Ароматерапія в комплексній реабілітації дітей, хворих на гострі респіраторно-вірусні інфекції

У зв'язку з основним завданням гімнастики - поліпшувати якість рухів - правильність і точність рухів в гімнастичних вправах повинна контролюватися руками того, хто проводить заняття (реабілітологом, батьками), або спеціальними пристосуваннями. В цьому і полягає відмінність гімнастики від усіх інших форм рухової активності дитини, заснованих на вільних рухах.

Отже, у гімнастиці, на відміну від інших видів рухової діяльності дитини, мають бути обумовлені точність і правильність рухів: руками батьків, спеціальними пристосуваннями (гімнастичне обладнання, спортивні снаряди, елементи домашньої обстановки) [25, 39].

Для того, щоб дитина сприймала гімнастику позитивно та емоційно на неї реагувала, необхідно дотримуватися наступних умов: вправи та методика повинні бути доступні, тобто відповідати віковим і функціональним можливостям дитини. Для дітей, що мають порушення психомоторного розвитку, або страждають певними захворюваннями гімнастика ще більш важлива, ніж для абсолютно здорових. Спеціальний режим рухів часто стає основним елементом комплексного лікування, найбільш ефективним засобом реабілітації [23].

Фізичні вправи, що використовуються при захворюваннях дихальної системи, розглядаються як неспецифічний подразник, що викликає загальну реакцію організму. Ця реакція реалізується шляхом впливу кори великого мозку на всі функціональні системи організму (серцево-судинну, м'язову, ендокринну, дихальний апарат та ін.). Клінічні спостереження підтверджують, що одне лише уявлення про фізичне навантаження викликає зміну гемодинаміки, газообміну, біопотенціалу м'язів, будучи своєрідним пусковим механізмом, в якому активну участь бере нервово-психічна регуляція фізіологічних процесів [50, 66].

При фізичних вправах з рефлексогенних зон шкіри, м'язів, сухожиль, суглобів виникають нервові імпульси, що йдуть по аферентних нервових волокнах у головний мозок, де вони «переробляються» і у вигляді імпульсів, що йдуть по еферентних нервових волокнах, збуджують і стимулюють рухові функції, порушені захворюванням. Доведено, що для нормальної функції головного мозку потрібен постійний приплив імпульсів з периферії (шкіри, м'язів, суглобів, легень), що стимулюють кору великого мозку, остання регулює всі функції організму [18].

Нервовий механізм впливу фізичних вправ на організм в цілому і в процесі тренування уражених систем становить особливість ЛГ і відрізняє її від інших лікувальних методів. Цінність її полягає ще й у тому, що вона активно сприяє відновленню функцій, розвитку автоматизованих рухів і утворення нових умовних рефлексів [21].

Розвиваюча гімнастика є також вкрай важливою для нормального функціонування всіх органів та систем. Але під час будь-яких порушень організм людини, а тим більше дитини, потребує більш дієвих впливів, які б сприяли поверненню до гармонійної його роботи. Так і при ГРВІ у дітей раннього віку відбувається порушення функції дихальної системи і, тим самим, інших органів і систем. Тому для нормалізації загального стану дитини, необхідно виконувати спеціальну гімнастику. Такою гімнастикою є рефлекторні дихальні вправи, які виконуються пасивно з дітьми віком до одного року. Рефлекторні дихальні вправи варто поєднувати із ЗРВ для більш ефективного процесу реабілітації, для яких, в свою чергу, використовують спеціальні предмети та снаряди. Це пояснюється тим, що діти позитивно реагують на різні пристосування і, тим самим, разом з емоційним компонентом буде стимулюватися дія фізіологічного ефекту фізичних вправ.

Емоційна реакція дитини на навантаження є результатом взаємодії дитини та реабілітолога. Тому, як для налаштування контакту, так я для більш ефективної дії ЛФК в комплекс реабілітації ми вирішили включити вправи з фітболом [30, 68].

Фітбол - це спеціальний гімнастичний м'яч для занять гімнастикою, як загально-розвиваючою, так і лікувальною. Вправи на фітболі дозволяють розслабити м'язи живота, при цьому поліпшується травлення, рідше виникають кольки. Якщо черевні м'язи розслаблені, значно поліпшується дихання, що є важливим чинником при ГРВІ. Вправи на фітболі зміцнюють і розвивають всі групи м'язів.

Комплекс вправ для дітей на фітболі сприяє зміцненню м'язів спини, особливо навколо хребта, робить хребет сильним і гнучким. За рахунок виконання фізичних вправ, як результат відбувається збільшення ЧД, що сприяє покращенню стану дихальної системи. Це є запорукою ефективної реабілітації дітей з ГРЗ [39].

Починати таку гімнастику з дитиною можна вже з місячного віку, через 40-60 хвилин після годування. Під час занять важливо розмовляти з дитиною. Якщо дитині щось не сподобалося або помітні ознаки втоми - необхідно припинити заняття [3].

Отже, лікувальна гімнастика є вкрай важливою для дітей з ГРВІ. На нашу думку при таких захворюваннях найбільш ефективними є рефлекторні дихальні вправи та вправи з фітболом. Вони сприяють покращенню функцій системи дихання, більш швидкому відновленню після перенесених респіраторних інфекцій та покращенню психоемоційного стану. Саме тому ми вирішили їх включити в комплекс реабілітації.

1.3.4 Застосування лікувального масажу

Масаж впливає на організм дитини різнобічно, виключно благотворно. Під впливом масажу зі шкіри по нервовим шляхам йдуть потоки імпульсів, які, досягаючи кори головного мозку, тонізують ЦНС, у зв'язку з чим поліпшується її основна функція - контроль над роботою всіх органів і систем. Потужний тактильний подразник, яким є масаж, в дитячому віці особливо важливий: він суттєво впливає на розвиток позитивних емоцій і становлення рухових реакцій. Погладжування, легке поплескування викликає у дитини посмішку вже в перші дні життя, коли інші подразники: зоровий (посмішка дорослого) і слуховий (мова), ще не здатні її стимулювати [9, 43].

Психологи, які вивчають розвиток мови у дітей, твердять, що перші мовні реакції (гуління) частіше виникають у відповідь на погладжування ніг, живота, в той час як інші форми спілкування з дорослим не викликають у дитини пожвавлення. Ці спостереження отримали теоретичне обґрунтування в роботах фізіологів, які свідчать, що провідні шляхи шкірного аналізатора дозрівають раніше за всіх інших (зорового, слухового) і готові вже до народження. Тому дитина перших місяців життя найбільш чутлива до впливу через шкіру, дотик викликає не тільки емоційні, але і певні рухові реакції. Мозок людини росте і розвивається виключно завдяки його використанню, чим частіше використовуються чутливі і рухові закінчення мозку в даний час, тим більший обсяг займає мозок в процесі свого росту, в цьому сенсі ріст мозку нічим не відрізняється від росту м'язів [2, 19].

