Показники крові та сечі у вагітних жінок із гострим пієлонефритом

Кількість еритроцитів за межами норми (1200 кл/мл) була тільки на початку захворювання у жінок, які захворіли у 1 триместрі вагітності. В інших групах їх кількість зменшувалась в ході лікування, проте у всіх дослідах була у межах норми.

Кількість циліндрів також знаходилася у межах норми.

Отже, у вагітних із пієлонефритом спостерігається лейкоцитурія, яка при лікуванні зникає у 1 триместрі вагітності, у 2 знижується до показників верхньої межі фізіологічної норми і не зникає у третьому, що свідчить про більшу тривалість запального процесу у цьому триместрі.

3.4.3 Кореляційний аналіз показників кількості формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності різних строків пієлонефритом

Як показали результати досліджень, між кількістю лейкоцитів та еритроцитів у сечі вагітних жінок із ускладненням пієлонефритом у першому триместрі існує достовірний позитивний кореляційний зв'язок середнього ступеню (r = 0,642, p=0,001). Також встановлений слабкий позитивний достовірний кореляційний зв'язок між кількістю лейкоцитів та циліндрів (r = 0,483, p=0,014). У жінок з фізіологічним перебігом вагітності існує достовірний позитивний кореляційний зв'язок високого ступеню тільки між кількістю лейкоцитів та еритроцитів (r = 0,949, p=0,05).

У другому та третьому триместрах вагітності жінок із ускладненням пієлонефритом спостерігався середній позитивний достовірний кореляційний зв'язок тільки між кількістю лейкоцитів та циліндрів (r = 0,535, p = 0,018 та r = 0,576, p = 0,003).

Таким чином, наявність кореляційного зв'язку у всіх триместрах вагітності між кількістю лейкоцитів та циліндрів говорить про присутність саме лейкоцитарних циліндрів, які характерні для пієлонефриту.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

В ході написання даної роботи я дотримувалась правил техніки безпеки та охорони праці. Перед початком роботи зі мною був проведений інструктаж з охорони праці науковим керівником за інструкцією № 296 з Охорони праці та інструкцією № 62 з Пожежної безпеки.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [52].

Метою даного розділу є показати теоретичні та практичні знання з дисципліни охорони праці у галузі.

Експериментальна частина дипломної роботи складається з кількох етапів: перший - дослідження мазків периферійної крові людини, другий етап - статистичний та графічний аналіз отриманих даних за допомогою комп'ютера.

Техніка безпеки є частиною охорони праці. Під технікою безпеки розуміють сукупність технічних засобів і прийомів виконання операцій, що зводять до мінімуму ризик під час виконання роботи [53].

Метеорологічні умови робочої зони визначаються сукупністю параметрів - температури, відносної вологості, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, інтенсивності теплового випромінювання. Сукупність цих величин, характерних для конкретних виробничих умов, називається мікрокліматом.

Сполучення різних значень параметрів мікроклімату робочої зони створює ряд метеорологічних умов, що по-різному позначаються на фізіологічних процесах протікання життєвих функцій організму людини.

Нормування параметрів мікроклімату полягає у встановленні їх оптимальних або допустимих величин стосовно конкретних виробничих умов (таблиця 4.1). Воно проводиться з урахуванням таких характеристик: ступеня важкості виконуваної роботи; пори року; кількості надлишкового тепла, що надходить у робочу зону від устаткування (ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень).

Оптимальні умови мікроклімату - таке сполучення параметрів метеорологічних умов на робочому місці, що при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечує збереження нормального функціонування організму без перенапруження роботи механізму терморегуляції працюючого.

Допустимі мікрокліматичні умови - сполучення параметрів мікроклімату, що при тривалому й систематичному впливі на людину може викликати минаючі чи такі, що швидко нормалізуються, зміни функціонального і теплового стану організму. При цьому не відбувається порушення здоров'я працюючого, однак можливе додаткове короткочасне напруження в роботі механізму терморегуляції [54].

Таблиця 4.1 - Значення параметрів мікроклімату в лабораторії [54]

Період року	Оптимальні значення параметрів
	t, ?C	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	22 - 24	40-60	0,2
Холодний	21 - 23	40-60	0,1

Оптимальним в лабораторії вважають атмосферний тиск 760 мм.рт.ст [55].

За ГОСТом 12.1.005-88 та СН 245-71 нормуються гранично допустимі концентрації (ГДК) різного пилу в робочій зоні. ГДК пилу різного походження коливається від 1 до 10 мг/м3.

