Діагностування хворих на гострий та хронічний апендицит

Важливе значення відіграє створення нормального освітлення робочого місця. Освітлення буває природне та штучне. Під час проведення роботи природне освітлення створювалося боковим світлом, а штучне - за допомогою ламп розжарювання та люмінесцентних ламп [35]. І природне і штучне освітлення лабораторії, в більшості випадків відповідало вимогам БНіП 11-4-79 [40]. Освітленість приміщення виконана згідно ДСП 2.04.05-98. Передбачено сумісне освітлення: природне і штучне. Природне освітлення (бічне одностороннє) виконане у вигляді віконних отворів. Штучне освітлення здійснюється світильниками з газорозрядними лампами [38-40].

Для забезпечення необхідної температури в приміщенні відповідно до БНтП 2.04.05-91 передбачена система водяного опалювання. Як прилади опалювання застосовуються - радіатори [34].

Індивідуальний захист і гігієна тих, що працюють. Працівники лабораторії забезпечуються засобами індивідуального захисту. В процесі імунологічного дослідження використовувалося чимало хімічних реактивів, при роботі з якими, згідно ст. 163 Кодексу законів про працю України [32] і ДНАОП 0.00-4.26-96, обов'язково користуватися спецодягом (халат з бавовняної тканини) [33]. Для захисту особистих органів зору застосовуються герметичні окуляри, захисні окуляри і маска. Для захисту рук використовують гумові рукавички, крім цього працівникам також видається силіконовий крем. Для запобігання попадання різних речовин на одяг робочого слід надягати білий халат. У тканині не повинно бути домішок синтетичних волокон, тому що у випадку загоряння підпалені частини халата важко видалити з одягу. Протягом усього експерименту я працювала у халаті, гумових рукавичках, та іноді ватно-марлеву пов'язку, щоб уникнути потрапляння на шкіру та слизові оболонки - ґрунту, а в ньому можуть міститися різноманітні мікроорганізми, які можуть викликати різні захворювання. Взагалі робота з мікроорганізмами ведеться за допомогою спеціальних інструментів і допоміжних матеріалів (мікробіологічна петля, шпатель, стерильні піпетки, спиртівка, сірники, гумова груша для відбору рідин).

Пожежна безпека повинна забезпечуватися: 1) системою запобігання пожеж; 2) системою пожежного захисту. Для запобігання пожежі в лабораторії повинні міститися первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники, пожежний інвентар та інструмент). Вогнегасники повинні мати: 1) інвентарний номер; 2) пломби; 3) бірки і маркувальні написи на корпусі, червоне забарвлення згідно державного стандарту. До вогнегасника повинен бути забезпечений вільний доступ.

В умовах проведення досліджень небезпеку пожежі становить:

- легкозаймисті речовини: етиловий спирт, нашатир (аміак), Н₂О₂;

- легкозаймисті матеріали: вата, бинт;

-несправність обладнання, необережність, порушення правил при користуванні речовинами, матеріалами, які являються джерелом пожежної безпеки.

При виникненні пожежі в пристроях, що знаходяться під напругою, необхідно негайно відключити напругу, а потім приступити до гасіння пожежі, використовуючи для цього вогнегасник. Необхідно негайно повідомити керівника (чергового на 1 поверсі), який приймає рішення про подальші дiї (виклик пожежної охорони або iнш.).

Таким чином, для того, щоб захистити себе і свою робочу зону від виникнення пожежі необхідно дотримуватися всіх необхідних правил пожежної безпеки і стежити за їх додержанням іншими співробітниками лабораторії. Тільки в такому разі ми уникнемо цього небезпечного явища [36]. Для забезпечення пожежної безпеки упроваджені наступні заходи: для ізоляції від пожежі верхніх поверхів зроблені протипожежні перекриття, при пожежі забезпечена швидка і безпечна евакуація людей через виходи; віварій забезпечений засобами пожежогасіння, згідно нормам які враховують фізико-хімічні і пожежонебезпечні властивості речовин, а також величину приміщень лабораторії. Для внутрішнього гасіння застосовуються пінні вогнегасники і пісок. Щоб уникнути пожежі при роботі сушильної шафи, він розташований на столі з азбестовим покриттям. У приміщення присутні пожежні крани внутрішнього водопроводу. Для повідомлення про пожежу передбачені система пожежного зв'язку і сповіщення [ 36 ].

Безпечні заходи використання комп'ютерної техніки:

1) Для ліквідації опромінення від ЕПТ монітору було використано LCD- монітор з рідкокристалічним типом індикації; це дозволило звести опромінення до нульових значень.

