адресою вулиця Південна, 4. Очолюють лікарню начальник Петров І. М. та завідуюча клінікою Луценко З. С. Дана лікарня є державною установою і підпорядковується Полтавському міському управлінню ветеринарної медицини.

Лікарня розташована на першому поверсі двоповерхової будівлі, має асфальтований під'їзд, місце для паркування автомобілів. До складу приміщення лікарні входять: приймальня з реєстратурою, кабінет завідуючої, операційна, маніпуляційна, кабінет ультразвукової діагностики, ординаторська та стерилізаційна кімнати. Лікарня має досить добре матеріально-технічне оснащення, а саме: прилад для УЗД, термокоагулятор, кардіограф, рентгенівський апарат, мікроскопи, автоматичний аналізатор показників крові, стерилізаційну шафу тощо.

Високопрофесійний колектив клініки забезпечив мені оптимальні умови для закріплення теоретичних знань з різних клінічних дисциплін та набуття нових практичних навичок та досвіду по роботі з дрібними домашніми тваринами. Під час проходження практики я мала змогу, під контролем лікарів, здійснювати амбулаторний прийом хворих тварин, проводити збір та аналіз даних анамнезу, клінічний огляд, брала участь в обговоренні та постановці діагнозів, у призначенні лікування. Приймала участь в проведенні профілактичних щеплень проти інфекційних хвороб тварин, профілактичних та лікувальних дегельмінтизацій, проведенні оперативних втручань та терапевтичних маніпуляцій.

В зв'язку з тим, що лікарня не може в повному обсязі забезпечити матеріалом для виконання поставлених завдань практики, зокрема із розділів ветеринарно-санітарної експертизи та патологічної анатомії, частину практики я проходила на базі лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 2 на ринку «Мотель», де проводила дослідження продукції рослинного та тваринного походження щодо їх відповідності дійсним ветеринарно-санітарним нормам.

В секційній залі Кафедри патологічної анатомії та фізіології ПДАА мною був проведений патологоанатомічний розтин трупу кішки.

1. Внутрішні хвороби тварин

Внутрішні хвороби тварин займають важливе місце в практичній діяльності спеціалістів ветеринарної медицини, оскільки належать до низки найбільш розповсюджених патологій серед дрібних тварин - на них припадає 29.3% від загальної кількості захворювань зареєстрованих мною за період проходження практики.. Перелік даних патологій та їх відсоткове співвідношення представлені у вигляді таблиці.

Таблиця 1. Захворювання тварин на внутрішні хвороби.

Патологія	Кількість випадків, гол	% від загальної патології	% від незаразної патології
ХВОРОБИ ОРГАНІВ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ
Гастрит	3	2.1	2,5
Гепатит	4	2,9	3,3
Гастроентерит	3	2,1	2,5
Гепатоз	2	1,4	1,7
Ентероколіт	1	0,7	0,8
Копростаз	2	1,4	1,7
Панкреатит	1	0,7	0,8
Пілобезоари	2	1,4	1,7
Хронічний коліт	1	0,7	0,8
Цироз печінки	1	0,7	0,8
ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Бронхіт	3	2,1	2,5
Бронхопневмонія	1	0,7	0,8
Ларингіт	2	1,4	1,7
Риніт	2	1,4	1,7
Тонзиліт	2	1,4	1,7
ХВОРОБИ СЕЧЕВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Гломерулонефрит	1	0,7	0,8
Полікістоз нирок	1	0,7	0,8
Уролітіаз	1	0,7	0,8
Уроцистит	6	4,3	5,0
ХВОРОБИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
Серцево-судинна недостатність	1	0,7	0,8
Серцевий кашель	1	0,7	0,8
ХВОРОБИ СИСТЕМИ ОБМІНУ РЕЧОВИН
Анемія	1	0,7	0,8
Рахіт	1	0,7	0,8
Всього	41	30,3	35,6

Проаналізувавши дану таблицю, слід відмітити, що найбільш часто зустрічались випадки патології органів травлення - 16,6%, з них на хвороби печінки припадає 5,8%. Друге місце за поширенням займають захворювання дихальної системи 8,4%, третє - патологія сечовидільної системи 6,6%. На частку захворювань серцево-судинної системи та обміну речовин припадає по 1,6%.

Гастрити. Для зняття спастичних болей на початку хвороби внутрішньом'язево вводили Но-Шпа 0,2% далі таблетки Беластизин, Спазмалгон. Як протиблювотний засіб використовували Церукал (по 0,5 -1 мл, 2 рази на добу, внутрішньом'язево). Для адсорбції токсичних сполук у шлунку та кишечнику застосовували пасту Ентеросгель, активоване вугілля; в якості обволікуючих засобів - Алмагель, відвар рису або насіння льону. В деяких випадках (коли існував ризик розвитку вторинної бактеріальної інфекції) призначали антимікробні препарати: Метрогіл, Енросепт, Амоксі-вет. В перші 1-2 доби рекомендували власникам утримувати тварину на голодній дієті (замість води випоювати розчин регідрону, відвар ромашки, звіробою), далі призначали дієтичну годівлю (бульйони, рідкі каші, фарш) невеликими порціями 4-5 разів на день.

При діагностуванні гастроентериту проводили комплексну терапію, направлену перш за все на усунення дегідратації та інтоксикації організму, боротьбу з секундарною мікрофлорою, підтримку функцій печінки, серця. Для внутрішньовенних крапельних інфузій призначали Дуфалайт, Реосорбілакт, 5% розчин глюкози, 9% розчин хлориду натрію. Ставили очисні клізми зі слабким розчином перманганату калію. Вводили розчин Метрогілу 5%, антибіотики широкого спектру дії (Норостреп, Енрофлоксацин, Комбі-кель 40), суспензію Ентерофурил 20%; адсорбенти, в'яжучі та обволікуючі засоби.

Лікування хронічного ентероколіту полягало в усуненні запалення (призначали відвари ромашки, календули, шавлії, звіробою) та налагодженні балансу корисної мікрофлори кишечника. З цією метою використовували пробіотики: Лактобактерин, Біфідумбактерин, Споролакт ( по 2.5-5 доз, 2 рази на день), таблетки Бактонеотім ( по 1 таблетці, 2-3 рази на добу). Для активізації обміну речовин - Катозал, Гепаві-кел, Аміновіт.

При гепатиті використовували гепатопротектори: Ессенсіале (містить комплекс активних фосфоліпідів, подібних до ендогенних фосфоліпідів гепатоцитів, поліненасичені жирні кислоти), Гепаві-Кел (комплекс вітамінів групи В), Тіатріазолін; внутрішньовенні інфузії плазмозамінників Реосорбілакт, Дуфалайт, 5%-ного розчину глюкози, фізіологічного розчину для усунення інтоксикації організму. У випадках гострих токсичних гепатитів у собак включали симптоматичне лікування: протиблювотні препарати - Церукал (Метаклопрамід), ентеросорбенти та обволікуючі засоби (Ентеросгель, Алмагель). Обов'язково призначали дієтичну годівлю та подальший прийом капсул Карсил протягом кількох тижнів.

У випадках гепатозу та цирозу печінки призначали підтримуючу терапію. Капсули Ессенціале, Карсил ( по 1 капсулі 2 рази на день, курсами 14-21 день), таблетки Тіатриазолін, Аллохол; Гепаві-кел ( підшкірно, 1 раз на 2-3 доби, 30 днів). До раціону тварин рекомендували додавати пивні дріжджі.

Панкреатит. Призначали задавання таблеток Панкреатин 0,25, внутрішньовенні введення гепатопротекторів - Ессенсіале, Глутаргіну 2% та ліполевої кислоти. Для усунення спастичних болей використовували Но-Шпа 0.2%, Беластезин. Рекомендували дієтичну годівлю, з виключенням смаженого, солоного та жирного корму з раціону хворої тварини.