У дитячому масажі використовуються всі прийоми класичного масажу: погладжування, розтирання, розминання, вібрація, прийоми точкового масажу. Кожний прийом масажу по різному впливає на нервову систему: погладжування, м'яке розтирання і розминання посилюють гальмівні процеси - заспокоюють нервову систему; переривчаста вібрація і пощипування надають збудливу дію. Крім того, масаж діє безпосередньо на ті органи і системи, які розташовані ближче до шкіри: це перш за все лімфатична система. Масаж активно впливає на лімфообіг, прискорюючи тік лімфи і тим самим сприяючи звільненню тканин від продуктів обміну, тому стомлені м'язи при масажі відпочивають швидше, ніж при повному спокої. Під впливом масажу периферична капілярна сітка розширюється, що проявляється почервонінням шкіри. Приплив крові до ділянки, яка масується, забезпечує сприятливі умови для живлення і оздоровлення шкіри: вона стає рожевою, блискучою, еластичною [39, 55].

Прийоми масажу по різному впливають і на м'язи: погладжування, розтирання, розминання викликає розслаблення м'язів, переривчаста вібрація і пощипування - скорочення [12].

При проведенні масажу необхідно пам'ятати, що у дітей шкіра в перші місяці суха, тонка, легковразлива, тому спочатку прийоми масажу повинні бути щадними (погладжування), потім поступово можна вводити й інші: розтирання, легкі ударні прийоми, розминання; повільно наростає інтенсивність і тривалість процедури. Під час масажу тіло дитини повинне знаходитися в горизонтальному положенні (лежачи), а при масажі кінцівок - їх слід утримувати в стані легкого напівзгинання. При масажі ніг слід уникати поштовхів в колінні суглоби, обходячи колінну чашечку зовні, і не зачіпати передню поверхню гомілки. При масажі живота необхідно щадити область печінки (праве підребер'я) і не зачіпати статевих органів, при поплескуванні спини необхідно обходити область нирок (поперек) [74, 76].

Масаж для дітей до року і, особливо, в перші місяці цінний тим, що надає заспокійливу дію, сприяючи глибокому сну і зберігаючи нервову енергію. Краще за все лікувальний масаж проводити разом з ЛГ. Тривалість сеансу масажу у поєднанні з ЛГ до двомісячного віку дитини не перевищує 10 хвилин. З трьох місяців час масажу збільшують до 15-20 хвилин, а для дітей до року збільшується поступово до 30 хвилин [23].

При ГРВІ у дітей року найбільшу увагу приділяють загальному та точковому масажу.

Точковий масаж - один з найдавніших методів лікування. Виник він на Сході, на території сучасних Китаю, Кореї, Монголії та Японії після того, як стародавні лікарі звернули увагу на те, що на тілі людини існують особливі "життєві" точки (БАТ), пов'язані з внутрішніми органами і системами. Впливаючи на ці точки, можна було не тільки поліпшити загальний стан хворого, але і відновити порушені функції органів.

Однією з переваг точкового масажу є те, що методика його проведення досить проста, він не вимагає додаткового устаткування і дорогих приладів, що і привертає до нього особливу увагу в реабілітаційному процесі при ГРВІ.

Дія точкового масажу заснована на найдавнішому уявленні про будову людського організму. Згідно з цим уявленням, по невидимим каналам - меридіанах людського тіла - тече "життєва енергія". Таких каналів лише чотирнадцять: 12 парних і 2 непарних. І поки ця "енергія" не зустрічає на своєму шляху перешкод, кожен канал, отримуючи рівну кількість енергії, несе її до всіх внутрішніх органів і живить їх. Як тільки баланс порушується, кількість життєвої енергії в різних ділянках тіла стає неоднаковим, і людина починає хворіти [45, 65].

Найбільш популярним сьогодні є точковий масаж біологічно активних точок організму дитини за системою професора А.О. Уманської.

Суть методу полягає у впливі на 9 біоактивних точкових зон на тілі дитини. Ці точки - як кнопки на пульті, який керує всім організмом. Під час проведення пальцевого масажу відбувається подразнення рецепторів шкіри, м'язів, сухожиль, пальців рук, імпульси від яких проходять одночасно в головний і спинний мозок, а звідти вже надходить команда включитись в роботу різних органів і структур. Масаж підвищує захисні властивості оболонок носоглотки, гортані, трахеї, бронхів та інших органів. Під дією масажу організм починає виробляти свої власні ліки (наприклад, інтерферон) [16, 67].

Впливати на біозони необхідно в певному порядку. Завжди починають масаж з зони 1, після чого послідовно переходять до зон 2, 3 і т.д. Міняти їх місцями не можна, інакше ефект від масажу буде неповним. Кожна система організму повинна своєчасно «включитися» для того, щоб впливати на інші органи і системи [45].

Таким чином, дослідивши вплив масажу на організм дитини ми вважаємо, що ефективнішим на стаціонарному етапі лікування дітей раннього віку хворих на ГРВІ є поєднання загального класичного та точкового масажу за методикою А.О. Уманською.

Висновки до першого розділу.

Актуальність проблеми реабілітації дітей із захворюваннями респіраторного тракту стає все більш очевидною так, як респіраторні захворювання складають близько 90% всієї інфекційної патології дитячого віку.

Висока частота захворювань респіраторного тракту обумовлена ??особливостями дихальної системи та дозрівання імунної системи дитини, високою контагіозністю вірусних інфекцій, великою кількістю вірусів та нестійким імунітетом до ряду їх видів.

ГРВІ - група різнорідних по етіології і локалізації ураження інфекційно-запальних захворювань з переважним ураженням органів дихання, що мають схожі механізми розвитку і багато спільних клінічних проявів.

За даними авторів на стаціонарному етапі лікування важливо включити засоби реабілітації, зокрема ароматерапію, які володіють антибактеріальними, протимікробними, протизапальними, імуномоделюючими та іншими властивостями, сприяють кращому засвоюванню антибіотиків. На сьогоднішній день з лікувальною метою широко використовуються ефірні олії шавлії, м'яти, лаванди, лимона, чайного дерева та ін. Серед олій, які володіють такими властивостями ми виокремили олії лимона та лаванди, які використали у своєму дослідженні.

Важливим в період реабілітації дітей є поєднання ароматерапії з ЛГ та лікувальним масажем. При ГРВІ у дітей віком до одного року найбільш доцільне використання лікувальної гімнастики у вигляді спеціальних вправ (рефлекторних дихальних), чергуючи їх із ЗРВ (вправи з фітболом); лікувальний масаж у формі загального та точкового.

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Організація та методи дослідження

Реабілітаційна програма була впроваджена на базі Сумської обласної дитячої клінічної лікарні в діагностичному відділенні. В дослідженні брали участь 20 дітей віком до одного року, які страждали на ГРВІ. Вони були розподілені на дві однорідні за клінічними симптомами групи - основну (10 осіб) та порівняльну (10 осіб) - в кожній з яких діти були розподілені на підгрупи за віком (діти від 1 до 6 місяців та від 6 до 12 місяців). Разом з порівняльною групою, діти з основної отримували медикаментозне лікування, процедури електрофорезу, інгаляційної терапії та парафіно-озокеритних аплікацій. Комплекс реабілітаційних заходів дітей основної групи доповнили процедури ароматерапії, ЛГ та лікувального масажу, які у кожній віковій підгрупі дещо різнились по методиці проведення. Ароматерапія передбачала використання ефірних олій лимона та лаванди; лікувальна гімнастика включала в себе рефлекторні дихальні вправи та вправи з фітболом; масаж проводився у формі загального та точкового.

