Біологічно активні харчові добавки

Поняття, класифікація, склад і особливості виготовлення біологічно активних харчових добавок. Лікарські рослинні компоненти і загальні принципи терапії, особливості їх використанні у клінічній практиці. Стандартизація продукції за змістом діючих речовин.

Рубрика Медицина
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.03.2015
Размер файла 2,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Вживання великих доз вітамінів викликає істотне порушення в обміні зазначених мікроелементів. Зазначене вище дає підставу для припущення, що тривале використання вітамінних добавок без певного забезпечення організму мікроелементами може привести до вичерпання їх запасів і спричинити серйозні порушення обміну нутрієнтів з усіма витікаючими з цього наслідками. У зв'язку з цим, особливе місце в раціонах харчування відводиться фруктам, овочам, ягодам, зерновим, бобовим та ін. культурам. У своєму складі вони містять крім вітамінів також макро- і мікроелементи. В результаті аналізу коливань деяких показників харчової цінності раціонів було встановлено, що зниження надходження вітамінів А, В1, В2, В3, B6, PP та ін. достовірно корелює зі зменшенням вмісту в раціоні кальцію, магнію, фосфору, заліза, марганцю, цинку і кобальту. Тому певні співвідношення вітамінів і мінеральних речовин в рослинній їжі є підставою для твердження, що природні вітаміноносії мають більшу профілактичну і лікувальну ефективність, ніж синтетичні вітамінні препарати, що не містять мікроелементів. Для оцінки оптимальності хімічного складу раціону харчування та його збалансованості лікар у своїй практичній діяльності повинен керуватись наказом МОЗ України № 272 від 18.11.1999 р. «Про затвердження норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії».

Наступний принцип, що заслуговує на увагу - це принцип комбінування. Він полягає в тому, що на початку захворювання рекомендуються БАДи до їжі із загально-зміцнювальною напрямленістю. При подальшому розвитку або загостренні хронічного захворювання БАД комбінуються із специфічними сильнодіючими засобами і методами лікування.

Так, наприклад, у хворих на залізодефіцитну анемію аліментарного генезу досить часто спостерігається виразність С-вітамінної недостатності. Дефіцит аскорбінової кислоти, у свою чергу, погіршує абсорбцію заліза, внаслідок чого розвивається хибне коло. Крім того, доведено, що обмін заліза в організмі тісно пов'язаний з іншими вітамінами і зокрема групи В. Аскорбінова кислота також сприяє підтримці нормального рівня міді, марганцю і цинку у внутрішніх органах. Це необхідно враховувати при складанні раціонів харчування як для здорових, так і для хворих осіб.

Для повного системного підходу до використання БАД слід враховуватибіо-ритмологічний принципїх вживання.

Результати багаточисельних досліджень свідчать, що існує залежність між фармакокінетикою речовин, чутливістю біосистеми та біологічними ритмами людини. Так, існує чіткий добовий ритм функціональної активності ренін-альдостеронової системи з максимумом у нічні і ранні години. Установлено, що у хворих з серцево-судинною недостатністю максимальний діурез при вживанні сечогінних препаратів спостерігається на 10 годину ранку, найбільше виділення калію сечею при вживанні діуретинів - на 17 годину, а натрію - на 13 годину. Тому більша ефективність БАДів, що діють на функції серцево-судинної системи, проявляється при призначенні їх у другій половині дня та вечірній час.

На сьогодні також виявлено, що більш висока ефективність стимуляторів центральної нервової системи проявляється в денний час, заспокоювальних, бактеріцидних і бактеріостатичних засобів - у вечірній час. Відомі і сезонні коливання в застосуванні стимуляторів ЦНС. Адаптогени (женьшень, елеутерокок, золотий корінь та ін.) найбільш ефективні восени та взимку, а у весняно-літній період можливий ефект, протилежний очікуваному.

Глюкокортикоїди більш ефективні навесні, а снотворні - восени і взимку. Режим харчування також має значний вплив на різні функції організму і є ефективним синхронізатором ритмів метаболічних процесів, впливає на чутливість організму до лікарських препаратів. Кількість утилізованих калорій залежить від часу вживання їжі. При стандартизованому за енергетичною цінністю і складом раціоні вживання їжі 1 раз на день вранці сприяє зниженню маси тіла, а у вечірній час, навпаки, до її підвищення.

Висновок

Біологічно активні добавки - дуже важлива і корисна складова здорового способу життя, що дозволяє при грамотному використанні уникнути багатьох проблем зі здоров'ям або зменшити їх вираженість. Чималу роль у цьому відіграє широке застосування лікарських рослин в якості компонентів БАД.

Рослинна сировина є не тільки джерелом мікронутрієнтів, а й містить часто цілий комплекс фармакологічно активних речовин. Їх співвідношення і дозування обумовлюють м'який, тривалий ефект і відсутність побічних ефектів при тривалому застосуванні.

Основні проблеми використання лікарських рослин у виробництві біодобавок:

- Розробка рецептури БАД з урахуванням взаємодії компонентів

- Забезпечення належної якості вихідної сировини

- Стандартизація готової продукції за змістом діючих речовин

Важливо пам'ятати, що БАД - це не ліки. Вони не роблять терапевтичного ефекту на організм. Основна їх роль - заповнення нестачі поживних речовин і мікронутрієнтів в організмі.

Основною проблемою БАД на сьогоднішній день є питання забезпечення їх належної якості. Основні напрямки його рішення - посилення контролю на всіх етапах виробництва і реалізації. Також дуже важливим є проведення науково-дослідних робіт, клінічних випробувань БАД. Ще одна актуальна проблема - навчання медичних працівників в області нутриціології. Мені здається, що вирішення цих проблемних питань зробить використання БАД буде безпечним і ефективним.

Список використаної літератури

1) Булдаков А.С. Пищевые добавки. Справочник. / Санкт-Петербург, 1996.

2) Княжев В. Концепция здорового питания / Медицинский курьер. - 1998. - №5

3) Біологічно активні добавки / Бобко О.О., Олійник О.В. // І-й Всеукраїнський зїзд екологів: міжнар. наук.-техн. конф.

4) Памуков Д.П. Аптека живої природи / Д.П. Памуков, Х.З Ахтарджієв/ Пер. з болг. Г.К. Смика, Н.П. Зубицької. - К.: Урожай, 1991.

5) Тутельян В.А. Биологически активные добавки к пище - реальный путь улучшения здоровья / Медицинский курьер. -1998. - № 4(10).

6) Товстуха Є.С. Золоті рецепти української народної медицини / Є.С. Товстуха. - К.: KM Publishing, 2010.

Додаток 1

Екстракт деревію (Ахіллан)

Додаток 2

Хвощ польвий (Уролізин)

Додаток 3

Сабельник болотяний

Курильський чай

Овес звичайний

Соняшник клубоносний (Довголіт)

Додаток 4

Манжета звичайна (Климатон)

Венорм

Додаток 5

Спіруліна

Додаток 6

Котячий кіготь

Додаток 7

Клітковина з ехінацеєю

Додаток 8

Клітковина з мареною

Додаток 9

Клітковина з сабельником

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.