При копростазі внутрішньо задавали олії (соняшникову, вазелінову), в якості м'якого послаблюючого засобу. Для лікування довгошерстих тварин, в яких після вилизування шлунок і кишечник переповнюються пілобезоарами, що заважають нормальному просуванню корму по шлунково-кишковому тракту, застосовували пасту Malt soft .

Риніт лікували промиванням носових ходів теплим фізіологічним розчином, для профілактики бактеріальної інфекції застосовували Синулокс 14%, щоб зняти запалення слизової оболонки носової порожнини та зменшити ексудацію застосовували інтраназальні краплі Анандин 10%, імуномодулятори- Імунофан, Риботан.

Ларингіт та тонзиліт. Для лікування призначали таблетки Септефріл, Бісептол.

У випадках бронхітів та бронхопневмонії у собак проводили комплексне лікування, застосовуючи:

· антибіотики: Амоксицилін 15%, Цефалексин, Кломаксіл 15%;

· відхаркувальні та муколітичні засоби: таблетки Кодтерпін, Пектусин, Бромгексин, Бронхолітин, Еуфілін;

· вітамінні препарати: Аміновіт, Аскорбінову кислоту; імуностимулятор Імунофан;

· відвари лікарських трав, які володіють відхаркувальною, протизапальною дією (ромашка, корінь солодки, подорожник).

При циститі у котів проводили катетеризацію сечового міхура, відповідно після транквілізації тварини Седазином 2% та Ксілою 2%. Вводили антимікробні препарати - Цифран 10%, хіміотерапевтики - Метрогіл 0,5%, для посилення обмінних процесів - Катозал 10%, як протизапальні та сечогінні - Канефрон та Кот Эрвин або Кіт Томас. В ускладнених випадках додатково застосовували антимікробні препарати пролонгованої дії: Амоксицилін 15%, Комбі-кел 40. Для усунення больової реакції та зняття спазмів гладенької мускулатури ін'єкційно вводили спазмолітики, наприклад, Но-Шпа 0,2%, Баралгетас.

Уролітіаз. Однією з причин винекнення уролітіазу у котів є згодовування сухих кормів, виготовлених з порушенням рекомендованої рецептури, коли корм не підтримує рН сечі в межах від 6,0 до 6,5 і містить багато солей, які виділяються через нирки. Дану патологію, яка дуже часто ускладнюється запальними процесами в органах сечової системи, лікували препаратом «Кот Эрвин», який являє собою водний екстракт лікарських трав, володіє діуретичною, салуретичною (солевивідною), протизапальною дією і рекомендований для лікування уролітіазу і запальних процесів сечової системи у котів. Даний препарат застосовують перорально у дозі 2-4 мл 1 раз на добу, курс лікування 5-7 днів. Поруч з цим проводили антибіотикотерапію - Амоксицилін 15%, Комбікель 40. Для зняття спазмів застосовували препарат Но-Шпа внутрішньом'язево. Проводили катетеризацію сечовивідних шляхів та промивали слабким розчином перманганату калію, розчином Цифран. Внутрішньовенно вводили 5%-й розчин глюкози, 0,9%-й хлориду натрію, Дуфалайт, Цифран 20%, Метрогіл 5%. З раціону рекомендували виключити сухі корми, крім лікувальних при даній патології (напр. WALTHAM Urinary), багаті на фосфор рибу і рибопродукти, зменшити кількість солі в кормах.

При серцево-судинній недостатності у собаки застосовували Строфантин К 0,05% (протягом 6 днів), Коразол 10%. Для підтримки серцевої діяльності вводили 5% розчин глюкози, Кофеін-бензоат натрію. В якості сечогінного засобу для усунення набряків використовували Фуросемід 1%. Для лікування серцевого кашлю в цуценяти вводили Но-шпа 0,2%, Метаклопрамід 0,5%. Призначали ін'єкції Аміновіту та Катозалу 10%.

У випадку анемії призначали залізовмісний препарат Ферро-вет 7,5% внутрішньом'язево, по 1,5 мл, протягом 10днів; Гепаві-кел, а також Катозал 10%. Власникам рекомендували додати до раціону тварини свіжу печінку, червоне м'ясо.

Винекнення рахіту в цуценяти було зумовлене передусім недостатністю сполук кальцію в раціоні та неповноцінним моціоном. Для лікування тварини застосовували таблетки Кальцію глюконату, Катозал 10%, Аміновіт. До раціону рекомендовано додавати пивні дріжджі з кальцієм в таблетках, «Кальцестонік», кисломолочні продукти.

2. Токсикологія

Отруєння тварин зустрічаються відносно часто. Основними причинами отруєнь є необачність власників, недогодовування тварин, нестача в організмі мікро- та мікроелементів, спеціально сплановані отруєння внаслідок суперечок між власниками. За період проходження практики трапилося п'ять випадків отруєннь, етіологію яких не завжди вдавалося встановити з даних анамнезу та клінічної картини.

Таблиця 2. Патології, повязані з отруєннями тварин.

Патологія	Випадки	% від загальної патології	% від незаразної патології
Аліментарнаінтоксикація	5	3,6	4,1
Отруєння зоокумарином	1	0,7	0,8
Отруєння парами неостомазану.	1	0,7	0,8
Всього	7	5,0	5,7

Згідно даних таблиці, переважну більшість серед отруєнь займають аліментарні інтоксикації домашніх тварин. Їх спричиняє згодовування тваринам недоброякісних, зіпсованих кормів, продуктів харчування (консерв, риби, м'яса) сумнівної якості, які можуть містити як бактеріальні або грибкові токсини, так і неорганічні отрути, важкі метали, тощо.

Оскільки, встановити конкретну речовину якою отруїлася тварина лише з анамнезу та клінічної картини в умовах клініки практично не можливо, у всіх випадках аліментарних інтоксикацій ми викорисовували загальноприйняту схему лікування. Для видалення залишків токсичних речовин зі шлунково-кишкового тракту застосовували адсорбенти (Ентеросгель 70%, активоване вугілля), а також очисні клізми. Для сповільнення всмоктування отрути в кров - в'яжучі та обволікуючі засоби. При сильному блюванні внутрішньом'язево вводили Церукал, для зняття спазмів - Но-Шпа 0,2%. З метою загальної дезінтоксикації організму проводили внутрішньовенні інфузії 5% розчину глюкози, Дуфалайту, Реосорбілакту, 9% розчин хлориду натрію, 0,5% розчину Метрогіл (в якості протимікробного препарату). Для підтримки функціонування печінки використовували Ессенціале, Тіатриазолін 2,5% внутрішньовенно; підшкірно Гепаві-кел, Аміновіт. Призначали дієтичну годівлю та пробіотики (Біфітрілак, Бактонеотім).

Отруєння щурячою отрутою (зоокумарином). Оскільки від моменту поїдання отрути зі слів власника, пройшло не більше однієї години, застосували сорбційний препарат Ентеросгель 70% в дозі 30 г 3 рази на день, протягом 4 днів. Далі очистили кишечник за допомогою прохолодної клізми із простим милом. І як антидот зоокумарину застосували розчин Вікасолу 1%, 2 рази на день протягом 7 днів, а також підшкірно Гепаві-кел, 1 раз на дві доби, 10 днів.