Таким чином, діти з основної групи, паралельно з процедурами лікувальної установи, отримували процедури розробленої нами комплексної фізреабілітаційної програми, на відміну від дітей порівняльної групи, для яких реабілітаційних заходів не проводилося.

Методами дослідження, які використовувалися у процесі реабілітації дітей були вимірювання ЧСС, ЧД, екскурсії грудної клітини, опитування та спостереження.

Вимірювання ЧСС (пульсу). Пульс - коливання стінок судин, які пов'язані зі зміною їх кровонаповнення протягом серцевого циклу. Розрізняють артеріальний, венозний і капілярний пульс. Дослідження артеріального пульсу дає важливі відомості про роботу серця, стан кровообігу та властивості артерій. Основний метод дослідження пульсу - прощупування артерій. У новонародженої дитини пульс можна виміряти на скроневій або сонній артеріях. У більш старших дітей пульс зручно вимірювати на променевій артерії. Також пульс можна вимірювати на стегновій та підколінній артерії, в ділянці відкритого великого тім'ячка [17, 31].

Перед дослідженням мили та зігрівали руки, заспокоювали дитину і надавали їй зручне положення. При вимірюванні ЧСС на променевій артерії, другим, третім, четвертим пальцями однієї руки знаходили променеву артерію, а іншою - тримали секундомір (годинник). Перший палець розташовували на тильній стороні передпліччя дитини. Після цього артерію притискали до променевої кістки, що дозволило відчути пульс дитини. Підраховували частоту пульсу за 1 хвилину, звертаючи при цьому увагу на ритмічність пульсу, наповнення і напруження.

Вимірювання ЧД. Частота дихання - це динамічний показник вентиляції легень. Це кількість дихальних циклів (вдих-видих) за хвилину [42].

До початку дослідження готувались таким чином, як і до вимірювання ЧСС. Так, як дихання у дітей першого року життя діафрагмальне, то одну руку розміщували на черевній стінці або грудній клітині дитини, а іншою брали секундомір (годинник) і підраховували кількість дихальних рухів (вдих-видих) за хвилину.

Вимірювання екскурсії грудної клітини. Екскурсія грудної клітини - різниця окружності грудної клітини між вдихом і видихом [42].

До початку дослідження готувались таким чином, як і до вимірювання ЧСС. Вимірювання проводили сантиметровою стрічкою, накладаючи її спереду по IV ребру, а ззаду - під кутом лопаток. При цьому руки дитини були опущені, а дихання спокійне. Вимірювали спочатку під час вдиху, а потім на видиху. Після цього обчислювали різницю між ОГК на вдиху та ОГК на видиху.

Значення показників у дітей віком від 1 до 6 місяців, які були виміряні на початку дослідження, представлені у таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1

Показники ЧСС, ЧД, екскурсії грудної клітини у дітей віком від 1 до 6 місяців на початку дослідження

№	Показник	Основна група	Порівняльна група	Норма
1	ЧСС, уд/хв	140,6±0,51	140,8±0,66	130 - 135
2	ЧД, дих. рух/хв	44,8±0,58	44,8±0,37	35 - 40
3	Екскурсія грудної клітини, см	2,9±0,05	2,8±0,04

Значення показників ЧСС, ЧД та екскурсії грудної клітини у дітей віком від 6 до 12 місяців, які були виміряні на початку дослідження, представлені у таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.2

Показники ЧСС, ЧД, екскурсії грудної клітини у дітей віком від 6 до 12 місяців на початку дослідження

№	Показник	Основна група	Порівняльна група	Норма
1	ЧСС, уд/хв	130,8±0,37	130,4±0,4	120 - 125
2	ЧД, дих. рух/хв	39,6±0,4	40,0±0,45	30 - 35
3	Екскурсія грудної клітини, см	3,4±0,09	3,3±0,04

Отримані результати були порівняні з даними норм, які показали, що показники ЧСС, ЧД дітей обох груп перевищують межі допустимих норм, а показники екскурсії грудної клітини є недостатніми.

Опитування. Це метод збору первинної інформації, заснований на безпосередній (бесіда, інтерв'ю) або опосередкованій (анкета) соціально-психологічній взаємодії дослідника і опитуваного. Джерелом інформації в цьому випадку служить словесне або письмове судження людини [52].

До початку дослідження було проаналізовано історії хвороб і проведено опитування у вигляді анкетування батьків (додаток А) на виявлення скарг, які були наявні в їх дітей (табл. 2.1.3)

Таблиця 2.1.3

Симптоми та скарги, що спостерігалися на початку дослідження у дітей обох груп

№	Симптоми	Кількість осіб	Кількість осіб, %
1	Температура	19	95
2	В'ялість, слабкість	20	100
3	Знижений апетит	18	90
4	Порушення сну	15	75
5	Закладеність носа	18	90
6	Виділення з носа	17	85
7	Чхання	10	50
8	Гіперемія зіву	20	100
9	Кашель	16	80

Результати опитування показали, що основними симптомами є гіперемія зіву (100%), в'ялість, слабкість (100%), температура (95%), знижений апетит (90%), закладеність носа (90%); менш розповсюдженими симптомами виявились виділення з носа (85%), кашель (80%), порушення сну (75%) та чхання (50%), що відповідає літературним даним.

Спостереження. Це метод збору первинних емпіричних даних, який полягає у спрямованості, систематичному сприйнятті та реєстрації значимих, з точки зору цілей і завдань, дослідження соціальних процесів, явищ, ситуацій, фактів, що піддаються контролю і перевірці [52].

Спостереження велося за процесом реабілітації. Враховувалися реакція дитини на кожну із процедур (ароматерапія, ЛФК, масаж), динаміка функціонального стану в процесі відновлення.

Отже, опитування щодо скарг та спостереження виявило, що найбільш розповсюдженими симптомами ГРВІ у дітей є в'ялість та слабкість, гіперемія зіву, температура, знижений апетит, закладеність носа, кашель, що відповідає літературним даним. Використання таких методів дослідження, як вимірювання ЧСС, ЧД та екскурсії грудної клітини показало, що дані показники не відповідають фізіологічним нормам і знаходяться поза їх межами.

2.2 Комплексна реабілітаційна програма

Програма - це концептуальна модель постановки дослідження і розуміння досліджуваного явища. Це теоретичне обґрунтування методологічних підходів та методичних прийомів вивчення певного явища або процесу.

Метою програми було впровадження та оцінка ефективності ароматерапії в комплексній фізичній реабілітації дітей хворих на ГРВІ.

Завдання програми полягало у активізації захисних сил організму, підвищенні його опірності; покращенні функцій зовнішнього дихання; попередженні ускладнень зі сторони дихальної системи.

Фізреабілітаційна програма на стаціонарному етапі включала: ароматерапію з використанням олії лимона та лаванди, ЛГ у вигляді рефлекторних дихальних вправ та вправ з фітболом, загальний та точковий масаж (рис. 2.2.1).



Рис. 2.2.1. Експериментальна фізреабілітаційна програма для основної групи

Основою фізреабілітаційної програми була ароматерапія, яка застосовувалась у вигляді інгаляцій з використанням аромалампи. Діти отримували процедури індивідуальним методом під час проведення ЛГ та масажу.

