Інструментальна музика в Україні: характерні риси та особливості

Розгляд інструментального мистецтва та виконавства в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток галузі культури, і фактори, що розвивають виконавців і рухають вперед. Позитивні тенденції розвитку української інструментальної музики.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.02.2018
Размер файла 21,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв

Інструментальна музика в Україні: характерні риси та особливості

Закус І.М.

Анотація

інструментальний мистецтво музика джазовий

В статті розглядається інструментальне мистецтво та виконавство в джазовій сфері України, моменти та причини, що гальмують розвиток цієї галузі культури, і фактори, що розвивають наших виконавців та рухають вперед.

Ключові слова: джаз, імпровізація, тенденції розвитку, інструментальне мистецтво, джазові фестивалі, українські джазмени.

Постановка проблеми. Інструментальне джазове мистецтво є невід'ємною частиною сучасної музичної культури України. Якщо в 1970--90-ті роки українські музиканти були учасниками різних радянських ансамблів та оркестрів, відео та звукозаписуюча музична індустрія не була розвинена, існує не так багато аудіо та відео матеріалу тих років. З 2000-х років все активно змінюється. З'являються сольні програми та перші СБ-диски українських музикантів.

Тенденції в українській інструментальній музиці розвиваються так само, як це відбувається у всьому музичному світі, правда дещо із запізненням. Але на це є об'єктивні причини, і розуміння позитивних та негативних тенденцій розвитку джазового мистецтва в Україні допоможе швидше інтегруватись українським джазменам в Європейський джазовий простір та отримати своє обличчя в ньому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Огляд розвитку інструментальної джазової музики в Україні, дослідження негативних та позитивних факторів, що впливають на розвиток та проблемні моменти цього жанру, зроблено мною на основі 30-тилітньої гастрольної діяльності, участі у багатьох джазових проектах, фестивалях особистих знайомствах з організаторами джазового життя в Україні та 20-тирічній викладацькій діяльності.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На жаль, з окресленої тематики маємо обмаль української наукової літератури, тому автор статті формулює основні висновки, базуючись на власному творчому досвіді.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Аналіз української інструментальної джазової музики, огляд негативних та позитивних особливостей розвитку цього мистецтва, пре- ставлення різних українських джазових інструменталістів, їх особливості та індивідуальність.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо джазову інструментальну музику в Україні, її характерні риси та особливості.

1970-ті роки. Українська музика існує в рамках Радянської. Наші музиканти (І. Бойко, Т. Пе- триненко, С. Швірст, В. Колесников та інші) гастролюють у складі радянських колективів. У гастрольному житті Радянського Союзу музиканти з Української республіки відігравали одну із найважливіших ролей. Але особливого обличчя їх творчість набула мало, адже Система не допускала національних особливостей.

Після здобуття Незалежності України вималювались тенденції українських виконавців, хоча музиканти і по сьогодні частково ізольовані від Європи, Америки. Окремі особи виїхали на Захід, але тільки деякі з них змогли залишитись професійними музикантами.

За останні роки ситуація кардинально змінюється. Українські музиканти отримують можливість їздити до Європи: як навчатись,так і гастролювати. І цей процес повільно, але набирає оберти. Однак, визначимо деякі тенденції цього процесу. Негативні тенденції:

1. Довга закритість кордонів не дала змоги вільного спілкування з музикантами різних країн.

2. Джазова, рок-культури ще не стали складовою частиною всієї культури України. Державні програми розвитку цих напрямків культури працюють обмежено або не працюють взагалі. Фінансування цієї сфери відсутнє.

3. Радіо та телебачення ніяк не зацікавлені в підтримці українських рок, джазових та класичних музикантів. Тематичні програми з такою музикою практично відсутні в ефірі. Винятком є державні канали: радіо «Промінь», TV «Культура», де зрідка можна почути дещо українське. Враховуючи фінансові можливості та вплив російського шоу-бізнесу, міцних Західних компаній (Sony-music, EMI), що борються за сфери впливу, не важко уявити перспективи для українських музикантів.

4. Джазові, рок-фестивалі, що є у великих містах України: Київ (Jazz in Kyiv, Додж, Єдність, Джаз Коло), Львів (ДжазБез), Харків (ZaJazz), та інші -- мають як позитивні так і негативні характерні риси: здебільшого бюджети фестивалів дуже малі, тому склад учасників обмежується друзями -- музикантами, які можуть приїхати безкоштовно, або недостатньо професійними колективами, що приїдуть за свій рахунок, щоб тільки «засвітитись» на фестивалі. Фестивалівідбуваються у великій мірі на власному ентузіазмі організаторів і їх любові до цієї музики. Така реальність.