Отруєння кота парами Неостомазану відбулося внаслідок того, що власник тварини не дотримувався настанови до препарату під час обробки тварини проти ектопаразитів. Зважаючи на важкий стан кота, для підтримки серцевої діяльності вводили внутрішньовенно Сульфокамфокаін 10%, 20%-й розчин глюкози, а також Тіатриазолін 2,5%, Глутаргін, Аскорбінову кислоту. Щоб запобігти набряку легень призначали Дексаметазон 0,4% - кортикостероїдний протизапальний препарат, який володіє протиалергічними та протишоковими властивостями.

3. Оперативна, загальна та спеціальна хірургія

Хірургічні захворювання займають перше місце серед інших хвороб тварин, оскільки серед незаразної патології на їх частку припадає майже половина всіх випадків - 47%.

За період проходження практики, я відпрацювала способи фіксації дрібних тварин, методи загального та місцевого знеболення, удосконалила власні вміння лікування асептичних та гнійних ран, різноманітних хірургічних захворювань очей, шкіри, ротової порожнини та ін. Засвоїла прийоми підготовки тварин до виконання хірургічних маніпуляцій, була асистентом хірурга під час проведення цілої низки хірургічних втручань, опанувала сучасний хірургічний інструментарій, навчилася працювати з термокоагулятором.

У період проходження практики мною реєструвались наступні захворювання і оперативні втручання.

Таблиця 3. Захворювання тварин хірургічною патологією.

Патологія	Кількість випадків, гол	% від загальної патології	% від незаразної патології
ХВОРОБИ ОЧЕЙ
Блефарит	2	1,4	1,7
Виразка рогівки	1	0,7	0,8
Глаукома	1	0,7	0,8
Кератит	1	0,7	0,8
Кон'юнктивіт	4	2,9	3,3
ХВОРОБИ ВУХА
Отит	6	4.3	5,0
Гематома вушної раковини	1	0,7	0,8
ХВОРОБИ ШКІРИ
Дерматит	3	2,1	2,5
Екзема	2	1,4	1.7
ХВОРОБИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ
Зубний камінь	1	0,7	0,8
Стоматит	3	2,1	2,5
ХВОРОБИ КІСТОГ ТА СУГЛОБІВ
Перелом стегнової кістки	2	1,4	1,7
Перелом плечової кістки	2	1,4	1,7
Переломи тазових кісток	1	0,7	0,8
Артрит	3	2,1	2,5
Вивих ліктевого суглобу	1	0,7	0,8
РАНИ
Різана рана	1	0,7	0,8
Розміжщена рана	1	0,7	0,8
Колота рана	1	0,7	0,8
ПАТОЛОГІЯ ТКАНИННОГО РОСТУ
Новоутворення молочної залози	4	2,9	3,3
Ліпома	1	0,7	0,8
Папілома	1	0,7	0,8
ІНШІ ПАТОЛОГІЇ
Параанальний аденіт	5	3,6	4,1
Абсцес	4	2,9	3,3
Флегмона	1	0,7	0,8
Ушиб	2	1,4	1,7
Інвагінація кишечника	1	0,7	0,8
Обтурація кишечника	1	0,7	0,8
Всього	57	40,4	47,0

Блефарит. При лікуванні запалення повік спочатку видаляли лусочки і кірки засохлого ексудату, попередньо змазавши війчаті краї повік вазеліновим маслом. Призначали Тетрациклінову очну мазь для змазування повік та закладання в кон'юнктивальний мішок, що дозволяє попередити виникнення вподальшому кон'юнктивіту.

Виразку рогівки у собаки лікували з допомогою очного гелю Солкосерил 20% (депротеїнізований гемодериват з крові молочних телят). Висока ефективність препарату зумовлена наявністю в його складі факторів, які сприяють покращенню трофіки та обміну речовин в тканинах, прискорюють процеси загоєння. Місцеве застосування гелю доповнювали внутрішньом'язевими введеннями інєкційного розчину Солкосерил 4%, 1 раз на добу, протягом 10 днів.

Для зниження внутрішньоочного тиску та покращення трофіки ока, при глаукомі у кота призначали очні краплі Пілокарпіну гідрохлорид 1%. Для стимуляції обмінних процесів вводили Катозал 10%, Аміновіт.

При кон'юнктивітах призначали промивання кон'юнктивального мішка розчином борної кислоти 2%, настоями лікарських трав - звіробою, ромашки, зеленого чаю, шавлії, закрапування антимікробних та протизапальних крапель Барс, Іріс, Ципровет, Анандин 0,1 %, для пролонгації дії основної речовини призначили Тетрациклінову мазь. Кератити лікували Корнерегелем - регенератором і протектором рогівки, краплями Тауфон, що прискорюють процеси відновлення рогівки та лідазою, яка попереджує утворення рубців.

Отит . Виконували наступні маніпуляції.

· Промивання зовнішнього слухового проходу 3%-м розчином пероксиду водню або лосьйоном «Отомін».

· Меатотимпанальна блокада 0,5 % розчином новокаїну.

· Закрапування вушних крапель - «Отоферонол», «Барс», «Декавет», «Отоспектрин» або власного приготування: (Новокаїн 0,5% - 5 мл, Левоміцетину сукцинат 0,25 г, розчин Тіатриазоліну 2% - 2 мл., розчину Димексиду 3%) з наступним массажем вушних раковин.

Найбільшою ефективністю при лікуванні отитів різної етіології володіє вушна мазь Орідерміл (містить периметрин, неоміцину сульфат, ністатин, тріамцинолону ацетонід).

Гематому вушної раковини лікували хірургічним методом.

Для лікування дерматитів застосовували крем Санодерм, який володіє протизапальною, антимікробною, протигрибковою та антиалергічною дією. Для підвищення рівня загальної резистентності організму призначали імуностимулятори (Імунофан), Гепаві-кел, Аміновіт.

Екзема. Внутрішньо хворим собакам задавали таблетки Полькортолон (синтетичний глюкокортикостероїдний протизапальний препарат) - по 1 таблетці, 2 рази на день, протягом тижня. Місцево обробляли уражені ділянки шкіри маззю Полькортолон, 2-3 рази на день, 7 днів. Доповнювали лікування використаням гепатопротекторів (Ессенціале, Карсил, Гепаві-кел).

Зубний камінь видаляли механічним способом, ясна змазували 3%-м розчином люголя. Для запобігання подальшим відкладенням рекомендували власникам тварин зменшувати кількість м'яких та желейних кормів в раціоні, збільшуючи кількість грубого корму, при поїданні якого відбувається массаж ясен.

Стоматит. Для місцевого лікування призначали ополіскування ротової порожнини відварами ромашки, календули, шавлії, які мають протизапальну дію; обробку гелем Метрогіл 1% (діюча речовина метронідазон - антибіотик широкого спектру дії). Проводили загальну антибіотикотерапію.

Переломи кісток. Після премедикації Атропіном, введення тварини в наркоз (Ксіла 0,15 мл/кг, Комбістрес 0,1-0,2 мл/кг) та підготовки операційного поля, виконували оперативний доступ до місця перелому та проводили частіше комбінований остеосинтез (інтра- та екстрамедулярний), використовуючи металеві спиці, пластини та штіфти. До та після оперативного втручання обов'язково робили рентгенівські знімки.

Артрит лікували внутрішньом'язевими введеннями препарату Фенілджект. Діюча речовина фенілбутазон є похідним піразолону, який відноситься до групи антипіретичних анальгетиків з протизапальною дією.

Різані рани лікували шляхом ретельної хірургічної обробки при місцевій анестезії, з використанням антисептика 3%-го розчину перекису водню, та подальшим накладанням вузлуватих швів на шкіру. При гнійних колотих ранах використовували мазі Левоміколь, Вундехіл.