2) Електромагнітні коливання від процесної збірки екрану є корпус системного блоку, використаний з стальної пластини 1,5мм завтовшки. Оскільки системний блок містить джерело живлення чипсету та периферії, він має захисне заземлення.

3) Ергономізація робочого місця: комп'ютерний термінал організовано в злегка затемненій кімнаті для зменшення зорового навантаження; клавіатура розташована на оптимальній для мене висоті, і має підставку для рук типу Deluxe KB004, що підвищує зручність роботи з клавіатурою та не спричиняє порушень кровообігу кінцівок. Крісло збудовано з урахуванням анатомії людини, і забезпечує нормальний кровообіг нижніх кінцівок.

Після кожних двох годин роботи влаштовується невеличка (10-15 хвилин) перерва у роботі, під час якої виконуються гімнастичні вправи задля зняття напруження з м'язів та спеціальні вправи для зняття зорової втоми.

Таким чином, під час виконання дипломного проекту, я дотримувалася всіх необхідних правил безпеки, що мало велике значення для успішного завершення виконуваної мною роботи [35]

Вимоги безпеки перед початком роботи:

1) при роботі на персональному комп'ютері, а також на пристроях введення даних, що входять до складу персонального комп'ютера, можуть виникнути наступні небезпечні i шкiдливi виробничі фактори:

- вплив електричного струму на тіло людини у разі дотику до електропроводки з порушеною iзоляцiєю або у разі вiдсутностi заземлення комп'ютера;

- широкополосне неiонiзуюче електромагнітне випромінювання, електростатичне поле, джерелом якого є електропроменева трубка монітора комп' ютера;

- полиски, мерехтіння екрана монітора, нераціональне розташування екрана монітора по відношенню до очей можуть спричинити перенапруження зору у користувачів комп'ютера;

2) перед включенням персонального комп'ютера необхідно перевірити:

- справність різноманітних кабелів електроживлення та блоків;

- вiдсутнiсть зламiв i ушкоджень iзоляцiї живильних проводів; вiдсутнiсть відкритих струмоведучих частин у пристроях.

Необхідно уважно оглянути робоче місце та привести його в порядок:

- перевірити наявність заземлення;

- вжити заходів, щоб при нормальному освiтленнi робочого місця

світло не попадало на екран монітора.

Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану монітору від пилу та інших забруднень: не піддавати монітор впливу дуже високих або занадто низьких температур (нижче 5°С та більш 35°С), або впливу занадто високої або низької вологості (нижче 10% та більш 75%).

Вимоги безпеки під час виконання роботи.

Безперервна тривалість роботи на персональному комп'ютері не повинна перевищувати 4-х годин при восьмигодинному робочому дні, через кожну годину необхідно робити перерву на п'ять -- десять хвилин, а через 2 години на 15 хвилин.

З метою профілактики перевтоми i перенапруження при роботі з монітором необхідно виконувати під час регламентованих перерв комплекси вправ.

Забороняється:

- приймання їжi біля ПЕОМ;

- зберігання біля ПЕОМ паперу, дискет, інших носіїв iнформацiї, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ПЕОМ устаткування або їх технічне налагодження;

- робота з ПЕОМ, в якої під час роботи з'являється нехарактерний сигнал, нестабільне зображення на екрані тощо;

- праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

При користуванні ПЕОМ необхідно:

- не залишати працюючі ПЕОМ i його пристрої без спостереження;

- підключати і відключати рознімання кабелів пристроїв ПЕОМ тільки при вiдключенiй напрузі електромережі;

- подавати напругу на пристій тільки після ретельної перевірки надiйностi кріплення провiдникiв заземлення (занулення), справності кабелів i рознімань мережі електроживлення;

- якщо при включенні на екрані монітора не з'являється ніякої iнформацiї (екран порожній) або в центрі екрана світиться яскрава бiла смуга, необхідно виключити його i повідомити про несправність;

- при виявлені запаху гару в пристроях, необхідно негайно виключити апаратуру, удруге не включати i звернутися до фахівця з технічного обслуговування ЕОМ;

- під час грози обов'язково потрібно вимикати комп'ютер від електромережі, щоб уникнути пожежі або ураження електричним струмом.

Вимоги безпеки після закінчення роботи з комп'ютером:

- відключити комп'ютер i вхiднi в нього пристрої;

- привести до ладу робоче місце;

- видалити пил з монітору;

- вимити руки водою з милом.