Для підтримання в приміщеннях нормальних параметрів товітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаштовують вентиляцію.

Санітарно-гігієнічне призначення вентиляції полягає в підтриманні в приміщеннях параметрів повітряного середовища, яке відповідало б вимогам Сніп 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря», а токож ГОСТ 12.1.005-8 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».

Технологічне призначення вентиляції полягає в забезпеченні в приміщенях чистоти, температури, відносної вологості, швидкості руху повітря, виходячи з особливостей технологічного процесу і умов збереження предметів, апаратів, приладів [55].

Лабораторні приміщення повинні добре вентилюватися: мати припливно-витяжну вентиляцію і витяжні шафи. Лабораторія обов'язково забезпечується водопроводом, каналізацією, центральним опаленням [56].

Освітлення - використання світлової енергії сонця та штучного світла для забезпечення нормального зорового сприйняття. Світло необхідно для збереження здоров'я та для підтримки високої продуктивності праці.

При виконанні роботи використовувалось природне та штучне освітлення. Природне - створюється природними джерелами - сонячними променями. Штучне - створюється електроприладами. Відповідно до норми освітлення повинно бути 400 лк, але можуть бути і зміни цього показника в залежності від роботи.

Природне та штучне освітлення лабораторії повинно відповідати вимогам СНІП 11-4-79.

Основним небезпечним фактором при виконанні роботи була можливість інфікування при роботі зі зразками крові, тому виконувались обов'язкові умови роботи в лабораторії: змінний одяг, закритий халат, шапочка, маска, гумові рукавички. Відпрацьований матеріал, що застосовувалася для дослідження посуд, поверхня лабораторного столу обробляються дезінфікуючими розчинами [56].

При роботі в лабораторії необхідна наявність другої особи для надання допомоги при нещасних випадках. Працювати у лабораторії треба у зручному одязі, який не стримує рух.

При проведенні дослідів у лабораторії застосовується хімічний посуд: загального і спеціального призначення, зокрема мірний. Дуже часто використовуються пробірки.

Неприпустимо, щоб пробірка була наповнена до країв, щоб уникнути вихлюпування і попадання рідин на шкіру експериментатора. Зовсім неприпустимо закривати пробірку пальцем і струшувати її в такому виді, оскільки можна зашкодити шкіру пальця чи одержати опік.

При нагріванні відкритий кінець пробірки повинен бути звернений убік від працюючого і від сусідів по столу, щоб уникнути попадання на шкіру чи в очі випадково виплеснутої рідини.

При митті посуду треба стежити за тим, щоб йорж не вдарявся об дно і стінки посуду, тому що так можна вибити дно чи проломити стінку і поранитися.

У раковину не можна виливати і викидати концентровані розчини кислот і лугів, що сильно пахнуть, та отруйні речовини, і т.п. При виливанні в раковину таких речовин можливе їхнє випаровування й отруєння повітря лабораторії. Концентровані кислоти і луги необхідно попередньо сильно розбавити чи нейтралізувати, щоб уникнути руйнування каналізаційної мережі.

У лабораторії передбачена безпечна робота з хімічними реактивами.

Для запобігання більшості нещасних випадків у лабораторії зберігається лише мінімальна кількість потрібних у роботі реактивів [56].

При проведенні досліджень використовувався світловий мікроскоп. З метою уникнення перенавантаження очей, що може привести до погіршення гостроти зору, протягом роботи робились перерви для відпочинку.

Одягти спецодяг і отримати дозвіл на виконання роботи. Перевірити захисне заземлення (занулення). Упевнитись в наявності засобів гасіння вогню і надання першої допомоги. Перед початком роботи уважно ознайомитись із завданням, правилами безпеки робіт, обладнанням, матеріалами та інструментом .

Під час проведення експериментальних та дослідницьких робіт, що пов'язані з використанням високих напруг, хімічних реактивів, газів, необхідно проводити спеціальний інструктаж студентів, що приймають участь в досліді та обов'язково реєструвати інструктаж у відповідних журналах.

Забороняється вмикати чи вимикати електричну мережу, або прилади без дозволу керівника або лаборанта.

Забороняється заставляти своє робоче місце обладнанням, яке не використовується під час роботи.

Під час виконання завдання забороняється ходити по лабораторії, якщо в цьому не має потреби.

Не дозволяється залишатись працювати в лабораторії одному. Обов'язкова присутність в лабораторії іншої людини необхідна для того, щоб можна було своєчасно надати першу медичну допомогу у разі нещасного випадку.

Забороняється знаходитись в лабораторії у верхньому одязі.