Ліпому лікували радикальним методом. Для загальної анестезії використовували Тіопентал натрію, з попередньою премедикацією Атропіном, місцеву інфільтраційну анестезію виконували 0.5% розчином новокаіну. Після обробки операційного поля , зробивши два напівкруглі розрізи скальпелем, провели вилущення ліпоми. Наклали шви: кисетний на м'язи, вузлуваті на шкіру.

Новоутворення молочої залози видаляли оперптивно. Оскільки дана операція супроводжується значною кровотечею, користувались термокоагулятором.

Параанальний аденіт Запалення параанальних залоз - досить поширена патологія у собаки і виникає при травмуванні або закупорки вивідних протоків залоз твердими частками секрету. Секрет виводиться назовні при компресії каловими массами, а при хворобах шлунково-кишкового тракту, порушенні обміну речовин, травмуванні прямої кишки у собак фекалії мають пастоподібну консистенцію. Секрет застоюється, з'являються пластівці, що призводить до запалення залоз. При механічному очищенні залоз, застосуванні ректальних супозиторієв „Бетіол” і виконанні короткої новокаїнової блокади з антибіотиками параанальних залоз, на фоні збалансування годівлі дана патологія успішно виліковується за 3-4 процедури. Швидше одужання настає при застосуванні лазерної терапії, про що відомо із літературних джерел. Важливо профілактувати дану патології регулярним дослідженням стану вивідних протоків параанальних залоз, не допускати порушень утримання та годівлі.

Лікування абсцесів на пізніх стадіях вимагає оперативного втручання. Тварину вводили в наркоз, потім абсцес розтинали, промивали антисептичними розчинами - фурациліну 1:5000, Хлоргексидину 10%. Якщо порожнина абсцесу велика, в неї вводили марлевий дренаж, просочений гіперосмотичними мазями (Левоміколь).

Флегмона. Діагноз встановлювали на підставі клінічних ознак (значний розлитий набряк кінцівки, температура тіла собаки становила 42?С), для підтвердження зробили рентгенівський знімок (світлі ділянки скопичення гнійного ексудату). Після наркотизації тварини та підготовки операційного поля виконували два вертикальні розрізи, промивали порожнину антисептиком, потім розчином Димексиду. Використовували марлевий дренаж, просочений маззю Левоміколь. Далі лікували як відкриту гнійну рану. Застосовували Амоксицилін 15% та циркулярну блокаду (новокаїн з антибіотиком).

Ушиб голови у кота лікували Дексаметазоном 0,4%, Для запобігання набряку головного мозку застосовували Фуросемід 1%. При ушибі кінцівки у собаки робили компреси з сумішшю Димексиду, Новокаіну та Гентаміцину сульфату протягом 5 днів.

При інвагінації кишечника у собаки, після попереднього загального та місцевого знеболення та підготовки поля операції, провели серединну лапаротомію та видалили некротизовану ділянку кишечника, на вільні краї наклали кишкові шви. В черевну порожнину ввели суспензію антимікробного препарату Амоксівет 15%, наклали двоповерховий шов.

За такою ж схемою лікували обтурацію кишечника стороннім тілом, видаливши шматок гумової іграшки.

Таблиця 3.1. Планові хірургічні втручання.

Планова операція	Кількість голів.
Орхідектомія у котів	7
Оваріоектомія у кішки	5
Ампутація вушних раковин у цуценяти	2
Ампутація хвостів у цуценят	3
Ексартикуляція останніх фаланг пальців у котів	2
Всього	19

Орхідектомія (кастрація) котів досить розповсюджена операція у практиці дрібних тварин. Виконується з метою зняття статевого потягу у котів. Для знеболення використовували Ветранквіл 1%, в дозі 0,3-0,5 мл/кг маси тварини, Ксілу (ксилазін) по 0,15 мл/кг. Завжди інтратестикулярно вводили по 1 мл 0,5% розину Новокаїну. Операція виконується закритим методом із обов'язковим накладанням лігатури на сім'явиносну протоку із судинним пучком. Післякастраційну рану обробляли присипкою з антибіотиком.

Техніка оварігістеректомії (кастрації самок) у сук і кішок суттєво не відрізняється. Наркоз і у кішок і у сук краще виконувати із премедикацією Атропіна сульфатом 0,1% - кішкам 0,2-0,5 мл, підшкірно; сукам 0,5-2мл в залежності від породи. Далі кішкам застосовували наступну схемувикористання наркотичних препаратів при внутрішньом'язевому введенні: Коліпсовет (кетамін 5%) - 0,1 мл/кг, Ксилазин (Ксіла) - 0,15 мл/кг, Ветранквіл 1% - 0,2-0,5 мл/кг. Сукам: Ксилазін - 0,5 мл на 10 кг маси, внутрішньом'язево та Тіопентал натрію 5 мг/1 кг ж.м. внутрішньовенно в 1% розчині. При порожнинних операціях особливо важливо дотримуватись усіх вимог асептики й антисептики, ретельно готувати руки, поле операції. Фіксація в спинному положенні, лапаротомія по білій лінії нижче пупка. Знаходили яєчники, перев'язували лігатурою проведеною крізь маткову зв'язку, попереду і позаду яєчника. Яєчник відсікали. У сук яєчник знайти важче, він прихований у жировій бурсі яєчника. Для попередження регенерації яєчників після відсікання рани припікали 5% спиртовим розчином йоду. Але це слід робити обережно. На шийку матки накладали прошивну лігатуру з кетгуту або поліпропілену, відділяли матку, ретельно видаляючи слизову оболонку. Лапаратомну рану ушивали пошарово (І поверх кетгутом №2 на очеревину накладали кравецький шов; ІІ поверх - шовком №4 вузловий шов). Ззовні шви обробляли аерозолем “Чеміспрей”. Для попередження септичних явищ внутришньом'язево вводили Кломаксил-LA або Амоксицилін.

Ампутацію вушних раковин та хвостів у цуценят проводили за загальноприйнятою схемою з косметичною метою, для відповідності екстер?єру собаки стандартам породи.

За бажанням власника виконували ексартикуляцію останніх фаланг пальців грудних кінцівок у котів, що дозволяє уникнути псування меблів кігтями.

4. Акушерство, гінекологія та біотехнологія розмноження тварин

За час проходження практики зустрічалися випадки акушерсько-гінекологічних захворювань, на долю яких припало 9,8 % від загальної кількості захворювань, що зареєстровані в щоденнику проходження практики. Завдяки наявності в лікарні апарату УЗД, діагностика даних патологій була більш точною та швидкою.

Таблиця 4. Гінекологічна, андрологічна та акушерська патологія.

Патологія	Кількість випадків, гол	% від загальної патології	% від незаразної патології
ГІНЕКОЛОГІЧНА ПАТОЛОГІЯ
Анестральний цикл	1	0,7	0,8
Вагініт	1	0,7	0,8
Ендометрит	1	0,7	0,8
Кісти яєчника	2	0,7	0,8
Мастит	1	0,7	0,8
Несправжня вагітнісь	1	0,7	0,8
Патологічні роди	1	1,4	1,7
Піометра	3	2,1	2,5
Слабкість родової діяльності	1	0,7	0,8
АНДРОЛОГІЧНІ ХВОРОБИ
Орхіт	1	0,7	0,8
Простатит	1	0,7	0,8
Всього	11	9,8	11,4

Анестральний статевий цикл. У суки 2,5-річного віку спостерігався неповноцінний статевий цикл без ознак тічки протягом 4-х місяців. Для лікування застосовували ін?єкції гормональних препаратів: Гонадотропіну, по 75 ОД на добу, протягом семи днів, та Фолікуліну 0,05%, по 1 мл, протягом п?яти днів.

Вагініт (ускладнення важких родів) лікували з допомогою антибіотику Енроксил 5%, протягом 5 днів; проводили спринцювання піхви 10%-м розчином Хлоргексидину біглюконату, який володіє протимікробною та протизапальною дією, не подразнюючи при цьому чутливу слизову оболонку.