Після закінчення роботи в лабораторії:

- відімкнути обладнання, яким користувалися;

- прибрати інструментарій та матеріал із робочої зони в спеціально відведене для цього місце;

- звільнити робоче місце від сміття, лабораторних відходів (стічні розчини обробляються 6% розчином перекису водню протягом 1 години; тверді відходи знезаражуються протягом 1 години у дезінфекційному розчині);

- інструмент та обладнання, а також поверхні, на яких проводився аналіз, необхідно до і після роботи оброблювати дезінфекційним розчином (планшети, пробірки, пластинки, палички, склянки замочуються у дезінфекційний розчин на 1 годину, ретельно промиваються стічною водою, а потім висушуються; інструмент замочується у дезінфекційному розчині на 1 годину, промивається)

- по закінченню, необхідно за собою прибрати весь інструментарій та ін.

Перша допомога при нещасних випадках.

Під час проведення лабораторних та інструментальних досліджень треба бути дуже уважним, щоб запобігти виникненню нещасних випадків. У разі нещасного випадку на робочому місці потрібно звільнити потерпілого від дії небезпечного фактора i надати йому першу (долiкарську) допомогу. Викликати лікаря (швидку медичну допомогу).

У випадку травмування припинити роботу, надати самодопомогу або звернутися за допомогою до присутніх. При необхiдностi звернутися до лікаря. Повідомити завідуючого відділенням (старшій медичній сестрі) про випадок, що стався.

Порізи, уколи - обробити Н₂О₂, йодом або зеленкою, заліпити лейкопластиром, замотати бинтом або надіти напальник (залежить від місця та розміру ранки).

При термічних опіках.

За глибиною i площею ураження опіки діляться на 4 ступеня:

- почервоніння шкіри i її набряк;

- утворення на шкiрi пухирів, які наповнені прозорою жовтуватою рідиною;

- утворення некрозу (струпів);

- обвугленя тканини, при великих опіках виникає шок.

При опіках 1 ступеня слід промити уражені ділянки шкіри антисептичними засобами, потім обробити спиртом. До обпечених ділянок не можна торкатися руками, не можна проколювати пухирі та обривати шматки одягу, що прилипли до місця опіку, поверхню опіку не можна змазувати або засипати порошками. Обпечену поверхню необхідно накрити чистою марлею або бавовняною тканиною. Якщо у обпеченого з'явилась остуда, його необхідно зiгрiти. Потерпілому дають тепле пиття, водно сольовий розчин. Якщо потерпілий знепритомнів через отруєння чадним газом, необхідно дати йому понюхати нашатирний спирт. У випадку зупинки дихання слід зробити штучну вентиляцію легень.

Хімічні опіки (йод) - обробити поверхню теплим стерильним 0,9% розчином NaCl, розчином фурациліну, а потім на оброблену поверхню покласти мазь Вишневського, вазелінову олію або дитячий крем.

Запаморочення виникає як слід при баченні крові, на специфічні запахи лабораторних реактивів. Покласти на кушетку із піднятим положенням голови, до ніг покласти грілку.

При ураженні електричним струмом:

- необхідно як найшвидше звільнити потерпілого від дії струму (відключити електроустановку, відтягнути потерпілого за допомогою сухої палки, за сухий одяг).Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, у нього відсутнє дихання, немає пульсу, його необхідно зручно покласти, розстебнути на ньому одяг, забезпечити проходження свіжого повітря, почати безупинно штучне дихання, прямий масаж серця до повного відновлення функцій. Після того, як до потерпілого повернеться свідомість, його потрібно напоїти великою кiлькiстю води або чаю, а потім організувати обiгрiвання потерпілого. Мiсцеве ураження струмом необхідно закрити стерильною пов'язкою, як при опіках та викликати лікаря[35].

Таким чином, я вважаю, що для безпечного виконання експериментальної частини дипломного проекту, безперечно, необхідним є виконання не тільки перелічених тут правил, а й знань, отриманих на курсі “Охорона праці в галузі”. Але необхідно зазначити, що чисто механічне виконання правил техніки безпеки не є гарантом безпечної роботи всюди та завжди. Тільки розумна обережність разом з впевненістю в своїх навичках здатні забезпечити безпечне виконання і практичної частини дипломного проекту, і подальших робіт за спеціальністю.

Я вважаю, що факт виконання мною експериментальної частини дипломної роботи без отримання виробничих травм є достатнім для доведення вказаних вище висновків.

