Великдень, символіка та елементи свята
Особливості святкування свята Великодня в різних регіонах України і в інших країнах: історія виникнення, легенди та повір’я, народні прикмети, ставлення до головних обрядів. Підготовка до святкування: випікання пасок, приготування писанок та крашанок.
| Рубрика | Краеведение и этнография |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.10.2011 |
| Размер файла | 4,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Дерево життя. Древо життя, або ж Світове дерево, символізує єдність усього світу. Це своєрідна модель Всесвіту, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Це також посередник між світами - своєрідна дорога, міст, драбина, якими можна перейти до Вишнього світу. В образі древа поєдналися уявлення про час, простір, життя і смерть. На горизонтальній площині світове дерево і простір довкола нього діляться на чотири частини, відображуючи уявлення про час (ранок, день, вечір, ніч; весна, літо, осінь, зима) і простір (схід, південь, захід, північ). На вершечку дерева днює сонце, саме його «рух» зумовив чотиридільний «поділ» простору довкола нього. По вертикалі дерево ділиться на три частини: нижню - коріння (підземний світ), середню - стовбур (земний світ) та верхню - крону (небесний світ). Із кожною з цих частин пов'язані певні істоти. Внизу, побіля коріння, мешкають змії, жаби, риби, водоплавні птахи і тварини, бо нижня частина k дерева символізує не лише підземний світ, а І і й воду. У середній частині, на землі, довкола дерева гуртуються великі тварини: тури, олені, коні, ведмеді, вовки. Це також світ людей.
У верховітті Світового дерева селяться птахи і бджоли, тут же розташовані й небесні світила. У міфологічних уявленнях світ членується на три виміри: людина (мікрокосм), суспільство та всесвіт (макрокосм). Або ж літописні яв, нав і прав - світи сучасний, потойбічний та ідеальний - небесний. Причому всі явища природи, події у суспільстві і переживання окремих людей відбувалися однаково як у кожному з цих трьох вимірів, так і в них усіх водночас як у єдиному організмі. А дерево є посередником між цими світами, або розміщує ці світи на собі. За його допомогою можна переходити з одного світу в інший (у світ предків, у небесний світ). Дерево життя найчастіше зображають у вигляді деревця з квітками у вазоні. Поширеною його назвою на писанках є «вазон».
Найпростішим позначенням дерева-сім'ї є, можливо, стовбур із трьома гілочками - батько, мати і дитя.
Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями. Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води. Це - живлюща волога, яка запліднює землю, дух, що просвічує матерію. У світотворчих колядках дощ називають «самим Господом Богом». Це «небесна вода», що поєднує небо і землю. Коли падав дощ і водночас світило сонце, то казали, що то купаються ангели й Матір Божа.
Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці. Пташиний слід також був оберегом, як відбиток руки язичницького Бога-Сонця, яке, як ми вже розповідали, в давнину асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво, цілісність -все те, що пов'язувалося з пошаною до руки.
Сварга. Сварга, знайома майже всім стародавнім народам, позначає вічний рух Космосу і творчої енергії. Ця назва походить від санскритського «добре» і «буття». У багатьох культурах цей знак пов'язували з сонцем і небом. Сварга, кінці якої закручуються «проти сонця», означає деградацію, руйнування. Та ж, що закручується «за сонцем», символізує поступ, розвій, рух до вдосконалення. Позначає Божу велич. Один із найстаріших знаків узагалі.
Виноградна лоза. У християнстві виноград - символ духовного відродження. «Я - виноградина правдива, а мій Отець - виноградар» (Йо. 15, 1), - казав Христос. Виноград - це стародавній символ роду. Він часто зустрічається в обрядових піснях для дівчини. Про «красне зелене вино» співають у колядках хлопцеві, якому зичать щасливо одружитися. Родині співають про застелений стіл, на якому стоять три чаші вина: господарю, господині та їхнім дітям. Існує легенда, що коли хтось виявляє до людей особливу любов і доброту, відбувається чудо: звичайна вода перетворюється у вино.