При ендометриті в кішки застосовували антибіотикотерапію (Амоксицилін 15%); Імунофан, Аміновіт - для підвищення загальної резистентності організму.

Для лікування серозного маститу у суки проводили втирання теплої камфорної олії, 2-3 рази на день, протягом 5 днів. Для попередження бактеріального ускладнення вводили антибіотик Норостреп, а також Катозал.

Псевдовагітність - застосовували гормональний препарат Нонестрон. Лікування також включало зменшення в раціоні кількості протеїну та обмеження споживання твариною води (припинення псевдолактації).

У випадку патологічних родів, коли через великоплідність сука протягом 7-ми годин не змогла народити самостійно, проводили кесарів розтин.

При кістах яєчника у кішки використовували хірургічне лікування - оваріогістеректомію, що дозволяє попередити подальші гормональні порушення в організмі тварини. В післяопераційний період застосовували ін?єкції Катозалу 10%, Аміновіту.

Піометру діагностували по клінічних ознаках - виділенні зі статевої щілини гнійного ексудату, збільшення черева, пригнічення, відсутність апетиту; для підтвердження діагнозу проводили ультразвукову діагностику. Лікування проводили оперативним шляхом, після премедикації 0,1% розчином Атропіну сульфату (0,2-0,5 мл підшкірно), ми застосовували наступну схему введення наркотичних препаратів при внутрішньом'язевому введенні: Ксіла 2% в дозі 0,15-0,2 мл/кг та Седацил - 0,15 мл/кг. Спочатку кішку фіксували на операційному столі для дрібних тварин у спинному положенні і вводили половину дози наркозу. Після обробки операційного поля 3% спиртовим розчином йоду накладали операційне простирадло, підготовлене прасуванням. Оперативний доступ - медіанний по білій лінії черева. Видалення матки і яєчників проводили методом надпіхвової оваріогістеректомії.

Під час видалення матки для попередження її пересихання періодично зрошували 0,5% розчином новокаїну. Культі яєчникових артерій і підвішуючих зв'язок припікали 5%-ним спиртовим розчином йоду. На культі піхви обов'язково видаляли слизову оболонку, припікали 5%-ним спиртовим розчином йоду і ушивали ситуаційним швом. Лапаратомну рану ушивали традиційно, пошарово. Для попередження розвитку хірургічної інфекції у першу добу призначали антибактеріальні препарати широкого спектру - Комбікель L.A., Амоксицилін 15% по 0,5 - 1 мл тричі з інтервалом 48 годин. Шви обробили „Чемі спреєм”, у якості загальностимулюючих препаратів - Катозал 10%, Аміновіт, Гепаві-кел.

Для стимуляції родової діяльності внутрішньом?язево вводили Окситоцин в дозі 0,5 мл (5 МО), двічі з інтервалом 2 години. Внутрішньовенно застосовували 40%-ї розчин глюкози, аскорбінову кислоту.

Орхіт у кобеля лікували оперативним методом - проводили орхідектомію. Після премедикації Атропіну сульфатом 0,1% в дозі 1 мл, вводили тварину в наркоз (Ксіла 1 мл, Каліпсовет 3 мл, внутрішньом?язево), інтратестикулярно ін'єктували 0,5% розчин новокаіну та видаляля сім?яники закритим методом із накладанням лігатури на сім'явиносну протоку із судинним пучком.

Простатит. Для усунення запалення передміхурової залози і нормалізації сечовипускання протягом 5-ти днів засосовували Декса-кел. З метою профілактики інфекції вводили Амоксицилін 15%.

5. Епізоотологія та інфекційні хвороби

За час проходження практики закріпила теоретичні знання з курсу епізоотології. Брала участь у проведенні профілактичних щеплень проти інфекційних захворювань, а також щепленнь тварин з профілактичною і лікувальною метою проти дерматомікозів (трихофітія, мікроспорія). Вакцинацію проводили лише клінічно здоровим тваринам після термометрії та клінічного огляду. Для зберігання біопрепаратів в лікарні використовується спеціально відведений для цього холодильник.

Таблиця 5. Вакцинація тварин з профілактичною та лікувальною метою

Вид тварин	Вакцина	Профілакує хвороби	Спосіб використання
Собаки 15 голів Коти 7голів	Вакцина антирабічна рідка інактивована для імунізації тварин «Рабістар»(Rabistar) New Виробник: ТОВ «Укрветпромпостач», Україна	Сказ	Вакцину вводили внутрішньом?язево або підшкірно в дозі 1 мл. Вакцинацію проводять з 3-х місячного віку; ревакцинація через 12 місяців, вподальшому через кожні 24 місяці.
Собаки 3 голови	Асоційована двохкомпонентна вакцина “Биовак-DPA”, містить ліофілізований живий компонент проти чуми м'ясоїдних “Биовак-D” і рідкий інактивований компонент проти парвовірусного ентериту і аденовірусних інфекцій “Биовак-PA”. Росія, НВО “Биоцентр”, серія 85, контроль 88	Чума м'ясоїдних, парвовірус-ний ентерит, аденовіроз	Перед введенням 1 дозу сухого компонента розчинити в в 1 дозі (2 мл) рідкого. Підшкірно в області лопатки або внутрішньом'язево у внутрішню поверхню стегна. Цуценятам з 8 тижневого віку дворазово з інтервалом 7-14 діб. Цуценятам до 5 кг в перше введення 1 дозу сухого компонента розчинити в ? дози рідкого. Імунітет формується через 2 тижні після останньої вакцинації і тримається напруженим не менше 1 року.
Собака 5 голів	Асоційована ліофілізована жива вакцина „Vanguard+5”,США, „Pfizer”, серія А 357636 А, придатна до 14.08.12	Чума м'ясоїдних, парагрип, парвовірус- ний ентерит, вірусний гепатит, аденовіроз тип 2.	Внутрішньом'язево або підшкірно в дозі 1 мл, цуценятам з 6-7 тижня, ревакцинація 9-11 тиждень життя. Імунітет напружений на 12 місяців.
Собаки 13 голів	Нобівак ЧГППІ - жива суха вакцина з розчинником Нобівак Діпцент, виробник Боксмеер-Нідерланди, серія № А268А01, придатна до 07-2012р.	Чума, інфекційний гепатит, парвовірус-ний ентерит та парагрип	Вводили 1 мл підшкірно або внутрішньом'язево цуценятам з 3-х місячного віку і дорослим собакам. Імунітет настає на 14-30 день, зберігається 1 рік.
Собаки 7 голів	Нобівак РЛ - інактивована вакцина, виробник Боксмеер-Нідерланди, серія № А108А02, придатна до 04-2013р	Сказ та лептоспіроз	Вводили в дозі 1 мл підшкірно або внутрішньом'язево цуценятам і дорослим собакам. Імунітет на настає через 21 день, зберігається не менше 1 року.
Коти, 6 голів	. Асоційована інактивована рідка ваакцина «Мультифел-4» НВО «Нарвак» Росія, серія 2, контроль 2, придатна до 03.12 р.	Панлейкопе-нія, ринотрахеїт, каліцивірусна інфекція, хла- мідіоз кішок	Підшкірне введення в дозі 1 мл в ділянці лопатки, вік первинної вакцинації 8-12 тижнів, вторинної - 12-16 тижнів, імунітет триває 12 місяців
Коти, 3 голови	Квадрікет, Quadricat Виробник: 'Меріал С.А.С.' (Франція) Придатна до 08.12	Сказ, панлейкопе -нія, герпес- та кальцивірусні респіраторні інфекції котів	До складу входять: ліофілізована вакцина «Рабіффа-Феліниффа» та рідка «Коріфелін» Котів вакцинують з 3-х місячного віку. Імунітет формується на 14-21 день. Ревакцинація-через кожні 12 місяців. Після змішування компонентів вакцину вводили в/м або п/ш, в дозі 1 мл.
Коти, 8 голів	Вакдерм-F - інактивована вакцина, виробник «ВЕТЗВЕРОЦЕНТР», Москва. Реєстраційний номер ПВР-1-1.0/00592	Дерматофітози(мікроспоріятріхофітія) собак, котів, пушних звірів та кролів.	Внутрішньом'язеве введення в дозі 0,5 мл тваринам до трьохмісячного віку, 1 мл старшого віку. Через 10-14 діб повторювали введення. Імунітет формується через 25-30 діб після повторного введення.