ВИСНОВКИ

1. У хворих всіх вікових груп з різними формами апендициту при госпіталізації виявилося збільшення відносно норми: вміст лейкоцитів, та тенденцію до збільшення ШОЕ та паличко ядерних нейтрофілів, що виявляє наявність запального процесу в організмі і співпадає з наявністю вказаних патологій.

2. У осіб похилого віку при госпіталізації крім виявленого підвищеного вмісту лейкоцитів, ШОЕ та паличко ядерних нейтрофілів, також виявлені характерні вікові зміни: зниження вмісту гемоглобіну, що компенсується підвищеним вмістом еритроцитів, збільшення відносної кількості лімфоцитів.

3. Із збільшенням важкості протікання патологічного процесу від катарального до гангренозного апендициту виявлена чітка тенденція до підвищення вмісту лейкоцитів, рівня ШОЕ та відносного вмісту лімфоцитів і паличко ядерних нейтрофілів, що свідчить, як про збільшення запального процесу з підвищенням важкості патології, так і і біль значимого зрушення формули крові вліво та включення лімфоцитарного специфічного імунітету.

4. При різних формах апендициту найбільш сильні зрушення у лабораторних показниках при госпіталізації спостерігався у хворих похилого віку, що свідчить про напруження компенсаторних механізмів їхнього організму.

5. Біохімічні показники крові хворих на апендицит в різних вікових групах, як до, так і після лікування знаходяться в межах норми, і не відіграють суттєвої ролі при діагностиці апендициту, але проводяться для виявлення супутніх захворювань.

6. Після проведення оперативного лікування у всіх вікових групах хворих на апендицит, гематологічні та імунологічні показники повернулися до рівня фізіологічної норми.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для діагностики апендициту використання загально клінічних та біохімічних лабораторних показників крові не достатньо, тому в схему обстеження необхідно включити додаткові методи, такі як лапароскопія, яка на цей час обмежується лише дослідженням особливостей анатомо-топографічного розташування червоподібного відростка.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Колесов В.И. Клиника и лечение острого аппендицита / Колесов В.И. -М.: Медицина, -1972. - 323с.

2. Савельєв В.С. Пособие по неоткладной хирургии органов брюшной полости / Савельев В.С. - М.: Медицина,- 1986. - 369с.

3. Скрипниченко Д.Ф. Невідкладна хірургія органів черевної порожнини /Скрипниченко Д.Ф. - Київ : Здоров^, я,- 1986. -350с.

4. Колесов В.І. Діагностика гострого апендициту / Колесов В.І., Русаков В.І., Нечипорук В.І. // Хірургія / Медичні статті 1978 -№18.- С. 10- 16.

5. Макар Д. А. Диагностика острого аппендицита/ Макар Д. А. / / Хирургия / Медицинские статьи.- 1996.- №45.-С 21-28.

6. Любіщев А.А. Про помилки у застосуванні математики в біології. 1. Помилки від нестачі поінформованості / Любіщев А.А. / / Журнал загальної біології. - 1969. - № 5. - С. 6-9.

7. Кулик Л.П. Диагностика острого аппендицита / Кулик Л.П. //Хирургия / Медицинские статьи.- 1983.- №21.- С. 19-25.

8. Циганенко А.Я. Клінічна біохімія. 2-ге вид., перероб. і доп. / Циганенко А.Я., Жуков В.І., Завгородній І.В. - Харків: Факт, 2005. - 456 с.

9. Міністерство охорони здоров'я України. Методи клінічного дослідження крові. - Запоріжжя, 2005. - 48 с.

10. Карпищенко А.И. Медицинские лабораторные технологии / А. И. Карпищенко. - СПб: Интермедика, 1998. - 438 с.

11. Мільков Б.О. Диагностика острого аппендицита/ Мільков Б. О. // Хирургия / Медицинские статьи.- 1991.-№ 11.- С. 5-21.

12. Полоус Ю.М. Диагностика острого аппендицита /Полоус Ю. М. / /Хирургия / Медицинские статьи.- 1991.- №12.- С. 23-31.

13. Комаров Ф.И. Биохимические показатели в клинике внутренних болезней / Ф.И. Комаров, Б.Ф. Коровкин. - М.: Медицина, 1981. - 218 с.

14 Егорова М.О. Биохимическое обследование в клинической практике / Егорова М.О. - М.: Практическая медицина, 2008. - 144 с.

15 Камышников В.С. Карманный справочник врача по лабораторной диагностике / Камышников В.С. - М.: Медпресс-информ, 2008. - 400 с.