Перед початком курсу ароматерапії обов'язково проводилася проба на алергічну реакцію. При цьому кілька крапель ефірної олії наносилося на хустку, після чого махали нею на невеликій відстані від дитини. Процедуру проводили декілька разів. При відсутності будь-яких негативних змін алергічного характеру протягом години, дану ефірну олію включали в процедури.

Дозування процедури полягало у застосуванні 1 - 2 крапель ефірної олії на 5 кв.м., при цьому джерело випаровування знаходилося не ближче 50 см від обличчя дитини. Тривалість процедури ароматерапії на початку курсу становила 5 хв. Якщо у дитини не відмічалося негативних реакцій у відповідь на проведення процедури, то їх тривалість поступово збільшували до 15 (для дітей віком до 6 міс) та 30 хв (дітям до 12 міс).

З початком процедури ароматерапії одночасно проводився загальний лікувальний масаж, який завершувався точковим.

Після того, як з дитиною був налагоджений контакт, починали процедуру загального масажу за таким планом: масаж рук, масаж ніг, масаж спини, масаж живота, масаж стоп, масаж грудей. Завершували сеанс покачуванням у позі «ембріона».

Методика масажу передбачала використання всіх прийомів (погладжування, розтирання, розминання, вібрація), вибір яких залежав від віку дитини.

1. Масаж рук: в.п. дитини - лежачи на спині. Стоячи біля дитини, великий палець своєї правої руки вкладали в кисть лівої руки дитини, великий палець лівої руки - в праву. Погладжування однойменною рукою проводили в напрямку від кисті до плеча і до пахвової складки (6-8 разів). З 3 - 4-місячного віку масаж рук доповнювали кільцьовим розтиранням (2-3 рази).

2. Масаж ніг: в.п. дитини - лежачи на спині; стоячи біля ніг дитини, утримували праву ногу дитини правою рукою, ліву - лівою. Погладжування по задньо-зовнішній поверхні ноги проводили у напряму від стопи до стегна, обходячи колінну чашечку і не зачіпаючи передню поверхню гомілки. В кінці руху рука прямувала допереду до пахвової складки (6-8 разів). З 3-місячного віку масаж доповнювали кільцьовим розтиранням (5-6 разів), а 4 місяця - валянням і повздовжнім розминанням (2-3 рази), які чергували з погладжуванням.

3. Масаж спини: в.п. дитини - лежачи на животі, руки під грудьми. Стоячи біля ніг дитини виконували погладжування спини у напрямку від сідниць до голови тильною стороною кисті (глажіння), а в зворотному напрямку, від голови до сідниць - долонною (4-5 разів). З 3 місяця масаж доповнювали розтиранням подушечками пальців (2-3 рази), а з 4-місячного віку - гребнеподібним розтиранням та пилянням не тільки спини, а й сідничних м'язів (3-4 рази). З 6 місяці в комплекс масажу ввели стимулюючі прийоми: поколачування, пощипування сідничних м'язів. Всі прийоми чергували з прийомами погладжування.

4. Масаж живота: в.п. - лежачи на спині. Стоячи біля ніг дитини починали з кругового погладжування, долонею правої руки по ходу годинникової стрілки погладжували живіт, не натискаючи на область печінки (5-6 разів). Зустрічне погладжування - долоню правої руки клали зверху лівої половини живота, тильну сторону пальців лівої руки - внизу правої половини живота; одночасно погладжували долонею вниз, а тильною стороною пальців - вгору (5-6 разів). Погладжування по косим м'язам живота проводили таким чином: долоні обох рук під попереком дитини - обхоплюючими рухами руки направляли назустріч одна одній, зверху вниз і допереду, пальці з'єднували над пупком (5-6 разів). Завершували масаж двома-трьома коловими погладжуваннями.

5. Масаж стоп: в.п. - те ж. Утримуючи ногу дитини однією рукою в області гомілки, вказівний і середній пальці іншої руки клали на тильну сторону стопи, створюючи опору. Коловими рухами, вісімкою великим пальцем енергійно погладжували підошву, потім промасовували іншу стопу, змінюючи відповідно руки (5-6 разів). З 3 місяця погладжування комбінували з розтиранням і поколачуванням.

6. Масаж грудей: в.п. - те ж. Починали з погладжування, яке виконували обома руками (долонями або тильними поверхнями пальців); одночасним рухом руки направляли від середини грудини вгору і в сторони до пахвових западин. Погладжування бічних поверхонь грудної клітини проводили в напрямку від грудини вниз і в сторони до пахв, потім, обхопивши грудну клітину дитини, швидкими рухами, натискали на неї; цей прийом вібраційного масажу рефлекторно викликав більш глибокий вдих (5-6 разів). З 3-місячного віку комплекс масажу доповнили вібраційними прийомами (2-3 рази).

7. Покачування в позі ембріона: в.п. - те ж. Дитину згруповували таким чином: складали руки на грудях, підтягували зігнуті ноги до живота (розвівши коліна і з'єднавши стопи), нахиляли голову до грудей, притримували руки і ноги однією рукою, а іншою підтримували голову під потилицею. У такій позі покачували дитину в різних напрямках: вперед-назад, вправо-вліво, по колу (по 2-3 рази в кожну сторону).

Сеанс загального масажу завершувався точковим масажем БАТ (додаток Б), тривалість якого складала 1 хв: з розрахунку близько 6 с. на кожну БАТ. Кожну точку масували таким чином: 3 рази «вкручували» за годинниковою стрілкою (з кожним обертом збільшуючи тиск) та 3 рази «викручували» (зменшуючи тиск) у зворотному напрямку.

Точка 1 - ділянка всієї грудини, яка пов'язана зі слизовою оболонкою трахеї, бронхів, а також кістковим мозком. При масажі цієї точки зменшується кашель, поліпшується кровотворення.

Точка 2 - пов'язана зі слизовою оболонкою нижніх відділів глотки, гортані, а також тимусом (вилочкова залоза), що регулює імунні функції організму.

Точка 3 - пов'язана з особливими утвореннями, контролюючими хімічний склад крові і, які одночасно підвищують захисні властивості слизової оболонки глотки і гортані. Масаж цієї точки покращує кровообіг, обмін речовин, вироблення гормонів.

Точка 4 - пов'язана зі слизовою оболонкою задньої стінки глотки, гортані і верхнім шийним симпатичним нервовим вузлом. Масаж цієї точки активізує кровопостачання голови, шиї, тулуба.

Точка 5 - пов'язана зі слизовою оболонкою трахеї, глотки, стравоходу, а головне - з нижнім шийним симпатичним нервовим вузлом. Масаж цієї точки сприяє нормалізації діяльності судин, серця, бронхів, легенів.

Точка 6 - пов'язана з передньою і середньою частками гіпофіза. Масаж цієї точки покращує кровопостачання слизової оболонки носа, гайморових пазух, а головне гіпофіза.

Точка 7 - пов'язана зі слизовою оболонкою решітчастих утворень порожнини носа і лобових пазух, а також з лобовими відділами головного мозку. Масаж цієї точки покращує кровообіг слизової оболонки верхніх відділів порожнини носа, а також області очного яблука і лобних відділів головного мозку.

Точка 8 - масаж цієї точки, розташованої в районі вушних козелків, позитивно впливає на органи слуху і вестибулярний апарат.

