Патологічні зміни в центральній нервовій системі при захворюванні на СНІД

Причиною виникнення психічних розладів можуть бути: грип, пневмонія, тифи, дизентерія, туляремія, туберкульоз, бруцельоз, кір, малярія, сифіліс, менінгіти та енцефаліти різної етіології.

Патофізіологічною та патоморфологічною основою інфекційних психічних розладів є функціональні та органічні ураження гематоенцефалічного бар'єру (в першу чергу церебральної сітки судин, особливо мікроциркуляторного русла), гліального та нейронного апаратів, а також порушення взаємодії вказаних функціональних систем. Л.І. Смирнов (1941) відмічав, що при інфекційних ураженнях головного мозку спостерігається поліморфізм морфологічних змін, різні поєднання запалювальних, дегенеративних та дисциркуляційно-дегенера-тивних компонентів, що залежать від гостроти та тяжкості інфекційного захворювання. Морфологічною основою психічних розладів, що виникають на ґрунті загальних інфекцій та інтоксикацій Л.І. Смирнов вважав такі гістопатологічні синдроми:

1) дисциркуляторний;

2) гострий дисциркуляторно-дегенеративний;

3) запалювальний у формі серозного менінгоенцефаліту з превалюванням альтерації та серозної ексудації;

4) запалювальний, що протікає по типу гострого та хронічного геморагічного або гнійного енцефаліту;

5) запалювальний, що розвивається по типу продуктивного ендартеріїту.

Далі описую основні психічні розлади при деяких інфекційних захворюваннях хворих на СНІД.

Кір. Якщо доросла людина у дитинстві не хворіла на кір, захворювання тече тяжко, іноді має летальний кінець навіть при здоровій імунній системі. Психічні розлади виникають на всіх етапах захворювання. У продромальний період спостерігається плаксивість, дратівливість, пригнічення настрою, зниження апетиту, головний біль, а також приступи рухового та мовного збудження. У фазі висипання і гіпертермії з розвитком тяжкого токсикозу або менінгоенцефалітичних явищ відмічаються психомоторне збудження з смерковим затьмаренням свідомості, делірій з яскравими страхітливими галюцинаціями та онейроїдні епізоди. Неврологічно відмічаються менінгеальні симптоми: ригідність потиличних м'язів, підвищення тиску спинномозкової рідини, тощо.

Пневмонія. Психічні розлади обумовлені інтоксикацією, гіпоксією, нейрорефлекторними діями на мозок. У початковому періоді відмічаються астенічний синдром: загальна слабкість, підвищена дратівливість, головний біль, гіперестезія, розлади сну, гіпергідроз, червоний дермографізм, легкий тремор пальців рук. На висоті інфекційного процесу, який характеризується швидким наростанням токсикозу може виникати делірійний синдром з яскравими галюцинаторними переживаннями та руховим збудженням або аментивний стан з відсутністю реакції на оточуючий світ, страхом, розладами мислення, обумовленими порушенням аналітико-синтетичної діяльності мозку.

Грип. Поліморфізм соматоневрологічної та психопатологічної симптоматики обумовлений різновидом вірусу, швидкою зміною його властивостей, а також зміною реактивності організму у зв'язку з повторними захворюваннями на грип. Характерна відсутність імунітету та приєднання бактеріальної інфекції. При грипі, викликаному вірусом типу А психічні порушення зустрічаються значно рідше, ніж при ураженні вірусом типу В. Найбільш небезпечним є штам А₂, особливо для осіб, що страждають на гіпертонічну хворобу та атеросклероз через часте вірусне ураження судинної системи.

Психічні порушення при грипі мають місце на всіх стадіях захворювання. У продромальний період характерні астенічні явища: слабкість, розбитість, головний біль (переважно потиличної локалізації), виражена гіперестезія на світло, запахи, дотики. На висоті захворювання спостерігаються гострі делірійні психози з затьмаренням свідомості. Після них, поряд з астенічними розладами, можуть з'явля-тися протраговані психози з депресивно-параноїдним, галюцинативно-параноїдним та кататонічним синдромами. Більшість хворих має блідий шкірний покрив, знижений м'язовий тонус, постійне відчуття холоду і мурашок на тілі, гіпергідроз, вегетативно-судинну нестійкість.

Література