16 Вебер В.Р. Лабораторные методы исследования. Диагностическое значение / В.Р. Вебер, Т.П. Швецова - М.: МИА, 2008. - 496 с.

17 Сапін М.Р. Диагностика острого аппендицита / Сапін М.Р. // Хирургия / Медицинские статьи.- 1996.- №22.- С. 14-27.

18 Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / Камышников В.С. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 920 с.

19 Скрипниченко Д.Ф. Диагностика острого аппендицита / Скрипниченко Д.Ф. // Хирургия / Медицинские статьи.- 1985.-№ 64. - С.18-23.

20 Назаренко Г.И. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований / Г.И. Назаренко, А.А. Кишкун. - М.: Медицина, 2002.- 544 с.

21 Шебунова М.Г. Диагностика острого аппендицита / Шебунова М.Г. / /Хирургия / Медицинские статьи.- 1965.- №28. - С. 11-18.

22 Лях Ю.Э., Гурьян В.Г., Хоменко В.Н., Панченко О.А. Основы компьютерной биостатистики /-Донецк: Бином, 2006.- 211 с.

23 Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов: в 5 томах /Окороков А.Н. - М.: Мед. лит., 2001. - Т. 5. - 512 с.

24 Дядык А.И. Роль исследования мочевого синдрома в клинической практике / Дядык А.И. // Лабораторная диагностика. -- 2000. -- № 2. -- С. 61-68.

25 Егоров Б.Б. Успехи современной биологии / Егоров Б.Б., Стрижаченко Н.М., Афанасенко Г.А. -К.: Факт, 1987. - 214с.

26 Сиротко В.Л. Все о внутренних болезнях: учебной пособие для аспирантов /Сиротко В.Л. - Минск: Высшая школа, 2008. - 400 с.

27 Марри Р. Биохимия человека /Марри Р. - М.: Медицина, 1993. - 540 с.

28 Радужный Н.Л. Внутренние болезни /Радужный Н.Л. - Минск: Высшая школа, 2007. -365 с.

29 Хиггинс К. Расшифровка клинических лабораторных анализов / Хиггинс К. / Под ред. проф. В.Л. Эмануэля. -- 3-е изд., испр. -- М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2008. - 376 с.

30 Обеспечение качества лабораторных исследований. Преаналитический этап. / Под ред. проф. В.В. Меньшикова -- М.: Лабинформ, 1999. - 320 с.

31 Краткая медицинская энциклопедия / Главный редактор академик Б.В. Петровский. - Москва: Советская энциклопедия, 1989. - 1591 с.

32 Astor В. Association of kidney function with anemia: the Third National Health and Nutrition Examination Survey (1988-1994) / В. Astor, P. Muntner, A. Levin // Arch. Intern. Med. -- 2002. --vol. 162. -- P.1401-1408.

33 . Amos A. The rising global burden of diabetes and its complications; estimates and projections of the year 2010 / A. Amos, D. McCarty, P. Zimmet // Diabetic Med. -- 1997. -- 14 (Suppl. 5). --P. 87-885.

34 Клиническое руководство по лабораторным тестам / под ред. Н.У. Тица. - М.:«Юнимед-пресс», 2003. - c.

35 Карманный справочник по диагностическим тестам / Под ред. Камышникова В.С. - М.:МЕДпресс-информ, 2004.- 464 с.

36 . Клинические лабораторные тесты от А до Я и их диагностические профили / Камышникова В.С. - М.:МЕДпресс-информ, 2007.- 320 с.

37 Полоус Ю. М. Диагностика острого аппендицита / Полоус Ю. М./ /Хирургия / Медицинские статьи.- 1991.- №38 .-С 25-31.

38 Назаренко Г.І., Кишкун А.А. Клінична оцінка результатів лабораторних досліджен. - М.: Медицина, 2000. - 544с.

39 Thomas M. Anemia with impaired erythropoietin response in diabetic patients/ M. Thomas, M. Cooper, C. Tsalamandris // Arch. Intern. Med. -- 2005. -- 165. -- P.466-469.

40 Милованов Ю.С. Влияние анемии на ход лечения брюшных заболеваний / Ю.С. Милованов, Л.В. Козловская, А.Ю. Николаев // Леч. врач.-- 2005. --№10. -- С. 18-24.

41 Stevens P. Anemia in patients with diabetes: unrecognized, undetected and untreated? / P. Stevens, I. O'Donogue, N. Lameire // Curr. Med. Res. Opin. -- 2003. -- 19 -- P. 395-401.

42 Кригер Д.Г. Острый аппендицит / Кригер Д.Г.-М.: Лабинформ, 2007.-420с.

43 Лосев А.А. Детская хирургия / Лосев А.А.- М.: Медицина, 2009.- 389с.

44 Пронин В.А. Патология червеподобного отростка / Пронин В.А.- М.: Медицина, 2007.-428с.

45 Утешев Н.С. Острий аппендицит / Утешев Н.С., Пахомова Г.В.- М.:

Миклош, 2010.- 168с.

46 Леонов В.П. Об использовании прикладной статистики при подготовке е диссертационных работ по медицинским и биологическим специальностям / В.П. Леонов, П.В. Ижевский // Бюлл ВАК РФ. - 1997. - № 8. -С. 14-17.

47 Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия. 2-е изд./ Маршалл В.Дж. / Пер. с англ. - М. - СПБ.: «Издательство «БИНОМ» - «Невский диалект», 2002. - 384 с.

48 Колб В.Г. Справочник по клинической химии / В.Г. Колб, В.С. Камышников - Минск: Практическая медицина, 1982. - 362 с.

49 Долгова В.В. Обмен минеральных соединений / В.В. Долгова - М.: Невский диалект, 1996. - 35 с.

50 Кишкун А.А. Руководство по лабораторным методам диагностики / Кишкун А.А. - М.: РАМЛД, 2009. - 800 с

ДОДАТКИ

Додаток А

Клінічні показники крові хворих на катаральний апендицит (І група)

№ Реєстрац.	Нв	Ht	Ep	Z	ШОЕ	Кол.Пок.	Лімф.	Мон.	Сегм.	Пал.
1	125	30,5	3,9	11,8	7,55	1,01	30	5,4	49	5,4
2	136	32,6	3,56	12,5	6,85	0,99	32	4,9	50	5,35
3	114	35,1	4,2	13,5	8,15	0,95	35	6,01	51	5,6
4	145	29,8	4,8	10,9	9,12	0,98	31	5,45	52	5,12
5	128	32,6	4,55	12,1	8,35	0,96	29	5,68	48	5,8
6	139	32,8	3,95	14,8	6,35	1,0	33	6,01	46	5,25
7	125	28,55	4,26	13,2	7,69	0,96	31	6,2	52	5,65
8	139	36,5	4,36	12,5	8,01	0,98	34	4,3	54	5,23
9	112	38,1	4,19	10,9	10,6	0,99	32	4,2	49	5,9
10	128	34,7	3,48	11,6	9,1	1,01	29	489	51	6,0
середнє	131,7±2,45	33,2±1,2	4,2±0,7	12,4±1,9	8,5±1,5	0,99±1,3	32±2	5,6±1,5	51±1,75	5,5±1,1

Додаток Б

Клінічні показники крові хворих на катаральний апендицит (ІІ група)

№ Реєстрац.	Нв	Ht	Ep	Z	ШОЕ	Кол.Пок.	Лімф.	Мон.	Сегм.	Пал.
1	125	30,5	3,9	11,8	7,55	1,01	30	5,4	49	5,4
2	136	32,6	3,56	12,5	6,85	0,99	32	4,9	50	5,35
3	114	35,1	4,2	13,5	8,15	0,95	35	6,01	51	5,6
4	145	29,8	4,8	10,9	9,12	0,98	31	5,45	52	5,12
5	128	32,6	4,55	12,1	8,35	0,96	29	5,68	48	5,8
6	139	32,8	3,95	14,8	6,35	1,0	33	6,01	46	5,25
7	125	28,55	4,26	13,2	7,69	0,96	31	6,2	52	5,65
8	139	36,5	4,36	12,5	8,01	0,98	34	4,3	54	5,23
9	112	38,1	4,19	10,9	10,6	0,99	32	4,2	49	5,9
10	128	34,7	3,48	11,6	9,1	1,01	29	489	51	6,0
середнє	128,7±2,2	38,2±1,7	5,0±0,9	15,4±1,2	10,5±1,5	0,95±1,3	35±2,5	6,6±1,3	54±1,9	6,1±1,1

Додаток В

Клінічні показники крові хворих на катаральний апендицит (ІІІ група)

№ Реєстрац.	Нв	Ht	Ep	Z	ШОЕ	Кол.Пок.	Лімф.	Мон.	Сегм.	Пал.
1	95	30,5	3,9	11,8	7,55	1,01	30	5,4	49	5,4
2	106	32,6	3,56	12,5	6,85	0,99	32	4,9	50	5,35
3	104	35,1	4,2	13,5	8,15	0,95	35	6,01	51	5,6
4	105	29,8	4,8	10,9	9,12	0,98	31	5,45	52	5,12
5	98	32,6	4,55	12,1	8,35	0,96	29	5,68	48	5,8
6	109	32,8	3,95	14,8	6,35	1,0	33	6,01	46	5,25
7	125	28,55	4,26	13,2	7,69	0,96	31	6,2	52	5,65
8	109	36,5	4,36	12,5	8,01	0,98	34	4,3	54	5,23
9	112	38,1	4,19	10,9	10,6	0,99	32	4,2	49	5,9
10	108	34,7	3,48	11,6	9,1	1,01	29	489	51	6,0
середнє	109,7±2,2	33,2±1,7	3,14±0,9	16,4±1,2	11,5±1,5	0,91±1,3	32±2,5	7,6±1,3	54±1,9	6,1±1,1

Додаток Г

Клінічні показники крові хворих на флегмозний апендицит (І група)

№ Реєстрац.	Нв	Ht	Ep	Z	ШОЕ	Кол.Пок.	Лімф.	Мон.	Сегм.	Пал.
1	125	30,5	3,9	11,8	7,55	1,01	30	5,4	49	5,4
2	136	32,6	4,56	15,5	6,85	0,99	38	4,9	50	5,35
3	114	35,1	4,2	15,5	8,15	0,95	35	6,01	51	5,6
4	115	29,8	4,8	10,9	12,12	0,98	31	5,45	52	6,12
5	128	32,6	4,55	15,1	18,35	0,96	39	6,68	58	5,8
6	139	32,8	3,95	16,8	6,35	1,0	36	6,01	56	6,25
7	125	28,5	4,26	13,2	17,69	0,96	31	6,2	52	5,65
8	139	36,5	4,36	12,5	8,01	0,98	34	4,3	54	5,23
9	112	38,1	4,19	15,9	10,6	0,99	32	4,2	49	5,9
10	128	34,7	4,48	16,6	12,1	1,3	29	4,89	51	6,0
середнє	121,7±2,2	37,2±1,6	4,14±0,9	15,4±1,2	13,5±1,2	0,91±1,8	35±2,9	5,6±1,7	54±1,6	6,1±1,15

Додаток Д

Клінічні показники крові хворих на флегмозний апендицит (ІІ група)

№ Реєстрац.	Нв	Ht	Ep	Z	ШОЕ	Кол.Пок.	Лімф.	Мон.	Сегм.	Пал.
1	125	30,5	3,9	11,8	7,55	1,01	30	5,4	49	5,4
2	116	32,6	3,56	12,5	6,85	0,99	32	4,9	50	5,35
3	114	35,1	4,2	13,5	8,15	0,95	35	6,01	51	7,6
4	138	29,8	4,8	10,9	9,12	0,98	31	5,45	52	7,12
5	135	32,6	4,55	12,1	8,35	0,96	29	5,68	48	6,8
6	128	32,8	3,95	14,8	6,35	1,0	33	6,01	46	5,25
7	125	28,5	4,26	13,2	7,69	0,96	31	6,2	52	7,65
8	139	36,5	4,36	12,5	8,01	0,98	34	4,3	54	6,23
9	112	38,1	4,19	10,9	10,6	0,99	32	4,2	49	6,9
10	121	34,7	3,48	11,6	9,1	1,3	29	4,8	51	6,0
середнє	125,2±2,4	36,2±1,3	5,05±1,1	16,9±1,5	13,5±1,8	0,94±1,3	39±2,9	7,6±1,3	54±1,9	6,9±1,9

Додаток Е

Клінічні показники крові хворих на флегмозний апендицит (ІІІ група)

№Реєстрац.	Нв	Ht	Ep	Z	ШОЕ	Кол.Пок.	Лімф.	Мон.	Сегм.	Пал.
1	95	20,5	6,9	18,8	14,55	1,01	30	7,4	59	9,4
2	116	32,6	6,56	17,5	11,85	0,99	32	8,9	59	7,7
3	114	25,1	7,2	18,5	8,15	0,95	45	7,01	51	9,6
4	98	29,8	7,8	17,9	18,12	0,98	31	8,45	52	9,4
5	95	32,6	6,55	16,1	13,35	0,96	29	7,68	58	9,7
6	98	32,8	6,95	16,8	12,35	1,0	33	6,01	56	7,3
7	125	28,5	7,26	17,2	17,69	0,96	31	6,2	52	5,65
8	99	36,5	4,36	16,5	18,01	0,98	44	8,3	54	9,23
9	112	38,1	7,19	16,9	15,6	0,99	32	8,2	59	8,9
10	94	34,7	6,48	17,6	14,15	1,34	48	6,8	51	8,1
середнє	105,2±1,4	32,2±2,3	7,05±1,9	17,9±1,5	15,5±1,8	0,89±1,5	41±2,9	7,9±1,5	56±1,6	8,9±2,2