Хімічні реакції необхідно виконувати з такою кількістю та концентрацією, в такому посуді та приладах і в тих умовах, як це вказано у відповідних інструкціях.

У разі непередбаченої ситуації необхідно припинити роботу та довести до відома керівника, викладача або лаборанта.

Забороняється проведення досліджень у брудному посуді.

Забороняється аналізувати будь-які речовини на смак, нюх, а також пити воду з хімічного посуду, так як більшість речовин, що використовуються - отруйні.

Всі прилади, в яких це передбачено, повинні бути заземлені.

У разі виникнення напруги на корпусах використаного обладнання, вимкнути мережу чи прилад і повідомити керівника робіт. З метою запобігання загорання електропроводки слідкувати за цілістю ізоляції, а в разі її пошкодження - ізолювати пошкоджену ділянку.Для живлення електроприладів використовувати електропровідники які дозволяють проводити необхідний для живлення струм. Для живлення електроприладів використовувати електропровідники які дозволяють проводити необхідний для живлення струм. Забороняється користуватися несправними приладами. Електронагрівальні прилади слід ставити на вогнетривку основу, та обов'язково заземлити.

Утримання та використання в лабораторії кислот, горючих рідин, газів і інших матеріалів, що являють собою небезпеку не повинно перевищувати добових норм.

В лабораторії палити заборонено [56].

Після закінчення робіт керівник або лаборант обов'язково оглядає приміщення, вимикає електроживлення.

Відповідальному за техніку безпеку лабораторії необхідно слідкувати за справністю та своєчасною перезарядкою вогнегасників.

Працівник може відмовитись від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація, що небезпечна для його життя чи здоров'я, або оточуючих його людей .

При виникненні аварійної ситуації треба ізолювати джерело виникнення її та покликати на допомогу керівника робіт чи лаборанта.

При необхідності гасіння пожежі. Знати місце знаходження засобів пожежегасіння, використати вуглекислотний або порошковий вогнегасники.

Про виникнення аварійної ситуації повідомити керівника підрозділу.

Уміти надати першу допомогу при виникнення екстремальних ситуацій [56].

При роботі в лабораторії можуть виникати травми різного характеру. Будь-яку рану очищують від забруднення, змазують краї настойкою йоду, дезінфікують 3% розчином перекису водню, накладають стерильну пов'язку.

Можуть виникати термічні опіки 1-го, 2-го і навіть 3-го та 4-го ступенів. Допомога при термічних опіках 1-го, 2-го ступеня: швидко припинити дію високої температури. Для цього потрібно відразу після евакуації потерпілого із зони ураження облити місце опіку холодною водою. Потім необхідно зняти обгорілі шматки одягу, обробити обпечену поверхню теплою водою з милом, 96% спиртом та накласти пов'язку з проти опіковою маззю. Для знеболювання дають 1-2 таблетки кетанолу. Після цього потерпілого доставляють в опікове відділення.

Хімічні опіки виникають при потраплянні на шкіру розчинів концентрованих кислот, лугів і солей деяких важких металів. При хімічних опіках одяг, змочений хімічною рідиною, негайно видаляють; уражену ділянку поливають великою кількістю проточної води впродовж 10-15 хвилин; приступають до нейтралізації: при опіках кислотами використовують 4% розчин соди, а при опіках лугами - слабкий розчин оцтової або лимонної кислот, якими змочують серветки і накладають на поверхню опіку [57].

При роботі з кров'ю можливе її потраплянні на шкіру, одяг та слизові оболонки. При потраплянні крові на халат, потрібно його зняти і змочити у дезінфікуючому розчині на 1 годину. Такими дезінфікуючими розчинами можуть бути 0,5% розчин хлорантоїну, 0,5% розчин дезактину, 0,05% розчин бактоліну. Якщо кров потрапила на шкіру, потрібно обробити уражену ділянку одним із дезінфікантів - це можуть бути 70% спирт, 3% розчин перекису водню, 5% розчин йоду. Потім промивають шкіру двократно під проточною водою з милом, висушують стерильним рушником і знову обробляють дезінфікатором. При потраплянні крові на слизові оболонки очей потрібно промити очі великою кількістю води і закапати 30% розчином альбуциду, якщо ж кров потрапила на слизові оболонки ротової порожнини, потрібно прополоскати рот 70% розчином спирту [56].

При електротравмах потерпілого слід звільнити від джерела струму. Для зупинки дії струму треба повернути вимикач, вимкнути рубильник або вивернути пробки на щитку. Якщо це неможливо, то звільнити потерпілого від електропроводу, одягнувши гумові рукавички або обмотавши руки шовковою тканиною, а також користуючись сухою дерев'яною палкою. Ні в якому разі не можна торкатися потерпілого голими руками. При відсутності ознак життя після звільнення потерпілого від дії електричного струму потрібно провести реанімаційні заходи. При наявності ознак життя необхідно накласти потерпілому асептичні пов'язки на ділянки з опіками і доставити потерпілого в лікарню [56].

При виникненні пожежі, в першу чергу, дії повинні бути спрямовані на забезпечення безпеки та евакуації людей. При виявленні пожежі необхідно вимкнути від енергопостачання прилади та обладнання; приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежегасіння, а при неможливості здійснення даних дій, вийти із приміщення, щільно зачинити за собою двері та вікна, щоб запобігти швидкому поширенню вогню. Негайно викликати пожежну охорону.

У лабораторії наявні первинні засоби для гасіння пожеж:

порошковий вогнегасник, що розташований у лабораторії біля дверей;

ящик з піском та совком;

покривало з вогнестійкого матеріалу.

До всіх засобів пожежегасіння забезпечено вільний доступ.

При виникненні пожежі можливе отруєння угарним газом через несправну витяжку. При цьому потерпілого необхідно винести на свіже повітря. Якщо потерпілий не дихає самостійно, необхідно провести штучне дихання, а при зупинці серця, його непрямий масаж. Швидко доставити потерпілого в реанімаційне відділення .

Обробка результатів досліджень проводилася з застосуванням комп'ютерної техніки. При роботі з комп'ютером необхідно дотримуватися деяких правил, що забезпечать тривалу експлуатацію комп'ютера та зведуть до мінімуму шкідливий вплив деяких факторів на організм працюючого.

Робота на комп'ютері пов'язана з навантаженням на зір та опорно-руховий апарат. Вплив на зір апаратура здійснює через такі фактори, як яскравість зображення, колір, відповідність символів, відстань між рядками, стійкість зображення.

До роботи на комп'ютері допускаються особи, що пройшли навчання та інструктаж з охорони праці. Усі особи, що працюють на комп'ютері, повинні знати міри захисту та прийоми надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.

Вмикання комп'ютерів до електричної мережі здійснюється тільки через спеціально встановлені електричні розетки або вилки із заземленням. Підключення комп'ютера дротом без вилки забороняється.

Перед початком роботи треба видалити пил з екрану, перевірити захисне заземлення, упевнитись у наявності засобів гасіння вогню.

Відстань від очей користувача до екрану дисплея повинна становити 50 - 70 см. Переважним є розташування площі екрана перпендикулярно до лінії зору користувача. Руки користувача повинні розташовуватися на робочому столі в горизонтальному положенні, або злегка нахилені. Необхідна гарна опора для спини та сідниць.

Необхідно передбачити дотримання регламентованих перерв, активне їх проведення, регулярне заняття виробничою гімнастикою, рівномірне розподілення завдань.

Різні види робіт вимагають різного підходу в організації перерв. Для робіт, що використовуються з великим навантаженням рекомендується 10-15 хв. через кожні 2 години. Кількість мікро пауз (тривалість 2 хв.) повинна регулюватися індивідуально.

Організація робочого місця: клавіатура розташована на оптимальній висоті, і має підставку для рук, що підвищує зручність роботи та не спричиняє порушень кровообігу кінцівок. Крісло збудовано з урахуванням анатомії людини, і забезпечує нормальний кровообіг нижніх кінцівок.

Після кожних двох годин роботи влаштовувалась перерва в роботі (10-15 хвилин), під час якої виконувались гімнастичні вправи для зняття напруження з м'язів та спеціальні вправи для зняття зорової втоми .

Таким чином, знання правил техніки безпеки дозволило мені уникнути травмування під час виконання дипломної роботи.

ВИСНОВКИ

При фізіологічному перебігу вагітності відсутній вплив строку вагітності на показники вмісту гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів та складових лейкограми; у сечі відсутній білок, кількість еритроцитів не перевищує 3-4, лейкоцитів - 5-6 клітин.

При ускладненні вагітності гострим пієлонефритом у першому триместрі при надходженні жінок у стаціонар в їх сечі визначається значна піурия (вміст лейкоцитів складав 27,6 ±7,6 х 102 кл/мл) та гематурія (вміст еритроцитів складав 2,0±0,78 х102). У крові спостерігається незначний лейкоцитоз за рахунок сегментоядерних нейтрофілів та еозинофілів і виражена лімфопенія. За час перебування у стаціонарі вміст всіх субпопуляцій лейкоцитів увійшов у межі контролю.