Точка 9 - масаж цієї зони на кистях рук нормалізує багато функцій організму, тому що руки людини через шийні відділи спинного мозку і певні області кори великих півкуль пов'язані з усіма перерахованими вище пунктами.

Після завершення масажу дитину готували до лікувальної гімнастики, яка включала в себе рефлекторні дихальні вправи, які чергували із вправами на фітболі.

Лікувальна гімнастика складалася із 2 комплексів: ЛГ для дітей віком від 1 до 6 (додаток В) та від 6 до 12 місяців (додаток Г, Д).

Тривалість лікувального масажу та ЛГ для дітей віком до 6 місяців складала 15 - 20 хв, а для дітей другого півріччя - 30 хв.

Даний комплекс доповнив процедури, які проводилися у лікувальному закладі: лікарський електрофорез з CaCl₂, інгаляційна терапія з фіз. розчином та парафіно-озокеритні аплікації на грудну клітину (табл. 2.2.1).

Таблиця 2.2.1

Процедури, які проводились дітям віком до року з ГРВІ у діагностичному відділенні

Засоби фізичної реабілітації	Основна група	Порівняльна група
Фізіотерапія:
- інгаляційна терапія з фіз. розчином;	+	+
- електрофорез з CaCl2 на грудну клітину;	+	+
- парафіно-озокеритні аплікації на грудну клітину;	+	+
- ароматерапія з оліями лимона та лаванди.	+	-
ЛГ:
- рефлекторні дихальні вправи;	+	-
- вправи з фітболом.	+	-
Масаж:
- загальний;	+	+
- точковий.	+	-

Інгаляційну терапію проводили за допомогою апарату «Вулкан-1». В резервуар наливали фіз. розчин, поміщали його на апарат, одягали трубку та маску. Після цього маску підводили до обличчя дитини, виставляли рівень туману і вмикали апарат. Процедуру проводили протягом 5 - 10 хв. Електрофорез проводили за допомогою апарату «Поток-1». Електроди розміщували на двох половинах грудної клітини (залежно від місця локалізації запального процесу), при чому CaCl₂ вводили з анода. Потім вкривали дилину простирадлом, виставляли силу струму із розрахунку у дітей до року - 0,01 - 0,03 мА/см² і вмикали апарат. Першу процедуру проводили «плацебо», а наступні на протязі 5 - 10 хв. Під час процедури спостерігали за реакцією дитини, зокрема за гіперемією шкіри, яка проходила через декілька годин.

Парафіно-озокеритну терапію проводили кюветно-аплікаційним методом на грудній клітині. Попередньо аплікації нагрівали у термостаті до температури 45 - 55^оС і накладали на грудну клітину. Після чого дитину вкривали простирадлом і проводили процедуру протягом 20 - 30 хв.

Таким чином, комплексна фізреабілітаційна програма включала в себе ароматерапію з використанням ефірної олії лимона та лаванди; загальний та точковий масаж (за методикою А.О. Уманської); ЛГ у вигляді рефлекторних дихальних вправ та вправ з фітболом. Паралельно з цими процедурами проводили лікарський електрофорез з CaCl₂, інгаляційну терапія з фіз. розчином та парафіно-озокеритні аплікації на грудну клітину.

Висновки до другого розділу

Дослідження було організовано у діагностичному відділенні СОДКЛ. На початку дослідження проводили опитування з приводу збору анамнезу, під час якого з'ясували скарги та симптоми захворювання, провели вимірювання ЧСС, ЧД та екскурсії грудної клітини, які не відповідали віковим нормам.

Аналіз результатів показав, що головними скаргами, як у основної, так і в порівняльної групи, виявилися в'ялість, слабкість та гіперемія зіву, які спостерігалися у 100% дітей, температура - 95%, знижений апетит та закладеність носа - 90%, виділення з носа - 85%, кашель - 80%. Показники ЧСС та ЧД перевищували фізіологічні норми: у дітей віком від 6 до 12 місяців - ЧСС - на 5,6 - 10,6 уд/хв; ЧД - 4,8 - 9,8 дих. рух/хв; у дітей віком від 6 до 12 місяців - ЧСС - на 5,8 - 10,8 уд/хв; ЧД - 4,6 - 9,6 дих. рух/хв.

Розробили комплексну реабілітаційну програму, основою якої була ароматерапія, яка проводилася у вигляді гарячих інгаляцій з використанням ефірних олій лимона та лаванди. Проведення даної процедури поєднували з лікувальним масажем та лікувальною гімнастикою. Лікувальний масаж включав в себе загальний та точковий масаж за методикою А.О Уманської, а лікувальна гімнастика - рефлекторні дихальні вправи та вправи з фітболом.

Даний комплекс доповнив процедури, які проводилися у лікувальному закладі: лікарський електрофорез з CaCl₂, інгаляційна терапія з фіз. розчином та парафіно-озокеритні аплікації на грудну клітину.

РОЗДІЛ 3

ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АРОМАТЕРАПІЇ В КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ХВОРИХ НА ГРВІ

3.1 Результати апробації розробленої комплексної реабілітаційної програми

Після впровадження розробленої нами фізреабілітаційної програми для дітей з основної групи, хворих на ГРВІ, відмічалося швидше зниження клінічних проявів хвороби, оптимальне зниження показників ЧСС та ЧД, збільшення екскурсії грудної клітини та загальне покращення стану дітей, що висвітлено у наведених нижче таблицях та діаграмах.

На рис. 3.1.1 висвітлена динаміка показників гіперемії зіву. Даний симптом на початку дослідження відмічався у 100% дітей основної групи, а в кінці - у 10%. У дітей порівняльної групи показники становили 100% на початку, а в кінці - 40%.

Рис. 3.1.1. Динаміка показників гіперемії зіву

На рис. 3.1.2 показана динаміка показників в'ялості та слабкості, яка в основній групі зменшилася зі 100% на початку до 0% в кінці. Показники порівняльної групи знизилися зі 100% до 20%.



Рис. 3.1.2. Динаміка показників в'ялості та слабкості

Динаміка показників температури висвітлена на рис. 3.1.3 і знизилася з 95% до 0% як у основної, так і в порівняльної групи.

Рис. 3.1.3. Динаміка показників температури

Динаміка показників зниженого апетиту на початку дослідження становила 90%, а в кінці - 0% в основній групі. У порівняльній групі - 90%, а по завершенню - 10% (рис. 3.1.4).



Рис. 3.1.4. Динаміка показників зниженого апетиту

Динаміка показників закладеності носа знизилася з 90% до 20% у основної групи, з 90% до 40% - у порівняльної (рис. 3.1.5).

Рис. 3.1.5. Динаміка показників закладеності носа

Щодо інших показників, то у дітей основної групи вони змінилися таким чином: показники виділення з носа знизилися з 90% до 10%, кашлю - з 80% до 20%, порушення сну - з 70% до 0%, чхання - з 50% до 0%. Результати, отримані в порівняльній групі показали, що показники виділення з носа знизилися з 80% до 50%, кашлю - з 80% до 50%, порушення сну - з 80% до 20%, чхання - з 50% до 0% (рис. 3.1.6).