Додаток Ж

Клінічні показники крові хворих на гангренозний апендицит (І група)

№ Реєстрац.	Нв	Ht	Ep	Z	ШОЕ	Кол.Пок.	Лімф.	Мон.	Сегм.	Пал.
1	125	20,5	3,9	18,8	14,55	1,01	30	6,4	49	5,4
2	116	32,6	4,56	17,5	11,85	0,99	32	6,9	49	6,7
3	124	25,1	3,2	18,5	15,15	0,95	45	5,01	51	5,6
4	118	29,8	3,8	17,9	13,12	0,98	31	5,45	42	5,4
5	125	32,6	4,55	16,1	13,35	0,96	29	5,68	48	5,7
6	98	32,8	4,95	16,8	12,35	1,0	33	6,01	56	6,3
7	125	28,5	3,26	17,2	13,69	0,96	31	6,2	52	5,65
8	99	36,5	4,36	16,5	13,01	0,98	44	6,3	54	7,23
9	122	38,1	4,19	16,9	15,6	0,99	32	6,2	49	5,9
10	134	34,7	3,48	17,6	14,15	1,34	48	6,8	51	7,1
середнє	121,7±2, 7	33,2±1,2	4,2±0,7	17,6±1,9	14,55±1,5	0,95±1,3	34±2	6,6±1,5	51±1,75	6,5±1,1

Додаток З

Клінічні показники крові хворих на гангренозний апендицит (ІІ група)

№ Реєстрац.	Нв	Ht	Ep	Z	ШОЕ	Кол.Пок.	Лімф.	Мон.	Сегм.	Пал.
1	125	30,5	3,9	18,8	17,55	1,01	30	5,4	59	9,4
2	116	32,6	3,56	19,5	14,85	0,99	32	4,9	50	9,35
3	114	35,1	4,2	17,5	15,15	0,95	35	6,01	51	7,6
4	138	29,8	4,8	18,9	15,12	0,98	31	5,45	52	8,12
5	135	32,6	4,55	18,1	13,35	0,96	49	5,68	58	8,8
6	128	32,8	3,95	19,8	16,35	1,0	33	6,01	56	8,25
7	125	28,5	4,26	17,2	17,69	0,96	31	6,2	52	9,65
8	139	36,5	4,36	17,5	14,01	0,98	34	4,3	54	8,23
9	112	38,1	4,19	19,9	15,6	0,99	32	4,2	59	8,9
10	121	34,7	3,48	21,6	14,1	1,3	49	4,8	51	9,0
середнє	121,8±1,8	38,2±1,8	7,05±1,9	18,6±1,3	15,5±2,0	0,94±1,3	41±2,9	7,9±1,3	56±1,9	8,9±1,9

Додаток І

Клінічні показники крові хворих на гангренозний апендицит (ІІІ група)

№ Реєстрац.	Нв	Ht	Ep	Z	ШОЕ	Кол.Пок.	Лімф.	Мон.	Сегм.	Пал.
1	125	30,5	7,9	18,8	17,55	1,01	30	9,4	59	9,4
2	96	32,6	7,56	19,5	19,85	0,99	32	9,9	50	9,35
3	114	35,1	8,2	17,5	15,15	0,95	35	9,01	51	7,6
4	98	29,8	7,8	18,9	15,12	0,98	31	8,45	52	8,12
5	105	32,6	7,55	18,1	19,35	0,96	49	8,68	58	8,8
6	108	32,8	7,95	19,8	18,35	1,0	33	9,01	56	8,25
7	89	28,5	9,26	17,2	17,69	0,96	31	9,2	52	9,65
8	119	36,5	8,36	17,5	14,01	0,98	34	6,3	54	8,23
9	112	38,1	8,19	19,9	18,6	0,99	32	9,2	59	8,9
10	101	34,7	9,48	21,6	19,1	1,3	49	8,8	51	9,0
середнє	108,2±1,9	36,2±2,7	8,0±1,9	18,9±1,1	17,1±1,4	0,89±1,8	44±2,9	8,9±1,5	57±1,6	9,9±1,9

Размещено на Allbest