б) Найпотужніші українські фестивалі, маючи потужних спонсорів, привозять нам зірок першого ешелону. У нас з'явилась можливість вживу почути і побачити Ела Жеро, Маркуса Міллера, Таню Марію, Джо Зевінула, Чіка Кореа та багато інших -- це чудово. Але щоб заплатити чималі гонорари артистам, організатори повинні весь акцент рекламної кампанії робити на даних зірок. Це об'єктивний момент. І українські музиканти, які зуміли зробити якісний музичний продукт, тут теж не доречні.

5. Професійні продюсери, менеджери працюють лише в сфері поп-музики. Поп-культура -- єдина на сьогодні прибуткова галузь. У сфері української джазової, рок чи класичної музики дуже мало продюсерів, менеджерів та агентів -- в силу вищезазначених причин. До того ж, музичне виховання молодого покоління відбувається не в кращих традиціях і на не найкращих вітчизняних зразках. Виходить замкнене коло. І розірвати його може лише участь держави. Коли ми зрозуміємо, що джазова, рок і класична музика -- це частина нашої національної культури, коли з'являться державні програми музичного обміну, стипендії, фінансування для обдарованих музикантів, фінансування тематичних українських музичних програм на радіо і ТУ, спрощення процедури проведення джазових, рок і класичних концертів, а не навпаки (депутати приймають закони, що ускладнюють проведення таких концертів), -- тоді ми станемо повноцінними,заживемо краще і повно цінніше.

6. Крім концертної діяльності в розвитку музичного виконавства, важливе значення має клубне життя країни. Воно в нас є. В 2000-х роках через велику кількість іноземців в столиці з'явилось чимало музичних клубів. Основна маса українських музикантів з'їхалась до Києва в пошуках роботи. Активна робота в клубах дала можливість багатьох українським музикантам стали киянами, та випустити свої сольні альбоми. На радіо частіше стала звучати українська якісна музика. За столицею ожили інші міста України. В обласних центрах з'явилися невеликі музичні клуби, де звучала джазова та рок музика. Та, на жаль, в 2005-х -- 2010-х роках ця тенденція значно знизилась. Через несприятливі фактори (названі вище), -- маємо невисоку якість виконання, недостатню компетентність власників клубів та самої публіки. Тому клуби закрились або змінили музичну орієнтацію. Музикантам, підвищувати свій виконавський рівень, презентувати свою музику просто ніде.

І все таки останні 10 років українська інструментальна музика активно розвивається. Назвемо позитивні тенденції:

1. З появою Інтернету ситуація в музичній сфері сильно змінилася. Можливість безплатно скачувати музику має позитивні та негативні сторони: негативні: українські музиканти, що створили власну музику, записали і випустили СБ-диски -- не можуть продати свій матеріал, отримати авторські нарахування, як це прийнято у світі, тому що на наступний день після випуску диску його можна безкоштовно скачати в Інтер-нєті. Наші авторські права не захищені законом. Музичне піратство в нашій країні процвітає; позитивні: українські музиканти мають вільний і безкоштовний доступ до кращих зразків джазової, класичної та рок культури. Ріст наших музикантів, їх ідей набув нової якості. Це дає новий рівень виконавства, якість українського музичного продукту стає вищою.

2. Приїзд на джазові фестивалі відомих зірок, живі концерти відкрили очі багатьом українським музикантам. З'явилась неоціненна можливість проаналізувати манеру гри музикантів-ку- мирів, подачу, поведінку, баланс музикантів, ідеї (AlJarroy, Н. Hancock, М. Miller, YellovJackets, S. Svolov, A. Sanchez...). Багато з названих виконавців провели майстер-класи для українських музикантів: живе спілкування з всесвітньо-ви- знаними зірками джазової, рок та класичної музики формує новий підхід українських музикантів та композиторів до сольної та ансамблевої гри, сучасних та новаторських тенденцій в українській музиці. Нові можливості акустики та звукового обладнання допомагають цьому процесу.

До того ж вільний доступ до Інтернету дає можливість студенту знайти будь які ноти, отримати будь яку аудіо та відео школу, що існує в природі. Останні 5 років наші студенти все активніше їздять на тижневі або двотижневі майстер-класи за кордон (Польща, Австрія, Бельгія). Особливо обдаровані вчаться там 4--5 років. Спілкування з відомими майстрами та європейськими студентами сильно змінює світогляд та мислення українських музикантів, що відображається на їхній грі та музиці.

3. Якщо в 70--90-ті роки українські музиканти були учасниками різних радянських ансамблів та оркестрів, відео та звукозаписуюча музична індустрія не була розвинена, існує не так багато аудіо та відеоматеріалу тих років. З 2000-х років все активно змінюється. З'являються сольні програми та перші CD-диски українських музикантів (група «Фест», «Схід Site», «Z-Band», «Unity», Тріо Н. Лебедєвої, І. Закус, Млада, Юля Рома, Сергій Овсяников). Випускаються збірники українських виконавців з живих концертів, що проводились О. Коганом в клубі «Динамо Люкс».

Особливу роль в цьому напрямку відіграє проект «Джаз Коло» (серія джазових концертів). За період 2008--2010 років проектом було проведено біля двадцяти живих концертів і випущено 15 CD- дисків -- концертних записів -- української авторської музики. А також випущені перші в Україні DVD-диски -- відео версії цих концертів.

Крім цього, проект «Джаз Коло» випустив п'ять CD-збірок студійних записів українських інструменталістів. Кожна збірка презентує окремий інструмент (фортепіано, гітара, саксофон, бас-гітара і барабани). За допомогою цієї колекції можна проаналізувати напрямки та тенденції розвитку українських виконавців в музиці з 1980-х років до сьогоднішнього дня. Серія «Джаз Коло» -- своєрідна аудіо-антологія українських інструменталістів за період 1980--2010 років.

На приклад, на збірці «Piano Коло» (подвійний CD) представлені 27 українських піаністів. Музиканти різних поколінь, різних поглядів грають абсолютно різноманітну музику. Старше покоління (Євген Дергунов, В'ячеслав Полянський,

Юрій Кузнецов, Сергій Давидов, Володимир Со- ляник, Анатолій Алексанян, Павло Шепета) грають, в основному, акустичну музику, класичний репертуар джазу, в традиціях основного стилю. Відчутний вплив королів цього інструменту:

О.Пітерсона, М. Тайнера, Б. Пауела, Т. Монка та Б. Еванса.

Середнє покоління піаністів (Родіон Іванов, Наталія Лебедева, Олексій Саранчін, Ілля Єресь- ко, Юрій Шепета) використовують весь арсенал модифікацій цього інструменту. Ми чуємо рояль, різні види електронних клавішних інструментів та орган. Музиканти демонструють різну техніку, залежно від типу інструменту. Музика теж різна. Тут і класичні твори, і авторська музика. Українські піаністи демонструють високий виконавський та композиторський рівень. Музика вже інша і орієнтири музикантів дещо інші. Відчутний вплив сучасних зірок К. Кьоркленда, М. Петручіані, Ч. Kopea, X. Хенкока, К. Джарета.

Молоде покоління піаністів (О. Боголюбов, У. Бекіров, П. Литвиненко, Р. Смірнова, Є. Чу- пахін) орієнтовані на сучасні тенденції в музиці, на нові імена: Б. Мелдо, М. Каміло, Р. Гласпер, хоча вплив X. Хенкока, Ч. Кореа, К. Джарета на молоде покоління безперечний.

Друга збірка «Guitar Коло» включає в себе 15 українських гітаристів. Тут теж представлені три покоління музикантів, які орієнтовані на різну музику. В. Молотков -- прихильник традицій В. Мангомері, Д. Паса. Е. Ізмайлов, В. Ма- кукін надзвичайно розвивають техніку теппінгу, що придумав М. Джордан. А. Бадюк, І. Бойко орієнтовані на музику Д. Бенсона, Д. Скофілда, М. Стерна. С. Чаптурія, О. Могилевський продовжують традиції В. Халена, С. Вая, Д. Сотріані в рок-музиці.

В. Шабалтас, О. Павлов, С. Овсяников, Д. Коваленко -- яскраві представники сучасної української електрогітари, як К. Розенвількель, П. Метені, Д. Холдсфорд, Д. Хендерсон. В. Крупський представляє акустичну гітару. Загалом музика українських гітаристів різна, цікава, демонструє багатогранність технічних можливостей, голосу, тембру цього чудового інструменту.

Третя збірка -- «Sax Коло». На цій збірці представлені 18 українських саксофоністів. На диску ми почуємо імпровізації на український «Щедрик», класичні та авторські композиції в стилях джазова балада, свінг, бібоп, фанк, ф'южин, фрі- джаз, смус-джаз. Манера і подача саксофоністів (М. Кочетов, Д. Бобін-Александров, О. Рукомой- ніков, А. Менделенко, В. Іванов, І. Дяк, Б. Гу- менюк, С. Цимбал, 3. Ковпак, Д. Маркітантов, Ю. Яремчук, І. Чернов, І. Бондарев, І. Рудий, Київський ансамбль саксофоністів) так само, як і стилі -- різна. Представлені різна техніка, звук, різновиди цього багатогранного інструменту.

Четвертий диск «Bass Коло» представляє українських бас-гітаристів та контрабасистів. 15 виконавців демонструють свою музику, техніку та майстерність. Тут ми чуємо голоси 4, 5, 6, 7-ми струнних ладових та безлад ових бас-гітар та класичного контрабасу.

Приємно, що наші басисти (І. Закус, В. Корні- єнко, А. Плотніков, М. Гладецький, М. Кістеньов, Д. Дудко, В. Савенко, С. Чегодаєв, А. Арнаутов, М. Кримов, О. Путятін, І. Лохманюк, Ю. Толстолуцький, С. Данілевич, К. Іоненко, В. Мед- відь) демонструють яскраву техніку гри на басу, таку, як на фортепіано, саксофоні. Світові зірки бас-гітари та контрабасу (Ж. Пасторіус, Ч. Хейден, М. Міллер, Р. Картер, А. Карон, Д. Холанд, Е. Джексон та інші) українським басистам не байдужі. Приємно і те, що майже всі композиції на диску -- авторські. Отже українські басисти ще й створюють якісну авторську музику.

На п'ятій збірці «БгитКоло» представлено 22 українських барабанщика та їх музика. Старше покоління музикантів (С. Швірст, О. Хрістідіс,

A. Шацький, І. Лесько) демонструють яскраве індивідуальне володіння інструментом. Є рідкісні запаси з архівів меломанів, які ми не чули. Наші ветерани вражають нас технікою та музичністю, яку вони демонстрували в 1970--90-ті роки.

Зріле покоління українських барабанщиків (О. Лебеденко, Л. Кузьмінчук, С. Табунщик,

B. Латанюк, О. Гарькавий, А. Шмаргун, Є. Се- лезньов, М. Малишев, А. Фантаєв, О. Муренко) яскраво демонструють техніку гри на ударних інструментах, володіння стилями, компетентність в музичних напрямках, манерах та новаторствах світових зірок цього інструменту. Основними орієнтирами цих музикантів являються Ж. Дежо- нет, О. Хакім, С. Гед, В. Колаюта, Д. Векл, К. Дейв.

Молоді барабанщики (І. Гнидин, Є. Бардик, П. Галицький, Є. Машковцев, О. Марков) активно слідкують за сучасними тенденціями в імпровізаційній музиці, їхня гра на ударних змінюється, -- і це приємно.

Висновки з даного дослідження і перспективи

Джазова інструментальна музика в Україні, як і в Європі розвивається по тим самим законам. Лише темпи трохи повільніші. Не вистачає нам належного фінансування, культурних програм, які працюють, обміну, спілкування. Ми менше цікаві їм (європейцям), ніж вони нам. Але наша земля так багата талантами, нам завжди важче, ми більш загартовані і амбіції у нас здорові. Тому є всі підстави думати,що все у нас буде добре.

В 1970--90-ті роки українські джазові музиканти були учасниками різних радянських ансамблів та оркестрів. Закритість кордонів, радянська система де дозволяли музикантам рухатись в темпі із Заходом, бути одним цілим з світовою джазовою спільнотою. Із 2000-х років все активно змінюється. Із здобуттям Незалежності з'явилась нагода на свою ідентичність, індивідуальність. Із появою інтернету відкрився доступ до інформації, темпи розвитку пішли вперед. Вже сьогодні ми бачимо джазові проекти європейського та американського рівня, що пропонують українські музиканти.

Список літератури

1. Збірка українських піаністів «Piano Kolo», Темпора, 2010 р.

2. Збірка українських басистів «Bass Kolo», Темпора, 2010 р.

3. Збірка українських гітаристів «Guitar Kolo», Темпора, 2010 р.

4. Збірка українських саксофоністів «Sax Kolo», Темпора, 2010 р.

5. Збірка українських барабанщиків «Drum Kolo», Темпора, 2010 р.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальна характеристика інструментальної музики, етапи та напрямки її розвитку в різні епохи. Жанрова класифікація народної інструментальної музики. Класифікація інструментів за Е. Горнбостлем та К. Заксом, їх головні типи: індивідуальні, ансамблеві.

    реферат [44,5 K], добавлен 04.05.2014

  • Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.

    статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011

  • Історія розвитку української культури в ХХ ст. Музичні постаті ХХ ст. Творчість Людкевича С.П., Ревуцького Л.М., Лятошинського Б.М., Станковича Є.Ф., Скорика М.М., Барвінського В.О., Крушельникої С.А., Руденко Б.А., Шульженко К.І., Козловського І.С.

    презентация [532,2 K], добавлен 04.12.2013

  • Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.

    статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.