Дезінфекцію приміщень лікарні (операційної та маніпуляційної) проводили двічі на день за допомогою кварцювання (кварцева лампа «Промінь», бактерицидна ефективність 97%) з експозицією не менше 20 хвилин. Для дезінфекції операційного та фіксаційного столів використовувала 1%-й розчин хлораміну з аерозольного розпилювача, після кожного прийому тварин.

Таблиця 5.1. Випадки захворювання тварин на інфекційні хвороби

Назва інфекційної хвороби	Вид тварини	Кількість випадків, гол	% від загальної патології	% від заразної патології
Мікроспорія	собаки	1	0,7	5,3
	коти	3	2,1	15,8
Парвовірусний ентерит	собаки	2	1,4	10,5
Кальцивіроз	коти	1	0,7	5,3
Всього	-	7	4,9	36,9

Серед зареєстрованих мною інфекційних хвороб дрібних тварин, на період проходження практики, найбільший відсоток становили дерматофітози, а саме мікроспорія у котів. На мою думку, це пов?язано зі збільшенням кількості бродячих тварин, які є джерелом збудника хвороби для домашніх котів та собак; частим ігноруванням власниками тварин профілактичної вакцинації, а також з несвоєчасним виявленням хворих тварин та відсутністю належного лікування.

Діагноз на мікроспорію встановлювали на підставі характерних клінічних ознак, результатів мікроскопічних досліджень зіскрібків шкіри та волосся, відібраних на межі здорової та ураженої ділянок шкіри, яка попередньо не піддавалась лікуванню. Для підтвердження діагнозу викорисовували люмінесцентний метод, який передбачає дослідження волосяного покриву хворої тварини або ураженого волосся в затемненому приміщенні з допомогою спеціальної люмінісцентної ртутно-кварцева лампи зі світлофільтрами - спостерігали смарагдово-зелене світіння, ураженого мікроспорумом волосся.

Лікування мікроспорїї у котів проводили комплексно. В якості етіотропної терапії застосовували інактивовану вакцину Вакдерм-F, Мікродерм, в терапевтичних дозах, дворазово з інтервалом 10-14 днів. Вакцину вводили внутрішньом?язево, в ділянці внутрішньої поверхні стегна, почергово правої та лівлї кінцівок. Місцево уражені ділянки шкіри обробляли фунгіцидними препаратами: крем Санодерм (3-4 рази на день, 5-7 днів), спрей Зооміколь ( наносили 3-4 рази з інтервалом 3-5 діб), присипка Міковет, мазі Нітрофунгін, Ламікон. Для стимуляції імунного захисту організму призначали імуномодулятори: Риботан, Імунофан (в дозі 1 мл, підшкірно через день, 8-10 днів) та вітамінні препарати (Аміновіт, Гепаві-кел).

Двом цуценятам восьми- та десятитижневого віку, за даними анамнезу та клінічною картиною (блювання, пронос з домішками слизу і крові, прогресуюче виснаження, специфічний ентеритний запах), було поставлено діагноз - парвовірусний ентерит. Лікування парвовірозу собак має бути негайним, ефективним і обов'язково комплексним, оскільки в даному випадку доводиться боротися не лише з вірусом, який викликав захворювання, але і з надзвичайно швидкими наслідками його патогенного впливу на організм тварини та порушеннями гомеостазу (швидке зневоднення).

Основна стратегія лікування парвовірусного ентериту зводиться до максимальної підтримки фізіологічних функцій організму, тому що поява (через 4-5 днів) специфічних антитіл приводить до швидкої елімінації вірусу з організму та видужання тварини. Зважаючи на це, застосовували таку схему лікування.

· Етіотропна (противірусна) терапія: полягала у введенні хворим на парвовіроз цуценятам полівалентної гіперімунної сироватки Гіскан-5 (виробник ООО «Ветбіохім», Росія), яка містить готові антитіла до вірусів чуми м?ясоїдних, парво-, адено- та коронавірусів. Сироватку вводили підшкірно по 1 дозі (2 мл), двократно, з інтервалом 24 години.

· Патогенетична терапія включала застосування індукторів параімунітету, які сприяють активізації неспецефічної імунної резистентності. Вводили імуномодулятори: Імунофан, Риботан, Анандін 10%. хвороба тварина хірургія ветеринарія

· Регідратуюча терапія: внутрішньовенні інфузії фізіологічного розчину, 5%-го розчину глюкози (10-20 мл на кг), Дуфалайту, Реосорбілакту, проводили 2-3 рази на добу.

· Симптоматична терапія включала задавання протиблювотних (Церукал, по 0,5 мл, 1-2 р/добу), обволікуючих та адсорбентів (Ентеросгель 70%, 3-5 р/добу), антимікробних препаратів (Метрогіл 5%, Амоксицилін 15%);

для припинення геморагічних явищ застосовували Вікасол, Етамзилат.

· Антитоксична терапія проводили очисні клізми зі слабким розчином перманганату калію, після чого цуценятам робили мікроклізми з Солкосерилом (5 мл гелю на 20 мл теплох води). Вводили вітамінні комплекси (Гепаві-кел, Аміновіт), пробіотики (Біфітрілак), гепатопротектори (Ессенціале, Глутаргін), спазмолітик Но-шпа 0,2%.

· Дієта: протягом 1-2 діб голодна дієта, далі - м?ясні бульони, фарш, кефір невеликими порціями 5-6 разів на день.

Дана схема лікування парвовірусного ентериту виявилася виявилася дуже ефективною, оскільки хворі цуценята протягом п?яти днів одужали.

Випадок кальцивірусної інфекції був зареєстрований у тримісячного кошеняти сіамської породи. Власниця тварини придбала її на зооринку, через дві доби з'явилися перші клінічні ознаки - відмова від корму, пригнічення, лихоманка, закисання очей, на третю добу стан тварини значно погіршився. Діагноз на кальцивіроз встановили на підставі анамнезу та характерної клінічної картини: катаральні витоки з очей і носа, чхання, ураження слизової оболонки рота (гіперемія ясен, численні виразки на язику та твердому піднебінні). Саме наявність виразок в ротовій порожнині, дозволяє диференціювати кальцивіроз від панлейкопенії котів.

Для етіотропної терапії вводили гіперімунну сироватку Вітафел-С (виробник ЗАТ НПБЦ «Линия Альба», Росія), підшкірно в дозі 0,5 мл, триразово з інтервалом 24 години. Для симптоматичного лікування використовували краплі очні-інтраназальні Анандін (діюча речовина глюкоамінопропілакридон 2%), які володіють протизапальною, протимікробною та регенеративною дією. Для усуненя вторинної бактеріальної мікрофлори вводили антибіотик широкого спектру дії Амоксицилін 15%. Для підвищення імунної резистентності призначали Імунофан, Аміновіт.