Дубовий листок. Дубове листя символізує силу, довголіття, терпіння. З жолудями - означає духовну і тілесну зрілість. Стародавні слов'яни по- особливому шанували дуб, пов'язуючи його зі священною твариною - вепром. Коли народжувався хлопчик - батько садив на його честь дубочок. На гарних хлопця й дівчину кажуть: хлопець як дубок, а дівчина як калина. Це підтвердять і слова відомої пісні: За переказами, хрест, на якому ро-зіп'яли Спасителя, був витесаний з дуба. Зображення дубового листка для християн є святим знаком Божої справедливости. Дуб символізує могутню Христову силу, що проявляється у твердості віри і доброчинності.
Баранець. До Вселенського собору 692 р. Ісуса Христа зображали у вигляді ягняти. Вівця, ягня - жертовна тварина, символ смирення, невинности, безмежної любови. Є українська приказка: Вівця, як бджола. А інша приказка пояснює сенс попередньої: Бджола мед носить не для себе, вівця шерсть носить не для себе. І бджолі, і вівці властива самопожертва, тому вони є образом «божої тварини». «Мені моя сопілка і вівця дорожчі від царського вінця», - відповів Григорій Сковорода посланцеві Катерини II, коли та хотіла запросити поета-філософа на службу до царського двору. Утім баранець для багатьох народів - знак Божої благодаті, символ багатства, доброї долі, чоловічої сили, родючости, вогню. Це стародавній символ рослинности. Візерунок «баранячі ріжки» на писанках, вишивках у різьбярстві й ткацтві пов'язується із завитками молодих рослинних пагонів. У важливі, доленосні моменти життя (скажімо, на весільному посаді) українці сідали на волохату овечу шкуру, аби у них завжди був достаток і все велося успішно.
Пташка. Птаха символізує людську душу. Існує повір'я, ніби душа прилітає пташкою до новонародженої дитини. Пташкою вона й відлітає, коли людина помирає. Птахи поєднують земне і небесне, вони приносять людям різні вісті (і хороші, й погані), як правило, здалеку чи з потойбіччя.
Висновки
Календарні свята є вагомим елементом української обрядовості. В них відображено уявлення наших предків про зв'язок людини і природи, принципи організації господарської діяльності, матеріального і духовного буття загалом. Народна обрядовість забезпечує усвідомлення і закріплення національних цінностей кожним наступним поколінням.
У курсовій роботі представлено найяскравіше свято весняного циклу, досліджено особливості його святкування українцями, розглянуто думки різних вчених на ті чи інші аспекти проблеми. Також, аналізуючи тогочасне відношення до обрядів і спостерігаючи за станом сучасних святкувань, можна зробити висновки, що на сьогодні відбулися великі зміни у світосприйнятті суспільством речей, що навколо нас. І зараз повертається інтерес до відтворення споконвічних традицій і цінностей.
Дослідивши історію виникнення свята, слідує те, що більшість з них своїм початком йдуть ще від дохристиянських часів, тобто до X ст. Наприклад, в святкуванні Великодня, ясно простежується вплив язичницьких вірувань на головні атрибути свята. Українці передавали своє світосприйняття через народну творчість - пісні, поезії.
Якщо порівняти те, як дотримувалися українці своїх звичаїв та обрадів століття тому або декілька десятків років назад з сучасністю, то різниця дуже помітна. Зрозуміло, що зі стрімким розвитком економіки та науково-технічного прогресу, суспільство не помічає швидкого плину часу і не має повної можливості відновити духовні звичаї, вважаючи, що це не є важливим. Тому усвідомлення цінності нашої обрядовості має відбуватися на всенародному рівні. По одному - ми ніхто, а разом - ми є народ. І, перш за все, відродження духовності поколінь повинно починатися на рівні сім'ї. Адже ми відповідаємо за те ким були, ким є і ким будемо в майбутньому, що зможемо залишити та чим пишатися.