При ускладнення вагітності гострим пієлонефритом у другому триместрі при надходженні жінок у стаціонар в сечі визначалась виражена піурия (вміст лейкоцитів складав 51,7 ± 16,9 х 102 кл/мл ) та гематурія (вміст еритроцитів складав 3,3±0,88 х102), циліндри. У крові спостерігається лейкоцитоз за рахунок сегментоядерних нейтрофілів, виражена лімфопенія та моноцитопенія. За час перебування у стаціонарі зменшились прояви враження нирок, але показники крові практично не змінились.

При ускладненні вагітності гострим пієлонефритом у третьому триместрі при надходженні жінок у стаціонар в сечі визначались піурия (вміст лейкоцитів складав 21,5 ± 3,5 х 102 кл/мл ) та гематурія (вміст еритроцитів дорівнювався 1,86±0,3 х102), циліндри. У крові спостерігається лейкоцитоз за рахунок сегментоядерних нейтрофілів та лімфопенія. За час перебування у стаціонарі дещо знизились показники сечі, вміст еритроцитів, Hb, лейкоцитів, ШОЕ, сегментоядерних нейтрофілів та лімфоцитів.

Ступень вираженості клініко-лабораторних показників сечі та крові жінок, вагітність яких ускладнена гострим пієлонефритом, визначаються строком гестації; найбільші зміни характерні для другого триместра вагітності.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Отримані результати можна практично використовувати при подальшому прицільному лікуванні вагітних жінок, хворих на пієлонефрит. Комплексний аналіз клініко-лабораторних показників дозволяє визначити тенденцію розвитку захворювання, прогнозувати його перебіг і виникнення ускладнень, а отже і оптимальну лікувальну тактику.

Скоординувати науково-практичну діяльність в цій галузі, для чого необхідне створення Українського нефрологічного Центру.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Нечипоренко Н.А.Акушерская и гинекологическая урология: Состояние проблемы и перспективы развития /Н.А. Нечипоренко // Журнал Гродненского медицинского университета. - 2006. - №2(14). - с.3 - 6.

Никонов А.П. Инфекции мочевыводящих путей и беременность / А.П. Никонов, О.Р. Асцатурова, В.А. Каптильный // Гинекология.- 2007. - 9 (1). Www. Consilium - medicum.com.

Аляев Ю.Г. Современные аспекты диагностики и лечения гестационного пиелонефрита / Ю.Г. Аляев, М.А. Газмиев, Д.В. Еникеев // Урология. - 2008. -№ 1. - C. 3 - 6.

Hooton T. M. Recurrent urinary tract infection in women / T. M. Hooton // Int. J. Antimicrob. Agents. - 2001. - Vol. 17. - P. 259-268.

Принципы диагностики и терапии (формулярнаясистема) инфекции мочевыводящих путей у беременных и родильниц / [Б. Л. Гуртовой, А. И. Емельянова, А. Б. Погорелова и др.] // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 3. - С. 3-8.

Новикова Н. В. Особенности клеточного звена иммунологического статуса у беременных с хроническим пиелонефритом / Н. В. Новикова, Г. В. Чижова, Т. Ф. Боровская // Вестник перинатологии, акушерства и гинекологии. - 2000. - Вып. 7. - С. 113-115.

Довлатян А. А. Интенсивная терапия при осложненных формах гнойного пиелонефрита беременных / А. А. Довлатян // Урология. - 2008. - № 2. - С. 10-14.

Пиелонефрит и беременность: этиология, патогенез, классификация, клиническая картина, перинатальные осложнения / [И. Г. Никольская, Т. Г. Тареева, А. В. Микаэлян и др.] // Рос. вестник акушера - гинеколога. - 2003. - № 2. - С. 34-36.

Сафронова Л. А. Пиелонефрит и беременность/ Л. А. Сафронова // Русский медицинский журнал. -2000. - Т. 8, № 18. - С. 78 - 81.

Антошина Н. Л. Хронический пиелонефрит и беременность: этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение / Н. Л. Антошина, С. И. Михалевич // Медицинские новости.- 2006. - № 2.- С. 24 - 33.

Беременность и роды при заболеваниях мочевыводящих органов / Н. В. Орджоникидзе, А. И. Емельнова, В. О. Панов [и др.]. - М., 2009. - С. 131-135.

Елманов И.В. Острый гестационный пиелонефрит / И.В. Елманов //Урология и нефрология.- 1999. - С.49 - 53.

Шехтман М.М. Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных / М.М. Шехтман - М.: «Триада». - 1999. - 816 с.

Баев О. Р. Значение исследования почечной гемодинамики при лечении беременных с пиелонефритом / О. Р., Баев, А. А Лебедский-Тамбиев // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2007. Т. 6, № 2. С. 5-10.

Вандер А. Физиология почек / А. Вандер / Пер. с англ. - СПб., 2000. - 252 с.

Гуртовой Б. Л. Применение антибиотиков в акушерстве и гинекологии / Б. Л. Гуртовой, В. И., Кулаков, С. Д. Воропаева / М., 2004. - 176 с.

Храйчик Д. Е. Секреты нефрологи / Храйчик Д. Е., Седор Д. Р., Ганц М. Б. СПб.- М.:Медицина, 2001. - 303 с.

Яковлев С. В. Практические рекомендации Американского общества по диагностике и лечению бессимптомной бактериурии у взрослых / С. В. Яковлев, В. С. Яковлев // Consilium medicum. 2005. - T. 7, № 7. - С. 524-526.

Митюшкина Т. А. Проблемы инфекции мочевыводящих путей у женщин (обзор литературы) / Т. А. Митюшкина // Гинекология. -2002.- Т. 4, № 4. - С. 196-198.

Уварова Е. В. Влагалище как микроэкосистема в норме и при воспалительных процесах гениталий различной этиологии / Е. В. Уварова, Ф. Ш. Султанова // Гинекология. - 2002. - № 4. - С. 189-195.

Мальцева Л. И. Особенности течения пиелонефрита у беременных женщин при урогенитальной микоплазменной и хламидийной инфекции / Л. И. Мальцева, Железова М. Е., Музеева Л. Ф. // Сб. матер. II cъезда нефрологов России. М., 1999. - С. 1822-1823.

Яковлев С. В. Современные подходы к антибактериальной терапии инфекций мочевыводящих путей / Яковлев С. В. //Consilium medicum. - 2001. - № 7. - С. 300-306.

Акопян Т. Э ., Анкирская А. С., Тютюнник В. Л. Бактериальный вагиноз и беременность / Т. Э. Акопян, А. С. Анкирская, В. Л. Тютюнник // Контрацепция и здоровье женщины. - 1999. - № 2. С. 17-21.

Шехтман М. М.Гестационный пиелонефрит/ М. М. Шехтман, З. П. Гращенкова // Заболевания почек и беременность. М.: Медицина, 1980. С. 78-110.

Millar L. K. Uterine contraction frequency during treatment of pyelonephritis in pregnancy and subsequent in risk of preterm birth / L. K. Millar, L. Debuque, D. A. Wing // J. Perinatol. Medic. - 2003. - Vol. 31, № 1. - P. 41-46.

Delzell J. E. Jr, Lefevre M. L. Urinary tract infections during pregnancy /J. E. Jr./ Delzell, M. L. Lefevre // Amer. Fam. Physician. - 2000. - Vol. 61. № 3. - P.713-721.

Micelyte S. Hydronephrosis in pregnancy: importance ofurologic actions and their volum / S. Micelyte, G. Glinskis, Z. Cekauskas, V. Dasevicius // Medicina (Kaunas). - 2002. - Vol. 38, Suppl. 1.- P. 22-29.

Принципы диагностики и терапии (формулярная система) инфекции мочевыводящих путей у беременных и родильниц / [Б. Л. Гуртовой, А. И. Емельянова, А. Б. Погорелова и др.] // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 3. - С. 3-8.

Новикова Н. В., Чижова Г. В., Боровская Т. Ф. Особенности клеточного звена иммунологического статуса у беременных с хроническим пиелонефритом / Н. В. Новикова, Г. В. Чижова, Т. Ф. Боровская // Вестник перинатологии, акушерства и гинекологии. - 2000.- Вып. 7. - С. 113-115.

Акушерство / [Г. М. Савельева, Р. И. Шалина, Л. Г. Сичинава и др.]. М.: Геотар-Медиа, 2011.- С. 337-359.

Гориловский Л. М., Лахно Д. А. Хронический пиелонефрит/ Л. М. Гориловский, Д. А. Лахно // Амбулаторная хирургия. - 2003. -№ 4 (12). - С. 3-55.

Айламазян Э . К. Неотложная помощь при экстремальных состояниях в акушерской практике/ Э К.. Айламазян.- СПб. СпецЛит.- 2007. - С. 275-284.

Довлатян А. А. Интенсивная терапия при осложненных формах гнойного пиелонефрита беременных/ А. А Довлатян // Урология. - 2008. - № 2. - С. 10-14.

Пиелонефрит и беременность: этиология, патогенез, классификация, клиническая картина, перинатальные осложнения / [И. Г. Никольская, Т. Г. Тареева, А. В. Микаэлян и др.]. //Рос. вестник акушера-гинеколога. - 2003. - № 2.- С. 34-36.

Effect of cytokines and growth factors on the secretion of inhibin A, activin A and follistatin by term placental villous trophoblasts in culture / [ A. Mohan, J. Asselin, I. L. Sargentet al.] // Eur. J. Endocrinol. 2001. Vol. 145, № 4. P. 505-511.

Ultrasonic diagnosis and prognosis of fetal multicystic kidney dysplasia / [W. S. Нu, J. He, Y. M. Shen et al.] // Zhonghua Yi Xue Za Zhi.- 2007. - Vol. 87, № 21.- P. 1491-1492.

Сафронова Л. А. Пиелонефрит и беременность / Л. А. Сафронова // Русский медицинский журнал.- 2000. - Т. 8, № 18. - С. 78-81.

Синякова Л. А., Белобородов В. Б. Э мпирическая антибактериальная терапия гнойного пиелонефрита / Синякова Л. А., Белобородов В. Б. // Инфекции и антимикробная терапия. - 2002. - Т. 4, № 1. - С. 24-26.

Кулаков В. И., Орджоникидзе Н. В., Тютюнник В. Л. Плацентарная недостаточность и инфекция / В. И., Кулаков, Н. В. Орджоникидзе, В. Л Тютюнник.. М.: Медицина.2004. - 494 с.

Яковлев С. В. Антибактериальная терапия обострения хронического пиелонефрита в стационаре // Consilium medicum. 2003. Т.5, № 7. С. 372-376

Шехтман М. М. Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных/ М. М Шехтман. - М.: Медицина, 1999. - С. 459-514.

Частота та фактори ризику хронізації патології нирок після перенесенного гестаційного пієлонефриту / [Медведь В.І., Ісламова О.В., Наконечна І.В. та ін. ] // Перинатологія та педіатрія. - 2001 - С.13-15.

Пиелонефрит и беременность. Этиология, патогенез, классификация, клиническая картина, перинатальные осложнения / Никольская И.Г., Тареева Т.Г., Микаелян А.В. и др. //Российский весник акушера - гинеколога. - 2003 - С.34 -36.

Принципы диагностики и терапии (формулярная система) инфекции мочевыводящих путей у беременных и родильниц / [Емельянова А.И., Гуртовой Б.Л., Погорелова А.Б. и др.] //Акушерство и гинекология. - 2003. - С.3 - 9.

Давидова І.А. Сучасні аспекти патогенетичної ролі мікробіологічних факторів у розвитку ускладнень у вагітних з пієлонефритом / І.А. Давидова //Одеський медичний журнал. - 2003. - №2 (76). - С.85 - 87.

Гриценко В.А. Экологические и медицинские аспекты симбиоза Escherichia coli и человека / В.А. Гриценко, О.В. Бухарин. //Журн. микробиол. - 2000. - № 3. - С.92- 99.

Принципы диагностики и терапии (формулярная система) инфекции мочевыводящих путей у беременных и родильниц / [Емельянова А.И., Гуртовой Б.Л., Погорелова А.Б. и др] //Акушерство и гинекология. - 2003. - № 3. - С.3 - 9.

Гресь А.А. Пиелонефрит беременных /А.А Гресь., В.Ю. Лелюк // Журнал Гродненского государственного медицинского университета.- 2002, 2(14). - С. 12-16.

Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / В.В. Меньшиков / Под ред. Меньшикова В.В. - М.: Медицина, 1987. - 368 с.

Бююль А. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей/Фхим Бююль,Петер Цёфель.- Москва-Санкт-Петербург-Киев:DiaSoft, 2002.-600.

Межгосударственные стандарты: указатель: в 6 т. / [сост. Ковальова И.В., Павлюкова В.А., ред. Иванов В.Л.,]. - Ленинград.: Леонорм, 2005. - (Серия Нормативная база предприятия). Т. 1. - 2005. - 277 с., Т. 2 - 2002. - 252 с., Т. 4 - 2002. - 256 с., Т. 5. - 2007. - 264 с., Т. 6. -2007. - 277 с.

Кодекс законів про працю України: за станом на 22 квіт. 2008 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2008 р. - 75 с. - (Бібліотека офіційних видань).

Охорона праці. Терміни та визначення основних понять: ДСТУ 2293-99. - К.: Держстандарт України, 1999. - 22 с. - (Національний стандарт України).

Кузнєцов В.А. Пожежна безпека / В.А. Кузнєцов. - Харків: Фактор, 2008. - 575 с.

Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України / [ред. Б.М. Коржика]. - Харків: ХДАМГ, 2002. - 105 с.

Ткачук К.Н. Охорона праці та промислова безпека. Навчальний посібник / [Ткачук К.Н., Халімовський М.О., Запарний В.В. та ін.]; під ред. К. Н. Ткачука і М.О. Халімовського. - [2-е вид. доповнене] - К.: Основа, 2006. - 448 с.

ДОДАТКИ

Показники лейкограми крові жінок із ускладненою пієлонефритом вагітністю у першому триместрі

P1-2<0,05; P1-3<0,05; P1-K<0,05; P2-K<0,05;P3-K<0,05.	P1-K<0,05
P1-K<0,05;P2-K<0,05	Відмінності відсутні

Показники лейкограми крові жінок із ускладненою пієлонефритом вагітністю у першому триместрі

P1-K<0,05; P2-K<0,05	Відмінності відсутні

Примітки:

1 - результати дослідження на початку лікування;

2 - результати дослідження в процесі лікування;

3 - результати дослідження напередодні виписки;

К - контроль

Показники лейкограми крові жінок із ускладненою пієлонефритом вагітністю у другому триместрі

P1,2,3-K<0,05	Відмінності відсутні
P1-K<0,05	Відмінності відсутні

Примітки:

1 - результати дослідження на початку лікування;

2 - результати дослідження в процесі лікування;

3 - результати дослідження напередодні виписки;

К - контроль

Показники лейкограми крові жінок із ускладненою пієлонефритом вагітністю у другому триместрі

P1-K<0,05	P1-K<0,05

Примітки:

1 - результати дослідження на початку лікування;

2 - результати дослідження в процесі лікування;

3 - результати дослідження напередодні виписки;

К - контроль

Показники лейкограми крові жінок із ускладненою пієлонефритом вагітністю у третьому триместрі

P1,2,3 < 0,05	Відмінності відсутні
P1,2,3 < 0,05	Відмінності відсутні

Примітки:

1 - результати дослідження на початку лікування;

2 - результати дослідження в процесі лікування;

3 - результати дослідження напередодні виписки;

К - контроль

Показники лейкограми крові жінок із ускладненою пієлонефритом вагітністю у третьому триместрі

P1,2,3 < 0,05	P3-4 < 0,05

Примітки:

1 - результати дослідження на початку лікування;

2 - результати дослідження в процесі лікування;

3 - результати дослідження напередодні виписки;

К - контроль

Показники ШОЕ при ускладненні вагітності різного строку пієлонефритом

P1,2-K < 0,05	P1,2,3-K < 0,05
P1,2,3 - K < 0,05

Примітки:

1 - результати дослідження на початку лікування;

2 - результати дослідження в процесі лікування;

3 - результати дослідження напередодні виписки;

К - контроль

Лабораторні показники сечі жінок, вагітність яких на першому триместрі ускладнилась гострим захворюванням нирок

P1,2-К < 0,05	P1,2-K<0,05
	Циліндри сечі визначали як одиничні у полі зору.
P1,2-К < 0,05

Примітки:

1 - результати дослідження на початку лікування;

2 - результати дослідження в процесі лікування;

3 - результати дослідження напередодні виписки;

К - контроль

Кількість формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності у першому триместрі гострим пієлонефритом

P1,2-K < 0,05	P1-K < 0,05
P1,2,3 - K > 0,05

Примітки:

1 - результати дослідження на початку лікування;

2 - результати дослідження в процесі лікування;

3 - результати дослідження напередодні виписки;

К - контроль

Кількість формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності у другому триместрі гострим пієлонефритом

P1,2-K > 0,05	P1,2,3-K > 0,05
P1,2,3 - K > 0,05

Примітки:

1 - результати дослідження на початку лікування;

2 - результати дослідження в процесі лікування;

3 - результати дослідження напередодні виписки;

К - контроль

Кількість формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності у третьому триместрі гострим пієлонефритом

P1,2-K < 0,05	P1,2,3-K > 0,05
P1,2,3 - K > 0,05

Примітки:

1 - результати дослідження на початку лікування;

2 - результати дослідження в процесі лікування;

3 - результати дослідження напередодні виписки;

К - контроль

Размещено на Allbest.ru