6. Паразитологія та інвазійні хвороби

За час проходження практики нерідко відмічалися захворювання котів та собак інвазійної етіології, які представлені в таблиці.

Таблиця 6. Інвазійні хвороби тварин

Патологія	Кількість випадків, гол.	% від заразної патології	% від загальної патології
Бабезіоз	3	15,8	2,1
Нотоедроз	3	15,8	2,1
Отодектоз	2	10,5	1,4
Демодекоз	4	33,3	2,9
Всього	12	63,2	8,5

Демодекоз викликається кліщем Demodex canis, який паразитує в сальних і потових залозах. До цього захворювання більш сприйнятливий молодняк і короткошерстні породисті собаки. Діагноз ставили на основі характерних клінічних ознак, виявленні сигароподібного кліщу Demodex canis в глибокому зіскрібку, взятому на межі здорової і ураженої шкіри.

Для лікування призначали підшкірні ін?єкції препаратів Дектомакс 0,1% (ендектоцид, діюча речовина дорамектин) в дозі 0,5-1 мл,залежно від породи собаки, внутрішньом?язево Бронтел 10% протягом 5-7 днів. Місцево застосовували крем Санодерм та бальзам Гамабіол, який містить поліпреноли і терпеноїди хвойних порід дерев, сульфат цинку, гіалуронову кислоту, денатуровану емульговану плаценту. Дія препарату полягає в посиленні метаболічних та регенеративних процесів шкіри, усуненні запалення, подразнення і свербіжу; крім того Гамабіол має імуностимулюючу та антимікробну дію. Обовязково застосовували загальностимулюючу терапію: імуномодулятори, гепатопротектори та вітамінні препарати. За допомогою комплексного лікування вдалося досягти покращення стану хворих собак.

Отодектоз в основному спостерігався у собак (різного віку і породи). Для діагностики отодектозу проводили мікроскопію зіскрібка з внутрішнньої поверхні вуха (кірочки з ураженого вуха поміщали у бактеріологічну чашку, підігрівали її до 35-40?С і виявляли кліщів, потім їх переносили на предметне скло у краплю з водно-гліцериновою сумішшю - мортальний метод), виявляли кліща Otodectes cynotis.

Для лікування проводили очищення зовнішнього слухового проходу та внутрішньої поверхні вушної раковини тампоном, змоченим 3%-м розчином перекису водню. Призначали вушні краплі: Отоферонол голд, Анандін, що володіють акарицидною, протизапальною та бактерицидною дією, вушну мазь Орідерміл (містить неоміцин, ністатин, лідокаїн) - 1-2 рази на день, з інтервалом 1 день, 8-10 днів.

Діагноз на нотоедроз у котів встановлювали на підставі характерних клінічних ознак (шкіра в ділянці морди, основи вушних раковин суха, потовщена, вкрита товстим шаром кірок, шерсть в цих ділянках випадає, утворюються тріщини). Для підтвердження діагнозу робили зішкрібок шкіри на межі здорової та ураженої ділянки, досліджували мортальним методом, виявляли збудника - кліща Notoedres cati. Лікування проводили препаратом Дектомакс 0,1%. Зовнішньо застосовували крем Санодерм та бальзам Гамабіол, 2-3 рази на день, тривалість курсу лікування 7-10 днів.

Протягом вересня-жовтня було зареєстровано 3 випадки бабезіозу у собак, що пов'язано з активізацією іксодових кліщів на початку осені. Постановку діагнозу проводили на основі клінічної картини (іктеричність слизових оболонок, підвищення температури тіла до 42?С) та виявлення збудника Babesia canis в в еритроцитах при мікроскопії мазка крові з переферичних судин (вушна раковина), зафарбованому за Романовським-Гімза.

Для етіотропної терапії використовувули такі антипротозойні препарати, як: Бабезан 12% (група імідазоліну, діюча речовина - имідокарба дипропіонат) та Азидин-вет (д.р. диміназен ацетурат) у вигляді 3,5%-го розчину з розрахунку 0,2 мл/кг, який крім антипротозойних властивостей проявляє додоткову антипіретичну та анальгетичну дію. Симптоматичне лікування включало: вутрішньовенні інфузії 5%-го розчину глюкози, 0,9%-го розчину натрію хлориду, Реополіглюкіну, Дуфалайту; застосування гепатопротекторів (Ессенціале, Гепаві-кел), залізовмісних (Ферроглюкін) та вітамінних препаратів.

Таблиця 6.1. Профілактичні обробки тварин проти інвазійних хвороб.

Вид тварини	Кількість, гол.	Препарат	Призначення
Собаки Коти	7 5	Дірофен, таблетки (д.р. пірантел, фенбендазол): Внутрішньо,одноразово, 1 таблетка/5 кг.	Антгельмінтик (нематодози, цистодози)
Цуценята	4	Дронтал джуніор, суспензія для цуценят з 2-х тижневого віку (д. р. фенбенталь, пірантела-ембонат): внутрішньо, одноразово в дозі 1 мл/ кг.	Антгельмінтик (нематодози)
Собаки	9	Прател, таблетки (д.р. пірантела-ембонат, прозиквантел). Внутрішньо одноразово в дозах: тваринам масою до 2 кг-1/4 таб., 2-5 кг- ? таб., 5-10кг-1 табл., 10-20кг- 2 таб.	Антгельмінтик широкого спектру дії
Собаки Коти	6 8	Інсектоакарицидні краплі Барс (д.р. перметрин), зовнішньо для нанесення на шкіру холки, собакам масою 2-10 кг 1,4 мл, 10-20 кг 2,8 мл, більше 20 кг 4,2-5,6 мл; котам - 0,3-0,6 мл.	Інсектоакарицид (сифонаптероз, акарози)
Собаки Коти	2 4	Краплі Адвантейдж 40 (імідаклоприд 10%). Зовнішньо для топікального нанесення на шкіру, з розрахунку 1 мл/кг.	Інсектоакарицид (сифонаптероз, акарози)

7. Патологічна анатомія, розтин та судова ветеринарія

У період проходження практики провела патологоанатомічний розтин трупу кішки в секційній залі Кафедри патанотомії та патофізіології ПДАА. Протокол та фотографії патологоанатомічного розтину подано в додатках.

Секційна зала відповідає наступним вимогам: підлога та стіни зроблені з водонепроникного матеріалу, що легко миється та піддається дезінфекції. Приміщення достатньо просторе та освітлене денним та штучним світлом. Наявні водопровід та каналізація. Стічні води надходять у спеціальний резервуар для знезараження. Встановлені столи для розтину, які виготовлені з водонепроникного матеріалу, що добре піддається очищенню та дезінфекції. Наявні шафи для інструментів, ваги.

Розтин трупу проводила в спецодязі (полотняна шапочка, халат, гумові рукавички, фартух, нарукавники), використовуючи наступні інструменти:

· Хірургічний скальпель.

· Реберні ножиці.

· Кишкові ножиці.

· Ножиці Купера.

· Зубчасті пінцети.

· Пуговчатий зонд.

· Жолобкуватий зонд.

· Лінійку.

· Лупу.

· Ін'єкційні шприци.

Після закінчення роботи, трупний матеріал прибирають, проводять заключну обробку і дезінфекцію спецодягу, інструментарію, інвентарю, столу та приміщення. Після проведення розтину всі останки трупу, для попередження розповсюдження інфекційних хвороб і забруднення навколишнього середовища, утилізували шляхом запаковування в поліетиленовий пакет, поклали до спеціального контейнеру, звідки останки утилізують в ямі Беккері

8. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва

Частину виробничої првктики я проходила в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №2 на ринку “Мотель ” м. Полтава.