Вивчаючи та аналізуючи свята українського народу, можна зробити висновок, що вони були однією з найважливіших складових повсякденного і духовного життя людей. Складали основу виховання і будування національної свідомості. Саме тому ми не повинні нехтувати ними і всіма силами, можливостями, способами відтворювати і продовжувати зберігати душу нашої землі, плекаючи і оберігаючи споконвічні традиції, звичаї та обряди українського етносу.
Список використаної літератури:
1. Афанасьев А. Поэтические воззрения славян на природу. - М.: 1866. - 298 с.
2. Василенко З.І. Жартівливі пісні: народна творчість та етнографія. - Чернігів: Наука, 1959 - 274 с.
3. Виклади давньослов'янських легенд, або міфологія / укладена Я.Ф.Головацьким. - Київ: Довіра, 1991. - 94 с.
4. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. - К.: АВПТ «Оберіг», 1993. - 592 с.
5. Гайдай М. Зільник // Етнографічний вісник. - К., 1927. - Кн. 3. - ст.54-56.
6. Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. -- Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954--1989. - Т.5. - 436 с.
7. Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк: Сталкер, 2000. - 496 с.
8. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. -- К.: Довіра, 2006. -- С. 373-374
9. Зеленин Д. Восточнославянская этнография. - М.: Наука, 1991. - 511 с.
10. Кагаров Е.О значении некоторых русских и украинских народных обычаев. - Петроград.: Академия известия наук, 1918. - Т. 23. - 432 с.
11. Калинский И. Церковно-народный месяцеслов на Руси. - Спб.: Записки Русского географического общества по отделению этнографии, 1877. - Т. VII. - 237 с.
12. Максимов С.В. Нечистая, неведомая и крестная сила. - Спб.: Спб, 1903. - 165 с.
13. Максимович М. Дні та місяці українського селянина. - К.: Обереги, 2002. - 189 с.
14. Матвєєва Н., Голобородько А. Святі і свята України. - К.: Український центр духовної культури, 1995. - 240 с.
15. Митрофанова В.В. Специфика русских народных загадок и их связь с другими жанрами фольклора // Русский фольклор, т. 10. М.-Л, 1966, с.79-102.
16. Потапенко О., Кузьменко В. Шкільний словник з українознавства. - К.: Український письменник, 1995. - 291 с.
17. Пропп В. Русские аграрные праздники. - Ленинград: Издание Ленинградского университета, 1963. - 144 с.
18. Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К.: Т-во «Знання України». -- 1993.-- 112 с.
19. Скуратівський В.Г. Вінець. - К.: Вид-во УСГА, 1994. - 240 с.
20. Скуратівський В.Г. Дідух. - К.: Освіта, 1995. - 271 с.
21. Скуратівський В. Місяцелік: український народний календар. - К.: Мистецтво, 1992. - 208 с.
22. Словник української мови. У 11т. НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні, Київ, Наукова думка, 1970-1980. - Т.5. - 584 с.
23. Соколова В. Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов. - М.: Наука, 1979. - 287 с.
24. Степовий О. Звичаї нашого народу: ч.3. Великодні свята. - Ауґсбурґ.: Німеччина, 1946 - 364 с.
25. Супруненко В. Енциклопедія українознавства: у 2-х кн. - Днепропетровск., Наука, 1999 - 376 с.
26. Терещенко А. Быт русского народа. - М.: 1847. - 534 с.
27. Туптало Д. Житіє Володимира / Давня українська література. Хрестоматія. -- К., 1992. -- 747 с.
28. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / За ред. А.П. Пономарьова, Л.Ф. Артюха, Т.В. Косміної та ін. - К.: Либідь, 1993. - 256 с; іл.
29. Успенский П.Д. Новая модель Вселенной. - Спб.: Издательство Чернышева, 1993. [Електроний ресурс] - режим доступу до ст.: http://www.psylib.ukrweb.net/books/uspen02/index.htm
30. Чубинский П. Труды этнографо-статистической экспедиции в западнорусский край. - Спб.: Спб, 1872. - Т3. - 267 с.
31. Электронная энциклопедия Википедия. -[Електроний ресурс] - доступ до ст.: http://uk.wikipedia.org
32. Этнография восточных славян. Очерки традиционной культуры. / За. ред. Бромлей Ю.В. М.: Наука, 1987 - 559с.
Додаток 1
Поділ поверхні писанок
Орнамент Сонця.
Триріг, або триніг
Орнамент Хреста
Свастика, сварга або ламаний хрест
Ружа, рожа, розета, зірка
Безкінечник або кривулька
Орнамент Змія.
Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями.
Тваринні орнаменти.
Олень та кінь
Птах
Дерево життя
Сосонки, смерічки, ялинки
Безконечник
Додаток 2
Писанки різних регіонів України
Галичина Волинь Центральне Полісся
Східне Полісся Слобожанщина
Подніпрянщина Приазов'я
Причорномор'я Східне Поділля Західне Поділля
Гуцульщина Буковина Подніпров'я
Писанка Х-ХІ ст. Писанка, орнамент "Заступці". Херсонщина
Писанка, орнамент "Козачі левади". Одещина
Писанка, орнамент "Вовчі зуби". Одещина
Писанка, орнамент "Крутороги". Одещина
Писанка, орнамент "Дубовий лист". Запоріжжя
Писанка, орнамент "Пасочки". Південна Буковина
Писанка, орнамент "Косичата троянда". Запоріжжя
Писанка, орнамент "Вітрячок". Північна Буковина
Писанка, орнамент "Дзвінички". Північна Буковина
Писанка, орнамент "Кошички". Центральна Галичина
Писанка, орнамент "Зірка". Центральна Галичина
Писанка, орнамент "Рожа". Закарпаття
Писанка, орнамент "Кошички". Закарпаття
Писанка, орнамент "Красноставці". Покуття
Писанка, орнамент "Сторчова рожа". Чернігівщина
Писанка, орнамент "Квітки". Чернігівщина
Писанка, орнамент "Берегиня." Східне Полісся
Писанка, орнамент "48 клинців". Східне Полісся
Писанка, орнамент "Сосенка". Західне Полісся
Писанка, орнамент "Баранячі ріжки". Західне Полісся
Писанка, орнамент "Павучки". Східне Полісся
Писанка, орнамент "Крученики". Волинь
Писанка, орнамент "Гребінчики". Волинь
Писанка, орнамент "Чорногузи". Східне Поділля
Писанка, орнамент "Циганські дороги". Східне Поділля
Писанка, орнамент "Клинці з сокирками" Східне Поділля
Писанка, орнамент "Крутороги". Західне Поділля
Писанка, орнамент "Качур". Західне Поділля
Писанка, орнамент "Королева"
Писанка, орнамент "Княгиня". Західне Поділля
Писанка, орнамент "Березівник". Харківщина
Писанка, орнамент "Сакви". Харківщина
Писанка, орнамент "Сороки". Київщина
Писанка, орнамент "Соняшник". Київщина
Писанка, орнамент "Сороки". Полтващина
Писанка, орнамент "Безконечник". Полтавщина
Писанка, орнамент "Безконечник". Полтавщина
Писанка, орнамент "Вітряк". Покуття
Писанка, орнамент "Кучері з гребінцями". Покуття
Писанка, орнамент "Косий пасочок". Гуцульщина
Писанка, орнамент "Олені". Гуцульщина
Писанка, орнамент "Вітряк". Гуцульщина
Писанка, орнамент "Кривульки". Лемківщина
Писанка, орнамент "Сосенка". Лемківщина
Писанка, орнамент "Сорочаті лапки". Бойківщина
Писанка, орнамент "Вітрячки". Бойківщина
Писанка, орнамент "Пасочок". Пряшівщина
Писанка, орнамент "Зірки". Пряшівщина
Писанка, орнамент "Конвалії". Пряшівщина
Писанка, орнамент "Черепашка". Перемишльщина
Писанка, орнамент "Зірочки". Перемишльщина
Писанка, орнамент "Гребінці".Підляшшя
Писанка, орнамент "Панни". Підляшшя
Писанка, орнамент "Барвінок". Вороніжчина
Писанка, орнамент "Грабельки". Вороніжчина
Писанка, орнамент "48 клинців". Холмщина
Писанка, орнамент "Зірка". Холмщина
Писанка, орнамент "Метелики". Курщина
Писанка, орнамент "96 клинців". Курщина
Писанка, орнамент "Зірки". Кубань
Писанка, орнамент "Стара баба". Кубань
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Свято Великодня для слов’янських народів було, є і залишиться найвеличнішим та найзначущим з усіх існуючих на сьогодні християнських свят. Великдень, Паска, Христове Воскресіння - традиції святкування. Про українські писанки - символіка та семантика.
реферат [51,2 K], добавлен 27.04.2008Календарні свята та обряди. Свят-вечір. Колядування. Зірка. “Коза”. Вертеп. Новий рік. “Маланка”. Ряджені. Щедрування. Засівання. Хрещення. Кулачні бої. Жорно. Масляна. Благовіщення. Великдень. Писанки. Зільницький обряд. Купала. Зелені свята.
реферат [1,2 M], добавлен 12.02.2003Звичаї та обряди як органічна складова святково-обрядової культури українського народу. Свята, які належать до різних природних циклів: зимових, весняних, осінніх, літніх. Обрядовість зимового та весняного циклу. Літні та осінні звичаї та обряди.
реферат [18,8 K], добавлен 28.11.2010Духовна та культурна спадщина слов’янських народів. Веснянки та народні забави. Свято сорока мучеників. День Олексія. Благовіщення. Вербна неділя. Страсний тиждень. Великдень. Радуниця - великоднє поминання померлих. Свято Юрія. Весняний Микола.
реферат [15,6 K], добавлен 17.01.2007Аналіз лексики, пов’язаної з акціональним планом східнослобожанського весілля. Святкування сватання неодруженими і одруженими учасниками весілля. Назви на позначення передшлюбних обрядів, які разом з обрядами шлюбного дня складають ритуал одруження.
реферат [33,5 K], добавлен 20.09.2010Місце печі в інтер'єрі української хати. Календарно-обрядові звичаї, традиції, свята, пов'язані з українською піччю. Технологічні прийоми готування їжі та особливості українського посуду. Основні традиційні та святкові страви України, їх приготування.
статья [297,2 K], добавлен 17.12.2015Етапи формування. Обрядовість зимового циклу. Весняні свята та обряди. Літні свята. Осінні звичаї та обряди. Трудові свята й обряди - органічна складова святково-обрядової культури українського народу.
контрольная работа [17,9 K], добавлен 04.06.2003Особливості вірування у множинність небес у різних місцевостях України. Уявлення про будову землі та небес, перебування там Бога та янголів в українських легендах. Якості Сонця та Зорі у народних оповіданнях, прикмети, що зв'язані з природними стихіями.
реферат [36,1 K], добавлен 15.12.2010Витоки українських традицій, що об'єднують в собі вірування християнства і язичництва. Виготовлення оберегів, здатних захистити людину. Традиції, пов'язані з новосіллям, весільні обряди. Головні народні свята: Різдво, Масляна, Коляда, Івана Купала.
презентация [3,3 M], добавлен 23.11.2017Відомості про село Селець, розташоване на лівому березі річки Горинь. Історія села від стародавності до наших днів. Визначні народні умільці та легенди краю, духовні храми села. Особливості місцевого фольклору. Опис природної краси Поліського краю.
творческая работа [647,6 K], добавлен 08.05.2019