Рис. 3.1.6. Динаміка симптомів і скарг в основній та порівняльній групі

Після впровадження комплексної фізреабілітаційної програми ми отримали такі дані ЧСС, ЧД та екскурсії грудної клітини, які для дітей віком від 1 до 6 місяців представлені у табл. 3.1.1.

Таблиця 3.1.1

Показники ЧСС, ЧД, екскурсії грудної клітини дітей віком від 1 до 6 місяців в кінці дослідження

№	Показник	Основна група	Порівняльна група	Норма
1	ЧСС, уд/хв	133,2±0,37	138,4±0,51	130 - 135
2	ЧД, дих. рух/хв	36,2±0,37	41,2±0,49	35 - 40
3	Екскурсія грудної клітини, см	4,6±0,04	3,4±0,06

Зміни показників ЧСС, ЧД, екскурсії грудної клітини, після проведеної комплексної програми реабілітаційних заходів, для дітей віком від 6 до 12 міс представлені у таблиці 3.1.2.

Таблиця 3.1.2

Показники ЧСС, ЧД, екскурсії грудної клітини дітей віком від 6 до 12 місяців в кінці дослідження

№	Показник	Основна група	Порівняльна група	Норма
1	ЧСС, уд/хв	121,2±0,37	127±0,45	120 - 125
2	ЧД, дих. рух/хв	31,4±0,24	37,6±0,4	35 - 30
3	Екскурсія грудної клітини, см	4,8±0,07	4±0,08

Дані, отримані нами після комплексної фізреабілітаційної програми, показали наступну динаміку: в основній групі у дітей віком до 6 міс показники ЧСС знизилися на 5,3%, ЧД - на 19,2%, а екскурсії грудної клітини збільшилися на 39,8%. У дітей віком від 6 до 12 міс показники ЧСС зменшилися на 7,3%, ЧД - на 20,7%, екскурсії грудної клітини збільшилися на 29,2%. Показники порівняльної групи змінилися таким чином: у дітей віком до 6 міс показники ЧСС знизилися на 1,7%, ЧД - на 8%, а екскурсії грудної клітини збільшилися на 17,6%; у дітей віком від 6 до 12 міс показники ЧСС зменшилися на 2,6%, ЧД - на 6%, екскурсії грудної клітини збільшилися на 15%.

Загалом, у дітей віком до 1 року відбулося зменшення ЧСС у основній групі на 6,3%, у порівняльній - на 2,3% (рис. 3.1.7).

Рис. 3.1.7. Зміни показників ЧСС у дітей до року обох груп

Показники ЧД змінилися таким чином: зменшилися в основній групі на 19,9%, у порівняльній - на 7,1% (рис. 3.1.8).

Рис. 3.1.8. Зміни показників ЧД у дітей до року обох груп

Екскурсія грудної клітини у дітей до року збільшилася на 34% в основній групі і на 16,2% - в порівняльній (рис. 3.1.9).



Рис. 3.1.9. Зміни показників екскурсії грудної клітини у дітей до року обох груп

Таким чином, оцінка результатів впровадження комплексу реабілітаційних заходів показала, що програма виявилася ефективною при ГРВІ у дітей до року на стаціонарному етапі лікування.

Висновки до третього розділу

Аналіз результатів розробленої та впровадженої нами фізреабілітаційної програми показав, що запропонована програма для дітей хворих на ГРВІ виявилася більш ефективною на стаціонарному етапі лікування. Про це свідчать результати дослідження, які показали тенденцію до зниження рівня вираженості симптоматики: так у основній групі показники в'ялості та слабкості знизилися на 100%; гіперемії зіву - на 90%; температури - 95%; зниженого апетиту - 90%; закладеності носа - 70%; виділення з носа - 80%; кашлю - 60%; порушення сну - 70%; чхання - 50%. У дітей порівняльної групи показники в'ялості та слабкості знизилися на 80%; гіперемії зіву - 60%; температури - 95%; зниженого апетиту - 80%; закладеності носа - 70%; виділення з носа - 40%; кашлю - 30%; порушення сну - 50%; чхання - 50%.

Аналіз результатів в ході дослідження показав, що в основній групі у дітей віком до 6 міс показники ЧСС знизилися на 5,3%, ЧД - на 19,2%, а екскурсії грудної клітини збільшилися на 39,8%. У дітей віком від 6 до 12 міс показники ЧСС зменшилися на 7,3%, ЧД - на 20,7%, екскурсії грудної клітини збільшилися на 29,2%. Показники порівняльної групи змінилися таким чином: у дітей віком до 6 міс показники ЧСС знизилися на 1,7%, ЧД - на 8%, а екскурсії грудної клітини збільшилися на 17,6%; у дітей віком від 6 до 12 міс показники ЧСС зменшилися на 2,6%, ЧД - на 6%, екскурсії грудної клітини збільшилися на 15%.

Таким чином, можна стверджувати, що ароматерапія в комплексній фізичній реабілітації дітей хворих на ГРВІ є ефективним методом на стаціонарному етапі лікування.

ВИСНОВКИ

1. Проаналізувавши науково-методичну та спеціальну літературу з'ясували сучасні підходи до проблеми ГРВІ у дітей віком до одного року. Ознайомилися з етіопатогенезом, клінічними проявами та засобами фізичної реабілітації при ГРВІ.

2. Дослідивши сучасні підходи в реабілітації дітей з ГРВІ, з'ясували найбільш ефективні засоби реабілітації

3. Розробили програму реабілітаційних заходів на стаціонарному етапі лікування, основою якої є комплексне застосування ароматерапії у поєднанні з лікувальною гімнастикою та лікувальним масажем.

4. Апробували комплексну фізреабілітаційну програму для дітей з ГРВІ з діагностичного відділення.

5. Оцінили ефективність реабілітаційних заходів.

6. Про ефективність процесу реабілітації свідчить динаміка клінічної симптоматики: у основній групі показники гіперемії зіву знизилися на 30%; в'ялості та слабкості - 20%; зниженого апетиту - 10%; закладеності носа - 30%; виділення з носа - 40%; кашлю - 30%; порушення сну - 20%; у порівнянні з порівняльною групою. Ці показники вказують на ефективність реабілітаційного процесу.

7. Показники ЧСС, ЧД, екскурсії грудної клітини змінилися таким чином: рівень ЧСС у дітей основної групи віком до 6 міс знизився на 3,6%, ЧД - на 11,2%, а екскурсії грудної клітини збільшився на 22,2%. У дітей віком від 6 до 12 міс показники ЧСС зменшилися на 5,6%, ЧД - на 14,7%, екскурсії грудної клітини збільшилися на 14,2% відносно порівняльної групи.

8. Впровадивши та оцінивши фізреабілітаційну програму була доведена ефективність застосування ароматерапії в комплексному поєднанні з ЛГ та лікувальним масажем для дітей віком до одного року хворих на ГРВІ, що дозволяє використовувати комплексну реабілітаційну програму в лікувальних закладах.

ДОДАТКИ

Додаток А

Анкета стаціонарного хворого

П.І.П:

Вік: Стать:

Діагноз:

Супутні захворювання:

Частота захворюваності:

Скарги	Дні
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Температура.
Слабкість. В'ялість.
Знижений апетит.
Поганий сон.
Закладеність носа.
Виділення з носа: - слизові прозорі; - гнійні (зелені, жовті).
Чхання.
Гіперемія зіву.
Кашель: - сухий; - вологий.
ЧСС (уд/хв).
ЧД (дих. рух/хв).
Екскурсія грудної клітки (см).

Тривалість перебування в стаціонарі:

Додаток Б

Розташування БАТ при точковому масажі за А. Уманською.

Точка 1 - середина грудини, на рівні прикріплення до неї 5-го ребра.

Точка 2 - центр яремної впадини грудини.

Точка 3 - рівень верхнього краю щитовидного хряща, передній край грудинно-ключично-сочкоподібного м'яза.

Точка 4 - поглиблення, утворене потиличною кісткою, ближче до хребта.

Точка 5 - зона 7-го шийного, 1-го грудного хребця.

Точка 6 - передній край хряща вушної раковини, рівень міжкозелкової вирізки.

Точка 7 - жолобок в місці сходження надбрівних дуг.

Точка 8 - середина відстані між носо-губною складкою і серединою крила носа.

Точка 9 - зовнішня сторона кисті, вершина м'язового валика, який виникає при приведенні великого пальця до вказівного.

Додаток В

Комплекс лікувальної гімнастики для дітей віком від 1 до 6 місяців

Частина заняття	В.п.	Опис вправи	Дозування	Методичні вказівки
Ввідна	1. Лежачи спиною на твердій поверхні, ногами до реабілітолога, реабілітолог утримує руки дитини за верхню третину передпліччя.	1 - розгинання в плечових суглобах; 2 - згинання; 3 - 4 - те саме.	6 р.	Руки дитини рівні; в такт дихання: 1 - вдих; 2 - видих; 3 - вдих; 4 - видих.
	2. Те саме, реабілітолог захоплює гомілки дитини у нижній третині.	1 - згинання в кульшових і колінних суглобах; 2 - в.п.; 3 - 4 - те саме.	5 р.	В такт дихання: 1 - видих, 2 - вдих; 3 - видих; 4 - вдих.
	3. Те саме, реабілітолог утримує корпус дитини по боках.	1 - нахил вправо; 2 - в.п.; 3 - вліво; 4 - в.п.	4 р.	В такт дихання: 1 - видих, 2 - вдих, 3 - видих, 4 - вдих.
	4. Те саме, в ногах фітбол.	1 - 4 - притискання м'яча до стоп дитини.	5 р.	1 - 2 - спонукати штовхати м'яч.
Основна	5. Лежачи спиною на твердій поверхні, ногами до реабілітолога, реабілітолог утримує корпус дитини по боках.	1 - 4 - натискання на бокові поверхні грудної клітини.	5 р.	Натискання виконуються в такт дихання дитини: на видиху.
	6. Лежачи спиною на м'ячі, реабілітолог однією рукою фіксує гомілки, інша - на спині.	1 - 4 - покачування вперед-назад; 5 - 8 - вліво-вправо.	4 р.	Дитина не повинна відчувати дискомфорт.
	7. Те саме, реабілітолог підтримує дитину за гомілки.	1 - 2 - згинання ніг в колінних суглоба, з подальшим притисканням їх до грудей; 3 - 4 - в.п.	6 р.	Натискання в такт дихання дитини: 1 - 2 - видих; 3 - 4 - вдих.
	8. Лежачи спиною на твердій поверхні, реабілітолог утримує дитину за нижню третину передпліч.	1 - 2 - піднімання рук дитини вгору; 3 - 4 - руки вниз, натискання на бокові поверхні грудної клітини.	5 р.	1 - 2 - вдих; 3 - 4 - видих.
Основна	9. Лежачи на боці - на правому, потім лівому, реабілітолог обхоплює руками грудну клітину.	1 -натискання на бокові поверхні; 2 - в.п.; 3 - 4 - те саме.	4 р.	1 - видих; 2 - вдих; 3 - 4 - те саме.
	10. Лежачи животом на м'ячі, реабілітолог утримує дитину за бокові поверхні грудної клітини.	1 - 4 - покачування вперед-назад; 5 - 8 - вліво-вправо.	5 р.	Дитина не повинна відчувати дискомфорт.
	11. Лежачи на руках реабілітолога, вертикально над м'ячем, обличчям до нього.	1 - 4 - нахили дитини до м'яча.	4 р.	Необхідно стимулював-ти дитину до штовхання фітбола.
Заключна	12. Лежачи на спині, реабілітолог тримає дитину за кисті.	1 - 8 - вправа «бокс» (згинання-розгинання рук)	4 р.	Під час виконання потряхувати руки.
	13. В позі «ембріона»	Реабілітолог покачує дитину в різні боки.	1'	Дитина повністю розслаблена.

Додаток Г

Комплекс лікувальної гімнастики для дітей віком від 6 до 12 місяців

Частина заняття	В.п.	Опис вправи	Дозування	Методичні вказівки
Ввідна	1. Сидячи на руках у реабілітолога, обличчям до нього, реабілітолог утримує руки дитини за верхню третину передпліччя.	1 - розгинання в плечових суглобах; 2 - згинання; 3 - 4 - те саме.	6 р.	Руки дитини рівні; в такт дихання: 1 - вдих; 2 - видих; 3 - вдих; 4 - видих.
	2. Сидячи на руках у реабілітолога, спиною впираючись в нього, реабілітолог захоплює гомілки дитини у нижній третині.	1 - згинання в кульшових і колінних суглобах; 2 - в.п.; 3 - 4 - те саме.	5 р.	В такт дихання: 1 - видих, 2 - вдих; 3 - видих; 4 - вдих.
	3. Сидячи на руках у реабілітолога, обличчям до нього, реабілітолог утримує корпус дитини по боках.	1 - нахил вправо; 2 - в.п.; 3 - вліво; 4 - в.п.	4 р.	В такт дихання: 1 - видих, 2 - вдих, 3 - видих, 4 - вдих.
Основна	4. Сидячи на руках у реабілітолога, обличчям до нього.	1 - 4 - натискання долонею на грудну клітину дитини.	5 р.	Натискання виконують в такт дихання дитини: на видиху; з поперекового відділу до шийного.
	5. Лежачи спиною на м'ячі, руки розведені, реабілітолог утримує грудну клітину з боків.	1 - 4 - покачування вперед-назад; 5 - 8 - вліво-вправо.	6 р.	Дитина розслаблена.
	6. Лежачи спиною на твердій поверхні, реабілітолог утримує дитину за нижню третини гомілки.	1 - 2 - натискання зігнутими ногами дитини на живіт і нижню частину грудної клітини; 3 - 4 - в.п.; 5 - 8 - те саме.	5 р.	Натискання в такт дихання: 1 - 2 - видих; 3 - 4 - вдих; 5 - 8 - те саме.
	7. Лежачи животом на м'ячі, реабілітолог утримує дитину за бокові поверхні грудної клітини.	1 - 4 - покачування вперед-назад; 5 - 8 - вліво-вправо.	5 р.	Дитина повинна торкатися підлоги руками та ногами.
Основна	8. Те саме, реабілітолог фіксує дитину за гомілки.	1 - 4 - покачування вперед-назад.	6 р.	Покачування за рахунок згинання-розгинання ніг дитини.
	9. Те саме.	1 - 4 - покачування вліво-вправо.	6 р.	Необхідно спонукати дитину витягувати руку до підлоги в бік руху.
	10. Те саме, перед м'ячем розмістити іграшки на відстані 40 см.	1 - 4 - руки м'яча вперед.	4 р.	Необхідно спонукати дитину до упору на руки.
	11. Лежачи боком (правим, потім лівим) на м'ячі, реабілітолог фіксує дитину за гомілку та передпліччя.	1 - 4 - покачування вправо-вліво.	6 р.	Дитина не повинна відчувати дискомфорт.
	12. Лежачи на боці - на правому, потім лівому, реабілітолог обхоплює руками грудну клітину.	1 -натискання на бокові поверхні; 2 - в.п.; 3 - 4 - те саме.	4 р.	1 - видих; 2 - вдих; 3 - 4 - те саме.
Основна	14. Сидячи на м'ячі, реабілітолог підтримує дитину за стегна.	1 - 4 - покачування вліво-вправо.	6 р.	Дитина повинна тримати рівновагу.
Заключна	15. Стоячи на м'ячі, реабілітолог тримає дитину під пахвами, обличчям до себе.	1 - 4 - підскоки на м'ячі.	5 р.	Підскоки повинні бути пружними.
	16. Стоячи біля м'яча, реабілітолог однією рукою обхоплює грудну клітину дитини, а іншою одну ногу (праву, а потім ліву).	1 - 4 - удари ногою по м'ячу.	6 р.	Необхідно спонукати дитину до активних рухів.
	17. Стоячи біля м'яча, руки на нього, реабілітолог підтримує дитину під пахви.	1 - 4 - штовхання м'яча з пресуванням.	6 р.	Спонукати дитину до активних рухів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрущук А.А. Профилактика острых респираторных вирусных инфекций у детей / А.А. Андрущук. - К.: Здоровье, 1987. - 35 с.

2. Антипкин Ю.Г. Массаж и физкультура для детей в возрасте до трех лет / Ю.Г. Антипкин. - К.: Здоровье, 1992. - 153 с.

3. Антипкин Ю.Г. Физкультура и массаж для самых маленьких / Ю. Г. Антипкин. - К.: Здоровье, 1988. - 55 с.

4. Антонова О.А. Возрастная анатомия и физиология: [пособие для подготовки к экзаменам] / О.А. Антонова. - М.: Высшее образование, 2006. - 192 с.

5. Ароматерапия в комплексном лечении больных дорсопатиями // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2010. - №5. - с. 52.

6. Ароматерапія при алергії та отруєнні // Фармацевт практик. - 2005. - № 5. - с. 86.

7. Ароматерапия. Профилактика и лечение заболеваний: что не обходимо знань о лечебных свойствах эфирных масел. - 2-е изд. - М.: Амрита-Русь, 2009. - 64 с.

8. Безкоровайна О.І. Ефективність використання ароматерапії в реабілітації дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання / О.І. Безкоровайна, І.І. Терещенкова, Н.Ф. Стенкова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - № 5. - с. 27 - 29.

9. Белая Н.А. Руководство по лечебному массажу. - 2-е изд. перераб. и доп. / Н.А. Белая. - М.: Медицина, 1983. - 153 с.

10. Беличенко Т.А. Сезонные респираторные заболевания и их комплексная немедекаментозная профилактика с использованием ароматерапии / Т.А. Беличенко // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2010. - № 1. - с. 58 - 59.

11. Бережний В.В. Комплексна імунопрофілактика гострих респіраторних захворювань у дітей / В.В. Бережний, Л.І. Чернишов // Здоровье ребенка. - 2010. - №2. - с. 46 - 52.

12. Бирюков А. А. Массаж в борьбе с недугами / А.А. Бирюков. - М.: Сов. спорт, 1991. - 267 с.

13. Блудиліна Л.П. Ранкова гігієнічна гімнастика в лікарні / Л. П. Блудиліна. - К.: Здоров'я, 1980. - 40 с.

14. Браун Д.В. Ароматерапия / Д.В. Браун. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2007. - 272 с.

15. Булла Г. Ароматерапия / Г. Булла. - М.: Крон-Пресс, 1997. - 128 с.

16. Васичкин В.И. Справочник по массажу. Для сред. мед. работников / В.И. Васичкин. - Л.: Медицина, 1991. - 159 с.

17. Вегин А.М. Пульс / А. М. Вегин // Здоровье. - 1962. - № 2. - с. 6 - 7.

18. Велитченко В.К. Физкультура для ослабленных детей / В.К. Велитченко. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - 77 с.

19. Вербов А. Ф. Основы лечебного массажа. - изд. 5-е / А.Ф. Вербов, 1966. - 429 с.

20. Верещагін І.О. Гострі респіраторні захворювання у дітей / І.О. Верещагін. - К.: Здоров'я, 1983. - 24 с.

21. Винокуров Д.А. Лечебная физическая культура / Д.А. Винокуров. - Л.: Медгиз, 1959. - 231 с.

22. Гейхман Л.3. Аэрофитотерапия / Л.З. Гейхман. - К.: Здоровье, 1986. - 128 с.

23. Губерт К.Д. Гимнастика и массаж в раннем возрасте: [пособие для воспитателей] / К.Д. Губерт, М. Г. Рысс. - М.: Просвещение, 1981. - 123 с.

24. Гусман Б.С. К иммуноморфологии респираторных вирусных инфекций у детей. Архив патологии / Б. С. Гусман. - 1967. - Т. 29. - № 9. - с. 33 - 39.

25. Добровольский В.К. Лечебное действие физических упражнений / В.К. Добровольский. - М.: Медицина, 1960. - 53 с.

26. Добровская Ю.Ф. Побочные действия антибиотиков в педиатрии / Ю.Ф. Добровская // Педиатрия. - 1969. - № 9. - с. 5 - 11.

27. Дудченко Л.Г. Ароматерапия и аромамассаж / Л.Г. Дудченко, Г.П. Потебня, Н. А. Кривенко. - К.: Максимум, 1999. - 352 с.

28. Дудченко Л.Г. Ароматы здоровья (лечение эфиромасличными растениями и эфирными маслами). / Л. Г. Дудченко. - Киев: Глобус, 1997. - 150 с.

29. Ермилова Н.В. Использование ингаляций комплексом эфирных масел для профилактики и терапии ОРВИ у детей / Н. В. Ермилова, Е. Ю. Радциг, М. Р. Богомильский // Вестник оториноларингологии. - 2010. - № 5. - с. 68 - 70.

30. Ефимова Л.К. Лечебная физкультура при заболеваниях органов дыхания у детей / Л.К. Ефимова. - К.: Здоровье, 1988. - 381 с.

31. Журавель А.А. Использование показателей периферического пульса для дифференциальной диагностики заболеваний легких / А.А. Журавель // Физиология человека. - 1991. - Т. 17. - № 2. - с. 54 - 60.

32. Зернов И.Г. Острые респираторные заболевания у детей / И.Г Зернов, В.Е. Поляков, В.Н. Лилина // Фельдшер и акушерка. - 1979. - № 12. - с. 10 - 15.

33. Изучение этиологии респираторных заболеваний // Вопросы вирусологии. - 1973. - № 6. - с. 7 - 32.