Під час проходження практики я мала змогу закріпити теоретичні знання і набути практичних навичок з ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів і сировини тваринного та рослинного походження. Навчилася виявляти фальсифікацію продуктів, працювати з сучасним лабораторним обладнанням, освоїла методику і техніку контролю якості харчових продуктів, ознайомилася із технічною та звітною документацією.

У лабораторії проводиться ветеринарно-санітарна експертиза м'яса, молока, яєць, риби, меду та продукції рослинного походження (овочів,фруктів). Експертиза готової продукції тваринного походження не проводиться, але обовязково ведеться контроль документації. На всю продукцію, що надійшла на дослідження, обов'язково перевіряються ветеринарні довідки та свідоцтва. Потім проводиться ветеринарно-санітарна експертиза продукції: органолептична оцінка і лабораторні дослідження.

Експертиза м'яса та м'ясопродуктів здійснюється згідно «Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин, ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясопродуктів». В період проходження практики проводила ветеринарно-санітарну експертизу свинних туш. До туші мають бути додані голова та внутрішні органи. Експертиза туш свиней включала в себе органолептичне дослідження та проведення трихінелоскопії. При огляді туші першочергово досліджувалися лімфатичні вузли: заглоткові та підщелепові. Потім робила 2 поздовжні розрізи жувальних м'язів з зовнішньої сторони та 1 розріз з внутрішньої для виявлення цистицеркозу.

Внутрішні органи досліджувала в певній послідовності. Досліджуючи селезінку, звертала увагу на її розмір, форму, наявність крововиливів, консистенцію, наявність зіскобу при розрізі. Легені оглядала, в разі виявлення зміни кольору легень на розрізі досліджувала паренхіму, ретельно промацували легені на наявність потовщень. При дослідженні серця спочатку оглядала серцеву сорочку, далі робила поздовжні розрізи порожнин серця не пошкоджуючи цілісності органу, при цьому досліджували м'язи серця на наявність паразитичних уражень та уражень інфекційного характеру. При дослідженні печінки оглядом визначала її колір, розмір, форму, консистенцію та наявність ехінококових міхурів. Нирки також оцінювала органолептично, визначала колір, форму, наявність уражень. На розрізі звертала увагу на чіткість розмежування шарів нирки, робила зіскоб.

Проводила дослідження м'яса пробою варки та реакцією на пероксидазу. Після повного дослідження на продукцію накладається клеймо і з цього часу відповідальність за її якість несе ветеринарний лікар. У разі виявлення патології внутрішніх органів, наявності паразитичних уражень - вони негайно мають бути вилучені з продажу і утилізовані.

При дослідженні молока в першу чергу перевіряється наявність довідки, де повинна бути зазначена дата останнього дослідження тварини (тварин) на субклінічний мастит, щеплення, алергічно-діагностичні проби та інші дослідження передбачені ветеринарним законодавством. Довідка видається на один місяць. Проводила дослідження молока: органолептично, на чистоту та наявність домішок, визначала густину, жирність та кислотність, ставила пробу на дослідження вмісту крохмалю та пробу з Мастидином на субклінічний мастит. Творог та сметану досліджувала органолептично, визначала кислотність та можливу фальсифікацію.

Овочі та фрукти підлягали органолептичній оцінці та визначенню вмісту нітратів. Досліджувала курячі яйця органолептично, визначала їх масу (категорійність), проводила овоскопію.

Перелік проведених досліджень подуктів тваринного та рослинного походження представлені в таблиці 7.

Таблиця 7. Ветеринарно-санітарна експертиза продукції.

Найменування продукції	Види досліджень	Кількість проб	Виявлені невідповідності вет.сан нормам	Норма
Молоко	Органолептика Кислотність Питома вага Проба на мастит Фальсифікація	20	____	Доброякісне 16-20? Т 1,027-1,033 кг/м? Негативна

Подобные документы

• Особливості перебігу інфекційних захворювань та туберкульозу у тварин та людини

  Поняття про інфекційні хвороби, їх різновиди та класифікація. Клініко-морфологічна характеристика інфекційних захворювань. Особливості протікання туберкульозу у тварин і у людини. Застосування профілактичних та лікувальних заходів для туберкульозу.
  
  дипломная работа [5,3 M], добавлен 21.09.2010
  

• Лікування сечокам’яної хвороби у тварин

  Аналіз морфологічної характеристики сечокам’яної хвороби сільськогосподарських тварин. Вивчення етіології, патогенезу і клінічних аспектів захворювання, процесу підготовки до операції, способів фіксації тварини, знеболювання, післяопераційного догляду.
  
  реферат [852,7 K], добавлен 23.06.2011
  

• Структурно-функціональна характеристика тонкої кишки

  Загальна будова тонкої кишки. Процеси травлення в різних відділах тонкої кишки і травні ферменти. Загальна характеристика виразкової хвороби. Патологічна анатомія і симптоматика виразкового захворювання. Структурно-функціональні особливості тонкої кишки.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 05.05.2009
  

• Отодектоз

  Історія хвороби кота. Зовнішній огляд та дослідження серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої та нервової системи. Лабораторна діагностика отодекозу. Визначення хвороби, клінічні ознаки. Перебіг хвороби та патогенез, лікування та профілактика.
  
  история болезни [29,9 K], добавлен 19.10.2009
  

• Диференційна діагностика алергічних хвороб

  Шкіра - життєво важливий орган. Види шкірних хвороб у собак. Захворювання, викликані ектопаразитами, грибками, бактеріями, пов'язані з порушенням годування. Аутоімунні хвороби шкіри собак. Хвороби внутрішніх органів. Саркоптоз. Демодекоз. Дерматофітія.
  
  презентация [15,9 M], добавлен 29.03.2016
  

• Епізоотологічні данні та клінічний прояв злоякісних пухлин молочної залози у собак і кішок

  Епізоотологія і епізоотологічні особливості ураження людей і тварин злоякісними пухлинами. Частота злоякісних пухлин у собак і котів різних порід. Клінічні прояви пухлин молочних залоз у домашніх тварин. Морфологічний прояв пухлин молочної залози.
  
  дипломная работа [70,1 K], добавлен 19.08.2011
  

• Гельмінтози у дітей

  Захворювання людини та тварин, спричинені паразитичними черв'яками. Основні фактори передачі. Головні шляхи зараження. Найнебезпечніші інвазійні хвороби. Трихінельоз, аскаридоз, теніаринхоз. Проведення діагностики гельмінтозів. Заходи щодо профілактики.
  
  презентация [2,6 M], добавлен 13.02.2016
  

• Гіпертонічна хвороба

  Основні етіологічні фактори первинної гіпертонічної хвороби. Симпатична нервова система. Ренін-ангіотензин-альдостеронова системи. Клінічні симптоми гіпертонічної хвороби. Гіпертонічна ретинопатія та нефропатія. Загострення ішемічної хвороби серця.
  
  реферат [323,6 K], добавлен 19.11.2013
  

• Патологічна анатомія хромосоми-1

  Відомості про хромосому-1, характеристика хромосомних аномалій. Захворювання, спричинені мутаціями у будові хромосоми 1, шляхи їх лікування. Гомоцистенурія, синдром Елерса – Данлоса, хвороба Альцгеймера. Порушеннями психіки при патологічних аномаліях.
  
  реферат [220,7 K], добавлен 03.12.2013
  

• Походження і діяльність РНК-вірусів

  Віруси як збудники багатьох хвороб рослин і тварин. Місце вірусів у біосфері. Особливості РНК–вірусів, їх компоненти, походження, структура, модифікації. Специфіка діяльності вірусів, що містять рибонуклеїнову кислоту (РНК) та хвороби, що вони викликають.
  
  контрольная работа [47,0 K], добавлен 03.11.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам