Тризвуки на ступенях мажору та мінору
Поняття акорду - співзвуччя, що складається не менше, ніж з трьох звуків. Види тризвуків - акордів, які складаються з трьох звуків, розташованих по терціях. Аналіз нотного тексту. Визначення тональності, загального діапазону та регістру звучання мелодії.
Рубрика | Музыка |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.01.2012 |
Размер файла | 63,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКЕ УЧИЛИЩЕ КУЛЬТУРИ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З навчальної дисципліни
„ТЕОРІЯ МУЗИКИ”
Студента групи 1КНХ-11
Соснова Ігора
Викладач Савілова В.І.
Донецьк 2011р
Тризвуки. Види Тризвуків. Тризвуки на ступенях мажору та мінору
Акордом називається співзвуччя, що складається не менше, ніж з трьох звуків. Акорд, який складається з трьох звуків, розташованих по терціях, називається тризвуком.
Як правило, ступені тризвуків розташовуються, чи їх можна розташувати по терціях. Перший звук у тризвуки називається примою або основним звуком (він же є першим ступенем), другий - терцією або терцовим тоном (третій ступінь), а третій - квінтою або квінтовим тоном (п'ята ступінь). Причому дані назви зберігаються надалі за даними звуками за будь-яких перестановок. Ми можемо, наприклад, взяти «фа» нижнім звуком акорду, а потім, вище нього - «до», і на самому верху - "ля" в іншій октаві. Незважаючи на зміну порядку звуків в акорді, їх імена залишаються незмінними: «фа» - прима, «ля» - терція, і «до» - квінта:
У залежності від внутрішньої структури розрізняються чотири види тризвуків: великий (або мажорний), малий (чи мінорний), зменшений і збільшений. Інтервальна структура визначає як назву, так і позначення тризвуків:
Якщо взяти акорд в його основному виді і перемістити його нижній звук на октаву вгору, то вийшло, що співзвуччя буде зверненням. Якщо знову взяти нижній звук нового акорду, (це буде вже його терція) і теж перемістити на октаву вгору, - це буде ще одне звернення. Якщо зробити це ще раз (тепер рухатися буде квінтовий тон), то в підсумку вийде знову вихідний тризвук, але октавою вище. І зрозуміло, чим більше нот у складі вихідного співзвуччя, тим більше звернень воно може мати. Іншими словами, «звернення» - це спосіб розташування звуків акорду по висоті таким чином, що в ролі його нижнього звуку виступає який-небудь інший звук, крім прими. Тут має значення саме нижній звук - від розташування інших звуків звернення не залежить. Звернення тризвуків теж мають власні імена: перше звернення називається секстаккордом і позначається додаванням цифри 6 до імені тризвуку, друге - квартсекстаккордом - позначається двома цифрами 6 і 4.
Назви звернень утворюються від інтервалів між крайніми звуками і між нижнім звуком і примою акорду. Секстаккорд позначається цифрою «шість», тому що в ньому інтервал сексти утворюється між нижнім звуком і примою. Квартсекстаккорд позначається цифрами «4 / 6» або «6 / 4», тобто від нижнього звуку до прими в ньому інтервал кварти, а між крайніми звуками - сексти.
На всіх ступенях мажору і мінору можна побудувати тризвуки. Якщо побудувати ці тризвуки на всіх ступенях гами натурального мажору і використовуючи тільки ноти цієї гами, ми бачимо, що три з них (на головних щаблях I, IV та V) - опиняться мажорними тризвуками. Кожний тризвук має самостійну назву (що походить від назви ступені, на якій воно побудовано):
тризвук I ступеня називається тонічним,
тризвук IV ступеня - субдомінантовим,
тризвук V ступеня - домінантовим.
Ці тризвуки яскравіше всіх інших висловлюють ладові функції (тобто взаємини стійких і нестійких звуків), тому вони називаються головними тризвуками і позначаються так само, як і головні ступені, T,S,D:
Побудувавши тризвуки на всіх ступенях натурального мінору, ми бачимо, що на противагу мажору, головними тризвуками мінору виявляються мінорні тризвуки. Вони позначаються як і головні тризвуки мажору, але малими буквами t, s, d:
Будова головних тризвуків в гармонічних видах мажору і мінору відрізняється від натуральних видів. У мажорі від пониження VI ступеня утворюється мінорний субдомінантовий тризвук, що додає гармонійному мажору більш м'який характер, а в мінорі від підвищення VII ступені утворюється мажорний домінантовий тризвук, що приносить собою в мінор деякі риси мажорного ладу.
Побічні тризвуки завжди протилежні ладу, тобто у мажорі - мінорні, у мінорі - мажорні, та один зменшений.
У гармонічних видах ладів якість деяких тризвуків змінюється.
Тризвуки на ступенях ладу.
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VI |
VII |
||
МАЖОР НАТУРАЛЬНИЙ |
В5/3 |
М5/3 |
М5/3 |
В5/3 |
В5/3 |
М5/3 |
Зм5/3 |
|
МАЖОР ГАРМОНІЧНИЙ |
В5/3 |
Зм5/3 |
М5/3 |
М5/3 |
В5/3 |
Зб5/3 |
В5/3 |
|
МІНОР НАТУРАЛЬНИЙ |
М5/3 |
Зм5/3 |
В5/3 |
М5/3 |
М5/3 |
В5/3 |
В5/3 |
|
МІНОР ГАРМОНІЧНИЙ |
М5/3 |
Зм5/3 |
Зб5/3 |
М5/3 |
В5/3 |
В5/3 |
Зм5/3 |
Аналіз нотного тексту. Виписати закінчений восьми такт (період з репертуару одного з предметів спеціалізації)
акорд тональність тризвук мелодія
Зробити:
- аналіз ладу;
- визначити тональність;
- визначити загальний діапазон та регістр звучання мелодії;
- зробити аналіз мелодичних інтервалів мелодії уривку.
Уривок з твору “Somewhere, my love”.
Твір написаний у розмірі 4 \ 4, але упродовж всієї мелодії ми бачимо, що значна частина даного аранжування побудована на тріолі восьмими длітельностями. Тобто ми маємо справу з довільними поділами тривалостей. Опорними звуками цього музикального твіра є „Ля”, „До-дієз” і „Мі”, твір має три знака альтерації - це дієзи на „Фа”, „До” і „Соль”. Це Ля-мажорна композиція. Загальний діапазон мелодії вміщає в себе звуки від "Мі" малої октави до "Ре" третьої октави. Але регістр ведучої мелодії у цьому творі розташовується на другої і третьої октавах. Автор вікорістовує у цьому творі складні, та прості мелодичні і гармонічні інтервалі, такі як: деціма, октава, терція, квартдеціма, квінта, секста, терція через дві октави, септіма, навіть мала секунда (як мелодичній інтервал), також використані акорди і септакорди.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття співочого регістру, їх види, класифікація і назви. Особливості регістрів чоловічого і жіночого голосів. Основні принципи роботи над рівністю діапазону голосу. Поняття "Прикритий звук" та "Тесітура". Грудний і фальцетний способи звукоутворення.
реферат [22,8 K], добавлен 31.01.2009Дослідження особливостей концертмейстерської діяльності. Визначення специфіки хорового диригування. Характеристика видів нотного тексту. Піаністичні складностей при відтворенні партитури. Проблеми розвитку поліфонічного мислення при вихованні диригента.
статья [27,2 K], добавлен 07.02.2018Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.
реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011Особливості виконавства на мідних духових інструментах. Вплив розмірів, форми та конфігурації мундштука на тембр та забарвлення звуків. Пошук методів постановки амбушура. Засоби запобігання пересиханню слизової оболонки губ тромбоніста в процесі гри.
статья [635,5 K], добавлен 24.04.2018Музыкальная лига как основное синтаксическое средство нотного текста. Интонационное значение коротких артикуляционных лиг. Особенности потактовых лиг венских классиков, их аппликатурное значение. Представление о Шопене как авторе, культивировавшем legato.
реферат [1,9 M], добавлен 23.10.2016Аналіз підходів до визначення феномену пісенного тексту. З’ясування взаємозв’язку між піснею як соціокультурним явищем та суспільством. Дослідження структурних особливостей, лексичних характеристик пісенних текстів Stromae; семантика соціальних проблем.
дипломная работа [361,1 K], добавлен 25.06.2015Аналіз хорового концерту М. Березовського, інтерпретація біблійного тексту композитором. Аналіз засобів виразності, які акцентують змістовні моменти твору. Виявлення особливостей хорового письма Березовського для встановлення закономірностей його стилю.
статья [899,7 K], добавлен 24.04.2018Життя й творчiсть Бада Пауела. Нью-Йорк і перша госпіталізація. Сольні записи й в тріо. Париж, останні роки. Коротка історична довідка з історії становлення бі-бопа. Головні переваги фортепіано. Використання альтерированих акордів як нововведення течії.
курсовая работа [715,0 K], добавлен 11.04.2014Виявлення особливостей втілення принципу програмності у скрипковому циклі Б. Шиптура для дітей. Аналіз циклу п’єс композитора для скрипки й фортепіано, який складається з чотирьох п’єс із програмними назвами та епіграфами з віршів Марійки Підгірянки.
статья [18,9 K], добавлен 24.04.2018- Особливості музичної інтерпретації канонічного тексту в останньому духовному концерті Артемія Веделя
Драматургічні особливості духовного концерту "Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах" Артемія Веделя. Музична інтерпретація тексту 119-го псалма. Особистісні детермінанти концепції твору: автобіографічний підтекст та морально-етична проблематика.
статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018